Організація оплати праці в Україні в ринкових умовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Донецький національний університет

Автореферат

на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Організація оплати праці в Україні в ринкових умовах

Боднарук О.В.

Спеціальність 08.00.07 - економіка праці

Донецьк - 2010

Вступ

Актуальність теми. Потреба формування в Україні соціально-орієнтованої ринкової економіки вимагає суттєвого підвищення добробуту населення. Головною економічною умовою підвищення рівня життя є забезпечення переходу до високої вартості робочої сили і відповідно - до гідної заробітної плати. В Україні в сфері оплати праці накопичились значні проблеми: тривалий час утримується низький рівень заробітної плати; існує її надмірна міжгалузева диференціація; оплата праці в недостатній мірі пов'язана з продуктивністю праці та ефективністю виробництва. Ці та інші проблеми в сфері оплати праці вказують на те, що в Україні не сформовано ефективної системи її організації. В сучасних умовах організація оплати праці представляє собою складний та багаторівневий процес, в якому переплітаються інтереси всіх суб'єктів соціально-трудових відносин (працівників, роботодавців, держави, домогосподарств), ринкові та неринкові механізми її формування і регулювання. Удосконалення організації оплати праці на основі більш ефективного поєднання ринкового та неринкового механізмів є приоритетним завданням соціальної політики, реалізація якого можлива лише на основі науково-обґрунтованих рекомендацій.

Більшість дослідників проблем оплати праці в Україні значною мірою аналізують механізм організації оплати праці. Різні його аспекти висвітлені в роботах таких відомих українських вчених, як О.І. Амоша, В.П. Антонюк, А.В. Базилюк, В.Я. Брич, В.М. Данюк, О.А. Дороніна, Н.В. Дудіна, М.Д. Ведерніков, В.Ф. Волик, А.В. Калина, А.М. Колот, Т.А. Костишина, Г.Т. Куліков, В.Д. Лагутін, Е.М. Лібанова, Н.Д. Лук'янченко, О.Ф. Новікова, Г.В. Осовий, Н.О. Павловська, В.М. Пастушенко, М.П. Соколик, О.М. Уманський, Л.В. Шаульська. Серед російських вчених значний внесок в розвиток теорії та практики оплати праці внесли Д.М. Карпухін, Л.С. Блехман, Ю.І. Кокін, М.О. Волгін, Б.М. Генкін, Р.П. Колосова, В.Д. Ракоти, Р.А. Яковлєв, Г.Е. Слезінгер, а також зарубіжні дослідники М. Армстронг, Р. Барр, Г. Гросман, А.М. Маршал, Н.Х. Мескон, Ф. Хедоуорі, Р. Дж. Еренберг та інші.

Слід відзначити, що більшість дослідників основну увагу приділяють організації оплати праці безпосередньо на підприємстві, тобто на мікрорівні. Відзначається значна роль держави в регулюванні оплати праці. Однак відсутній комплексний підхід до аналізу системи організації оплати праці як цілісної моделі, що формується на різних рівнях економіки. На сучасному етапі в Україні відсутні науково-обґрунтовані засади державної політики щодо оплати праці. Відсутній документ концептуального характеру, який би визначав загальну соціальну політику держави, в тому числі і в сфері доходів та оплати праці. Це зумовило вибір теми дисертаційної роботи, обґрунтування її мети і задач.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до тематики науково-дослідної роботи Інституту економіки промисловості НАН України: тем “Дослідження проблем соціальної безпеки України та шляхи їх вирішення” (номер державної реєстрації 0198U002206, 1998-2000 рр.), у рамках якої автором підготовлені пропозиції щодо удосконалення організації оплати праці в умовах ринку до проекту Концепції подальшого реформування оплати праці в Україні; “Механізм забезпечення та розвитку людського потенціалу (організаційно-управлінський, соціально-економічний та правовий аспекти)” (номер державної реєстрації 0104U003431, 2004-2006 рр.), в рамках якої досліджено роль оплати праці як головної економічної умови формування людського потенціалу; “Забезпечення соціального розвитку регіонів України: управлінський аспект” (номер державної реєстрації 0106U012628, 2007-2009 рр.), в рамках якої визначено шляхи удосконалення організації оплати праці на національному і регіональному рівнях.

В рамках договору Інституту економіки промисловості НАН України та ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” (г/д № 484/1377, 2003-2004 рр.) автор приймав участь у виконанні науково-дослідної роботи “Розробка стратегії розвитку та ефективного використання трудового потенціалу підприємства”, де сформулював пропозиції щодо удосконалення системи оплати праці на підприємстві. У 2007 р. автор приймав участь у розробці пропозицій щодо підвищення оплати праці і доходів населення до розділу "Стратегії розвитку м. Донецька до 2020 року" (договір № 637, 2007р.).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретичних основ щодо організації оплати праці в ринкових умовах, розробка науково-методичних і науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення системи організації оплати праці та механізму її регулювання в Україні.

Для досягнення мети дослідження в роботі поставлено і вирішено наступні задачі:

- дослідити теоретичні основи визначення заробітної плати як економічної категорії;

- обґрунтувати сучасні методологічні засади організації оплати праці в умовах ринкової економіки;

- здійснити аналіз формування правових засад регулювання оплати праці в Україні;

- проаналізувати рівень, динаміку заробітної плати в економіці України, виявити існуючі тенденції та проблеми її організації;

- дослідити механізм організації оплати праці на галузевому рівні;

- здійснити аналіз стану та проблем оплати праці на підприємствах металургійного комплексу;

- розробити економіко-математичну модель діючого механізму формування заробітної плати в промисловості України;

- узагальнити європейський досвід організації оплати праці та надати рекомендації щодо його застосування в Україні;

- обґрунтувати концептуальні засади удосконалення організації оплати праці в Україні .

