Оцінка та управління розвитком соціального капіталу виробничої організації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний економічний університет

УДК 005.336.4(043.3)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Оцінка та управління розвитком соціального капіталу виробничої організації

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Нечепуренко Андрій Ігоревич

Харків - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Харківському національному економічному університеті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Дороніна Майя Степанівна, Харківський національний економічний університет, завідувач кафедри соціології та психології управління

Офіційні опоненти: соціальний капітал економічний

доктор економічних наук, професор Мартякова Олена Володимирівна, Інститут економіки промисловості НАН України, завідувач відділу проблем економічного регулювання соціальних процесів у виробництві

кандидат економічних наук, доцент Маркова Наталія Сергіївна, Харківський національний економічний університет, доцент кафедри управління персоналом

Захист відбудеться 25 березня 2010 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.055.01 у Харківському національному економічному університеті за адресою: 61001, м. Харків, пр. Леніна, 9а

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного економічного університету за адресою: 61001, м. Харків, пров. Інженерний, 1а.

Автореферат розісланий “24” лютого 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О. М. Ястремська

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Сучасна економіка характеризується особливим динамізмом соціально-економічних процесів, ускладненням завдань, які стоять перед організаціями. Головним ресурсом для їх вирішення є колектив. Від того, наскільки ефективно та цілеспрямовано будуть взаємодіяти працівники промислового підприємства, залежить результативність його діяльності. У зв'язку із зростанням ролі колективу промислового підприємства у досягненні кінцевих результатів у сучасних умовах учені виділяють соціальну форму капіталу, яка проявляється в ефективній взаємодії працівників підприємства на основі довіри та відкритості.

Соціальний капітал є досить новою економічною категорією у вітчизняних дослідженнях, що зумовлює необхідність узагальнення поглядів учених на сутність та структуру соціального капіталу для подальшого розвитку цієї категорії, розроблення методичних підходів до ефективного управління соціальним капіталом.

Теоретичні аспекти категорії «соціальний капітал» відображені в наукових працях таких видатних зарубіжних учених, як: Д. Белл, Д. Коулман, М. Палдам, А. Портес, Ф. Фукуяма, П. Бурдьє.

Вагомий внесок у розробку теоретичних і практичних засад управління розвитком соціального капіталу та його складових зробили такі вітчизняні і зарубіжні вчені: М. Армстронг, Р. Берон, Д. Бірн, О. Бородіна, Б. Джонсон, М. Дороніна, О. Мартякова, Н. Маркова, О. Кендюхов, К. Левін, Б. Мільнер, Л. Орбан-Лембрик, А. Патнем, Дж. Сенсенбреннер, Р. Шо, О. Яхонтова та ін.

Аналіз літературних джерел та результатів діяльності промислових підприємств показав, що необхідним є подальше дослідження соціального капіталу підприємства щодо розкриття особливостей його якісно-кількісної оцінки, обґрунтування методичних положень формування заходів щодо розвитку соціального капіталу машинобудівних підприємств, що становить як теоретичний, так і практичний інтерес.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планами наукових досліджень кафедри соціології та психології управління Харківського національного економічного університету за темами «Інтелектуалізація праці як напрям підвищення ефективності управління персоналом» (номер державної реєстрації 0106U010589), «Діагностика і удосконалення соціально-психологічного клімату організації» (0108U009226). При виконанні цих досліджень особисто дисертантом було розглянуто навчально-виховні методи розвитку соціального капіталу для підвищення професійно-кваліфікаційного рівня потенціалу колективу машинобудівного підприємства як складової інтелектуалізації праці.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є подальша розробка теоретичних положень, методичних підходів і практичних рекомендацій щодо оцінки стану соціального капіталу промислового підприємства та управління його розвитком.

Для досягнення поставленої мети у процесі дослідження було сформульовано та вирішено такі завдання:

визначення ролі соціального капіталу промислового підприємства серед інших різновидів його капіталу;

обґрунтування понятійно-категоріального забезпечення дослідження соціального капіталу промислового підприємства;

розроблення комплексу принципів оцінки та управління розвитком соціального капіталу й визначення переліку суперечностей, які вимагають першочергового розв'язання;

обґрунтування технології якісно-кількісної оцінки соціального капіталу промислового підприємства;

аналіз методичного забезпечення оцінювання соціального капіталу промислового підприємства та його складових;

виявлення резервів розвитку соціального капіталу промислового підприємства;

розроблення організаційного забезпечення розвитку соціального капіталу промислового підприємства;

обґрунтування методичного підходу до формування й реалізації заходів щодо розвитку соціального капіталу виробничих організацій та оцінки їх ефективності;

формування системи навчально-виховних заходів практичного впровадження управління розвитком соціального капіталу промислового підприємства.

