Підвищення ефективності використання трудових ресурсів на сільськогосподарських підприємствах

Вплив економічних, демографічних та соціальних факторів на процес використання трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств. Пріоритетні напрямки розвитку соціальних аспектів використання трудових ресурсів на агропідприємствах в сучасних умовах.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 20.07.2015
Размер файла 96,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Дніпропетровський державний аграрний університет

08.00.04 - Економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Підвищення ефективності використання трудових ресурсів на сільськогосподарських підприємствах

Мисник Тетяна Григорівна

Дніпропетровськ - 2010

3

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Полтавській державній аграрній академії Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Аранчій Валентина Іванівна,

Полтавська державна аграрна академія, перший проректор

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Чупіс Анатолій Віталійович,

Сумський національний аграрний університет,

завідувач кафедри фінансів

кандидат економічних наук, доцент

Курбацька Лариса Миколаївна,

Дніпропетровський державний аграрний університет,

доцент кафедри маркетингу

Захист відбудеться 5 березня 2010 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.804.01 у Дніпропетровському державному аграрному університеті за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, 25, ауд. 342.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, 25

Автореферат розісланий 4 лютого 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Р.М. Миронова

Размещено на http://www.allbest.ru//

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Визнання України на міжнародній арені можливе лише за наявності економічного зростання, розвитку всіх регіонів та галузей економіки. Однією з передумов цього є підвищення ефективності праці та поліпшення добробуту населення. Основою збільшення виробництва сільськогосподарської продукції і підвищення матеріального добробуту населення є раціональне використання трудових ресурсів підприємств галузі. Вони є головною складовою частиною продуктивних сил сільського господарства, а їх праця вирішальним фактором розвитку сільськогосподарського виробництва. Виробництво будь-якої продукції, в тому числі сільськогосподарської, може зростати за рахунок збільшення маси праці, підвищення рівня її продуктивності та завдяки одночасній дії цих двох факторів.

Потреба в удосконаленні підходів щодо економічно обґрунтованого використання трудових ресурсів зумовлена несприятливою демографічною ситуацією, погіршенням показників соціального розвитку сільських територій, некваліфікованим управлінням у більшості аграрних формувань. Одним з основних напрямків розвитку сільськогосподарського виробництва та підвищення його ефективності є створення потужного кадрового потенціалу сільськогосподарських підприємств, удосконалення процесу його формування, використання та управління ним. Однак недостатній рівень професійних знань та вмінь керівників і спеціалістів сільськогосподарських підприємств приймати виважені рішення з питань ефективного використання трудових ресурсів у сучасних умовах виробництва не дають можливості оцінити їх реальні потреби та можливості.

Низький рівень оплати сільськогосподарської праці відносно інших галузей економіки, погіршення мотивації праці, низькокваліфіковане управління персоналом, відсутність збалансованості між трудовими ресурсами та робочими місцями спричиняють значне вивільнення працівників із сільськогосподарського виробництва.

Вагомий внесок у дослідження питань використання трудових ресурсів сільського господарства зробили такі вітчизняні вчені-економісти, як Д.П. Богиня, О.А. Бугуцький, В.В. Вітвіцький, І.В. Горковенко, О.А. Грішнова, В.С. Дієсперов, О.Ю. Єрмаков, Ю.М. Краснов, О.В. Крушельницька, Е.М. Лібанова, В.М. Олійник, П.М. Макаренко, М.Й. Малік, Л.О. Мармуль, Л.І. Михайлова, М.П. Поліщук, В.М. Петюх, І.Х. Степаненко, А.Б. Соскієв, В.К. Терещенко, А.В. Чупіс, В.В. Юрчишин, К.І. Якуба, О.Г. Шпикуляк та інші.

В той же час, питання забезпечення сільськогосподарських підприємств кваліфікованими кадрами та їх ефективне використання у сучасних умовах розвитку економіки України вивчені недостатньо. Це стосується, насамперед, висвітлення соціально-економічної сутності та складових категорії “трудові ресурси”, збереження існуючих та створення нових робочих місць, їх зіставлення з кількістю зайнятих для визначення оптимальної потреби в чисельності працівниках задіяних у сільськогосподарському виробництві. Відсутність належної уваги державних органів до проблем підвищення ефективності використання трудових ресурсів сільського господарства негативно позначається на результатах діяльності сільськогосподарських підприємств. Саме тому дослідження процесів, пов'язаних із використанням трудових ресурсів, які б відповідали сучасним вимогам ведення сільськогосподарського виробництва та розробка пропозицій щодо ефективного використання праці є актуальним і необхідним завданням розвитку сільського господарства.

Таким чином, значимість наукової проблеми підвищення ефективності використання трудових ресурсів на сільськогосподарських підприємствах, а також необхідність пошуку нових шляхів розв'язання даної проблеми зумовили вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до наукової теми Полтавської державної аграрної академії „Організаційно-економічний механізм забезпечення конкурентоспроможності підприємств АПК” (номер державної реєстрації 0104U002550). Роль автора полягає у розробці напрямів підвищення ефективності використання трудових ресурсів.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в узагальненні теоретичних засад, удосконаленні методичних та розробці практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності використання трудових ресурсів на сільськогосподарських підприємствах.

Визначення мети обумовило необхідність виконання наступних завдань:

- вивчити і узагальнити наукові засади процесу формування, відтворення та ефективності використання трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств;

- розглянути, систематизувати та проаналізувати тенденції розвитку поняття „сукупний працівник сільського господарства”;

- проаналізувати вплив економічних, демографічних та соціальних факторів на процес використання трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств; трудовий ресурс сільськогосподарський соціальний

- здійснити аналіз ефективності використання трудових ресурсів на сільськогосподарських підприємствах Полтавської області;

- розробити організаційно-економічні заходи удосконалення процесу формування та ефективності використання трудових ресурсів на сільськогосподарських підприємствах;

- запропонувати пріоритетні напрямки розвитку соціальних аспектів використання трудових ресурсів на сільськогосподарських підприємствах в сучасних умовах;

- розробити механізм мотиваційного моніторингу для підвищення ефективності трудової діяльності працівників.

