Оцінювання та формування інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний університет “Львівська політехніка”

Спеціальність: 08.00.04. - Економіка та управління підприємствами

(машинобудування та приладобудування)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Оцінювання та формування інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств

Андріанов Юрій Олександрович

Львів - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі менеджменту і міжнародного підприємництва Національного університету “Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник

доктор економічних наук, професор Кузьмін Олег Євгенович, Національний університет “Львівська політехніка”, директор навчально-наукового інституту економіки і менеджменту, завідувач кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва

Офіційні опоненти

доктор економічних наук, професор Момот Володимир Євгенович, Дніпропетровський університет економіки та права, проректор з наукової роботи

кандидат економічних наук, доцент Кулініч Тетяна Володимирівна, Інститут регіональних досліджень НАН України, старший науковий співробітник відділу моніторингу регіонального розвитку

Захист відбудеться “09” квітня 2010 року о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.052.03 у Національному університеті “Львівська політехніка” за адресою: 79013, м. Львів, вул. С.Бандери, 12, 4 корпус, ауд.301-Б.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету “Львівська політехніка” за адресою: 79013, м. Львів, вул. Професорська, 1.

Автореферат розісланий “ 04 ” березня 2010р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Завербний А.С.

Размещено на http://www.allbest.ru//

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сьогодні значна частка машинобудівних підприємств є неприбутковими і неконкурентоспроможними, оскільки обладнання і застосовувані технології суттєво фізично зношені та морально застарілі. Це позначається як на якості і вартості продукції машинобудівних підприємств, так і на їх фінансовій стійкості, конкурентній позиції, здатності залучати і здійснювати інвестиції. Проблема активізування економічного розвитку машинобудівних підприємств полягає у відсутності системного підходу до оцінювання і формування їх інвестиційного потенціалу.

У науковій літературі значну увагу приділено проблемам оцінювання інвестиційної привабливості підприємств, методичним рекомендаціям до формування і реалізації інвестиційних проектів, підходам до управління інвестиційними портфелями, способам оцінювання ефективності інвестування тощо. Найвідомішими у цих напрямках є праці Алексєєва І., Бернса В., Бланка І., Геєця В., Гітмана Л., Гойка А., Джонка Д., Загороднього А., Козика В., Колісника М., Кузьміна О., Кулініч Т., Лазебника Л., Момота В., Паламарчука В., Пересади А., Петровича Й., Поплавської Ж., Рогожина П., Сороса Дж., Стадницького Ю., Тивончука І., Устенка О., Черваньова Д., Чухрай Н., Шевчука В. та інших.

Незважаючи на велику кількість наукових праць і значні досягнення в теорії і практиці інвестування є частина питань, які залишаються постійним об'єктом дискусій. До них слід віднести методичні підходи з оцінювання та формування інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств, методи оцінювання ризиків, які виникають під час залучення та здійснення інвестицій машинобудівними підприємствами, особливості управління ризиками в інвестиційній діяльності тощо.

Пошук можливостей розв'язання вказаних проблем у дисертаційній роботі націлено на розроблення теоретичних положень і методико-прикладних рекомендацій із удосконалення оцінювання та формування інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств на засадах врахування ризиків інвестиційної діяльності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обрана тема дисертаційного дослідження пов'язана з науковим напрямом кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва Національного університету “Львівська політехніка” - «Проблеми інвестиційної та інноваційної діяльності (на прикладі машинобудування і приладобудування)» (номер державної реєстрації 0107U009522), а також держбюджетною темою «Формування та розвиток системи індикаторів виробничо-господарської діяльності підприємств: теоретико-методологічні та методичні засади» (номер державної реєстрації 0107U000837), затвердженою рішенням НТР Національного університету «Львівська політехніка», протокол № 732 від 27 жовтня 2006 р. Внеском автора у розробку держбюджетної теми стала розробка методичних рекомендацій з оцінювання рівня інвестиційного потенціалу машинобудівного підприємства.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розроблення теоретичних положень і методико-прикладних рекомендацій із удосконалення оцінювання і формування інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств на засадах врахування ризиків інвестиційної діяльності.

Завданнями роботи є:

уточнити сутність понять «інвестиційний потенціал», «власні інвестиційні ресурси», «інвестиційна привабливість», «регулювання ризиків інвестиційної діяльності» машинобудівних підприємств;

побудувати класифікації ризиків у інвестиційній діяльності, способів і заходів для впливу на рівень ризиків інвестиційної діяльності;

розробити методичні рекомендації щодо оцінювання рівня інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств;

сформувати методичні рекомендації з оцінювання ризику отримання певних відхилень при установленні рівня інвестиційного потенціалу машинобудівного підприємства;

побудувати структурно-нормативну модель управління формуванням інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств.

Об'єктом дослідження є інвестиційний потенціал машинобудівних підприємств. Предметом дослідження є теоретичні та прикладні положення з оцінювання і формування інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств. ризик інвестиційний потенціал машинобудівний

Теоретичною базою дисертації є праці провідних вітчизняних та зарубіжних економістів з проблем оцінювання і формування інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств. Використано законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України, Постанови Кабінету Міністрів України, Укази Президента України, які стосуються оцінювання і формування інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств.

У процесі дослідження проаналізована наукова література, яка відображає досвід вітчизняних і зарубіжних авторів з обраного напрямку дослідження, а також матеріали машинобудівних підприємств, які залучають і здійснюють інвестиції.

Методи дослідження. У кандидатській дисертації використано загальні методи наукового пізнання: порівняння, систематизації та узагальнення - під час уточнення понять «інвестиційний потенціал», «інвестиційна привабливість», «власні інвестиційні ресурси», аналізування статистичних даних, розроблення методичних рекомендацій із оцінювання рівня інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств, побудови класифікації ризиків у інвестиційній діяльності тощо (підр. 1.1-1.3, 2.2, 2.3, 3.1, 3.2); метод експертних оцінок - під час залучення і оброблення інформації про показники, які характеризують сучасний стан інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств, розроблення методичних рекомендацій із оцінювання ризиків в інвестиційній діяльності тощо (підр. 2.1, 3.1-3.3); моделювання - під час розроблення структурно-нормативної моделі управління ризиками в інвестиційній діяльності машинобудівних підприємств (підр. 3.3).

