Еколого-економічний механізм відшкодування збитків, спричинених нецільовим використанням земель

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів

і природокористування України

УДК 332.365: 504.052: 347.426.6

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Еколого-економічний механізм відшкодування збитків, спричинених нецільовим використанням земель

08.00.06 - економіка природокористування та охорони навколишнього середовища

Бодак Євгенія Вікторівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному університеті біоресурсів і природокористування України Кабінету Міністрів України.

Науковий керівник - кандидат економічних наук Мартин Андрій Геннадійович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, докторант.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор, член кор НААН України Руснак Петро Павлович, Національний університет біоресурсів і природокористування, професор кафедри аграрної економіки ім. І.Н. Романенка;

кандидат економічних наук, доцент Леонець Володимир Олександрович, Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління Мінприроди України, заступник директора Навчально-наукового інституту економіки природних ресурсів та екології землекористування.

Захист відбудеться 18 травня 2010 р. о 12⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.17 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус 4, ауд. 28.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.В. Паламарчук.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Відповідно до історично сформованого принципу усі землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, що мають особливий правовий режим. Власники земельних ділянок та землекористувачі зобов'язані забезпечувати їх використання у спосіб, що відповідає цільовому призначенню. Водночас нецільове використання земельних ділянок, що супроводжується відхиленням від вимог затвердженої в установленому порядку документації із землеустрою, останнім часом стає одним із найбільш поширених порушень земельного законодавства.

Головною причиною масовості порушень, пов'язаних із недодержанням правил використання земель, є, з одного боку, низька екологічна та правова культура власників землі та землекористувачів, а з іншого - недосконалість законодавства, зокрема, мізерні розміри штрафів за порушення вимог земельного законодавства, складний механізм примусового приведення земельної ділянки у належний стан за рішенням суду тощо. Таким чином, заходи адміністративного впливу, визначені чинним законодавством, не можуть вважатися достатньо ефективними для унеможливлення нецільового використання земель в Україні.

Законодавство передбачає, що збитки, заподіяні внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягають відшкодуванню в повному обсязі. Тому важливим завданням економіки природокористування стає наукове обґрунтування розмірів збитків, що завдаються суспільству внаслідок невикористання земельних ділянок або фактичного їх використання, яке не відповідає їх цільовому призначенню, встановленому при передаванні земельних ділянок у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки чи її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень). Визначення таких збитків та притягнення до економічної відповідальності порушників земельного законодавства слід розглядати як важливу запоруку підвищення ефективності державного контролю за використанням та охороною земель.

Вагомий внесок у вивчення проблеми раціоналізації землекористування та здійснення державного контролю за використанням і охороною земель зробили такі вітчизняні вчені-економісти, як Д.І. Бабміндра, Д.С. Добряк, О.П. Канаш, Ю.П. Кулаковський, В.В. Кулініч, В.О. Леонець, А.Г. Мартин, О.М. Нечипоренко, С.О. Осипчук, П.П. Руснак, А.М. Третяк, А.Д. Юрченко та інші. На правових та процесуальних аспектах здійснення такого контролю акцентуються праці таких відомих вітчизняних учених-правників, як В.І. Андрейцев, Г.І. Балюк, П.Ф. Кулинич, В.І. Курило, А.М. Мірошниченко, В.В. Носік, В.І. Семчик, В.З. Янчук та інші.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження тісно пов'язане із дослідженнями, що виконувалися у 2006 р. в ДП «Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» у рамках НДР на тему «Розробити методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок нецільового використання земельних ділянок» (номер державної реєстрації 0106U007637), що виконувалась на замовлення Державного комітету України по земельних ресурсах, у якій було автором визначено принципи еколого-економічної диференціації земель за функціональним використанням, обґрунтовано економічний механізм визначення санкцій за порушення норм раціонального землекористування, сформульовано підходи до визначення понаднормативного ефекту від нецільового використання земель як економічна основа для відповідальності за нераціональне землекористування (довідка ДП «Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 05.10.2009 № 55.1-1802).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розроблення науково обґрунтованих пропозицій щодо еколого-економічного механізму відшкодування збитків, спричинених нецільовим використанням земель. Реалізація мети дисертаційної роботи визначила необхідність розв'язання таких завдань:

- обґрунтувати принципи еколого-економічної диференціації земель за функціональним використанням;

- дослідити особливості рентоутворення на землях різного цільового призначення;

- визначити підходи до діагностування нецільового використання земель;

- вивчити сучасні масштаби та характер порушень земельного законодавства, пов'язаних із нецільовим використанням земель;

- обґрунтувати економічний механізм визначення санкцій за порушення норм раціонального землекористування;

- розробити наукові підходи до визначення збитків, спричинених нецільовим використанням земель;

- визначити напрями підвищення еколого-економічної ефективності контролю за використанням та охороною земель, що використовуються не за цільовим призначенням.

