Адаптивність економічної поведінки фірми: інституційний підхід

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО Освіти і НАУКИ УКРАЇНИ

Донецький національний університет

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

АДАПТИВНІСТЬ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОВЕДІНКИ ФІРМИ: ІНСТИТУЦІЙНИЙ ПІДХІД

КОНДРАТЬЄВА ТЕТЯНА ВІКТОРІВНА

Спеціальність 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки

Донецьк - 2010

1. загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Наслідки світової економічної кризи 2009 року знайшли віддзеркалення в динаміці розвитку української економіки. Внутрішній валовий продукт України в 2009 році склав близько 84% до 2008 року, в той же час, за даними Міждержавного статистичного комітету, чотири держави СНД навіть поліпшили даний показник. Індекс промислової продукції в порівнянні з 2008 роком склав 78,1%. Доля збиткових підприємств сягнула 41,3%, що майже відповідає рівню 1996 року (43%). Максимальних збитків зазнали економічні суб'єкти, що здійснюють промислову та фінансову діяльність - 43559,8 та 46266,7 млн. грн. відповідно. Не заперечуючи важливості об'єктивних причин, необхідно відзначити, що будь-яка їх дія трансформується через призму суб'єктивних чинників, пов'язаних із здатністю економічних суб'єктів своєчасно й ефективно реагувати на зовнішні зміни, тобто адаптуватися. Одним з головних обмежень ефективної гнучкої реакції вітчизняних підприємств на зміну ринкових умов є труднощі застосування зростаючої кількості формальних і неформальних правил економічної поведінки. Дані проблеми є предметом дослідження інституційного напряму економічної теорії. Нелінійність економічного розвитку, наявність загрози рецесії світової економіки створює особливу актуальність питань адаптації економічної поведінки фірм з позицій інституційного підходу.

У напрямі інституціонального аналізу економічної поведінки фірми загальновизнаними є роботи А. Алчіана, Г. Демсеца, Р. Капелюшникова, Г. Клейнера, Р. Коуза, Б. Мільнера, Д. Норта, Ф. Найта, Г. Тарасенко, О. Уільямсона, Дж. Уінтера, О. Харта, А. Шастітко та ін. Механізм гнучкої реакції фірми на зміни ринку досліджено в роботах А. Амоші, І. Ансоффа, Л. Бірда, Ю. Лисенка, Р. Нурєєва, Дж. Стігліца, А. Чандлера. Питання впливу внутріфірмових інститутів на динаміку поведінки фірми розглядались В. Вольчиком, В. Дементьєвим, О. Іншаковим, Л. Поліщук. Проблеми створення ефективної економічної організаційної структури вирішувались в працях А. Богданова, Дж. Досі, К. Кастальді, М. Кастельса, Д. Новікова, Дж. Ньюстрома, О. Хірарі, М. Шерешевої, М. Щеннікова, С. Щепетової.

Разом з тим, невирішеною є низка проблем теоретичного і прикладного характеру щодо дослідження питань адаптивності економічної поведінки фірми. Необхідність розвитку існуючих наукових підходів в області розробки методів забезпечення адаптації економічної поведінки фірми до нестабільних ринкових умов з точки зору інституційного підходу визначила актуальність дослідження, що вплинуло на вибір теми дисертації, її мету та основні завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецького національного технічного університету Міністерства освіти і науки України у 2009 р. в межах державної бюджетної теми «Удосконалення фінансово-кредитного механізму управління національною економікою» (Н-5-07, номер державної реєстрації 0107U003021), в рамках якої автором обґрунтовано методологію оцінки адаптивності та підвищення ефективності поведінки фірми в умовах нестабільності ринкової ситуації та фінансово-кредитної системи національної економіки.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є вирішення актуального наукового завдання розробки методів та інструментів інституційного забезпечення адаптивності економічної поведінки українських фірм за сучасних нестабільних ринкових умов.

