Модернізація інфраструктури національного та міжнародного значення у прикордонному регіоні (на матеріалах Закарпатської області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

"Ужгородський національний університет"

УДК 332.135:338.49

Спеціальність: 08.00.05 - Розвиток продуктивних сил

і регіональна економіка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Модернізація інфраструктури національного та міжнародного значення у прикордонному регіоні (на матеріалах Закарпатської області)

Кальницька Марина Анатоліївна

Ужгород - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економіки, менеджменту та маркетингу ДВНЗ "Ужгородський національний університет" Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Мікловда Василь Петрович, ДВНЗ "Ужгородський національний університет", завідувач кафедри економіки, менеджменту та маркетингу

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Мікула Надія Анатоліївна, Інститут регіональних досліджень Національної академії наук України, завідувач відділу проблем ринкової інфраструктури та транскордонного співробітництва, м. Львів

кандидат економічних наук, професор Передрій Олександр Самійлович, Закарпатський державний університет МОН України, завідувач кафедри економічної теорії та менеджменту, м. Ужгород

Захист відбудеться 23 квітня 2010 р. о 1000 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 61.051.02 в ДВНЗ "Ужгородський національний університет" за адресою: 88000, м. Ужгород, пл. Народна, 3, ауд. 47.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДВНЗ "Ужгородський національний університет" за адресою: 88000, м. Ужгород, вул. Капітульна,9.

Автореферат розіслано "22" березня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, доцент Чубарь О.Г.

Анотації

Кальницька М.А. Модернізація інфраструктури національного та міжнародного значення у прикордонному регіоні (на матеріалах Закарпатської області). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 - розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. Державний вищий навчальний заклад "Ужгородський національний університет", Ужгород, 2010.

Розроблено теоретико-методологічні основи дослідження функціонування, стану, модернізації інфраструктури національного та міжнародного значення в прикордонному регіоні. Розкрито авторське трактування дефініції "інфраструктура національного та міжнародного значення". Обґрунтована необхідність створення регіональних органів управління інфраструктурою національного і міжнародного значення для кожного прикордонного регіону.

Виявлено особливості функціонування інфраструктури національного та міжнародного значення в Закарпатській області та окреслені особливі вимоги до неї. Встановлена необхідність збільшення потужності й активізації подальшого розвитку такої інфраструктури у зв'язку з перетворенням західного кордону України в кордон з ЄС та зростанням кількості його перетинів. модернізація міжнародний прикордонний

Проаналізовано її вплив на регіональний розвиток. Окреслено напрями вдосконалення нормативно-правового поля, що регламентує розвиток, модернізацію та управління модернізацією інфраструктури. Виділено найважливіші напрями модернізації інфраструктури національного та міжнародного значення в Закарпатській області в контексті завдань програмно-стратегічної документації.

Ключові слова: прикордонний регіон, інфраструктура національного та міжнародного значення, модернізація.

Кальницкая М.А. Модернизация инфраструктуры национального и международного значения в приграничном регионе (на материалах Закарпатской области). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.05 - развитие производительных сил и региональная экономика. Государственное высшее учебное заведение "Ужгородский национальный университет", Ужгород, 2010.

Диссертация посвящена разработке теоретико-методологических основ исследования функционирования, состояния и модернизации инфраструктуры национального и международного значения в приграничном регионе.

Дана авторская трактовка дефиниции "инфраструктура национального и международного значения".

В условиях расширения Европейского Союза стало актуальным развитие инфраструктуры в приграничных регионах Украины. В перспективе решение этой задачи послужит не только развитию международного сотрудничества, но и повысит интерес иностранных инвесторов к нашему государству, позволит активизировать развитие еврорегионов.

На основе проведенного исследования автором обоснована необходимость разработки региональных концепций развития инфраструктуры национального и международного значения для каждого приграничного региона, в том числе для Закарпатской области. Сформированы научно обоснованные принципы, на которых должны базироваться такие концепции.

Обоснована необходимость создания региональных органов управления или регулирования развития инфраструктуры национального и международного уровня в приграничном регионе, которые целесообразно создать в структурах областных государственных администраций.

Выявлены особенности функционирования инфраструктуры национального и международного значения в Закарпатской области, проявляющиеся в специфических требованиях к этой инфраструктуре со стороны четырех государств, с которыми граничит указанный регион, в частности владение языками соседних государств. Очерчено влияние специфики географического положения Закарпатской области на формирование особых требований к инфраструктуре национального и международного значения (географический центр Европы расположен недалеко от города Рахова). Определено, что после того, как Украина стала независимым государством, географическое положение региона превратилось в стимулирующий фактор развития инфраструктуры национального и международного значения.

Проанализирована специфика природно-ресурсного потенциала как фактора формирования, развития и функционирования инфраструктуры национального и международного значения в Закарпатской области. С одной стороны, он (к примеру, горный рельеф) привлекает пользователей этого вида инфраструктуры на территорию региона, а с другой - существенно усложняет строительство и эксплуатацию упомянутой инфраструктуры. Доказана необходимость выделения дополнительных средств при построении объектов инфраструктуры национального и международного значения в структуре населенных пунктов и отдельно возведенных для защиты последних от специфических климатических явлений, в частности от наводнений. Обосновано, что эффективное функционирование инфраструктуры национального и международного значения зависит от внедрения инновационных технологий строительства современных инфраструктурных объектов, способных противостоять стихийным природным явлениям, и для предупреждения последних.

