Економічний механізм збереження матеріальних витрат у сільськогосподарських підприємствах

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ В.В. ДОКУЧАЄВА

УДК: 631.15 : 338.512

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ЗБЕРЕЖЕННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ ВИТРАТ У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Горох Олександр Володимирович

Харків - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник:

доктор економічних наук, професор Олійник Олександр Васильович, Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, проректор з наукової роботи, завідувач кафедри фінансів

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Маренич Тетяна Григорівна, Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. Петра Василенка,

професор кафедри бухгалтерського обліку і аудиту кандидат економічних наук, професор Горкавий Володимир Кузьмич, Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, завідувач кафедри статистики і економічного аналізу

Захист відбудеться "9" грудня 2010 р. о 14-й годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.01 у Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, Харківська область, Харківський район, п/в "Комуніст-1", навчальне містечко ХНАУ, корп. 1, ауд. 1-221.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, Харківська область, Харківський район, п/в "Комуніст-1", навчальне містечко ХНАУ, корп. 1.

Автореферат розісланий "5" листопада 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Д.В. Шиян

Анотації

Горох О.В. Економічний механізм збереження матеріальних витрат у сільськогосподарських підприємствах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва. - Харків, 2010.

У дисертації висвітлено теоретико-методичні питання сутності економічного механізму збереження матеріальних витрат у сільськогосподарських підприємствах. Розроблені практичні рекомендації щодо його вдосконалення й ефективного функціонування.

На основі результатів дослідження автором уточнено визначення поняття "економічний механізм збереження матеріальних витрат" як системи зовнішніх і внутрішніх елементів, важелів, регуляторів загального економічного механізму функціонування сільськогосподарського виробництва, які, взаємодіючи і взаємодоповнюючи один одного, створюють передумови і спонукають сільгосп-товаровиробників до заощадження матеріальних витрат на одиницю виробленої сільськогосподарської продукції та підвищують ефективність використання матеріальних ресурсів. Показано досягнутий рівень і основні тенденції зміни матеріаломісткості у сільськогосподарських підприємствах. Обґрунтовано оптимальні рівні матеріальних витрат з розрахунку на одиницю площі відповідної культури у рослинництві, за яких досягається найбільш раціональне використання матеріальних ресурсів. Запропоновано систему оплату праці від чистої продукції як одного із важелів економічного механізму збереження матеріальних витрат. Визначені основні види інноваційних стратегій розвитку сільськогосподарських підприємств та практичні рекомендації щодо вдосконалення державної підтримки фінансово-кредитного забезпечення збереження матеріальних витрат у сільськогосподарських підприємствах.

Ключові слова: економічний механізм, збереження матеріальних витрат, ресурсозберігальні технології, чиста продукція, інноваційні стратегії, державна підтримка. економічний витрати сільськогосподарський

Горох А.В. Экономический механизм сбережения материальных затрат в сельскохозяйственных предприятиях. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук за специальностью 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Харьковский национальный аграрный университет им. В.В. Докучаева. - Харьков, 2010.

В диссертации отражены теоретико-методологические вопросы сущности экономического механизма сбережения материальных затрат в сельскохозяй-ственных предприятиях. Разработаны практические рекомендации относительно его усовершенствования и эффективного функционирования.

Последовательно рассмотрен терминологический ряд понятий, формирующих термины "сбережение материальных затрат" и "экономический механизм сбережения материальных затрат". Предложено авторское определение понятия "экономический механизм сбережения материальных затрат" как системы внешних и внутренних элементов, рычагов, регуляторов общего экономического механизма функционирования предприятия, которые, взаимодействуя и взаимодополняя друг друга, создают предпосылки и побуждают сельхозтоваропроизводителей к сбережению материальных затрат на единицу выработанной сельскохозяйственной продукции и повышают эффективность использования материальных ресурсов. Рассмотрена сущность ресурсосберегающих технологий. Автором доказано, что не всегда ресурсосберегающие технологии отвечают условиям процеса сбережения материальных затрат - экономии материальных затрат на единицу выработанной продукции. На данный момент ресурсосберегающие технологии дают экономию материальных затрат на единицу площади и уступают интенсивным технологиям, которые больше отвечают данному требованию процеса сбережения материальных затрат.

Показан достигнутый уровень и основные тенденции изменения материалоемкости в сельскохозяйственных предприятиях Харьковской области. На основании составленного рейтинга сельхозпредприятий областей Украины по уровню материалоемкости сельскохозяйственной продукции показано, на сколько выше уровень материальных затрат в расчете на одну гривну выработанной сельскохозяйственной продукции в предприятиях Харьковской области. С помощью графического метода и группировок выявлены основные причины повышения материалоемкости сельскохозяйственной продукции.

Для снижения материалоемкости сельскохозяйственной продукции автором предложен механизм частичной замены традиционного топлива альтернативным топливом с растительными маслами (биодизелем). Проведенные расчеты показали, что при частичной замене традиционного горючего биотопливом рационального состава (30% биодизельного + 70% дизельного топлива) в пяти исследуемых сельскохозяйственных предприятиях Харьковской области общая стоимость нефтепродуктов уменьшилась бы на 19,1 % и значительно улучшились бы показатели финансового состояния.

Автором установлено, что на данном этапе экономического развития организация оплаты труда в сельскохозяйственных предприятиях Харьковской области никак не связана с процессом сбережения материальных затрат. Те системы материального стимулирования, которые применяются в подавляющем большинстве сельскохозяйственных предприятий Харьковской области не оправдывают себя, не побуждают работников к сбережению материальных затрат. Проведенный автором сравнительный анализ разных систем оплаты труда показал, что более приемлемой системой оплаты труда, которая будет побуждать работников к рациональному использованию материальных ресурсов и их экономии, есть оплата труда от чистой продукции. Именно система оплаты труда от чистой продукции в дальнейшем должна стать одним из основных мотивационных элементов снижения материалоемкости сельскохозяйственной продукции.

