Еколого-економічна ефективність використання земель сільськогосподарського призначення

За результатами дисертаційного дослідження зроблено наступні висновки:

1. Під еколого-економічною ефективністю використання земель сільськогосподарського призначення доцільно розуміти інтегральну економічну ефективність використання земельних ресурсів в аграрному секторі економіки, яка враховує зменшення економічного результату внаслідок екодеструктивного впливу господарської діяльності. Цей підхід суттєво відрізняється від традиційного визначення даної дефініції як економічної ефективності екологічних витрат при здійсненні сільськогосподарської діяльності. Найбільш релевантними факторами впливу на рівень еколого-економічної ефективності використання землі в сільському господарстві визначені: продуктивність аграрного виробництва, рівень родючості земель, система землеробства та екологічний стан земельних ресурсів.

2. Аналіз існуючої системи показників еколого-економічної ефективності використання земель сільськогосподарського призначення показав, що для отримання об'єктивних даних щодо величини продуктивного потенціалу земельних ресурсів та прогнозування тенденцій і напрямів екологізації землеробства вона має бути доповнена такими показниками: очікуваний еколого-економічний результат використання земель сільськогосподарського призначення; екологічно обумовлені втрати рентного доходу від використання сільськогосподарських земель; витрати на забезпечення вимог екологічно сталого землеробства.

3. На основі аналізу стану земельного фонду Сумської області встановлено зв'язок між біопродуктивним потенціалом земельних ресурсів області та економічною ефективністю їх використання і зроблено висновок про невідповідність рівня сільськогосподарського виробництва вимогам раціонального природокористування. Доведено, що землі сільськогосподарського призначення Сумщини використовуються неефективно, оскільки існує дисбаланс у співвідношенні природних та антропогенно перетворених земель. Значних масштабів набули деградаційні процеси ґрунтів, найбільш поширеними з яких є зниження вмісту поживних речовин, щорічний від'ємний баланс гумусу, декальцинація ґрунтів, підвищення їх кислотності, засолення, ущільнення, погіршення фізико-хімічних показників, водна та вітрова ерозія, а також підвищений вміст шкідливих речовин техногенного походження.

4. Обґрунтовано, що при вирішенні задач раціонального та екологічно безпечного землеробства слід враховувати показник інтегрального еколого-економічного результату використання земель сільськогосподарського призначення, який базується на співставленні вартісних оцінок еталонної та фактичної їх продуктивності. Це дозволяє оцінити потенціал земельних ресурсів з урахуванням екологічних факторів, виявити еколого-економічні протиріччя сучасного землекористування та визначити напрямки підвищення еколого-економічної ефективності використання земель. Проведена апробація цього підходу у декількох агропідприємствах Сумської області показала, що врахування екологічного фактора суттєво зменшує інтегральний результат від використання сільськогосподарських угідь.

5. Вартісну оцінку земель сільськогосподарського призначення пропонується визначати на основі показника еколого-економічного результату від їх використання, тоді як в існуючій методиці застосовується показник рентного доходу. Проведені розрахунки показали, що врахування екологічного фактора при вартісній оцінці сільськогосподарських земель Сумської області призводить до зменшення їх реальної вартості в середньому на 11 %.

6. В контексті реалізації загальнонаціональної стратегії становлення ринкових відносин у сфері землекористування обґрунтовано необхідність проведення не тільки агрохімічної, а й еколого-економічної паспортизації земельних ділянок, яку запропоновано здійснювати за комплексом фізико-природних, виробничих, екологічних, економічних та еколого-економічних характеристик.

