Державне регулювання ринку харчової продукції в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку

УДК 332.025.12:664

Спеціальність 08.00.03 - економіка та управління

національним господарством

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Державне регулювання ринку харчової продукції в Україні

Гречук Тетяна Любомирівна

Харків - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Благун Іван Семенович, Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника, завідувач кафедри економічної кібернетики

Офіційні опоненти:

Хамініч Світлана Юріївна, доктор економічних наук, професор, Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара

завідувач кафедри маркетингу та менеджменту Мерхо Олександр, кандидат економічних наук, Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, молодший науковий співробітник відділу проблем розвитку регіональної економіки

Захист відбудеться "19" листопада 2010 року о 1300 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.251.01 у Науково-дослідному центрі індустріальних проблем розвитку НАН України за адресою: 61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 7 під'їзд, 8 поверх.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Науково-дослідного центру індустріальних проблем розвитку НАН України за адресою: 61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 7 під'їзд, 8 поверх.

Автореферат розісланий "18" жовтня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.М. Красноносова

Анотації

Гречук Т.Л. Державне регулювання ринку харчової продукції в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України. - Харків, 2010.

Дисертація присвячена удосконаленню методичного забезпечення державного регулювання ринку харчової продукції в Україні.

У роботі проведено узагальнення теоретичних засад щодо визначення кон'юнктури ринку харчової продукції та досліджено змін, які мають місце у її складі під впливом інтеграції України у світове співтовариство. Аналіз статистичних даних свідчить про підвищення рівня життя населення України, що відобразилося у якості харчування, яке стало більш якісним та збалансованим. Однак, позитивні зрушення у структурі попиту на харчову продукцію у повному обсязі не задовольняють вимогам товаровиробників щодо сталого розвитку галузі.

В роботі запропоновано використання прогнозних моделей щодо визначення обсягів виробництва окремих видів продукції, які дають змогу заздалегідь оцінити ситуацію із забезпеченням харчовою продукцією населення країни, своєчасно, у разі потреби, застосувати заходи державного регулювання та стабілізувати ситуацію на ринку харчових продуктів. Проведено аналіз експорту-імпорту харчової продукції, як загалом, так і по окремих групах товарів та зроблено висновок, що в більшості обсяги експорту харчової продукції перевищують обсяги імпорту відповідних товарів. харчовий ринок інтеграція

Запропоновано використання програмно-цільового підходу до державного регулювання розвитку харчової промисловості, який дозволяє чітко визначати терміни виконання та здійснювати контроль ефективності заходів державної підтримки товаровиробників на ринку харчової продукції. Виконано оцінку рівня якості харчової продукції як стратегічного імперативу діяльності товаровиробників. Розроблено методичний підхід що дає змогу визначити переваги та недоліки державного цінового обмеження учасників ринку харчової продукції з урахуванням договірних умов господарювання та визначити ціновий коридор для товаровиробника.

Ключові слова: державне регулювання, ринок харчової продукції, прогнозування обсягів випуску продукції харчування, важелі державного регулювання, державна підтримка виробників харчової продукції, цінове обмеження.

Гречук Т.Л. Государственное регулирование рынка пищевой продукции в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины. - Харьков, 2010.

Диссертация посвящена совершенствованию государственного регулирования рынка продуктов питания в Украине.

В работе проведено обобщение теоретических основ определения конъюнктуры рынка пищевой продукции и исследованы изменения в ее составе под влиянтем интеграции Украины в мировое сообщество. Анализ статистических данных свидетельствует о повышении уровня жизни населения Украины, которое, в числе прочего. проявляется в качестве питания. Как показало исследование, охватившее период 2003-2009 гг., население Украины стало питаться более качественно и сбалансированно. Увеличилось потребление населением растительных и животных белков, овощей и фруктов, сократилось потребление углеводов, представленных хлебобулочными изделиями и картофелем. Однако позитивные сдвиги в структуре спроса на пищевую продукцию в полном объеме не удовлетворяют требованиям ее товаропроизводителей для обеспечения их устойчивого развития.

В работе предложено использование прогнозных моделей для определения объемов производства отдельных видов продуктов питания. Прогнозные данные позволяют проводить предварительную оценку ситуации по вопросам обеспеченности населения страны отдельными видами продуктов питания и своевременно, в случае необходимости, осуществлять мероприятия государственного регулирования, позволяющие стабилизировать ситуацию на рынке пищевых продуктов. Проведен анализ объемов экспорта-импорта пищевой продукции, как в целом, так и по отдельным группам товаров, и сделан вывод, что в большинстве случаев объемы экспорта продуктов питания превышают объемы импорта соответствующих товаров.

Предложено использование программно целевого подхода при осуществлении государственной поддержки развития субъектов хозяйственной деятельности, специализирующихся на выпуске продуктов питания. Данный метод позволяет четко определять сроки выполнения и осуществлять контроль эффективности мероприятий государственной поддержки товаропроизводителей на рынке пищевой продукции. Выполнена оценка уровня качества пищевой продукции как стратегического императива деятельности товаропроизводителей. Разработан методический подход, который дает возможность определить преимущества и недостатки государственного ценового ограничения участников рынка продуктов питания с учетом договорных условий ведения хозяйственной деятельности и определить ценовой коридор для товаропроизводителя.