В работе определены оптимальные уровни материальных расходов в расчете на единицу площади соответствующей культуры в растениеводстве, при которых достигается наиболее рациональное их использование. При проведении кореляционного анализа было установлено существенное влияние концентрации материальных затрат на показатели экономической эффективности. Предложено изпользование кривой Лоренца распределения сельскохозяйственных предприятий по уровню материалоемкости основных видов продукции для выработки стратегий инновационного развития в сфере ресурсосбережения.

Показано, что важным элементом экономического механизма сбережения материальных затрат может быть финансово-кредитное обеспечение сельскохозяйственнных товаропроизводителей и, в часности, механизм их государственной поддержки. Существующие механизмы бюджетной поддержки сельскохозяйственных предприятий не связаны с уровнем материалоемкости сельскохозяйственной продукции. Для устранения этого недостатка в соответствующие программы государственной поддержки предложено включить обязательное требование к претендентам на получение бюджетных средств использования ресурсозберегающих инновационных технологий.

Ключевые слова: экономический механизм, сбережения материальных затрат, ресурсосберегающие технологии, чистая продукция, инновационные стратегии, государственная поддержка.

Gorokh O.V. The economic mechanism of the savings of material inputs in the agricultural enterprises. - Manuscript.

The dissertation for the scientific degree of the candidate of economic sciences on speciality - 08.00.04 - economy and management of enterprises (by types of economic activity). - Kharkiv National Agrarian University named after V.V. Do-kuchayev, Kharkiv, 2010.

At the dissertation the teoritical and methodological questions of essence of the economic mechanism of the savings of material inputs in the agricultural enterprises are reflected. The practical recommendations concerning its improvement and effective functioning are developed. On the basis of results of the research the author specifies definition of concept " of the economic mechanism of the material inputs savings " as the systems of external and internal elements, levers, regulators of the general economic mechanism of functioning of the enterprise, which cooperat and fuifill each other create the preconditions and induce the agricultural-manufacturers to the savings of material inputs to unit of produced agricultural production and raise efficiency of material resources usege. The achieved level and basic tendencies of change material efficiency in the agricultural enterprises of Kharkov area is shown. The optimum levels of the material charges in account on unit of the area of the appropriate culture in plant-growing and per one unit of animal industries are determined, at which the maximal productivity of the appropriate kinds of production is achieved. The system of payment of work from pure production as one of levers of the economic mechanism of the savings of material inputs is offered. The basic kinds innovation strategies of development of the agricultural enterprises and practical recommendations concerning improvement of governmental support of the savings of material inputs in the agricultural enterprises are determined.

Key words: the economic mechanism, the savings of material inputs, resourse-saving technologies, pure production, innovation strategies, governmental support.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В умовах об'єктивно зумовленої обмеженості природного і ресурсного потенціалу першочергове значення надається управлінню ресурсами, оптимальному їх розподілу та використанню шляхом концентрації матеріально-технічних засобів у пріоритетних сільськогосподарських галузях, запровадженню ресурсо- та енергозберігальних технологій.

В Україні матеріаломісткість виробленої продукції є надто високою. На одиницю сукупного національного доходу витрачається у 2,5 раза більше енергії та інших ресурсів, ніж у розвинутих країнах світу. У сільському господарстві цей рівень майже втричі вищий.

Деякі види продукції (цукровий буряк, молоко, м'ясо великої рогатої худоби, свиней та ін.) у сільському господарстві не можуть конкурувати на світовому ринку з продукцією розвинутих країн світу. Адже висока матеріаломісткість даних видів продукції не дає змоги вітчизняним товаро-виробникам продавати продукцію за тією ціною, яка діє на світовому ринку. Якщо і надалі буде спостерігатися така тенденція, то вітчизняна продукція взагалі зникне із світового ринку. Тому сьогодні велике значення має збереження матеріальних витрат у сільськогосподарських підприємствах України. Усе це обумовило вибір теми дисертаційного дослідження і визначило його актуальність.

Питання збереження матеріальних витрат в АПК, зокрема у сільськогосподарських підприємствах, вивчали вітчизняні вчені: Я.К. Білоусько, Ю.В. Василенко, В.І. Гавриш, С.І. Дем'яненко, А.П. Мельник, В.Г. Семенов, В.Л. Товсто-п'ят, Г.В. Черевко, а також закордонні вчені: В.С. Гусаковський, С.Н. Дев'янін, В.А. Марков, Ф. Ніксон, Б. Санто, Б. Твісс, Ф. Хаберланд, Й. Шумпетер. Окремі питання економічного механізму вивчали В.Я. Амбросов, В.М. Гончаров, М.Я. Дем'яненко, І.І. Лукінов, Т.Г. Маренич, О.В. Олійник, П.Т. Саблук, П.В. Круш та ін.

Проте, як свідчить економічна практика, сучасна аграрна політика ще не забезпечила необхідних передумов для створення економічного механізму збереження матеріальних витрат у сільськогосподарських підприємствах.

Зв'язок з науково-технічними програмами. Дисертаційне дослідження здійснювалося відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри фінансів Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва за темою: "Фінансово-кредитний механізм сталого розвитку аграрного сектора економіки" (номер державної реєстрації 0108U011205). За цим напрямом автором розроблені теоретичні засади та практичні рекомендації щодо удосконалення економічного механізму збереження матеріальних витрат у сільськогосподарських підприємствах.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне обґрунтування та розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення економічного механізму збереження матеріальних витрат у сільськогосподарських підприємствах.

