Підвищення конкурентоспроможності підприємств шляхом оптимізації ресурсоспоживання (на прикладі легкої промисловості)

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ РИНКУ ТА ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

УДК 658.009.02:330.15

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ШЛЯХОМ ОПТИМІЗАЦІЇ РЕСУРСОСПОЖИВАННЯ (НА ПРИКЛАДІ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ)

МАКАРЕНКО СЕРГІЙ

МИКОЛАЙОВИЧ

Одеса - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Херсонському національному технічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник кандидат економічних наук, доцент Копосов Геннадій Олександрович, Херсонський національний технічний університет Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри економіки і підприємництва

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Гринчуцький Валерій Іванович, Тернопільський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економіки підприємств і корпорацій кандидат економічних наук, доцент Лисюк Володимир Митрофанович, Інститут проблем ринку та економіко екологічних досліджень НАН України, старший науковий співробітник відділу ринкових механізмів та структур

Захист відбудеться « 23 » квітня 2010 р. о 1500 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.177.01 в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

Автореферат розісланий « 20 » березня 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Степанов В.М.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У сучасній економіці існує велика кількість підприємств, які не в змозі домогтися стабільного успіху, оскільки не мають методики ефективного планування діяльності, а отже і можливості оцінити стан ресурсів, цільових ринків і положення на них конкурентів, власні перспективи і можливості.

Практично всі дослідники теорії оцінки та управління конкуренто-спроможністю займаються пошуком ефективної системи управління, що сприяла би швидкому реагуванню господарюючого суб'єкта на зміну зовнішнього і внутрішнього бізнес-середовища, адаптації до нових умов. Різним аспектам теорії і практики конкурентоспроможності як елементу управління діяльністю підприємства присвячені роботи Г. Азоєва, М. Акуліча, І. Ансоффа, Д. Барабань, З. Борисенко, Б. Буркинського, Т. Бурцева, А. Воронова, В. Гринчуцького, І. Грузнова, О. Дуброва, Ф. Зав'ялова, Д. Зайченко, Дж. Еванса, Ю. Іванова, О. Каплина, Ф. Котлера, І. Ліфіца, В. Лисюка, С. Ніщева, Т. Омельяненко, В. Павлової, М. Портера, А. Савчук, С. Светунькова, В. Сізова, І. Спірідонова, Х. Фасхієва, Р. Фатхутдінова та інших науковців. Незважаючи на вагомі напрацювання, залишаються проблеми, що потребують спеціального наукового аналізу.

Відсутність системи обґрунтування оцінки та забезпечення належного рівня конкурентоспроможності підприємств легкої промисловості, яка базується на взаємозв'язку стадій їх економічного розвитку, викликає об'єктивну необхідність подальшого поглиблення теоретичних і практичних напрацювань у сфері дослідження впливу виробничих ресурсів на конкурентоспроможність підприємства та їх оптимізацію відповідно до діючого законодавства. Важливість окреслених вище проблем концептуального, методичного і практичного характеру оптимізації ресурсоспоживання підприємствами легкої промисловості, що забезпечить підвищення рівня конкурентоспроможності і стійкі конкурентні переваги, та необхідність їх наукової розробки з урахуванням подальшої євроінтеграції країни і специфіки вітчизняної економіки визначили актуальність теми дослідження, її завдання та зміст.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Херсонського національного технічного університету за темою «Розробка стратегії підвищення ефективності суспільного виробництва на підставі інвестиційно-інноваційної діяльності» (номер державної реєстрації 0105U007019), де особисто автором розроблено систему оцінки та оптимізації ресурсоспоживання, та відповідно до програми економічного, соціального та культурного розвитку Херсонської області на 2009 рік, затвердженої рішенням Херсонської обласної ради від 12 березня 2009 року № 879, і Стратегії економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2015 року, затвердженої рішенням Херсонської обласної ради від 28 листопада 2008 року № 781, в рамках яких автором було досліджено вплив соціальних ініціатив органів виконавчої влади та місцевого самоврядування та визначено тенденції розвитку галузі легкої промисловості, розроблено рекомендації щодо зниження негативного впливу подальшої євроінтеграції країни на конкурентоспроможність підприємств легкої промисловості Херсонської області (довідка № 48 від 22 вересня 2009 року).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних положень і обґрунтування методичних рекомендацій щодо підвищення конкурентоспроможності підприємств легкої промисловості в сучасних ринкових умовах на засадах оптимізації споживання ресурсів.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:

- дослідити еволюцію теоретичних положень сутності конкуренції і конкурентоспроможності в системі ринкових відносин;

- визначити фактори та критерії оцінки конкурентоспроможності підприємств легкої промисловості;

- виявити тенденції розвитку та стратегічні альтернативи подальшого функціонування підприємств легкої промисловості на основі досліджень їх конкурентоспроможності;

- узагальнити сучасні теоретичні підходи до оцінки конкурентоспроможності підприємств в ринкових умовах;

- сформувати систему критеріїв та показників впливу на конкурентоспроможність підприємств легкої промисловості;

- розробити систему оптимізації ресурсоспоживання підприємств галузі;

- обґрунтувати та оцінити напрями розвитку підприємств легкої промисловості, пов'язані з оптимізацією ресурсоспоживання.

Об'єктом дослідження є процес підвищення конкурентоспроможності підприємств легкої промисловості.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів підвищення конкурентоспроможності підприємств легкої промисловості в сучасних ринкових умовах на засадах оптимізації споживання ресурсів.