Об'єктом дослідження є процеси використання трудових ресурсів на сільськогосподарських підприємствах Полтавської області.

Предмет дослідження - сукупність теоретичних, методичних та практичних питань підвищення ефективності використання трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є базові положення економічної теорії, праці вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем використання трудових ресурсів.

В процесі дослідження використані такі методи досліджень, як системний (удосконалення організаційно-управлінського механізму використання трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств), кореляційно-регресійний (встановлення впливу різних факторів на рівень використання трудових ресурсів у сільському господарстві), абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення і формулювання висновків), історичний (дослідження зміни відносин власності в аграрному секторі та їх впливу мотивацію і ефективність праці), монографічний (вивчення стану використання трудових ресурсів в окремих сільськогосподарських підприємствах), статистико-економічний (групування статистичних матеріалів, групування працівників за розмірами заробітку, визначення кореляційних зв'язків), експертних оцінок (встановлення коефіцієнтів вагомості окремих показників використання трудових ресурсів), конкретних соціологічних досліджень (спостереження і анкетування працівників сільськогосподарських підприємств та жителів сільських територій), розрахунково-конструктивний (прогнозування чисельності та рівня економічної активності сільського населення, розрахунок потреби сільськогосподарських підприємств у трудових ресурсах), порівняльний та рядів динаміки (співставлення показників використання трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств по роках) тощо.

Інформаційною базою дослідження стали: спеціальна література з економіки, агробізнесу та менеджменту у сільському господарстві, відповідні нормативні акти України, зведені статистичні дані Держкомстату України та Полтавського обласного статистичного управління, звітні дані сільськогосподарських підприємств за 2000-2008 pp., матеріали періодичних видань, спостереження автора у процесі роботи.

Наукова новизна одержаних результатів. До найвагоміших результатів дисертаційного дослідження, що характеризують наукову новизну, належать:

вперше:

- виділено критеріальні оцінки, які характеризують сукупного працівника сільського господарства, такі як: рівень доходів; рівень соціальних виплат; загальнокультурний рівень; рівень задоволення культурно-побутових потреб (розвиток соціальної інфраструктури); продуктивність праці (рівень використання трудового потенціалу); система перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів; ціннісні орієнтації та соціальна диференціація працівників; мотиваційні преференції;

удосконалено (доповнено):

- визначення сутності поняття „трудові ресурси”, яке базується на економічній активності, демографічних, територіально-адміністративних (регіональних), галузевих та інших ознаках, що дозволяють його розглядати в соціально-економічному та обліково-статистичному аспектах;

- поняття „трудовий потенціал”, де поряд з існуючими наголошено, що він є складним системним утворенням, а його компонентами є природний, соціальний та інтелектуальний потенціал людей, що забезпечує створення матеріальних і духовних цінностей підприємства;

- систему складових, якими визначається вплив економічних, соціальних, демографічних факторів на стан та ефективність використання трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств, яка поряд із наявними включає динаміку показників співвідношення рівня заробітної плати у сільському господарстві відносно інших галузей економіки взагалі та промисловості зокрема, і відносно рівня мінімальних соціальних гарантій; рівень забезпечення господарюючих суб'єктів об'єктами соціально-культурного призначення; динаміку показників руху, смертності, народжуваності та освітнього рівня мешканців сільських територій;

набули подальшого розвитку:

- концептуальні підходи щодо формування стратегії ефективного використання трудових ресурсів на сільськогосподарських підприємствах, обґрунтування можливих варіантів її реалізації та ефективності, такі як: ефективне використання сильних сторін та укріплення слабких у зовнішньому оточенні підприємств; розширення конкурентних переваг підприємства за рахунок створення умов для розвитку і формування висококваліфікованого кадрового потенціалу та його ефективне використання;

- методи здійснення мотиваційного моніторингу в агарних формуваннях, що на відміну від існуючих включає вивчення потреб, інтересів, мотиваційної спрямованості працівників шляхом використання програмного забезпечення Visual Fox Pro 9.0.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання опрацьованих методичних положень і практичних рекомендацій щодо удосконалення процесу формування та розробці напрямів підвищення ефективності використання трудових ресурсів на сільськогосподарських підприємствах Полтавської області. Впровадження у виробництво результатів дослідження спрямоване на підвищення економічної ефективності використання трудових ресурсів Полтавської області шляхом удосконалення процесу формування, відтворення та управління трудовими ресурсами.

Результати дисертаційного дослідження та пропозиції щодо удосконалення процесу використання трудових ресурсів на сільськогосподарських підприємствах заслухані, схвалені й рекомендовані до впровадження спеціалістами Головного управління агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації (довідка №01-24/203 від 4.12.09) та управління агропромислового розвитку Карлівської районної державної адміністрації (довідка №01-10/102 від 13.11.09).

Наукові рекомендації автора щодо підвищення ефективності використання трудових ресурсів знайшли схвалення і прийняті до впровадження у виробництво у ДП НДГ „Ювілейний” ПДАА Полтавського району (довідка №93 від 16.11.09), СВК „Перше травня” Хорольського району (довідка №41 від 30.10.09) та ТОВ „Україна” Карлівського району Полтавської області (довідка №01-39 від 03.11.09). Матеріали дослідження використовуються також у навчальному процесі Полтавської державної аграрної академії у ході викладання дисциплін „Економіка праці та соціально-трудові відносини”, „Економіка АПК”, „Економіка підприємства”, „Економічна діагностика” та при написанні курсових і дипломних робіт (довідка № 7-01-227 від 17.12.09).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Положення, результати, висновки та рекомендації, що містяться у дисертації, є особистим здобутком дисертанта. З наукових праць, написаних у співавторстві, у дисертації використані лише ті положення, що є результатом особистих досліджень здобувача. Всі результати наукового дослідження мають самостійний характер.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і теоретичні висновки, практичні рекомендації дисертації доповідалися на: Міжнародній науково-практичній конференції „Роль інформаційних технологій у забезпеченні конкурентоспроможності підприємств” (Полтава, ПДАА, 12-13 жовтня 2006 року); Науково-практичній конференції „Соціально-економічні аспекти формування громадського суспільства в Україні” (Умань, УДАУ, 8-9 червня 2007 року); Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми та шляхи вдосконалення економічного механізму підприємницької діяльності” (Жовті Води, 19-20 березня 2009 року). Результати дослідження відображені також у щорічних наукових звітах Полтавської державної аграрної академії й апробовані на щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу.