Реалізація зазначеної мети зумовлює необхідність вирішення таких завдань:

· узагальнити і систематизувати підходи до визначення економічної сутності збереження матеріальних витрат у сільському господарстві;

· поглибити теоретичні засади формування економічного механізму збереження матеріальних витрат;

· систематизувати підходи до визначення економічої сутності ресурсозберігальних технологій у сільськогосподарському виробництві;

· здійснити оцінку досягнутого рівня і тенденцій зміни матеріаломісткості сільськогосподарської продукції;

· здійснити аналіз енергозбереження як чинника раціонального використання матеріальних ресурсів;

· запропонувати шляхи вдосконалення організації оплати праці з метою посилення її впливу на збереження матеріальних витрат;

· обґрунтувати методичні підходи до вибору стратегій інновацій у збереженні матеріальних витрат;

· обґрунтувати оптимальний рівень концентрації матеріальних витрат при виробництві сільськогосподарської продукції;

· розробити рекомендації щодо вдосконалення фінансово-кредитного забезпечення як складової економічного механізму збереження матеріальних витрат у сільськогосподарських підприємствах.

Об'єктом дослідження є економічні процеси збереження матеріальних витрат у сільськогосподарських підприємствах.

Предметом дослідження є сукупність теоретико-методичних засад формування та ефективного функціонування економічного механізму збереження матеріальних витрат у сільськогосподарських підприємствах.

Методи дослідження. Методичною основою проведеного дисертаційного дослідження були загально-теоретичні методи наукового пізнання: діалектичний метод, системний аналіз, фундаментальні положення економічної теорії. При вирішенні окремих завдань використовувалися такі методи: абстрактно-логічний - вивчення теоретичних та методичних узагальнень, визначення проблем збереження матеріальних витрат у сільськогосподарських підприємствах, формулювання висновків з проведеного дослідження; монографічний - поглиблене дослідження сучасного стану збереження матеріальних витрат в окремих сільськогосподарських підприємствах; графічний - дослідження тенденцій зміни матеріаломісткості окремих видів продукції; порівняльний - виявлення рівня матеріаломісткості продукції у різних сільськогосподарських підприємствах регіону; групування - установлення факторів, які впливають на формування відповідного рівня матеріаломісткості продукції; експертні оцінки - визначення ефективноті впровадження біопального у сільськогосподарські підприємства; інші загальноприйняті статистичні методи і сучасні економіко-статистичні прийоми з використанням комп'ютерної техніки.

Інформаційною базою дослідження були матеріали Міністерства аграрної політики України, Державного комітету статистики України та Головного управління статистики у Харківській області, річні звіти сільськогосподарських підприємств, законодавчі акти та офіційні документи з реформування аграрного сектора, літературні джерела, матеріали Інтернет-ресурсів, результати особистих спостережень автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні теоретичних і практичних підходів щодо формування та підвищення ефективності функціонування економічного механізму збереження матеріальних витрат у сільськогосподарських підприємствах:

уперше:

- розроблено економічний механізм збереження матеріальних витрат у сільськогосподарських підприємствах як системи зовнішніх і внутрішніх елементів, важелів, регуляторів загального економічного механізму функціонування підприємства, які створюють передумови і спонукають сільгосптоваровиробників до заощадження матеріальних витрат на одиницю виробленої сільськогосподарської продукції та підвищують ефективність використання матеріальних ресурсів;

- запропоновано застосування кривої Лоренца розподілу сільськогосподарських підприємств за рівнем матеріаломісткості окремих видів сільськогосподарської продукції як бази для обґрунтування стратегій інновацій у сфері збереження матеріальних витрат;

удосконалено:

- сутність ресурсозберігальної технології у сільськогосподарському виробництві, яка повинна забезпечувати економію матеріальних витрат з розрахунку на одиницю виробленої продукції;

- методичний підхід до організації оплати праці з метою активізації її впливу на збереження матеріальних витрат у сільськогосподарському виробництві шляхом запровадження оплати праці від чистої продукції;

набули подальшого розвитку:

- підходи до визначення оптимальних рівнів концентрації матеріальних витрат з розрахунку на одиницю посівної площі сільськогосподарських культур на основі кореляційного аналізу і технологічних карт;

- визначення змісту і співвідношення понять "ресурсозбереження" та "збереження матеріальних витрат". Останнє є частиною ресурсозбереження і направлене на раціональне, комплексне використання й економне споживання матеріальних ресурсів з розрахунку на одиницю виробленої сільськогосподарської продукції;

- пропозиції щодо удосконалення механізму державної підтримки фінансово-кредитного забезпечення сільгосптоваровиробників шляхом введення до відповідних програм обов'язкової вимоги до претендентів на отримання бюджетних коштів для застосування ресурсозберігальних технологій виробництва сільськогосподарської продукції.

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що їх упровадження сприятиме збереженню матеріальних витрат у сільськогосподарських підприємствах, підвищуватиме економічну ефективність використання матеріальних ресурсів і знижуватиме негативний вплив на навколишнє середовище.