Методи дослідження. Методика дослідження побудована на базі сучасних теорій конкуренції і стратегії управління підприємствами, що враховують об'єктивність змін, які відбуваються у зовнішньому та внутрішньому навколишньому середовищі. Для досягнення сформульованої мети і вирішення завдань в дисертаційній роботі використано такі загальнонаукові і спеціальні методи: теоретичного узагальнення і порівняння - для уточнення наукових визначень конкуренції і конкурентоспроможності; статистико-економічний - для визначення особливостей та тенденцій розвитку легкої промисловості; економіко-математичний - для дослідження впливу виробничих ресурсів на конкуренто-спроможність підприємств легкої промисловості; ланцюгових підстановок - для оцінки впливу кожного із факторів, включених в економетричну модель, на формування результативного показника; системно-цільовий - для розробки системи оптимізації ресурсоспоживання; абстрактно-логічний - для теоретичного узагальнення та формулювання висновків; експертний - для дослідження впливу ринкових та інституційних факторів і ресурсного потенціалу на конкуренто-спроможність підприємств легкої промисловості; статистичного аналізу - для групування й оцінки економічних явищ і процесів в господарській діяльності підприємств легкої промисловості. Для опрацювання статистичних даних використовувались кореляційно-регресійний аналіз, методи вибіркових досліджень, анкетних опитувань. Обробка одержаних даних проводилась із застосуванням сучасних інформаційних технологій.

Наукова новизна одержаних результатів. Одержані наукові результати в сукупності вирішують важливе науково-практичне завдання підвищення конкурентоспроможності підприємств легкої промисловості в сучасних ринкових умовах на засадах оптимізації споживання ресурсів. Наукова новизна результатів полягає у такому:

вперше:

- розроблено методичний підхід до оптимізації схеми забезпечення організації виробництва за критерієм мінімізації собівартості з метою досягнення заданого рівня конкурентоспроможності підприємств легкої промисловості в мінливих умовах ринку;

удосконалено:

- методичний підхід до оцінки і розрахунку індексу конкурентоспроможності підприємств легкої промисловості, який полягає в об'єднанні в логічне множення факторів, що визначають рівень: надійності інформації про ринки збуту готової продукції та виробничих ресурсів, технологічної та ресурсної озброєності виробничих процесів, а також адаптивності до мінливих зовнішніх умов організаційної системи підприємства;

- класифікаційні основи градації конкурентоспроможності підприємств легкої промисловості, які враховують якісні та кількісні показники ефективності використання виробничих ресурсів;

- методичний підхід до оцінки коефіцієнту конкурентоспроможності трудових ресурсів шляхом введення при його розрахунку таких часткових складових характеристик як рівень: виробничої дисципліни, ефективності і розміру оплати праці;

- методичний підхід до оцінки зацікавленості іноземних інвесторів в інвестуванні підприємств легкої промисловості на умовах організації виробничих процесів за давальницькою схемою постачання сировини з використанням виявлених переваг вітчизняних підприємств;

дістало подальший розвиток:

- методичний підхід до визначення доцільності залучення інноваційного спеціалізованого обладнання та необхідних матеріальних ресурсів, який відрізняється урахуванням комплексної системи показників (якість продукції, що виробляється, собівартість реалізованої продукції, попит, розмір чистого прибутку) та використанням ефекту «фінансового важеля».

Практичне значення одержаних результатів дисертації полягає в тому, що теоретичні і методичні положення дисертаційної роботи доведено до рівня конкретних методик і рекомендацій щодо оптимізації ресурсоспоживання підприємствами-виробниками продукції легкої промисловості. Одержані наукові результати впроваджені в практику роботи Головного управління економіки Херсонської обласної державної адміністрації при розробці щорічних програм економічного, соціального та культурного розвитку Херсонської області (акт впровадження від 20 серпня 2009 року № 366-3/645-3).

Прикладне значення розробок підтверджується впровадженням їх у практику діяльності ЗАТ «Красень» (акт впровадження від 22 квітня 2009 року № 02/1-69), Херсонського УВП УТОГ (акт впровадження від 18 травня 2009 року № 01/569-09), ТОВ «Шкіряний завод «Платан ЛТД» (акт впровадження від 20 травня 2009 року № 01-153). Крім того, результати дисертаційної роботи використовуються у Херсонському національному технічному університеті при підготовці дипломних, бакалаврських і магістерських робіт та при викладанні дисциплін «Економіка підприємства», «Економіка праці і соціально-трудових відносин», «Інвестування», «Стратегія підприємства» (акт впровадження від 06 жовтня 2009 року).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею. Представлені в дослідженні рекомендації та пропозиції розроблені автором особисто. З опублікованих у співавторстві наукових праць у дисертації використано лише ті ідеї та положення, які складають індивідуальний внесок дисертанта.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та методичні положення, що містяться в дисертаційній роботі, апробовано протягом 2005-2009 рр. на таких науково-практичних конференціях: VIII Міжнародній конференції студентів і молодих учених «Економіка і маркетинг в ХХІ сторіччі» (м. Донецьк, 18-20 травня 2007 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Економіка підприємства: теорія і практика» (м. Київ, 13-14 березня 2008 р.); І Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми формування нової економіки ХХІ століття» (м. Дніпропетровськ, 17-19 грудня 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Економічна безпека і проблеми господарсько-політичної трансформації соціально-економічних систем» (м. Полтава, 15-16 травня 2009 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності» (м. Сімферополь, 23-25 жовтня 2009 р.).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковано у 11 наукових працях, з них 1 стаття у науковому журналі, 5 статей - у збірниках наукових праць, 5 - у матеріалах і тезах конференцій. Загальний обсяг наукових праць - 3,23 др. арк., з яких автору належить 2,74 др. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг роботи становить 214 сторінок, у тому числі список використаних джерел з 147 найменувань на 15 сторінках, додатки на 25 сторінках. Основна частина дисертації викладена на 189 сторінках і містить 19 таблиць на 27 сторінках, 22 рисунки на 24 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, визначено об'єкт, предмет і методи дослідження, висвітлено наукову новизну та практичну значущість одержаних результатів, наведено відомості щодо їх апробації.

У першому розділі «Теоретичні і методичні основи управління конкурентоспроможністю підприємств» проведено теоретичний аналіз конкуренції і конкурентоспроможності в системі ринкових відносин, досліджено конкуренто-спроможність вітчизняних промислових підприємств та стратегічні альтернативи розвитку підприємств легкої промисловості в сучасних ринкових умовах.

