Забезпечення економічної безпеки суб’єктів господарювання в процесі розвитку регіональної економічної інтеграції

Размещено на http://allbest.ru

ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА „КРОК”

УДК 658.012.8 (477.46)

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ В ПРОЦЕСІ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

21.04.02 ? економічна безпека суб'єктів господарської діяльності

ЦЕВУХ СВІТЛАНА МИХАЙЛІВНА

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі міжнародної економіки та бізнесу Вищого навчального закладу “Університет економіки та права „КРОК”.

Науковий керівник:доктор економічних наук, професор Рокоча Віра Володимирівна, Університет економіки та права „КРОК”, завідувач кафедри міжнародної економіки та бізнесу

Офіційні опоненти:доктор економічних наук, професор Шевчук Василь Якович, Інститут законодавства Верховної Ради України,

заступник директора

кандидат економічних наук, доцент Ваганов Костянтин Геннадійович, Університет економіки та права „КРОК”, доцент кафедри інвестиційного бізнесу

Захист відбудеться “ 24 ” червня 2010 р. о 16 год. 00 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.130.01 в Університеті економіки та права „КРОК” за адресою: 03113, м. Київ, вул. Лагерна, 30-32.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Університету економіки та права „КРОК” за адресою: 03113, м. Київ, вул. Лагерна, 30-32.

Автореферат розісланий “24” травня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.М. Літвін

міжнародний економічний україна інтеграційний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Домінантною тенденцією розвитку сучасної системи міжнародних економічних відносин є тенденція до утворення регіональних інтеграційних об'єднань. Їх кількість, так само як і частка преференційної торгівлі в загальному обсязі міжнародної торгівлі, протягом останніх 10 років постійно зростає. Активізація процесів економічної інтеграції відбувається на тлі поглиблення дії глобалізаційної тенденції, яка трансформує зміст та характер їх подальшого розвитку. Якісний стан сучасної світової економічної системи все більше обумовлюється діями та взаємовідносинами тріади у вигляді Європейського Союзу, США і Японії, внаслідок чого економічний націоналізм держав стає безпідставним.

В рамках глобалізації з метою укріплення власних позицій та розширення зони світового ринку посилюється експансія країн “глобальної периферії” країнами тріади як глобальними лідерами. Характерною ознакою цієї експансії є те, що основні ресурси для національного економічного розвитку формуються прямо або опосередковано під впливом зовнішніх, незалежних від даної економічної системи, імпульсів, що йдуть від країн-глобальних лідерів. І оскільки інтеграційні ефекти, що супроводжують експансію, є двоїстими, то вони можуть здійснювати руйнівний вплив на процеси ефективної реалізації національних стратегій економічного розвитку, спричиняючи економічну дестабілізацію, яка проявляється в порушенні економічної рівноваги, розбалансуванні господарських відносин та формуванні стійкої системи загроз для подальшого розвитку та функціонування національної економічної системи.

Неоднозначність характеру сучасних процесів економічної інтеграції обумовлює необхідність створення безпечних умов для розвитку економічної системи та ефективної розбудови міждержавних відносин у рамках глобалізованої світової економіки.

У зв'язку з цим постала проблема забезпечення функціонування адекватної системи національної економічної безпеки України та суб'єктів її господарської діяльності, як базового інтегрального елемента системи національної економічної безпеки, в процесі реалізації інтеграційних пріоритетів країни та розробки практичних рекомендацій щодо максимізації позитивних ефектів економічної інтеграції країни у відповідності з національними економічними інтересами.

Різні аспекти економічної безпеки, в тому числі зовнішньоекономічні, досліджувалися багатьма вітчизняними і зарубіжними вченими. Серед них варто відзначити таких як Л. Абалкін, О. Арєф'єва, Я. Базилюк, О. Барановський, О. Бєлов, Дж. Бертон, І. Бінько, Ф. Браун, О. Власюк, А. Возженіков, В. Геєць, М. Гібберт, С. Глазьєв, В. Горбулін, А. Городецький, Б. Губський, Р. Дембо, М. Денисенко, Я. Жаліло, О. Захаров, І. Зіман, С. Кавун, О. Кириченко, Дж. Кларк, Г. Козаченко, Е. Мансфілд, В. Мунтіян, Ф. Найт, Н. Нижник, Є. Олєйніков, Г. Пастернак-Таранушенко, Т. Парсонс, Ю. Пахомов, С. Пирожков, Д. Прегер, П. Пригунов, А. Прохожев, В. Рокоча, В. Сенчагов, В. Тамбовцев, Я. Тімберген, А. Філіпенко, Д. Фішер, В. Шлемко та ін.

Незважаючи на істотну кількість наукових праць, присвячених питанням даної проблематики, слід констатувати відсутність комплексного дослідження системи забезпечення національної економічної безпеки в контексті залучення країни до процесів економічної інтеграції на сучасному етапі розвитку глобального світового господарства.

Актуальність та поліструктурність окресленого питання зумовили вибір теми дисертації та її наукове завдання, яке полягає у визначенні теоретико-методологічних засад аналізу ролі регіональної економічної інтеграції в забезпеченні економічної безпеки суб'єктів господарської діяльності; дослідженні особливостей прояву інтеграційної складової системи національної економічної безпеки України та її суб'єктів господарської діяльності; розробці напрямів активізації інтеграційних елементів у зміцненні системи економічної безпеки України та її суб'єктів господарювання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри міжнародної економіки та бізнесу Університету економіки та права “КРОК” за темами “Глобалізаційні фактори національного і світового економічного розвитку” (реєстраційний номер 0103V000066) і “Міжнародний бізнес в епоху інформаційного суспільства” (реєстраційний номер 0106U000099) та кафедри управління фінансово-економічною безпекою ВНЗ Університету економіки та права «КРОК» і належить до теми: «Механізм управління економічною безпекою підприємств і організацій в умовах формування інноваційно-інвестиційної моделі розвитку України» (державний реєстраційний № 01080010772 від 11.12.2008.), яка опрацьовувалась в рамках тематичного плану фундаментальних наукових досліджень, узгодженого з Міністерством освіти і науки України на 2006-2011 роки. Особистий внесок автора полягає в дослідженні напрямків впливу інтеграційних процесів на національну економічну безпеку та безпеку суб'єктів господарювання за умов глобалізованої інформаційної економіки.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичного забезпечення концептуальних основ та практичних рекомендацій щодо забезпечення економічної безпеки суб'єктів господарювання в контексті залучення національної економічної системи до сучасних процесів міжнародної економічної інтеграції.

