Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

МІКРОЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ'ЄКТІВ ПРИРОДНИХ МОНОПОЛІЙ В УКРАЇНІ

Спеціальність 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ГНИЛЯКЕВИЧ ІРИНА ЗІНОВІЇВНА

Львів - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі аналітичної економії та міжнародної економіки Львівського національного університету імені Івана Франка.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Грабинська Ірина Володимирівна, Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент кафедри аналітичної економії та міжнародної економіки.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Лагутін Василь Дмитрович, Київський національний торгово-економічний університет професор, завідувач кафедри економічної теорії та конкурентної політики;

кандидат економічних наук, доцент Ревак Ірина Олександрівна, Львівський державний університет внутрішніх справ МВС України, начальник кафедри економічної безпеки.

Захист відбудеться 26 травня 2010 року о 13:30 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.01 у Львівському національному університеті імені Івана Франка, за адресою м. Львів, пр. Свободи, 18, аудиторія 115.

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка, м. Львів, вул. Драгоманова, 5.

Автореферат розісланий 23 квітня 2010 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Стасишин А.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Реформування господарської системи України передбачає її спрямування у напрямі соціально-орієнтованої ринкової економіки. Досягнення цієї мети не можливе без активної участі держави, оскільки в сучасній економічній системі існують ринкові структури, передовсім природні монополії, в яких механізми конкуренції самостійно неспроможні забезпечити ефективне регулювання господарських процесів.

В Україні діяльність природних монополій, окрім традиційних для них економіко-технологічних особливостей виробничих процесів, характеризується також високим ступенем заполітизованості їх господарської діяльності. Чинний механізм державного регулювання природних монополій носить переважно обмежений характер, із-за відсутності концептуальної бази регуляторного процесу, що обумовлюється складністю самого явища “природна монополія” і неоднозначністю підходів до її аналізу в умовах вітчизняної економіки.

Вагомий внесок у дослідження функціонування природних монополій здійснили такі видатні вчені як К. Маркс, А. Маршал, А. Пігу, Дж. Робінсон, Е. Чемберлен, Ді Лоренцо, В. Кіп Віскузі та інші.

Особливостям регулювання діяльності природних монополій, зокрема в трансформаційних економіках, присвячені наукові праці вітчизняних і зарубіжних економістів: І. Гольденберга, Є. Жильцова, В. Кокорєва, О. Маліннікової, В. Студенцова, В. Базилевича, В. Лагутіна, В. Кривуцького, Г. Филюк, А. Бутиркіна, О. Костусєва, А. Кравченка та інших.

Однак, далеко не всі аспекти цієї надзвичайно багатогранної проблеми з'ясовані та отримали належне обґрунтування. Зокрема на сучасному етапі функціонування вітчизняної економіки існує потреба комплексного дослідження регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та мікроекономічного аналізу регуляторного процесу у даній сфері. На перший план виходить проблема оцінки ефективності діяльності інфраструктурних галузей вітчизняної економіки та формування нової інституційної моделі регуляторного процесу у сфері природних монополій, що дозволить підвищити соціально-економічну ефективність їх функціонування.

Водночас залишаються недостатньо вивченими окремі проблеми, зокрема щодо застосування світового досвіду регулювання суб'єктів природних монополій у вітчизняній економіці.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри аналітичної економії та міжнародної економіки Львівського національного університету імені Івана Франка “Макро- та мікроекономічний аналіз економіки України як відкритої господарської системи” (державний реєстраційний номер 0109U004335) .

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є дослідження, на мікроекономічному рівні, особливостей та закономірностей державного регулювання суб'єктів природних монополій в Україні і запровадження практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності їх функціонування. Для досягнення цієї мети у дисертації поставлено такі завдання:

- дослідити сутність природних монополій та систематизувати аналітичний інструментарій дослідження їх функціонування в економіці країни;

- простежити еволюцію поглядів представників провідних економічних шкіл на роль природних монополій в економіці;

- проаналізувати методи регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у ринковій економіці;

- виокремити альтернативні підходи в сучасній економічній науці до трактування суті поняття “природна монополія” та способів регулювання її діяльності;

- дослідити та проаналізувати основні етапи процесу державного регулювання у сфері природних монополій України;

- оцінити ефективність механізму реалізації регуляторного процесу у сфері природних монополій України на сучасному етапі та запропонувати нову інституційну модель його реалізації, що дозволить підвищити ефективність функціонування суб'єктів природних монополій;

- вивчити світовий досвід державного регулювання природномонопольних ринків та оцінити можливості його застосування в економіці України;

- обґрунтувати доцільність запровадження концесії як дієвого методу державного регулювання у сфері природних монополій;

- запропонувати дієві напрямки поліпшення механізму регуляторного процесу у сфері природних монополій України.

Об'єктом дисертаційного дослідження виступає регулювання діяльності суб'єктів природних монополій. Предметом дослідження є особливості та закономірності державного регулювання суб'єктів природних монополій у вітчизняній економіці.

Методологічна основа дисертаційного дослідження. Дисертаційне дослідження ґрунтується на системному підході до вивчення процесів державного регулювання суб'єктів природних монополій у вітчизняній економіці. У роботі застосовано різні методи наукового дослідження, зокрема: історичного і логічного аналізу - для з'ясування комплексу чинників, що впливають на еволюцію поняття “природна монополія” в ринковій економіці; спостереження економічних явищ та процесів - на етапі збору, систематизації та опрацювання інформаційної бази дослідження; метод наукового абстрагування, аналізу і синтезу, індукції і дедукції, експертних оцінок, прогнозування. Окрім загальнотеоретичних методів дослідження у роботі використані методи логічного, статистичного та регресійного аналізу. Окремі статистичні методи використані, зокрема, при визначенні інтегрального показника рівня забезпеченості населення послугами суб'єктів природних монополій в Україні, порівняльний аналіз та групування застосовано для кластеризації областей України за значенням відношення тарифної ставки в обласному центрі до середнього значення тарифної ставки на послуги окремих суб'єктів природних монополій в області, а також методи моделювання (в табличній, математичній та графічній формах).

