Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ДЕМОГРАФІЇ ТА СОЦІАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Підвищення конкурентоспроможності трудового потенціалу найманих працівників в Україні в умовах глобалізації

Спеціальність 08.00.07 - Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Ратніков Дмитро Геннадійович

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті демографії та соціальних досліджень Національної академії наук України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, старший науковий співробітник Лісогор Лариса Сергіївна, Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України, завідувач відділу економіки праці.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Семикіна Марина Валентинівна, Кіровоградський національний технічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економіки та організації виробництва;

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Близнюк Вікторія Валеріївна, ДУ „Інститут економіки та прогнозування НАН України”, завідувач відділу соціально-економічних проблем праці.

Захист відбудеться «18» травня 2010 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.247.01 Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України за адресою: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 26

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України за адресою: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 26

Автореферат розісланий «16» квітня2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук С.В. Полякова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах глобалізації світогосподарських зв'язків збільшення відкритості національних економік посилює їх сприятливість до дії екзогенних шоків, в чому переконав вплив світової фінансової кризи на країни, включені до міжнародної системи розподілу праці. Економіка України, що демонструвала високі темпи економічного зростання у докризовий період, в силу неефективності структурних реформ та антикризового управління, розбалансованості фінансово-кредитної системи та значної залежності бюджетних надходжень від зовнішньоекономічної кон'юнктури, опинилася у числі найбільш постраждалих від кризи.

Погіршення макроекономічної кон'юнктури в Україні стало результатом не тільки відсутності послідовних структурних реформ в економіці, недооцінки інноваційних важелів розвитку, а й нестачі конкурентних переваг, пов'язаних з використанням наявних ресурсів, зокрема, провідного з них - трудового потенціалу найманих працівників. Негативний вплив кризових явищ найбільшою мірою позначився на соціально-трудовій сфері життєдіяльності, що проявилося у збільшенні масштабів безробіття, явищах вимушеної неповної зайнятості найманих працівників, зростанні обсягів заборгованості з виплат заробітної плати, зниженні рівня доходів, соціального захисту, погіршенні освітньо-професійного розвитку, забезпечення соціальних стандартів життя. Усе це деструктивно вплинуло на реалізацію трудового потенціалу найманих працівників, можливості підвищення його конкурентоспроможності.

Водночас для носіїв трудового потенціалу в Україні все ще не є характерним масове усвідомлення потреби у нарощуванні власних конкурентних переваг на ринку праці. Наймані працівники підприємств та організацій поки не мають досвіду активної трудової поведінки в умовах загострення конкурентної боротьби. За умов глобалізації це загрожує втратою робочих місць, соціальної захищеності для певної частини працівників, для суспільства - поглибленням соціального розшарування та маргіналізації, для національної економіки - обмеженням можливостей економічного зростання та інноваційного розвитку. Отже, в умовах наступу глобалізаційних процесів назріла нагальна необхідність визначення та залучення ефективних засобів і можливостей підвищення конкурентоспроможності трудового потенціалу найманих працівників.

Теоретичне підґрунтя сучасних уявлень про конкурентоспроможність трудового потенціалу закладене працями дослідників далекого і близького зарубіжжя - С. Брю, П. Друкера, К. Макконнелла, М. Портера, П. Самуельсона, А. Стрикленда, А. Томпсона, Ф. Хайека, Генкіна Б.М., Михайлова О.В., Фатхутдінова Р.А., Іноземцева В.Л. та ін. Серед українських вчених вивченню різноманітних аспектів формування конкурентоспроможного трудового потенціалу присвятили свої праці Амоша О.І., Бандур С.І., Близнюк В.В., Богиня Д.П., Грішнова О.А., Дмитренко Г.А., Долішній М.І., Колот А.М., Кравченко І.С., Лібанова Е.М., Лісогор Л.С., Макарова О.В., Новікова О.Ф., Онікієнко В.В., Петрова І.Л., Пирожков С.І., Семикіна М.В., Шаульська Л.В. та ін.

Між тим, недостатньо опрацьованими залишаються питання, пов'язані зі системним дослідженням формування конкурентоспроможності трудового потенціалу найманих працівників за умов всеохоплюючого впливу глобалізації та пошуком напрямів її підвищення. Саме актуальність, складність та гострота окресленої проблеми зумовили вибір теми дисертації, її мету та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з планом науково-дослідних робіт, що проводилися в Інституті демографії та соціальних досліджень НАН України, зокрема з темою „Соціально-демографічні структури українського суспільства” (№ держреєстрації 0106У006890, 2007-2009 р.), в межах якої дисертантом здійснено аналіз чинників впливу на якісні та кількісні зміни трудового потенціалу найманих працівників, розроблено стратегічні напрями підвищення конкурентоспроможності їх трудового потенціалу в умовах глобалізації.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретико-методологічних засад системного дослідження конкурентоспроможності трудового потенціалу найманих працівників та розробка науково-практичних рекомендацій, спрямованих на її підвищення з урахуванням посилення ролі глобалізації у функціонуванні ринків праці.

Для досягнення цієї мети були поставлені і розв'язані такі завдання:

- з'ясувати соціально-економічну сутність категорії „конкурентоспроможність трудового потенціалу найманих працівників”;

- вдосконалити теоретико-методологічні підходи до вивчення закономірностей підвищення конкурентоспроможності трудового потенціалу найманих працівників з урахуванням надбань наукової думки та світового досвіду управління трудовим потенціалом за умов глобалізації світового розвитку;

- систематизувати чинники впливу на конкурентоспроможність трудового потенціалу країни та визначити основні критеріальні ознаки її зростання;

- оцінити стан трудового потенціалу України в контексті забезпечення його конкурентоспроможності за умов посилення глобалізаційних процесів та загострення конкуренції на світових і національних ринках праці;

- розробити та апробувати методичні підходи до багатопараметричної оцінки конкурентоспроможності трудового потенціалу найманих працівників регіонів в умовах впливу глобальних чинників;

- обґрунтувати основні напрями підвищення конкурентоспроможності трудового потенціалу найманих працівників підприємств та організацій в Україні;

- розробити рекомендації щодо до посилення ролі регіональної соціальної політики у підвищенні конкурентоспроможності трудового потенціалу.