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи відображені у 10 публікаціях загальним обсягом 2,5 умовних друкованих аркушів у журналах і збірниках наукових праць та у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій. Із них 6 публікацій - у фахових виданнях, загальним обсягом 2,0 умовних друкованих аркушів.

Структура та обсяг дисертації. Результати дисертаційного дослідження викладені на 218 сторінках комп'ютерного тексту, з яких основна частина займає 185 сторінок. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Вона містить 50 таблиць, 22 рисунки і 9 додатків. Список використаних літературних джерел налічує 187 найменувань і міститься на 17 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, ступінь розробки наукової проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження, сформульовано наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі - „Теоретичні засади використання трудових ресурсів на підприємствах аграрної сфери” - розглядаються наукові основи використання трудових ресурсів; проведений аналіз сутності та тенденцій розвитку поняття „сукупний працівник сільського господарства”; розглянута сутність та специфіка відтворення трудових ресурсів у сільському господарстві та її вплив на ефективність їх використання.

Підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва неможливе без ефективного та раціонального використання трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств. Одним з основних напрямків покращення економічної ситуації у сільському господарстві є формування потужного кадрового потенціалу на сільськогосподарських підприємствах та ефективного управління ним.

У результаті широкого аналізу трактування соціально-економічної сутності трудових ресурсів, встановлено, що більшість науковців розглядають їх як частину економічно активного населення працездатного віку, яка за своїм фізичним розвитком та розумовими здібностями здатна працювати в суспільному виробництві з метою створення нового продукту праці та одержання доходу.

В авторському розумінні поняття „трудові ресурси” повинно грунтуватися на комплексному підході, який включає економічну активність, демографічні, територіально-адміністративні (регіональні), галузеві та інші ознаки, що дозволяють його розглядати в соціально-економічному та обліково-статистичному аспектах.

Трудовий потенціал є складним системним утворенням, компонентом якого є природний, соціальний та інтелектуальний потенціал людей, що забезпечує створення матеріальних і духовних цінностей підприємства. В процесі вивчення поняття „трудовий потенціал” нами було визначено фактори, що впливають на формування та використання трудового потенціалу, зроблено спробу цілісного і інтегрального підходу до людини та вказано на переважаючий вплив якісних характеристик трудового потенціалу в зростанні продуктивності праці. Як наслідок є формулювання положення про те, що людина - не лише ресурс, а й мета розширеного виробництва.

В ході дослідження встановлено, що сукупний працівник сільського господарства являє собою поєднання виробничих працівників, які зайняті фізичною працею, працівників управління та спеціалістів, які зайняті розумовою працею, представників науки, освіти, культури тощо. Сутність сукупного працівника та його специфічні риси віддзеркалюють рівень розвитку продуктивних сил суспільства, а саме існуючу форму власності та характер виробничих економічних відносин.

На думку автора, сукупного працівника з позиції його розширеного відтворення в сільському господарстві варто аналізувати за такими критеріями: рівень доходів; рівень соціальних виплат; загальнокультурний рівень; рівень задоволення культурно-побутових потреб (розвиток соціальної інфраструктури); продуктивність праці (рівень використання трудового потенціалу); система перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів; ціннісні орієнтації та соціальна диференціація працівників; мотиваційні преференції (рис. 1). Сукупний суспільний працівник є категорією динамічною.

Доперебудовний період

(до 90-х років ХХ ст.)

Критерій порівняння

Роки аграрної реформи

(з 1991 р. до нашого часу)

Жорстка адміністративна система нормування та регулювання заробітної плати. Держава централізовано керувала перерозподілом робочої сили

1. Заробітна плата та зайнятість сільського населення

Функціями держави є встановлення мінімального розміру заробітної плати, контроль за дотриманням норм трудового законодавства. Різке зниження номінальної та реальної заробітної плати, зниження рівня зайнятості

Низький рівень соціальних виплат

2. Соціальні виплати

Критичний стан соціального захисту

Досить розвинена соціальна інфраструктура

3. Задоволення культурно-побутових потреб жителів сіл

Руйнування соціальної інфраструктури, погіршення культурно-побутових умов життя сільського населення

Продуктивність праці низька, спостерігається тенденція її підвищення до 1990 р.