Ключевые слова: государственное регулирование, рынок пищевых продуктов, прогнозирование объемов выпуска продуктов питания, рычаги государственного регулирования, государственная поддержка производителей пищевых продуктов, ценовое ограничение.

Grechuk T. L. State adjustment of the food products market in Ukraine. Manuscript.

Dissertation on the competition of graduate degree of candidate of economic sciences on speciality 08.00.03 is an economy and management a national economy. Research center of industrial problems of development of NAS of Ukraine. Kharkiv, 2010.

Dissertation is devoted to improvement of the methodical providing of government control of food products market in Ukraine.

Generalization of theoretical principles is in-process conducted in relation to definition of the state of affairs of food products market and investigational changes which take a place in its composition under act of integration of Ukraine in a world concord. The analysis of statistical information testifies to the increase of standard of living of population of Ukraine, which was represented in quality of feed. However, positive changes in the pattern of demand on food products in full dissatisfy the requirements of commodity producers in relation to steady development of industry.

The use of prognosis models is in-process offered in relation to definition of production of separate types of products, which enable preliminary to estimate a situation with providing of unsettling of country food products, volumes, in the case of necessity, to apply the steps of government control and stabilize a situation at the market of food products. The analysis of food products export-import is conducted, both on the whole and on the separate groups of commodities, and a conclusion is done, that in majority the volumes of export of food products exceed the volumes of import of the proper commodities.

The use of the programmatic having a special purpose going is offered near government control of development of food retail industry, which allows expressly to determine the terms of implementation and carry out control of efficiency of step of state support of commodity producers at the market of food products. The estimation of level of quality of food products is executed as to strategic activity of commodity producers. Methodical approach is developed that enables to define advantages and lack of state price limitation of participants of food product market taking into account the contractual terms of menage and define a price corridor for a commodity producer.

Keywords: government control, market of food products, prognostication the volume of the products output, levers of government control, state support of food producers, price limitation.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Одним з пріоритетних завдань розвитку економіки України є забезпечення населення продовольством. Інтеграція країни у світове співтовариство вносить певні корективи у відносини, що склалися на ринку харчової продукції. Значних змін у цьому зв'язку зазнає кон'юнктура ринку, яка в науковій літературі розглядалась у працях О. Білоруса, В. Власова, Л. Дейнеко, С. Князєва, А. Коваленка, В. Кредисова, Д. Крисанова, П. Саблука, І. Сороки, С. Хамініч та інших вчених. Проте, дослідженню змін у кон'юнктурі ринку харчової продукції в Україні приділено недостатньо уваги.

Нестабільний характер виробництва продуктів харчування й посилення впливу з боку світового ринку у зв'язку зі вступом України до Світової організації торгівлі (СОТ) ускладнюють розвиток діяльності суб'єктів господарювання на ринку харчової продукції та не сприяють зміцненню їх конкурентоспроможності. Питанням підвищення конкурентоспроможності товаровиробників, у тому числі за рахунок впровадження інновацій, присвячені роботи О. Амоші, А. Гальчинського, В. Геєця, О. Дація, М. Кизима, В. Пономаренка, А. Семенова, О. Тищенка, однак, особливості підприємницької діяльності на ринку харчової продукції розглянуті фахівцями не в достатній мірі.

Спроби здійснення регулюючих заходів з боку держави на ринку харчових продуктів, які мали місце на протязі останніх п'яти років, не дали очікуваних результатів з ряду причин. Питанням державного регулювання присвячено чимало публікацій В. Валентинова, С. Кузьміна, Д. Стеченка, Г. Черева, В.Шкаберіна. Фахівці вважають, що наявність ефективної державної політики є обов'язковою передумовою економічної стабілізації ринку харчової продукції. Проте, питання розробки послідовних та всебічно обгрунтованих організаційних заходів щодо регулювання ринку харчової продукції з боку держави залишаються недостатньо розкритими.

Зважаючи на необхідність забезпечення населення країни якісними продуктами харчування та дотримуючись позиції адаптації вітчизняних товаровиробників до вимог СОТ, нагальною є потреба у регулюючих заходах з боку держави щодо ринку харчової продукції. Виходячи з вищенаведеного вибір теми дослідження є актуальним та своєчасним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи відповідає планам наукових досліджень Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника і є частиною комплексної теми кафедри економічної кібернетики "Моделювання соціально - економічного розвитку економіко - виробничих структур в ринкових умовах" (номер державної реєстрації 0102U004510). У ході виконання цієї науково-дослідної роботи автором було особисто обґрунтовано роль та значення ринку харчової продукції в розвитку економічної системи держави та запропоновано методичний підхід щодо прогнозування обсягів виробництва окремих видів продукції харчування у перспективному періоді.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у подальшому розвитку теоретико-методичних положень та розробці практичних рекомендацій щодо забезпечення державного регулювання ринку харчової продукції в Україні.