Для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі поставлено і вирішено такі завдання:

досліджено наукові концепції визначення економічної поведінки фірми, що є найбільш актуальними в сучасних ринкових умовах;

сформульовано основні етапи аналізу фірми як мережі інституційних угод;

досліджено механізм адаптації як засіб забезпечення ефективності економічної поведінки фірми;

проаналізовано інституційну складову адаптивності економічної поведінки фірми;

визначено роль внутріфірмових інститутів опортуністичної поведінки в забезпеченні адаптивності економічної поведінки фірми;

розроблено концепцію забезпечення адаптивності економічної поведінки, в основу якої покладено інституційний підхід;

сформульовано загальні та спеціальні принципи формування гнучких економічних структур;

доведено, що особливості взаємодії суб'єктів менеджменту в процесі формування економічної поведінки визначають можливості розвитку фірми в нестабільних ринкових умовах;

запропоновано модель ігрового імітаційного експерименту для перевірки гіпотези про причинно-наслідкові зв'язки між параметрами структури центральних агентів і адаптаційними можливостями фірми.

Об'єктом дослідження є процеси адаптації економічної поведінки фірми до сучасних нестабільних ринкових умов.

Предметом дослідження є система економічних відносин фірми як інституціональної угоди при формуванні та реалізації стратегії економічної поведінки щодо її адаптації до сучасного ринкового середовища.

Методи дослідження. В основу методології дослідження покладено фундаментальні роботи вітчизняних і зарубіжних вчених, що досліджують особливості економічної поведінки фірми в нестабільних ринкових умовах. Зокрема використано: діалектичний та історичний методи, порівняльний аналіз в дослідженні еволюції концепцій економічної поведінки фірми; метод наукової абстракції, аналіз і синтез, системний і структурно-функціональний методи, методи індукції і дедукції - при аналізі процесів адаптації економічної поведінки фірми; статистичний і графічний аналіз, виявлення причинно-наслідкових зв'язків, екстраполяцію тенденцій - для перевірки гіпотези про наявність причинно-наслідкових зв'язків між параметрами структури інституційних угод і адаптаційними можливостями фірми.

Інформаційною базою дослідження стали монографічні і дисертаційні роботи закордонних та вітчизняних вчених, офіційні статистичні дані, матеріали міжнародних і українських конференцій та семінарів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці науково-теоретичних і практичних методів з підвищення ефективності економічної поведінки фірми в процесі її адаптації до сучасних нестабільних ринкових умов на підставі інституційного підходу. Основні положення дисертаційної роботи, що визначають її наукову новизну, містяться у такому.

Вперше:

розроблено концепцію адаптивності економічної поведінки фірми на підґрунті аналізу динаміки трансакційних витрат, що надає можливість побудувати ефективну стратегію ринкової поведінки фірми в нестабільних ринкових умовах;

розроблено метод оцінки наслідків формування та розповсюдження внутрішніх фірмових інститутів опортуністичної поведінки, що надає змогу забезпечити позитивну динаміку їхнього впливу на адаптивність економічної поведінки фірми.

Удосконалено:

методологію дослідження процесу адаптації економічної поведінки фірми, а саме визначено джерела гнучкості економічної структури, що дозволяють забезпечити сталий розвиток фірми в нестабільних ринкових умовах;

метод оцінки адаптивності економічної поведінки фірми до ринкових умов, що дозволяє визначити ефективність адаптації фірми з урахуванням специфічності ресурсів і невизначеності зовнішніх умов її функціонування.

Дістала подальшого розвитку:

теорія трансакційних витрат, яку застосовано до дослідження економічної поведінки фірми, що дозволило розробити принципи формування гнучких організаційно-економічних структур і проаналізувати фірму як коаліцію агентів на підставі теорії ігор.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що теоретичні положення і висновки безпосередньо доведено до рівня конкретних практичних пропозицій і рішень. Вони є підґрунтям подальшого розвитку інституційного напряму наукових досліджень в економічній теорії. Розроблені в дисертації підходи, заходи й одержані результати створюють методичну базу щодо вдосконалення методів оцінки та підвищення адаптивності економічної поведінки фірми.

Практичне значення результатів дисертаційного дослідження підтверджено відповідними довідками про їх впровадження в Луганській філії Інституту економіко-правових досліджень НАН України, в Східноукраїнському національному університеті Міністерства освіти і науки України та у ВАТ «Краснодонвугілля». Результати дисертаційного дослідження використовуються при викладанні економічних дисциплін бакалаврам і магістрам економічних спеціальностей у Східноукраїнському національному університеті Міністерства освіти і науки України.

