Підвищення ефективності функціонування регіонального ринку праці

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

УДК 331.52 (477.6)

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ

РЕГІОНАЛЬНОГО РИНКУ ПРАЦІ

Спеціальність 08.00.07 - демографія, економіка праці,

соціальна економіка і політика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ЖИЛІНА Марина Володимирівна

Донецьк - 2010



Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті економіко-правових досліджень НАН України (м. Донецьк).

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Василенко Валерій Миколайович, Інститут економіко-правових досліджень НАН України, заступник директора по науковій роботі (м. Донецьк).

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Перерва Петро Григорович, Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут” МОН України, завідувач кафедри організації виробництва та управління персоналом (м. Харків);

доктор економічних наук, доцент Чернявська Олена Валеріївна, Полтавський університет споживчої кооперації України, професор кафедри загальноекономічних дисциплін (м. Полтава).

Захист відбудеться “23” квітня 2010 р. об 11⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.170.01 в Інституті економіко-правових досліджень НАН України за адресою: вул. Університетська, 77, м. Донецьк, 83048.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економіко-правових досліджень НАН України за адресою: вул. Університетська, 77, м. Донецьк, 83048.

Автореферат розісланий “22” березня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради М.Г. Слоква



АНОТАЦІЯ

Жиліна М.В. Підвищення ефективності функціонування регіонального ринку праці. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.07 - демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. - Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Донецьк, 2010. регіональний зайнятість праця економічний

Дисертаційну роботу присвячено розв'язанню актуального наукового завдання по досягненню максимально можливого рівня зайнятості економічно активного населення в масштабах окремої області на основі теоретичного узагальнення, аналізу практики і методичного обґрунтування заходів по підвищенню ефективності функціонування регіонального ринку праці. Уточнено визначення функціонування регіонального ринку праці, під яким запропоновано розуміти зовнішній прояв його властивостей, викликаний наявністю стійких і сутнісних зв'язків і залежностей між чисельністю економічно активного населення і кількістю реально існуючих робочих місць у системі соціально-трудових відносин. Розкрито розуміння ролі та місця рушійних сил регіонального ринку праці залежно від характеру приходу на ринок і відходу з нього основних суб'єктів. Визначено зміст ринку праці як механізму через виділення і конкретизацію основних його функцій. Оцінено тенденції динаміки функціонування регіонального ринку праці, що враховують конкретну форму суспільної організації найманої праці в масштабах окремої території. Встановлено зміни його кон'юнктури, засновані на урахуванні регіональних особливостей формування попиту і пропозиції. Вдосконалено прийоми розрахунків кількісних і якісних оцінок окремих функцій регіонального ринку праці, що припускають використання показників відповідної статистичної звітності. Визначено цілі розширеного відтворення робочої сили в масштабах області на основі виконаного прогнозу змін у структурі регіонального ринку праці. Обґрунтовано вибір стратегії ефективного функціонування регіонального ринку праці, заснований на моделюванні проблемної ситуації. Визначено зміст контролю реалізації середньострокової стратегії ефективного функціонування регіонального ринку праці на основі виділення петлі прямого і зворотного зв'язку.

Ключові слова: регіональний ринок праці, робоча сила, зайнятість населення, кон'юнктура, реалізація, стратегія, ефективне функціонування.



АННОТАЦИЯ

Жилина М.В. Повышение эффективности функционирования регионального рынка труда.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.07 - демография, экономика труда, социальная экономика и политика. - Институт экономико-правовых исследований НАН Украины, Донецк, 2010.

Диссертация посвящена решению актуальной научной задачи по достижению максимально возможного уровня занятости экономически активного населения в масштабах отдельной области на основании теоретического обобщения, анализа практики и методического обоснования методов по повышению эффективности функционирования регионального рынка труда.

В первом разделе диссертационной работы получило дальнейшее развитие функционирование регионального рынка труда, под которым предложено понимать внешнее проявление (изменение) его свойств, вызванное наличием устойчивых и сущностных связей (определяемых влиянием соответствующих экономических законов) и зависимостей между численностью экономически активного населения и количеством реально существующих рабочих мест, наблюдаемых в системе социально-трудовых отношений. Определены роль и место движущих сил регионального рынка труда, зависящих от характера прихода на рынок и ухода с него основных субъектов (начиная с профессиональной подготовки и заканчивая выходом на пенсию), что позволяет расширить горизонт знаний как о наличии существующих проблем, так и способах их решения. Раскрыто содержание рынка труда как механизма через выделение и конкретизацию основных его функций (стоимостной, спроса и предложения, конкуренции, перемены труда, экономии времени или повышения производительности труда и пропорциональности), что существенным образом расширило возможности отслеживания и решения проблемных задач.

Во втором разделе проведен комплексный анализ функционирования регионального рынка труда на примере Луганской области, выявлены тенденции в динамике функционирования регионального рынка труда, учитывающие конкретную форму общественной организации наемного труда в масштабах отдельной территории, которые могут быть использованы исполнительными органами государственной власти местного и регионального уровня. Получена оценка конъюнктуры регионального рынка труда, основанная на учете региональных особенностей формирования спроса и предложения (по половозрастному признаку и признаку территориальной принадлежности), что позволяет отслеживать проявления симметрии или асимметрии в спросе и предложении рабочей силы. Определены количественные и качественные оценки отдельных функций регионального рынка труда, предполагающие использование показателей соответствующей статистической отчетности, что позволяет определять степень согласования интересов участников социально-трудовых отношений.

