Забезпечення інноваційного розвитку підприємств обслуговування повітряного руху

Размещено на http://allbest.ru

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Забезпечення інноваційного розвитку підприємств обслуговування повітряного руху

ЗаГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

інновація повітряний рух

Актуальність теми. В умовах інтеграції вітчизняної аеронавігаційної системи в європейську авіаційну галузь та зростаючої інтенсивності міжнародних польотів у повітряному просторі держави у зв'язку з необхідністю удосконалення управління польотами та з урахуванням перспективних планів України щодо поетапного впровадження елементів супутникових систем все більшого значення набуває формування методів оцінювання впровадження інновацій з урахуванням ефективної експлуатації аеронавігаційної системи.

Проблемам оцінювання впровадження нової техніки й інноваційних проектів на транспорті, оцінювання ризику впровадження інноваційного проекту в аеронавігаційну систему, підвищення ефективності системи організації повітряного руху, техніко-економічної ефективності систем керування повітряним рухом, побудованих з використанням супутникових технологій, забезпечення належного рівня безпеки польотів шляхом комплексного використання засобів аеронавігації, моделювання процесів управління повітряним рухом та доцільності розробки і впровадження автоматизованих систем присвячена низка грунтовних праць як вітчизняних, так і іноземних учених: українських - К. Поліщука, Ю. Чередніченка, В. Харченка, В. Коби, Ю. Кулаєва, В. Загорулька, В. Дем'янчука, А. Матвієнка, І. Биковця, В. Клименка, Ю. Юр'єва, В. Сібрука, О. Петровського, С. Петровської, О. Пономарьова, О. Кам'янецької, Ж. Накоп'юк; російських - Г. Крижановського, Т. Анодіної, В. Куранова, В. Мокшанова, С. Міндріна.

На міжнародному рівні питаннями планування та скоординованого впровадження технологій CNS/ATM займаються такі організації, як глобальний координатор авіаційної діяльності ІСАО (International Civil Aviation Organisation) - Міжнародна організація цивільної авіації та EUROCONTROL (The European Organisation for the Safety of Air Navigation) - Європейська організація з безпеки в аеронавігації.

Аналіз наукових праць та інструктивних матеріалів результатів досліджень виробничої діяльності в галузі цивільної авіації свідчить про неповну опрацьованість проблеми впливу інновацій на підвищення рівня експлуатації повітряного простору. Цим зумовлено вибір теми дисертаційного дослідження, визначення його мети та завдань.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі маркетингу та ресурсозабезпечення Національного авіаційного університету (НАУ) і безпосередньо пов'язана з тематикою робіт Інституту економіки та менеджменту НАУ в рамках науково-дослідної роботи №18.11.02 «Організаційно-економічний механізм управління якістю аеронавігаційних послуг». Автором безпосередньо досліджено проблемні питання науково-методичних і практичних положень щодо визначення і формування витрат на впровадження інновацій відповідно до світових стандартів, структуризовано та обґрунтовано взаємозв'язок основних характеристик підприємств обслуговування повітряного руху для оцінювання ефективності аеронавігаційної системи.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в обґрунтуванні методичних підходів та формуванні практичних рекомендацій щодо побудови системи забезпечення інноваційного розвитку підприємств обслуговування повітряного руху.

Для досягнення поставленої мети слід вирішити такі основні завдання:

- узагальнити теоретичні засади визначення сутності поняття «інновація» і методів оцінювання її ефективності;

- виявити особливості діяльності підприємств обслуговування повітряного руху як об'єктів інноваційного розвитку;

- визначити комплекс проблем інноваційного розвитку підприємств обслуговування повітряного руху;

- проаналізувати вплив інновацій на показники виробничої діяльності підприємств обслуговування повітряного руху;

- оптимізувати механізм упровадження інновацій в аеронавігаційну систему методом критичного шляху;

- удосконалити методику критеріального відбору систем обслуговування повітряного руху;

- модифікувати економіко-математичну модель оцінювання ефективного впровадження інновацій у систему обслуговування повітряного руху;

- адаптувати оцінку ефективності впровадження інновацій до особливостей аеронавігаційної системи з урахуванням необхідного рівня безпеки польотів.

Об'єкт дослідження - процеси інноваційного розвитку підприємств.

