Моніторинг і діагностика життєздатності підприємства (за матеріалами акціонерних товариств Закарпатської області)

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ «УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами

(виробництво одягу)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Моніторинг і діагностика життєздатності підприємства (за матеріалами акціонерних товариств Закарпатської області)

Бондаренко Вікторія Михайлівна

Ужгород - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економіки, менеджменту та маркетингу ДВНЗ «Ужгородський національний університет» Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Слава Світлана Степанівна,

Закарпатський регіональний центр соціально-економічних і гуманітарних досліджень НАН України, м. Ужгород,

старший науковий співробітник, заступник директора

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Бойко Євген Іванович,

Інститут регіональних досліджень НАН України, м. Львів,

завідувач відділу прогнозування і моделювання розвитку регіону

кандидат економічних наук, доцент

Пойда-Носик Ніна Никифорівна

ДВНЗ «Ужгородський національний університет» МОН України, м. Ужгород доцент кафедри фінансів

Захист відбудеться «26» травня 2010р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К61.051.02 при ДВНЗ «Ужгородський національний університет» МОН України за адресою: 88000, м. Ужгород, пл. Народна, 3, ауд. 47.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Ужгородський національний університет» МОН України за адресою: 88000, м.Ужгород,

вул. Капітульна, 9.

Автореферат розісланий “__23_” квітня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук О.Г. Чубарь

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Концепція «життєздатність підприємства» є складною категорією, яка має багато змістових відтінків, смислових навантажень та інтерпретацій, і, у той же час, є недостатньо обґрунтованою в українській економічній літературі. Багатоваріантність визначення зумовлена його інтердисциплінарністю та різноманітністю підходів до розуміння цього терміну.

Ключовими інструментами формування ефективних стратегій життєздатності підприємства є її моніторинг та діагностика. Актуальність дослідження та вдосконалення останніх двох інструментаріїв прийняття стратегічних рішень обумовлюється як недостатньою обґрунтованістю терміну «життєздатність», так і фінансовою, політичною нестабільністю діяльності підприємств.

У зарубіжних країнах та, частково, в Україні, вже розпочато процес формування ефективних інструментів ідентифікації та прогнозування складних процесів (у т.ч. життєздатності) на промислових підприємствах з використанням нових методологічних підходів, що базуються на формалізованих моделях управління. Найбільш ґрунтовними дослідженнями у цій сфері є праці зарубіжних авторів: Е. Альтмана, К. Беєрмана, С. Біра, О. Разумовского, А. Сергеєва,

Р. Таффлера і Г. Тішоу, Дж. Фулмера, А. Черновалова, А. Шевчука та вітчизняних: Є. Бойка, Л. Лігоненко, В. Мартиненка, О. Проскури, О. Сметанюк, О. Терещенка,

В. Шпілєвського та ін.

Однак на сьогодні залишаються не до кінця вирішеними питання побудови ефективних індикаторних механізмів моніторингу та діагностики життєздатності підприємства. Існуючі розроблені моделі діагностики життєздатності часто містять лише індикатори фінансового характеру, базуються на експертних оцінках значимості окремих показників (діє фактор суб'єктивізму), занадто формалізовані і незрозумілі для практиків, які є віддаленими від теорії. Крім того, життєздатність підприємства формується на основі ключових факторів успіху (чи занепаду) його діяльності, які часто визначаються специфікою виду діяльності підприємства, його розміром, формою власності та іншими факторами внутрішнього середовища, які є найбільш критичними і впливовими у визначений період часу. Усі ці аспекти невраховані у існуючих розроблених підходах, а тому вимагають наукового осмислення та вирішення.

Формування ефективних механізмів діагностики та моніторингу життєздатності з урахуванням специфіки діяльності для вибору стратегій життєздатності особливо актуальне для корпоративних підприємств з виробництва одягу у Закарпатській області, оскільки середовище їх діяльності з року в рік характеризується посиленням конкуренції та ускладненням умов виживання і розвитку.

Дослідженнями тенденцій та перспектив розвитку швейної промисловості Закарпаття займалися такі науковці, як Р. Завадяк, С. Сембер, В. Сержанов,

С. Слава та інші, але їхні праці не включали вивчення індикаторних механізмів, тому тема дисертаційного дослідження у регіональному зрізі також є актуальною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Викладені у дисертаційному дослідженні положення є складовою частиною НДР «Механізми забезпечення довгостроково життєздатного економічного розвитку на місцевому та регіональному рівнях (за матеріалами Закарпатської області)”, що проводилася в Закарпатському регіональному центрі соціально-економічних і гуманітарних досліджень НАН України у 2006-2008рр. (номер державної реєстрації 0209U006017) і науково-дослідної теми економічного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет» „Структурна політика і регіональні пріоритети розвитку Закарпатської області в умовах економічної трансформації» (номер державної реєстрації 0105U004082).

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування концептуальних основ і практичних підходів до розробки інструментарію моніторингу та діагностики життєздатності підприємства.

Реалізація поставленої мети зумовила необхідність послідовного розв'язання таких взаємопов'язаних завдань:

аналіз існуючих підходів до змісту категорій «життєздатність підприємства», «діагностика, моніторинг життєздатності» та їх уточнення;

дослідження та класифікація факторів, що впливають на життєздатність підприємства;

узагальнення зарубіжного та вітчизняного досвіду діагностики імовірності банкрутства та життєздатності підприємства, індикаторних механізмів, що використані в них, відмінностей (спільних ознак) між ними;

оцінка особливостей функціонування підприємств з виробництва одягу у Закарпатській області з метою подальшого використання отриманих результатів для побудови моделей діагностики життєздатності;

моніторинг та діагностика життєздатності вибраних підприємств з виробництва одягу із застосуванням зарубіжних та вітчизняних моделей і визначення меж їх використання в залежності від цілей у практиці господарювання українських підприємств;

розробка та реалізація багатокритеріального підходу до системи моніторингу і діагностики життєздатності підприємства;

побудова узагальненої моделі діагностики життєздатності підприємств з виробництва одягу в області та моделей її складових; визначення форм прояву життєздатності підприємства (життєзабезпечення, життєзбереження, життєздатний розвиток);

розробка системи моніторингу життєздатності та визначення його інформаційного забезпечення.

