Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Чернігівський державний інститут економіки і управління

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.03 - Економіка та управління національним господарством

Особливості регулювання ринку освітніх послуг в Україні

Цимбал Людмила Іванівна

Чернігів 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у відділі економіки і управління вищої освіти Інституту вищої освіти Академії педагогічних наук України

Науковий керівник доктор економічних наук, професор Каленюк Ірина Сергіївна, Чернігівський державний інститут економіки і управління, ректор

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, Грішнова Олена Антонівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри теоретичної та прикладної економіки

кандидат економічних наук, доцент Радченко Володимир Васильович, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, завідувач кафедри економічної теорії

Захист дисертації відбудеться «14» жовтня 2010 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 79.137.01 в Чернігівському державному інституті економіки і управління за адресою: 14033, м. Чернігів, вул. Стрілецька, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Чернігівського державного інституту економіки і управління за адресою: 14033, м. Чернігів, вул. Стрілецька, 1.

Автореферат розісланий «_____» 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат економічних наук, доцент В.Г. Маргасова

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Важливою передумовою соціально-економічного прогресу країн світу у третьому тисячолітті виступає необхідність забезпечення розвитку тих сфер економіки, які безпосередньо пов'язані із створенням, поширенням і використанням знань. У цьому контексті особливого значення набуває сфера освіти, що актуалізує проблеми її державного регулювання з метою забезпечення її ефективного функціонування в умовах ринкових відносин.

Складність цих проблем пояснюється особливим характером освіти, яка, з одного боку, має ознаки суспільного блага внаслідок свого особливого значення для розвитку суспільства, а з іншого - в умовах ринкової економіки відтворюється у формі освітніх послуг. Сукупність відносин з приводу купівлі-продажу освітніх послуг формує специфічний сектор економіки - ринок освітніх послуг, сутнісною особливістю якого виступає необхідність оптимального поєднання ринкових та державних механізмів регулювання. Визначення суспільно необхідного співвідношення цих двох складових становить надзвичайно складну як в теоретичному, так і в практичному плані проблему. Використання ринкових відносин у сфері освіти, з одного боку, обмежене самою природою освіти, а з іншого - є реальною сучасною практикою з огляду на недостатність державних ресурсів для розвитку сфери освіти, адекватної вимогам постіндустріального суспільства.

Проблемам функціонування ринку освітніх послуг присвячені праці багатьох дослідників, серед яких варто виділити роботи О. Анчішкіна, В. Афанасьева, Т. Боголіб, А. Віфлеємського, О. Грішнової, С. Дятлова, Є. Жильцова, І. Каленюк, М. Лукашенко, В. Комарова, С. Мамонтова, Д. Маслова, А. Панкрухіна, Р. Патори, В. Радченка, Б. Рябушкіна, М. Степка, С. Струмиліна, М. Хроменкова, В. Щетініна, А. Чухна, Л. Якобсона та ін.

У той же час проблема регулювання ринку освітніх послуг у цілому залишається малодослідженою і потребує подальшої розробки, особливо у контексті вибору інструментів впливу на ринок освітніх послуг, визначення та вдосконалення механізму його державного регулювання. Виокремлення ефективних напрямів удосконалення регулювання ринку освітніх послуг дозволить вирішити поточні проблеми його функціонування, суперечності між суб'єктами ринку, забезпечить налагодження ефективного механізму функціонування сфери освіти на основі як державного регулювання, так і виваженого використання ринкових відносин.

Значимість розв'язання цих проблем, недостатній рівень їх розробки визначили вибір теми дисертаційного дослідження, його мету, завдання і структуру.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт відділу економіки і управління вищою освітою Інституту вищої освіти АПН України за темою «Економічні основи інноваційного розвитку вищих навчальних закладів України» (державний реєстраційний номер 0106U002012). Особистий внесок автора полягає в розробці теоретико-методологічних положень стосовно змісту та особливостей державного регулювання ринку освітніх послуг.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є поглиблення теоретичних засад та розробка практичних рекомендацій, спрямованих на удосконалення регулювання ринку освітніх послуг в Україні.

Досягнення цієї мети зумовило необхідність розв'язання таких завдань:

- розкрити сутність економічних відносин у процесі функціонування ринку освітніх послуг та його структуру;

- дослідити передумови формування ринку освітніх послуг та необхідність його державного регулювання;

- виявити особливості функціонування ринку освітніх послуг на сучасному етапі суспільного розвитку;

- розкрити структуру механізму регулювання ринку освітніх послуг;

- визначити інструменти та цілі державного регулювання ринку освітніх послуг в Україні;

- дослідити основні фактори, які впливають на сучасний стан ринку освітніх послуг;

- розробити інструментарій прогнозування стану ринку освітніх послуг;

- обґрунтувати основні параметри та методичні підходи до моделювання рівноваги на ринку освітніх послуг;

- розробити напрями удосконалення державного регулювання ринку освітніх послуг.

Об'єктом дослідження є процес функціонування ринку освітніх послуг в умовах формування постіндустріальної економіки.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та практичні аспекти регулювання ринку освітніх послуг.

Методи дослідження. Методологічний апарат дослідження складають загальнонаукові методи пізнання (діалектичний метод і метод багатокритеріального системного аналізу - при дослідженні економічних та правових передумов формування і функціонування ринку освітніх послуг); метод діалектичного пізнання, методи аналізу та синтезу (при дослідженні сутності категорій «освітня послуга», «ринок освітніх послуг», багаторівневої системи суб'єктів ринку освітніх послуг); методи системно-структурного аналізу (під час дослідження особливостей функціонування ринку освітніх послуг); економіко-статистичні методи та математичні методи (при кількісній оцінці розвитку ринку освітніх послуг в Україні); методи фактологічного аналізу та експертних оцінювань (при прогнозуванні стану ринку освітніх послуг в Україні).

