Державне регулювання оподаткування в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР ІНДУСТРІАЛЬНИХ

ПРОБЛЕМ РОЗВИТКУ

Спеціальність 08.00.03 - Економіка та управління національним господарством

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Державне регулювання оподаткування в Україні

Біляєвська-Плотник Любов Олександрівна

Харків - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському національному економічному університеті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник

доктор економічних наук, професор

Тищенко Олександр Миколайович,

Харківський національний економічний університет,

професор кафедри оподаткування

Офіційні опоненти

доктор економічних наук, професор

Ковальчук Костянтин Федорович,

Національна металургійна академія України,

завідуючий кафедрою фінансів

кандидат економічних наук, професор

Соколенко Володимир Анатолійович,

Національний технічний університет «ХПІ»,

завідуючий кафедрою менеджменту

Захист відбудеться «14» травня 2010 року о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради, шифр Д 64.251.01, у Науково-дослідному центрі індустріальних проблем розвитку НАН України за адресою: 61022, м. Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 7-й під'їзд, 8 поверх.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Науково-дослідного центра індустріальних проблем розвитку НАН України за адресою: 61022, м. Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 7-й під'їзд, 8 поверх.

Автореферат розісланий «13» квітня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.М. Красноносова

Размещено на http://www.allbest.ru//

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Посилення ролі держави в економіці призводить до збільшення державних видатків, а необхідність їх фінансування обумовлює актуальність проблем з формування доходів бюджету, основну частину яких складають податки. Крім того, функціонування національної економіки в умовах постійного бюджетного дефіциту та зростаючого державного боргу висуває на передній план необхідність розгляду питань стосовно трансформації елементів податкової системи з метою забезпечення відповідного рівня податкових надходжень, адекватного вимогам сучасної економіки.

За оцінками експертів Всесвітнього Банку, однією з найскладніших у світі є податкова система України, що також актуалізує необхідність її вдосконалення. Однак, будь-які зміни умов оподаткування впливають на соціальний та економічний розвиток на рівні держави та її адміністративно-територіальних одиниць (АТО), врахування чого є важливою умовою при розробці та обґрунтуванні напрямків державного регулювання оподаткування.

Теоретичні і практичні дослідження в області вивчення специфіки оподаткування висвітлювалися в роботах відомих вітчизняних і закордонних вчених-економістів: В.Л. Андрущенка, Ш. Бланкарта, О. Д. Василика, В. П. Виш-невського, В. М. Гейця, О. Д. Данілова, А. В. Єлісєєва, А. Г. Загороднього, В.С. Загорського, Ю.Б. Іванова, Т.С. Клебанової, К.Ф. Ковальчука, А. І. Кри-соватого, А. Лаффера, І.О. Луніної, І.А. Майбурова, П. В. Мельника, У. Петі, М. П. Підлужного, А. М. Соколовської, Дж. Стигліца, Л. Л. Тарангул, О.М. Тищенко, В.М. Федосова, Д.Г. Черника, Т.Ф. Юткіної та ін. Напрацьована науково-практична база не визначила єдиного підходу до вирішення проблем функціонування податкової системи, зокрема в кризовій економіці. На сьогодні відсутня згода в поглядах фахівців щодо формування пріоритетів у державному регулюванні оподаткування, визначення показників-індикаторів досягнення поставленої мети. Методичне забезпечення процесу підтримки прийняття урядових рішень з питань оподаткування потребує подальшої доробки. Наявність цих проблем обумовила вибір теми й актуальність дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планами науково-дослідних робіт Харківського національного економічного університету, таких як «Теоретичні основи ефективного використання регулюючої функції податків» (номер державної реєстрації 0106U004294) та «Фінансово-економічний механізм розвитку корпоративних структур» (номер державної реєстрації 0107U000399), у складі яких здобувачем виконано два підрозділи.

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування, розробка та впровадження теоретико-методичних положень та практичних рекомендацій щодо формування напрямків державного регулювання оподаткування.

Для досягнення поставленої в роботі мети передбачається вирішення наступних задач:

- розкрити сутність і зміст податків, узагальнити теоретичні аспекти та визначити місце державного регулювання оподаткування;

- обґрунтувати показники, що характеризують рівні оподаткування, соціального й економічного розвитку адміністративно-територіальних одиниць і агрегувати їх у відповідні складові;

- провести групування адміністративно-територіальних одиниць та отримати їх позиціонування в просторі «рівень оподаткування - рівень соціального розвитку - рівень економічного розвитку»;

- удосконалити методичне забезпечення щодо аналізу впливу змін умов оподаткування на рівень соціально-економічного розвитку держави;

- змоделювати сценарії впливу оподаткування на рівень соціально-економічного розвитку держави.

Об'єктом дослідження є процес державного регулювання оподаткування. державний регулювання оподаткування

Предметом дослідження є теоретико-методичні аспекти формування та реалізації податкової політики, як складової частини системи державного регулювання економіки.

Методи дослідження. Теоретичною та методичною основою дисертаційної роботи виступають наукові напрацювання і досвід оподаткування представників провідних економічних шкіл.

