Організаційно-економічний механізм функціонування реґіонального молочного комплексу (на прикладі Полтавської області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Донецький державний університет управління

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.05 - Розвиток продуктивних сил і реґіональна економіка

Організаційно-економічний механізм функціонування реґіонального молочного комплексу (на прикладі Полтавської області)

Буряк Євген Вікторович

Донецьк - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Дорофієнко Вячеслав Володимирович, Донецький державний університет управління, завідувач кафедри менеджменту у невиробничій сфері.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Бабич Дмитро Володимирович, Харківський національний автодорожній університет, завідувач кафедри міжнародної економіки;

кандидат економічних наук, доцент Сєвка Вікторія Геннадіївна, Донбаська національна академія будівництва та архітектури, директор інституту післядипломної освіти та підвищення кваліфікації.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н.Л. Сапельнікова

Анотація

ринок молочний реґіон

Буряк Є.В. Організаційно-економічний механізм функціонування реґіонального молочного комплексу (на прикладі Полтавської області). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 - розвиток продуктивних сил і реґіональна економіка - Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2010.

У дисертації поглиблено теоретико-методологічні засади організаційно-економічного механізму функціонування реґіонального молочного комплексу; визначено основні принципи діяльності молочного комплексу в реґіоні; встановлено фактори досягнення конкурентоспроможності продукції на певному ринку і запропоновано класифікацію факторів, які впливають на розвиток кон'юнктури ринку молочної продукції; визначено співвідношення споживчої вартості, якості та корисного ефекту продукції з точки зору міри використання її споживчих властивостей у конкретних умовах; досліджено чинники, які прямо впливають на стан молокопереробного комплексу, такі як: розвиток сировинної бази, що залежить від розвитку земельних відносин у реґіоні.

Ключові слова: реґіональний молочний комплекс, організаційно-економічний механізм, земельні відносини, економічна ефективність, комп'ютерно-інтеґровані системи управління, інтеґраційні процеси, менеджмент якості.

Аннотация

Буряк Е.В. Организационно-экономический механизм функционирования регионального молочного комплекса (на примере Полтавской области). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.05 - развитие производительных сил и региональная экономика - Донецкий государственный университет управления Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2010.

В диссертации углублены теоретико-методологические принципы организационно-экономического механизма функционирования регионального молочного комплекса; определены основные принципы деятельности молочного комплекса в регионе, а именно: функционирование и развитие в соответствии с законами рыночной экономики; максимизация экономического эффекта в виде прибыли при условии экономической свободы деятельности и ответственности за получаемые результаты; социальная ответственность за произведенную продукцию; комплексная взаимосвязь всех элементов системы, которая обеспечивает бесперебойное функционирование; органическое объединение и развитие разных подсистем, которые носят агробиологический, технический и экономический характер; постоянное взаимодействие с другими системами и подсистемами экономики и зависимость от внешних факторов влияния; регуляция со стороны государственных органов управления и контроля. Установлены факторы достижения конкурентоспособности продукции на определенном рынке и предложена классификация факторов, которые влияют на развитие конъюнктуры рынка молочной продукции, таких как: цены; объемы производства, продажи, экспорта и импорта; товарные запасы; показатели деловой активности; специфические качественные и атрибутивные конъюнктурные оценки, которые основываются на опыте и мнениях специалистов. Определено соотношение потребительской стоимости, качества и полезного эффекта продукции с точки зрения меры использования ее потребительских свойств в конкретных условиях; исследованы факторы, которые прямо влияют на состояние молокоперерабатывающего комплекса, такие как: развитие сырьевой базы, которая зависит от развития земельных отношений в регионе.

Обосновано, что одним из прогрессивных направлений агропромышленной интеграции, которое непременно отобразится и в молочном комплексе, является кластеризация, основа политика которой концентрация и специализация агропромышленного производства с формированием на территории замкнутых циклов “производство, хранение, переработка и реализация сельскохозяйственной продукции”, на принципах интеграции с использованием механизмов корпоратизации и кооперации для получения участниками кластеров конкурентоспособной продукции и повышения прибыльности. В связи с этим предложен организационно-экономический механизм регионального молочного комплекса.

Для практического воплощения маркетингового развития предприятий молочного комплекса целесообразно использовать такие методы маркетинговой деятельности: управление маркетинговой деятельностью как системой, то есть планирование, выполнение и контроль маркетинговой программы и индивидуальных обязанностей каждого участника работы предприятия, оценка рисков и прибылей, эффективности маркетинговых решений; анализ внешней среды, которая охватывает не только рынок, но и политические, социальные, культурные и другие условия.

С целью повышения эффективности маркетинговой деятельности предприятий молочного комплекса региона предложены статистические методы управления качеством продукции|, для чего предложено создание компьютерно-интегрированных систем управления качеством. Предложены факторы, с помощью которых можно повысить экономическую эффективность молочного комплекса региона: применение прогрессивной технологии содержания и доения коров, интегрирование товаропроизводителей с перерабатывающими предприятиями на взаимовыгодных условиях, усовершенствование системы контроля за качеством и ее повышение, гармонизация украинских и европейских стандартов, развитие внутреннего рынка через рост покупательной способности населения. Именно с внедрением этих мероприятий направленных на повышение экономической эффективности, молокопродуктовый комплекс может выйти из кризисного состояния. Основную государственную поддержку предлагается направить на развитие производства высококачественного конкурентоспособного сырья. Полученные средства направляются на закупку современного оборудования и удешевления банковских кредитов для этих целей, а не дотирования производства.

Ключевые слова: региональный молочный комплекс, организационно-экономический механизм, земельные отношения, экономическая эффективность, компьютерно-интегрированные системы управления, интеграционные процессы, менеджмент качества.