Об'єкт дослідження - соціальний капітал промислового підприємства як форма ефективної взаємодії його працівників на основі довіри та відкритості.

Предмет дослідження - теоретичні положення, методичні підходи до оцінки соціального капіталу та управління його розвитком на машинобудівних підприємствах.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертації є положення теорії управління, економічної теорії, соціальних наук, які дають змогу визначити принципи, функції та методи управління розвитком соціального капіталу.

У процесі дослідження було використано такі методи: теоретичного узагальнення, аналізу та синтезу - для обґрунтування й уточнення об'єкта дослідження, його складових, завдань та інструментів дослідження, для аналізу еволюції капіталу та теоретичних підходів до управління соціальним капіталом; системного підходу - для виявлення та аналізу складових соціального капіталу; систематизації та класифікації - для визначення системи факторів, які впливають на розвиток соціального капіталу; індукції та дедукції - для трансформації категорії «соціальний капітал» до певних характеристик та розрахунку на їх основі інтегрального показника стану соціального капіталу промислових підприємств; операціоналізації та інтерпретації - для визначення конкретних індикаторів соціального капіталу, що піддаються оцінці; експертних оцінок та статистичного аналізу - для якісно-кількісної оцінки соціального капіталу машинобудівних підприємств.

Наукова новизна одержаних результатів. Одержані у процесі дослідження наукові результати в сукупності вирішують важливе науково-практичне завдання - оцінки та управління розвитком соціального капіталу машинобудівних підприємств.

Основні наукові результати:

удосконалено:

технологію якісно-кількісного вимірювання соціального капіталу машинобудівних підприємств. Відмінність цієї технології полягає у використанні таких інструментів оцінки нематеріальних явищ, як інтерпретація, структурна та факторна операціоналізація, що відповідають природі предмета вимірювання і забезпечують об'єктивність оцінки стану соціального капіталу та його складових;

методичне забезпечення оцінювання соціального капіталу, яке на відміну від існуючих методичних підходів до оцінки складних соціально-економічних явищ, по-перше, передбачає комплексне застосування аналізу, діагностики, моніторингу, і, по-друге, орієнтоване на використання системи часткових (довіра до колег, ефективність командної роботи та ін.), узагальнюючих (стан довіри, взаємодії, організаційної культури та «Я-концепції») та інтегрального (стан соціального капіталу) показників. Це створює обґрунтовану та об'єктивну основу безперервного відстежування стану соціального капіталу і своєчасного виявлення резервів забезпечення надійності його розвитку;

обґрунтування розвитку соціального капіталу через навчально-виховні заходи, що має за основу визначення індивідуальних для кожного промислового підприємства «критичних точок» його стану і на відміну від існуючих підходів базується на використанні запропонованих та розроблених процедур і методів оцінки соціального капіталу.

набуло подальшого розвитку:

уточнення сутності та змісту поняття «соціальний капітал» промислового підприємства, оригінальність якого полягає у визначенні його як мережі внутрішньої взаємодії співробітників організації на основі взаємної довіри та відкритості і зовнішньої взаємодії організації на цій же основі з партнерами та іншими суб'єктами зовнішнього середовища для передачі й розвитку знань, необхідних для прийняття рішень в умовах суттєвих змін ситуацій господарювання, визначення зв'язку цього поняття з такими спорідненими категоріями, як соціалізація, система уявлень людини про себе та оточуючий світ («Я-концепція»), довіра, взаємодія, організаційна культура;

обґрунтування конструктивної ролі принципів у розробленні теоретико-методичних основ дослідження соціального капіталу. На відміну від традиційних підходів до формулювання принципів визначено необхідність їх систематизації і виділення підгруп принципів дослідження, оцінки й управління розвитком соціального капіталу промислових підприємств, таких, наприклад, як принципи динамічності, наукової обґрунтованості, цілеспрямованості, оцінювання соціального капіталу як нематеріальної категорії та ін. Це дозволяє комплексно підійти до визначення суперечностей його розвитку та розробити заходи щодо їх розв'язання.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження використано на підприємствах України у формі методичних рекомендацій щодо оцінювання стану соціального капіталу промислових підприємств, формування і впровадження заходів щодо його розвитку, обґрунтування інструментарію.

