Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

УДК: 330.837:330.342

Спеціальність 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Інституційна конкурентоспроможність ієрархічних і мережевих структур в економіці

Носова Тетяна Юріївна

Харків - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - чл.-кор. НАН України, доктор економічних наук, професор Гриценко Андрій Андрійович, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, завідувач кафедри економічної теорії та економічних методів управління.

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, професор Демент'єв В'ячеслав Валентинович, Донецький національний технічний університет, проректор з науково-педагогічної роботи, завідувач кафедри економічної теорії;

- доктор економічних наук, доцент Марченко Ольга Сергіївна, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого (м. Харків), професор кафедри економічної теорії.

Захист відбудеться "23" квітня 2010 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.01 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61002, м. Харків, вул. Мироносицька, 1, ауд. 2-12.

З дисертацією можна ознайомитися в Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4, 8 поверх.

Автореферат розісланий "22" березня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.М. Соболєв.

Анотація

Носова Т.Ю. Інституційна конкурентоспроможність ієрархічних і мережевих структур в економіці. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за фахом 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки. - Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків, 2010.

Досліджуються теоретико-методологічні та практичні проблеми підвищення інституційної конкурентоспроможності ієрархічних і мережевих структур в економіці.

Розкрито економічний зміст інституційної конкурентоспроможності ієрархічних і мережевих структур. Визначено критерії для порівняльної характеристики ієрархії і мережі як відособлених структур. Досліджено механізм використання інститутів у процесі функціонування ієрархічних і мережевих структур. Розкрито зміст інноваційних мереж як мереж інститутів, так і технологічних норм і способів їхньої зміни, закріплених в інституціональних формах.

Запропоновано застосування методу економічного моделювання при оцінці регіональної інституційної конкурентоспроможності залежно від макроекономічних показників.

Ключові слова: інституційна конкурентоспроможність, ієрархічні структури, мережеві структури, інституційна конкуренція.

Аннотация

Носова Т.Ю. Институциональная конкурентоспособность иерархических и сетевых структур в экономике. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.01 - экономическая теория и история экономической мысли. - Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина, Харьков, 2010.

В диссертации проведено теоретическое исследование и решение актуальной научной задачи определения сравнительных характеристик, механизмов обеспечения взаимодействия и направлений повышения институциональной конкурентоспособности иерархических и сетевых структур в экономике.

На основе применения институционального подхода проведен теоретико-методологический анализ понятий конкурентоспособность, институциональная конкуренция и институциональная конкурентоспособность, раскрыта их сущность и взаимосвязь.

Показано, что конкурентоспособность страны является одним из важнейших показателей способности экономических субъектов в достижении успеха на рынках товаров и услуг. Определены критерии конкурентоспособности иерархических и сетевых структур: функциональная устойчивость; пропускная способность; управляемость; способность противостоять отказу; адаптивность; инновационность.

Проведена классификация институциональной конкуренции по следующим показателям: степень развития и характер функционирования институтов; соблюдение и реализация прав собственности; степень доминирования одного из соперников над другим. Рассмотрена взаимосвязь конкуренции с институциональной средой.

Раскрыто экономическое содержание институциональной конкурентоспособности иерархических и сетевых структур. Указано, что отношения соподчинения и координации в рамках рассматриваемых структур предусматривают подчинение, согласование и сочетание норм, правил, контрактов в рамках конкретного институционального взаимодействия, а также регулируют трансакционные издержки. Определены показатели для сравнения иерархических и сетевых структур: сила связей; устойчивость; характер связей; прогнозируемость поведения; виды риска. Обосновано, что наилучший из возможных эффектов от использования сравнительных институциональных преимуществ иерархических и сетевых структур достигается при их органическом соединении. Проведен сравнительный анализ динамики развития институциональной конкурентоспособности на примере функционирования институтов в странах с рыночной экономикой.

Раскрыт механизм использования политических, правовых, экономических, технологических и культурных институтов при заключении разных типов контрактов. Расширение взаимодействий иерархических и сетевых структур приводит к возрастанию масштаба деятельности экономических субъектов и сопровождается синергетическим эффектом.

Определены характерные признаки иерархии и сети как относительно обособленных структур в командной и рыночной экономиках. Проведена классификация подходов к исследованию иерархии и сети в различных областях знаний по критериям: применяемому методологическому аппарату; характерным признакам и сфере применения.

Раскрыто содержание инновационных сетей, как сетей институтов, так и технологических норм и способов их изменения, закрепленных в институциональных формах. Совокупность социальных и технологических норм и правил, их изменения обеспечивают импорт, модификацию и распространение новых технологий в процессе взаимодействия участников сети. Показана возможность использования слабых связей и косвенных каналов влияния в новой системе правил для получения сравнительных преимуществ инновационных сетей.

Проведена классификация моделей иерархических и сетевых структур по критериям: направленность использования в социальной системе; прикладное применение в какой-либо определенной отрасли экономики; выделение определенного признака классификации на уровне отдельно взятой компании. Предложено применение метода экономического моделирования при оценке региональной институциональной конкурентоспособности в зависимости от макроэкономических показателей. Установлено, что наиболее значимым среди институциональных факторов, определяющим повышение региональной институциональной конкурентоспособности, является общий объем инновационных затрат, а в их структуре - инвестиции в человеческий капитал. Предложены пути повышения региональной институциональной конкурентоспособности.