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробленні теоретичних положень і наданні методичних рекомендацій із удосконалення оцінювання і формування інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств на засадах врахування ризиків інвестиційної діяльності. Автором отримані такі наукові результати:

вперше

розроблено методичні рекомендації з оцінювання рівня інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств, які передбачають обчислення показників, що характеризують інвестиційну привабливість машинобудівних підприємств, забезпеченість їх власними інвестиційними ресурсами та ефективність їх використання;

удосконалено

методичні рекомендації з визначення ризику отримання певних відхилень при установленні рівня інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств, які, на відміну від існуючих підходів, базуються на ідентифікуванні рівня повноти, своєчасності та об'єктивності інформації, що використовується суб'єктами інвестиційної діяльності під час оцінювання рівня інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств;

структурно-нормативну модель управління ризиком отримання певних відхилень при установленні рівня інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств, яка відрізняється від існуючих тим, що враховує запропоновану типізацію заходів для впливу на рівень ризиків інвестиційної діяльності;

набули подальшого розвитку

поняття «інвестиційний потенціал», «власні інвестиційні ресурси», «інвестиційна привабливість», «регулювання ризиків у інвестиційній діяльності», які відрізняються від існуючих тим, що сформульовані на засадах виділення їх сутнісних ознак і уточнення взаємозв'язків між ними;

класифікація ризиків у інвестиційній діяльності, яка відрізняється від існуючих тим, що враховує структуру інвестиційного потенціалу і фактори, які впливають на його рівень.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені у дисертації методичні рекомендації з оцінювання: інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств; ризику отримання певних відхилень при установленні рівня інвестиційного потенціалу, а також розроблена структурно-нормативна модель управління формуванням інвестиційного потенціалу знайшли впровадження на таких машинобудівних підприємствах ВАТ НДІ «Перетворювач» (довідка №14/56-12 від 18.12.2009 р.); ТОВ «ЕЛЕМЕНТ-ПЕРЕТВОРЮВАЧ» (довідка №145/45 від 19.12.2009 р.).

Окремі положення дисертації використовуються у навчальному процесі Національного університету “Львівська політехніка” при викладанні дисципліни: «Міжнародна інвестиційна діяльність», «Інноваційний менеджмент», «Фінансовий менеджменту» (довідка №67-01-271 від 26.02.10 р.).

Особистий внесок дисертанта. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, дисертантом використані ті ідеї, положення і розрахунки, що є результатом його особистої роботи.

Апробація роботи. Основні положення дисертаційного дослідження були розглянуті та схвалені на таких конференціях: Міжнародна науково-практична конференція «Маркетинг та логістика в системі менеджменту» (м. Львів, 9-11 листопада 2006 р.), Всеукраїнська науково-практична конференція «Управління у сфері фінансів, страхування та кредиту» (м. Львів, 8-10 листопада 2007 р.), Міжнародна науково-практична конференція «Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики» (м. Львів, 29-31 травня 2008 р.), Міжнародна науково-практична конференція «Управління підприємством діагностика, стратегія, ефективність» (м. Таллінн, 10-11 квітня 2008 р.), LXIV науково-практична конференція науково-педагогічних працівників, аспірантів, студентів та структурних підрозділів Національного транспортного університету (Київ, 2008 р.), Перша міжнародна науково-практична конференція «Проблеми формування нової економіки ХХІ століття» (м. Дніпропетровськ, 17-19 грудня 2008 р.).

Публікації. За результатами виконаного дослідження опубліковано 16 наукових праць, з них 1 монографія і 9 статей у фахових виданнях України.

Структура дисертації. Обсяг дисертації становить 221 сторінку, з них 167 сторінки - основна частина, яка складається зі вступу, трьох розділів, висновків. Основна частина включає 21 таблицю, 8 рисунків. Дисертація містить сім додатків і список використаних джерел із 271 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність розроблення теоретичних положень і методико-практичних рекомендацій щодо удосконалення оцінювання і формування інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств (ІПМП) шляхом виділення проблем оцінювання і формування, рівня їх розв'язання вченими-економістами, а також питань, які досі не знайшли достатнього висвітлення в економічній науці.

У першому розділі дисертації «Теорія і практика оцінювання і формування інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств» розглянуто сутність поняття «інвестиційний потенціал машинобудівного підприємства», проаналізовано правові умови його формування, ідентифіковано і досліджено проблеми, які виникають під час оцінювання і формування інвестиційного потенціалу.

Інвестиційний потенціал машинобудівного підприємства визначає рівень його інвестиційної привабливості та наявність власних інвестиційних ресурсів. У даному випадку власні інвестиційні ресурси машинобудівного підприємства (ВІРМП) - це усі види ресурсів (грошові кошти, матеріальні цінності, управлінський досвід, науково-технічна інформація тощо), сформовані за рахунок внутрішніх джерел, які можуть бути використані для формування інвестиційних портфелів, реалізації інвестиційних проектів чи окремих інвестиційних операцій з метою отримання прибутку або збереження вартості інвестиційних ресурсів. Джерелами власних інвестиційних ресурсів є майно і прибуток машинобудівного підприємства, інтелектуальний потенціал власників і працівників. Щодо інвестиційної привабливості (інвестиційного клімату) машинобудівного підприємства, то її доцільно трактувати як сукупність кількісних і якісних параметрів (показники фінансового стану, організаційної структури управління, системи внутрішнього контролю, кадрового потенціалу, використовуваного обладнання, а також рівня диверсифікації продукції і видів діяльності), значення яких засвідчують наявність або відсутність підстав для ухвалення рішення про доцільність здійснення в нього інвестицій.

На інвестиційний потенціал машинобудівних підприємств впливає низка чинників, які за результатами огляду літературних джерел і ознайомлення із матеріалами машинобудівних підприємств систематизовано за об'єктом впливу на ті, які діють: на інвестиційні ресурси і на інвестиційну привабливість машинобудівних підприємств. За джерелом виникнення чинники розподілено на внутрішні і зовнішні. До внутрішніх належать ті, які діють на інвестиційні ресурси та інвестиційну привабливість машинобудівних підприємств, а зовнішні включають економічні, правові, соціальні, політичні.