Об'єктом дослідження виступає процес підвищення конкурентоспроможності трудового потенціалу найманих працівників.

Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних та прикладних проблем забезпечення підвищення конкурентоспроможності трудового потенціалу найманих працівників в Україні.

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань у роботі використовувалися такі методи: порівняння, систематизації та узагальнення для поглиблення сутності категорії „конкурентоспроможність трудового потенціалу”, удосконалення класифікації чинників, що впливають на конкурентоспроможність; системного підходу при вивченні особливостей оцінки та регулювання конкурентоспроможності трудового потенціалу найманих працівників на різних економічних рівнях; статистичний метод при визначенні стану розвитку трудового потенціалу України; методів економіко-математичного аналізу та моделювання при розробці та апробації методики оцінки конкурентоспроможності трудового потенціалу найманих працівників; методу експертних оцінок при визначенні шляхів мінімізації ризиків зниження конкурентоспроможності працівників на етапі глобальної економічної кризи; індукції та дедукції при розробці напрямів підвищення конкурентоспроможності трудового потенціалу України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у такому:

вперше:

- враховуючи умови посилення глобалізаційних процесів та загострення конкуренції на світових і національних ринках праці, здійснено багаторівневу систематизацію внутрішніх і зовнішніх чинників впливу на конкурентоспроможність трудового потенціалу найманих працівників, яка доводить пріоритетність ролі чинників інноваційності та ефективності у зростанні конкурентних переваг трудового потенціалу країни і національної економіки загалом;

удосконалено:

- трактування поняття „конкурентоспроможність трудового потенціалу”, яке, на відміну від попередніх, дає змогу пов'язати досягнутий рівень конкурентоспроможності зі станом соціальної захищеності працівників і можливостями зростання їх трудової та інноваційної активності;

- методологічні підходи до оцінки конкурентоспроможності трудового потенціалу найманих працівників на різних економічних рівнях, що базуються на багатопараметричному оцінюванні показників трудового потенціалу і визначають напрями забезпечення підтримки та зростання конкурентних переваг найманих працівників в умовах глобалізації;

дістали подальшого розвитку:

- методологічна схема дослідження конкурентоспроможності трудового потенціалу в умовах глобалізації, яка ґрунтується на урахуванні як тенденцій розвитку трудового потенціалу, так і закономірностей формування його конкурентоспроможності на принципах системності, динамічності, комплексності, багатофакторної обумовленості, пріоритетності потреб економіки тощо;

- методичні підходи до побудови механізму підвищення конкурентоспроможності трудового потенціалу найманих працівників, які, на відміну від існуючих, передбачають створення сприятливих умов, передусім, для набуття та зростання конкурентних переваг працівників в умовах глобалізації;

- напрями підвищення конкурентоспроможності трудового потенціалу найманих працівників, що передбачають вдосконалення системи управління конкурентоспроможністю в умовах коливань попиту на регіональному ринку праці.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони створюють методичну базу для оцінювання та регулювання конкурентоспроможності трудового потенціалу найманих працівників на різних економічних рівнях в умовах посилення глобалізаційних процесів.

Розроблені дисертантом науково-прикладні положення та рекомендації щодо удосконалення методичних основ оцінювання конкурентоспроможності трудового потенціалу в умовах економічної кризи використані у практичній діяльності Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України (довідка № ДУ.02-10604/0/6-09 від 03.12.2009 р.).

Окремі рекомендації дисертанта щодо підвищення конкуренто-спроможності трудового потенціалу, поліпшення якості професійної підготовки молоді запроваджені у роботу Департаменту розвитку соціальної та гуманітарної сфери Міністерства економіки України (довідка № 3401-19/718 від 03.12.2009 р.).

Пропозиції та рекомендації щодо підвищення конкурентоспроможності найманих працівників враховано у практичній діяльності ТОВ „Новий друк” (довідка № 2/12.09 від 02.12.2009 р.), ТОВ „Обнова” (довідка № 35/01 від 30.11.2009 р.). Результати дисертаційного дослідження використовуються також у навчальному процесі Відкритого міжнародного університету розвитку людини „Україна” при викладанні лекційних курсів „Економіка праці і соціально-трудові відносини”, „Економічна історія”, „Розміщення продуктивних сил” (довідка № 11-18/1757 від 17.11.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторське бачення шляхів вирішення важливого науково-прикладного завдання забезпечення підвищення конкурентоспроможності трудового потенціалу найманих працівників з урахуванням посилення ролі глобалізації світового розвитку. Особистий внесок дисертанта в роботах, які опубліковані у співавторстві, визначено у списку опублікованих праць. В дисертаційній роботі використано лише ті ідеї та положення, які є особистим доробком автора.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідались на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Розповсюдження інновацій в економіці сталого розвитку ” (м. Донецьк, березень 2001 р.); „Проблемы управления экономическим потенциалом эколого-дестабилизированного региона” (м. Гомель, листопад 2002 р.); „Банківська система в умовах трансформації фінансового ринку” ( м. Київ, травень 2003 р.), „Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми перспективи” (м Київ), „Резерви підвищення ефективності діяльності підприємств та організацій у XXI ст.” (м. Кіровоград, 2008 р.), „Моніторинг, моделювання та менеджмент емерджентної економіки” (м. Черкаси, травень 2008 р.); „Резерви економічного зростання та інноваційного розвитку підприємств України” (м. Кіровоград, листопад 2009 р.).