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки і висновки дисертації, що виносяться на захист, одержані автором самостійно. В них викладено авторський підхід до вирішення актуального наукового завдання розробки методів та інструментів інституційного забезпечення адаптивності економічної поведінки українських фірм за сучасних нестабільних ринкових умов. Більшість публікацій з теми дослідження підготовлено автором самостійно. З робіт, опублікованих у співавторстві, використано тільки ті результати, які одержано особисто автором.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень, що містить дисертація, викладено автором на науково-практичних конференціях: ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Економіка підприємства: теорія і практика” (Київ, березень 2008), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми та перспективи розвитку підприємництва" (Харків, грудень 2008), ІV Міжнародній науково-практичній конференції "Альянс наук: вчений - вченому" (Дніпропетровськ, березень 2009), ІІ Міжнародній конференції молодих учених і студентів "Інноваційні процеси економічного і соціально-культурного розвитку: вітчизняний та зарубіжний досвід" (Тернопіль, березень 2009), Міжнародній науково-практичній конференції "Научные исследования и их практическое применение. Современное состояние и пути развития 2009" (Одеса, жовтень 2009), VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки України" (Алушта, жовтень 2006), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми та перспективи розвитку підприємництва" (Харків, грудень 2009).

2. Основні положення дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету, завдання, об'єкт, предмет, методологію дослідження, наукову новизну, теоретичну і практичну значимість одержаних у роботі результатів.

У першому розділі - Методологічні принципи економічної поведінки фірми - проведено аналіз еволюції наукових концепцій економічної поведінки фірми, удосконалено методологію дослідження процесу адаптації та науково-практичний інструментарій оцінки адаптивності економічної поведінки фірми до ринкових умов, що дозволяє визначити ефективність адаптації фірми з урахуванням ступеня специфічності ресурсів і невизначеності зовнішніх умов її функціонування.

Як суб'єкт економічної системи фірма є первинною одиницею бізнесу, що має юридичну незалежність, організаційну відокремленість, виробничу й фінансову свободу, здійснює процес виробництва шляхом трансформації ресурсів у продукт та існує за рахунок прибутку. Головними вимогами до моделей дослідження економічної поведінки українських фірм на даному етапі є перевага інституціональних обмежень над технологічними. Крім того, нестабільність макроекономічного середовища зміщує пошук рішення завдання ефективності економічної поведінки до мікросередовища й внутріфірмових досліджень. Більшою мірою цим умовам відповідають інституціональна еволюційна теорія, теорія трансакційних витрат, теорія ігор та імітаційне моделювання. Вони зорієнтовані на урахування факторів нестабільності ринкових умов, неповноти й асиметрії інформації, обмеженої раціональності та опортунізму агентів, обсягу трансакційних витрат, неповноти захисту прав власності, специфічності активів фірми.

Метою аналізу фірми як інституціональної угоди є пошук інституційних передумов здійснення раціонального вибору в процесі формування економічної поведінки. Для цього вважається необхідним визначення меж, структури та ефективності зв'язків мережі інституційних угод, що формують фірму. Визначення меж фірми відбувається в процесі укладання контракту певного типу - класичного, неокласичного або імпліцитного:

(1)

При цьому формалізований критерій враховує такі основні фактори вибору типу контракту:

, (2)

де - ступінь специфічності активів (ресурсів), із приводу яких відбувається угода;

- ступінь нестабільності зовнішнього середовища, в якому здійснюється реалізація контракту;

- ціна доступу до закону;

- ступінь складності угоди;

- коефіцієнти, що визначають силу залежності між ефективністю контрактів і відповідними факторами.

В якості кількісної оцінки специфічності ресурсів фірми використовується визначення, засноване на співвідношенні очікуваного доходу при найкращому використанні активів та альтернативних витрат їхнього застосування. Нестабільність зовнішнього середовища може бути оцінена як ймовірність нереалізації контракту. Ціна доступу до закону представляє собою співвідношення витрат, пов'язаних з судовою процедурою захисту фірмою власних інтересів та загальних трансакційних витрат, що виникають після укладання угоди (ex post). Ступінь складності угоди визначається двома параметрами - обсягом правомочностей, якими обмінюються сторони й частотою укладання угод подібного типу. Чим більш специфічною, ризикованою, складною та незахищеною в правовому сенсі є угода, тим доцільнішим буде здійснення даної трансакції в межах фірми.