Для досягнення цієї мети було передбачено постановку і послідовне вирішення наступних завдань:

? проаналізувати зміни у змісті поняття “національна економічна безпека країни”, які детермінуються діяльністю суб'єктів господарювання в умовах глобальної економіки; окреслити основні елементи моделі забезпечення національної економічної безпеки за умови глобалізаційного розвитку;

? дослідити теоретичні основи аналізу процесів регіональної економічної інтеграції в рамках системи національної економічної безпеки та економічної безпеки суб'єктів господарювання;

? виявити вплив інтеграційних процесів на економічну безпеку суб'єктів господарювання, окресливши модель ефективної міжнародної економічної інтеграції та встановивши результуючі показники для її виміру та оцінки;

? визначити концептуальні засади створення системи національної економічної безпеки України з виокремленням елементів її інтеграційної складової;

? розкрити роль високого ступеня відкритості товарних ринків та рівня конкурентоспроможності національної економіки України як основоположних чинників інтеграційної складової економічної безпеки суб'єктів господарювання;

? виявити основні загрози національній економічній безпеці України та оцінити можливість їх усунення шляхом утворення регіонального інтеграційного об'єднання;

? ідентифікувати впливи потенційного інтеграційного розвитку України на забезпечення національної економічної безпеки та безпеки суб'єктів господарювання;

? розробити рекомендації щодо забезпечення ефективного інтеграційного поступу України у рамках забезпечення економічної безпеки суб'єктів господарювання.

Об'єктом дослідження є інтеграційна складова національної економічної безпеки у проявах економічної безпеки суб'єктів господарювання.

Предмет дослідження - забезпечення економічної безпеки суб'єктів господарювання в процесі розвитку регіональної економічної інтеграції.

Методи дослідження. У процесі роботи над дисертацією використано як загальнонаукові, так і прикладні методи наукового пізнання, зокрема: методи логічного узагальнення, аналізу, синтезу та порівняння - для визначення змісту понять “національна економічна безпека” й “економічна безпека суб'єктів господарювання” та їх місця в загальній архітектоніці системи економічної безпеки; дослідження процесів регіональної інтеграції у рамках системи національних та приватних інтересів, визначення ефективності міжнародної економічної інтеграції на основі концепції національної економічної безпеки (розділ 1, §1.1, §1.2, §1.3, §1.4); метод історизму, компаративного аналізу для вивчення ґенези становлення системи та концептуальних засад національної економічної безпеки та економічної безпеки суб'єктів господарювання як її складової (розділ 1, §1.1, розділ 2, §2.1); методи статистичного аналізу, зокрема, індикативний, динаміки для здійснення діагностики елементів інтеграційної складової національної економічної безпеки держави та оцінки відповідної системи ризиків, а також сучасного стану національної економічної безпеки України (розділ 2, §2.2, §2.3, §2.4, розділ 3, §3.1); методи моделювання, наукової індукції, дедукції та структурно-функціональний при розгляді питань оптимізації участі країни у процесах міжнародної економічної інтеграції (розділ 1, §1.4, розділ 2, §2.4).

Теоретичною та методологічною основою роботи є загальні положення економічної теорії, результати наукових досліджень вітчизняних і закордонних вчених, присвячених проблемам національної економічної безпеки та економічної безпеки суб'єктів господарювання. Інформаційна база дослідження представлена матеріалами, що містяться в монографіях і статтях періодичних видань українських та закордонних учених - економістів. Емпіричну основу склали також офіційні статистичні дані України та Євросоюзу, методичні й нормативні видання, експертні оцінки.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні розвитку загальних основ і розробці практичних рекомендацій щодо забезпечення економічної безпеки в контексті участі країни та її суб'єктів господарської діяльності в сучасних процесах міжнародної економічної інтеграції. Найвагомішими результатами, що відображають наукову новизну дисертаційної роботи, є такі:

уперше:

? запропоновано комплексний підхід до аналізу процесів регіональної економічної інтеграції, що має в своїй основі систему національних економічних інтересів, як вихідну детермінанту забезпечення національної економічної безпеки та безпеки суб'єктів господарської діяльності і визначає ефективність економічної інтеграції країни через призму економічної безпеки, її вимірів й оцінок;

? запропоновано й теоретично обґрунтовано модель ефективної міжнародної економічної інтеграції для суб'єктів господарської діяльності, яка ґрунтується на оцінці ризиків та загроз національній економічній безпеці. Вона представлена функціональною залежністю з трьома основними змінними: (а) суб'єкти господарської діяльності як суб'єкти інтеграції, (б) взаємодія суб'єктів інтеграції, (в) конкретний зміст і форми прояву процесу інтеграції;

удосконалено:

? модель національної системи забезпечення економічної безпеки шляхом її реструктуризації через уведення таких елементів, як національний інтерес; необхідні та достатні умови формування та функціонування системи; чинників, що визначають національну економічну безпеку;

? визначення базового інтегрального елемента системи національної економічної безпеки - суб'єкта господарської діяльності - для умов розвитку регіональної економічної інтеграції;

дістали подальшого розвитку:

? теоретичні положення щодо модифікації змісту поняття “економічна безпека” в рамках глобальних зрушень, зокрема побудований логічний ланцюжок, який дозволяє представити національну економічну безпеку як певну систему, що склалася на основі функціональної спорідненості і взаємодії елементів ланцюжка;

? науково-методичні підходи до виявлення загроз національній економічній безпеці України та її суб'єктів господарської діяльності (виведено кількісно-якісні параметри загроз);

? концептуальні основи формування системи економічної безпеки суб'єктів господарювання України шляхом включення до концепції інтеграційної складової.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що наукові положення, висновки та рекомендації дисертаційного дослідження можуть бути використані як на науковому, так і на практичному рівнях.