Предмет дослідження - теоретико-методологічні та прикладні методи побудови системи забезпечення інноваційного розвитку підприємств обслуговування повітряного руху.

Методи дослідження. Теоретичним та методологічним підґрунтям дисертаційного дослідження стала система економічних законів і принципів, яку вітчизняні та зарубіжні науковці розробили щодо питань інноваційного розвитку підприємств, а саме: метод аналізу ієрархій - до порівняльного відбору систем обслуговування повітряного простору з урахуванням критеріїв ефективності виробничої діяльності підприємств обслуговування повітряного руху; метод критичного шляху - до механізму впровадження інновацій в систему аеронавігаційного обслуговування повітряного руху; методи дослідження операцій - до модифікації методу оцінювання ефективності інновацій для потреб аеронавігаційної системи.

Інформаційним підґрунтям дисертаційного дослідження стали офіційні публікації та методичні матеріали ІСАО, EUROCONTROL, Державної авіаційної адміністрації України, Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, міністерств та відомств України, інших країн, відповідні документи міжнародних організацій, вітчизняні та зарубіжні літературні джерела, спеціальні періодичні видання щодо проблематики інноваційного розвитку аеронавігаційної системи і власні розрахунки автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розвитку теоретичних положень та виробленні практичних рекомендацій щодо вдосконалення системи інноваційного розвитку підприємств обслуговування повітряного руху. Це виявляється в тому, що в дисертації:

вперше:

- запропоновано комплекс заходів щодо вдосконалення системи інноваційного розвитку підприємств обслуговування повітряного руху, що дає змогу: оптимізувати часовий механізм упровадження інновацій в систему аеронавігаційного обслуговування польотів; визначати вплив інновацій на ефективність виробничої діяльності підприємств обслуговування повітряного руху; оцінювати ефективність інноваційного забезпечення підприємств обслуговування повітряного руху з урахуванням необхідного рівня безпеки польотів;

удосконалено:

- механізм упровадження інновацій в систему обслуговування повітряного руху шляхом застосування методу критичного шляху, що дає змогу гарантувати дотримання термінів упровадження інноваційної програми;

- методичні підходи критеріального відбору систем обслуговування повітряного руху з використанням експертних оцінок методу аналізу ієрархій, що дозволяє визначити вплив інновацій на ефективність виробничої діяльності підприємств обслуговування повітряного руху;

- процес упровадження інновацій у систему обслуговування повітряного руху шляхом модифікації економіко-математичної моделі оцінювання економічної ефективності, що забезпечує врахування встановлених рівнів безпеки польотів;

отримали подальший розвиток:

- методичні підходи до оцінювання результативності системи аеронавігаційного обслуговування повітряного руху, яка ґрунтується на використанні методу експертних оцінок - методу аналізу ієрархій;

- ранжування факторів, що впливають на оцінювання економічної ефективності впровадження інновацій у систему аеронавігаційного обслуговування повітряного руху.

Практичне значення отриманих результатів. Розробки та пропозиції автора можуть бути використанні в діяльності підприємств обслуговування повітряного руху для забезпечення їхнього інноваційного розвитку та при прийнятті управлінських рішень у процесі подальшої розбудови аеронавігаційної системи України.

Основні положення, висновки та рекомендації, наведені в дисертаційній роботі, були використані: при оцінюванні інноваційних проектів у системі аеронавігації Державіаадміністрацією України (акт упровадження від 12.02.2010 № 2.4-31/543А); при розробці стратегії інноваційної діяльності Дніпропетровського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (акт впровадження від 12.03.2010); при реалізації інновацій у господарській системі Головного навчального та сертифікаційного центру цивільної авіації України (акт впровадження від 17.01.2010).

Результати дисертаційної роботи використані в навчальному процесі Навчально-сертифікаційного центру Державного підприємства обслуговування повітряного руху для викладання навчальної дисципліни «Організаційні аспекти ОрПР» при професійній підготовці керівного складу системи організації повітряного руху та керівників польотів (акт упровадження від 18.12.2009) та в навчальному процесі Національного авіаційного університету студентами напряму 6.070102 «Аеронавігація» при вивченні ними дисципліни «Організація повітряного руху» (акт упровадження від 03.02.2010).