Annotation

Buryak E.V. Organizationally economic mechanism of functioning of regional dairy complex (on the example of the Poltava region). - Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of economic sciences in speciality 08.00.05 - development of productive forces and regional economy. - Donetsk state University of management of Ukraine's Ministry of education and science, Donetsk, 2010.

The thesis is deep to theoretical and methodical principles organizationally economic to the mechanism of functioning of regional dairy complex; certainly basic principles of activity of dairy complex in a region; the factors of achievement of competitiveness of products are set at the certain market and classification of factors which influence on development of the state of affairs of market of dairy products is offered; certainly correlation consumer cost, quality and useful, effects of products from point of measure of the use of it consumer properties in concrete terms; investigational factors which straight influence on the state of dairy complex, such as: development of source of raw materials, which depends on development of the landed relations in a region.

Keywords: regional dairy complex, organizationally economic mechanism, landed relations, economic efficiency, computer-integrated control system, integration processes, management of quality.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Ефективність роботи підприємств реґіонального молочного комплексу найбільше залежить від державного реґулювання, підтримки і контролю за дотриманням відповідних заходів.

На сьогодні заходи державного реґулювання недієві. Однією з основних причин є те, що на кінець 2008 р. немає жодної державної цільової програми, яка реально діє і яка була б спрямована на підвищення ефективності роботи молочного комплексу реґіону. Економічні важелі дії держави на молочний комплекс реґіону ослаблені ще внаслідок того, що серед загальної кількості підприємств молочної переробки немає жодного державного підприємства, тобто виключається можливість прямої економічної дії держави як господарюючого суб'єкта.

Теоретико-методологічні та практичні аспекти формування продуктових комплексів і продовольчої безпеки знайшли широке відображення у працях учених-аграріїв В.Г. Андрійчука, В.І. Богачова, В.І. Бойко, П.І. Гайдуцького, В.Н. Зимовця, І.І. Лукінова, В.Я. Месель-Веселяка, Ю.Ф. Наумова, П.Т. Саблука, В.Г. Ткаченко, О.М. Шпичака, В.В. Юрчишина та ін.

Питання підвищення ефективності виробництва, переробки, розвитку ринку, якості виробленої сировини, формування сировинних зон, взаємовідносин товаровиробників з переробними підприємствами висвітлені у наукових працях П.С. Березівського, В.П. Галушко, С.Р. Камілової, С.М. Кваші, М.Ю. Коденської, М.Й. Маліка, В.К. Савчука, М.К. Пархомця, О.В. Шкільова, О.М. Шпичака та ін.

Проблемам функціонування і розвитку молочного підкомплексу присвячені роботи С.В. Васильчак, М.М. Ільчука, М.В. Калінчика, В.П. Коткова, М.К. Пархомця, Т.Л. Мостенської, С.О. Шевельової та інших вітчизняних учених. Проте необхідно зазначити, що незважаючи на те, що економічні відносини в молочному підкомплексі мають динамічний характер, існує необхідність їх постійного і комплексного дослідження в розрізі аграрних і загальних економічних відносин. Сьогодні ще недостатньо висвітлені теоретичні та практичні аспекти реґіональних особливостей функціонування підприємств молочного підкомплексу. Для підвищення ефективності зазначених заходів державна політика повинна бути спрямована на реґулювання як зовнішньоекономічного простору щодо молочного комплексу, так і внутрішнього механізму взаємодії складових молочного комплексу з метою досягнення синергетичного ефекту.

Усе це свідчить про актуальність даної теми, що зумовило її вибір для дисертаційного дослідження.

Тематика дисертаційної роботи відповідає основним напрямам розвитку організаційно-економічних механізмів функціонування реґіональної економіки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до напряму науково-дослідних робіт Донецького державного університету управління за темою “Інноваційний і стратегічний соціальний менеджмент у реґіональному управлінні” (номер держреєстрації 0102U001295) та Кременчуцького державного університету імені Михайла Остроградського за темою “Розробка та впровадження заходів з вдосконалення стану управління якістю продукції у ВАТ “Кременчуцький міськмолокозавод” (номер держреєстрації 0100U006524). У їх межах автором науково обґрунтовані напрями вдосконалення державного реґулювання економіки підприємств молочної промисловості на галузевому та реґіональному рівнях, а також стану управління якістю продукції в молочній промисловості.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток й обґрунтування теоретичних і методичних положень, а також розробка рекомендацій, спрямованих на вдосконалення організаційно-економічного механізму функціонування реґіонального молочного комплексу.

Відповідно до такої мети було поставлено наступні завдання:

визначити теоретико-методологічні підходи до формування організаційно-економічного механізму функціонування реґіонального молочного комплексу;

визначити та обґрунтувати ряд найбільш важливих умов формування ринку молока і молокопродукції в реґіоні, а також його специфічні особливості в контексті зарубіжного досвіду;

проаналізувати складові організаційно-економічного механізму функціонування реґіонального молочного комплексу;

установити напрями формування на підприємствах реґіонального молочного комплексу систем менеджменту якості;

запропонувати основні напрями розвитку земельних відносин у реґіоні, як основи для формування ресурсної бази реґіонального молочного комплексу;

арґументувати напрями державної підтримки розвитку реґіональних молочних комплексів;

розробити базові варіанти побудови інформаційних систем для оптимізації маркетинґової діяльності підприємств реґіонального молочного комплексу;

запропонувати методичний підхід щодо оцінювання економічної ефективності реґіонального молочного комплексу.