Розробки, представлені в дисертації, доведені до рівня практичних пропозицій і сценаріїв використання на ДП «Завод ім. В. О. Малишева» (м. Харків, довідка про використання результатів від 18.03.2008 р. № 3568/19), Казенному підприємстві «Харківське конструкторське бюро з двигунобудування» (м. Харків, довідка про використання результатів від 14.02.2008 р. № 94-15/65).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною роботою, в якій викладено авторський підхід до розв'язання наукової проблеми - оцінки та управління розвитком соціального капіталу промислового підприємства. Наукові положення, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержано автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використано лише ті положення, які є результатом особистого внеску здобувача, що подано у списку опублікованих праць.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки, викладені в дисертації, доповідалися на 6 науково-практичних конференціях, зокрема: II-й Міжнародній науково-практичній конференції «Наука без границь - 2005» (Дніпропетровськ, 2005); Міжнародній науково-практичній конференції вчених і спеціалістів «Теорія і практика підприємницької діяльності» (Сімферополь, 2006); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Економічний розвиток України в актуальному просторі і часі» (Харків, 2006); Міжнародній науково-методичній конференції «Соціально-психологічні технології управління персоналом» (Харків, 2007); 5-й Науково-практичній конференції «Менеджмент підприємницької діяльності» (Сімферополь, 2007); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Гуманізація соціального управління» (Харків, 2008).

Публікації. Основні результати й висновки дисертації знайшли відображення у 16 наукових працях, 10 із яких опубліковано у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України. Загальний обсяг публікацій - 4,57 ум.-друк. арк. Особисто автору належить 3,6 ум.-друк. арк.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Роботу викладено на 339 сторінках машинописного тексту. Вона містить 31 таблицю - на 28 сторінках, з них 10 на 15 повних сторінках, 14 рисунків - на 9 сторінках, 8 додатків - на 142 сторінках, список використаних джерел із 172 найменувань - на 17 сторінках. Обсяг основного тексту дисертації становить 165 сторінок.

Основний зміст роботи

У вступі розкрито актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету, завдання, визначено об'єкт і предмет дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, подано інформацію про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - «Теоретичні основи оцінки та управління розвитком соціального капіталу виробничої організації» - розглянуто еволюцію капіталу промислового підприємства та визначено умови і причини виділення в ньому соціальної складової; уточнено сутність та особливості соціального капіталу; розроблено понятійно-категоріальний апарат його дослідження; запропоновано комплексну систему принципів дослідження, оцінки та розвитку соціального капіталу; проаналізовано основні суперечності його розвитку.

На початку постіндустріальної епохи модель виробничого підприємства як механічної системи швидко трансформувалася в соціально-економічну модель, що сприяло розвитку концепції капіталу. У його складі виділився соціальний капітал. Аналіз літератури показав обмеженість методичного забезпечення комплексного дослідження та управління розвитком соціального капіталу. Першочерговим етапом його розробки є уточнення сутності, змісту і структури соціального капіталу промислового підприємства. У роботі обґрунтовано визначення поняття соціального капіталу як мережі внутрішньої взаємодії співробітників організації на основі взаємної довіри та відкритості і зовнішньої взаємодії організації на цій же основі з партнерами та іншими суб'єктами зовнішнього середовища для передачі й розвитку знань, необхідних для прийняття рішень в умовах суттєвих змін ситуацій господарювання. Недостатня розробленість проблем соціального капіталу обумовила зосередження даного дослідження на його внутрішній частині.

Усі ці складові є основою для розроблення технології управління соціальним капіталом машинобудівних підприємств. Схематично взаємозв'язок понять, що формують соціальний капітал. Таким чином, соціальний капітал формується і розвивається у процесі соціалізації працівника підприємства. Цей процес залежить від рівня розвитку «Я-концепції», вдосконалення взаємодії членів колективу, розвитку довіри та організаційної культури в колективі. Соціальний капітал є нетрадиційним, збагаченим предметом економічної науки, який має нематеріальну природу. У зв'язку з цим визначення законів його функціонування й розвитку не можна орієнтувати на стандартну логіку і закономірності відповідної науки. У дисертації обґрунтовано, що методологічно ця проблема може бути вирішена за рахунок формулювання принципів.

На користь такого висновку свідчить, по-перше, наукова практика, за якою принципи використовуються як важлива структурна складова будь-якої теорії поряд з аксіомами, законами, поняттями, категоріями і фактами. По-друге, досвід розвитку науки показує закономірність і правомірність звернення вчених до принципів на початкових стадіях формування нового наукового напряму. Для повноцінного розвитку теоретичних і методичних положень дослідження соціального капіталу необхідно визначитися з основними принципами його дослідження, оцінки та розвитку. У дисертації запропоновано й обґрунтовано відповідну систему принципів, що забезпечує реалізацію комплексного підходу до вирішення проблем управління соціальним капіталом. Використання цих принципів дає змогу зняти суперечності між потребами працівників та організації у сфері соціального капіталу.