Інформаційною базою дослідження стали законодавчі та нормативно-правові акти Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, Укази Президента України, звіти Антимонопольного комітету України, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, аналітичні та статистичні матеріали Національного інституту стратегічних досліджень, Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, Міністерства палива та енергетики України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства з питань житлово-комунального господарства України, наукова монографічна література, публікації зарубіжних та вітчизняних учених у періодичних виданнях, матеріали міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференцій, Інтернет-сторінки, статистичні матеріали за проблематикою дисертації.

Наукова новизна одержаних результатів: До основних наукових результатів, які становлять особистий здобуток дисертанта, належать такі:

Вперше:

- із використанням мікроекономічного інструментарію здійснено багатоплановий аналіз регуляторного процесу у сфері природних монополій в умовах ринкової трансформації вітчизняної економіки, що дало змогу запропонувати нові складники інституційної моделі регулювання природних монополій;

- дано інтегральну оцінку забезпеченості вітчизняних домогосподарств послугами окремих суб'єктів природномонопольних галузей України, яка дала змогу виявити основні напрями недостатнього рівня цих послуг та запропонувати шляхи підвищення цього рівня.

Удосконалено та уточнено:

- класифікацію методів регулювання природних монополій в ринковій економіці за такими критеріями - форма власності; методи ціноутворення; способи запровадження конкуренції та проведення антимонопольної політики, що дає можливість обирати ефективні методи регулювання конкретних природномонопольних галузей;

- напрямки використання світового досвіду у сфері регулювання природних монополій в Україні та перелік заходів щодо поліпшення інституційного середовища, як головної передумови підвищення ефективності функціонування суб'єктів природних монополій;

- низку чинників, що впливають на тарифну політику інфраструктурних галузей в регіонах України. Зокрема, на підставі кластерного аналізу оцінено співвідношення тарифів в окремих обласних центрах до середнього тарифу в області загалом. Це дало змогу виявити основні чинники відмінностей тарифів на водопостачання та водовідведення в окремих регіонах України, а також виокремити слабини та недоліки державної тарифної політики в галузі водопостачання і водовідведення в Україні.

Набули подальшого розвитку:

- визначення і тлумачення сутності категорії природної монополії як ринкової структури, яка характеризується зростанням економічної ефективності з підвищенням рівня концентрації виробництва, що супроводжується зниженням середніх витрат виробництва при задоволенні ринкового попиту однією фірмою; водночас така монополія має бути відкритою для входження нових учасників ринку та створення конкурентної пропозиції;

- науково-методичні засади ефективності функціонування механізму державного регулювання суб'єктів природних монополій як сукупності організаційно-економічних та нормативно-правових форм і методів, які забезпечують регулювання діяльності суб'єктів природних монополій;

- методичні підходи до обґрунтування доцільності застосування концесії як дієвого методу регулювання діяльності суб'єктів природних монополій в окремих галузях вітчизняної економіки.

Теоретична значимість роботи полягає у поглибленні наукового аналізу процесів державного регулювання суб'єктів природних монополій в економіці України та виявлення тенденцій їх розвитку.

Практичне значення результатів дослідження полягає у розробленні рекомендацій щодо покращення державного регулювання суб'єктів природних монополій в Україні та вдосконалення механізмів регуляторного процесу загалом.

Отримані теоретичні положення, а також нові методичні підходи дисертаційного дослідження можна використовувати у навчальному процесі - при підготовці навчальних посібників, розробці спецкурсів з економічної теорії, мікроекономіки, державного регулювання економіки.

Особистий внесок здобувача. Усі наведені у дисертації висновки і положення наукової новизни отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використано лише ті положення, які є результатом особистої праці дисертанта.

Апробація результатів дисертації. Теоретичні положення, висновки і практичні рекомендації дисертаційного дослідження доповідались і обговорювались на науково-практичних, міжнародних та всеукраїнських конференціях, серед яких: “Інтеграція країн з перехідною економікою у світовий економічний простір: стан і перспективи” (м. Львів, травень 2005 р.), “Філософія економіки Івана Франка й сучасні економічні проблеми” (м. Львів, травень 2006 р.), “Економічна система України: минуле, сучасне, майбутнє” (м. Львів, 2005 р.), “Нові обрії економічної думки” (м. Львів, 2007 р.), Звітній науковій конференції Львівського національного університету імені Івана Франка (м. Львів, лютий 2007 р.), “Стратегія формування відкритої господарської системи в Україні” (м. Львів, 2008 р.), звітній науковій конференції Львівського національного університету імені Івана Франка (м. Львів, лютий 2008 р.), Міжнародній науковій студентсько-аспірантській конференції „Економіка України в умовах посилення глобалізацій них процесів: виклики і перспективи ” (м. Львів, травень 2009 р.), “Фінансова система України” (м. Острог, травень 2009 р.), “Wiedza jako czynnik rozwoju gospodarki i organizacji” (Польща, Kielce 2009 р.)

