Зовнішня торгівля послугами у системі економічної безпеки держави

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний торговельно-економічний університет

Спеціальність 08.00.03 - економіка та управління національним господарством (за видами економічної діяльності)

УДК 338.46

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ ПОСЛУГАМИ У СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

Іксарова Наталія Олександрівна

Київ

2010



ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана в Київському національному торговельно-економічному університеті Міністерства освіти і науки України на кафедрі міжнародної економіки

Науковий керівник: доктор економічних наук, доцент,

професор кафедри міжнародної економіки

Мельник Тетяна Миколаївна,

Київський національний торговельно-

економічний університет

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Савельєв Євген Васильович,

Тернопільський національний економічний

університет, завідувач кафедри міжнародної

економіки та маркетингу

кандидат економічних наук, доцент

Базилюк Ярослава Борисівна

Національний інститут проблем

міжнародної безпеки, завідувач відділу

міжнародного економічного співробітництва

Захист відбудеться "5" листопада 2010 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.055.01 у Київському національному торговельно-економічному університеті, за адресою : 02156, м. Київ, вул. Кіото, 19, корпус Д-221.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного торговельно-економічного університету за адресою: 02156, м. Київ, вул. Кіото, 19, корпус Б.

Автореферат розісланий "4" жовтня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.С. Головко



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Становлення глобальної економіки - феномену XXI століття - супроводжується не тільки докорінними змінами формату та характеру світового розвитку, але й переходом до нової постіндустріальної парадигми, відповідно до якої роль держави як основного регуляторного інституту суттєво обмежується, внаслідок чого актуалізується потреба забезпечення економічної безпеки держави. Особливої значущості на цьому етапі набуває підвищення ролі міжнародної торгівлі послугами, оскільки ефективне долучення до неї в умовах глобалізації сприяє інтелектуалізації, технологізації, інформатизованості економічного комплексу країни, а також формує додатковий потенціал стратегічного маневру в геополітичному просторі. Водночас повномасштабна переорієнтація зовнішньоторговельної діяльності країни з домінуванням продукції сфери послуг, гарантуючи тактичні переваги, створює загрози розвитку реального сектору та підвищує рівень тінізації економіки за рахунок широких можливостей застосування фінансових маніпуляцій на основі вартості послуг. Тому для України, зовнішня торгівля послугами якої характеризується високим ступенем лібералізації та відкритості, втілення ефективної моделі економічного розвитку, націлене на забезпечення випереджального розвитку та реалізацію національних інтересів, неможливе без якісного регулювання зовнішньої торгівлі послугами, а вирішення проблеми забезпечення економічної безпеки в умовах глобальних системних криз є одним з першорядних завдань державної політики.

Забезпечення економічної безпеки України у сфері зовнішньої торгівлі послугами полягає у розробленні та впровадженні оптимальної зовнішньої стратегії, яка б враховувала необхідність підвищення конкурентоспроможності національної сфери послуг, розширювала внутрішні резерви її розвитку, забезпечувала баланс державно-корпоративних інтересів та справляла позитивний ефект на розвиток національної економіки.

Проблеми розвитку торговельних процесів у сфері послуг були висвітленими у працях багатьох учених. Серед вітчизняних та російських найбільшою довершеністю вирізняються праці: І. Ф. Бінько, З. С. Варналія, О. С. Власюка, В. М. Гейця, Б. В. Губського, С. В. Давиденка, Г. Ю. Дарнопиха, Я. А. Жаліла, Л. Л. Кістерського, І. С. Кравченка., Т.М. Мельник, В. І. Мунтіяна, Є.В Савельєва.

Кореляцію впливу зовнішньоекономічної складової на економічну безпеку досліджують Я. Б. Базилюк, С. В. Беренда, Ф. М. Медвідь, Г. А. Пастернак-Таранушенко, С. І. Пирожков, Р. В. Покотиленко, А. І. Сухоруков, А. С. Філіпенко, В. Т. Шлемко, О. І. Шнирков.

Серед зарубіжних дослідників, які вивчають подібну проблематику, слід відзначити В. Багера, Б. Баррі, Ф. Брауна, В. Валтерса, А. фон Гезау, М. Гібберта, М. Ерландсона, У. Кристофера, В. Ларнера, Е. Д. Мансфілда, Ж. Менахема, С. Окіта, Л. Осбергома, Г. Стендінга, А. Шарпо та ін.

Регуляторна специфіка зовнішньої торгівлі послугами перебуває у полі зору таких учених: І.І. Дюмилена, Р.О. Заблодської І.С., А.П. Кіреєва, І. Марчетті, В.Т. Пятницького, М. Роя, К. Фінка, Л. Шермана.

Разом з тим залишається актуальною проблема пошуку оптимальних форм лібералізації зовнішньої торгівлі послугами та їх узгодження з цілями забезпечення високого рівня економічної безпеки держави. Подальшого дослідження потребують і питання узгодження ролі зовнішньоторговельного сектору послуг для реалізації комплексу національних інтересів, зокрема: обґрунтування прозорих та ефективних механізмів експорту та імпорту послуг, зниження негативних наслідків посилення їх ролі у національному господарстві, адаптація регуляторних норм наддержавних торговельних систем у контексті забезпечення високого рівня економічної безпеки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри міжнародної економіки Київського національного торговельно-економічного університету. Зокрема, у темі "Структурна переорієнтація зовнішньої торгівлі як фактор сталого економічного розвитку" (номер державної реєстрації 0108U003000) на основі ґрунтовного аналізу видової та географічної структур зовнішньої торгівлі послугами України оцінено ефективність вітчизняного експорту, досліджено проблему використання імпорту послуг для реалізації схем відмивання коштів і, на основі розрахунків коефіцієнтів компаративних переваг, визначено пріоритетні напрями структурної переорієнтації зовнішньої торгівлі послугами України.

