Інноваційна діяльність підприємств на ринку екологічно чистої м’ясо-сальної продукції

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В.В. ДОКУЧАЄВА

УДК - 658.29:637.5:636.4

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ НА РИНКУ ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТОЇ М'ЯСО-САЛЬНОЇ ПРОДУКЦІЇ

Бейдик Наталія Миколаївна

Харків - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у вищому навчальному закладі Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі".

Науковий керівник: доктор економічних наук, доцент Іванюта Світлана Миколаївна, Вищий навчальний заклад Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі", професор кафедри менеджменту організацій та зовнішньоекономічної діяльності

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Гудзинський Олексій Дмитрович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, професор кафедри менеджменту ім. професора Й.С. Завадського;

кандидат економічних наук, професор Македонський Анатолій Васильович, Харківський національний аграрний університет імені В.В. Докучаєва, професор кафедри виробничого менеджменту та агробізнесу

Захист відбудеться "9" грудня 2010 р. о 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.01 у Харківському національному аграрному університеті імені В.В. Докучаєва за адресою: 62483, Харківська обл., Харківський р-н, п/в "Комуніст-1", навчальне містечко ХНАУ, корп. 1., ауд. 1-221.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного аграрного університету імені В.В. Докучаєва, за адресою: 62483, Харківська обл., Харківський р-н, п/в "Комуніст-1", навчальне містечко ХНАУ, корп. 1.

Автореферат розісланий "8" листопада 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д.В. Шиян

Анотації

Бейдик Н.М. Інноваційна діяльність підприємств на ринку екологічно чистої м'ясо-сальної продукції - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). Харківський національний університет ім. В.В. Докучаєва, Харків, 2010.

У дисертації визначена сутнісна характеристика розвитку інноваційних процесів виробництва та збуту екологічно чистої м'ясо-сальної продукції, досліджено історико-економічні передумови формування ринку екологічно чистої м'ясо-сальної продукції в Україні та Полтавській області, оцінено світовий досвід виробництва і збуту органічної продукції та можливості його застосування в Україні. інноваційний сальний економічний

Досліджені основні чинники формування попиту і пропозиції на екологічно чисту м'ясо-сальну продукцію, проаналізований стан продовольчої безпеки та її вплив на демографічну ситуацію населення, здійснена діагностика виробничо-збутових підприємств на ринку екологічно чистої м'ясо-сальної продукції.

Узагальнено світовий досвід створення системи управління якістю екологічно чистої м'ясо-сальної продукції та можливості її впровадження на виробничо-збутових підприємствах, розроблені методичні підходи щодо визначення ціни на екологічно чисту м'ясо-сальну продукцію та запропоновано організаційно-інноваційну модель кластерного угрупування на ринку екологічно чистої м'ясної продукції

Ключові слова: інноваційна діяльність, виробничо-збутова діяльність, ринок, екологічно чиста продукція, система управління якістю, державна підтримка, інтеграція, кооперація, кластер.

Бейдик Н.Н. Инновационная деятельность предприятий на рынке экологически чистой мясо-сальной продукции. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Харьковский национальный аграрный университет им. В.В. Докучаева, Харьков, 2010.

В диссертации определена сущностная характеристика развития инновационных процессов производства и сбыта экологически чистой мясосальной продукции, исследованы историко-экономические предпосылки формирования рынка экологически чистой мясо-сальной продукции в Украине и Полтавской области, оценен мировой опыт производства и сбыта органической продукции и возможности его использования в Украине.

Исследования экономического развития отечественного рынка экологически чистой мясосальной продукции свидетельствуют, что основными направлениями его формирования есть принятие соответствующей законодательной базы, создание национального органа сертификации, стимулирование перерабатывающих предприятий и розничной торговли, а также проведение активных мероприятий по популяризации экологически чистой продовольственной продукции среди потребителей.

В диссертационной работе сформулировано определение рынка экологически чистой мясосальной продукции как части рыночной системы, которая действует как механизм взаимодействия предприятий производственной, заготовительной, перерабатывающей, торговой сферы, формируется, функционирует и развивается на основе спроса и предложения между производителями и потребителями.

Исследование деятельности предприятий на рынке экологически чистой мясосальной продукции позволило разделить суть категорий "экологически чистая мясосальная продукция" как продукция, изготовленная на территории, которая имеет статус специальной сырьевой зоны, и в процессе производства, заготовки, переработки, сбыта отвечает параметрам безопасности и спецификациям качества; в отличие от сущностной характеристики "органическая мясосальная продукция", которая определяется как продукция, изготовленная сертифицированным предприятием по определенным, признанным на международном уровне требованиям и маркированная соответствующим обозначением. Выделение сущностных характеристик дало возможность определить отличие между органической и экологически чистой продукцией, которое заключается в требованиях к контролю качества и условиях сертификации и маркировки.

Диссертантом исследованы основные факторы формирования спроса и предложения на экологически чистую мясосальную продукцию, проанализировано состояние продовольственной безопасности и ее влияние на демографическую ситуацию населения, осуществлена диагностика производственно-сбытовых предприятий на ринке экологически чистой мясо-сальной продукции.

Определены основные факторы формирования спроса на экологически чистую мясосальную продукцию (уровень оптовых и розничных цен, доходов населения и его покупательная способность, численность потенциальных потребителей их возрастная структура, особенности экономического и социального развития региона) и предложения (экономические - себестоимость, продуктивность труда, цена реализации; организационные - государственное регулирование, внутрихозяйственный механизм управления предприятиями и другие).