Дослідження ринкових перетворень та динаміки розвитку легкої промисловості в Україні та Херсонській області зокрема дозволяють стверджувати, що внаслідок існуючих в перші роки незалежності України диспропорцій в розвитку сировинних підгалузей, суттєвого зменшення прямої державної підтримки, через низку помилок, допущених у процесі приватизації та реструктуризації державних підприємств, через різко збільшений обсяг імпорту товарів легкої промисловості, які зайняли 70-80% внутрішнього ринку, підприємства легкої промисловості потрапили у складну кризову ситуацію.

Проведені дослідження свідчать, що легка промисловість є ключовою для багатьох промислово розвинутих країн світу. В Україні в цій галузі працює понад 10 тис. підприємств, з них у текстильній промисловості - 2,5 тис., з виробництва готового одягу та хутра - 6 тис., шкіри та шкіряного взуття - 1,5 тисячі. Однак, темпи розвитку легкої промисловості останніми роками уповільнилися, що обумовлено існуванням низки проблем, а саме: висока частка імпортованих товарів легкої промисловості, що ввозяться за заниженою митною вартістю та контрабандою, створюючи недобросовісну конкуренцію на ринку; недоступність довгострокових кредитів; відсутність виробництва в Україні спеціалізованого обладнання та запасних частин до нього; різке скорочення сировинної бази та майже повна залежність від імпортованої сировини; відсутність привабливих умов щодо залучення інвесторів для динамічного розвитку легкої промисловості; складні митні процедури для роботи підприємств легкої промисловості як за давальницькою схемою, так і за умови чистого експорту; недостатність бюджетного фінансування науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт, розробок нових технологій.

Відсутність реальної конкуренції спричиняє завищення цін, виробництво низькоякісної продукції. Так, операційні витрати на одиницю реалізованої продукції в Херсонській області у 2007 р. складали 145,1 коп./ грн. (у 2006 р. - 163,3 коп./грн.), у тому числі в текстильному виробництві, виробництві одягу, хутра та виробів з хутра - 145,0 коп./ грн. (у 2006 р. - 163,9 коп./ грн.); виробництві шкіри, виробів із шкіри та інших матеріалів - 168,6 коп./грн. (у 2006 р. - 94,9 коп./ грн.).

Таким чином, враховуючи, що конкурентоспроможність вітчизняних підприємств є вкрай низькою, необхідним стає створення нових виробничих потужностей із залученням інноваційних технологій. Для цього потрібне залучення значного обсягу інвестицій, консолідація всіх джерел інвестування, повна мобілізація внутрішніх інвестиційних резервів підприємств.

У другому розділі «Аналіз та обґрунтування вибору методики оцінки конкурентоспроможності підприємств» досліджено та науково обґрунтовано за допомогою методів факторного, порівняльного аналізу і бальної оцінки вплив на конкурентоспроможність суб'єктів господарювання чинників, які є визначальними для її складових.

На підставі дослідження економічних процесів і явищ, що призводять до дестабілізації економічного стану підприємств, було встановлено, що важливою умовою виживання підприємства у невизначеності ринкового оточення є правильна оцінка всіх умов ринку і можливостей підприємства. Проведення оцінки має за мету визначити становище підприємства на галузевому вітчизняному та закордонному ринках. Досягнення цієї мети можливе лише при наявності оперативної й об'єктивної методики оцінки конкурентоспроможності. Для досягнення довготривалого успіху робота щодо забезпечення конкурентоспроможності підприємства має здійснюватися в усіх сферах та за всіма аспектами його діяльності. На нашу думку, при проведенні розрахунку рівня конкурентоспроможності підприємств легкої промисловості потрібно враховувати фактори, що визначають рівень: надійності інформації про ринки збуту готової продукції та виробничих ресурсів, технологічної та ресурсної озброєності виробничих процесів, а також адаптивності до мінливих зовнішніх умов організаційної системи підприємства. Оскільки всі ці фактори мають бути присутніми одночасно, тоді рівень конкуренто-спроможності може бути розрахований лише при їх об'єднанні: Іс = Іinf * IR, де Іс - індекс конкурентоспроможності; Іinf - індекс достовірності інформації, Іinf = Іinf.зб * Іinf.рес, де Іinf.зб - індекс достовірності інформації про ринок збуту готової продукції, Іinf.рес - індекс достовірності інформації про ринок виробничих ресурсів; IR - індекс озброєності. Оскільки кожне підприємство прагне до максимізації маси прибутку, індекс озброєності пропонуємо знаходити за формулою: IR = Пфакт/Пmax, де Пфакт - фактичний прибуток підприємства за звітний період; Пmax - максимально можливий обсяг прибутку підприємства за звітний період.

Існування підприємства можна вважати об'єктивно обґрунтованим в тому випадку, якщо воно виробляє товари необхідні з суспільної точки зору та використовує ресурси в межах якісно та кількісно визначених суспільством. Правильність якісного та кількісного використання ресурсів регламентується за допомогою такого рівняння: МЕ = MR * MРF, де МЕ - граничні витрати факторів; MR - граничний доход; MРF - гранична продуктивність факторів. Якщо параметри МЕ та MR задаються ринком, тобто системою, то параметр MРF регулюється самим підприємством і тому приведення його в стан, визначений формулою, - задача підприємства. Відповідність фактичної продуктивності факторів виробництва ринковому параметру і є умовою об'єктивної обґрунтованості дій підприємства. Таким чином, умова конкурентоспроможної озброєності має такий вигляд:

рf рn

,

де рf та рn - відповідно фактичний та нормативний (середньогалузевий) прибуток; С/с - собівартість продукції (робіт, послуг).

Нами пропонується при проведенні градації конкурентоспроможності підприємств легкої промисловості виділити такі рівні:

Вищий рівень конкурентоспроможності - підприємство знаходиться в повній безпеці, якщо використовує ресурси відповідно до системи: МЕ = MR * MРF

Р = АТС + рf ,

де Р - ціна реалізації продукції; ATC - середні загальні витрати.