4. Продуктивність праці

Зниження продуктивності праці, підвищення трудомісткості виробництва сільськогосподарської продукції

Тенденція до підвищення освітнього рівня сільського населення

5. Освітній рівень

Підвищення освітнього рівня сільських жителів та підвищення вимог до кваліфікації робочої сили на ринку сільськогосподарської праці

Функціонує широка мережа професійно технічних училищ, що готували кваліфікованих робітників; діяла система перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів

6. Перепідготовка та підвищення кваліфікації робочої сили

Різке зниження можливостей якісного поліпшення трудового потенціалу за рахунок перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів

Працівники в соціальному плані були однорідними і виступали колективними асоційованими власниками засобів виробництва. Високо цінується роль робітничого класу

7. Соціальна диференціація та ціннісні орієнтації працівників

В соціальному плані в структурі сукупного працівника виділяють два протилежні сегменти: роботодавці (вони ж орендарі земельних часток та майнових паїв); наймані працівники (здебільшого орендодавці земельних ділянок та майнових паїв). Відбувається зміщення цінностей в напрямі меркантильного розрахунку, матеріальних благ, сьогоденних вимог

Відокремлення безпо-середніх виробників від управління. Ідеологічний вплив партійної номенклатури

8. Участь в управлінні підприємством

Нерівні можливості в управлінні підприємством власників та орендодавців, які в більшості випадків являються найманими працівниками

Використання стандартних, короткострокових стимулів

9. Мотиваційні преференції

Застосування комбінованих методів мотивації та стимулювання працівників, з акцентом на матеріальні стимули

Рис. 1. Порівняльна характеристика сукупного працівника сільського господарства в доперебудовний період та в роки аграрної реформи

На процес використання трудових ресурсів сільського господарства впливають багато факторів, передусім демографічні, природні, екологічні, організаційні, нормативно-правові, соціально-економічні та інші. Тому, велике значення при вивченні рівня забезпеченості трудовими ресурсами сільськогосподарських підприємств та розробці напрямів підвищення ефективності їх використання повинні мати: рівень їх збалансованості з наявними робочими місцями, рівень впливу різних факторів на процес використання трудових ресурсів, організація процесу використання трудових ресурсів за допомогою удосконалення системи управління ними.

У другому розділі - „Стан формування та ефективність використання трудових ресурсів на сільськогосподарських підприємствах” - проаналізовані економічні важелі формування та використання трудових ресурсів на сільськогосподарських підприємствах Полтавської області; здійснена оцінка демографічних і соціальні чинників та їх вплив на формування та відтворення трудових ресурсів. Проаналізована ефективність використання трудових ресурсів на сільськогосподарських підприємствах.

Ринкові перетворення, які відбулись в Україні взагалі та в Полтавській області зокрема, спричинили багато змін в сільськогосподарському виробництві. Трудові ресурси сільського господарства протягом останніх років мали тенденцію до зменшення, суттєві зміни відбулися в розрізі окремих категорій працівників масових професій сільськогосподарських спеціальностей.

Ефективність використання трудових ресурсів та чинники, що на неї впливають у сільськогосподарських підприємствах не можуть не позначитись на формуванні доходності сільськогосподарської праці. Дослідженнями встановлено, що в Полтавській області ведення сільськогосподарського виробництва є недостатньо ефективним, і як наслідок виробництво сільськогосподарської продукції не може забезпечити відповідний дохід.

Проведений аналіз структури доходів жителів сільських територій Полтавської області свідчить, що заробітна плата займає найбільшу питому вагу в їх структурі (43,9 %). Протягом досліджуваного періоду заробітна плата працівників сільського господарства зростала. Так, у 2003 р. вона становила 48,1 % середньої заробітної плати, 102,4 % мінімальної та 57,5 % прожиткового мінімуму, а у 2006 р. - 57,9 % середньої заробітної плати, 139,3 % мінімальної та 110,3 % прожиткового мінімуму. У 2007 році заробітна плата працівників сільського господарства значно зросла в порівнянні з попереднім роком, але становила лише 60,2 % від середньої.

З рис.2 видно, що у сільськогосподарських підприємствах Полтавської області протягом досліджуваного періоду заробітна плата зростала швидшими темпами, ніж її продуктивність, хоча рівень заробітної плати залишається низьким. У зв'язку з тим, що заробітна плата в сучасних умовах є основною формою стимулювання найманих працівників у сільському господарстві, можна стверджувати, про не ефективність діючих на підприємствах систем і методів оплати праці. А низький рівень оплати сільськогосподарської праці порівняно з іншими галузями економіки (табл. 1) є результатом насамперед відмови держави від регулювання зарплати в умовах, коли різні виробництва входять у ринкові умови з далеко неоднаковими стартовими можливостями.

Рис. 2. Темпи зростання продуктивності праці та заробітної плати у сільськогосподарських підприємствах Полтавської області за 2003-2007 рр.

Процес формування та відтворення трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств в значній мірі залежить від демографічного і та соціально-культурного факторів.

Таблиця 1

Динаміка рівня номінальної заробітної плати за видами економічної діяльності в Полтавській області за 2003-2007 рр., грн.

Вид економічної діяльності

2003 р.

2004 р.

2005 р.

2006 р.

2007 р.

Відхилення

(+, -)

до

2003 р.

до

2006 р.

Сільське господарство

210,0

298,0

430,0

557,0

748,0

538,0

191,0

Промисловість

616,0

778,0

980,0

1205,0

1569,0

953,0

364,0

Будівництво

634,0

803,0

1068,0

1347,0

1700,0

1066,0

353,0

Сільське господарство у % до: промисловості

34,1

38,3

43,9

46,2

62,1

28,0

15,9

будівництва

33,1

37,1

40,3

41,4

44,0

10,9

2,6

Важливе місце в зацікавленості працівників сільського господарства також відіграє соціальна інфраструктура села (табл. 2). Наші дослідження показують, що протягом аналізованого періоду дані фактори негативно впливають на процес формування трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств.

Для проведення поглибленого дослідження в дисертаційній роботі використані показники економічної діяльності сільськогосподарських підприємств Полтавського, Хорольського і Карлівського районів Полтавської області в період з 2002 по 2008 рік (рис. 3 та рис. 4).

Зазначимо, в досліджуваних підприємствах відбувається зростання вартості виробленої одним працівником валової продукції за рік, а також суми реалізованої продукції в розрахунку на 1 середньорічного працівника.

Таблиця 2

Показники благоустрою населених пунктів Полтавської області

за 2000-2007 рр., %

Показники

2000 р.

2005 р.

2006 р.

2007 р.