Проанализирована деятельность предприятий производственно-сбытовой сферы на рынке экологически чистой мясосальной продукции и определена необходимость и этапы создания системы управления качеством экологически чистой мясосальной продукции. Деятельность, которой состоит в совокупности организационно-технологических мероприятий, способов, приемов, анализа рисков, определения контрольных точек управления, установки критических границ, направленных на обеспечение качества продукции в соответствии со стандартами ІSО 9000, и дает возможность предупредить производство недоброкачественной продукции.

Разработаны методические подходы к определению цены на экологически чистую мясосальную продукцию с учетом показателей продуктивности животных, себестоимости продукции и риска ведения экологического производства. Предложена организационно-инновационная модель кластера на рынке мясной продукции, которая даст возможность получить синергетический эффект от совместной деятельности организаций - участников и использования ими имеющегося ресурсного и научного потенциала.

Ключевые слова: инновационная деятельность, производственно-сбытовая деятельность, рынок, экологически чистая продукция, система управления качеством, государственная поддержка, интеграция, кооперация, кластер.

Beyduk N.N. Innovative activity of the enterprises in the market of ecologically pure meat-fat production - Manuscript.

Dissertation for the receipt of scientific degree of candidate of economic sciences speciality - 08.00.04 - economy and managements of enterprises (after the types of economic activity). Kharkov national agrarian university named after V.V. Docuchaeva, Kharkov, 2010.

The intrinsic characteristic of the development the innovative processes of a production and a sale of an ecologically pure meat-fat production has been determined in the dissertation. The historical and economic preconditions of a formation of the market of the ecologically pure meat-fat production in Ukraine and Poltava region were researched. It has appraised the world experience of a production and a sale of an organic production and possibilities its application in Ukraine.

It was researched the basic factors of a formation of demand and supply for an ecologically pure meat-fat production. It was analyzed the state of food safety and its influence for the demographic situation of population. The diagnostics of productive and sale enterprises on the market of an ecologically pure meat-fat production was realized.

It was generalized the world experience of a creation of a management system of the quality of an ecologically pure meat-fat production and possibilities its introduction for productive - sale enterprises. The methodical approaches relatively the price determination for an ecologically pure meat-fat production were elaborated and it was offered an organizational-innovation model of a cluster grouping in the market of an ecologically pure meat production.

Keywords: innovative activity, productive sale activity, market, ecologically pure production, quality management system, state support, integration, cooperation, production efficiency, klaster.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Вирішення ключових проблем національної економіки неможливе без продуктивного використання науково-технічного потенціалу, його реструктуризації й формування на цій основі інноваційної системи. Розвиток економіки України спрямований на створення нового технологічного укладу, застосування сучасних методів і форм управління інноваційними процесами, забезпечення виробничо-збутової діяльності підприємств вимогам світових стандартів продовольчого ринку. Обрана автором тема спрямована на дослідження, обґрунтування і регулювання інноваційної діяльності виробничо-збутових підприємств в умовах формування та розвитку ринку екологічно чистої м'ясо-сальної продукції.

Концептуальні положення інноваційної діяльності підприємств висвітлено в наукових працях Л.М. Анічина, О.В. Березіна, М.О. Бєсєдіна, Є.М.Воробйова, О.Д. Гудзинського, О.І. Дація, М.В. Зубця, С.М. Іванюти, І.А. Маркіної, А.В. Македонського, О.В. Олійника, П.Т. Саблука, О.В. Ульянченка та інших.

Дослідження вчених мають велике теоретичне та практичне значення, проте проблема функціонування підприємств на ринку екологічно чистої продовольчої продукції в умовах динамічних змін внутрішніх і зовнішніх організаційних і економічних процесів, зокрема вступу України до Світової організації торгівлі, потребує подальшого вивчення. Актуальність теми зумовлена практичною необхідністю подальшого дослідження інноваційної діяльності в умовах виробничо-збутових підприємств з метою удосконалення процесів формування і розвитку ринку екологічно чистої м'ясо-сальної продукції.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось автором відповідно до наукової теми вищого навчального закладу Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі": "Стратегічні аспекти підвищення ефективності функціонування підприємств регіону" (номер державної реєстрації 0108U001735), зокрема автором визначено передумови формування продовольчих кластерів у Полтавському регіоні, та наукової теми Інституту свинарства ім. О.В. Квасницького НААН України: "Розробити на основі інноваційних біотехнологій модель виробництва конкурентноздатної свинарської продукції" (номер державної реєстрації 0108U006393), в її межах автором досліджені та проаналізовані тенденції розвитку екологічного ринку, обґрунтовано ціни на екологічно чисту м'ясо-сальну продукцію та здійснено прогнозування економічної ефективності її виробництва.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретичних, методичних засад та практичних рекомендацій щодо інноваційної діяльності підприємств на ринку екологічно чистої м'ясо-сальної продукції.

Для досягнення поставленої мети було визначено та вирішено такі завдання:

- узагальнити сутнісну характеристику інноваційних процесів виробничо-збутової діяльності підприємств на ринку екологічно чистої м'ясо-сальної продукції;

- здійснити аналіз історико-економічних передумов формування ринку екологічно чистої м'ясо-сальної продукції в Україні;

- узагальнити світовий досвід виробничо-збутової діяльності підприємств на ринку органічної м'ясо-сальної продукції та визначити можливості його застосування в Україні;

- визначити основні чинники формування попиту і пропозиції на ринку екологічно чистої м'ясо-сальної продукції;

- виокремити сутнісні характеристики дефініцій "екологічно чиста м'ясо-сальна продукція" та "органічна продукція";

- удосконалити систему управління якістю екологічно чистою м'ясо-сальною продукцією на підприємствах виробничо-збутової діяльності;

- запропонувати методичний підхід щодо визначення ціни на екологічно чисту м'ясо-сальну продукцію;

- розробити організаційно-інноваційну модель кластерного угрупування на ринку м'ясо-сальної продукції.