В третьем разделе работы определены цели расширенного воспроизводства рабочей силы в масштабах области на основе выполненного прогноза изменений в структуре регионального рынка труда, что позволяет вырабатывать соответствующие стратегические решения по повышению эффективности его функционирования. Обоснован выбор стратегии эффективного функционирования регионального рынка труда, основанный на моделировании проблемной ситуации (перечне альтернатив, наборе поисковых ходов, оценках текущего состояния, результатах среднесрочного прогноза, критериях оценок и ограничений, алгоритме реализации), что позволяет встраивать ее в замкнутый цикл разработки и реализации соответствующих организационных мер. Определено содержание контроля реализации среднесрочной стратегии эффективного функционирования регионального рынка труда на основе выделения петли прямой и обратной связи, что позволяет расширять как ее (стратегии) пространственно-временные границы, так и четко контролировать ход выполнения основных функций рынка труда.

Ключевые слова: региональный рынок труда, рабочая сила, занятость населения, конъюнктура, реализация, стратегия, эффективное функционирование.



ANNOTATION

Zhylina M.V. Efficiency improvement for functioning the regional labour market. - Manuscript.

Thesis for the candidate degree in economics by specialty 08.00.07 - the demography, labour economics, social economics and policy. Institute of economic legal researches NAS of Ukraine, Donetsk, 2010.

Thesis is devoted to solving the actual scientific problem on achieving maximum probable employment level of economically active part of population within a certain area scale on the base of theoretical generalization, analyzing of practical and methodical substantiation of events on increasing of the efficiency of functioning of regional labour market. There was specified a determination for functioning the regional labour market, which has been proposed to be accepted as external reveal of its properties caused by existence of stable and essential links and dependencies between the number of economically active part of population and number of actual working seats in the system of social-labour relations. The understanding of role and place of motive forces for regional labour market is revealed depending on the peculiarities of entry the main subjects to the market and their leaving it. The labour market content is determined as mechanism through emphasizing and concretization of its main functions. The tendencies in dynamics of functioning the regional labour market are estimated, which consider the particular form of social organizations of hired labour in certain area scale. Changes of its conjuncture are established basing on the consideration of regional conditions in formation of demand and supply. Calculative methods for quantitative and qualitative estimation of separate functions of regional labour market are improved, which allow using the indexes of proper organizational methods. The goals for extended recreation of labour force within the region on the base of performed prognosis of structural and conjuncture changes in regional labour market are determined. Strategy choice for efficient functioning of regional labour market is proved, which is based on modelling the problematic situation. The content of control for realization the medium-term strategy of efficient functioning of regional labour market was determined through setting off the direct and feedback loop.

Key words: regional labour market, labour force, population's employment, conjuncture, realization, strategy, effective functioning.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Перехід до договірних відносин став визначальним чинником для формування цивілізованого ринку праці, з його атрибутивними властивостями: найманою робочою силою, безробітними, власниками засобів виробництва, попитом і пропозицією, кон'юнктурою.

Ринок праці багато хто розуміє по-своєму. Пов'язано це з тим, що ринок праці дуже часто ототожнюється з його окремими характеристиками і розуміється по-різному, чому і підходи до вирішення одних і тих же проблем пропонуються різні. Звідси виникають джерела конфлікту між бажаним і можливим. У даний час змістовна сторона ринку праці може бути зведена до п'яти основних його понять: ринок праці як система, ринок праці як сфера, ринок праці як простір, ринок праці як механізм і ринок праці як інструмент. Керуючись своїми міркуваннями, одні дослідники віддають перевагу пошуку рішень, що стосуються ринку праці як системи, інші - як сфери, треті - як простору і так далі. Уявлення про ринок праці як механізм функціонування на сьогоднішній день є найменш опрацьованим і заслуговує пильнішої уваги з боку дослідників. Дана обставина перетворює механізм функціонування ринку праці в самостійний предмет дослідження економічних процесів у галузі соціально-трудових відносин.

Розгляд регіонального ринку праці як механізму функціонування можливий на основі виділення та оцінки наступних його основних функцій, а саме: а) вартісної, б) попиту й пропозиції, в) конкуренції, г) зміни праці, д) економії часу або підвищення продуктивності праці, е) пропорційності. Кількісна й якісна оцінка (вираз) кожної з вказаних функцій дозволяє визначити характер функціонування регіонального ринку праці та з'ясувати, наскільки він (ринок) забезпечує ефективне використання робочої сили в масштабах окремих територій.

Відсутність широкого використання методів, спрямованих на підвищення ефективності функціонування регіонального ринку праці, обумовила необхідність розв'язання наукового завдання по досягненню максимально можливого рівня зайнятості економічно активного населення в масштабах окремої області, що визначило актуальність обраної теми, її структуру та напрями дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до планів науково-дослідних робіт Інституту економіко-правових досліджень НАН України у межах тем: “Методологія економічної діагностики розвитку територій (регіонів)” (ДР № 0105U008666), де здобувачем здійснено теоретичне узагальнення наукових положень, емпіричну перевірку виявлених тенденцій і закономірностей та розроблено заходи по підвищенню ефективності функціонування регіонального ринку праці; “Економічна діагностика розвитку регіонів України” (ДР № 0109U001027), у рамках якої здобувачем обґрунтовано пропозиції по підвищенню ефективності функціонування регіонального ринку праці (на прикладі Луганської області).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи було визначено досягнення максимально можливого рівня зайнятості економічно активного населення в масштабах окремої області на основі теоретичного узагальнення, аналізу практики та методичного обґрунтування заходів по підвищенню ефективності функціонування регіонального ринку праці.

