Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«Приазовський державний технічний університет»

ОЦІНКа інноваційного потенціалу ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Карапейчик Ігор Миколайович

Маріуполь - 2010

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано у ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет» Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник доктор економічних наук, професор, Логутова Тамара Григорівна,

ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет»

Міністерства освіти і науки України,

завідувач кафедри управління інноваційною діяльністю та інтелектуальною власністю

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Альохін Олексій Борисович, Одеський національний політехнічний університет Міністерства освіти і науки України;

професор кафедри інформаційних систем у менеджменті кандидат економічних наук, доцент Толпежнiков Роман Олексійович, ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет» Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри економіки підприємств

Захист дисертації відбудеться "____" січня 2011 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 12.052.02 у ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет» Міністерства освіти і науки України за адресою: 87500, м. Маріуполь Донецької обл.; вул. Університетська, 7, ауд.А-1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет» за адресою: 87500, м. Маріуполь Донецької обл.; вул. Університетська, 7.

Автореферат розісланий "____ " ______________ 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.В. Балашова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах глобалізації та інноваційної моделі розвитку національної економіки ключовим фактором забезпечення конкурентоспроможності та в цілому ефективності функціонування промислових підприємств є їх активна інноваційна діяльність. Найважливішою синтетичною характеристикою підприємства, що визначає можливості його інноваційного розвитку, є інноваційний потенціал, який виступає одним із інструментів сучасного управління підприємством та його інноваційною діяльністю. Враховуючи важливу роль інноваційного потенціалу, виникає нагальна потреба в його адекватній оцінці.

У сучасній економіці поняття інноваційного потенціалу підприємства та методологія його вимірювання стали об'єктами наукових досліджень порівняно недавно. Проблематика цього напрямку досліджень набула відображення в роботах відомих вітчизняних і зарубіжних вчених, зокрема О.Б. Альохіна, М.Г. Білопольського, О. Бланарь, В.А. Верби, О.І. Вікарчука, Є.С. Галушка, А.К. Ганієва, А.В. Гриньова, С.М. Ілляшенка, Г.І. Капіноса, Д.І. Коренкова, С.І. Кравченко, В.І. Ландика, Р.Р. Ларіної, Т.Г. Логутової, Л.Н. Римарської, А.В. Савчука, Л.І. Федулової, В.Г. Чабан, І.В. Шляхто та інших.

Аналіз відомих концепцій та методичних підходів свідчить про те, що теорія вимірювань інноваційного потенціалу знаходиться поки ще на початковому етапі свого розвитку. Дотепер не досягнуто консенсусу відносно її базових понять, не накопичено необхідного для успішного конкурування та розвитку цієї галузі економічної теорії різноманіття наукових ідей та методичних підходів, не досягнуто належного рівня чіткості міркувань та обґрунтованості застосованих при оцінці інноваційного потенціалу підприємств прийомів та методів. Наслідком цього є недостатній рівень обґрунтованості, об'єктивності та точності самих оцінок інноваційного потенціалу.

В умовах, коли більшість промислових підприємств України є неконкурентоспроможними на зовнішніх ринках, а їх виробничі фонди характеризуються високим рівнем фізичного та морального зносу, відсутність ефективного інструментарію оцінки інноваційного потенціалу підприємств стримує проведення активної та ефективної інноваційної політики суб'єктами господарювання.

Отже, проблема вдосконалення методів вимірювання інноваційного потенціалу промислових підприємств є актуальною не тільки з точки зору сучасного стану розвитку економічної теорії, але й з погляду нагальних потреб господарчої практики.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до планів науково-дослідних робіт ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет» у рамках НДР «Інноваційно-інвестиційна діяльність як об'єкт інноваційного менеджменту» (номер державної реєстрації 0109U006817) та «Актуальні проблеми управління інтелектуальною власністю на сучасному етапі» (номер державної реєстрації 0109U006800). Особистий внесок здобувача у вказані НДР полягає відповідно в розробці статистичних підходів до оцінки результатів інноваційної діяльності, в якості індикаторів котрих запропоновано використання параметрів НТП виробничих функцій, що описують виробничі можливості підприємства, та в проведенні дослідження сучасного стану складових управління інтелектуальною власністю на промисловому підприємстві, яке обрало інноваційний шлях розвитку (на прикладі ВАТ «Азовмаш»).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в удосконаленні методів оцінки інноваційного потенціалу промислових підприємств на основі синтезу ідей теорії економіки підприємств, економічної інноватики та теорії економічного зростання.

Для досягнення вказаної мети у дисертації поставлено наступні наукові та науково-прикладні задачі:

· Проаналізувати існуючі теоретико-методологічні та методичні підходи до оцінки інноваційного потенціалу промислових підприємств та виявити можливі шляхи їх вдосконалення;

· Уточнити економічний зміст поняття «інноваційний потенціал підприємства» з точки зору його кількісного вимірювання;

· Розробити теоретико-методологічні положення щодо вимірювання сукупних фактичних результатів інноваційної діяльності підприємства та на їх основі засади кількісної оцінки його інноваційного потенціалу;

· Запропонувати методичний підхід до вимірювання інноваційного потенціалу підприємства, який базується на застосуванні апарату виробничих функцій та числових методів аналізу граничних властивостей статистичних моделей підприємства;

· Обґрунтувати вибір об'єкта апробації запропонованого методологічного підходу та провести його апробацію на прикладі вимірювання інноваційного потенціалу ВАТ «Азовмаш»;

· Дослідити можливості застосування запропонованого підходу до оцінювання інноваційного потенціалу як інструмента кількісної оцінки потенціалу різних підприємств в різних зовнішніх умовах функціонування.