Результати дослідження щодо формування та ефективного функціонування економічного механізму збереження матеріальних витрат у сільськогосподарських підприємствах одержали позитивну оцінку та прийняті до впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Харківської облдержадміністрації (довідка № 08-28-227 від 03 вересня 2010 р.) та управлінням агропромислового розвитку Балаклійської райдержадміністрації (довідка № 685 від 21 липня 2010 р.); пропозиції щодо удосконалення організації оплати праці з метою посилення її впливу на збереження матеріальних витрат упроваджені у СТОВ "Гусарівське" Балаклійського району (довідка № 556 від 21 липня 2010 р.); методичні підходи до вибору стратегій інновацій у збереженні матеріальних витрат прийняті до впровадження у ВАТ "АФ Вербівське" Балаклійського району (довідка № 35 від 21 липня 2010 р.). Основні теоретичні і практичні розробки використовуються у навчальному процесі Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва під час викладання дисциплін: "Фінансовий менеджмент" і "Фінанси аграрних підприємств" (довідка № 1049 від 30 серпня 2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, висновки та пропозиції, що виносяться на захист, є результатом особистих досліджень. У дисертаційній роботі викладено власний підхід до роз'язання важливого наукового завдання - формування економічного механізму збереження матеріальних витрат у сільськогосподарських підприємствах. У публікації [9] автору належить обґрунтування підходу до вибору видів стратегій інновацій агропромислового виробництва за допомогою побудови статистичних рядів розподілу.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційного дослідження доповідалися і обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях: "Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи" (м. Харків, ХНТУСГ ім. П. Василенка, 19-20 квітня 2007 р.), "Фінансово-кредитний механізм функціонування аграрного комплексу" (м. Харків, ХНАУ, 22-23 листопада 2007 р.), "Проблемы развития АПК в контексте вступления в ВТО" (м. Луганськ, ЛНАУ, 15-16 травня 2008 р.), "Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн: стан, проблеми, перспективи" (м. Харків, ХНТУСГ ім. П. Василенка, 15-16 травня 2008 р.), "Економічні, екологічні та соціальні проблеми сталого розвитку аграрного сектору економіки" (м. Харків, ХНАУ, 1-3 жовтня 2008 р.), "Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні" (м. Київ, УААН, 23-24 жовтня 2008 р.), "Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения" (БелГСХА, Белгород, 19-22 мая 2009 г.); на міжнародній науковій конференціїї "Екологізація сталого розвитку агросфери і ноосферна перспектива інформаційного суспільства" (м. Харків, ХНАУ, 1-2 жовтня 2009 р.), а також на щорічних звітних конференціях науково-педагогічних працівників ХНАУ ім. В.В. Докучаєва (2007-2010 рр.)

Публікації. Результати досліджень викладено у шести одноосібних статтях, надрукованих у фахових виданнях та у п'ятьох інших публікаціях (одна у співавторстві) загальним обсягом 2,7 ум.-др. арк.

Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 223 найменувань, додатків. Викладена на 179 сторінках основного комп'ютерного тексту, містить 59 таблиць, 28 рисунків.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету й завдання, об'єкт, предмет, методи дослідження, розкрито зв'язок з науковими програмами і темами, сформульовано основні положення щодо наукової новизни роботи. Показано практичну значущість результатів дисертаційної роботи, наведено дані щодо апробації результатів дисертації та публікацій за темою дослідження.

У першому розділі "Теоретико-методичні засади формування економічного механізму збереження матеріальних витрат" послідовно досліджено термінологічний ряд понять, які формують термін "економічний механізм збереження матеріальних витрат у сільськогосподарських підприємствах", а також його особливості формування у сільськогосподарських підприємствах.

Збереження матеріальних витрат як поняття - відносно нове. І для того, щоб визначити його сутність, необхідно зрозуміти зміст категорії "ресурсо-збереження". В економічній літературі трапляються різні думки-твердження щодо визначення цього поняття. Але більшість із них зводяться до того, що у процесі ресурсозбереження задіяна наукова, виробнича, організаційна, комерційна та інформаційна діяльності, направлені на раціональне, комплексне використання всіх видів ресурсів, виходячи з існуючого рівня розвитку техніки і технології, індивідуальних можливостей підприємства при одночасному зниженні техногенної дії на навколишнє середовище. Збереження матеріальних витрат за своєю сутністю тісно пов'язане з поняттям ресурсозбереження. Різниця полягає у тому, що при ресурсозбереженні задіяні всі види ресурсів: фінансові, трудові, земельні, матеріальні тощо, а при збереженні матеріальних витрат - тільки матеріальні.

Для того, щоб збереження матеріальних витрат у сільськогосподарських підприємствах відповідало належному рівню, нами розроблені рекомендації щодо удосконалення й ефективного функціонування економічного механізму, який, на нашу думку, забезпечить високу ефективність ресурсоспоживання як на етапі формування ринкових відносин, так і під час повноцінного функціонування інститутів ринку. У зв'язку із цим визначено сутність поняття "економічний механізм збереження матеріальних витрат" як системи зовнішніх і внутрішніх елементів, важелів, регуляторів загального економічного механізму функціону-вання підприємства, які, взаємодіючи і взаємодоповнюючи один одного, створюють передумови і спонукають сільгосптоваровиробників до заощадження матеріальних витрат на одиницю виробленої сільськогосподарськї продукції та підвищують ефективність використання матеріальних ресурсів. На основі даного поняття були визначені основні елементи економічного механізму функціонування підприємства, що мають прямий вплив на збереження матеріальних витрат (рис. 1).



Рис. 1. Економічний механізм збереження матеріальних витрат у сільськогосподарських підприємствах (Власні дослідження автора)

Як видно з рисунка, економічний механізм збереження матеріальних витрат у сільськогосподарських підприємствах складається з окремих елементів (зовнішніх і внутрішніх) загального економічного механізму функціонування цих підприємств.

До зовнішніх елементів економічного механізму збереження матеріальних витрат відносяться: фінансово-кредитна політика держави, податкова політика, інвестиційна політика, лізинг. До внутрішніх елементів належать: ефективність управління, організація оплати праці, матеріальне стимулювання, внутрі-господарське бюджетування. Кожний із зазначених елементів має складові, які тією чи іншою мірою впливають на збереження матеріальних витрат. Так, якщо фінансово-кредитна політика держави направлена на фінансування і кредитування ресурсозберігальних технологій та інновацій ресурсозберігального типу, то така політика має значний вплив на збереження матеріальних витрат. Якщо здійснюється звичайне фінансування та кредитування сільськогоспо-дарських підприємств, то ніякого впливу немає.

Процес збереження матеріальних витрат нерозривно пов'язаний із застосуванням прогресивних технологій. Аналіз спеціальної літератури показує, що науковцями пропонуються адаптивна, ресурсозберігальна, інтенсивна та інші технології вирощування сільськогосподарських культур. У зв'язку з цим виникає проблема: яка з технологій за своїм змістом дає змогу заощаджувати ресурси з розрахунку на один гектар посівної площі, на одиницю продукції, і яка з них у найбільшій мірі відповідає потребам процесу збереження матеріальних витрат.