Для досягнення поставленої мети в роботі виділено і розв'язано такі завдання:

розкрито сутність і особливості регіонального ринку праці;

визначено рушійні сили регіонального ринку праці;

з'ясовано зміст основних функцій регіонального ринку праці;

виявлено тенденції динаміки функціонування регіонального ринку праці;

оцінено кон'юнктуру регіонального ринку праці;

встановлено зміни в основних властивостях регіонального ринку праці;

складено прогноз змін у структурі регіонального ринку праці;

обґрунтовано вибір можливої стратегії ефективного функціонування регіонального ринку праці;

забезпечено організацію контролю реалізації стратегії ефективного функціонування регіонального ринку праці.

Об'єктом дослідження стали процеси зайнятості (працевлаштування, звільнення) населення в реальному секторі економіки області.

Предметом дослідження слугували наукові методи забезпечення (підвищення ефективності) функціонування регіонального ринку праці.

Методи дослідження. Методологічну базу виконаного дослідження склали наступні методи наукового пізнання: логічної абстракції, системний підхід, аналізу і синтезу, аналогії (для проведення семантичного аналізу визначень понять “ринок праці”, “ринок робочої сили”, “ефективність ринку праці”); статистичні методи - індексний, відносних і середніх величин, показники динаміки (для аналізу тенденцій розвитку ринку праці в регіоні); метод системи національних рахунків і метод логічної абстракції (для аналізу відтворювальних процесів і характеристики рівня зайнятості населення в економіці області); економіко-математичне моделювання (для емпіричної перевірки результатів функціонування ринку праці в регіоні та наукового обґрунтування заходів по підвищенню його ефективності).

Теоретичною основою дисертаційної роботи стали праці вчених-економістів, присвячені дослідженню та розв'язанню проблемних питань ринків праці. Серед вітчизняних авторів можна назвати: Богиню Д.П., Борецьку Н.П., Брюховецьку Н.Ю., Василенка В.М., Волкову О.В., Гриньову В.М., Грішнову О.А., Кліяненка Б.Т., Колота А.М., Кратта О.А., Онікієнка В.В., Перерву П.Г., Петрову І.Л., Швець І.Б. Серед зарубіжних авторів можна виділити: Вишневську Н.Т., Генкіна Б.М., Колосову Р.П., Маркса К., Матрусову Т.З., Маршала А., Мелікьяна Г.Г., Сміта А. та ін.

Нормативну базу виконаного дослідження склали державні нормативно-правові акти. Інформаційну та емпіричну базу дослідження склали офіційні дані Державного комітету статистики України, Головного управління статистики в Луганській області про стан ринку праці, про економічну активність населення. Для виконання економіко-математичних розрахунків використовувався програмний продукт Microsoft Excel.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці комплексу науково-методичних положень, заснованих на теоретичному узагальненні, аналізі практики та методичному обґрунтуванні заходів по підвищенню ефективності функціонування регіонального ринку праці для досягнення максимально можливого рівня зайнятості економічно активного населення в масштабах окремої області.

Основні результати наукового дослідження, що характеризують його наукову новизну, полягають у такому:

вперше:

обґрунтовано вибір стратегії ефективного функціонування регіонального ринку праці, заснований на моделюванні проблемної ситуації (переліку альтернатив, наборі пошукових ходів, оцінках поточного стану, результатах середньострокового прогнозу, критеріях оцінок і обмежень, алгоритмі реалізації), що дозволяє вбудовувати її в замкнутий цикл розробки і реалізації відповідних організаційних заходів;

визначено зміст контролю реалізації середньострокової стратегії ефективного функціонування регіонального ринку праці на основі виділення петлі прямого і зворотного зв'язку, що дозволяє розширювати її (стратегії) просторово-часові межі та чітко контролювати хід виконання основних функцій ринку праці;

удосконалено:

методи виявлення тенденцій динаміки функціонування регіонального ринку праці, які враховують конкретну форму суспільної організації найманої праці в масштабах окремої території, що дозволяє отримувати точнішу оцінку як стану, так і змін основних його частин (сукупного та поточного регіональних ринків праці);

підходи до оцінки кон'юнктури регіонального ринку праці, засновані на урахуванні регіональних особливостей формування попиту й пропозиції (за статевою ознакою та ознакою територіальної приналежності), що дозволяє відстежувати прояви симетрії або асиметрії в попиті та пропозиції робочої сили;

прийоми розрахунків кількісних і якісних оцінок окремих функцій регіонального ринку праці, які припускають використання відповідних статистичних показників, що дозволяє визначати ступінь узгодження інтересів учасників соціально-трудових відносин;

визначення цілей розширеного відтворення робочої сили в масштабах області на основі виконаного прогнозу змін у структурі регіонального ринку праці, що дозволяє виробляти відповідні стратегічні рішення по підвищенню ефективності його функціонування;

дістало подальшого розвитку:

визначення функціонування регіонального ринку праці, під яким запропоновано розуміти зовнішній прояв (зміну) його властивостей, викликаний наявністю стійких і сутнісних зв'язків (що визначаться впливом відповідних економічних законів) і залежностей між чисельністю економічно активного населення та кількістю реально існуючих робочих місць у системі соціально-трудових відносин;

розуміння ролі і місця рушійних сил регіонального ринку праці залежно від характеру приходу на ринок і відходу з нього основних суб'єктів (починаючи з професійної підготовки і закінчуючи виходом на пенсію), що дозволяє розширити горизонт знань як про наявність існуючих проблем, так і про способи їх вирішення;

зміст ринку праці як механізму через виділення і конкретизацію основних його функцій (вартісної, попиту та пропозиції, конкуренції, зміни праці, економії часу або підвищення продуктивності праці й пропорційності), що істотним чином розширило можливості відстеження і вирішення проблемних завдань.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні положення, що захищаються в дисертації, доведені до рівня конкретних методичних рекомендацій і створюють передумови для подальшого підвищення рівня зайнятості економічно активного населення в масштабах окремої області.