Для досягнення обраної мети в роботі було визначено такі задачі:

проведення аналізу кон'юнктури ринку харчової продукції в Україні та визначення стратегічних сегментів позиціювання вітчизняних товаровиробників;

визначення стану та перспектив розвитку виробництва і переробки сільськогосподарської продукції в харчовій галузі;

вивчення динаміки обсягів зовнішньої торгівлі України продукцією харчування та визначення перспектив підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників у цій сфері;

удосконалення методичного забезпечення організації державної підтримки виробництва продукції харчування;

оцінка рівня якості та удосконалення порядку регулювання цін на продукцію харчування в Україні.

Об'єктом дослідження є процес державного регулювання ринку харчової продукції.

Предметом дослідження є теоретико-методичні та прикладні аспекти державного регулювання ринку харчової продукції в Україні.

Методи дослідження. У процесі дослідження було використано такі загальні та часткові методи: логічного підходу - для уточнення сутності низки понять; аналізу та синтезу - для дослідження кон'юнктури ринку харчової продукції; порівняння - для визначення стану виробництва окремих видів продукції харчування; індукції та дедукції - для стратегічної сегментації ринку харчової продукції для вітчизняних товаровиробників та визначення ціни на окремі види продукції.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі акти різних гілок влади в Україні, статистична інформація Державного комітету статистики України.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі було вирішено науково-практичну задачу удосконалення методичного забезпечення державного регулювання ринку харчової продукції в Україні.

У процесі дослідження було отримано такі найбільш суттєві наукові результати різного ступеня новизни:

набули подальшого розвитку:

методичний підхід до регулювання цін на ринку харчової продукції, який, на відміну від існуючих, ґрунтується на обмеженні максимального та мінімального їх значення на окремі споживчі харчові товари "вирішального соціального значення", що є передумовою сталого розвитку товаровиробників та захищає їх від несумлінної конкуренції, а також сприяє захисту фінансових інтересів споживачів;

теоретико-методичний підхід до визначення якості харчової продукції як стратегічного імперативу її конкурентоспроможності, який, на відміну від існуючих, базується на комплексі організаційних заходів нормативно-правового характеру, що створюють сприятливі умови для інтеграції вітчизняних товаровиробників харчової продукції у світове господарство;

методичний підхід до прогнозування обсягів виробництва окремих видів харчової продукції, що, на відміну від існуючих, дає змогу визначати припустимі обсяги реалізації харчової продукції та запобігати виникненню ажіотажного попиту на окремі харчові продукти;

удосконалено:

теоретико-методичний підхід до стратегічного сегментування ринку харчової продукції з метою організації державної підтримки товаровиробників, що, на відміну від існуючих, включає повздовжній та поперечний аналіз обраних напрямів діяльності і дозволяє визначати стан конкурентного середовища та ймовірність очікуваних результатів;

теоретико-аналітичне обгрунтування заходів державної підтримки щодо активізації інноваційної діяльності вітчизняних товаровиробників харчової продукції, яке дозволяє впорядкувати стихійні процеси, що притаманні вітчизняному ринку.

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення дисертаційної роботи доведені до рівня методичних розробок і конкретних пропозицій, які можуть бути використані для аналіза, оцінювання та підвищення ефективності державної підтримки вітчизняних товаровиробників на ринку харчової продукції.

Теоретичні розробки використовуються в навчальному процесі при викладанні курсів "Фінанси", "Соціальне страхування", "Маркетинг" у Івано-Франківському університеті права ім. короля Данила Галицького (довідка № 25/3 від 10.02.2010 р.).

Запропоновані в дисертації висновки й рекомендації, що мають прикладний характер, упроваджені в діяльність Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області (довідка про використання № 5/03/10 від 05.03.2010р.)

Особистий внесок автора в результати дослідження. Дисертаційна робота є самостійно виконаною здобувачем науковою працею, в якій викладено авторський підхід до вирішення науково-прикладної задачі вдосконалення методичного забезпечення державного регулювання ринку харчової продукції в Україні. Наукові положення, методичні рекомендації та отримані результати, що винесено на захист, отримані автором самостійно.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні та практичні результати дослідження доповідалися на 12 міжнародних науково-практичних конференціях, що відображено у списку робіт, які опубліковані за темою дисертації.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 32 наукові праці, загальний обсяг публікацій складає 11,35 друк. арк., у тому числі 20 статей у наукових фахових виданнях, 12 тез доповідей на науково-практичних конференціях. Всі праці є самостійними роботами автора.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел (179 найменувань), та додатків. Робота проілюстрована 31 рисунком та 29 таблицями. Обсяг основного змісту роботи становить 159 сторінок.

Основний зміст роботи

У вступі розкрито сутність, значення і стан розроблення наукової проблеми, обґрунтовано необхідність проведення дослідження, його актуальність, сформульовано мету й задачі, об'єкт, предмет і методи дослідження, відображено наукову новизну й практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі - "Теоретичні засади формування ринку харчової продукції в Україні" - визначено складові кон'юнктури ринку харчової продукції; узагальнено теоретичні засади державного регулювання ринку продуктів харчування в Україні; запропоновано проведення товаровиробниками стратегічної сегментації ринку харчової продукції.