Об'єктом дослідження є інноваційна діяльність виробничо-збутових підприємств на ринку екологічно чистої м'ясо-сальної продукції.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні, організаційні основи інноваційного розвитку виробничо-збутової діяльності підприємств на ринку екологічно чистої м'ясо-сальної продукції.

Методи дослідження. Теоретичною основою дисертаційної роботи є фундаментальні положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених. Методологічною базою є інноваційні процеси управління розвитком виробничо-збутової діяльності підприємств по формуванню екологічно чистої м'ясо-сальної продукції, загальнонаукові методи і прийоми, зокрема: метод діалектичного пізнання (при визначенні сутності категорій "екологічно чиста продукція", "інновація", "якість"), історико-економічний (для обґрунтування історико-економічних передумов формування ринку м'ясо-сальної продукції); графічний (для відображення структурно-динамічних зрушень окремих процесів); групування та оцінки динаміки (при аналізі стану виробництва м'ясо-сальної продукції в регіоні), індексний (для визначення зміни наявного населення); абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формування висновків); економічного моделювання (створення організаційно-інноваційної моделі кластерного угрупування підприємств на ринку м'ясної продукції); розрахунково-конструктивний.

Інформаційною базою дослідження були закони України, Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, програмні документи державних органів України, матеріали Державного комітету статистики України та головного управління статистики у Полтавській області, статистичні дані підприємств і організацій Полтавської області за 1990-2008 рр.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що на основі комплексного підходу та системного аналізу досліджено інноваційну діяльність підприємств на ринку екологічно чистої м'ясо-сальної продукції і визначено головні напрями розвитку зазначених підприємств.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:

вперше:

- виокремлено сутнісну характеристику поняття "екологічно чиста м'ясо-сальна продукція" як продукцію, вироблену на території, що має статус спеціальної сировинної зони і в процесі виробництва, заготівлі, переробки й збуту відповідає параметрам безпечності та специфікаціям якості, на відміну від сутнісної характеристики поняття "органічна м'ясо-сальна продукція", що визначається як продукція, виготовлена сертифікованим підприємством за певними, визнаними на міжнародному рівні вимогами, маркована відповідним позначенням;

удосконалено:

- методичні підходи до формування системи управління якістю виробництва екологічно чистої м'ясо-сальної продукції, що полягає в сукупності організаційно-технологічних заходів, способів, прийомів, аналізі ризиків, визначенні контрольних точок управління процесами, встановленні критичних меж технологічних параметрів, спрямованих на забезпечення якості продукції у відповідності до вимог стандартів ІSО 9000, яка дозволяє упередити виробництво недоброякісної продукції;

- методичний підхід до визначення ціни на екологічно чисту м'ясо-сальну продукцію, що на відміну від існуючих враховує коефіцієнт ризикованості екологічно чистого виробництва;

- організаційно-інноваційну модель кластера з виробництва і реалізації м'ясо-сальної продукції, яка забезпечує синергетичний ефект від спільної діяльності організацій-учасників та використання ними наявного ресурсного і наукового потенціалу;

одержали подальший розвиток:

– парадигма інноваційної теорії інноваційно-інвестиційного партнерства підприємств і організацій, що передбачає втілення досягнень науки та результатів науково-дослідних робіт у винаходи, винаходів - в інноваційні технології, а останніх - у наукомісткий продукт та виходу його на ринки інновацій;

– з'ясування історико-економічних передумов формування та розвитку ринку екологічно чистої м'ясо-сальної продукції як економічного механізму взаємодії підприємств з виробництва, заготівлі, збуту та переробки зазначеної продукції ;

– узагальнення світового досвіду виробництва і збуту органічної продукції, що надало можливість обґрунтувати основні напрями розвитку ринку екологічно чистої продукції через удосконалення адміністративних методів управління (розвиток законодавчої бази, створення національного органу сертифікації зазначеної продукції, удосконалення системи управління якістю), економічних методів управління (які стимулюють діяльність підприємств з виробництва сировини, її переробки та торгівлі) та підвищення платоспроможності населення, що сприяє збільшенню попиту на зазначену продукцію;

– обґрунтування основних чинників формування попиту на екологічно чисту м'ясо-сальну продукцію (рівень оптових і роздрібних цін, доходів населення, його купівельна спроможність, кількість потенційних споживачів, їх вікову структуру, національні традиції та ментальність населення) і чинників, що формують пропозицію (економічні - собівартість продукції, продуктивність праці, ціна реалізації; організаційні - державне регулювання, внутрішньогосподарський механізм управління підприємствами тощо).

Практичне значення одержаних результатів. Отримані автором у процесі дисертаційного дослідження наукові положення, висновки і пропозиції створюють методологічну основу для забезпечення інноваційного розвитку виробничо-збутових підприємств на ринку екологічно чистої м'ясо-сальної продукції.

Науково-методичні розробки автора та пропозиції щодо удосконалення діяльності підприємств, технологій ефективного виробництва свинини та систем управління якістю екологічно чистої м'ясо-сальної продукції використані Головним управлінням агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації (довідка №17/11 від 14 грудня 2007 р.), Полтавською облспоживспілкою (довідка №10/22 від 31 березня 2010 р.), ДП ДГ ім. Декабристів Миргородського району Полтавської області (довідка № 9/02 від 27 травня 2008 р.), Інститутом свинарства ім. О.В. Квасницького УААН (довідка № 11/19 від 18 січня 2010 р.) та ТОВ "Маяк" с. Соснівка, Гадяцького району Полтавської області (довідка № 12/ 012 від 14 вересня 2009 р. та довідка № 11/09 від 12 січня 2010 р.)