До результатів, що мають практичну значущість, можна віднести:

методи виявлення тенденцій динаміки функціонування регіонального ринку праці, що враховують конкретну форму суспільної організації найманої праці в масштабах окремої території, які можуть бути використані виконавчими органами державної влади місцевого та регіонального рівня;

підходи до оцінки кон'юнктури регіонального ринку праці, які засновані на обліку регіональних особливостей формування попиту та пропозиції, які можуть бути використані органами державного управління й органами місцевого самоврядування;

прийоми отримання кількісних і якісних оцінок окремих функцій регіонального ринку праці, що припускають використання показників відповідної статистичної звітності виконавчими органами державної влади місцевого та регіонального рівня;

рекомендації по здійсненню контролю реалізації середньострокової стратегії ефективного функціонування регіонального ринку праці на основі виділення петлі прямого і зворотного зв'язку, які можуть бути використані виконавчими органами державної влади місцевого та регіонального рівня.

Результати дослідження знайшли своє практичне застосування в діяльності організацій і підприємств Луганської області: Луганського обласного центру зайнятості при розробці розділів обласної програми зайнятості населення (довідка № 30/20-2482 від 10.09.2009 р.); Алчевського міського центру зайнятості при розробці програм зайнятості населення (довідка №02/1-2431 від 11.09.2009 р.); Комунального підприємства “Алчевське житлово-експлуатаційне об'єднання” при визначенні стратегічних рішень, що стосуються формування персоналу підприємств міста (довідка №2590 від 28.08.2009 р.); Донбаського державного технічного університету МОН України при викладанні дисциплін та використанні в навчальних курсах: “Економіка праці”, “Статистика” (довідка №1907-01 від 11.09.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням, у якому викладено авторський підхід до розробки теоретичних, практичних і методичних положень і рекомендацій по підвищенню ефективності функціонування регіонального ринку праці. Основні наукові положення, висновки і рекомендації отримані автором самостійно. Внесок здобувача в наукових роботах, опублікованих у співавторстві, конкретизовано в списку праць за темою дисертації.

Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні положення, висновки та рекомендації дисертаційної роботи доповідалися і дістали схвалення на науково-практичних конференціях різного рівня: Міжнародній науково-практичній конференції “Соціально-економічний розвиток України та її регіонів: проблеми науки та практики” (м. Харків, 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми праці та соціальних технологій у промисловому регіоні: теорія та практика” (м. Луганськ, 2008 р.), VI Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених “Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (м. Тернопіль, 2009 р.), Міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції “Сучасні макроекономічні проблеми України та шляхи її вирішення” (м. Полтава, 2009 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Вісник науковця - 2009” (м. Миколаїв, 2009 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Оптимізація наукових досліджень - 2009” (м. Миколаїв, 2009 р.).

Публікації. Основні результати виконаного дослідження опубліковано у 12 наукових роботах, із них 6 - у наукових фахових виданнях, 6 - за матеріалами конференцій. Загальний обсяг публікацій становить 3,25 друк. арк., з яких особисто авторові належать 3,12 друк. арк.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Дисертаційна робота загальним обсягом 204 сторінки комп'ютерного тексту включає 59 таблиць, 5 рисунків, 1 додаток на 5 сторінках, список використаних джерел із 138 найменувань на 15 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі розкрито актуальність теми, показано об'єкт і предмет дослідження, сформульовано мету і завдання дослідження, охарактеризовано наукову новизну та практичну значимість одержаних результатів.

Розділ 1. Теоретичні основи дослідження параметрів регіонального ринку праці. У розділі викладено сутність й особливості регіонального ринку праці, визначено його рушійні сили та з'ясовано зміст основних функцій регіонального ринку праці.

Дослідженню прикладних питань функціонування регіонального ринку праці передував теоретичний аналіз відповідних явищ та процесів. Такий аналіз ґрунтувався на положеннях системного підходу. Використання останнього дозволило побудувати достовірну аргументацію для отримання відповідного наукового знання. Визначено, що під поняттям “ринок праці” розуміються: система, сфера, простір, механізм та інструмент, що не забезпечує чіткого розуміння змісту його організаційних та економічних компонент.

У ході дослідження встановлено, що до останнього часу недостатньо аргументованим є визначення ринку праці як самостійного механізму з властивими йому відповідними функціями. Ця обставина робить його актуальним і перетворює у самостійний предмет дослідження економічних процесів у сфері соціально-трудових відносин. Отримані результати теоретичного аналізу дозволили розглядати регіональний ринок праці як механізм, що забезпечує не тільки узгодження інтересів суб'єктів соціально-трудових відносин у частині співвідношення попиту та пропозиції робочої сили, але й встановлення відповідної вартісної оцінки, визначення зв'язку між витратами і результатами праці та ін. При цьому запропоновано, що під функціонуванням регіонального ринку праці необхідно розуміти зовнішній прояв (зміну) його властивостей, викликаний наявністю стійких і сутнісних зв'язків у системі соціально-трудових відносин.

Визначено, що однією з рушійних сил регіонального ринку праці виступає діалектика попиту і пропозиції робочої сили, що проявляється в існуванні різних форм зайнятості й укладанні термінових та безстрокових трудових договорів найму. Результати теоретичного аналізу кон'юнктури регіонального ринку праці дозволили встановити, що на її формування впливає суттєва кількість чинників: економічних, технічних, соціальних, політичних та ін.

