Оцінювання обмежень у використанні економічного потенціалу підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. В умовах ринкових відносин для підвищення конкурентоспроможності, досягнення високого рівня прибутковості та подальшого успішного розвитку машинобудівні підприємства прагнуть найповніше використовувати свій економічний потенціал. Проте найповнішому використанню потенціалу підприємства перешкоджає негативний вплив сукупності чинників: фінансових, технічних, технологічних, інтелектуальних, організаційних, культурних, інноваційних. При цьому ряд ознак впливу цих чинників (інтенсивність, тривалість і сила впливу) та його негативний характер дозволяє стверджувати вже не про тимчасовий негативний вплив окремого чинника або їх групи, а про існування перманентних обмежень у діяльності підприємства та у використанні його економічного потенціалу.

Оцінювання обмежень у використанні економічного потенціалу підприємства здійснюється з метою подальшого вибору операцій з ними: встановлення або зняття, що спрямовані на забезпечення цільового використання економічного потенціалу підприємства. Так, частину обмежень для більш повного використання економічного потенціалу підприємства необхідно подолати, а частину обмежень, навпаки, необхідно встановити, що зумовлює нетривіальність і біваріантну ситуативність вибору операцій з обмеженнями. Саме через таку нетривіальність у виборі дій з обмеженнями у використанні економічного потенціалу підприємства технологія їхньої ідентифікації й оцінювання сьогодні мало поширена в практиці порівняно з відомими технологіями управління економічним потенціалом підприємства (за відхиленнями, від досягнутого, за цілями, стратегічного, програмного, цільового). Прагматичний аспект проблеми управління економічним потенціалом указує на необхідність вибору як об'єкта оцінювання не лише елементів економічного потенціалу, а саме обмежень у його використанні, які необхідно встановлювати або знімати в залежності від конкретної ситуації.

Необхідність розроблення способів ідентифікації, оцінювання й аналізу обмежень з метою більш результативного та повного використання економічного потенціалу підприємства зумовили актуальність теми дисертації, мети й завдань, що спрямовані на її досягнення.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення й обґрунтування теоретичних і методичних положень, практичних рекомендацій щодо оцінювання обмежень у використанні економічного потенціалу підприємства з метою їхнього подальшого встановлення або зняття.

Для досягнення поставленої мети було вирішено такі завдання:

- визначено сутність і напрями використання економічного потенціалу машинобудівних підприємств;

- визначено передумови оцінювання обмежень у використанні економічного потенціалу підприємства;

- ідентифіковано сукупність обмежень у використанні економічного потенціалу підприємства;

- проаналізовано співвідношення структури економічного потенціалу підприємства й обмежень у його використанні;

- проаналізовано вплив обмежень на результативність використання економічного потенціалу підприємства;

- обґрунтовано аналітичне забезпечення операцій з обмеженнями та визначено області використання економічного потенціалу підприємства;

- обґрунтовано структуру операцій з обмеженнями у використанні економічного потенціалу підприємства;

- використано розроблені рекомендації в діяльності машинобудівних підприємств.

1. Теоретичні основи оцінювання обмежень у використанні економічного потенціалу машинобудівного підприємства

Основою оцінювання обмежень у використанні економічного потенціалу машинобудівного підприємства є існуючі підходи до розуміння сутності економічного потенціалу та способів його структуризації. В роботі показано, що до сьогодні не існує базового визначення поняття "економічний потенціал". Економічний потенціал підприємства більшість учених розглядає з позицій традиційного ресурсного підходу, а для його опису застосовується класичний набір факторів виробництва. Тому аналіз сутності, структури та напрямів використання економічного потенціалу підприємств найчастіше виконується на основі відомих методів економічного аналізу. Для аналізу рівня використання економічного потенціалу машинобудівних підприємств і його структури з позицій традиційного підходу доцільно використовувати показники капіталомісткості та трудомісткості виробництва.

За результатами аналізу економічного потенціалу вітчизняних машинобудівних підприємств установлено, що виробництво на них є більш трудомістким, ніж на підприємствах розвинених країн. Завдяки реалізації свого потенціалу, використовуючи сучасні технології, автоматизацію та роботизацію окремих операцій, західні компанії скоротили витрати на робочу силу й таким чином збільшили капіталомісткість свого виробництва. Вітчизняні ж машинобудівні підприємства в період третього етапу модернізації, що припав на кінець XX сторіччя, здебільшого не приділили уваги переходу від трудомісткої до капіталомісткої структури факторів виробництва, і тому програють сьогодні зарубіжним конкурентам через великі витрати на трудові ресурси, що свідчить про невміле або неповне використання вітчизняними підприємствами свого економічного потенціалу. Це зумовлює необхідність визначити рівень та напрями використання економічного потенціалу й обґрунтувати, чи є повне використання підприємством свого потенціалу результативним і доцільним.