Об'єктом дисертаційного дослідження є процеси діагностики і моніторингу життєздатності підприємств з виробництва одягу.

Предметом дослідження є теоретико-методичні проблеми моніторингу та діагностики життєздатності в системі управління підприємством.

Методи дослідження. Дослідження виконано на основі теоретичних і методичних положень сучасної економічної теорії, законів, нормативних актів України, наукових досліджень у галузі оцінки, діагностики та моніторингу діяльності підприємства, менеджменту, конкурентноздатності, життєздатності підприємств, сучасних філософій розвитку підприємства, теорій систем.

У процесі виконання дослідження було використано такі наукові методи: системно-логічний метод та синергетичний підхід (для уточнення термінів дослідження), структурний аналіз (для аналізу індикаторів моделей діагностики банкрутства), метод опитування (для визначення факторів життєздатності), методи обробки інформації (порівняння, групування, графічного і табличного подання даних, методи приведення показників до порівняльного формату), статистичні, математичні методи (кореляційний, регресійний аналіз для побудови моделей діагностики життєздатності), абстрактно-логічний метод (для формулювання висновків). Розрахунки для побудови економетричних моделей виконано із застосуванням програми Microsoft Excel.

Робота виконана на базі акціонерних підприємств з виробництва одягу в Закарпатській області (динаміка дослідження 2000-2008рр.), статистично обґрунтованої вибірки (30% обсягів ринку регіону) та з використанням результатів аналізу галузевих тенденцій.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:

вперше:

розроблено авторський багатокритеріальний підхід до визначення індикаторів діагностики та моніторингу життєздатності, що враховує специфіку діяльності та змінність зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства у вигляді визначених складових: виробничо-технологічної, інноваційно-інвестиційної, маркетингово-збутової, соціально-трудової, фінансової. Обґрунтований підхід дозволяє підприємству не тільки обрати ефективну стратегію, визначити існуючий рівень життєздатності, а й прогнозувати та моделювати його на основі побудованих моделей, сприяє зниженню ризиків діяльності;

запропоновано індикаторні механізми моніторингу та діагностики життєздатності підприємства, які передбачають виділення трьохрівневої структури систем моніторингу і діагностики життєздатності та ситуативного набору інформативних показників на відповідних рівнях. Такий підхід, у порівнянні з іншими, дає ревалентну інформацію з приводу факторів життєздатності, які її формують/стримують у визначений період часу;

удосконалено:

змістову частину концепції «життєздатність підприємства», якою, на відміну від існуючих, передбачено вибір стратегії в залежності від форми прояву життєздатності: життєзбереження, життєзабезпечення, життєздатний розвиток, у зв'язку з чим визначено їх дефініції;

систему показників життєздатності за функціональними сферами з виділенням через регресійний аналіз із загальної кількості тих, що найбільш відображають специфіку діяльності та визначають життєздатність підприємства;

економіко-математичні моделі діагностики життєздатності, що, на відміну від існуючих, містять не лише фінансові параметри, а і комплекс соціальних, управлінських, маркетингових, інноваційних, інвестиційних, виробничих складових;

дістали подальший розвиток:

класифікаційні ознаки та фактори життєздатності підприємства, які доповнені новими видами: регульовані, нерегульовані, з частковим регулюванням, виділеними за ознакою ступеня управління;

понятійно-термінологічний апарат, пов'язаний з моніторингом і діагностикою життєздатності підприємства, суть якого полягає у розробці авторського трактування визначень «моніторинг життєздатності», «діагностика життєздатності».

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що їх використання сприяє підвищенню життєздатності підприємств з виробництва одягу регіоні. Зокрема, використання системної моделі діагностики життєздатності дозволить підприємству швидко і точно оцінити свій реальний стан (у т.ч. і по відношенню до інших підприємств галузі) за складовими життєздатності; а спрощеної - оперативно оцінити фактори життєздатності, що впливають на продуктивність підприємства без функціонально-змістового призначення, і, як результат, обґрунтувати необхідні стратегії подальшого розвитку.

Розроблені положення та рекомендації прийняті до впровадження у науково-дослідній темі «Механізми забезпечення довгостроково життєздатного економічного розвитку на місцевому та регіональному рівнях (за матеріалами Закарпатської області)” (довідка №48/1 від 5.11.2009р., м. Ужгород, Закарпатський регіональний центр соціально-економічних і гуманітарних досліджень НАН України, 2006-2008рр.), у роботі Управління промисловості Закарпатської обласної державної адміністрації (довідка №602/01-04 від 02.11.2009р.), в діяльності ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика» (довідка №386 від 25.11.2009р.) та ВАТ «Мукачівська трикотажна фабрика «Мрія»» (довідка №240 від 01.12.2009р.), у навчальному процесі Ужгородського національного університету при викладанні дисциплін «Економіка підприємства», «Менеджмент» (довідка №01-10/2037 від 24.11.2009р.).

Особистий внесок здобувача. Внеском здобувача є обґрунтовані наукові положення, висновки, рекомендації щодо вирішення проблем діагностики і моніторингу життєздатності в умовах дисаптивності підприємства. Дисертаційне дослідження є особистою наукового працею здобувача. Усі результати отримані безпосередньо здобувачем і знайшли відображення у друкованих працях. У дисертації здобувач використовував власні наукові ідеї, у тому числі викладені в роботах, які виконані в співавторстві.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження оприлюдненні на 9 міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, а саме: Дев'ятій міжнародній науковій конференції студентів та молодих учених «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання», м. Донецьк, 9-11 грудня 2008р.; Другій міжнародній науково-практичній конференції «Соціально-економічний розвиток України в ХХІ столітті: проблеми, пріоритети і перспективи», м. Кам'янець -Подільський, 23-24 квітня 2009р.; П'ятій міжнародній науково-практичній конференції «Теоретичний поступ на межі тисячоліття - 2009», м. Прага, 27 квітня - 5 червня 2009р.; Десятій міжнародній науковій конференції студентів та молодих учених «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання», м. Донецьк, 8-10 грудня 2009р.; Міжнародній науково-практичній конференції «Вплив маркетингового менеджменту на соціально-економічний розвиток міста, регіону, країни», м. Мукачево, 16 грудня 2009р.; щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу ДВНЗ «Ужгородський національний університет» (2006-2009рр.).