Об'єкт дослідження - процес удосконалення еколого-економічного механізму відшкодування збитків, спричинених нецільовим використанням земель.

Предмет дослідження - теоретичні, методологічні і прикладні аспекти визначення розміру збитків, що завдаються суспільству внаслідок невикористання земельних ділянок або фактичного їх використання, яке не відповідає їх цільовому призначенню.

Методи дослідження. Дисертаційне дослідження здійснено на основі діалектичного методу пізнання соціально-економічних та екологічних явищ, системного підходу до аналізу процесу встановлення цінності земельних ділянок у процесі їх використання.

Вибір методів дослідження виконувався з огляду на комплексне загальнотеоретичне осмислення об'єктивних економічних процесів формування та розвитку землеволодіння. З метою розв'язання поставлених завдань у роботі використовувалися такі методи: історичний (для аналізу історичних, соціально-економічних та правових передумов рентоутворення на землях різного цільового призначення); монографічний (під час опрацювання наукових публікацій з питань державного-контролю за використанням та охороною земель, нормативних документів з питань землекористування, статистичних даних, енциклопедій); абстрактно-логічний (при визначенні наукових засад діагностування нецільового використання земель); економічний аналіз, визначення відносних величин, середніх величин, індукції та дедукції (для аналізу чинників, що визначають виникнення збитків унаслідок земельних правопорушень); групування (для аналізу статистичних відомостей щодо здійснення державного контролю за використанням і охороною земель) та інші.

Широко використана діюча нормативно-правова база, що регулює земельні відносини в Україні: відповідні літературні джерела, статистичні збірники, наукові звіти, оперативні дані Держкомзему та Держземінспекції України, а також інша наукова інформація.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у дослідженні теоретичних засад і практичних способів визначення розміру збитків, заподіяних суспільству внаслідок нецільового використання земель, а саме:

вперше:

- обґрунтовано підходи до визначення збитків, що завдаються суспільству внаслідок використання земель, яке не відповідає їх цільовому призначенню, встановленому при передаванні земельних ділянок у власність чи наданні в користування, які базуються на порівнянні нормативного середньорічного доходу від використання земель при фактичному та дозволеному використанні;

- розроблено еколого-економічний механізм здійснення контролю за використанням і охороною земель та відшкодування вже заподіяних збитків суспільству внаслідок порушення правил землекористування, що базується не лише на притягненні порушника до адміністративної відповідальності, а й відшкодуванні ним збитків, заподіяних суспільству нецільовим використанням земельної ділянки;

удосконалено:

- встановлення дозволеного використання земельних ділянок як основи забезпечення їх раціонального використання, що базуються на визначенні допустимого складу земельних угідь залежно від цільового призначення ділянки;

набули подальшого розвитку:

- теоретичні та методичні положення щодо вивчення особливостей рентоутворення в умовах різного цільового призначення земель, що полягають у диференціації факторів рентоутворення залежно від категорії земель за основним цільовим призначенням.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні результати досліджень дисертанта використані при розробленні науково-дослідних робіт, результати яких були реалізовані в нормативних актах з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і, зокрема, постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. № 963 «Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу» (довідка ДП «Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 05.10.2009 р. № 55.1-1802). Результати та наукові положення дисертаційного дослідження використано ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (довідка від 02.10.2009 р. № 1249/04) під час надання консультаційних послуг власникам землі та землекористувачам Київської області з питань відшкодування збитків, завданих використанням земельних ділянок не за цільовим призначенням. Результати та наукові положення дисертаційного дослідження також використовуються у процесі викладання дисципліни «Правовий процес у землеустрої» кафедри управління земельними ресурсами Навчально-наукового інституту земельних ресурсів та правознавства Національного університету біоресурсів і природокористування України (довідка НУБіП України від 04.02.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Сформульовані в дисертації наукові положення, висновки та пропозиції належать особисто автору та є його науковим доробком. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до вирішення важливої наукової задачі - формування еколого-економічного механізму відшкодування збитків, спричинених нецільовим використанням земель порушниками земельного законодавства.

Наукові результати дисертаційного дослідження є внеском у розвиток економічної науки з економіки природокористування й охорони навколишнього середовища.

Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише положення, одержані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Результати наукових досліджень дисертанта пройшли апробацію й одержали позитивну оцінку на Міжнародній науково-практичній конференції «Управління використанням та охороною земельних ресурсів на засадах сталого землекористування та євроінтеграційних процесів України» (м. Київ, Національний університет біоресурсів і природокористування України, 2008 р.); на Міжнародній науковій конференції студентів, аспірантів і молодих учених «Ломоносов-2009» (м. Москва, 13-18 квітня 2009 р.); на конференції науково-педагогічних працівників, наукових співробітників та аспірантів (м. Київ, Національний університет біоресурсів і природокористування України, ННІ земельних ресурсів та правознавства, 14-15 травня 2009 р.); на засіданнях кафедри землевпорядного проектування та кафедри управління земельними ресурсами ННІ земельних ресурсів та правознавства Національного університету біоресурсів і природокористування України (довідка НУБіП України від 04.02.2010 р.).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковані у п'яти одноосібних наукових працях, з них три - у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 1,8 друк. арк.