у міських поселен-нях

у сільсь-кій міс-цевості

у місь-ких посе-леннях

у сільській місце-вості

у місь-ких поселеннях

у сільсь-кій міс-цевості

у місь-ких посе-леннях

у сільсь-кій міс-цевості

Питома вага загальної житлової площі, обладнаної:

водопроводом

70,3

22,5

66,8

21,3

70,7

24,3

70,8

24,6

каналізацією

69,8

19,5

66,5

18,7

70,5

21,6

70,5

21,9

центральним опаленням

72,3

34,4

69,7

33,9

73,1

38,0

73,1

39,0

газом

87,8

88,7

90,6

91,1

87,8

90,3

87,7

90,5

гарячим водопоста-чанням

63,1

9,2

59,9

8,4

62,8

9,9

62,7

10,2

ваннами

67,6

17,1

64,5

16,4

67,4

18,9

66,1

19,3

підлоговими елек-троплитами

1,6

0,1

0,4

0,0

1,3

0,1

1,5

0,1

Проте для показників ефективності сільськогосподарського виробництва, а саме розміру валового доходу та прибутку в розрахунку на середньорічного працівника за цей період характерне зниження. Показник чистого доходу в розрахунку на середньорічного працівника за останні три роки є від'ємним. Аналогічне співвідношення спостерігається для зазначених показників, в розрахунку на відпрацьовану людино-годину. Частково це можна пояснити фактором збільшенням матеріальних витрат у вартості валової продукції.

Размещено на http://www.allbest.ru//

Рис. 3. Динаміка вартісних показників ефективності використання трудових ресурсів у досліджуваних сільськогосподарських підприємствах в розрахунку на 1 середньорічного працівника

Размещено на http://www.allbest.ru//

Рис. 4. Динаміка вартісних показників ефективності використання трудових ресурсів у досліджуваних сільськогосподарських підприємствах в розрахунку на 1 людино-годину

Ефективність використання трудових ресурсів у сільськогосподарських підприємствах Полтавської області протягом досліджуваного періоду по більшості показників зросла, проте знаходиться на рівні, який значно нижчий ніж в інших галузях економіки. В результаті проведеного аналізу було встановлено, що значний вплив на продуктивність праці відіграє рівень заробітної плати, тому продуктивність праці та її оплату потрібно розглядати комплексно.

У третьому розділі - „Напрямки удосконалення і підвищення ефективності використання трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств” - проведена розробка організаційно-економічних заходів та соціальних аспектів удосконалення процесу використання трудових ресурсів; запропоновано використовувати мотиваційний моніторинг для ефективного впливу на діяльність працівників; розроблені стратегічні напрямки удосконалення процесу управління трудовими ресурсами на сільськогосподарських підприємствах.

Використання високомеханізованих робіт при ресурсозберігаючих технологіях, покращення виробничого процесу, організації праці, застосування автоматизованих систем контролю й управління технологічними процесами зумовлюють зміни у структурі затрат праці.

Наукою встановлено, що збільшення масштабів виробництва може приносити ефект лише до визначеної границі, яка в кожному сільськогосподарському підприємстві своя, тобто концентрація виробництва повинна бути оптимальною.

Проведені аналітичні групування підприємств за рівнем поголів'я корів і посівної площі зернових культур свідчать про те, що виробнича спеціалізація і концентрація виробництва сприяють збільшенню виробництва продукції, зниженню рівня витрат і, як наслідок, підвищенню рівня ефективності використання трудових ресурсів.

Так, зі збільшенням поголів'я корів в середньому по сукупності на 325 голів (з 180 до 505), валове виробництво молока зростає в середньому майже в 5 раз, собівартість 1 ц знижується в 2,39 рази, затрати праці на виробництво 1 ц знижуються на 44,6 %.

Порівняно з продукцією молочного скотарства, зернові культури доцільно і економічно ефективно вирощувати в будь-якій місцевості Полтавської області. Хлібопереробні підприємства та елеватори розташовані в більшості районних центрів регіону. Вплив рівня концентрації на показники ефективності виробництва зернових культур, показано в таблиці 3.

Таблиця 3

Вплив рівня посівної площі зернових культур на продуктивність праці в досліджуваних сільськогосподарських підприємствах Полтавської області, 2008 р.

Показники

Групи підприємств за площею зернових культур, га

Відхилення (+/-) ІІІ група до І

І - до 200

ІІ - 200 - 600

ІІІ - понад 600

Кількість підприємств

10

20

10

Х

Середня площа посіву зернових культур, га

3419,0

14245,9

25985,0

22566

Обсяг виробництва зернових на одне підприємство, ц

110,0

464,3

695,0

585,0

Середня урожайність, ц/га

31,0

30,6

37,3

6,3

Затрати праці на 1 центнер зернових, люд.-год.

2,15

1,69

0,8

-1,35

Собівартість 1 центнера зернових, грн.

64,04

61,44

55,92

-8,12

У групі ІІІ з посівною площею зернових понад 600 га, спостерігається вищий рівень якісних показників виробництва: найвища урожайність - 37 ц/га; найнижчій рівень витрат праці на 1 центнер продукції - 0,8 людино-годин; найнижчій рівень собівартості 1 центнеру продукції - 55,92 грн.

Удосконалення спеціалізації підприємств галузі та концентрації виробництва продукції сприятиме розширенню сфери зайнятості населення та появі нових робочих місць, що надасть змогу забезпечити роботою безробітних, які проживають на сільських територіях та залучати до підприємств молодих спеціалістів.

Здійснений нами мотиваційний моніторинг працівників досліджуваних підприємств та мешканців сільських територій, який був проведений шляхом використання програмного забезпечення Visual Fox Pro 9.0, свідчить, що найвагомішими причинами невдоволеності роботою є низька оплата праці, фізична важкість роботи та низькі санітарно-гігієнічні умови. Тому, окрім підвищення рівня оплати праці сільськогосподарським підприємствам необхідно вжити заходів з поліпшення умов праці.