Потреба в їжі є фізіологічною для людини, а отже, має задовольнятися обов'язково. Саме на її підгрунті сформовано ринок харчової продукції. Одним з найважливіших напрямів дослідження ринку є оцінка та прогнозування його кон'юнктури, характеристиками якої є попит та пропозиція. Пропозиція на ринку продовольчих товарів представлена продукцією сільського господарства та переробної промисловості. Другою складовою визначення кон'юнктури є попит, що характеризується купівельною спроможністю населення. Як свідчать дані проведеного аналізу, що охоплює період останніх п`яти років, харчування населення стало більш якісним та збалансованим, табл.1.

Таблиця 1 Середньомісячне споживання продуктів харчування в домогосподарствах (в перерахунку в первинний продукт) у розрахунку на одну особу, 2003-2008 рр.

Показники	Рік
	2003	2004	2005	2006	2007	2008
М`ясо і м`ясопродукти, кг.	3,9	4,0	4,4	4,7	5,1	5,1
Молоко і молочні продукти, кг.	19,1	20,2	21,7	22,3	22,1	22,6
Яйця, шт.	17,0	18,0	21,0	19,0	20,0	20,0
Риба і рибопродукти, кг.	1,4	1,6	1,8	1,9	1,9	2,1
Цукор, кг.	3,2	3,6	3,6	3,2	3,2	3,4
Олія, кг.	2,0	1,9	1,9	1,7	1,7	1,8
Картопля, кг.	9,9	10,1	9,6	8,7	8,3	8,4
Овочі та баштанні культури, кг.	9,0	8,7	9,1	9,4	8,7	9,3
Плоди, ягоди та виноград, кг.	2,5	2,7	3,1	3,0	3,6	3,7
Хліб і хлібні продукти, кг.	10,3	10,4	10,3	9,8	9,6	9,6

Однак позитивні зрушення у структурі попиту на харчову продукцію не в повному обсязі задовольняють вимогам товаровиробників щодо сталого розвитку, що є першопричиною посилення конкурентної боротьби.

Конкуренція порушує співвідношення попиту та пропозиції, змінюючи диспозицію учасників ринку. Запобіжним заходом стає державне регулювання. Головною метою державного регулювання є досягнення максимального добробуту всього суспільства. За умов, що склалися у національному господарстві України, в якості першого етапу практичної реалізації цього процесу обрано забезпечення всіх верств населення якісними продуктами харчування в межах задоволення їх фізіологічних потреб.

Процес державного регулювання базується на оптимальному поєднанні інтересів виробників, споживачів та держави. Головною метою державної політики у цій сфері є підтримка конкурентоспроможності вітчизняних виробників з одночасним розвитком конкуренції на внутрішньому ринку, а також захист прав споживачів.

Поєднання важелів державного впливу і механізмів ринкового регулювання є об'єктивною передумовою функціонування держави з орієнтуванням на загальнолюдські цінності. Ринкова економіка, не може функціонувати без необхідної законодавчої та правової бази. Законодавчу основу першого етапу складає концепція мінімального споживчого бюджету, що характеризує структуру і рівень задоволення потреб, які суспільство вважає за мінімально необхідні. В Україні концепція мінімального споживчого бюджету зводиться до поняття прожиткового мінімуму. Згідно до Закону України "Про прожитковий мінімум", споживчий кошик визначається як мінімальний набір продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг.

Ринковий механізм не дозволяє своєчасно виявляти переваги в конкурентній боротьбі, швидко концентрувати ресурси для пріоритетного розвитку галузі, прискореної структурної перебудови харчової промисловості, отже, це є функцією державного регулювання економіки.

Формування соціально-орієнтованої економіки вимагає вирішення стратегічного завдання - створення в Україні потужної харчової індустрії для забезпечення нормальної життєдіяльності населення, відновлення й збереження його здоров'я. Виходячи з цього, розвиток харчової промисловості має стати одним з пріоритетних напрямків економічного розвитку держави. Успіх перетворень залежить від вирішення цілого ряду економічних та соціальних завдань, від того, чи мають тактичні заходи системний характер, як буде реалізовано стратегічну сегментацію стійкого економічного зростання і чи принесе вона очікувані результати. Світова фінансова криза, яка на теренах України набула системного характеру, призвела до того, що значна питома вага вітчизняних товаровиробників стала неконкурентоспроможною та частково втратила свої позиції на ринку.

Передумову для виникнення такої ситуації створили відсутність або прорахунки в стратегічних планах, у наборі конкретних тактичних засобів, які дозволяють товаровиробникам попереджати і прогнозувати зміни в нестабільному зовнішньому середовищі, а також диспропорції всередині ринкової системи. Саме стратегічна сегментація дозволяє товаровиробниками виявити перспективи розвитку як в середені, так і зовні. Методичний підхід щодо послідовності та змісту аналітичних процедур при сегментуванні напрямків діяльності має ґрунтуватись на:

повздовжньому аналізі, за яким розглядаються напрямки діяльності товаровиробника та їх можливий вплив на стан конкурентного середовища;

поперечному аналізі, згідно з яким обраний напрямок діяльності досліджується за певними етапами та аспектами щодо ймовірних очікуваних результатів.

У другому розділі - "Аналітичне забезпечення регулювання ринку харчової продукції" - проаналізовано стан та перспективи виробництва і переробки сільськогосподарської продукції в харчовій промисловості, визначена динаміка обсягів зовнішньої торгівлі України продукцією харчування, проаналізовані та визначені заходи державної підтримки впровадження інновацій у харчовій промисловості.