Структура та обсяги дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації становить 210 сторінок комп'ютерного тексту. Дисертація містить 10 таблиць, 5 рисунки та 7 додатків. Список використаних джерел містить 145 найменувань.

Основний зміст роботи

У першому розділі «Теоретичні засади класифікації земель за цільовим призначенням» висвітлено принципи еколого-економічної диференціації земель за функціональним використанням. Розглянуто процес встановлення цільового призначення земельних ділянок як основу їх раціонального використання. Досліджено особливості рентоутворення в умовах різного цільового призначення земель. Описано методологію та методи дослідження.

Показано, що ефективне використання земельних ресурсів є одним із визначальних чинників екологічної безпеки та сталого соціально-економічного розвитку держави, однак нинішня еколого-економічна ситуація свідчить про те, що суспільство ще недостатньо усвідомлює реальне значення земельних ресурсів. Спосіб використання земель досить часто стає першопричиною виникнення багатьох негативних явищ як екологічної, так і економічної природи. Вирішення проблеми запровадження раціонального землекористування полягає у вивченні існуючого екологічного й економічного стану використання земель.

Раціональне використання земель досягається через цільове їх використання, забезпечення високої ефективності землекористування, здійснення заходів щодо охорони земель, відтворення та підвищення родючості ґрунтів. Цільове призначення земель - це встановлені законодавством порядок, умови, межа експлуатації (використання) земельних ділянок для досягнення конкретних цілей з урахуванням категорій земель, які мають особливий правовий режим. Встановлення цільового призначення земельних ділянок та його дотримання є основою раціонального використання земельних ресурсів.

Основою для визначення цільового призначення земельної ділянки є її належність до відповідної категорії земель. Поділ земельного фонду країни на категорії передбачений Земельним кодексом України. В статті 18 Кодексу зазначено, що до земель України належать усі землі в межах її території, у тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель мають особливий правовий режим, встановлений як нормами земельного законодавства, так і іншими земельно-правовими актами.

Поділ земель за цільовим призначенням належить до найважливіших економіко-еколого-правових інструментів щодо забезпечення раціонального землекористування й охорони земель. Запропоноване поняття «дозволене використання земельної ділянки», визначене як такий склад угідь земельної ділянки, що узгоджується з метою її використання, яка встановлена при наданні ділянки у власність або у користування.

Досліджено еколого-економічні підходи до класифікації земель за функціональним призначенням та розроблено класифікатор дозволеного використання земельних ділянок (табл. 1). Він побудований з урахуванням чинного земельного та галузевого законодавства й узгоджується із Класифікацією видів економічної діяльності та Державним класифікатором будівель і споруд. Також враховувалася Стандартна статистична класифікація землекористування ЄЕК, розроблена Статистичною комісією та Європейською економічною комісією ООН.

Вказано, що нецільове використання земель, як правопорушення, являє собою невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передаванні земельної ділянки у власність чи наданні в користування, у тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини у разі встановлення обмежень (обтяжень).

Доведено, що головною причиною масовості правопорушень, пов'язаних із порушенням правил використання земель та недодержанням цільового призначення земельних ділянок, є низька правова культура власників землі та землекористувачів, а також недосконалість законодавства, зокрема мізерні розміри штрафів за порушення вимог земельного законодавства, складний і тривалий у часі механізм примусового приведення земельної ділянки у належний стан за рішенням суду тощо.

Показано, що в ринковій економіці власники природних ресурсів реалізують своє право власності через механізми ринкових рентних відносин. Формами такої реалізації є орендна плата за використання природних ресурсів, їх ціна (як капіталізований рентний дохід).

Система рентних платежів повинна служити вирівнюванню економічних умов господарювання. Важливою є реалізація ролі рентних платежів як регулятора інвестиційних процесів. Рентні платежі є одним із найважливіших інструментів фінансового забезпечення охорони й відтворення природно-ресурсного потенціалу в цілому. Земельна рента є економічною формою реалізації права власності на землю через одержання власником чи користувачем земельної ділянки певної частки додаткового продукту. При цьому цінність землі визначається тим доходом, який може одержати власник у результаті її використання. Показано основні рентоутворювальні чинники для кожної категорії земель за основним цільовим призначенням.

У другому розділі «Методичні засади відшкодування збитків, спричинених нецільовим використанням земель» розглянуто принципи діагностування нецільового використання земель, а також уведено поняття «понаднормативний ефект від нецільового використання земель» як економічну основу для відповідальності за нераціональне землекористування. Розглянуто економічний механізм визначення санкцій за порушення норм раціонального землекористування. Наведено підходи щодо визначення розміру збитків, заподіяних нецільовим використанням земель.

Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням. Згідно із Законом України «Про охорону земель» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Показано, що при обґрунтуванні розміру збитків унаслідок нецільового використання земель необхідно керуватися такими принципами: пріоритет сільськогосподарського землекористування; цільовий характер використання земель; стабільність землекористування; принцип раціонального використання земель.

Використання земельної ділянки не за цільовим призначенням порушує принцип цільового використання земель та призводить до збитків, що визначаються, по-перше, втратою доходів, які особа могла б одержати у разі цільового використання земельної ділянки, та, по-друге, неправомірного отримання додаткового доходу внаслідок недозволеного фактичного використання земельної ділянки, що не відповідає її цільовому призначенню.

Порушниками земельного законодавства мають бути відшкодовані:

а) збитки, завдані невикористанням земельної ділянки за цільовим призначенням;

б) додаткові доходи, які були незаконно отримані внаслідок використання ділянки не за цільовим призначенням, порівняно з тими, що характеризують цільове використання земель.

Причому принципово важливим аспектом є якісна складова неотриманого доходу, адже дохід, який мав би бути отриманий від виробництва сільськогосподарської продукції у разі використання земель сільськогосподарського призначення, не лише кількісно, а й якісно відрізняється від доходу (економічного ефекту) від використання цієї ділянки під забудову. Тобто, якщо від використання земельної ділянки, наданої для ведення сільського господарства, отримувався економічний ефект від забудови, не можна вести мову про те, що потенційні доходи від сільськогосподарської діяльності «компенсовано» забудовою, адже за звичайних обставин суспільство мало б одержати саме сільськогосподарську продукцію, яка фактично одержана не була.

Відшкодування суспільних збитків (шкоди), завданої порушенням земельного законодавства, не звільняє порушника (порушників) від необхідності відшкодування реальних збитків, тобто здійснення за власний рахунок заходів з ліквідації наслідків порушень у найкоротший строк, у тому числі знесення будівель, будинків та споруд, а також рекультивації ділянок.

Запропоновано визначати розмір збитків, заподіяних використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням, як суму відповідних втрат нормативного середньорічного доходу від цільового використання земель та понаднормативного середньорічного доходу внаслідок фактичного функціонального використання земельних ділянок, яке не відповідає їх цільовому призначенню.

Основою для визначення нормативного середньорічного доходу від цільового використання земель запропоновано використовувати показники нормативної грошової оцінки земель, яка відповідно до законодавства являє собою капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Запропоновано фіксувати фактичне функціональне використання земельних ділянок з метою його однозначної діагностики під час перевірки дотримання вимог земельного законодавства за такими напрямами:

1) виробництво сільськогосподарської продукції (посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари, парники і теплиці, багаторічні насадження);

2) поточне будівництво, проведення геологорозвідувальних, пошукових та інших робіт;

3) забудова об'єктами промисловості, дорогами;

4) забудова житловими будинками, гуртожитками, комерційними та торговельними об'єктами, спортивними спорудами, кемпінгами, турбазами, пансіонатами, будинками відпочинку, садовими та дачними будинками з господарськими будівлями і дворами;

5) відкриті розробки, кар'єри, шахти та відповідні споруди;

6) звалища сміття всіх видів.

Зазначені напрями функціонального використання земельних ділянок або їх частин можуть бути чітко кваліфіковані державними інспекторами з контролю за використанням та охороною земель у натурі (на місцевості), а також може бути визначена їх відповідність цільовому призначенню земель, яке встановлене на підставі відповідних рішень органів державної влади та місцевого самоврядування.

Понаднормативний середньорічний дохід внаслідок фактичного функціонального використання земельних ділянок, яке не відповідає її цільовому призначенню, визначається як різниця між розрахунковим середньорічним доходом від фактичного функціонального використання земель та середнім нормативним середньорічним доходом від використання земель даної категорії за основним цільовим призначенням (табл. 1).

Фактично розрахунок здійснюється за формулою:

ДПС_ф = ДНС_ф - ДНС_ц,

де ДПС_ф - понаднормативний середньорічний дохід унаслідок фактичного функціонального використання земельних ділянок, яке не відповідає її цільовому призначенню, грн/га;

ДНС_ф - нормативний середньорічний дохід від фактичного функціонального використання земельних ділянок, яке не відповідає її цільовому призначенню, грн/га;

ДНС_ц - нормативний середньорічний дохід від цільового використання земель, грн/га.