Результати роботи обговорювались та отримали позитивну оцінку на науковому семінарі кафедри аналітичної економії та міжнародної економіки Львівського національного університету імені Івана Франка (м. Львів, 2009 р.)

Публікації. За темою дослідження опубліковано 11 наукових праць загальним обсягом 2,9 др. арк. (особисто автором 2,7 др. арк.), у тому числі: 6 статей у фахових виданнях обсягом 2,1 др. арк.

Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний зміст роботи викладено на 178 сторінках машинописного тексту. Дисертація містить 28 таблиць і 32 рисунки. Список використаних джерел налічує 259 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено її значимість, ступінь розроблення в економічній літературі, сформульовано мету, завдання, предмет, об'єкт, наукову новизну, методологічну базу, показано теоретичне та практичне значення роботи, ступінь апробації одержаних результатів.

У першому розділі - “Теоретико-методологічні засади дослідження регулювання природних монополій” - з'ясовано сутність поняття “природна монополія” та розглянуто її місце у системі економічних категорій, визначено види, основні ознаки та причини виникнення природних монополій, розкрито механізми та інструменти реалізації регуляторної політики у сфері природних монополій, а також виокремлено альтернативні підходи до здійснення регуляторної політики.

У першому параграфі цього розділу дисертант крізь призму мікроекономічного аналізу визначає суб'єктів природних монополій, з'ясовує ключові їх ознаки та причини виникнення. Проаналізовано також різні підходи до визначення сутності поняття “природна монополія”, попередньо з'ясувавши значення таких базових і взаємопов'язаних понять, як “монополія”, “суспільна інфраструктура” та “інфраструктурна галузь”.

Автор акцентує на тому, що природна монополія - складне, багатофакторне явище, дослідження якого вимагає комплексного аналізу, зокрема з позиції підприємства, держави, суспільства. Особливістю регуляторного процесу є те, що природні монополії характеризуються сукупністю чинників не притаманних іншим суб'єктам господарювання, зокрема наявністю економії від масштабу виробництва, технологічними особливостями підприємств галузі, високою капіталомісткістю підприємств, нееластичним характером кривої попиту на їх продукцію, обмеженістю входження нових фірм в галузь тощо.

У реферованому розділі запропоновано низку класифікаційних ознак поділу природних монополій на різні види залежно від територіальних меж ринків, тривалості функціонування, товарної номенклатури тощо. Особливу увагу приділено аналізу природних монополій крізь призму еволюції форм власності на інфраструктурні об'єкти. Втім, спираючись на вітчизняні набутки у сфері аналізу регулювання діяльності природних монополій, автор зазначає, що подальше дослідження суб'єктів природних монополій в економіці України доцільніше проводити з позиції їх галузевого поділу.

У другому параграфі за результатами проведеного мікроекономічного аналізу методів регулювання суб'єктів природних монополій здійснено класифікацію цих методів за такими критеріями - форма власності; методи ціноутворення; способи запровадження конкуренції та проведення антимонопольної політики, що дає можливість обирати ефективні методи регулювання конкретних природномонопольних галузей. Дисертант пропонує наступну узагальнену класифікацію методів державного регулювання суб'єктів природних монополій ( рис. 1).

Концептуальним моментом є визначення методу державного регулювання суб'єктів природних монополій в економіці, як сукупності комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за відповідними ринками, а також для запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері та способів і порядку встановлення економічних нормативів їх господарської діяльності.

У дисертації, використовуючи мікроекономічний інструментарій, здійснено аналіз результативності запропонованих методів державного регулювання природних монополій. Зокрема, продуктивним, з позиції дисертанта, є підхід до регулювання природномонопольних галузей, згідно з яким, ефективної діяльності можна досягнути без традиційного регулювання, навіть за умови, що в галузі функціонує єдиний виробник.

Дисертант показує, що вибір оптимальних методів державного регулювання природних монополій залежить від низки чинників, зокрема його сфери діяльності

Акцентовано на тому, що не існує єдино правильного для усіх галузей природних монополій методу державного регулювання. Кожен підхід має свої слабини. Жоден з них не усуває цілком тих труднощів, що виникають при обслуговуванні конкретного ринку одним постачальником.

У третьому параграфі реферованого розділу проаналізовано й узагальнено теоретичний і фактичний матеріал стосовно альтернативних підходів до регулювання діяльності суб'єктів природних монополій в економіці. Головну увагу акцентовано на альтернативних підходах до трактування сутності поняття “природна монополія” та її характерних ознаках та методах регулювання.

Функціонування природної монополії зазвичай аналізують з позиції економії на масштабах виробництва, нееластичності попиту на товари, які продукують суб'єкти природної монополії, та мережевого характеру організації ринку. Проте у сучасній економічній науці сформувались нові підходи до трактування природних монополій, як ринкових структур, що виникають не лише внаслідок технологічних особливостей виробництва певних товарів та послуг, а й як наслідок дії інституційних чинників, що призводять до спотворення конкурентних відносин. За цим підходом, будь-яке панування на ринку є тимчасовим, а природна монополія - результат антиконкурентного державного втручання.

Дисертант, спираючись на традиційні та сучасні тлумачення аналізованого поняття, ідентифікує природні монополії, як ринкові структури, які характеризуються економічною ефективністю від концентрації виробництва, що проявляється у зниженні середніх витрат виробництва при задоволені ринкового попиту однією фірмою, але водночас вони повинні бути відкритими для можливого входження нових учасників ринку та створення конкурентної пропозиції, що сприятиме зростанню суспільного добробуту.