Існуючі уявлення про економічний потенціал підприємства стосуються оцінювання та використання лише його наявного потенціалу, що не є доцільним, оскільки при плануванні діяльності підприємства необхідно враховувати ще й потенціал, який не використовується на даний час через низку причин. Тому стосовно такого об'єкта, як використання економічного потенціалу підприємства, необхідно визначати й оцінювати обмеження, які заважають його цільовому використанню.

У роботі вперше запропоновано концепцію, згідно з якою обмеження у використанні економічного потенціалу підприємства розглядаються як об'єкт оцінювання, в якому аналізується вплив обмежень на використання економічного потенціалу підприємства, ідентифікуються області використання економічного потенціалу підприємства та вибираються операції з обмеженнями. Їх виконання дозволяє встановити або зняти обмеження у використанні економічного потенціалу підприємства з метою забезпечення його цільового використання. Обмеження у використанні економічного потенціалу розуміються в роботі як перешкода, що не дозволяє повністю використати наявний резервний або прихований передбачений економічний потенціал через існування об'єктивної умови чи навмисного встановлення правила, яке заважає досягти певної мети у використанні економічного потенціалу відповідно до призначення або нецільового наміру. Згідно з таким розумінням на підприємстві існують обмеження, які заважають або перешкоджають використанню економічного потенціалу. Це викликає необхідність виокремити та проаналізувати обмеження, які відповідають кожному складникові економічного потенціалу підприємства.

Якщо розглядати підприємство як сукупність засобів праці (матеріальних або нематеріальних об'єктів) і працівників (суб'єктів), які вступають у зв'язки й управляють засобами праці, то можна стверджувати, що кожен з об'єктів і суб'єктів володіє часткою потенціалу підприємства, а отже, є носієм економічного потенціалу. Потенціал кожного носія може бути наявним (використовуватися в процесі діяльності підприємства та зберігатися для забезпечення його діяльності в непередбачуваних ситуаціях) або прихованим (суб'єкт управління підприємством може як припускати існування деякого потенціалу, так і взагалі не мати уявлення про нього). Наявний потенціал, який не реалізується, та передбачуваний прихований не використовуються працівниками внаслідок існування певних обмежень або за відсутності необхідності його використання. Наявний потенціал підприємства, який реалізується, може використовуватися працівниками як за функціональним призначенням для підвищення добробуту (результативності діяльності) підприємства, так і для власних інтересів (нецільове використання). Отже, з одного боку, необхідно встановити обмеження у використанні потенціалу підприємства та його окремих об'єктів для власних інтересів суб'єктів, а з іншого - визначити рівень необхідного використання потенціалу підприємства та його окремих об'єктів для добробуту самого підприємства й обмеження, які необхідно зняти для отримання рівня такого використання.

Таким чином, у роботі запропоновано концепцію оцінювання обмежень у використанні економічного потенціалу, згідно з якою економічний потенціал слід розглядати, по-перше, як потенціал об'єктів-носіїв і суб'єктів-носіїв, по-друге, виділяти наявний (реальний і резервний) та прихований (передбачуваний і невідомий) потенціал, по-третє, розділяти напрями використання потенціалу об'єктів і суб'єктів підприємства власне самими суб'єктами (за призначенням і нецільове), і, по-четверте, головне, установлювати або знімати обмеження у використанні економічного потенціалу залежно від необхідності та виду такого використання економічного потенціалу окремих носіїв.

Отже, аналіз сутності економічного потенціалу та напрямів його використання показує, що саме обмеження визначають рівень і результативність використання економічного потенціалу. Це зумовлює необхідність дослідити обмеження у використанні економічного потенціалу машинобудівного підприємства та проаналізувати їхній вплив на результативність використання економічного потенціалу.

2. Аналіз обмежень у використанні економічного потенціалу машинобудівного підприємства

Обмеження у використанні економічного потенціалу машинобудівних підприємств виникають у зв'язку з наявністю об'єктивних умов, а саме: недосконалість законодавчої бази та державної підтримки машинобудівних підприємств, політична нестабільність, високі ризики інвестування коштів, низька кваліфікація управлінців, нецільове використання активів підприємств тощо. Для виявлення, аналізу та оцінювання всіх можливих обмежень у використанні економічного потенціалу з метою їхнього встановлення та зняття в роботі проаналізовано співвідношення структури економічного потенціалу машинобудівного підприємства й обмежень у його використанні.

