Размещено на http://www.allbest.ru/

національна академія наук україни

РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ НАН УКРАЇНИ

УДК 338.45:620.9.004.18(043.3)

Спеціальність 08.00.03 - економіка та управління

національним господарством

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ОЦІНЮВАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ

МОЖЛИВОСТЕЙ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРОМИСЛОВОГО

ВИРОБНИЦТВА

Барканов Василь Іванович

Київ 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Міжнародному науково-технічному університеті ім. академіка Юрія Бугая Міністерства освіти і науки України (м. Київ).

Науковий керівник:

доктор економічних наук, старший науковий співробітник

Микитенко Вікторія Володимирівна, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, головний науковий співробітник відділу стратегічного потенціалу та макроекономічного аналізу.

Офіційні опоненти :

доктор економічних наук, професор Шкарлет Сергій Миколайович, Чернігівський державний технологічний університет Міністерства освіти і науки України (м. Чернігів), ректор;

кандидат економічних наук, доцент Крейдич Ірина Миколаївна, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» Міністерства освіти і науки України (м. Київ), доцент кафедри теоретичної та прикладної економіки.

Захист відбудеться «11» жовтня 2010 р. о 16 год. 15 хв. на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д.26.160.02 Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ-32, бул. Тараса Шевченка, 60.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України за адресою: 01032, м. Київ-32, бульвар Тараса Шевченка, 60.

Автореферат розісланий « » вересня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук О. І. Цимбал

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

оцінювання прогнозування інвестиційний

Актуальність теми. Ключовим фактором розвитку національного промислового комплексу є ефективне використання усіх видів ресурсів і локалізація інноваційно-інвестиційних зусиль у напрямі забезпечення високої енергоефективності та екологічної рівноваги в державі. Проте, інкорпорацію потенційно-здатнісного аспекту до трансформаційних змін можна досягти лише у разі: удосконалення системи стратегічного управління; формування й нарощення інвестиційних можливостей; врахування життєвих циклів функціонування промисловості при визначенні об'єктів модернізації; дослідження ефективності їх функціонування на етапі їх проектування. Сучасні вимоги до енергоефективності та екологічної безпеки потребують: реструктуризації існуючих технологій управління інвестиційними процесами у промисловості, повного освоєння залучених ресурсів і власних резервів; використання кореляційно-регресійного аналізу та системи показників векторного типу для отримання об'єктивних оцінок і прогнозів як стратегічного потенціалу промислового виробництва, так і факторних його складових.

Пріоритетність виконання завдань щодо забезпечення високої енергоефективності та модернізації промисловості, зниження техногенного навантаження і відновлення екологічної рівноваги вимагають науково-практичного осмислення й формалізації потенційно-факторних можливостей, з'ясування своєрідності їх руху та трансформуючого впливу на організаційні структури та виробничо-господарські процеси. Врахування інвестиційних можливостей промислового виробництва (ІМПВ) при оцінюванні умов і готовності виробничого середовища до інноваційної діяльності, визначення щільності взаємозв'язку енерго-економічних та інноваційно-інвестиційних процесів із параметрами екологічної рівноваги є важливим чинником радикального поліпшення національних програм. При цьому, формалізація процедур оцінювання-прогнозування ІМПВ промисловості та формування набору стратегій їх використання потребують врахування масштабу їхніх змін із часом і коректного застосування кваліметричних методів при визначенні пріоритетів.

Розробці проблематики, пов'язаної із забезпеченням високої енергоефективності (ЕЕ), розвитком стратегічного та освоєнням інвестиційного потенціалу промисловості України, присвячені праці відомих українських вчених-економістів, зокрема: О. Алимова, О. Амоші, В. Гейця, Б. Данилишина, І. Крейдич, М. Корецького, В. Микитенко, І. Чукаєвої, С. Шкарлета та ін. Результати емпіричних досліджень процесу реалізації інноваційно-інвестиційної й екологічної політик провели і висвітлювали у своїх роботах В. Галасюк, Ю. Лисенко, Дж. Мартіно, Є. Хлобистов, В. Чижова та ін. Ці проблеми активно вивчаються у багатьох галузевих наукових установах та інститутах НАН України.

Утім, віддаючи належне теоретичній та практичній цінності попередніх здобутків, існує потреба у дефініції поняття «інвестиційні можливості промислового виробництва» та формуванні системи об'єктивного їхнього оцінювання-прогнозування. Важливість вирішення науково-прикладного завдання для економіки та управління національним господарством обумовила необхідність розробки концепції системно-комплексного оцінювання-прогнозування ІМПВ. Актуальність дисертації зумовлена нагальною потребою: подальшого розвитку теорії енергоефективності промислового виробництва; формування організаційно-економічного механізму активізації ІМПВ і методичних підходів до їх оцінювання-прогнозування; розроблення адаптивних стратегій розвитку промисловості та етапів їх реалізації. Обрання теми дисертації пов'язане з визначеною необхідністю вирішення проблем нарощення й використання ІМПВ для формування економіки енергоефективного типу при зниженні техногенного навантаження, що здійсниме у разі реалізації концепції системно-комплексного оцінювання-прогнозування, узгодження масштабів оновлення ОВЗ із процесами перерозподілу обмежених ресурсів.