Установлена необходимость увеличения мощности и активизации дальнейшего развития инфраструктуры национального и международного значения в Закарпатской области в связи с преобразованием западной границы Украины в границу с Европейским Союзом и ростом количества её пересечений, в частности необходимость развития сети малых приграничных переходов, расширения кооперационных связей между предприятиями по обе стороны границы (в первую очередь объектами малого и среднего бизнеса), стимулирования небольших инвестиционных проектов. Очерчены такие особенности функционирования таможенной инфраструктуры, как влияние на цену импортированных товаров, предотвращение проникновения в Украину контрабандных товаров, организация сотрудничества с таможенниками других стран мира и т.д.

Осуществлен анализ влияния инфраструктуры национального и международного значения в Закарпатской области на региональное развитие. Дана оценка новейших форм производительных сил, очерчены направления усовершенствования нормативно-правового поля, которое регламентирует развитие, модернизацию и управление модернизацией инфраструктуры национального и международного значения. Выделены важнейшие направления модернизации исследуемой инфраструктуры в контексте задач прогнозно-программно-стратегической документации. Обоснована важность и целесообразность формирования международных логистических систем и создания логистических центров, развития сетевой и кластерной экономики.

Ключевые слова: приграничный регион, инфраструктура национального и международного значения, модернизация.

Kalnitska M.A. Upgrading of infrastructure of national and international value in the border region (based on the materials of Transcarpathian region). - Manuscript.

Thesis for receiving the scientific degree of candidate of economic sciences, specialty 08.00.05 - the development of productive forces and regional economy. - State Higher Education Establishment "Uzhgorod National University", Uzhgorod, 2010.

A theoretical and methodological foundations, state and upgrade the infrastructure of national and international value in the border region are developed. The content of the concept of infrastructure of national and international value in the author's interpretation is disclosed. The necessity of developing the regional government infrastructure of national and international importance for each border region is grounded.

The features of the functioning of the infrastructure of national and international importance in the Transcarpathian region are discovered, and outlined specific requirements for it. It is necessary to increace the capacity and to enhance the further development of infrastructure of national and international importance in the Transcarpathian region in connection with the transformation of the western Ukraine's border to the border with the EU and an increasing number of border crossings. An estimation of the new forms of productive forces is carried out, outlined areas of improvement of the legal field, which regulates development and modernization of infrastructure of national and international importance in the Transcarpathian region.

Keywords: border region, infrastructure of national and international value, modernization.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Розширення Європейського Союзу актуалізувало розвиток інфраструктури в прикордонних регіонах України. В перспективі розв'язання цього завдання не тільки сприятиме зміцненню міжнародної співпраці, а й зумовить посилення активності закордонних інвесторів на теренах України, дозволить активізувати соціально-економічний розвиток транскордонних утворень (єврорегіонів) тощо.

Особливо актуальним є розвиток у прикордонних регіонах України інфраструктури національного та міжнародного значення. Адже в умовах розгортання процесів глобалізації вже в найближчій перспективі зросте роль прикордонних територій в інтенсифікації міждержавних інтеграційних процесів.

Проблеми розвитку інфраструктури прикордонних територій розглядаються багатьма українськими науковцями. Але праць, в яких би досліджувались питання розвитку інфраструктури національного та міжнародного значення, не так вже й багато.

Значною мірою це пов'язано з тривалим існуванням так званої "залізної завіси" Ї закритих кордонів під час існування колишнього Радянського Союзу, через що прикордонні території, як правило, були депресивними, та політикою країни, яка передбачала розвиток у прикордонних регіонах переважно військової інфраструктури. Погляд на зазначені регіони як на буферні зони з суто захисною функцією виключав потребу в дослідженнях, пов'язаних з розвитком інфраструктури національного і міжнародного рівня. Наслідками були не тільки відсутність теоретичних обґрунтувань дослідження останньої, але й надзвичайно низький рівень розвитку всіх видів інфраструктури, зокрема житлово-комунального, готельного, дорожнього, вулично-дорожнього господарства, енергетичного сектору, транспортних та інформаційних комунікацій в прикордонних регіонах, гальмування їх соціально-економічного зростання протягом тривалого часу.

Після здобуття Україною незалежності на порядок денний постало питання розбудови та модернізації інфраструктури національного та загальноєвропейського значення, насамперед у прикордонних регіонах, оскільки вони стали своєрідним плацдармом міжнародного обміну інформацією, ресурсами, робочою силою, товарами й послугами. Результати наукових досліджень інфраструктури в прикордонних регіонах викладені в працях О.Д. Василика, П.Ю. Бєлєнького, І.В.Бутирської, В.М. Геєця, А.А. Чухна, Б.М. Данилишина, М.І.Долішнього, В.С. Коломийчука, С.А. Романюка, В.П. Мікловди, М.І. Пітюлича та ін. Разом з тим низка проблем, пов'язаних з розвитком інфраструктури національного і міжнародного рівня в прикордонних регіонах, залишилась невирішеною. Серед них найважливішими є теоретичне обґрунтування суті інфраструктури національного та міжнародного значення у прикордонному регіоні як об'єкта управління, розроблення підходів до її розбудови і модернізації. Це й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження, її актуальність і своєчасність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження тісно пов'язане з низкою науково-дослідних робіт, що виконувалися у Львівському інституті регіональних досліджень НАН України, зокрема при розробці НДР "Розроблення проекту Стратегії економічного та соціального розвитку Закарпатської області до 2015 року" (Договір з головним управлінням економіки Закарпатської обласної державної адміністрації №2-06 від 06.02.2006р. - державний реєстраційний номер 0106U002907), НДР "Стимулювання регіонального розвитку Закарпатської області" (державний реєстраційний номер 0108U001461), НДР "Трансформація територіально-галузевої структури господарського комплексу Карпатського регіону" (державний реєстраційний номер 0106U013078). Автор дисертаційного дослідження брала безпосередню участь у формуванні понятійно-термінологічного апарату, розробленні теоретико-методологічних основ, здійсненні аналітичних і прогнозних розрахунків та експертних оцінок, пов'язаних з найрізноманітнішими аспектами формування і розвитку інфраструктури прикордонного регіону - Закарпатської області.