Виходячи з цього актуалізується завдання відстеження динаміки параметрів регіонального ринку праці через те, що мають місце істотні структурні переміщення в чисельності економічно активного і працездатного населення, зміни його статево-вікової структури, територіальної приналежності тощо. Особливо зростає необхідність визначення можливих змін регіонального ринку праці: симетрично чи асиметрично вони відбуваються.

Встановлено, що кількісна визначеність вказаних чинників дозволяє проводити дослідження кон'юнктури регіонального ринку праці, наперед ставлячи перед дослідниками конкретні завдання. Пов'язано це з безперервною зміною ситуацій на ринку праці, коли зайнятість, як результат взаємодії сукупного попиту та сукупної пропозиції, стає, на ряду з безробіттям, визначальним моментом у функціонуванні регіонального ринку праці, і необхідністю вносити певні корективи до характеру виконання ним (регіональним ринком праці) своїх функцій.

Узагальнення теоретичних положень, що стосуються визначення стійкості та гнучкості регіонального ринку праці, дозволило визначитися з основними чинниками, що обумовлюють появу негативних тенденцій, таких як скорочення тривалості часу роботи на одному робочому місці або підвищення міграційних процесів, руйнують засади самого ринку і всю систему соціально-трудових відносин. Самоусунення державних структур від управління вказаними процесами приводить до руйнування всієї системи відтворення кваліфікованої робочої сили.

Надмірна гнучкість регіонального ринку праці викликана наявністю як мобільності робочої сили (яка виявляється через механізм міграції), так і плинності робочих кадрів (яка виявляється в надмірно високих темпах прийому-звільнення). Флексибілізація регіонального ринку праці провокує руйнівні процеси при відтворенні робочої сили і примушує шукати дієві заходи, які дозволяли б врівноважувати в його рамках попит і пропозицію робочої сили. Розбалансованість регіонального ринку праці чревата тяжкими наслідками для економіки регіону, включаючи симптоми появи депресивного стану.

Зроблено узагальнюючий висновок, що реалізація основних функцій регіонального ринку праці виявляється не лише в подальшій його диференціації (зміні структури зайнятих за окремими видами економічної діяльності), але потребує проведення детального аналізу змісту соціально-трудових процесів, визначення сценаріїв можливої зміни його характеристик, розробки і реалізації відповідних регіональних програм і т. ін.

Розділ 2. Аналіз функціонування регіонального ринку праці (на прикладі Луганської області). У розділі наведено результати виявлених тенденцій у динаміці функціонування, визначених складових кон'юнктури та встановлених змін в основних властивостях регіонального ринку праці.

У дисертаційній роботі доведено, що сукупний регіональний ринок праці як конкретна форма суспільної організації найманої праці схильний до певних змін під впливом сукупної пропозиції і сукупного попиту робочої сили. Встановлено, що, якщо сукупна пропозиція робочої сили впливає на загальний стан окремих сегментів сукупного регіонального ринку праці (за віком, статтю, місцем проживання), то сукупний попит на робочу силу формує конкретну його (ринку) структуру.

У ході дослідження виявлено, що у Луганській області має місце структуризація сукупного регіонального ринку праці. Встановлено, що протягом 2000-2003 рр. мала місце стійка тенденція до зниження чисельності економічно активного населення з середньорічними темпами падіння 1,2-2,3%. А починаючи з 2004 р. спостерігалося деяке зростання чисельності економічно активного населення зі середньорічними темпами близько 1,5%, що було викликане приходом на регіональний ринок праці робочої сили, народженої у середині 80-х років минулого століття.

Виявлені тенденції в характері функціонування сукупного регіонального ринку праці за визначений проміжок часу дозволяють стверджувати, що відбувалась певна його структуризація у напрямку збільшення сукупного попиту на робочу силу. Так, рівень економічної активності населення за 2000-2006 рр. виріс на 2,7% і склав у 2006 р. 60,2% (при цьому серед сільського населення цей показник виріс на 23,2% і склав 74,1%), а показник рівня зайнятості населення збільшився на 4,7% і склав 55,8% (серед сільського населення він виріс на 23,2% і склав 71,8%). За цей же час спостерігався деякий перерозподіл робочої сили за окремими видами економічної діяльності.

Не дивлячись на деякі зміни в чисельності зайнятого населення за видами економічної діяльності, загальна структура зайнятості не зазнала істотних змін. Як і раніше домінуючою сферою праці в економіці області залишається її виробнича сфера (а у ній - промисловість, на частку якої припадає близько 29,0% чисельності зайнятого населення), а в невиробничій сфері найбільша питома вага зайнятого населення приходиться на оптову і роздрібну торгівлю - близько 23,0%. Хоча при цьому частка матеріальної сфери в економіці області зменшилася майже на 1,8% і склала 53,3%. Ця обставина повинна бути вирішальною при визначенні шляхів і заходів можливих трансформацій на сукупному регіональному ринку праці.

Встановлено, що місткість поточного ринку праці як і раніше залишається високою, не дивлячись на значне скорочення поточної пропозиції робочої сили (зареєстрованих громадян, не зайнятих трудовою діяльністю) і збереження поточного попиту на робочу силу (вакансій). На жаль, наявний поточний попит не може повною мірою задовольнити поточну пропозицію, із-за чого значна частина робочої сили вимушена йти з офіційного ринку праці у пошуках кращого свого застосування. Результати аналізу місткості поточного ринку праці в розрізі професійних груп засвідчили про наявність двох протилежних тенденцій. З одного боку, спостерігається скорочення поточної пропозиції і поточного попиту робочої сили по групах кваліфікованих робочих у сфері матеріального виробництва, а з іншого - має місце скорочення поточної пропозиції та збільшення поточного попиту на робочу силу по інших кваліфікованих групах. Цю обставину може бути кваліфіковано як обнадійливу для подальшого підвищення ефективності функціонування регіонального ринку праці. Основною причиною збереження значних резервів місткості поточного ринку праці в регіоні є неспівпадіння інтересів власників робочої сили й умов розподілу суспільної праці, що склалися в області. Ця обставина примушує деяких громадян прикладати додаткові зусилля до пошуку відповідної роботи і відповідного заробітку.