Процес формування зв'язків між акторами, групами й підгрупами, які складають фірму як інституційну мережу, складається з двох етапів. Перший - формування діади - включає усвідомлення необхідності структурування відносин за допомогою угоди, пошук інституційних контрагентів, перетворення інституційного середовища, укладання угоди, встановлення первинних умов взаємодії. Другий етап - розвиток зв'язку - складається з пошуку можливостей розвитку інституційної мережі за рахунок залучення нових акторів, підтримки і моніторингу існуючих зв'язків, здійснення обов'язкових санкцій проти порушників правил поведінки, забезпечення переваг учасників інституційного середовища.

Третій напрям аналізу фірми як мережі інституціональних угод - дослідження ефективності взаємин акторів - передбачає аналіз проблем "принципала-агента", "безбілетника", самовиконання та неповноти контракту.

Ефективність економічної поведінки фірми значною мірою залежить від параметрів ринкового середовища, в якому вона функціонує. Для оцінки нестабільності вітчизняної ринкової динаміки використано показники валового внутрішнього продукту, промислового виробництва, інвестицій в основний капітал, цін на промислову продукцію, тарифів на перевезення вугілля залізничним транспортом, цін енергетичних матеріалів (табл. 1.).

Таблиця 1 Динаміка економічних показників в Україні

Нестабільність макроекономічних показників протягом аналізованого періоду зумовила значну кількість вітчизняних підприємств, що одержали збиток (табл.2).

Таблиця 2 Кількість вітчизняних підприємств, що одержали збиток

За наведеними даними залежність між часткою збиткових підприємств та середньою оцінкою зміни макроекономічних показників може бути визначена як вагома. Про це свідчать значення коефіцієнтів кореляції та детермінації на рівні 0,68 та 0,46 відповідно. Для вугільних підприємств дані показники також мають досить високі значення (коефіцієнт кореляції дорівнює 0,66 та коефіцієнт детермінації - 0,43). Іншими словами, на даному етапі економічного розвитку ефективність діяльності українських підприємств значною мірою залежить від стабільності розвитку вітчизняного ринку. Тому вирішення проблеми адаптивності економічних суб'єктів в Україні є нагальною необхідністю.

Підходи до розуміння адаптивності економічної поведінки фірми об'єднано в чотири групи:

адаптивність як процес пристосування системи до змін зовнішніх умов, з метою забезпечення найбільш ефективного режиму її функціонування;

адаптивність як результат - новий стан фірми, одержаний в результаті проведення комплексу заходів щодо перебудови внутрішніх процесів під впливом факторів зовнішнього й/або внутрішнього середовища;

адаптивність як властивість - здатність фірми реагувати на зміну ринкових умов з метою одержання сприятливих наслідків для діяльності;

адаптивність як ресурс - запас стійкості фірми при проходженні періодів нестабільності та поглинання впливів без значних змін структури чи її руйнування.

Формування індивідуальної адаптивної поведінки агента фірми відбувається за наступних етапів: аналіз впливів зовнішнього ринкового середовища, сприйняття зовнішніх імпульсів агентом фірми, розпізнавання ситуації та значущості зовнішніх впливів, визначення моменту максимальної актуальності, реакція у відповідь, отримання і обробка сигналів успіху чи невдачі, оцінка значущості результату, коригування досвіду і мотивації. Але складність процесу адаптації полягає в тому, що зовнішні впливи сприймаються й розпізнаються не одним, а мережею агентів фірми, які пов'язані різного роду зв'язками в межах інституційних угод. В процесі формування адаптивної поведінки агенти фірми виступають в якості активних елементів трьох видів: розпізнавачі (які безпосередньо сприймають впливи зовнішнього середовища), аналізатори (коригують вагові коефіцієнти вхідних сигналів) і адаптери (формують поведінкову програму адаптації до умов зовнішнього середовища). Оцінка ефективності адаптації економічної поведінки фірми повинна ґрунтуватись на оцінці динаміки доходів і витрат фірми з врахуванням специфічності активів фірми та невизначеності економічного середовища.

У другому розділі - Інституційні основи формування адаптивності економічної поведінки фірми - досліджено інституційну складову забезпечення адаптивності економічної поведінки фірми, виділено в якості її інтенсивного фактору динаміку внутріфірмових інститутів опортуністичної поведінки, обґрунтовано концепцію забезпечення адаптивності економічної поведінки фірми з позицій інституційного підходу.

