Размещено на http://www.allbest.ru/

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(економіка сільського господарства і АПК)

ПІДВИЩЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

БОРСУК Олександр Миколайович

Біла Церква - 2010

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Нееквівалентний міжгалузевий обмін, який посилився у період ринкових перетворень, а також відсутність дієвого державного механізму регулювання інвестиційної діяльності в аграрній сфері, переважно низька рентабельність виробництва продукції, висока вартість позичкових коштів призвели до значного зниження інвестиційної активності у галузі. Унаслідок цього в більшості сільськогосподарських підприємств були зруйновані відтворювальні процеси, що спричинило скорочення обсягів виробництва основних видів продукції, зниження життєвого рівня сільського населення і загострення соціальної напруги.

Для відновлення матеріально-технічної бази галузі сільського господарства необхідно забезпечити надходження інвестиційних ресурсів із зовнішніх джерел за рахунок підвищення інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств. Очевидно, що без активної участі державних інститутів у формуванні ефективного механізму залучення інвестицій вирішити це завдання сільськогосподарським виробникам неможливо. Державна інвестиційно-інноваційної політика в аграрному секторі має не лише передбачати досягнення стратегічно важливої мети - забезпечення населення країни якісним доступним продовольством, але і враховувати інтереси інвесторів, створювати умови для підвищення вартості інвестованого капіталу. Ці обставини зумовлюють необхідність розробки науково-організаційних заходів з формування економічних умов залучення інвестицій в сільськогосподарське виробництво, що базуються на концепції створення вартості як основного показника інвестиційної привабливості.

Питання відтворення капіталу, джерел формування інвестицій та умов їх залучення в економіку досліджуються досить широко. Вагомий внесок у розвиток теорії відтворення належить К. Марксу. Теоретичні та методологічні засади відтворення в умовах ринкових відносин розвинуті у працях Дж. Бейлі, В. Беренса, Г. Бірмана, К. Боулдінга, Д. Кейнса, Ф. Модільяні, М. Міллера, П. Самуельсона, Р. Солоу, Дж. Тобіна, І. Фішера, Дж. Хікса, У. Шарпа та інших дослідників.

Питання дослідження економічної основи інвестиційної діяльності, оцінки економічної ефективності інвестицій та інвестиційної привабливості суб'єктів підприємництва знаходяться в центрі уваги таких вітчизняних науковців, як: І.О. Бланк, В.Г. Блохін, О.М. Варченко, П.І. Гайдуцький, С.О. Гуткевич, О.І. Гуторов, А.С. Даниленко, М.Д. Денисенко, М.І. Долішній, І.О. Іващук, І.В. Коваленко, Н.В. Коваль, М.І. Кісіль, Д.Ф. Крисанов, М.Ю. Коденська, П.А. Лайко, А.П. Лайко, Т.В. Майорова, А.А. Пересада, О.В. Ульянченко та багатьох інших. Однак, враховуючи зміни економічної ситуації функціонування сільськогосподарських підприємств і ринку капіталу, постає необхідність обґрунтування чинників їхньої інвестиційної привабливості на галузевому і регіональному рівнях та джерел фінансування інвестицій. Це зумовило вибір теми дисертаційного дослідження та його актуальність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Білоцерківського національного аграрного університету за темами: “Економічний механізм забезпечення конкурентоспроможності підприємств АПК” (номер державної реєстрації 0110U002313), у якій автором розроблено організаційно-економічний механізм активізації інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств на макро- та мікрорівнях, а також багатофакторну кореляційно-регресійну модель оцінки інвестиційної привабливості сільськогосподарських товаровиробників, яка відбиває вплив основних чинників її формування; “Економічний механізм регулювання інвестиційного розвитку аграрної сфери економіки” (номер державної реєстрації 0110U007559), у якій автором обґрунтовано напрями удосконалення державної фінансової підтримки аграрних товаровиробників.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретико-методичне обґрунтування напрямів формування інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств і розробка практичних рекомендацій щодо її підвищення. Відповідно до поставленої мети в роботі вирішувалися такі завдання:

· узагальнити наукові підходи до понять «інвестиція» та «інвестиційна привабливість» і доповнити їх з урахуванням галузевої специфіки;

· проаналізувати зарубіжний досвід організації інвестиційного забезпечення підприємств та обґрунтувати напрями його використання у вітчизняній практиці;

· обґрунтувати систему показників для оцінювання інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств;

· на основі аналізу сучасного стану підприємств галузі ідентифікувати їх інвестиційну привабливість;

· виявити чинники стримування розвитку інвестиційної діяльності та науково обґрунтувати пропозиції щодо підвищення інвестиційної привабливості сільськогосподарського виробництва на регіональному рівні;

· обґрунтувати необхідність посилення державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників із метою формування у них власних джерел інвестування в основний капітал;

· оцінити фінансовий стан сільськогосподарських підприємств із позиції можливого залучення капіталу з існуючих і нових джерел інвестування.

Об'єктом дослідження є процес інвестування сільськогосподарських підприємств.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і прикладних аспектів, пов'язаних із формуванням інвестиційної привабливості.

Методи дослідження. Методологічною та теоретичною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання і системний підхід до вивчення фундаментальних положень економічної науки щодо здійснення інвестиційної діяльності підприємств.

