Підвищення конкурентоспроможності металургії України у середньостроковій перспективі

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ

Спеціальність 08.00.03 - Економіка та управління національним господарством

УДК 338.2:669 (477)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Підвищення конкурентоспроможності металургії україни у середньостроковій перспективі

Нікіфорова

Віра Анатоліївна

Донецьк

2010

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Роботу виконано в Інституті економіки промисловості НАН України (м. Донецьк) у відділі економічних проблем розвитку промислового виробництва.

Науковий керівник - кандидат економічних наук, старший науковий співробітник

Збаразська Лариса Олександрівна, Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), завідувач відділу економічних проблем розвитку промислового виробництва.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Аптекар Савелій Семенович, Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри інвестиційного менеджменту; кандидат економічних наук Білецька Ірина Іванівна, Запорізький національний технічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри маркетингу.

Захист відбудеться "26" листопада 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.151.01 Інституту економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

Автореферат розісланий "14" жовтня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

Л.М. Кузьменко



загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Підвищення конкурентоспроможності різних суб'єктів економічної діяльності в теперішній час є однією з найбільш актуальних проблем наукових досліджень внаслідок загострення конкуренції на світовому ринку і постійних змін кон'юнктурних, економічних, організаційних та інституційних умов господарювання.

Досягнення конкурентоспроможності як окремих підприємств, так і національної економіки в цілому багато в чому залежить від конкурентоспроможності видів економічної діяльності (галузей національного господарства), які мають власні, специфічні конкурентні переваги.

Незважаючи на активний процес формування й розвитку у світі галузей V та VI технологічних укладів, в Україні не знижується значення базових видів економічної діяльності, у тому числі чорної металургії, що відноситься до III технологічного укладу, і вирішення питання підвищення її конкуренто-

спроможності повинно займати одне з центральних місць при реалізації державної промислової політики.

Проблеми конкурентоспроможності та шляхів її підвищення знайшли відображення в публікаціях таких сучасних зарубіжних фахівців, як В. Андріанов, М. Гельвановський, Дж. Даннінг, М. Енрайт, Б. Йонсон, Б.-А. Лундвалль, М. Міроненко, І. Пилипенко, М. Портер, Е. Райнерт, П. Рапкін, Дж. Сакс, Б. Скотт, І. Спірідонов, Р. Хамел.

В Україні питання забезпечення конкурентоспроможності різних об'єктів, у тому числі металургійної галузі, і їх конкурентних переваг розглядали у своїх роботах О. Амоша, Л. Антонюк, С. Аптекар, А. Воронкова, В. Геєць, Я. Жаліло, Б. Кваснюк, М. Кизим, Ю. Кіндзерський, М. Лепа, Ю. Макогон, Л. Піддубна, О. Савчук, О. Тіщенко, О. Чернега, М. Чумаченко, О. Шнипко.

Рекомендації зарубіжних дослідників з проблеми підвищення конкурентоспроможності різних об'єктів не завжди можна застосувати у вітчизняних умовах, оскільки Україні властиві специфічні соціально-економічні та інституційні особливості. У роботах українських вчених традиційно аналізуються питання конкурентоспроможності товару, підприємства і національної економіки, але аспект галузевої конкурентоспроможності й конкурентних переваг певних видів економічної діяльності не дістав достатнього розвитку.

Зокрема, у наукових дослідженнях недостатньо уваги приділено формуванню сучасних конкурентних переваг металургійної галузі на основі розробки середньо- і довгострокової стратегії розвитку галузі.

Необхідність подальших досліджень у цій сфері зумовила вибір теми дисертаційної роботи, її цільову спрямованість і завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію підготовлено відповідно до планів науково-дослідних робіт Інституту економіки промисловості НАН України за темами: "Модернізація промислового сектору в контексті стратегічних пріоритетів економічного розвитку" (номер державної реєстрації 0105U002900, 2005-2007 рр.), у рамках якої автором виконано аналіз основних проблем розвитку металургійної галузі в сучасних умовах і виявлено головні чинники її конкурентоспроможності й конкурентні переваги; "Чинники формування та інструменти реалізації стратегічних переваг промислової діяльності в контексті світогосподарських трансформацій" (номер державної реєстрації 0108U004411, 2008-2010 рр.), де проаналізовано вітчизняний і зарубіжний досвід підтримки конкурентоспроможності металургії в період кризи й обґрунтовано основні пріоритети та напрямки державної промислової політики в контексті стратегічного розвитку галузі.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розвиток теоретичних положень і розробка практичних рекомендацій з підвищення конкурентоспроможності металургії України на основі формування сучасних конкурентних переваг на основі розробки й реалізації державної стратегії.

Для досягнення мети в роботі поставлено і вирішено такі завдання:

досліджено економічну сутність конкурентоспроможності з виділенням окремих аспектів та об'єктів конкурентоспроможності;

визначено особливості конкурентоспроможності виду| діяльності в контексті теорій міжнародної торгівлі;

уточнено зміст понять "чинник конкурентоспроможності" й "конкурентна перевага" стосовно виду| промислової діяльності та їх класифікацію;

проведено аналіз конкурентоспроможності металургійної промисловості України і основних конкурентних переваг галузі на регіональних ринках збуту металопродукції;

проаналізовано вітчизняний і зарубіжний досвід державної підтримки конкурентоспроможності металургії у кризовий період;

розроблено сценарії розвитку української металургійної промисловості у середньостроковій перспективі;

визначено пріоритети й напрями|направлення| державної промислової політики для формування сучасних конкурентних переваг і підвищення конкурентоспроможності галузі.

Об'єктом дослідження є процеси підвищення конкурентоспроможності металургії України.