Інституційна складова адаптивності економічної поведінки має складну структуру (рис. 1).

Адаптивність фірми залежить від достатності м'яких, альтернативних, ліквідних, еластичних та еволюційних інститутів. Вона також визначається здатністю фірми формувати власне інституційне середовище, взаємодіяти з іншими інституційними суб'єктами та функціонувати в інституційному просторі (інституційною саморегуляцією). Адаптивна поведінка фірми формується в умовах такого інституційного профілю, який забезпечує узгодженість угод різних типів; цілераціональну поведінку агентів; складний утилітаризм, високий рівень довіри, емпатії, свободи та легалізму; еволюційну інституційну динаміку; медіацію як основну ідеологію фірми; комбінацію різних видів стимулів агентів. Крім того, адаптивна поведінка неможлива без дотримання відповідності дій економічних агентів визначеному зразку (інституційного порядку) та забезпечення виконання відповідних правил і норм (інституційного контролю). Основою концепції інституційної еволюції є поняття економічних генів - інформаційного запису (відображення) існуючих у фірми знань про інститути та їхню взаємодію, інституціональну саморегуляцію, протиріччя та способи їхнього розв'язання, варіанти розвитку цих інститутів в залежності від змін зовнішнього середовища.

Рис. 1. Структура інституційної складової забезпечення адаптивності економічної поведінки фірми

Головним фактором руйнування інституційної складової адаптивності економічної поведінки фірми є розвиток внутріфірмових інститутів опортуністичної поведінки - неформальних правил поведінки локального характеру, що регулюють взаємодії у межах однієї фірми і є прихованою формою існування внутрішньофірмового опортунізму й одержання окремими суб'єктами інституціональної ренти.

Всю різноманітність внутріфірмових інститутів опортуністичної поведінки можна об'єднати в дві групи: правила, що регулюють поведінку агентів фірми в процесі здійснення заборонених трансакцій (шахрайство, вандалізм) та використання тіньових правил здійснення нетіньових трансакцій (хабарництво, відкат, нецільове використання інститутів).

Наслідки існування внутріфірмових інститутів опортуністичної поведінки є як негативними, так і умовно-позитивними. До перших віднесено спотворення проблеми «принципал-агент», обмеження раціональності поведінки фірми, що призводить до втрати частини доходів, зростання альтернативних витрат, деформації системи управління та руйнування фірмової культури та репутації. В якості умовно-позитивних наслідків функціонування внутріфірмових інститутів опортуністичної поведінки виділено їхню тимчасову здатність забезпечити адаптивність фірми, реалізацію інтересів агентів та еволюцію офіційних інститутів. Але у довгостроковій перспективі тіньова інституціоналізація призводить до зростання трансакційних витрат, нестабільності інституціональної системи та занурення фірм у тіньове поле діяльності. Все це створить загрозу економічній безпеці, знизить привабливість фірми як контрагенту, призведе до втрати довгострокових та інноваційних перспектив розвитку.

Для оцінки наслідків тіньової інституціоналізації необхідно проаналізувати залежність ступеню опортунізму агента від параметрів трансакції:

, (3)

де - оцінка наслідків тіньової інституціоналізації;

- зміна прибутку (вигод трансакції) після переходу критичного значення опортунізму;

- зміна трансакційних витрат фірми після переходу критичного значення опортунізму;

- зміна агентських витрат по здійсненню трансакції після переходу критичного значення опортунізму.

Вплив на динаміку внутрішньофірмових інститутів опортуністичної поведінки включає оцінку, аналіз і безпосередній вплив (рис. 2).

Рис. 2. Механізм впливу на динаміку внутрішньофірмової тіньової інституціоналізації

Концепція адаптивності економічної поведінки фірми з позицій інституційного підходу заснована на інституційній гнучкості фірми, що є здатністю збільшувати можливості та ефективність реакції на впливи нестабільного зовнішнього середовища за умов стабільності трансакційних витрат (рис. 3).

Формування адаптивної поведінки фірми відбувається в результаті формування гіпотез про майбутній стан середовища підсистемами фірми; посилення цих інформаційних сигналів за рахунок синергетичних ефектів взаємодії підсистем фірми; запуску команд дії; конкуренції простих дій і правил поведінки; генерації та перевірки тактик. Ефективна реалізація кожного з цих етапів вимагає відповідного інституційного регулювання та підтримки за рахунок використання адекватних, еволюційних, еластичних, альтернативних та конгруентних інститутів; запуску механізмів інституційної саморегуляції; стабільності інституційного профілю за рахунок інституційного порядку та контролю; формування відповідного напряму інституційної еволюції .