Об'єкт дослідження - процес кількісної оцінки інноваційного потенціалу промислових підприємств.

Предмет дослідження - сукупність теоретичних, методичних і практичних підходів до кількісної оцінки інноваційного потенціалу промислового підприємства.

Методи дослідження. Теоретичним фундаментом дисертаційного дослідження є положення економіки підприємств, економічної інноватики, теорії економічного зросту та виробничих функцій.

Методи аналогій, порівнянь, аналізу, синтезу та узагальнення використано в дисертаційному дослідження для аналізу та уточнення економічного змісту поняття інноваційного потенціалу підприємства та сукупних результатів інноваційної діяльності промислового підприємства, а також вибору їх узагальнених індикаторів, обґрунтування методологічних положень щодо вимірювання інноваційного потенціалу підприємства.

Для вияву особливостей інноваційного потенціалу як об'єкта кількісних вимірювань, обґрунтування структури статистичного забезпечення оцінки інноваційного потенціалу промислового підприємства та вирішення задачі такої оцінки на основі статистичних моделей використано системний підхід та методи системного аналізу.

Методи математичної статистики, апарат виробничих функцій та моделі економічного росту, методи економіко-математичного моделювання та оптимізації використано для побудови статистичних моделей підприємства, що оцінюється, а також для постановки задачі оцінки інноваційного потенціалу оптимізаційного типу та її вирішення.

Методи економічного та економіко-статистичного аналізу використано для аналізу закономірностей функціонування ВАТ «Азовмаш» та вияву тенденцій динаміки основних показників його господарчої та інноваційної діяльності.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна отриманих в дисертаційному дослідженні результатів полягає в розвитку методології та методичних підходів до кількісних вимірювань інноваційного потенціалу промислових підприємств та полягає в наступному:

вперше:

· Обґрунтовано можливість узагальненої оцінки сукупних результатів інноваційної діяльності підприємства на основі використання апарату виробничих функцій та їх параметрів, які характеризують внесок НТП в економічне зростання;

· Розроблено принципово новий метод кількісної оцінки інноваційного потенціалу, який передбачає «випробування» статистичних моделей підприємства за допомогою спеціально сконструйованої задачі динамічної оптимізації інноваційного розвитку підприємства;

· Отримано кількісні інтегральні оцінки інноваційного потенціалу реально діючого промислового підприємства (на прикладі ВАТ «Азовмаш»);

удосконалено:

· Уявлення про методичні основи оцінки інноваційного потенціалу промислових підприємств на базі критичного аналізу сучасних підходів і виявлення найбільш дискусійних і найменш обґрунтованих їх складових;

· Визначення наукового поняття інноваційного потенціалу підприємства як характеристики максимально можливого рівня інноваційних трансформацій підприємства в результаті інноваційної діяльності.

дістало подальший розвиток:

· Теоретико-методологічні принципи вимірювання інноваційного потенціалу промислових підприємств і вимоги до його оцінювання, що враховують латентний, граничний характер цієї ознаки, неможливість її прямого вимірювання і залежність від стану підприємства і зовнішнього середовища;

· Положення економіки інновацій про можливі вимірювачі інноваційного потенціалу промислових підприємств, що на відміну від існуючих базуються на показниках темпів НТП агрегованих статистичних моделей економічного росту;

· Обґрунтування структури статистичних показників, необхідної для формування інформаційного забезпечення процедур оцінювання інноваційного потенціалу промислових підприємств.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці методичного інструментарію вимірювання інноваційного потенціалу промислових підприємств, який спирається на існуючу систему статистичної звітності та наявну на підприємствах структуру статистичних даних, а також стандартні методи та пакети прикладних програм їх аналізу та обробки.

Практична реалізація запропонованого методичного підходу базується на використанні широко відомих і доступних професійних пакетів обробки статистичних даних, пакету прикладних програм MS Excel, не потребує залучення експертів та може бути здійснена силами спеціалістів, які мають відповідну вищу економічну освіту. Передбачені цим підходом розрахунки не вимагають також значних витрат праці та часу.

Найбільш доцільною сферою використання методичного інструментарію оцінки інноваційного потенціалу підприємства є аналіз господарчої та, зокрема, інноваційної діяльності підприємства та планування інвестиційних програм та інноваційних заходів, які виконуються аналітичними та плановими підрозділами промислових підприємств.

Використання запропонованого методичного підходу доцільне також у діяльності аналітичних і консалтингових компаній, науково-дослідних інститутів, які спеціалізуються на проблемах ефективності інноваційної діяльності підприємств.