Об'єктом дослідження є організація оплати праці в Україні в ринкових умовах.

Предметом дослідження є організаційно-економічний механізм оплати праці в сучасних умовах розвитку України.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є фундаментальні положення економічної теорії та праці вчених-економістів з проблем економіки праці і соціально-трудових відносин. Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти України з питань оплати праці, матеріали Державного комітету статистики України і Донецького обласного управління статистики, звітні показники металургійних підприємств, результати соціологічних досліджень.

Для вирішення поставлених у роботі задач були використані діалектичний метод наукового пізнання та загальнонаукові методи дослідження: комплексного аналізу і синтезу, формальної і діалектичної логіки (при вивченні сутності категорії “заробітна плата” в умовах ринкової економіки, визначенні механізму організації оплати праці, удосконаленні класифікації чинників формування заробітної плати), узагальнення (при визначені принципів організації оплати праці, дослідженні зарубіжного досвіду оплати праці), статистичного аналізу (при обробці вхідних статистичних даних); порівняльно-економічного аналізу (при вивченні особливостей діючих на підприємствах систем оплати праці), багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу (при оцінці впливу чинників на розмір заробітної плати); соціологічного опитування (при вивченні задоволеності працівників системою оплати праці).

Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає у поглибленні теоретичних і методологічних основ та розробці науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення механізму регулювання оплати праці в Україні.

Наукові результати, що розкривають особистий внесок автора в розробку досліджуваної проблеми і характеризують наукову новизну роботи, є такими:

вперше:

- обґрунтовано теоретичну модель національного механізму регулювання оплати праці, яка пронизує різні рівні економіки (макро-, мезо- і мікрорівні), включає механізми ринкового, державного та колективно-договірного регулювання, систему організаційних форм, які опосередковують процес розподілу трудових доходів, що забезпечує комплексність підходу до розробки шляхів удосконалення організації оплати праці;

- розроблено економіко-математичну модель механізму формування заробітної плати на макро- і галузевому рівні та рівні підприємства, що дозволило виявити найбільш вагомі чинники визначення динаміки заробітної плати в сучасних умовах (продуктивність праці у вартісному виразі, обсяг відпрацьованого робочого часу у середньому кожним працівником, рентабельність підприємств за видами промислової діяльності, індекс цін виробників промислової продукції, рівень освіти та кваліфікації працівників промисловості) та визначити напрями удосконалення організації оплати праці (на макро- та галузевому рівнях, на мікрорівні);

удосконалено:

- систематизацію концепцій заробітної плати за основними напрямками економічної науки: класичної та марксистської, політекономічної, маржиналістської та інституціональної економічної теорії, що поглиблює розуміння складної та багатоаспектної сутності цієї економічної категорії;

- визначення заробітної плати в сучасних умовах як ринкової форми фонду життєвих засобів працівника що складає основну частину вартості робочої сили, яку виплачує роботодавець із отриманих доходів у відповідності до умов трудового договору та трудового внеску працівника в результати економічної діяльності підприємства, що конкретизує роль заробітної плати в системі розподільчих відносин;

- визначення принципів організації оплати праці в умовах соціально-орієнтованої ринкової економіки шляхом конкретизації традиційних принципів та доповнення їх новими (еквівалентний обмін, соціальна справедливість, соціальна безпека, диференціація, гнучкість оплати праці);

отримали подальшого розвитку:

- систематизація ринкових (вартість робочої сили, механізму ринку праці) та неринкових (зміст, характер праці і виробництва, державне регулювання) чинників оплати праці, врахування яких забезпечить підвищення ефективності організації оплати праці;

- концептуальні засади удосконалення організації оплати праці в Україні, шляхом визначення мети, принципів, пріоритетних завдань та критеріїв розвитку системи оплати праці, запровадження яких забезпечить справедливе та гідне відшкодування реальної вартості робочої сили і на цій основі - високий рівень заробітної плати.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що теоретичні положення, викладені в роботі, доведені до рівня конкретних рекомендацій, про що свідчить впровадження наукових результатів на державному, регіональному рівнях та на рівні підприємств:

на державному рівні результати дослідження використано: в діяльності Міністерства праці та соціальної політики України (довідки № 18-5149 від 13.12.2000 р. та № 18-1231 від 13.12.2000 р.) - пропозиції щодо запровадження почасової оплати праці, які використано при доопрацюванні проекту “Концепції дальшого реформування оплати праці в Україні”; у діяльності Комітету з питань соціальної політики та праці Верховної Ради України (довідка № 06-3/12-107773 від 07.06.2005 р.) - пропозиції щодо удосконалення колективно-договірного механізму оплати праці, які використано при підготовці проекту Трудового кодексу України: книги 3 “Умови праці”, книги 7 “Соціальне партнерство”;

на регіональному рівні: у діяльності Донецької міської ради (довідка № 127/297 від 20.03.2008 р.) - пропозиції щодо стратегічних перспектив розвитку системи оплати праці, які використано при формуванні "Стратегії розвитку м. Донецька до 2020 року";

на рівні підприємств: ВАТ "ММК ім. Ілліча" (довідка №18/69 від 28.12.2004 р.) - пропозиції щодо удосконалення системи мотивації, які використано при розробці Стратегії розвитку та ефективного використання трудового потенціалу підприємства, ЗАТ "Донецьксталь" - металургійний завод" (довідка №07-04/138 від 18.03.2008 р.) - пропозиції щодо удосконалення системи оплати праці на підприємстві.