Ідея дисертації полягає у розробці теоретико-методичних засад об'єктивної системи прогнозно-аналітичної оцінки ІМПВ, сформованої за паритетом «енергоефективність» і «екологічна рівновага» на засадах реалізації концепції системно-комплексного оцінювання-прогнозування. Недостатня розробленість теоретико-методологічних підходів до формування та освоєння ІМПВ, з одного боку, та важливість результатів дослідження для забезпечення високої ЕЕ промисловості, з другого, свідчать про необхідність подальшого дослідження цієї проблематики, що й підтверджує актуальність дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою комплексних досліджень РВПС України НАН України, зокрема НДР: «Прогноз розвитку і розміщення продуктивних сил України на довгострокову перспективу» (№ держреєстрації 3.1.5.58, термін виконання 1999 - 2001 рр. ), що виконувалась згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про концепцію регулювання інвестиційної діяльності в умовах ринкової трансформації економіки»; «Українська модель промислового зростання: теоретичні засади створення та економічний механізм реалізації» (№ держреєстрації 0104U007439, термін виконання 2004 - 2006 рр.); «Економічний простір і динаміка розвитку продуктивних сил України» (№ держреєстрації 0106U005191, термін виконання 2006 - 2008 рр.); «Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегій інновативно-інноваційного розвитку України (№ держреєстрації 0107U004762, термін виконання 2007 - 2009 рр.); «Інституціоналізація інноваційно-інвестиційної трансформації економіки регіонів» за підтемою «Формування багаторівневої системи управління інноваційно-інвестиційними процесами в контексті транснаціоналізації економіки України» (№ держреєстрації 0108U009957, термін виконання 2008 - 2010 рр.). Роль автора при виконанні зазначених НДР полягає у розробці: структурно-логічних схем формування ІМПВ; теоретико-методичних засад оцінювання-прогнозування ІМПВ в контексті досягнення високого рівня ЕЕ промисловості; організаційно-економічного механізму активізації інвестиційних можливостей (ОЕМ_АІМ) промисловості; цільового програмного забезпечення «MiNerGy v.5.0». Результати дослідження доповнюють відповідні розділи фундаментальних і вибіркових дисциплін підготовки фахівців ОКР «магістр» у ВНЗ України.

Метою дисертаційної роботи є розробка і обґрунтування теоретико-методичних засад системно-комплексного оцінювання-прогнозування інвестиційних можливостей національного промислового виробництва та практичних рекомендацій щодо їх використання для забезпечення високої ЕЕПВ та екологічної рівноваги. Для досягнення поставленої мети було передбачено сформування і послідовне вирішення наступних завдань:

- розкрити проблеми та особливості реалізації інвестиційної політики у промисловості; удосконалити базові положення теорії інвестування та енергоефективності промислового виробництва, збагатити їх понятійно-категоріальний апарат за використання концепції системно-комплексного оцінювання-прогнозування ІМПВ;

- сформувати основні елементи технології управління формуванням та освоєнням інвестиційних можливостей промисловості, концепції системно-комплексного оцінювання-прогнозування з урахуванням вимог до екологічної рівноваги та енергоефективності;

- визначити принципи формування ОЕМ_АІМ промислового виробництва з деталізацією методичних і прикладних аспектів оцінювання-прогнозування ЕЕ, витрат на модерні-

зацію для усунення техногенного навантаження і зменшення енергоспоживання;

- обґрунтувати економічні умови та чинники формування інноваційно-інвестиційного потенціалу промисловості для удосконалення методів оцінювання результативності проектів і визначення ефективності капітальних вкладень;

- встановити щільність зв'язку різноспрямованих факторів впливу на ЕЕПВ, інкорпорувавши їх у математичні рішення, розробити методику добору оптимального варіанту інноваційно-інвестиційного проекту в умовах ресурсних обмежень;

- визначити економічну сутність сукупності показників, на яких базується обчислення параметрів ІМПВ, розробити алгоритми їх розрахунку; формалізувати у прикладному інструментарії економіко-математичні моделі адаптивного управління для добору і реалізації стратегії формування, нарощення та раціонального використання ІМПВ;

- за результатами розробки інформаційно-методичного забезпечення з оцінки-прогнозування ІМПВ, програми «MiNerGy v.5.0» запропонувати програму мобілізації резервів промисловості для забезпечення її високої енергоефективності й екологічної рівноваги;

- розробити методичні підходи до прогнозування макроекономічних показників промисловості з урахуванням її ІМПВ та експериментально перевірити прогнози інноваційно-інвестиційних і техніко-технологічних змін на основі упередження (до 2030 р.).

Об'єктом дослідження є система управління розвитком інноваційно-інвестиційного потенціалу національного промислового виробництва, що дозволяє інтенсифікувати процеси його регенерації та забезпечення збалансованості функціонування.

Предметом дослідження є теоретико-методичні та прикладні основи оцінювання-прогнозування інвестиційних можливостей національного промислового виробництва в контексті забезпечення його енергоефективності та екологічної рівноваги в державі.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні: запровадження організаційно-економічного механізму активізації ІМПВ з урахуванням сучасного рівня розвиненості стратегічного потенціалу дозволить в умовах ресурсних обмежень (застосовуючи технології стратегічного управління й оригінальний інструментарій системно-комплексного оцінювання-прогнозування ІМПВ) визначити найбільш пріоритетні, з точки зору інтенсифікації процесів забезпечення ЕЕ та екологічної рівноваги, галузі для форсованого розвитку, що уможливить реалізацію оптимальної для України моделі промислового зростання.

Методи дослідження. Методологічною та теоретичною основою дослідження є розробки зарубіжних і вітчизняних учених у галузі теорії та практики економіки і управління національним господарством, Закони України, Постанови Кабінету Міністрів України у сфері стратегічного управління та імплементації різнопланових політик. Для досягнення поставленої мети використані загальнонаукові та спеціальні методи пізнання і опису явищ: абстрактно-логічний - для формулювання ієрархії завдань і концепції системно-комплексного оцінювання-прогнозування; деталізації та синтезу - для виокремлення найвагоміших факторів впливу; економетричні - для обчислення темпів макроекономічної динаміки; прогностичний, кластерний, кореляційний та регресійний - для побудови лінійних і мультиплікативних трендів; диференціального числення - для оптимізації структури моделей; структурних матриць - для розроблення набору стратегій формування, нарощення й освоєння ІМПВ; системного аналізу - для розробки ОЕМ_АІМ та прогнозування наслідків його реалізації. Для обробки статистичних даних використано стандартні програм: «Statisticа», «St-Plus», «St-PSS», що убезпечило об'єктивність кореляційного і кластерного аналізу. Розроблені моделі формалізовано у авторській програмі «MiNerGy v. 5.0», за якою отримано прогнози розвитку промисловості до 2030 р.

