Інвестиційно-інноваційне забезпечення ефективного функціонування зернопродуктового підкомплексу України

Размещено на http://allbest.ru

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Інвестиційно-інноваційне забезпечення ефективного функціонування зернопродуктового підкомплексу України

Загальна характеристика роботи

економічний зернопродуктовий інвестиційний проект

Актуальність теми. Інвестиційно-інноваційне забезпечення ефективного функціонування зернопродуктового підкомплексу України нині є однією з найактуальніших проблем розвитку усього агропромислового комплексу держави. Це зумовлено тією надзвичайно важливою роллю, яку відіграють зерно і продукти його переробки у стратегічному розвитку національної економіки. По-перше, продукція зернопродуктового підкомплексу забезпечує продовольчу безпеку держави і може бути вагомим важелем впливу на світову економіку. По-друге, його формотворчим елементом є зернове господарство, що забезпечує створення продовольчого і фуражного фондів країни. Виробництвом зерна зайнято майже 70 тис. підприємств та організацій в усіх сільськогосподарських регіонах України. Для сільських товаровиробників воно є основним джерелом прибутку, що дає змогу забезпечити просте чи розширене відтворення аграрної сфери.

В основі ефективного розвитку зернопродуктового підкомплексу лежить система взаємовідносин між сільськогосподарськими товаровиробниками, переробними підприємствами й організаціями, що займаються реалізацією зерна і продуктів його переробки. Механізм економічних взаємовідносин, як сукупність форм та методів функціонування й регулювання спрямований на раціоналізацію виробничої системи, досягнення стабільних показників ефективності функціонування, що надало б можливість залучення нових досягнень та розробок в діяльність виробників та переробників зернопродукції.

В умовах прискорення процесiв свiтової iнтелектуалiзацiї саме новiтнi технологiї стають тiєю основою, яка визначає сучасне виробництво, форми його органiзацiї та управлiння, надає можливiсть досягнення конкурентних переваг для успішної діяльності того чи іншого суб'єкта господарювання, визначає питання якісного й ефективного його розвитку. Розвиток підприємств зернопродуктового підкомплексу на інноваційній основі є передумовою підвищення конкурентоспроможності продукції, що виробляється, сприяє збільшенню інвестиційних надходжень, вирішенню проблеми зайнятості населення, формуванню виробничої, ринкової й інвестиційної інфраструктури.

Проблеми розвитку зернопродуктового підкомплексу знайшли широке відображення в працях: С.С. Бакая, В.І. Бойка, Ю.П. Воскобойніка, В.М. Ганганова, О.Ю. Єрмакова, М.Г. Лобаса, І.І. Лукінова, Л.О. Мармуль, О.В. Овсянікова, В.Л. Перегуди, М.Я. Полоцького, О.О. Сторожука, П.Т. Саблука, О.К. Слюсаренка, В.С. Уланчука, І.І. Червена та ін. Але, незважаючи на ці вагомі розробки, потребують поглибленого дослідження питання ефективного функціонування зернопродуктового підкомплексу на інноваційно-інвестиційній основі з урахуванням новітніх досліджень та організаційно-економічних змін у функціонуванні агропромислового комплексу.