Результати дослідження використовуються у навчальному процесі Донецького інституту підприємництва при створенні навчально-методичного комплексу і викладанні дисциплін: “Управління персоналом”, “Економіка праці та соціально-трудові відносини”, “Організація праці менеджера” (довідка №23.1/06 від 05.03.2008 р.)

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід щодо системи організації оплати праці та шляхів її удосконалення. З робіт, опублікованих у співавторстві, використано лише ті ідеї і положення, що належать автору особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки і рекомендації дисертації доповідались й одержали схвалення на науково-практичних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції “Регіональні проблеми людського та соціального розвитку” (м. Донецьк, 2008 р.); науково-практичній конференції “Людський капітал України: стан, проблеми, перспективи відтворення” (м. Київ, 2007 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Перспективи та пріоритети розвитку людського капіталу в умовах глобалізації” (м. Харків, 2006 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Регіональні проблеми зайнятості і ринку праці” (м. Тернопіль, 2004 р.); III Міжнародній науково-практичній конференції “Управління людськими ресурсами: держава, регіон, підприємство” (м. Донецьк, 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції ”Регіональна політика: досвід Європейського Союзу та його адаптація до умов України” (м. Львів, 2003 р.); II Міжнародній науково-практичній конференції “Соціально-трудові відносини і соціальна політика в сучасних економічних умовах” (м. Донецьк, 2003 р.); Вузівській конференції професорсько-викладацького складу за підсумками науково-дослідної роботи: економіка, міжнародна економіка, менеджмент, маркетинг, управління трудовими ресурсами, кількісні методи (м. Донецьк, 2001 р.); Всеукраїнській науковій конференції студентів та молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (м. Донецьк, 2000 р.).

Публікації. За підсумками науково-дослідної роботи за темою дисертації опубліковано 14 наукових робіт загальним обсягом 6,15 д.а., з яких особисто автору належить 5,55 д.а., в тому числі у наукових фахових виданнях 11 робіт загальним обсягом 5,55 д.а., з яких особисто автору належить 5,05 д.а.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів й висновків, списку використаних джерел з 198 найменувань і 5 додатків. Основний зміст роботи викладено на 186 сторінках друкованого тексту, включаючи 38 таблиць на 45 сторінках, 12 рисунків на 12 сторінках.

1. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету і задачі дослідження, його об'єкт і предмет, наукову новизну і практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі “Теоретичні, методологічні та правові засади оплати праці в ринковій економіці” викладено теоретичні підходи до визначення економічної сутності заробітної плати, досліджено механізм організації оплати праці в умовах ринкової економіки, проаналізовано формування правових засад регулювання оплати праці в Україні.

На основі аналізу існуючих підходів до визначення сутності оплати праці було систематизовано основні концепції оплати праці в рамках провідних напрямків економічної думки: класичної, марксистської, маржиналістської, кейнсіанської та інституціональної теорій. Аналіз теоретичних і методологічних підходів вітчизняних і зарубіжних науковців до визначення заробітної плати свідчить, що за своєю сутністю вона є складною і багатоаспектною категорією. Подвійна природа заробітної плати проявляється в тому, що, з одного боку, вона є основним джерелом доходу для найманих працівників, а, з іншого - значним елементом витрат виробництва і в той же час, - дієвим чинником мотивації працівників до високопродуктивної праці. На основі проведеного аналізу удосконалено визначення заробітної плати: в сучасних умовах заробітна плата є ринковою формою фонду життєвих засобів працівника, що складає основну частину вартості робочої сили, яку виплачує роботодавець із отриманих доходів у відповідності до умов трудового договору та трудового внеску працівника в результати економічної діяльності підприємства.

Проаналізовано основні риси та функції заробітної плати, основні форми та чинники, що її визначають. На основі їх детального аналізу проведено систематизацію ринкових (вартість робочої сили, механізму ринку праці) та неринкових (змісту, характеру праці і виробництва, державного регулювання) чинників оплати праці.

Проведене дослідження показало, що цілісний національний механізм організації оплати праці представляє собою складну модель, яка пронизує усі рівні економіки (макро, мезо- і мікрорівні), включає механізм ринкового, державного та колективно-договірного регулювання, систему організаційних форм, які опосередковують процес розподілу трудових доходів (форми і системи оплати праці, тарифну систему тощо), на основі чого розроблено теоретичну модель національного механізму регулювання оплати праці.

На сучасному етапі в Україні заробітна плата не виконує повною мірою притаманних їй функцій, що обумовлено недоліками в організації оплати праці, порушенням основних принципів її формування: по-перше, не забезпечено високої вартості робочої сили, що є базовою умовою її відтворення і розвитку, підвищення конкурентоспроможності та мотивації працівників; по-друге, не створено рівних умов оплати праці в різних секторах економіки, про що свідчить надмірна диференціація оплати праці за сферами економічної діяльності та галузями; по-третє, у значної частки працівників та роботодавців України умови визначення оплати праці здійснюються поза межами законодавчого поля, що призводить до порушення прав працівників.