Мета і основні завдання наукового дослідження.

Мета дослідження полягає в поглибленні наукових основ вивчення і визначення напрямів перспективного формування та розвитку інфраструктури національного та міжнародного значення у прикордонному регіоні - Закарпатській області й управління цим процесом в умовах розбудови національної економіки.

Досягнення цієї мети вимагало розв'язання низки завдань, а саме:

- розкрити суть інфраструктури національного та міжнародного значення у прикордонному регіоні як об'єкта управління;

- окреслити зміст модернізації інфраструктури, зокрема проаналізувати потреби, завдання, ресурси її здійснення;

- виявити підходи до модернізації інфраструктури в прикордонному регіоні в контексті міжнародної економічної інтеграції;

- проаналізувати особливості виникнення і розвитку інфраструктури національного та міжнародного значення у прикордонному регіоні;

- окреслити особливості функціонування інфраструктури національного та міжнародного значення в Закарпатській області та визначити роль міжнародних агенцій та інституцій в цьому процесі;

- дослідити будову механізму управління модернізацією інфраструктури в прикордонному регіоні;

- відстежити розвиток нормативно-правового поля для поліпшення управління модернізацією інфраструктури;

- сформувати напрями модернізації інфраструктури національного та міжнародного рівня в Закарпатській області, розкрити значення розвитку міжнародної логістики, мережної та кластерної економіки;

- обґрунтувати регіональну політику і регіональну інтеграцію як засіб реалізації національних інтересів в удосконаленні управління модернізацією інфраструктури.

Об'єкт і предмет дослідження.

Предметом дослідження є розробка теоретичних основ організації управління і регулювання розвитку інфраструктури національного та міжнародного значення у прикордонному регіоні.

Об'єктом дослідження обрано процеси формування і розвитку інфраструктури національного та міжнародного значення у прикордонному регіоні.

Методи дослідження дисертаційної роботи становлять загальнонаукові методи економічних досліджень, класичні положення економічної теорії, а також положення науки "розвиток продуктивних сил і регіональна економіка", наукові публікації вітчизняних та зарубіжних дослідників з питань розвитку інфраструктури національного та міжнародного значення у прикордонному регіоні, чинне законодавство України в галузі управління економікою, зокрема у сфері управління розвитком інфраструктури регіону.

Інформаційною базою дослідження послужили матеріали спеціальних періодичних статистичних видань, що характеризують результати функціонування інфраструктури національного та міжнародного значення у прикордонному регіоні та управління її розвитком, зокрема аналітичні розрахунки автора, здійснені в процесі виконання роботи.

У процесі наукового дослідження використовувалася низка методів, серед яких найважливішими є: літературно-монографічний і статистичний - для вивчення особливостей розвитку інфраструктури національного та міжнародного значення у прикордонному регіоні; просторового, економічного, статистичного і соціологічного аналізу - для всебічного вивчення об'єкта дослідження; системно-структурний аналіз - для дослідження будови інфраструктури національного та міжнародного значення у прикордонному регіоні; метод порівняння - для виявлення особливостей управління розвитком інфраструктури національного та міжнародного значення у різних прикордонних регіонах; графічний і картографічний - для візуального відображення вивчених явищ і процесів, пов'язаних з особливостями формування і розвитку досліджуваної інфраструктури; моделювання - для розробки стратегічних напрямів управління розвитком інфраструктури національного та міжнародного значення у прикордонному регіоні.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи полягає у наступному:

Вперше:

- обґрунтовано необхідність розробки регіональних концепцій розвитку інфраструктури національного і міжнародного значення для кожного прикордонного регіону, в тому числі й для Закарпатської області, на сформованій автором теоретико-методологічній базі й підібраній для здійснення дослідження системі методів; сформовано науково обґрунтовані принципи, на яких повинні базуватися такі концепції: системності; ієрархічності; інтегрованості інфраструктури національного і міжнародного рівня прикордонного регіону в європейську інфраструктурну систему; цілепокладання, тобто виконання елементами інфраструктури національного і міжнародного рівня прикордонного регіону покладених на них функцій; інноваційності, чи дифузії інноваційної інфраструктури в інфраструктуру національного і міжнародного рівня прикордонного регіону.

Удосконалено:

- трактування змісту поняття "інфраструктура", під якою автор розуміє ті об'єкти, установи, організації, інститути, які забезпечують реалізацію конкретних функцій територіальних систем (галузевих та інтегральних) того чи іншого ієрархічного рівня; при цьому обґрунтовано, що інфраструктура, як і досліджувані галузеві чи інтегральні територіальні системи, є ієрархічною і може бути глобальною (міжнародною), національною, регіональною, локальною; прикордонна інфраструктура тлумачиться автором як об'єкти, установи, організації, інститути, які забезпечують реалізацію специфічних функцій прикордонного регіону: захист кордонів держави, забезпечення її цілісності, руху товарів, робочої сили, туристів, інформації між різними країнами, запобігання нелегальній міграції, контрабанді та ін.