Предмет дослідження - науково-методичні підходи до формування галузевої стратегії підвищення конкурентоспроможності та заходи державного регулювання її реалізації.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною базою дослідження є роботи вітчизняних і зарубіжних учених у сфері конкуренції й конкурентоспроможності, стратегічного управління, державного регулювання. Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі і нормативно-правові акти України та зарубіжних країн, статистичні дані Держкомстату України і Міжнародної асоціації сталі (World Steel Association). У роботі використано:

загальнонаукові методи аналізу й синтезу, індукції та дедукції - для узагальнення напрямків підвищення конкурентоспроможності металургійної промисловості України, визначених у державних програмних документах;

порівняння і статистичний аналіз - для виявлення особливостей і тенденцій стратегічного розвитку вітчизняної металургії з урахуванням міжнародного досвіду;

дробовий факторний аналіз - для визначення ступеня|ступеня| впливу різних чинників на розвиток металургійної промисловості з метою виявлення пріоритетів державної промислової політики, направленої|спрямованої| на формування сучасних конкурентних переваг;

елементи SWOT-аналізу - для визначення загроз і перспектив використання наявних галузевих конкурентних переваг;

бенчмаркінг конкурентоспроможності - для порівняння переваг вітчизняної металургії з перевагами її конкурентів;

сценарне планування - для розгляду можливих сценаріїв розвитку металургійного комплексу з урахуванням створення нових конкурентних переваг;

логічне узагальнення - для розробки концептуальних пропозицій відносно напрямків формування стратегічних переваг металургійної галузі на основі проведеного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в подальшому розвитку теоретичних і науково-методичних положень, що визначають напрямки підвищення конкурентоспроможності металургійної галузі України шляхом державного впливу на процес формування нових конкурентних переваг.

Основні результати, які мають наукову новизну, полягають у такому:

вперше:

науково обґрунтовано доцільність та розроблено методичні засади порівняльного аналізу зовнішніх регіональних ринків збуту металопродукції у контексті реалізації стратегічних завдань формування диференційованих конкурентних переваг галузі;

удосконалено:

поняття конкурентних переваг виду промислової діяльності як сукупності чинників його конкурентоспроможності, формування і реалізація яких є об'єктом послідовної управлінсько-регуляторної діяльності на різних рівнях;

групування конкурентних переваг виду промислової діяльності залежно від активності використання їх основних видів як основи для визначення наявних та пріоритетних переваг;

науково-методичний підхід до визначення ступеня|ступеня| впливу різних елементів витрат на собівартість чавуну в Україні та європейських країнах в частині|частці| виявлення основних чинників|факторів| впливу при поступовій зміні рівня технологій, що використовуються;

дістали подальшого розвитку:

підхід до комплексного аналізу внутрішніх і зовнішніх умов, чинників, загроз, можливостей і тенденцій, які впливають на конкурентоспроможність металургії України, що дозволило удосконалити процес розробки сценаріїв розвитку галузі;

наукове обґрунтування сценарного та стратегічного планування на основі взаємопов'язаної розробки середньострокових сценаріїв розвитку галузі та стратегічних моделей підвищення її конкурентоспроможності;

підхід до розробки стратегії розвитку металургії України з орієнтацією на чинники конкурентоспроможності, що сприяють формуванню у середньостроковій перспективі сучасних конкурентних переваг галузі.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що представлені стратегічні моделі забезпечення конкурентоспроможності металургійної промисловості України на підставі інерційного і активного сценаріїв сприятимуть розробці галузевої промислової політики, направленої на зміцнення конкурентних позицій галузі на зовнішньому і внутрішньому ринках за рахунок використання її традиційних і сучасних конкурентних переваг.

Окремі рекомендації використано при підготовці пропозицій щодо розробки "Стратегії соціально-економічного розвитку м. Донецька до 2020 року" (лист Головного економічного управління Донецької міської ради № 0110/8953 від 20.07.2007 р.), Комітету з питань промислової і регуляторної політики і підприємництва Верховної Ради України щодо підвищення конкурентоспроможності українського металургійного комплексу в кризовий період (лист № 04-31/12-257/77033 від 13.04.2009 р.), наукової доповіді "Галузеві проблеми| і пріоритети промислової політики в Україні" (розділ "Металургія і обробка| металу") Українському союзу промисловців і підприємців (лист № 06-2-804 від 02.12.2009 р.), Раді національної безпеки і оборони України щодо визначення тенденцій розвитку металургії, які призвели до кризових явищ у галузі (лист № 6/9-1760-6-1 від 26.08.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Автору належать теоретичні розробки й узагальнення, результати обробки інформації, вибір методів дослідження, висновки й рекомендації, практичне впровадження результатів наукових досліджень. Внесок автора у роботи, опубліковані у співавторстві, конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення і практичні результати дослідження обговорювалися й дістали схвалення на науково-практичних конференціях, зокрема: "Економічні проблеми промислового розвитку в Україні" (м. Донецьк, 2005 р.), "Проблеми управління підприємництвом у сучасних умовах" (м. Сімферополь, 2005 р.), "Перспективи та пріоритети розвитку економічного аналізу" (м. Донецьк, 2006 р.), "Проблеми розвитку прикордонних територій та їх участі в інтеграційних процесах" (м. Луцьк, 2006 р.), "Напрями і моделі трансформації інноваційної діяльності у контексті міжнародної інтеграції" (м. Донецьк, 2007 р.), "Макроекономічна політика в Україні: проблеми науки та практики" (м. Харків, 2007 р.), "Страны с переходной экономикой в условиях глобализации" (м. Москва, 2008 р.), "Проблемы и пути повышения конкурентоспособности предприятий" (м. Севастополь, 2008 р.), "Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України" (м. Дніпропетровськ, 2008 р.), "Інституційна природа ринкових трансформацій" (м. Чернівці, 2009 р.), Розвиток національної промисловості у сучасному контексті: пріоритети, проблеми, регулювання" (м. Донецьк, 2009 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено у 24 наукових роботах, з них 13 статей у наукових фахових виданнях, 11 тез матеріалів конференцій. Загальний обсяг публікацій - 10,19 д.а., з яких особисто автору належить 9,84 д.а.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (184 найменування) і 3 додатків. Загальний обсяг дисертації 209 сторінок, робота містить 15 таблиць і 23 рисунки.