Складний характер теоретичних і практичних задач сучасної ринкової економіки вимагає використання математичних методів у процесі проведення аналізу з метою забезпечення оптимальності управлінських рішень. Досягнення цієї мети може здійснюватися шляхом прогнозування розвитку процесів реалізації продукції та забезпечення її ефективності, визначення зв'язків між кінцевими результатами діяльності суб'єктів господарювання, що виробляють харчову продукцію, з урахуванням підприємств агропромислового комплексу, який є джерелом не лише сировини, але й значної частки продукції харчування. В роботі виконано прогноз обсягів реалізації продукції харчової промисловості України до 2015 року, рис. 1.

Рис. 1. Загальний прогнозований обсяг продукції підприємств харчової промисловості України на період до 2015 року

Наведені дані з великою точністю утворюють пряму лінію, що підтверджується результатами розрахунків помилок моделі. В роботі досліджено ряд найменувань продуктів харчування, визначено прогнозні значення обсягів їх випуску та сформовано методичне забезпечення державного регулювання негативних явищ, щодо запобігання ажіотажному попиту на ринку харчової продукції.

Проведено досліження показників зовнішньоторговельної діяльності України, зокрема визначено стан торгівлі продукцією харчування за останні п`ять років, виявлено позитивні тенденції по ряду найменувань харчових продуктів, таких як: ковбаси, готова або консервована риба, цукор, овочi, плоди, соки, спирт, сири, олія соняшникова. Отримані результати свідчать, що лідерами з негативного сальдо є готова або консервована риба, плоди, горіхи, продукти для приготування соусiв і тютюнова сировина.

За багатьма позиціями у 2008 році відбулося зниження такого показника, як коефіцієнт покриття імпорту загальним експортом, що відбулося у зв'язку з початком світової економічної кризи, але з 2009 року стан експорту харчових продуктів почав стабілізуватись. Загальна товарна структура експорту продовольчої продукції, що наведена в табл. 2, вказує на значну залежність України від збуту на зовнішніх ринках окремих найменувань товарів,

Таблиця 2 Коефіцієнти покриття імпорту загальним експортом за товарною структурою за період 2003 - 2009 рр.

Товарні групи	Рік
	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009
Готові харчовi продукти з м'яса, риби	0,70	0,67	0,27	0,20	0,28	0,24	1,20
Молоко та молочнi продукти; яйця; мед	7,33	11,78	9,02	4,48	6,24	4,88	1,28
Цукор і кондвироби з цукру	0,59	1,16	1,40	3,78	4,76	2,45	1,95
Алкогольнi i безалкогольнi напої, оцет	1,39	4,16	3,63	2,20	1,85	1,67	1,11
Тютюн	0,23	0,25	0,25	0,33	0,39	0,49	0,81
Всього готові харчовi продукти	0,82	1,14	0,89	0,84	0,98	0,94	1,05

Для активізації інтеграції України у світовий економічний простір вітчизняним товаровиробникам харчової продукції необхідно організувати конкурентоспроможне виробництво, що неможливо без активізації іноваційної діяльності. В роботі проаналізовано розподіл переробних підприємств галузі за віком технологічних процесів, за методами впровадження передових промислових технологій та джерелами фінансування інноваційної діяльності у харчовій промисловості. Із загальної кількості обстежених підприємств галузі лише 4,5% випускали високотехнологічну продукцію (за переліком високотехнологічних товарів, адаптованих до переліку, що прийнятий у країнах ОЕСР), обсяг чистої виручки від реалізації якої склав лише 2,6% загального обсягу реалізованої продукції. При цьому лише 6,7% підприємств запланувало на період 2009-2011рр. освоєння нової для підприємства високотехнологічної продукції, що обумовлено недостатністю фінансування. Технологічна відсталість ряду галузей харчової промисловості України обумовлює низьку продуктивність праці, високу ресурсо- і енергоємність продукції. Поряд зі створенням власних технологій, необхідним є залучення сучасних високих технологій, розроблених в інших країнах, їх швидке освоєння, створення умов для розгортання інноваційних процесів. З огляду на це, очевидним є висновок про необхідність державної підтримки розвитку іноваційної діяльності підприємств харчової промисловості.

У третьому розділі - "Методичне забезпечення державного регулювання ринку харчової продукції в Україні" - обгрунтовано доцільність використання програмно-цільового підходу до державного регулювання розвитку харчової промисловості; проведено оцінку рівня якості харчової продукції, що розглядається як стратегічний імператив діяльності; розроблено методичний підхід до визначення та регулювання цін на ринку харчової продукції.

Без державного регулювання хід та результати соціально-економічних процесів в Україні формуватимуться значною мірою стихійно та під впливом зовнішнього оточення. Саме тому розробка та реалізація державної програми має стати ефективним заходом вирішення проблем харчової промисловості та реалізації її продукції в Україні. Одним з найбільш ефективних методів державної підтримки є програмно-цільовий підхід, суть якого полягає в побудові програми ціле- реалізуючих дій, виконанні набору процедур, що формують їх склад і дозволяють переконатися, що сплановані дії приводять до досягнення встановлених цілей. Відповідно до основ та принципів програмно-цільового підходу для розробки цільової програми підтримки харчової промисловості України, можливо використовувати базову модель програми підтримки, основні компоненти й зв'язки між якими наведені на рис. 2.