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти, які регламентують діяльність ринку освітніх послуг в Україні; офіційні статистичні та звітні матеріали, зокрема щодо особливостей функціонування ринку освітніх послуг на сучасному етапі. У дисертаційній роботі використано також аналітичну інформацію з наукових праць зарубіжних і вітчизняних авторів: монографій, статей у наукових збірниках, матеріали вітчизняних та міжнародних конференцій, результати експертної оцінки Національного інституту стратегічних досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш суттєві результати, що містять елементи наукової новизни, полягають у наступному:

вперше:

- розкрито структуру регулятивного механізму, який сформований на основі використання принципів організації системи управління ринком освітніх послуг та передбачає поєднання ринкового механізму (розширення сфери реалізації освітніх послуг на платній основі, збалансування попиту та пропозиції) і державного регулювання за допомогою методів прямого і непрямого впливу на дії суб'єктів освітньої діяльності, інструментів податкової, фінансової, нормативної, правової, соціальної політики, спрямованої на забезпечення рівного доступу, гарантування якості освітніх послуг, формування інноваційного характеру розвитку освіти та ін.;

удосконалено:

- науково-практичні підходи до визначення впливу окремих факторів на процес функціонування ринку освітніх послуг, на основі яких була побудована ієрархічно-логічна структура факторів впливу на рівновагу ринку освітніх послуг;

- наукові підходи до розкриття сутності поняття «ринок освітніх послуг», що дало можливість надати авторське трактування, яке, на відміну від існуючих підходів, ґрунтується на системній характеристиці всіх елементів та відносин і трактується як сукупність економічних взаємовідносин, що складаються між різнорівневими суб'єктами з приводу купівлі-продажу освітніх послуг, які внаслідок особливого значення освіти для розвитку суспільства потребують комбінування державних та ринкових механізмів реалізації та регулювання;

- інструментарій прогнозування стану ринку освітніх послуг у майбутньому періоді з урахуванням вірогідності реалізації цілей суб'єктів, що дозволяє здійснити оцінку майбутнього попиту на освітні послуги різних типів з урахуванням структурних чинників;

- концептуальну модель досягнення рівноваги на ринку освітніх послуг в різних умовах: чистої конкуренції, державної монополії, регульованої конкуренції, що дозволило обґрунтувати доцільність останньої та принципи досягнення її рівноваги: пріоритетність державного регулювання відносно ринкового механізму, закріплення за останнім функцій забезпечення гнучкості та диверсифікованості освітніх послуг, задоволення попиту на освітні послуги населення;

набули подальшого розвитку:

- методичні підходи до систематизації суб'єктів ринку освітніх послуг відповідно до напрямів їх діяльності: суб'єкти попиту (індивідуальні споживачі, держава, підприємства, контактні аудиторії); суб'єкти пропозиції (навчальні заклади різних форм власності, юридичні та фізичні особи); посередники (рекламні агенції, державні органи). Це дозволило виявити специфіку їх поведінки на ринку, особливості конкурентного середовища та відповідних регулятивних механізмів;

- системна характеристика особливостей регулювання ринку освітніх послуг, що дозволило виділити загальні (необхідність поєднання державного та ринкового механізмів регулювання, визначення провідної ролі держави, акцентування державної політики на вимогах становлення інформаційного постіндустріального суспільства, необхідність забезпечення конкурентоспроможності національної економіки) та специфічні особливості регулювання (необхідність забезпечення рівноваги на ринку освітніх послуг, взаємодії між ринком освітніх послуг та ринком праці, прогнозування ситуації на ринку освітніх послуг на основі перспективних потреб розвитку економіки);

- шляхи удосконалення державної регуляторної політики на ринку освітніх послуг в контексті підвищення конкурентоспроможності національної системи освіти в умовах формування єдиного світового та європейського освітнього простору, які полягають у розробці нормативно-правового забезпечення, використання механізмів конкуренції та підприємництва, інструментів відповідальності навчальних закладів за кількість та якість підготовлених фахівців; посилення економічних важелів впливу на діяльність суб'єктів ринку освітніх послуг в практиці державного регулювання.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в доведенні теоретичних науково обґрунтованих положень, методологічних підходів і висновків до рівня практичних пропозицій та рекомендацій, які можуть бути використані при розробці ефективного механізму функціонування ринку освітніх послуг в Україні.

Окремі пропозиції автора дисертаційного дослідження знайшли практичне використання в аналітичній діяльності Чернігівського обласного центру зайнятості при прогнозуванні необхідного обсягу випуску фахівців з вищою освітою (довідка № 287 від 04.03.2010 р.). Основні теоретичні положення та висновки дисертаційної роботи були використані в роботі Чернігівського обласного управління освіти та науки при прогнозуванні попиту на освітні послуги на основі аналізу демографічної ситуації в Україні (довідка № 412 від 09.11.2009 р.). Результати дослідження також використовувалися у навчальному процесі Інституту екології економіки і права та Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди при викладанні дисциплін «Вища освіта і Болонський процес», «Економіка освіти» (довідка № 294 від 12.05.2010 р., довідка № 628 від 05.07.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, висновки і пропозиції, подані в дисертації, автор одержав самостійно. У роботі викладено авторський підхід до визначення особливостей ринку освітніх послуг з метою посилення ефективності регулюючого впливу держави. Внесок автора у роботах, опублікованих у співавторстві, конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дослідження. Основні наукові положення і практичні результати дослідження доповідалися та обговорювалися на науково-практичних конференціях, серед яких: всеукраїнська науково-практична конференція «Гармонізація розвитку вищої школи в умовах Болонського процесу» (м. Переяслав-Хмельницький, 2006 р.), всеукраїнська науково-практична конференція «Індивідуалізація і фундаменталізація навчального процесу в умовах євроінтеграції» (м. Переяслав-Хмельницький, 2007 р.), міжнародна науково-практична конференція «Імперативи сталого розвитку України в умовах глобалізації» (м. Київ, 2007 р.), міжнародна науково-практична конференція «Соціально-економічні фактори розвитку України в умовах глобалізації» (м. Київ, 2008 р.), ІХ міжнародна науково-практична конференція «Теорія і практика сучасної економіки» (м. Черкаси, 2008 р.), всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні напрямки вдосконалення фінансово-економічної політики на сучасному етапі» (м. Чернігів, 2010 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані в 18 наукових працях. Загальний обсяг публікацій складає 8,1 д. арк., з них особисто автору належить 7,9 д. арк., серед яких 5 публікацій у наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи становить 227 сторінок друкованого тексту. Дисертація містить 15 рисунків на 15 сторінках (з них 2 займають окремі сторінки), 16 таблиць на 20 сторінках (з них 2 займають окремі сторінки), 14 додатків. Список використаних джерел становить 226 найменувань на 21 сторінці.