Методичні положення щодо вимірювання інноваційного потенціалу підприємства та отримані здобувачем його кількісні оцінки використано ВАТ «Азовмаш» (акт впровадження № А-04/148 від 21.06.2010 р.), ВАТ «Полтавахіммаш» (довідка №1326 від 01.06.2010г.) для аналізу ефективності інноваційної діяльності підприємства та коригування програми інвестицій в розвиток виробництва на плановий період, а також в навчальному процесі ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет» (акт впровадження від 26.08.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення та результати дисертаційного дослідження, розроблені на їх основі оцінки, рекомендації та висновки, які викладено в дисертації та публікаціях автора, виконані ним самостійно.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні та методичні положення та результати дисертаційного дослідження обговорювалися та отримали позитивну оцінку на науково-практичних конференціях «Проблеми формування нової економіки XXI століття» (Дніпропетровськ, 2009 р.), «Zpravy vedecke ideje - 2009» (Praha), «Perspektywiczne opracowania sa nauka i technikami - 2009» (Przemysl), «Nauka: teoria i praktyka - 2010» (Przemysl), «Stosowane naukowe opracowania - 2010» (Przemysl), «Wschodnie partnerstwo - 2010» (Przemysl), науково-практичних семінарах ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет» та науково-технічних радах ВАТ «Головний спеціалізований конструкторсько-технологічний інститут».

Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 13 наукових праць загальним обсягом 4,6 ум. др. арк., підготовлених автором особисто, у тому числі 7 статей в провідних фахових виданнях загальним обсягом 3,4 ум. др. арк.

Структура та обсяг роботи. Загальний обсяг дисертаційної роботи складає 165 сторінок. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків та двох додатків на 5 сторінках. Містить 12 таблиць та 32 малюнки. Список використаних джерел містить 181 назву на 18-ти сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено об'єкт, предмет дослідження та використані методи, подано характеристику наукової новизни отриманих результатів та їх практична значимість.

У першому розділі «Інноваційний потенціал промислових підприємств: стан проблеми та дискусійні питання» наведено аналіз відомих теоретичних уявлень про інноваційний потенціал підприємства; методології та методичних підходів до його кількісної оцінки; виявлено найбільш вразливі місця цих підходів та причини, які до цього призводять; визначено можливі напрямки покращення обґрунтованості та точності кількісних вимірювань інноваційного потенціалу підприємства.

Рішення задачі управління інноваційним розвитком підприємства
повинно базуватися на постійному моніторингу інноваційного потенціалу підприємства, який передбачає систематичне оцінювання його рівня. Від
точності оцінок інноваційного потенціалу залежить вибір стратегії інноваційної діяльності підприємства, досягнення поставлених інноваційних цілей та ефективність інноваційних заходів у цілому.

Аналіз публікацій на цю тематику свідчить про те, що однією з найважливіших причин відсутності загальновизнаних науково обґрунтованих методів вимірювання інноваційного потенціалу підприємств є незадовільний стан розробки методологічних аспектів проблеми та насамперед теоретичних уявлень про зміст самого поняття «інноваційний потенціал» підприємства та суб'єктів економіки інших типів. Доказом цього служить велика кількість якісно різних, часто суперечливих одне одному трактувань поняття інноваційного потенціалу, відсутність чітких формулювань визначення цього поняття, які були б орієнтованими на задачі вимірювання інноваційного потенціалу.

В економічній літературі зустрічаються визначення, які трактують інноваційний потенціал підприємства як сукупність ресурсів, необхідних для ведення інноваційної діяльності; як сукупність наявних на підприємстві матеріальних та нематеріальних активів, які використовуються в інноваційній діяльності; як гранична маса ресурсів суб'єкта господарювання, необхідна та достатня для його інноваційного розвитку; як сукупність факторів та умов здійснення інноваційної діяльності; як сукупність ресурсів, факторів та умов такої діяльності; як можливості та здатність підприємства здійснювати інноваційну діяльність; як здатність та готовність підприємства до реалізації інноваційного процесу; як єдність можливостей, наявних на підприємстві для здійснення інноваційної діяльності, внутрішніх та зовнішніх факторів такої діяльності; як міра готовності підприємства вирішувати певні задачі в інноваційному розвитку, а також багато інших.

Практично усі відомі визначення інноваційного потенціалу не відображують такі особливості цієї ознаки підприємства, які могли б служити конструктивними засадами для розробки методів вимірювання рівня потенціалу; належать одному, ресурсно-факторному напрямку оцінювання, який диктує наступний алгоритм оцінки: специфікація ресурсів, факторів і/або умов, які впливають на інвестиційний потенціал підприємства; вибір системи показників, які характеризують стан вищезазначених ресурсів, факторів та умов, та визначення (оцінку) їх значень; конструювання показника інноваційного потенціалу підприємства у вигляді групи поодиноких оцінок, які є по суті узагальненими оцінками не потенціалу, а узагальненою оцінкою вказаної сукупності ресурсів, факторів та умов.

Як свідчить аналіз відомих методичних підходів, така методологія оцінки інноваційного потенціалу підприємства невідворотно призводить до ряду важко переборних перешкод та примушує використовувати прийоми та методи, які значно знижують обґрунтованість та точність інтегрованих оцінок. Це прагнення до максимально повного охоплення ресурсів, факторів та умов, які беруться до уваги при оцінці потенціалу; широке використання, поряд з інтервальними показниками, якісних (порядкових) оцінок та експертних методів оцінювання; побудування інтегрального показника як виваженої суми окремих показників, у якій як ваги виступають експертні оцінки значущості окремих ресурсів та факторів або їх груп; відсутність належного обґрунтування методів «усереднення» окремих оцінок в узагальнені.