- підходи до оцінки впливу інфраструктури національного та міжнародного значення в Закарпатській області на регіональний розвиток, що дало змогу виявити наступне: завдячуючи зазначеній інфраструктурі, області вдалося активізувати тенденції економічного та соціального розвитку в 2000-2007 рр. порівняно з іншими регіонами;

- підходи до оцінки впливу економіки прикордонного регіону на розбудову інфраструктури національного та міжнародного значення, що дозволило відслідкувати перетворення впровадження інновацій на підприємствах прикордонного регіону на потужний фактор прискорення розвитку цієї інфраструктури;

- напрями модернізації інфраструктури національного та міжнародного значення в Закарпатській області в контексті завдань прогнозно-програмно-стратегічної документації, зокрема обґрунтування необхідності формування міжнародних логістичних систем й логістичних центрів, розвитку мережної та кластерної економіки.

Знайшли подальший розвиток:

- підходи до удосконалення структури органів управління регіонального рівня; зокрема, запропонована організація регіональних органів управління чи регулювання розвитку інфраструктури національного і міжнародного рівня в прикордонному регіоні й обґрунтована можливість їх створення в структурах облдержадміністрацій;

- напрями удосконалення нормативно-правового поля, що регламентує розвиток та управління модернізацією інфраструктури національного та міжнародного значення в Закарпатській області; при цьому обґрунтовано необхідність розширення і вдосконалення договірно-правової бази з розвитку міжнародного митного співробітництва України;

- підходи до функціонування новітніх форм продуктивних сил у межах прикордонного регіону у вигляді інноваційно-технологічних територіальних утворень (інноваційні центри й інкубатори, науково-технологічні парки й технополіси), інноваційно-економіко-організаційних утворень (спеціальні економічні зони - СЕЗ, вільні економічні зони - ВЕЗ, території пріоритетного розвитку - ТПР), інноваційно-комунікативних територіальних утворень (логістичні центри); на міжнародному рівні - інноваційно-політико-економіко-організаційних територіальних утворень (єврорегіони); при цьому окреслено проблеми функціонування зазначених форм (нестабільність законодавства, протистояння інтересів тощо) та обґрунтовано, що вони здатні активізувати регіональний розвиток, впливати на зміни територіальної й галузевої структури господарства прикордонного регіону.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність дослідження полягає в розробленні підходів до формування організаційно-економічного механізму управління реалізацією обраної моделі розвитку інфраструктури національного та міжнародного значення у прикордонному регіоні. Зокрема, запропоновані рекомендації щодо розробки спеціальної програми заходів, спрямованих на поліпшення управління функціонуванням інфраструктури національного та міжнародного значення у прикордонному регіоні.

Результати досліджень були використані при розробці науково-дослідної роботи Інституту регіональних досліджень НАН України "Стратегія соціально-економічного розвитку Закарпатської області на період до 2015 року", аналітичні та методичні матеріали зазначеної Стратегії використовуються Закарпатською обласною державною адміністрацією в процесі управління регіоном (довідка про впровадження № 10/647 від 20 жовтня 2006р.). Рекомендації щодо теоретико-методичних та організаційно-економічних підходів до формування прикордонної інфраструктури та її модернізації використовуються в навчальному процесі економічного факультету ДВНЗ "Ужгородський національний університет" при викладанні дисципліни "Регіональна економіка" (довідка про впровадження № 01-10/2258 від 4 грудня 2009р.).

Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати, що викладені в дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті ідеї і положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів роботи. Основні положення, висновки та рекомендації дисертаційної роботи апробовані на таких науково-практичних конференціях: міжнародній науково-практичній конференції "Сталий розвиток Карпат: сучасний стан та стратегія дій" (9-10 листопада 2006р., Львівська область, смт Славське), щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу ДВНЗ "Ужгородський національний університет" у 2006-2009роках.

Результати проведених досліджень впроваджено і використано в практиці діяльності Закарпатської облдержадміністрації та Закарпатської обласної ради.

Публікація результатів дослідження. Основні наукові положення, висновки і рекомендації автора опубліковані у семи наукових працях, загальним обсягом 4,07 д.а., в тому числі 3,99 д.а. належить особисто автору. У фахових виданнях опубліковано 4 статті.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку із 153 використаних літературних джерел. Повний обсяг дисертації становить 182 сторінки друкованого тексту, містить 15 рисунків, 11 таблиць, 4 додатки.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність, мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі "Теоретичні основи дослідження інфраструктури національного та міжнародного значення у прикордонному регіоні" розкрита суть інфраструктури національного й міжнародного значення у прикордонному регіоні та її модернізації, висвітлено потреби, завдання, ресурси модернізації та розкрито основи й особливості управління зазначеною інфраструктурою.

Автором розвинуто понятійно-термінологічний апарат теми дослідження. З огляду на трансформацію впродовж другої половини ХХ ст. трактування поняття "інфраструктура" та неоднозначність його тлумачення низкою відомих українських вчених, як-от: П.Ю. Бєлєнький, І.В. Бутирська, О.Д. Василик, В.М. Геєць, Б.М. Данилишин, М.І. Долішній, В.С. Коломийчук, С.І. Пирожков, С.М. Писаренко, С.А. Романюк, У.Я. Садова, Л.Т. Шевчук, А.А. Чухно, С.І. Юрій та інші, запропоновано авторське трактування цієї дефініції, згідно з яким інфраструктура Ї це ті об'єкти, установи, організації, інститути, які забезпечують реалізацію конкретних функцій територіальних систем (галузевих та інтегральних) того чи іншого ієрархічного рівня; при цьому обґрунтовано, що інфраструктура, як і досліджувані галузеві чи інтегральні територіальні системи, є ієрархічною і може бути глобальною (міжнародною), національною, регіональною, локальною; прикордонна інфраструктура тлумачиться автором як об'єкти, установи, організації, інститути, які забезпечують реалізацію специфічних функцій прикордонного регіону: захист кордонів держави, забезпечення її цілісності, руху товарів, робочої сили, туристів, інформації між різними країнами, запобігання нелегальній міграції, контрабанді та ін.