Теоретичні розробки дисертаційної роботи застосовуються в навчальному процесі ВНЗ Укоопспілки "Полтавського університету економіки і торгівлі" при викладанні дисциплін "Основи менеджменту" та "Управління підприємством" (довідка № 45-144/12 від 31 травня 2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Наукові результати, які викладені в дисертаційній роботі, оприлюднені у наукових виданнях та виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційному дослідженні використані тільки ті ідеї та положення, що отримані особисто автором.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і практичні результати дисертаційного дослідження доповідались і були схвалені на 9 науково-практичних конференціях, зокрема на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Загальноекономічні та фінансові аспекти формування інноваційного потенціалу регіону" (м. Полтава, 2007 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Державна політика та стратегія реформування економіки України в 21 сторіччі" (м. Полтава, 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Стратегія ресурсозберігаючого використання аграрно-економічного потенціалу на основі активізації інноваційно-інвестиційної діяльності - об'єктивна передумова інтеграції країни в Світове співтовариство" (м. Тернопіль, 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Формування конкурентоспроможності підприємств АПК в умовах глобалізації" (м. Полтава, 2007 року), Міжнародній науково-практичній конференції "Методологія та практика менеджменту на порозі 21 століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти" (м. Полтава, 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Економіка аграрних підприємств: проблеми теорії та практики" (м. Полтава, 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Методологія та практика менеджменту на порозі 21 століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти": (м. Полтава, 2010 р.), VІ Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів "Агропромислове виробництво України - стан та перспективи розвитку" (с. Сазонівка, Кіровоградської обл., 2010 р.), XVII Міжнародній науково-практичній конференції "Современные проблемы интенсификации производства свинины в странах СНГ" (м. Ульянівськ, РФ, 2010 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 7 статей у наукових фахових виданнях, з них 2 у співавторстві (особисто автору належить 2,7 д.а.), 3 статті в інших виданнях та 6 тез доповідей. Загальний обсяг публікацій становить 5,33 д. а., у т.ч. 4,7. д. а. належить особисто автору.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 158 найменувань та 18 додатків на 41 сторінку. Обсяг основного тексту дисертації становить 186 сторінок комп'ютерного тексту, містить 17 рисунків та 45 таблиць.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено мету та завдання роботи, її зв'язок з науковими програмами. Розкрито основні елементи наукової новизни і практичне значення одержаних результатів дослідження.

У першому розділі - "Теоретичні основи формування інноваційної виробничо-збутової діяльності підприємств на ринку екологічно чистої м'ясо-сальної продукції в Україні" - визначена сутнісна характеристика розвитку інноваційних процесів виробництва та збуту екологічно чистої м'ясо-сальної продукції, досліджено історико-економічні передумови формування ринку екологічно чистої м'ясо-сальної продукції в Україні та Полтавської області, узагальнено світовий досвід виробництва і збуту органічної продукції й можливості його застосування в Україні.

Аналізуючи інноваційні процеси виробництва та збуту екологічно чистої м'ясо-сальної продукції, в дисертаційному дослідженні обґрунтована концепція взаємозв'язку: науки - перетворення результатів науково-дослідних робіт в інновації (винахід), винаходів - у технології, а останніх - у наукомісткий продукт, та виходу його на ринок інновацій (рис. 1).

Формування даної концепції дало підстави обґрунтувати теоретичне визначення м'ясо-сальної продукції як сукупності м'язової, жирової, сполучної тканин з кістками у тушах та напівтушах свиней та виокремити сутнісну характеристику "екологічно чиста м'ясо-сальна продукція" як продукцію, вироблену на території, що має статус спеціальної сировинної зони, і в процесі виробництва, заготівлі, переробки й збуту відповідає параметрам безпечності та специфікаціям якості на відміну від сутнісної характеристики "органічна м'ясо-сальна продукція", що визначається як продукція, виготовлена сертифікованим підприємством за певними, визнаними на міжнародному рівні вимогами, маркована відповідним позначенням. Виокремлення сутнісних характеристик дозволило виявити відмінність між органічною та екологічно чистою продукцією, що полягає у різних вимогах до контролю якості та умовах сертифікації та маркуванні.

У результаті дослідження історико-економічних передумов формування ринку екологічно чистої м'ясо-сальної продукції в Україні та області встановлено, що виробництво м'ясо-сальної продукції було і залишається національною традицією. Ринок екологічно чистої м'ясо-сальної продукції є частиною ринкової системи, яка діє у відповідності механізму взаємодії підприємств виробничої, заготівельної, переробної та збутової сфери, що формується, функціонує і розвивається на основі попиту і пропозиції між виробниками і споживачами.

На наш погляд, інновації мають значний розвиваючий ефект на ринку екологічно чистої м'ясо-сальної продукції, зорієнтовані на підвищення ринкового попиту щодо якості продукції, відмову від використання антибіотиків і гормональних препаратів, впровадження енерго- ресурсозберігаючих еколого-безпечних технологій, а також заміну застарілої техніки й устаткування на виробничо-збутових підприємствах та створення на їх базі інтегрованих кластерних угрупувань.

Оцінюючи світовий досвід розвитку виробництва і збуту органічної продукції нами систематизовані функції і методи управління на ринку екологічно чистої продукції, зокрема: адміністративні (законодавча база, сертифікація, система управління якістю), економічні (стимулювання виробничих, переробних підприємств, підприємств роздрібної торгівлі) та соціально-психологічні методи (усвідомлення нових життєвих орієнтирів, щодо екологічно чистої продовольчої продукції), які створюють умови для поліпшення якості життя населення.