Для досліджень у цій області є характерним наочно недостатнє використання досвіду, що накопичений у суміжних розділах економічної інноватики те економіки підприємства, та, насамперед, методичного інструментарію вимірювання економічного потенціалу підприємств, рівня конкурентоспроможності продукції, підприємств та суб'єктів економіки більш високих ієрархічних рівнів, а також методичного арсеналу економіки якості та кваліметрії, які широко використовуються у вказаних предметних областях.

Як альтернатива ресурсно-факторному підходу до оцінки інноваційного потенціалу підприємства обґрунтовується доцільність розгляду оптимізаційного підходу, приклади успішного використання якого стосовно задач оцінки економічного потенціалу та рівня конкурентоспроможності підприємств з'явилися в останні роки та для якого характерні: використання в якості показників, які виражають оцінювану властивість підприємства, загальноприйнятних синтетичних економічних показників його діяльності; діалектичний облік усіх зумовлюючих факторів в конструкції економіко-математичних моделей підприємства; використання оптимізаційних постановок та методів оптимізації як основного інструменту виявлення узагальнених потенційних властивостей моделі (підприємства).

У другому розділі «Методологія та методичні аспекти вимірювання інноваційного потенціалу промислових підприємств» конкретизовано зміст поняття інноваційного потенціалу підприємства з урахуванням його специфіки як об'єкта вимірювання; розроблено методологічні положення для оцінки інноваційного потенціалу на основі аналізу фактичних результатів інноваційної діяльності підприємства та запропоновано оптимізаційний підхід до його оцінки, який спирається на апарат виробничих функцій, динамічні моделі підприємства та методи оптимізації.

У дисертації економічний зміст поняття інноваційного потенціалу логічно виводиться із семантики латинського терміну «potentia», загальновизнаного у фізиці поняття потенціалу та потенціальної енергії фізичного тіла та відомого в економіці поняття виробничої потужності підприємства. В результаті узагальнення вказаних понять інноваційний потенціал підприємства визначається як здатність підприємства до здійснення інноваційної діяльності, яка відображує максимально можливий сукупний результат (ефект) від такої діяльності. За аналогією з поняттям потенційної енергії та виробничої потужності у якості одиниць виміру інноваційного потенціалу підприємства мають виступати одиниці виміру сукупних результатів інноваційної діяльності.

Показано, що інноваційний потенціал є латентною, не спостережною та безпосередньо не вимірюваною ознакою підприємства, граничною за своєю внутрішньою природою властивістю. Величина інноваційного потенціалу (як і потенційна енергія фізичного тіла та виробнича потужність підприємства) є функцією стану підприємства та зовнішніх умов його функціонування, що робить правомірним як побудову класу «умовних» (залежно від умов та факторів, які враховуються) оцінок потенціалу підприємства, так і безумовну оцінку потенціалу у деяких уніфікованих, «стандартних» умовах.

Реалізація відповідної концепції вимірювання інноваційного потенціалу вимагає вирішення наступних наукових задач: розробка методології та методичного підходу до вимірювання фактичних сукупних результатів інноваційної діяльності підприємства; розробка методів оцінки максимально можливих (потенційних) результатів інноваційної діяльності підприємства.

В основу рішення першої із згаданих задач покладено наступні уявлення про інноваційну діяльність та її сукупний результат, які витікають із структури процесу функціонування підприємства (рис.1).

Процес функціонування підприємства умовно можна представити як роботу перетворювача (який реалізує деяке перетворення F) виробничих ресурсів R у готовий продукт Р, який багатократно повторює цикл такого перетворення. При цьому підприємство у кожний момент часу t характеризується станом St, який у найпростішому випадку визначається станом виробничого апарату SKt та трудового колективу SLt та має змогу змінюватися під впливом внутрішніх та зовнішніх факторів відповідно до властивих їм закономірностям спонтанно та в результаті цілеспрямованої діяльності.

Цілеспрямованою діяльністю такого роду щодо забезпечення можливості багаторазового повторення циклу виробництва продукції (F') у первинному або зміненому вигляді, є репродуктивна та, зокрема, інноваційна діяльність підприємства (F").

Безпосереднім результатом основної виробничої діяльності підприємства у кожний проміжок часу є кінцева для підприємства продукція (P). Сукупним безпосереднім результатом інноваційної діяльності підприємства є новий стан підприємства

(S = (SK, SL)

де SK = (S'K, S"K ) та SL = (S'L , S"L,)) і змінені закономірності перетворення, що реалізується підприємством F (F' та F").

Для формального опису сукупних фактичних результатів інноваційної діяльності підприємства запропоновано використовувати динамічні макроекономічні виробничі функції (ВФ) виду:

(1)

де Y - результат основної виробничої діяльності (наприклад, чистий вихід продукції);

K, L - витрати капіталу та праці відповідно;

A, ?K, ?L - параметри моделі (A - коефіцієнт масштабування; ?K, ?L - коефіцієнти еластичності виходу по капіталу та праці відповідно).

Результати інноваційної діяльності підприємства проявляються у зміні закономірності перетворення виробничих факторів (K та L) на кінцевий результат виробництва (Y), тобто у зміні ВФ F, а у рамках обраного класу ВФ - у зміні її певних параметрів, які характеризують темпи НТП (та інноваційного розвитку підприємства).