Оскільки обмеження у використанні економічного потенціалу підприємства є різноманітними, їх треба певним чином упорядкувати. Це пропонується зробити за складниками економічного потенціалу підприємства та напрямами його використання.

Обмеження, що знімаються, відповідають такому виду носіїв, як фізичні та нематеріальні об'єкти, а обмеження, що встановлюються, - суб'єктам-носіям, множини інтересів яких впливають на формування й використання економічного потенціалу підприємства. На основі запропонованої концепції оцінювання обмежень у використанні економічного потенціалу підприємства для більш повного функціонального відображення економічного потенціалу підприємства в процесі його аналізу необхідно визначити напрями встановлення обмежень та їхнього зняття. Аналіз таких напрямів показує, що в сучасній практиці управління вітчизняними підприємствами недостатньо розглянуті питання визначення обмежень, їхнього структурування й оцінювання, причому і щодо економічного потенціалу підприємства, і щодо інших об'єктів. У роботі уточнено структуру обмежень у використанні економічного потенціалу машинобудівного підприємства, яка, на відміну від існуючого поділу обмежень за Е. Голдраттом на політичні та фізичні, відповідає структурі економічного потенціалу підприємства. У такій структурі виділено групи обмежень відповідно до видів носіїв і цільового або нецільового використання економічного потенціалу, а також ураховано зовнішнє та внутрішнє оточення підприємства як середовища виникнення обмежень і чинників впливу на встановлення та зняття обмежень у використанні економічного потенціалу підприємства.

У дисертаційній роботі під економічним потенціалом підприємства розуміється здатність підприємства отримувати стабільний прибуток упродовж певного часу. Обмеження у використанні економічного потенціалу заважають, насамперед, отриманню підприємством прибутку відповідно до структури його економічного потенціалу, що використовується за функціональним призначенням. На відміну від обмежень, економічний потенціал підприємства є традиційним об'єктом оцінювання, за результатами якого приймаються рішення щодо впливу на його складники з метою покращення їхнього стану. Оцінку складників економічного потенціалу машинобудівних підприємств визначено як відношення валового прибутку підприємства до тих показників, які стосуються кожного складника економічного потенціалу підприємства.

Наведені оцінки не показують рівень використання економічного потенціалу підприємства та резерви його підвищення. Це викликає необхідність стандартизувати оцінки, дослідити обмеження, які заважають повному використанню економічного потенціалу підприємства, та проаналізувати вплив обмежень на результативність його використання. Проте існуючий інструментарій оцінювання не дозволяє оцінювати існуючі обмеження та використовувати обмеження при управлінні економічним потенціалом. Це зумовлює необхідність ідентифікації обмежень (тих, що встановлюються або знімаються), їх оцінювання, ранжування та використання при управлінні економічним потенціалом підприємства. В роботі запропоновано оцінювати обмеження у використанні економічного потенціалу підприємства шляхом побудови матриці, кожний елемент якої розраховується як різниця між максимально можливим і стандартизованим на одиницю значенням рівня використання економічного потенціалу за його цільовим призначенням і являє собою стандартизовану невикористовувану частку економічного потенціалу. Матриця відображає обмеження у використанні економічного потенціалу підприємства, складається з двох матриць, елементи яких відображають, відповідно, обмеження, що встановлюються та знімаються, за кожним структурним складником економічного потенціалу.

Для того, щоб сума використаного економічного потенціалу підприємства й обмежень у його використанні дорівнювала одиниці (100%), необхідно стандартизувати значення окремих складників економічного потенціалу. Це дозволить не лише порівнювати оцінки складників, а й оцінювати обмеження, що заважають повному використанню економічного потенціалу підприємства. Таким чином, отримав подальший розвиток спосіб оцінювання обмежень у використанні економічного потенціалу підприємства шляхом формування та розрахунку матриці, кожний елемент якої являє собою стандартизовану невикористовувану частку потенціалу за його структурою. Слід зазначити, що кількість встановлюваних обмежень прагне до мінімуму при припущенні, що вони дорівнюють частці економічного потенціалу, котрий використовується не за цільовим призначенням, і що особі, яка оцінює обмеження у використанні економічного потенціалу, відомо про будь-які зміни цієї частки.