У процесі виконання дисертаційної роботи використано спеціальні методи економічного дослідження. За допомогою абстрактно-логічного методу, зокрема прийомів аналогії і порівняння, індукції та дедукції, уточнено поняття “інвестиційна привабливість”, а також сформульовано висновки до розділів і загальні висновки. Метод теоретичного узагальнення застосовано при здійсненні критичного аналізу результатів досліджень вітчизняних і зарубіжних учених щодо обґрунтування чинників інвестиційної привабливості та методів оцінки ефективності інвестицій. При аналізі сучасного стану розвитку сільськогосподарських підприємств Київської області та їх інвестиційного потенціалу використано статистико-економічний метод, зокрема його прийоми - графічний, порівняння, індексний, динамічний, структурний аналіз та ін., що дало змогу чітко визначити чинники, які впливають на їх інвестиційну привабливість. Застосування прийому статистичних групувань дозволило виокремити підприємства з високим, середнім та низьким рівнями інвестиційної привабливості. За допомогою методу кореляційно-регресійного аналізу визначено вплив окремих чинників на інвестиційну привабливість сільськогосподарських підприємств, що дало змогу обґрунтувати напрями підвищення інвестиційної привабливості підприємств галузі. Монографічний метод використовувався при оцінюванні ефективності інвестицій на прикладі окремого господарюючого суб'єкта.

Інформаційна база дослідження. Інформаційними джерелами дослідження були відповідні законодавчі і нормативні акти України, дані Держкомстату України, Головного управління статистики в Київській області, первинна документація сільськогосподарських підприємств Київської області, публікації у періодичних виданнях, праці вітчизняних і зарубіжних учених та фахівців з проблеми дослідження, а також інформаційні ресурси світової комп'ютерної мережі Internet.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

вперше:

запропоновано модель підвищення інвестиційної привабливості в регіоні на основі створення обласної сільськогосподарської інвестиційної корпорації та регіонального інформаційно-аналітичного і консалтингового центру АПК, що сприятиме активізації інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств, включаючи фермерські господарства та особисті господарства населення;

удосконалено:

засади формування раціонального договору страхування урожаїв сільськогосподарських культур через передбачення вимоги щодо виконання мінімально необхідного набору агротехнічних заходів товаровиробником, що дозволить знизити ризики інвесторів і підвищити інвестиційну привабливість галузі;

організаційно-економічний механізм підвищення інвестиційної привабливості через посилення державної підтримки інвестиційної діяльності, активізацію діяльності суб'єктів інвестиційної інфраструктури та регулювання рівня прибутковості і ризику на вкладений капітал у сільськогосподарські підприємства, спрямованого на підвищення інвестиційного потенціалу і зниження ризиків вкладення капіталу;

набули подальшого розвитку:

методичний підхід до визначення комплексної оцінки інвестиційної привабливості підприємств, що ґрунтується на чотирифакторній системі показників, розрахунку рейтингових показників та групуванні підприємств за ступенем їх інвестиційної привабливості;

інструменти економічної оцінки доцільності реалізації інвестиційного проекту сільськогосподарськими підприємствами на основі створення варіативної системи управління капіталом, яка передбачає побудову ефективної структури капіталу залежно від сформованих пріоритетів (дохідність чи мінімізація ризику), розрахунок показників прибутковості та ризиковості проекту та вартості джерел його фінансування, що сприятиме підвищенню фінансової стійкості підприємств сільського господарства;

уточнено поняття «інвестиційна привабливість» шляхом включення існуючих організаційних заходів, нормативно-правових актів щодо залучення інвестицій і фінансово-економічних інструментів та механізмів за безпосередньої участі держави, а також сукупності виробничо-фінансових, соціальних, кількісних, якісних умов і чинників, які характеризують процес інвестування сільськогосподарських підприємств, що відображає ступінь привабливості підприємства стосовно вкладання коштів.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність дисертаційної роботи полягає у формуванні пропозицій щодо вирішення проблеми підвищення інвестиційної привабливості сільськогосподарських під-приємств.

Результати дисертаційного дослідження щодо створення обласної сільськогосподарської інвестиційної корпорації та регіонального інформаційно-аналітичного і консалтингового центру АПК прийняті Головним управлінням агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації, вони враховані при розробці Програми залучення інвестицій та поліпшення інвестиційного клімату в Київській області на 2010 р. (довідка Головного управління агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації № 02-15-1/2652 від 16.08.2010 р.).

Результати дослідження щодо удосконалення методичного підходу до оцінювання інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств на основі чотирифакторної системи показників використано Головним управлінням агропромислового розвитку Білоцерківської районної державної адміністрації при підготовці Інвестиційного паспорта району (довідка Головного управління агропромислового розвитку Білоцерківської районної державної адміністрації №01-10-362 від 24.10.2010 р.).

Запропоновані автором послідовність дій при оцінюванні ефективності інвестиційних проектів та рекомендації з практичного застосування методів оцінювання ефективності інвестицій на діючих сільськогосподарських підприємствах використані при розробці плану відтворення матеріально-технічної бази виробництва ТОВ «Сухоліське» (довідка №318 від 02.10.2010 р.).