Територія дослідження Ї Закарпатська область, згідно з нормативно-законодавчими актами України (Закон України "Про стимулювання розвитку регіонів", Постанова Кабінету Міністрів України від 21 липня 2006 р. №1001 "Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року") є регіоном. Це поняття є ключовим у регіоналістиці, регіонології, регіональній економіці, регіональній науці, регіонознавстві. Регіони виокремлюються відповідно до певних цілей і завдань. При цьому найголовнішим завданням є управління розвитком регіону. В дисертаційній роботі акцент зроблено на управління модернізацією інфраструктури національного та міжнародного значення в межах Закарпатської області як одного з найрепрезентативніших прикордонних регіонів України.

Як уже зазначалося, прикордонний регіон (регіон, що прилягає до державного кордону) як територіальна система повинен виконувати специфічні функції: захист кордонів держави, забезпечення її цілісності, руху товарів, робочої сили, капіталів, туристів, інформації між різними країнами, запобігання нелегальній міграції, контрабанді та ін. Такі функції можуть реалізуватися лише за допомогою спеціальних видів інфраструктури, а саме: прикордонної інфраструктури, митної інфраструктури, які хоча й розташовуються на території прикордонного регіону, але є видами інфраструктури одночасно міжнародного і національного значення. Крім того, в цьому контексті не можна не враховувати й транспортну інфраструктуру міжнародного й національного рівня, без якої неможливе здійснення міжнародної співпраці.

Інфраструктура прикордонного регіону поділяється на кілька видів: прикордонну інфраструктуру, що забезпечує прикордонну торгівлю; інфраструктуру, органи якої координують профілактичні та оперативні заходи щодо протидії нелегальній міграції, вирішують питання набуття або припинення громадянства України, займаються реєстрацією та обліком фізичних осіб, забезпечують документами для в'їзду або виїзду, контролюють дотримання правил паспортної системи; транспортну інфраструктуру міжнародного і національного рівня, представлену розгалуженою транспортною мережею та наявністю потужного залізничного комплексу Мукачево-Батьово-Чоп-Ужгород-Королево-Дяково, міжнародного транспортного коридору № 5 (Критського) Лісабон-Будапешт-Чоп-Київ-Волгоград. Ядром інфраструктури прикордонного регіону є митна інфраструктура, яка в Закарпатській області є відносно самостійною ланкою Державної митної служби України. Весь необхідний спектр державних і приватних структур, що забезпечують розвиток і підтримку всіх стадій інноваційного циклу, охоплює інноваційна інфраструктура, роль котрої в інфраструктурі національного та міжнародного значення з плином часу лише зростатиме.

Очевидно, що прикордонний регіон повинен мати специфічну інфраструктуру міжнародного та національного рівня, яка повинна забезпечувати реалізацію функцій регіону як прикордонної територіальної суспільної системи. Така інфраструктура широко представлена в Закарпатській області. Вона має доволі розвинену структуру, але потребує модернізації.

Під модернізацією інфраструктури національного та міжнародного значення у прикордонному регіоні ми розумітимемо комплекс заходів, направлений на вдосконалення, поліпшення, оновлення об'єктів, установ, організацій, комунікацій тощо, які входять до складу цих видів інфраструктури, приведення їх у відповідність до нових вимог і норм, технічних умов, показників якості. Головне завдання модернізації митної інфраструктури - створення ефективної, на рівні світових стандартів системи митного контролю за торговельними потоками, що проходять через Україну, для захисту національних економічних інтересів держави.

З огляду на це обґрунтовано необхідність розроблення регіональних концепцій розвитку інфраструктури національного і міжнародного значення для кожного прикордонного регіону, в тому числі для Закарпатської області. Автором сформовані науково-обґрунтовані принципи, на яких повинні базуватися такі концепції: системності; ієрархічності; інтегрованості інфраструктури національного і міжнародного рівня прикордонного регіону в європейську інфраструктурну систему; цілепокладання, тобто виконання елементами інфраструктури національного і міжнародного рівня прикордонного регіону покладених на них функцій; інноваційності, чи дифузії інноваційної інфраструктури в інфраструктуру національного і міжнародного рівня прикордонного регіону.

Автором встановлено, що на сьогоднішній день у прикордонних регіонах відсутні регіональні органи управління чи регулювання розвитку інфраструктури національного і міжнародного рівня. Обґрунтовано, що такі органи необхідно створити, можливо, навіть у структурах облдержадміністрацій.

У другому розділі "Аналіз стану інфраструктури Закарпатської області та особливостей механізму управління її модернізацією" автором виявлено особливості функціонування інфраструктури національного та міжнародного значення в Закарпатській області, виявлено їх вплив на регіональний розвиток і розкрито роль новітніх форм продуктивних сил у розвитку досліджуваної інфраструктури.

Обґрунтовано, що спеціальні види інфраструктури такого прикордонного регіону, як Закарпатська область, повинні враховувати специфічні вимоги до неї з боку чотирьох держав, з якими вказаний регіон межує.

Окреслено вплив специфіки положення Закарпатської області, яка знаходиться в центрі Європи (географічний центр континенту розташований недалеко від закарпатського містечка Рахова; межує з чотирма країнами Європейського Союзу), на формування особливих вимог, наприклад, щодо знання мов держав-сусідів на відповідних митницях та ін. Виявлено негативні моменти у функціонуванні цього виду інфраструктури, зокрема "тіньове обслуговування" нелегальних мігрантів.

Проаналізовано специфіку природно-ресурсного потенціалу як фактора формування, розвитку й функціонування інфраструктури національного та міжнародного значення в Закарпатській області.