Інформаційною базою дослідження стали матеріали Держкомстату України, інформація Комітетів Верховної Ради України і Міністерств, результати обстеження галузей, монографії, дані річних звітів, інформаційних та аналітичних бюлетенів, економічних оглядів, ресурси Інтернет, періодичні видання вітчизняних і міжнародних організацій, неурядових інституцій. Емпіричною базою слугували результати багаторічних наукових досліджень дисертанта за 1999 - 2010 рр., здійснених особисто, авторські розрахунки ІМПВ в цілому та промислової теплоенергетики, зокрема, що враховують поточний рівень ТПВ, досвід формалізації моделей енергоефективності та екологічної рівноваги.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці теоретико-методологічних засад і методичних положень, практичних рекомендацій, спрямованих на розв'язання конкретного науково-прикладного завдання щодо удосконалення системи комплексного оцінювання-прогнозування інвестиційних можливостей національного промислового виробництва. Найсуттєвішими теоретичними і практичними результатами, які характеризують наукову новизну дослідження та особистий внесок дисертанта у розвиток теорії економіки та управління національним господарством є наступні:

вперше:

- запропоновано і формалізовано трьохступеневу модель оцінювання-прогнозування інвестиційних можливостей національного промислового виробництва, реалізація процедур за якою здійснюється у вигляді динамічного моделювання організаційно-економічних і структурно-функціональних процесів. Її побудовано на основі критерію, що враховує вимоги до: забезпечення екологічної рівноваги та високої енергоефективності промислового виробництва; достатності ресурсно-функціонального забезпечення реструктуризації промисловості та високого рівня технологічної конкурентоспроможності;

- розроблено концепцію системно-комплексного оцінювання-прогнозування ІМПВ, яка стала основою для: а) сформулювання науково-методичних засад їх ідентифікації за моделями, які базуються на системі інтегральних показників: інвестицій в основний капітал; реалізованої та інноваційної продукції; витрат на інноваційну діяльність і відновлення екологічної рівноваги; введення в експлуатацію промислових об'єктів; фінансування із власних джерел та іноземними інвесторами; б) розробки алгоритмів встановлення: витрат на впровадження прогресивних технологій; галузей, що мають умови для повного освоєння інвестицій; стратегічного набору нарощення й освоєння ІМПВ;

удосконалено:

- понятійно-категоріальний апарат теорії економіки та управління національним господарством, що враховує структуру, зміст, проблемну орієнтацію та ролеву семантику введеної у науковий обіг категорії - «інвестиційні можливості промислового виробництва», яка відтворює дійсність у певний період функціонування промисловості, де при залучені стратегічного потенціалу та локалізації зусиль у визначеній (у відповідності до НЕІ) галузі об'єктивуються трансформаційні зміни, що уможливлюють повне освоєння інвестиційних ресурсів, генерування і залучення наявних резервів для мінімізації енерговитрат та формування промислового виробництва еколого- й енергоефективного типу;

- організаційно-економічний механізм активізації інвестиційних можливостей промисловості, в якому, на відміну від існуючого, обґрунтування його специфічних функцій, методів забезпечення ефективності та складу ресурсно-функціональних, структурних, екологоекономічних і організаційних важелів впливу здійснено за результатами прийняття техніко-економічних рішень щодо ініціювання процесів промислового зростання за паритетом форсованого розвитку галузей (розглянутих в управлінському, адаптаційному і здатнісно-функціональному аспектах за системою інтегральних показників, радіус- і нормо-векторів) із високим рівнем ТПВ, готових у мінімальні терміни повністю освоїти інвестиції та впровадити прогресивні технології в умовах ресурсних обмежень;

- прикладний інструментарій формування й оновлення функціонального набору стратегій освоєння ІМПВ з використанням загальноконкурентних і потенціально-факторних технологій управління, що реалізуються згідно орієнтирів, обчислених за авторською програмою «MiNerGy v.5.0», в якій формалізовано моделі екологічної рівноваги та ЕЕ. Їх експериментальна перевірка дозволила: діагностувати наявний ІМПВ; побудувати прогноз основних макроекономічних показників до 2030 р.; розробити стратегію формування, нарощення й раціонального освоєння ІМПВ у разі динамічного зростання промислової теплоенергетики; визначити необхідні витрати на її реалізацію;

- технологію управління формуванням, нарощенням та освоєнням ІМПВ, що, на відміну від існуючої, спирається на методологічні положення теорій: апрагматичної (формулює характеристики інвестиційного проекту та умови забезпечення результативності); прагматичної (визначає принципи провадження процедур і тип економічного аналізу; описує в узагальненому вигляді оціночні алгоритми; встановлює цілі та критерії прогнозно-аналітичної оцінки); алгоритмізації (обґрунтовує пріоритетність і послідовність виконання управлінських функцій, науково-дослідних операцій, економетричного аналізу);

дістали подальшого розвитку:

- теоретико-методологічні положення та методичний інструментарій діагностики процесів освоєння ІМПВ (їх формалізовано не лише за використання базових принципів теорій корисності, систем та інформації, а й праксеологічного аналізу, зворотного зв'язку і кругових причинних ланцюгів), що убезпечило: проектування складу цільових функціоналів ОЕМ_АІМ; встановлення об'єктів активної модернізації й нарощення технологічної конкурентоспроможності; уточнення характеру промислової та екологічної політик;