В якості інструменту аналізу (оцінювання) інноваційного потенціалу підприємства на основі моделі підприємства у вигляді динамічної макроекономічної виробничої функції запропоновано використовувати оптимізаційну задачу, що має сенс максимізації можливого рівня (темпів) інноваційного розвитку підприємства, яке знаходиться у стані, відповідному моменту оцінки, за рахунок інвестицій в інноваційну діяльність у певних «стандартизованих» умовах.

З цією метою в дисертації розроблено динамічну модель підприємства, яка є модифікованим аналогом моделі Солоу, здійснена постановка задачі оптимального управління інвестиціями, яке забезпечує максимальний темп НТП, і вказані методи її вирішення. Як оцінка інноваційного потенціалу підприємства обґрунтована можливість використання оптимальних значень показника темпу або мультиплікатора НТП.

У третьому розділі «Апробація запропонованого методологічного підходу до оцінки інноваційного потенціалу (на прикладі ВАТ
«Азовмаш»)» проведено апробацію запропонованого методичного підходу на прикладі задачі оцінки інноваційного потенціалу реального підприємства-представника; визначено структуру статистичного забезпечення задачі оцінки; побудовано виробничі функції та на їх основі виконано оцінку сукупних фактичних результатів інноваційної діяльності ВАТ «Азовмаш»; побудовано агреговану модель розвитку підприємства та проведено оцінку його інноваційного потенціалу. На основі економічного аналізу господарської та інноваційної діяльності ВАТ «Азовмаш» за період з 1999 до 2009 року, а також кореляційного аналізу відповідних статистичних даних показано, що вказане підприємство за характером та масштабами своєї діяльності, інноваційної активності та тенденціям розвитку може виступати як підприємство-представник для повноцінної апробації запропонованого в дисертації методичного підходу до оцінки інноваційного потенціалу підприємств. Фактична динаміка показників, що взято за основу статистичного оцінювання параметрів ВФ за вказаний період, наведена на рис. 2 и 3.

Рис. 2. Базисні темпи росту виробничих потужностей та чисельності персоналу ВАТ "Азовмаш"

З урахуванням відомих труднощів побудування виробничих функцій економічних об'єктів перехідних економік в роботі побудований ряд альтернативних ВФ та показана принципіальна можливість застосування як інструмента кількісної оцінки сукупного ефекту від інноваційних заходів виробничих функцій виду

(2)

 (3)

де для вперше введених змінних та параметрів використані наступні означення:

1 - параметр НТП (показник сукупного ефекту від інноваційної діяльності);

- доля капітальних вкладень в інноваційну діяльність в момент часу;

; I - об'єм інвестицій в момент часу ;

Kt - виробничі потужності підприємства в момент часу t;

ct - коефіцієнт використання виробничих потужностей в момент часу t) з наступними параметрами та статистичними характеристиками (табл. 1).

Рис. 3. Базисні темпи росту випуску товарної продукції та обсягів інвестицій у розвиток виробництва ВАТ "Азовмаш"

Для оцінки інноваційного потенціалу підприємства обґрунтовано переважне використання функції К. Оппенлендера (ВФ виду (3)), на базі якої сформульована задача оптимального управління інвестиціями в розвиток виробництва в «стандартних» умовах, оптимальне значення цільової функції якої інтерпретується як кількісна характеристика (оцінка) інноваційного потенціалу підприємства на момент оцінювання:

(4)

або в еквівалентній формі:

(5)

(6)

(7)

При обмеженні «знизу» на рівень зарплати одного працівника

(8)

та виробничі потужності підприємства

(9)

де T - тривалість періоду моделювання;

a - коефіцієнт прямих витрат;

- коефіцієнт вибуття основних виробничих фондів;

?t - норма накопичення (частка чистого доходу підприємства, яка спрямовується на інвестиції в момент часу t);

- питома вага податкових та інших обов'язкових відрахувань в доданій вартості;

- мінімально допустимий рівень оплати праці одного працівника підприємства параметри ВФ відповідають параметрам функції виду (2) з табл. 1, а значення аргументів ВФ (як і усіх перерахованих вище параметрів моделі динаміки підприємства) - значенням відповідних показників підприємства та зовнішніх умов його функціонування станом на кінець 2009 року.

Виконані за допомогою моделі (4)-(9) багатоваріантні розрахунки підтвердили нульовий рівень інноваційного потенціалу підприємства стосовно умов 2009 року (у 2009 році підприємство не здійснювало фінансування інноваційної діяльності з відомих причин, пов'язаних зі світовою економічною кризою) та виявили економічно обґрунтовану залежність оптимального рішення та, зокрема, рівня інноваційного потенціалу від усіх факторів, врахованих в моделі (див., наприклад, рис.4).

Тим самим обґрунтовано можливість у рамках оптимізаційного та статистичного підходів отримання інтегральних оцінок інноваційного потенціалу підприємства, що, на відміну від ресурсно-факторного підходу, акумулюють природним шляхом (у рамках відповідних моделей) дію усіх факторів, які враховуються при оцінюванні.

В роботі показано широкі перспективи розвитку запропонованого підходу за рахунок різноманітних можливостей уточнення виробничих функцій підприємства, побудови більш деталізованих моделей його динаміки та постановок задач оптимального управління інноваційним розвитком підприємства.