Теоретичні узагальнення та висвітлені в роботі практичні аспекти щодо оцінювання та підвищення інвестиційної привабливості використовуються у Білоцерківському національному аграрному університеті у навчальному процесі при викладанні дисциплін “Інвестування”, “Інвестиційний менеджмент”, “Економіка підприємства” при підготовці студентів з економічних спеціальностей (довідка № 416/1 від 30.09.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеною роботою автора. Наведені у дисертації результати наукових досліджень є особистими розробками і повністю належать автору. Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, використано лише ті положення, які є результатом особистих досліджень дисертанта.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались і отримали схвалення на: Державній науково-практичній конференції «Аграрна наука - виробництву: проблеми економічного розвитку АПК» (м. Біла Церква, 14-15 листопада 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених, аспірантів та докторантів «Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті» (м. Біла Церква, 15-16 травня 2008 р.); науково-практичній конференції молодих вчених, аспірантів та докторантів «Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті» (м. Біла Церква, 14 травня 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Напрями забезпечення сталого розвитку аграрного сектору» (м. Біла Церква, 16-17 червня 2009 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми економіки 2009» (м. Київ, 11 грудня 2009 р.); Державній науково-практичній конференції «Аграрна наука - виробництву» (м. Біла Церква, 21 січня 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Маркетингове забезпечення продовольчого ринку України» (м. Полтава, 7 квітня 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених, аспірантів та докторантів «Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті» (м. Біла Церква, 12-13 травня 2010 р.); Міжнародній науковій конференції «Ринкові трансформації в АПК та антикризове регулювання аграрного виробництва» (м. Мелітополь, 10-11 червня 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Ціна, якість, витрати та ефективність виробництва в АПК» (м. Київ, 28-29 жовтня 2010 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано в 10 статтях - у наукових фахових виданнях та 2 тезах матеріалів науково-практичних конференцій, загальним обсягом 4,06 д. а.

Обсяг і структура дисертації. Робота викладена на 225 сторінках комп'ю-терного тексту, складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (160 найменувань), містить 12 рисунків, 40 таблиць і 8 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначена мета, завдання, предмет та об'єкт дослідження, викладено основні положення і практична значущість дисертації, наведена інформація щодо апробації одержаних результатів та висвітлено особистий внесок здобувача.

У першому розділі «Теоретико-методичні засади формування інвестиційної привабливості аграрного сектору економіки» розглянуто економічну сутність інвестицій та інвестиційної привабливості аграрного сектору економіки, розкрито сутність поняття «інвестиційна привабливість» сільськогосподарського підприємства, визначено особливості сільського господарства як об'єкта інвестування, а також опрацьовано методику оцінки ефективності інвестицій.

Інвестиції в господарській діяльності будь-якого суб'єкта підприємництва відіграють важливу роль, а на рівні держави вони є основним фактором зростання національного доходу. Тому для досягнення найвищого результату інвестування на підприємстві слід розробити дієвий механізм формування інвестиційної привабливості, метою якого є забезпечення активізації інвестиційної діяльності.

Інвестиційна привабливість підприємства формується на декількох рівнях. Це рівень держави, регіону, галузі та безпосередньо підприємства. На наше переконання, інвестиційна привабливість підприємства характеризується ефективністю використання ресурсного потенціалу майна, платоспроможністю, фінансовою стійкістю, спроможністю підприємства до економічного зростання, підвищення прибутковості капіталу, техніко-економічного рівня виробництва, якості та конкурентоспроможності продукції. Інвестиційну привабливість підприємства необхідно розглядати через перспективність, вигідність, ефективність і мінімізацію ризиків інвестиційних вкладень у його розвиток.

Показники, що характеризують інвестиційну привабливість як регіону, так і окремо взятого підприємства, наведені на рис. 1.

Рис. 1. Показники інвестиційної привабливості регіону і підприємства

Отже, на інвестиційну привабливість впливають дві групи чинників: регіональні та об'єктні. До чинників, що формують інвестиційний клімат на рівні регіону, доцільно віднести: політичні, економічні, нормативно-правові, інфраструктурні, природоохоронні, демографічні, природно-кліматичні. Серед ресурсних факторів, що впливають на інвестиційний клімат, слід виділити: природні, виробничі, фінансові, інтелектуальні.

Об'єктні чинники характеризують інвестиційні об'єкти за кінцевими результатами господарської діяльності, які включають якісні та кількісні відмінності окремого виробничого об'єкта від інших компаній за певний період. З цього формулювання випливає, що оцінку інвестиційної привабливості можна розглядати, як, по-перше, аналітичну процедуру розрахунку ступеня потенційної ефективності капіталовкладення і, по-друге, як висновок у кількісному аспекті щодо рівня та динаміки показників, що відображає ступінь привабливості підприємства стосовно вкладання коштів.

Вважаємо, що інвестиційна привабливість сільськогосподарських підприємств (регіону) є складною сукупністю організаційних заходів, нормативно-правових актів і фінансово-економічних інструментів та механізмів за безпосередньої участі держави, яка виділяє із бюджету кошти, що забезпечує прибутковість аграрного виробництва та знижує інвестиційні ризики, а це зумовлює спроможність суб'єктів галузі до економічного росту, підвищення конкурентоспроможності на аграрному ринку та сталого розвитку через об'єднання фінансових ресурсів.

Особливості аграрної галузі накладають певний відбиток і безпосередньо на інвестиційний процес. При інвестуванні в аграрний сектор вирішального значення набувають два фактори: рівень невизначеності, що зумовлено особливостями галузі (засоби вкладаються нині з очікуванням доходу в майбутньому, на розмір якого впливають внутрішні та зовнішні фактори); ризики повернення інвестицій.

На нашу думку, першочерговими діями щодо підвищення інвестиційної привабливості сільського господарства мають бути наступні: створення умов, які б дозволили товаровиробникам на першому етапі стабілізувати обсяги виробництва сільськогосподарської продукції (просте відтворення). На другому етапі збільшити обсяги виробництва продукції (розширене відтворення) через прискорене відновлення ресурсного потенціалу сільськогосподарських товаровиробників.