Публікації. Основні положення, висновки та результати дисертаційного дослідження відображено в 11 публікаціях, з яких 4 - у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій 3,6 д. а., особисто дисертанту належить 8 публікацій обсягом 2,7 д. а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг основного змісту дисертації становить 202 сторінки, що включає 6 таблиць і 21 рисунок. Список використаних джерел із 230 найменувань викладено на 23 сторінках, додатки займають 16 сторінок.

конкурентоспроможність трудовий потенціал глобалізація

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі „Теоретико-методологічні основи підвищення конкурентоспроможності трудового потенціалу найманих працівників” на основі систематизації наукової думки висвітлено сутність конкурентоспроможності трудового потенціалу найманих працівників, з'ясовано специфіку її формування в умовах глобалізації, проаналізовано роль впливових чинників.

Дослідження явищ і процесів, що відбуваються за умов формування конкурентного середовища, посилення всеохоплюючого впливу глобалізації, засвідчують необхідність найповнішого включення трудового потенціалу найманих працівників в економічні процеси. Завдання виходу економіки України з кризи, впровадження інноваційної моделі розвитку, інтеграції у світові економічні зв'язки потребують трудовий потенціал нової якості, такої, що характеризується перевагами на внутрішньому і зовнішніх ринках праці (у здоров'ї, освіті, компетенціях, мотивації до трудової та інноваційної активності, освітньо-професійного розвитку тощо). Наукове переосмислення трансформаційних змін у суспільстві дозволило довести закономірне зростання актуальності проблеми підвищення конкурентоспроможності трудового потенціалу.

Під конкурентоспроможністю трудового потенціалу найманих працівників розуміється досягнення конкурентних переваг у кількісно-якісних характеристиках формування, використання та розвитку трудового потенціалу, які дозволяють отримувати підприємствам та їх персоналу економічні, соціальні та інші вигоди в умовах конкурентного середовища, знижувати ризики можливих втрат завдяки інноваційним зрушенням та просуванню на внутрішній і зовнішній ринки продуктів праці, що користуються підвищеним попитом.

Запропоновано методологічну схему дослідження конкурентоспроможності трудового потенціалу найманих працівників (вона реалізована в дисертаційній роботі, рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Методологічна схема дослідження конкурентоспроможності трудового потенціалу найманих працівників

З'ясовано, що в інтересах досягнення мети дослідження є доцільною інтеграція здобутків двох напрямків наукової думки - „трудовий потенціал” і „конкурентоспроможність у сфері праці”. Методологічною схемою передбачено визначення індикаторів конкурентоспроможності трудового потенціалу, методів її багаторівневої оцінки з урахуванням впливів глобалізації та інших чинників, проведення моніторингу, необхідного для підготовки та обґрунтування стратегічних напрямів підвищення конкурентоспроможності трудового потенціалу найманих працівників. Дослідження має здійснюватися на основі принципів, важливих у вивченні тенденцій розвитку трудового потенціалу, з врахуванням закономірностей формування його конкурентоспроможності. До основних принципів належать такі: системності, динамічності, комплексності, багатофакторної обумовленості, пріоритетності потреб економіки, економічної доцільності, корисності, історико-культурної обумовленості, гармонізації соціально-трудових відносин.

Визнано, що провідну роль у зростанні конкурентоспроможності працівників відіграє саме професійно-кваліфікаційна компонента трудового потенціалу. Працівникам з низьким рівнем освіти набагато складніше адаптуватися до обслуговування більш складних виробничих процесів і технологій, що погіршує шанси на успішне працевлаштування та адаптацію до сприйняття технологічних нововведень. Водночас обмеженість можливостей найму освіченого персоналу суттєво гальмує розвиток бізнесу, оскільки не дозволяє збільшувати обсяги виробництва продукції з більшим вмістом доданої вартості. Обґрунтовано, що конкурентоспроможність трудового потенціалу, її підтримка та підвищення мають обов'язково виступати сферою інтересів соціальних партнерів - держави, роботодавців і найманих працівників. Незацікавленість навіть однієї із сторін в якісному освітньо-професійному розвитку найманих працівників (або інших складових конкурентоспроможності) неминуче призводить до економічних та соціальних втрат, програшу кожної із сторін соціально-трудових відносин.

Аналіз наукових джерел дав змогу з'ясувати багатоманітність чинників впливу на конкурентоспроможність трудового потенціалу працівників та вдосконалити їх класифікацію з урахуванням зростаючої ролі глобалізації усіх суспільних процесів. Визначено, що глобалізація несе як вплив глобальних позитивних можливостей, так і небезпеку глобальних ризиків, які суперечливо відбиваються на стані трудового потенціалу. Зростаюча інтегрованість ринків праці, коливання попиту світових ринків на працю, товари, капітал, новітню інформацію, знання, технології безпосередньо впливають на стан макроекономічної політики держави та її складові (медико-демографічну, економічну, соціальну, освітню, інформаційну, інноваційну, екологічну політику тощо), які, у свою чергу, позначаються на можливостях зростання (зниження) конкурентоспроможності працівників на внутрішньому і зовнішніх ринках праці.

На основі систематизації зовнішніх чинників впливу на конкурентоспроможність трудового потенціалу України визначено, що за умов глобалізації має гнучко змінюватися регуляторна та інституціональна політика держави в інтересах підтримки конкурентоспроможності працівників вітчизняних підприємств; від такого реагування мають залежати відповідні зміни політики у сфері оплати праці та доходів, освіти та підвищення кваліфікації, трудової міграції, охорони здоров'я та соціального захисту найманих працівників, що визначатимуть якість трудового потенціалу і, зокрема, найважливішу його конкурентну перевагу, якою вважається професійно-освітній рівень.