Рис. 4. Залежність оптимальної траєкторії норми накопичення (?) від рівня використання виробничих потужностей (c)

інноваційний потенціал оцінювання

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуального наукового завдання удосконалення теоретико-методологічних засад та методичних підходів до вимірювання інноваційного потенціалу промислових підприємств, що базується на використанні апарату макроекономічних динамічних виробничих функцій для оцінки сукупного ефекту від здійснення інноваційних заходів, методів економіко-математичного моделювання динаміки розвитку підприємств та оптимізації для виявлення потенційних можливостей підприємства до інноваційного розвитку.

На основі проведених досліджень у дисертації сформульовано такі наукові положення і висновки:

1. Встановлено, що: практично всі відомі методи оцінки інноваційного потенціалу підприємств належать одному, що домінує в цей час і в суміжних галузях знань, напрямку оцінювання складних багатопараметральних явищ і об'єктів в економіці, яке умовно можна назвати ресурсно-факторним; зазначений підхід передбачає виділення всіх значущих ресурсів і факторів, що визначають або впливають на величину інноваційного потенціалу, їх автономну кількісну або якісну оцінку й наступну згортку окремих (факторних) оцінок у єдиний інтегральний показник; така методологія оцінки інноваційного потенціалу неминуче пов'язана з низкою цілком певних важко переборних перешкод, що ставлять під сумнів якість, обґрунтованість і точність оцінок інноваційного потенціалу підприємств.

2. Обґрунтовано, що основними причинами незадовільного стану методичного забезпечення вимірювань інноваційного потенціалу підприємств є: відсутність сталих уявлень про економічну суть самого поняття інноваційного потенціалу як наукової категорії та дискусії з цього питання, які тривають і дотепер; недостатній рівень строгості формулювань даного поняття та відповідних методологічних положень, які були б орієнтованими на потреби вимірювань та визначали б основні вимоги як до оцінок інноваційного потенціалу, так і до методів їх побудови; ігнорування досвіду оцінки близьких за своєю природою синтетичних властивостей підприємства в суміжних галузях наукових знань, які мають значно ширший набір концепцій та інструментальних засобів оцінок такого роду. У сукупності зазначені наукові результати дають нове бачення того, у яких напрямках і за рахунок яких факторів можливе вдосконалювання інструментарію вимірювань інноваційного потенціалу промислових підприємств.

3. Запропоновано визначення інноваційного потенціалу як здатності підприємства до здійснення інноваційної діяльності, яка відображує максимально можливий узагальнений результат такої діяльності, та обґрунтовано необхідність вимірювання інноваційного потенціалу в тих самих одиницях, що й сукупні результати інноваційної діяльності. Це дозволило досягти однозначності тлумачення поняття інноваційного потенціалу як об'єкта вимірювання та виявити можливості розширення методологічного базису такого вимірювання за рахунок використання наукового заділу в суміжних предметних областях.

4. На основі авторського тлумачення поняття інноваційного потенціалу, а також застосування теорії економічного росту та апарату виробничих функцій в роботі було вирішено питання про конструктивні вимірники сукупних результатів інноваційної діяльності. Вперше обґрунтовано можливість та доцільність застосування в якості вимірників результатів інноваційної діяльності параметрів динамічних макроекономічних виробничих функцій, що характеризують темпи НТП, які не використовувалися раніше для оцінки результатів інноваційної діяльності підприємств.

5. На основі інтерпретації інноваційного потенціалу як максимально можливого узагальненого результату інноваційного перетворення підприємства автором сформульовано задачу оцінки граничних можливостей (результатів) інноваційної діяльності підприємства та запропоновано оригінальний підхід до її вирішення. Перехід від оцінок фактичних результатів такої діяльності до граничних, потенційних оцінок в роботі здійснено шляхом постановки та вирішення задачі оптимального управління інвестиціями в інноваційну діяльність, що забезпечує максимально можливий для підприємства, яке знаходиться у фіксованому стані та заданих зовнішніх умовах функціонування, рівень інноваційного перетворення (розвитку) підприємства.

6. У дисертації обґрунтовано структуру задач оптимізації такого типу, постановка яких базується на динамічній моделі розвитку підприємства (адаптованої до потреб оцінки інноваційного потенціалу підприємства модифікації відомої макроекономічної моделі економічного росту Солоу) та вказані методи її числового розв'язку. Доведено, що в якості інтегральної кількісної оцінки інноваційного потенціалу підприємства можуть виступати показники, які характеризують величину мультиплікатора НТП, її зміни або темпу НТП відповідної виробничої функції - моделі підприємства, - які відповідають оптимальній траєкторії інвестицій в інноваційну діяльність.

Обґрунтовано, як обов'язкове, положення про те, що для забезпечення порівняння підприємств за рівнем інноваційного потенціалу необхідна уніфікація умов «випробування» статистичних моделей підприємства за допомогою оптимізаційних задач у вигляді стандартизації складу умов та обмежень, які враховуються в постановці цих задач.

7. Обґрунтовано структуру статистичних показників, необхідну для формування інформаційного забезпечення процедур оцінювання інноваційного потенціалу промислових підприємств у рамках запропонованого підходу. Показано, що базовим набором таких показників є: обсяг товарної продукції, виробничі потужності, рівень використання виробничих потужностей, інвестиції в розвиток виробництва, чисельність працівників підприємства та ряд інших.