Розмір збитків, заподіяних унаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, запропоновано визначати за формулою:

З = S Ч 0,33 Ч (ДНС_ц + ДПС_ф Ч К_р) Ч К_о Ч К_і,

де З - розмір збитків, заподіяних унаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, грн.;

S - площа, на якій виявлено використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, га;

0,33 - коефіцієнт, який враховує середню частку валового внутрішнього продукту, що перерозподіляється через державний та місцеві бюджети (відповідно до бюджетного законодавства України);

К_р - коефіцієнт, який враховує регіональні відмінності у формуванні понаднормативного середньорічного доходу внаслідок фактичного функціонального використання земельних ділянок, яке не відповідає її цільовому призначенню;

К_о - коефіцієнт, який враховує наявність обмежень (обтяжень), що визначають особливий режим використання земельної ділянки;

К_і - коефіцієнт індексації нормативного грошового оцінювання земель.

У третьому розділі «Формування економічного механізму відповідальності землекористувачів за використання земель не за цільовим призначенням» охарактеризовано сучасні масштаби та характер порушень земельного законодавства і передумови для визначення збитків, заподіяних нецільовим використанням земель. Обґрунтовано підходи до визначення еколого-економічної ефективності контролю за цільовим використанням земель.

Показано, що головним завданням державного контролю за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні виконання всіма державними та громадськими організаціями, а також підприємствами і громадянами вимог земельного законодавства з метою забезпечення ефективного й еколого-безпечного використання та охорони земель.

Таблиця 1 Визначення понаднормативного середньорічного доходу внаслідок фактичного функціонального використання земельних ділянок, яке не відповідає її цільовому призначенню

Основне цільове призначення	Середньорічний нормативний дохід при цільовому використанні, грн./га	Різниця між середньорічним доходом при фактичному функціональному використанні земельних ділянок, яке не відповідає їх цільовому призначенню, та при цільовому використанні, грн/га
		поточне будівництво, проведення геологорозвідувальних, пошукових та інших робіт	забудова об'єктами промисловості, дорогами	забудова житловими будинками, гуртожитками, комерційними та торговельними об'єктами, спортивними спорудами, кемпінгами, турбазами, пансіонатами, будинками відпочинку, садовими та дачними будинками з господарськими будівлями і дворами	відкриті розробки, кар'єри, шахти та відповідні споруди	звалища сміття всіх видів
Землі сільськогоспо-дарського призначення	779,4	7509,9	15019,8	37549,5	18023,7	9762,9
Землі природнозапо-відного та іншого природоохоронного призначення	2750,7	6524,2	13048,5	32621,2	15658,2	8481,5
Землі оздоровчого призначення	2269,8	6764,7	13529,4	33823,5	16235,3	8794,1
Землі рекреаційного призначення	3082,0	6358,6	12717,2	31793,0	15260,6	8266,2
Землі історико-культурного призначення	3361,8	6218,7	12437,4	31093,5	14924,9	8084,3
Землі лісогосподарського призначення	4259,2	5770,0	11540,0	28850,0	13848,0	7501,0
Землі водного фонду	851,1	7474,0	14948,1	37370,2	17937,7	9716,2
Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення	15799,2	3949,8	7899,6	23698,8	3159,8	5529,7

За фактами порушень земельного законодавства у 2009 р. складено понад 50,5 тис. протоколів про адміністративні правопорушення. Найбільше протоколів складено у Держземінспекції Криму, управліннях з контролю за використанням та охороною земель у Полтавській, Миколаївській, Волинській та Сумській областях, найменше - в управліннях у Закарпатській та Івано-Франківській областях.

Відзначається, що існуючий економічний механізм здійснення контролю за використанням та охороною земель має бути істотно удосконалений і базуватися не лише на притягненні порушника до адміністративної відповідальності, а й на відшкодуванні ним збитків, заподіяних суспільству нецільовим використанням земельної ділянки.

Здійснене моделювання визначення розміру суспільних збитків, завданих порушеннями земельного законодавства, пов'язаними із нецільовим використанням земель (табл. 2).

Змодельовані приклади визначення розміру збитків, завданих порушеннями земельного законодавства, пов'язаними з нецільовим використанням земель, показують істотне зростання економічної відповідальності порушників порівняно із заходами адміністративного впливу.

Показано, що розмір збитків, спричинених нецільовим використанням земель, за виявленими у 2008 р. органами державного контролю 1728 правопорушеннями становить 9,84 млн грн.

Упровадження нового економічного механізму відповідальності землекористувачів за нецільове використання земель має, з одного боку, перетворити вчинення правопорушень «невигідним» для власників землі та землекористувачів, а також закласти фінансові передумови для реалізації за рахунок відшкодованих збитків землеохоронних заходів, передбачених загальнодержавними і регіональними природоохоронними програмами.

Таким чином, обґрунтовані підходи до відшкодування збитків унаслідок нецільового використання земельних ділянок даватимуть змогу застосовувати однозначні економічні санкції за відповідні правопорушення, а також ефективно запобігати їм, сприятимуть усвідомленню потенційними порушниками невідворотності економічних санкцій за нецільове використання земель.