Особистий внесок здобувача. Основні наукові положення та результати дисертаційного дослідження, що виносяться на захист, одержані здобувачем самостійно на підставі вивчення, аналізу й узагальнення теоретичного та практичного матеріалу і знайшли відображення в опублікованих статтях і тезах доповідей автора. Особисто автору належить:

у роботі [5] - визначення особливостей інноваційного розвитку підприємств обслуговування повітряного руху в умовах інтеграції в європейську авіаційну галузь;

у роботі [6] - розроблена ієрархічна система критеріїв оцінювання ефективності виробничої діяльності підприємств обслуговування повітряного руху;

у роботі [7] - визначена послідовність розроблення й оцінювання інноваційних проектів в аеронавігаційну систему;

у роботі [8] - визначені методичні підходи критеріального відбору систем обслуговування повітряного руху з використанням методу аналізу ієрархій;

у роботі [15] - розроблена модель оцінювання ефективності впровадження системи автоматичного залежного спостереження при обслуговуванні повітряного руху, яка дозволяє врахувати необхідний рівень безпеки польотів.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові результати та висновки дисертаційного дослідження доповідалися автором та обговорювалися на ІV Міжнародній науковій конференції студентів та молодих учених «Політ-2004» (м. Київ, НАУ, 2004 р.); 7 Міжнародній науково-практичній конференції «Ринок послуг комплексних транспортних систем та прикладні проблеми логістики» (м. Київ, АВТОЕКСПО, 2005 р.); VІ Міжнародній науковій конференції студентів та молодих учених «Політ-2006» (м. Київ, НАУ, 2006 р.); VII Міжнародній науковій конференції студентів та молодих учених «Політ-2007» (м. Київ, НАУ, 2007 р.); ІІ міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми глобальних процесів у світовій економіці» (м. Київ, НАУ, 2007 р.); І міжнародній науково-практичній конференції «Теоретичні та прикладні аспекти моделювання соціоекологоекономічних процесів в економічній системі регіону на прикладі Міжнародного центру миротворчості та безпеки та Яворівської вільної економічної зони» (Львів - смт. Старичі, 2009); науково-практичній конференції «Інноваційно-інвестиційні проблеми розвитку економіки України» (м. Київ, НАУ, 2009).

Публікації. За результатами наукового дослідження опубліковано 15 наукових праць, з яких особисто автором 11, зокрема 4 одноосібні наукові праці опубліковано в спеціалізованих фахових виданнях ВАК України, 7 статей і тез в інших виданнях та збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до них та загальних висновків, списку використаних джерел (151 найменування), 14 додатків. Основний текст дисертації викладено на 157 сторінках, включаючи 29 рисунків, 33 таблиці та 40 формул.

Основний зміст ДиСЕРТАЦІЙНОЇ роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, проаналізовані попередні наукові дослідження з удосконалення системи обслуговування повітряного руху, сформульовано мету та основні задачі дослідження, об'єкт, предмет і методи дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі «Теоретичні основи забезпечення інноваційного розвитку підприємств» узагальнено теоретичні основи сутності інновації та досліджено світовий досвід оцінки інноваційного розвитку підприємств, розкрито підхід до визначення ефективності технологічних інновацій і проаналізовано методи оцінки економічної ефективності інновацій.

Джерелами реалізації інновацій є матеріальні фонди, за рахунок яких здійснюється їхня реалізація. Фактори, що зумовлюють виникнення інновацій, це причини або рушійні сили, які породжують процеси або ситуації, що потребують нововведень. Узагальнення сутності інновації можна представити у вигляді моделі (рис. 1).

Рис. 1. Модель «інновації» як економічної категорії.

Процедурний механізм порівняння та вибору найліпшого з можливих варіантів технологічних інновацій здійснюється у певній послідовності.

По-перше, проводиться ранжування цілей розробки, виробництва й використання об'єктів технологічних інновацій; до вищого рангу відносять соціальні цілі та вимоги екологічної безпеки, до нижчого -- максимізацію економічної ефективності.

По-друге, визначаються варіанти технологічних інновацій однакового функціонального призначення. Вони проходять перевірку на відповідність соціальним цілям і вимогам екологічної безпеки, що їх зафіксовано в державних і міжнародних стандартах, а також у цільових нормативах соціального характеру -- якщо інновації не відповідають таким цілям і вимогам, то вони мають бути відхилені незалежно від рівня їхньої економічної ефективності.