Проведен сравнительный анализ данных результатов рейтинговых оценок институциональной конкурентоспособности Украины, проводимых международными организациями. Определены направления повышения институциональной конкурентоспособности иерархических и сетевых структур в контексте функционирования многоуровневой системы институтов.

Ключевые слова: институциональная конкурентоспособность, иерархические структуры, сетевые структуры, институциональная конкуренция.

Summary

Nosova T.Y. The institutional competitiveness of the hierarchies and network structures in the economy. - Manuscript.

The thesis for the Candidate's degree in Economic Sciences, speciality - 08.00.01 - Economic Theory and History of Economic Thought. - Kharkiv National University named after V.N. Karazin, Kharkiv, 2010.

Theoretical, methodological and practical problems of the institutional competitiveness of the hierarchy and network structures increase in the economy have been investigated.

The economic essences of the hierarchy and network structures institutional competitiveness have been analyzed. The comparative characteristic criteria of the hierarchies and networks as comparatively isolated structures have been determined. The institutional mechanism usages in the process of hierarchy and network structures have been conducted. The innovation networks as networks of institutions have been considered. The technological norms and methods of their change have been defined by the institutional forms.

The economic modeling method of the regional institutional competitiveness assessment of the dependence from macroeconomic parameters has been proposed.

Key words: institutional competitiveness, hierarchy structures, network structures, institutional competition.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Конкурентоспроможність є одним із найважливіших показників здатності економічних суб'єктів досягати переваг на ринках товарів і послуг. Рівень конкурентоспроможності залежить від світової кон'юнктури, економічного й технологічного розвитку країни, функціонування інститутів. Інституційна конкурентоспроможність виступає як показник потенційних можливостей досягнення соціально-економічного успіху країною в рамках функціонуючої інституційної системи, що включає традиції, норми, правила поведінки, установи й суспільні цінності.

Економічний розвиток країни та конкурентні позиції в світі залежать від використання конкурентних переваг. Розвиток та ускладнення науково - виробничих зв'язків обумовили зміни, що виразилися в появі нових організаційних форм взаємозв'язків і взаємодій між підприємствами й усередині них. У процесі проведення ринкових реформ традиційні ієрархічні структури були замінені більш гнучкими й рухомими мережевими формами організації в різних сферах діяльності. Механічне копіювання та перенесення інституційних форм без урахування особливостей функціонування транзитивної економіки стало причиною відсутності погодженості в роботі інститутів. Недостатнє розроблення питання дії мереж постачальників, виробників і споживачів продукції, спроможності їх конкурувати з ієрархічними формами організації актуалізує дослідження інституційної конкурентоспроможності ієрархічних та мережевих структур.

Відмінною рисою сучасних транснаціональних корпорацій, банків, різних асоціацій та міжурядових установ виступає комбінування елементів як традиційної ієрархії, так і мережевих структур. Сполучення ієрархічної організації, що має чітку вертикальну залежність елементів системи, з рухливою горизонтальною мережевою організацією дозволяє ефективно використовувати переваги зазначених структур. Загострення конкурентної боротьби між компаніями в різних сферах діяльності обумовлює необхідність розроблення й використання різноманітних методів оцінки інституційної конкурентоспроможності. Визначення факторів її підвищення, включаючи урахування впливу інституалізації економіки, належить до одного із пріоритетних питань економічних досліджень. Усе вищевикладене пояснює актуальність теми дослідження даної роботи.

Ступінь наукової розробки проблеми. Дослідженню проблеми конкурентоспроможності економічних суб'єктів присвячені роботи вітчизняних і закордонних учених. Систематизація основних наукових підходів свідчить про те, що визначення конкурентоспроможності залежить від вибору критеріїв або суб'єкта дослідження. Проблема підвищення національної конкурентоспроможності економіки отримала відображення в роботах таких учених, як Л. Антонюк, Я. Базилюк, Я. Бєлінська, М. Бутко, І. Бланк, Т. Вахненко, М. Гельвановський, Б. Губський, В. Дикань, Я. Жаліло, Б. Кваснюк, Ю. Кіндзерський, І. Крючкова, О. Макара, О. Марченко, Г. Паламарчук, І. Піддубний, Л. Піддубна, І. Смоліна, Р. Фатхутдінов, О. Шніпко та інших.

Механізм конкуренції застосовується для забезпечення ефективної організації та функціонування господарчої системи. В економічній літературі питанням вивчення конкуренції присвячені представників класиків економічної науки: А. Сміта, Д. Рікардо, Дж.С. Мілля, Л. фон Мізеса, Й. Шумпетера, А. Маршалла, Дж. Гелбрейта, Дж. Кейнса, Д. Норта, М. Портера, Дж. Р. Хікса, а також сучасних учених С. Барсукова, Г. Задорожного, Р. Вінера, Д. Лєманна, В. Лісовицького, Н. Перцовського, І. Спіридонова, Н. Тарнавської, М. Хохлова, А. Юданова й інших.