На науковому рівні - науковими установами та організаціями з метою подальшого дослідження теоретичних засад та розробки моделей безпечного функціонування господарюючих суб'єктів в умовах інтеграційного розвитку України.

На практичному рівні наукові положення, висновки та рекомендації дисертаційної роботи можуть бути використані при розбудові системи стійкого функціонування українських підприємств в умовах посиленого міжнародного економічного співробітництва та регіональної інтеграції.

Викладені в роботі наукові результати впроваджені в діяльності департаменту співробітництва з Європейським Союзом Міністерства економіки України, зокрема при підготовці інформаційно - аналітичних та позиційних документів щодо перспектив та пріоритетів України у рамках створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС з урахуванням можливих потенційних ризиків та загроз в процесі поступової інтеграції до спільного ринку Європейського Союзу (довідка від 29.12.2009 р. № 4703-25/42).

Теоретичні положення та практичні результати дослідження були впроваджені в науково-методичну діяльність кафедри міжнародної економіки та бізнесу ВНЗ “Університет економіки та права “КРОК” для розроблення курсів “Міжнародна економіка”, “Міжнародна економічна діяльність”, “Глобальна економіка”, “Міжнародні стратегії економічного розвитку” і використовуються в навчальному процесі зазначеного університету при викладанні означених курсів (довідка від 13.01.2010 № 69).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною роботою. Основні наукові дослідження за темою дисертації автор здійснив одноосібно. У дослідженні викладено авторський підхід до вирішення наукових завдань щодо формування та забезпечення системи національної економічної безпеки в процесі залучення національної економіки до процесів міжнародної економічної інтеграції на сучасному етапі їх розвитку.

Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторські розробки щодо формування та забезпечення системи національної економічної безпеки в процесі залучення національної економіки до процесів міжнародної економічної інтеграції на сучасному етапі їх розвитку. Наукові положення, висновки й рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно. Опубліковані наукові праці містять висновки та пропозиції, сформульовані особисто автором, і відображають його конкретний внесок у розвиток економічної науки. В дисертації використано ідеї та положення, що отримані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення і результати дисертаційного дослідження апробовані на міжнародних та науково - практичних конференціях, зокрема: на III Всеукраїнській науково-дослідній конференції “Економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку” в Європейському університеті (секція 1 - Світова економіка) з доповіддю “Конкурентні переваги України у забезпеченні інтеграції країни в економічний простір ЄС” (18 березня 2005 р., м. Київ), у II міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми розвитку внутрішнього ринку в умовах глобалізації” Київського Національного університету ім. Т. Г. Шевченка (економічний факультет) з доповіддю “Інтеграція національних ринків в регіональні системи” (секція - Глобалізація та її вплив на розвиток національного ринку країни) (17 листопада 2005 р., м. Київ), Міжнародній науково - практичній конференції “Пріоритетні напрями розвитку змішаної економіки” Київського національного університету технологій та дизайну з доповіддю “Проблеми забезпечення економічної безпеки в контексті економічної інтеграції в світове господарство” (18-19 жовтня 2007, м. Київ), Міжнародній науково - практичній конференції “Національні економіки в глобальному економічному просторі” в Університеті економіки та права “КРОК” з доповіддю “Національна економічна безпека в умовах посилення глобалізаційних процесів у світовій економіці” (16 квітня 2008 р., м. Київ), Міжнародному науково - практичному семінарі “Проблеми конкурентоспроможності економіки в умовах євроінтеграції: регіональні аспекти” з доповіддю “Інтеграція України у світове господарство: безпековий аспект” (23-24 червня 2008 р., м. Запоріжжя).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 4 одноосібних наукових статті у провідних наукових фахових виданнях та 3 тез доповідей на міжнародних наукових конференціях загальним обсягом 1,8 друк. арк.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний текст дисертації викладено на 212 сторінках комп'ютерного тексту. Дисертаційна робота містить 32 рисунки, 20 таблиць, 6 додатків, список використаних джерел у кількості 160 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано його мету й завдання, визначені об'єкт, предмет, методологічну базу, показано наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, подано відомості про їх апробацію та впровадження.

У першому розділі “Теоретико-методологічні аспекти аналізу ролі регіональної інтеграції в забезпеченні національної економічної безпеки та безпеки суб'єктів господарювання” здійснено комплексний аналіз суті і місця національної економічної безпеки та безпеки суб'єктів господарювання в загальній системі економічної та національної безпеки, чинників та її інтегральних складових, умов формування та функціонування; сформовано сучасну модель національної економічної безпеки із системою національних економічних інтересів як базової детермінанти; запропоновано модель забезпечення економічної безпеки національної економічної системи та суб'єктів господарської діяльності за умови глобалізаційного розвитку; досліджено механізми регіональної економічної інтеграції та вплив останньої на реалізацію національних економічних інтересів, визначено головні критерії оцінювання процесів економічної інтеграції в контексті економічних інтересів суб'єктів господарської діяльності.