На підставі уточнення сутності понять «інвестиційний потенціал» та «інвестиційна привабливість» машинобудівного підприємства, побудови класифікації чинників, які впливають на рівень інвестиційного потенціалу, у дисертації виділено і систематизовано об'єкти, які слід досліджувати під час оцінювання інвестиційного потенціалу машинобудівного підприємства (ті, які характеризують інвестиційну привабливість на рівні національної економіки, машинобудівної галузі, конкретного регіону, окремого машинобудівного підприємства, а також ті, які характеризують інвестиційні ресурси машинобудівного підприємства). Конкретизовано також етапи формування інвестиційного потенціалу: встановлення цілей реалізації інвестиційного потенціалу; оцінювання власних інвестиційних ресурсів підприємства; ідентифікування рівня інвестиційної привабливості підприємства на засадах врахування факторів внутрішнього і зовнішнього середовищ; управління процесом залучення інвестиційних ресурсів із зовнішніх джерел; реалізація управлінських рішень щодо формування інвестиційного потенціалу за рахунок реінвестування отриманого прибутку і акумулювання коштів у фонд амортизаційних відрахувань.

Основними проблемами оцінювання і формування ІПМП є: недосконалість законодавства про здійснення інвестиційної діяльності, дестимулююча амортизаційна політика держави, нерозвинутість системи контролювання цільового використання коштів державного бюджету і коштів іноземних інвесторів державними машинобудівними підприємствами, які є реципієнтами інвестиційних ресурсів, вибірковість преференцій для машинобудівних підприємств з іноземними інвестиціями, низький рівень розвитку вторинного ринку цінних паперів, нестабільність економічних, правових, політичних і соціальних умов залучення і використання інвестиційних ресурсів тощо. Вищевказані проблеми, як бачимо, носять зовнішній характер. Щодо внутрішніх проблем, то до них належать: недостатність фінансових, інформаційних, трудових ресурсів, у тому числі інтелектуальних та інших, для раціоналізації виробничо-господарських процесів, розроблення і впровадження новітніх технологій, диверсифікування джерел отримання прибутку, розподілу ризиків у інвестиційній діяльності тощо. Проведені дослідження показали, що для розв'язання вищевказаних проблем керівникам машинобудівних підприємств доцільно більшу частку власних коштів спрямовувати на підготовку і перепідготовку працівників, зокрема управлінських, удосконалювати використовувані інформаційні системи управління, зокрема системи моніторингу за рівнем розвитку інвестиційного потенціалу та факторами, які на нього діють.

Другий розділ «Аналізування та оцінювання інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств» присвячено аналізуванню сучасного стану інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств, виявленню факторів, які впливають на інвестиційний потенціал, методичним рекомендаціям з оцінювання рівня інвестиційного потенціалу.

Фахівці у сфері інвестиційної діяльності стосовно інвестиційної привабливості підприємств займають двояку позицію. З одного боку, вони стверджують, що привабливими для інвесторів слід вважати підприємства, які є прибутковими, а з іншого, - підприємства, які володіють певною матеріально-технічною базою, проте не здатні самостійно брати і виконувати зобов'язання через недостатність обігових коштів, енергомісткість продукції, відсутність кваліфікованих кадрів тощо. Незважаючи на те, що перша і друга позиції є дещо полярними, вони все ж об'єктивні. Так, спекулятивні інвестори, які здійснюють портфельні інвестиції, зацікавлені у тому, щоб поточна вартість і прибутковість їх частки у капіталі підприємства-реципієнта постійно зростала. Спекулятивні інвестори не мають важелів впливу на реципієнтів, вони можуть лише реагувати на ринкову інформацію шляхом збільшення обсягів інвестицій або вилучення вкладених коштів. З огляду на це, з їх позиції інвестиційно-привабливим є фінансово-стійкі підприємства, які прозоро і послідовно реалізовують обрану стратегію економічного, зокрема, інвестиційного розвитку. Щодо стратегічних інвесторів, то серед них зустрічаються такі, які вважають інвестиційно-привабливими як збанкрутілі підприємства, так і ті, що інвестують у фінансово-стійкі і прибуткові організації. Як відомо, мотивом перших є придбати активи підприємства за мінімальною ринковою вартістю, а других - заволодіти підприємством з метою отримання контролю над його прибутками, ринками, брендами тощо.

Враховуючи вищевказані позиції науковців і керівників машинобудівних підприємств (ВАТ НДІ «Перетворювач», ВАТ «Запорізький тракторний завод», ВАТ «Донецькгірмаш», ВАТ «Іскра» тощо) у 2008 р. було проведене експертне дослідження на предмет виявлення сучасного інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств, зокрема у розрізі їх інвестиційної привабливості, а також обсягу, структури й ефективності використання власних інвестиційних ресурсів. У табл. 1 наведено результати проведеного нами експертного дослідження.

Таблиця 1

Показники, що відображають стан інвестиційного потенціалу в машинобудуванні протягом 2004-2008 рр.