2. Основний зміст роботи

освітній послуга попит продукт

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, його наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади дослідження ринку освітніх послуг» досліджено теоретичні аспекти, сутність та особливості функціонування ринку освітніх послуг, що дало можливість обґрунтовувати необхідність його державного регулювання.

Освіта є необхідною умовою розвитку будь-якого суспільства. В нашій країні перехід до ринкової економіки зумовив потребу забезпечення конкурентоспроможності сфери освіти в сучасному глобалізованому середовищі. Ринок освітніх послуг потребує ускладнення і диверсифікації джерел фінансування, удосконалення механізму управління на мікро- і макрорівнях, формування гнучкого механізму функціонування освіти за умов структурних зрушень в економіці та складної демографічної ситуації. Такі нові реалії вимагають теоретичного обґрунтування засад функціонування освітньої галузі, одним із пріоритетних завдань якої виступає підготовка висококваліфікованих фахівців.

Ефективною можна вважати таку систему освіти, результатом діяльності якої є підвищення інтелектуального потенціалу країни, науково-технічне та економічне зростання. Нові умови господарювання призводять до посилення конкуренції і визначення інтелектуальної складової як основної передумови конкурентоспроможності на всіх рівнях. Проте, в наш час відбувається зміна форм і методів функціонування системи освіти, яка спричинена соціальними, політичними, економічними та іншими факторами. Це потребує обґрунтування теоретичних та практичних положень регулювання ринку освітніх послуг з урахуванням сучасних потреб розвитку національної економіки.

На основі проведеного дослідження проаналізовано та систематизовано підходи вітчизняних та зарубіжних вчених щодо сутності та характеристики освіти, що дозволило виявити особливості функціонування ринку освітніх послуг. У дисертаційному дослідженні під освітньою послугою розуміється організована діяльність по передачі досвіду, знань та інформації з метою збагачення інтелектуального потенціалу людини. Це дозволило обґрунтувати власну позицію відносно розуміння системи результатів освітньої діяльності, які можна розглядати на певних рівнях: особистості; навчального закладу; суспільства (рис.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Система результатів освітньої діяльності

Виходячи з того, що освітня послуга - це специфічний товар, їй можуть бути притаманні як загальні риси, так і специфічні, зумовлені особливою природою освіти. На основі аналізу до загальних рис віднесено невідчутність, невіддільність від виробника або нерозривність виробництва і споживання послуги, неможливість їх зберігання, непостійність якості та змінюваність, недовговічність, короткий життєвий цикл продукту.

До специфічних рис належать вплив на свідомість людини, активна участь споживача у процесі засвоєння знань, надання освітніх послуг на конкурсній основі, обмеженість доступу споживачів до освітніх послуг, індивідуальний характер, залежність від місця розташування навчального закладу та споживача, важлива роль у формуванні людського капіталу та розвитку для суспільства, залежність попиту на освітні послуги від неринкових чинників, необхідність стандартизації змісту освітніх послуг.

Проведений теоретичний аналіз дав змогу розкрити сутність категорії «ринок освітніх послуг» та запропонувати авторське визначення, яке, на відміну від існуючих підходів, ґрунтується на системній характеристиці всіх його елементів та відносин і трактується як сукупність економічних взаємовідносин, що складаються між різнорівневими суб'єктами з приводу купівлі-продажу освітніх послуг, які внаслідок особливого значення освіти для розвитку суспільства, потребують комбінування державних та ринкових механізмів реалізації та регулювання. Це дозволило виділити особливості ринку освітніх послуг на сучасному етапі. До таких особливостей належать регіональні диспропорції розвитку ринку, наявність державного контролю за діяльністю навчальних закладів, невисокий вхідний бар'єр на ринок, відсутність єдиного підходу з боку держави до контролю за фінансово-господарською діяльністю навчальних закладів різних форм власності, значна частка вищих навчальних закладів з малою чисельністю студентів, обмеженим вибором спеціальностей та великою кількістю відокремлених підрозділів.

Такий стан ринку освітніх послуг обумовлений низкою передумов його формування, які в роботі поділяються на загальні (необхідність поєднання державного та ринкового механізмів регулювання, визначення провідної ролі держави, акцентування державної політики на вимогах інформаційного постіндустріального суспільства, необхідність забезпечення конкурентоспроможності національної економіки) та специфічні особливості регулювання (необхідність забезпечення рівноваги на ринку освітніх послуг, взаємодії між ринком освітніх послуг та ринком праці, прогнозування ситуації на ринку освітніх послуг на основі перспективних потреб розвитку економіки).