У темі "Економічна безпека в умовах Європейської інтеграції" (номер державної реєстрації 0107U003076 ) досліджено існуючі підходи до визначення сутності категорії "економічна безпека держави", порівняно зарубіжну та вітчизняну практику її тлумачення, визначено та проаналізовано основні складові системи економічної безпеки України; здійснено порівняльний аналіз методик оцінювання стану економічної безпеки держави та надано пропозиції щодо адаптації існуючої системи оцінювання її рівня до вимог постіндустріального етапу розвитку економіки; обґрунтовано взаємозв'язок між розвитком сфери послуг держави та станом її економічної безпеки, досліджено вплив експортно-імпортних операцій у нематеріальній сфері на кожну зі складових економічної безпеки держави та надано рекомендації щодо зміни структури зовнішньої торгівлі послугами України у контексті вимог її економічної безпеки.

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення науково обґрунтованих рекомендацій і пропозицій ефективного реформування зовнішньої торгівлі послугами в умовах посилення міжнародної конкуренції та в контексті реалізації імперативів економічної безпеки держави. диверсифікація географічний компаративний диспропорція

Для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі були сформульовані і розв'язано такі завдання:

- дослідити роль і значення зовнішньої торгівлі послугами для економічного розвитку країни;

- розкрити причинно-наслідковий зв'язок між рівнем розвитку сфери послуг та цілісністю системи економічної безпеки країни;

- здійснити аналіз сучасних регуляторних практик управління зовнішньою торгівлею послугами у різних країнах;

- визначити специфіку інфраструктури послуг як компоненти економічної безпеки;

- охарактеризувати інституційно-правові засади здійснення зовнішньої торгівлі послугами України після приєднання до структур СОТ;

- розробити напрями удосконалення видової структури послуг та окреслити вектори їх просторово-географічної диверсифікації;

- визначити галузеві пріоритети розвитку інфраструктури послуг України;

- розробити оптимальну модель розвитку зовнішньої торгівлі послугами у контексті цілей економічної безпеки і сталого зростання держави.

Об'єктом дисертаційного дослідження є економічні відносини, що формуються у процесі реалізації цілей зовнішньоторговельної діяльності у сфері послуг на міжнародних ринках.

Предметом дисертаційного дослідження є система умов, чинників та інструментів реалізації ефективного зовнішньоторговельного механізму в сфері послуг та його узгодження з вимогами економічної безпеки.

Методи дослідження. Теоретичним базисом дисертаційної роботи стали надбання світової економічної думки, напрацювання вітчизняних і зарубіжних учених, присвячені дослідженню проблем забезпечення економічної безпеки держави та специфіці розвитку і регулювання експортно-імпортних потоків у сфері послуг. У процесі роботи над дисертацією використовувалися загальнонаукові методи: індукції та дедукції - для дослідження сутності економічної безпеки за окремими її складовими; аналізу та синтезу - для дослідження особливостей міжнародної торгівлі послугами, специфіки процесів її лібералізації та характеру впливу на економічну безпеку; порівнянь та аналогій - для зіставлення існуючих підходів до визначення природи економічної безпеки; системний метод - для розроблення системи економічної безпеки у відкритій економіці; методи економічного аналізу: економіко-статистичний метод - для оцінювання динаміки зовнішньої торгівлі послугами України; економіко-математичне моделювання - для розроблення регресійно-кореляційної моделі зовнішньої торгівлі послугами у системі економічної безпеки.

Як інформаційну базу використовували державні нормативні акти, а також статистичні дані Державного комітету статистики України та міжнародних економічних організацій - ЮНКТАД, СОТ, Світового Банку, Організації економічного співробітництва та розвитку, Світової організації охорони здоров'я.

Наукова новизна отриманих результатів У процесі дослідження одержано ряд принципових наукових результатів, які розкривають наукове значення та характеризують новизну роботи:

уперше:

- сформовано методичні засади умов забезпечення економічної безпеки у сфері зовнішньої торгівлі послугами, суть яких полягає у виокремленні на основі результатів регресійно-кореляційного моделювання оптимальних способів здійснення експортно-імпортних операцій (транскордонне переміщення послуг і торгівля через комерційну присутність), що дозволить враховувати імперативи економічної безпеки у процесі розроблення стратегії зовнішньої торгівлі послугами України;

- розроблено механізм забезпечення ефективного експортного розвитку сфери послуг України на основі визначення та застосування додаткових можливостей реалізації експортного потенціалу інфраструктурних галузей економіки шляхом використання податкових, фінансових, інвестиційних та інформаційних важелів державного сприяння, який дасть змогу реалізовувати національні економічні інтереси України на зовнішніх ринках;

удосконалено:

- понятійний апарат категорії "економічна безпека" за рахунок включення чинника безпеки зовнішньої торгівлі послугами, визначеного як стан експортно-імпортних потоків послуг, за якого забезпечується реалізація національних інтересів у процесі задоволення нематеріальних потреб суб'єктів міжнародних економічних відносин;

- структурну композицію категорії "економічна безпека держави" через розширення її зовнішньої складової за рахунок традиційно внутрішніх елементів (фінансової, інноваційно-технологічної, інвестиційної, сировинно-ресурсної, енергетичної та екологічної компонент) та елементів транснаціональної специфіки торговельної діяльності, що дасть змогу розробити систему моніторингу й оцінки стану економічної безпеки України, адекватну викликам глобального середовища;

- визначення пріоритетних напрямів географічної та видової диверсифікації зовнішньої торгівлі послугами на підставі розрахунку компаративних переваг України, результатом якого є ідентифікація цільових секторів з істотним потенціалом розвитку (сфера туристичних і транспортних послуг, послуг зв'язку, будівництва та ремонту) та встановлення перспективності зовнішньоекономічної експансії вітчизняних експортерів послуг на ринки країн, що розвиваються;

дістали подальшого розвитку:

- дослідження ефективності інституційного забезпечення Україною зовнішньої торгівлі послугами в структурі СОТ. Структуровано зобов'язання України щодо лібералізації сфери послуг та визначено макроекономічний ефект впливу обмежень доступу на ринок та національного режиму за кожною із її категорій, що дозволило оцінити макроекономічний ефект підписання Україною ГАТС та розширити інформаційну базу для прийняття рішень у сфері регулювання зовнішньої торгівлі послугами України;

- узагальнення теоретичних засад визначення сутності категорії "економічної безпеки держави". Результати компаративного аналізу вітчизняної та зарубіжної наукової практики дозволили чітко ідентифікувати специфіку її виникнення, тлумачення, оцінення, методологічний контекст, інституційне наповнення, органічний взаємозв'язок з іншими категоріями та визначити стратегію забезпечення в економічно розвинених країнах та країнах із перехідною економікою;

- дослідження місця та ролі зовнішньої торгівлі послугами в реалізації складних та багатоаспектних схем відмивання коштів. Розраховано частку офшорних країн у географічній структурі експортно-імпортних операцій у сфері ділових послуг та обґрунтовано висновки про вплив зазначених тенденцій на рівень економічної безпеки України і напрями удосконалення антиофшорного законодавства.