Основний зміст дисертації

У першому розділі "Теоретичні основи дослідження проблеми галузевої конкурентоспроможності" встановлено, що у сучасних умовах проблема забезпечення конкурентоспроможності різних об'єктів є нагальною як для керівників окремих підприємств, так і для урядів багатьох країн.

Проблемами конкурентоспроможності почали займатися розвинені країни, які бачили загрозу для свого добробуту у включенні до світового господарства країн, що мають нові конкурентні переваги, яких не було у країн Західної Європи й Північної Америки, та у процесі транснаціоналізації виробництва, що могло призвести до безробіття у країнах Заходу. В Україні та країнах пострадянського простору необхідність дослідження даного питання, адаптації західних теорій до вітчизняних реалій і розробки власних наукових концепцій конкурентоспроможності виникла після розпаду СРСР внаслідок переходу колишніх радянських республік до ринкової економіки, яка передбачає наявність конкуренції й конкурентних відносин між економічними суб'єктами.

У зв'язку з багатогранністю та динамічністю конкуренції існує багато визначень поняття "конкурентоспроможність", що залежать від того, який аспект (економічний, економіко-географічний, соціально-економічний) або об'єкт конкурентоспроможності розглядається.

Необхідність вертикального структурування об'єктів конкурентоспроможності, якими найдоцільніше розглядати товар, підприємство, галузь (вид діяльності) і національну економіку в цілому, пов'язана з тим, що стосовно кожного об'єкта існують специфічні конкурентні переваги, чинники, індикатори оцінки і шляхи підвищення конкурентоспроможності.

Важлива роль у досягненні конкурентоспроможності як окремого підприємства, так і всього національного господарства належить конкурентоспроможності галузі. Єдиного визначення "конкурентоспроможність виду діяльності" не існує, однак найчастіше її пов'язують з наявністю у галузі конкурентних переваг, що дозволяють задовольняти потреби споживачів у відповідних продукції або послугах й адаптуватися до динамічних змін конкурентних умов на зовнішньому та внутрішньому ринках.

Еволюція поглядів на конкурентоспроможність галузі, розглянута у контексті теорій міжнародної торгівлі, тому що види діяльності можуть брати участь у конкурентній боротьбі тільки з аналогічними видами діяльності інших країн, показала зміну пріоритетності чинників досягнення конкурентоспроможності з цінових (основа - забезпеченість чинниками виробництва) на нецінові (основа - технології, знання та інновації).

Одним із найактуальніших напрямків наукових досліджень проблеми конкурентоспроможності є питання її досягнення промисловим комплексом. Джерелом конкурентоспроможності виду промислової діяльності є його конкурентні переваги, що залежать від якості, динаміки й рівня розвитку відповідних чинників. Чинники конкурентоспроможності являють собою рушійну силу процесу її досягнення, що визначає, за рахунок яких природних або розвинених властивостей об'єкта можуть бути сформовані його конкурентні переваги. Головною відмінністю чинників конкурентоспроможності є те, що вони виступають основою конкурентних переваг. Проте перевагою чинник може стати лише за умови його правильного, ефективного використання і подальшого розвитку.

Отже, конкурентні переваги виду промислової даяльності являють собою сукупність природних і новостворених чинників його конкурентоспроможності, формування і реалізація яких є об'єктом послідовної управлінсько-регуляторної діяльності на різних рівнях.

Існує кілька класифікацій чинників конкурентоспроможності галузі промисловості, основними з яких є розподіл їх на природні та розвинені (створені людиною), а також на внутрішні (піддаються впливу з боку галузі) й зовнішні (залежать від загальнодержавних і світових тенденцій).

Конкурентні переваги доцільно класифікувати за шістьма основними ознаками (табл. 1). При цьому розвинені країни акцентують увагу на технологічних, інфраструктурних, інституційних і частково економічних перевагах (високі продуктивність праці та якість продукції), які є розвиненими і піддаються значному впливу з боку держави і галузевої політики. Конкурентні переваги українських видів промислової діяльності не є довгостроковими і легко можуть перейти до галузей інших країн, що розвиваються більш швидкими темпами, а також без належного управління перетворитися на загрози для діяльності галузей, стати їх вразливими місцями.

Таблиця 1

Класифікація конкурентних переваг виду промислової діяльності

Класифікаційна ознака	Види конкурентних переваг
Шлях здобуття	Природні Розвинені
Доступність формування різними об'єктами	Універсальні Спеціалізовані
Змінність у часі	Статичні Динамічні
Ступінь новизни	Традиційні Інноваційні
Провідний чинник	Технологічні Нетехнологічні
Сфера діяльності суспільства	Економічні, Соціальні, Інфраструктурні, Інституційні

Формування відповідних конкурентних переваг і, як наслідок, досягнення конкурентоспроможності є керованим процесом, де одну з головних ролей відіграє державне регулювання на основі розробки й реалізації стратегії розвитку того або іншого виду діяльності. У зв'язку з невизначеністю й динамічністю зовнішнього середовища виникає необхідність розробки декількох варіантів стратегій розвитку галузі за рахунок використання різної комбінації чинників і конкурентних переваг. Одним зі способів вирішення даної проблеми є застосування сценарного методу планування.

Розробку стратегії забезпечення конкурентоспроможності виду промислової діяльності доцільно здійснювати на підставі логічної схеми, що опирається на певний сценарій розвитку галузі, враховує визначальні чинники конкурентоспроможності та відповідні їм конкурентні переваги стосовно даного сценарію, а також містить рамкові кількісні індикатори успішної реалізації стратегії.