Перший рівень - у підприємства в майбутньому можуть виникнути проблеми і тим швидше, чим більша величина витрат над об'єктивно необхідною, тобто:

МЕ > MR * MРF

Р = АТС + рf .

Другий рівень конкурентоспроможності (нестійка рівновага):

МЕ = MR * MРF

Р = АТС + рn .

Підприємство знаходиться у нестійкому стані безпеки, тому що незначна зміна зовнішніх або внутрішніх зв'язків призведе до актуалізації загроз. ринковий конкурентоспроможність оптимізація ресурсоспоживання

Третій рівень (актуалізація небезпеки): МЕ > MR * MРF

Р = АТС + рn.

Підприємство може зіткнутися з проблемами, які складають реальну загрозу його існуванню.

Четвертий рівень (стадія виживання) - якщо наступає випадок:

МЕ = MR * MРF

Р = АТС,

то підприємство не отримує прибутку, проте має можливість відновитися в найближчому майбутньому.

П'ятий рівень (рівень згасання) - підприємство має тенденцію до згортання виробництва:

МЕ > MR * MРF

Р = АТС.

Шостий рівень (банкрутство) - підприємство знаходиться у стадії банкрутства, проте можлива санація:

МЕ = MR * MРF

Р = АТС - АFC,

де AFC - середні постійні витрати.

Сьомий рівень (самоліквідація):

МЕ > MR * MРF

Р = АТС - АFC.

Використання запропонованої методики градації конкурентоспроможності для підприємств легкої промисловості Херсонської області дозволило виявити, що за підсумками 2008 року велике швейне підприємство області ЗАТ «Красень» знаходиться на стадії виживання - не отримує прибутку, проте має можливість відновитися в найближчому майбутньому. ТОВ «Шкіряний завод «Платан ЛТД» та Херсонське УВП УТОГ мають третій рівень конкурентоспроможності (актуалізація небезпеки). Таким чином, актуальним завданням для них є розробка системи оптимізації споживання ресурсів для підвищення рівня їх конкурентоспроможності.

У третьому розділі «Організаційно-економічні напрями оптимізації ресурсоспоживання для підвищення конкурентоспроможності підприємств легкої промисловості» на основі запропонованого критерію мінімізації собівартості вперше розроблено організаційно-економічну систему (ОЕС) оптимізації ресурсо-споживання, яка складається з п'яти етапів (рис. 1).

На першому етапі реалізації ОЕС для визначення результативного показника, за яким можливе проведення загальної оцінки конкурентоспроможності підприємств легкої промисловості області, та факторів, що найбільше впливають на його зміну, проводиться опитування керівників та спеціалістів підприємств легкої промисловості області, представників профспілок і органів виконавчої влади. Враховуючи, що найбільші підприємства галузі регіону функціонують на умовах давальницької сировини, результативним показником, що характеризує конкурентоспроможність галузі, визначено виробничу собівартість виробленої продукції.

До найбільш важливих факторів, на думку експертів, відносяться розмір середньорічної заробітної плати працівників, розмір відрахувань на соціальні заходи, відпрацьований річний фонд робочого часу, ступінь придатності основних фондів, обсяг виробництва продукції.

На другому етапі, використовуючи показники виробничої діяльності найвагоміших підприємств легкої промисловості Херсонської області - ЗАТ «Красень» та ТОВ «Шкіряний завод «Платан ЛТД», проводиться відсів несуттєвих факторів впливу, перевірка наявності мультіколінеарності, розрахунок коефіцієнту автокореляції. На третьому етапі, згідно проведеного економіко-математичного дослідження об'єднано та виявлено найвагоміші фактори впливу на собівартість продукції - загальний річний фонд оплати праці, ступінь придатності основних фондів, річний обсяг виробництва. На четвертому етапі розраховуються прогнозні значення показників діяльності підприємств галузі та їх вплив на конкурентоспроможність. Для прогнозування впливу зазначених факторів на результативний показник була використана множинна лінійна регресія.

Враховуючи, що підприємства ЗАТ «Красень» та ТОВ «Шкіряний завод «Платан ЛТД» є одними з найвагоміших у обласному показнику за своїми підгалузями, можемо стверджувати, що при незмінній політиці керівництва підприємств легкої промисловості Херсонської області у 2009-2015 рр., відповідно до соціальних ініціатив органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, може відбутися зростання розміру повної виробничої собівартості продукції. Темп приросту складе від 32,6% у 2009 році до у 3,2 рази у 2015 році (табл. 1).

Таблиця 1 Прогнозні показники розвитку легкої промисловості Херсонської області

	Темп росту, % до показника 2008 року
	2009	2010	2015
	оптимістичний прогноз	песимісттичний прогноз
Собівартість продукції ЗАТ «Красень»	138,2	149,5	164,6	у 3,2 р.б.
Собівартість продукції ТОВ «Шкіряний завод «Платан ЛТД»	132,6	140,9	152,2	у 2,7 р.б.

На п'ятому етапі, для забезпечення економічного зростання і підвищення конкурентоспроможності підприємств легкої промисловості в умовах нестабільного фінансового середовища та подальшої євроінтеграції країни, розроблено комплекс заходів щодо оптимізації використання трудових, сировинних, фінансових ресурсів та виробничих потужностей.

У короткостроковому періоді функціонування, в умовах світової фінансової кризи, відсутності джерел фінансування для закупівлі виробничих потужностей, враховуючи прогнозний рівень зростання середньомісячної заробітної плати та відповідно розміру соціальних відрахувань керівництву підприємств легкої промисловості потрібно провести організаційно-економічні заходи щодо оптимізації використання трудових ресурсів. Для оцінки внеску кожного працівника в збільшення обсягів виробництва пропонується проводити розрахунок комплексного коефіцієнту на підставі експертної оцінки групи фахівців за трьома групами найвагоміших характеристик: виробнича дисципліна, ефективність роботи, розмір оплати праці. Для розрахунку пропонується використовувати таку формулу:

,

де І - бальна оцінка за даною сукупністю характеристик; Бі - бали, які отримує працівник в результаті оцінки результатів його діяльності за і-тим показником оцінки; Ді - коефіцієнт значимості і-того показника оцінки; n - кількість показників оцінки. Для розрахунку комплексного коефіцієнту нами запропоновано використовувати наступну формулу: К = (Іе..р.+Ів.д.)/2Із.п., де К - комплексний коефіцієнт; Іе.р - бальна оцінка ефективності роботи; Ів.д - бальна оцінка виробничої дисципліни; Із.п - бальна оцінка рівня заробітної плати.