У другому розділі "Аналіз та оцінка виробничо-збутової діяльності підприємств в умовах інноваційного розвитку ринку екологічно чистої м'ясо-сальної продукції в Україні" досліджені основні чинники формування попиту і пропозиції на екологічно чисту м'ясо-сальну продукцію, проаналізовано стан продовольчої безпеки та її вплив на демографічну ситуацію, здійснена діагностика виробничо-збутових підприємств на ринку екологічно чистої м'ясо-сальної продукції.

Визначено, що суб'єктами економічних відносин є виробники м'ясо-сальної продукції, заготівельні, м'ясопереробні, торгівельні підприємства та споживачі (рис.2).

Пропозицію на ринку продукції свинарства в Полтавській області формують 278 сільськогосподарських підприємств різних за організаційно-правовими формами, які виробляють 9,6 тис. т свинини на рік (34,2 %) та господарства населення (11,3 тис. т), що становить у структурі виробництва 40,4 %. Імпорт та частина продукції свинарства завезена з інших областей України становить - 7,1 тис. т (25,4 %). Таким чином, ринок м'ясо-сальної продукції наповнюється за рахунок власного виробництва на 74,6 %. Економічна ефективність виробництва свинини в Полтавській області відображена у таблиці 1. Дані свідчать про функціональний зв'язок між кількістю утримуваного поголів'я та рентабельністю виробництва. У групі спеціалізованих господарств, в яких утримується понад 2,0 тис. голів свиней, показник рентабельності найвищий.

Простежується тенденція підвищення рентабельності виробництва в сільськогосподарських підприємствах з вищою продуктивністю свиней при застосуванні інтенсивних технологій. Слід відмітити, що дані технології дозволяють за 180 днів досягти забійної ваги свиней у 100-110 кг, при середньодобовому прирості на відгодівлі 600-1000г.

Таблиця 1 Економічна ефективність виробництва свинини в залежності від концентрації поголів'я в сільськогосподарських підприємствах Полтавської області у 2008р.

Показники	Групи підприємств за поголів'ям
	І	ІІ	ІІІ	IV	V	VI
	Кількість поголів'я у групі, голів
	До 400	401-800	801-1200	1201-1600	1601-2000	>2001
Кількість господарств у групі,	одиниць	167	55	27	15	8	6
	% від заг. к-ті	60,1	19,8	9,7	5,4	2,9	2,1
Середньодобовий приріст на дорощуванні і відгодівлі, г	229	236	244	297	320	437
Затрати праці на 1 ц приросту, люд.-год.	76	65	62	58	44	41,5
Витрати кормів на 1 ц приросту, ц корм. од.	10,1	9,3	9,5	9,7	8,1	7,8
Середня жива вага 1 гол., реалізованої на забій, кг	108	105	112	110	112	111
Собівартість 1 ц приросту живої маси, грн.	2205	2105	2192	2053	2030	1957
Ціна реалізації 1 ц живої ваги свиней, грн.	1620	1580	1630	1640	1630	1620
Рівень рентабельності, збитковості (+,-), %	-26,5	-25,0	-24,6	-20,1	-19,7	-17,2

Джерело: за даними Головного управління агропромислового розвитку Полтавської області

Проте селекційна діяльність, спрямована на високий вихід м'яса в умовах промислового утримання свиней, призводить до погіршення якісних характеристик продукції. Технологією виробництва екологічно чистої свинарської продукції передбачені вимоги до вибору порід та їх схрещування, годівлі, умов утримання, транспортування та забою, які зменшують та зводять до мінімуму негативний вплив таких факторів, як: стрес, процес завантаження й розвантаження, змішування тварин різних статей, температура і відносна вологість повітря, холод та спрага. Пропозицію на ринку екологічно чистої м'ясо-сальної продукції у Полтавській області створюють 23 підприємства, які мають статус спеціальних сировинних зон для виготовлення продуктів дитячого та дієтичного харчування, але збут екологічно чистої продукції викликає певні ускладнення у зв'язку із відсутністю мотиваційних чинників.

Попит у Полтавській області за фізіологічними нормами споживання задовольняється на 72,4 %, а по Україні - 64,8 %. Проведені соціологічні дослідження по вивченню попиту за віковими групами свідчать, що вікова група населення 61 рік і старше споживала у 2008 році 47,8 кг м'яса різних видів, що менше від вікової групи 17-30 років на 13,4 кг; 31-45роки - 8,7 кг; 46-60 - 19,9 кг (табл. 2). Попит на м'ясо-сальну продукцію населенням понад 60 років знижується, що можна пояснити фізіологічним старінням людини. Споживання м'яса свиней найвище у віковій групі від 17 до 30 років (13,9 кг), що у 2 рази більше порівняно із віковою групою понад 60 років (6,5 кг). Найбільше сальну продукцію споживає населення у віковій групі від 31 до 60 років - 6,7 кг, що на 30 відсотків більше ніж у вікових групах 17-30 та понад 60 років.

Таблиця 2 Споживання м'яса та м'ясних продуктів населенням Полтавської області за віковими групами у 2008 році (кг/рік на 1 особу)

Вік	Кількість респондентів	М'ясо-сальна продукція	Яловичина	М'ясо птиці	М'ясо кролів	Баранина	Ковбасні вироби	Копченості	Всього
		м'ясо	сало	субпродукти	м'ясо	субпродукти				варені	напівкопчені	сирокопчені
17-30	30	13,9	4,7	0,96	4,0	1,7	21,1	3,1	-	3,7	2,5	2,3	3,1	61,16
31-45	30	12,0	6,7	2,9	4,4	1,8	9,2	3,1	0,96	6,4	4,2	1,8	3,0	56,5
46-60	30	10,0	6,7	1,9	5,5	3,7	19,1	0,5	0,2	4,4	9,2	3,0	3,5	67,7
61 і старше	30	6,5	4,0	0,24	5,3	3,2	17,6	0,8	-	5,6	3,5	0,24	0,8	47,8
У середньому	30	10,6	5,5	1,5	4,8	2,6	16,8	1,9	0,7	5,0	4,9	1,8	2,6	58,3

Співвідношення міського та сільського населення формує попит на м'ясо-сальну продукцію який більший у містах і зменшується у сільській місцевості, де населення забезпечує власні потреби за рахунок особистих господарств.