Проблемі економічної ефективності інвестицій в агропромисловому комплексі присвячені роботи багатьох вітчизняних вчених. Чільне місце серед них займають О.М. Голованов, С.О. Гуткевич, І.Й. Дорош, М.Я. Дем'яненко, М.І. Кісіль, О.В. Мертенс, Г.М. Підлісецький, О.М. Шестопаль та ін. Щодо інноваційної діяльності, то вона досліджується в працях В.П. Александрова, Ю.М. Бажала, А.С. Гальчинського, В.М. Гейця, С.С. Герасимчука, П.Н. Завлiної, М.І. Крупка, А.Я. Кузнєцова, О.О. Лапко, В. Г. Мединського, Б.Й. Пасхавера, В.М. Петрова, В.П. Семиноженка, Н.М. Сіренко, В.П. Ситника, В.М. Трегобчука, Р.А. Фатхутдiнова, Л.І. Федулової, Й. Шумпетера, О.В. Шубравської, М. Г. Чумаченка та ін. Втім особливо актуальним в сучасних умовах господарювання в контексті постійних змін, що відбуваються у функціонуванні зернопродуктового підкомплексу, є обґрунтування теоретичних, методологічних та організаційно-прикладних засад його інвестиційно-інноваційного забезпечення. Це й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження, його мету і завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконувалися згідно з тематикою наукових досліджень Навчально-наукового інституту бізнесу Національного університету біоресурсів і природокористування України, як складова теми „Вдосконалення організаційно-економічного механізму господарювання в агропромисловому виробництві” (номер державної реєстрації 0106U007383) і базуються на Державній цільовій програмі “Зерно 2008?2015”. Основні положення та результати дисертаційного дослідження покладені в основу Регіональної програми „Зерно Вінниччини”.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних і прикладних засад та опрацюванні практичних пропозицій щодо інвестиційно-інноваційного забезпечення ефективного функціонування зернопродуктового підкомплексу.

Поставлена мета передбачає виконання наступних завдань:

? узагальнити теоретичні засади функціонування й інвестиційно-інноваційного забезпечення зернопродуктового підкомплексу України;

? розробити методологічні основи інвестиційно-інноваційного забезпечення ефективного функціонування зернопродуктового підкомплексу;

? здійснити аналіз інформаційного забезпечення інвестиційно-інноваційної діяльності;

? обґрунтувати методичні підходи до аналізу економічної ефективності інноваційної діяльності;

? виявити особливості розвитку та ресурсного забезпечення зерновиробництва в Україні;

? здійснити оцінку тенденцій та сучасного стану інноваційно-інвестиційного забезпечення зернопродуктового підкомплексу України;

? визначити ефективність функціонування зернопродуктового підкомплексу за поглиблення ринкових відносин;

? обґрунтувати організаційно-економічний механізм інвестиційно-інноваційного забезпечення зернопродуктового підкомплексу;

? розробити систему заходів щодо удосконалення державного регулювання й підтримки інноваційного розвитку зернопродуктового підкомплексу України;

? сформувати на основі кластеризації регіонів України оптимальну структуру зон інвестиційно-інноваційного забезпечення зернопродуктового підкомплексу;

? визначити заходи економічного стимулювання екологічної безпеки ефективного зерновиробництва;

? обґрунтувати пропозиції щодо підвищення ефективності функціонування зерновиробничих підприємств на інноваційній основі.

Об'єктом дослідження є процес інвестиційно-інноваційного забезпечення, розвитку, регулювання та організаційно-економічні особливості формування й ефективного функціонування зернопродуктового підкомплексу України.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних і практичних аспектів інвестиційного забезпечення ефективного функціонування зернопродуктового підкомплексу України на інноваційній основі.

Методологія і методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання та системно-комплексний підхід до вивчення ефективності функціонування зернопродуктового підкомплексу, формування інвестиційного потенціалу, інноваційного забезпечення розвитку підкомплексу, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених. Дослідження базується на врахуванні відповідних законодавчих та нормативних актів з питань інвестиційної й інноваційної діяльності. Прикладні аспекти розвитку зернопродуктового підкомплексу досліджувалися на основі чинного нормативно-правового забезпечення.

Для виконання завдань дисертації використовувались такі методи економічних досліджень: абстрактно-логічний (формування теоретичних узагальнень і висновків), монографічний (вивчення досвіду функціонування підприємств зернопродуктового підкомплексу), економіко-статистичний, розрахунково-конструктивний, графічний (аналіз тенденцій та прогнозування розвитку зерновиробництва на перспективу), стохастичний аналіз (кластеризація регіонів за показниками інвестиційно-інноваційного забезпечення); економіко-математичний (розробка інноваційної моделі розвитку зернопродуктового підкомплексу України). Обробка матеріалів дослідження здійснювалася з використанням сучасних інформаційних технологій та програм.