Виходячи з дуалістичної природи освіти доведена необхідність її державного регулювання. Вона полягає у тому, що освіта належить до групи квазісуспільних благ, і вигоди від споживання такої групи благ отримує і суспільство в цілому, і кожна особистість. Роль держави у функціонуванні ринку освітніх послуг полягає у визначенні пріоритетних і стратегічних завдань, які не можуть бути забезпечені ринковими механізмами. Такими завданнями є створення передумов переходу до інформаційного суспільства, коли виключного значення набуває виробництво, передача та поширення знань; успішна інтеграція до європейського і світового освітнього простору; забезпечення соціальної спрямованості освіти та ін. В свою чергу роль ринкового механізму полягає у забезпеченні гнучкості та диверсифікованості системи освіти, введенні елементів конкуренції з метою підвищення якості, врівноваженні пропозиції з попитом на освітні послуги. Ефективне функціонування ринку освітніх послуг вимагає оптимального поєднання ринкового механізму та виваженого державного регулювання. У другому розділі «Аналіз особливостей взаємодії державного та ринкового регулювання ринку освітніх послуг в Україні» проаналізовано специфіку діяльності суб'єктів ринку освітніх послуг в умовах змішаної економіки, конкретизовано форми та напрями державного регулювання. Це дозволило визначити фактори рівноваги ринку освітніх послуг. На основі дослідження сучасного стану розвитку ринку освітніх послуг в Україні автором доведена тенденція зростання обсягу освітніх послуг, реалізованих населенню за останні п'ять років (див табл.1). Це свідчить про підвищення значення освітніх послуг для населення та відповідний перерозподіл фінансових ресурсів домогосподарств для забезпечення споживання освітніх послуг.

Таблиця 1 Динаміка обсягу реалізованих послуг

	Загальний обсяг реалізованих послуг (у ринкових цінах, включаючи ПДВ)	Обсяг послуг, реалізованих населенню
	2005	2006	2007	2008	2009	2005	2006	2007	2008	2009
Всього послуг, млн.грн.	75675,8	103811,6	137514,8	182582,8	184185,0	24319,4	30675,2	39967,8	51631,5	52955,1
З них освіта, млн.грн.	1155,1	1473,1	1800,8	2225,2	2487,9	1015,1	1265,2	1535,6	1927,9	2221,3
З них вища освіта млн.грн.	754,5	939,9	1105,0	1294,7	1512,0	723,4	906,0	1056,0	1232,2	1444,4
Частка освітніх послуг в структурі послуг, %	1,5	1,4	1,3	1,2	1,4	4,1	4,1	3,8	3,7	4,2
Частка вищої освіти в структурі послуг, %	1,0	0,9	0,8	0,7	0,8	2,9	2,9	2,6	2,8	2,7
Частка вищої освіти в структурі сфери освіти,%	65,3	63,8	61,4	58,2	60,8	71,3	71,6	68,8	63,9	65,0

У дисертаційній роботі обґрунтовано положення, що формування ринку освітніх послуг у нових економічних умовах вимагає налагодження і відпрацювання механізмів взаємодії між основними суб'єктами діяльності на цьому ринку. Система взаємозв'язків між основними суб'єктами формує економічні відносини, що забезпечують функціонування галузі освіти.

Дисертантом поглиблено систематизацію суб'єктів ринку освітніх послуг відповідно до напрямів їх діяльності (суб'єкти попиту, суб'єкти пропозиції та посередники) та ролі в технологічному процесі (ті, що забезпечують виробництво і просування освітніх послуг на ринок; ті, що спрямовують свої зусилля на привласнення і засвоєння освітнього ефекту, який включає в себе не тільки обсяг знань, умінь і навичок, а і психологічні внутрішні зміни індивіда). Така систематизація дозволила виявити специфіку їх поведінки, яка полягає у різноманітності підходів до процесу купівлі-продажу освітніх послуг, та відмінність бажаних результатів освітньої діяльності для різних учасників ринку.

Аналіз чинної системи функціонування сфери освіти дозволив автору конкретизувати її структуру на сучасному етапі, яка представлена взаємодією різнорівневих суб'єктів: замовників, постачальників, виробників освітніх послуг, споживачів, посередницьких структур, користувачів, контактних аудиторій та ін. (рис.2.)



Рис. 2 Структура сфери освіти

Відповідно до специфіки діяльності суб'єктів ринку освітніх послуг визначено особливості державних регулятивних механізмів, які застосовуються до кожного з них. Відносно суб'єктів попиту на державу покладаються переважно соціальні функції: визначення пільгових категорій, надання державного замовлення, обмеження фінансового навантаження на споживачів за допомогою впровадження кредитних механізмів, звільнення від оподаткування тощо. Щодо посередників держава здійснює нормативно-організаційне регулювання їх участі на ринку освітніх послуг. Найбільш вагомими є регулятивні функції держави відносно суб'єктів пропозиції - регулювання діяльності державних і приватних навчальних закладів, державних і приватних фінансових ресурсів, формування ліцензійних умов ведення освітньої діяльності, стандартизація змісту освіти та забезпечення наступності всіх її рівнів, регулювання і координація діяльності всіх учасників ринку, вирівнювання регіональних диспропорцій розвитку.

Основною метою державного регулювання ринку освітніх послуг є забезпечення рівномірності та збалансованості розвитку галузі, що реалізується через формування внутрішньої структури галузі та збалансування взаємодії ринку освітніх послуг із іншими сферами життєдіяльності суспільства: ринком праці, наукою, потенційними споживачами тощо.

Ринок освітніх послуг України формується під впливом великої кількості загальних та специфічних факторів розвитку. Проведене дослідження проблеми дозволило побудувати ієрархічно-логічну структуру факторів впливу на рівновагу ринку освітніх послуг. Принципами досягнення рівноваги на ринку освітніх послуг є пріоритетність державного регулювання відносно ринкового механізму, закріплення за останнім функцій забезпечення гнучкості та диверсифікованості освітніх послуг, задоволення попиту населення на освітні послуги та ін. Регулювання ринку освітніх послуг повинно ґрунтуватися на основі визначення основних характеристик та чіткому баченні перспектив розвитку.

У третьому розділі «Удосконалення регулювання ринку освітніх послуг в Україні» обґрунтовано напрями удосконалення управління ринком освітніх послуг на сучасному етапі та розроблено інструментарій прогнозування його стану в Україні, що дозволило розробити напрями посилення регулюючого впливу держави.