Показники	Роки
	2004	2005	2006	2007	2008
Кількість машинобудівних підприємств, які під впливом економічного і адміністративного тиску були доведені до банкрутства, % до попереднього року	0,4	0,8	0,6	1,1	0,7
Кількість машинобудівних підприємств, у яких змінились власники у період виникнення труднощів із виконанням фінансових зобов'язань, % до попереднього року	0,9	1,2	0,6	0,8	0,9
Кількість машинобудівних підприємств, які втратили фінансову стійкість та здатність активізувати інвестиційну діяльність через арешти їх рахунків і участь у судових процесах, % до попереднього року	1,0	1,3	0,4	0,2	0,6
Обсяг ВІРМП, % до попереднього року	3,2	5,7	4,1	3,25	3,4
Середній обсяг прибутку від здійснення інвестицій, % до попереднього року	10	10,9	9,1	11,7	11,2
Кількість започаткованих інвестиційних проектів, % до попереднього року	0,24	1,37	0,62	0,69	1,22
Кількість проектів, що реалізовуються за участю іноземних інвесторів, % до попереднього року	0,15	0,27	0,31	0,25	0,29
Кількість проектів, які завершені, % до попереднього року	0,62	0,61	0,34	0,72	0,51
Кількість інвестиційних проектів, які виявились неперспективними, % до попереднього року	0,13	0,21	0,14	0,05	0,1
Кількість завершених прибуткових інвестиційних проектів, % до попереднього року	0,72	0,98	0,84	0,93	0,91
Кількість інвестиційних проектів, інвестиційні зобов'язання за якими не виконуються, % до попереднього року	0,02	0,04	0,05	0,07	0,02
Кількість машинобудівних підприємств, які у інвестиційних проектах виступили: реципієнтами, % інвесторами, % учасниками, %	42 21 37	44 24 32	36 26 38	39 27 34	45 21 34
Середня кількість цінних паперів у інвестиційних портфелях, з них корпоративних, % боргових, % похідних, %	67 31 2	62 34 4	71 26 3	68 27 5	73 25 2
Середня кількість корпоративних цінних паперів, які забезпечують контроль над емітентами, %	11	9	9	12	13
Середня кількість боргових цінних паперів, за якими мала місце реструктуризація боргів або відтермінування їх погашення, %	0	0	3,2	1,4	0
Середній рівень прибутковості інвестиційних портфелів, %	7,5	8,4	6,5	8,2	8,3
Середня кількість реалізованих власниками портфелів заходів, які привели до переформування портфелів, % до попереднього року	6,2	4	1,3	2,5	1,8
Кількість реалізованих машинобудівними підприємствами разових, не пов'язаних між собою інвестиційних операцій, % до попереднього року	12,1	11,0	13,0	12	9,07
Середній рівень прибутковості інвестиційних операцій, %	12,5	13,4	11,7	15,2	14,1

Однією із проблем формування інвестиційного потенціалу є низький рівень захисту органами державної влади машинобудівної галузі. Більше того, такі структури, як Державна податкова адміністрація, Податкова міліція, Контрольно-ревізійна служба, місцеві органи виконавчої влади тощо часто є активними учасниками механізмів адміністративного і економічного тиску на підприємства. За роки незалежності України правилом стало те, що напередодні зміни власників підприємств безпричинно зростає кількість перевірок підприємств різноманітними службами, що часто супроводжується арештами майна і банківських рахунків, судовими процесами тощо. У результаті, за короткий період часу машинобудівні підприємства втрачають фінансову стійкість і фактично перетворюються на банкрутів, яких за безцінь викуповують зацікавлені особи. Така практика, як стверджують фахівці, існує через високий рівень корупції в органах державної виконавчої влади, судовій системі, прокуратурі тощо.

За даними експертів, протягом 2003-2008 рр. кількість машинобудівних підприємств, які під впливом економічного і адміністративного тиску були доведені до банкрутства, постійно зростала. В середньому ріст становив 0,7% до попереднього року. На 0,7% збільшувалась також кількість підприємств, які втратили фінансову стійкість та здатність активізувати інвестиційну діяльність через арешти їх рахунків і участь у судових процесах. Як наслідок, на 0,8% щорічно зростала кількість підприємств, у яких змінились власники у період виникнення труднощів із виконанням фінансових зобов'язань.

Позитивними тенденціями у галузі машинобудування, зокрема щодо формування і використання інвестиційного потенціалу, є зростання обсягу інвестиційних ресурсів, висока диверсифікованість джерел ВІРМП і прибутковість їх використання. Щоправда, за результатами досліджень, обсяг власних інвестиційних ресурсів і їх прибутковість протягом аналізованого періоду зростали низькими темпами.

Під час експертного дослідження інформація про інвестиційну діяльність машинобудівних підприємств акумулювалась у розрізі їх участі у інвестиційних проектах (тобто у проектах модернізації існуючого підприємства, створення нового підприємства або об'єднання організацій, що супроводжується вкладенням інвестиційних ресурсів в оновлення основних фондів, розширення виробничих потужностей, поповнення оборотних засобів, пошук і освоєння нових ринків сировини і збуту готової продукції тощо задля отримання прибутку), формуванні інвестиційних портфелів (сукупності корпоративних, боргових і похідних цінних паперів, різноманітних валют і валютних цінностей, якими володіє інвестор заради забезпечення приросту і збереження вартості вкладених коштів, а також отримання права участі в управлінні корпораціями) та реалізації окремих інвестиційних операцій (дій з придбання будь-якого активу, який не буде використовуватись в операційній діяльності підприємства з метою отримання прибутку)

Стосовно участі машинобудівних підприємств у інвестиційних проектах слід зазначити, що протягом 2003-2008 рр. у середньому 40% підприємств виступали реципієнтами інвестиційних ресурсів, 23,8% - інвесторами, 35% - учасниками проектів.

Упродовж аналізованого періоду більшість інвестиційних проектів фінансувались за кошти інвесторів (76%), майже порівну - за рахунок банківських (12,4%) і комерційних (11,8%) кредитів. З інших джерел фінансувалось лише 5,4% інвестиційних проектів. Загалом слід зазначити, що протягом 2003-2008 рр. кількість реалізованих інвестиційних проектів за участю машинобудівних підприємств постійно зростала. За п'ять років середній ріст кількості проектів становив 0,82%. Постійно зростала кількість проектів за участю іноземних інвесторів. Так, у 2003 р. відносно 2006 р. їх збільшилось на 0,15%, у 2004 р. відносно 2003 р. - на 0,27%, у 2005 р. відносно 2004 р. на - 0,31%, у 2006 р. відносно 2005 р. - на 0,25%, у 2007 р. відносно 2006 р. - на 0,29%. Щоправда у 2008 р. у зв'язку із фінансово-економічною кризою значення цього показника знизилось відносно 2007 р. на 0,04%.