Інформаційною базою дослідження були: Закони України, Укази Президента України, акти Верховної Ради України, накази Міністерства аграрної політики України, офіційні звітні матеріали Державного комітету статистики України, матеріали статистичних збірників, дані Міністерства аграрної політики України, оперативна інформація обласних управлінь агропромислового розвитку, фахові літературні джерела, особисті спостереження автора, опрацьовані в дисертації спеціальні методичні підходи до виконання теми досліджень.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних та організаційно-практичних засад інвестиційно-інноваційного забезпечення зернопродуктового підкомплексу й розробки напрямків підвищення ефективності його функціонування.

Основними результатами дослідження, які характеризують його новизну є наступні:

вперше:

– теоретично опрацьовано й запропоновано методологію обґрунтування стратегічних орієнтирів інвестиційно-інноваційного забезпечення ефективного функціонування зернопродуктового підкомплексу, що містить розробку методологічних засад функціонування підкомплексу на інвестиційно-інноваційній основі, інформаційне забезпечення інвестиційно-інноваційної діяльності, системний підхід до оцінки ефективності інвестиційних проектів й методичних підходів до аналізу економічної ефективності інноваційної діяльності;

– розроблено наукову концепцію інвестиційного забезпечення виробників зерна, що передбачає створення інвестиційного позичкового фонду за рахунок виділених урядом коштів із державного бюджету (виділення їх окремим рядком) або емісії; цільове використання наявних коштів для розвитку зернового виробництва, а також поступове створення і накопичення власного інвестиційного потенціалу сільського господарства; створення консолідованого інвестиційного фонду;

– сформовано оптимальну структуру зон інвестиційно-інноваційного забезпечення зернопродуктового підкомплексу України на основі кластеризації регіонів, за показниками виробничо-економічної діяльності та інвестиційно-інноваційного забезпечення зернопродуктового підкомплексу, які об'єднано в групи за рівнем виробництва, маркетингу та інвестиційно-інноваційної діяльності, виділено блоки фінансової підтримки та результатів інноваційної діяльності;

удосконалено:

- методичні підходи до аналізу факторів ефективності функціонування зернопродуктового підкомплексу шляхом віднесення до найсуттєвіших з них таких, як: стратегічне значення продукції; структурованість обігу; біологічні вимоги до продукції; незбалансованість пропозиції та попиту; зональний характер виробництва, що зумовлює вимоги до здійсненого розподілу зазначених чинників на групи: загальноекономічного, регіонального і господарського рівнів;

- методологічні основи побудови ефективної системи управління інвестиційними проектами на базі застосування інтегральних показників за умови обмежених фінансових ресурсів;

- концептуальні засади організаційно-технологічних зв'язків у зернопродуктовому підкомплексі і визначено етапи щодо забезпечення їх реалізації, а саме: проведення маркетингових досліджень; попереднє визначення обсягів зерна необхідного виду; укладання контрактів з продавцями зерна; проведення технологічних, фінансово-економічних, соціальних, санітарних, екологічних заходів; організація приймання зерна в державний, регіональні фонди; заходи щодо реалізації продукції;

- механізм інвестиційно-інноваційного забезпечення зернопродуктового підкомплексу на основі визначення організаційно-економічних особливостей його розвитку, що містить низку таких заходів, як: формування інноваційного потенціалу, застосування кластерного підходу, створення конкурентних переваг, регіональних факторів виробництва, поглиблення господарської та зональної спеціалізації, формування ефективних джерел інвестицій;

дістало подальшого розвитку:

- механізм взаємозв'язку державного регулювання ринку зерна та ринкових методів продажу, рівня розвитку експортно-імпортних відносин України на зерновому ринку та їхнє фінансово-кредитне регулювання, зокрема митно-тарифне, як засіб захисту економічних інтересів суб'єктів ринку зерна;

- класифікація і розподіл факторів ефективності функціонування зернового ринку, формування їх за окремими ознаками, а саме: за динамікою попиту та пропозиції; формування цін; за призначенням; розвитком інфраструктури;

- модель купівлі-продажу зерна на електронній біржі, як напрямок інвестиційного забезпечення зерновиробників (визначення складу учасників електронних торгів, змісту їх економічних інтересів та системи взаємодії між ними);