Відповідно до логіки побудови „піраміди” чинників впливу на конкурентоспроможність національних економік (виокремлення фундаментальних чинників, чинників ефективності та інноваційності) та з врахуванням існуючих підходів до групування індикативних показників конкурентоспроможності країн (у контексті розвитку людського потенціалу) розроблено структурно-логічну схему зв'язку конкурентоспроможності трудового потенціалу і системи чинників конкурентоспроможності національної економіки (рис. 2).

Доведено пріоритетність ролі чинників ефективності та інноваційності у зростанні конкурентних переваг трудового потенціалу країни і національної економіки загалом. Встановлено, що існуючі в літературі методичні підходи до оцінювання конкурентоспроможності працівників, як правило, не враховують мінливі вимоги ринків праці та виклики глобалізації. Розроблена автором методика дозволяє не тільки оцінювати конкурентоспроможність трудового потенціалу найманих працівників на різних рівнях на основі використання офіційної статистики та залучення думки експертів, а й виявляти вплив чинників, що визначають позитивні або негативні зміни в динаміці конкурентоспроможності працівників, пропонувати необхідні заходи щодо підтримання або зростання конкурентних переваг найманих працівників вітчизняних підприємств у відповідності до впливів глобалізації, змін кон'юнктури національного та світових ринків праці.

Другий розділ „Конкурентоспроможність трудового потенціалу найманих працівників в Україні на тлі глобалізації: аналіз та оцінювання” присвячений комплексній оцінці стану трудового потенціалу України в контексті забезпечення його конкурентоспроможності, аналізу досвіду розвинених країн ринкової економіки у вирішенні досліджуваної проблеми за умов глобальної кризи, аналізу перешкод у підвищенні конкурентоспроможності працівників, зокрема деформацій у сфері оплати праці та доходів, а також багатопараметричній оцінці конкурентоспроможності трудового потенціалу найманих працівників.

Аналіз тенденцій розвитку трудового потенціалу України засвідчив обмежені можливості реалізації потенційних резервів підвищення його конкурентоспроможності внаслідок звуження демографічної бази відтворення трудового потенціалу, накопичення проблем в його освітньо-професійному розвитку, протиріч і деформацій у доходах, відсутності дієвої політики протидії впливу негативних чинників глобального порядку та макроекономічної природи.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Структурно-логічна схема зв'язку конкурентоспроможності трудового потенціалу і системи чинників конкурентоспроможності національної економіки

За період трансформаційних змін внаслідок відсутності послідовних структурних реформ в економіці та недооцінки інноваційних важелів розвитку відбулося погіршення професійно-кваліфікаційної структури робочої сили України, яка нині характеризується переважанням елементів уніфікованої праці (у 2008 р. її частка становила 23,2%, що перевищило аналогічний показник Польщі - майже у 3 рази, Словаччини - у 2, Латвії - у 1,5 рази).

Визначено, що підвищення конкурентоспроможності найманих працівників в Україні ускладнює слабка мотивація роботодавців до фінансування підготовки та перепідготовки кадрів у зв'язку з обмеженими фінансовими можливостями. Такі тенденції посилюють деформації у структурі робочої сили, ведуть до відставання від інноваційної моделі зайнятості, притаманної пост-інформаційному ступеню розвитку економіки. Частка працівників, охоплених програмами підвищення кваліфікації, усе ще залишається дуже низькою (9,0% у 2008 р.). Незначним залишається відсоток охоплення зайнятих навчанням новим професіям (лише 2,6% від загальної чисельності зайнятих).

Доведено, що виклики глобалізації і міжнародної конкуренції в розвинених країнах ринкової економіки зумовили посилення тенденцій, які потребують урахування в Україні: 1) активізувалася взаємодія бізнесу і держави у сфері освіти та безперервного навчання; 2) поширюються процеси інтелектуалізації трудової діяльності; 3) запроваджуються ефективні системи матеріального стимулювання праці, які забезпечують адекватний зв'язок між рівнем освіти, кваліфікації та трудовим внеском найманих працівників; 4) відбувається визнання необхідності поєднання дії ринкових регуляторів з гнучкою державною політикою у сфері розвитку трудового потенціалу країни, спрямованою на захист національних інтересів, підвищення його конкурентоспроможності. Аналіз зарубіжного досвіду засвідчив, що забезпечити підвищення конкурентоспроможності найманих працівників можливо лише як наслідок підвищення освітнього рівня працездатного населення усіх вікових категорій.

У ході дослідження обґрунтовано, що формуванню конкурентоспроможного трудового потенціалу найманих працівників в Україні істотно перешкоджають деформації в оплаті праці та доходах (слабкий зв'язок між розміром оплати праці і рівнем освіти, невідчутна диференціація в доходах працівників різної кваліфікації, вкрай малий розмір середньої заробітної плати тощо), поширення масштабів вимушеної неповної зайнятості та обсягів заборгованості з виплат заробітної плати. У жовтні 2009 р. (порівняно з 2008 р.) чисельність працівників, які перебували у відпустках з дозволу та ініціативи адміністрації, збільшилася в освіті - у 3,8 рази, на підприємствах авіаційного транспорту - у 2,7 рази. Ситуація із заборгованістю з виплат заробітної плати найскладнішою залишається у промислово розвинених регіонах Донецькій, Луганській і Харківській областях та м. Києві. Обґрунтовано, що існування значних обсягів заборгованості по виплаті заробітної плати демотивує працівників до участі у конкурентній боротьбі з іншими претендентами на заміщення вільних робочих місць. Визначено, що проблема утримання кваліфікованих працівників та підвищення їх конкурентних переваг на багатьох вітчизняних підприємствах перетворюється у проблему конкурентоспроможності оплати праці.