У випадку, коли К>1, пропонується зберегти за працівником робоче місце і в подальшому підвищити розмір заробітної плати (згідно із програмою матеріального заохочування). Методику проведення оцінки відобразимо на рис. 2.

Якщо оцінка працівника знаходиться в секторі А (при К=1), то ефективність його роботи і виробнича дисципліна відповідають розміру заробітної плати; в секторі Б - працівник зумів вдосконалити себе, його потрібно стимулювати у вигляді підвищення розміру заробітної плати, надання більших повноважень; в секторі В або Д (при К<1) - працівнику необхідно або вдосконалити свою кваліфікацію, або піти з підприємства.

Використання зазначеної методики оцінки конкурентоспроможності працівників на ЗАТ «Красень» у грудні 2008 року дозволило виявити біля 70 працівників, які за своїми кваліфікаційними ознаками не відповідали встановленому розміру заробітної плати, та зекономити понад 30 тис. грн. місячного фонду оплати праці.

Одним із заходів щодо оптимізації використання трудових ресурсів є перманентне впровадження інноваційного обладнання та залучення передових інноваційних технологій у виробничий процес. Для цього, в першу чергу, потрібне збільшення обсягів залучення вітчизняних та іноземних інвестицій в розвиток підприємств галузі. Блок-схема визначення доцільності закупівлі інноваційного спеціалізованого обладнання, сировини та матеріалів відображена на рис. 3.

Для ефективного функціонування підприємств легкої промисловості потрібно забезпечити виконання такої системи умов:

Ам + Чпр > (Кр + Інв) * (1 + Кзах),

Чпр > 0

де Ам - розмір амортизаційних відрахувань; Чпр - розмір чистого прибутку; Кр, Інв - щорічна (щоквартальна, щомісячна) відповідна сплата «тіла» по кредиту та розміру дивідендів; Кзах - коефіцієнт захисту. Значення коефіцієнту захисту залежить від економічного, соціального та політичного становища в країні, а також від специфіки виробництва. Під час проведення аналізу доцільності залучення позикових коштів потрібно розраховувати ефект фінансового важеля. Даний показник показує на скільки відсотків збільшується рентабельність власного капіталу за рахунок залучення позикових коштів в оборот підприємства. У випадку, коли рентабельність інвестиційного капіталу після сплати податків перевищує ставку за кредитні ресурси вигідно збільшувати плече фінансового важеля, тобто частку позиченого капіталу.

З метою підвищення конкурентоспроможності підприємств легкої промисловості, в умовах подальшої європейської інтеграції, зниження тарифних бар'єрів, збільшення обсягів залучення прямих іноземних інвестицій в економіку країни, запропоновано розширити коло співпраці з іноземними інвесторами шляхом створення спільного підприємства. Для максимізації вірогідності залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій необхідно забезпечити рівний прибуток на рівний капітал. Оптимальне використання внутрішніх та зовнішніх джерел фінансування є не лише пріоритетом розвитку підприємств легкої промисловості, а й необхідною умовою підвищення їх конкурентоспроможності.

Для вибору оптимального плану заходів щодо підвищення конкуренто-спроможності проведено розрахунок індексу конкурентоспроможності найбільших підприємств легкої промисловості Херсонської області. Виявлено, що у 2008 р. керівництво ЗАТ «Красень» зуміло досягти майже рівності граничного доходу та граничних витрат, що свідчить про ефективний процес управління виробництвом та визначення оптимального обсягу виробництва (табл. 2).

Таблиця 2 ЗАТ «Красень»

Показник	Період
	2006 р.	2007 р.	2008 р.
Індекс озброєності	0,32	0,24	0,40
Граничний доход	54,0	79,6	48,8
Граничні витрати	50,7	76,3	48,2
Індекс достовірності інформації			0,9
Індекс конкурентоспроможності			0,36

Керівництво ТОВ «Шкіряний завод «Платан ЛТД» за оптимістичним прогнозом у 2009 році зуміє досягти майже рівності граничного доходу та граничних витрат і визначити оптимальний обсяг виробництва продукції (табл. 3).

Таблиця 3 ТОВ «Шкіряний завод «Платан ЛТД»

Показник	Період
	2008 р.	2009 р
		оптимісти- ний прогноз	песимістич- ний прогноз
Індекс озброєності	0,80	0,80	0,67
Граничний доход	156	234,3	262,3
Граничні витрати	130	233,2	269,0
Індекс достовірності інформації	0,75	0,9	0,9
Індекс конкурентоспроможності	0,6	0,72	0,6

Керівництво Херсонського УВП УТОГ у 2007-2008 роках не зуміло визначити оптимальний обсяг виробництва продукції (табл. 4).

Таблиця 4 Херсонське УВП УТОГ

Показник	Період
	01.01.2008-15.03.2008	16.03.2008-10.06.2008	11.06.2008-20.09.2008	21.09.2008-31.12.2008
Індекс озброєності	0,66	0,71	0,74	0,72
Граничний доход	113,0	127,3	127,7	113,3
Граничні витрати	98,0	103,3	106,7	108,0
Індекс достовірності інформації	0,375	0,375	0,5	0,5
Індекс конкурентоспроможності	0,2475	0,26625	0,2775	0,27

Під час проведення розрахунків індексів конкурентоспроможності було встановлено, що у короткостроковому періоді, в умовах світової фінансової кризи, оптимальним варіантом функціонування є поєднання напрямків діяльності на давальницькій та власній сировині.