У ході дослідження встановлено, що у статевому розрізі вирішальний вплив на зміну кон'юнктури сукупного регіонального ринку праці населення в працездатному віці надавав збіг симетрії з боку жінок і чоловіків як одночасно (2000-2001 рр. і 2003-2004 рр.), так і окремо: для чоловіків 2004-2005 рр. та жінок у 2005-2006 рр. Крім того, при підвищенні попиту і зниженні пропозиції робочої сили вирішальний вплив спричиняла асиметрична ситуація у жіночому сегменті ринку праці (у 2001-2002 рр.). У територіальному розрізі на зміну кон'юнктури сукупного регіонального ринку праці в сегменті населення в працездатному віці впливав збіг симетрії зміни структури кон'юнктури як міського (у п'яти випадках), так і сільського (у чотирьох випадках) населення.

Виявлено, що у кон'юнктурі сукупного регіонального ринку праці в розрізі вікових груп спостерігалися прямі залежності від змін у попередніх вікових групах і перенесення їх (змін) у подальші вікові групи. У кон'юнктурі сукупного регіонального ринку праці жінок у розрізі вікових груп спостерігався прямий зв'язок між змінами в пропозиції робочої сили в одній віковій групі та змінами в пропозиції робочої сили в іншій віковій групі в подальші періоди. У кон'юнктурі регіонального ринку праці чоловіків у розрізі вікових груп був видимим прямий зв'язок між зниженням попиту на робочу силу в одній віковій групі з подальшим зниженням попиту в інших вікових групах у наступні роки. У кон'юнктурі регіонального ринку праці міського і сільського населення в розрізі вікових груп були видимими ті ж тенденції, що і в цілому по структурі кон'юнктури регіонального ринку праці по вікових групах.

Зроблено висновок про те, що кон'юнктура регіонального ринку праці, як результат взаємодії попиту і пропозиції, відрізнялася нестійким характером, оскільки була схильна до впливу різних ринкових чинників. Серед таких чинників можна виділити наступні: потреби й інтереси власників робочої сили, можливості та переваги працедавців, позицію держави (її окремих інститутів) у питаннях громадської організації найманої праці.

У ході дослідження кількісні та якісні оцінки окремих властивостей регіонального ринку праці як механізму функціонування показали, що, якщо окремо кожна з основних функцій забезпечить різною мірою узгодження інтересів найнятих робітників і працедавців у частині ефективного використання робочої сили (одні функції реалізуються краще, інші - менш ефективно), то в цілому регіональний ринок праці не цілком справляється зі своїм призначенням і не повною мірою забезпечує залучення до процесу суспільного виробництва значні за своїми розмірами обсяги робочої сили (що в сучасних умовах економічного і соціального розвитку є чи не вирішальною обставиною поступального зростання основних економічних показників в області).

У роботі зроблено висновок відносно того, що отримані кількісні оцінки окремих функцій регіонального ринку праці свідчать про те, що він як механізм має відповідний потенціал щодо забезпечення відповідного узгодження інтересів учасників соціально-трудових відносин, забезпечення відповідної міри ефективного використання (за існуючих організаційних, економічних, технічних і правових умов) робочої сили та можливостей бути деякою консолідуючою силою у процесах суспільного її відтворення.

Розділ 3. Обґрунтування пропозицій по підвищенню ефективності функціонування регіонального ринку праці. У розділі виконано прогноз змін у структурі регіонального ринку праці, обґрунтовано вибір стратегії ефективного функціонування регіонального ринку праці та забезпечено організацію контролю її реалізації.

У роботі встановлено, що разом з оцінкою функціонування регіонального ринку праці прогноз можливих змін основних його параметрів (до яких відносяться структура і кон'юнктура) є важливим інструментом по забезпеченню підвищення його ефективності. Особливо, коли йдеться про екстенсивну адаптацію робочої сили до потреб суспільного виробництва, без чого не можна поки що обійтися на сучасному етапі становлення нових економічних відносин, заснованих на договірних засадах. При цьому, як правило, можливе використання інерційного та мобілізаційного сценаріїв розвитку регіонального ринку праці дозволяє з високим ступенем точності прогнозувати можливі результати й наслідки його функціонування.

Отримані у ході дослідження результати прогнозу змін структури регіонального ринку праці засвідчили про те, що в перспективі основні переміщення можуть відбутися за рахунок змін у структурі сукупної робочої сили. Досить висока вірогідність подальшого перевищення темпів зниження попиту робочої сили над темпами зниження її пропозиції. Особливо для сільського населення і жіночого сегменту регіонального ринку праці. У даному випадку можливе виникнення складної ситуації на регіональному ринку праці. Тим паче, що економічний потенціал області, що сформувався, характеризується високою інерційністю та поки що не здатний розвернутися за вектором ринкових перетворень.

Отримані результати прогнозу кон'юнктури регіонального ринку праці вказують на високу вірогідність того, що найближчим часом може відбутися її зниження. Основними чинниками зниження кон'юнктури регіонального ринку праці, швидше за все, можуть стати зменшення загальної чисельності працездатного населення, зміни в пропорціях цієї чисельності за віковими групами в розрізі статевої приналежності і за місцем проживання. Про це можуть свідчити факти наявності симетричності в темпах зміни (темпах падіння) кон'юнктури регіонального ринку праці за окремими віковими групами і чисельності працездатного населення в цілому.