По-третє, на кінцевій стадії процесу порівняння й вибору треба розглядати тільки соціально й екологічно допустимі (і в цьому розумінні -- ефективні) варіанти технологічних інновацій, найліпший з них визначається вже за економічним критерієм.

В результаті критичного аналізу виявлено, що наявні методики оцінки ефективності не інтегровані до оцінки сучасного стану системи обслуговування повітряного руху, не враховують особливості її інноваційного відтворення. Існуючі методики мають такий недолік як невиправдано оптимістичні оцінки від інноваційних пропозицій щодо супутникових технологій, що може призвести до невірної оцінки необхідних фінансових потоків, які, як виявлено автором, доцільні для змін в технології обслуговування повітряного руху.

Другий розділ роботи «Дослідження змін в обслуговуванні повітряного руху при впровадженні інновацій в аеронавігаційну систему» присвячено аналізу впровадження супутникових технологій в аеронавігаційну галузь та визначенню їхнього впливу на показники виробничої діяльності підприємств обслуговування повітряного руху.

У сучасних умовах в аеронавігаційній системі відбувається процес переходу від технології аеронавігаційних засобів наземного базування до технології космічного базування. Впровадження супутникових систем навігації дозволить підвищити пропускну спроможність повітряного простору, завдяки чому зросте ефективність його використання, причому без негативних наслідків для досягнутих рівнів безпеки польотів. Крім того, така система дозволить поліпшити обробку і передачу інформації, розширити можливості спостереження та підвищити точність навігації. Вважаємо, що переваги будуть і в загальнодержавному масштабі, адже скоротяться загальні витрати на експлуатацію та технічне обслуговування засобів у міру старіння традиційних наземних систем і поступового розгортання супутникових технічних засобів.

Зважаючи на значні відмінності регіонів в сучасному технічному оснащенні, потребах в зміні щільності руху в повітряному просторі й інвестиційних можливостях, доцільно обґрунтувати підходи до визначення ефективності різних інноваційних проектів.

У дисертаційному дослідженні проведено аналіз діяльності провайдерів аеронавігаційних послуг 36 країн-учасників EUROCONTROL. Проведений аналіз дозволив визначити особливості змін в економічній політиці та продуктивності провайдерів з часом і також які тенденції змін за 2003-2007 роки.

Загальний дохід по Європейській аеронавігаційній системі в 2007 році склав € 7880 млн. При цьому 80,1% доходу складають аеронавігаційні збори на маршрутному етапі польоту і 19,9% збори за зліт-посадку.

Витрати аеронавігаційної системи на одну сукупну годину польоту в європейському регіоні за 2003-2007 роки зростали, але в меншому ступені ніж збільшувався обсяг повітряного руху. В цілому, зменшення вартості однієї сукупної години польоту відбулося на 9,8%. Це обумовлено 2 відсотковим збільшенням обсягу льотних годин в поєднанні з більш низьким ростом витрат на одну сукупну годину польоту (8,9 %) (рис. 2).

Рис. 2. Зміни у витратах на одну сукупну годину польоту по Європі з 2003 по 2007 роки.

Встановлено, що авіаційні перевезення українськими авіакомпаніями відновлюються, а з урахуванням інтеграційних процесів та доцільності кращого використання повітряного простору розроблені основні стратегічні напрями розвитку Державного підприємства обслуговування повітряного руху України:

- підтримка належного рівня безпеки та підвищення ефективності при обслуговуванні повітряного руху цивільних повітряних суден;

- гармонізація та інтеграція системи організації повітряного руху України до Європейської системи організації повітряного руху згідно Європейській програмі організації повітряного руху;

- розвиток системи організації повітряного руху з урахуванням концепції систем зв'язку, навігації, спостереження/організації повітряного руху (CNS/ATM);

- організація гнучкого використання повітряного простору.

На основі викладених стратегічних напрямків встановлено сукупність критеріїв розробки системи інноваційного розвитку аеронавігації України у відповідності до норм ІСАО.

У третьому розділі «Удосконалення системи інноваційного розвитку підприємств обслуговування повітряного руху» запропоновано комплекс заходів, який складається з:

1. Створення механізму впровадження інновацій в аеронавігаційну систему обслуговування повітряного руху з використанням методу критичного шляху;

2. Удосконалення методики критеріального відбору систем обслуговування повітряного руху з використанням методу експертних оцінок - методу аналізу ієрархій.