Об'єктом дослідження є організаційно-економічний механізм функціонування агропромислового комплексу.

Предметом дослідження є вдосконалення організаційно-економічного механізму функціонування реґіонального молочного комплексу.

Методи дослідження. У дисертаційній роботі використано результати фундаментальних і прикладних розробок, а також праці вітчизняних і зарубіжних учених у сферах реґіональної економіки і політики. Досягнення мети дослідження ґрунтувалося на використанні сукупності наукових методів, зокрема методів теоретичного узагальнення (при розробці теоретико-методичних засад організаційно-економічного механізму функціонування реґіонального молочного комплексу), порівняльного, індексного аналізу, групування та економіко-статистичного методів (при виявленні особливостей і характеру, тенденцій розвитку, аналізі й оцінці реґіональних особливостей формування ринку молока), методу економіко-математичного моделювання (при побудові концептуальних моделей комп'ютерно-інтеґрованих систем управління якістю). Відповідно до вибраної теми було визначено науковий підхід до встановлення критеріїв соціально-економічної ефективності реґіону.

Інформаційною базою дослідження слугували Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України з питань комплексного реґіонального розвитку, а також статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства економіки України, інших міністерств, відомств та звітність Полтавської обласної державної адміністрації.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш суттєві теоретичні і практичні результати, які характеризують наукову новизну, є наступні:

вперше:

арґументовано, що агропромислова інтеґрація і сільськогосподарська кооперація формується на засадах розвитку земельних відносин у реґіоні, що пов'язано зі зміною форм власності, перерозподілом земель, збільшенням кількості землекористувачів і власників землі, є однією з основних організаційно-економічних умов для кластерної організації реґіонального молочного комплексу, яка дозволяє оптимально поєднувати наявні ресурси та максимально ефективно використовувати виробничий потенціал реґіону для поліпшення ситуації в молочній галузі;

удосконалено:

теоретико-методологічні підходи до формування організаційно-економічного механізму функціонування реґіонального молочного комплексу в частині визначення особливостей підприємств молочного комплексу, моделей функціонування, основних принципів діяльності, раціонального їх розміщення в реґіоні, критеріїв конкурентоспроможності;

комплекс організаційно-економічних заходів, спрямованих на розвиток земельних відносин у реґіоні, а саме: забезпечення подальшого розвитку відносин власності на землю; підвищення якості земель; удосконалення земельних відносин в аграрній сфері; розвиток ринку земель; розвиток іпотечного кредитування; землевпорядне забезпечення; проведення земельної реформи;

методичні підходи до оцінювання економічної ефективності реґіонального молочного комплексу, які, на відміну від існуючих, спираються на системність та результати структурно-факторного аналізу.

дістало подальшого розвитку:

обґрунтування ряду найбільш важливих умов формування ринку молока в реґіоні, а також його специфічних особливостей, які найбільш виявляються при повному співвідношенні попиту і пропозиції на конкретні молокопродукти;

концептуальні підходи до формування на підприємствах реґіонального молочного комплексу систем менеджменту якості, які являють собою комплекс заходів щодо встановлення документованих реґламентів, що забезпечують управління підприємством на рівні загальновизнаних світових стандартів;

розробка механізму оптимізації процесів управління якістю, який передбачає можливості базових варіантів побудови інформаційної системи, в основу якої закладено принцип обміну інформацією через засоби зв'язку (модеми з використанням їх можливості в телефонній мережі);

системний підхід щодо державної підтримки і стимулювання формування в аграрному секторі оптимального ринкового середовища, який носить комплексний характер і вміщує такі економічні важелі державного реґулювання, як: цінова політика, оподаткування, гарантії уряду щодо інвестування закордонними інвесторами, кредитне забезпечення, сприяння розвитку страхування, митно-тарифне реґулювання, бюджетна підтримка.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці основних напрямів удосконалення державного реґулювання економіки підприємств молочної промисловості на галузевому та реґіональному рівнях.

Розроблені автором пропозиції можуть бути використані обласними державними адміністраціями при формуванні реґіональних програм розвитку агропромислового комплексу (акт про впровадження Полтавської обласної державної адміністрації № 37/145 від 29.03.2009), а також на підприємствах молочного комплексу реґіону (акт про впровадження ВАТ „Кременчуцький міськмолокозавод” № 188/09 від 16.09.2009).

Теоретичні результати дослідження використовуються у навчальному процесі під час викладання таких дисциплін, як “Основи менеджменту”, “Менеджмент організацій”, “Економічна інтеґрація і глобальні проблеми сучасності” та “Управління якістю” (акт про впровадження Кременчуцького державного університету імені Михайла Остроградського № 186/09 від 14.09.2009).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, у якій викладено авторські розробки щодо теорії та практики підвищення ефективності реґіонального молочного комплексу. Опубліковані наукові праці містять положення, висновки та пропозиції, сформульовані особисто автором, і відображають його конкретний внесок в економічну науку, зокрема, розвиток продуктивних сил і реґіональну економіку.

Наукові положення, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження доповідались та опубліковані в матеріалах наукових конференцій: Всеукраїнська науково-практична конференція “Інвестиційна привабливість промислових підприємств реґіону в умовах інтеґрації до СОТ” (м. Кременчук, 2006 р.); IV mezinarodni vedecko - praktika konference “Vedf: teoria a praxe - 2008” (м. Прага, 2008 р.); Всеукраїнська науково-технічна конференція молодих учених і спеціалістів КДПУ імені Михайла Остроградського (м. Кременчук, 2009 р.); ХІ Міжнародна науково-практична конференція “Біосферно-ноосферні ідеї В.І. Вернадського й еколого-економічні та гуманітарні проблеми реґіонів” (м. Кременчук, 2009 р.).; VІ Всеукраїнська науково-практична конференція “Менеджмент - освіта в контексті соціально-економічних перетворень в Україні„ (Донецьк - Святогірськ, 2009 р.).