Відсутність оборотних коштів у підприємств легкої промисловості регіону не дозволяє проводити в повному обсязі пряму закупівлю сировини безпосередньо у виробників, що стримує нарощування обсягів виробництва. З метою встановлення постійних каналів поставки сировини підприємства вимушені функціонувати за давальницькими схемами, за якими постачальник сировини і замовник готової продукції - закордонне підприємство. Зацікавленість іноземних інвесторів в інвестуванні підприємств легкої промисловості та створенні виробничого процесу на території країни можна виразити залежністю:

> 1,

де ФОПЗак, ФОПУкр - фонд оплати праці, необхідний для виготовлення продукції відповідно за кордоном та на території України; a - відсоток матеріалів, що залишається в розпорядженні підприємства; Мз - обсяг матеріальних витрат; b - додатковий відсоток розміру витрат, пов'язаних з транспортуванням, страхуванням сировини, матеріалів та готової продукції, проходженням необхідних митних процедур; Тв - обсяг транспортних, страхових, митних витрат; с - резервний відсоток захисту капіталу іноземного інвестора в умовах політичної та економічної нестабільності.

Доки нерівність, зазначена у формулі, буде виконуватися, тобто чисельне значення показника зацікавленості буде перевищувати одиницю, доти підприємства легкої промисловості регіону зможуть ефективно функціонувати на умовах давальницької сировини і подолають світову фінансову кризу без втрачання конкурентних позицій як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках збуту.

Розрахунок за наведеною формулою значення показника зацікавленості іноземних інвесторів в створенні виробничого процесу на ЗАТ «Красень» по виготовленню 10,0 тис. чоловічих костюмів показав, що у 2007 р. він мав значення 1,88, а у 2008 р. - 1,45.

Як бачимо, у 2008 році нерівність виконується, проте ситуація погіршилася. Якщо керівництво не буде вживати відповідних заходів щодо оптимізації ресурсоспоживання, підприємство може втратити потенційних іноземних замовників готової продукції та опинитись на межі банкрутства.

Проведені дослідження показали, що одним з найважливіших факторів підвищення ефективності виробництва є впровадження організаційно-економічної системи оптимізації ресурсоспоживання, тобто: забезпечення економного і раціонального використання матеріальних, трудових, фінансових ресурсів, виробничих потужностей; оптимізація структури ресурсоспоживання на основі впровадження нових проектних, конструкторських і технологічних рішень, які дозволяють підвищити комплектність використання виробничих ресурсів; скорочення витрат виробничих ресурсів на всіх стадіях виробництва і споживання.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуального науково-практичного завдання підвищення конкурентоспроможності підприємств легкої промисловості на основі оптимізації споживання ресурсів. Основні висновки й результати, одержані в ході дослідження, зводяться до такого:

1. В дисертації доведено, що в сучасних умовах господарювання вирішення проблеми низької конкурентоспроможності підприємств для України має дуже важливе значення. Необхідною умовою забезпечення економічного зростання і підвищення конкурентоспроможності є створення нових виробничих потужностей із залученням інноваційних технологій. Для цього потрібне залучення значного обсягу інвестицій, консолідація всіх джерел інвестування, повна мобілізація внутрішніх інвестиційних резервів.

2. Дослідження ринкових перетворень та динаміки розвитку легкої промисловості в Україні та Херсонській області зокрема, проведені здобувачем, дозволяють стверджувати, що внаслідок існуючих в перші роки незалежності України диспропорцій в розвитку сировинних підгалузей, суттєвого зменшення прямої державної підтримки, через низку помилок, допущених у процесі приватизації та реструктуризації державних підприємств, через різко збільшений обсяг імпорту товарів легкої промисловості, які зайняли 70-80% внутрішнього ринку, підприємства легкої промисловості потрапили у складну кризову ситуацію. Дослідження показало, що темпи розвитку галузі останніми роками уповільнилися. Зазначене обумовлено існуванням ряду проблем, а саме: висока частка імпортованих товарів легкої промисловості, що ввозяться за заниженою митною вартістю та контрабандою, створюючи недобросовісну конкуренцію на ринку; недоступність довгострокових кредитів; відсутність виробництва на Україні спеціалізованого обладнання та запасних частин до нього; різке скорочення сировинної бази та майже повна залежність від імпортованої сировини; відсутність привабливих умов щодо залучення інвесторів для динамічного розвитку легкої промисловості; складні митні процедури для роботи підприємств легкої промисловості як за давальницькою схемою, так і за умови чистого експорту; недостатність бюджетного фінансування науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт, розробки нових технологій.

3. В дисертації автор довів, що впровадження заходів щодо забезпечення конкурентоспроможності підприємства має здійснюватись у всіх сферах та за всіма аспектами його діяльності. Важливою умовою виживання підприємства у невизначеності ринкового оточення є правильна оцінка всіх умов ринку і можливостей підприємства. Проведення оцінки має на меті визначити положення підприємства на галузевому вітчизняному та закордонному ринках. Досягнення цієї мети можливе лише при наявності оперативної й об'єктивної методики оцінки конкурентоспроможності.

4. Автором встановлено, що при проведенні розрахунку рівня конкуренто-спроможності підприємств легкої промисловості потрібно враховувати фактори, що визначають рівень: надійності інформації про ринки збуту готової продукції та виробничих ресурсів, технологічної та ресурсної озброєності виробничих процесів, а також адаптивності до мінливих зовнішніх умов організаційної системи підприємства. На підставі проведених досліджень автором удосконалено методичний підхід до оцінки і розрахунку індексу конкурентоспроможності підприємств легкої промисловості, який полягає в об'єднанні у логічне множення цих факторів.

5. В дисертаційній роботі, з метою оптимізації якісного та кількісного використання виробничих ресурсів, визначення подальшої стратегії функціонування, автором удосконалено класифікаційні основи градації конкуренто-спроможності підприємств легкої промисловості.