Визначення сутності та змісту соціального капіталу промислового підприємства, понятійно-категоріального забезпечення його дослідження, принципів формування, оцінки та управління розвитком складають основу для подальших досліджень - якісно-кількісного оцінювання соціального капіталу, визначення і введення в дію резервів його розвитку.

У другому розділі - «Аналіз соціального капіталу вітчизняних виробничих організацій та резервів його розвитку» - обґрунтовано технологію якісно-кількісної оцінки соціального капіталу промислового підприємства; розроблено методичне забезпечення оцінювання соціального капіталу промислового підприємства та його складових; виявлено резерви розвитку соціального капіталу.

У дисертації обґрунтовано доцільність використання для якісно-кількісної оцінки соціального капіталу таких інструментів дослідження соціальних явищ, як інтерпретація, структурна та факторна операціоналізація. Операціоналізація понять - це специфічна науково обґрунтована процедура встановлення зв'язку концептуального апарату дослідження з його методичним інструментарієм. Вона поєднує в єдине ціле проблеми формулювання понять, техніки виміру й пошуку індикаторів, що дозволяють отримати кількісну оцінку елементів соціального капіталу, які не можна виміряти безпосередньо.

Перший етап структурної операціоналізації соціального капіталу промислового підприємства був виконаний у першому розділі. Наступним етапом структурної операціоналізації є визначення характеристик складових соціального капіталу. На основі аналізу й узагальнення літературних джерел доведено необхідність розгляду таких комплексних складових довіри, як результативність колективної праці, порядність і прояв турботи. При розгляді взаємодії в роботі виділені такі її складові: перцептивну, комунікативну та інтерактивну. У структурі організаційної культури визначені такі її різновиди: органічна, підприємницька, бюрократична, партисипативна. Діагностику «Я-концепції» пропонується в дисертації здійснювати непрямим шляхом, через оцінку взаємодії. Для кожної з цих складових соціального капіталу обрані відповідні індикатори, які оцінюються експертами за допомогою анкетування.

У процесі факторної операціоналізація виявлені фактори, які впливають на розвиток соціального капіталу: рівень компетентності та професіоналізму керівництва і працівників, рівень інформаційного забезпечення взаємодії працівників, особистісні характеристики працівників та ін.

У роботі обґрунтовано методичне забезпечення діагностики, моніторингу, аналізу й оцінки соціального капіталу промислових підприємств. Комплексне застосування цих процедур дозволяє усунути недоліки та посилити переваги кожної з них. У дисертації подано також алгоритм виявлення резервів розвитку соціального капіталу на основі «критичних точок» - тих складових соціального капіталу, які є найбільш проблемними для даного промислового підприємства і потребують першочергової уваги. «Критичними точками» вважаються ті характеристики соціального капіталу, які мають найбільші розбіжності в середніх балах за бажаним і фактичним станами.

У дисертації подано результати оцінки соціального капіталу чотирьох підприємств, що отримані на основі анкетування членів їх колективів та керівників: ДП «Завод ім. В. О. Малишева», Експериментального цеху газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування» з виготовлення та ремонту нафтогазового обладнання (ЕЦВРНГО), ВАТ «Харківський верстатобудівний завод» та Казенного підприємства «Харківське конструкторське бюро з двигунобудування».

Для перевірки справедливості сформульованої в роботі гіпотези щодо залежності оцінки стану соціального капіталу від якісного складу працівників аналогічні дослідження проведені за їх статусом.

Аналогічні дослідження проведені і за іншими складовими соціального капіталу. Аналіз їх результатів показав відмінність оцінок фактичного та бажаного рівнів розвитку складових соціального капіталу. Має місце також розбіжність в оцінках складових соціального капіталу, наданих керівниками і колективами, що підтверджує попередньо сформульовані гіпотези.

Проведені дослідження дозволили виявити «критичні точки», тобто резерви розвитку довіри, взаємодії, організаційної культури, ліквідації комунікативних бар'єрів, які заважають плідній співпраці. Найбільш проблемні складові соціального капіталу (ПССК) ДП «Завод ім. В. О. Малишева», що визначаються найбільшими значеннями відхилень середньої оцінки фактичного (Ф) і бажаного (Б) станів.

Порівняння переліку «критичних точок» соціального капіталу машинобудівних підприємств, де проводилися дослідження, підтвердили попередньо сформульовану гіпотезу про те, що кожне з них має власні особливі резерви розвитку соціального капіталу.

У третьому розділі - «Методичні рекомендації щодо управління розвитком соціального капіталу виробничої організації» - запропоновано методичні рекомендації щодо організаційного забезпечення управління розвитком соціального капіталу, визначення підходу до розробки та реалізації заходів щодо його розвитку; обґрунтовано їх зміст та основні етапи реалізації; запропоновано систему навчально-виховних заходів з управління розвитком соціального капіталу промислових підприємств.