Розвиток теорії ієрархічних і мережевих структур знайшов відображення в роботах учених різних галузей знань: А. Боголюбова, В. Горєлик, С. Гурмана, М. Кастельса, А. Кононенка, К. Левіна, Я. Морено, Л. М'ясникова, А. Оляскина, Д. Петерсона, І. Стрілець, Р. Уілсона, Ф. Харраре, С. Хідетніємі, В. Шемятенкова й інших.

Застосування інституційного підходу при аналізі сутності ієрархій і мереж дозволило виявити взаємозв'язок між ними як економічними категоріями. У роботах учених Б. Аксельссона, В. Акулової, С. Архієреєва, О. Вільямсона, Д. Норта, В. Гєйця, А. Гриценка, В. Демент'єва, І. Іохансена, Г. Істона, Ю. Павленка, М. Портера, М. Рудакової, І. Снехота, В. Соболєва, Х. Хаккансона, М. Харрісона, А. Чухна, О. Яременка досліджується поширення мережевої організації в різних сферах діяльності.

Використання моделей і методик оцінювання конкурентоспроможності ієрархічних і мережевих структур П. Відейра, Дж. Діна, Ю. Єленєвої, А. Іващенко, А. Ідрисова, Г. Йогуель, В. Кляйста, А. Короткова, М. Лісовської, Ф. Марина, Н. Молочникова, Дж. Мура, М. Новика, И. Салавазіа, С. Сміта, М. Кейса, Дж. Форрестера, О. Харта, С. Холмеса дозволяє визначити істотні фактори для порівняння соціально-економічних процесів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація підготовлена в рамках планової теми науково-дослідної роботи кафедри економічної теорії та економічних методів управління Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна "Інституційна динаміка в умовах ринкової трансформації економіки України" (ДР № 0107U000688), де особисто автором досліджувалися фактори підвищення інституційної конкурентоспроможності ієрархічних і мережевих структур.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розкриття порівняльних характеристик, механізмів забезпечення взаємодії і напрямків підвищення інституційної конкурентоспроможності ієрархічних та мережевих структур в економіці.

Для досягнення даної мети були поставлені такі завдання:

- визначити характерні ознаки класифікації конкурентоспроможності ієрархічних та мережевих структур;

- виявити специфічні характеристики і критерії інституційної конкуренції та провести її класифікацію;

- розкрити економічний зміст інституційної конкурентоспроможності ієрархічних та мережевих структур і їхніх основних властивостей;

- визначити порівняльні переваги ієрархії та мережі, з'ясувати можливі ефекти у процесі їхнього спільного функціонування;

- дослідити механізм взаємодії та координації дій економічних агентів в умовах функціонування ієрархічних та мережевих структур різних інститутів;

- визначити зміст інноваційних мереж як інституційних форм, що забезпечують одержання порівняльних переваг;

- виявити напрямки підвищення регіональної інституційної конкурентоспроможності на основі виділення найбільш значимих факторів.

Об'єктом даного дослідження є ієрархічні та мережеві структури економіки.

Предметом - економічні відносини з приводу інституційної конкурентоспроможності ієрархічних та мережевих структур.

Методи дослідження. Обґрунтованість і вірогідність отриманих результатів дисертації досягається використанням адекватної методологічної бази дослідження, що містить як загальнотеоретичні, так і специфічні методи.

Методологічну базу дисертаційного дослідження становить діалектичний метод, який дає можливість аналізу суперечностей, визначення кількісних і якісних змін інституційної конкурентоспроможності ієрархічних і мережевих структур в економіці. Характерні ознаки класифікації конкурентоспроможності ієрархічних та мережевих структур доведено використанням методу сходження від абстрактного до конкретного. Специфічні характеристики і критерії інституційної конкуренції та її класифікація з'ясовано за допомогою методу аналізу і синтезу. Взаємозв'язок та взаємовплив конкуренції з інституційним середовищем розглянуто на основі використання системного методу. Вміст інституційної конкуренції і інституційної конкурентоспроможності доведено за допомогою інституційного підходу. Порівняння різних історико-економічних поглядів на конкуренцію, ієрархію і мережі, а також виявлення порівняльних переваг ієрархічних і мережевих структур, інноваційних мереж як інституційних форм було забезпечено шляхом використання порівняльного методу. Механізм взаємодії та координації дій економічних агентів в умовах функціонування ієрархічних та мережевих структур різних інститутів досліджено при застосуванні методу єдності історичного і логічного. Визначення напрямків підвищення регіональної інституційної конкурентоспроможності було забезпечено використанням економіко-математичних методів. Для забезпечення наочності теоретико-методологічних висновків дослідження також застосовувалися графічний та статистичний методи. Вибір вказаних методів обумовлений логікою проведеного дослідження.

Інформаційною базою дослідження стали: наукові монографії й статті вітчизняних і закордонних учених в галузі дослідження інституційної конкурентоспроможності ієрархічних та мережевих структур; матеріали періодичної преси; нормативно-правові документи в сфері конкурентоспроможності; статистичні й аналітичні матеріали міжнародних організацій; дані Державного комітету статистики України; матеріали науково-практичних конференцій; особисті розрахунки автора.

Наукова новизна результатів дослідження, отриманих особисто здобувачем, полягає в наступному:

Вперше:

1. Розкрито економічний зміст інституційної конкурентоспроможності ієрархічних і мережевих структур як сукупності правил, норм, способів організації, що на основі відносин субординації та координації створюють конкурентні переваги для досягнення соціально-економічного успіху.