У другому розділі дисертаційної роботи “Мікроекономічна оцінка регулювання діяльності суб'єктів природних монополій в Україні” досліджено особливості функціонування природномонопольних ринків, з'ясовано інституційне середовище регуляторного процесу у сфері природномонопольних галузей та здійснено оцінку ефективності регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у вітчизняній економіці.

У першому параграфі цього розділу здійснено комплексний аналіз діяльності суб'єктів природних монополій різних сфер вітчизняної економіки. Спершу подано загальний огляд ринків природних монополій, відтак увагу зосереджено на особливостях розвитку ситуації у галузях авіа- та залізничних перевезень і електроенергетики.

Автором запропоновано структурну схему методів регулювання природних монополій в Україні відповідно до галузей економіки рис. 2.

Акцентовано на особливостях функціонування природних монополій в Україні, до яких дисертант відносить: відсутність чіткого розмежування природномонопольних та конкурентних секторів економіки; високу ступінь заполітизованості процесів господарської діяльності, як окремого суб'єкта, так і регуляторного процесу ринків зокрема; державну власність на більшість інфраструктурних об'єктів; високий рівень зношеності основних фондів підприємств інфраструктурних галузей; низьку якість послуг та високу аварійність виробничих процесів; неефективність державного менеджменту; високий рівень енергомісткості господарських процесів; пряму чи опосередковану участь суб'єктів природних монополій у виробничому процесі значної кількості галузей вітчизняної економіки; недотримання норм закону та значні порушення антимонопольного законодавства, зокрема у сфері ціноутворення.

У дисертації виокремлено низку чинників, що впливають на тарифну політику інфраструктурних галузей в регіонах України. Зокрема, на підставі кластерного аналізу оцінено співвідношення тарифів в окремих обласних центрах до середнього тарифу в області загалом. За результатами дослідження автором сформовано чотири кластери, що дало змогу виявити основні чинники відмінностей у тарифах на водопостачання та водовідведення в окремих регіонах України, а також виокремити слабини та недоліки державної тарифної політики в галузі водопостачання і водовідведення в Україні.

На підставі варіації відношення тарифної ставки на водопостачання та водовідведення в обласному центрі до середнього значення тарифної ставки в області дисертант доходить висновку, що в обласних центрах тарифи на ці послуги помітно вищі, ніж по областях в цілому. З огляду на специфіку досліджуваної галузі виокремлено низку причин такого співвідношення тарифів, зокрема, різні рівні розвиненості виробничої інфраструктури, відмінності в рівні зношеності основних виробничих фондів в обласних центрах і областях загалом, неефективну тарифну політику місцевих органів влади (штучне завищення, заниження тарифу в обласному центрі), вищий рівень попиту на послуги водопостачання та водовідведення в обласному центрі, високий рівень енергомісткості виробничих процесів у цій галузі, а також рівень доступності та віддаленості природних джерел водопостачання тощо.

Здійснено інтегральну оцінку рівня забезпеченості населення України послугами окремих суб'єктів природномонопольних галузей (водопостачання і газопостачання). Значення інтегральних показників забезпеченості населення послугами природних монополій подано в таблиці 1.

Таблиця 1. Значення інтегральних показників забезпеченості населення послугами природних монополій в Україні

Роки	Значення wj
	Водопровід	газифіковані тільки природним та природним і зрідженим газом	газифіковані тільки зрідженим газом	забезпеченість водопроводом і газопроводом
2001	5,83	7,79	198,01	125,23
2002	5,74	8,21	192,27	124,64
2003	5,73	8,12	192,67	124,34
2004	5,64	8,79	184,28	123,86
2005	5,59	9,54	173,58	123,14
2006	5,59	10,70	161,49	123,89
2007	5,57	11,24	156,47	124,36
2008	5,5	11,88	148,09	124,17

Джерело: обчислено на підставі даних Державного комітету статистики

Аналіз динаміки інтегральних показників, що характеризують сумарний рівень забезпеченості окремими видами послуг у 2001 - 2008 рр., дає підстави для висновку про те, що в досліджуваному періоді рівень забезпеченості послугами водопостачання в Україні дещо знизився.

Серед основних причин цього зниження дисертант виділяє: низьку виробничу ефективність діяльності підприємств природних монополістів даної галузі, неефективність тарифної політики місцевих органів влади, постійне зростання попиту на послуги цієї інфраструктурної галузі тощо.

Водночас простежується позитивна динаміка відповідного інтегрального показника в галузі газопостачання, що на думку автора, зумовлено реалізацією державної програми газифікації окремих регіонів країни, відносною стабільністю тарифів на послуги газопостачання у визначений період, організацією обліку і контролю за кількістю спожитого газу населенням тощо.

Загалом дисертант доходить висновку, про необхідність створення дієвого регуляторного органу, який би не допускав наявних нині структурних диспропорцій в інфраструктурних галузях, а також обмежував там цінову дискримінацію.

У другому параграфі реферованого розділу прослідковано інституційне середовище регуляторного процесу у сфері природних монополій України та з'ясовано нормативно-правову базу регулювання діяльності вітчизняних суб'єктів природних монополій.

Автор акцентує на тому, що неналежна увага до формування системи правового і законодавчого забезпечення процесу функціонування і регулювання діяльності суб'єктів природних монополій в Україні сприяла розвитку структурних диспропорцій у цих галузях.

Формування системи законодавчого забезпечення регуляторного поцесу в сфері природних монополій в Україні, на думку дисертанта, пройшло три етапи: 1) етап формування законодавчої бази регулювання діяльності природних монополій в Україні - 1990 - 2000 рр.; 2) етап накопичення досвіду регулювання - 2001 - 2005 рр.; 3) етап ефективного державного впровадження в життя та удосконалення нормативно-правової бази регуляторної політики - 2006 р. - і до сьогодні.