Публікації. Основні положення, теоретичні та методологічні узагальнення, висновки та рекомендації дисертаційного дослідження викладені у 15 наукових працях загальним обсягом 7,5 д.а. (з яких особисто автору належить 7,0 д.а.), з них розділ у монографії (у співавторстві) загальним обсягом 0,4 д.а., 10 статей у наукових фахових виданнях - обсягом 6,1 д.а., 4 - в інших виданнях - обсягом 1 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації складає 280 сторінок машинописного тексту, містить 30 таблиць, 24 рисунки, список використаних джерел з 181 найменування, 14 додатків (на 60 сторінках).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

підприємство одяг життєздатність багатокритеріальний

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовану мету, завдання, об'єкт, предмет, методичні засади дослідження, визначено наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, ступінь та характер їх апробації.

У розділі 1 «Теоретико-методичні засади діагностики життєздатності підприємства» здійснено концептуалізацію таких термінів дослідження, як «життєздатність», «моніторинг життєздатності», «діагностика життєздатності»; визначено індикаторні механізми моніторингу та діагностики життєздатності у вітчизняних та зарубіжних підходах.

Проведені дослідження дають підставу для висновку, що на сьогодні немає єдиного підходу до визначення змісту «життєздатність підприємства» і ця категорія є недостатньо обґрунтованою в українській економічній літературі. Основними причинами є і складність змісту цього терміну, його змістові відтінки, смислові навантаження, інтерпретації та різноманітні сфери застосування (від біології до кібернетики).

Питання оптимальної впорядкованості і самоорганізації системи є ключовими у забезпеченні життєздатності. При виборі механізмів життєздатності підприємства немає можливості визначати їх ефективність шляхом спроб і помилок, бо кожна із помилок може закінчитися банкрутством підприємства. Оптимальним варіантом є дії, рішення, які прийняті на основі знань про внутрішній стан (властивості) системи, законів її розвитку.

У межах дослідження категорію «життєздатність підприємства» визначено як стратегію підприємства, що обрана в залежності від рівня життєздатної системи і спрямована на самостійне, довготривале існування в конкретному оточенні. Використання синергетичного підходу до аналізу концепції життєздатність дозволило сформувати гіпотезу про існування форм життєздатності підприємства: життєздатний розвиток, життєзабезпечення, життєзбереження.

Враховуючи етимологічні визначення суті форм життя (виживання, існування. розвиток) та попередні розробки науковців, сформульовано авторське бачення суті категорій «життєздатний розвиток», «життєзбереження», «життєзабезпечення підприємства». Життєздатний розвиток підприємства можна охарактеризувати таким станом життєздатної системи, при якому рівень самоорганізації (адаптивності) підприємства є таким, що забезпечує самостійне функціонування незалежно від зміни зовнішніх умов. Життєзабезпечення - це форма прояву життєздатності підприємства, при якому рівень організованості і узгодженості внутрішніх елементів системи забезпечує підтримку певного рівня господарської діяльності, така життєздатна система здатна збалансовувати внутрішні неузгодженості. Життєзбереження (виживання) підприємства - рівень життєздатної системи, при якому, незважаючи на небезпеку, тяжку скруту, підприємство має змогу функціонувати. Однак такий стан життєздатної системи потребує впровадження активних антикризових механізмів, без використання яких підприємство може стати банкрутом.

Узагальнення праць вітчизняних та зарубіжних авторів, у контексті життєздатності, дозволило визначити основні властивості життєздатних систем: адаптивність, прибутковість, ефективність управління та тривалість існування.

У літературних джерелах визначилася достатньо велика кількість підходів до суті термінів «моніторинг» та «діагностика», однак, поза увагою залишилося трактування суті «моніторинг та діагностика життєздатності підприємства». У результаті теоретичного аналізу суті цих категорій, діагностику життєздатності визначено як процес ідентифікації стану підприємства (на основі порівняння із оптимальним) за індикаторами, що найкраще вказують на зміни життєздатної системи та дають можливість прогнозувати майбутні відхилення у розвитку підприємства. Моніторинг життєздатності слід розглядати як методику і систему безперервного спостереження за параметрами життєздатності підприємства, що дозволяють виявити найменший ступінь впливу дії зовнішнього та зміни у внутрішньому середовищі підприємства.

На основі узагальнення авторських підходів до класифікації факторів життєздатності було визначено групи та види чинників, що впливають на життєздатність підприємства. Фактори зовнішнього оточення, які справляють вплив на життєздатність підприємства, умовно було поділено на два рівні: мезо- та макро-, а фактори внутрішнього середовища - на управлінські, виробничо-технологічні, маркетингові, соціально-трудові, інноваційно-інвестиційні та фінансові.

У результаті компонентного аналізу дев'яти вітчизняних моделей діагностики життєздатності було визначено рейтинг таких показників: коефіцієнт поточної ліквідності, рентабельність власного капіталу, коефіцієнт фінансової незалежності, коефіцієнт оборотності активів, рентабельність активів за чистим прибутком (коефіцієнт віддачі активів), коефіцієнт оборотності оборотних активів, коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт маневреності власних коштів, коефіцієнт співвідношення власних і залучених коштів.

У результаті структурного аналізу 17 зарубіжних моделей діагностики життєздатності було виділено десять найчастіше використовуваних показників: коефіцієнти трансформації, покриття активів оборотним капіталом, концентрації залученого капіталу, фінансового левереджу, рентабельність активів за чистим прибутком, рентабельність власного капіталу, рентабельність активів за прибутком від звичайної діяльності, частка робочого капіталу у активах підприємства, коефіцієнт поточної ліквідності, коефіцієнт співвідношення чистого руху грошових коштів до активів підприємства.

Застосування зарубіжних моделей діагностики в практиці управління життєздатністю вітчизняних підприємств є обмеженим низкою факторів та недоліків, які умовно можна згрупувати за напрямами: недоліки, пов'язані з відмінністю макро- та мікросередовища підприємства; проблеми, пов'язані з відмінністю систем обліку, аналізу на підприємствах, різною термінологією, системою звітності; недоліки, обумовлені методом побудови моделей та вибіркою; недоліки пов'язані із негнучкістю, статикою моделей.