Зниження загальних обсягів споживання продуктів харчування, білково-енергетична недостатність раціону харчування, неякісні продукти в комплексі з іншими негативними факторами, такими, як: погіршення умов життєдіяльності, медичного обслуговування - призвели до збільшення серед населення захворювань органів травлення, дихання, хвороб системи кровообігу та обміну речовин тощо. У структурі харчового раціону людини має міститися не менше 100 г білків на добу.

У країнах Європейського Союзу, США, Канаді та ін. існують спеціалізовані підприємства, які керуються нормативними вимогами щодо всіх стадій просування екологічно чистої продукції від виробника до споживача, сертифікуються відповідними якісними сертифікатами та мають відповідне маркування продукції. В Україні така діяльність поки що не розвивається. Ці функції можуть здійснюватися у процесі виробничо-збутової діяльності м'ясо-сальної продукції виробничими, заготівельними, м'ясопереробними, торгівельними підприємствами. Зокрема значні ресурси забезпечення потреб продовольчого ринку можуть надходити від обсягів м'ясо-сальної продукції, отриманої від закупівлі тварин заготівельними організаціями Укоопспілки (табл. 3).

Таблиця 3 Основні показники діяльності худобозабійних пунктів Полтавської облспоживспілки за 2006-2008рр.

Найменування райспоживспілок, підприємств споживспілки	Забито худоби (гол)	Вироблено м'яса в живій масі, т	Вироблено м'яса, т (+,-) 2008 р. до 2006 р.
	ВРХ	Свиней
	2006 р.	2007 р.	2008 р.	2006 р.	2007 р.	2008 р.	2006 р.	2007 р.	2008 р.
Зіньківська РСС	13	6	-	16	7	-	6,5	2,5	-	-6,5
Козельщинська РСС	1619	1246	1501	542	477	1779	393,8	350,6	552,0	158,2
Підприємство ОСС "Лубенський ринок"	-	-	-	135	173	43	17,2	-	3,6	-13,6
Підприємство ОСС "ПоКоС"	-	84	28	-	165	176	-	18,2	24,0	24,0
Хорольська РСС	388	129	92	4040	5846	4093	426,5	506,0	338,0	-88
Кременчуцька РСС	133	-	-	123	-	-	34,2	-	-	-34,2
Всього	2153	1465	1621	4856	6667	6091	878,2	875,3	917,6	39,9

Джерело: за даними Полтавської облспоживспілки.

У Полтавській області функціонує 6 худобозабійних пунктів, основною функцією яких є заготівля м'ясної продукції та її реалізація.

Аналіз фінансових результатів роботи худобозабійних пунктів показав, що всі вони є збитковими. Ми вважаємо, що виробництво екологічно чистої продукції залежить від розвитку кооперативного сектору економіки, який неможливий без активної державної підтримки, правового захисту кооперації, а також створення інтеграційних кооперативних структур.

Діяльність м'ясопереробних підприємств в області представлена як великими м'ясокомбінатами, так і підприємствами невеликої потужності. У таблиці 4 відображено використання потужностей м'ясокомбінатів Полтавської області за період з 2006 по 2008 роки. Слід зазначити, що виробничі потужності вищезазначених підприємств постійно недовантажені і використовуються в середньому на 40 %. Недосконалий ціновий механізм і рівень закупівельних цін на м'ясо-сальну сировину не спонукають сільськогосподарські підприємства до збільшення обсягів вирощування м'ясо-сальної продукції та її збуту на сировинному ринку, роблять недоцільним збільшення поголів'я тварин і цим самим зменшують можливості завантаження виробничих потужностей м'ясопереробних підприємств.Таблиця 4 Використання потужностей м'ясокомбінатів Полтавської області в 2006-2008 рр.

№п/п	Назва підприємства	Річна потужність переробки м'яса, т	Перероблено в	2008р. ± до 2006р.	Використання потужності підприємства, %
			2006 р., т.	2007 р., т	2008 р. т
							2006р.	2008р.
1	КП "Полтавський м'ясокомбінат"	46000	4179	4582	2696	-1483	9,1	5,9
2	ВАТ "Кременчукм'ясо"	15000	12235	13333	9130	-3105	81,6	60,9
3	ВАТ "Лубенський м'ясокомбінат"	20000	2499	732	-	-2499	12,5	-
4	ТОВ "Глобинський м'ясокомбінат"	10000	10700	10868	11863	1163	107,0	118,6
5	ТОВ "Миргородм'ясопром"	3000	3602	5497	2775	-827	120,0	92,5
6	ЗАТ "Гадяцький м'ясокомбінат"	2000	386	307	10	-376	19,3	0,5
7	ВАТ "Пирятинський м'ясокомбінат"	3000	4443	6462	4115	-328	148,1	137,2
8	Інші переробні підприємства		2492	2075	2065	-427	-	-
	Всього	99000	40536	43856	32654	-7882

Джерело: за даними Головного управління агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації

У третьому розділі "Основні напрями інноваційної діяльності виробничо-збутових підприємств на ринку екологічно чистої м'ясо-сальної продукції" узагальнено світовий досвід створення системи управління якістю екологічно чистої м'ясо-сальної продукції та можливості її впровадження на виробничо-збутових підприємствах, розроблені методичні підходи щодо визначення ціни на екологічно чисту м'ясо-сальну продукцію та запропоновано організаційно-інноваційну модель кластерного угрупування на ринку екологічно чистої м'ясо-сальної продукції.