Обґрунтовано, що ефективне функціонування інфраструктури національного та міжнародного значення залежить від впровадження інноваційних технологій будівництва сучасних інфраструктурних об'єктів, здатних витримати натиск стихійних природних явищ, та від попередження останніх. На жаль, в роки фінансово-економічної кризи інвестиції вкладалися переважно в розвиток додаткових транспортних послуг та допоміжні операції (рис. 2).

1 ? сільське господарство, мисливство та пов'язані з ним послуги; 2 ? промисловість; 3 ? будівництво; 4 ? торгівля; ремонт авто, побутових виробів та предметів особистого вжитку; 5 ? діяльність наземного транспорту; 6 ? додаткові транспортні послуги та допоміжні операції; 7 ? діяльність пошти та зв'язку; 8 ? діяльність зв'язку; 9 ? операції з нерухомим майном; 10 ? охорона здоров'я та надання соціальної допомоги.

Рис. 2. Освоєння інвестицій в основний капітал у 2008 р. порівняно з рівнем освоєння у 2007 р., %

Ось чому так важливо активізувати освоєння інноваційних видів продукції в Закарпатській області, кількість яких за період 2000-2008 рр. суттєво скоротилася (рис. 3).

Уздовж державного кордону в межах Закарпатської області, протяжність якого становить 467,2 км (українсько-польська ділянка державного кордону ? 32,6 км; українсько-словацька ? 97,6 км; українсько-угорська ? 133,1 км та українсько-румунська ? 203,9 км), налічується 17 фактично діючих, один непрацюючий та шість перспективних пунктів пропуску. Але цієї кількості пунктів недостатньо, що засвідчує наявність черг на них. Крім того, їх обладнання не відповідає сучасним технічним та технологічним вимогам.

Встановлена необхідність збільшення потужності й активізації подальшого розвитку інфраструктури національного та міжнародного значення в Закарпатській області у зв'язку з перетворенням західного кордону України в кордон з ЄС та зростанням кількості його перетинів, зокрема потребу в розбудові мережі малих прикордонних переходів,

Рис. 3. Динаміка освоєння інноваційних видів продукції в Закарпатській області

розширенні коопераційних зв'язків між підприємствами з обох боків кордону (насамперед об'єктами малого і середнього бізнесу), стимулюванні невеликих інвестиційних проектів тощо.

Окреслені такі особливості функціонування митної інфраструктури, як вплив на ціну імпортованих товарів, запобігання проникненню в Україну контрабандних товарів, організація співпраці з митниками інших країн світу тощо. При цьому надзвичайно важливим завданням сьогодення є впровадження інновацій у розвиток вказаного виду інфраструктури, оскільки саме завдяки їм можна активізувати позитивні та нейтралізувати негативні тенденції у функціонуванні й подальшій розбудові інфраструктури національного та міжнародного значення в прикордонному регіоні.

Аналіз впливу інфраструктури національного та міжнародного значення в Закарпатській області на регіональний розвиток показав, що, завдячуючи розвитку такої інфраструктури, області вдалося зберегти позитивні тенденції економічного та соціального розвитку, сформовані у 2000-2007 рр., до сьогоднішнього дня. Виявлено, що активізація впроваджень інновацій на підприємствах прикордонного регіону є потужним фактором прискорення розвитку інфраструктури національного та міжнародного значення. Отже, важливо, з одного боку, активізувати розвиток останньої, з іншого - сприяти впровадженню інновацій в установах, організаціях, на підприємствах. У результаті активізуватиметься регіональний розвиток загалом.

На основі дослідження новітніх форм продуктивних сил автором встановлено, що в межах прикордонного регіону такі форми можуть бути на регіональному рівні інноваційно-технологічними (інноваційні центри й інкубатори, науково-технологічні парки й технополіси), інноваційно-економіко-організаційними (спеціальні економічні зони ? СЕЗ, вільні економічні зони - ВЕЗ, території пріоритетного розвитку ? ТПР), інноваційно-комунікативними (логістичні центри); на міжнародному рівні - інноваційно-політико-економіко-організаційними (єврорегіони).

Рівень розвитку інфраструктури національного та міжнародного значення в Закарпатській області, складовій частині Карпатського єврорегіону, безпосередньо залежить від розвитку інфраструктури такого ж рівня інших учасників цієї асоціації, історію становлення якої автором структуровано у п'ять періодів: підготовчий (1990-1992 рр.), креативний (1993 р.), пошуковий (1994-2003 рр.), трансформаційний (2004-2007 рр.) та новітній (2008-2009 рр.).

Окреслені завдання розвитку інфраструктури національного та міжнародного значення в контексті завдань розвитку єврорегіонів (довести розвиток української митної служби до рівня, здатного забезпечити процеси євроінтеграції України; активізувати використання робочих органів єврорегіонів для пошуку партнерів з метою здійснення розбудови інфраструктури національного та міжнародного значення; забезпечити використання єврорегіонів як посередницьких структур у залученні інвестицій для розбудови інфраструктури національного та міжнародного значення та перетворення єврорегіонів на організаторів і партнерів міжнародних проектів, пов'язаних з її розбудовою).

У третьому розділі "Удосконалення управління модернізацією інфраструктури національного та міжнародного значення в Закарпатській області" висвітлено нормативно-правове забезпечення управління модернізацією інфраструктури Закарпатської області, окреслено напрями цієї модернізації та розкрита роль регіональних політики й інтеграції як засобу реалізації національних інтересів в удосконаленні управління модернізацією інфраструктури.