Постійний ріст відносно попередніх років спостерігався також щодо завершеності інвестиційних проектів. Більшість з них є прибутковими. До позитивних тенденцій належить те, що керівники машинобудівних підприємств відзначають зниження кількості інвестиційних проектів, які виявились неперспективними через неприбутковість, а також те, що досить низькою є кількість проектів, де інвестиційні зобов'язання інвесторами не виконуються.

Результати проведеного експертного дослідження показали, що вітчизняні машинобудівні підприємства активно і досить успішно формують інвестиційні портфелі, а також здійснюють разові інвестиційні операції. Так, протягом аналізованого періоду середній рівень прибутковості інвестиційних портфелів машинобудівних підприємств становив 7,78%, а разових інвестиційних операцій - 13,38%. Дослідження показали, що власники інвестиційних портфелів досить часто здійснювали переформування портфелів. Так, відносно попередніх років середній ріст кількості заходів, націлених на переформування портфелів, протягом 2003-2008 рр. становив 3,16%, що засвідчує постійне застосування власниками портфелів моніторингу ринкової кон'юнктури і чіткість їх стратегічних орієнтирів в управлінні портфелями.

Переформування портфелів було досить успішним, оскільки протягом аналізованого періоду у портфелях досить незначною була частка боргових цінних паперів, за якими мали місце реструктуризація боргів або відтермінування їх погашення, і зростала частка корпоративних цінних паперів, які забезпечували інвесторам контроль над емітентами. Протягом 2003-2008 рр. відносно стабільною залишалась структура інвестиційних портфелів машинобудівних підприємств. У середньому 68,2% припадало на корпоративні, 28,6% - на боргові і 3,2% - на похідні цінні папери.

Щодо разових інвестиційних операцій, то їх кількість постійно зростала відносно попередніх років. Серед разових інвестиційних операцій переважало придбання іноземної валюти, основних фондів і товарно-матеріальних запасів з метою перепродажу. Найбільш часто реалізовуваними виявились операції із придбання товарно-матеріальних запасів та іноземної валюти з метою перепродажу, що ймовірно пов'язано з можливістю отримання спекулятивних прибутків від коливання ринкових цін на товарно-матеріальні запаси і курсів валют.

За результатами проведених досліджень розроблено методичні рекомендації з оцінювання інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств (рис. 1).



Рис. 1. Етапи оцінювання ІПМП.

Примітки: розроблено дисертантом.

На першому етапі відбувається збір і обробка інформації на предмет уточнення переліку і способів розрахунку показників, які характеризують ІПМП. Вибір переліку і способу розрахунків цих показників необхідно здійснювати у розрізі: фінансової стійкості машинобудівного підприємства, його організаційної структури управління, рівня розвитку системи внутрішнього контролю, складу та ефективності використання кадрового потенціалу, якісних та кількісних характеристик використовуваного виробничого обладнання, рівня диверсифікації продукції і видів діяльності машинобудівного підприємства, а також обсягу, структури і ефективності використання інвестиційних ресурсів. На цьому ж етапі необхідно встановити критерії допустимого значення кожного з показників. На другому етапі показники слід згрупувати за напрямами, тобто на ті, які відображають інвестиційну привабливість та інвестиційні ресурси машинобудівного підприємства.

Завданням третього етапу є визначення коефіцієнтів вагомості напрямів і груп показників, а також коефіцієнтів вагомості показників у виділених групах. Обчислення вказаних коефіцієнтів вагомості повинно здійснюватись, виходячи з умов:

(1)

де - коефіцієнт вагомості і-ої групи показників у напрямах, які характеризують рівень ІПМП;

- коефіцієнт вагомості j-го показника у кожній з виділених груп;

n - кількість груп;

m - кількість показників;

Четвертий і п'ятий етапи передбачають обчислення показників, які характеризують ІПМП, а також їх коригування на встановлені коефіцієнти вагомості. У результаті проведення розрахунків аналітик отримує інформацію про рівень інвестиційної привабливості машинобудівного підприємства, а також про забезпеченість і ефективність використання власних інвестиційних ресурсів. Розрахунки завершуються оцінюванням рівня ІПМП (Ір):

(2)

де - коефіцієнт вагомості j-го показника і - ої групи за напрямом - інвестиційна привабливість машинобудівного підприємства;

- значення j-го показника і - ої групи за напрямом - інвестиційна привабливість машинобудівного підприємства;

- коефіцієнт вагомості j-го показника за напрямом - забезпеченість машинобудівного підприємства інвестиційними ресурсами і ефективність їх використання;

- значення j-го показника за напрямом - забезпеченість машинобудівного підприємства інвестиційними ресурсами і ефективність їх використання;

і - коефіцієнти вагомості напрямів, які характеризують рівень ІПМП.

Сукупність нормативних значень об'єктів, які оцінюються під час аналізування ІПМП, повинні дорівнювати 1. Підприємство, у якого значення розрахованого показника коливається в межах від 0,61 до 1,00, має високий рівень інвестиційного потенціалу; якщо значення лежить в діапазоні від 0,31 до 0,60, то підприємство володіє середнім рівнем інвестиційного потенціалу. Своєю чергою, якщо рівень інвестиційного потенціалу становить від 0,00 до 0,30, то рівень його інвестиційного потенціалу низький.

У третьому розділі «Управління ризиками в умовах формування інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств» розкрито особливості управління формуванням інвестиційного потенціалу машинобудівного підприємства на засадах врахування ризиків у інвестиційній діяльності, зокрема ризику умовної об'єктивності оцінки рівня інвестиційного потенціалу машинобудівного підприємства.