Результати дослідження соціального капіталу довели необхідність розроблення організаційного забезпечення щодо управління його розвитком, оскільки соціальний капітал є важливою складовою системи управління промисловим підприємством. Доведено доцільність створення підрозділу з управління соціальним капіталом, сформульовані його функції, запропоновано методи управління соціальним капіталом. Основними функціями організаційного забезпечення управління розвитком соціального капіталу є оцінювання соціального капіталу та розробка заходів щодо його розвитку.

У дисертації запропоновано методичний підхід до розробки та реалізації заходів щодо розвитку соціального капіталу, який базується на принципах, наведених у першому розділі, що включає в себе ряд взаємозалежних етапів.

У дисертації розроблено та обґрунтовано методичний підхід до оцінки стану соціального капіталу з використанням узагальнюючих оцінок, що характеризують стан окремих його складових, та інтегральної оцінки, яка характеризує стан соціального капіталу в цілому по підприємству.

Інтегральна оцінка соціального капіталу (ІОск) визначається за формулою:

ІОск = , (1)

де УОі - узагальнюючі оцінки складових соціального капіталу;

n - кількість узагальнюючих оцінок складових соціального капіталу.

Узагальнюючі оцінки цих складових (УОі) визначаються за формулою:

УО і = . (2)

де УО і - узагальнюючі оцінки і-ої складової соціального капіталу,

ПОj - середні оцінки характеристик складової соціального капіталу;

dj - вага j-го показника (розраховується на основі середніх оцінок бажаного стану характеристики);

m - кількість середніх оцінок характеристик складової соціального капіталу.

Розраховані на основі запропонованого підходу оцінки фактичного (Ф) і бажаного (Б) станів окремих складових соціального капіталу двох підприємств.

В ЕЦВРНГО респонденти дають вищу оцінку стану розвитку соціального капіталу порівняно з респондентами ДП «Завод ім. В. О. Малишева». Аналіз виробничо-господарської діяльності підприємств показав, що ЕЦВРНГО працює більш ефективно порівняно з ДП «Завод ім. В. О. Малишева». Зокрема, середньорічна заробітна плата в ЕЦВРНГО більше на 69,1 %, ніж на ДП «Завод ім. В. О. Малишева», коефіцієнт поточності кадрів менший у 4,9 раза. Діяльність ДП «Завод ім. В. О. Малишева» збиткова, у той час як в ЕЦВРНГО показники рентабельності продукції, діяльності, активів мають позитивне значення.

Аналіз наведених даних дозволяє виявити ті складові соціального капіталу, які є найменш розвинені на даному підприємстві, та передбачити їх першочерговий розвиток.

У дисертації обґрунтовано необхідність застосування навчально-виховних заходів для створення ефективного соціального капіталу. Показано, що кожне підприємство потребує індивідуального вибору методів навчання залежно від виявлених «критичних точок». Для розвитку соціального капіталу пропонується використовувати як традиційні, так і інтерактивні методи навчання; індивідуальні та групові методи. Якщо на підприємстві виявлений низький рівень ознайомленості з категорією «соціальний капітал», необхідно застосовувати такі методи навчання, як лекції, семінари та конференції. Якщо працівники підприємства мають теоретичні знання з цього питання, треба використовувати інтерактивні методи навчання, які дають змогу розвивати практичні навички та вміння вирішення проблемних питань.

Послідовність реалізації етапів навчання для розвитку соціального капіталу. Запропоновані етапи навчання базуються на принципах плановості, дієвості, цілеспрямованості, системного підходу та наукової обґрунтованості.

Запропонований методичний підхід до розробки та реалізації заходів щодо управління розвитком соціального капіталу дає змогу забезпечити планомірне та поетапне їх здійснення на основі якісно-кількісної оцінки стану соціального капіталу та його складових, використовуючи навчально-виховні методи (тренінги, семінари, конференції та ін.) як найбільш придатні для розвитку довіри, взаємодії та організаційної культури.

Висновки

У дисертації подано теоретичне узагальнення й запропоновано нове вирішення науково-практичного завдання, яке полягає у подальшому розробленні теоретичних положень, методичних підходів та практичних рекомендацій щодо оцінки стану та управління розвитком соціального капіталу машинобудівного підприємства. Основні висновки та результати, одержані в ході проведеного дослідження, полягають у такому:

1. На сучасному етапі розвитку економіки посилюється роль соціального капіталу виробничих організацій. Аналіз літературних джерел показав обмеженість методичного забезпечення оцінки та управління розвитком соціального капіталу. З цією метою було уточнено сутність та зміст поняття «соціальний капітал», оригінальність якого полягає у визначенні його як мережі внутрішньої взаємодії співробітників підприємства на основі взаємної довіри та відкритості і зовнішньої взаємодії з партнерами та іншими суб'єктами зовнішнього середовища на цій же основі.