Публікації. Основні наукові положення і результати дослідження опубліковані в 14 наукових працях (6 статей у збірниках наукових праць, 4 статті у наукових журналах, 4 публікації у матеріалах наукових конференцій) загальним обсягом - 2,0 д.а., особисто авторові належить - 1,9 д.а.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, які викладено на 202 сторінках друкованого тексту. Матеріали дисертації містять 28 рисунків, 16 таблиць, які наведено на 30 сторінках, 3 додатки - на 47 сторінках. Список використаної літератури складається із 191 джерела, які наведено на 19 сторінках.

2. Основний зміст роботи

У першому розділі “Теоретико-методичні засади організаційно-економічного механізму функціонування реґіонального молочного комплексу„ викладено методологічні підходи до формування організаційно-економічного механізму функціонування реґіонального молочного комплексу в частині визначення особливостей підприємств молочного комплексу, моделей функціонування, основних принципів діяльності, раціонального їх розміщення в реґіоні, критеріїв конкурентоспроможності. Викладено також економічні основи формування реґіонального молочного комплексу України і методичні засади формування реґіонального ринку молока.

Визначено, що проблеми розвитку молочного комплексу в реґіоні виходять за рамки економічних і стають питаннями соціальної та політичної стратегії нації, що безпосередньо впливають на здоров'я людей. Сутність цих проблем полягає в зниженні обсягів виробництва і погіршення якості молока, зсуві центру тяжіння виробництва основних обсягів молока у бік дрібнотоварного виробництва особистими підсобними господарствами; зниженні обсягів реалізації молока заготовчим організаціям, зміні в структурі по каналах реалізації, що призводить до низької завантаженості виробничих потужностей на підприємствах і до збільшення частки постійних витрат з розрахунку на одиницю продукції; незадовільному стані та розвитку інфраструктури молочного комплексу; моральному і фізичному зношенні устаткування; відсутності повного комплексу стандартів на молокопродукцію які відповідали б вимогам світового рівня; використанні в більшості застарілих технологій, які не дозволяють проводити конкурентноздатну продукцію відносно світових лідерів молочного комплексу, що особливо актуальне за участю України у СОТ; поверненні податку на додану вартість (ПДВ).

Визначено особливості молочного комплексу реґіону, які полягають у специфіці виробленої продукції, у обмеженому терміні зберігання, вживанні продукції, яка може серйозно вплинути на здоров'я споживачів; основному виді сировини - молоці; жорсткій залежності молокопереробних підприємств від сировинної бази, що обумовлює низький ступінь маневреності підприємств, інертності виробництва, яке викликане прямою залежністю від процесів розвитку тваринництва та АПК в цілому; коливанні обсягів виробництва, яке викликане, перш за все, сезонністю виробництва молочної сировини і попиту; технологічних особливостях виробництва, що ставлять у певну залежність випуск різних видів продукції між собою.

Основними принципами діяльності реґіонального молочного комплексу за сучасних умов визначено функціонування і розвиток відповідно до законів ринкової економіки; максимізація економічного ефекту у вигляді прибутку за умови економічної свободи діяльності та відповідальності за отримувані результати; соціальна відповідальність за вироблену продукцію; комплексний взаємозв'язок усіх елементів системи, яка забезпечує безперебійне функціонування; органічне об'єднання і розвиток різних підсистем, які носять агробіологічний, технічний і економічний характер; постійна взаємодія з іншими системами та підсистемами економіки і залежність від зовнішніх чинників впливу; реґулювання з боку державних органів управління і контролю.

Доведено, що розміщення підприємств молочної переробки в Україні орієнтоване на центри споживання молока і молочних продуктів.

Скорочення транспортних витрат на доставку сировини і готової продукції є одним з найважливіших чинників, які визначають раціональне розміщення і розмір підприємств. Раціонального розміщення підприємств молокопереробної промисловості можна досягти при дотриманні таких основних принципів: наближеність промислового виробництва готових продуктів до джерел сировини, паливно-енергетичних та інших ресурсів, районів споживання продукції; розміщення промислових підприємств у всіх економічних реґіонах з урахуванням їх комплексного розвитку; пропорційного промислового розвитку всіх районів країни, які входять до окремих реґіонів на основі спеціалізації промисловості та використання всіх наявних природних ресурсів.

Визначено поняття “реґіональний ринок молока” як сукупність економічних відносин, за допомогою яких здійснюються виробництво, розподіл, обмін і споживання молока і продуктів його переробки з метою задоволення суспільних потреб і отримання економічної вигоди всіма його суб'єктами відповідно до виконуваних ними функцій.

Визначено ряд найбільш важливих умов формування реґіонального ринку молока і молокопродукції: ефективне функціонування ринкового механізму як основи повнішого задоволення потреб і здійснення суспільного виробництва; реалізація відносин власності за умови різноманіття її форм; розвиток виробничих відносин, на основі науково-технічного проґресу; розвиток фінансово-кредитних відносин; наявність тісних економічних взаємозв'язків між галузями, що забезпечують процес створення вартості молока і молокопродуктів; забезпечення оптимального міжгалузевого балансу; паритет цін на молочну продукцію й інші групи споживчих товарів; державне реґулювання ринкових відносин; розвиток молочного скотарства і формування стабільної бази якісної сировини.