У другому розділі "Стан і особливості конкурентоспроможності металургії України" розглянуто умови і тенденції розвитку галузі, що визначають конкурентоспроможність металургії за такими напрямами, як ціновий, технологічний, ресурсний та інституційний.

Аналіз свідчить, що цінова конкурентоспроможність української металургії, що залежить від рівня виробничих витрат і попиту на металопродукцію, нижче, ніж у конкурентів, внаслідок перевищення собівартості вітчизняної продукції у порівнянні з конкурентами у 1,5-2 рази, порівняно нестійких ринкових позицій через посилення конкуренції на зовнішньому ринку, експорту більш ніж 50% продукції з низьким ступенем переробки (табл. 2).

Слід зазначити високу залежність української металургії від динаміки цін на світовому металоринку, тоді як структура продукції, що поставляється, практично не впливає на розмір експортної виручки. За виконаним прогнозом на середньострокову перспективу (5 років) приріст виручки від реалізації експортованої металопродукції при зміні структури експорту вбік збільшення питомої ваги готового прокату на 5-10% при незмінній ціні становитиме не більше 1-2%.



Таблиця 2

Динаміка експорту металопродукції з України у 2003-2009 рр.¹ (до попереднього р./до 2002 р., %)

Вид металопродукції	Темпи зростання по роках
	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009
Усього металопродукції	94,8 94,8	110,1 104,4	90,7 94,7	109,8 104,0	101,8 105,9	91,9 97,3	86,2 83,9
Сировинні матеріали і напівфабрикати	86,2 86,2	110,9 95,6	84,6 80,9	117,4 95,0	101,5 96,4	99,4 95,9	92,5 88,7
Готовий прокат	104,8 104,8	109,3 114,5	96,6 110,6	103,5 114,5	102,1 116,8	84,8 99,0	79,2 78,4
Питома вага готового прокату в обсязі експорту	51,2	50,9	54,2	51,0	51,2	47,2	43,3

¹ Розраховано за даними Держкомстату України.

Така ситуація негативно впливає на цінову конкурентоспроможність галузі і вимагає комплексного вирішення таких проблем, як зниження витрат на виробництво металопродукції, підвищення якості продукції, що випускається, проведення більш ефективної маркетингово-збутової політики і таке інше.

Технологічна конкурентоспроможність, що має у сучасних умовах визначальне значення для розвитку металургійної промисловості, також відстає від конкурентів через фізичну й моральну зношеність основних фондів і застосування застарілих технологій, коли більше 40% сталі виплавляється енерговитратним мартенівським способом і питома вага безперервної розливки становить менше 40%. Дана проблема поглиблюється низьким рівнем інвестиційних вкладень та інноваційної активності у галузі. Ресурсна конкурентоспроможність, яка багато у чому залежить від технологічної і впливає на цінову, полягає в наявності та ефективності використання необхідних для металургійного виробництва ресурсів.

Проблема забезпеченості ресурсами у галузі існує (особливо це стосується природного газу й коксівного вугілля високої якості), однак головним питанням для металургів є висока ресурсоємність виробничого процесу, яка у 1,5-2 рази вище, ніж у розвинених країнах. Саме вона виступає основною причиною дефіциту деяких видів сировини й підвищеного рівня собівартості продукції.

Проведені оцінки ступеня впливу різних елементів витрат на собівартість чавуну за допомогою дробового факторного аналізу дозволили виявити, що у вітчизняних умовах виробництва собівартість найбільшою мірою залежить від питомих витрат сировинних ресурсів, що обумовлено техніко-технологічною базою, яка експлуатується, і меншою мірою від їхньої ціни. У металургійній промисловості країн ЄС ситуація протилежна, там визначальними чинниками виступають ціни ресурсів і витрати на екологію й оплату праці. Одержані результати підтверджують пріоритетність модернізації та технічного переоснащення металургії як головного напрямку зниження витрат на виробництво металопродукції та підвищення конкурентоспроможності галузі. Додатковим мотивом на користь прискорення технічного переоснащення металургійної промисловості є тенденції до збільшення дефіциту та високої вартості сировини на світових ринках ресурсів.

Інституційна конкурентоспроможність вітчизняної металургії нижча, ніж у конкурентів, у першу чергу, через недосконале законодавче регулювання розвитку галузі (у тому числі застарілої цільової державної програми), а також через те, що Україна не є членом міжнародних металургійних організацій. У той же час процеси консолідації в українській металургії в останні роки значно активізувалися, що відповідає світовим тенденціям у цій сфері. В умовах дефіциту сировинних ресурсів і підвищення зовнішніх і внутрішніх цін на них для металургійних компаній є доцільним подальший розвиток вертикально-інтегрованих виробництв, що включають видобуток і переробку залізорудної сировини та коксівного вугілля як в Україні, так і за її межами. До переваг таких компаній також відносяться наявність значного фонду інвестиційних ресурсів для фінансування реалізації великомасштабних проектів та ефект масштабу, що надає їм можливість збільшувати прибуток за допомогою розвитку виробництва і зниження витрат, а не тільки через підвищення цін.

Конкурентні переваги металургійної промисловості України, розглянуті стосовно регіональних ринків збуту металопродукції (європейського, північноафриканського, близькосхідного, східноазіатського та ринку країн СНД), полягають у відносно низьких цінах на продукцію, м'якому екологічному законодавстві, наявності рудних ресурсів, вигідному географічному положенні та спеціалізації на випуску продукції первинних переділів. Реалізація цих переваг на кожному конкретному ринку утруднюється присутністю на ньому конкурентів, що мають власні конкурентні переваги, і специфічні умови функціонування, властиві даному ринку. На більшості регіональних ринків основними конкурентами для України є Китай, Росія, Туреччина та Індія, переваги яких, головним чином, полягають у більш низькій собівартості продукції та більш високій її якості. Подальше використання традиційних переваг може призвести до зміни географічної структури експорту української металопродукції зі зменшенням поставок, у першу чергу, на ринки країн ЄС та СНД внаслідок зміцнення на них конкурентних позицій Китаю і Росії.