Таблиця 2 Моделювання розміру збитків, заподіяних унаслідок використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення для гірничодобувних робіт

№	Показники	Позначення показника	Джерела одержання показника	Значення показника
1	Місце розташування земельної ділянки	Житомирська область, Коростишівський район (за межами населених пунктів)
2	Населений пункт обласного значення, місто Київ або Севастополь	ні
3	Курортний статус населеного пункту	ні
4	Площа земельної ділянки, га	S	Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства	2,80
5	Площа, на якій виявлено нецільове використання земель, га	SНВ		2,20
6	Фактичне використання земельної ділянки	відкрита розробка, кар'єр
7	Функціональне використання земельної ділянки згідно із земельно-кадастровою документацією, обмеження (обтяження)	рілля, особливо цінні землі сільськогосподарського призначення
8	Категорія земель за основним цільовим призначенням	землі сільськогосподарського призначення
9	Коефіцієнт, який застосовується до населених пунктів обласного значення, міст Київ та Севастополь	КНП	--	--
10	Коефіцієнт, який враховує курортний статус населених пунктів	ККС	--	--
11	Нормативні середньорічні втрати валового продукту (ефекту) внаслідок невикористання земель власниками землі (землекористувачами), грн/га	ВНСВП	ВНСВП	559,52
			ВНСВП Ч КНП Ч Ч ККС
12	Понаднормативний середньорічний валовий продукт (ефект) унаслідок фактичного використання земельних ділянок, яке не відповідає їх цільовому призначенню, грн/га	ПСВП	--	18 023,7
13	Коефіцієнт, який враховує регіональні відмінності у понаднормативному середньорічному валовому продукті (ефекті) внаслідок фактичного використання земельних ділянок, яке не відповідає їх цільовому призначенню	КРВ	--	1,01
14	Коефіцієнт, який враховує наявність обмежень (обтяжень), що визначають особливий режим використання земельної ділянки	КОР	--	3,0
15	Розмір збитків, заподіяних унаслідок нецільового використання земельної ділянки, грн	ЗНВ	SНВ Ч 0,33 Ч (ВНСВП + ПСВП Ч Ч КРВ) Ч КОР	40 866,81

Висновки

У дисертації наведено теоретичні узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму відшкодування збитків, заподіяних суспільству використанням земель не за цільовим призначенням. Основні результати дослідження дають підстави для таких висновків:

1. Природна неоднорідність територій за їх просторовими, ґрунтово-ландшафтними, біоценотичними, геологічними та іншими властивостями обумовлює неоднакову придатність земель для їх використання як основного засобу виробництва та просторового базису в різних видах людської діяльності. В Україні при землекористуванні історично закріплений принцип цільового використання земель, відповідно до якого власники земельних ділянок зобов'язані забезпечувати їх використання за цільовим призначенням, яке визначає порядок, умови та межу експлуатації (використання) земельних ділянок для досягнення конкретних цілей з урахуванням категорій земель, що мають особливий правовий режим, встановлений при наданні земельної ділянки у власність або користування.

2. Нецільове використання земельних ділянок, що відбувається із відхиленням від вимог затвердженої в установленому порядку документації із землеустрою, останнім часом стає одним із найбільш поширених порушень земельного законодавства. Головною причиною масовості правопорушень, пов'язаних із порушенням правил використання земель, є низька екологічна і правова культура власників землі та землекористувачів, а також недосконалість законодавства, зокрема мізерні розміри штрафів за порушення вимог земельного законодавства, складний і тривалий у часі механізм примусового приведення земельної ділянки у належний стан за рішенням суду тощо.

3. Економічною формою реалізації права власності на землю є одержання землевласником або землекористувачем унаслідок цільового використання земельної ділянки певної частки додаткового продукту - земельної ренти. Різні способи функціонального (цільового) використання земельних ділянок відзначаються характерними лише для них особливостями рентоутворення, тобто комбінацією притаманних для певного виду використання рентоутворювальних чинників.

4. Нецільове використання земель, які перебувають у природному або близькому до природного стані (сільськогосподарського призначення, природо-заповідного, рекреаційного призначення), призводить до суттєвого зниження або втрати ними основної біосферної функції родючості ґрунтового покриву, яка є основою для існування природних та антропогенних біоценозів. У більшості випадків нецільове використання сільськогосподарських земель (їх урбанізація) може розглядатися як прояв їх деградації, що може діагностуватися за втратою ними родючості, зниженням рівня безпеки життєдіяльності людини, ґрунтово-екологічним дискомфортом, втратою придатності земель для ведення екологічно орієнтованих видів господарської діяльності.