2. Обґрунтовано, що найкращий із можливих ефектів від використання порівняльних інституційних переваг ієрархічних і мережевих структур досягається в результаті їх органічної єдності, що доведено на основі відносного порівняння ієрархії й мережі та їх переважних ознак: сили зв'язків: сильні та слабкі; жорсткості зв'язків: жорсткі та гнучкі; стійкості зв'язків: стійкі та нестійкі; характеру зв'язків: примусові та добровільні; прогнозованості поведінки в структурі: передбачувана та непередбачувана; типу взаємодії в структурі: однобічні та множинні; видів ризиків у структурі: контрактні, обумовлені виконанням контрактів (високий, середній, низький) та системні, обумовлені організаційною структурою.

Дістали подальшого розвитку:

3. Характеристика конкурентоспроможності ієрархічних і мережевих структур за такими ознаками: функціональна стійкість - властивість системи протистояти внутрішнім і зовнішнім впливам системи, що призводять до збоїв і відмов, а у випадку їхнього виникнення - до виправлення помилок і здатності системи до самовідновлення; пропускна спроможність - швидкість поширення інформації; керованість - організація й перехід системи з одного стану в інший; здатність протистояти відмові - безперервність функціонування системи у випадку будь-якого одиничного збою; адаптивність - здатність системи негайно реагувати на умови, що змінюються, й виконувати задані функції; інноваційність - сприйнятливість системи до нових нововведень, пов'язана зі створенням, упровадженням та використанням нового продукту.

4. Теоретичні положення щодо механізму адаптивної взаємодії і координації дій економічних агентів під час укладання різних типів контрактів та здобуття синергетичного ефекту в процесі функціонування ієрархічних та мережевих структур економічних, технологічних, політичних, правових і культурних інститутів.

5. Уявлення про напрями забезпечення порівняльних переваг інноваційних мереж шляхом поєднання принципів використання слабких зв'язків і непрямих каналів впливу та забезпечення вільного доступу до ресурсів, нових технологій, виходу на нові ринки збуту та залучення висококласних фахівців.

Удосконалено:

6. Тлумачення інституційної конкуренції як змагальності і суперництва правил, норм, способів організації діяльності, установ та інших інститутів з метою отримання конкурентних переваг. Класифікацію інституційної конкуренції за рахунок доповнення такими критеріями та характеристиками: міра розвитку і характер функціонування інститутів (інституційно-організована, інституційно-неорганізована); дотримання і реалізація прав власності (оптимально-добросовісна, оптимально - недобросовісна конкуренція); міра домінування одного з суперників над іншим (симетрична, асиметрична).

7. Підхід до оцінки регіональної конкурентоспроможності на основі методу економічного моделювання, що дозволило визначити серед макроекономічних чинників найбільш значущі у підвищенні регіональної інституційної конкурентоспроможності: загальний обсяг інноваційних витрат, а у їх структурі - інвестиції в людський капітал.

Практичне та теоретичне значення отриманих результатів. Теоретичне значення дисертації полягає в тому, що в ній науково обґрунтовані нові теоретичні положення, які можуть бути використані при подальшому дослідженні інституційної конкурентоспроможності ієрархічних і мережевих структур. Практичне значення роботи полягає в розробці рекомендацій для підвищення регіональної інституційної конкурентоспроможності, при підготовці державних і регіональних нормативно-правових актів, що визначають напрямки розвитку організаційних структур в економіці. Основні ідеї та висновки дисертаційної роботи можуть бути використані в курсі викладання дисциплін "Економічна теорія", "Інституційна економіка", "Національна економіка", "Міжнародна економіка", а також при підготовці навчальних програм, курсів, спецкурсів, підручників для студентів вищих навчальних закладів. Отримані результати дослідження і методичні рекомендації були використані в навчальному процесі при читанні лекцій і проведенні семінарських занять в Харківському національному університет внутрішніх справ (довідка №31/21 від 25.01.2010 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертації доповідались на: науково-практичній конференції "Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість" (Київ, 2003), другій і третій міжнародній студентській науково-практичній конференції "Актуальні проблеми теорії й практики управління в сучасних умовах" (Харків, 2003, 2004), міжнародному симпозіумі "Інфраструктура, інвестиції та економічна інтеграція: перспективи Східної Європи і Росії" (Москва, 2004), науково-практичній конференції "Шлях України до економічної безпеки" (Харків, 2004, 2007), всеукраїнській науково-практичній конференції "Соціально-економічні проблеми розвитку країн з перехідною економікою" (Харків, 2007), ХVI міжнародній науково-практичній конференції micro`CAD 2008 "Інформаційні технології: наука, технологія, освіта, здоров'я" (Харків, 2008), могилянських читаннях - 2008 "Досвід і тенденції розвитку суспільства в Україні: глобальний, національний і регіональний" (Миколаїв, 2008).

Публікації. Основні положення й наукові результати дослідження опубліковані у 15 наукових працях загальним обсягом 3,4 д. а., у тому числі 8 статтях у спеціальних наукових виданнях, які входять у перелік видань ВАК України, загальним обсягом 2,9 д. а.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів (9 підрозділів), висновків, списку використаної літератури (227 найменувань). Робота написана на 182 сторінках основного тексту, що включає 10 таблиць, 16 рисунків та 4 додатки.