2. З метою розвитку соціального капіталу промислового підприємства обґрунтовано теоретичні передумови його формування, уточнено сутність і зміст таких понять, як: «соціалізація», «довіра», «взаємодія», «система уявлень людини про себе та про оточуючий світ» («Я-концепція») та «організаційна культура» у їх взаємозв'язку. Це створює теоретичні передумови для оцінки й управління розвитком соціального капіталу та його складових.

3. У дисертації розроблено систему принципів дослідження соціального капіталу, оцінки та управління його розвитком, що дає змогу забезпечити реалізацію комплексного підходу до управління розвитком соціального капіталу. Запропоновано використання загальнонаукових принципів, а також обґрунтовано принципи, характерні для управління розвитком соціального капіталу як нематеріальної категорії.

4. Обґрунтовано технологію якісно-кількісної оцінки соціального капіталу промислового підприємства. Доведено, що для такої оцінки доцільно використовувати такі інструменти дослідження, як інтерпретація, структурна та факторна операціоналізація. У роботі проведено операціоналізацію складових соціального капіталу, а саме довіри, взаємодії та організаційної культури, що дозволило оцінити конкретні характеристики соціального капіталу та його складових і отримати їх кількісну оцінку.

5. Розроблено й обґрунтовано методичне забезпечення оцінювання соціального капіталу машинобудівного підприємства, яке на відміну від існуючих методик оцінки складних соціально-економічних явищ передбачає комплексне застосування аналізу, діагностики та моніторингу. Це дозволяє усунути недоліки та посилити переваги кожної процедури оцінювання соціального капіталу.

6. У дисертації обґрунтовано і розроблено методичний підхід до виявлення резервів розвитку соціального капіталу («критичних точок»), тобто тих його складових, які є найбільш проблемними для конкретного промислового підприємства і потребують першочергового розвитку. «Критичними точками» є ті характеристики соціального капіталу, які мають найбільші розбіжності в середніх балах за бажаним і фактичним станами, що дозволяє розробити заходи з реалізації виявлених резервів розвитку соціального капіталу.

7. Обґрунтовано необхідність та розроблено організаційне забезпечення управління розвитком соціального капіталу як важливої складової системи управління промисловим підприємством. У роботі показано доцільність створення підрозділу з управління соціальним капіталом, сформульовано функції та методи управління соціальним капіталом.

8. Розвиток соціального капіталу має відбуватися безперервно та базуватися на принципах плановості та системного підходу. Виходячи з цього, визначено етапи методичного підходу до розробки та реалізації заходів щодо розвитку соціального капіталу. Запропоновано методичний підхід до оцінки стану соціального капіталу з використанням інтегрального показника та його складових на основі узагальнюючих оцінок, що дозволяє здійснювати оцінку ефективності заходів, які реалізуються на промислових підприємствах.

9. У дисертації обґрунтовано необхідність формування системи навчально-виховних заходів для практичного впровадження управління розвитком соціального капіталу промислового підприємства. Запропоновано рекомендації щодо вибору методів навчання залежно від виявлених резервів розвитку соціального капіталу.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті в наукових фахових виданнях

1. Дороніна М. С. Соціальний капітал виробничої організації: сутність та зміст / М. С. Дороніна, А. І. Нечепуренко // Економіка розвитку. - 2005. - №2 (34). - С. 16-20. (Особистий внесок здобувача - уточнено сутність, функції і відмінності соціального капіталу від інших форм капіталу).

2. Дороніна М. С. Проблеми і передумови якісно-кількісної оцінки соціального капіталу виробничої організації / М. С. Дороніна, А. І. Нечепуренко // Экономика и управление. - 2006. - № 2-3. - С. 82-85. (Особистий внесок здобувача - пропонуються індикатори структурної та факторної операціоналізації соціального капіталу промислового підприємства).

3. Наумик Е. Г. Понятие „социализация” как основа формирования социального капитала предприятия / Е. Г. Наумик, А. И. Нечепуренко // Коммунальное хозяйство городов. Научно-технический сборник. Экономические науки. - К. : Техніка, 2006. - № 71. - С. 325-329. (Особистий внесок здобувача - уточнено визначення поняття «соціалізація» як передумови формування соціального капіталу промислового підприємства).

4. Нечепуренко А. И. Социальный капитал - компонент «организма» предприятия / А. И. Нечепуренко // Бизнес-Информ. - 2007. - № 1-2. - С. 80.