Таким чином, уточнена структура обмежень у використанні економічного потенціалу підприємства та запропонований спосіб їх оцінювання дозволяють отримати результати, які можуть використовуватися для встановлення або зняття обмежень з метою забезпечення цільового використання економічного потенціалу підприємства. Отже, операції з обмеженнями у використанні економічного потенціалу машинобудівного підприємства потребують отримання та систематизації інформації стосовно оцінювання складників економічного потенціалу підприємства, ідентифікації та оцінювання обмежень, що заважають його повному використанню з метою вибору процедур встановлення та зняття обмежень для забезпечення цільового використання економічного потенціалу підприємства. Це зумовлює необхідність розробляння процедур з обмеженнями у використанні економічного потенціалу машинобудівного підприємства.

3. Встановлення та зняття обмежень у використанні економічного потенціалу машинобудівного підприємства

Процедура встановлення або зняття обмежень у використанні економічного потенціалу машинобудівного підприємства потребує наявності інформаційної бази, способів ідентифікації обмежень та оцінювання обмежень і процедур вибору дій стосовно встановлення або зняття обмежень.

Інформаційну базу операцій з обмеженнями у використанні економічного потенціалу становлять дані звітності підприємств, які використовуються для оцінювання показників складників економічного потенціалу підприємства та ідентифікації обмежень, що заважають повному цільовому використанню економічного потенціалу.

Ідентифікація обмежень пов'язана з установленням напряму та рівня використання економічного потенціалу підприємства. Тому в роботі запропоновано ідентифікувати обмеження шляхом параметричного визначення області нормативного використання економічного потенціалу підприємства у двовимірному просторі, координатами якого є рівень та напрями використання економічного потенціалу підприємства.

Якщо економічний потенціал підприємства реалізується лише за функціональним призначенням, а рівень його реалізації тяжіє до 100%, то обмеження у використанні економічного потенціалу відсутні, а область використання економічного потенціалу є нормативною. У разі, коли економічний потенціал підприємства реалізується не за призначенням, необхідно встановити обмеження, що заважатимуть нецільовому використанню ресурсів підприємства. Нереалізований економічний потенціал підприємства, який може бути використаний за призначенням, свідчить про існування обмежень, що необхідно зняти для більш повного використання економічного потенціалу. У випадку, коли нереалізований економічний потенціал підприємства може бути використаний не за призначенням, необхідно, по-перше, установити обмеження для попередження нецільового використання економічного потенціалу підприємства, по-друге, здійснити пошук напрямів використання економічного потенціалу підприємства за призначенням.

Отже, на основі ідентифікації обмежень виникає можливість здійснювати операції з ними з метою переходу до області нормативного використання економічного потенціалу підприємства. Враховуючи це, в роботі обґрунтовано алгоритм біваріантного вибору операцій з обмеженнями у використанні економічного потенціалу підприємства, який передбачає зняття або встановлення обмежень з метою забезпечення цільового використання економічного потенціалу.

Використання алгоритму біваріантного вибору операцій з обмеженнями у використанні економічного потенціалу підприємства, до якого входять два альтернативні варіанти - зняття і встановлення обмежень, дало змогу уточнити послідовність дій щодо вибору операцій з обмеженнями у використанні економічного потенціалу підприємства на основі поетапного встановлення або зняття обмежень з метою переходу від областей ненормативного використання економічного потенціалу підприємства, по кожній з яких від'ємна, як мінімум, одна з координат двовимірного простору, до області нормативного використання економічного потенціалу, де рівень і напрями використання економічного потенціалу підприємства мають позитивні значення.

Таким чином, розроблені в роботі положення та рекомендації щодо оцінювання обмежень у використанні економічного потенціалу підприємства дозволяють ідентифікувати й оцінювати обмеження з метою здійснення операцій з ними, що дозволить забезпечити цільове використання економічного потенціалу підприємства.

Висновки

економічний потенціал біваріантний машинобудівний

У дисертаційній роботі на основі проведеного дослідження вирішено актуальне науково-практичне завдання щодо оцінювання обмежень у використанні економічного потенціалу підприємства. Основні висновки та результати, одержані в ході дослідження, зводяться до такого.

1. На основі визначення сутності та напрямів використання економічного потенціалу машинобудівних підприємств встановлено, що кожен з об'єктів і суб'єктів підприємства володіє часткою його економічного потенціалу, а отже, є носієм економічного потенціалу, який може бути як наявним, так і прихованим. Аналіз напрямів використання наявного економічного потенціалу підприємства дозволив установити необхідність оцінювати обмеження, які заважають цільовому використанню економічного потенціалу підприємства, й уточнити визначення поняття обмеження у використанні економічного потенціалу підприємства.