2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено його мету й завдання, наведено основні положення наукової новизни, показано теоретичне і практичне значення та апробація отриманих результатів. конкурентоспроможність економічний інноваційний

У першому розділі "Теоретико-методологічні основи дослідження інституційної конкурентоспроможності" проведений теоретичний аналіз понять конкурентоспроможність, інституційна конкуренція й інституційна конкурентоспроможність. Конкурентоспроможність розглядається як багаторівнева характеристика поведінки економічного суб'єкта й застосовується для порівняння потенційних можливостей економічних суб'єктів під час конкуренції за одержання порівняльних переваг. Вивчення конкурентоспроможності ієрархічних і мережевих структур дозволило виділити такі критерії для їхнього порівняння: функціональна стійкість, пропускна спроможність, швидкість поширення інформації, керованість, спроможність протистояти відмові, адаптивність, інноваційність.

Інституційна конкуренція виражається в розвитку змагальності у використанні конкурентних переваг. Залежно від виділення критерію аналізу вона підрозділяється: за ступенем розвитку та характером функціонування інститутів на інституційно-організовану та інституційно-неорганізовану, які розрізняються видами функціонуючих інститутів, ступенем їхнього розвитку та використання в суспільстві (рис. 1).

За дотриманням і реалізацією прав власності виділяють оптимально-добросовісну та оптимально-недобросовісну конкуренцію. Головною відмінністю тут виступає використання загальновизнаних на ринку норм і правил поведінки в порівнянні з незаконними методами та засобами. Залежно від ступеня доступності одного із конкурентів до інформації конкуренція підрозділяється на симетричну й асиметричну. Для першого виду конкуренції характерними є доступність інформації для всіх учасників ринку, а також існування балансу сил між конкурентами за відсутності домінування з боку якого-небудь учасника процесу. Асиметрична конкуренція має протилежні риси, які виражаються в обмеженому доступі до інформації та домінуванні одного з учасників ринку.

У дисертації розглянуто взаємозв'язок конкуренції з інституційним середовищем, що визначається досягненням усталеності, стабільністю, загальним визнанням, адаптивністю норм, правил, застосовуваних економічними суб'єктами. Особливістю розвитку більшості країн із транзитивною економікою є функціонування ряду застарілих формальних і неформальних правил в умовах асиметричного характеру інформації, слабкість мотиваційного механізму.

Категорія "інституційна конкурентоспроможність" використана для порівняння інституційних можливостей ієрархічних та мережевих структур. Виявлено порівняльні переваги ієрархічних і мережевих структур як інституційних форм. Протягом усієї історії розвитку людського суспільства ієрархія та мережа існували не ізольовано, а в тісному взаємозв'язку та взаємодії. Ієрархія характеризується передбачуваністю поведінки економічних суб'єктів, дотриманням правил та інструкцій, сталістю і стійкістю інституціональних впливів, здатністю вирішувати стратегічні завдання поза залежністю від внутрішніх змін інституційної системи. Вона дозволяє досягти стійкої координації дій, керованості, надійності системи. До переваг мережі належить створення сприятливих інституційних можливостей для масового виробництва, розвитку мережевого маркетингу, адаптивність та інноваційність. Оцінка інституційної системи України глобальним індексом конкурентоспроможності свідчить про наявність ряду обмежень, що перешкоджають розвитку бізнесу в країні.

Рис. 1. Інституційна конкуренція (критерії)

Розгляд сукупності політичних, правових, економічних, технологічних та культурних інститутів дозволив представити механізм їхнього використання у вигляді адаптивної інституційної системи зі зворотнім зв'язком. Розширення взаємодій ієрархічних та мережевих структур супроводжується зростанням масштабу діяльності економічних суб'єктів і синергетичним ефектом. У результаті взаємодії та обміну інформацією інститутів з інституційним середовищем здійснюється їхній регулюючий вплив з метою підтримки збалансованого співвідношення між ієрархічними та мережевими структурами.

Другий розділ "Ієрархічні та мережеві структури в економіці" присвячений дослідженню сутності ієрархії та мережі, виявленню їхніх характерних ознак як відособлених структур у командній та ринковій економіках.

У роботі розглянуто різні форми суперечливої взаємодії ієрархії і мережі на всіх етапах історії людства. Ієрархія є багаторівневою структурою, яка характеризується відносинами підпорядкування і субординації її елементів. Мережа - це структура, в якій елементи знаходяться у рівних горизонтальних відносинах взаємодії та координації. Ієрархія і мережа як організаційні структури мають свої переваги і недоліки, різні перспективи виявлення свого потенціалу в різних середовищах. Проведено класифікацію основних підходів до дослідження ієрархічних та мережевих структур в різних галузях знань, що ґрунтується на комплексному використанні методології теорії графів і інституційної теорії. Зростаюче значення мережевих структур у суспільстві поступово перетворює їх в основну організаційну форму постіндустріального суспільства.