5. Діагностування (виявлення) правопорушень, пов'язаних із нецільовим використанням земельних ділянок, доцільно здійснювати на основі класифікації видів дозволеного використання земельних ділянок, яка деталізує цільове призначення ділянок через відповідний припустимий склад земельних угідь, пов'язуючи, таким чином, у єдину класифікаційну систему «призначення» (мету використання) та конкретний «спосіб використання» земельної ділянки. Це сприятиме виявленню нецільового використання земель, через порівняння фактичного використання земельної ділянки (господарське освоєння) із допустимим для даного цільового призначення складом земельних угідь.

6. Економічний механізм здійснення контролю за використанням та охороною земель стосовно додержання власниками землі та землекористувачами вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням має базуватися не лише на притягненні порушника до адміністративної відповідальності, а й на відшкодуванні ним збитків, заподіяних суспільству нецільовим використанням земельної ділянки. Це допоможе уникнути ситуації, коли нецільове використання земельної ділянки може бути «вигідним» для порушника, оскільки розмір штрафу, який накладається при здійсненні державного контролю, є істотно нижчим за додатковий дохід, який одержується завдяки нецільовому використанню ділянки.

7. Використання земельної ділянки не за цільовим призначенням порушує принцип цільового використання земель та призводить до збитків, що визначаються, по-перше, втратою доходів, які особа могла б одержати при цільовому використанні земельної ділянки, та, по-друге, неправомірним отриманням додаткового доходу внаслідок недозволеного фактичного використання земельної ділянки, що не відповідає її цільовому призначенню. Таким чином, порушники земельного законодавства мають відшкодовувати: а) додаткові доходи, які були незаконно отримані внаслідок використання ділянки не за цільовим призначенням порівняно з тими, що характеризують цільове використання земель; б) збитки, заподіяні невикористанням земельної ділянки за цільовим призначенням.

8. Еколого-економічний механізм відшкодування збитків, заподіяних суспільству внаслідок порушення правил землекористування, має спиратися на необхідність відшкодування порушником неправомірно одержаної вигоди (доходу) у результаті використання земельної ділянки в недозволений спосіб. Запропонований підхід дасть змогу визначати збитки, завдані суспільству внаслідок невикористання земельних ділянок або фактичного їх використання, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому у разі передавання земельних ділянок у власність чи надання в користування, на основі порівняння нормативного середньорічного доходу від використання земель при фактичному та дозволеному використанні.

9. Обґрунтовано, що середньорічний нормативний дохід від використання земель за основним цільовим призначенням становить: на землях сільськогосподарського призначення - 779,4 грн/га; природно-заповідного й іншого природоохоронного призначення - 2750,7 грн/га; оздоровчого призначення - 2269,8 грн/га; рекреаційного призначення - 3082,0 грн/га; історико-культурного призначення - 3361,8 грн/га; лісогосподарського призначення - 4259,2 грн/га; водного фонду - 851,1 грн/га та на землях промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення - 15799,2 грн/га.

10. Змодельовані приклади визначення розміру шкоди, завданої порушеннями земельного законодавства, пов'язаними із нецільовим використанням земель, показують значне зростання економічної відповідальності порушників порівняно із заходами адміністративного впливу.

11. Головним напрямом підвищення еколого-економічної ефективності контролю за використанням та охороною земель, що використовуються не за цільовим призначенням, є запровадження економіко-правових механізмів стягнення із порушників на користь суспільства збитків, заподіяних відповідним правопорушенням, у повному обсязі. Це дасть можливість, з одного боку, закласти фінансові передумови для формування бюджетних призначень природоохоронного та землеохоронного спрямування, а з другого - сприятиме завчасному попередженню порушень, пов'язаних із нецільовим використанням земель як таких, що будуть «невигідними» для потенційних порушників.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Кривов'яз (Бодак) Є.В. Деякі проблеми формування земельної ренти та її оподаткування / Є.В. Кривов'яз (Бодак) // Землеустрій і кадастр. - 2008. - № 1. - С. 69-73.

2. Кривов'яз (Бодак) Є.В. Економічний механізм попередження правопорушень у сфері землекористування / Є.В. Кривов'яз (Бодак) // Землеустрій і кадастр. - 2008. - № 4. - С. 49-52.

3. Кривов'яз (Бодак) Є.В. Особливості рентоутворення на землях різного основного цільового призначення / Є.В. Кривов'яз (Бодак)// Землеустрій і кадастр. - 2009. - № 2. - С. 84-88.

4. Кривов'яз (Бодак) Є.В. Сучасний стан та проблеми економічного механізму регулювання природокористування в Україні / Є.В. Кривов'яз (Бодак) // Науковий вісник НАУ. - 2008. - № 128. - С. 125-129.

5. Крывовяз (Бодак) Е.В. Особенности правового режима и ренты земельных участков / Е.В. Крывовяз (Бодак) // Ломоносов : XVI международная научная конференция студентов, аспирантов и молодых ученых, 13-18 апр. 2009 г. : тез. докл. - М. : МГУ им. М.В. Ломоносова, 2009. - С. 15-16.