У другому розділі «Оцінка інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств Київської області» узагальнено зарубіжний досвід та вітчизняну практику інвестування сільського господарства, подано аналіз економічних умов функціонування та здійснення інвестування сільськогосподарських підприємств області, досліджено інвестиційний потенціал сільськогосподарських підприємств, склад та обсяги освоєних ними інвестицій, визначено ефективність інвестування.

Досліджувана Київська область є однією з найпотужніших областей щодо розвитку аграрної галузі. При частці загальної площі сільгоспугідь 4,2% у країні, вона забезпечує 6,5% загального обсягу сільськогосподарської продукції, із них продукції рослинництва - 5,2%, тваринництва - 7,3%. Для вивчення стану інвестиційної привабливості сільського підприємства проаналізовано існуючі обсяги та структуру інвестицій в Київській області. У 2009р. обсяг інвестицій в основний капітал у сільське господарство становив по Київській області 9955,4 тис. грн, що майже втричі більше порівняно з 2004р. (табл.1).

Наведені розрахунки свідчать про прогресуючий характер темпів зростання накопичених обсягів інвестицій в основний капітал: з 118,4% у 2004р. до 151,6% в 2007р. Проте, з 2009 р. спостерігається стрімкий спад обсягів інвестицій.

Таблиця 1 Інвестиції в основний капітал підприємств сільського господарства Київської області

Джерело: складено і розраховано за даними Головного управління статистики у Київській області.

Нами проведено аналіз структури інвестицій в основний капітал за напрямами вкладень, який свідчить, що за досліджуваний період вона суттєво не змінилася. Однак, спостерігається скорочення за аналізований період частки інвестицій на нове будівництво на 14,8 в.п., проте підвищення її на технічне переоснащення і реконструкцію діючих підприємств - на 11,4 в.п. і підтримання діючих потужностей - на 3,4 відсоткового пункта.

Розглянемо показники, що характеризують інвестиційний розвиток сільського господарства Київської області (табл. 2). Так, показник «припадає інвестицій на 1 грн валової продукції» у 2009 р. досяг 584,22 грн, або збільшився майже удвічі порівняно із 2004 роком.

Таблиця 2 Динаміка показників розвитку інвестиційного процесу в сільському господарстві

Джерело: складено і розраховано за даними Головного управління статистики у Київській області.

На основі експертної оцінки встановлено, що найбільший вплив на інвестиційну привабливість справляють такі чинники зовнішнього середовища: висока вартість інвестиційних ресурсів (19,1%); посилення диспаритету цін (11,9%); низький рівень ефективності державної підтримки інвестиційної діяльності вітчизняних товаровиробників (10,6%), що включає й низькі обсяги фінансової підтримки АПК і недієвість механізму доведення підтримки безпосередньо до сільськогосподарських підприємств. Низька прибутковість і рівень купівельної спроможності сільськогосподарських товаровиробників на 10,3% впливають на інвестиційну привабливість сільського господарства.

Неефективність та недієвість системи обов'язкового страхування сільськогосподарських ризиків (11,5%) є вагомим стримувальним чинником активізації інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств. Низька підтримка розвитку інвестиційної діяльності галузі на регіональному рівні (7,8%) і відсутність повноцінної інвестиційної інфраструктури (6,3%) позначаються на ускладненні процесу пошуку й відбору інвесторів. Очевидно, що нівелювати негативний вплив вищезазначених чинників на інвестиційну привабливість сільськогосподарських підприємств можна за умови запасу фінансової стійкості самого підприємства.

При визначенні інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств нами використано показники рейтингової оцінки, поділеної на чотири блоки: показники оцінки фінансового стану підприємства; показники забезпеченості підприємства основними ресурсами; показники оцінки ефективності діяльності підприємства. Запропонована нами методика інвестиційної привабливості була випробувана в сільськогосподарських підприємствах Білоцерківського району. У результаті проведеного дослідження було виділено три групи сільськогосподарських підприємств району, що мають різний рівень інвестиційної привабливості. Переважна більшість господарств із різних причин виявилася з низьким рівнем привабливості для інвесторів. Водночас 42,1% сільськогосподарських товаровиробників району можуть активно працювати в напрямі залучення зовнішніх інвестицій.

На залучення фінансових ресурсів можуть розраховувати підприємства, що входять до першої групи і мають найвищу інвестиційну привабливість ? понад 25% від усіх досліджуваних. Встановлено, що це група сільськогосподарських підприємств, які мають високий ресурсний потенціал, стабільно працюють на ринку, забезпечують значні обсяги виробництва продукції рослинництва і тваринництва.

Сільськогосподарські підприємства із низькою інвестиційною привабливістю також можуть розраховувати на надходження інвестицій. Найбільш прийнятною формою залучення коштів є створення на базі збиткових господарств спільних підприємств за участю вітчизняного й іноземного капіталів.

Друга група сільськогосподарських підприємств досліджуваного району із середнім рівнем інвестиційної привабливості може зацікавити великих зовнішніх інвесторів, які ставлять перед собою довгострокові цілі та спроможні вкласти значні обсяги інвестицій.

Запропоновану методику доцільно періодично використовувати на районному та обласному рівнях при визначенні інвестиційної привабливості, що дозволить вести моніторинг інвестиційного середовища через регулярний аналіз чинників, виявити найбільш ризиковані сторони інвестиційної діяльності й розробити заходи щодо їх усунення, підвищити інвестиційний імідж. Відповідно до розробленої методики й визначених рейтингів Головному управлінню статистики у Київській області доцільно випускати інформаційно-аналітичний збірник «Інвестиційний потенціал аграрного сектору економіки Київської області», якого нині потребують органи влади та управління, представники фінансових, підприємницьких і наукових кіл.