Таблиця 1

Оцінка інституційного розвитку України глобальним індексом конкурентоспроможності

Показник	Місце (серед 131 країни) в 2007 - 2008 роках	Місце (серед 133 країн) прогноз на 2009 - 2010 роки	Різниця показників (2 - 3)
1	2	3	4
Інститути	115	120	- 5
А. Публічні інститути	107	119	-12
1. Права власності	117	123	-6
2. Етика та корупція	95	113	-18
3. Правова незалежність	110	122	- 12
4. Неефективність уряду	119	128	- 9
5. Безпека	92	82	10
В. Приватні інститути	127	122	5
1. Корпоративна етика	128	121	7
2. Звітність	125	122	3

Складено автором на основі даних: Ukraine competitiveness report 2008. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

http://www.feg.org.ua/en/cms/projects/studying_Ukraine_ competitiveness

Суперечність між ієрархією і мережею розглянуто на прикладі функціонування адміністративно-командної і ринкових економік, що виступають у цьому аспекті як протилежність. Аналіз показав, що поєднання ієрархії та мережі при основоположному значенні ієрархії є спільним для цих структур. Протилежність між ними полягає в зовнішніх формах прояву: ринкова економіка здається в основі мережевою, адміністративно-командна економіка - ієрархічною, але в основі ринкової економіки лежить залежність праці від капіталу, робочої сили від власників засобів виробництва, тому вона в своїй основі також є ієрархічною. Ієрархія мереж утворюється внаслідок виникнення мереж на різних рівнях і субординації рівнів. Піраміда мереж виступає зовнішнім і формальним об'єднанням мережі й ієрархії, при якому вершина є ієрархічна й незалежна, а основа носить мережевий характер.

Більш складною і реальною формою поєднання мережі та ієрархії є інституалізація. На зміну залежності від особистості приходить залежність від суспільного порядку, який представлений певними інститутами. Інститут є формою розв'язання суперечності між ієрархією і мережею, вузловим центром мережевої структури можливостей соціально-економічного вибору, який одночасно реалізує необхідність і підвищує рівень свободи соціально-економічної діяльності. Мережа породжує ієрархію, а остання забезпечує включення громадян у мережеві зв'язки.

Важлива роль приділяється інноваціям, які розглядаються як інструмент підвищення конкурентоспроможності. Інноваційна мережа включає технологічні норми та методи їхньої зміни, закріплені в інституційних формах. Функціонування інноваційних мереж обумовлює реалізацію порівняльних переваг, які виражаються у використанні слабких зв'язків і непрямих каналів впливу та забезпеченні вільного доступу до ресурсів, нових технологій і залучення висококласних фахівців.

Аналіз роботи інноваційних мереж дозволив визначити можливості підвищення конкурентоспроможності за рахунок використання інновацій у рамках мережі, зниження управлінських витрат, мінімізації витрат, пов'язаних із НДДКР. Інноваційні мережі забезпечують інтеграцію бізнес-діяльності економічних суб'єктів, що беруть участь у розробленні й впровадженні інновацій за допомогою мережевої взаємодії та координації. Ієрархії та мережі як сукупність норм, правил, контрактів представлені у вигляді відносно відособлених, незалежних структур. Виділення ознак для їхнього порівняння (за силою зв'язків, за характером, за стійкістю зв'язків, за тривалістю зв'язків, за прогнозованістю поведінки, за рівнем взаємодій, за видами ризику) дозволило обґрунтувати, що ефект від використання порівняльних інституційних переваг ієрархії й мережі досягається в їхній органічній єдності, що сприяє підвищенню інституційної конкурентоспроможності. Розвиток мережевих структур без відповідного їх співвідношення з ієрархічними зв'язками створює ризики фрагментації різних сфер і сегментів соціально-економічної системи, розпаду особистості та суспільства. Неконтрольований розвиток мережі глобальних інститутів може супроводжуватися її деградацією та надалі привести до її руйнування.

У третьому розділі "Напрямки підвищення інституційної конкурентоспроможності ієрархічних та мережевих структур" розглянуті моделі й методики оцінки конкурентоспроможності ієрархічних та мережевих структур, проведене моделювання інституційної конкурентоспроможності, визначені напрямки її підвищення.

Моделі ієрархічних і мережевих структур охарактеризовано за такими ознаками, як: спрямованість використання в соціальній системі (розглянуто моделі ієрархій, засновані на визначенні влади, мережева модель оцінки довіри в суспільстві); прикладне застосування в якій-небудь певній галузі економіки (проаналізовано моделі інформаційного й біотехнологічного секторів, електронної торгівлі, бізнес-мереж, виробничих мереж); виділення певної ознаки класифікації на рівні окремо взятої компанії (охарактеризовано модель оцінки конкурентоспроможності фірми, динамічна модель підприємства, конкурентоспроможності людського капіталу в промисловій компанії та інші).

Проведено економічне моделювання регіональної інституційної конкурентоспроможності в залежності від макроекономічних показників, що виявило в якості значущих перемінні інвестиції в основний капітал, товарообіг оптової торгівлі, загальний обсяг інноваційних витрат у регіонах України протягом періоду 2001-2005 років. Результати моделювання в 2005 році представлені в рівнянні 1. У круглих дужках подано значення t - статистики (standard deviation), обумовлене на 5% рівні значимості:

(1)

де GRP27, 2005 - валовий регіональний продукт у розрахунку на душу населення у 27 регіонах у 2005 році в фактичних цінах (в гривнях);

IFC27, 2005 - інвестиції в основний капітал у розрахунку на душу населення у 27 регіонах у 2005 році в гривнях;

WTR27, 2005 - товарообіг оптової торгівлі у 27 регіонах у 2005 році в млн. гривень;

TIC27, 2005 - загальний обсяг інноваційних витрат на 1 тисячу зайнятих у 27 регіонах у 2005 році в гривнях;

R2 - скоригований коефіцієнт детермінації;

DW - значення тесту Дарбіна-Уотсона.