6. При незмінній господарчій політиці керівників підприємств легкої промисловості в умовах подальшої євроінтеграції країни буде неминуче втрачено конкурентні позиції як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках збуту продукції. В процесі підтримки сталого рівня конкурентоспроможності підприємства потрібно забезпечити оптимізацію використання виробничих ресурсів.

7. Проведене дослідження дозволило розробити методичний підхід до оптимізації схеми забезпечення організації виробництва за критерієм мінімізації собівартості, що дозволяє досягти заданий рівень конкурентоспроможності підприємств в мінливих умовах ринку. Запропонована організаційно-економічна система орієнтована на поступовий перехід від давальницької схеми виробництва продукції до функціонування на основі власних ресурсів.

8. Визначено, що в умовах світової фінансової кризи та посилення впливу азіатських підприємств-конкурентів на ринок збуту продукції легкої промисловості керівництву підприємств потрібно забезпечити мінімізацію витрат на оплату праці, що дозволить утримати конкурентні позиції як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку збуту продукції. Проведення експертної оцінки та визначення відповідності ефективності роботи, виробничої дисципліни працівників встановленому розміру оплати праці дозволить оптимізувати використання трудових ресурсів та заохотити працівників до подальшого самовдосконалення.

9. Автором розвинуто методичний підхід до визначення доцільності залучення інноваційного спеціалізованого обладнання та необхідних матеріальних ресурсів, який відрізняється урахуванням комплексної системи показників (якість продукції, що виробляється, собівартість реалізованої продукції, попит, розмір чистого прибутку) та використанням ефекту «фінансового важеля».

10. Встановлено, що для максимізації вірогідності залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій необхідно забезпечити рівний прибуток на рівний капітал. Оптимальне використання внутрішніх та зовнішніх джерел фінансування є не лише пріоритетом розвитку підприємств легкої промисловості, а й необхідною умовою підвищення їх конкурентоспроможності. Проведені дослідження дозволили удосконалити методичний підхід до оцінки зацікавленості іноземних інвесторів в інвестуванні підприємств легкої промисловості на умовах організації виробничих процесів за давальницькою схемою постачання сировини з використанням виявлених переваг вітчизняних підприємств.

11. Ефективний взаємозв'язок стадій будь-якого керованого процесу залежить головним чином від двох факторів: часу та характеру передачі інформації. Для ефективної праці інформаційний процес повинен бути інтенсифікованим таким чином, щоб, отримуючи інформацію, працівники мали змогу передбачати напрямок розвитку подій і до моменту надходження наступної частки інформації мати прогноз на наступний відрізок часу. Прогноз буде більш точним, якщо проміжки часу між черговими надходженнями інформації будуть якомога більш короткими, і обсяг інформації більш незначним.

12. Методичний підхід до оптимізації ресурсоспоживання має практичну значущість для підвищення конкурентоспроможності підприємств легкої промис-ловості. Використання розробленої автором методики оцінки конкуренто-спроможності працівників на ЗАТ «Красень» у грудні 2008 р. дозволило розробити систему стимулювання, відновити втрачену пропорцію між кваліфікаційними характеристиками та оплатою праці. Економічний ефект від впровадження авторських розробок склав понад 30 тис. грн. на місяць.

Впровадження отриманих наукових результатів в практику роботи Головного управління економіки Херсонської обласної державної адміністрації сприяло підвищенню результативності та ефективності прогнозування тенденцій розвитку суб'єктів господарювання Херсонської області при формуванні та впровадженні програми економічного, соціального та культурного розвитку Херсонської області на 2009 рік (затверджена рішенням XXXVI сесії п'ятого скликання Херсонської обласної ради від 12 березня 2009 року № 879).

Реалізація сукупності теоретико-методичних положень і практичних рекомендацій побудови та впровадження організаційно-економічної системи оптимізації ресурсоспоживання для підвищення конкурентоспроможності підприємств легкої промисловості сприятиме високоефективному їх функціонуванню та розвитку в умовах нестабільного зовнішнього та внутрішнього бізнес-середовища.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Макаренко С. М. Актуальні проблеми легкої та текстильної промисловості України та шляхи їх вирішення / Н. М. Олійник, С. М. Макаренко // Межвузовский журнал «Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины». - 2005. - № 1 (10), С. 11-14 (0,52 д.а., особистий внесок здобувача: досліджено ключові проблеми вітчизняних виробників легкої та текстильної промисловості в умовах ринкової економіки - 0,4 д.а.).

2. Макаренко С. Н. Проблемы реализации конкурентных преимуществ предприятий легкой промышленности / С. Н. Макаренко, Н. Н. Олейник // Экономические инновации. Выпуск 30: Локальные экономические системы в экономическом, социальном и экологическом пространстве: Сборник научных работ. - Одесса, 2007. - С. 215-221 (0,29 д.а., особистий внесок здобувача: досліджено шляхи оптимізації використання трудових ресурсів за допомогою розрахунку комплексного коефіцієнту - 0,21 д.а.).

3. Макаренко С. М. Підвищення конкурентоспроможності підприємства шляхом організації перманентних інноваційних процесів / С. М. Макаренко // Економічний простір: Збірник наукових праць. - Дніпропетровськ, 2008. - № 19.- С. 292-299 (0,45 д.а.).

4. Макаренко С. М. Інвестиційно-інноваційні пріоритети створення ресурсної бази розвитку підприємства / С. М. Макаренко // Економічний простір: Збірник наукових праць. - Дніпропетровськ, 2009. - № 23/2. - С. 20-25 (0,31 д.а.).

5. Макаренко С. М. Розвиток інформаційної складової підприємств регіону як головний ресурс підвищення їх конкурентоспроможності / С. М. Макаренко // Економічні інновації. Випуск 36. Українське Причорномор'я в контексті економічних альтернатив: сучасні виклики та антикризові стратегії (регіон у системі міжнародних відносин та комунікаційно-інформаційному просторі, розвиток локальних економічних систем): Збірник наукових праць. - Одеса, 2009. - С. 482-490 (0,54 д.а.).