Оцінка діючої системи регулювання ринку освітніх послуг дозволила автору зробити висновок про необхідність удосконалення державного регулювання. З метою ефективного функціонування ринку освітніх послуг запропоновано регулятивний механізм, який сформований на основі використання принципів організації системи управління ринком освітніх послуг (визначення правил взаємодії суб'єктів ринку освітніх послуг, гарантування і контролю якості освіти, гарантування рівного доступу до освіти всіх громадян, фінансування пріоритетних напрямів підготовки, стимулювання експорту освітніх послуг та ін.) та передбачає поєднання ринкового механізму і державного регулювання, спрямованого на формування інноваційного характеру розвитку освіти (рис. 3).

Рис. 3 Механізм регулювання ринку освітніх послуг

На основі сформованого механізму автором розроблено та запропоновано інструментарій прогнозування стану ринку освітніх послуг, що дозволяє з урахуванням структурних чинників оцінити стан розвитку ринку та визначити перспективи на найближчий період. Це дало можливість виявити основні фактори впливу на майбутній ринок освітніх послуг, на основі яких розроблені сценарії його розвитку та проведені розрахунки імовірності їх впливу на досягнення цілей кожного суб'єкта ринку. Визначення ваги кожного фактора та ступеню його впливу на ринок освітніх послуг представлені в таблиці 2. Аналіз дозволив визначити, що домінуючий вплив на ринок освітніх послуг у майбутньому будуть здійснювати економічний та науково-технічний фактори.

Таблиця 2 Таблиця попарних порівнянь ступеня впливу факторів на майбутній стан ринку освітніх послуг

Ринок освітніх послуг	Фактор
Фактор	Соціальний	Демографічний	Економічний	Науково-технічний	Політико-правовий	Вага W
Соціальний	1,00	2,00	0,20	0,17	0,33	0,08
Демографічний	0,50	1,00	0,17	0,20	0,33	0,05
Економічний	5,00	6,00	1,00	1,00	2,00	0,34
Науково-технічний	6,00	5,00	1,00	1,00	2,00	0,34
Політико-правовий	3,00	3,00	0,50	0,50	1,00	0,18

Відповідно до розрахунку ймовірності сценаріїв розвитку ринку освітніх послуг в Україні та визначення ваги кожного фактора, можна зробити висновок, що у середньостроковій перспективі на ринку освітніх послуг відбуватимуться наступні тенденції: збільшення попиту на спеціалістів відповідно до необхідності забезпечення економіки висококваліфікованими фахівцями; зростання значення освіти протягом всього життя, що потребує тісної співпраці з центрами зайнятості у формі підготовки, підвищення кваліфікації та перекваліфікації; підвищення якості освіти та забезпечення її конкурентоспроможності; підвищення ділової активності населення, що сприятиме збільшенню суспільного добробуту; активізація участі підприємств на ринку освітніх послуг; підвищення ролі освіти як чинника самореалізації, соціальної адаптації та добробуту населення; збільшення потреби у використанні висококваліфікованого персоналу в умовах глобалізації для забезпечення сукупного економічного ефекту.

Відповідно до виявлених проблем функціонування ринку освітніх послуг та тенденцій його розвитку визначено напрями удосконалення державної політики в сфері освіти. На сучасному етапі для забезпечення рівномірного розвитку ринку освітніх послуг необхідно розробити уніфіковані правові режими діяльності навчальних закладів різних форм власності, які повинні ґрунтуватися на зменшенні адміністративного тиску на діяльність державних навчальних закладів та збільшенні їх господарської автономії. Регулювання діяльності приватних вищих навчальних закладів, які набули значного поширення за рахунок відносно низьких бар'єрів входження на ринок, потребує удосконалення і розробки нових методів та інструментів впливу на їх функціонування.

Для забезпечення інноваційного розвитку ринку освітніх послуг система його державного регулювання повинна бути зосереджена на вирішенні таких завдань, як забезпечення загальної рівноваги, формування стратегії розвитку ринку освітніх послуг; забезпечення конкурентоспроможності національної системи освіти в умовах глобалізації освітнього простору.

Висновки

Узагальнення ключових положень сучасної наукової думки, нормативно-правової бази та комплексний аналіз діючої практики функціонування ринку освітніх послуг в Україні дозволили зробити такі висновки та обґрунтувати наступні пропозиції:

1. Встановлено, що в науковій літературі не склалось однозначного визначення понять «освітня послуга» та «ринок освітніх послуг». Автором дано власну характеристику поняття «освітня послуга», доведено, що освітнім послугам притаманні як загальні особливості, що характерні всім послугам (невідчутність, невіддільність від виробника, неможливість зберігання, непостійність якості та змінюваність), так і специфічні (надання на конкурсній основі, обмеженість доступу до освітніх послуг, тривалий час надання, активна участь споживача, інвестиційний потенціал, важливість послуг для розвитку суспільства, залежність попиту на освітні послуги від попиту на ринку праці та інших нецінових факторів). Запропоновано авторське визначення категорії «ринок освітніх послуг», яке, на відміну від існуючих підходів, ґрунтується на системній характеристиці всіх її елементів та відносин, і трактується як сукупність економічних взаємовідносин, що складаються між різнорівневими суб'єктами з приводу купівлі-продажу освітніх послуг, які внаслідок особливого значення освіти для розвитку суспільства, потребують комбінування державних та ринкових механізмів реалізації та регулювання.