Економетричне моделювання оцінки регіональної інституційної конкурентоспроможності показало значення стимулювання залучення інвестицій до основного капіталу в економіку регіонів; пріоритетного інвестування в НДДКР; створення сприятливого інвестиційного клімату для забезпечення інноваційного розвитку регіонів, організації центрів навчання та перепідготовки робітників, що вивільняються в умовах реструктуризації економіки, розширення торгових зв'язків між підприємствами регіонів.

Розглянуто основні напрямки підвищення інституційної конкурентоспроможності ієрархічних та мережевих структур у контексті функціонування багаторівневої системи інститутів. Проведено аналіз даних результатів рейтингових оцінок інституційної конкурентоспроможності, включаючи індекс економічної волі, використаний американським дослідницьким центром "Heritage Foundation" і журналом "The Wall Street Journal", показник ведення бізнесу, оцінюваний Всесвітнім банком та інші.

Визначено напрямки підвищення інституційної конкурентоспроможності ієрархічних та мережевих структур. Вони включають використання порівняльних переваг даних структур за умови органічного сполучення, виконання координуючої функції інститутами; дотримання і виконання експліцитних та імпліцитних контрактів при оптимальному комбінуванні та використанні ресурсів; розвиток відносин кооперації, довіри, взаємності, добровільності виконання зобов'язань; інформаційну відкритість та адаптивність застосовуваних норм, правил поведінки; зменшення координаційних та агентських витрат держави; розвиток інноваційних мереж з метою поліпшення взаємодії між соціально-економічними суб'єктами; створення сприятливого інституційного середовища шляхом спрощення процедури реєстрації та ліквідації підприємств, підвищення прозорості системи оподатковування, спрощення процедури реєстрації власності.

Висновки

Проведене в дисертації теоретичне дослідження порівняльних характеристик, механізмів забезпечення взаємодії і напрямків підвищення інституційної конкурентоспроможності ієрархічних і мережевих структур в економіці дозволило вирішити поставлене в ній актуальне наукове завдання, зробити відповідні висновки, сформулювати рекомендації для практичного їх використання.

Найбільш суттєві висновки полягають в наступному:

1. Конкурентоспроможність ієрархічних і мережевих структур характеризується наступними ознаками:

- функціональна стійкість - властивість системи протистояти внутрішнім і зовнішнім діям, які приводять до порушення функціонування системи;

- пропускна спроможність - здатність системи приймати, обробляти і ретранслювати певний об'єм інформації за одиницю часу;

- керованість - властивість системи переходити з одного стану в інший з імовірною вірогідністю і протягом встановленого інтервалу часу під впливом керуючих дій;

- здатність протистояти відмові - здатність системи виконувати задані функції зі встановленою вірогідністю в умовах виникнення відмов або збоїв окремих елементів системи;

- адаптивність - здатність системи до зміни своєї внутрішньої структури для забезпечення виконання заданих функцій з певною вірогідністю за умови постійної зміни довкілля;

- інноваційність - сприйнятливість системи до впроваджень інноваційних технологій, які дозволяють створювати новий продукт з подальшою реалізацією на конкурентних ринках.

2. Інституційна конкуренція є змагальністю і суперництвом правил, норм, способів організації діяльності, установ і інших інститутів з метою здобуття конкурентних переваг. Поняття інституційної конкуренції доповнене наступними класифікаційними характеристиками:

- міра розвитку і характер функціонування інститутів: інституційно-організована; інституційно-неорганізована;

- дотримання і реалізація прав власності: оптимально-добросовісна; оптимально - недобросовісна конкуренція;

- міра домінування одного з суперників над іншим: симетрична; асиметрична.

3. Економічний зміст інституційної конкурентоспроможності полягає в визначенні інституційних можливостей суспільства, які використовуються для порівняння інституційних переваг ієрархічних і мережевих структур. Поєднання стосунків субординації, властивих ієрархічним структурам і стосунків координації елементів системи, характерних для мережевих структур, створює конкурентні переваги для досягнення соціально-економічного успіху.

4. Ієрархії та мережі мають такі спільні порівняльні ознаки: сила зв'язків, жорсткість зв'язків, стійкість зв'язків, характер зв'язків, прогнозованість поведінки, рівень взаємодії, види ризику. Найкращий ефект від використання порівняльних інституційних переваг ієрархічних і мережевих структур досягається при їх органічній сполуці. Неконтрольований розвиток мережевих структур без відповідної субординації їх з ієрархічними структурами приводить до виникнення ризиків фрагментації в різних сферах і сегментах соціально-економічної системи, розпаду особи і суспільства.