Практична значущість отриманих результатів: сформульовані у дисертації висновки та рекомендації можуть використовуватись під час розроблення та вдосконалення зовнішньоторговельної політики, стратегій соціально-економічного розвитку та розвитку експортного потенціалу України, програм регіонального та галузевого розвитку, а також в аналітичній і прогностичній роботі міністерств та відомств держави. Узагальнені теоретичні положення та аналітичні матеріали роботи можуть також слугувати основою для подальших наукових досліджень з цієї проблематики.

Пропозиції автора щодо реалізації потенціалу телекомунікаційної сфери України та обґрунтування підвищення ефективності її функціонування у випадку залучення приватного капіталу були використані під час розроблення стратегії діяльності ВАТ "Укртелеком" на 2010 рік (довідка № 06 - 4а399 від 22.06.2010 р.); пропозиції щодо зміни системи оцінки стану економічної безпеки держави відповідно до існуючої структури економіки; результати аналізу впливу вступу до СОТ на рівень розвитку сфери послуг України та рівень реалізації її експортного потенціалу були використані у процесі підготовки аналітичних записок та пропозицій Центром обробки запитів країн-членів СОТ Міністерства економіки України (довідка № 217 -2-19/458 від 20.06.2010 р.); окремі результати дослідження та викладені пропозиції використовувалися Генеральною дирекцією Київської Міської Ради з обслуговування іноземних представництв при підготовці до ділових зустрічей та переговорів (довідка № 29/310 - 48/3к від 21.06.2010 р.)

Особистий внесок здобувача: Усі наукові результати, які викладено в дисертаційній роботі та виносяться на захист, отримані автором самостійно. Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано лише ті положення, ідеї та висновки, які є результатом самостійної роботи автора.

Апробація результатів дослідження: Основні положення дисертаційного дослідження пройшли апробацію на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях, симпозіумах, круглих столах, зокрема на ХІ Міжнародній науково-практичній конференції "Моделі забезпечення сталого розвитку світового господарства: економіка, фінанси та право" (м. Київ, 30 трав. 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Ринки товарів та послуг України в умовах економічного зростання" (м. Вінниця, 11-12 верес. 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Пріоритети національного економічного розвитку в контексті глобалізаційних викликів" (м. Київ, 20 лист. 2008 р.); І Міжнародній науково-методичній конференції "Математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці" (м. Чернівці, 1-4 квіт. 2009 р.); ІХ Міжнародній науково-практичній конференції молодих науковців "Україна у світовому економічному просторі: шляхи подолання кризи (економіка, фінанси та право)" (м. Київ, 27 берез. 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні" (м. Київ, 13-15 трав. 2009 р.); IV Міжнародній науково-практичній конференції "Наукове забезпечення процесів реформування соціально-економічних відносин в умовах глобалізації" (м. Сімферополь, 30 квіт. 2010 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні національні економічні моделі: проблеми та перспективи розвитку" (м. Севастополь, 5 берез. 2010 р.); Міжнародному симпозіумі молодих дослідників (м. Кишинів, 10-11 квіт. 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Розвиток соціально-економічних відносин в умовах глобалізації та сталого економічного зростання", (м. Хмельницький, 23-24 жовт. 2008 р.).

Публікації: Основні положення роботи опубліковано автором самостійно та у співавторстві у 16 наукових працях, із них 7 - статті у фахових наукових виданнях.

Структура та обсяг дисертації: Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків та додатків загальним обсягом 197 сторінок, списку використаних джерел із 180 найменувань, містить 11 рисунків, 42 таблиці та 6 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, предмет та об'єкт дисертаційного дослідження, сформульовано наукову новизну і практичну значущість отриманих результатів, зазначено особистий внесок співшукача та наведено дані про апробацію і публікації.

У розділі 1 "Теоретичне підґрунтя дослідження зовнішньої торгівлі послугами у відкритій економіці" розкрито сутність сучасних тенденцій на ринку послуг, виявлено й обґрунтовано зв'язок між ступенем розвитку невиробничої сфери і станом економічної безпеки країни, досліджено специфіку національного регулювання зовнішньої торгівлі послугами в межах багатосторонніх торговельних систем.

Виконаний аналіз дозволив констатувати зростаючу роль сфери послуг у розвитку національних економік переважної більшості країн світу. При цьому виявлено, що, за умови формування вагомої частки ВВП та забезпечення зайнятості переважної частини населення як у країнах-лідерах світової економіки, так і ар'єргардних та трансформаційних економіках, розвиток сфери послуг засвідчує прогресивність економіки, високий ступінь її адаптивності та відповідності логіці розвитку глобального середовища. Визначено, що в умовах поглиблення глобалізаційних тенденцій характерними особливостями розвитку національних економік стають: поміркована торговельна відкритість, інноваційнійсть експорту та імпорту послуг, а також дієвий механізм державного сприяння розвитку сфери послуг. У дисертаційній роботі наголошується на тому, що ефективна структура зовнішньої торгівлі послугами покликана забезпечувати розширений ринковий простір для реструктуризації галузей національного господарства, стабільні валютні надходження, повноцінну інтеграцію економіки країни у світове господарство на основі інноваційно-технологічних переваг. Зазначено, що неповноцінна та нераціональна за структурою модель участі країни у міжнародній торгівлі послугами посилює загрози економічній безпеці та знижує можливості реалізації національних економічних інтересів.