Щоб уникнути такої ситуації, необхідно підвищити якість та розширити випуск металопродукції з більшою доданою вартістю, збільшити диференціацію ринків збуту вітчизняної металопродукції, збільшити внутрішнє споживання металопродукції, у тому числі високоякісної.

Підтримка конкурентоспроможності металургійної галузі часто здійснюється на державному рівні, і дані процеси особливо активізувалися у період кризи. При цьому металургія рідко є об'єктом прямих стимуляційних заходів уряду і, як правило, підтримується за рахунок збільшення ємності внутрішнього ринку (розширення інфраструктурного й житлового будівництва, підвищення споживчого попиту на товари тривалого користування), створення більш сприятливих умов функціонування підприємств, у тому числі через спрощення законодавчих та інституціональних умов ведення бізнесу, реалізації політики підвищення інноваційного та науково-технічного рівня економіки і введення тарифних і нетарифних захисних заходів у сфері торгівлі.

Аналіз різних напрямків конкурентоспроможності металургійної промисловості України і її конкурентних переваг дозволив виявити внутрішні й зовнішні загрози і можливості розвитку галузі (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Загрози і можливості розвитку металургійної промисловості України

Дані загрози і можливості є основою розробки стратегічних моделей розвитку металургії у середньостроковій перспективі.

У третьому розділі "Удосконалення стратегічного управління конкурентоспроможністю металургійної галузі" запропоновано дві стратегічні моделі забезпечення конкурентоспроможності металургійної промисловості України на основі інерційного і активного сценаріїв розвитку галузі, що дає можливість розмежувати пріоритетність досягнення конкретного блоку цілей, використання тих або інших чинників конкурентоспроможності та конкурентних переваг, та виділено пріоритетні напрямки державної підтримки галузевої конкурентоспроможності в умовах світової економічної кризи.

Стратегічна модель збереження конкурентоспроможності металургії у середньостроковій перспективі на основі інерційного сценарію (рис. 2) базується на використанні вже наявних у галузі традиційних конкурентних переваг і збереженні тенденцій, що склалися у виробничій та збутовій сферах без серйозних структурних, технологічних і сортаментних зрушень. При реалізації такої моделі пріоритетним є блок цілей, пов'язаних з поліпшенням конкурентних позицій галузі. У силу того що якість і сортамент продукції, яка випускається, залишаються без істотних змін, існує загроза відсутності чіткої ринкової ніші для українських металургійних підприємств на світовому ринку.

Оскільки сценарії розроблено на середньострокову перспективу (5-7 років) на стратегічному рівні, тобто розглядалися принципові (якісні) питання розвитку металургійної промисловості без використання точних математичних оцінок, доцільним є застосування декількох загальних економічних показників, таких як темпи зростання обсягів виробництва, рентабельність операційної діяльності, частка експорту у поставках металопродукції, рівень енергоємності виробництва, темпи зростання обсягу інвестицій.

Рис. 2. Стратегічна модель збереження конкурентоспроможності металургії України у середньостроковій перспективі на основі інерційного сценарію

Враховуючи, що збереження існуючих тенденцій розвитку металургійної промисловості є основною ознакою інерційного сценарію, слід очікувати максимального наближення кількісних значень зазначених індикаторів до їх сьогоднішнього рівня. Реалізація такої моделі збереження конкурентоспроможності української металургії не вимагає докорінних змін існуючої політики управління галуззю, ґрунтується на використанні наявних чинників конкурентоспроможності та конкурентних переваг, а також вже досягнутих економічних, фінансових і технологічних результатах, тому в остаточному підсумку призведе до зниження ролі металургійної промисловості у національній економіці країни.

Більш перспективною у контексті стратегічного розвитку української металургії є модель підвищення конкурентоспроможності галузі на основі активного сценарію (рис. 3), якісна відмінність якої полягає в орієнтації на сучасні тенденції розвитку світової та української економіки, формуванні і наступному використанні нових, більш прогресивних конкурентних переваг. Пріоритетним у ході реалізації даної моделі виступає блок цілей, пов'язаних з підвищенням ефективності виробництва за рахунок поліпшення техніко-технологічної бази, зниження енерго- і ресурсоємності виробничого процесу, підвищення його екологічності, зниження витрат і досягнення більш високого рівня законодавчого забезпечення.

Це дозволить підвищити якість металопродукції, що випускається, знизити залежність галузі від кон'юнктурних коливань на світовому ринку, приведе до збільшення інвестицій та зменшення дефіциту сировинних ресурсів.

Внаслідок того що активний сценарій передбачає якісні зміни у розвитку галузі, кількісні значення індикаторів його реалізації будуть прагнути до рівня показників у більш розвинених країнах.

Реалізація стратегічної моделі підвищення конкурентоспроможності металургії на основі активного сценарію передбачає зниження питомої ваги галузі у загальному обсязі ВВП, однак зі збереженням за нею однієї з провідних ролей у розвитку національної економіки внаслідок зростання частки виробленої валової доданої вартості.

З метою підвищення конкурентоспроможності металургійної промисловості України та переорієнтації її стратегічного розвитку згідно з активним сценарієм необхідно внести відповідні зміни до діючої "Державної програми розвитку та реформування гірничо-металургійного комплексу на період до 2011 р.".

Пріоритетними у цьому випадку повинні стати вдосконалення структури металургійного виробництва, перехід до ресурсозберігаючої моделі розвитку галузі та посилення позицій внутрішнього ринку як основного споживача виробленої металопродукції (напівфабрикатів та готових високоякісних виробів).