Анотації

Бодак Є.В. Еколого-економічний механізм відшкодування збитків, спричинених нецільовим використанням земель. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 - економіка природокористування та охорони навколишнього середовища - Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2010.

У дисертаційній роботі поглиблено теоретичні, методологічні та прикладні засади визначення розміру збитків, що завдаються суспільству внаслідок невикористання земельних ділянок або фактичного їх використання, яке не відповідає їх цільовому призначенню. Досліджено теоретичні засади класифікації земель за цільовим призначенням. Визначено принципи еколого-економічної диференціації земель за функціональним використанням. Обґрунтовано особливості рентоутворення в умовах різного цільового призначення земель.

Визначено підходи до відшкодування збитків, спричинених нецільовим використанням земель. Запропоновано принципи діагностування нецільового використання земель. Введено поняття «понаднормативний ефект від нецільового використання земель» як економічну основу для відповідальності за нераціональне землекористування. Розроблено економічні механізми визначення санкцій за порушення норм раціонального землекористування. Запропонована методика визначення розміру збитків, спричинених нецільовим використанням земель.

Розроблено економічний механізм відповідальності землекористувачів за нецільове використання земель. Досліджено сучасний характер порушень земельного законодавства. Здійснено моделювання розмірів збитків, спричинених нецільовим використанням земель. Подано підходи до визначення еколого-економічної ефективності контролю за використанням та охороною земель.

Ключові слова: нецільове використання земель, суспільні збитки, економіка землекористування, цільове призначення земельної ділянки, охорона земель, земельна рента.

Бодак Е.В. Эколого-экономический механизм возмещения ущерба, причиненного нецелевым использованием земель. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.06 - экономика природопользования и охраны окружающей среды - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2010.

В диссертационной работе углублены теоретические, методологические и прикладные основы определения размера ущерба, наносящегося обществу вследствие неиспользования земельных участков или фактического их использования, не соответствующего целевому назначению. Исследованы теоретические основы классификации земель по целевому назначению. Определены принципы эколого-экономической дифференциации земель по функциональному использованию. Обоснованы особенности рентообразования в условиях различного целевого назначения земель.

На основе действующего земельного и отраслевого законодательства, Классификации видов экономической деятельности, Государственного классификатора зданий и сооружений, а также Стандартной статистической классификации землепользования Европейской экономической комиссии ООН разработан классификатор разрешенного использования земельных участков.

Определены подходы к возмещению ущерба, причиненного нецелевым использованием земель. Предложены принципы диагностирования нецелевого использования земель. Введено понятие «сверхнормативный эффект от нецелевого использования земель» в качестве экономической основы для ответственности за нерациональное землепользование. Разработаны экономические механизмы определения санкций за нарушение норм рационального землепользования. Предложена методика определения ущерба, причиненного нецелевым использованием земель.

Основой для определения нормативного среднегодового дохода от целевого использования земель предложено использовать показатели нормативной денежной оценки земель, которая согласно законодательству, представляет собой капитализированный рентный доход с земельного участка, определенный по установленным утвержденным нормативам.

Разработан экономический механизм ответственности землепользователей за нецелевое использование земель. Исследован современный характер нарушений земельного законодательства. Осуществлено моделирование размеров ущерба, причиненного нецелевым использованием земель. Представлены подходы к определению эколого-экономической эффективности контроля за использованием и охраной земель.

Ключевые слова: нецелевое использование земель, общественные убытки, экономика землепользования, целевое назначение земельного участка, охрана земель, земельная рента.

Bodak E.V. Ecology-Economic Mechanism for Restitution of Damages, Caused by Untargeted Land-Use. - Manuscript.

Thesis for a degree in economics in specialty 08.00.06 - Economics of Natural Resources and Environment - National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, 2010.

In work it's deepened theoretical, methodological and applied principles of determining public losses due to non-purpose use of lands or their actual use, not in accordance with their designation. The theoretical basis of land classification by purpose is studied. The principles of ecological and economic differentiation of functional land use are proposed. The peculiarities of land rent emergence for various types of land use are stated.

Its defined approaches to restitution of damages, caused by untargeted land-use. Principles for diagnosing improper land-use are proposed. The concept of “Excess effect of misuse of land” as the economic basis for liability for inefficient land use is given. Economic mechanisms for determining sanctions for violations at rational land use are developed. The method of damage untargeted areas.

Developed economic mechanism responsible for the diversion of land users of land. The modern status of land law violations are studied. Simulation of damage sizes, caused by untargeted land-use, is provided. Approaches to defining the ecological and economic efficiency of land use and protection control are given. екологічний економічний збиток

Keywords: misuse of land, social damages, economics of land-use, purpose of land, land protection, land rent.

Размещено на Allbest.ru

...