У розділі 2 «Діагностика діяльності підприємств акціонерної форми власності з виробництва одягу у Закарпатській області» здійснено аналіз життєздатності підприємств з виробництва одягу на мезо- та мікрорівні за відповідними критеріями.

Діяльність підприємств з виробництва одягу у Закарпатській області протягом 2000-2008 р. характеризувалася наступними тенденціями: переважною реалізацією продукції на зовнішніх ринках, зменшенням ділової активності суб'єктів до кінця аналізованого періоду; значимістю розвитку виду діяльності у промисловості регіону та країни в цілому; зменшенням щорічних темпів росту експорту та імпорту товарів легкої промисловості та вкладу цього виду діяльності у зовнішньоекономічну діяльність регіону; інвестиційною привабливістю (за показником прямих іноземних інвестицій) підприємств з виробництва одягу у регіоні; зменшенням інноваційної активності; погіршенням соціальних індикаторів життєздатності галузі, а саме: кількості зайнятих, рівня середньої заробітної плати; перевищенням темпів росту оплати праці над продуктивністю праці; прибутковістю звичайної діяльності протягом 2002-2004 років та її збитковістю у 2005-2008 роки; суттєвим збільшенням обсягів чистого збитку у останні три роки аналізу, що спричинено неефективністю управління підприємствами через обмеженість застосовуваних стратегій.

Не дивлячись на скорочення основних показників роботи аналізованої підсекції промисловості у 2001-2007рр., її частка у структурі обсягів реалізованої продукції промисловості регіону збільшувалася у динаміці (рис. 1).

Рис. 1. Значимість розвитку текстильної промисловості, виробництва одягу, хутра та виробів із хутра у розвитку регіону та країни, 2001-2008рр.

У 2001 році частка аналізованої підсекції у промисловості Закарпатської області складала всього 1,0%, а у 2007 році - 4,1%. Максимальне значення аналізованого показника складало 7,2% (2002 рік), а мінімальне - 1,0% (2001 р.). У 2008р. обидва аналізовані показники зменшилися.

Для визначення ключових факторів успіху/занепаду підприємств аналізованого виду діяльності було проведено кореляційний аналіз між групами параметрів життєздатності на мезорівні (табл.1).

Таблиця 1

Щільність кореляційного зв'язку між параметрами життєздатності текстильної промисловості, виробництві одягу, хутра та виробів із хутра у Закарпатській області, 2000-2008 роки

Корелюючі показники	Щільність кореляції
Кількість СПД	обсяг реалізованої промислової продукції	0,96
	кількість інноваційно-активних промислових підприємств	-0,87
	обсяг експорту продукції	0,84
	обсяг імпорту продукції	0,74
	обсяг прямих іноземних інвестицій	0,96
Обсяг реалізованої промислової продукції секції	обсяг експорту товарів	0,98
	обсяг імпорту товарів	0,89
	вартість давальницької сировини використаної на вироблену продукцію	0,74
	кількість юридичних осіб які заявили про свою діяльність	0,85
	кількість інноваційно-активних промислових підприємств	-0,96
	обсяг прямих іноземних інвестицій	0,98
Продуктивність праці	середньорічна кількість зайнятих	-0,76
	середня заробітна плата	0,96
	обсяг прямих іноземних інвестицій	0,97
Середня заробітна плата	обсяг прямих іноземних інвестицій	0,94
Рентабельність операційної діяльності	обсяг експорту товарів	-0,91
	обсяг імпорту товарів	-0,90
	кількість інноваційно-активних промислових підприємств	0,83
	вартість давальницької сировини використаної на вироблену продукцію	-0,87
Експорт продукції	імпорт продукції	0,94
	вартість давальницької сировини використаної на вироблену продукцію	0,85
	обсяг прямих іноземних інвестицій	0,97

За результатами кореляційного аналізу (табл.1) між параметрами життєздатності аналізованої галузі було визначено наступні механізми роботи підприємств з виробництва одягу регіону: кількість підприємств корелює з експортом-імпортом, тому існує висока залежність галузі від кон'юнктури на міжнародних ринках; спостерігається залежність обсягів промислової продукції секції від нарощування іноземних інвестицій та давальницької сировини; на підприємствах з іноземними інвестиціями рівень продуктивності праці і заробітної плати є вищим.

Також дослідженням виявлено, що основними проблемами, які негативно впливають на життєздатність підприємств з виробництва одягу у Закарпатській області, досі залишаються: проблеми сировинного забезпечення, робота за давальницькими схемами та залежність від замовлень зарубіжних партнерів, проблеми з менеджментом і нестача кваліфікованих робітників; нестабільність податкового законодавства; нестабільність ринків та неефективність системи збуту продукції.

Зведені результати моніторингу та діагностики життєздатності підприємств з виробництва одягу із використанням зарубіжних підходів показали, що у 2001-2004 роках більшість підприємств за оцінками моделей були життєздатними, а у 2005-2008рр. - кризовими, однак, достовірних висновків (за рахунок наявності і протилежних оцінок) зробити неможливо (табл.2).

Таблиця 2

Результати моніторингу життєздатності досліджуваної вибірки підприємств Закарпаття з виробництва одягу (використано 15 зарубіжних моделей)1