3. Модифікації економіко-математичної моделі оцінювання ефективності інновацій в систему обслуговування повітряного руху з урахуванням встановленого рівня безпеки польотів

Для реалізації запропонованих заходів:

1. Запропоновано систему впровадження інновацій в аеронавігаційну систему для підвищення ефективності аеронавігаційного обслуговування польотів (рис. 3).

Оптимізацію впровадження інновацій в аеронавігацйну систему визначають за методом критичного шляху, в результаті чого побудовано мережу послідовностей процесів (рис. 4). В результаті дослідження було визначено, що критичними є процеси економічного і фінансового аналізу, аналіз економічних наслідків в рамках держави, визначення потреби в іноземній валюті та визначення джерела надходження коштів.

Було зроблено висновок, що при впровадженні інновацій в аеронавігаційну систему необхідно приділяти першочергову увагу виконанню критичних процесів, забезпеченню їх необхідними трудовими та матеріальними ресурсами, щоб гарантувати дотримання термінів впровадження інноваційної програми.

Рис. 3. Механізм реалізації інновацій в систему аеронавігаційного обслуговування польотів

Рис. 4. Мережевий графік впровадження інновацій в аеронавігаційну систему.

2. Для вирішення задачі удосконалення методики критеріального відбору систем обслуговування повітряного руху був використаний метод експертних оцінок - метод аналізу ієрархій, за допомогою якого визначено вплив інновацій на ефективність виробничої діяльності підприємств обслуговування повітряного руху. Для реалізації цього методу розроблена ієрархічна система критеріїв оцінки ефективності виробничої діяльності підприємств обслуговування повітряного руху (рис. 5).

Нами проведено порівняння існуючої аеронавігаційної системи, в якій для навігації використовуються наземні радіолокатори, з двома умовними системами. Одна з них передбачає використання комбінованої схеми системи зв'язку, навігації, спостереження, інша передбачає стовідсоткову заміну наземних радіолокаторів супутниковими технологіями.

Размещено на http://allbest.ru

Рис. 5. Структура системи критеріїв і факторів для оцінки виробничої діяльності і продуктивності підприємств обслуговування повітряного руху.

В результаті обробки експертних опитувань прийшли до висновку, що найбільш ефективним та економічно вигідним на теперішньому етапі є часткове застосування супутникових технологій. При цьому зберігаються найбільш ефективні радіолокаційні системи, які доповнюються новітніми супутниковими системами, що посилять якість аеронавігаційного обслуговування польотів.

3. Для отримання більш гнучкої системи оцінки інноваційного забезпечення польотів проведено модифікацію існуючої методики оцінки ефективності впровадження інновацій та створена модель оцінки ефективності впровадження системи автоматичного залежного спостереження при обслуговуванні повітряного руху, яка дозволяє врахувати встановлений рівень безпеки польотів. Оскільки установка й експлуатація технічних станцій наземного базування вимагає багато засобів, при цьому використання супутникових технологій набагато дешевший процес. Тому доцільність використання системи залежного спостереження при обслуговування повітряного руху очевидна. Отже Q_k є тим доходом (або той виграш у витратах), який може бути отриманий при використанні системи залежного спостереження замість технічних станцій.

де Q_yr - вартість установки r-х технічних станцій;

Q_Т.С.r - вартість r-х технічних станцій;

- нормовані експлуатаційні витрати для r-х технічних станцій;

t_1єr - передбачуваний термін експлуатації r-х технічних станцій до морального зносу;

N_t.c - загальна кількість технічних станцій.

Загалом отримані результати дослідження підтверджують дієвість запропонованих методичних та організаційних підходів, практичних рекомендацій щодо побудови системи забезпечення інноваційного розвитку підприємств обслуговування повітряного руху.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні на основі систематизації, узагальнення теоретичних та практичних підходів до підвищення ефективності інноваційного забезпечення польотів (на прикладі підприємства обслуговування повітряного руху) вирішено науково-практичні завдання формування системи впровадження інновацій в аеронавігаційне обслуговування повітряного руху. Що в сутності вирішує актуальну проблему формування в перспективі механізму ефективної інноваційної діяльності. За результатами проведених досліджень автором обґрунтовано такі висновки та винесено пропозиції:

1. На основі критичного аналізу сучасного стану забезпечення польотів визначено, що рівень задоволення потреб споживачів аеронавігаційних послуг є незадовільним. Тому нами удосконалено, розширено та уточнено форми реалізації методу оцінювання впровадження інновацій в систему аеронавігаційного обслуговування польотів.