На основі авторської методики виконано багатопараметричне оцінювання конкурентоспроможності трудового потенціалу найманих працівників в Україні. Оцінка конкурентоспроможності трудового потенціалу Kij для об'єктів i, j, обраних для зіставлення, здійснена за формулою (1):

K ij = P j / P i (1)

де показники конкурентоспроможності P j та P i визначаються нормуванням за їх поточним, найбільшим та найменшим значеннями (р, p max, p min) так, що

Р= (p-pmin)/(pmax-pmin) (2)

Результати оцінки представлені відповідними матрицями із застосуванням п'ятирівневої градації рівня трудового потенціалу: низький (1), нижче середнього (2), середній (3), вище середнього (4), високий (5). Аналіз матриць виявляє наявність надмірно високої диференціації регіонів України за рівнем конкурентоспроможності трудового потенціалу. Так, мінімальне значення показника „чисельність найманих працівників” (0,12) відрізняється від максимального (8,35) майже у 70 разів. Для інших показників (всього проаналізовано 29 параметрів) відмінність є також суттєвою. Побудовані матриці дають можливість визначитися, яким регіонам притаманний той чи інший рівень градації конкурентоспроможності трудового потенціалу - низький, нижчий середнього, середній, вищий середнього чи високий в межах окремих індикаторів. Виявлення рівня градації конкурентоспроможності трудового потенціалу для кожного показника робить можливим пошук шляхів для усунення суттєвих диспропорцій, що стосуються специфіки розвитку окремих регіонів і країни в цілому.

Аналіз динаміки рейтингу конкурентоспроможності трудового потенціалу демонструє як суттєву диференціацію показників впродовж тривалого часу, так і їх нестабільність. Отримані коливання „конкурентних переваг” слід характеризувати як переважно стихійні та некеровані, які в масштабах національної економіки не сприяють прогнозованості продуктивного використання людської праці та зміцненню конкурентних позицій держави на світових ринках праці.

Здійснений аналіз засвідчив, що більші конкурентні переваги трудового потенціалу притаманні найбільш промислово розвиненим регіонам країни. Це стосується, насамперед, Харківської, Дніпропетровської та Донецької областей, які утримують достатньо високі позиції практично по усіх групах показників (за винятком недостатньо високої частки осіб з неповною, повною вищою та базовою освітою); проміжні позиції займають Київська, Полтавська, Сумська області, найнижчі сходинки ієрархії - Чернівецька, Рівненська та Хмельницька області.

За оцінками конкурентоспроможності трудового потенціалу найманих працівників на індивідуальному рівні, здійсненими на основі соціологічного опитування, власний рівень конкурентоспроможності 19% респондентів визначили як достатній, 18% - як високий, 37% респондентів - як недостатній, 26% - як низький. Виявлена диференціація в оцінках конкурентоспроможності трудового потенціалу відбиває загрози соціальних ризиків, які несуть небезпеку майже для третини найманих працівників в умовах наступу глобалізації та загострення конкуренції на світових ринках праці.

У третьому розділі „Напрями підвищення конкурентоспроможності трудового потенціалу України” розроблено пропозиції щодо пом'якшення наслідків світової економічної кризи для вітчизняних працівників, визначено концептуальні підходи щодо підвищення конкурентоспроможності трудового потенціалу найманих працівників в умовах глобалізації, а також обґрунтовано пропозиції, спрямовані на посилення ролі в цьому регіональної соціальної політики.

У дисертаційній роботі запропоновано стратегічні напрями підвищення конкурентоспроможності трудового потенціалу найманих працівників України (рис. 3), визначено цілі, завдання, інструменти та засоби їх реалізації в умовах глобалізації.

Розроблені стратегічні напрями підпорядковуються таким завданням довгострокового розвитку економіки: 1) впровадженню інноваційної моделі розвитку, забезпеченню економічного зростання та конкурентних позицій України у світі; 2) створенню економіки знань і передумов для технологічного прориву у розвитку виробництва продукції, товарів, послуг; 3) досягненню ключових цілей людського розвитку (матеріальний добробут, доступ до якісної освіти, довге та здорове життя); 4) забезпеченню соціалізації вітчизняного ринку праці і наближенню соціальних стандартів трудового життя в Україні до рівня розвинених країн.

До стратегічних завдань підвищення конкурентоспроможності трудового потенціалу найманих працівників, зокрема, віднесено: перехід до моделі конкурентоспроможної оплати праці, формування ринку дорогої кваліфікованої робочої сили, підвищення продуктивності праці, інноваційної активності, забезпечення соціальної захищеності найманих працівників, зростання трудової та професійної мобільності працівників тощо.

Основними інструментами та важелями реалізації стратегічних завдань обрано: реформування системи оплати праці і доходів; модернізація робочих місць, створення привабливих умов праці; інвестування у збереження та розвиток трудового потенціалу; стимулювання інноваційної активності та ін.

З метою подолання міжрегіональної диференціації у конкурентоспроможності трудового потенціалу найманих працівників України та пом'якшення соціальних ризиків від наступу всеохоплюючої глобалізації запропоновано рекомендації щодо розробки в кожній області Програми підвищення конкурентоспроможності трудового потенціалу регіону. Обґрунтовано структуру і зміст Програми за такими блоками: поліпшення умов людського розвитку в регіоні; підвищення якості освіти, професійної підготовки кадрів; збереження трудового потенціалу регіону; ефективне використання трудового потенціалу; розвиток трудового потенціалу підприємств та організацій; забезпечення мотивації працівників до зростання конкурентоспроможності на регіональному ринку праці.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Схема підвищення конкурентоспроможності трудового потенціалу найманих працівників України в умовах посилення глобалізації

Практична реалізація запропонованої Програми підвищення конкурентоспроможності трудового потенціалу регіону можлива в результаті забезпечення соціальної відповідальності бізнесу, профспілок, органів влади; правового, фінансового, інформаційного та науково-методичного забезпечення; якісних зрушень в людському регіональному розвитку; забезпечення конкурентних переваг оплати праці в регіоні; збереження ефективно функціонуючих та створення нових продуктивних робочих місць; зростання витрат роботодавців на робочу силу, у т.ч. на професійне навчання; вдосконалення міжбюджетних відносин, детінізації зайнятості, підтримки малого та середнього бізнесу, підприємництва, самозайнятості тощо.