- концепція управління інвестиційними можливостями промисловості, яка, на відміну від існуючих, спирається на процедуру системно-комплексного оцінювання-прогнозування за сімома етапами реалізації алгоритму замкненого типу та передбачає дворівневу структурно-логічну схему прогнозно-аналітичної оцінки, що заснована на детермінованих моделях: а) процесів формування, нарощення й освоєння ІМПВ; б) гармонізації різноспрямованих трансформацій стратегічного потенціалу з усуненням суперечностей між факторними потенціалами і чинниками деструктивного впливу;

- наукове визначення методологічно важливих принципів формування ІМПВ й добору чинників їх генерування, які, на відміну від загальноприйнятих, підпорядковані системному групуванню та перерозподілу ризиків і загроз, використанню оптимальних для України напрямів і засобів активізації ІМПВ, що є прийнятним для контролювання усіх компонент стратегії формування, нарощення і повного освоєння ІМПВ та уможливило вибір трьох технологій (загально-конкурентної, функціональної та потенційно-факторної) концентрації зусиль для інтенсифікації структурно-динамічних змін у промисловості.

Практичне значення одержаних результатів. Запровадження у практику господарювання науково-методичних положень, висновків і пропозицій дисертанта сприяє більш ефективному використанню ІМПВ, що уможливлює досягнення високого рівня енергоефективності та екологічної рівноваги. Результати дослідження впроваджено у:

1) 3-х науково-аналітичних доповідях до Міністерств промислової політики та економіки України (дов. РВПС України НАНУ № 01-11/345 від 15.06.2010), викладених у формі методичних розробок і прогнозно-аналітичних розрахунків розвитку промисловості, зокрема: енергоекономічних показників за використання авторської програми «MiNerGy v.5.0» (вих. № 01-05/830 від 04.11.2008); параметрів науково-технологічної політики та складу оргструктур управління (вих. № 01-05/975 від 19.12.2008); вагомості впливу інвестиційного потенціалу на енергоекономічні процеси (вих. № 01-05/755 від 27.11.2009);

2) програмах реалізації політики енергозбереження (дов. Держкоменергозбереження №819-3/3 від 21.12.2005); Стратегії соціально-економічного розвитку Вишгородського району до 2015 р. (дов. Вишгородської райдержадміністрації №23/14 від 15.02.2010); концепції розвитку Асоціації теплоенергетичних компаній України і при підвищенні кваліфікації керівників підприємств теплоенергетики (дов. АТЕКУ №146-2/3 від 21.02.2010);

3) методичних розробках і розрахунках, здійснених у 2004 - 2009 рр., що склали основу: інформаційної бази щомісячного моніторингу соціально-економічної ситуації в Україні (дов. ЦПСД НАНУ №01/1-93 від 28.08.2009); програм обов'язкових і вибіркових дисциплін для підготовки-перепідготовки кадрів у ВНЗ: Європейському університеті міжнародних відносин (дов. ЄУМВ від 09.07.2009); Херсонському національному технічному університеті (дов. ХНТУ МОНУ №258/2 від 09.09.2009); Міжнародному науково-технічному університеті ім. Ю. Бугая (дов. МНТУ МОНУ №01/3707 від 09.02.2010), зокрема, «Економіко-математичне моделювання», «Економічне прогнозування», «Стратегічне управління».

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеним дослідженням і містить авторські розробки щодо провадження процедур системно-комплексного оцінювання-прогнозування інвестиційних можливостей національного промислового виробництва. Наукові положення, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно. Обсяг особистого внеску в роботах, опублікованих у співавторстві, наведений окремо у переліку праць. Практичне впровадження результатів здійснено на основі особистих наукових ідей, за що отримано авторське свідоцтво і 3 патенти на винахід.

Апробація результатів дисертації. Наукові положення та результати дисертації доповідалися на 13 міжнародних наук.-практ. конференціях: «Енергозбереження, ефективність, екологія» (м. Київ, травень 2002 р.); «UKR-Power-2006; 2007; 2008: Проблеми енергозбереження, безпеки, екології в промисловій теплоенергетиці» (м. Ялта, червень 2006 р.; червень, 2007 р.; червень, 2008 р.); «Комплексне вирішення задач енергозбереження в промисловій та комунальній енергетиці в умовах подорожчання енергоносіїв» (м. Ялта, вересень 2006 р.; вересень, 2007 р.); «Відхід від газової залежності: проблеми та перспективи» (м. Трускавець, лютий 2008 р.); «Енергозбереження, екологія, ефективність: шляхи зниження енергетичної залежності України» (м. Київ, травень 2008 р.); «Україна - Чехія - ЄС: сучасний стан та перспективи» (м. Прага, лютий 2008 р.); «Розвиток продуктивних сил України: від В. Вернадського до сьогодення» (м. Київ, березень, 2009 р.); Бінарних конфер. «Комплексне вирішення проблем енергозбереження у промисловій та комунальній енергетиці» - «Комунальна та промислова енергетика: теплоенергетика, мережі та теплозабезпечення-2009» (м. Ялта, вересень, 2009 р.; червень, 2010 р.); «Сучасні проблеми розвитку фінансової сфери України» (м. Херсон, лютий, 2010 р.).