Аналіз та узагальнення світової й вітчизняної економічної думки з питань забезпечення національної економічної безпеки дозволили автору дисертації систематизувати наукові уявлення до тлумачень як власне концепції безпеки, так і економічної безпеки держави. Визначено, що економічну безпеку держави слід розглядати як цільову функцію, що спрямована на забезпечення безпеки окремої особистості, і трактувати, по-перше, як похідну від міжнародної безпеки, оскільки на ній вона і будується; по-друге, як ту, що ґрунтується не на балансі сил держав-учасників системи міжнародних відносин, а на основі забезпечення між ними балансу інтересів: міжнародне середовище => міжнародна безпека => безпека держави <= державний інтерес <= баланс інтересів держав-учасників системи міжнародних відносин. Виявлені взаємозв'язки відтворюють місце державної безпеки в сучасному глобалізованому середовищі і дозволяють представити як системну єдність зовнішнє середовище (умови діяльності), рушійні сили розвитку (інтереси) та безпеку, яка ґрунтується на усуненні ризиків, що виникають внаслідок поєднання умов та інтересів.

Базисом безпеки держави в роботі визнано економічну безпеку, що доводиться, з одного боку, базисною роллю економіки в розвитку суспільства, з іншого - проявами економічної безпеки не лише у власне економічній сфері, а й у сферах перетину економічної сфери та суміжних позаекономічних сфер, зокрема у військово-економічній сфері; сфері захисту науково-технічного і інтелектуального потенціалу країни; сфері забезпечення суспільної безпеки; сфері взаємодії економіки і природного середовища. Виходячи з такого методологічного підходу до поняття безпеки та враховуючи комплексність та багатомірність її проявів, автор структурував її базисні складові і вийшов на поняття національної економічної безпеки та її суб'єктів. Відтак було встановлено зв'язок між національною економічною безпекою та економічною безпекою суб'єктів господарювання, визначено структурні рівні економічної безпеки та необхідні й достатні умови для її формування та функціонування.

За результатами проведеного аналізу констатовано, що в умовах глобалізаційних зрушень відбувається модифікація змісту категорії “національна економічна безпека”, яка ідентифікується через необхідні та достатні умови, які забезпечують незалежність національної економіки, її стабільність та стійкість, здатність до постійного розвитку та самовдосконалення на основі забезпечення державою реалізації і захисту національних економічних інтересів, та проявляється в нових змістовних характеристиках.

Як узагальнений висновок подано авторську модель системи національної економічної безпеки, що включає в себе: суб'єкти національної економічної безпеки; економічні інтереси та рівні їх реалізації як основу архітектоніки економічної безпеки; форми та сфери прояву економічної безпеки; гарантії реалізації моделі та умови її формування й функціонування; чинники, що визначають національну економічну безпеку (рис.1).



Рис. 1. Модель системи національної економічної безпеки

Джерело: складено автором

Формування і функціонування національної моделі економічної безпеки залежить від обґрунтованості вибору цільової функції суспільства, яка визначається системою національних економічних інтересів.

Тому, в дисертації зроблено висновок, що реалізація першої залежить від наявності в суспільстві національних економічних інтересів та їх обґрунтованості. Аналіз ґенези становлення системи національних економічних інтересів дозволив вивести алгоритм визначення сутності національних економічних інтересів та механізму їх формування і довести, що національні економічні інтереси детермінують систему національної економічної безпеки і економічну - в тому числі зовнішньоекономічну - діяльність країни. Зв'язок між національною економічною безпекою та зовнішньоекономічною діяльністю, яка представлена в роботі як форма вияву глобалізаційних зрушень, які модифікують зміст економічної безпеки, проявляється в тому, що ефективність системи національної економічної безпеки визначається мірою відповідності зовнішньоекономічної діяльності країни її національним економічним інтересам.

Висока міра відповідності зовнішньоекономічної діяльності країни національному економічному інтересу спричиняє суто позитивний ефект від функціонування системи національної економічної безпеки. Якщо суспільство сприймає як національний інтерес політику держави, то отримує від неї очікувану

максимізацію своєї цільової функції, добробут нації зростає, зростає її міжнародна конкурентоспроможність і в цілому зміцнюється захист особистості і всього суспільства. Логічний зв'язок національних економічних інтересів та системи національної економічної безпеки представлено як: реалізація національного економічного інтересу як єдності національно-державних і національно-приватних інтересів => цільова функція мікроекономічних суб'єктів > max => ефективність системи національного економічного захисту ^.

Автором запропоновано алгоритм забезпечення національної економічної безпеки країни, що інтегрована у глобальний економічний простір: захищеність національних економічних інтересів у рамках зміцнення життєво важливих національних цінностей запобігання відповідним існуючим загрозам національній економічній системі уникнення відповідних ризиків для функціонування національній економіці. Виведений алгоритм дав можливість побудувати модель забезпечення економічної безпеки національної економічної системи та суб'єктів господарської діяльності у рамках задоволення відповідних економічних інтересів за умови глобалізаційного розвитку.

Аналіз механізмів впливу регіональної економічної інтеграції на реалізацію національних та приватних економічних інтересів, а відтак - на систему національної економічної безпеки виявив, що, по-перше, в сучасній економічній науці відсутня теорія впливу економічної інтеграції на стан національної економічної безпеки та безпеки суб'єктів господарювання; по-друге, регіональна економічна інтеграція впливає на реалізацію національних економічних інтересів на трьох рівнях: споживачів (ефект для споживачів або добробут споживачів), виробників як суб'єктів господарювання (ефект для виробників або добробут виробників), держави (ефект для держави); по-третє, процес ефективної інтеграції супроводжується статичними та динамічними ефектами, які за умови високої міри відповідності інтересам суб'єктів господарювання, споживачів та держави забезпечують національну економічну безпеку та безпеку мікроекономічних суб'єктів країн - інтегрантів.