У цьому контексті автором пропонується синтезувати категорію "економічна безпека" із урахуванням специфіки як вітчизняних (коли безпека ототожнюється з політичним інститутом держави, інтереси якої є первинною цінністю і потребують масштабного захисту), так і західних (згідно з якими уособленням системи безпеки виступає населення, інтереси якого підпадають під вплив економічного захисту) наукових шкіл.

На основі комплексного дослідження процесів інтернаціоналізації торговельного обміну констатовано всезростаючу залежність динаміки розвитку сфери послуг і відповідно зовнішньої торгівлі ними від зовнішніх детермінант, зокрема від поведінки країн-лідерів, ТНК, державно-корпоративних альянсних форм взаємодії на ключових глобальних ринках. Авторське бачення системи економічної безпеки передбачає розширення традиційного ряду її елементів за рахунок додавання інвестиційної, ресурсо-сировинної, екологічної, фінансової, а також транснаціональної підсистем. Економічна безпека у сфері послуг при цьому має забезпечуватися сьогодні за кожною зі складових її системи, що перетворює нематеріальну сферу не лише на елемент структури системи економічної безпеки, а й у формотвірний чинник середовища її формування (рис.1).

Рис.1. Зовнішня торгівля послугами в системі економічної безпеки держави у відкритій економіці



Згідно з результатами аналізу макроекономічну безпеку в контексті розвитку сфери послуг найбільше характеризують показники: частка невиробничої сфери у ВВП, баланс експортно-імпортних операцій; рівень фінансової безпеки держави - рівень розвитку страхової і банківської системи та спроможність держави і населення оплачувати спожиті послуги; зовнішньоекономічну безпеку - вплив експортно-імпортних потоків у невиробничій сфері, їхня структура та динаміка; інвестиційну безпеку - процеси лібералізації ринку послуг та посилення інвестиційної привабливості підприємств; соціальну безпеку - рівень розвитку соціальних послуг, а саме: охорони здоров'я і освіти, що формують основну цінність держави - людський капітал.

Установлено неадекватність постіндустріальним реаліям розвитку наявної в країні системи оцінювання рівня економічної безпеки, коли ігноруються можливі загрози, спричинені реформацією розвитку сфери послуг, серед яких найбільш небезпечними є гальмування розвитку реального сектору, високий ступінь тінізації сфери послуг, неможливість достовірно оцінити обсяги операцій у нематеріальній сфері, високий ступінь залежності від зовнішнього ринку послуг, що зменшує імовірність протидії та підвищує вразливість країни до внутрішніх та зовнішніх "шоків".

З огляду на високий ступінь лібералізації зовнішньої торгівлі послугами України в роботі виконано ретроспективний аналіз формування її наднаціональної регуляторної системи, результати якого, поглиблені дослідженням змістової частини робочих документів ГАТС, дали змогу визначити діапазон стратегічного маневру відносно окремих груп країн та регіонів світу.

Виявлено, що найбільш відкритими натепер є ринки країн з перехідною економікою, стратегію лібералізації яких побудовано за прикладом економічно розвинених держав, проте без урахування їх неспроможності до забезпечення внутрішнього самопротекціонізму галузей, притаманного розвиненим країнам за рахунок масштабного розвитку сфери послуг. Водночас країни що розвиваються, дотримуються зваженого підходу до процесу відкриття національної економіки, що формує низку додаткових викликів для України як експортера послуг на зазначені ринки.

У розділі 2 "Аналіз стану зовнішньої торгівлі послугами у контексті економічної безпеки" оцінено експортно-імпортні потоки послуг України, досліджено місце інфраструктурних галузей у системі її економічної безпеки та проаналізовано інституційно-правові засади забезпечення економічної безпеки України у сфері зовнішньої торгівлі послугами після вступу до СОТ.

Дослідження експортно-імпортних потоків послуг дозволило виявити багатовекторність впливу зовнішньоторговельних операцій у нематеріальній сфері на економіку України. Виявлено, що, з огляду на структуру вітчизняного експорту послуг, 70% якого здійснюється через їх надання зарубіжним споживачам на території України, реалізація потенціалу на зовнішніх ринках пов'язана із вирішенням внутрішніх проблем сфери послуг, передусім, оновленням інфраструктури, удосконаленням нормативно-правової бази регулювання нематеріальної сфери тощо. Визначено, що неадекватність вітчизняної пропозиції імперативам глобалізації зумовлює гальмування темпів економічного зростання та структурної переорієнтації національного господарства і провокує посилення залежності вітчизняних підприємств від імпорту фінансових, страхових та ділових послуг. У процесі дослідження виявлено також вагомі диспропорції в експорті та імпорті послуг, зумовлені насамперед переважанням у їх структурі транспорту (65,5% експорту та 25,6% імпорту в 2008 р.), що пояснюється неспроможністю економіки забезпечувати гармонійний розвиток усіх галузей одночасно та багатовекторністю економічної стратегії, що не дозволяє обрати пріоритети розвитку сфери послуг поза галузями із природними конкурентними перевагами.

Дослідження зовнішньої торгівлі послугами з позицій її видової структури підтвердили екстенсивний характер розвитку вітчизняної нематеріальної сфери, оскільки частка інноваційних послуг як у експорті, так і в імпорті послуг України є незначною. З'ясовано, що в той час, як економічно розвинені країни, у яких зосереджено 80% інноваційного потенціалу світового господарства, мають наближене до нуля сальдо зовнішньої торгівлі наукоємними послугами, Україна нарощує обсяги експорту послуг, орієнтованих на застосування технологій третього та четвертого укладів, нехтуючи потенціалом імпорту технологій.

Результати розрахунків коефіцієнта географічної диверсифікованості зовнішньоторговельних потоків послуг показують, що його коливання у межах 0,34 - 0,96 для експорту та 0,49 - 0,9 для імпорту більшою мірою забезпечується за рахунок розгалуженої географії торговельних операцій, а не внаслідок рівномірності їх розподілу - провідними партнерами України як в експорті, так і в імпорті послуг традиційно залишаються Росія та ЄС, щоправда, частка обох контрагентів має стрімку тенденцію до зниження на користь третіх країн. Подібна ситуація справляє негативний вплив на рівень економічної безпеки України, а отже, необхідність нівелювання її впливу має враховуватися урядовими структурами під час розроблення комплексу заходів щодо забезпечення економічної безпеки.