Для підвищення ефективності використання трудового трудових ресурсів у сільськогосподарських підприємствах необхідно складати план соціального розвитку підприємства. В ньому необхідно передбачати можливості поліпшення житлових умов працівників підприємства, введення в експлуатацію об'єктів комунального господарства і побуту, об'єктів культури і спорту, поліпшення умов праці, підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів, розвиток особистих підсобних господарств працівників тощо.

Стратегія управління трудовими ресурсами на сільськогосподарських підприємствах повинна сприяти підсиленню можливостей організації протистояти конкурентам на відповідному ринку: ефективно використовувати свої сильні сторони в зовнішньому оточенні; розширення конкурентних переваг підприємства за рахунок створення умов для розвитку і ефективного використання робочого потенціалу, формування висококваліфікованих кадрів (табл. 4).

Таблиця 4

Плановий економічний ефект від реалізації запропонованих стратегій підвищення ефективності використання трудових ресурсів на досліджуваних сільськогосподарських підприємствах

Стратегія

Витрати, тис. грн.

Очікувані доходи, тис. грн.

Результат (+/-), тис. грн.

1. Застосування новітніх технологій виробництва, що зменшать витрати праці на одиницю продукції в т. ч.:

- придбання нового обладнання з переробки сільськогосподарської продукції (хлібопекарня, ковбасний цех, міні-олійниця)

285

444

159

2. Підвищення якісного складу персоналу та підвищення продуктивності праці робітників в т. ч.:

- вступ трьох працівників апарату управління до ПДАА на заочну форму навчання;

- підвищення кваліфікації керівників структурних підрозділів;

- вступ 5 випускників шкіл до коледжу ПДАА на технічні спеціальності за рахунок господарств

150

393

243

3. Покращення якості продукції, що виробляється на підприємствах за рахунок удосконалення системи мотивації праці в т. ч.:

- підвищення дисципліни праці за рахунок введення більш жорстких штрафних санкцій та преміювання за високу якість

- створення лабораторій по контролю якості продукції

150

228

78

4. Впровадження енергоощадних технологій виробництва продукції в т. ч.:

- підвищення дисципліни при використанні енергоресурсів за рахунок введення більш жорстких штрафних санкцій та преміювання за економію енергоресурсів

- використання техніки, що зменшує витрати пального на 1 га

180

324

144

Разом

765

1389

624

Таким чином, загальна сума витрат на фінансування запропонованих нами стратегій складає 765 тис. грн. Цю суму доцільно взяти із прибутку досліджуваних підприємств, який у 2006-2008 рр. значно перевищував цю суму.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоноване нове вирішення важливої наукової проблеми підвищення ефективності використання трудових ресурсів на сільськогосподарських підприємствах.

Результати дослідження дозволили дійти таких висновків:

1. У сучасних умовах розвитку аграрного сектора економіки України значної актуальності набуває проблема дослідження використання трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств. Проте і дотепер вона не стала предметом комплексного дослідження, не визначено теоретичні, аналітичні й методологічні підходи щодо вирішення проблеми використання трудових ресурсів в умовах сучасного періоду на сільськогосподарських підприємствах. Також не існує єдиної термінології щодо поняття “трудові ресурси” та її складових. У зв'язку з цим, ускладнюються наукове пізнання, аналіз, та практичне застосування аналітичних висновків в оперативному і стратегічному управлінні діяльністю сільськогосподарських підприємств.

2. Відомі визначення й трактування трудових ресурсів як економічної категорії потребують уточнення шляхом поглиблення розуміння їх соціально-економічної сутності. Тому трудові ресурси доцільно розглядати як якісну сукупність спроможностей працівників, що створюють матеріальні, духовні цінності, інші блага для суспільства з урахуванням впливу різноманітних чинників: економічних, соціальних, організаційних, виробничих, трудових, політичних, екологічних, природних та інших. Залежно від завдань дане поняття стосовно аграрного сектору економіки необхідно розглядати як соціально-економічну або планово-облікову категорію.

3. Сукупний працівник сільського господарства являє собою поєднання виробничих працівників, які зайняті фізичною працею, працівників управління та спеціалістів, які зайняті розумовою працею, представників науки, освіти, культури тощо. Сутність сукупного працівника та його специфічні риси віддзеркалюють рівень розвитку продуктивних сил суспільства, а саме існуючу форму власності та характер економічних виробничих відносин у сільському господарстві. Основними критеріями, що характеризують сукупного працівника та дають можливість побачити тенденції його розвитку є: рівень заробітної плати та зайнятість сільського населення; соціальні виплати; можливість задоволення культурно-побутових потреб жителів сільських територій; продуктивність праці (рівень використання трудового потенціалу); освітній рівень; перепідготовка та підвищення кваліфікації робочої сили; соціальна диференціація та ціннісні орієнтації працівників; участь в управлінні підприємством; мотиваційні преференції. Тенденції розвитку сукупного працівника підтверджуються результатами проведеного порівняння сукупного працівника в доперебудовний період та роки аграрної реформи за основними критеріями.

4. Трудові ресурси сільськогосподарських підприємств Полтавської області використовуються неефективно, що позначається на низькій продуктивності праці та ефективності діяльності підприємств. Їх дослідження доцільно проводити за допомогою виділення соціально-вікових груп враховуючи такі ознаки як освіта, вік, стать, кваліфікація, плинність, робоче місце, продуктивність праці. Це дає можливість раціональної їх розподіляти в плануванні діяльності сільськогосподарських підприємств.