Економічна сутність ресурсозберігальної технології полягає у тому, що витрати ресурсів на одиницю виробленої продукції при застосуванні таких технологій повинні бути меншими, ніж за умови застосування традиційних технологій виробництва сільськогосподарських культур. Під час проведення порівняльного аналізу даних технологій було встановлено, що ресурсозберігальна технологія не завжди відповідає вимогам звичайного процесу збереження матеріальних витрат - економії витрат на одиницю виробленої продукції. Вона дає змогу заощаджувати ресурси тільки на одиницю площі. У той же час інтенсивні технології вимагають більших витрат з розрахунку на один гектар посіву, але за рахунок вищої врожайності культур забезпечують нижчий рівень матеріаломісткості одиниці продукції. Отже, інтенсивні технології у більшій мірі відповідають економічному змісту ресурсозберігальних технологій.

У другому розділі "Сучасний стан і тенденції зміни економічного механізму збереження матеріальних витрат у сільськогосподарських підприємствах" проведено аналіз досягнутого рівня і тенденцій зміни матеріаломісткості сільськогосподарської продукції у підприємствах Харківської області в умовах існуючого економічного механізму їх функціонування, а також показано вплив енергозбереження та оплати праці на процес збереження матеріальних витрат.

Як у цілому по Україні, так і у сільськогосподарських підприємствах Харківської області спостерігається збільшення рівня матеріаломісткості сільськогосподарської продукції за аналізований період (2000 - 2008 рр.). Валова продукція сільськогосподарських підприємств у порівнянних цінах 2005 р. збільшилася на 67,6 %, у той час як матеріальні витрати у грошовому вимірі зросли у 3,8 раза. Такі темпи зростання матеріальних витрат у 2008 р. призвели до зростання матеріаломісткості сільськогосподарської продукції у 2,3 раза порівняно з 2000 р.

Для оцінки досягнутого рівня матеріаломісткості сільськогосподарської продукції у підприємствах Харківської області було здійснено рейтингову оцінку областей, включаючи АРК, за рівнем цього показника. У 2008 р. за результатами рейтингу Харківська область зайняла двадцять третю позицію. Отже, рівень матеріаломісткості сільськогосподарської продукції у Харківській області один з найвищих в Україні.

У результаті дослідження було встановлено, що енергозбереження є важливим чинником раціонального використання матеріальних ресурсів у сіль-ськогосподарському виробництві. Одним з основних напрямів енергозбереження є часткова заміна дизельного пального біодизелем. Проведені розрахунки показали, що у разі заміни 30% дизельного пального у п'ятьох досліджуваних сільськогосподарських підприємствах Харківської області загальна вартість нафтопродуктів зменшилася б на 19,1 %, що сприяло б покращенню показників їх фінансового стану (табл. 1).

Таблиця 1 Показники економічної ефективності виробництва у деяких сільськогосподарських підприємствах Харківської області при використанні суміші "30 % МЕРО + 70 % ДП", 2008 р.

Показники	ТОВ А/Ф "Сади України" Кегичівського району	ПП "Золота нива" Ізюмського району	ТОВ "Україна нова" Первомайського району	ВАТ "Насінневе" Кегичівського району	ТОВ "Зоря" Великобурлуцького району
Вартість нафтопродуктів, тис. грн	13015,1	6203,9	5979,5	5975	4863,6
Вартість нафтопродуктів при використанні біопального, тис. грн	10525,3	5017,1	4835,6	4832,0	3933,2
Зміна вартості нафтопродуктів, %	80,9	80,9	80,9	80,9	80,9
Повна собівартість с.-г. продукції, тис. грн	169977,0	31481,6	30850,0	53712,0	32225,4
Повна собівартість продукції при використанні біопального, тис. грн	167487,2	30294,8	29706,1	52569,0	31295,0
Зміна собівартості с.-г. продукції, %	98,5	96,2	96,3	97,9	97,1
Прибуток (+), збиток (-), тис. грн	-48968,9	12676,5	5369,6	3066,2	-2312,7
Прибуток (+), збиток (-) при використанні біопального, тис. грн	-46479,1	13863,3	6513,5	4209,2	-1382,3
Зміна прибутку, %	94,9	109,4	121,3	137,3	59,8

- підприємства, що мають найбільшу питому вагу нафтопродуктів у структурі матеріальних витрат на виробництві сільськогосподарської продукції.

- ціна одного літра МЕРО (метиловий ефір ріпакової олії) - 2,5 грн, одного літра дизельного пального - 6,90 грн (Власні дослідження автора).

Значний вплив на матеріаломісткість сільськогосподарської продукції може здійснювати система організації оплати праці. Але, як показав проведений парний кореляційний аналіз (рис. 2), зв'язок між рівнем оплати праці

Рис. 2. Вплив середньомісячної оплати праці на матеріаломісткість продукції у сільськогосподарських підприємствах південно-степового агрокліматичного району Харківської області, 2008 р.

- за даними Головного управління статистики у Харківській області.

Отже, ті системи матеріального стимулювання, які застосовуються у переважній більшості сільськогосподарських підприємств Харківської області, не виправдовують себе, не спонукають працівників до заощадження матеріальних витрат. Під час проведення порівняльного аналізу різних систем оплати праці було встановлено, що більш прийнятною системою оплати праці, яка спонукатиме працівників до раціонального використання матеріальних ресурсів та їх економії, є оплата праці від чистої продукції. У зв'язку з цим ми провели групування сільськогосподарських підприємств південно-степового агрокліматичного району Харківської області за впливом розміру чистої продукції на матеріаломісткість сільськогосподарської продукції (табл. 2)

Таблиця 2 Вплив ефективності праці (за чистою продукцією) на матеріаломісткість продукції у сільськогосподарських підприємствах південно-степового агрокліматичного району Харківської області, 2008 р.