Обґрунтовано, що підвищення ефективності функціонування регіонального ринку праці може досягатися за допомогою розробки відповідної регіональної соціальної політики, а її реалізація забезпечуватися через обґрунтування відповідної середньострокової стратегії ефективного функціонування регіонального ринку праці.

Запропоновано, щоб при розробці середньострокової стратегії ефективного функціонування регіонального ринку праці повною мірою враховувалися два моменти можливої траєкторії його розвитку. По-перше, необхідно брати до уваги тип відтворення робочої сили, що склався, і зміст соціально-трудових відносин на території даного регіону. По-друге, повинна враховуватися можлива зміна технологічного та інформаційного рівнів господарювання в регіоні. У цьому випадку сенс стратегії ефективного функціонування регіонального ринку праці полягатиме у формуванні такої системи соціально-економічних відносин, яка дозволить направляти інвестиції в людський капітал, у перспективні сектори, де існують передумови для нарощування конкурентних переваг.

На рис. 2 показано замкнутий цикл розробки середньострокової стратегії ефективного функціонування регіонального ринку праці. Тим самим забезпечено системний характер її формування і змодельована проблемна ситуація, що припускає наявність можливих альтернатив і допускає вибір варіантів її реалізації.

У дисертаційній роботі стратегія представлена як складна динамічна система, ефективність якої залежить як від внутрішніх механізмів формування та реалізації, так і від способів взаємодії із зовнішнім середовищем.

Для надання завершеності механізму підвищення ефективності функціонування регіонального ринку праці у дисертації визначено складові контролю за реалізацією відповідної стратегії. Цей контроль представлено як деяку сукупність дій, направлених на досягнення поставлених у ній головної і другорядних цілей. При цьому він за своєю суттю є петлею прямого і зворотного зв'язку, що забезпечує відповідні оцінки змін: з одного боку, на основі аналізу інформації про те, що потрібно зробити для виконання місії регіонального ринку праці, а з іншою, на основі аналізу інформації про те, що заважає виконанню місії регіонального ринку праці і що треба використовувати для її досягнення.

З урахуванням вказаної петлі в роботі запропоновано основні параметри такого контролю. Контроль реалізації стратегії ефективного функціонування регіонального ринку праці диференційований у просторово-часовому вимірі. За часом такий контроль може виступати як безперервний або дискретний, при цьому до останнього основними вимогами є: вибірковість, своєчасність, оперативність і гнучкість.

У просторі такий контроль може бути представлений як суцільний та як вибірковий. Визначено, що контроль реалізації стратегії повинен відповідати певним параметрам, серед яких виділені: властивості, види (ознаки), риси і міра. Розглянуто основні нормативи, під якими можуть виступати окремі конкретні цілі стратегії.

Ці нормативи представлені в розрізі основних функцій, які виконує регіональний ринок праці як особливий механізм узгодження інтересів найнятих робітників, працедавців, держави і профспілок. Використання вказаних нормативів дозволяє тримати під постійним контролем увесь спектр соціально-трудових відносин у регіоні.

Зроблено висновок відносно того, що викладені організаційні засади контролю реалізації стратегії ефективного функціонування регіонального ринку праці дозволяють розглядати його не лише як систему, але й як процес спостереження та регулювання окремих видів діяльності (цілей і задач), спрямованих на забезпечення стрункості як за формою, так і за змістом самої стратегії. Завдяки чому регіональний ринок праці як специфічний механізм функціонування забезпечує узгодженість взаємозв'язків між усіма учасниками соціально-трудових відносин (найманими працівниками, роботодавцями, державою та професійними спілками).



ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі запропоновано вирішення актуального наукового завдання по досягненню максимально можливого рівня зайнятості економічно активного населення в масштабах окремої області на основі теоретичного узагальнення, аналізу практики і методичного обґрунтування заходів по підвищенню ефективності функціонування регіонального ринку праці.

Висновки і результати, отримані у ході виконання наукових досліджень, можуть бути зведені до наступних моментів.

1. Обґрунтована авторська позиція щодо того, що під функціонуванням регіонального ринку праці необхідно розуміти зовнішній прояв (зміни) його властивостей, викликаний наявністю стійких і сутнісних зв'язків (визначених впливом відповідних економічних законів) і залежностей між чисельністю економічно активного населення і кількістю реально існуючих робочих місць у системі соціально-трудових відносин. Таким чином, отримав подальший розвиток термінологічний апарат, вживаний при теоретичних дослідженнях (узагальненні, аналізі і оцінці) соціально-трудових відносин, що складаються на регіональному ринку праці.

2. Поглиблено знання як про причини виникнення, наявність існуючих регіональних проблем зайнятості, так і способи їх вирішення. Встановлено, що в основі таких проблем лежить характер приходу на ринок і відходу з нього основних суб'єктів (починаючи з професійної підготовки і закінчуючи виходом на пенсію). Серед основних чинників, що впливають на сукупний попит на робочу силу, виділені як техніко-економічні, що витікають з особливостей використання робочої сили в певних умовах функціонування суспільного виробництва (технічної оснащеності робочих місць, використання досягнень науково-технічного прогресу та ін.), так і чисто економічні, обумовлені станом інституційного середовища (податкової системи, способів формування коштів на оплату та ін.). Тим самим, отримала подальший розвиток аргументація щодо місця і ролі рушійних сил регіонального ринку праці.