На основі дослідження ролі та функцій заробітної плати в сучасному соціально-економічному розвитку, проблем, які необхідно вирішити в системі розподільчих відносин, сформульовано систему принципів організації заробітної плати в умовах соціально-орієнтованої ринкової економіки, визначено їх роль в системі трудових відносин та механізм реалізації кожного принципу (табл. 1). Врахування визначених принципів при організації оплати праці на підприємствах, а також в системі державного регулювання надасть можливість суттєво удосконалити механізм організації оплати праці.

Дослідження правових засад організації оплати праці в Україні свідчить, що складний процес їх становлення охопив період 1992-2000 рр. Розроблено низку законів, які забезпечують державне, колективно-договірне та ринкове регулювання оплати праці. Однак на сучасному етапі правовий механізм регулювання оплати праці є недосконалим, він не забезпечує гідний рівень оплати праці, мотивацію до ефективної трудової діяльності, виведення системи оплати праці із сфери тіньового розподілу. Тому актуальним є завдання удосконалення механізму регулювання оплати праці.

Таблиця 1 Принципи організації заробітної плати в умовах соціально-орієнтованої ринкової економіки

У другому розділі “Аналіз стану та проблем організації оплати праці в Україні в сучасних умовах” здійснено комплексну оцінку рівня, динаміки тенденцій та проблем оплати праці в Україні, досліджено механізм організації оплати праці на галузевому рівні, виявлено проблеми оплати праці та проаналізовано її стан на підприємствах металургійного комплексу .

На основі аналізу основних показників оплати праці на макрорівні виявлено найбільш загальні тенденції та проблеми в системі організації оплати праці. Номінальна і реальна заробітна плата впродовж 2000-2008 рр. динамічно зростала (табл.2). В той же час, її частка в структурі ВВП і доходах населення є низькою: у 2008 р. - 49,0 % у ВВП та 43,3 % у доходах населення, що нижче рівня відповідних показників розвинених країн.

Таблиця 2 Динаміка заробітної плати в Україні за 2001 - 2008 рр

На основі проведеного дослідження зроблено висновок, що найбільш суттєвими недоліками системи оплати праці в Україні є: низький її рівень, що обумовлює низьку вартість робочої сили; недостатній зв'язок оплати праці з якісними характеристиками робочої сили, система оплати праці не базується на концепції людського капіталу; низькою є частка основної заробітної плати в її структурі; присутня надмірна міжгалузева диференціація оплати праці та її тінізація; спостерігається зростання заборгованості з оплати праці.

Дослідження особливостей організації оплати праці на галузевому рівні здійснено на прикладі металургійного комплексу, в якому функціонують великі металургійні підприємства зі значною чисельністю працівників, об'єднаних у профспілкові організації. Тому значну роль відіграє колективно-договірна система регулювання оплати праці, галузева угода та колективний договір. Виявлено, що підприємства металургійного комплексу застосовують як тарифну, так і безтарифну системи оплати праці, намагаються врахувати особливості трудової діяльності та результати виробництва.

Проведений аналіз показав, що для оплати праці працівників на досліджуваних підприємствах використовується тарифна система, що гармонійно доповнюється системою преміювання. Це спричиняє на працівників значний мотивуючий вплив і робить системи оплати праці більш дієвими. Форми і системи оплати праці забезпечують зв'язок між результатами праці і його оплатою. Аналіз рівня та динаміки оплати праці на металургійних підприємствах України та Донецької області свідчить, що вона динамічно зростала та перевищувала середній рівень по промисловості. Однак основним чинником суттєвого зростання заробітної плати було не підвищення ефективності праці, а зростання цін на продукцію металургійного комплексу. Не дивлячись на зростання середньомісячної заробітної плати, частка витрат на оплату праці у загальних витратах є невисокою, що свідчить про наявні резерви підвищення вартості робочої сили за рахунок інших елементів витрат (табл. 3).

Таблиця 3 Основні показники діяльності металургійних підприємств України за 2000-2008 рр.

На мікрорівні аналіз стану та динаміки оплати праці здійснювався на матеріалах таких підприємств Донецької області: ВАТ “ДМЗ”, ВАТ “Донецксталь”- МЗ”, ЗАТ “ММЗ “Істіл (Україна)”, ВАТ “МК “Азовсталь”, “ММК ім. Ілліча”, які займають важливе місце в промисловому комплексі Україні і Донецької області. Оплата праці на цих підприємствах досягла високого рівня.

Дослідження показали, що оплата праці на всіх підприємствах динамічно зростала, однак темпи зростання середньомісячної заробітної плати незначною мірою були пов'язані з динамікою продуктивності праці у натуральному вираженні. Сприятлива кон'юнктура на ринку металургійної продукції, яка проявилася у підвищенні цін, дала змогу металургійним підприємствам України проводити цілеспрямовану політику підвищення заробітної плати незалежно від динаміки ефективності праці у натуральному вираженні. Статистичний аналіз оплати праці на досліджуваних підприємствах виявив недоліки в її механізмі: слабка залежність від продуктивності праці; низька частка основної заробітної плати в структурі фонду оплати праці; надмірна диференціація заробітної плати між професійно-кваліфікаційними групами працівників та структурними підрозділами; недостатня ефективність преміальних систем. Зроблено висновок, що існуючі системи оплати праці недостатньо мотивують до підвищення ефективності праці, розвитку персоналу, не забезпечують достатньої захищеності працівників, що підтверджено результатами соціологічного опитування.