Окреслено три етапи становлення, розвитку та реорганізації нормативно-правового забезпечення управління модернізацією інфраструктури Закарпатської області: перший етап (1991-1996 рр.) - організація митної справи в Україні, прийняття пакета "базових" митних законів; другий етап (1997?2002 рр.) - запровадження комплексних заходів щодо оптимізації інфраструктури регіону, реформування митного контролю та спрощення митних процедур згідно з міжнародними конвенціями; прийняття нового Митного кодексу вiд 11.07.2002р., який набрав чинності з 1 січня 2004 року, пройшов експертизу в ЄС та був схвалений фахівцями Єврокомісії; третій етап (2003-2009 рр.) - вдосконалення форм і методів митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, створення сприятливих умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності, виконання та контролю за додержанням законодавства з питань митної справи, захисту економічних інтересів держави, наближення стандартів роботи інфраструктури національного і міжнародного значення до європейського й світового рівнів.

Встановлено, що нормативно-правове поле є недостатньо розвиненим для забезпечення управління модернізацією інфраструктури Закарпатської області, а тому потребує подальшого вдосконалення.

Серед головних напрямів модернізації інфраструктури національного та міжнародного значення в Закарпатській області, з огляду на Комплексну програму утвердження України як транзитної держави в 2002-2010 роках, автором виділено такі: реалізація цілей програмно-прогнозної документації (Програми створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні; Стратегії розвитку транспортно-дорожнього комплексу України до 2011 року від 26.12.2002 р. № 927 в руслі Концепції розвитку транспортно-дорожнього комплексу України на середньостроковий період та до 2020 року; Державної цільової програми облаштування та реконструкції державного кордону на період до 2015 року); будівництво нових стратегічних та модернізація існуючих інфраструктурних мереж і об'єктів (нового міждержавного пункту спрощеного переходу "Лубня-Волосате"; обхідного нафтопроводу "Жулино-Надвірна"; газотранспортної системи України; міждержавних електричних мереж); інтенсифікація переходу на технічні й екологічні стандарти, що відповідають європейським вимогам тощо.

У світовому економічному просторі питання модернізації інфраструктури національного та міжнародного значення вирішується шляхом формування міжнародних логістичних систем та створення логістичних центрів. Значний транзитний потенціал прикордонної Закарпатської області вимагає координації зусиль в організації безперешкодного руху товарів, капіталів, робочої сили, самої інфраструктури, яка, відповідно до вимог часу, ще й повинна постійно оновлюватись. Власне пріоритетний розвиток термінально-складської роботи в Україні виступить каталізатором пожвавлення прикордонної торгівлі, залучення додаткових обсягів перевезень та нарощування експортного потенціалу виробничих підприємств.

Одним з напрямів модернізації інфраструктури національного та міжнародного значення в Закарпатській області експерти та фахівці вбачають також розвиток мережної економіки. Новітні інформаційні технології продукують різноманітну й недорогу продукцію, оскільки нарощування людського потенціалу в країні пропорційно зменшує потребу в сировині, праці, часі, просторі, капіталі й інших ресурсах.

Ще одним напрямом модернізації інфраструктури національного та міжнародного значення в Закарпатській області є розвиток кластерної економіки. Власне кластери - характерні приклади територіальних інтеграційних об'єднань на невеликих територіях.

Однак в економіці, яка тільки-но трансформувалася до ринкових умов, утворення кластерів сповільнюється низькою кваліфікацією робочої сили, (невідповідною потребам ринку), слабкістю технологій, нестачею доступного капіталу та слабким розвитком суспільних інститутів. Крім того, відповідно до потреб кластера, його центром мали б виступати дослідницькі потужності університетів і технічних шкіл. Близьке розташування елементів кластера сприяє підвищенню продуктивності праці й інноваціям, поліпшенню інформаційного обміну.

Обґрунтовано, що активна державна регіональна політика в Закарпатській області стосовно модернізації інфраструктури національного та міжнародного значення повинна бути спрямована на гармонізацію прикордонних процедур, цільове використання наданих грантів, розвиток міжнародного транспортного та митного співробітництва, зокрема:

- реалізацію програми посилення координації роботи митниць України та сусідніх держав, розширення співробітництва у сфері транзиту в рамках європейських і світових торговельних, транспортних та експедиторських організацій з метою поліпшення умов пропуску транзитних вантажів, термінально-складської роботи в Україні;

- ініціювання створення разом із Румунією, Угорщиною, Словаччиною, Польщею спільних транзитних коридорів;

- реабілітацію автомобільної дороги Київ-Чоп (будівельні роботи фінансуються згідно з кредитом ЄБРР на суму 75 млн. євро і кошти ЄС TACIS-16,5 млн. євро);

- створення договірно-правової бази для збільшення обсягів транспортування територією України вуглеводневих ресурсів із країн Каспійського регіону, Середньої та Центральної Азії до європейських країн газопроводами "Братерство", "Союз", "Уренгой?Помари?Ужгород", "Прогрес", транс'європейським транзитним нафтопроводом "Дружба", нафтопродуктопроводом "Прикарпатзахідтранс" та етиленопроводом "Калуш -Західний кордон" ЗАТ "Лукор";

- більш повне використання транзитного потенціалу української транспортної системи;

- розробку та обґрунтування регіональної програми розвитку та стимулювання кластерів у Закарпатській області, всебічне сприяння створенню та безперебійному функціонуванню міжнародних логістичних центрів (не лише в м. Чоп) та ін.

На перспективу очікується, що регіон отримає статус найпривабливішого міжнародного транспортного прикордонного вузла регіону Центрально-Східної Європи, центра з міжнародних комбінованих сполучень.