Рис. 3. Концепція адаптивності економічної поведінки фірми

Третій розділ - Створення гнучкої економічної структури - присвячено визначенню джерел розвитку гнучкої економічної структури та принципів її створення, а також перевірці гіпотези про ефективність гнучкої структури центральних агентів фірми в нестабільних ринкових умовах за допомогою імітаційного ігрового моделювання.

Гнучка організаційна структура фірми - це заснована на внутріфірмових інститутах сукупність елементів фірми та їхніх взаємозв'язків, що забезпечує здатність до швидкої просторової, функціональної, логічної або іншої перебудови й відновлення параметрів без впливу ззовні. Особливості взаємодії елементів гнучкої структури в процесі формування економічної поведінки визначають можливості розвитку фірми (рис. 4).

Формування гнучкої структури центральних агентів (суб'єктів менеджменту) фірми, в першу чергу, відповідає загальним правилам, принципам і законам відкритих складних систем. Для забезпечення конкретних особливостей вектору розвитку фірми в ринкових умовах з високим рівнем нестабільності, необхідно враховувати особливі принципи формування гнучких економічних структур. Спеціальні принципи формування гнучких економічних структур можна розділити на три групи - інституціональні, тектологічні й мережеві.

Серед інституціональних принципів виділяються наступні: передача повноважень на той рівень, що є джерелом інформації, і якого досить для прийняття рішення; диференціація стимулів і контролю залежно від типу завдання; пріоритет виконання імпліцитних елементів контракту над формалізованими; еластичність інститутів; моніторинг трансакційних витрат; високий рівень довіри між агентами; низька інформаційна асиметрія між агентами; еволюційність розвитку фірми.

Рис. 4. Класифікація джерел розвитку гнучкої організаційної структури

Тектологічні принципи розкривають особливості відношення частин організації між собою та з зовнішнім оточенням. Зокрема, гнучкість економічної структури забезпечуватимуть кістяковий тип організації, нечіткість і множинність тектологічних меж фірми, підтримка єдності та сталості процесів кон'югації, інгресії та дезінгресії, баланс позитивного і негативного прогресивного підбору, динамічність рівноваги, дотримання закону найменших, відповідність рівня гнучкості елементів економічної структури.

Мережеві принципи формування гнучкої економічної структури вимагають максимального збігу неформальних й формальних, інтенсивних і ефективних зв'язків, а також регулювання зв'язаності, щільності, центральності, структурної надмірності й компактності організаційної структури. Гіпотеза залежності мережевих показників та ефективності економічної поведінки фірми в нестабільних ринкових умовах протестована на прикладі підприємств вугледобувної промисловості протягом 2003 - 2008 років. В результаті аналізу тридцяти груп показників ВАТ "Краснодонвугілля" виявлено, що найсильніше корелюють із ефективністю діяльності центральних агентів фірми показники компактності й центральності структури центральних агентів фірми.

Ігрова модель формування адаптивної поведінки агентами фірми включає декілька етапів (рис. 5).

У ході моделювання обробки сигналів ринку агентами фірми сформульовано умову ефективності гнучкої поведінки фірми залежно від умов динамічності ринку. При нестабільності сигналів ринку про альтернативи поведінки фірми доцільною є реакція в середньому на половину сигналів про зміну ринкових умов.

Рис. 5. Механізм обробки сигналів ринку агентами фірми

В результаті проведення імітаційного експерименту було визначено середнє значення оптимальної частоти реакції фірми в сучасних умовах ринку вугледобувної промисловості на 53% випадків зміни ринкових умов зі стандартною помилкою 0,02 і дисперсією вибірки 0,04, тобто гіпотезу ефективності гнучкої структури в умовах мінливого ринкового середовища було підтверджено.

інституційний адаптація економічний

основні висновки дисертаційної роботи

Дисертаційне дослідження довело, що в сучасних нестабільних ринкових умовах інституційний аспект адаптивності економічної поведінки фірми є актуальною проблемою сучасної економічної теорії. Конкретні висновки дисертаційного дослідження можна звести до наступних.