Доведено, що ринок молока і молочної продукції має специфічні особливості, які найбільш виявляються при повному співвідношенні попиту і пропозиції на конкретні молокопродукти. Такими чинниками, що визначають особливості ринку молока і молокопродуктів, є: час, якість, асортимент і місце доставки продукції до споживача.

На стан і зміну кон'юнктури ринку молока і молочної продукції впливає ряд чинників: державне реґулювання відповідно до вимог СОТ, економічні, соціально-демографічні, виробничі, маркетинґові, інформаційні фактори.

Аналіз літературних джерел дає підстави виділити ряд чинників, які впливають на особливості формування реґіонального ринку молока і молочних продуктів: чисельність, густина, купівельна спроможність населення, структура міського і сільського населення в реґіоні, обсяги, структура та ефективність виробництва даної продукції в реґіоні, можливі джерела її надходження, чинники кон'юнктурного асортиментного попиту в межах реґіону і в масштабах держави.

Досвід зарубіжних країн визначив напрями подальшого формування реґіональних ринків молока і молочної продукції, а саме: розробка і впровадження цільових державних програм сприяння розвитку суб'єктів виробничої сфери молочного комплексу згідно з умовами скорочення державної підтримки щодо вимог СОТ; вироблення системи ціноутворення, що враховує економічні інтереси всіх учасників процесу створення вартості молока і молочних продуктів; стимулювання роботи над покращенням якості продукції, випущеної підприємствами за допомогою надання експортних субсидій на продукцію високої якості; створення єдиної інформаційної бази, що містить маркетинґову інформацію для вільного використання всіма учасниками молочного ринку; сприяння технологічному оснащенню виробників молока і молочної продукції, у зв'язку з цим установлено ряд функцій, які виконує молочний комплекс на реґіональному рівні.

У другому розділі “Аналіз складових організаційно-економічного механізму функціонування реґіонального молочного комплексу” наведено аналіз складових механізму агропромислової інтеґрації та кооперації в сільському господарстві, аналіз механізмів управління якістю молочної продукції на підприємствах реґіонального молочного комплексу, а також аналіз стану земельних відносин у реґіоні - передумови формування ресурсної бази для реґіонального молочного комплексу.

Визначено, що кооперація та інтеґрація є основними напрямами формування ринку сільськогосподарської продукції та продовольства і розвитку агропромислового комплексу в цілому, у зв'язку з цим обґрунтовано, що однією з організаційних форм агропромислової інтеґрації є агропромислове формування.

Як показує зарубіжний досвід, у сільському господарстві країн Західної Європи переважають кооперативні форми господарювання. Найпотужнішого розвитку кооперація набула у скандинавських країнах, на яку припадає 50-80 % загального обороту сільського господарства окремих країн. Так, фермери Швеції через свої кооперативи контролюють 64 % харчової промисловості країни, у тому числі 100 % молочної. У Франції через систему постачальницько-збутових кооперативів реалізується 70 % зерна та 50 % молока. У США кооперативи збувають до 40 % усієї фермерської продукції, в тому числі молока - 85, зерна - 43, овочів і фруктів - 30, бавовни - 35, худоби і м'яса - 10 %. У Японії через кооперативи реалізується щорічно понад 60 % рису, 85 % - інших зернових, 45 % - молока, 90 %- фруктів, 44 % - овочів, 80 % - яловичини, 38 %- свинини. В Австралії та Новій Зеландії в такий спосіб збувається 50 % молока і до 20 % вовни.

У молочарському бізнесі країн ЄС спостерігається тенденція до зростання концентрації виробництва у переробних підприємствах.

Джерелами одержання агропромисловими формуваннями синергічного ефекту є: істотне зменшення втрат сільськогосподарської продукції, передусім тієї, що швидко псується, за рахунок зведення до мінімуму розриву між її заготовкою і промисловою переробкою; збільшення обсягу виробництва кінцевої продукції шляхом вторинної переробки нестандартної сільськогосподарської продукції та побічних відходів, які без інтеґрованого виробництва повністю втрачаються або використовуються нераціонально; зменшення витрат на транспортування продукції до місць переробки на великих переробних підприємствах і на зустрічне завезення продовольчих товарів для споживання місцевим населенням.

Доведено, що агропромислова інтеґрація та сільськогосподарська кооперація є одними з основних організаційно-економічних умов, що дозволяють оптимально поєднувати наявні ресурси та максимально ефективно використовувати виробничий потенціал для поліпшення ситуації в молочній галузі. У результаті посилення таких зв'язків зменшуються витрати на виробництво, переробку і реалізацію, що дасть змогу підвищити рівень споживання молочних продуктів. Підвищення обсягу попиту призведе до підвищення економічної ефективності виробництва молока за рахунок зниження собівартості одиниці продукції та збільшення обсягу реалізації. Усе це можливе за умов розвитку земельних відносин, пов'язаних зі змінами форм власності перерозподілом земель, збільшенням кількості землекористувачів і власників землі.

Стан реформування земельних відносин на Полтавщині за 1991-2007 pp. виявив комплекс невирішених питань стосовно поглиблення земельної реформи як невід'ємної частини загальної економічної реформи щодо включення землі в товарно - грошовий обіг. Реформування земельних відносин та включення землі в товарний обіг підносить відповідні питання на державний рівень, оскільки “земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави” (ст. 14 Конституції України). Структуру організаційно-правових форм господарювання в аграрній сфері на прикладі Полтавської області показано на рис. 1.

Рис. 1. Розподіл підприємств за організаційно-правовими формами господарювання в аграрній сфері (Полтавська область)

Визначення землі та інших природних ресурсів, як “об'єктів права власності українського народу” (ст. 13 Конституції України) поставило питання щодо гармонізації інтересів та відповідальності громадян, територіальних громад та держави щодо питань використання земельних ресурсів та охорони земель.