7. Обґрунтовано, що основою розвитку органічного землеробства в Україні має стати механізм державного замовлення на виробництво екологічно чистої продукції в межах спеціальних сировинних зон. Розроблений багаторівневий підхід до еколого-економічного обґрунтування придатності сільськогосподарських угідь до створення спеціальних сировинних зон передбачає: диференціацію регіонів за екологічною стійкістю ґрунтів та агрохімічними показниками; оцінку антропогенного впливу на конкретну земельну ділянку; розробку мотиваційних заходів щодо підвищення зацікавленості власників земельних ділянок у створенні спеціальних сировинних зон. Дослідження Сумського регіону на предмет створення спеціальних сировинних зон показали, що 3 райони області ідентифіковано як непридатні, 7 - як обмежено придатні та 8 - як придатні для створення цих зон.

Список опублікованих праць

1. Гордієнко В.П. Екологічна складова раціонального використання земель сільськогосподарського призначення / В.П. Гордієнко // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Фінанси і кредит. Вип. 2. - Суми: СНАУ, 2007. - С. 316-318.

2. Гордієнко В.П. Екологічні проблеми у контексті регіонального економічного розвитку Сумської області / В.П. Гордієнко // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. пр. - Випуск 244: у 5 т. Т. 5. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. - С. 1289-1297.

3. Гордієнко В.П. Оптимізація сільськогосподарського землекористування як напрям раціонального використання та охорони земельних ресурсів / В.П. Гордієнко // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. пр. - Випуск 249 : у 5 т. Т. 4. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. - С. 890-896.

4. Гордієнко В.П. Еколого-економічна оцінка сільськогосподарських земель та проблеми їх використання / В.П. Гордієнко // Економіка АПК. - № 3. - 2009. - С. 26-30.

5. Гордієнко В.П. Визначення ефективності використання земель сільськогосподарського призначення за багатокритеріальним підходом / В.П. Гордієнко // Агросвіт. - 2009. - № 21. - С. 27-31.

6. Гордієнко В.П. Ефективність використання сільськогосподарських угідь Сумського регіону / С.П. Ярошенко, В.П. Гордієнко // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. П. Василенка. - Випуск 82. - Х., 2009. - С. 38-47.

7. Гордієнко В.П. Ефективність використання земельних ресурсів сільськогосподарського призначення / В.П. Гордієнко // Сучасний соціокультурний простір 2009 : мат. Шостої всеукраїнської науково-практичної конференції / Інститут наукового прогнозування; Кримський інститут економіки та господарського права. - К., 2009. - С. 41-44.

8. Гордиенко В.П. Методические основы определения рыночной стоимости сельскохозяйственных земель / В.П. Гордиенко // Актуальные проблемы экономики, менеджмента, маркетинга: мат. Междунар. научно-практической конф. / Белгородский государственный университет: в 2 ч. Ч. 2. - Белгород, 2009. - С. 89-94.

9. Гордієнко В.П. Роль екологічних факторів у визначенні економічної оцінки сільськогосподарських угідь / В.П. Гордієнко // Розвиток України в ХХІ столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми: зб. тез доп. П'ятої міжн. науково-практ. конференції. - У 2 ч. Ч. 2. - Тернопіль, 2009. - С. 74-77.

10. Гордієнко В.П. Визначення ринкової оцінки землі за інтегральним показником еколого-економічної ефективності використання сільськогосподарських угідь / В.П. Гордієнко // Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стійкий економічний розвиток: праці Десятої міжн. наук. конф. / Донецький національний університет; ред. С.В. Беспалова. - В 5 ч. Ч.2. - Донецьк, 2009. - С. 172-182.

11. Гордієнко В.П. Організаційно-економічний механізм екологічно безпечного землекористування / В.П. Гордієнко // Розвиток наукових досліджень - 2009 : зб. тез доп. П'ятої міжн. науково-практ. конф. - Полтава, 2009. - С. 77-79.

12. Гордієнко В.П. Еколого-економічні аспекти удосконалення регіонального землекористування / В.П. Гордієнко // Матеріали одинадцятих річних зборів Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників / Інститут аграрної економіки. - К., 2009. - С. 254-256.

Размещено на Allbest.ru