Дослідження специфіки ділових послуг та аналіз статистичних даних про обсяги та географію торгівлі ними (табл.1) дозволили виявити суттєву загрозу економічній безпеці національного господарства України, зумовлену використанням каналів зовнішньої торгівлі послугами для відмивання коштів. Визначено, що зміцненню практики на вітчизняних теренах сприяють відсутність в Україні антиофшорного законодавства та системи контролю за дотриманням правил і процедур зовнішньої торгівлі послугами. Саме тому в роботі наголошується на потребі створити в Україні механізми контролю за процесом зовнішньої торгівлі послугами та підвищення відповідальності за фінансові махінації у цій сфері.



Таблиця 1

Динаміка зовнішньої торгівлі України діловими послугами із офшорними країнами у 2006-2008 рр. тис. дол. США

На підставі виконаного аналізу зроблено висновок, що існуюча структура зовнішньої торгівлі послугами є неоптимальною і потребує корегування як у товарному, так і в географічному вимірах. Зроблено акцент на необхідності інноваційного розвитку сфери послуг, орієнтації на імпорт наукоємних їх категорій для подальшого освоєння і перепродажу на ринках країн, що розвиваються.

Дослідження системи економічної безпеки України та її формоутворювальних елементів дозволило констатувати вагомий вплив стану інфраструктури нематеріальної сфери на рівень економічної безпеки України. Ідеться про дворівневий вплив інфраструктурних галузей господарства (транспортного, комунікаційного, соціального та фінансового секторів), що, з одного боку є самостійними складовими національного господарства, з іншого - формують передумови для розвитку і функціонування усіх інших галузей. У ході дослідження виявлено, що детермінантою розвитку інфраструктури сфери послуг у системі економічної безпеки України є розроблення механізму її розвитку та регулювання, збалансованого з урахуванням інтересів підприємницьких структур та населення, приватних інвесторів і держави.

У дисертаційній роботі наголошується на винятковій ролі транспортної інфраструктури у розвитку вітчизняної економіки та забезпеченні рівня її економічної безпеки, адекватного сучасним викликам глобального середовища. Дослідження показників стану транспортної інфраструктури України та порівняння їх з показниками економічно розвинених країн дозволило констатувати наявність проблем, передусім таких як кризовий стан опорно-транспортної мережі та її відповідність існуючим і потенційним вантажо- та пасажиропотокам; невідповідність транспортних технологій сучасним умовам ефективного функціонування галузі; низька якість послуг; відставання темпів розвитку автомобільних доріг від темпів автомобілізації суспільства; недостатнє використання транзитного потенціалу України. На основі матричної моделі обґрунтовано вплив цих чинників на кожну зі складових існуючої системи економічної безпеки, що дозволяє обґрунтувати пріоритетні напрями реформування цієї галузі у контексті підвищення рівня економічної безпеки України.

Після опрацювання теоретичних доробків та нормативних матеріалів обґрунтовано сутність інформаційної інфраструктури на сучасному етапі та визначено її місце в системі економічної безпеки держави. Виявлено значне відставання темпів розвитку відповідної сфери від загальносвітових тенденцій, що посилює загрози економічній безпеці країни, зокрема залежність від імпорту інноваційних та супутніх послуг, збільшення витрат на обслуговування інформаційної інфраструктури через неефективність механізмів ціноутворення у сфері послуг, високий ступінь імовірності несанкціонованого доступу до державної таємниці та іншої секретної інформації, пов'язаний із неможливістю самостійного обслуговування каналів їх передачі тощо. Основними загрозами на сучасному етапі визнано: кризовий стан мереж передавання даних та зв'язку, високу частку застарілого обладнання у структурі телекомунікаційної інфраструктури, низьку рентабельність підприємств фіксованого зв'язку, переважання іноземного капіталу на ринку мобільного зв'язку і Інтернет та недосконалість законодавства, що регламентує використання імпортерами послуг зв'язку існуючих в Україні мереж передавання даних та відповідальності за злочини в інформаційній сфері. На основі застосування елементів матричного аналізу в роботі виявлено вплив кожної із зазначених загроз на рівень економічної безпеки України та наголошено на необхідності встановлення і законодавчого закріплення відповідальності за злочини у сфері інформації, створення системи підготовки персоналу в галузі керування об'єктами інформаційної інфраструктури останнього покоління та розвитку на базі існуючих мереж комунікацій систем електронного їх захисту.

Особливу увагу в роботі приділено дослідженню інституційно-правових засад реалізації стратегії розвитку сфери послуг у контексті вимог економічної безпеки, зміна яких відбулася після приєднання України до СОТ і підписання Генеральної угоди з торгівлі послугами. Визначено, що Україна натепер є однією із країн, яка найбільшою мірою лібералізувала ринок послуг, орієнтуючись передусім на можливість залучення іноземних інвестицій, що призвело до виникнення нових загроз економічній безпеці. Результати дослідження наслідків лібералізації ринку послуг у країнах з перехідною економікою дозволяють відзначити тенденції посилення залежності національних економік від зарубіжних інвесторів, витіснення з ринку компаній, що не можуть протистояти конкуренції транснаціональних корпорацій і тінізації сфери послуг через спрощені в умовах кризи механізми передавання фінансових коштів від філіалів до материнської компанії. Доведено, що за умов членства у СОТ необхідність інституційних змін у національній економіці є доцільною та пояснюється потребою впровадження захисних заходів щодо обмеження доступу на ринок і надання національного режиму іноземним контрагентам на ринку послуг України.

Розділ 3 "Стратегія розвитку зовнішньої торгівлі послугами на довгострокову перспективу" присвячено формуванню напрямів удосконалення видової структури послуг та їх географічній диверсифікації, виокремленню галузевих пріоритетів розвитку інфраструктури сфери послуг та розробленню моделі зовнішньої торгівлі послугами в контексті економічної безпеки держави.