Управління ризиками інвестиційної діяльності є сукупністю дій суб'єктів інвестиційної діяльності з планування та організування заходів щодо зниження та ліквідації ризиків у інвестиційній діяльності, мотивування інвесторів, реципієнтів та учасників інвестування до своєчасного і повного виконання запланованих заходів, контролювання і регулювання процесу їх виконання, які націлені на усунення або мінімізацію втрат, пов'язаних з інвестуванням. Узагальнення огляду літературних джерел і матеріалів машинобудівних підприємств показало, що ризики інвестиційної діяльності доцільно класифікувати: за джерелом виникнення (внутрішні і зовнішні), за змістом (управлінські, ризик невиконання договірних умов, форс-мажорні, ризик умовної об'єктивності рівня оцінки ІПМП), за способом зниження або ліквідації (ризики, від яких можна застрахуватись шляхом укладання страхового договору або реалізації страхової операції на основі похідних цінних паперів; ризики, які можна розподілити між суб'єктами інвестиційної діяльності; інші ризики). За результатами проведених досліджень, у дисертаційній роботі розроблено методичні рекомендації з оцінювання ризику отримання певних відхилень при установленні рівня ІПМП. Специфіка ризику отримання певних відхилень при установленні рівня ІПМП також вимагає розробки окремого підходу з його розрахунку. Джерелами цього виду ризику є неповнота, несвоєчасність отриманої інформації, яка використовується для оцінювання рівня ІПМП, та її необ'єктивність. За цими критеріями і доцільно здійснювати оцінювання рівня ризику. Повною слід вважати інформацію, яка всесторонньо характеризує управлінську проблему. Наприклад, стосовно ризиків у інвестиційній діяльності повною інформацією є та, яка забезпечує керівника підприємства даними про вид ризику, чинники, які його зумовлюють, стан чинників, ймовірність активізування їх дії, можливі способи зниження або ліквідації ризику. Як відомо, своєчасною називають інформацію, яка на момент розроблення управлінських рішень є актуальною, а об'єктивною є інформація, яка документально підтверджена і піддається перевірці.

Проведені дослідження показали, що при оцінюванні рівня ІПМП у залежності від характеру інформації, яка береться до уваги аналітиком, його значення може суттєво варіюватись. Фактично, вихідна аналітична інформація, яка використовується при розрахунках, є мірилом об'єктивності або суб'єктивності оцінювання. Суб'єктивізм в оцінюванні ІПМП є вагомим джерелом загроз, які можуть спричинити втрату вигод від інвестиційної діяльності. Чим вищий рівень суб'єктивізму в оцінюванні ІПМП, тим умовнішим воно є. Запропонованими методичними рекомендаціями передбачається, що повнота (РР), своєчасність (Рс) і достовірність (Ро) використовуваної інформації характеризують рівень її актуальності, тобто ризик отримання певних відхилень при установленні рівня ІПМП.

Оцінювання рівня повноти інформації слід здійснювати шляхом співвідношення фактичних характеристик, які засвідчують її інформативність, із можливою кількістю цих характеристик. Виділивши ці характеристики і співставивши варіанти їх поєднання у дисертації побудовано шкалу рівнів повноти управлінської інформації (табл. 2).

Таблиця 2

Шкала рівнів повноти управлінської інформації

Кількість характеристик, які засвідчують інформативність інформації	Рівні коефіцієнта повноти інформації	Значення коефіцієнта
0-1	Низький	0-0,25
2-3	Середній	0,5-0,75
4	Високий	1

Примітки: 1. Характеристики, які засвідчують інформативність інформації: а) вид ризику, б) чинники, які його зумовлюють, в) стан чинників та ймовірність активізування їх дії, г) можливі способи зниження або ліквідації ризику. 2. Нумерація характеристик вказує на їх кількість, а не на послідовність їх виявлення. 3. Вказані характеристики можуть перебувати у будь-якій комбінації. 4. Таблицю розроблено дисертантом.

Для оцінювання рівня достовірності використовуваної інформації методичними рекомендаціями введено умову, що інформація, яка отримана із фінансової звітності і бухгалтерських реєстрів, є повністю достовірною; інформація з планів і прогнозів розвитку інвестиційної діяльності машинобудівного підприємства - частково достовірною; інша інформація - недостовірною (табл. 3).

Таблиця 3

Значення рівнів коефіцієнта достовірності використовуваної інформації за її джерелами

Джерела інформації	Рівні коефіцієнта достовірності інформації	Значення коефіцієнта достовірності інформації*
Фінансова звітність і бухгалтерські реєстри	Високий	0,76 - 1,00
Інформація з планів і прогнозів розвитку інвестиційної діяльності підприємства	Середній	0,51 - 0,75
Інші джерела інформації	Низький	0,00 - 0,50

Примітки: * Значення рівня коефіцієнта достовірності інформації отримано за результатами анкетного опитування. Таблицю розроблено дисертантом.

Значення коефіцієнта своєчасності отриманої інформації, яка використовується під час оцінювання ІПМП, наведено у табл. 4.

Таблиця 4

Значення рівнів коефіцієнта своєчасності отриманої інформації

Кількість місяців, які минули з дати балансу	Рівні коефіцієнта своєчасності отриманої інформації	Значення коефіцієнта своєчасності інформації*
1	Високий	0,91 - 1,00
2 - 9	Середній	0,11 - 0,90
10-12	Низький	0,00 - 0,10

Примітки: * Значення рівня коефіцієнта своєчасності інформації отримано за результатами анкетного опитування. Таблицю розроблено дисертантом.

Як показали проведені дослідження, значення показника актуальності використовуваної інформації (Ка) доцільно розраховувати за формулою

Ка = РРСР + РсСс + РоСо, (3)

де СР - коефіцієнт вагомості показника повноти інформації, що характеризує рівень ІПМП;

Сс - коефіцієнт вагомості показника своєчасності інформації, що характеризує рівень ІПМП;

Со - коефіцієнт вагомості об'єктивності інформації, що характеризує рівень ІПМП;РР +Рс + Ро = 1.

Розрахувавши значення показника актуальності використовуваної інформації (Ка), можна на його величину скоригувати визначений рівень ІПМП (Ір). Як результат, отримаємо показник Ір, який показує реальний рівень ІПМП:

Ір = Ір Ка.(4)

В управлінні інвестиційними ризиками використовуються три методи: метод страхування, метод зниження ризику і метод ліквідації ризику. Використання кожного з методів передбачає застосування низки заходів для впливу на рівень ризиків інвестиційної діяльності. Як показало дослідження, ці заходи можна класифікувати за трьома ознаками: за змістом (організаційні і економічні методи); за рівнем активності дій (заходи активного втручання і заходи пасивного втручання); за формами інвестиційної діяльності (заходи, які використовуються при формуванні інвестиційних портфелів; заходи, які використовують при реалізації окремих інвестиційних операцій; заходи, які реалізовують при підготовці і реалізації інвестиційних проектів).