Виходячи зі схеми, процес виконання програми передбачає зворотний зв'язок і оцінку досягнутих результатів, а при потребі - корегування та переформування цілей, коли фактичні результати вимагають встановлення нових орієнтирів.

В роботі використано технологію програмно-цільового програмування, запропоновано загальну структуру цільової програми державної підтримки розвитку харчової промисловості, яка має отримати не тільки загальнодержавний контекст, але й регіональне значення. Доцільність використання природних ресурсів, від яких залежать галузева структура харчової промисловості, обсяги і спеціалізація виробництва, раціональне розміщення продуктивних сил, є основними питанями, які постають при розробці такої програми. Для відповіді на ці питання в роботі виконано оцінку стану територіального розміщення підприємств харчової промисловості з урахуванням галузевих особливостей і завдань економічного розвитку кожного регіону України. Відносні показники оцінки розміщення підприємств харчової промисловості у регіонах України визначені методом графів.

В умовах інтеграції національної економіки у світове господарство якість продукції стає одним із найважливіших чинників успішної діяльності товаровиробників харчової промисловості.

Ринкові співвідносини між суб`єктами господарської діяльності сприяють підвищенню актуальності проблем управління якістю продукції, визначають спрямованість на забезпечення такого її рівня, який повністю може задовольнити потреби споживачів. Висока якість харчової продукції стає найвагомішою складовою, що визначає її конкурентоспроможність. Набуття Україною офіційного членства в СОТ, заумовило вихід українських підприємств на зовнішній ринок та доступність українських ринків для зарубіжних товарів. Проблема якості харчової продукції стала пріоритетною для вітчизняного товаровиробника. В роботі досліджено та доказано необхідність сумісних зусиль товаровиробників та держави при досягнені високої якості харчової продукції, рис. 3.

Створення правових, організаційних, економічних та інших необхідних умов виробникам для випуску продукції високої якості має бути постійною справою держави. Процес формування цін є одним з найбільш важливих для створення умов життєдіяльності товарів. Економічне зростання харчової галузі гарантує державі продовольчу безпеку та потребує її регуляторного впливу на ці процеси. З метою запобігання виникненню ажіотажного попиту на ринку харчової продукції необхідно ввести обмеження максимильних та мінімальних цін для товаровиробників, на окремі харчові товари "вирішального соціального значення" та запровадити граничний рівень торговельної надбавки для торгових посередників. Доцільно контролювати наявність тісного зв'язку між значеннями встановлюваних мінімальної та максимальної цін товаровиробниками та рівнем граничної рентабельності продукції. Дотримання інтересів товаровиробників має прояв у наступному: мінімальний рівень рентабельності на деякі види харчових продуктів дозволить проводити беззбиткову діяльність, захистить їх від несумлінної конкуренції.

Запропоноване обмеження сприятиме захисту фінансових інтересів споживачів та підвищенню якості споживаної продукції. Цінове регулювання має тимчасовий характер та діє в умовах обмеженого внутрішнього ринку держави. Інтереси вітчизняних товаровиробників захищаються шляхом запровадження ввізних квот та інших обмежень на імпортовану продукцію. За умови членства у СОТ частина обмежень тимчасово діє, але більшість скасована. Для забезпечення конкурентних переваг вітчизняних товаровиробників харчової продукції на внутрішньому та світовому ринках необхідно активізувати вплив регуляторних важелів держави на інвестиційні та інноваційні процеси у цій галузі.

Висновки

1. В роботі досліджено кон'юнктуру ринку харчової продукції в Україні та запропоновано низку заходів державного регулювання, що спрямовані на підтримку вітчизняних товаровиробників та забезпечення населення якісними харчовими продуктами. Серед них слід надати перевагу регулюванню цін на продукти харчування, які згідно до діючого законодавства визначені як товари "вирішального соціального значення". Запропонований методичний підхід ґрунтується на обмеженні максимального та мінімального значень ціни, що дає змогу захистити вітчизняних товаровиробників від несумлінної конкуренції з боку постачальників харчової продукції низької якості, які потрапляють на вітчизняний ринок з інших країн. Означені заходи сприяють захисту фінансових інтересів представників населення як основних споживачів товарів "вирішального соціального значення", перелік яких налічує п'ятнадцять найменувань, що не задовольняє потреби громадян у повній мірі, а отже, їх кількість доцільно збільшити.

2. У ході дослідження на теоретичному рівні обгрунтовано та доведено необхідність посилення державного контролю за якістю продуктів харчування, зважаючи на їх роль у суспільстві. Оскільки, з одного боку, якість харчової продукції безпосередньо впливає на здоров'я та працездатність громадян, а з іншого боку, - визначає конкурентоспроможність продукції на світовому ринку, вона може розглядатися як стратегічний імператив, який, на відміну від існуючих, базується на комплексі організаційних заходів нормативно-правового характеру, що створюють сприятливі умови для інтеграції вітчизняних товаровиробників харчової продукції у світове господарство.