Реалізації даних пріоритетів в умовах світової фінансово-економічної кризи, що суттєво торкнулася й вітчизняної металургії, мають сприяти державні антикризові заходи. Ці заходи носять ціново-тарифний, фінансово-інвестиційний, податково-бюджетний, ринковий і технологічний характер і спрямовані на зниження виробничих витрат, розширення збуту продукції на внутрішньому ринку, прискорену техніко-технологічну модернізацію галузі, забезпечення металургів необхідними ресурсами та збереження ринкових ніш української металопродукції на зовнішніх ринках.

Рис. 3. Стратегічна модель підвищення конкурентоспроможності металургії України у середньостроковій перспективі на основі активного сценарію

Особливістю антикризових заходів в Україні, у тому числі стосовно металургії, є їх короткостроковий характер і необхідність комплексного вирішення проблем, що накопичилися у галузі за останні десятиліття.

Для вирішення середньострокових завдань розвитку галузі в умовах кризи доцільним є прискорення прийняття Закону України "Про підвищення конкурентоспроможності підприємств гірничо-металургійного і хімічного комплексів", основну увагу в якому має бути приділено заходам, пов'язаним з техніко-технологічною модернізацією металургії та покращанням екологічних показників її функціонування, що не суперечать нормам і правилам СОТ. Серед таких заходів основними є залучення кредитних ресурсів під державні гарантії, зниження екологічних платежів за викиди забруднюючих речовин, звільнення металургійних підприємств від сплати ПДВ і митного збору на ввезення ресурсозберігаючого устаткування і матеріалів природоохоронного призначення.



ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі узагальнено теоретичні положення і запропоновано практичні рекомендації щодо вирішення актуального наукового завдання підвищення конкурентоспроможності металургійної галузі України у середньостроковій перспективі за рахунок формування й використання сучасних конкурентних переваг.

За результатами проведеного дослідження слід зробити такі висновки.

1. У теоретичному плані на основі аналізу існуючих концепцій, що описують економічну сутність конкуренції та конкурентоспроможності, обґрунтовано доцільність вертикального структурування об'єктів конкурентоспроможності та виділення галузі (виду діяльності) як самостійного об'єкта.

2. Виходячи з еволюції поняття "конкурентоспроможність виду діяльності", обґрунтовано пріоритетність використання нецінових чинників, що базуються на технологіях, знаннях та інноваціях, для формування конкурентних переваг галузі як основи підвищення її конкурентоспроможності в сучасних умовах.

Встановлено, що джерелом конкурентоспроможності виду промислової діяльності є властиві йому конкурентні переваги, тобто природні або знов створені чинники розвитку галузі, які стають об'єктом управління з боку держави та господарюючих суб'єктів, ефективне використання котрих дозволяє перемогти у конкурентній боротьбі. При цьому у більшості галузей розвинених країн використовуються спеціалізовані технологічні, інфраструктурні, інституційні та частково економічні переваги, а в Україні - природні нетехнологічні переваги, які не є довгостроковими і досить легко переходять до конкурентів.

3. Обґрунтовано доцільність застосування сценарного планування з використанням різного сполучення чинників конкурентоспроможності і конкурентних переваг для розробки стратегії розвитку галузі, яка є основою державного регулювання процесу досягнення конкурентоспроможності виду діяльності.

4. У результаті аналізу конкурентоспроможності металургійної промисловості України було виявлено, що за такими напрямами, як ціновий, технологічний, ресурсний та інституційний, вона відстає від конкурентів внаслідок моральної і фізичної зношеності техніко-технологічної бази, високої ресурсоємності виробництва, дефіциту деяких сировинних ресурсів (природний газ, коксівне вугілля), низької інвестиційно-інноваційної активності та недосконалості законодавчого регулювання у галузі.

Встановлено, що на конкурентоспроможність металургійної галузі негативно впливає її висока залежність від динаміки цін на світовому ринку металопродукції. металургійний галузь конкурентоспроможний збут

5. Ґрунтуючись на результатах оцінки ступеня впливу різних елементів витрат на собівартість чавуну за допомогою дробового факторного аналізу, було виявлено, що вітчизняна металургія змогла б суттєво підвищити свою ресурсну й цінову конкурентоспроможність за умови зниження (навіть поступового) питомих витрат сировинних ресурсів до європейського рівня, особливо при використанні можливості збереження сучасних цін на них на українському ринку.

6. Ефективна реалізація конкурентних переваг вітчизняної металургії на регіональних ринках збуту металопродукції (європейському, північноафриканському, близькосхідному, східноазіатському та ринку країн СНД) утруднюється специфічними обмеженнями, що існують на кожному конкретному ринку (місцеве законодавство, етнокультурні та географічні особливості), і присутністю на них інших конкурентів, що мають власні, відмінні від українських або більш значущі переваги.

7. Проведений аналіз практики державної підтримки конкурентоспроможності металургії в Україні та світі у період фінансово-економічної кризи свідчить про збільшення кількості протекціоністських заходів з боку урядів більшості країн і дозволяє стверджувати, що вони носили в основному непрямий характер і були спрямовані на активізацію й розширення будівельної діяльності (головним чином, великих інфраструктурних проектів), зростання споживчого попиту і створення більш сприятливих умов функціонування господарюючих суб'єктів.

В Україні наслідком введення антикризових заходів стало короткострокове зниження собівартості продукції за рахунок зниження цін на ресурси, збереження ринкових ніш у північноафриканському та близькосхідному регіонах і зростання поставок у Китай і країни Південно-Східної Азії.

8. Запропоновано два сценарії розвитку галузі у середньостроковій перспективі - інерційний і активний, особливості яких враховані при розробці варіантів стратегічних моделей досягнення конкурентоспроможності металургії.

Особливістю стратегічної моделі збереження конкурентоспроможності на основі інерційного сценарію є використання вже наявних у галузі конкурентних переваг, що передбачає закріплення за Україною ролі постачальника на зовнішні ринки продукції первинних переділів, зниження значущості металургії у розвитку національної економіки і доцільність реалізації моделі в умовах пріоритетного розвитку металоспоживаючих галузей.