Сучасна концепція виробничо-збутової діяльності підприємств базується на об'єктивному знанні потреб ринку і споживчого попиту, оцінці та врахуванні всіх умов виробництва і збуту екологічно чистої м'ясо-сальної продукції. При цьому найважливішою метою збереження якості даної продукції є впровадження системи управління якістю екологічно чистою м'ясо-сальною продукцією на підприємствах виробничо-збутової сфери.

В авторському баченні система управління якістю екологічно чистої м'ясо-сальної продукції полягає в сукупності організаційно-технологічних заходів, способів, прийомів, аналізу ризиків, визначенні контрольних точок управління, встановленні критичних меж, що спрямовані на забезпечення якості продукції у відповідності до стандартів ІSО 9000, та дозволяють упередити виробництво недоброякісної продукції.

Встановлено, що основним мотиваційним чинником виробництва екологічно чистої продукції є ціновий механізм. Запропоновані методичні підходи щодо визначення ціни на екологічно чисту м'ясо-сальну продукцію базуються на розрахунку собівартості виробництва з урахуванням показників продуктивності тварин (які при органічному виробництві є нижчими ніж при традиційному) та ризиковості даного виробництва. Вищий рівень ризику ведення екологічно чистого виробництва пов'язаний з більшою ймовірністю втрати тваринами органічного статусу через хвороби, що супроводжуються використанням лікарських препаратів. Вивчення попиту на екологічно чисту м'ясо-сальну продукцію свідчить, що попит на неї забезпечується збільшенням звичайної ціни від 17до 30 %.

У дисертаційній роботі відмічено, що розвиток виробничо-збутових підприємств на ринку м'ясо-сальної продукції, їх структура і функції вимагають застосування інноваційних підходів, визнаних світовою практикою, одним з яких є кластерний підхід. Кластер по виробництву продовольчої продукції є інтегрованою формою взаємодії підприємств з виробництва, заготівлі, переробки, збуту та під наглядом і з використанням дорадчих послуг підприємств та установ науково-дослідної сфери, головним завданням якої повинна бути розробка інновацій та доведення їх до практичного використання.

Встановлено, що в Полтавській області існують реальні передумови для створення кластеру, зорієнтованого на виробництво м'яса та м'ясопродуктів. Організаційно-інноваційна модель кластеру, запропонована автором, включає в себе головний сектор - ТОВ "Глобинський м'ясокомбінат" як одне з найбільш ефективно функціонуючих в регіоні переробних підприємств (рис. 3). При цьому враховано й те, що у Глобинському районі діє найбільша кількість підприємств по виробництву м'ясної та м'ясо-сальної продукції, а в Хорольському та Семенівському районах Полтавської області функціонує найбільша кількість підприємств, території яких мають статус спеціальних сировинних зон. На головний сектор може бути покладено функції адміністративного блоку. До складу запропонованої моделі кластеру входить виробничий блок, переробний, заготівельно-збутовий блок м'ясо-сальної продукції, фінансовий та науковий блоки, що дає можливість сформувати продуктивний процес виробництва, зорієнтованого на кінцевого споживача.

Економіко-правові відносини між учасниками кластерного угрупування будуються на основі договірних відносин. Прибутки розподіляються між учасниками кластеру пропорційно до нормативних витрат. На основі отриманих прибутків доцільно створити фонд розвитку кластерного угрупування, при цьому попередньо узгодивши з усіма учасниками кластеру норматив відрахувань від загального прибутку. Кошти із зазначеного фонду будуть спрямовуватись на розвиток та розширення виробничих потужностей підприємств учасників, впровадження інноваційних технологій виробництва продукції. Зокрема технологій екологічно чистого виробництва м'ясо-сальної продукції.



Рис.3. Модель кластеру з виробництва м'ясо-сальної продукції в Полтавській області

Для забезпечення виробництва, в межах кластеру з використанням інноваційних технологій науково-дослідними установами проводитимуться роботи по їх підготовці та впровадженню. При цьому науково-дослідна установа

одержує оплату за використання інновації у виробництві по двох напрямах - роялті за використання технології одержання екологічно чистої м'ясо-сальної продукції та плату за технологічний супровід (послуги) та консультування.

На початковому етапі переходу кластеру до виробництва екологічно чистої продукції пропонується використання інноваційного проекту, що забезпечить виробництво 600 т екологічно чистої м'ясо-сальної продукції у перший рік реалізації і передбачає розширення виробництва щорічно на 30 %. На першому етапі проекту прогнозується отримання виручки від реалізації в сумі 10496,2 тис. грн. (табл. 5), при цьому витрати на виробництво, враховуючи вартість створення інновації, складуть у середньому 7919,4 тис. грн. на рік. Слід відзначити, що вже на перший рік після впровадження інноваційного продукту кластерна структура матиме додатковий прибуток у сумі 907,7 тис. грн. від його реалізації, що забезпечить рівень рентабельності в середньому за 3 роки 34,9 %.

Запропонована організаційно-інноваційна модель кластера з виробництва і реалізації м'ясної продукції забезпечує синергетичний ефект від спільної діяльності організацій-учасників та використання ними наявного ресурсного і наукового потенціалу. Поступовий перехід кластера до виробництва екологічно чистої м'ясної продукції дасть можливість створити, новий як для Полтавської області, так і України взагалі сегмент ринку, в якому на даний момент майже не існує конкуренції.

Таблиця 5 Прогноз фінансових результатів виробництва екологічно чистої м'ясо-сальної продукції кластерним угрупуванням в Полтавській області у 2011-2013 рр. (у тис. грн.)