Тому виникла гостра необхідність у запровадженні механізму мотивації власників землі щодо ефективного її використання. Відповідний аспект питання входить у систему суспільних відносин, тобто є симбіозом економіко-правових, земельних, політичних відносин. Вирішення цих питань буде сприяти агропромисловій інтеґрації - вищому синтезу сільського господарства і промисловості - і є базою для розвитку продуктивних сил, поглиблення суспільного поділу праці, спеціалізації та кооперування виробництва, у нашому випадку - розвитку молочного комплексу в реґіоні.

Доведено, що на сьогодні молочна промисловість залишається однією з найменш комплексно автоматизованих галузей у народногосподарському комплексі України. Проблеми впровадження та реалізації великої кількості інвестиційних програм, спрямованих на стабілізацію та розвиток виробничих потужностей молокопереробних підприємств, нерідко виникають через нездатність деяких керівників комплексно та логічно оцінювати напрями та пріоритети майбутньої інтеґрації передових інформаційних технологій у системі управління виробничими процесами.

Оскільки для підприємств-виробників молочної продукції за сучасних умов маркетинґової діяльності питання якості виробів вважається одним з пріоритетних, доцільним є визначення та зумовлення ступеня значущості інформаційних систем в оптимізації процесів управління якістю на підприємствах молочної промисловості.

Для ефективнішого оцінювання впливу різних факторів на якість молока запропоновано діаграму, яка відображає взаємозв'язки між одержанням високоякісного молока та чинниками, що його визначають (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Діаграма факторів впливу на якість молока

Розроблена діаграма дає змогу спростити аналіз усіх факторів, виявити важливіші й дослідити дію кожного з них. За допомогою розчленування кожного фактора на підфактори здійснюється раціональніший підхід до критеріїв формування якості, починаючи від генотипу корів, технології утримання та виробництва молока і закінчуючи умовами його реалізації. Це позитивно відображатиметься на економічних показниках діяльності підприємств: збільшенні прибутковості, підвищенні рівня рентабельності та зниженні собівартості молока.

У третьому розділі “Удосконалення організаційно-економічного механізму функціонування реґіонального молочного комплексу” визначено напрями розвитку складових організаційно-економічного механізму функціонування реґіонального молочного комплексу, запропоновано оптимізацію маркетинґової діяльності підприємств молочного комплексу реґіону як провідний напрям удосконалення механізму управління якістю продукції, розроблено механізми ефективного виробництва молока в умовах поглиблення інтеґраційних процесів.

Запропоновано системний підхід щодо державної підтримки і стимулювання формування в аграрному секторі оптимального ринкового середовища, який носить комплексний характер і вміщує такі економічні важелі державного реґулювання, як: цінова політика, оподаткування, гарантії уряду щодо інвестування закордонними інвесторами, кредитне забезпечення, сприяння розвитку страхування, митно-тарифне реґулювання, бюджетна підтримка, у зв'язку з чим запропоновано організаційно-економічний механізм функціонування реґіонального молочного комплексу (рис. 3).

Реґулювання молочного комплексу на реґіональному рівні має синтезувати в собі два напрями:

підвищення ефективності економічного простору в цілому за рахунок розвитку ринкової інфраструктури, інформаційне і наукове забезпечення суб'єктів господарства, забезпечення індикативного реґулювання ринкового механізму, здійснення соціального захисту населення і підтримки доходів споживачів тощо;

цільове реґулювання складових механізму функціонування реґіонального молочного комплексу за допомогою сприяння розвитку інтеґраційних процесів за ланцюгом “виробництво - переробка - реалізація”, підтримка концентрації та спеціалізації виробництва і переробки молока, упровадження і контроль за дотриманням нових стандартів якості як продукції, так і роботи підприємств молочного комплексу, здійснення інтервенційної політики продуктів тривалого зберігання з метою зниження сезонних коливань на ринку.

Рис. 3. Організаційно-економічний механізм функціонування реґіонального молочного комплексу

Запропоновано вдосконалення системи соціально-економічного моніторингу розвитку сільського господарства країни, її галузей і реґіонів для інформаційної підтримки діяльності органів державного й громадського управління АПК, а також формування системи цінового моніторингу аграрного ринку для оперативного інформування його операторів про ціни, попит і пропозицію на місцевих, реґіональних, загальнодержавних та міжнародних ринках продовольства й ресурсів.

Ця система потребує створення комп'ютерно-інтеґрованих систем управління якістю, у яких розв'язується відповідний комплекс задач.

Запропоновано два базові варіанти побудови інформаційної системи, в основу яких покладено принцип обміну інформацією через засоби зв'язку (модеми), з використанням їх можливості для роботи в телефонній мережі.

Перший варіант передбачає побудову системи прямого доступу до користувача кінцевої інформації, яким виступає центральна заводська лабораторія. Другий варіант, на відміну від першого, розрахований на інтеґрацію у функціонуючу інформаційну систему підприємства і передбачає побудову системи обміну інформацією між приймальними пунктами та центральною заводською лабораторією через центральний сервер підприємства. Формування ком'ютерно-інтеґрованих систем управління шляхом інформаційного обміну між технологічними комплексами за допомогою застосування спеціальних методів системної інтеґрації, що дозволить більш комплексно автоматизувати систему контролю та управління якістю продукції. У свою чергу, розв'язання зазначеної актуальної проблеми має важливе значення для молочної промисловості України. Запропоновано вдосконалення земельних відносин на теперішньому етапі в реґіоні, яке включає створення умов щодо ефективного використання та охорони земель, розвитку цивілізованого ринку земель на базі державної, комунальної та приватної власності - основи розвитку реґіонального молочного комплексу.