Існуюча практика зовнішньої торгівлі послугами України потребує нині докорінної перебудови, про що свідчать тенденції зниження темпів додатного зовнішньоторговельного сальдо у цій сфері. Для визначення пріоритетних напрямів розвитку сфери послуг досліджено ефективність експорту послуг з метою порівняння із загальносвітовим значенням. З'ясовано, що ефективність продажу Україною послуг на зовнішні ринки, розрахована на основі класичної методики оцінки ефективності зовнішньоекономічної діяльності, є однією із найнижчих у світі (і становить 2,01, при цьому коефіцієнт ефективності експорту послуг Росії - 17,55, Канади - 83, США - 726,8), що пояснюється невідповідністю видової структури послуг світовому попиту та низьким рівнем їх інноваційності.

Для формування перспективних напрямів розвитку сфери послуг розраховано коефіцієнт компаративних переваг у зовнішній торгівлі ними. Зазначено, що додатне значення цього показника свідчить про досить високий рівень розвитку галузі, її здатність задовольняти внутрішні потреби економіки та можливість реалізації експортного потенціалу, від'ємне - про доцільність імпорту цього виду послуг для розвитку господарства України. З'ясовано, що більший чи рівний одиниці коефіцієнт нині не притаманний жодній із галузей невиробничої сфери. Додатне значення коефіцієнта компаративних переваг Україна має у таких сферах, як транспорт, подорожі, зв'язок, ремонт, а також послуги у галузі сільського господарства. Зазначено, що попри додатне значення розрахованого показника у цих сферах, існує стрімка тенденція до його зниження. За результатами аналізу визначено, що досить високий коефіцієнт компаративних переваг має єдина галузь сфери послуг України - трубопровідний транспорт, проте через високий вплив суб'єктивних чинників (зокрема, політизованості процесу його використання) не можна розглядати як стабільну конкурентну перевагу на довгострокову перспективу.

Докорінного реформування нині потребує система розвитку сфери послуг, оскільки лише за умов вирішення внутрішніх проблем галузі можливо реалізувати наявні конкурентні переваги та експортний потенціал нематеріального сектору. Наголошується, що першочергового реформування потребують галузі, які мають найбільші компаративні переваги - транспорт, туризм, зв'язок, будівництво. Так, ключовими заходами у системі реформування туристичної сфери є передача частини об'єктів, розташованих на Південному березі Криму в часткову оренду приватним підприємствам для розбудови туристичної інфраструктури та розроблення і впровадження державної стратегії підтримання та кредитування малих і середніх підприємств у сфері послуг, розширення діяльності яких сприяло б інфраструктурній розбудові галузі.

На підставі розрахунків визначено, що у сфері фінансових та інноваційних послуг Україна натепер неспроможна наздогнати країн-лідерів, що спонукає допускати на власні ринки підприємства розвинених країн для забезпечення нормального функціонування економіки та поступової адаптації їх досвіду у діяльність вітчизняних компаній. Така стратегія, разом із тим, формує додаткові ризики, зумовлені зокрема загрозою повного підпорядкування окремих галузей сфери послуг іноземному капіталу, займання ними ринкових ніш, що унеможливить залучення до діяльності у них національних компаній, створення штучного попиту на нові види послуг та відповідним відпливом грошових коштів з України. Вирішення цієї проблеми лежить у площині розбудови національного законодавства у сфері регулювання імпорту послуг відповідно до постулатів ефективного розвитку та провадження дієвої стратегії обстоювання національних економічних інтересів у рамках переговорних процесів із суб'єктами міжнародних економічних відносин щодо лібералізації ринків України.

У дисертаційній роботі визначено перспективні напрями зміни географії зовнішньої торгівлі послугами України на основі оцінювання компаративних переваг у даній площині. З'ясовано, що на сьогодні географія експорту послуг України не відповідає структурі компаративних переваг держави, рівень яких щорічно знижується (табл.2), що свідчить про необхідність переорієнтації експортерів на ринки країн, що розвиваються, попит на послуги з України на яких є досить стабільним.

Таблиця 2

Динаміка географічного розподілу компаративних переваг України в зовнішній торгівлі послугами у 2005 - 2008 рр.

Коефіцієнт компаративних переваг	2005	2006	2007	2008
	Кількість країн	Країни-торговельні партнери
3 і вище	16	19	24	21	Маршалові острови, Нідерландські Антильські острови, Коста-Ріка, Віргінські острови США, Сент-Вінсент і Гренадіни, Гана, Монако, Ісландія, Таджикистан, Кот-Д'Івуар, Шрі-Ланка, Барбадос, Уругвай, Тринідад і Тобаго, М'янма, Чилі
1-3	44	30	29	32	Камбоджа, Маврикій, Монголія, Ємен, КНДР, Мальта, Філіппіни, Ліберія, Сенегал, Панама, Гібралтар, Малайзія, Сирійська Арабська Республіка, Колумбія, Тайвань, Катар, Албанія, Сейшели, Саудівська Аравія, Сьєрра-Леоне, Судан, Бангладеш, Еквадор, Ірландія, Британська територія в Індійському океані, Туркменистан, Ліван, Індонезія, Афганістан, Пакистан, Боснія та Герцеговина, Російська Федерація
0,01 - 0,99	34	42	43	38	Греція, Лівія, Сінгапур, Індія, Бельгія, Фінляндія, Нігерія, Португалія, Іран, Алжир, Бермуди, Ман, Йорданія, Італія, Домініканська Республіка, Кувейт, Данія, Багами, Марокко, Китай, Болгарія, Латвія, Грузія, Словаччина, Швейцарія, Ангола, Угорщина, Камерун, Люксембург, ОАЕ, Казахстан, Узбекистан, Туніс, Ямайка, Молдова, Киргизстан, Ізраїль
Менше 0	50	51	46	51	Ефіопія, Румунія, Білорусь, Норвегія, Азербайджан, Литва, Аргентина, Венесуела, Беліз, Канада, Естонія, Іспанія, Велика Британія, Німеччина, Франція, Японія, Туреччина, США, Австралія,Польща, Єгипет, Австрія, Швеція та ін.