У роботі запропоновано класифікацію основних нормативно-правових документів, відповідно з якими здійснюється регулювання суб'єктів природних монополій різних сфер діяльності вітчизняної економіки. Акцентовано на необхідності реформування системи законодавства про природні монополії та створенні єдиного спеціального законодавчого акту, що діє в системі конкурентного законодавства.

Концептуальним, з позиції дисертанта, є питання, пов'язані з розвитком конкуренції на природномонопольних ринках країни і відокремлення потенційно конкурентних сфер діяльності від традиційно природномонопольних. Основними напрямами законотворчої діяльності щодо вдосконалення конкурентного законодавства у цій сфері є: підвищення правового забезпечення добросовісної конкуренції, ефективності антимонопольного регулювання, впровадження механізмів демонополізації ринків, оптимізації діяльності антимонопольних інституцій, а також практична цілеспрямованість законотворчої діяльності у цій сфері.

У третьому параграфі цього розділу здійснено оцінку ефективності регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у вітчизняній економіці. Особливу увагу зосереджено на питаннях ефективності державного механізму регулювання діяльності суб'єктів природних монополій; ефективності ціноутворення в природномонопольних галузях; ефективності державного менеджменту підприємств природних монополістів.

Дисертант зазначає, що вітчизняна система регулювання інфраструктурних галузей економіки, зокрема суб'єктів природних монополій, засвідчує свою слабкість. Проведена оцінка стану функціонування підприємств природномонопольних галузей характеризується високим рівнем зношеності основних виробничих фондів, недостатнім залученням новітніх ресурсоощадних технологій у виробничий процес, неефективністю державного менеджменту та гострою необхідністю модернізації. Інноваційне реформування інфраструктурних галузей економіки України має передбачати вирішення проблеми модернізації енергетичної галузі, підвищення ефективності використання енергоресурсів, зниження енергомісткості господарських процесів, проведення ефективної інвестиційно-інноваційної політики держави та запровадження нового механізму регуляторного процесу.

У цьому параграфі акцентовано увагу також на питаннях ціноутворення, зокрема неефективності механізму ціноутворення у природномонопольних галузях вітчизняної економіки, який створює можливості для завищення тарифів на послуги, позбавляючи підприємства стимулів до зниження витрат через модернізацію виробництва, запровадження новітніх технологій, раціоналізацію, а також дає змогу відносити неефективні витрати у собівартість послуг. Така тарифна політика підприємств природних монополістів неминуче призводить до обмеження інноваційної діяльності, підвищення рівня зношеності основних засобів виробництва, зокрема мереж, за допомогою яких надаються послуги, що є основною причиною зростання кількості аварій. Дисертант доходить висновку, що неефективність роботи інфраструктурних галузей призводить до додаткових виробничих витрат, які в свою чергу, гальмують зростання реального ВВП країни.

У третьому розділі дисертаційної роботи “Напрями підвищення ефективності регуляторного процесу в сфері природних монополій України” запропоновано інституційну модель регуляторного процесу, як головної передумови підвищення ефективності функціонування суб'єктів природних монополій та сформульовано перелік заходів щодо його поліпшення, а також узагальнено світовий досвід державного регулювання суб'єктів природних монополій та сучасних тенденцій розвитку механізмів регуляторного процесу природномонопольних ринків. Простежено можливість їх застосування у практиці окремих вітчизняних інфраструктурних галузей. Дисертант наголошує на тому, що у більшості країн із розвинутою ринковою економікою спостерігається зростання конкурентного сегмента на природномонопольних ринках.

У першому параграфі третього розділу концептуальним моментом є визначення механізму державного регулювання суб'єктів природних монополій як сукупності організаційно-економічних та нормативно-правових (інституційних) форм і методів, які забезпечують регулювання діяльності суб'єктів природних монополій.

Автор визначає основні компоненти механізму державного регулювання суб'єктів природних монополій у вітчизняній економіці. Зокрема, із використанням мікроекономічного інструментарію здійснено багатоплановий аналіз регуляторного процесу у сфері природних монополій в умовах ринкової трансформації вітчизняної економіки, що дало змогу запропонувати нові складники інституційної моделі регулювання суб'єктів природних монополій (рис.3.)

У реферованому розділі автором запропоновано низку заходів, спрямованих на удосконалення нормативно-правової бази регуляторного процесу у сфері природних монополій. Важлива роль у зазначеному процесі трансформації належить механізму координації суб'єктів господарювання та регуляторного органу, який, на погляд дисертанта, стане дієвим за реалізації наступних умов.

По-перше, за умови трансформації нинішньої моделі забезпечення регуляторного процесу. По-друге, реорганізації суб'єктів природних монополій (запровадження елементів економічної змагальності і створення передумов для розвитку конкуренції на відповідних ринках, що супроводжується їх дерегулюванням), тобто відокремлення монопольних видів діяльності від потенційно конкурентних. По-третє, жорсткої регламентації та виконання норм закону. З огляду на специфіку механізмів здійснення державної регуляторної політики у сфері природних монополій вітчизняної економіки, виконання останньої умови видається особливо важливою у контексті підвищення ефективності як регуляторного процесу загалом, так і діяльності суб'єктів природних монополій зокрема.