1. Аналіз основних концепцій економічної поведінки фірми дозволив визначити, що в сучасних ринкових умовах найбільш актуальним є інституційний підхід, зорієнтований на врахування факторів невизначеності ринкових умов, неповноти й асиметрії інформації, обмеженої раціональності та опортунізму агентів, обсягу трансакційних витрат, неповноти захисту прав власності, специфічності активів фірми.

2. Інституційний підхід дозволив сформулювати основні етапи аналізу фірми як мережі інституційних угод - визначення оптимальних меж мережі угод, дослідження її структури; оцінка ефективності реальних і потенційних зв'язків фірми. Інструментом визначення меж мережі інституційних угод є формалізований критерій, який оцінює доцільність здійснення певної трансакції всередині фірми.

3. Основним засобом забезпечення ефективності економічної поведінки фірми в нестабільних ринкових умовах є адаптивність - здатність фірми ефективно реагувати на зміну ринкових умов та зберігати відносну цілісність та стійкість при проходженні періодів біфуркації.

4. Аналіз інституційної складової забезпечення адаптивності економічної поведінки фірми дозволив визначити наступні її елементи: рівень інституційної саморегуляції, превалюючі види інститутів, інституційний профіль фірми, інституційний порядок і контроль, напрям інституційної еволюції.

5. Дослідження інституційного аспекту адаптивності економічної поведінки дозволило виділити в якості одного з основних інтенсивних факторів її забезпечення наявність і динаміку внутріфірмових інститутів опортуністичної поведінки. Останні представляють собою неформальні правила поведінки локального характеру, що регулюють взаємодії у межах фірми та є прихованою формою існування внутріфірмового опортунізму й одержання окремими суб'єктами інституціональної ренти. Основними типами внутріфірмових тіньових інститутів є правила, що регулюють поведінку агентів фірми в процесі здійснення заборонених трансакцій та використання тіньових правил здійснення легальних трансакцій. Головними наслідками тіньової інституціоналізації є зростання трансакційних витрат, занурення у тіньове поле діяльності, зниження привабливості фірми як контрагенту.

6. Концепція адаптивності економічної поведінки фірми з позиції інституційного підходу полягає в здатності фірми збільшувати можливості та ефективність реакції на впливи нестабільного зовнішнього середовища без зростання трансакційних витрат. Формування адаптивної поведінки фірми відбувається в результаті взаємодії підсистем фірми, ефективність яких вимагає відповідного інституційного регулювання та підтримки за рахунок використання адекватних, еволюційних, еластичних, альтернативних та конгруентних інститутів; запуску механізмів інституційної саморегуляції; стабільності інституційного профілю за рахунок інституційного порядку та контролю; формування відповідного напряму інституційної еволюції

7. Аналіз еволюції економічної організаційної структури дозволив дістати висновку про те, що особливості взаємодії центральних агентів (суб'єктів менеджменту) в процесі визначення економічної поведінки фірми визначають можливості розвитку фірми. Гнучка організаційна структура фірми - це заснована на внутріфірмових інститутах сукупність елементів фірми й їхніх взаємозв'язків, що забезпечує здатність фірми до швидкої просторової, функціональної, логічної або іншої перебудови й відновлення параметрів без впливу ззовні. Джерелами розвитку такої організаційної структури є зниження трансакційних витрат, інтенсивність трансферу знаннєвих активів, менше перекручування й асиметрія інформації, зниження опортунізму, низький ступень залежності від траєкторії попереднього розвитку, більша кількість ринкових альтернатив, зниження ризиків за рахунок інформаційної та організаційної диверсифікації, швидке здійснення екстерналізації (інтерналізації) функцій, розширення можливостей з залучення ресурсів.

8. В роботі сформульовано загальні та спеціальні принципи формування гнучких економічних структур. До перших віднесено загальні правила, принципи і закони відкритих складних систем. Як особливі правила формування гнучких економічних структур виділено інституціональні, тектологічні й мережеві принципи. В результаті аналізу даних ВАТ "Краснодонвугілля" виявлено, що найсильніше корелюють із ефективністю діяльності центральних агентів фірми показники компактності й центральності структури внутрішніх інституційних угод центральних агентів фірми.