2. Виявлено, що наявні методики оцінки ефективності не інтегровані до сучасного стану системи аеронавігаційного обслуговування польотів, не враховують особливості її інноваційного відтворення. Для них характерний такий недолік, як невиправдано оптимістичні оцінки від інноваційних пропозицій щодо супутникових технологій, що призводить до неправильної оцінки необхідних фінансових потоків.

3. Аналіз ефективності функціонування аеронавігаційної системи, аналіз стану забезпечення безпеки польотів, аналіз процесу інтеграції аеронавігаційної системи України в європейську аеронавігаційну систему дозволив зробити висновок, що аеронавігаційна система нашої країни потребує визначення кредитно-інвестиційних можливостей залучення капіталу. Найбільш важливі вигоди від використання супутникових технологій полягають у скороченні сумарних витрат на забезпечення ефективності польотів.

4. Сформовано й адаптовано до системи обслуговування повітряного руху критеріальні оцінки ефективності надання нових послуг (скорочення маршруту польоту, визначення місцерозташування літального апарату) з метою узгодження інтересів споживачів і постачальників аеронавігаційних послуг.

5. Запропоновано комплекс заходів щодо удосконалення системи інноваційного розвитку підприємств обслуговування повітряного руху, що дає змогу: оптимізувати часовий механізм упровадження інновацій у систему аеронавігаційного обслуговування польотів; визначати вплив інновацій на ефективність виробничої діяльності підприємств обслуговування повітряного руху; оцінювати ефективність інноваційного забезпечення підприємств обслуговування повітряного руху з урахуванням необхідного рівня безпеки польотів.

6. Удосконалено механізм упровадження інновацій у систему обслуговування повітряного руху, який передбачає розробку і виконання дев'яти взаємопов'язаних процесів. Для цього застосовано метод критичного шляху, який дозволяє гарантувати дотримання термінів впровадження інноваційної програми, і отримати більш гнучку систему оцінювання ефективності інноваційного забезпечення підприємств обслуговування повітряного руху.

7. Удосконалено механізм застосування методу експертних оцінок , як різновиду методу аналізу ієрархій для критеріального відбору систем обслуговування повітряного руху. За допомогою методу експертних оцінок проведено порівняння наявної системи з двома проектами. Один з них передбачає використання комбінованої системи зв'язку, навігації, спостереження, тобто часткове застосування супутникових технологій. Інший проект передбачає стовідсоткову заміну наземних радіолокаторів супутниковими технологіями. У наслідок проведеного експерименту визначено, що найбільш ефективною й економічно вигідною є аеронавігаційна система з комбінованою формою системи зв'язку, навігації та спостереження, які є важливими інструментами управління для постачальників аеронавігаційного обслуговування, регламентуючих органів і користувачів. Комбінована система інновацій є прийнятною для потенційно нових інвестицій і відповідних витрат користувачів.

8. Модифікована економіко-математична модель оцінки економічної ефективності інновацій в систему обслуговування повітряного руху передбачає, при визначенні коефіцієнта ефективності, врахування безпеки польотів. Методика проста, але вимагає великої кількості статистичних даних, а також строгого обґрунтування і ретельного прогнозування багатьох чинників роботи майбутньої системи її взаємозв'язків з навколишнім середовищем. Головними характеристиками якості системи обслуговування повітряного руху є безпека польотів, затримки повітряного руху, продуктивність, економічна ефективність, що прийнято як категорії ефективності виробничої діяльності.

Отримані наукові положення мають теоретичний та прикладний характер, а також відповідають сучасним вимогам до формування та реалізації інновацій у розвиток та ефективне функціонування системи аеронавігаційного обслуговування польотів, що буде сприяти підвищенню результативності авіатранспортної діяльності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Результати дисертаційного дослідження надруковані у наступних виданнях:

У фахових виданнях:

1. Колотуша Л. М. Розроблення дослідницької моделі для визначення завантаженості авіадиспетчера при керуванні рухом на етапі «Поверхня-поверхня» / Колотуша Л. М., Колотуша В. П. // Проблеми транспорту: зб. наук. пр. - К. : НТУ, 2004. - Вип. 1. - С. 36-39. (Особисто здобувачу належить реалізація дослідницької моделі для визначення завантаженості авіадиспетчера).