Головними негативними наслідками впровадження цієї моделі є консервація відсталого техніко-технологічного рівня виробництва, зниження інвестиційної привабливості галузі та нестійкість зовнішніх ринків збуту металопродукції.

Обґрунтовано, що реалізація стратегічної моделі підвищення конкурентоспроможності на основі активного сценарію є більш перспективною для вітчизняної металургійної промисловості щодо її стратегічного розвитку внаслідок істотного підвищення ефективності виробництва, збільшення обсягу інвестиційних вкладень, скорочення дефіциту сировинних ресурсів і зниження залежності від кон'юнктурних коливань на світовому металоринку.

Якісною відмінністю даної моделі є формування та подальше використання сучасних конкурентних переваг, що сприятимуть підвищенню техніко-технологічного рівня виробництва і його екологічності, зниженню енерго- і ресурсоємності виробничого процесу, зменшенню витрат і досягненню більш високого рівня законодавчого забезпечення.

9. За результатами дослідження для підвищення конкурентоспроможності металургії України запропоновано внесення змін і доповнень до "Державної програми розвитку та реформування гірничо-металургійного комплексу на період до 2011 року" й прийняття Закону України "Про підвищення конкурентоспроможності підприємств гірничо-металургійного і хімічного комплексів". У зазначених документах пріоритетними напрямками розвитку повинні стати розширення внутрішнього ринку металопродукції, удосконалення структури металургійного виробництва та сприяння його техніко-технологічній модернізації, перехід до ресурсозберігаючої моделі розвитку галузі та зниження екологічного навантаження на навколишнє природне середовище.

З метою недопущення протиріч з діючими нормами і правилами СОТ не рекомендується законодавче закріплення у середньо- і довгостроковому періоді особливого порядку формування ціни на природний газ і введення мораторію на підвищення тарифів на транспортування газу трубопроводами, на вантажні перевезення продукції вітчизняного виробництва залізничним транспортом, на електроенергію, а також портових зборів.



Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

Никифорова В.А. Основные тенденции в развитии мирового рынка продукции чёрной металлургии / В.А. Никифорова // Экономика промышленности: сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти; Редкол.: Вишневский В.П. (отв. ред.) и др. - Донецк, 2005. - С. 168-180.

Никифорова В.А. Основные недостатки развития металлургического комплекса Украины в современных условиях / В.А. Никифорова // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины: сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти; Редкол.: Землянкин А.И. (отв. ред.) и др. - Донецк, 2005. - С. 302-311.

Никифорова В.А. О перспективах традиционных конкурентных преимуществ чёрной металлургии Украины / В.А. Никифорова // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины: сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти; Редкол.: А.И. Землянкин (отв. ред.) и др. - Донецк, 2006. - Т.1. - С. 203-213.

Никифорова В.А. Необходимость и основные направления модернизации чёрной металлургии Украины / В.А. Никифорова // Экономика промышленности: сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти; Редкол.: Вишневский В.П. (отв. ред.) и др. - Донецк, 2006. - Вып. 5. - С. 56-65.

Никифорова В.А. Основные факторы стратегической конкурентоспособности отрасли промышленности в современных условиях / В.А. Никифорова // Вісник Хмельницького національного університету. - Економічні науки. - 2007. - № 3, т. 2. - С. 84-87.

Никифорова В.А. Инвестиционная составляющая формирования инновационных конкурентных преимуществ металлургического комплекса Украины / В.А. Никифорова // Экономика промышленности: сб. науч. тр.: в 2 т. / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти; Редкол.: Вишневский В.П. (отв. ред.) и др. - Донецк, 2007. - Т. 1. - С. 98-107.

Гавриленко С.Н. Повышение уровня конкурентоспособности чёрной металлургии Украины на основе инновационного развития / С.Н. Гавриленко, В.А. Никифорова // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. тр. - Донецк: ДонНУ, 2008. - Ч.1. - С. 172-180.

Особистий внесок: розглянуто підходи до класифікації конкурентних переваг та проаналізовано технологічний стан металургії України.

Никифорова В.А. Анализ современных определений понятия "конкурентоспособность" / В.А. Никифорова // Вестник Донбасской государственной машиностроительной академии: сб. науч. тр. - Краматорск: ДГМА, 2008. - № 2. - С. 208-214.

Никифорова В.А. Об оценке влияния производственных факторов на себестоимость чугуна в Украине / В.А. Никифорова // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины: сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти; Редкол.: А.И. Землянкин (отв. ред.)

и др. - Донецк, 2008. - Т.2. - С. 144-160.

Никифорова В.А. Государственные отраслевые программы как инструмент реализации стратегии конкурентоспособности промышленности / В.А. Никифорова // Экономика промышленности: сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти; Редкол.: Вишневский В.П. (отв. ред.) и др. - Донецк, 2008. - С. 96-110.

Никифорова В.А. Особенности активного сценария развития металлургической промышленности Украины / В.А. Никифорова // Механизм регулирования экономики. - 2008. - № 1. - С. 177-185.

Никифорова В.А. Сценарный подход к разработке среднесрочной стратегии развития металлургии Украины / В.А. Никифорова // Економіка промисловості. - 2009. - № 5. - С. 37-43.

Никифорова В.А. Конкурентные преимущества металлургии Украины на региональных рынках сбыта металлопродукции / В.А. Никифорова // Економіка промисловості. - 2010. - № 1. - С. 48-55.

Публікації за матеріалами конференцій

1. Никифорова В.А. Влияние процессов глобализации на развитие отечественной металлургии / В.А. Никифорова // Економічні проблеми промислового розвитку в Україні: тези доп. і повідом. Всеукр. наук.-практ. конф. (Донецьк, 19-20 трав. 2005 р.) / НАН України. Ін-т економіки пром-сті; Редкол.: О.І. Амоша (відп. ред.) та ін. - Донецьк, 2005. - С. 93-95 .