8. В роботі об'єктом апробації розробленого методичного підходу до оцінки інноваційного потенціалу підприємства було обрано діяльність машинобудівного комплексу ВАТ «Азовмаш». Застосування професійних пакетів статистичних програм та репрезентативної статистичної інформації за тривалий проміжок часу дозволило отримати виробничі функції підприємства з доволі високим рівнем статистичної значущості та точності апроксимації, та вперше у практиці економічного аналізу господарчої діяльності ВАТ «Азовмаш» дати статистично значущі кількісні оцінки сукупних результатів інноваційної діяльності ВАТ «Азовмаш» в агрегованому виді.

9. «Випробування» моделі підприємства на предмет максимально можливого рівня інноваційних трансформацій підприємства, виконане за допомогою рішення задачі оптимального управління інвестиціями в інноваційну діяльність, дозволило також уперше в практиці аналізу господарської діяльності підприємства - об'єкта апробації отримати інтегральні оцінки інноваційного потенціалу підприємства станом на кінець проміжку часу, який досліджується, та виявити основні закономірності впливу важливих параметрів стану підприємства та зовнішніх умов його функціонування на величину інноваційного потенціалу. Адекватна реакція оцінок інноваційного потенціалу на зміну вказаних параметрів послугувала підґрунтям для висновку про можливість та продуктивність застосування запропонованих в дисертації методології та методичного підходу до вирішення поставленої задачі.

ПУБЛІКАЦІЇ за ТЕМою ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях:

1. Карапейчик И.Н. Понятие инновационного потенциала предприятия в инноватике: критический взгляд / И.Н. Карапейчик // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. - Вип. 255, Т. V. - С.1173-1180.

2. Карапейчик И.Н. Понятие производственной мощности предприятия как модель понятия инновационного потенциала / И.Н. Карапейчик // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. - Вип. 256, Т. I. - С.197-203.

3. Карапейчик И.Н. Проблема измерения результатов инновационной деятельности промышленных предприятий / И.Н. Карапейчик // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. - Вип. 257, Т. VI. - С.1389-1399.

4. Карапейчик И.Н. Интегральная оценка инновационного потенциала предприятия (на примере ОАО «Азовмаш») / И.Н. Карапейчик // Економіка та управління національним господарством: Збірник наукових праць. Серія «Економіка». - Донецьк: ДонДУУ, 2009. - вип.141, Т.10. - С.241-255.

5. Карапейчик И.Н. Статистический подход к оценке результатов инновационной деятельности в задачах измерения инновационного потенциала предприятия / И.Н. Карапейчик // Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності: Збірник наукових праць.- Маріуполь: Аванті, 2010. - Т. 1. - С. 167-172.

6. Карапейчик И.Н. Подходы к измерению инновационного потенциала промышленных предприятий / И.Н. Карапейчик // Актуальні проблеми економіки: науковий економічний журнал. - Київ: ВНЗ «НАУ», 2010. -
№ 5(107). - С. 101-110.

7. Карапейчик И.Н. Оценка результатов инновационной деятельности ОАО "Азовмаш" на основе производственных функций / И.Н. Карапейчик // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2010. - Вип. 263, Т. IV. - С.863-873.

Тези доповідей:

8. Карапейчик И.Н. Агрегированная оценка результатов инновационной деятельности в рамках задачи измерения инновационного потенциала предприятия / И.Н. Карапейчик // Materialy VI miedzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji «Stosowane naukowe opracowania - 2010». - Vol.2: Ekonomiczne nauki. - Przemysl: Nauka i studia, 2010. -C. 18-23.

9. Карапейчик И.Н. Методологические аспекты измерения инновационного потенциала предприятия / И.Н. Карапейчик // Матеріали II міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми формування нової економіки XXI століття». - Т.2. - Дніпропетровськ: Біла К.О., 2009. - С.42-46.

10. Карапейчик И.Н. Оптимизационный подход к интегральной оценке инновационного потенциала предприятия: опыт апробации / И.Н. Карапейчик // Materialy VI miedzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji «Nauka: teoria i praktyka - 2010». - Vol.2: Ekonomiczne nauki. - Przemysl: Nauka i studia, 2010. -C. 15-20.

11. Карапейчик И.Н. Особенности определений понятия инновационного потенциала предприятия в экономической инноватике / И.Н. Карапейчик // Materialy V mezinarodni. vedecko-prakticka conference «Zpravy vedecke ideje - 2009». - Dil 4: Ekonomicke vedy. - Praha: Publishing House “Education and Science”s.r.o., 2009. - C. 22-25.

12. Карапейчик И.Н. Применение метода аналогий в задаче определения понятия инновационного потенциала предприятия / И.Н. Карапейчик // Materialy V miedzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji «Perspektywiczne opracowania sa nauka i technikami - 2009». - Vol.3: Ekonomiczne nauki. - Przemysl: Nauka i studia, 2009. - C.39-42.

13. Карапейчик И.Н. Применение производственной функции Оппенлендера как инструмент измерения инновационного потенциала предприятия / И.Н. Карапейчик // Materialy VI miedzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji «Wschodnie partnerstwo - 2010». - Vol.2: Ekonomiczne nauki. - Przemysl: Nauka i studia, 2010. -C. 7-9.

АНОТАЦІЯ

Карапейчик І.М. Оцінка інноваційного потенціалу промислових підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет», Маріуполь, 2010.