Визначено, що лише комплексний підхід до розв'язання проблем соціальної політики, соціалізації регіонального ринку праці може стати в умовах викликів глобалізації підґрунтям реальних зрушень у збереженні трудового потенціалу регіону та нарощуванні його конкурентних переваг.

ВИСНОВКИ

Дисертація містить нові науково обґрунтовані результати, які в сукупності вирішують важливе науково-прикладне завдання - поглиблення теоретико-методологічних засад системного дослідження конкурентоспроможності трудового потенціалу найманих працівників та визначення чинників, важелів та механізму її підвищення з урахуванням посилення ролі глобалізації у функціонуванні ринків праці. Виконане дослідження дозволяє сформулювати такі основні висновки:

1. Формування конкурентного середовища в Україні в умовах посилення глобалізації потребує зосередження уваги вчених-економістів на необхідності підвищення конкурентоспроможності трудового потенціалу України в інтересах послаблення руйнівних наслідків світової фінансово-економічної кризи, передбачення та уникнення різноманітних соціальних ризиків і втрат, пов'язаних зі зміною кон'юнктури світових ринків праці.

2. На основі аналізу взаємозв'язку категорій „трудовий потенціал” і „конкурентоспроможність на ринку праці” обґрунтовано необхідність інтегрального поєднання та розвитку здобутків двох напрямків наукової думки трудового потенціалу та конкурентоспроможності у сфері праці - для вдосконалення теоретико-методологічної бази досліджень конкурентоспроможності трудового потенціалу найманих працівників, обґрунтованого вибору критеріїв та методів оцінювання з урахуванням дії різноманітних чинників, включаючи глобальний.

3. Конкурентоспроможність трудового потенціалу найманих працівників запропоновано розуміти як досягнення конкурентних переваг у кількісно-якісних характеристиках формування, використання та розвитку трудового потенціалу, які дозволяють отримувати підприємствам та їх персоналу економічні, соціальні та моральні вигоди в умовах конкурентного середовища, знижуючи ризики втрат на основі інноваційних зрушень та просування на внутрішній і зовнішні ринки продуктів праці, що користуються підвищеним попитом.

4. Обґрунтовано, що підвищення (або зниження) конкурентоспроможності трудового потенціалу, яке відбувається внаслідок дії сукупності внутрішніх і зовнішніх чинників, розповсюджується і на інші економічні рівні, включаючи глобальний (мегарівень), де під впливом відповідних чинників конкурентні переваги найманих працівників можуть збільшуватися або зменшуватися в залежності від сили та вектору впливу вирішальних чинників.

5. В умовах посилення впливів глобалізаційних процесів важливо враховувати, що підвищення конкурентоспроможності трудового потенціалу найманих працівників має обов'язково виступати сферою інтересів соціальних партнерів - держави, роботодавців і найманих працівників: у разі співпадання таких інтересів виграють усі сторони соціально-трудових відносин, у протилежному випадку - досягти стабільно високої конкурентоспроможності найманих працівників практично неможливо, зростає ризик трудових конфліктів, соціальних та економічних втрат, отже, програє кожен з учасників соціального діалогу.

6. Дослідження довело, що підвищення конкурентоспроможності трудового потенціалу за умов глобалізації суттєво залежить від взаємодії макроекономічних, регуляторних та інституціональних чинників. Світова практика вказує на необхідність гнучкої регуляторної та інституціональної політики держави, спрямованої на захист національних інтересів у підтримці конкурентоспроможності найманих працівників підприємств та організацій.

7. Здійснення багаторівневої систематизації чинників, що впливають на конкурентоспроможність трудового потенціалу найманих працівників, та врахування існуючих підходів до групування індикативних показників конкурентоспроможності країн (у контексті розвитку людського потенціалу) довели тісний зв'язок чинників, що впливають на конкурентоспроможність трудового потенціалу і національних економік, зокрема пріоритетність і вагомість впливу чинників ефективності та інноваційності у зростанні конкурентних переваг трудового потенціалу країни і національної економіки загалом.

8. Розроблено та апробовано методику багатопараметричного оцінювання конкурентоспроможності трудового потенціалу, яка дає змогу визначення та врахування множини факторів, що впливають на конкурентоспроможність найманих працівників підприємств на макро-, мезо- та мікрорівнях. Виконаний аналіз не тільки засвідчив гостроту проблеми формування конкурентоспроможного трудового потенціалу найманих працівників в Україні, а й значну диференціацію в показниках конкурентоспроможності на різних економічних рівнях та в регіональному розрізі, що несе небезпеку соціальних ризиків в умовах наступу глобальних процесів.

9. Визначено, що основні причини поглиблення міжрегіонального розриву між рівнями конкурентоспроможності трудового потенціалу слід розглядати, передусім, у площині проблем диференціації умов людського розвитку (в освіті, стані добробуту, оплаті праці в різних сферах діяльності, реалізації пріоритетних соціальних потреб, організації безперервного навчання).