Витрати за статтями	Роки	Всього
	2011	2012	2013
Виручка від реалізації	10496,2	13645,6	17739,2	41881,0
Витрати на виробництво	7919,4	10117,7	12876,0	30913,1
В т.ч: вартість створення інноваційного продукту	360,0	290,0	100,0	750,0
Прибуток	2576,8	3527,9	4863,2	10967,9
Прибуток без інновацій	1669,1	2169,8	2820,8	6659,7
Додатковий прибуток від впровадження інноваційного продукту	907,7	1358,1	2042,4	4308,2
Роялті (1% від додатково одержаного прибутку), річна.	9,0	13,6	20,4	43,0
Прибуток виробника	2567,8	3514,3	4842,8	10924,9
Рівень рентабельності, %	32,4	34,7	37,6	34,9

Джерело: власні дослідження

Висновки

У дисертації подано нове вирішення важливого науково-практичного завдання щодо розвитку інноваційної діяльності підприємств на ринку екологічно чистої м'ясо-сальної продукції. Основні висновки полягають в такому:

1. На основі узагальнення і обґрунтування теоретичних положень розвитку національної економіки запропоновано парадигму інноваційної теорії, яка базується на процесах технологічного розвитку та інноваційно-інвестиційного партнерства підприємств і організацій, що передбачає втілення досягнень науки та перетворення результатів науково-дослідних робіт у винаходи, винаходів - у інноваційні технології, а останніх - у наукомісткий продукт та виходу його на ринки інновацій.

2. Виокремлені сутнісні характеристики понять "екологічно чиста м'ясо-сальна продукція" як продукція, вироблена на території, що має статус спеціальної сировинної зони, і у процесі виробництва, заготівлі, переробки й збуту відповідає параметрам безпечності та специфікаціям якості, на відміну від сутнісної характеристики поняття "органічна м'ясо-сальна продукція", що визначається як продукція, виготовлена сертифікованим підприємством за певними, визнаними на міжнародному рівні вимогами, маркована відповідним позначенням. Виокремлення сутнісних характеристик дозволило виявити відмінність між органічною та екологічно чистою продукцією, що полягає у різних вимогах до контролю якості та умовах сертифікації та маркування.

3. У процесі дослідження історико-економічних передумов формування та розвитку ринку екологічно чистої м'ясо-сальної продукції встановлено, що він є частиною ринкової системи, яка діє у відповідності механізму взаємодії підприємств з виробництва, заготівлі, збуту та переробки зазначеної продукції, та формується, функціонує і розвивається на основі попиту і пропозиції на неї.

4. У дисертації визначені основні підходи щодо розвитку ринку екологічно чистої продукції через адміністративні методів управління (розвиток законодавчої бази, створення національного органу сертифікації зазначеної продукції, удосконалення системи управління якістю), економічні методи управління (які стимулюють діяльність підприємств з виробництва сировини, її переробки та торгівлі) та підвищення платоспроможності населення, що сприяє збільшенню попиту на зазначену продукцію.

5. Аналіз формування попиту і пропозиції на екологічно чисту продукцію показав, що попит на екологічно чисту м'ясо-сальну продукцію залежить від рівня оптових і роздрібних цін, купівельної спроможності населення, кількості потенційних споживачів, їх вікової структури, національних традицій, ментальності населення та релігії, а формування пропозиції від економічних (собівартість продукції, продуктивність праці, ціна реалізації) та організаційних чинників (державне регулювання, внутрішньогосподарський механізм управління підприємствами тощо). Досліджено, що 30 % споживачів при виборі м'ясо-сальної продукції, віддають перевагу вже відомому їм виробнику, 28 % - екологічно чистій продукції, 25 % - привабливій та надійній упаковці, 17 % населення приваблює готовність продукції до споживання.

6. Враховуючи важливість сучасних вимог до формування ринку екологічно чистої м'ясо-сальної продукції, запропонована стратегія розвитку виробничо-збутової діяльності екологічно чистої м'ясо-сальної продукції, яка ґрунтується на формуванні механізму управління якістю продовольчої продукції. Система управління якості виробничо-збутової діяльності підприємств - це сукупність організаційно-технологічних заходів, способів, прийомів, аналіз ризиків, визначення контрольних точок управління, встановлення критичних меж технологічних параметрів, спрямована на забезпечення якості продукції у відповідності до стандартів ІSО 9000 та упередження виробництва недоброякісної продукції;

7. У дисертації запропоновано методичний підхід щодо визначення ціни на екологічно чисту м'ясо-сальну продукцію, який базується на врахуванні собівартості виробництва даної продукції, продуктивності тварин та, на відміну від існуючих підходів, враховує коефіцієнт ризикованості екологічно чистого виробництва. Запропонована методика створює умови формування пропозиції на ринку екологічно чистої м'ясо-сальної продукції та забезпечує ціну продукції на 17-30% більше за ціну традиційного виробництва.

8. Обґрунтовано пропозиції щодо створення організаційно-інноваційної моделі кластерного угрупування на ринку м'ясо-сальної продукції, що дозволяє отримати синергетичний ефект від спільної діяльності та використання наявного ресурсного і наукового потенціалу, поєднує в собі колективні та суспільні інтереси, створює реальні передумови для більш ефективного розвитку ринку екологічно чистої м'ясо-сальної продукції. Поступовий перехід виробничо-збутових підприємств кластеру до виробництва екологічно чистої м'ясо-сальної продукції дасть можливість створити, новий як для Полтавської області, так і України взагалі сегмент ринку, в якому на даний момент майже не існує конкуренції.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Іванюта С.М. Ефективність біотехнологічних методів виробництва мґясної сировини / С.М. Іванюта, Н.М. Бейдик, С.Ю. Смислов // Агроінком.- 2008. - №1-2 - С.56-59. ...