У третьому розділі «Напрями підвищення інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств Київської області» обґрунтовано шляхи посилення державної підтримки сільськогосподарських підприємств, розроблено напрями фінансового оздоровлення та удосконалення організації інвестиційного процесу в аграрних формуваннях області.

Важливим напрямом державного регулювання є подолання збитковості сільськогосподарських товаровиробників, забезпечення цін відтворювального рівня у галузі, підтримка міжгалузевого цінового паритету в АПК, формування доступності позичкових ресурсів тощо. Із метою виявлення впливу державної підтримки на прибутковість сільськогосподарських підприємств нами проведено їх групування за показником рентабельності. Проведені групування свідчать, що у 2008 р. одним сільськогосподарським підприємством одержано 37,2 тис. грн прибутку на 100 га с.-г. угідь і забезпечено рівень рентабельності виробництва сільськогосподарської продукції 9,6%. Зазначимо, що у 2008 р. були збитковими 39,4% сільськогосподарських підприємств. Частка підприємств, які спроможні забезпечити самоокупність та самофінансування власної діяльності або розширене відтворення, становила відповідно 16,3 і 11,9%.

Загальний обсяг видатків державного бюджету на підтримку сільськогосподарських підприємств Білоцерківського району у 2009 р. дорівнював 3125 тис. грн і зменшився на чверть порівняно з 2004 р. У структурі видатків державного бюджету у 2009 р. дотація державної підтримки виробництва продукції тваринництва та рослинництва становить 76%, а на часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств на сівбу ярих й озимих культур, вартості мінеральних добрив вітчизняного виробництва та на селекцію в рослинництві коштів не передбачалося.

Істотно виправила ситуацію з надходженням фінансових ресурсів на підприємства аграрного сектору реалізація державних заходів щодо формування доступності кредитних ресурсів. Однак, в останні роки спостерігається скорочення обсягів кредитування підприємств досліджуваної галузі на пільгових умовах. Зазначимо, що у 2009 р. серед сільськогосподарських підприємств Білоцерківського району лише ВАТ «Терезине» мало довгостроковий кредит на суму 250 тис. грн. Будь-які удосконалення кредитного механізму в сільському господарстві не забезпечать позитивних результатів, якщо не буде розв'язана проблема підвищення дохідності виробництва аграрної продукції. Залучення кредитних ресурсів для сільськогосподарського виробника буде ефективним, якщо рівень рентабельності виробництва перевищуватиме плату (процент) за кредит.

Наступним важливим напрямом державного економічного регулювання є відпрацювання механізмів ринкового страхування. За результатами проведеного опитування керівників сільськогосподарських підприємств Київської області встановлено, що товаровиробники досить пасивно ставляться до агрострахування через наявність негативного досвіду, недостатність інформації про продукти страхування, недосконалість сформованої культури страхування.

Актуальним питанням є формування раціонального договору страхування, який з метою захисту від непрофесійності та безгосподарності товаровиробника має передбачати вимоги щодо виконання мінімально необхідного набору агротехнічних заходів, які дадуть змогу зменшити вплив погодних умов на урожай, оскільки в іншому разі у перспективі страхові внески збільшаться на суму збитків, що не сприятиме розвитку страхування.

Наступним важливим напрямом державної підтримки агропромислового виробництва є бюджетні інвестиції. Очевидно, що ні на сучасному етапі, ні в перспективі неможливо відмовитися від державних інвестицій у досліджувану галузь. Ці капіталовкладення необхідні для здійснення державою своїх основних функцій щодо забезпечення ефективного розвитку галузі, окремих елементів інфраструктури ринку, здійснення науково-технічної політики в галузі, загальнодержавних заходів зі збереження родючості ґрунтів і меліорації земель, відродження тваринництва й розвитку соціальної інфраструктури села.

Велику увагу необхідно приділити поширенню державного фінансування капіталовкладень на основі повернення та надання державних гарантій за залучені у галузь інвестиційні кредити. Державні капіталовкладення дуже часто направляються без конкурсного відбору і використовуються без відповідної віддачі. З метою удосконалення механізму використання державних інвестицій участь товаровиробників галузі в державних програмах і фінансування їх доцільно здійснювати на конкурсній основі під відповідні зобов'язання одержувача, які обумовлюються в договорі, що укладається за результатами конкурсного відбору.

З метою обґрунтування потреби в інвестиційних ресурсах для сільськогосподарського підприємства нами розроблено оптимальну виробничу програму із урахуванням оптимального поєднання галузей тваринництва і рослинництва та максимізації прибутку. Розробка прогнозу проводилася за трьома варіантами: песимістич-ний - нижчий рівень задоволення потреби за рахунок придбання менш продуктивної, але дешевшої сільськогосподарської техніки; оптимістичний - повне задоволення потреби через придбання високопродуктивної техніки іноземного виробництва; найбільш імовірний - середня оцінка заданих мінімальних і максимальних значень.

Потребу в інвестиціях модельного підприємства екстрапольовано на інші господарства Білоцерківського району Київської області (табл. 3).