Визначено, що освітнім послугам можуть бути притаманні як загальні риси, так і специфічні, зумовлені особливою природою освіти. До загальних рис віднесено невідчутність, невіддільність від виробника або нерозривність виробництва і споживання послуги, неможливість їх зберігання, непостійність якості та змінюваність, недовговічність, короткий життєвий цикл продукту. До специфічних рис належать вплив на свідомість людини, активна участь споживача у процесі засвоєння знань, надання освітніх послуг на конкурсній основі, обмеженість доступу споживачів до освітніх послуг, індивідуальний характер, тривалий час їх надання, залежність від місця розташування споживача та навчального закладу, важлива роль у формуванні людського капіталу та розвитку для суспільства, залежність попиту на освітні послуги від неринкових чинників, необхідність стандартизації змісту освітніх послуг.

2. Необхідність розробки ефективного державного регулювання ринку освітніх послуг зумовлює визначення основних передумов його формування та функціонування. Дослідження передумов формування та функціонування ринку освітніх послуг дало змогу виділити два основні принципи їх групування: залежно від масштабів впливу та ступеня глобалізації. За масштабами впливу є дві основні групи: загальні та специфічні. Загальні передумови характерні для більшості країн світу і включають в себе перехід до інформаційного суспільства, інтелектуалізацію праці, зростання ролі освіти, інтернаціоналізацію та глобалізацію освіти. До специфічних передумов, які характерні лише для національного ринку освітніх послуг, належать зміни на ринку праці, трансформація системи освіти України, перехід до ринкових відносин. За ступенем глобалізації виділено внутрішні та зовнішні передумови.

3. На підставі систематизації суб'єктів ринку освітніх послуг визначено особливості державних регуляторних механізмів, що застосовуються для узгодження їх діяльності. Визначено, що найбільш вагомі регулятивні функції держави реалізуються відносно суб'єктів пропозиції (встановлення правил функціонування, фінансування, координація, вирівнювання диспропорцій). Діяльність суб'єктів попиту регулюється в основному через визначення пільгових категорій, надання державного замовлення, обмеження фінансового навантаження на споживачів за допомогою впровадження кредитних механізмів, звільнення від оподаткування тощо. Регулювання участі на ринку освітніх послуг посередників здійснюється через нормативно-організаційні управлінські засади.

4. Визначено систему поточних та стратегічних цілей регулювання ринку освітніх послуг в Україні. Поточні цілі полягають у забезпеченні збалансованості розвитку внутрішньої структури галузі освіти, а саме: співвідношенні між державними та приватними навчальними закладами; диверсифікації джерел фінансування; визначенні пріоритетних напрямів підготовки та їх активну підтримку з боку держави; узгодження системи рівнів підготовки фахівців відповідно до потреб ринку праці та загальносвітових тенденцій та забезпечення зовнішньої збалансованості розвитку, що проявляється через взаємодію системи освіти із споживачами, наукою, ринком праці. Визначення стратегічних цілей передбачає поєднання державних та ринкових механізмів регулювання та їх взаємодію для максимізації ефективності, конкурентоспроможності національної економіки в умовах становлення інформаційного постіндустріального суспільства. Відповідно до цього визначено основні інструменти впливу, які використовуються на ринку освітніх послуг для досягнення збалансованості і на внутрішньому, і на зовнішньому рівнях: ціна, бар'єри вступу, обмеження з боку держави, адміністративні методи регулювання.

5. Класифікація структурно-функціональних факторів впливу на розвиток ринку освітніх послуг дозволила виділити такі основні групи: цінові та нецінові фактори макро- і мікросередовища, які впливають на попит та пропозицію освітніх послуг. На основі класифікації визначено ієрархічно-логічну структуру факторів впливу на рівновагу ринку освітніх послуг, яка розуміється як такий стан ринку, на якому врівноважуються попит, пропозиція з урахуванням потреб суспільного розвитку, а досягнення такої рівноваги можливе лише за умови державного регулювання та координації.

6. Розроблено інструментарій прогнозування ринку освітніх послуг в Україні на майбутній період, на основі якого визначено основні тенденції розвитку ринку. Такими тенденціями є збільшення попиту на спеціалістів відповідно до необхідності забезпечення економіки висококваліфікованими фахівцями; збільшення значущості безперервного навчання, що потребує тісної співпраці із центрами зайнятості у формі підвищення кваліфікації та перекваліфікації; зростання потреби підвищення якості освіти та забезпечення її конкурентоспроможності; підвищення ділової активності населення, що сприятиме збільшенню суспільного добробуту; необхідність активізації участі підприємств у діяльності ринку, оскільки в подальшому передбачається збільшення витрат на підготовку фахівців; посилення ролі вищої освіти для населення; збільшення потреби для держави у використанні висококваліфікованого персоналу в умовах глобалізації для забезпечення сукупного економічного ефекту. Це дозволило розробити напрями посилення регулюючого впливу держави. Використання інструментів ринкового регулювання передбачає забезпечення гнучкості та диверсифікованості освітніх послуг, задоволення попиту на освітні послуги населення та ін.

7. Визначено особливості розвитку ринку освітніх послуг на сучасному етапі, в результаті чого отримала розвиток системна характеристика особливостей регулювання галузі освіти. Це дозволило визначити загальні особливості, які полягають у необхідності поєднання державного та ринкового механізмів регулювання, визначенні провідної ролі держави, акцентуванні державної політики на вимогах становлення інформаційного постіндустріального суспільства, необхідності забезпечення конкурентоспроможності національної економіки, та специфічні особливості регулювання, які полягають у необхідності забезпечення рівноваги на ринку освітніх послуг, взаємодії між ринком освітніх послуг та ринком праці, прогнозуванні ситуації на ринку освітніх послуг на основі перспективних потреб розвитку економіки;

8. Автором доведена необхідність поєднання державного і ринкового регулятивних механізмів при збереженні провідної ролі держави. Державне регулювання ринку освітніх послуг має бути спрямоване на використання ринкових механізмів і підпорядковане стратегічним орієнтирам забезпечення конкурентоспроможності національної економіки, інноваційного характеру її розвитку, формуванню суспільства знань. Визначено структуру регулятивного механізму через систему методів та інструментів регулювання ринку освітніх послуг. Регулятивний механізм передбачає поєднання державного та ринкового регулювання і спрямований на формування інноваційного характеру розвитку освіти.