Висновки

Розроблені у дисертаційній роботі теоретико-методологічні підходи і практичні рекомендації з удосконалення організаційно-економічного механізму функціонування реґіонального молочного комплексу дозволили отримати такі результати.

1. Доведено, що в умовах вступу України до СОТ особливої уваги набуває цільове реґулювання складових механізму функціонування реґіонального молочного комплексу за допомогою сприяння розвитку інтеґраційних процесів за ланцюгом “виробництво - переробка - реалізація”, підтримка концентрації та спеціалізації виробництва і переробки молока, упровадження і контроль за дотриманням нових стандартів якості як продукції, так і роботи підприємств реґіонального молочного комплексу, а також розвиток земельних відносин, пов'язаний зі зміною форм власності.

2. Визначено теоретико-методологічні підходи до формування організаційно-економічного механізму функціонування реґіонального молочного комплексу в частині визначення особливостей підприємств молочного комплексу, моделей функціонування, основних принципів діяльності, раціонального їх розміщення в реґіоні, критеріїв конкурентоспроможності.

Виділені особливості підприємств молочного комплексу, основні принципи його діяльності за сучасних економічних умов.

3. Обґрунтовано ряд найбільш важливих умов формування ринку молока і молокопродукції в реґіоні, а саме: ефективне функціонування ринкового механізму як основи повнішого задоволення потреб і здійснення суспільного виробництва; реалізація відносин власності за умови різноманіття її форм; розвиток виробничих відносин на основі науково-технічного проґресу; розвиток фінансово-кредитних відносин; наявність тісних економічних взаємозв'язків між галузями, що забезпечують процес створення вартості молока і молокопродуктів; забезпечення оптимального міжгалузевого балансу; паритет цін на молочну продукцію та інші групи споживчих товарів; державне реґулювання ринкових відносин; розвиток молочного скотарства і формування стабільної бази якісної сировини.

Визначено також специфічні особливості ринку молока і молочної продукції в контексті зарубіжного досвіду.

4. У результаті аналізу складових організаційно-економічного механізму функціонування реґіонального молочного комплексу встановлено, що агропромислова інтеґрація і сільськогосподарська кооперація на засадах розвитку земельних відносин у реґіоні, який пов'язано зі зміною форм власності, перерозподілом земель, збільшенням кількості землекористувачів і власників землі є однією з основних організаційно-економічних умов для кластерної організації реґіонального молочного комплексу, яка дозволяє оптимально поєднувати наявні ресурси та максимально ефективно використовувати виробничий потенціал реґіону для поліпшення ситуації в молочній галузі.

5. Розроблено концептуальні підходи до формування на підприємствах реґіонального молочного комплексу систем менеджменту якості, які являють собою комплекс заходів щодо встановлення документованих реґламентів, що забезпечують управління підприємством на рівні загальновизнаних світових стандартів.

6. Запропоновано комплекс організаційно-економічних заходів направлених на розвиток земельних відносин у реґіоні, а саме: забезпечення подальшого розвитку відносин власності на землю; підвищення якості земель; удосконалення земельних відносин в аграрній сфері; розвиток ринку земель; розвиток іпотечного кредитування; землевпорядне забезпечення; проведення земельної реформи. Усе це потребує розробки загальнодержавних і реґіональних програм використання та охорони земель; розробки схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень; розробки проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів; розробки проектів установлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень (населених пунктів) як обов'язкова передумова проведення розмежування земель державної та комунальної власності; проведення розмежування земель державної і комунальної власності та інвентаризації земель; розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь; формування раціональної системи землеволодіння і землекористування; створення екологічно сталих агроландшафтів; складання тематичних карт і атласів стану земель та їх використання; створення бази даних для економіко-правового, екологічного та містобудівних механізмів реґулювання земельних відносин; забезпечення науково-економічного обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів; задоволення потреб громадян у земельних ділянках для ведення особистого, підсобного та фермерського господарств, сінокосіння і випасання худоби, садівництва, городництва та індивідуального житлового будівництва; забезпечення працівників соціальної сфери села земельними ділянками; розробки економіко-правових механізмів мотивації власників землі щодо раціонального її використання; створення відповідної інфраструктури ефективного функціонування земельних відносин (земельні банки, земельні біржі, системи іпотечного кредитування, емісії та вільного обігу земельних цінних паперів тощо).

7. Запропоновано системний підхід щодо державної підтримки і стимулювання формування в аграрному секторі оптимального ринкового середовища, який носить комплексний характер і вміщує такі економічні важелі державного реґулювання, як: цінова політика, оподаткування, гарантії уряду щодо інвестування закордонними інвесторами, кредитне забезпечення, сприяння розвитку страхування, митно-тарифне реґулювання, бюджетна підтримка. Реґулювання молочного комплексу на реґіональному рівні має синтезувати в собі два напрями:

підвищення ефективності економічного простору в цілому за рахунок розвитку ринкової інфраструктури, інформаційне і наукове забезпечення суб'єктів господарства, забезпечення індикативного реґулювання ринкового механізму, здійснення соціального захисту населення і підтримки доходів споживачів тощо;

цільове реґулювання складових механізму функціонування реґіонального молочного комплексу за допомогою сприяння розвитку інтеґраційних процесів за ланцюгом “виробництво - переробка - реалізація”, підтримка концентрації та спеціалізації виробництва і переробки молока, впровадження і контроль за дотриманням нових стандартів якості як продукції, так і роботи підприємств молочного комплексу, здійснення інтервенційної політики продуктів тривалого зберігання з метою зниження сезонних коливань на ринку тощо.