На рис. 2 наведено запропоновану структурно-нормативну модель управління ризиком отримання певних відхилень при установленні рівня ІПМП. Розроблена модель управління ризиком отримання певних відхилень при установленні рівня ІПМП передбачає такі етапи: ідентифікація ризику умовної об'єктивності оцінки ІПМП; здійснення заходів планового, організаційного і мотиваційного характеру щодо зниження ризику отримання певних відхилень при установленні рівня ІПМП; оцінювання рівня ІПМП; здійснення заходів контрольного характеру для виявлення рівня ризику отримання певних відхилень при установленні рівня ІПМП; вибір методів управління ризиком і ухвалення управлінських рішень для впливу на рівень ризику.

Застосування цієї моделі доцільне під час формування інвестиційного потенціалу машинобудівного підприємства, зокрема на етапі ідентифікування рівня інвестиційної привабливості підприємства на засадах врахування факторів внутрішнього і зовнішнього середовищ. Практична перевірка результативності її застосування була здійснена на таких машинобудівних підприємствах, як ВАТ НДІ «Перетворювач», ВАТ «Запорізький тракторний завод», ВАТ «Донецькгірмаш», ВАТ «Іскра» тощо. Серед позитивних ефектів, які було виявлено в результаті застосування структурно-нормативної моделі доцільно відзначити зниження витрат часу і коштів на обробку управлінської інформації, а також акумулювання інформації про низку резервів зниження витрат, пов'язаних із обслуговуванням залучених підприємствами коштів.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання - оцінювання та формування інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств. Представлені у дисертаційній роботі теоретичні та прикладні результати сприятимуть активізуванню інвестиційної діяльності машинобудівних підприємств, приросту їх інвестиційного потенціалу, оновленню використовуваних технологій тощо.

1. Незважаючи на велику кількість наукових праць і значні досягнення в теорії і практиці інвестування є частина питань, фрагментарність дослідження яких є одним з основних джерел проблематичності оцінювання і формування інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств. До них слід віднести методичні підходи з оцінювання та формування інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств, методи оцінювання ризиків, які виникають під час залучення та здійснення інвестицій машинобудівними підприємствами, особливості управління ризиками в інвестиційній діяльності тощо. Базуючись на системно-функціональному, а також кількісному та якісному підходах, у дисертації сформульовано низку висновків, а також розроблено рекомендації, які мають теоретичну і практичну цінність. Теоретичне значення мають такі положення дисертації, як понятійний апарат у сфері управління інвестиційною діяльністю підприємства, побудована класифікація ризиків у інвестиційній діяльності, способів і заходів для впливу на рівень ризиків інвестиційної діяльності тощо. Своєю чергою, методичні рекомендації щодо оцінювання рівня інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств, методичні рекомендації з оцінювання рівня ризику отримання певних відхилень при установленні рівня ІПМП, а також структурно-нормативна модель управління формуванням інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств мають практичне значення. Вказані положення доцільно використовувати керівникам машинобудівних підприємств при формуванні реалізації управлінських рішень щодо оцінювання і формування інвестиційного потенціалу.

2. Більшість проблем оцінювання і формування ІПМП виникають через те, що керівники машинобудівних підприємств при виробленні рішень щодо залучення і використання інвестиційних ресурсів не достатньо коректно враховують чинники, які впливають на рівень ІПМП. За результатами досліджень чинники систематизовано за об'єктом впливу і за джерелом їх виникнення. Побудовану класифікацію чинників доцільно використовувати керівникам машинобудівних підприємств та їх об'єднань при розробленні і впровадженні управлінських рішень щодо залучення і використання інвестиційних ресурсів, зокрема при реалізації інвестиційних проектів, формуванні інвестиційних портфелів, здійсненні окремих інвестиційних операцій.

3. Проблема оцінювання ІПМП досліджена фрагментарно. Більшість наукових праць у даному напрямку присвячені методичним підходам із оцінювання інвестиційної привабливості підприємств. Їх аналізування показало, що вони тільки частково дозволяють оцінити інвестиційний потенціал, оскільки поняття «інвестиційна привабливість» є лише однією зі складових поняття «інвестиційний потенціал». У дисертації розроблено методичні рекомендації з оцінювання ІПМП, які передбачають оцінювання рівня ІПМП шляхом сумування узагальнюючих показників рівня інвестиційної привабливості машинобудівних підприємств, рівня забезпеченості їх інвестиційними ресурсами та ефективності їх використання із врахуванням коефіцієнтів вагомості цих показників. Розроблені методичні рекомендації доцільно використовувати аналітикам державних органів управління інвестиційною діяльністю, фахівцям інвестиційних фондів, комерційних банків, страхових компаній, керівникам машинобудівних підприємств під час формування і реалізації управлінських рішень щодо надання державних гарантій підприємствам-реципієнтам інвестиційних ресурсів, кредитування машинобудівних підприємств, страхування інвестиційних проектів тощо.

4. Управління ризиками інвестиційної діяльності є сукупністю дій суб'єктів інвестиційної діяльності з планування та організування заходів щодо зниження та ліквідації ризиків у інвестиційній діяльності, мотивування інвесторів, реципієнтів та учасників інвестування до своєчасного і повного виконання запланованих заходів, контролювання і регулювання процесу їх виконання, які націлені на усунення або мінімізацію втрат, пов'язаних з інвестуванням. В управлінні інвестиційними ризиками використовуються три методи: метод страхування, метод зниження ризику і метод ліквідації ризику. Використання кожного з методів передбачає застосування низки заходів для впливу на рівень ризиків інвестиційної діяльності. У дисертації ці заходи класифіковано за змістом, за рівнем активності дій і за формами інвестиційної діяльності. Результативність їх застосування значною мірою залежить від виду ризику інвестиційної діяльності, який ідентифіковано керівниками машинобудівного підприємства, а також від системності їх застосування. При формуванні ІПМП необхідно враховувати ризик отримання певних відхилень при установленні рівня ІПМП. Його доцільно оцінювати шляхом обчислення показника актуальності використовуваної інформації на засадах врахування рівня повноти, своєчасності і об'єктивності інформації, яка використовується при оцінюванні рівня ІПМП. Досягнення системності в управлінні ризами інвестиційної діяльності вимагає застосування структурно-нормативної моделі управління. Застосування цієї моделі інвесторами, машинобудівними підприємствами-реципієнтами інвестиційних ресурсів, фахівцями фінансових установ, які беруть участь у інвестиційних проектах, керівниками органів державної влади, які залучені до формування інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств, сприятиме зниженню рівня ризиків у інвестиційній діяльності і покращанню інвестиційної привабливості національної економіки, регіонів України, галузі машинобудування тощо.