Таким чином, в дисертації підкреслюється, що національна економічна безпека є результуючим показником ефективності міжнародної економічної інтеграції. Міру ефективності інтеграції можна визначити на основі критеріїв, які характеризують стан національної економіки з огляду на найважливіші процеси, що відображають ступінь економічної безпеки, їх порогові значення є шкалою для вимірювання ефективності процесів регіональної економічної інтеграції.

Неефективний процес економічної інтеграції характеризуватиметься зниженням рівня національної економічної безпеки країни при можливості формування умов для економічної дестабілізації - різке порушення рівноваги, хитке становище економіки, розбалансованість господарських відносин, що в свою чергу негативно впливатиме на розгортання відповідних інтеграційних процесів через загрозу розвитку процесів дезінтеграції між відповідними країнами.

У другому розділі “Інтеграційна спрямованість економічного розвитку України в реалізації моделі забезпечення економічної безпеки” розглянуто концептуальні засади національної економічної безпеки України та здійснено аналіз чинників формування інтеграційної складової економічної безпеки України, а також ризиків інтеграційної орієнтації України в реалізації концепції забезпечення національної економічної безпеки та безпеки підприємств як її складової.

На основі вихідних положень Концепції національної безпеки України з акцентом, по-перше, на її економічному наповненні, по-друге, на зовнішньоекономічній складовій, та виходячи з рівня державної та наукової розробки проблеми, у роботі представлено узагальнений вигляд моделі концепції національної економічної безпеки України (рис.2).

Автором доведено, що використовувана в Україні модель національної економічної безпеки є обмеженою, оскільки в ній не враховані основні прояви національної економічної безпеки та безпеки суб'єктів господарювання.

В умовах глобалізації економіки такими виступають рівень відкритості економіки та її міжнародна конкурентоспроможність, саме з ними пов'язані ризики та загрози економічній безпеці.

Аналіз ступеня відкритості економіки України та її міжнародної конкурентоспроможності засвідчує, по-перше, значення показників відкритості товарних ринків України є нетиповими для економічно і промислово розвинених країн світу і можуть бути ідентифіковані як показники країн, що розвиваються.



Рис.2. Діюча в Україні модель концепції національної економічної безпеки

Високий ступінь відкритості товарних ринків свідчить про їх уразливість та, відповідно, уразливість національної економіки та її суб'єктів до змін зовнішнього екзогенного середовища та дії екзогенних факторів; по-друге, регіональна відкритість економіки України вказує на відносно високий рівень залежності ринку товарів та ринку послуг країни від двох інтеграційних утворень - ЄС та СНД; по-третє, національна економіка України характеризується надзвичайно високим рівнем включеності у світогосподарські зв'язки і через те може бути оцінена як та, що відповідає необхідним умовам інтеграційного розвитку, проте ефективність інтегрованості є невисокою; по-четверте, характеристики міжнародної конкурентоспроможності економіки України вказують переважно на її потенційні інтеграційні можливості і доводять, що для економічно розвинених країн вона не являє собою економічний інтерес в силу техніко-технологічної та економічної слабкості. Позиціонування України як країни з економікою, перехідною від стадії факторної орієнтованості до стадії орієнтації на ефективність, фактично унеможливлює реалізацію євроінтеграційної складової, яка б сприяла зміцненню національної економічної безпеки та безпеки суб'єктів господарської діяльності.

У роботі визначено модель ефективної інтеграції для суб'єктів господарської діяльності, що являє собою функціональну залежність:

Еі = f(Ес; Ев; Еіп),

(де Ес - ефективність функціонування суб'єктів господарської діяльності як суб'єктів інтеграції, Ев - ефективність відповідної двосторонньої взаємодії між суб'єктами інтеграції; Еіп - ефективність змістовного наповнення інтеграційного процесу).

Ця модель має виконуватися при умові повної відповідності національним економічним інтересам і оптимальному рівню забезпечення економічної безпеки. При складанні моделі ефективної інтеграції врахування факторів ризику та оцінка їх впливу дають можливість сформувати оптимальну стратегію для окремого суб'єкту інтеграційного процесу у рамках відповідної взаємодії.

В роботі здійснено ідентифікацію ризиків, які виступають загрозами для економічної безпеки з використанням якісних та кількісних методів. При здійсненні кількісного аналізу економічної безпеки за основу бралися кількісні визначення розмірів окремих ризиків усієї сукупності з використанням статистичного методу та методу експертних оцінок.

У третьому розділі “Активізація інтеграційних елементів у зміцненні системи забезпечення економічної безпеки України” здійснено ідентифікацію наслідків подальшого інтеграційного розвитку України для економічної безпеки та на основі аналізу специфіки розвитку інтеграційних процесів розроблено комплекс рекомендацій щодо підвищення позитивних ефектів інтеграційної складової системи забезпечення економічної безпеки.

Аналіз основних показників зовнішньоекономічної безпеки України показав, що останніми роками фактичні значення чотирьох з показників закріпили негативну тенденцію у рамках позиціювання країни у небезпечній зоні порівняно з відповідними пороговими значеннями (табл.1).

Таблиця 1.