Для рішення поставлених задач дисертаційної роботи використано наступні методи: діалектичний метод пізнання - для визначення сутності та змісту поняття та категорії «податок»; теоретичного узагальнення і порівняння - для визначення теоретичних основ державного регулювання оподаткування та різних підходів вчених до його формування; контент-аналізу - для визначення сукупності показників, які характеризують рівні оподаткування, соціального й економічного розвитку АТО; багатовимірного аналізу - для формування інтегральних показників рівнів соціального й економічного розвитку адміністративно-територіальних одиниць; метод кластеризації - для отримання груп АТО, в залежності від визначених складових; метод імітаційного моделювання - для аналізу наслідків впливу державного регулювання оподаткування на показники соціально-економічного розвитку в державі.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні документи з питань оподаткування, статистичні матеріали Державного комітету статистики, Державної податкової адміністрації та Міністерства Фінансів України.

Наукова новизна отриманих результатів. Основними науковими результатами виступають теоретичні та методичні положення державного регулювання оподаткування, що полягають у наступному:

удосконалено:

- визначення сутності державного регулювання оподаткування в двох аспектах, як процесу трансформації податкової системи та інструменту досягнення економічних цілей держави, що, на відміну від існуючих визначень, вказує на багаторівневість системи прийняття рішень в процесі впливу на соціально-економічний розвиток в державі, строки та пріоритети якого змінюються відповідно до вимог даного періоду;

дістало подальшого розвитку:

- відбір показників для характеристики рівнів оподаткування, соціального й економічного розвитку адміністративно-територіальних одиниць, що, на відміну від існуючих підходів, ґрунтується на основі контент-аналізу декомпозиції наукових підходів авторів з подальшою перевіркою мультиколінеарності показників для максимального використання інформаційного простору стосовно предметного поля дослідження;

- групування адміністративно-територіальних одиниць, яке, на відміну від існуючих, дозволило отримати їх позиціонування в просторі «рівень оподаткування - соціальний розвиток - економічний розвиток» для обґрунтування наявності тісного зв'язку між рівнями економічного розвитку, оподаткуванням і, як слідство, рівнями соціального розвитку адміністративно-територіальних одиниць;

- методичне забезпечення державного регулювання оподаткування, яке, на відміну від існуючих, дозволяє включати в дослідження елементи податкової системи та соціально-економічні показники;

- багатоваріантний аналіз напрямків державного регулювання оподаткування на основі сценарного підходу, який, на відміну від існуючих, дозволив спрогнозувати і проаналізувати наслідки урядових рішень в сфері оподаткування у вигляді кількісних змін соціально-економічних індикаторів.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблені методичні положення та обґрунтовані практичні пропозиції стосовно напрямків державного регулювання оподаткування рекомендовано до впровадження в апараті Верховної Ради України та установі освіти. Так, в практичну діяльність Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України рекомендовані до впровадження пропозиції методичного забезпечення врахування аналізу впливу зміни умов оподаткування на показники рівня соціально-економічного розвитку в державі з прогнозним значенням отриманих результатів для наукової експертизи проектів законів України з питань оподаткування (довідка № 16/3-1436/5417-1 від 23.12.2009 р.). Положення дисертації стосовно уточнення понять «податок», «податкова політика держави», «державне регулювання оподаткування» та аналізу історичного розвитку оподаткування використовувалися в навчальному процесі при викладанні дисциплін «Податкова система», «Системи оподаткування та податкова політика» для підготовки бакалаврів за напрямком «Фінанси і кредит» спеціалізації 6.030508 - «Оподаткування» (довідка № 85/47-01-109 від 14.12.2009).

Особистий внесок здобувача. Весь наведений перелік наукових та практичних результатів дослідження є наслідком самостійної праці. Особистим внеском автора є обґрунтовані та сформульовані наукові положення, висновки та пропозиції стосовно методичного забезпечення державного регулювання оподаткування та врахування його впливу на рівень соціально-економічного розвитку в державі, що було отримано безпосередньо здобувачем, а також виконано у співавторстві, та знайшло відображення у переліку опублікованих праць [1-14].

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення проведеного дослідження були оприлюднені на 3 Міжнародних 2 Всеукраїнських конференціях, зокрема на Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні наукові дослідження» (Дніпропетровськ, 2006 р.), Всеукраїнській конференції «Економіка. Менеджмент невиробничої сфери: теорія, практика, перспективи» (Ялта, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Фінансове забезпечення економічного розвитку держави в умовах інтеграційних процесів» (Ірпінь, 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Бюджетно-податкова політика: проблеми та перспективи розвитку», (Ірпінь, 2008 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Управління фінансами в умовах вступу до СОТ» (Харків, 2009 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 14 наукових праць, у тому числі підрозділи у 2 монографіях, 7 статей у фахових наукових виданнях, 5 в інших наукових виданнях. Загальний обсяг публікацій складає 6,05 ум.-друк. арк., з яких особисто здобувачу належить 4,35 ум.-друк. арк.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних літературних джерел. Робота включає 24 таблиці (з них 4 на 4 сторінках) та 40 рисунків. Обсяг основного тексту складає 199 сторінок, список використаних літературних джерел містить 298 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету, задачі, об'єкт, предмет і методи дослідження, наведені використані методи, визначено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі - «Теоретичні аспекти державного регулювання оподаткування» - проаналізовано сутність податків; розкрито теоретичні аспекти державного регулювання оподаткування та визначено його місце в системі державного регулювання економіки.