У процесі трансформації нинішньої інституційної моделі регулювання природних монополій особливо важливим, з погляду дисертанта, є питанням відокремлення природномонопольних сфер діяльності від конкурентних і передача повноважень за дотриманням умов конкуренції у відомство Антимонопольного Комітету України. Повноваження новоствореного регулятора повинні охоплювати лише сферу природномонопольних ринків, що дасть змогу знизити заполітизованість процесу регулювання цих ринків у вітчизняній економіці, а отже, сприятиме зростанню ефективності регулювання в межах усього суспільства.

У другому параграфі завершального розділу увагу зосереджено на вивченні зарубіжного досвіду регулювання діяльності суб'єктів природних монополій, зокрема на практиці передачі інфраструктурних об'єктів у концесію; проаналізовано також нагромаджений вітчизняний досвід такої передачі.

Дисертант зазначає, що теоретичне узагальнення світового досвіду свідчить про еволюцію форм власності на інфраструктурні об'єкти - від державної, зумовленої необхідністю значних інвестиційних видатків на створення загальної інфраструктури індустріального господарства, які не можуть окупитися в короткостроковому періоді, до панування в природномонопольних галузях приватної власності і створення в них конкурентного середовища.

Автор доходить висновку, про поступову втрату пріоритетності традиційної державної форми власності на об'єкти виробничої інфраструктури у світі та зростання кількості компаній, які функціонують на основі змішаної форми власності, або експлуатуються приватними фірмами. У більшості випадків такі підприємства домінують у сферах зв'язку, електроенергетики та газопостачання.

Зазначено, що у вітчизняній економіці в окремих природномонопольних галузях, зокрема водопостачання та водовідведення, застосовують концесію як метод державного регулювання суб'єктів природних монополій. Така практика вимагає удосконалення інституційної бази регуляторного процесу у сфері природних монополій.

Дисертант обґрунтовує, що концесійні угоди доцільно розглядати та застосовувати як один із ефективних методів регулювання діяльності суб'єктів природних монополій України, який дасть змогу залучити приватних інвесторів в інфраструктурні галузі, реорганізувати та модернізувати підприємства - природні монополісти, зменшити навантаження на бюджети різних рівнів. Актуальним є законодавче закріплення основних положень щодо складання договорів концесії, проведення торгів та механізмів державного впливу на суб'єктів підприємницької діяльності із врахуванням особливостей функціонування природномонопольних галузей економіки України та їх соціальної значимості.

Використовуючи мікроекономічний та регресійний аналіз оцінки довгострокових інвестиційних проектів, дисертант обчислив рівень прибутковості концесійної угоди ТОВ “Луганськвода”, термін дії якої 25 років за умови фіксованої та змінної тарифних ставок на послуги даного суб'єкта природної монополії. Проведені розрахунки дали змогу дисертантові оцінити величину чистого прибутку підприємства переданого в концесію із загальною сумою інвестицій - 750 млн. грн. Підприємство концесіодержувач (ТОВ “Луганськвода”) не отримуватиме економічного прибутку і його чистий грошовий дохід становитиме 4,2% від загальної суми вкладених коштів при фіксованій тарифній ставці, та 17,6% при змінній тарифній ставці на послуги водопостачання та водовідведення. Порівняльний аналіз дає підстави вважати, що оцінюваний проект із змінною тарифною ставкою забезпечуватиме значно вищий прибуток у порівнянні із умовою, коли тарифна ставка проекту фіксована. Тому дисертант доходить висновку про доцільність використання концесії як методу регулювання суб'єктів природних монополій у вітчизняній економіці.

Автор акцентує на тому, що прибутковість цього проекту в подальшому залежатиме від низки чинників: стабільності економічної та політичної ситуації, рівня інфляції, динаміки цін на імпортовані енергоресурси, ситуації на фінансовому ринку як України, так і світу в цілому, змін у вітчизняному законодавстві щодо сфери ціноутворення та регулювання діяльності природних монополій України.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання - мікроекономічного аналізу регулювання діяльності суб'єктів природних монополій, що спрямоване на підвищення соціально-економічної ефективності. Проведене дослідження дало підстави зробити такі висновки.

1. Природні монополії займають важливе місце у структурі національної економіки будь-якої країни. Природна монополія виникає внаслідок об'єктивних причин, коли попит на деякий товар чи послугу найкраще задовольняється одним підприємством. В її основі лежать особливості технології виробництва та обслуговування споживачів, збільшення ефекту масштабу виробництва, який дозволяє одному підприємству забезпечувати ринковий попит із нижчими середніми витратами виробництва в порівнянні із конкурентним ринком; субадитивністю функції витрат виробництва підприємства природного монополіста.

2. В економічній науці ведеться полеміка довкола питання про необхідність державного регулювання природномонопольних галузей та існування самого явища “природна монополія”. Усі підходи до цих питань можна звести до двох - неокласичний та альтернативний (інституційний). Прихильники неокласичного підходу вважають державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій запорукою досягнення соціально-економічної ефективності. Щодо прихильників сучасних альтернативних підходів, то вони виходять з того, що державне регулювання суб'єктів природних монополій спричиняє збурення в ринковому механізмі.

3. Під державним регулювання природних монополій доцільно розуміти здійснення державними інститутами комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за відповідним ринком для запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері. Господарська практика свідчить про різну ефективність використовуваних методів державного регулювання, яке спрямоване на контроль за рівнем і структурою цін, обсягом пропозиції продукції на ринку, рівнем доходів природного монополіста, усунення бар'єрів входження або виходу з ринку, якістю пропонованої продукції суб'єктів природних монополій, правилами безпеки, фінансовою структурою і структурою власності регульованого підприємства тощо. Численні методи державного регулювання діяльності природних монополій доцільно класифікувати за такими критеріями - форма власності; методи ціноутворення; способи запровадження конкуренції та проведення антимонопольної політики.