Розрахунки потреби інвестиційних ресурсів свідчать, що для поліпшення матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських підприємств досліджуваного району необхідно вкласти 430,10 млн грн інвестицій. Зазначену потребу досліджувані підприємства спроможні покрити на 35,8% за рахунок власних джерел, на 60,2% - залучених засобів (банківський, товарний і лізинговий кредити) і на 4,0% - за рахунок інших грошових коштів.

Таблиця 3. Прогноз потреби та джерел інвестицій у сільськогосподарську техніку аграрних підприємств Білоцерківського району Київської області на 2011-2015 рр., млн. грн.

Джерело: власні розрахунки автоа

Фінансове забезпечення інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємства має вирішувати основне завдання щодо формування й використання грошових коштів і надходжень, достатніх для покриття потреби підприємства в інвестиційних ресурсах. З метою підтримки необхідного рівня рентабельності капіталу, фінансової стійкості, ліквідності підприємства найважливішу роль відіграє науково обґрунтоване управління власними й позичковими джерелами капіталу.

Розрахунки структури капіталу свідчать, що у фінансово стійких підприємств на 70-80% капітал сформовано за рахунок власного капіталу. Ця позиція спостерігається впродовж останніх п'яти років і відповідає загальноприйнятим вимогам фінансової незалежності та безпеки підприємства. Водночас фінансово нестійкі підприємства показують критично малу частку власного капіталу в активах. У 2005 р. власний капітал досяг максимального розміру - 32,1%, у подальшому ситуація ще більше погіршувалася. Так, у 2009 р. за рахунок власних джерел було сформовано лише 14,2% активів.

Зазначимо, що обидві групи підприємств використовують позиковий капітал. Фінансово стійкі підприємства показують фінансово обґрунтоване переважне залучення довгострокового капіталу. Так, у 2005 р. у структурі капіталу довгострокові запозичення становили 13,4%, а у 2009 р. ? лише 6,4%. Відповідно короткострокові зобов'язання фінансово стійкими сільськогосподарськими підприємствами майже не залучаються і в середньому не перевищують 15% за останні п'ять років, а в 2009 р. вони були на рівні 8,5%.

Фінансово нестійкі підприємства мають незадовільну структуру капіталу. Більш ніж на 50% їхні активи сформовано за рахунок короткострокового капіталу, що негативно позначається на платоспроможності та ліквідності балансу підприємств. І якщо у 2005 р. поточні зобов'язання у фінансово нестійких підприємств досягали 52,7%, то у 2008 р. ? вже 72,8%, а у 2009 р. - 77,9%. Довгострокові залучення у складі активів мають незначну частку: у 2005 р. - 13,4%, у 2009 р. - 6,4%.

За розрахунками, в цілому по сільськогосподарських підприємствах незалежно від рівня їх фінансової стійкості спостерігаються досить низькі значення показників ефективності структури капіталу. Показники рентабельності власного капіталу як у фінансово стійких, так і нестійких підприємств свідчать про неефективність його використання. Так, у стійких сільськогосподарських підприємствах цей показник не перевищив у середньому 0,227 (2009 р., ТОВ "Фастівка"); найнижче значення - 0,042 (2009 р., ТОВ "Інтерагросервіс"). Однак слід зазначити, що майже всі фінансовостійкі підприємства показують підвищення рівня рентабельності капіталу в динаміці 2007-2009 рр., насамперед за рахунок збільшення чистого прибутку.

Проведені розрахунки свідчать, що за сучасних умов надання кредитів навіть фінансово стійкі підприємства не можуть брати їх. Це пов'язано із високою вартістю позикових коштів. За умови залучення додаткових кредитних коштів лише ВАТ "Терезине" демонструє позитивний рівень рентабельності капіталу у 2007 р., а СВК ім. Щорса ? у 2007 та 2009 роках. Решта фінансово стійких та умовно фінансово стійких підприємств має від'ємне значення обчисленого коефіцієнта ефекту фінансового лівереджу впродовж періоду дослідження, а в більшості підприємств простежується тенденція до скорочення. Так, у 10 з 12 розглянутих підприємств цей коефіцієнт жодного року не досяг позитивного значення. Отже, можна зробити висновок про те, що навіть фінансово стійким підприємствам у сучасних умовах функціонування, якщо немає гострої потреби у фінансових ресурсах, слід утримуватися від залучення додаткових коштів на платній основі.

Вважаємо, що з метою підвищення інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств і фінансово-економічної їх діяльності доцільно створити обласну сільськогосподарську інвестиційну корпорацію та регіональний інформаційно-аналітичний і консалтинговий центр АПК. Сільськогосподарська інвестиційна корпорація є уповноваженою організацією у сфері створення й розвитку інвестиційних проектів сільськогосподарських підприємств Київської області.

Необхідність створення регіонального інформаційно-аналітичного і консалтингового центру АПК зумовлена низкою потреб, а саме: у забезпеченні автоматизації функцій збирання й обробки виробничо-економічних і фінансових даних діяльності сільськогосподарських товаровиробників, а також формування банку інформації; у формуванні бухгалтерської та аналітичної розробки планів виробничо-фінансової діяльності, звітності та зведених балансів на регіональному рівні; в оперативному аналізі результатів фінансово-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств області, а також потребою поетапного моніторингу результатів реалізації інвестиційних проектів у сфері АПК і розробки заходів з підвищення ефективності господарської діяльності та антикризових заходів; а також необхідністю підвищення ефективності інформаційної взаємодії регіональних органів управління АПК на основі сучасних інформаційних технологій.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання, що втілилось у системній розробці заходів щодо підвищення інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств. Основні теоретичні, методичні і практичні результати дисертаційного дослідження полягають у наступному:

Інвестиції є накопиченою раніше вартістю у вигляді різних економічних активів, що залучається суб'єктами господарювання до процесу кругообігу засобів, з метою її примноження в майбутньому в умовах невизначеності й ризику. Вони є джерелом відновлення спожитих ресурсів і чинником економічного зростання в сільському господарстві. Від якісних і кількісних характеристик інвестицій, інтенсивності інвестиційних процесів залежить виробничий потенціал сільського господарства регіону, ефективність його функціонування, галузева і відтворювальна структура суспільного виробництва.