Дослідження еволюції оподаткування виявило розбіжність поглядів вчених стосовно сутності та ролі податків в економіці, яка змінювались залежно від соціально-економічних умов окремої стадії розвитку держави. Об'єктивні потреби останньої обумовлюють надання пріоритету фіскальній або регулюючій функціям податків. Відсутність єдиного підходу до трактування даної категорії обґрунтувала необхідність в залученні діалектичного методу пізнання. Діалектика нівелює протиріччя щодо позитивного або негативного сприйняття податків та дозволяє визначити їх сутність як об'єктивну необхідність існування держави. Відокремлено комплекс специфічних ознак (властивостей) податку, зокрема, встановлення податків уповноваженими державними органами на підставі закону, безоплатність, безповоротність, обов'язковість та їх цільове призначення в залежності від потреб держави. Порівняльний аналіз позицій фундаментальних економічних шкіл в аспекті оподаткування обґрунтував вектори державного регулювання оподаткування в необхідності посилення ролі держави в сучасних економічних процесах, продовжуючи рекомендації школи неоінституціоналізму в напрямку теорії суспільного вибору. Наголошується на тому, що процес прийняття рішень в сфері державного регулювання оподаткування має базуватись на багатоваріантному підході при врахуванні взаємозалежності елементів системи для аналізу їх змін і впливу на рівень соціально-економічного розвитку в державі та її адміністративно-територіальних одиницях.

Податок є основною структурною одиницею податкової системи - взаємопов'язаних елементів, що складаються з сукупності державних та місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів), законодавчого забезпечення, а також платників та контролюючих їх органів. Вигляд діючої податкової системи є результатом обраної податкової політики - діяльності держави в сфері оподаткування, що визначає модель взаємовідносин між платниками та державою відповідно до встановлених соціально-економічних цілей. Вплив податкової політики на податкову систему полягає в сполученні комплексу важелів в залежності від вихідних умов та потреб економіки.

Необхідність трансформації податкової системи обумовлена економічними вимогами відповідно даного етапу розвитку, що відбувається в процесі державного регулювання оподаткування (ДРО)

Державне регулювання оподаткування (пунктирна стрілка) визначається, як свідомий вплив держави на податкову систему шляхом зміни окремих її елементів для забезпечення паритету інтересів всіх учасників оподаткування (держави, її АТО та платників податків). Крім того, зміна елементів податкової системи використовується державою для коригування рівня соціально-економічного розвитку в формі прояву податкового регулювання (блок пунктирного окреслення). Ідентифікація вихідних умов рівня соціально-економічного розвитку визначає цілі ДРО та замикає причинно-наслідкові зв'язки наведеної схеми. Таким чином, ДРО є з одного боку процесом трансформації податкової системи, а з іншого - інструментом досягнення економічних цілей держави. Це обґрунтовує необхідність дослідження зв'язків між рівнями оподаткування, соціального й економічного розвитку в державі взагалі та її АТО зокрема, тому що саме на місцевому рівні реалізується прикладний характер державного регулювання оподаткування.

У другому розділі - «Аналіз рівня оподаткування в Україні та її адміністративно-територіальних одиницях» - відібрано та обґрунтовано показники, що характеризують рівні оподаткування, соціального й економічного розвитку адміністративно-територіальних одиниць і агреговано їх у відповідні складові; проведено групування адміністративно-територіальних одиниць та отримано їх позиціонування в просторі «рівень оподаткування - рівень соціального розвитку - рівень економічного розвитку» для визначення зв'язку між наведеними складовими.

Необхідність аналізу рівня оподаткування в державі та її АТО во взаємозв'язку з рівнями соціального й економічного розвитку обумовлено існуванням наступного причинно-наслідкового ланцюжку: розвинена економіка є передумовою акумулювання значних обсягів податкових платежів, використання яких може бути спрямовано на фінансування соціального розвитку. В цьому контексті доцільно визначити співвідношення наведених рівнів, які характеризуються певним інформаційним простором показників.