2. Визначення передумов оцінювання обмежень у використанні економічного потенціалу підприємства викликало необхідність оцінювати обмеження. Результати оцінювання обмежень потрібно використовувати для подальшого здійснення операцій з ними (установлення або зняття), оскільки вони підвищують рівень цільового використання наявного економічного потенціалу підприємства.

3. Результати ідентифікації сукупності обмежень у використанні економічного потенціалу підприємства й установлення відповідності обмежень носіям і структурі економічного потенціалу підприємства використовуються в оцінюванні обмежень та вибору операцій з ними з метою забезпечення цільового використання економічного потенціалу підприємства. Це дало змогу доповнити теорію управління обмеженнями Е. Голдратта.

4. На основі аналізу співвідношення структури економічного потенціалу підприємства й обмежень у його використанні уточнено структуру обмежень, яка відповідає структурі економічного потенціалу підприємства. В ній виділено групи обмежень відповідно до видів носіїв та цільовим і нецільовим напрямом використання економічного потенціалу з урахуванням зовнішнього та внутрішнього оточення підприємства як середовища виникнення обмежень і чинників впливу на встановлення та зняття обмежень у використанні економічного потенціалу. Це дає можливість оцінювати обмеження за різними складниками економічного потенціалу підприємства та за видами носіїв з урахуванням впливу зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства.

5. Аналіз впливу обмежень на результативність використання економічного потенціалу підприємства дозволив оцінити й стандартизувати оцінки використання економічного потенціалу підприємства. На основі цього запропоновано спосіб оцінювання обмежень у використанні економічного потенціалу підприємства шляхом побудови матриці. Ії кожний елемент розраховується як різниця між максимально можливим значенням і стандартизованим на одиницю значенням рівня використання економічного потенціалу за його цільовим призначенням і являє собою стандартизовану невикористовувану частку економічного потенціалу за його структурою.

6. На основі обґрунтування аналітичного забезпечення операцій з обмеженнями та визначення областей використання економічного потенціалу підприємства запропоновано спосіб ідентифікації обмежень у використанні економічного потенціалу. Це дозволяє ідентифікувати обмеження, ураховуючи область використання економічного потенціалу підприємства у двовимірному просторі, координатами якого є рівень і напрям використання економічного потенціалу підприємства.

7. На основі обґрунтування структури операцій з обмеженнями розроблено алгоритм біваріантного вибору операцій установлення або зняття обмежень у використанні економічного потенціалу підприємства. Це дозволило уточнити послідовність дій щодо встановлення та зняття обмежень у використанні економічного потенціалу підприємства з метою забезпечення його цільового використання шляхом переходу до області нормативного використання.

8. Розроблені в дисертаційній роботі рекомендації щодо ідентифікації та оцінювання обмежень у використанні економічного потенціалу підприємства застосовані в діяльності ВАТ "Стахановський вагонобудiвний завод", що дозволило ідентифікувати й оцінити обмеження у використанні економічного потенціалу підприємства та запропонувати заходи щодо встановлення та зняття обмежень з метою забезпечення цільового використання економічного потенціалу підприємства.

Література

1. Артемьев Б.В. Формирование и оценка научно-технического потенциала предприятия / Б.В. Артемьев // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. 2006. № 12 (106). C. 46-50.

2. Артемьев Б.В. Проблемы оценки потенциала предприятия / Б.В. Артемьев // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. 2006. № 4 (98). Ч. 2. C. 7-11.

3. Артемьев Б.В. Теоретические аспекты исследования экономического потенциала предприятия / Б.В. Артемьев // Прометей. Регіональний зб. наук. праць з економіки. Вип. 2 (20). Донецьк: ТОВ "Юго-Восток, Лтд", 2006. С. 202-204.

4. Артем'єв Б.В. Оцінка економічного потенціалу підприємства
/ Б.В. Артем'єв // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. 2007. № 1 (107). C. 23-26.

5. Артем'єв Б.В. Економічний потенціал підприємства: стратегічний підхід / Б.В. Артем'єв // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. 2007. № 10 (116). C. 17-23.

6. Артем'єв Б.В. Класифікація видових проявів потенціалу підприємства / Б.В. Артем'єв // Прометей. Регіональний зб. наук. праць з економіки. Вип. 1 (28). Донецьк: ТОВ "Юго-Восток, Лтд", 2009. С. 313-314.

7. Артемьев Б.В. Подходы к определению сущности экономического потенциала предприятия / Б.В. Артемьев // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. 2009. № 2 (132). C. 21-25.

Размещено на Allbest.ru