9. На основі моделювання досягнення рівноваги на ринку освітніх послуг у різних умовах обґрунтовано, що найбільш досконалою моделлю є регульована конкуренція із збереженням пріоритетної ролі держави. При цьому державне регулювання передбачає визначення правил взаємодії суб'єктів ринку освітніх послуг; удосконалення законодавства; гарантування рівного доступу до освіти всіх громадян; гарантування і контроль якості освіти; державне замовлення на підготовку фахівців; фінансування пріоритетних напрямів підготовки; стимулювання зростання експорту освітніх послуг; встановлення меж ціни на освітні послуги; встановлення залежності ціни від макроекономічних показників; дотримання пропорційності розвитку ринку освітніх послуг; дотримання балансу із ринком праці.

10. Встановлено, що активна участь держави в функціонуванні ринку освітніх послуг повинна мати комплексний характер та чітко визначені цілі. Визначено основні напрями удосконалення державної політики в сфері освіти, які полягають у розробці нормативно-правового забезпечення використання механізмів конкуренції та підприємництва, їх уніфікації, формуванні стратегічного плану розвитку ринку освітніх послуг. Це передбачає розробку ефективних інструментів відповідальності навчальних закладів, впровадження в практику державного регулювання стимулюючих економічних важелів діяльності суб'єктів ринку освітніх послуг, інструментів контролю за якістю системи освіти на рівні кращих світових стандартів.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Цимбал Л. І. Особливості ціноутворення на ринку освітніх послуг / Л.І. Цимбал // Фінанси України - 2005. - №4. - C. 81-84. (0,5 друк. арк.)

2. Цимбал Л.І. Особливості формування цінової політики ВНЗ в сучасних умовах / І.С. Каленюк, Л.І. Цимбал // Теорії мікро-макроекономіки. Збірник наукових праць професорсько-викладацького складу і аспірантів - 2007. - Випуск 26. - С. 114-120. (0,5 друк. арк.). Особистий внесок автора: виділено основні фактори впливу на цінову політику вищих навчальних закладів; 0,4 друк. арк.

3. Цимбал Л.І. Основні аспекти входження ринку освітніх послуг України до загальноєвропейського освітнього простору / І.С. Каленюк, Л.І. Цимбал // Прометей: регіональний збірник наукових праць з економіки / ДЕГІ; ІЕПД НАН України. - 2007. - Вип. 3(24). - С. 177-180. (0,5 друк. арк.). Особистий внесок автора: виявлені особливості функціонування ринку освітніх послуг на сучасному етапі суспільного розвитку; 0,4 друк. арк.

4. Цимбал Л.І. Удосконалення системи державного регулювання на ринку освітніх послуг України / Л.І. Цимбал // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки: Випуск 22: у двох частинах / Мін-во освіти і науки України, Черкас.держ.технол.ун-т. - Черкаси: ЧДТУ, 2009. - Частина 1. - С. 57-61. (0,5 друк. арк.)

5. Цимбал Л.І. Проблеми регулювання ринку освітніх послуг на сучасному етапі / Л.І. Цимбал // Науковий вісник Чернігівського державного інституту економіки і управління. - 2010. - Випуск 6. - С. 43-48. (0,5 друк. арк.).

В інших наукових виданнях:

6. Цимбал Л.І. Суб'єкти ринку освітніх послуг та їх взаємодія / Л.І. Цимбал // Стратегія розвитку України. Науковий журнал. - 2006. - №1. - С. 71-76. (0,5 друк. арк.)

7. Цимбал Л.І. Особливості формування ринку освітніх послуг в умовах Болонського процесу / Л.І. Цимбал // Вища освіта України і Болонський процес: матеріали всеукр. конф. - м. Переяслав-Хмельницький, 2005. - С. 415-422. (0,5 друк.арк.)

8. Цимбал Л.І. Підготовка маркетологів в умовах реалізації засад Болонської декларації / Л.І. Цимбал // Гармонізація розвитку вищої школи в умовах Болонського процесу: матеріали всеукр. наук.-практ. конф. - м. Переяслав-Хмельницький, 2006. - С. 513-517. (0,5 друк.арк.)

9. Цимбал Л.І. Напрямки підвищення якості підготовки фахівців з маркетингу / Л.І. Цимбал // Індивідуалізація і фундаменталізація навчального процесу в умовах євроінтеграції: матеріали всеукр. наук.-практ. конф. - м. Переяслав-Хмельницький, 2007. - С. 411-415. (0,5 друк.арк.)

10. Цимбал Л.І. Передумови формування світового ринку освітніх послуг / Л.І. Цимбал // Економічний вісник університету. Збірник наукових праць учених та аспірантів. - м. Переяслав-Хмельницький, 2007. - Випуск 1. - С. 54-60. (0,5 друк.арк.)

11. Цимбал Л.І. Фактори впливу на формування попиту та пропозиції на ринку освітніх послуг / Л.І. Цимбал // Економічний вісник університету. Збірник наукових праць учених та аспірантів. - м. Переяслав-Хмельницький, 2007. - Випуск 2. - С. 52-57. (0,5 друк.арк.)

12. Цимбал Л.І. Особливості освітніх послуг на сучасному етапі розвитку ринку / Л.І. Цимбал // Економічний вісник університету. Збірник наукових праць учених та аспірантів. - м. Переяслав-Хмельницький, 2007. - Випуск 3. - С. 42-47. (0,5 друк.арк.)

13. Цимбал Л.І. Передумови та суперечності формування ринку освітніх послуг в Україні / Л.І. Цимбал // Економічний вісник університету. Збірник наукових учених та аспірантів. - м. Переяслав-Хмельницький, 2007. - Випуск 4. - С. 47-52. (0,4 друк.арк.)