При залученні методики контент-аналізу декомпозиції наукових підходів економістів відокремлено масив показників, характеризуючих рівні оподаткування, соціального й економічного розвитку АТО. Подальший аналіз вимагає скорочення інформаційного простору визначених ознак на основі перевірки мультиколінеарності. Таким чином, для аналізу взаємозв'язку рівнів оподаткування, соціального та економічного розвитку виділені наступні складові: Y - показник, що характеризує рівень оподаткування АТО (відношення фактичного обсягу податкових надходжень АТО, контрольованих ДПАУ, до розміру ВРП); В1 - сукупність показників, що характеризують рівень соціального розвитку АТО (показники очікуваної тривалості життя, стійкості сімей, розвитку галузі вищої освіти, співвідношення середньомісячної пенсії і прожиткового мінімуму на 1 непрацездатну особу, співвідношення грошових доходів і прожиткового мінімуму населення, забезпеченості населення житлом та легковими автомобілями, забрудненості атмосферного повітря від стаціонарних джерел; коефіцієнти депопуляції, смертності немовлят, забезпеченості лікарями всіх спеціальностей та лікарняними ліжками, злочинності; рівень офіційно зареєстрованого безробіття); В2 - сукупність показників, що характеризують рівень економічного розвитку АТО (обсяги промислового, сільськогосподарського виробництва, інноваційної продукції, роздрібного товарообігу, експорту; кількість малих підприємств на 10 000 осіб населення; фінансовий результат діяльності підприємств; інвестиції в основний капітал, ВРП на душу населення). Складові В1 та В2 обчислені в інтегральні показники відповідно рівнів соціального й економічного розвитку адміністративно-територіальних одиниць, що агрегують значення множини ознак, виділених стосовно предметного поля дослідження, які розраховані на основі методу багатовимірного аналізу.

Проведене групування АТО по складовим Y, В1 та В2 дозволило отримати їх позиціонування в просторі «рівень оподаткування - рівень соціального розвитку - рівень економічного розвитку». На основі методики кластерного аналізу (при застосуванні пакету STATISTICA 6.0) виділено дві групи, до яких входять адміністративно-територіальні одиниці з наступною характеристикою: «високе значення рівнів оподаткування, соціального й економічного розвитку»; «низьке значення рівнів оподаткування, соціального й економічного розвитку». Лінгвістичне визначення кількісного розміру показників як «високий» та «низький» ґрунтується на описі шкали Харингтона.

Протягом досліджуваного періоду (2000-2008 рр.) склад адміністративно-територіальних одиниць в групах не зазнавав істотних змін. По більшості АТО спостерігались сталі позиції у відповідних групах. Встановлено, що високий рівень оподаткування відзначався в тих АТО, які мають відповідні значення рівнів економічного та соціального розвитку, чим доводиться існування взаємозв'язку між наведеними складовими. Це обумовлено тим, що розвинена економіка промислово потужних територій (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська, Одеська, Харківська області) дозволяє отримувати значну частину податкових надходжень, чим пояснюється порівняно більший рівень оподаткування в таких областях.

Аналіз зміни позицій адміністративно-територіальних одиниць по виділеним групам виявив, що внаслідок зменшення ставки з податку на прибуток підприємств та встановлення пропорційної ставки податку з доходів фізичних осіб відбулось зниження значень рівнів соціального й економічного розвитку в АТО. Це пояснюється тим, що внаслідок лагового характеру державного регулювання оподаткування зниження ставок податків призвело в короткостроковому періоді до скорочення податкових надходжень, чим обмежило фінансування соціального розвитку та призвело до його зниження.

Внаслідок високого рівня економічного розвитку, що обумовлює здатність акумулювання великих обсягів податкових платежів, у 32% адміністративно-територіальних одиниць відзначається відповідний високий рівень соціального розвитку, який є результатом спроможності таких АТО в фінансуванні пов'язаних з ним видатків. Однак, 68% територій знаходиться в групі з низькими значеннями аналізованих показників, що обґрунтовує необхідність спрямування пріоритетів державного регулювання оподаткування відносно зміни якісних позицій АТО. В цьому контексті доцільним є перегляд діючого законодавства стосовно розширення самостійності АТО щодо диференціації норм оподаткування залежно від соціально-економічного розвитку окремих територій. Однак обмеженість місцевого самоврядування відносно наведених питань вимагає використання існуючих податкових інструментів. Відповідні розрахунки показують, що за період 2005-2008 рр. рівень оподаткування в більшій частині АТО є нижчим відповідного значення по Україні. Оскільки основним бюджетоутворюючим податком адміністративно-територіальних одиниць є податок з доходів фізичних осіб, то доцільно розглянути його в якості резервного джерела доходів місцевих бюджетів.

Запропонований комплекс аналізу адміністративно-територіальних одиниць дозволяє оцінити залежність рівнів соціального й економічного розвитку від рівня оподаткування в АТО. Доведено наявність взаємозв'язку між складовими Y, В1 та В2 на мезорівні, де реалізується прикладний характер державного регулювання оподаткування. Це підтверджується якісною характеристикою та структурою отриманих груп, внаслідок кластеризації АТО та їх позиціонування в просторі «Y - В1 - В2». Зміна рівня оподаткування, соціального й економічного розвитку в адміністративно-територіальних одиницях внаслідок трансформації податкової системи вказує на необхідність врахування впливу державного регулювання оподаткування на соціально-економічні показники.

У третьому розділі - «Методичне забезпечення державного регулювання оподаткування» - розроблено методику аналізу впливу змін умов оподаткування на рівень соціально-економічного розвитку держави; змодельовано сценарії впливу оподаткування на рівень соціально-економічного розвитку держави.