3. Розрахунок прогнозних значень показників, що характеризують обсяги виробництва та реалізації окремих видів харчових продуктів створив підстави для визначення організаційних заходів з боку держави щодо стабілізації споживчого попиту на окремі види харчових продуктів. Означений методичний підхід дозволяє заздалегідь визначити очікувані обсяги виробництва окремих видів продукції та задовольнити попит споживачів за допомогою регуляторних важелів.

4. Теоретично доведено доцільність запровадження стратегічного сегментування ринку харчової продукції, що, на відміну від маркетингової сегментації, дозволяє товаровиробникам здійснити вибір напрямів та видів діяльності, виконати повздовжній та поперечний аналіз обраних напрямів діяльності і отримати визначення стану конкурентного середовища та ймовірні очікувані результати. Означені аналітичні процедури доцільно використовувати у ході реалізації програмно-цільового підходу до державної підтримки виробників харчової продукції.

5. На підгрунті проведеного аналізу обгрунтовано необхідність державного впливу на активізацію інноваційних процесів у ході виробництва та реалізації продуктів харчування. Теоретично доведено стихійну природу процесів, які мають місце на вітчизняному ринку та існування нагальної потреби у їх регулюванні з боку держави. Перш за все це стосується активізації інноваційної діяльності вітчизняних товаровиробників харчової продукції як запоруки їх конкурентоспроможності на світовому ринку.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Товста Т.Л. Аналіз стану та перспективи виробництва і переробки сільськогосподарської продукції в харчовій промисловості Івано-Франківської області / Т.Л. Товста // Інноваційна економіка. - 2007. - №4(6). - С. 46 - 51.

2. Товста Т.Л. Застосування економіко - математичної моделі для аналізу зовнішньоекономічної діяльності харчової промисловості /Т.Л. Товста// Моделювання регіональної економіки. - 2007. - №1(9). - С. 126 - 131.

3. Товста Т.Л. Зовнішня торгівля регіону в контексті розвитку ринку харчової промисловості / Т.Л. Товста // Держава та регіони. - 2007. - №6. - Серія: Економіка та підприємництво. - С. 174 - 179.

4. Товста Т.Л. Кон'юнктура ринку продукції регіону: сучасний стан та дослідження / Т.Л. Товста // Економічний вісник національного гірничого університету. - 2007. - №2. - С. 17 - 25.

5. Товста Т.Л. Оцінка тенденцій і структурних змін у харчовій промисловості України / Т.Л. Товста // Вісник Прикарпатського університету ім. В.Стефаника. - 2007. - №4. - Серія: Економіка. - Випуск ІV. - С.122 - 130.

6. Товста Т.Л. Ринковий механізм ціноутворення, як основний фактор впливу на підприємства харчової промисловості України / Т.Л. Товста // Економіка: проблеми теорії та практики. - 2007. - Випуск 232 : В 5 т. - Том ІІІ. - С. 732 - 740.

7. Товста Т.Л. Сучасні підходи та пріоритетні напрями забезпечення підвищення конкурентоспроможності харчової продукції українських підприємств на міжнародному ринку / Т.Л. Товста // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету. Економічні науки. - 2007. - Вип. ІV. - С. 164 - 172.

8. Товста Т.Л. Актуальні проблеми і перспективи розвитку харчової промисловості України / Т.Л. Товста // АгроСвіт. - 2008. - №6. - С.8 - 12.

9. Товста Т.Л. Аналіз та прогнозування обсягів реалізації харчової продукції// Економіка АПК. - 2008. - №8. - С.134 - 139.

10. Товста Т.Л. Економіко - математичний та методичний підхід до визначення структури та рівня ціни на харчову продукцію підприємств / Т.Л. Товста // Вісник Хмельницького національного університету. - 2008. - №1. - Т.1. - С. 150 - 156.

11. Товста Т.Л. Інноваційна активність діяльності підприємств харчової промисловості / Т.Л. Товста // Вісник національного університету "Львівська політехніка". Проблеми економіки. - 2008. - №628. - С. 326 - 330.

12. Товста Т.Л. Обгрунтування і вибір критерію оптимальності та економіко - математична модель задачі оптимального поєднання галузей харчової промисловості / Т.Л. Товста // Економіка та держава. - 2008. - №6. - С.62 - 63.

13. Товста Т.Л. Особливості використання економіко - математичних методів при моделюванні цінової стратегії підприємства харчової промисловості / Т.Л. Товста // Науковий вісник Волинського національного університету ім. Лесі Українки. Серія: Економічні науки. - 2008. - №7. - С.205 - 210.

14. Товста Т.Л. Оцінка рівня якості продукції як стратегічний імператив діяльності підприємства / Т.Л. Товста // Економічний вісник Донбасу. - 2008. - №2. - С. 109 - 113.

15. Товста Т.Л. Оцінка стану використання природних ресурсів та його вплив на регіональне розміщення підприємств харчової промисловості України / Т.Л. Товста // Вісник Чернігівського державного технологічного універстету. Серія: Економіка. - 2008. - №32. - С.272 - 278.