Основні показники зовнішньоекономічної безпеки України

Показники, одиниця виміру	Порогові значення	Фактичні значення	Динаміка нормалізованих значень
		2007	2008
Відношення обсягу імпорту до ВВП, %	не більше 50	50,6	55,0		небезпечна зона
Коефіцієнт покриття імпорту експортом (відношення між обсягами експорту та імпорту), разів	не менше 1	0,89	0,85		небезпечна зона
Частка імпорту продовольства у внутрішньому споживанні країни, %	не більше 25	27,8	39,0		небезпечна зона
Питома вага сировинного та низького ступеня переробки експорту (промисловості) у загальному обсязі експорту товарів, %	не більше 40	51,6	52,8		небезпечна зона
Частка імпорту у внутрішньому споживанні країни, %	не більше 30	22,7	23,2		безпечна зона
Відношення обсягу експорту до ВВП, %	не більше 50	44,8	47,0		безпечна зона
Питома вага провідної країни-партнера в загальному обсязі зовнішньої торгівлі, %	не більше 30	27,1	21,5		безпечна зона

Джерело: складено автором за даними Мінекономіки: www.lan.me

Фактори негативної дії спричиняють посилення економічної залежності України від світової економіки, надаючи тим самим економічній інтеграції негативного ефекту, який визначає погіршення стану національної економічної безпеки та її суб'єктів (рис. 3).

Рис. 3. Індикатор зовнішньоекономічної безпеки, %

Джерело: складено автором за даними Мінекономіки: www.lan.me

Таблиця 2.

Порівняння основних порогових показників національної економічної безпеки та показників ефективності економічної інтеграції (2008 р.)

Показники	Порогові значення	Ефективність процесів інтеграції української економіки	Ідентифікація наслідків інтеграційного розвитку в контексті національної економічної безпеки
		Ефективна економічна інтеграція	Неефективна економічна інтеграція	Кількісна характеристика	Якісна характеристика
Частка імпорту продовольства у внутрішньому споживанні країни, %	не більше 25	<25	> 25	39,0	Неефективна Інтеграція
Рівень відкритості національної економіки - обсяги зовнішньоторговельного обороту до обсягів ВВП	0,8	< 0,8	> 0,8	1,2	Неефективна Інтеграція
Загальний рівень покриття імпорту експортом - обсяги експорту до обсягів імпорту	1,0	> 1,0	<1,0	0,85	Неефективна Інтеграція
Рівень покриття імпорту експортом торгівлі товарами - обсяги експорту до обсягів імпорту товарів	1,0	>1,0	< 1,0	0,8	Неефективна Інтеграція
Рівень покриття імпорту експортом торгівлі послугами - обсяги експорту до обсягів імпорту послуг	3,0	> 3,0	<3,0	1,2	Неефективна Інтеграція
Рівень експортної залежності - обсяги експорту у % до ВВП	50%	< 50%	> 50%	47,0	Ефективна Інтеграція
Рівень імпортної залежності - обсяги імпорту у % до ВВП	50%	< 50%	> 50%	55	Неефективна Інтеграція

Джерело: складено автором за даними Мінекономіки: www.lan.me та Нацбанку: www.bank.gov.ua.

Компаративний аналіз основних порогових показників економічної безпеки та показників ефективності економічної інтеграції вказує на недоцільність інтеграції України в регіональні об'єднання, оскільки інтеграційні процеси загострять існуючу нерівновагу національної економічної безпеки та безпеки суб'єктів господарювання.

В цьому контексті в дисертації розглянуті варіанти західноєвропейського інтеграційного розвитку України, як найбільш опрацьованого на міждержавному рівні і теоретично, досліджено ґенезу економічної взаємодії України з ЄС через призму забезпечення економічної безпеки та основні аспекти двосторонньої взаємодії, запропоновані Євросоюзом у межах нової генерації угод про створення зони вільної торгівлі відповідно до концепції нового регіоналізму, а також розроблено рекомендації щодо запровадження режиму вільної торгівлі між Україною та ЄС у рамках потреб національної економічної безпеки та безпеки суб'єктів господарської діяльності.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснене теоретичне узагальнення і запропоноване нове вирішення наукового завдання визначення впливу інтеграційного розвитку країни на національну економічну безпеку та безпеку суб'єктів господарювання, що виявляється в розробці теоретичних положень, теоретико-методологічних і практичних рекомендацій, спрямованих на формування системи забезпечення економічної безпеки в умовах реалізації інтеграційний пріоритетів. Результати проведеного дослідження дозволяють зробити такі висновки:

1. Зміст, що вкладається в поняття «економічна безпека», суттєво змінився від часу вживання поняття в науковому і прикладному значенні. Визначення і методологія, запропоновані класичними стаціонарним та “діяльнісним” підходами та школами політичного реалізму і ліберальною, є для умов глобального економічного розвитку обмеженими, хоча лібералісти і прагнуть увести в дослідження ефект міжнародної складової. Особливість національного економічного розвитку за умов глобалізації вимагає нового трактування і нових елементів методології дослідження економічної безпеки.

Методологічний ланцюжок аналізу можна представити як системну єдність: зовнішнє середовище (умови діяльності мікроекономічних суб'єктів) => рушійні сили розвитку (економічні інтереси) => безпека, яка ґрунтується на усуненні ризиків, що виникають внаслідок поєднання умов та інтересів, а економічну безпеку як предмет економічної науки можна визначити як багатофакторну категорію, що характеризує здатність національної економіки до розширеного відтворення задля задоволення на визначеному рівні потреб власного населення і держави; протистояння дестабілізуючій дії внутрішніх і зовнішніх чинників, що створюють загрозу стійкому збалансованому розвиткові країни.

Змінюються концептуальні цільові орієнтири економічної безпеки - спроможність держави реалізовувати власні владні рішення доповнюється спроможністю економічних суб'єктів різного рівня діяти в загальному руслі зміцнення економічної безпеки країни.

2. Алгоритм забезпечення економічної безпеки глобалізованої економіки виходить з умови ненав'язування національних моделей розвитку через визнання права на власний вибір, повагу до національних інтересів та відмову від економічного і політичного примусу. Необхідною умовою забезпечення національної економічної безпеки є економічна незалежність країни.