Висновки

У дисертаційній роботі сформовано теоретико-методологічні основи дослідження інфраструктури національного та міжнародного значення в прикордонному регіоні і запропоновано нові підходи до розробки стратегічних цілей і завдань її модернізації з метою їх урахування в програмно-стратегічній документації та регіональному управлінні.

На основі проведених досліджень отримано такі результати і зроблено наступні висновки:

1. Запропоновано напрями удосконалення понятійно-термінологічного апарату регіональної економіки в частині понятійно-термінологічної системи, пов'язаної з розвитком інфраструктури як підсистеми прикордонного регіону. Зокрема, сформовано власне трактування змісту поняття "інфраструктура", яка розуміється автором як об'єкти, установи, організації, інститути, що забезпечують реалізацію конкретних функцій територіальних систем (галузевих та інтегральних) того чи іншого ієрархічного рівня; при цьому обґрунтовано, що інфраструктура, як і досліджувані галузеві чи інтегральні територіальні системи, є ієрархічною і може бути глобальною (міжнародною), національною, регіональною, локальною; прикордонна інфраструктура тлумачиться автором як об'єкти, установи, організації, інститути, які забезпечують реалізацію специфічних функцій прикордонного регіону: захист кордонів держави, забезпечення її цілісності, руху товарів, робочої сили, туристів, інформації між різними країнами, запобігання нелегальній міграції, контрабанді та ін.

2. Обґрунтована необхідність розробки регіональних концепцій розвитку інфраструктури національного і міжнародного значення для кожного прикордонного регіону, в тому числі для Закарпатської області. Автором сформовані науково обґрунтовані принципи, на яких повинні базуватися такі концепції: системності; ієрархічності; інтегрованості в європейську інфраструктурну систему; цілепокладання, тобто виконання елементами інфраструктури національного і міжнародного рівня прикордонного регіону покладених на них функцій; інноваційності, чи дифузії інноваційної інфраструктури в досліджувану інфраструктуру прикордонного регіону.

3. Обґрунтована необхідність створення регіональних органів управління чи регулювання розвитку інфраструктури національного і міжнародного рівня в прикордонному регіоні, які можна створити в структурах облдержадміністрацій.

4. Виявлено особливості функціонування інфраструктури національного і міжнародного значення в Закарпатській області. Обґрунтовано, що спеціальні види інфраструктури такого прикордонного регіону, як Закарпатська область, повинні враховувати специфічні вимоги до неї з боку чотирьох держав, з якими вказаний регіон межує.

5. Окреслено вплив специфіки географічного положення Закарпатської області на формування особливих вимог до інфраструктури національного та міжнародного значення; відзначено негативні моменти у функціонуванні цього виду інфраструктури, зокрема "тіньове обслуговування" нелегальних мігрантів.

6. Проаналізовано специфіку природно-ресурсного потенціалу як фактора формування, розвитку й функціонування інфраструктури національного і міжнародного значення в Закарпатській області. Доведена необхідність виділення додаткових коштів при будівництві об'єктів інфраструктури національного і міжнародного значення в структурі населених пунктів і окремо зведених для їх захисту від специфічних кліматичних умов, зокрема від затоплень паводковими водами ріки Тиси та її приток. Обґрунтовано, що ефективне функціонування інфраструктури національного і міжнародного значення залежить від впровадження інноваційних технологій будівництва сучасних інфраструктурних об'єктів, здатних витримати натиск стихійних природних явищ, та від попередження останніх.

7. Встановлена необхідність збільшення потужності й активізації подальшого розвитку інфраструктури національного та міжнародного значення в Закарпатській області у зв'язку з перетворенням західного кордону України в кордон з ЄС та зростанням кількості його перетинів, зокрема потребу в розбудові мережі малих прикордонних переходів, розширенні коопераційних зв'язків між підприємствами з обох боків кордону (насамперед об'єктами малого і середнього бізнесу), стимулюванні невеликих інвестиційних проектів тощо. Окреслені такі особливості функціонування митної інфраструктури, як вплив на ціну імпортованих товарів, запобігання проникненню в Україну контрабандних товарів, організація співпраці з митниками інших країн світу тощо.

8. Виявлено, що активізація впроваджень інновацій на підприємствах прикордонного регіону є потужним фактором прискорення розвитку інфраструктури національного та міжнародного значення.

9. На основі дослідження новітніх форм продуктивних сил автором встановлено, що в межах прикордонного регіону такі форми можуть бути на регіональному рівні інноваційно-технологічними (інноваційні центри й інкубатори, науково-технологічні парки й технополіси), інноваційно-економіко-організаційними (спеціальні економічні зони - СЕЗ, вільні економічні зони - ВЕЗ, території пріоритетного розвитку - ТПР), інноваційно-комунікативними (логістичні центри); на міжнародному рівні - інноваційно-політико-економіко-організаційними (єврорегіони). Виявлено проблеми функціонування вказаних форм (нестабільність законодавства, протистояння інтересів тощо). Обґрунтовано, що новітні форми продуктивних сил різних ієрархічних рівнів активізували регіональний розвиток, зокрема прискорили ринкові перетворення, вплинули на зміни галузевої структури господарства прикордонного регіону.

10. Окреслено напрями вдосконалення нормативно-правового поля, що регламентує розвиток, модернізацію та управління модернізацією інфраструктури національного та міжнародного значення в Закарпатській області. Зокрема акцентовано увагу на необхідності розширення й удосконалення договірно-правової бази з розвитку міжнародного митного співробітництва України. Виділено найважливіші напрями модернізації інфраструктури національного та міжнародного значення в Закарпатській області в контексті завдань прогнозно-програмно-стратегічної документації. Обґрунтована важливість та доцільність формування міжнародних логістичних систем та наявності логістичних центрів, розвитку мережної і кластерної економіки.

...