Публікації. Основні результати та висновки дисертації опубліковані у 23 наукових працях (заг. обсяг 45,75 друк. арк., особисто автору належить 22,70 друк. арк.). З них: 6 монографій (2 одноосібні, 4 колективні); 6 статей у виданнях, визнаних ВАК України фаховими з економічних наук; 11 - у матеріалах науково-практичних конференцій. Отримано три патенти на винахід і авторське свідоцтво на інформаційно-методичне забезпечення системно-комплексного оцінювання-прогнозування ІМПВ.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розді-

лів, висновків та 6 додатків (на 21 стор.), списку використаної літератури (190 найменувань на 22 стор.). Основний текст викладений на 183 стор., що містить 37 табл., 23 рис. і графіки. Із загальної кількості табл. і рис. - 17 займають усю площу сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі «Теоретико-концептуальні підходи до вирішення проблем формування та нарощення інвестиційних можливостей промислового виробництва» - з'ясовано сутність, зміст і логіку взаємозв'язку базових категорій теорії інвестування та ЕЕПВ; введено у науковий обіг поняття «інвестиційні можливості промислового виробництва»; розкрито особливості формування та реалізації технологій управління ІМПВ; розроблено концепцію системно-комплексного оцінювання-прогнозування ІМПВ за результатами інкорпорації організаційних процедур в економічний аналіз з урахуванням економічного паритету функцій «енергоефективність» та екологічна рівновага.

З'ясовано фактори інтенсифікації процесів підвищення ЕЕПВ, просторово-часові аспекти формування технологічної конкурентоспроможності та екологічної рівноваги. Визнано: 1) виняткове значення інвестиційного потенціалу як базису вирішення технологічних, науково-технічних, енергетичних, екологічних чи економічних проблем у промисловості; 2) зміст інвестиційного потенціалу доцільно доповнити сукупністю факторів особливого впливу, які претендують на роль самостійних потенцій (резервів) підтримання й адаптації промислового виробництва до динамічних зрушень у просторі і часі. Встановлено: 1) доцільність використання (як доповнення до матеріально-речових елементів рефлексії складної системи) потенційно існуючих інвестиційних резервів, що уможливлюють пристосування до певного фрагменту економічної чи виробничо-господарської реальності - це «інвестиційні можливості промислового виробництва» (ІМПВ); 2) ІМПВ у довільному часовому інтервалі характеризуються чітко визначеним рівнем реалізації та виразною мірою перетворення потенцій у реальність.

Доведено, що ІМПВ є не просто самостійним, але й найвагомішим чинником вирішення проблем реструктуризації промисловості, а також регенерації її властивостей із системною якістю та гарантією життєздатності. У розділі побудовано структурно-логічну схему дослідження ІМПВ за сімома етапами для розроблення та реалізації дієвої промислової стратегії в умовах ресурсних обмежень, що базується на результатах системно-комплексного оцінювання-прогнозування. Встановлено: 1) реалізація ІМПВ реконструює параметри інвестиційних потенцій і визначає ступінь їх втілення у реальне; 2) освоєння ІМПВ залежить від чинників та умов об'єктивно-суб'єктивного походження; 3) динамічні характеристики ІМПВ домінують над їх статичними вимірами; 4) зосередження уваги на процедурах оцінювання-прогнозування ІМПВ у площині забезпечення високої енергоефективності та екологічної рівноваги є пріоритетним. Визначено:

- щільний зв'язок між енергетично, екологічною та інноваційно-інвестиційною політиками і темпами розвитку промисловості, що обумовило необхідність: а) здійснення аналізу у координатах «мета - об'єкт - засіб» (за яким уточнено зміст регулятивного важеля інтенсифікації процесів промислового зростання за рахунок форсованого розвитку певної галузі, здатної у мінімальні терміни із максимальним ефектом при забезпеченні ЕЕ і економічної рівноваги освоїти інвестиції); б) розробки: прикладного інструментарію формування стратегічного набору виходу з кризи як в енергетичній, так і в інших сферах; технологій управління потенційно-факторними резервами генерування процесів відтворення;

- необхідність активізації реформ у промисловості та докорінній її модернізації (це означило рівень нагальності завдань щодо: прискореного оновлення ОВЗ базових галузей; забезпечення екологічної рівноваги; ініціювання алокаційної ефективності за рахунок залучення, акумуляції, обміну-перерозподілу як внутрішніх резервів, так і ІМПВ);

- що об'єктивну оцінку результатів трансформаційних змін неможливо отримати без

урахування: а) конвергентних (подолання контрастності) тенденцій і дивергентного (зростання контрастності) руху; б) поступового посилення нерівномірності розвитку як окремих регіональних промислових комплексів, так і видів економічної діяльності; в) спрямованості використовуваного політичного інструментарію; г) адекватності технологій стратегічного управління; д) формалізації принципів ідентифікації ІМПВ.

У другому розділі «Аналіз організаційно-економічних засобів забезпечення енергоефективності промислового виробництва та реалізації інвестиційної політики» - діагностовано існуючі чинники та економічні умови, що уможливлюють формування, нарощення й освоєння ІМПВ; розкрито організаційно-економічні проблеми реалізації політики енергоефективності та забезпечення екологічної рівноваги. Встановлено параметри і адекватність сучасної системи управління промисловістю, а також фактори інтенсифікації інноваційно-інвестиційних процесів у базових галузях. Оцінено: а) структурно-динамічні характеристики теплових і енергомереж, підгалузей промислової теплоенергетики України; б) засоби мобілізації резервів теплопостачання; в) дієвість технології управління та зниження енерговитрат; г) особливості застосування важелів інтенсифікації процесів забезпечення ЕЕПВ; д) диспропорції у зовнішньоекономічному балансі, можливі зміни в структурі промисловості та їх вплив на обсяги енергоспоживання. Розмежовано параметри інвестиційного потенціалу та ІМПВ, з'ясовано неможливість їхнього: автономного функціонування, відособленого впливу на суб'єктно-об'єктні та виробничі відносини. У розділі при максимальному врахуванні загальнопромислових інтересів оцінено: а) наслідки існуючих у промисловості соціально-економічних, фінансових, нормативно-правових та екологічних проблем; б) економічний базис функціонування та імовірність збалансованого розвитку: промисловості; ПЕК і його галузей; промислової теплоенергетики та теплових і електричних мереж; в) вагомість перешкод мінімізації втрат ПЕР та раціоналізації їх використання. При цьому, встановлено, що:

1) ступінь зношеності ОВЗ у промисловості склав у 2009 р. 59,1% (інвестиції в основний капітал - 48,2 млрд. грн.); у добувній, відповідно, - 55,7% та 11,0 млрд. грн.; у переробній - 59,1% та 28,8 млрд. грн.; у виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води - 64,9%, а у промисловій теплоенергетиці - 49,4% (при інвестиціях - 8,2 млрд. грн.);

2) відмічено недоцільне зростання обсягів імпорту (у 2009 р. до 2005 р.): ВТП у 4,4 рази; поставок природного газу для промислової теплоенергетики - у 1,6; енергетичних матеріалів та продуктів нафтоперегонки - у 2,2 рази; котлів, апаратів і механічних пристроїв - у 1,6 рази (хоча українського устаткування випущено у 2009 р. у 1,4 рази більше); електрообладнання і теплоенергетичного устаткування - у 1,4 рази (при нарощенні обсягів виробництва відповідної власної продукції - у 1,9 рази з належним рівнем ККД = 95,6%).

3) відбулося: часткове зменшення обсягів промислового виробництва за ін. галузями, зокрема, згортання діяльності за базовими; зниження прибутковості та падіння фінансової стійкості у цілому у промисловості; зростання техногенних ризиків, аварійності та збитків від впровадження неадаптивних (хоча і прогресивних) до умов використання та водо- очистки і забезпечення іноземних технологій у всіх генеруючи галузях;

4) протягом 2005 - 2009 рр. відбувалась: реалізація лише організаційних заходів та безвитратних нововведень; національний товаровиробник втратив власний ринок; система державного управління зовнішньоекономічною діяльністю втратила дієвість.

Зазначене обумовлює необхідність у разі ресурсних обмежень реалізації найефективніших варіантів техніко-технологічних і організаційних рішень лише у технологічно розвинутих та інвестиційно-спроможних галузях. Доведено, що при виконанні аналітичних/прогностичних завдань слід: 1) врахувати комплексний характер взаємозв'язку між інвестиційним потенціалом та ІМПВ; 2) здійснити об'єктивний перерозподіл їх ваги для забезпечення стійкої рівноваги та гармонізації діяльності; 3) зважити на те, що ІМПВ виконує відносно інвестиційного потенціалу функції по забезпеченню умов його реалізації з урахуванням ТПВ. Використання пропонованих науково-прикладних засад оцінювання ІМПВ дозволило встановити надмірну спрямованість цільових настанов по реалізації інвестиційної політики на пошук джерел, а не на результат освоєння ресурсів і адаптивність нововведень. Наприклад, приведене у табл. 1 факторне поле формування ІМПВ виразно засвідчує тенденційність існуючих у промисловості операційних витрат на енергоресурси стосовно докладених зусиль на впровадження технологічних новацій.

Таблиця 1. - Ідентифікація структури операційних витрат у промисловості України у 2008 р.

1) порівнюючи частки витрат на технологічні новації та окремі операційні витрати з реалізованої продукції на енергоресурси встановлено, що майже в усіх галузях комплексу останні перевищують у 6,5 - 7,0 разів (промисловості в цілому - 11,1 рази);

2) з частки операційних витрат із реалізованої продукції, навіть витрати на відрядження у 1,5 - 2,0 рази перевищують зосереджені на оновленні ОВЗ фінансові зусилля;

3) зазвичай, критичний рівень освоєння наукового потенціалу пояснюють завищеною часткою досліджень у галузі матеріалознавства, металургії, традиційного машинобудування, проте, саме у машинобудуванні склалась відцентрова та техноцентрична ситуація, у цій галузі витрати на оплату енергоресурсів у 15,2 рази перевищують інноваційні;

4) очевидним фактом є те, що деталізація структури інвестиційних вкладень за видами економічної діяльності та феномен падіння не лише обсягів реалізованої інноваційної продукції, а й вартості ОВЗ (у машинобудуванні воно склало у 1,3 рази при зростанні зношеності ОВЗ у 1,3 рази) спричиняє подальшу втрату технологічної здатності та використання виробничого потенціалу України в якості периферійної ресурсної бази;

5) виключенням є лише промислова теплоенергетика (табл. 1), де за останній час суттєво оновлені ОВЗ (ступінь зношеності на 01.01.2010 р. складає 49,5%), активно впроваджуються (порівняно із ін. видами економічної діяльності) технологічні новації.

Результати аналітичної оцінки засвідчили, що: на сучасному етапі розвитку національної промисловості критерієм економічної ефективності є рівень ЕЕ та екологічна рівновага; в залежності як від майбутніх економіко-технологічних умов освоєння інвестицій, так і від спрямованості державної політики та жорсткості екологічних обмежень, вагомість окремих видів ПЕР в ПЕБ може суттєво змінитись; слід врахувати, що кожний із видів енергоресурсів має певні переваги і недоліки по відношенню до інших, проте, природний газ, на даний час, переважує і користується попитом у всіх галузях.

У третьому розділі «системно-комплексне оцінювання-прогнозування інвестиційних можливостей національного промислового комплексу»: запропоновано методичне розв'язання проблем формування і розвитку ОЕМ_АІМ промисловості (рис. 1) та етапи його запровадження; удосконалено моделі вибору варіанту інноваційно-інвестиційних проектів для активізації ІМПВ, що спираються на комплекс інтегральних показників ІМПВ і параметрів, отриманих за результатами моделювання використання засобів забезпечення технологічної конкурентоспроможності промисловості (модельні рішення формалізовано за використання М-норми двох- і трьохрівневої складності).