В результаті анкетування працівників ВАТ “ММК ім. Ілліча”, ВАТ “ДМЗ” було встановлено, що основними недоліками системи оплати праці на досліджуваних підприємствах є слабка залежність оплати праці від кількості і якості використаної праці, результатів діяльності підприємства в цілому та його підрозділів; необ'єктивність оцінки праці і, як наслідок, несправедливість оплати праці одних працівників порівняно з іншими; невідповідність рівня оплати праці вартості життя; недостатня поінформованість працівників про діючий на підприємстві механізм оплати праці; недостатня гнучкість в системі оплати праці, що не дозволяє враховувати багато параметрів трудової діяльності. Удосконалення системи оплати праці на металургійних підприємствах повинно бути спрямовано на усунення виявлених недоліків, формування більш об'єктивного та ефективного механізму оцінки праці і її винагороди.

У третьому розділі “Удосконалення механізму регулювання оплати праці в Україні” розроблено економіко-математичну модель діючого механізму формування оплати праці в Україні та запропоновані напрями його вдосконалення, надано рекомендації щодо застосування європейського досвіду організації оплати праці, розроблено концептуальні засади удосконалення механізму оплати праці в Україні.

Обґрунтовано економіко-математичну модель діючого механізму організації оплати праці у промисловості України, яка виражає існуючі взаємозв'язки між рівнем оплати праці та такими чинниками: продуктивністю праці у вартісному вираженні, обсягом відпрацьованого робочого часу у середньому кожним працівником, рентабельністю підприємств за видами промислової діяльності, індексом цін виробників промислової продукції, рівнем освіти та кваліфікації працівників промисловості. Для аналізу взаємозв'язку оплати праці та обраних чинників на макрорівні було використано статичну багатофакторну модель кореляційно-регресійного аналізу, в якій цей взаємозв'язок досліджувався за видами економічної діяльності по окремих роках.

Проведений макроекономічний аналіз залежності рівня оплати праці за видами економічної діяльності від низки чинників показує, що в Україні поки що не сформована стала модель оплати праці, а сила впливу чинників із року в рік змінюється. Не виявлено залежності між динамікою заробітної плати і продуктивності праці, впливу на оплату праці показника використання фонду робочого часу. Встановлено взаємозв'язок між оплатою праці та освітнім рівнем працюючих, який виражається параболою другого ступеня, яка свідчить, що позитивний вплив освітнього чинника на заробіток здійснюється за умови, що середня частка працівників з вищою освітою за видами економічної діяльності перевищить 55,7%.

Найбільшою мірою оплата праці на макрорівні залежала від динаміки цін виробників. Позитивним є посилення її залежності від рентабельності. Дослідження вказує на необхідність суттєвої модернізації механізму оплати праці в Україні шляхом посилення її взаємозв'язку з результатами праці та діяльності підприємств, а також якістю робочої сили.

Використовуючи динамічну модель кореляційно-регресійного аналізу на галузевому рівні, було отримано рівняння парних регресій, які характеризують тісноту зв'язку між рівнем оплати праці у металургії та факторними чинниками: обсягом виробництва основних видів продукції у натуральному вираженні (Х1); індексом цін виробника (Х2); продуктивністю праці за основними видами продукції (Х3); рентабельністю операційної діяльності (Х4). Розраховані парні коефіцієнти детермінації свідчать, що найбільшою мірою оплата праці визначається рівнем продуктивності праці у натуральному вираженні - на 65,4%. Динаміка обсягу виробництва продукції забезпечує зростання заробітної плати на 60,9%, рівень рентабельності операційної діяльності впливає на зростання заробітної плати на 40,7%. На основі досліджувальних даних була отримана багатофакторна модель оплати праці у металургійній галузі:

;(1)

.

Коефіцієнт детермінації свідчить, що фактори, які були включені в модель, майже на 80% визначають рівень середньомісячної оплати праці. Розраховані коефіцієнти стандартизованого рівняння (2) вказують, що найбільший вплив на оплату праці здійснює продуктивність праці, другим за силою впливу чинником є індекс цін виробника. Найменший позитивний вплив на оплату праці здійснює рентабельність операційної діяльності.

. (2)

Для аналізу економічного механізму оплати праці на мікрорівні були розраховані регресійні залежності за даними ВАТ “ДМЗ”, які показали що механізм формування заробітної плати на даному підприємстві має певні особливості: зростання заробітної плати на підприємстві обумовлено в основному вартісними чинниками, в першу чергу - зростанням цін на продукцію; суттєвий вплив на рівень оплати праці має також рівень витрат підприємства на виробництво продукції та частка в них витрат на оплату праці.

На основі проведеного дослідження визначено основні напрямки вдосконалення механізму формування заробітної плати:

на макро- та галузевому рівнях:

1) запровадження моніторингу рівня заробітної плати та оцінки впливу на її динаміку найбільш вагомих чинників на основі розробки методики факторного аналізу динамікі заробітної плати. Висвітлення результатів моніторингу та аналізу у засобах масової інформації;

2) забезпечення формування в економіці України об'єктивної ринкової вартості робочої сили, яка базується на реальних потребах працівника, вартості життя та інвестиціях в людський капітал; забезпечення формування заробітної плати у відповідності до ринкової вартості робочої сили;

3) активне залучення до процесу удосконалення механізму формування заробітної плати всіх суб'єктів трудових відносин - працівників, профспілок, роботодавців; забезпечення ефективності їх співпраці;

4) забезпечення широкого застосування в економіці України гнучких та багатофакторних форм оплати праці як таких, що більш повно враховують всі умови та результати праці, а також інтереси працівників і роботодавців;

5) регулярне вивчення позитивного досвіду в організації оплати праці на вітчизняних та зарубіжних підприємствах, забезпечення поширення інформації щодо нього та можливостей впровадження.