Трансформація елементів податкової системи впливає на показники соціально-економічного розвитку держави, прогнозні зміни яких необхідно враховувати при виборі пріоритетів державного регулювання оподаткування. Обґрунтування напрямків ДРО має базуватись на багатоваріантному аналізі поведінки системи при зміні її елементів. Для опису та дослідження подібних процесів доцільно застосовувати методику імітаційного моделювання, де аналізується чисельна залежність кожного окремого елементу системи у відповідь на зміни будь-якого іншого елементу. В цьому зв'язку пропонується сценарний підхід для аналізу впливу змін умов оподаткування на показники соціально-економічного розвитку, що послужило причиною вибору методів економіко-математичного моделювання, а саме імітаційного моделювання, як подальшого інструменту дослідження із залученням спеціалізованого програмного забезпечення Vensim PLE 5.5 d.

Дослідження впливу податкової системи на економіку та соціальну сферу здійснюється в рамках макроекономічного аналізу, основним показником якого є ВВП, як результуючий індикатор ефективності економіки. В цьому контексті за основу методики процесу підтримки прийняття рішень в ході державного регулювання оподаткування доцільно застосовувати математичну модель розрахунку ВВП по доходам або рівняння макроекономічної рівноваги, за наступними формулами: ВВП = Пп + Дн + ПН0 ; Пп = Дн' - Дн ; ПН0 = ПН - Тр ; Дн' = Дг - ПН0 , де Пп - чистий прибуток підприємств, млн. грн.; Дн - особисті доходи населення, що залишаються після сплати податків та отримання трансфертів, млн. грн.; ПН0 - чисті податки, млн. грн.; ПН - обсяг податкових платежів, млн. грн.; Тр - надані трансферти, млн. грн.; Дн' - частина національного доходу, що отримує населення після сплати податків та отримання трансфертних платежів, млн. грн.; Дг - доходи домогосподарств, млн. грн.

По причині існування великої кількості показників, приймаючих участь у формуванні податкових платежів, та неможливості повного їх врахування в моделі, застосовано метод узагальнення та абстракції, але при умові повного збереження концепції дослідження, яка полягає в наступному: податки, як частина ВВП, відображають роль держави в економіці, ступінь її втручання в процес перерозподілу нової вартості, що призводить до зміни основних макроекономічних показників, зокрема показників соціально-економічного розвитку.

Однією з переваг імітаційного моделювання є можливість включення в аналіз таких параметрів податкової системи, як складність оподаткування. Це дозволяє мінімізувати негативний вплив порушення принципу стабільності податкового законодавства, який призводить до ускладнення системи оподаткування та зменшення сумарного обсягу податкових платежів. При побудові зв'язків в моделі показники діляться на керуючі, які безпосередньо впливають на зміну процесу (ставки ПДВ, податків на прибуток підприємств і з доходів фізичних осіб; податкові пільги; мінімальна заробітна плата), та індикативні, за допомогою яких визначаються пріоритети ДРО й ефективність обраних сценаріїв (ВВП на душу населення; доходи населення; прибуток підприємств; податкове навантаження, що в даному дослідженні характеризує частку податків у ВВП, контрольованих ДПАУ).

Зміст сформованих сценаріїв ДРО базується на основі дослідження податкових реформ вітчизняної та зарубіжної практики, а також порівняльного аналізу податкових ставок країн-членів ЄС. Проаналізувавши відокремлені взаємозв'язки оподаткування з соціально-економічним розвитком в державі за допомогою побудованої імітаційної моделі в реальному часі, та спрогнозувавши ситуацію залежно від різних значень параметрів, було протестовано відібрані сценарії ДРО, дана їм оцінка, та визначено найбільш ефективні (по розміру індикативних показників та показнику еластичності податкової системи).

Регулювання розміру податкових ставок здійснюється в комплексі зі зміною інших елементів розробленої моделі, зокрема пропонується зниження обсягу надаваних пільг з податку на прибуток підприємств та збільшення розміру мінімальної заробітної плати. Обґрунтування варіанту сполучення розміру ставки з податку на доходи фізичних осіб та мінімальної заробітної плати здійснено на основі матриці розмірністю mЧn, де: m - варіанти ставки податку з доходів фізичних осіб (13,0%; 14,0%; 16,0%; 17,0%; 18,0%); n - варіанти розміру мінімальної заробітної плати. Математичне вираження існуючого рівня мінімальної заробітної плати прийнято рівним 1,0. Пошук інших варіантів зазначеного показника здійснюється шляхом його збільшення (відповідно 1,1; 1,2; 1,3; 1,4; 1,5) до виявлення того варіанту, при якому індикативні показники зростатимуть найбільшим чином.

Наступним кроком є апробація сценаріїв державного регулювання оподаткування. При залученні методики імітаційного моделювання здійснюються розрахунки по моделі в заданих напрямках з фіксацією прогнозних значень індикативних показників на визначений період (5 років)

В дослідженні відокремлено наступні сценарії: (0) - базовий сценарій - всі показники характеризуються реальною динамікою на певний період часу, представлені своїми значеннями без змін, згідно з останнім періодом (2008 р.); (1) зниження ставки ПДВ до рівня 17% поступово протягом 3-х років (відповідно 19, 18, 17%); (2) зниження ставки податку на прибуток підприємств до 20% та зменшення кількості пільг з цього податку в 0,7 рази порівняно з існуючим розміром; (3) збільшення ставки податку з доходів фізичних осіб до 18% в комплексі зі збільшенням розміру соціальних стандартів, зокрема мінімальної заробітної плати в 1,5 рази від існуючого рівня; (4) сполучення умов сценаріїв (1)+(2)+(3). В результаті розрахунків по моделі встановлюються відхилення показників соціально-економічного розвитку та оподаткування від значень базового варіанту, на основі чого приймається рішення про доцільність застосування окремого сценарію.