16. Товста Т.Л. Стратегічна сегментація діяльності підприємств харчової промисловості / Т.Л. Товста // Вісник Сумського державного університету. Серія: Економіка. - 2008. - №2. - С.175 - 182.

17. Товста Т.Л. Структуризація харчової промисловості в економіці регіону / Т.Л. Товста // Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації України. Серія: Економіка. - 2008. - №1. - С.62 - 64.

18. Товста Т.Л. Інвестиційний фактор розвитку харчової промисловості України / Т.Л. Товста // Інвестиції: практика та досвід. - 2009. - №2. - С.18 - 20.

19. Товста Т.Л. Харчова промисловість України у системі державного регулювання / Т.Л. Товста // Наука й економіка. - 2009. - Випуск 1(13). - С. 83 - 88.

20. Товста Т.Л. Вплив фінансових показників на діяльність підприємств харчової промисловості регіону / Т.Л. Товста // Науковий вісник Академії муніципального управління. Серія: Економіка. - 2009. - №6. - С. 260 - 267.

21. Товста Т.Л. Оцінка і формування стратегії розвитку харчової промисловості / Т.Л. Товста // Наука: теорія та практика: І Міжнар. наук.-практ. конф., 21 - 31 серпня 2006 р. : тези доп. - Дніпропетровськ, 2006. - Том 5. - С. 59 - 60.

22. Товста Т.Л. Конкурентна стратегія держави на споживчому ринку харчової продукції - головна передумова забезпечення сталого індустріального розвитку України / Т.Л. Товста // Конкурентоспроможність суб'єктів господарювання і їх продукції. Забезпечення готовності сільського господарства до роботи в умовах СОТ : Всеукраїнськ. наук.-практ. конф., 25 груд. 2007 р. : тези доп. - Тернопіль, 2007. - С. 35 - 38.

23. Товста Т.Л. Основні шляхи виходу харчової промисловості України із кризового стану / Т.Л. Товста // Управління розвитком соціально - економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання. : VIII Міжнар. наук. конф. студентів та молодих учених, 21 травня 2007 р. : тези доп. - Донецьк, 2007. - Частина 5.- С. 352 - 354.

24. Товста Т.Л. Постановка автоматизованого розв'язання задач аналізу виробництва харчової продукції в інформаційних системах / Т.Л. Товста // Інтелектуальні системи в промисловості і освіті : І Міжнар. наук.-техн. конф., 7 - 9 листоп. 2007 р. : тези доп. - Суми, 2007. - С. 183 - 185.

25. Товста Т.Л. Харчова промисловість України в умовах підготовки до вступу у світову організацію торгівлі (СОТ) / Т.Л. Товста // Проблеми та перспективи економічного розвитку і міжнародної інтеграції : Наук. конф. молодих вчених та студентів, 1 грудня 2007 р. : тези доп. - Харків, 2007. - С. 144 - 146.

26. Товста Т.Л. Цінова політика та її вплив на формування підприємств харчової промисловості України / Т.Л. Товста // Наукові дослідження - теорія та експеримент 2007. : ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 14 - 16 травня 2007 р. : тези доп. - Полтава, 2007. - С. 69 - 72.

27. Товста Т.Л. Державна підтримка інноваційних процесів розвитку харчової промисловості / Т.Л. Товста // Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України. : Міжнар. наук.-практ. конф., 22 - 24 травня 2008 р. : тези доп. - Дніпропетровськ, 2008. - С.128 - 129.

28. Товста Т.Л. Ефективне забезпечення населення високоякісними продуктами харчування / Т.Л. Товста // Європейська та євроатлантична інтеграція і транскордонне співробітництво: V Міжнар. наук. - практ. конф. студентів, аспірантів і молодих науковців, 15 - 16 травня 2008 р. : тези доп. - Луцьк, 2008. - Том 1.- С. 340 - 342.

29. Товста Т.Л. Міжнародне співробітництво України в екологічній галузі харчової промисловості / Т.Л. Товста // Транскордонне співробітництво як фактор активізації євроінтеграційних процесів. : XVII Міжнар. наук.-практ. конф., 6 - 7 травня 2008 р. : тези доп. - Чернівці, 2008. - С.160 - 162.

30. Товста Т.Л. Оптимізаційна міжгалузева модель при визначенні зовнішньоекономічних пріоритетів харчової промисловості / Т.Л. Товста // Сучасна інформаційна Україна: Інформатика, Економіка, Філософія. : ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених, аспірантів, студентів, 13 - 14 травня 2008 р. : тези доп. - Донецьк, 2008. - Том ІІ. - С. 407 - 411.

31. Товста Т.Л. Рівняння міжгалузевого балансу для визначення цін на харчову продукцію / Т.Л. Товста // Економіка. Менеджмент і маркетинг невиробничої сфери: теорія, практика, перспективи. : ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. студентів і молодих науковців, 17 - 19 квітня 2009 р. : тези доп. - Ялта, 2009. - Частина 1. - С. 98 - 99.

32. Товста Т.Л. Шляхи зміцнення фінансового стану підприємства харчової галузі / Т.Л. Товста // Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації : VI Міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених, 26 - 27 лютого 2009 р. : тези доп. - Тернопіль, 2009. - Частина 1. - С. 306 - 308.

Размещено на Allbest.ru

...