на мікрорівні:

1) запровадження на підприємствах таких систем організації оплати праці, які б базувались на сучасній теорії та практиці організації оплати праці, її матеріального стимулювання;

2) забезпечення тісного зв'язку розміру заробітної плати від індивідуальних результатів трудової діяльності кожного працівника;

3) посилення взаємозв'язку між індивідуальними та колективними трудовими здобутками та розміром оплати праці кожного працівника при колективній формі організації праці;

4) забезпечення прямої залежності заробітної плати від ефективності діяльності підприємства в цілому та того структурного підрозділу, в якому працює працівник;

5) посилення взаємозалежності оплати праці від якісних параметрів працівника, рівня його кваліфікації, інноваційності, мобільності.

Виявлено, що найбільшою мірою в досліджуваному періоді заробітна плата в промисловості України, особливо в металургійній галузі, формувалась під впливом сприятливої ринкової кон'юнктури. Зростання попиту на продукцію промисловості та зростання цін виробників давало змогу підприємствам збільшувати заробітну плату. Слабка залежність динаміки оплати праці від продуктивності праці, рівня ефективності виробництва (рівня рентабельності), рівня використання робочого часу, якісних характеристик працівників призвела до того, що механізм формування заробітної плати не відповідає іманентно властивим її засадам. Це вказує на необхідність суттєвого удосконалення механізму оплати праці.

На основі дослідження європейського досвіду організації оплати праці обґрунтовано, що для України доцільним є використання правових норм і принципів європейських країн для удосконалення вітчизняного законодавства, що регулює заробітну плату. Це стосується визначення та запровадження мінімальної погодинної оплати праці, удосконалення процедури колективно-договірного регулювання, захисту заробітної плати. Система колективно-договірного регулювання оплати праці має здійснюватись на принципах більш чіткого визначення повноважень та відповідальності всіх сторін переговорного процесу, соціального партнерства, більшої гнучкості та адаптованості до мінливих умов використання найманої робочої сили.

Для України доцільно використання так званих “взірцевих” колективних угод, що приймаються на провідних підприємствах та поширюються на інших учасників колективних переговорів. Доцільно забезпечити широке застосування на підприємствах України різноманітних багатофакторних та гнучких як тарифних, так і безтарифних систем оплати праці, які спрямовані на більш тісну залежності між індивідуальними зусиллями працівника та розміром трудової винагороди.

На основі проведеного дослідження було розроблено концептуальні засади удосконалення організації оплати праці, головною метою яких є забезпечення в Україні справедливого та гідного відшкодування вартості робочої сили і на цій основі - високого рівня життя населення та ефективного функціонування економіки.

Визначено, що пріоритетними завданнями мають бути: удосконалення державного регулювання оплати праці; забезпечення розвитку та демократизації колективно-договірного регулювання оплати праці; забезпечення ефективної дії ринкового механізму оплати праці; удосконалення діючих моделей оплати праці у відповідності до сучасних вимог соціально-трудового процесу; забезпечення розвитку законодавства, що регулює оплату праці в Україні та його наближення до міжнародних норм та Європейського законодавства; забезпечення цілеспрямованої політики зростання реальної заробітної плати та наближення її до Європейського рівня.

Удосконалення механізму організації оплати праці в умовах соціально-орієнтованої ринкової економіки має здійснюватись на принципах: відповідності оплати праці вартості робочої сили; еквівалентного обміну; віддачі на людський капітал; людського розвитку; поєднання державного, колективно-договірного та ринкового регулювання оплати праці; неухильного підвищення реальної заробітної плати; взаємозв'язку заробітної плати і продуктивності праці; соціальної справедливості; соціальної безпеки; диференціації оплати праці; гнучкості механізму оплати праці.

В якості критеріїв удосконалення механізму оплати рекомендовано використання найважливіших показників-індикаторів: погодинна заробітна плата - не нижче 50 % від середнього рівня по ЄС, реальна заробітна плата - перевищити рівень 1990 р., співвідношення між мінімальною та середньою заробітною платою - 60 %, співвідношення між мінімальною заробітною платою та прожитковим мінімумом для працездатної особи - 1,5 рази; частка заробітної плати у ВВП - 60 %, частка заробітної плати у сукупних доходах населення - 55%, частка заробітної плати у структурі загальних витрат - 25%.

Етапи реалізації Концепції удосконалення механізму організації оплати праці охоплюють періоди 2009 - 2010 рр. та 2010 - 2015 рр. На першому етапі (2009 - 2010 рр.) має бути забезпечено вирішення найбільш гострих проблем у сфері організації оплати праці: удосконалення методики визначення прожиткового мінімуму (ПМ), підвищення його рівня; встановлення мінімальної заробітної плати на рівні ПМ; погашення заборгованості із виплати заробітної плати; зниження ставок соціальних платежів; удосконалення системи оподаткування оплати праці; виведення заробітної плати із системи тіньового розподілу доходів.