Дисертацію присвячено удосконаленню теоретичних положень та методичних підходів до оцінки інноваційного потенціалу промислових підприємств.

Обґрунтовано концепцію, методологічні положення і розроблено методичний підхід до оцінки інноваційного потенціалу промислових підприємств на основі аналізу фактичних результатів інноваційної діяльності підприємства з використанням динамічних макроекономічних виробничих функцій, моделювання процесу функціонування підприємства у часі та оцінки інноваційного потенціалу підприємства як оптимального рішення задачі оптимальної траєкторії інвестицій у інноваційну діяльність.

На прикладі господарської та інноваційної діяльності ВАТ «Азовмаш» проведена апробація запропонованого методичного підходу, у ході якої проведена агрегована кількісна оцінка фактичних результатів інноваційної діяльності підприємства, його інноваційного потенціалу та виявлені тенденції її динаміці у часі.

Ключові слова: промислове підприємство, оцінка інноваційного потенціалу, методичний підхід, виробничі функції, модель підприємства, оптимізація.

АННОТАЦИЯ

Карапейчик И.Н. Оценка инновационного потенциала промышленных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - Экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - ГВУЗ «Приазовский государственный технический университет», Мариуполь, 2010.

Диссертация посвящена совершенствованию теоретических положений и методических подходов к оценке инновационного потенциала промышленных предприятий.

В результате анализа теоретических представлений об инновационном потенциале предприятия, методологии и методических подходов к его количественной оценке выявлены наиболее уязвимые места этих походов и порождающие их причины. Показано, что несмотря на существование многочисленных формулировок определения инновационного потенциала предприятия, включая принципиально отличные друг от друга, среди них отсутствуют определения, акцентирующие внимание на особенности инновационного потенциала как объекта измерений и способные служить конструктивным базисом для разработки научно обоснованных методов его измерения. Практически все известные методические подходы принадлежат к одному ресурсно-факторному направлению в оценивании инновационного потенциала предприятия, в рамках которого оценка потенциала требует выполнение ряда трудно поддающихся научному обоснованию процедур, таких как выбор системы факторов, определяющих инновационный потенциал предприятия, конструирование интегрального показателя потенциала на основе совокупности частных (факторных) показателей и необходимость широкого применения субъективных методов экспертного оценивания на всех этапах оценки.

Для преодоления отмеченных трудностей предложено использовать статистический подход и методы экономико-математического моделирования, хорошо зарекомендовавшие себя в решении подобных задач в смежных областях экономики предприятий и экономической инноватики. С этой целью по аналогии с понятиями потенциала и потенциальной энергии в физике и понятием производственной мощности предприятия в экономике предприятий уточнено экономическое содержание понятия инновационного потенциала предприятия как объекта измерений; обоснована необходимость оценки инновационного потенциала в единицах измерения совокупного эффекта от инновационной деятельности и предложен принципиально новый подход к оценке инновационного потенциала предприятия, основанный на применении аппарата макроэкономических производственных функций, моделей экономической динамики и методов оптимизации.

Разработанный в диссертации методический подход апробирован на задаче оценки инновационного потенциала одного из крупнейших машиностроительных предприятий Украины - ОАО «Азовмаш». В ходе апробации построено семейство макроэкономических динамических производственных функций с учетом влияния научно-технического прогресса и инвестиций в развитие производства, отражающих с высоким уровнем статистической достоверности тенденции динамики основных показателей производственной и инновационной деятельности предприятия за период с 1999 по 2009 годы. На основе указанных производственных функций и их параметров даны количественные оценки совокупного результата инновационной деятельности предприятия за исследованный период, сформулирована в виде задачи оптимального управления инвестициями в инновационную деятельность в динамической постановке задача определения предельных возможностей инновационного развития предприятия, решение которой с помощью известных методов нелинейной оптимизации позволило получить агрегированные количественные оценки инновационного потенциала предприятия.

С помощью разработанного в диссертации инструментария исследованы закономерности влияния важнейших параметров состояния предприятия и внешней среды его функционирования на количественные оценки инновационного потенциала, которые подтверждают работоспособность и эффективность предложенного методического подхода.

Ключевые слова: промышленное предприятие, оценка инновационного потенциала, методический подход, производственные функции, модель предприятия, оптимизация.

ANNOTATION

Karapeychik I.M. Innovation potential assessment for industrial enterprises. Manuscript.

Dissertation on the competition of graduate degree of candidate of economic sciences on speciality 08.00.04 - Economics and management by enterprises (on kinds of economic activity). - Priazovskiy state engineering university, Mariupol, 2010.

Dissertation cavers the development of abstract theorems and methodological approaches concerning innovation potential assessment for industrial enterprises.

Сonception and methodological regulation is grounded, methodological approach to innovation potential assessment for industrial enterprises is developed on the base of actual results analysis of innovation activity using dynamic macroeconomic production functions, operation of business process modeling in time, and innovation potential assessment for enterprise like optimal task decision of optimal investment trajectory in innovation activity.

Approbation of proposed methodological approach was carried out on example of economical and innovation activity of OJSC «Azovmash»; aggregated quantitative assessment of actual results of innovation activity was developed, enterprise innovation potential and dynamics trend in time.

Key words: industrial enterprise, innovation potential assessment, methodological approach, production functions, business model, optimization.

Размещено на Allbest.ur

...