Підприємства	Роки
	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008
П12	10Ж	10Ж	9Ж	8Ж	9Ж	7Ж	8Ж	9Ж	5Ж
	1МБ	0МБ	0МБ	0МБ	0МБ	0МБ	0МБ	0МБ	0МБ
	3К	5К	5К	6К	6К	8К	7К	5К	9К
	1НС	0НС	1НС	1НС	0НС	0НС	0НС	1НС	1НС
П2	Х	Х	7Ж	7Ж	7Ж	6Ж	8Ж	4Ж	5Ж
	Х	Х	1МБ	1МБ	2МБ	1МБ	2МБ	1МБ	0МБ
	Х	Х	5К	5К	4К	6К	3К	8К	6К
	Х	Х	2НС	2НС	2НС	2НС	2НС	2НС	4НС
П3	6Ж	8Ж	9Ж	8Ж	9Ж	9Ж	8Ж	6Ж	6Ж
	1МБ	1МБ	0МБ	0МБ	0МБ	1МБ	0МБ	1МБ	1МБ
	7К	3К	5К	6К	5К	4К	6К	6К	5К
	1НС	3НС	1НС	1НС	1НС	1НС	1НС	2НС	3НС
П4	10Ж	9Ж	10Ж	10Ж	9Ж	5Ж	3Ж	7Ж	5Ж
	0МБ	1МБ	1МБ	0МБ	0МБ	1МБ	1МБ	1МБ	2МБ
	3К	2К	2К	3К	4К	8К	10К	6К	7К
	2НС	3НС	2НС	2НС	2НС	1НС	1НС	1НС	1НС
П5	10Ж	8Ж	7Ж	8Ж	10Ж	10Ж	10Ж	10Ж	10Ж
	0МБ	0МБ	1МБ	0МБ	0МБ	0МБ	0МБ	0МБ	0МБ
	3К	5К	5К	5К	3К	3К	3К	3К	3К
	2НС	2НС	2НС	2НС	2НС	2НС	2НС	2НС	2НС
П6	12Ж	13Ж	11Ж	11Ж	5Ж	5Ж	5Ж	10Ж	8Ж
	2К	1К	2К	4К	8К	8К	8К	3К	6К
	1НС	1НС	1НС	0НС	1НС	1НС	1НС	1НС	0НС
П7	5Ж	12Ж	4Ж	4Ж	10Ж	10Ж	5Ж	3Ж	9Ж
	1МБ	1МБ	1МБ	1МБ	1МБ	0МБ	1МБ	1МБ	0МБ
	7К	2К	9К	9К	3К	5К	8К	9К	4К
	2НС	0НС	1НС	1НС	1НС	0НС	1НС	2НС	2НС

Примітки:

1) Число у клітинці таблиці біля букви вказує на ту кількість моделей які визначили саме такий стан підприємства у конкретний період часу; забарвлення клітинок вказує на стан підприємства, що позначений відповідним символом: «Ж» - життєздатне підприємство, «МБ» - можливе банкрутство підприємства, «К» - наявність глибокої кризи, «НС» - невизначеність стану підприємства.

2) П1, П2, П3, П4, П5, П6, П7 відповідні позначення підприємств з виробництва одягу регіону.

Більшість підприємств з виробництва одягу у Закарпатській області за вітчизняними оцінками, є життєздатними (протягом всього аналізованого періоду). Лише окремі підприємства за результатами оцінок у 2008р. можна охарактеризувати як нежиттєздатні.

Результати аналізу вказали, що більшість як вітчизняних, так і зарубіжних моделей не в змозі визначити етап функціонування підприємства, при якому наявні слабкі ознаки кризи.

Проведені дослідження за ефективністю та доцільністю застосування вітчизняних та зарубіжних моделей діагностики ймовірності банкрутства в практиці управління життєздатністю швейних підприємстві дають підстави зробити наступні висновки: за зарубіжними підходами: окремі індикатори, що використовуються, враховують статті звітності підприємств, які у вітчизняній практиці часто є нульовими, нормативні значення окремих показників є завищеними; внаслідок нелогічності математичних виразів деякі моделі взагалі неможливо розрахувати; різкі коливання в оцінках стану підприємств за моделями діагностики піддають сумніву достовірність отриманих результатів; за вітчизняними моделями: більшість оцінок життєздатності підприємств за вітчизняними моделями є позитивними, а окремі з них, взагалі, протягом 2000-2008 років, оцінювали підприємства як стабільно життєздатні, хоча останні були збитковими, тобто результати діагностики не цілком достовірні, а моделі потребують подальшого удосконалення.

Результати трьохкритеріальної оцінки адекватності моделей цілям дослідження дозволи виявити набір індикаторів, що можуть бути цінними для побудови дієвої системи моніторингу та діагностики життєздатності підприємства.

У розділі 3 «Система моніторингу і діагностики життєздатності підприємств з виробництва одягу у Закарпатській області» обґрунтовано роль діагностики в системі управління життєздатністю підприємства, визначено механізм відбору та багатокритеріальний підхід до формування індикаторів моніторингу і діагностики життєздатності; розроблено механізм діагностики через систему моделей життєздатності на двох рівнях: спрощеному та функціонально-змістовному, побудовано трьохрівневу систему моніторингу життєздатності підприємства та визначено його інформаційне забезпечення; обґрунтовано критерії життєздатності підприємства на основі інтеграції результатів опитувань підприємства та теоретичних підходів; вироблено механізми підвищення рівнів життєздатності аналізованих підприємств.

У результаті узагальнення та дослідження індикаторних механізмів автором визначено шестиетапний процес формування індикаторів для моніторингу та діагностики життєздатності підприємства (рис.2).

Рис. 2. Етапи відбору індикаторів діагностики та моніторингу життєздатності підприємства

У результаті реалізації етапів було відібрано 53 індикатори, що формують життєздатність підприємств з виробництва одягу у Закарпатті за функціонально-змістовими ознаками.

Результати опитування підприємств Закарпатської області, у т.ч. і підприємств з виробництва одягу, показали, що найбільш критичним показником життєздатності, на думку респондентів, є частка ринку (інтерпретовано як частка підприємства у регіональних обсягах), налагоджені та тісні зв'язки з партнерами та збільшення кількості новостворюваних робочих місць на підприємстві. Серед критеріїв другого пріоритету були: високі фінансові результати, постійна господарська діяльність, стабільна заробітна плата, зростання продуктивності праці, оновлення виробництва і т. д. Усі представлені відповіді, у контексті критеріїв оцінки, умовно поділено на дві групи: критерії, що характеризують адаптацію підприємства та критерії внутрішньої сили підприємства, які враховано при побудові моделей діагностики життєздатності підприємства. Доведено, що визначені властивості життєздатних систем знайшли своє відображення у запропонованих опитуваними підприємствами критеріях життєздатності.

За результатами кореляційно-регресійного аналізу параметрів життєздатності за їх функціонально-змістовим характером автором було побудовано дворівневу систему діагностики життєздатності підприємства з виробництва одягу (табл. 3).