5. У 2005 р. заробітна плата працівника сільського господарства в середньому в Полтавській області складала 430 грн. (43,9 % від заробітної плати в промисловості та 40,3 % від заробітної плати в будівництві) в той час як у промисловості вона дорівнювала 980 грн., що в 2,3 рази більше. У 2006 р. заробітна плата в промисловості в 2,16 рази перевищувала заробітну плату в сільському господарстві, а у 2007 р. - в 2,09 рази. За період з 2003 р. по 2007 р. заробітна плата в сільському господарстві Полтавської області зросла в 3,56 рази, а в промисловості в 2,55 рази. Однак заробітна плата працівників сільського господарства залишається нижчою ніж в промисловості. Середній розмір номінальної заробітної плати в Полтавській області був нижчим порівняно з даними по Україні за весь аналізований період. Проведений нами аналіз свідчить, заробітна плата зростає швидшими темпами ніж продуктивність праці. Незважаючи на це заробітна плата залишається досить низькою і, крім того, значна кількість працівників отримують заробітну плату в межах мінімальної.

6. Проведені нами дослідження показують, що демографічні процеси в Полтавській області мають негативну тенденцію. Так, за період із 2003 по 2008 роки чисельність населення області зменшилась на 84,5 тис. осіб. Основну питому вагу в цьому показнику займає сільське населення, чисельність якого зменшилась на 56,8 тис. осіб або на 8,6 %. Тенденція до зменшення спостерігається тривалий період і може нести загрозливий характер, а саме, вимирання села. Протягом досліджуваного періоду забезпечення сільських територій Полтавської області об'єктами житлово-комунального господарства, побутового обслуговування, торгівлі та громадського харчування, пасажирським транспортом, закладами культурного призначення погіршилось, що змушує жителів села отримувати певні послуги за межами місця свого проживання. Такий стан речей спричиняє не зацікавленість, особливо молоді, до проживання і працевлаштування в сільській місцевості. Кількість дошкільних закладів за аналізований період зменшується як в міських так і сільських поселеннях. Проте, оцінивши завантаженість дошкільних закладів, ми дійшли висновку, що в сільській місцевості ці заклади є не завантаженими.

7. Підвищення рівня мотивації праці робітників сільськогосподарських підприємств можливо завдяки удосконаленню організаційно-економічних чинників мотивації праці, соціальних заходів та системи матеріального стимулювання в сільськогосподарських підприємствах, яку необхідно удосконалювати шляхом проведення постійного мотиваційного моніторингу, що дозволить сформувати високий рівень трудової мотивації в аграрному секторі економіки. Для забезпечення стабільних, продуктивних і конкурентоспроможних трудових ресурсів доцільно створити сприятливі умови для впровадження наукових розробок на підприємствах, залучення інвестицій, інновацій, розвиток ринкової та виробничої інфраструктури, залучення молоді, що має аграрну освіту.

8. Для покращення стану стимулювання та мотивації трудової діяльності у сільськогосподарських підприємствах пропонується:

- посилити дію комплексу факторів в напрямку розвитку власної значимості, поваги до ідей, які висловлюються працюючими, розвитку самоконтролю й довіри до службовців;

- для більш повного задоволення особистих і суспільних потреб, вирішення задач підвищення ефективності виробництва, конкурентоспроможності продукції, робітникам сільськогосподарських підприємств слід створювати позитивний мікроклімат і умови праці, які будуть спонукати їх нарощувати обсяги виробництва, покращувати використання виробничих ресурсів;

- зв'язати оплату праці з досягнутими результатами, так як вона обумовлюється залученням працюючих до управління виробництвом та використанням колективних форм організації і оплати праці. Така оцінка повинна об'єктивно враховувати кількість вкладеної праці, виміряної тривалістю робочого часу, а також ефективність виробництва та рівень продуктивності праці. Саме ці два критерії повинні бути базовими при визначенні розміру заробітної плати працівників сільськогосподарських підприємств.

9. Нами запропоновано у досліджуваних сільськогосподарських підприємствах підвищити рівень середньомісячної заробітної плати до 1450 грн., що має відбутися за рахунок зростання преміальних витрат за якісне виконання поставлених перед працівниками планів. Також пропонується більше ніж у 2 рази збільшити витрати на підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників. Внаслідок належної оплати праці кількість затраченої праці одним робітником за рік повинна зрости до 1900 люд.-год. При сталому рівні виробництва продукції на 1 грн. фонду оплати праці загальний обсяг виробництва валової продукції значно зросте і призведе до зростання продуктивності праці одного робітника до 41,8 тис. грн.

10. Покращання економічного стану у сільськогосподарському виробництві неможливе без ефективного та раціонального формування та відтворення трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств. Для ефективного функціонування окремого підприємства і економіки країни в цілому, необхідно значну увагу приділяти саме людському фактору, використанню методів стимулювання та виявленню найбільш дієвих форм мотивації праці для підвищення зацікавленості працівників у роботі підприємства. З цією метою доцільно використати досвід провідних, розвинених, як вітчизняних, так і зарубіжних господарств. Головним стратегічним напрямком зростання ефективності виробництва на сільськогосподарських підприємствах є формування потужного кадрового потенціалу та ефективного ним управління.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях

1. Аранчій В.І., Мисник Т.Г. Мотивація праці як основний фактор ефективної діяльності організації / В.І. Аранчій, Т.Г. Мисник // Науковий вісник Національного аграрного університету / редкол. Д.О. Мельничук (відп. ред.) та ін. - 2007. - Вип. 110.- Ч2. - С. 116-119. (Особистий внесок - здійснений аналіз мотиваційних преференцій працівників сільського господарства та їх вплив на результати роботи).

2. Бойко Л.М., Мисник Т.Г. Вплив факторів на процес відтворення трудових ресурсів в сільському господарстві / Л.М. Бойко, Т.Г. Мисник // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства: економічні науки. - Харків: ХНТУСГ. - 2007. - Вип. 55. - С. 17-23. (Особистий внесок - розкрито економічний зміст відтворення трудових ресурсів села та основні фактори, що на нього впливають).

3. Мисник Т.Г. Особливості відтворення трудових ресурсів у сільській місцевості / Т.Г. Мисник // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства: Економічні науки. Вип. 71. - Харків: ХНТУСГ. - 2009. - С. 254-259.