Характерні особливості інвестування в сільськогосподарське виробництво проявляються у тому, що разом з об'єктами - результатами праці людини (як в інших галузях економіки), в сільському господарстві інвестиції вкладаються ще й в об'єкти природи, що за інших однакових умов робить цю інвестиційну діяльність більш капіталомісткою, із тривалим терміном окупності та високими ризиками. Зважаючи на особливості інвестиційного процесу, сільське господарство стає дедалі менш привабливим для вкладення коштів, що зумовлює необхідність дієвої державної підтримки товаровиробників галузі.

Уточнено економічний зміст поняття «інвестиційна привабливість» сільськогосподарських підприємств (регіону), котре є складною сукупністю організаційних заходів, нормативно-правових актів щодо залучення інвестицій і фінансово-економічних інструментів та механізмів за безпосередньої участі держави, які забезпечують прибутковість аграрного виробництва, знижують інвестиційні ризики та зумовлюють спроможність суб'єктів галузі до економічного зростання, підвищення конкурентоспроможності на аграрному ринку, самоокупності та самофінансування господарської діяльності, забезпечення сталого розвитку.

Сформована система оцінки інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств регіону, яка охоплює дві групи показників. Перша - характеризує об'єктивні передумови вкладення інвестицій, тобто інвестиційний потенціал області. Друга група включає в себе показники, які поділені на чотири блоки і характеризують: 1) фінансовий стан підприємства, 2) забезпеченість основними ресурсами, 3) ефективність господарської діяльності, 4) ефективність управління. Така система оцінки дасть змогу потенційним інвесторам всебічно розглянути результативність діяльності підприємства і потенціал його розвитку. У сукупності наведені показники формують комплексну порівняльну рейтингову оцінку фінансово-економічного стану сільськогосподарських підприємств окремого району або регіону і дозволяють обґрунтовано визначити основні тенденції та перспективи розвитку, формуючи при цьому їх інвестиційну привабливість.

Узагальнено зарубіжний досвід здійснення державної підтримки та обґрунтовано доцільність використання деяких його положень у вітчизняній практиці, а саме: нееквівалентний обмін і його негативні наслідки компенсуються через надання державної фінансової підтримки; вищі порівняно із вітчизняною практикою її обсяги для аграрного сектору; диференційований підхід до розподілу державної фінансової підтримки серед сільськогосподарських товаровиробників, у т.ч. залежно від рівня їхньої дохідності; виділення додаткових субсидій на виробництво найбільш значущих для країни видів сільськогосподарської продукції.

Основними тенденціями інвестиційного розвитку сільськогосподарських підприємств Київської області визначено: позитивну динаміку освоєних інвестиційних ресурсів відносно їх середньорічної суми; збільшення суми освоєних інвестицій на 1 га сільськогосподарських угідь - на 290,49 грн та на 1 сільськогосподарське підприємство - на 438,27 грн. Однак інвестиційний процес характеризується несистематизованістю та недосконалістю управління. Для обґрунтування найбільш раціональних заходів удосконалення інвестиційної діяльності підприємства запропоновано передбачити формування статистичної інформації за напрямами, обсягами, джерелами фінансування та видами інвестицій, що здійснюються сільськогосподарськими підприємствами.

Встановлено, що сільськогосподарські підприємства ведуть інвестиційну діяльність за такими напрямами: у нове будівництво вкладають капітал 21,6% досліджуваних підприємств, модернізацію - 43,2%, технічне переобладнання - 24,4%, технологічне оновлення - 6,8%, придбання фінансових інструментів інвестування - 0,03%, інші форми інвестування підприємств - 4,0%. При цьому сільськогосподарські товаровиробники досягають реальної віддачі від інвестицій більшою мірою у рослинництві.

Реальне інвестування сільськогосподарських підприємств переважає над фінансовим, що свідчить про відсутність вільних коштів унаслідок низької прибутковості та періодичної реорганізації і не дозволяє задовольнити власні потреби в реальних інвестиціях та унеможливлює реалізацію фінансових інвестицій.

Оцінка факторів зовнішнього середовища дозволила встановити, що найбільший вплив на інвестиційну привабливість справляють наступні чинники: висока вартість інвестиційних ресурсів (19,1%); посилення диспаритету цін (11,9%); низький рівень ефективності державної підтримки інвестиційної діяльності (10,6%); низькі прибутковість виробництва і рівень купівельної спроможності сільськогосподарських товаровиробників (10,3%); недієвість системи обов'язкового страхування сільськогосподарських ризиків (11,5%); низька підтримка розвитку інвестиційної діяльності галузі на регіональному рівні (7,8%); відсутність повноцінної інвестиційної інфраструктури (6,3%). Нівелювати негативний вплив вищезазначених чинників на інвестиційну привабливість сільськогосподарських підприємств можна за умови запасу фінансової стійкості самого підприємства.