Найбільш збалансованим варіантом трансформації податкової системи є четвертий сценарій. Відображається ситуація, при якій політика регулювання розміру податкових ставок в комплексі з програмою перегляду податкових пільг та збільшенням соціальних стандартів населення, зокрема мінімальної заробітної плати, дає найкращий соціально-економічний ефект. При цьому, найбільше позитивне відхилення досліджуємих показників відбувається при даному сценарії вже на третій рік імітації, що є найбільш сприятливим в умовах дефіциту бюджету та кризової економіки.

Ефективність запропонованих сценаріїв підтверджена коефіцієнтом еластичності податкової системи (Е) відносно умов кожного варіанту: податкова система з найменшим показником еластичності (Е=0,98) буде при реалізації умов сценарію (1); податкова система вважається еластичною, якщо Е ? 1, тобто здатністю податкових надходжень збільшуватись швидше, ніж ВВП, що притаманно умовам сценаріїв (2), (3) і (4), де еластичність дорівнює відповідно 1,05, 1,19 та 1,09.

Надмірна участь держави у регулюванні податкової системи породжує збільшення складностей оподаткування, які спричиняють адміністративний податковий тиск на платників. Здійснено імітацію додаткового сценарію зменшення наведених труднощів з наступним результатом: прибуток підприємств та доходи населення збільшились відповідно на 5,0% та 2,0%; зріс показник ВВП на душу населення на 2,0%. Усунення неоднозначності трактування податкових норм та зменшення адміністративних витрат на оподаткування, прямо впливає на виникнення позитивної динаміки не тільки в змінах податкових надходжень, а в інших показниках соціально-економічного розвитку держави. Таким чином, запропонована методика імітаційного моделювання наслідків державного регулювання оподаткування може бути застосована для економічного обґрунтування рішень по вдосконаленню податкової системи на макрорівні.

ВИСНОВКИ

В комплексному вигляді всі отримані результати дисертації призводять до обґрунтування та вирішення такого науково-практичного питання, як розробка теоретико-методичних підходів стосовно державного регулювання оподаткування. Запропоновано модель формування податкових потоків в державі на основі розрахунку ВВП по доходах, що актуалізує необхідність аналізу тенденції зміни показників рівня соціально-економічного розвитку в державі внаслідок втілення програм державного регулювання оподаткування. На підставі проведеного дослідження відокремлено наступні висновки:

1. Дослідження всіх процесів в сфері оподаткування необхідно розпочинати з аналізу сутності її основного структурного елементу податку - такого платежу, якому притаманні наступні ознаки: встановлення уповноваженими державними органами на підставі закону, безоплатність, безповоротність, обов'язковість та їх цільове призначення в залежності від потреб держави. В результаті ретроспективного аналізу розвитку оподаткування відокремлено рекомендації школи неоінституціоналізму за напрямком теорії суспільного вибору, де наголошується на необхідності застосування багатоваріантного підходу в процесі державного регулювання оподаткування. Останнє розглянуто в двох аспектах, в якості процесу трансформації податкової системи, та інструменту досягнення економічних цілей держави. В першому випадку, ДРО визначається як свідомий вплив держави на податкову систему шляхом зміни окремих її елементів для забезпечення паритету інтересів всіх учасників оподаткування (держави, її адміністративно-територіальних одиниць та платників податків). В другому випадку, ДРО становить частину податкового регулювання, як потужного важелю впливу держави на соціально-економічний розвиток.

2. В результаті синтезу методик контент-аналізу та звуження інформаційного простору на основі перевірки мультиколінеарності отримано показники, які характеризують рівні соціального та економічного розвитку АТО. Рівень оподаткування характеризується показником податкового навантаження, який враховує ті податкові платежі, що контролюються ДПАУ. Наведені показники згруповано в наступні складові: Y - показник, характеризуючий рівень оподаткування адміністративно-територіальних одиниць (відношення фактичного обсягу податкових надходжень АТО, контрольованих ДПАУ, до розміру ВРП); В1 і В2 - відповідно інтегральні показники рівнів соціального й економічного розвитку АТО, що агрегують значення множини ознак, виділених стосовно предметного поля дослідження та розраховані на основі методу багатовимірного аналізу.

3. При застосуванні методики кластерного аналізу проведено групування адміністративно-територіальних одиниць в залежності від складових Y, В1 та В2 , що дозволило визначити позиціонування АТО в просторі «рівень оподаткування - рівень соціального розвитку - рівень економічного розвитку». Отримано дві групи адміністративно-територіальних одиниць з наступною характеристикою, що ґрунтується на описі шкали Харингтона: «високе значення рівнів оподаткування та соціального й економічного розвитку»; «низьке значення рівнів оподаткування та соціального й економічного розвитку». Аналіз структури груп в динаміці за період 2000-2008 рр. виявив відносну сталість позицій АТО по відповідним групам. Підтверджена нерозривність взаємозв'язку між рівнями оподаткування, соціального й економічного розвитку, що обумовило необхідність розробки методики державного регулювання оподаткування на основі аналізу впливу елементів податкової системи на показники соціально-економічного розвитку в державі.