5. Нечепуренко А. І. Діагностика довіри в колективі / А. І. Нечепуренко // Економіка розвитку. - 2007. - № 1(41). - С. 31-33.

6. Нечепуренко А. І. Понятійно-категорійне забезпечення дослідження соціального капіталу / А. І. Нечепуренко // Проблеми науки. - 2007. - № 9. - С. 44-47.

7. Нечепуренко А. І. Методичні засади оцінки соціального капіталу підприємств / А. І. Нечепуренко // Економіка розвитку. - 2008. - № 3(47). - С. 99-101.

8. Нечепуренко А. И. Методические основы разработки программы развития социального капитала предприятия / А. И. Нечепуренко // Бизнес-Информ. - 2008. - № 6. - С. 108-112.

9. Нечепуренко А. І. Принципи оцінки та управління розвитком соціального капіталу виробничої організації / А. І. Нечепуренко // Коммунальное хозяйство городов : Научно-технический сборник. Экономические науки. - К. : Техніка, 2008. - № 85. - С. 155-160.

10. Доронина М. С. Теоретико-методическое обеспечение исследования резервов развития социального капитала производственной организации / М. С. Доронина, А. И. Нечепуренко // Бизнес-Информ. - 2008. - № 10. - С. 107.

Друковані праці наукових конференцій

1. Дороніна М. С. Формування та розвиток соціального капіталу підприємства / М. С. Дороніна, А. І. Нечепуренко // Наука без границь : матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф., (Дніпропетровськ, 19-27 грудня). - Т. 8 Економічні науки. -Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. - С. 8-10. (Особистий внесок здобувача - організаційне забезпечення розвитку соціального капіталу промислового підприємства).

2. Нечепуренко А. І. Оцінка довіри як одного з важливих чинників формування та розвитку соціального капіталу виробничої організації / А. І. Нечепуренко // Теория и практика предпринимательской деятельности : материалы Международ. науч.-практ. конф. ученых и специалистов, (Симферополь, 4-7 октября 2006 г.). - Симферополь : Таврический национальный университет им. В. И. Вернадского, 2006. - С. 169-171.

3. Нечепуренко А. І. Дослідження передумов формування та розвитку соціального капіталу підприємства / А. І. Нечепуренко // Економічний розвиток України в актуальному просторі і часі : зб. наукових статей за матеріалами всеукр. наук-практ. конф., (Харків, 27-28 жовтня 2006 р.). - // Управління розвитком: зб. наук. статей - Харків : Вид. ХНЕУ, 2006. - № 5 - С. 65-66.

4. Нечепуренко А. И. Социальный капитал - структурный элемент «организма» предприятия / А. И. Нечепуренко // Соціально-психологічні технології управління персоналом : зб. наукових статей за матеріалами Міжнар. наук.-метод. конф., (Харків, 24 листопада 2007 р.). - // Управління розвитком : зб. наук. статей - Харків : Вид. ХНЕУ, 2007. - №1. - С. 91-92.

5. Нечепуренко А. И. Взаимодействие как составная часть социального капитала / А. И. Нечепуренко // Менеджмент предпринимательской деятельности : материалы Пятой Всеукр. науч.-практ. конф. студентов, аспирантов, докторантов, (Симферополь, 12-14 апреля 2007 г.). - Симферополь : Таврический национальный университет им. В. И. Вернадского, 2007. - С. 288-289.

6. Нечепуренко А. І. Методи навчання як інструмент розвитку соціального капіталу та принципи їх застосування / А. І. Нечепуренко // Гуманізація соціального управління : тези доповідей Всеукр. наук.-практ. конф., (Харків, 29 квітня 2008 р.) - Харків : ФОП Александрова К. М., 2008. - С. 114-117.

Анотація

Нечепуренко А. І. Оцінка та управління розвитком соціального капіталу виробничої організації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Харківський національний економічний університет, м. Харків, 2010.

Дисертація присвячена теоретичному обґрунтуванню й розробці методичного та організаційного забезпечення управління розвитком соціального капіталу машинобудівного підприємства. У роботі розглянута роль соціального капіталу підприємства серед інших різновидів капіталу. Обґрунтовано понятійно-категоріальне забезпечення дослідження соціального капіталу. Розроблені методичні основи якісно-кількісної оцінки соціального капіталу як нематеріальної категорії на базі комплексу принципів оцінки та управління розвитком соціального капіталу. Запропоновано організаційне забезпечення управління розвитком соціального капіталу, обґрунтовано методичні підходи до формування заходів щодо розвитку соціального капіталу машинобудівних підприємств за допомогою системи навчально-виховних заходів.

Ключові слова: соціальний капітал, понятійно-категоріальне забезпечення, оцінка, нематеріальна категорія, управління розвитком, організаційне забезпечення, навчально-виховні методи.