На основі визначення інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств Білоцерківського району Київської області обґрунтовано стратегічні напрями реалізації інвестиційної діяльності. Сільськогосподарським підприємствам із високим її рівнем доцільно орієнтуватися на залучення фінансової підтримки при реалізації проектів на рівні регіону; із середнім рівнем - зацікавити великих зовнішніх інвесторів, які планують досягнення довгострокових цілей і спроможні вкласти значні обсяги коштів; для підприємств із низькою інвестиційною привабливістю найбільш прийнятною формою є залучення фінансових ресурсів у обсягах, що забезпечують потреби програми модернізації виробництва, і це можливо лише за умови зміни власника.

Фінансово-кредитні відносини як важливий напрям державного економічного регулювання дозволяють впливати на тенденції й темпи розвитку галузі. Товаровиробники досліджуваної галузі потребують дієвого кредитного механізму з урахуванням специфіки виробництва. Удосконалення кредитного механізму потребує відновлення платоспроможності, підвищення прибутковості сільськогосподарських товаровиробників і розвитку системи страхування. З метою захисту від непрофесійності й безгосподарності товаровиробників у договорі страхування потрібно чітко визначити вимоги щодо виконання мінімально необхідного набору агротехнічних заходів.

З метою захисту від непрофесійності й безгосподарності товаровиробника у договорі страхування потрібно визначити вимоги щодо виконання мінімально необхідного набору агротехнічних заходів. Договори страхування доцільно оформляти не пізніше, ніж за місяць до початку сівби.

10. Одним із чинників підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств є відновлення матеріально-технічних ресурсів, у забезпеченні якими важливу роль має відіграти лізинг. Для подолання монополізму постачальників техніки відбір лізингових операторів доцільно проводити на конкурсній основі серед юридичних осіб, включаючи підприємства-виробники, які пропонують найприйнятніші умови.

Необхідно забезпечити суттєве коригування порядку і розміру лізингових платежів (зниження рівня оплати першого внеску до 8-10% і рівня постачальницько-збутової націнки до 5-8%), змінити періодичність платежів (з щоквартальних на річні, піврічних).

11. З метою підвищення інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств пропонуємо створити адекватну систему інститутів, орієнтованих на обслуговування безпосередньо товаровиробників. Доведено, що на регіональному рівні доцільно створити обласну сільськогосподарську інвестиційну корпорацію та регіональний інформаційно-аналітичний і консалтинговий центр АПК, основною метою яких буде реалізація комплексу заходів, що сприятимуть задоволенню потреб сільськогосподарських підприємств в інвестиційних ресурсах.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Борсук О.М. Інвестиційна привабливість сільськогосподарських підприємств на регіональному рівні / О. М. Борсук // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - Біла Церква, 2008. - Вип. 55. - С. 144-148.

2. Борсук О.М. Удосконалення методів оцінки ефективності інвестиційних проектів аграрних підприємств / О. М. Борсук // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - Біла Церква, 2009. - Вип. 63. - С. 189-193.

3. Борсук О.М. Методичні підходи до оцінки інвестиційної привабливості об'єктів вкладення капіталу / О. М. Борсук // Економіка та управління АПК: зб. наук. праць. - Біла Церква, 2010. - Вип. 75. - C. 78-85.

4. Борсук О.М. Страхування сільськогосподарських ризиків як метод підвищення інвестиційної привабливості галузі / О. М. Борсук // Вісник аграрної науки. - 2010. - № 4. - C. 77-79.

5. Борсук О.М. Напрями формування інвестиційної привабливості аграрних підприємств як чинники забезпечення їх конкурентоспроможності на ринку / О. М. Борсук // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка. - Харків, 2010. - Вип. 97. - С. 27-34.

6. Борсук О.М. Фінансове оздоровлення сільгосппідприємств як чинник підвищення інвестиційної привабливості / О. М. Борсук // Вісник аграрної науки. - 2010. - № 3. - С. 73-75.

7. Борсук О.М. Зарубіжний досвід і вітчизняна практика розвитку сільської кредитної кооперації / О.М. Борсук // Актуальні проблеми економіки. - 2010. - № 4. - С. 196-203.

8. Борсук О.М. Особливості формування і використання фінансових ресурсів фермерськими господарствами / О. М. Борсук // Економіка та управління АПК: зб. наук. праць. - Біла Церква, 2010. - Вип. 71. - С. 117-121.

9. Борсук О.М. Зарубіжний досвід формування програм сільськогосподарського страхування / О.М. Борсук // Зб. наук. праць Таврійського державного агротехнічного університету (економічні науки). - Мелітополь, 2010. - Том 11. - С. 105-110.

10. Борсук О.М. Зарубіжний досвід формування сільськогосподарської кредитної кооперації як основної ланки у фінансовому кредитному забезпеченні аграрного виробництва / О.М. Борсук // Формування ринкових відносин в Україні. - 2010. - № 5 (108). - С. 102-105.

Тези доповідей:

11. Борсук О.М. Джерела фінансування інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств / О.М. Борсук: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених, аспірантів та докторантів [«Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті»], (м. Біла Церква, 15-16 трав. 2008 р.). - Біла Церква: БДАУ. - 2008. - С. 124-125.

12. Борсук О.М. Підвищення інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств / О.М. Борсук: матеріали наук.-практ. конф. молодих вчених, аспірантів та докторантів [«Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті»], (м. Біла Церква, 14 трав. 2009 р.). - Біла Церква: БДАУ. - 2009 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://tezy.btsau.edu.ua/index.php/ ua/article/heading/economic/files/x_borsuk.pdf