14. Цимбал Л.І. Система факторів впливу на ринок освітніх послуг / Л.І. Цимбал // Економічний вісник університету. Збірник наукових праць учених та аспірантів. - м. Переяслав-Хмельницький, 2008. - Випуск 5. - С. 131-137. (0,5 друк. арк.)

15. Цимбал Л.І. Напрями і масштаби державного регулювання ринку освітніх послуг / Л.І. Цимбал // Економічний вісник університету. Збірник наукових праць учених та аспірантів. - м. Переяслав-Хмельницький, 2008. - Випуск 7. - С. 41-47. (0,5 друк. арк.)

16. Цимбал Л.І. Розвиток ринку освітніх послуг України в умовах глобалізації / Л.І. Цимбал // Соціально-економічні фактори розвитку України в умовах глобалізації: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. - м. Київ, 2008. - С. 74-77. (0,1 друк.арк.)

17. Цимбал Л.І. Чинники підвищення конкурентоспроможності ВНЗ в сучасних умовах / Л.І. Цимбал // Теорія і практика сучасної економіки: матеріали ІХ міжнар. наук.-практ. конф. - м. Черкаси, 2008. - С. 221-223. (0,4 друк.арк.)

18. Цимбал Л.І. Необхідність і фактори державного регулювання ринку освітніх послуг / Л.І. Цимбал // Актуальні напрямки вдосконалення фінансово-економічної політики на сучасному етапі: матеріали всеукр. наук.-практ. конф. - м. Чернігів, 2010. - С. 240-242. (0,2 друк.арк.)

Анотація

Цимбал Л.І. Особливості регулювання ринку освітніх послуг в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка і управління національним господарством. - Чернігівський державний інститут економіки і управління, Міністерство освіти і науки України. - Чернігів, 2010.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню особливостей регулювання ринку освітніх послуг в Україні. Значну увагу приділено теоретичним основам формування та функціонування українського ринку освітніх послуг та систематизації факторів впливу на нього. Досліджено інструменти та цілі державного регулювання ринку освітніх послуг в Україні.

У дисертації проаналізовано основні проблеми функціонування ринку освітніх послуг. Удосконалено інструментарій прогнозування стану ринку освітніх послуг у майбутньому періоді з урахуванням вірогідності реалізації цілей суб'єктів.

Визначено шляхи покращення регулюючого впливу держави на ринок освітніх послуг для забезпечення ефективного функціонування в сучасних умовах.

Ключові слова: освіта, послуга, освітні послуги, ринок освітніх послуг, особливості регулювання, фактори впливу на ринок освітніх послуг, регулювання ринку, державне регулювання, регуляторна політика, механізм регулювання.

Аннотация

Цимбал Л.И. Особенности регулирования рынка образовательных услуг в Украине. - Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Черниговский государственный институт экономики и управления, Министерство образования и науки Украины. - Чернигов, 2010.

Диссертационная работа посвящена исследованию особенностей регулирования рынка образовательных услуг в Украине. Значительное внимание уделено теоретическим основам формирования и функционирования украинского рынка образовательных услуг. Для достижения поставленной цели в работе уточнен терминологический аппарат, а именно, определено понятие «рынок образовательных услуг» как совокупность экономических отношений, которые складываются между разноуровневыми субъектами по поводу купли-продажи образовательных услуг, которые в результате особенного значения образования для развития общества требуют комбинирования государственных и рыночных механизмов реализации и регулирования. На основании характеристики образовательных услуг доказано, что образовательным услугам характерны как общие особенности, так и специфические.

В работе определены основные предпосылки формирования и функционирования рынка образовательных услуг, что позволило сгруппировать их в зависимости от масштабов влияния и уровня глобализации.

На основе систематизации субъектов ринка образовательных услуг определены государственные регуляторные механизмы, которые применяются для согласования их деятельности. Это позволило определить основные инструменты государственного влияния на рынок образовательных услуг для достижения равновесия как на внутреннем и внешнем уровнях. Определено систему текущих и стратегических целей регулирования рынка образовательных услуг в Украине.

За результатами проведенного исследования усовершенствован инструментарий прогнозирования ситуации на рынке образовательных услуг и определены основные тенденции его развития. На основе системной характеристики регулирования сферы образования определены общие и специфические особенности регулирования. Общие особенности регулирования рынка образовательных услуг включают в себя необходимость использования государственных и рыночных механизмов регулирования, определение ведущей роли государства, акцентирование государственной политики на требованиях становления информационного общества. Специфические - необходимость обеспечения равновесия на рынке образовательных услуг, взаимодействие между рынком образовательных услуг и рынком рабочей силы, прогнозирование ситуации на рынке образовательных услуг на основе перспективных потребностей развития экономики.

Автором определена необходимость эффективного использования государственного и рыночного регуляторных механизмов при условии сбережения ведущей роли государства. Регулятивный механизм направлен на формирование инновационного характера развития образования. Определены основные направления улучшения государственной политики в сфере образования.

Ключевые слова: образование, услуга, образовательные услуги, рынок образовательных услуг, особенности регулирования, факторы влияния на рынок образовательных услуг, регулирование рынка, государственное регулирование, регуляторная политика, механизм регулирования.

Annotation

Тsimbal l.I. Features of the regulation of educational services market in Ukraine - Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of economic sciences after speciality 08.00.03 is an economy and management a national economy. - Chernigiv State Institute of Economic and Management. - Chernigiv, 2010.

Dissertation work is devoted research of the system of government control of market of educational services in Ukraine. Considerable attention is spared theoretical bases of forming and functioning of the Ukrainian market of educational services, systematization of factors of influence on the market of educational services and research of character, scales and directions of influence of the state to the market.

The basic problems of functioning of market of educational services are analysed in dissertation. Certainly directions of improvement of adjusting of market of educational services.

The tool of prognostication of market of educational services condition is analysed. Certainly ways of improvement of regulative influence of the state to the market of educational services for providing of the effective functioning in modern terms.

...