Аннотация

Нечепуренко А. И. Оценка и управление развитием социального капитала производственной организации. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Харьковский национальный экономический университет, г. Харьков, 2010.

В диссертации представлены теоретические положения, методические подходы и практические рекомендации по оценке состояния социального капитала промышленного предприятия и управления его развитием. На современном этапе развития экономики усиливается роль социального капитала производственных организаций. С этой целью была уточнена сущность понятия «социальный капитал», которая заключается в определении его как сети внутреннего взаимодействия сотрудников предприятия на основе взаимного доверия и открытости и внешнего взаимодействия с партнерами и другими субъектами внешней среды на этой же основе. С целью развития социального капитала промышленного предприятия обоснованы теоретические предпосылки его формирования, уточнены сущность и содержание таких понятий, как «социализация», «доверие», «взаимодействие», «система представлений человека о себе и об окружающем мире» («Я-концепция») и «организационная культура», в их взаимосвязи. Это дает теоретические предпосылки для оценки и управления развитием социального капитала и его составляющих. В диссертации разработана система принципов исследования социального капитала, оценки и управления его развитием, которая позволяет обеспечить реализацию комплексного подхода к управлению развитием социального капитала. Предложено использование общенаучных принципов, таких как научной обоснованности, плановости, действенности, а также обоснованы принципы, характерные для управления развитием социального капитала как нематериальной категории.

Обоснована технология качественно-количественной оценки социального капитала промышленного предприятия. В работе доказано, что для такой оценки целесообразно использовать такие инструменты исследований, как интерпретация, структурная и факторная операционализация, позволяющая перейти к конкретным характеристикам социального капитала и его составляющих и получить их количественную оценку. Разработано и обосновано методическое обеспечение оценки социального капитала машиностроительного предприятия, которое в отличие от существующих методик оценки сложных социально-экономических явлений предполагает комплексное применение анализа, диагностики и мониторинга. Это позволяет преодолеть недостатки и усилить преимущества каждой процедуры оценки социального капитала.

В диссертации обоснован и разработан алгоритм выявления резервов развития социального капитала («критических точек»), то есть тех его составляющих, которые являются наиболее проблемными для данного промышленного предприятия и требуют первоочередного развития. «Критическими точками» являются те характеристики социального капитала, которые имеют наибольшие расхождения в средних баллах по желаемому и фактическому состояниям. Эта оценка позволяет разработать мероприятия по реализации выявленных резервов развития социального капитала. Рассматривая социальный капитал как элемент предприятия, обоснована необходимость организационного обеспечения управления развитием социального капитала как важной составляющей системы управления промышленным предприятием. В работе показана целесообразность создания подразделения по управлению социальным капиталом, сформулированы функции и методы управления социальным капиталом.

Развитие социального капитала должно происходить непрерывно и базироваться на принципах плановости и системного подхода. Исходя из этого, определены этапы методического подхода к разработке и реализации мероприятий по развитию социального капитала. Предложен методический подход к оценке состояния социального капитала с использованием интегрального показателя и его составляющих на основе обобщающих оценок, который позволяет осуществлять оценку эффективности мероприятий, проводимых на промышленных предприятиях по развитию социального капитала. В диссертации обоснована необходимость формирования системы учебно-воспитательных мероприятий для практического внедрения управления развитием социального капитала промышленного предприятия. Предложены рекомендации по выбору методов обучения в зависимости от выявленных резервов развития социального капитала.

Основные результаты диссертации внедрены в экономическую практику.

Ключевые слова: социальный капитал, понятийно-категориальное обеспечение, оценка, нематериальная категория, управление развитием, организационное обеспечение, учебно-воспитательные методы.

Summary

Nechepurenko A. I. Evaluation and Management of Social Capital of Industrial Organization. - Manuscript.

Thesis for an academic degree of Candidate of Science in Economics by speciality 08.00.04 - Economy and Management of Enterprises (on kinds of economic activity). - Kharkiv National University of Economic. Kharkiv, 2010

The thesis is devoted to the conceptualization, development of methodological and organizational support to manage the development of social capital and production organization. The role of social capital and production organization among other varieties of its capital is considered. The conceptual-categorical support of the social capital study is substantiated. The methodical provision of qualitative and quantitative assessment of social capital as an intangible category based on the proposed principles of evaluation and management of the social capital development is worked out. The organizational implementation management of social capital is proposed. The methodological approaches to the formation of activities for the development of social capital of productive organizations through a system of educational activities are justified.

Key words: social capital, conceptual and categorical support, valuation, intangible category, management development, organizational support, training and educational methods.

Размещено на Allbest.ru

...