Таблиця 3

Рівні та моделі діагностики життєздатності підприємств Закарпатської області з виробництва одягу

Назва моделі	Функція	Параметри функції
1 рівень: діагностика через моделі складових життєздатності
1.1. Розрахунок узагальненої моделі діагностики життєздатності підприємства, із врахуванням функціонального призначення параметрів життєздатності
узагальнена чотрирьохфак-торна регресійна модель	у = 0,024+0,007Х1+ +0,013Х2+0,138Х3+0,207Х4	де, у - частка обсягів реалізації підприємства в регіональних обсягах, Х1 - рентабельність операційної діяльності, Х2 - рентабельність власного капіталу, Х3 - витрати часу на одиницю реалізованої продукції, Х4 - частка довгострокових фінансових інвестицій, які обліковуються методом участі у капіталі інших підприємств у активах підприємства.
1.2 Розрахунок моделей складових життєздатності
виробничо-технологічна	у = - 0,128+0,075Х1-0,003Х2	де, у - рентабельність операційної діяльності, Х1 - коефіцієнт оборотності оборотних активів, Х2 - фондоозброєність праці.
маркетингово-збутова	у = -0,30-1,25Х1+9,63Х2	де, у - коефіцієнт віддачі активів за чистим прибутком, Х1 - частка приросту залишків готової продукції у виручці від реалізації продукції, Х2 - частка витрат на збут у виручці від реалізації продукції.
соціально-трудова	у = 0,226-0,01*Х1-4,24Х2	де, у - витрати часу на одиницю реалізованої продукції, Х1 - рівень середньої заробітної плати за годину; Х2 - частка витрат на навчальні відпустки у зв'язку з реорганізацією у витратах на оплату праці.
інноваційна	у = 0,044+7,52Х1	де, у - темпи росту обсягів реалізованої продукції, Х1 - частка витрат на технологічні інновації у активах підприємства.
фінансова	у=0,062+0,988Х1+0,745Х2- -0,225*Х3	де, у - рентабельність власного капіталу, Х1 - коефіцієнт абсолютної ліквідності, Х2 - рентабельність активів за прибутком від звичайної діяльності, Х3 - частка короткострокових зобов'язань у активах підприємства.
2 - рівень: спрощений процес діагностики життєздатності
модель продуктивності	у = 0,085-0,0002Х1- -1,711Х2+11,516Х3+0,077Х4	де, у - витрати часу на одиницю реалізованої продукції, Х1 - фондоозброєність праці, Х2 - частка витрат на навчальні відпустки у зв'язку з реорганізацією, у витратах на оплату праці, Х3 - прямі іноземні інвестиції на одну гривню активів підприємства, Х4 - частка поточних оборотних активів підприємства у зобов'язаннях.

Для кожної із побудованих регресійних моделей було визначено дискримінанти для ідентифікації рівнів життєздатності підприємства. Як результат, із допомогою побудованих моделей, підприємства можуть не тільки діагностувати свій поточний рівень життєздатності, а й моделювати (прогнозувати) його підвищення через регулювання відповідних параметрів.

Результати багатоетапного процесу відбору дозволили визначити три рівні моніторингу життєздатності (рис. 3). Перший - постійне спостереження за рухом та відхиленнями основних критичних індикаторів, що визначають життєздатність підприємства; другий - спостереження за динамікою та відхиленнями індикаторів життєздатності, через її формоутворюючі сфери; третій рівень - багатоспектральний і масштабний. Його ціль - це системне вивчення механізмів, що формують та стримують життєздатність підприємства, виявлення помилок підприємства у місці їх виникнення.

Примітки: стрілками показано схему проведення моніторингу життєздатності між відповідними рівнями Рис. 3. Схема моніторингу життєздатності підприємства за функціональними складовими (на прикладі підприємств з виробництва одягу Закарпаття)

Систему моніторингу життєздатності підприємства запропоновано розглядати у вигляді таких блоків: цілі моніторингу, спеціальна база цільових даних, індикатори, джерела інформації, напрямки/рівні моніторингу, результати моніторингу (звітні матеріали), споживачі результатів. Ключовим елементом цієї системи є надійне інформаційне забезпечення (спеціальна база цільових даних), яке може формуватися з різних джерел і є так званим механізмом перетворення вхідної інформації у цільову та визначає точність стратегічних рішень.

ВИСНОВКИ

Для досягнення мети у дисертаційному дослідженні здійснено теоретичні узагальнення та вироблено нове вирішення наукової проблеми, що полягає у розробці теоретико-методичних і прикладних засад моніторингу та діагностики життєздатності підприємства, побудові моделей для оцінки і прогнозування відповідного рівня життєздатності підприємства з урахуванням специфіки діяльності підприємства, системи моніторингу за рівнями (що значно спрощує та підвищує ефективність цього процесу та робить його більш практичнішим). Основні результати дослідження дають підстави зробити наступні висновки:

1. Автором досліджено, що ключовими інструментами формування інформаційної бази для розробки ефективних стратегій забезпечення життєздатності підприємства є її моніторинг та діагностика. Актуальність дослідження та вдосконалення використовуваних інструментаріїв обумовлюється тим, що існуючі розроблені моделі діагностики життєздатності часто містять лише індикатори фінансового характеру, базуються на експертних оцінках значимості окремих показників, є занадто формальними і незрозумілими для практиків, не враховують ключових факторів успіху (чи занепаду) діяльності підприємства. Тому, існує потреба у розробці якісно нового підходу до формування системи діагностики і моніторингу життєздатності, що включає всі ці аспекти.

2. У дисертаційній роботі автором здійснено узагальнення попередніх праць різних вчених з тематики дослідження. На основі використання синергетичного підходу до аналізу категорію «життєздатність підприємства» було визначено як стратегію підприємства, що обрана в залежності від рівня життєздатної системи (життєзбереження, життєзабезпечення, життєздатного розвитку) і спрямована на самостійне, довготривале існування в конкретному оточенні.