На другому етапі (2010-2015 рр.) має бути забезпечено кардинальне зростання заробітної плати і наближення її до Європейського рівня за рахунок дієвого використання усіх механізмів: зростання ефективності економічної діяльності та продуктивності праці, удосконалення організації праці та її оплати, удосконалення законодавства, підвищення конкурентоспроможності працівників та інших заходів. Запропоновано перелік заходів для досягнення кожного пріоритетного завдання та визначено механізм реалізації розробленої концепції шляхом формування необхідного правового, фінансового, організаційно-економічного, кадрового та інформаційного забезпечення.

Реалізація визначених шляхів та заходів щодо удосконалення механізму організації оплати праці надасть можливість отримати наступні результати: підвищити вартість національної робочої сили, зменшити масштаби бідності та малозабезпеченості; збільшити платоспроможний попит населення, розширити ємність внутрішнього ринку; підвищити мотивацію працівників до зростання освітньо-кваліфікаційного рівня, продуктивності і якості праці; зберегти трудовий потенціал України, зменшити відплив висококваліфікованих кадрів в інші країни тощо.

Висновки

праця заробітний ринковий

В результаті проведеного дослідження вирішено важливу наукову задачу розробки концептуальних засад удосконалення механізму регулювання оплати праці в Україні у відповідності до потреб формування соціальної держави шляхом удосконалення теоретичних, методологічних та науково-методичних підходів щодо розвитку системи оплати праці в умовах ринку.

За результатами проведеного дослідження зроблено такі методологічні та науково-практичні висновки:

1. Заробітна плата в сучасних умовах є ринковою формою фонду життєвих засобів працівника, що складає основну частину вартості робочої сили, яку виплачує роботодавець із отриманих доходів у відповідності до умов трудового договору та трудового внеску працівника в результати економічної діяльності підприємства. На основі узагальнення теоретичних підходів до визначення заробітної плати як економічної категорії здійснено: систематизацію концепцій заробітної плати на основі традиційних та новітніх теоретичних розробок економічної науки, що поглиблює розуміння її складної та багатоаспектної сутності; визначено основні риси та функції заробітної плати.

2. В сучасних умовах в процесі організації оплати праці використовуються як ринкові, так і неринкові механізми. При цьому процес формування заробітної плати протікає на різних рівнях економіки. Проведене дослідження сучасного механізму організації оплати праці дозволило обґрунтувати теоретичну модель механізму регулювання оплати праці, яка пронизує усі рівні економіки (макро-, мезо-, і мікрорівні), включає механізми ринкового, державного та колективно-договірного регулювання, систему організаційних форм, які опосередковують процес розподілу доходів, що забезпечує комплексний підхід до розуміння проблем та шляхів удосконалення організації оплати праці.

3. На основі конкретизації традиційних принципів організації оплати праці та доповнення їх новими (еквівалентний обмін, соціальна справедливість, соціальна безпека, диференціація, гнучкість оплати праці) визначено принципи організації заробітної плати, які відповідають умовам соціально-орієнтованої ринкової економіки. Запровадження визначених принципів надасть змогу удосконалити систему організації оплати праці, забезпечити реалізацію її функцій.

4. Здійснено систематизацію ринкових чинників, які обумовлені вартістю робочої сили, дією механізму ринку праці та неринкових чинників оплати праці (що залежать від змісту, характеру праці і виробництва, державного регулювання), врахування яких при визначенні розміру і структури оплати праці забезпечить підвищення ефективності організації оплати праці.

5. Дослідження правових засад організації оплати праці свідчить, що складний процес їх становлення охопив період 1992 - 2000 рр. В Україні розроблено низку законів, які забезпечують державне, колективно-договірне та ринкове регулювання оплати праці. Однак на сучасному етапі правовий механізм регулювання оплати праці є недосконалим, він не забезпечує гідний рівень оплати праці, мотивацію до ефективної трудової діяльності, виведення системи оплати праці із сфери тіньового розподілу. Тому актуальним є завдання удосконалення механізму регулювання оплати праці.

6. Комплексний аналіз рівня, динаміки, тенденцій та проблем оплати праці на макро-, мезо-, та мікрорівнях дав змогу обґрунтувати висновок, що в Україні у цій сфері накопичилось чимало проблем, які потребують негайного вирішення. Найбільш гострими є проблеми: низького рівня заробітної плати; недостатнього взаємозв'язку винагороди за працю з трудовими зусиллями та якісними характеристиками робочої сили; слабкого взаємозв'язку заробітної плати з кінцевими результатами діяльності підприємств; необґрунтованої надмірної диференціації заробітної плати за видами економічної діяльності, значної тінізації винагороди за працю. Проведений аналіз є підґрунтям для визначення шляхів удосконалення механізму розподільчих відносин на всіх рівнях економіки.

7. Дослідження оплати праці на рівні підприємств дало змогу визначити напрями удосконалення організації оплати праці: забезпечення тісного зв'язку розміру заробітної плати від індивідуальних результатів трудової діяльності кожного працівника; посилення взаємозв'язку між індивідуальними та колективними трудовими здобутками та розміром оплати праці кожного працівника при колективній формі організації праці; забезпечення прямої залежності оплати праці від ефективності діяльності підприємства в цілому та того структурного підрозділу, в якому працює працівник; посилення взаємозалежності оплати праці від якісних параметрів працівника, рівня його кваліфікації, інноваційності, мобільності.