5. Державним інноваційним фінансово-кредитним установам, Міністерству промислової політики України, Міністерству освіти і науки України доцільно використовувати запропонований автором комплекс методичних рекомендацій при формуванні і реалізації національних і регіональних програм розвитку інвестиційної діяльності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

Андріанов Ю.О. Проблеми оцінювання і формування інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств: [монографія] / О.Є. Кузьмін, С.В. Князь, Ю.О. Андріанов. // Львів: Видавництво ДП «Видавничий дім «Укрпол», 2008. - 326 с. (Особистий внесок: розділ 1, 2, 3 - запропоновано означення поняття «інвестиційний потенціал машинобудівного підприємства», виділено його види; розроблено методичні рекомендації з оцінювання рівня інвестиційного потенціалу, а також визначення рівня ризику інвестиційної діяльності).

Публікації у фахових виданнях

2. Андріанов Ю.О. Оцінювання рівня інноваційного потенціалу машинобудівних підприємств / Ю.О. Андріанов // Вісник НУ “Львівська політехніка” «Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку». - Львів: Видавництво НУ “Львівська політехніка”, 2007. - №606. - С.228 - 231.

3. Андріанов Ю.О. Сутність поняття «інвестиційний потенціал машинобудівного підприємства» і фактори, які на нього впливають / Ю.О. Андріанов // Вісник НУ“Львівська політехніка” «Логістика». - Львів: Видавництво НУ “Львівська політехніка”, 2008. - №623. - С.3 - 7.

4. Андріанов Ю.О. Інвестиційний потенціал машинобудівних підприємств: поняття, класифікації, методичні рекомендації / Ю.О. Андріанов // Вісник НУ“Львівська політехніка” «Проблеми економіки та управління». - Львів: Видавництво НУ “Львівська політехніка”, 2008. - №611. - С.41 - 48.

5. Андріанов Ю.О. Оцінювання інноваційного потенціалу підприємства / О.В. Князь, Ю.О. Андріанов // Регіональна економіка, 2007. - №3. - С. 219-228. (Особистий внесок: систематизовано показники, які характеризують інноваційний потенціал машинобудівного підприємства).

6. Андріанов Ю.О. Інформаційна безпека у системі фінансового забезпечення розвитку інноваційної діяльності підприємства / С.В. Князь, Н.Г. Георгіаді, Ю.О. Андріанов // Вісник НУ “Львівська політехніка” «Менеджмент та підприємництво і Україні: етапи становлення і проблеми розвитку». - Львів: Видавництво НУ “Львівська політехніка”, 2006. - №575. - С. 135-141. (Особистий внесок: виділено фактори, які впливають на рівень інформаційної безпеки у системі фінансового забезпечення розвитку інноваційної діяльності підприємства).

7. Андріанов Ю.О. Оцінювання інвестиційно-інноваційного потенціалу підприємства на засадах активізування маркетингової діяльності / С.В. Князь, О.В. Князь, Ю.О. Андріанов // Вісник НУ “Львівська політехніка” «Логістика». - Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2007. -№594. - С. 429-435. (Особистий внесок: виділено показники, які характеризують рівень інвестиційно-інноваційного потенціалу підприємства).

8. Андріанов Ю.О. Удосконалення оцінювання і регулювання інвестиційного та інноваційного розвитку підприємства / С.В. Князь, О.В. Князь, Ю.О. Андріанов // Вісник Національного університету “Львівська політехніка” «Проблеми економіки та управління». - Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2007. - №582. - С.184-190. (Особистий внесок: виділено методи регулювання інвестиційного розвитку підприємства).

9. Андріанов Ю.О. Сутність креативного менеджменту і результативність креативних рішень у сфері інвестиційної діяльності машинобудівних підприємств / С.В. Князь, Ю.О. Андріанов, Д.К. Зінкевич // Збірник наукових праць «Формування ринкової економіки в Україні» - Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2009. - № 19. - С. 290-299. (Особистий внесок: виділено сутнісні ознаки креативних рішень та ідентифіковано взаємозв'язки між ними).

10. Андріанов Ю.О. Результативність креативних рішень у сфері інвестиційної діяльності машинобудівних підприємств / С.В. Князь, Ю.О. Андріанов, Д.К. Зінкевич // Науковий вісник НЛТУ України. - Львів, 2009. -№ 19.6. - С. 284-291. (Особистий внесок: побудовано алгоритм оцінювання креативних рішень).

Публікації, що додатково відображають результати дослідження

11. Андріанов Ю.О. Застосування кумулятивно-цільового підходу до формування інформаційних систем у маркетингу / Н.Г. Георгіаді, С.В. Князь, А.Ю. Андріанов // Тези доповідей VI Міжнародної науково-практичної конференції [Маркетинг та логістика в системі менеджменту], (9-11 листопада 2006 р.). - Львів: Видавництво НУ «Львівська політехніка», 2006. - С. 59-61. (Особистий внесок: розкрито особливості формування інформаційних систем у маркетингу на засадах використання інвестиційного потенціалу підприємства).

12. Андріанов Ю.О. Оцінювання та формування інвестиційного потенціалу в умовах антикризового управління машинобудівними підприємствами / Ю.О. Андріанов // Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції [Управління у сфері фінансів, страхування та кредиту], (8-10 листопада 2007 р.). - Львів: Видавництво НУ «Львівська політехніка», 2007. - С. 199-200.

...