За результатами аналізу авторських підходів уточнено тлумачення понять «моніторинг» та «діагностика життєздатності», перше з яких визначено як методику і систему безперервного спостереження за параметрами життєздатності підприємства, що дозволяють виявити найменший ступінь впливу дії зовнішнього та зміни у внутрішньому середовищі підприємства, а друге - як процес ідентифікації стану підприємства, відбору індикаторів, що найкраще показують на зміни життєздатної системи та дають можливість прогнозувати майбутні відхилення розвитку підприємства.

3. На основі узагальнення класифікаційних ознак факторів життєздатності, було запропоновано їх поділ в залежності від ступеня управління на: регульовані (фактори внутрішнього оточення), з частковим регулюванням (зовнішні чинники мезорівня), нерегульовані (зовнішні чинники макрорівня). Усі фактори внутрішнього середовища поділено на управлінські, виробничо-технологічні, маркетингові, соціально-трудові, інноваційно-інвестиційні та фінансові.

Результати опитування підприємств Закарпатської області, у т.ч. і підприємств з виробництва одягу, вказали, що найважливішими чинниками життєздатності підприємств Закарпаття (на думку респондентів) є управлінські, а саме: особисті риси керівника, ефективна структура організації, добре стратегічне управління, згуртована команда, добрий менеджмент в цілому. Усі названі найнесприятливіші фактори життєздатності підприємств області були зовнішніми (різка зміна законодавства, несприятлива політика кредитування, втрата ключового партнера). Такі дані свідчать про те, що великою мірою життєздатність підприємства залежить від рівня самоорганізації підприємства.

4. Структурний аналіз вітчизняних моделей діагностики життєздатності дозволив визначити рейтинг 9 показників, що найчастіше повторювалися. Перше місце у рейтингу займав коефіцієнт поточної ліквідності. Найкритичнішими показниками життєздатності, на думку вітчизняних авторів, є індикатори прибутковості та ділової активності. Усі індикатори за характером є фінансовими і, як результат, ідентифікують на підприємствах наявність лише фінансових проблем (залишаючи поза увагою інші сфери формування життєздатності). Саме тому, використання існуючих розроблених моделей у практиці управління підприємствами з виробництва одягу (як показали результати екперементальних досліджень) є обмеженим, останні потребують попереднього коригування.

5. Структурний аналіз зарубіжних моделей діагностики життєздатності дозволив виявити рейтинг десяти показників, які найчастіше використовуються. Першим у рейтингу був коефіцієнт оборотності активів. Найкритичнішими показниками життєздатності, на думку зарубіжних авторів, є показники прибутковості та ліквідності.

6. У межах дисертаційного дослідження визначено, що спільними ознаками в індикаторних механізмах зарубіжних та вітчизняних моделей діагностики життєздатності підприємства є: надання переваги показникам прибутковості як найкритичнішим; невелика кількість параметрів моделей та їх простота; однакова методологія розрахунку окремих показників прибутковості, ліквідності та ділової активності; використання переважно фінансових параметрів у моделях.

7. У результаті оцінки тенденцій діяльності підприємств з виробництва одягу у Закарпатській області, що формують/стримують їх життєздатність, автором було визначено, що: більшість підприємств цього виду діяльності працює на експорт; підприємства працюють на давальницькій сировині; на підприємствах з іноземними інвестиціями рівень продуктивності праці і заробітної плати є вищим; наявне високе податково-регуляторне навантаження на підприємствах; спостерігається висока залежність галузі від кон'юнктури на міжнародних ринках. Підприємствам аналізованої галузі більше притаманні схеми виживання, а не тривалого розвитку.

8. Моніторинг та діагностика життєздатності підприємств з виробництва одягу у Закарпатській області у 2000-2008 роках з використанням 15 зарубіжних моделей вказують на те, що протягом 2001-2004рр. переважна частина аналізованих підприємств були життєздатними, у 2005-2008рр. - кризовими. Однак наявність діаметрально протилежних оцінок станів підприємств за іншими моделями піддає сумніву результати діагностичного висновку. Досліджено, що такі обставини можуть бути викликані низкою факторів, серед яких: використання у зарубіжних моделях індикаторів, що формуються за рахунок нетипових показників звітності вітчизняних підприємств, завищення нормативних значень окремих показників, статика вільних коефіцієнтів рівнянь регресії.

9. Результати моніторингу та діагностики життєздатності підприємств з виробництва одягу у Закарпатті із використанням вітчизняних підходів свідчать, що більшість останніх є життєздатними протягом всього аналізованого періоду. Однак поряд із висновками про життєздатність підприємств, були і діагностичні висновки про наявність кризи на останніх. Характерною особливістю вітчизняних моделей діагностики життєздатності була нездатність визначати стан підприємства, за якого наявні слабкі ознаки кризових явищ.

10. Оцінка адекватності зарубіжних моделей для цілей дослідження показала, що в практиці управління фінансовою життєздатністю підприємств з виробництва одягу у регіоні з попереднім коригуванням можна використовувати моделі таких авторів: Е. Альтмана, Р. Таффлера і Г. Тішоу, А. Черновалова і А. Шевчук,

О. Проскури, О. Терещенко та універсальну дискримінантну модель.

11. На основі багатоетапного процесу відбору індикаторів за їх функціонально-змістовим характером автором було побудовано регресійні моделі для виробничо-технологічної, маркетингово-збутової, інноваційно-інвестиційної, фінансової та соціально-трудової складових життєздатності і визначено дискримінанти для їх інтерпретації. Крім того, у дисертаційному дослідженні розроблено узагальнюючу чотрирьохфакторну та спрощену (модель продуктивності) регресійні моделі. Кожна із складових параметрів узагальненої моделі вказує на проблеми у сферах формування життєздатності підприємства. Розроблені моделі дають можливість діагностувати підприємству свій поточний рівень життєздатності та моделювати (прогнозувати) його у майбутніх періодах через регулювання відповідних параметрів.

12. Обґрунтованість та ефективність стратегічних рішень великою мірою залежить саме від інформаційного забезпечення, яке на більшості підприємств з виробництва одягу є несистемним та носить фрагментарний характер. Систему моніторингу життєздатності підприємства варто розглядати через такі блоки: цілі моніторингу, спеціальна база цільових даних, індикатори, джерела інформації, напрямки/рівні моніторингу, результати моніторингу (звітні матеріали), споживачі результатів.