4. Розроблено методику аналізу впливу змін умов оподаткування на рівень соціально-економічного розвитку в державі на основі імітаційного моделювання. Рівняння макроекономічної рівноваги або формула розрахунку ВВП по доходам послужила базою для відокремлення взаємозв'язків моделі та визначення її індикативних показників. Перевірка відповідності показників моделі реальним даним в ретроспективі дозволила стверджувати про її адекватність. Всі елементи розробленої моделі класифікуються на керуючі (ставки ПДВ, податків на прибуток підприємств і з доходів фізичних осіб; податкові пільги; мінімальна заробітна плата), та індикативні (ВВП на душу населення; доходи населення; прибуток підприємств; податкове навантаження, що в даному дослідженні характеризує частку податків у ВВП, контрольованих ДПАУ).

5. Змодельовано сценарії ДРО, зміст яких сформовано на основі дослідження податкових реформ вітчизняної та зарубіжної практики і порівняльному аналізі податкових ставок країн-членів ЄС. Аналіз апробації чотирьох сценаріїв дозволив визначити прогнозні тенденції впливу трансформації податкової системи на показники-індикатори соціально-економічного розвитку в державі. Визначено, що найкращий соціально-економічний ефект спостерігається при одночасному маніпулюванні ставками податків, зменшенні податкових пільг та збільшенні мінімальної заробітної плати. Ефективність такого сценарію підтверджена коефіцієнтом еластичності (Е=1,09). Наведений експериментальний підхід дозволяє здійснити відбір сценаріїв державного регулювання оподаткування шляхом порівняння відхилення індикативних показників від відповідного значення базового варіанту протягом досліджуємого періоду.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

Тищенко О.М. Моделювання напрямків реформування податкової системи / О.М. Тищенко, Л.О. Біляєвська-Плотник // Ліберманівські читання: економічна спадщина та сучасні проблеми: монографія / під ред. В.С. Пономаренка, М.О. Кізима, О.Г. Зими. - Х. : ФОП Лібуркіна Л.М., ВД «ІНЖЕК», 2009. - С. 133-145.

Особистий внесок автора: розроблено методичне забезпечення на основі когнітивного аналізу для дослідження впливу запропонованих податкових змін на рівень соціально-економічного розвитку в державі.

Біляєвська Л.О. Стратегічні проблеми податкової політики держави / Л.О. Біляєвська // Проблеми розвитку податкової політики та оподаткування: монографія / за заг. ред. проф. Ю.Б. Іванова. - Х. : ВД «ІНЖЕК», 2007. - С. 50-59.

Статті у наукових фахових виданнях

Беляевская-Плотник Л.А. Использование сценарного подхода при обосновании направлений государственного регулирования налогообложения / Л.А. Беляевская-Плотник // Бизнес Информ. - 2009. - №12 (2). - С. 116-119.

Тищенко А.Н. Сравнительный анализ уровня налогообложения регионов Украины / А.Н. Тищенко, Л.А. Беляевская // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. - 2007. - № 2(3). - С. 48-55.

Особистий внесок автора: проведено розрахунки інтегральних показників рівня оподаткування адміністративно-територіальних одиниць при застосуванні методики багатовимірного аналізу, зроблено класифікацію АТО за методикою кластерного аналізу, проаналізовано результати.

Тищенко А.Н. Функции налогового менеджмента во взаимосвязи на макро- и микроуровнях / А.Н. Тищенко, Л.А. Беляевская // Економіка промисловості. - 2007. - № 1(36). - С. 20-36.

Особистий внесок автора: виявлено та досліджено взаємозв'язки державного та корпоративного податкового менеджменту.

Тищенко А.Н. Применение метода анализа иерархий при обосновании трактовки экономических терминов / А.Н. Тищенко, Л.А. Беляевская // Бизнес Информ. - 2006. - № 9. - С. 113-116.

Особистий внесок автора: запропоновано математичне забезпечення визначення економічних термінів, проведено практичні розрахунки.

Тищенко А.Н. Моделирование процесса трансформации государственного долга / А.Н. Тищенко, Л.А. Беляевская // Бизнес Информ. - 2006. - № 1-2. - С. 75-80.

Особистий внесок автора: реалізовано моделювання державного боргу, визначено впливаючі на нього фактори.

Беляевская Л.А. Интегральная оценка уровня выполнения сбора налоговых платежей в бюджет / Л.А. Беляевская // Бизнес Информ. - 2006. - № 12. - С. 95-98.

Тищенко А.Н. Применение многофакторного анализа при прогнозировании налоговых поступлений / А.Н. Тищенко, Л.А. Беляевская // Бизнес Информ. - 2004. - № 11-12. - С. 67-71.