9. На підставі методів теорії ігор в дослідженні спроектовано і проведено імітаційний експеримент, основними етапами якого є одержання зовнішнього сигналу агентом фірми та визначення можливостей з його обробки; взаємодія з іншими гравцями - центральним агентом, принципалом; гра фірми із зовнішнім середовищем. В результаті проведення імітаційного експерименту гіпотезу ефективності гнучкої структури в умовах мінливого ринкового середовища було підтверджено.

Список опублікованих автором робіт за темою дисертації

у наукових фахових виданнях:

1. Кондратьева Т.В. Нелегальные институты и экономическое поведение фирмы / Т.В. Кондратьева // Культура народов Причерноморья. - 2009. - № 171. - С. 89-93.

2. Кондратьєва Т.В. Гнучкість поведінки фірми в умовах нестабільного економічного середовища / Т.В. Кондратьєва // Економіка та держава. - 2009. - № 9 (81). - С. 49 - 52.

3. Кондратьєва Т.В. Визначення меж фірми як мережі інституційних угод [Електронний ресурс] / Т.В. Кондратьєва // Ефективна економіка. - 2009. - № 2. - Режим доступу до журналу: http//www.economy.nayka.com.ua

4. Пенькова И.В. Последствия нелегальной внутрифирменой институционализации / И.В. Пенькова, Т.В. Кондратьева // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. Випуск 37-2. - Донецьк, ДонНТУ, 2009. - С. 175 -180. (Особистий внесок здобувача: визначено особливості впливу інститутів опортуністичної поведінки на економічну поведінку фірми).

5. Кондратьева Т.В. Анализ механизма адаптации экономического поведения фирмы / Т.В. Кондратьева // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. Випуск 37-3. - Донецьк, ДонНТУ, 2009. - С. 173-178.

за матеріалами конференцій:

1. Кондратьева Т.В. Формирование сетевой структуры управления как фактор повышения конкурентоспособности предприятия // Кондратьева Т.В., Черная А.М. / Збірник матеріалів ІІ Міжнар. науково-практичної конференції “Економіка підприємства: теорія і практика” - К.: КНЕУ, березень 2008. - С. 428-430. (Особистий внесок здобувача: досліджено сутність і переваги мережної організаційної структури в сучасних ринкових умовах).

2. Кондратьєва Т.В. Процес формування мережної структури управління організацією з використанням теорії ігор / Кондратьєва Т.В. // Збірник мат. II Міжнар. науково-прак. Конф.ї "Проблеми та перспективи розвитку підприємництва" - Харків: Харківський національний автомобільно-дорожний університет, грудень 2008. - С. 109-110.

3. Кондратьева Т.В. Организационная структура фирмы как фактор гибкости ее экономического поведения / Кондратьева Т.В. // Збірник наукових праць IV Міжнародної науково-практичної конференції "Альянс наук: вчений-вченому". - Том 1. - Дніпропетровськ: ПДАБА, березень 2009. - С. 58-61.

4. Кондратьєва Т.В. Гнучкість економічної поведінки фірми як фактор економічного розвитку / Кондратьєва Т.В. // Тези доповідей II Міжнародної конференції молодих учених і студентів "Інноваційні процеси економічного і соціально-культурного розвитку: вітчизняний та зарубіжний досвід". - Тернопіль: Тернопільський національний економічний університет, березень 2009. - С. 183-185.

5. Кондратьева Т.В. Влияние нелегальных внутренних институтов на экономическое поведение фирмы / Кондратьева Т.В. // Сборник научных трудов по мат. междунар. научно-практической конференции "Научные исследования и их практическое применение. Современное состояние и пути развития 2009". - Том 7. Экономика. - Одесса: Одесский национальный морской университет, октябрь 2009. - С. 69-72.

6. Кондратьева Т.В. Анализ научных подходов к исследованию экономического поведения фирмы в современных условиях / Кондратьева Т.В. // Мат. VIII Междунар. научно-прак. Конф. «Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины» - Алушта: Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского, 10. 2009. - С. 186-187.

7. Кондратьева Т.В. Адаптация экономического поведения фирмы / Кондратьева Т.В. // Збірник мат. III Міжнар. науково-практичної конференції "Проблеми та перспективи розвитку підприємництва". - Харків: Харківський національний автомобільно-дорожний університет, грудень 2009. - С. 60-61.

Размещено на Allbest.ru