13. Для спрощення процесу моніторингу життєздатності та підвищення його ефективності автором запропоновано проводити його в залежності від цілей через три рівні: перший - постійне спостереження за рухом та відхиленнями основних критичних індикаторів, які одночасно характеризують специфіку діяльності підприємства; другий - спостереження за динамікою та відхиленнями індикаторів життєздатності через її формоутворюючі сфери. Цей етап дає можливість зрозуміти наскільки кожна із складових життєздатності працює для досягнення загальних цілей підприємства; третій - системне вивчення механізмів, що формують та стримують життєздатність підприємства, виявлення помилок підприємства у місці її виникнення, тобто детальна оцінка всіх параметрів життєздатності.

14. Використання математичного аналізу, формалізованої логіки, емпіричних методів дозволили підтвердити гіпотезу про існування різних форм прояву життєздатності підприємства. Діагностика та моніторинг життєздатності вибраних підприємств з виробництва одягу у Закарпатті вказали на розбалансованість розвитку формоутворюючих сфер життєздатності. Констатувати абсолютну наявність життєздатного та довгострокового життєздатного розвитку аналізованих підприємств не вдалося, що обумовлено слабким рівнем їх самоорганізації та чутливістю до дії факторів зовнішнього оточення.

15. Для досягнення вищих рівнів життєздатності підприємств з виробництва одягу у Закарпатській області запропоновано такі управлінські заходи: використання стратегій у відповідності до фаз їх розвитку, перехід від виробничо-збутової до маркетингової стратегії діяльності швейних підприємств; використання мотивації працівників через їх навчання, впровадження інновацій та активізація інвестиційної діяльності підприємств, використання довгострокових кредитів та залучення коштів інвесторів на тривалі періоди; створення підприємствами власних торгових марок та залучення у процес виробництва українських модельєрів дизайнерів, створення швейного кластеру і т.д.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Розділ у колективній монографії

Бондаренко В. М. Сприйняття життєздатності підприємствами області (опитування бізнесового сектору) / С. С. Слава, В. М. Бондаренко // Життєздатний економічний розвиток регіону : за ред. Мікловди В. П., Слави С. С.,

Сембера С. В. . - Ужгород : Ліра, 2009. - С. 273-286. (0,4 друк.арк.) (особистий внесок автора полягає в аналізі та групуванні критеріїв і чинників життєздатності опитуваних підприємств).

Статті у наукових фахових виданнях

Медвідь В. М.* Фінансова стійкість як складова механізму довгостроково життєздатного розвитку підприємства. / В. М. Медвідь // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Економіка. - Ужгород, 2005. - № 17 - С. 178-186. (0.7 друк. арк.).

Бондаренко В. М. Аналіз структурних пропорцій економіки Закарпаття / С. С. Слава, В. М. Бондаренко // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Економіка. - Ужгород, 2007. - № 24. - С. 37-46. (0.8 друк. арк.) (особистий внесок автора полягає в оцінці структури економіки Закарпаття за критеріями валової доданої вартості, ресурсовіддачі та інвестиційної привабливості).

Бондаренко В. М. Структурування життєздатного розвитку : аналіз підходів та дефініцій / С. С. Слава, В. М. Бондаренко // Регіональна економіка. - Львів, 2008. - № 4 (50). - С. 208-214. (0.3 друк. арк.) (особистий внесок автора полягає в ідентифікації місця управлінської складової у визначеннях російських та українських авторів до сталого розвитку).

Бондаренко В. М. Зарубіжні моделі оцінки життєздатності підприємства. /

В. М. Бондаренко // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Економіка. - Ужгород, 2008. - № 25. - С. 193-201. (0.8 друк. арк.).

Бондаренко В. М. Фактори життєздатності підприємства : теоретичні та практичні підходи. / В. М. Бондаренко // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Економіка. - Ужгород, 2008. - № 26. - С. 118-126. (0.8 друк. арк.).

Бондаренко В. М. Аналіз механізмів життєздатності підприємств текстильної промисловості, виробництва одягу, хутра та виробів із хутра Закарпатської області / С. С. Слава, В. М. Бондаренко // Соціально-економічні дослідження сучасного періоду України. Проблеми розвитку промислового виробництва регіону : зб. наук. пр. / НАН України. Інститут регіональних досліджень ; відп. ред. Є. І. Бойко. - Львів, 2009. - № 4 (78). - С. 136-148. (0.5 друк. арк.) (особистий внесок автора полягає в оцінці механізмів роботи аналізованого виду діяльності у регіоні, його основних проблем, перспектив та механізмів життєздатного розвитку у довгостроковій перспективі).

Бондаренко В. М. Оцінка та моніторинг життєздатності підприємств Закарпатської області за вітчизняними моделями / В. М. Бондаренко // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Економіка. - Ужгород, 2009. - № 27. -

С. 136-148. (0.6 друк. арк.).

Бондаренко В. М. Моніторинг і діагностика життєздатності підприємства з використанням зарубіжних моделей / В. М. Бондаренко // Економіка та держава. - Київ, 2009. - № 6 (78). - С. 47-50. (0.5 друк. арк.).

Бондаренко В. М. Індикатори життєздатності підприємства у вітчизняних підходах / В. М. Бондаренко // Економіка : проблеми теорії та практики - Дніпропетровськ, 2009. - № 247. - С. 1226-1235. (0.4 друк. арк.).

АНОТАЦІЯ

Бондаренко В. М. Моніторинг і діагностика життєздатності підприємства (за матеріалами акціонерних товариств Закарпатської області). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (виробництво одягу). - ДВНЗ «Ужгородський національний університет» МОН України, Ужгород, 2010.

У дисертаційній роботі розроблено теоретичні та методичні підходи до моніторингу і діагностики рівнів життєздатності підприємства на основі використання визначеного з допомогою кореляційно-регресійного моделювання ситуативного набору критичних індикаторів та результуючих чинників в цілому та у розрізі функціонально-змістовних сфер життєздатності підприємства. Розроблено багатокритеріальні підходи до моніторингу і діагностики життєздатності, що враховують специфіку діяльності та змінність внутрішнього і зовнішнього оточення підприємства.

Визначе...