Розроблено комплекс моделей фінансових витрат, спрямованих на досягнення екологічної рівноваги і ЕЕ промислового виробництва. Де враховано: 1) швидкість: нейтралізації викидів; природних втрат при їх нейтралізації; самооздоровлення територій; руйнації екосистеми при постійному навантаженні; 2) вартість: ліквідації техногенного впливу; нейтралізації останнього; превентивних заходів, а також по підтриманню екологічної рівноваги, по усуненню збитків при надзвичайних ситуаціях тощо. За їх використання формалізовано модельні рішення по оцінюванню-прогнозуванню ІМПВ.

Це убезпечило побудову архітектури цільового програмного забезпечення «MiNerGy v. 5.0» (елемент якої наведено на рис. 2), її використання дозволило виконати: а) прогнозно-аналітичну оцінку ІМПВ; б) ранжування й добір проектів по впровадженню прогресивних технологій; в) удосконалити моделі технологічної конкурентоспроможності промисловості за потенціально-факторними ознаками; г) виокремити набір функціональних, загально-конкурентних та потенційно-факторних стратегій формування, нарощення та повного освоєння ІМПВ; д) побудову прогнозу макроекономічних показників та структурно-динамічних зрушень у промисловості на основі упередження (до 2030 р.) з обґрунтуванням чотирьох варіантів докладання зусиль при виникненні ресурсних обмежень, визначенням фінансових витрат та наслідків у разі форсованого розвитку промислової теплоенергетики, обчисленням імовірних енергоекономічних параметрів розвитку та прибутку від економії природного газу.

Рис. 1. Методологічна схема формування організаційно-економічного механізму активізації інвестиційних можливостей української промисловості

Рис. 2. Оцінка інвестиційних можливостей для формування набору стратегій у «MiNerGy v. 5.0»

Застосування автором трирівневого підходу при прогнозно-аналітичному оцінюванні ІМПВ спиралось на необхідність врахування: а) відмінного рівня ТПВ галузей і виробництв; б) динамічності процесу становлення нових форм соціально-економічних і виробничо-господарських відносин у різних видах економічної діяльності не лише на державному, але й на регіональному рівнях. Це спричинило відхід від технократичної формалізації організаційно-економічних, технологічних, енерго- й екологоекономічних процесів у моделях, що уможливило: удосконалення процедур системно-комплексної оцінки-прогнозування; формування стратегій за наслідками використання моделей 3-х рівнів складності (промислових технологій; середньозваженого за галузевим рівнем; середньо-групового на макрорівні). Зазначене дозволило встановити (табл. 2), що за рахунок: зміни характеру промислової політики на активну із комплексною модернізацією базових секторів; оптимізації ресурсно-галузевої структури; зростання рівня ЕЕ при оновленні ОВЗ; впровадження когенераційних установок і сучасних котлоагрегатів із ККД 92,9 - 94,0% в промисловій теплоенергетиці буде досягнуто - економію природного газу у: 2010 р. - 1,12 млрд. куб. м; 2020 р. - 2,4 млрд. куб. м; 2030 р. - 3,6 млрд. куб. м. Безумовно, досягнення зазначених параметрів потребує відповідного інвестиційного забезпечення та раціоналізацію структури витрат за джерелами фінансування - побудований прогноз приведено у табл. 3.

Таблиця 2.- Розрахункові параметри програми комплексної модернізації української промислової теплоенергетики та наслідків її реалізації у 2010 - 2017 рр.

Таблиця 3. - Ресурсне забезпечення стратегії формування ІМПВ до 2030 р. і зміна структури фінансування

Урахування загальних витрат і визначених у дослідженні термінів реалізації цільової програми комплексної модернізації промислової теплоенергетики у відповідних нерівностях (при моделюванні цільового вектору «оптимізації структури енергоспоживання і відновлення екологічної рівноваги») дозволило вирахувати імовірнісні значення параметрів: 1) зменшення обсягів витрат природного газу на 20,5 - 32,4%; 2) зростання частки альтернативних і відновлювальних джерел енергії (біопалива, вторинних скидних теплоенергетичних ресурсів, утилізації теплоти відхідних газів) у загальному ПЕБ на 11,7%; 3) збільшення фінансування на прогресивні проекти за рахунок держбюджету у: 2011 р. - до 2,41% (0,31 млрд. грн.); 2020 р - 10,77% (1,84 млрд. грн.); 2025 р. - 15,58% (3,26 млрд. грн.); 2030 р. - 15,86% (3,93 млрд. грн.).

Розрахунки засвідчили, що показник енергоефективності: при сучасному рівні ТПВ у 2030 р. становитиме: 1) 3,33 дол. США /кг н.е. - у разі реалізації її оптимальної моделі розвитку; 2) 4,43 - при нарощенні ІМПВ і форсованому розвитку промислової теплоенергетики (дозволяє у 2015 р. досягти рівня Словенії, Чехії); 3) 1,88 дол. США /кг н.е. - при інерційності детермінант промислового зростання і провадженні енергетичного й технологічного аудиту. Відтак, при порівнянні результатів моделювання (формалізованих у програмі «MiNerGy v. 5.0» та прогнозу наслідків реалізації набору стратегій формування, нарощення й освоєння ІМПВ) автор засвідчив імовірність: виконання сценарію реструктуризації національної промисловості при форсованому розвитку промислової теплоенергетики; досягнення обчислених структурних зрушень до 2030 р., а також встановлених порогових значень енергоекономічних показників.