10. Обґрунтовано, що проблема утримання кваліфікованих працівників на рівні підприємств, регіонів та держави та підвищення їх конкурентних переваг в Україні перетворилася, по суті, у проблему конкурентоспроможності оплати та умов праці.

11. Підвищення конкурентоспроможності трудового потенціалу країни в умовах посилення тенденцій глобалізації світової економіки неможливе без урахування специфіки сучасного етапу розвитку країни, який супроводжується погіршенням ситуації у демоекономічній сфері, освітньо-професійному розвитку, освітньо-кваліфікаційній структурі зайнятості. Витоки проблеми стосуються низки загроз кризового стану економіки, реалізація яких призводитиме до звуження можливостей не тільки розширеного, але й простого відтворення трудового потенціалу, неможливості мобілізації інноваційних ресурсів його розвитку, втрати наявних конкурентних переваг у розвитку трудового потенціалу.

12. Вивчення теоретико-методологічних засад і досвіду формування конкурентоспроможного трудового потенціалу в Україні переконливо засвідчили потребу у визначенні стратегічних напрямів підвищення конкурентоспроможності трудового потенціалу вітчизняних працівників. Забезпечення підвищення конкурентоспроможності трудового потенціалу передбачає реалізацію низки стратегічних завдань у соціально-трудовій сфері за допомогою залучення сукупності інструментів та важелів впливу, щоб створити сприятливі умови для нарощування конкурентних переваг працівників в умовах євроінтеграції, посилення глобалізаційних процесів та загострення міжнародної конкуренції.

13. В результаті дисертаційного дослідження доведено, що система регулювання конкурентоспроможності трудового потенціалу вітчизняних працівників, забезпечуючи комплексне відтворення та узгодження її кількісних та якісних характеристик із суспільно-економічними потребами, представляє собою невід'ємну складову соціально-економічного розвитку країни та її соціально-економічної політики, а тому повинна розроблятися у чіткій відповідності до неї та її пріоритетів в умовах глобалізації.

14. Визначено, що цілеспрямована підтримка та підвищення конкурентоспроможності працівників регіону є вкрай необхідним завданням. Для його розв'язання важливо забезпечити: по-перше, державний захист регіональних пріоритетів у соціально-трудовій сфері; по-друге, здійснення всеохоплюючого моніторингу соціальних явищ в регіонах одночасно з оцінкою конкурентоспроможності трудового потенціалу (останнє пропонуємо здійснювати з урахуванням розроблених автором методичних підходів); по-третє, розробку та реалізацію на засадах соціального діалогу Регіональної програми підвищення конкурентоспроможності трудового потенціалу найманих працівників.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Ратніков Д.Г. До питання про соціально-економічну суть категорії „конкурентоспроможність робочої сили” / Д.Г. Ратніков // Україна: аспекти праці. - 2003. - № 3. - С. 39-44.

2. Ратніков Д.Г. Методика оцінки рівня конкурентоспроможності робочої сили / Д.Г. Ратніков // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Социально-трудовые отношения в современных экономических условиях: сб. научн. тр. Донецк: ИЭП НАН Украины, 2003. - Т. 1. - С. 300

3. Ратніков Д.Г. Методика оцінки рівня конкурентоспроможності робочої сили /Д.Г. Ратніков // Україна: аспекти праці. - 2006.- № 1. - С. 8 -13.

4. Ратніков Д.Г. Потенціал національної промисловості: цілі та механізми ефективного розвитку: монографія / [Кіндзерський Ю.В., Якубовський М.М., Галиця І.О. та ін.]; заг. ред. Ю.В. Кіндзерського. К.: ДУ „Ін-т економіки та прогнозування” НАН України, 2009. 928 с. С. 751-768. (особистий внесок здобувача: визначення проблем адаптації працівників до професійно-кваліфікаційних змін, дослідження специфіки конкурентоспроможності робочої сили).

Статті в інших наукових виданнях

5. Ратніков Д.Г. Сучасні аспекти формування робочої сили в Україні / Д.Г. Ратніков // Розповсюдження інновацій в економіці сталого розвитку / Міжнародний науково-практичний симпозіум, 15-16 березня 2001 р.: матеріли. Донецьк: Донецький держ. ун-т екон. і торгівлі ім. М. Туган-Барановського, 2001. - С. 167- 169.

6. Ратников Д.Г. Влияние естественного воспроизводства населения на уровень конкурентоспособности рабочей силы в Украине / Д.Г. Ратников // Проблемы управления экономическим потенциалом эколого-дестабилизированного региона / Международная научно-практическая конференция, 14-15 ноября 2002 г.: материалы. Гомель: ГГУ им. Ф.Скорины, 2002. - Ч. 1. - С. 135 - 137.

7. Ратніков Д.Г. Підготовка кадрів для банківської системи України в контексті макроекономічного аналізу / Д.Г. Ратніков, М.І. Коваль // Банківська система в умовах трансформації фінансового ринку / Всеукраїнська наук.- практ. конф., 21-23 травня 2003 р.: матеріали. К.: Київ. нац. торг. - екон. ун-т, 2002. - С. 272 - 275. (особистий внесок здобувача: обґрунтування напрямів поліпшення підготовки кадрів для банківської системи).

8. Ратніков Д.Г. Проблеми формування системи регулювання конкуренто-спроможності робочої сили в Україні / Д.Г. Ратніков // Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми перспективи / Всеукраїнська наук. конференція студентів, магістрів та аспірантів: матеріали. - К.: ІАЕ УААН, 2003. - Т. 1. - С. 139 - 141.

9. Ратніков Д.Г. Конкурентоспроможність трудового потенціалу і перспективи економічного зростання / Д.Г. Ратніков // Резерви підвищення ефективності діяльності підприємств та організацій у ХХІ столітті / Всеукраїнська наук. - практ. конф., 17-18 квітня 2008 р.: тези доповідей. - Кіровоград: КНТУ, 2008.- С. 95 - 97.