Джерело: розраховано автором за даними Державного комітету статистики [електронний ресурc].

У роботі визначено напрями розвитку інфраструктурних галузей вітчизняної економіки - освіти та охорони здоров'я, а також транспортної сфери і галузі комунікацій. Наголошено, що істотні виклики, спричинені неадекватністю розвитку медичної сфери сучасним реаліям, її корумпованістю та збитковістю, формують нагальну потребу вирішення внутрішніх проблем галузі з метою її розвитку та недопущення подальшого негативного впливу на рівень економічної безпеки. Так, у роботі обґрунтовано існування резервів експортоорієнтованого розвитку медицини, що ґрунтується на цінових перевагах України у цій сфері, та запропоновано концептуальну схему поетапного переходу до системи страхової медицини, впровадження якої забезпечить її детінізацію, зменшивши тим самим виклики економічній безпеці держави. Запропоновано стимулювати розвиток наукових досліджень у галузі для реалізації її експортного потенціалу та одночасного розвитку страхової сфери.

У процесі дослідження проблем у галузі освіти виявлено концептуальні засади структурної переорієнтації експортної політики, а також визначено напрями використання позитивного ефекту від імпорту освітніх послуг для економіки України.

На основі стратегії партнерства державних установ та приватних інвесторів розроблено ряд пропозицій щодо реформування системи надання послуг у сфері залізничного та авіаційного транспорту. Запропоновано довгострокові проекти оновлення їхньої інфраструктури із залученням як вітчизняних (у сфері залізничного транспорту), так і зарубіжних (у сфері авіаційного транспорту) інвесторів. Надано пропозиції щодо вдосконалення існуючої автомобільної інфраструктури, засобом фінансування якого є впровадження в Україні платного користування дорогами, визначено умови реалізації цього проекту та параметри його впливу на рівень економічної безпеки України. Зазначено, що більшість із запропонованих заходів, хоча в довгостроковій перспективі і є соціально орієнтованими, але на перших етапах впровадження можуть бути непопулярними, що негативно впливатиме на рівень соціальної безпеки.

У дисертаційній роботі, з метою визначення відповідності структури експортно-імпортних потоків у сфері послуг національним інтересам, оцінено стан економічної безпеки країни у сфері зовнішньої торгівлі послугами (відповідно до діючої в Україні методики визначення рівня економічної безпеки Кабінету Міністрів України) з використанням окремих індикаторів макроекономічної, фінансової, зовнішньоекономічної та інвестиційної безпеки, на які зовнішня торгівля послугами справляє безпосередній вплив (табл.3).



Таблиця 3

Граничні значення показників економічної безпеки України у сфері зовнішньої торгівлі послугами

Показник	Норма нижня	Норма верхня	Верхній поріг	2007 р.	2008 р.	Відхилення	Стан економічної безпеки у сфері зовнішньої торгівлі послугами
Частка прямих іноземних інвестицій у загальному обсязі інвестицій у сферу послуг, %	25	25	30	32	30	0,94	Загрозливий
Відношення чистого приросту прямих іноземних інвестицій у сферу послуг до ВВП, %	5	7	10	8	6	0,75	Нормальний
Частка імпорту послуг у внутрішньому споживанні держави, %	20	25	30	22	24	1,09	Нормальний
Частка провідної країни-партнера у загальному обсязі зовнішньої торгівлі послугами, %	15	25	30	27	25,3	0,94	Загрозливий
Коефіцієнт покриття імпорту експортом послуг (відношення між обсягами експорту та імпорту), разів	1	1,2	2	1,81	1,81	1	Нормальний
Відношення обсягу експорту послуг до ВВП, %*	10	15	25	12,34	12,38	1,01	Нормальний
Відношення обсягу імпорту послуг до ВВП, %	10	15	25	6,91	6,82	0,99	Нормальний
Частка премій, що належать перестраховикам-нерезидентам, %	25	30	40	4,1	4,3	1,05
Частка сукупного обсягу статутних капіталів страхових компаній, що належать нерезидентам у загальному їх обсязі, %	25	30	40	17,4	19,5	1,1	Нормальний
Частка іноземного банківського капіталу в загальному обсязі банківського капіталу, %	25	30	40	34	37	1,09	Загрозливий

Джерело: складено автором на основі методики оцінки рівня економічної безпеки України на основі граничних значень показників макроекономічної, інвестиційної, фінансової та зовнішньоекономічної безпеки)

* - показники урівноважуються обсягами експорту й імпорту товарів

Результати оцінювання стану економічної безпеки України за діючою методикою показують, що загрози натепер є лише у сфері високої частки іноземної присутності на ринках страхових та банківських послуг України. Решта індикаторів відповідають нормованим значенням, проте наявна тенденція до їх зниження, що пояснюється невідповідністю структури експортно-імпортних потоків інтересам України.

Установлено основні переваги та недоліки для економіки країни кожного із чотирьох визначених ГАТС способів торгівлі послугами і на основі регресійно-кореляційної моделі визначено перспективні напрями розвитку українського експорту послуг. З'ясовано, що всі чотири способи за умов існування додатного сальдо сприяють підвищенню рівня економічної безпеки, причому найбільший позитивний вплив на інтегральний показник захищеності чинить транскордонна торгівля послугами, найменший коефіцієнт у моделі - торгівля через переміщення споживача.

Наведено рекомендації щодо впровадження нових форм надання послуг, що нині в Україні постачаються переважно через переміщення споживача; визначено галузі, в яких вітчизняним підприємцям доцільно намагатися здійснювати торгівлю через комерційну присутність; обґрунтовано вектори розвитку транскордонної торгівлі послугами та запропоновано напрями розширення видової структури експорту послуг через переміщення постачальника. На основі виконаного аналізу доведено доцільність удосконалення існуючої системи зовнішньої торгівлі послугами та обґрунтованість її врахування у політиці забезпечення економічної безпеки держави.



ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі узагальнено теоретичні підходи до визначення сутності економічної безпеки держави та до вирішення проблеми її забезпечення у сфері зовнішньої торгівлі послугами. На основі дослідження закономірностей та особливостей впливу експортно-імпортних операцій у сфері послуг на рівень економічної безпеки держави сформульовано висновки теоретичного і практичного характеру щодо інструментів захисту національних інтересів у сфері послуг та механізмів реалізації зовнішньоторговельної політики у системі вимог економічної безпеки.

1. Ключовими ознаками сучасного глобального етапу розвитку міжнародної торгівлі виступають: системний характер регулювання під егідою СОТ; висока технологічність експортно-імпортних операцій; стандартизація й уніфікація торговельних режимів; збільшення частки послуг у господарстві країн, що супроводжується нехтуванням розвитку реального сектору; активна позиція на ринках ТНК, у яких, на відміну від мононаціональних підприємств, наявні ефективні канали збуту та широка клієнтська база, що актуалізує проблему забезпечення економічної безпеки економік.

2. Світовий досвід доводить ключову роль високотехнологічного експорту послуг з високим ступенем створеної доданої вартості у забезпеченні високих темпів економічного зростання та переходу до вищого рівня розвитку багатьох країн. Разом з тим, лише деякі з них здатні реалізувати існуючий потенціал наукоємності виробництва нематеріальної сфери, попри це більшість з них у намаганнях забезпечити високотехнологічний розвиток без урахування внутрішніх можливостей, технологічно виснажується і втрачає конкурентний статус.

3. На національному рівні реалізується повний спектр форм і методів регулювання зовнішньої торгівлі послугами, наповнення і цільове спрямування яких залежить від політико-економічного устрою, рівня соціально-економічного розвитку та можливостей ринкової саморегуляції, адміністративної практики, орієнтації стратегій розвитку. В глобальних умовах усі країни шукають збалансованих і максимально адаптованих до регламенту макроекономічних заходів прямого чи опосередкованого регуляторно-стимулюючого впливу на позитивну динаміку торгівлі. Надмірну лібералізованість національних режимів країн з перехідною економікою всупереч імперативам економічної безпеки часто виправдовують необхідністю залучення зовнішнього інвестування. Водночас країни, що розвиваються демонструють виваженість і обережність у процесі переговорів щодо поступового відкриття ринків послуг, що унаочнює неузгодженість форматів регуляторної політики та глобалізаційних тенденцій.

4. Міжнародна торгівля, яка охоплює понад 30% світового валового продукту, безпосередньо пов'язана з реальним сектором економіки, разом із тим її ефективність залежить від функціонування нематеріального сектору, динамізація розвитку якого, з одного боку, формує додаткові стратегічні переваги країн, а з іншого - актуалізує питання економічної безпеки розвитку макроекономічної, фінансової, зовнішньоекономічної, інвестиційної, соціальної та демографічної сфер. Доведено, що рівень розвитку сфери послуг стає каталізатором економічного зростання країн, і через специфічний взаємозв'язок між окремими галузями сфери послуг (банківської сфери, страхування, транспорту та комунікацій, науки та освіти) впливає на структурне співвідношення елементів системи економічної безпеки держави.

5. Неефективна інтеграція України до світового ринку послуг не відповідає потенційним можливостям її економіки, стратегічним пріоритетам та ключовим тенденціям світогосподарського розвитку (якісна трансформація видової структури ринку послуг, зростання ролі їх інтелектуалізації, поява нових галузей виробництва послуг, збільшення частки високотехнологічних послуг та ін.). Зумовлені особливостями і наслідками трансформаційного періоду та втратою часу на неефективну, невиважену політику у сфері зовнішньоекономічної діяльності, нееквівалентна участь у міжнародному поділі праці, невідповідність структури пропозиції українських послуг світовому попиту, формування негативного іміджу сфери послуг як каналу реалізації тіньових схем відмивання коштів загрожують економічній безпеці та знижують конкурентний статус України. В цих умовах актуалізується необхідність формування довгострокової стратегії захисту національних економічних інтересів України у сфері послуг.

6. Механізм забезпечення ефективного експортоорієнтованого розвитку України у сфері послуг має враховувати специфіку та потенційні можливості економіки, а також орієнтуватися на вдосконалення та інноваційне оновлення існуючої інфраструктури передусім транспорту та сфери комунікацій), підвищення інноваційної спроможності сектору послуг і технологічного рівня їх надання із забезпеченням перерозподілу ресурсів із безперспективних секторів у наукоємні галузі, які покликані стати носіями економічного зростання України.

7. Масштаби і динаміка українського експорту та імпорту послуг суттєво впливають на національний економічний розвиток в умовах міжнародної відкритості, рівень якої з ряду об'єктивних та суб'єктивних причин перевищує 100%. Надто лібералізоване державне регулювання зовнішньої торгівлі послугами спирається на адаптовані до уніфікованих під егідою СОТ правила поведінки на світовому ринку, проте не враховує можливості застосування припустимого діапазону протекціоністських заходів. Натепер у процесі позбавлення недоліків регуляторної розбалансованості актуальним виявляється процес реформування інституційно-правового середовища України у напрямі поступового обмеження надмірної лібералізації.

8. З метою чіткої фіксації стратегічних зон пріоритетних інтересів України оптимальна схема державного регулювання зовнішньоторговельних процесів у сфері послуг на мікро- та макрорівні повинна спиратись на ефективні методи запобігання негативному впливу її викривленої структури на національне економічне зростання, включаючи створення дієвого моніторингу за суб'єктами, механізмами, економічною доцільністю та результативністю зовнішньої торгівлі послугами.

9. Вплив зовнішньої торгівлі послугами на рівень економічної безпеки держави значною мірою варіюється залежно від мотивів, способів і наслідків реалізації бізнес-ініціатив. Необхідність посилення економічної безпеки у сфері торгівлі послугами формує вимоги до переорієнтації існуючої структури їх постачання на більш ефективну, засновану на використанні новітніх технологій та розширенні комерційної присутності на зовнішніх ринках. Таке реформування має здійснюватися за взаємодії держави та приватних підприємств для урівноваження інтересів кожної зі сторін у процесі перебудови системи зовнішньої торгівлі послугами.

...