Показники	Групи підприємств за величиною чистої продукції з розрахунку на одного працівника у середньому за місяць, грн	У середньому по групі госпо-дарств	У серед-ньому по облас-ті
	-	0,01 - 1150,00	1150,01 - 2300,00	2300,01 - 3450,00	3450,01 і більше
Кількість підприємств у групі	20	32	39	20	21	132	521
Матеріальні витрати на 1000 грн валової про-дукції у порівнянних цінах 2005 р., грн	711,3	659,9	441,0	484,5	439,0	546,1	557,5
Матеріальні витрати на 1000 грн вартості пше-ниці у порівнянних цінах 2005 р., грн	695,8	545,6	431,7	439,7	333,4	474,1	468,2
Матеріальні витрати на 1000 грн вартості со-няшнику у порівнянних цінах 2005 р., грн	679,0	593,5	325,5	354,7	391,7	551,7	520,6
Матеріальні витрати на 1000 грн вартості цук-рового буряку у порів-нянних цінах 2005 р., грн	1155,3	780,2	595,7	525,5	350,0	708,7	641,0
Матеріальні витрати на 1000 грн вартості молока у порівнянних цінах 2005 р., грн	739,7	726,3	479,6	346,0	374,9	497,4	492,1
Матеріальні витрати на 1000 грн вартості при-росту ВРХ у порівнянних цінах 2005 р., грн	1583,5	1245,0	867,5	1211,2	982,2	964,5	1123,6

* - за даними Головного управління статистики у Харківській області.

Дані табл. 2 свідчать, що у досліджуваних господарствах у міру збільшення величини чистої продукції з розрахунку на одного працівника у переважній більшості груп знижується матеріаломісткість валової сільськогосподарської продукції і окремих її видів. Сільськогосподарські підприємства, у яких величина чистої продукції з розрахунку на одного працівника перевищувала 3450 грн, мали найнижчі показники матеріальних витрат з розрахунку на 1000 грн виробленої озимої пшениці, цукрових буряків, приросту ВРХ та валової продукції у цілому. Отже, стимулювання працівників за збільшення величини чистої продукції, у тому числі і за рахунок зменшення матеріальних витрат, буде сприяти форму-ванню мотиваційного механізму до раціонального використання матеріальних ресурсів.

У третьому розділі "Основні напрями вдосконалення економічного механізму збереження матеріальних витрат у сільськогосподарських підприємствах" обґрунтовані методичні підходи до вибору стратегій інновацій у збереженні матеріальних витрат, встановлені оптимальні рівні концентрації матеріальних витрат як чинника їх збереження при виробництві основних видів сільськогосподарської продукції. Визначені основні шляхи вдосконалення фінансово-кредитного забезпечення збереження матеріальних витрат.

Процес збереження матеріальних витрат нерозривно пов'язаний з інноваційним процесом, який є рушійною силою для попереднього. Інноваційний процес включає в себе стратегії інноваційного розвитку агропромислового виробництва. Сільськогосподарське підприємство, маючи у своєму арсеналі таку стратегію інноваційного розвитку, може мати високі економічні результати і вдало конкурувати на ринку. Вибір конкретного типу інноваційної стратегії залежить від ряду факторів, найважливішими з яких вважаються технологічні можливості й конкурентна позиція агропромислового виробника. У зв'язку з цим автором обґрунтовано методичні підходи щодо вибору стратегій інновацій у збереженні матеріальних витрат за допомогою використання кривої Лоренца розподілу сільськогосподарських підприємств за рівнем матеріаломісткості окремих видів сільськогосподарської продукції (рис. 3).

Пряма лінія на графіку показує ідеальний розподіл сільськогосподарських підприємств за рівнем матеріаломісткості одиниці продукції, коли показник матеріаломісткості у всіх підприємствах однаковий. Крива Лоренца показує розподіл матеріальних витрат на виробництво озимої пшениці при рівномірному зростанні обсягів її виробництва. Відхилення кривої Лоренца від прямої лінії обумовлюється розбіжностями в рівні матеріаломісткості продукції в окремих підприємствах. Чим вища варіація матеріаломісткості, тим більше це відхилення. У нашому прикладі сільськогосподарські підприємства, які виробляють 10 % зерна пшениці з найнижчою матеріаломісткістю витрачають лише 7,3 % матеріальних витрат, а підприємства, які виробляють десять відсотків зерна з найвищою матеріаломісткістю витрачають 13,1 % матеріальних витрат. Отже, розбіжність у рівні матеріаломісткості між сільськогосподарськими підприємствами цих груп становить майже двократну величину. Аналогічні дослідження проводилися і за іншими видами продукції. Цілком логічно припустити, що сільськогосподарські підприємства, які мають найнижчі показники матеріаломісткості, використовують у своїй діяльності останні досягнення науки і техніки. Подальше зниження матеріаломісткості продукції у них пов'язане зі здійсненням всього ланцюга інноваційного процесу. Для підприємств, які мають найнижчу матеріаломісткість щодо виробництва цих видів продукції, слід обрати стратегію очікування лідера. Для тих підприємств, які мають найвищу матеріаломісткість одиниці продукції, доцільно обрати стратегію продуктової і процесної імітації. Для обґрунтування стратегій інновацій на рівні держави необхідно враховувати рівень відхилення кривої Лоренца від прямої лінії. Чим більше це відхилення, тим більш домінуючою буде стратегія продуктової і процесної імітації. Наближення кривої Лоренца до прямої лінії свідчить про пріорітетний розвиток наукових досліджень.

Рис. 3. Крива Лоренца розподілу сільськогосподарських підприємств Харківської області за рівнем матеріаломісткості пшениці, 2008 р.

- за даними Головного управління статистики у Харківській області.