ВИСНОВКИ

У дисертації розв'язано важливе науко-прикладне завдання щодо формування інноваційно-інвестиційного потенціалу промисловості та підвищення ефективності його використання за рахунок запровадження теоретико-методологічних засад системно-комплексного оцінювання-прогнозування ІМПВ. Подано нові технології стратегічного управління формуванням, нарощенням та повним освоєнням інвестиційних ресурсів потенційно-факторної природи, що розвиваються у разі реалізації ОЕМ_АІМ. Результати дослідження дозволили зробити теоретичні та практичні висновки, основними з яких є:

1. Доведено, що визначене у досліджені науково-прикладне завдання по здійсненню процедур оцінки-прогнозування ІМПВ залишається мало дослідженим в такій галузі науки як економіка та управління національним господарством. Більшість представників класичної наукової думки не враховують зазначеного потенційно-факторного компоненту нагромадження стратегічного потенціалу промисловості, що визначує набуття нею ознак надійності та збалансованості функціонування. В роботі обґрунтовано необхідність розроблення та впровадження нової системи оцінювання-прогнозування ІМПВ і прикладного інструментарію обґрунтування стратегічного набору для забезпечення ЕЕПВ, екологічної рівноваги та регенерації виробничо-економічної системи. Пошук методів і напрямів дослідження процесів забезпечення високої ЕЕ промисловості з урахуванням вимог до екологічної рівноваги шляхом повного використання ІМПВ здійснено за результатами синхронізації процесів у межах трьох складноорганізованих систем управління формуванням, нарощенням та використанням сировинно-ресурсних, системно-універсальних і факторних потенціалів. До складу останніх зараховано й ІМПВ. Принципи системно-комплексного оцінювання-прогнозування ІМПВ подано в контексті мобілізації їх внутрішніх резервів і ресурсів за рахунок раціоналізації фінансових витрат, упередження перевитрат і втрат енергоресурсів, перерозподілу зусиль та ресурсно-функціонального забезпечення, добру та впровадження техніко-економічних і організаційних рішень.

2. Удосконалено понятійно-категоріальний апарат теорії економіки та управління національним господарством у сфері раціоналізації інвестиційних вкладень і забезпечення ЕЕПВ. Розкрито взаємозв'язок, визначено структуру і зміст, проблемну орієнтацію та ролеву семантику потенційно-факторної категорії «інвестиційні можливості промислового виробництва». Її дефініція відтворює абстрактний момент дійсності за певний період функціонування виробничо-економічної системи, в якому при мінімізації енергетичних витрат, залучені стратегічного потенціалу і локалізації зусиль у відповідності до НЕІ об'єктивуються трансформаційні зміни, що: обумовлюють повне освоєння інвестиційних ресурсів та генерування власних; забезпечують цілеспрямовану реалізацію оптимальної моделі розвитку промисловості та екологічної рівноваги; інтенсифікують процеси формування промислового виробництва енергоефективного типу.

3. Досліджено основні макроекономічні показники промисловості, за використання методу кореляційно-регресійного аналізу встановлено щільність зв'язків та вагомість їхнього впливу на результативні ознаки інвестиційного потенціалу в цілому та ІМПВ, зокрема. Врахування в модельних рішеннях найбільш значимих регресорів (у складі показників: обсягу інвестицій в основний капітал, реалізованої та інноваційної продукції, інноваційних витрат, на відновлення екологічної рівноваги, введення в експлуатацію новітніх технологій з урахуванням часток фінансування із власних джерел та іноземних інвесторів) дозволило здійснити об'єктивний аналіз та прогнозно-аналітичну оцінку ІМПВ в контексті зосередження зусиль на забезпеченні ЕЕ й екологічної рівноваги. Проведено факторний аналіз економічних умов і чинників інтенсифікації процесів формування, нарощування та трансформації стратегічного потенціалу, що реалізовано згідно базових положень концепції системно-комплексного оцінювання-прогнозування ІМПВ. Це дозволило отримати: критерії обґрунтування пріоритетності певної моделі розвитку промисловості під впливом різноспрямованих важелів впливу в умовах ресурсних обмежень; значення щільності взаємозв'язків і відносин між елементами системи інвестиційного забезпечення реалізації оптимальної моделі розвитку (СІЗ_РОІМР), що убезпечило склад технологій стратегічного управління ІМПВ; значення макропоказників при синхронізації дії інструментарію системно-комплексної оцінки, що обумовлює напрями усунення відхилень незалежних змінних за рахунок вибору: цільових функціоналів; засобів активізації ІМПВ; важелів коригування промислової політики за визначеними орієнтирами.

4. У межах теоретико-концептуального підходу до вирішення завдань системно-комплексного оцінювання-прогнозування ІМПВ за рахунок комплексування домінант методологічних парадигм: 1) апрагматичної, принципові положення якої: характеризують вимоги до інвестиційного проекту, що убезпечать його реалізацію; визначать умови забезпечення результативності його провадження; встановити сукупність найвагоміших регресорів, за якими можна ідентифікувати масштаби ІМПВ; 2) прагматичної, ресурсно-функціональне забезпечення якої дозволяє: сформулювати принципи провадження процедур; визначити клас і типи проведення економічного аналізу; описати в узагальненому вигляді оціночні алгоритми; встановити цілі управління; обґрунтувати єдиний критерій провадження системно-комплексної прогнозно-аналітичної оцінки; 3) алгоритмізації, за використання її динамічних системотехнічних методів і метапроектних методик, що спираються на теорію систем, було - аргументовано пріоритетність і послідовність виконання управлінських функцій. Це дозволило спрямовувати і скоригувати науково-дослідні операції та удосконалити методи економетричного аналізу. За їх використання в робо...