Особистий внесок автора: побудоване багатофакторне рівняння податкових надходжень, здійснено розрахунки.

АНОТАЦІЯ

Біляєвська-Плотник Л.О. Державне регулювання оподаткування в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, Харків, 2010.

Дисертація присвячена теоретичному обґрунтуванню та методичному забезпеченню державного регулювання оподаткування при врахуванні змін показників соціально-економічного розвитку. Досліджено підходи вчених до визначення понять «податок», , «податкова політика» та «державне регулювання оподаткування». Обґрунтовано та систематизовано показники характеристики рівнів оподаткування, соціального й економічного розвитку адміністративно-територіальних одиниць (АТО), на підставі чого розраховані комплексні інтегральні показники по наведеним складовим, за якими проведено групування АТО і проаналізовано їх позиціонування в просторі «рівень оподаткування - соціальний розвиток - економічний розвиток».

Методика державного регулювання оподаткування розроблена на базі імітаційного моделювання, що дозволяє враховувати відхилення соціально-економічних показників у відповідь на зміни в оподаткуванні. Обґрунтовано вибір сценаріїв державного регулювання оподаткування на основі порівняння їх індикативних показників та коефіцієнту еластичності.

Ключові слова: державне регулювання оподаткування, податкова політика, рівні оподаткування, соціального й економічного розвитку адміністративно-територіальних одиниць, сценарний підхід, імітаційне моделювання в оподаткуванні.

АННОТАЦИЯ

Беляевская-Плотник Л.А. Государственное регулирование налогообложения в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управления национальным хозяйством. - Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины, Харьков, 2010.

Диссертация посвящена теоретическому обоснованию и методическому обеспечению государственного регулирования налогообложения с учетом изменений уровня социально-экономического развития. Исследованы подходы ученых к определению понятий «налог», «налоговая политика» и «государственное регулирование налогообложения». Обоснованы и систематизированы показатели характеристики уровня налогообложения и уровней социального и экономического развития административно-территориальных единиц (АТЕ), на основании чего рассчитаны комплексные интегральные показатели по указанным составляющим, на базе которых проведена группировка АТЕ и осуществлено их позиционирование в пространстве «уровень налогообложения - социальное развитие - экономическое развитие».

Для анализа воздействия государственного регулирования налогообложения на уровень социально-экономического развития разработана модель потоков налоговых платежей на базе имитационного моделирования. Взаимосвязи элементов модели были структурированы на основе формулы расчета ВВП по доходам. Такой подход позволил визуально отобразить причинно-следственные связи между элементами налоговой системы и уровнем социально-экономического развития, а также проследить количественные трансформации показателей вследствие изменений любого параметра модели.

С целью выбора направлений государственного регулирования налогообложения применен сценарный подход, где обоснованы предлагаемые изменения налоговых ставок, льгот и минимальной заработной платы. Из совокупности рассчитанных сценариев на основе сравнения значений отклонений индикативных показателей от базовых и коэффициентов эластичности, выбран сценарий, наиболее соответствующий потребностям национальной экономики в данный период времени.

Методика государственного регулирования налогообложения, разработанная на базе имитационного моделирования, позволяет учитывать реакцию социально-экономических показателей на изменения элементов налоговой системы. Предложенный подход позволяет осуществлять оценку влияния сценариев налогового регулирования на экономику, как в режиме реального времени, так и в прогнозном периоде на основании свойства продления сроков имитации.

Ключевые слова: государственное регулирование налогообложения, налоговая политика, уровни налогообложения, социального и экономического развития административно-территориальных единиц, сценарный подход, имитационное моделирование в налогообложениии.

ANNOTATION

Bilyaevska-Plotnyk L.A. State regulation of taxation in Ukraine. - Manuscript.

The thesis for a scientific degree of candidate of economic sciences, specialty 08.00.03 - economics and management of national economy. - Research Center for the industrial development problems of NAS of Ukraine, Kharkov, 2010.

The thesis is a theoretical rationale and methodological support of state regulation of taxation, taking into account changes in the level of socio-economic development. Scientists studied the approaches to the definition of "tax", the "state regulation of taxation", "tax policy". Sound and systematic performance characteristics of the level of taxation areas, which are calculated on the basis of the complex integral indicators for components of the tax potential and the socio-economic Development, which conducted the classification of areas and analyzed the process of moving to a dedicated cluster. To analyze the impact of tax regulation on the level of socio-economic development of a model flow of tax payments based on the method of simulation modeling. Communication elements of the model were structured on the basis of calculating GDP by income. Such an approach to visually display the causal relationships between elements of the tax capacity and the level of socio-economic development and to trace the transformation of the quantitative indicators in response to changes in any parameter of the model.

Methods of state regulation of taxation, developed on the basis of simulation, takes into account the reaction of the socio-economic indicators to changes in taxation is not only a quantitative component, but also qualitative indicators, such as the difficulty of taxation. The proposed approach enables the assessment of the impact scenarios of tax regulation on the economy both in real time and in the forecast period.

Key words: state regulation of taxation, tax policy, the levels of taxation, social and economic development of areas, a scenario approach, simulation modeling to taxation.

Размещено на Allbest.ru