6. Макаренко С. М. Шляхи підвищення конкурентоспроможності підприємств в сучасних умовах господарювання / С. М. Макаренко, Г. О. Копосов, Н. М. Олійник, Т. А. Калинська // Таврійський науковий вісник. Вип. № 68 - Херсон, 2010. - С. 287-291 (0,4 д.а., особистий внесок здобувача: запропоновано методичний підхід до оцінки і розрахунку індексу конкурентоспроможності підприємств легкої промисловості - 0,31 д.а.).

Доповіді і тези доповідей на наукових конференціях

7. Макаренко С. М. Забезпечення економічного росту підприємства шляхом стимулювання збутового персоналу / С. М. Макаренко, Г. О. Копосов // Економіка і маркетинг в ХХІ сторіччі: 8-а міжнар. наук. конф. студентів і молодих вчених, 18-20 травня 2007 р.: тези допов. - Донецьк, 2007. - С. 5-6 (0,1 д.а., особистий внесок здобувача: досліджено методи прогнозування змін у навколишньому бізнес-середовищі - 0,08 д.а.).

8. Макаренко С. М. Модель функціонування підприємства на умовах давальницької сировини / С. М. Макаренко, Г. О. Копосов, Н. М. Олійник // Економіка підприємства: теорія та практика: ІІ міжнар. науково-практична конф., 13-14 березня 2008 р.: тези допов. - К., 2008. - С. 57-59 (0,11 д.а., особистий внесок здобувача: досліджено модель функціонування підприємства на умовах давальницької сировини - 0,08 д.а.).

9. Макаренко С. М. Оптимізація ресурсного забезпечення на підприємстві шляхом постійного моделювання змін в навколишньому середовищі / С. М. Макаренко, Г. О. Копосов, Н. М. Олійник // Проблеми формування нової економіки ХХІ століття: І міжнар. науково-практична конф. - Том 3, 17-19 грудня 2008 р.: тези допов. - Дніпропетровськ, 2008. - С. 75-77 (0,21 д.а., особистий внесок здобувача: досліджено шляхи оптимізації ресурсного забезпечення на підпри- ємстві - 0,15 д.а.).

10. Макаренко С. Н. Оптимизация ресурсной базы предприятия как инструмент создания перманентной экономической безопасности. / Г. А. Копосов, С. Н. Макаренко, Е. Н. Радкевич // Экономическая безопасность и проблемы хозяйственно-политической трансформации социально-экономических систем: междунар. научно-практическая конф., 15-16 мая 2009 г.: тезисы докл. - Полтава, 2009. - С. 126-128 (0,09 д.а., особистий внесок здобувача: досліджено критерії оптимізації розподілу коштів по ресурсам - 0,05 д.а.).

11. Макаренко С. М. Обґрунтування методики визначення рівня економічної безпеки як складової конкурентоспроможності підприємства / Г. О. Копосов, С. М. Макаренко, Н. М. Олійник // Управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності: ІІІ міжнар. науково-практична конф., 23-25 жовтня 2009 р.: тези допов. - Сімферополь, 2009. - С. 48-50 (0,21 д.а., особистий внесок здобувача: запропоновано методику градації рівнів конкурентоспроможності підприємств - 0,16 д.а.).

АНОТАЦІЯ

Макаренко С.М. Підвищення конкурентоспроможності підприємств шляхом оптимізації ресурсоспоживання (на прикладі легкої промисловості). - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, Одеса, 2010.

Дисертацію присвячено обґрунтуванню теоретико-методичних положень і практичних рекомендацій щодо підвищення конкурентоспроможності підприємств легкої промисловості на засадах оптимізації споживання ресурсів.

Досліджено еволюцію теоретичних положень сутності конкуренції і конкурентоспроможності в системі ринкових відносин. Проаналізовано динаміку змін основних техніко-економічних показників господарської діяльності підприємств легкої промисловості регіону, визначено стратегічні альтернативи їх подальшого функціонування. Ідентифіковано фактори забезпечення конкуренто-спроможності підприємств. Удосконалено класифікаційні основи градації конкурентоспроможності підприємств легкої промисловості.

На основі запропонованого критерію мінімізації собівартості розроблено організаційно-економічну систему оптимізації ресурсоспоживання. Обґрунтовано заходи та напрями розвитку підприємств легкої промисловості, пов'язані з оптимізацією ресурсоспоживання.

Ключові слова: фактори забезпечення конкурентоспроможності, зовнішнє і внутрішнє бізнес-середовище, оптимізація ресурсоспоживання, організаційно-економічна система, комплексний коефіцієнт, інформаційна складова розвитку.

Макаренко С.Н. Повышение конкурентоспособности предприятий путем оптимизации ресурсопотребления (на примере легкой промышленности). - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - Экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, Одесса, 2010.

Диссертация посвящена обоснованию теоретико-методических положений и практических рекомендаций по повышению конкурентоспособности предприятий легкой промышленности на принципах оптимизации потребления ресурсов.

Исследовано эволюцию теоретических положений сущности конкуренции и конкурентоспособности в системе рыночных отношений. Установлено, что одним из путей повышения конкурентоспособности предприятий является оптимизация ресурсопотребления.

Проанализирована динамика изменений основных технико-экономических показателей хозяйственной деятельности предприятий легкой промышленности региона. Установлено, что в условиях финансово-экономического кризиса, недостатка оборотных средств работа предприятий отрасли по давальческим схемам дала возможность загрузить мощности, сохранить рабочие места и обеспечить работникам необходимый социальный уровень заработной платы. Определены стратегические альтернативы последующего функционирования предприятий легкой промышленности. Идентифицированы факторы обеспечения конкуренто-способности и предложен методический подход к оценке и расчету индекса конкурентоспособности предприятий отрасли. Усовершенствованы классифи-кационные основы градации конкурентоспособности предприятий легкой промышленности.

...