Достатні умови - (а) стабільність, стійкість та живучість національної економічної системи; (б) здатність економічної системи до саморозвитку і прогресу; (в) захищеність національних економічних інтересів. Відтак сучасна модель забезпечення економічної безпеки включає в себе: суб'єкти національної економічної безпеки; економічні інтереси та рівні їх реалізації як основу архітектоніки економічної безпеки; форми та сфери прояву економічної безпеки; гарантії реалізації моделі та умови її формування й функціонування; чинники, що визначають національну економічну безпеку. Функціональна спорідненість і взаємодія цих параметрів безпеки дозволяє говорити про систему забезпечення національної економічної безпеки.

3. До складу механізму забезпечення національної економічної безпеки входять: (а) національні економічні інтереси; (б) цілі та пріоритети внутрішньо- та зовнішньоекономічної політики; (в) критерії та параметри розвитку національної економіки, які відповідають вимогам економічної безпеки та забезпечують захист життєво важливих інтересів країни; (г) зовнішні і внутрішні загрози як сукупність умов та факторів, що створюють небезпеку економічним інтересам суб'єктів господарської діяльності та держави. Реалізація механізму забезпечення національної економічної безпеки залежить від обґрунтованості вибору цільової функції суспільства, яка визначається системою національних економічних інтересів. Національні економічні інтереси детермінують систему національної економічної безпеки і економічну - в тому числі зовнішньоекономічну - діяльність країни. Вони виступають провідником ідей інтеграційного розвитку і складають необхідну умову прийняття країною рішення про участь в інтеграційному об'єднанні, їх міждержавне узгодження в напрямку формування спільного регіонального економічного інтересу, визначає форми і типи інтеграції.

4. Забезпечення економічної безпеки є результуючим показником ефективності міжнародної економічної інтеграції, оскільки дає якісно-кількісну характеристику інтеграційних можливостей економічної системи. До основних кількісних параметрів належать рівень відкритості національної економіки, рівень покриття імпорту експортом, рівень критичного експорту, рівень критичного імпорту, сальдо зовнішньоторговельної діяльності, товарна структура експорту та імпорту, товарна структура критичного імпорту, частка іноземних інвестицій у ВВП.

5. Використовувана в Україні Концепція національної безпеки з доповненнями, існуючими в економічній науці, дозволяє розглядати її як певну модель забезпечення економічної безпеки країни. Її основу складають економічні та зовнішньоекономічні складові, бо в них закладено економічну взаємодію, взаємодоповнюваність та взаємозалежність національної економіки від глобальної. Модель не є досконалою. В ній відсутні провідні складові, як-то: рівень відкритості економіки та її міжнародна конкурентоспроможність, з якими пов'язані ризики та загрози національній економічній безпеці та безпеці суб'єктів господарювання з боку зовнішнього середовища.

6. Високий рівень відкритості економіки України не може бути показником ефективності зовнішньоекономічної діяльності країни і відповідності останньої потребам економічної безпеки. Специфічні характеристики економіки України вказують переважно на її потенційні інтеграційні можливості і доводять, що для економічно розвинених країн вона не становить інтерес в силу техніко-технологічної та економічної слабкості. Позиціонування України як країни з економікою аграрно-індустріального типу фактично унеможливлює реалізацію євроінтеграційної складової, яка б сприяла зміцненню національної економічної безпеки та безпеки суб'єктів господарювання.

7. При складанні моделі процесу ефективної інтеграції необхідним є врахування факторів ризику та оцінка їх впливу на забезпечення національної економічної безпеки, що дає можливість сформувати оптимальну стратегію для окремого суб'єкту господарської діяльності у рамках інтеграційного процесу. Підсумком проведеного в роботі аналізу стало визначення втрати країною незалежності як основного виду ризику, а прийнята у світі форма усунення такого ризику - утворення інтеграційного об'єднання - не є на сьогодні для України оптимальною. Сучасна макроекономічна інтеграція України, в якому б напрямку вона не розгорталася, пов'язана з посиленням економічної залежності країни і тим самим із зниженням рівня національної економічної безпеки суб'єктів господарювання. Остання залежить від можливості структурного маневру або товарної диверсифікації та концентрації, під якими розуміються перерозподіл товарних, капітальних і трудових ресурсів у відповідності з новою ситуацією та їхнє зосередження в окремих регіонах.

8. Зовнішньоторговельна модель України, якій характерні високий ступінь відкритості та підвищений рівень вразливості до дій екзогенних чинників, вимагає втручання держави в міжнародні економічні відносини країни, що націлене на послідовне відстоювання національних економічних інтересів країни за умови підвищення загального рівня конкурентоспроможності національної економіки та забезпечення економічної безпеки. Принцип “свободи торгівлі” має виступати як вторинний та бути підпорядкованим стратегії економічної безпеки країни, основними чинниками ефективної економічної інтеграції мають бути визнані: відносно високий рівень економічного розвитку країни; диференційована товарна структура експорту та імпорту, домінування обміну товарами з високим ступенем обробки; ємкий внутрішній ринок з диференційованим попитом.

9. Розбудова результативної системи забезпечення економічної безпеки вимагає змін в інтеграційних пріоритетах країни, які мають стосуватися використання концепції відкритого регіоналізму з обмеженнями, що відповідають національним економічним інтересам. Як провідні елементи змін в інтеграційних пріоритетах ідентифіковано: приведення у відповідність національних економічних інтересів та взаємних зобов'язань сторін-інтегрантів; вирішення питання про доступ до ринків товарів та державних закупівель; лібералізація ринків послуг; стимулювання інвестицій та здійснення захисту прав інвесторів; забезпечення прав інтелектуальної власності; проведення ефективної конкурентної політики.

10. Створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, яка б відповідала національним економічним інтересам країни, вимагає встановлення чітких принципів взаємодії у сферах: (1) торгівлі товарами (власне торгівля товарами, технічні бар'єри у торгівлі, інструменти торговельного захисту, санітарні та фітосанітарні заходи, сприяння торгівлі та співробітництво в митній сфері, правила походження товарів, торговельні відносини в енергетичній сфері), (2) послуг, заснування компаній, інвестицій, руху капіталу та поточних платежів; (3) горизонтальних питань (права інтелектуальної власності, конкурентна політика, державні закупівлі, врегулювання суперечок).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях

1. Мухаровська С. М. Зовнішньоекономічна безпека як складова економічної безпеки України // Вчені записки Університету «КРОК» / Ун-т економіки та права «КРОК». - Вип.1 (1997). - Вип. 13.- К.: 2005. - С. 63 - 67.

2. Мухаровська С. М. Інтеграція України у світове господарство: безпековий аспект // Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности: Сб. науч. Тр. - Вып. 1. Т. I / НАН Украины. Ин-т экономики прм-сти; Редкол.: Булеев И. П. (отв. ред.) и др. - Донецк, 2006. - С. 40-50.

3. Мухаровська С. М. Інтеграція національних ринків в регіональні системи // Вісник Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка / КНУ ім. Т. Г. Шевченка; Редкол.: Базилевич В. Д. (відп. ред.) та інш. - - Вип.1 (1958). - Вип. 98.- К.: 2007. - С. 50 - 53.

4. Мухаровська С. М. Сучасні засади інтеграції національної економіки в світову економічну систему в контексті забезпечення національної економічної безпеки // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право): Науковий журнал / НАУ ; Редкол.: Новицький В. Є. (відп. ред.) та інш. - Київ, 2007. № 7 - С. 35-45.

Матеріали наукових конференцій

5. Мухаровська С. М. Конкурентні переваги України у забезпеченні інтеграції країни в економічний простір ЄС // Економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку. Тези доповідей. Матеріали III Всеукр. наук.-дослід. конф., Київ, 18 березня 2005 р.; К.: Європейський університет. - С. 5 - 7.

6. Мухаровська С. М. Проблеми забезпечення економічної безпеки в контексті економічної інтеграції в світове співтовариство // Пріоритетні напрями розвитку змішаної економіки. Тези доповідей. Матеріали міжнарод. наук. - практ. конф., Київ 18-19 жовтня 2007 р.; К.: КНУТД. - С.3 - 5.

7. Мухаровська С. М. Національна економічна безпека в умовах посилення глобалізаційних процесів у світовій економіці // Національні економіки в глобальному економічному просторі. Тези доповідей. Матеріали міжнарод. наук. - практ. конф., Київ 16-17 квітня 2008 р.; К.: Університет економіки та права «КРОК». - С. 63 - 67.

АНОТАЦІЯ

Цевух С. М. Забезпечення економічної безпеки суб'єктів господарювання в процесі розвитку регіональної економічної інтеграції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 21.04.02 - економічна безпека суб'єктів господарської діяльності. - Вищого навчального закладу «Університет економіки та права «КРОК», Київ, 2010.

Дисертація є рукописом, в якому проведено комплексне дослідження теоретичних основ методології забезпечення національної економічної безпеки України та її суб'єктів господарювання в умовах розгортання інтеграційних процесів. Окреслено основні елементи моделі забезпечення національної економічної безпеки, визначено концептуальні засади створення системи національної економічної безпеки України з виокремленням елементів її інтеграційної складової. На основі аналізу інтеграційних процесів представлено модель ефективної міжнародної економічної інтеграції з визначенням результуючих показників для її виміру та оцінки. Ідентифіковано основні загрози національній економічній безпеці України та її суб'єктам господарювання, здійснено оцінку можливості їх усунення шляхом утворення регіонального інтеграційного об'єднання. Розроблено рекомендації щодо забезпечення ефективного інтеграційного поступу України у рамках забезпечення економічної безпеки.

Ключові слова: національна економічна безпека, економічна безпека суб'єктів господарювання, інтеграційні процеси, національні економічні інтереси, ефективність міжнародної економічної інтеграції, ризики та загрози національній економічній безпеці.

АННОТАЦИЯ

Цевух С. М. Обеспечение экономической безопасности субъектов хозяйствования в процессе развития региональной экономической интеграции. ? Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 21.04.02 ? экономическая безопасность субъектов хозяйственной деятельности - Высшего учебного заведения “Университет экономики и права “КРОК”, Киев, 2010.

Диссертация является рукописью, в которой проведено комплексное исследование теоретических основ методологии обеспечения национальной экономической безопасности Украины и ее субъектов хозяйствования в условиях развития интеграционных процессов.

Описаны основные элементы модели обеспечения национальной экономической безопасности, определены концептуальные основы создания системы национальной экономической безопасности Украины с выделением элементов ее интеграционной составляющей.

Оптимизировано саму модель национальной системы обеспечения экономической безопасности путем ее реструктуризации через введения таких элементов, как национальный интерес; необходимые и достаточные условия формирования и функционирования системы; факторы, которые определяют национальную экономическую безопасность.

Усовершенствовано определение базового интегрального элемента системы национальной экономической безопасности - субъекта хозяйственной деятельности - для условий развития региональной экономической интеграции.

На основе анализа воздействия интеграционных процессов на обеспечение национальной экономической безопасности и безопасности субъектов хозяйствования, представлена модель эффективной международной экономической интеграции с определением результативных показателей для ее измерения и оценки, которая основывается на оценке рисков и угроз национальной экономической безопасности. Она представлена функциональной зависимостью с тремя основными переменными: (а) субъекты хозяйственной деятельности как субъекты интеграции, (б) взаимодействие субъектов интеграции, (в) конкретное содержание и формы проявления процесса интеграции.

...