5. Механізм використання інститутів є адаптивною інституційною системою зі зворотним зв'язком. Адаптивна взаємодія і координація дій економічних агентів при реалізації різних транзакцій приводить до розширення взаємодій в процесі функціонування ієрархічних і мережевих структур політичних, правових, економічних і культурних інститутів, до зростання масштабу діяльності економічних суб'єктів і супроводжується синергетичним ефектом.

6. Сутність інноваційних мереж полягає в забезпеченні інтеграції бізнес-діяльності економічних суб'єктів, які беруть участь у розробці й впровадженні інновацій за допомогою мережевої взаємодії й координації. Напрямами підвищення конкурентоспроможності інноваційних мереж є трансфер, модифікація і поширення нових технологій в процесі взаємодії і координації діяльності учасників мережі. Використання слабких зв'язків і непрямих каналів впливу в новій системі правил виступає як джерело здобуття порівняльних переваг інноваційних мереж.

7. Пріоритетним напрямком підвищення регіональної інституційної конкурентоспроможності є підготовка фахівців всіх категорій (від робітників до інженерів і керівників) за програмами навчальних закладів, погоджених з потребами виробничої сфери. Даний висновок зроблений на основі визначення макроекономічних чинників, найбільш значимим з яких є загальний обсяг інноваційних витрат, а в його структурі - інвестиції в людський капітал.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у фахових наукових виданнях

1. Носова Т.Ю. Підвищення конкурентоспроможності промислових підприємств, як основний фактор їхньої ефективної діяльності / Носова Т.Ю. // Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут": зб. наук. праць. Технічний прогрес і ефективність виробництва. - Харків: НТУ "ХПІ". - 2005. - №32.- С. 29-34.

2. Носова Т.Ю. Конкурентоспособность в сетевом обществе / Носова Т.Ю. // Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут": зб. наук. праць. Технічний прогрес і ефективність виробництва. - Харків: НТУ "ХПІ". - 2006. - №4. - С. 32-35.

3. Носова Т.Ю. Розвиток мережевої міжфірмової співпраці в інституційному середовищі / Носова Т.Ю. // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. - Випуск 31-2 (117). - Донецьк, ДонНТУ, 2007. - С. 56-59.

4. Носова Т.Ю. Институциональная конкуренция и институциональная среда: взаимосвязь и взаимозависимость / Носова Т.Ю. // Наукові праці Миколаївського державного гуманітарного ун-ту ім. Петра Могили: науково - методичний журнал. Т. 99. - Випуск 86. - Економічні науки. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2008. - С. 6-11.

5. Носова Т.Ю. Моделирование конкурентоспособности: основные подходы / Носова Т.Ю. // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. - Випуск 33-1 (128). - Донецьк, ДонНТУ, 2008. - С. 84-89.

6. Носова Т.Ю. Основные подходы исследования институциональной конкурентоспособности / Носова Т.Ю. // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. - Випуск 34-2 (138). - Донецьк, ДонНТУ, 2008. - С. 99-103.

7. Носова Т.Ю. Взаимосвязь институциональной среды и институциональной конкуренции / Носова Т.Ю. // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія економічна. - №851. - Х.: ХНУ, 2009. - С. 38-42.

8. Носова Т.Ю. Проблемы исследования институциональной конкурентоспособности иерархических и сетевых структур / Носова Т.Ю. // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. - Випуск 37 - 2. - Донецьк, ДонНТУ, 2009. - С. 60-64.

Тези доповідей

9. Носова Т.Ю. Сучасні проблеми економічної інтеграції України / Носова Т.Ю. // Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість: Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Київ: Видавництво Європейського університету, 2003. - т. 1. - С. 258-260.

10. Носова Т.Ю. Роль развития информационных технологий в трансформационной экономике / Носова Т.Ю. // Вчені записки" второй международной студенческой научно-практической конференции "Актуальные проблемы социально-экономического развития на постсоветском пространстве". - Харьков: Харьковский институт управления, 2003. - С. 191-194.

11. Носова Т.Ю. Комментарий к статье А. Кауффманна "Телекоммуникационный сектор, внешняя торговля и экономический рост: гравитационная модель и эмпирический анализ для Восточной Европы и России" / Носова Т.Ю. // Инфраструктура, инвестиции и экономическая интеграция; под ред. П. Велфенса, Е. Гавриленкова. - Москва, Издательский дом ГУ ВШЭ, 2004. - С. 200-203.

12. Носова Т.Ю. Проблеми глобалізації і інформаційна безпека в Україні / Носова Т.Ю. // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Економічна безпека держави: стан, проблеми, напрямки зміцнення". - Харків: НУВС, 2004. - С. 37-39.

13. Носова Т.Ю. Проблеми забезпечення економічної безпеки України / Носова Т.Ю. // Матеріали науково-практичної конференції "Шлях України до економічної безпеки". - Харків: НУВС, 2005. - С. 73-74.

14. Носова Т.Ю. Використання інституціонального підходу при аналізі конкурентоспроможності України / Носова Т.Ю. // Управління розвитком: зб. наук. статей Харківського нац. екон. ун-ту. - 2007. - №8. - С. 112-113.

15. Носова Т.Ю. Конкурентноздатність мережевих структур / Носова Т.Ю. // Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров'я: матеріали XVI міжнар. наук. - практ. конф. - Харків: НТУ "ХПІ". - 2008. - С. 184.

Размещено на Allbest.ru

...