10. Ратніков Д.Г. Підвищення конкурентоспроможності трудового потенціалу в умовах посилення глобалізації / Л.С. Лісогор, Д.Г. Ратніков // Моніторинг, моделювання та менеджмент емерджентної економіки зб. наук. праць Черкаси: Брама, 2008.- С. 130-132. (особистий внесок здобувача: обґрунтування напрямів підвищення конкурентоспроможності трудового потенціалу).

11. Ратніков Д.Г. Рекомендації щодо розробки програми підвищення конкурентоспроможності трудового потенціалу регіону / Д.Г. Ратніков // Резерви економічного зростання та інноваційного розвитку підприємств України / Всеукраїнська наук. - практ. конференція молодих вчених, аспірантів та студентів, 25-26 листоп. 2009 р.: матеріали. КНТУ. - Кіровоград: ПРВЦ „КОД”, 2009. ? С. 257-259.

АНОТАЦІЯ

Ратніков Д.Г. Підвищення конкурентоспроможності трудового потенціалу найманих працівників в умовах глобалізації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.07 - Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. - Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України, м. Київ, 2010.

Дисертацію присвячено теоретико-методологічним та прикладним проблемам забезпечення конкурентоспроможності трудового потенціалу найманих працівників, визначенню шляхів та напрямів її підвищення в умовах глобалізації світового економічного розвитку.

У роботі визначено та проаналізовано фактори, що визначають динаміку конкурентоспроможності трудового потенціалу найманих працівників в умовах глобалізації, розроблено методологічні та методичні підходи до її багатопараметричного оцінювання на різних економічних рівнях. Обґрунтовано стратегічні напрями підвищення конкурентоспроможності трудового потенціалу найманих працівників та сутність регіональної соціальної політики, спрямованої на розв'язання цих завдань.

Ключові слова: конкурентоспроможність трудового потенціалу, глобалізація, освіта, професійний розвиток, оплата праці.

АННОТАЦИЯ

Ратников Д.Г. Повышение конкурентоспособности трудового потенциала наемных работников в условиях глобализации. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.07. - Демография, экономика труда, социальная экономика и политика. - Институт демографии и социальных исследований НАН Украины, г. Киев, 2010.

Диссертация посвящена теоретико-методологическим и прикладным проблемам обеспечения конкурентоспособности трудового потенциала наемных работников, поиску методов ее оценивания, регулирования, путей повышения в условиях возрастающего влияния глобализации мирового развития. На основе изучения эволюции научных представлений о трудовом потенциале, конкуренции на рынке труда, определена сущность конкурентоспособности трудового потенциала наемных работников, выяснена природа факторов, влияющих на ее формирование и динамику в условиях усиления роли глобальных процессов. Предложена методологическая схема исследования конкурентоспособности трудового потенциала наемных работников.

Получили развитие методические основы оценивания и регулирования конкурентоспособности трудового потенциала на различных экономических уровнях, учитывающие изменчивость окружающей среды, воздействие разнообразных факторов, в т.ч. глобальных. Обоснована приоритетность роли факторов инновационности и эффективности в достижении конкурентных преимуществ трудового потенциала страны и национальной экономики в целом.

Осуществлена комплексная оценка состояния трудового потенциала Украины в контексте обеспечения его конкурентоспособности. Проанализирован зарубежный опыт повышения конкурентоспособности наемных работников в условиях глобального финансово-экономического кризиса

Дана оценка факторам, противодействующим формированию конкурентоспособного трудового потенциала наемных работников в Украине, в т.ч. деформациям в сфере оплаты труда. В соответствии с авторской методикой выполнена многопараметрическая оценка конкурентоспособности трудового потенциала наемных работников в Украине на мезо-, микро- и индивидуальном уровнях, выяснены и обоснованы причины дифференциации такой оценки.

На основе выполненного анализа разработаны рекомендации по смягчению социальных рисков наемных работников, спровоцированных мировым экономическим кризисом и влиянием глобализации. Разработаны стратегические направления повышения конкурентоспособности трудового потенциала наемных работников в условиях глобализации, предложены соответствующие ему механизм и принципы реализации.

Обоснована необходимость усиления роли социальной политики на уровне регионов в условиях возрастающего воздействия глобальных факторов и колебаний рыночной конъюнктуры на трудовую деятельность наемного работника, возможности развития его трудового потенциала. Предложены рекомендации по разработке Программы повышения конкурентоспособности трудового потенциала наемных работников региона и меры по ее реализации.

Ключевые слова: конкурентоспособность трудового потенциала, глобализация, образование, профессиональное развитие, оплата труда.

ANNOTATION

Ratnikov D.The increase of the competitiveness of the labour potential of the hired workers is in the conditions of globalization. - Manuscript.

Dissertation for Degree of Candidate of Economic Sciences. Specialty 08.00.07 - Demography, Labour Economy, Social Economy and Policy. - Institute for demography and Social Research of National Academy of Sciences Ukraine, Kyiv, 2010.

Dissertation is devoted to the theoretical and methodological and practical problems of the providing of competitiveness of the labour potential of the hired workers, to the determination of the ways and mechanism of it's increase in the conditions of the globalization of the world economic development.

Factors which determine the dynamics of competitiveness of the labour potential of the hired workers in the conditions of globalization are defined and analyzed in the work, the methodological and methodical approaches for its multifactorial evaluation at the different economic levels have been worked out, the system of principles, the conception of the formation of mechanism of the competitiveness growth of labour potential and the essence of the regional social policy, directed on the decision of these tasks have been proved.

Key words: competitiveness of the labour potential, globalization, education, professional development, salaries and wages.

Размещено на Allbest.ur

...