4. Функціонування суб'єктів природних монополій в Україні характеризується такими особливостями: відсутністю чіткого розмежування природномонопольних та конкурентних секторів діяльності; високим ступенем заполітизованості процесів господарської діяльності, як окремого суб'єкта так і регуляторного процесу ринків загалом; державною власністю на більшість інфраструктурних об'єктів; високим рівнем зношеності основних фондів підприємств інфраструктурних галузей; низькою якістю послуг та високою аварійністю виробничих процесів; неефективністю державного менеджменту; високим рівнем енергомісткості господарських процесів; прямою чи опосередкованою участю суб'єктів природних монополій у виробничому процесі значної кількості галузей вітчизняної економіки; недотриманням норм закону та значним порушення антимонопольного законодавства, зокрема у сфері ціноутворення.

5. В економіці України відбуваються глибокі зміни, зокрема дедалі більшого значення набуває інституційне середовище регуляторного процесу природномонопольних галузей, яке головно формується в результаті запозичення досвіду країн з ринковою економікою. У процесі формування системи законодавчого забезпечення регуляторного процесу у сфері природних монополій в Україні можна виокремити три етапи: 1) етап формування законодавчої бази регулювання діяльності природних монополій в Україні - 1990 - 2000 рр.; 2) етап накопичення досвіду регулювання - 2001 2005 рр.; 3) етап ефективного державного впровадження в життя та удосконалення нормативно-правової бази регуляторної політики - 2006 р. - і до сьогодні.

6. Неналежна увага до формування системи правового і законодавчого забезпечення процесу функціонування і регулювання діяльності суб'єктів природних монополій в Україні призвела до виникнення структурних диспропорцій у цих галузях, зниження рівня забезпеченості населення послугами окремих природних монополій, неефективної тарифної політики, як і місцевих органів влади, так і суб'єктів природних монополій, зниження якості наданих послуг, зменшення інвестиційної привабливості суб'єктів природних монополій.

7. Основними напрямами трансформації наявної інституційної моделі регулювання діяльності суб'єктів природних монополій в Україні є: створення незалежного регуляторного органу інфраструктурних галузей вітчизняної економіки, якому підпорядковуватимуться регулюючі комісії природномонопольних галузей. Основними функціями такого регуляторного органу, на нашу думку, могло б бути виокремлення конкурентних сегментів з природномонопольних галузей; регулювання діяльності суб'єктів, що функціонують на природномонопольних ринках; інспекція з контролю за якістю пропонованих та наданих послуг суб'єктами природних монополій.

природномонопольний ринок мікроекономічний

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях, які включені до переліку ВАК:

1. Гнилякевич І. З. Еволюція теорії природної монополії / Ірина Гнилякевич // Вісник Львівського університету. Серія економічна. - Львів, 2007. - Вип. 37(1). - С. 295-298.

2. Гнилякевич І. З. Альтернативні підходи в сучасній економічній науці до визначення поняття природна монополія / Ірина Гнилякевич // Вісник Львівського університету. Серія економічна. - Львів, 2008. - Вип. 39. - С. 121-124.

3. Гнилякевич І. З. Про концесію як сучасний інструмент регулювання природних монополій в Україні / Ірина Гнилякевич // Формування ринкової економіки в Україні. Наук. Зб. ЛНУ ім. І.Франка. - Львів, 2005. - Вип. 20. - С. 343-349.

4. Гнилякевич І. З. Проблеми регулювання діяльності державних природних монополій в Україні / Ірина Гнилякевич // Наукові записки. Серія “Економіка”. - Острог, 2009. - Вип. 11. - С. 232-240.

5. Грабинська І. В. Проблеми інноваційного реформування інфраструктурних галузей економіки України / Ірина Грабинська, Ірина Гнилякевич // Wiedza jako czynnik rozwoju gospodarki i organizacji. - Kielce, 2009. - С. 143-154.

6. Гнилякевич І. З. До проблеми оцінки якості послуг інфраструктурних галузей України / Ірина Гнилякевич // Вісник Львівського університету. Серія економічна. - Львів, 2009. - Вип. 42. - С.19-25.

В інших наукових виданнях:

7. Гнилякевич І. З. До проблеми реформування природних монополій в Україні / Ірина Гнилякевич // Інтеграція країн з перехідною економікою у світовий економічний простір: стан і перспективи: міжнародна наукова студентсько-аспірантської конференція, м. Львів, 13-14 травня 2005 р.: тези доповідей. - Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2005. - С. 448-450.

8. Гнилякевич І. З. До проблеми приватизації суб'єктів природних монополій в Україні / Ірина Гнилякевич // Економічна система України: минуле, сучасне, майбутнє: міжнародна науково-практична конференція, м. Львів, 21-22 жовтня 2005 р.: тези доповідей. - Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2005. - С. 74-75.

9. Гнилякевич І. З. Етапи регуляторного процесу в сфері природних монополій України / Ірина Гнилякевич // Філософія економіки Івана Франка й сучасні економічні проблеми: міжнародна наукова студентсько-аспірантської конференція, м. Львів, 5-6 травня 2006 р.: тези доповідей. - Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2006. - С. 38-41.

10. Гнилякевич І. З. Інституційні аспекти економічного регулювання природних монополій: досвід США / Ірина Гнилякевич // Стратегія формування відкритої господарської системи в Україні: міжнародна наукова студентсько-аспірантська конференція, м. Львів, 16-17 травня 2008 р.: тези доповідей. - Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2008. - С. 76-78.