2. Колотуша Л. М. Пропускна спроможність системи диспетчерського управління повітряним рухом. / Дем'янчук В. С., Колотуша В. П., Колотуша Л. М. // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури: зб. наук. пр. - К. : КУЕТТ, 2005. - Вип. 10. - С. 74-79. (Особисто здобувачу належить визначення факторів впливу на фактичний рівень пропускної спроможності повітряного простору.)

3. Колотуша Л. М. Алгоритм організації/реорганізації ОПР на етапі стратегічного планування / Колотуша В. П., Рудас С. І., Ярощук А. П., Колотуша Л. М. // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури: зб. наук. пр. - К. : КУЕТТ, 2007. - Вип. 14. - С. 90-93. (Особисто здобувачу належить визначення процесів організаційного управління системи обслуговування повітряного руху).

4. Колотуша Л. М. Застосування показника скоректованої складності повітряного руху при визначенні економічної оцінки діяльності авіадиспетчера / Колотуша В. П., Колотуша Л. М. // Проблеми системного підходу в економіці: зб. наук. пр. - К. : НАУ, 2008. - Вип. 24. - С. 83-88. (Особисто здобувачу належить визначення факторів складності елемента структури повітряного простору).

5. Колотуша Л. М. Інтеграція вітчизняної аеронавігаційної системи в європейську авіаційну галузь / Колотуша Л. М. // Проблеми системного підходу в економіці: зб. наук. пр. - К. : НАУ, 2008. - Вип. 25. - С. 150-154.

6. Колотуша Л. М. Визначення показників виробничої діяльності і продуктивності системи обслуговування повітряного руху / Колотуша Л. М. // Проблеми системного підходу в економіці: зб. наук. пр. - К. : НАУ, 2009. - Вип. 31. - С. 118-122.

8. Колотуша Л. М. Відбір інноваційних проектів аеронавігації за допомогою переліку критеріїв / Колотуша Л. М. // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури. зб. наук. пр. - К. : НАУ, 2010. - Вип. 25. - С. 67-72.

Інші видання

9. Колотуша Л.М. Застосування комбінованих методів у прогнозуванні транспортних процесів // Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції студентів та молодих учених «Політ-2004». -К. : НАУ, 2004. - С. 32-36.

10. Колотуша Л. М. Тенденції розвитку авіаційних послуг в Європейському регіоні та в Україні /Колотуша Л. М. // Матеріали 7 Міжнародної науково-практичної конференції «Ринок послуг комплексних транспортних систем та прикладні проблеми логістики». - К. : АВТОЕКСПО, 2005. - С. 210-216.

11. Колотуша Л. М. Еволюція підходів до проблем якості / Колотуша Л. М. // Матеріали VІ Міжнародної наукової конференції студентів та молодих учених «Політ-2006». - К. : НАУ, 2006. - С. 24-25.

12. Колотуша Л. М. Розробка і впровадження галузевих стандартів на базі стандартів ІСО 9000 підприємствами аеронавігаційного обслуговування / Колотуша Л. М. // Матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні проблеми глобальних процесів у світовій економіці». - К. : НАУ, 2007. - С. 79-81.

13. Колотуша Л.М. Дослідження загальних закономірностей функціонування системи якості на підприємствах аеронавігаційного обслуговування / Колотуша Л. М. // Матеріали VII Міжнародної наукової конференції студентів та молодих учених «Політ-2007». - К. : НАУ, 2007. - С. 54-55.

14. Колотуша Л. М. Оцінка варіантів та вибір цілереалізуючих процесів впровадження техніки та технології / Колотуша Л. М. // Матеріали першої науково-практичної конференції «Теоретичні та прикладні аспекти моделювання соціоекологоекономічних процесів в економічній системі регіону на прикладі Міжнародного центру миро творчості та безпеки та Яворівської вільної економічної зони». - К. : ДУІКТ, 2009. - С. 9-11.

15. Колотуша Л. М. Модель визначення ефективності впровадження інноваційних проектів в аеронавігаційну систему // Матеріали науково-практичної конференції «Інноваційно-інвестиційні проблеми розвитку економіки України». К. : НАУ, 2009. - С. 31.

Размещено на Allbest.ru