8. Розроблено механізми оптимізації процесів управління якістю, які передбачають можливості базових варіантів побудови інформаційної системи, а саме: побудову системи прямого доступу до користувача кінцевої інформації, яким виступає центральна заводська лабораторія, або побудову системи обміну інформацією між приймальними пунктами та центральною заводською лабораторією через центральний сервер підприємства.

9. У роботі запропоновано методичні підходи до оцінки економічної ефективності реґіонального молочного комплексу, які на відміну від існуючих, спираються на системність та результати структурно-факторного аналізу, що включає в себе застосування проґресивної технології утримання й доїння корів, інтегрування товаровиробників з переробними підприємствами на взаємовигідних умовах, удосконалення системи контролю за якістю та її підвищення, гармонізація українських і європейських стандартів, розвиток внутрішнього ринку через зростання купівельної спроможності населення.

З упровадженням цих заходів досягається підвищення економічної ефективності і реґіональний молочний комплекс може вийти з кризового стану.

Список опублікованих робіт за темою дисертації

1. Буряк Є.В. Проблеми якості продукції та можливі шляхи їх вирішення / Є.В. Буряк // Вестник Харьковского государственного политехнического университета. - № 26'98. - С. 181-183.

2. Буряк Є.В. Статистичні методи управління на підприємствах молочної промисловості / Є.В. Буряк // Науково-практичний журнал “Реґіональні перспективи”. - Кременчук, 2001. - № 5-6 (18-19). - С. 176-177.

3. Буряк Є.В. Управління якістю продукції на підприємствах молочної промисловості / Є.В. Буряк // Науково-практичний журнал “Реґіональні перспективи”. - Кременчук, 2002. - № 1 (20). - С. 75-78.

4. Буряк Є.В. Організаційно-економічні умови ефективного використання виробничого потенціалу для поліпшення ситуації в молочній галузі / Є.В. Буряк // Научный журнал Крымского научного центра национальной академии наук и Министерства образования и науки Украины “Культура народов Причерноморья”. - Сімферополь, 2006. - № 115, том 2. - С. 83-85.

5. Буряк Є.В. Оптимізація процесів управління якістю на підприємствах молочної промисловості шляхом впровадження інформаційних технологій / Є.В. Буряк, О.Д. Коноваленко // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. - Чернівці: АНТ Лтд, 2006. - Вип. ІІІ. “Економічні науки”. - С. 452-458.

6. Буряк Є.В. Теоретичні основи формування економічного потенціалу підприємств галузі / Є.В. Буряк // Механізми підвищення ефективності управління функціонуванням економіки: Збірник наукових праць ДонДУУ. - Донецьк, 2008. - т. ІХ, вип. 96, серія “Економіка”. - С. 33-41.

7. Буряк Є.В. Основні фактори впливу на ситуацію на ринку молока / Є.В. Буряк // Механізми підвищення ефективності управління функціонуванням економіки: Збірник наукових праць ДонДУУ. - Донецьк: ДонДУУ, 2008. - Т. IX, вип. 106, серія “Економіка”. - С. 38-43.

8. Буряк Є.В. Тенденції розвитку молочної галузі за допомогою прогнозування / Є.В. Буряк // Механізми підвищення ефективності управління функціонуванням економіки: Збірник наукових праць ДонДУУ. - Донецьк: ДонДУУ, 2009. - Т X, вип. 118, серія “Економіка”. - С. 3-8.

9. Буряк Є.В. Напрями реґулювання функціонування та розвитку молочного комплексу на реґіональному рівні/ Є.В. Буряк // Механізми підвищення ефективності управління функціонуванням економіки: Збірник наукових праць ДонДУУ. - Донецьк: ДонДУУ, 2009.- Т. X, вип. 133, серія “Економіка”. - С. 206-212.

10. Буряк Є.В. Інформаційна складова механізму управління якістю молокопереробних підприємств / Є.В. Буряк // Менеджер. - 2009. - №3 (49). - С. 148-150.

11. Буряк Є.В. Ринок молочної продукції України за умови інтеґрації до СОТ. / Є.В. Буряк // Всеукраїнська науково-практична конференція “Інвестиційна привабливість промислових підприємств реґіону в умовах інтеґрації до СОТ”. - Кременчук: КДПУ імені Михайла Остроградського, 2006. - С. 40-42.

12. Буряк Є.В. Особливості формування економічного потенціалу підприємств харчової промисловості підприємств України / Є.В. Буряк // Materialy IV mezinarodni vedecko - praktika konference “Vedf: teoria a praxe - 2008”. - Dil 3. Economicke vedy: Praha. Publishing House “ Education and Science” s.r.o - Р. 11-13.

13. Буряк Є.В. Проблеми та перспективи діяльності галузевих підприємств України / Є.В. Буряк // Всеукраїнська науково-технічна конференція молодих учених і спеціалістів КДПУ імені Михайла Остроградського. Тези наукових доповідей. - Кременчук: КДПУ імені Михайла Остроградського, 2009. - С. 233-234.

14. Буряк Є.В. Можливості та наслідки євроінтеґраційних процесів в Україні / Є.В. Буряк, М.В. Лисич // ХІ міжнародна науково-практична конференція “Біосферно-ноосферні ідеї В.І. Вернадського й еколого-економічні та гуманітарні проблеми реґіонів„: тези доповідей. - Кременчук: КДПУ імені Михайла Остроградського, 2009. - С. 102-103.

Размещено на Allbest.ru

...