11. Гнилякевич І. З. Особливості державного регулювання природних монополій в Україні на основі концесії / Ірина Гнилякевич // Економіка України в умовах посилення глобалізаційних процесів: виклики і перспективи: міжнародна наукова студентсько-аспірантська конференція м. Львів, 15-16 травня 2009 р.: тези доповідей. - Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2009. - С. 102-104.

АНОТАЦІЯ

Гнилякевич І.З. Мікроекономічний аналіз регулювання діяльності природних монополій в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки. Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2010.

Дисертація присвячена проблемам регулювання діяльності суб'єктів природних монополій в Україні. Систематизовано сучасні теоретичні підходи до визначення сутності категорії “природна монополія”. Досліджено особливості та закономірності державного регулювання суб'єктів природних монополій в Україні. Проаналізовано методи регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у ринковій економіці. Запропоновано практичні рекомендації щодо підвищення ефективності функціонування суб'єктів природних монополій у вітчизняній економіці. Обґрунтовано основні напрями поліпшення застосування інструментарію державного регулювання суб'єктів природних монополій в Україні та доцільність застосування світового досвіду антимонопольного регулювання.

Ключові слова: природні монополії, інфраструктурні галузі, державне регулювання суб'єктів природних монополій, концесія, інституційне середовище, регуляторний процес, соціально-економічна ефективність.

АННОТАЦИЯ

Гнилякевич И.З. Микроэкономический анализ регулирования деятельности субъектов естественных монополий в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.01 - экономическая теория и история экономической мысли. Львовский национальный университет имени Ивана Франко, Львов, 2010.

Диссертация посвящена проблемам регулирования деятельности субъектов естественных монополий в Украине. Проблемы, которые исследуются в работе, обоснованы теориями различных научных школ, трудами отечественных и зарубежных ученых. Рассмотрение сущности категории “естественная монополия” основано на определении основных ее признаков - положительный эффект масштаба производства, субадетивнисть функции издержек производства и других. Кроме того, рассмотрен инструментарий исследования функционирования естественных монополий в экономике страны. Проанализированы методы регулирования деятельности субъектов естественных монополий в рыночной экономике. Предложена классификация методов регулирования естественных монополий в экономике, основана на таких критериях - форма собственности, методы ценообразования, способы ведения конкуренции и проведения антимонопольной политики.

Систематизированы современные теоретические подходы к определению сущности понятия “естественная монополия” и рассмотрены основные причины возникновения этого явления, а также способы регулирования ее деятельности в экономике.

Значительное внимание уделено изучению эволюции взглядов представителей основных экономических школ и направлений экономической науки на роль исследуемой рыночной структуры и особенности ее функционирования и регулирования в современной экономике.

Исследованы и определены основные этапы процесса государственного регулирования в сфере естественных монополий Украины. Осуществлена оценка эффективности механизма реализации регуляторного процесса в сфере естественных монополий Украины на современном этапе и предложена новая институциональную модель его реализации, что позволит повысить эффективность функционирования субъектов естественных монополий. На основании регрессионного анализа и с использованием микроэкономического инструментария оценки долгосрочных инвестиционных проектов сделан вывод о целесообразности использования концессии как метода регулирования отдельных субъектов естественномонопольных отраслей отечественной экономики.

Проанализированы и определены инструменты государственного регулирования субъектов естественных монополий в Украине, а также обоснованы основные направления улучшения применения этого инструментария в отечественной экономике.

Проанализированы особенности государственного регулирования субъектов естественных монополий в странах с развитой рыночной экономикой. Кроме того, рассмотрены отдельные аспекты механизма внедрения конкуренции в инфраструктурные отрасли и опыт применения антимонопольного законодательства в странах с развитой рыночной экономикой. Обоснована целесообразность применения мирового опыта государственного, в том числе антимонопольного регулирования субъектов естественных монополий в отечественной экономике. Предложены действенные направления улучшения механизма регуляторного процесса в сфере естественных монополий Украины.

Ключевые слова: естественные монополии, инфраструктурные отрасли, государственное регулирование субъектов естественных монополий, концессия, институциональная среда, регуляторный процесс, социально-экономическая эффективность.

SUMMARY

The Microeconomic Analysis of Regulation of Natural Monopolies' Activity in Ukraine.

Hnylyakevych I.Z. The microeconomic analysis of regulation of natural monopolies' activity in Ukraine. - Manuscript.

A thesis for the Scholarly Degree of Candidate of Economics in Speciality 08.00.01. - economic theory and history of economic thought. - Ivan Franko Lviv National University, Lviv, 2010.

The thesis focuses on the problems of regulation of natural monopolies' activity in Ukraine. The modern theoretical approaches to defining the notion of a “natural monopoly” are categorized. The evolution of views generated from various economic schools and trends in an economic thought concerning natural monopolies and the peculiarities of their functioning in economy is highlighted The specific features and patterns of state regulation towards the natural monopolies in Ukraine are investigated. The methods of regulation of natural monopolies' in a market economy are analyzed. Practical recommendations toward the efficiency improvement for natural monopolies' activity in a domestic economy are suggested. The main approaches to improving the means of a state regulation applied for natural monopolies have been substantiated. The expediency of applying world's anti-monopoly regulations in the domestic economy has been proved.

Keyword: natural monopolies, infrastructure sectors; state regulation of natural monopolies, concession, institutional environment, regulatory process, social-economic efficiency.

Размещено на Allbest.ur

...