3. Виявлено можливості як відстеження, так і вирішення проблемних ситуацій на регіональному ринку праці, що забезпечені за рахунок виділення і конкретизації основних його функцій, а саме: а) вартісної, відповідно до якої робоча сила отримує свій грошовий (ціновий) вираз; б) попиту і пропозиції, згідно з якою забезпечується процес працевлаштування і вивільнення конкретної робочої сили відповідно до її якісних і кількісних характеристик; в) конкуренції, що забезпечує зайнятість робочої сили з як найкращими професійно-кваліфікаційними характеристиками; г) зміни праці, відповідно до якої робоча сила, користуючись досягненнями в науці і техніці, дістає можливості переходити від одного виду праці до іншого, від одного виду економічної діяльності до іншого; д) економії часу або підвищення продуктивності праці, згідно з якою досягається зниження витрат робочого часу на виробництво як одиниці товару, так і всього обсягу виробництва; е) пропорційності, що забезпечує зайнятість робочій силі і поліпшення суспільного розподілу праці шляхом її використання в окремих видах економічної діяльності. Дані обставини дозволяють істотним чином розширити розуміння ринку праці як механізму.

4. Доведено, що для точнішої оцінки як стану, так і змін основних частин регіонального ринку праці (сукупного і поточного) необхідно враховувати конкретну форму суспільної організації найманої праці в масштабах окремої території (у розрізі видів економічної діяльності). Виявлено, що проявом незбалансованості сукупної пропозиції і сукупного попиту на регіональному ринку праці виступає наявність незайнятого населення, величина якого найбільшою мірою залежить від характеру стану міського населення. Встановлено, що ємність поточного регіонального ринку праці залишається досить великою, але при цьому зміщена у бік поточної пропозиції, що не дозволяє ефективно задовольняти всіх, хто потребує працевлаштування. Отримані результати аналізу емпіричних даних, що характеризують регіональний ринок праці, стали можливими завдяки вдосконаленню способів виявлення тенденцій його динаміки.

5. Отримані результати аналізу функціонування ринку праці Луганської області засвідчили про те, що його кон'юнктура характеризує певну незмінність структури регіонального ринку праці. Встановлено, що відстежувати прояви симетрії або асиметрії в попиті і пропозиції робочої сили можливо на основі урахування регіональних особливостей формування попиту і пропозиції (за статевою ознакою і ознакою територіальної приналежності). Доведено, що симетрія забезпечує зберігання регіонального ринку праці, у той час, коли асиметрія його руйнує. Виявлено, що поки що домінуючою залишається симетрія в попиті і пропозиції робочої сили. Однак, по окремих групах в окремі періоди часу стала проявлятися асиметрія: особливо це стосується жінок (вікова група 25-29 років), чоловіків (вікові групи 25-29 років, 30-39 років і 50-59 років), міського населення (40-49 років) і сільського населення (25-29 років). Таким чином, удосконалення підходів до оцінки кон'юнктури регіонального ринку праці дозволило точніше його структурувати і побачити джерела появи можливих деструктивних процесів.

6. Виконаний аналіз реалізації основних функцій регіонального ринку праці як механізму дозволив визначити характер його функціонування і з'ясувати, наскільки він забезпечує ефективне використання робочої сили. Кожна з основних функцій регіонального ринку праці отримала свій кількісний і якісний вираз. Встановлено, що це дозволяє визначати ступінь узгодження інтересів учасників соціально-трудових відносин. При цьому кожна окремо функція регіонального ринку праці зв'язана з певним збільшенням відповідних оцінок, що може бути пояснено певним підвищенням ефективності його функціонування. Доведено, що вдосконалення прийомів розрахунків кількісних і якісних оцінок окремих функцій регіонального ринку праці можливо на основі використання показників відповідної статистичної звітності.

7. Запропоновано при розробці відповідних стратегічних рішень по підвищенню ефективності функціонування регіонального ринку праці використовувати результати прогнозу змін в його структурі та кон'юнктурі. При цьому методична схема розробки прогнозу можливої зміни регіонального ринку праці припускає: по-перше, визначення сукупної пропозиції і сукупного попиту на робочу силу (як економічно активного населення, так і в працездатному віці) у розрізі статі (жінки і чоловіки), а також місцевості їх мешкання (міське і сільське населення); по-друге, визначення структури сукупного попиту (працездатне населення) і структури зайнятості населення по видах економічної діяльності. Встановлено, що найбільш прийнятною і точною виступає лінійна залежність, що описує можливі зміни основних параметрів регіонального ринку праці, виходячи з наявності динамічних рядів, що склалися. Тим самим було визначено цілі розширеного відтворення робочої сили в масштабах області, а отримані в результаті такого прогнозу показники було покладено в обґрунтування стратегії ефективного функціонування регіонального ринку праці.

8. Виявлені закономірності функціонування регіонального ринку праці дозволили підійти до вибору і розробки відповідної стратегії, направленої на підвищення його ефективності. Запропоновано, щоб сенс вказаної стратегії полягав у формуванні таких соціально-трудових відносин, які б сприяли спрямуванню інвестицій у нарощування людського капіталу, в перспективні сектори реальної економіки, для забезпечення нарощування конкурентних переваг. Як основний інструмент формування стратегії ефективного функціонування регіонального ринку праці запропоновано використовувати модель, що описує проблемну ситуацію, яка містить у собі перелік можливих альтернатив, набір пошукових ходів, оцінки поточного стану, результати середньострокового прогнозу, критерії оцінок і обмежень, алгоритми реалізації відповідних мір. Тим самим розробка, а також реалізація вказаної стратегії складуть замкнутий цикл відповідних організаційних мір і процесів.

...