8. Здійснено на макрорівні кореляційно-регресійний аналіз тісноти взаємозв'язку заробітної плати із темпами зростання продуктивності праці, рівнем освіти працівників, використанням фонду робочого часу, рентабельністю операційної діяльності, індексом цін виробників промислової продукції. Обґрунтовано відсутність залежності оплати праці від динаміки продуктивності праці. Визначено, що в найбільшій мірі оплата праці на макрорівні залежить від динаміки цін виробників; позитивним є посилення такої залежності від рентабельності продукції. Це вказує на необхідність суттєвої модернізації механізму формування заробітної плати в Україні шляхом посилення її взаємозв'язку з результатами праці та діяльності підприємств, а також якістю робочої сили. Розроблена економіко-математична модель оплати праці для металургійної галузі показала, що найбільший вплив на заробітну плату має продуктивність праці у натуральному виразі та індекс цін виробника.

9. Узагальнення зарубіжного досвіду організації оплати праці дало змогу розробити пропозиції щодо застосування в Україні значного досвіду організації оплати праці, спрямованого на підвищення ефективності виробництва. Механізм організації оплати праці має бути орієнтованим на ринок, на задоволення потреб споживачів та підтримку конкурентоспроможності фірм. Змінна частина заробітної плати повинна залежати від досягнень продуктивності праці, підвищення якості продукції, ефективного використання обладнання, економії матеріалів. Різноманітні тарифні угоди мають забезпечувати високий рівень заробітної плати, за умови ефективного використання трудових і матеріальних ресурсів.

10. Проведений аналіз правового забезпечення державної політики щодо оплати праці виявив значний недолік - відсутність документу концептуального характеру, який би визначав загальну соціальну політику держави, в тому числі і в сфері доходів та оплати праці. У роботі обґрунтовано концептуальні засади удосконалення механізму регулювання оплати праці в Україні, запровадження яких забезпечить справедливе та гідне відшкодування реальної вартості робочої сили і на цій основі високого рівня життя населення та ефективного функціонування економіки.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Боднарук О.В. Дослідження механізму організації оплати праці / О.В. Боднарук, В. П. Антонюк // Социально-экономические аспекты промышленной политики: сб. науч. тр. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2007. - Т. 3. - С. 330-334. (0,4/0,2 д. а.).

Особистий внесок здобувача: визначено основні елементи механізму організації праці на мікрорівні, обґрунтовано комплексну модель механізму національної системи організації оплати праці.

2. Боднарук О. В. Досвід зарубіжних країн у системі мотивації персоналу / О.В. Боднарук // Управління розвитком: зб. наук. праць. - Харків: ХНЕУ, 2006. - № 4. - С. 20 - 22. (0,4 д. а.).

3. Боднарук О. В. Проблеми мотивації праці персоналу на підприємствах чорної металургії / О. В. Боднарук // Социально-экономические аспекты промышленной политики: сб. науч. тр. - Донецк: ИЭП НАН України, 2005. - С. 183 - 190. (0,5 д. а.).

4. Боднарук О. В. Механізм формування системи мотивації праці на підприємстві металургійної та гірничорудної промисловості / О. В. Боднарук, В.П.Антонюк // Збірник наукових праць Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова. - Миколаїв: НУК, 2005. - № 6(405). - С. 187 - 193. (0,5 / 0,3 д. а.)

Особистий внесок здобувача: проаналізована структура чинників мотивації праці на підприємствах чорної металургії, запропоновані нові системи преміювання персоналу.

5. Боднарук О. В. Кадровая политика и ее влияние на эффективность работы предприятия / О. В. Боднарук, Т. И. Копытина // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Управление человеческими ресурсами: государство, регион, предприятие: сб. науч. тр.: в 2 т. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2004. - Т.2. - С.346 - 354. (0,5/0,4 д. а.). Особистий внесок здобувача: запропоновано шляхи стимулювання праці персоналу з метою підвищення його продуктивності, розроблено систему показників для оцінки трудового вкладу робітника в загальні результати роботи організації.

6. Боднарук О.В. Роль оплаты труда в формировании кадрового потенциала / О.В. Боднарук // Вчені записки. Харківський інститут управління. - 2004. - Вип.13, т. 1. - С. 143-146. (0,45 д.а.).

7. Боднарук О.В. Вдосконалення державної регіональної політики в соціально-економічній сфері з урахуванням досвіду зарубіжних країн / О. В. Боднарук // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональна політика: досвід Європейського Союзу та його адаптація до умов України: зб. наук. пр.: в 3-х ч. - Львів: НАН України. Інститут регіональних досліджень, 2003. - Ч.2. - С. 166 - 175. (0,4 д.а.).

8. Боднарук О. В. Визначення методологічних основ сутності заробітної плати в провідних концепціях економічної науки / О. В. Боднарук // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Социально-трудовые отношения в современных экономических условиях: сб. науч. тр. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2003. - Т.1. - С. 207 - 215. (0,6 д.а.).

9. Боднарук О. В. Проблеми функціонування підприємств чорної металургії та оплати праці персоналу / О. В. Боднарук // Социально-экономические аспекты промышленной политики: сб. науч. тр. - Донецк : ИЭП НАН Украины, 2002. - С. 320 - 329. (0,6 д.а.).

10. Боднарук О. В. Взаємодія заробітної плати та факторів, що її формують, в умовах ринкової економіки. / О. В. Боднарук // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины: сб. науч. тр. - Донецк : ИЭП НАН Украины, 2000. - Т. 1. - С. 312-325. (0,8 д.а.).