Раціональне використання матеріальних витрат значною мірою обумовлене оптимальним рівнем їх концентрації з розрахунку на один гектар посіву сільськогосподарських культур. Як відомо, у сільськогосподарському виробництві діє закон спадної віддачі, сутність якого полягає у тому, що кожна наступна порція матеріальних витрат (добрив, пального, насіння, кормів і т.п.) приносить меншу віддачу у вигляді виробленої продукції. Виходячи з цього, постає питання: який рівень концентрації матеріальних витрат з розрахунку на один гектар посівної площі дає змогу досягти найвищих показників ефективності виробництва, у тому числі найнижчої матеріаломісткості продукції? У зв'язку з цим на основі аналізу технологічних карт автором визначено оптимальні рівні концентрації окремих видів матеріальних витрат на озиму пшеницю та соняшник (табл. 3). Проведені розрахунки показали, що оптимальними рівнями матеріальних витрат з розрахунку на один гектар посіву на виробництві озимої пшениці в умовах Харківської області є 1362,11 грн, соняшнику - 1241,69 грн.

Таблиця 3 Оптимальні рівні концентрації окремих видів матеріальних витрат у сільськогосподарських підприємствах південно-степового агрокліматичного району Харківської області за інтенсивною технологією, 2010 р.

Витрати	Озима пшениця	Соняшник
	кг	грн	кг	грн
З розрахунку на 1 га посівної площі:
- насіння	227,0	340,00	5,0	79,00
- мінеральні добрива	207,0	476,80	200,0	552,67
- засоби захисту рослин	2,5	305,00	5,5	335,00
дизельне паливо	37,0	194,45	51,0	264,43
інші матеріальні витрати		45,86		10,59
Усього		1362,11		1241,69
Кількість сільгосппідприємств	122	125

*- за даними технологічних карт, розроблених фахівцями ХНАУ ім. В.В. Докучаєва.

Оптимальні рівні за даними технологічними картами забезпечують економічно доцільні рівні врожайності озимої пшениці та соняшнику - 50 і 30 ц/га.

Не менш важливу роль у підвищенні ефективного функціонування економічного механізму збереження матеріальних витрат відіграє фінансово-кредитне забезпечення сільгосптоваровиробників. Одним з основних елементів фінансово-кредитного забезпечення є державна підтримка сільгосптоваро-виробників (табл. 4). В умовах обмеженості бюджетних коштів держава особливо зацікавлена в ефективному використанні виділених засобів для підтримки сільгосптоваровиробників. Але у результаті проведеного дослідження було встановлено, що діючий механізм державної підтримки не стимулює до заощадження матеріальних витрат.

Таблиця 4 Вплив розміру державної підтримки на матеріаломісткість сільськогос-подарської продукції у сільськогосподарських підприємствах південно-степового агрокліматичного району Харківської області 2008 року

Показники	Групи підприємств за розміром державної підтримки на 1 га с.-г. угідь, грн	У середньому по групі	У серед-ньому по області
	Не отримують	0,01 - 75,00	75,01 - 150,00	150,01 - 225,00	225,01 і біль-ше
Кількість під-приємств у групі	14	33	35	21	29	132	521
Середньооблі-кова чисельність працівників на 100 га с.-г. угідь, чол	3,7	1,7	1,9	2,1	3,9	2,7	2,6
Середньомісячна оплата праці, грн	1044,1	1033,3	832,1	930,7	1234,8	1092,0	971,4
Матеріальні вит-рати на 1000 грн валової продукції у порівнянних цінах 2005 р., грн	468,7	580,9	478,4	521,2	564,4	545,6	557,5

* - за даними Головного управління статистики у Харківській області.

За даними табл. 4 видно, що майже відсутній зв'язок між розміром державної підтримки з розрахунку на один гектар сільськогосподарських угідь і рівнем матеріальних витрат з розрахунку на 1000 грн валової сільськогос-подарської продукції у порівнянних цінах 2005 р. Більше того, сільсько-господарські підприємства з найвищим рівнем державної підтримки мали вищий рівень матеріаломісткості продукції, ніж у середньому по сукупності досліджуваних господарств і в середньому по області. Така ситуація пояснюється тим, що державні програми підтримки сільгосптоваровиробників через часткове здешевлення вартості кредитів комерційних банків, здешевлення складної сільськогосподарської техніки, часткової компенсації витрат на мінеральні добрива не передбачають як обов'язкову умову отримання бюджетних коштів, використання підприємствами, отримувачами цих коштів, ресурсозберігальних технологій, техніки, інновацій у сфері збереження матеріальних витрат. Виходячи з цього, запропоновано включення до відповідних програм державної підтримки сільгосптоваровиробників додаткового пункту, в якому зазначалося б цільове отримання коштів підприємствами-претендентами для застосування ресурсо-зберігальних технологій, інновацій ресурсозберігального типу.

Висновки

У дисертації наведено теоретико-методичні положення та визначено напрями сучасного вирішення наукового завдання щодо вдосконалення економічного механізму збереження матеріальних витрат у сільськогос-подарських підприємствах. Результати дослідження дозволяють сформулювати такі висновки:

1. Необхідність переходу до якісно нового рівня ресурсоспоживання є об'єктивною і незаперечною умовою підвищення ефективності суспільного виробництва. Раціональне використання ресурсів сільськогосподарського виробництва можливе лише за умови здійснення ефективних заходів зі збереження матеріальних витрат як ринковими важелями, так і державним регулюванням економіки шляхом формування відповідного економічного механізму збереження матеріальних витрат.

2. Збереження матеріальних витрат є складовою процесу ресурсо-збереження. Ресурсозбереження передбачає економію всіх видів ресурсів: фінансових, трудових, земельних, матеріальних тощо, а при збереженні матеріальних витрат - тільки матеріальних. Збереження матеріальних витрат - це цілісна система, що певним чином організована, упорядкована, включає в себе технічну, економічну й соціальну політику держави, відображає найбільш суттєві і стійкі взаємозв'язки і взаємозалежності, які безпосередньо відображають основні сторони виробничо-господарської діяльності на всіх рівнях виробництва, направлена на раціональне, комплексне використання й економне споживання матеріальних ресурсів з розрахунку на одиницю виробленої продукції сільського господарства.