2. Гавриленко С.Н. Роль человеческого фактора в современных предпринимательских структурах / С.Н. Гавриленко, В.А. Никифорова // Проблеми управління підприємництвом у сучасних умовах: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. вчених та фахівців: в 2 ч. - Сімферополь: ЧП "Кильбер", 2005. - Ч. 2. - С. 13-14.

Особистий внесок: виділено основні характерні риси, притаманні сучасним організаціям, і тенденції в управлінні великими підприємницькими структурами.

3. Никифорова В.А. Анализ развития внутреннего рынка металлопродукции в Украине / В.А. Никифорова // Перспективи та пріоритети розвитку економічного аналізу: тези доп. і виступів III Всеукр. наук. конф. студентів, аспірантів і молодих учених (Донецьк, 18-20 квіт. 2006 р.) / заг. ред. Є.Є. Іоніна. - Донецьк: Юго-Восток, Лтд., 2006. - С. 180-182.

4. Никифорова В.А. Проблемы чёрной металлургии Украины в контексте интеграции в ЕС / В.А. Никифорова // Проблеми розвитку прикордонних територій та їх участі в інтеграційних процесах: матеріали III Міжнар. наук.-практ. конф. (Луцьк, 12-13 жовт. 2006 р.) / за ред. В.Й. Лажніка, С.В. Федонюка. - Луцьк: "Вежа" Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2006. - С. 67-69.

5. Никифорова В.А. Развитие инновационных конкурентных преимуществ промышленных отраслей Украины / В.А. Никифорова // Напрями і моделі трансформації інноваційної діяльності у контексті міжнародної інтеграції: тези доп. і повідом. міжнар. наук.-практ. конф. (Донецьк, 18-19 жовт.

6. 2007 р.) / НАН України. Ін-т економіки пром-сті; Редкол.: О.І. Амоша (відп. ред.) та ін. - Донецьк, 2007. - С. 285-288.

7. Никифорова В.А. Макроэкономический подход к повышению уровня конкурентоспособности чёрной металлургии Украины / В.А. Никифорова // Макроекономічна політика в Україні: проблеми науки та практики: тези доп. міжнар. наук.-практ. конф. (20-21 листоп. 2007 р.). - Х.: ІНЖЕК, 2007. - С. 83-86.

8. Никифорова В.А. Инновационно-инвестиционный аспект модернизации металлургии Украины в контексте повышения конкурентоспособности отрасли / В.А. Никифорова // Страны с переходной экономикой в условиях глобализации: материалы VII Междунар. науч.-практ. конф. студентов, аспирантов и молодых учёных (26-28 марта 2008 г., Москва), экон. фак. Рос. ун-та дружбы народов / отв. ред. И.А. Айдрус. - М.: РУДН, 2008. - С. 181-184.

9. Никифорова В.А. Подходы к классификации конкурентных преимуществ субъектов экономики / В.А. Никифорова // Проблемы и пути повышения конкурентоспособности предприятий: материалы II Всеукр. науч.-практ. конф. студентов, аспирантов и молодых ученых (9-11 окт. 2008 г.). - Севастополь: СевНТУ, 2008. - С. 152-153.

10. Никифорова В.А. Приоритетные направления внедрения инноваций для снижения затрат на производство чугуна в Украине / В.А. Никифорова // Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. - Дніпропетровськ: Нац. гірничий ун-т, 2008. - Т. 2. - С. 96-98.

11. Никифорова В.А. Институциональные факторы конкурентоспособности черной металлургии Украины / В.А. Никифорова // Інституційна природа ринкових трансформацій: матеріали XIX міжнар. наук.-практ. конф. (15-16 жовт. 2009 р.). - Чернівці: ДрукАрт, 2009. - С. 200-201.

12. Никифорова В.А. Сценарии развития черной металлургии Украины в среднесрочной перспективе / В.А. Никифорова // Розвиток національної промисловості у сучасному контексті: пріоритети, проблеми, регулювання: тези доп. і повідом. міжнар. наук.-практ. конф. (19-20 жовт. 2009 р.): в 2 т. / НАН України. Ін-т економіки пром-сті; Редкол.: О.І. Амоша (відп. ред.) та ін. - Донецьк, 2009. - Т. 1. - С. 110-112.



Анотація

Нікіфорова В.А. Підвищення конкурентоспроможності металургії України у середньостроковій перспективі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - Економіка та управління національним господарством. - Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2010.

Дисертацію присвячено вирішенню актуального наукового завдання підвищення конкурентоспроможності металургійної промисловості України. Досліджено теоретичні основи проблеми галузевої конкурентоспроможності у контексті теорій міжнародної торгівлі, уточнено поняття конкурентних переваг виду промислової діяльності та їх класифікація. Проведено аналіз цінової, технологічної, ресурсної та інституційної конкурентоспроможності вітчизняної металургії, який показав, що конкурентоспроможність за даними напрямками в Україні нижча, ніж у головних конкурентів. Виявлено конкурентні переваги галузі на регіональних ринках збуту металопродукції. Запропоновано стратегічні моделі забезпечення конкурентоспроможності металургійної промисловості України на основі інерційного й активного сценаріїв розвитку галузі. Обґрунтовано, що більш пріоритетною для розвитку металургії у середньостроковій перспективі є модель на основі активного сценарію. Проаналізовано вітчизняний та зарубіжний досвід державної підтримки конкурентоспроможності металургії в кризовий період та розроблено пріоритетні напрямки державних антикризових заходів для галузі.

Ключові слова: конкурентоспроможність виду промислової діяльності, металургійна промисловість, сценарії розвитку галузі, стратегічна модель, державні антикризові заходи.



Аннотация

Никифорова В.А. Повышение конкурентоспособности металлургии Украины в среднесрочной перспективе. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - Экономика и управление национальным хозяйством. - Институт экономики промышленности НАН Украины, Донецк, 2010.

...