4. Макаренко П.М., Мисник Т.Г. До означення поняття „сукупний працівник” в умовах ринкового розвитку сільського господарства / П.М. Макаренко, Т.Г. Мисник // Агросвіт. - 2008. - № 23. - С. 27-32. (Особистий внесок - розкрито зміст поняття „сукупний працівник”, специфічні риси, склад, критерії оцінки).

5. Мисник Т.Г. Концептуальні підходи до формування та розвитку ринку праці / Т.Г. Мисник // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства: Економічні науки. Вип. 83. - Харків: ХНТУСГ. - 2009. - С. 176-180.

6. Мисник Т.Г. Оцінка впливу безробіття на відтворення трудових ресурсів / Т.Г. Мисник // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. Вип. 254: В 6 т. - Т. V. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. - С. 1175-1179.

В інших наукових виданнях

7. Мисник Т.Г. Пріоритетні напрямки розвитку трудового потенціалу аграрної сфери / Т.Г. Мисник // Роль інформаційних технологій у забезпеченні конкурентоспроможності підприємств: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Полтава: ПДАА, 2006. - С. 174-176.

8. Мисник Т.Г. Основні фактори відтворення трудових ресурсів в сільській місцевості / Т.Г. Мисник // Соціально-економічні аспекти формування громадського суспільства в Україні: Матеріали науково-практичної конференції. - Умань, 2007. - С. 98-101.

9. Мисник Т.Г. Суть відтворення трудових ресурсів у сільському господарстві / Т.Г. Мисник // Економіка і підприємництво: організаційно-методологічні аспекти обліку, фінансів, аудиту та аналізу: Збірник наукових праць за результатами наукової конференції молодих вчених. Випуск 6. Том 2. - Полтава: ПДАА. - 2008. - С. 51-55.

10. Мисник Т.Г. Вплив безробіття на процес відтворення трудових ресурсів / Т.Г. Мисник // Проблеми та шляхи вдосконалення економічного механізму підприємницької діяльності: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Т. 4. - Жовті Води: Наука і освіта, 2009. - С. 6-8.

АНОТАЦІЯ

Мисник Т.Г. Підвищення ефективності використання трудових ресурсів на сільськогосподарських підприємствах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Дніпропетровський державний агарний університет, м. Дніпропетровськ, 2010.

Дисертація присвячена дослідженню і узагальненню теоретичних засад, удосконаленню методичних та розробці практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності використання трудових ресурсів на сільськогосподарських підприємствах.

Розглянуто наукові основи використання трудових ресурсів, здійснено аналіз сутності та тенденцій розвитку поняття «сукупний працівник сільського господарства», розглянуто сутність та специфіку відтворення трудових ресурсів у сільському господарстві. Досліджено економічні важелі та їх вплив на формування та відтворення трудових ресурсів на сільськогосподарських підприємствах Полтавської області. Проаналізовано вплив соціальних і демографічних чинників на ефективність використання трудових ресурсів на сільськогосподарських підприємствах.

Розроблено організаційно-економічний механізм удосконалення процесу використання трудових ресурсів на сільськогосподарських підприємствах, запропоновано використання мотиваційного моніторингу з метою ефективного впливу на діяльність працівників.

Ключові слова: трудові ресурси, сукупний працівник, формування, використання трудових ресурсів, мотиваційний моніторинг.

АННОТАЦИЯ

Мысник Т.Г. Повышение эффективности использование трудовых ресурсов на сельскохозяйственных предприятиях. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Днепропетровский государственный аграрный университет, Днепропетровск, 2010.

Диссертация посвящена исследованию и обобщению теоретических основ, усовершенствованию методических и разработке практических рекомендаций по повышению эффективности использования трудовых ресурсов на сельскохозяйственных предприятиях.

Рассмотрены научные основы использования трудовых ресурсов, осуществлен анализ сущности и тенденций развития понятия «совокупный работник сельского хозяйства», определена сущность и специфика воспроизводства трудовых ресурсов в сельском хозяйстве. Исследованы экономические рычаги и их влияние на формирование и воспроизводство трудовых ресурсов на сельскохозяйственных предприятиях Полтавской области. Проанализировано влияние социальных и демографических факторов на формирование и эффективность использования трудовых ресурсов на сельскохозяйственных предприятиях.

Повышение экономической эффективности сельскохозяйственного производства невозможно без эффективного и рационального использования трудовых ресурсов сельскохозяйственных предприятий. Одним из основных направлений улучшения экономической ситуации в сельском хозяйстве является формирование мощного кадрового потенциала на сельскохозяйственных предприятиях и эффективного управления им.

В результате анализа трактования социально-экономической сущности трудовых ресурсов, установлено, что большинство ученых рассматривают их как часть экономически активного населения трудоспособного возраста, которая по своему физическому развитию и умственным способностям способна работать в общественном производстве с целью создания нового продукта и получения дохода.

Авторское понимание понятия «трудовые ресурсы» основывается на комплексном подходе, который включает экономическую активность, демографические, территориально-административные (региональные), отраслевые и другие факторы, которые позволяют его рассматривать в социально-экономическом и учетно-статистическом аспектах.

В ходе исследования установлено, что совокупный работник сельского хозяйства представляет собой объединение производственных работников, которые заняты физической работой, работников управления и специалистов, которые заняты умственным трудом, представителей науки, образования, культуры и т.п. Сущность совокупного работника и его специфические черты отражают уровень развития продуктивных сил общества, а именно существующую форму собственности и характер экономических производственных отношений. Совокупного работника с позиции его расширенного воспроизводства в сельском хозяйстве следует анализировать по такими критериям: уровень доходов, уровень социальных выплат, общекультурный уровень, уровень удовлетворения культурно-бытовых потребностей (развитие социальной инфраструктуры); производительность труда (уровень использования трудового потенциала); система переподготовки и повышения квалификации кадров; ценностные ориентации и социальная дифференциация работников; мотивационные преференции.

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.