3. Економічний механізм збереження матеріальних витрат є складовою економічного механізму функціонування сільгосптоваровиробників і розглядається як сукупність зовнішніх і внутрішніх елементів, важелів, регуляторів функціонування сільськогосподарського виробництва, які, взаємодіючи і взаємодоповнюючи один одного, створюють передумови і спонукають сільгосптоваровиробників до заощадження матеріальних витрат на одиницю виробленої сільськогосподарськї продукції.

4. Важливою умовою збереження матеріальних витрат є запровадження у виробництво ресурсозберігальних технологій. Але, як показує порівняльний аналіз різних сучасних технологій виробництва основних сільськогосподарських культур, ресурсозберігальні технології не завжди відповідають умовам процесу збереження матеріальних витрат - економії матеріальних витрат на одиницю виробленої продукції. Ресурсозберігальні технології дають економію матеріальних витрат на одиницю площі. У той же час інтенсивні технології вимагають більших витрат з розрахунку на один гектар посіву, але за рахунок більш високої урожайності культур забезпечують нижчий рівень матеріаломісткості одиниці продукції. Отже, інтенсивні технології у більшій мірі відповідають умовам процесу збереження матеріальних витрат.

5. Досягнутий рівень матеріаломісткості продукції у сільськогосподарських підприємствах Харківської області є одним з найвищих в Україні. У 2008 р. розмір матеріальних витрат з розрахунку на одну гривню валової продукції становив 0,93 грн. За цим показником сільськогосподарські підприємства Харківської області посіли двадцять третє місце серед усіх областей України. Значне зростання вартісних показників матеріаломісткості сільськогосподарської продукції у 2000-2008 рр. обумовлене випереджаючим зростанням цін на матеріальні ресурси у порівнянні з темпами зростання валової сільськогос-подарської продукції.

6. Вартість нафтопродуктів з розрахунку на один гектар площі сільськогосподарських угідь у сільськогосподарських підприємствах Харківської області протягом 2004 - 2008 рр. збільшилася у 2,2 раза і становила 318,16 грн. А витрати нафтопродуктів у натуральному вимірі протягом аналізованого періоду зменшилися на 23,2 % і у 2008 р. становили 79,5 кг з розрахунку на один гектар площі сільськогосподарських угідь, що значно вище, ніж у розвинених країнах світу. Важливим чинником раціонального використання матеріальних ресурсів у сільськогосподарському виробництві є енергозбереження. Одним з основних напрямів енергозбереження є часткова заміна дизельного пального біодизелем. Проведені розрахунки показали, що у разі часткової заміни традиційного пального пальним раціонального складу (30% біодизельного + 70% дизельного пального) у п'ятьох досліджуваних сільськогосподарських підприємствах Харків-ської області загальна вартість нафтопродуктів зменшилася б на 19,1 %, що сприяло б покращенню показників їх фінансового стану.

7. На сучасному етапі економічного розвитку організація оплати праці у більшості сільськогосподарських підприємств Харківської області не пов'язана із процесом збереження матеріальних витрат. Ті системи матеріального стимулю-вання, які застосовуються у переважній більшості підприємств не виправдовують себе, не спонукають працівників до заощадження матеріальних витрат. Проведений порівняльний аналіз різних систем оплати праці показав, що більш прийнятною системою оплати праці, яка спонукатиме працівників до раціонального використання матеріальних ресурсів та їх економії, є оплата праці від чистої продукції.

8. Процес збереження матеріальних витрат нерозривно пов'язаний з інноваційним розвитком. Вибір стратегій інноваційного розвитку у збереженні матеріальних витрат як на рівні окремого підприємства, так і на рівні держави у цілому залежить від розподілу сільськогосподарських підприємств за рівнем матеріальних витрат з розрахунку на одиницю виробленої продукції. У роботі обґрунтовано доцільність використання кривої Лоренца розподілу сільськогосподарських підприємств за рівнем матеріаломісткості окремих видів сільськогосподарської продукції для обґрунтування стратегій інновацій у сфері збереження матеріальних витрат. Для підприємств, які мають найнижчу матеріаломісткість з виробництва окремих видів продукції, слід обрати стратегію очікування лідера. Для тих підприємств, які мають найвищу матеріаломісткість одиниці продукції, доцільно обрати стратегію продуктової і процесної імітації. Для обгрунтування стратегій інновацій на рівні держави необхідно враховувати рівень відхилення кривої Лоренца від прямої лінії. Чим більше це відхилення, тим більш домінуючою буде стратегія продуктової і процесної імітації. Наближення кривої Лоренца до прямої лінії свідчить про пріорітетний розвиток наукових досліджень.

9. Раціональне використання матеріальних витрат значною мірою обумов-лене оптимальним рівнем їх концентрації з розрахунку на один гектар посіву сільськогосподарських культур. Проведені розрахунки показали, що в умовах Харківської області оптимальними рівнями матеріальних витрат з розрахунку на один гектар посіву на виробництві озимої пшениці є 1362,11 грн, соняшнику - 1241,69 грн.

10. Важливим елементом економічного механізму збереження матеріальних витрат може бути фінансово-кредитне забезпечення сільгосптоваровиробників і, зокрема, механізм їх державної підтримки. Проведені дослідження показали, що на даному етапі економічного розвитку рівень матеріаломісткості сільськогосподарської продукції ніяк не пов'язаний з розміром державної підтримки. Для усунення цього недоліку запропоновано включення до відповідних програм державної підтримки сільгосптоваровиробників як обов'язкової вимоги до претендентів на отримання бюджетних коштів пункту щодо застосування ресурсозберігальних інноваційних технологій, що дасть змогу активізувати позитивну дію фінансово-кредитного забезпечення на збереження матеріальних витрат у сільськогосподарському виробництві.

...