- механізм економічного стимулювання екологічної безпеки ефективного зерновиробництва на інноваційній основі, що передбачає інвестиційне забезпечення біологізації виробництва, ресурсозберігаючі технології, територіальну спеціалізацію, концентрацію виробництва, оптимізацію землекористування, сортооновлення, дотримання балансу еколого-економічної ефективності вирощування зернових культур;

- обґрунтування напрямків реалізації інноваційної моделі розвитку зернопродуктового підкомплексу через удосконалення соціально-економічних відносин; виробничої та соціальної інфраструктури; покращення екологічних умов виробництва; застосування ресурсозберігаючих технологій; оновлення, поповнення і модернізацію технічної бази; розробку дієвої системи інвестиційного забезпечення.

Практичне значення одержаних результатів. Проведені дослідження складають потенційну основу наукових положень і висновків щодо розвитку й ефективного функціонування зернопродуктового підкомплексу. За результатами дослідження сформульовані пропозиції щодо реалізації механізму інвестиційно-інноваційного забезпечення ефективного функціонування зернопродуктового підкомплексу України. Практична цінність отриманих результатів полягає у можливості їх використання в діяльності організаційних структур зернопродуктового підкомплексу на різних рівнях. Розроблені автором пропозиції можуть бути використані Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Міністерством аграрної політики при розробці законодавчих та нормативних актів, що регулюють аспекти розвитку зернопродуктового підкомплексу.

Пропозиції автора щодо удосконалення методологічних аспектів ефективного функціонування зернопродуктового підкомплексу, методики побудови ефективної системи управління інвестиційними проектами прийняті Міністерством аграрної політики України для втілення у практичну діяльність (довідка № 38-18-10 / 5987 від 26.01.10 р.). Наукові розробки щодо перспектив розвитку зерновиробництва та пропозиції щодо активізації інвестиційних процесів використані Головним управлінням агропромислового розвитку Вінницької обласної державної адміністрації при розробці Регіональної програми „Зерно Вінниччини” (довідка № 01-1 - 34 - 5151 від 03.09.09 р.). Рекомендації щодо формування інвестиційного потенціалу у зернопродуктовому виробництві використані Головним управлінням агропромислового розвитку Тернопільської обласної державної адміністрації у Регіональній програмі зерновиробництва на період до 2015 р. (довідка № 01-5 - 12 - 5317 від 16.09.09 р.). Знайшли практичне втілення напрямки вдосконалення інвестиційного забезпечення підприємств зернопродуктового підкомплексу на базі інноваційної моделі розвитку Хмільницького району Вінницької області (довідка № 01-01-13-1718 від 03.09.09 р.). Запропонована система організаційно-економічних заходів, спрямованих на забезпечення якісного стану зерна відповідно до вимог європейських стандартів та рекомендації щодо вдосконалення механізму поставок сировини на елеваторне господарство, використана ТОВ „Липовецьке” (довідка № 281 від 13.11.09 р.).

Теоретичні положення та інформаційно-аналітична база досліджень знайшли практичне застосування в навчальному процесі Вінницького інституту економіки Тернопільського національного економічного університету під час викладення дисциплін „Інвестиційна діяльність підприємства”, „Економіка та організація інноваційної діяльності” (довідка № 074/1 від 21.05.10 р.) та Ужгородського національного економічного університету при викладенні дисциплін „Інвестиційна діяльність підприємства”, „Економіка та організація інноваційної діяльності”, „Інвестиційний менеджмент” (довідка № 01-10/2260 від 17.01.10 р.).

Особистий внесок здобувача. Основні положення, висновки та пропозиції дисертації сформульовано й обґрунтовано автором особисто. Матеріали наукових статей, підготовлених у співавторстві, використані у дисертації лише у частині, яка належить особисто здобувачу.

Апробація результатів досліджень. Основні положення, наукові результати та практичні розробки дисертації доповідалися та обговорювалися на: Всеукраїнській науково-практичній конференції вчених, викладачів та практичних працівників (Вінниця, 2004); ІІІ всеукраїнській науково-практичній конференції вчених, викладачів та практичних працівників (Вінниця, 2006); II міжнародній науково-практичній конференції „Освіта і наука в умовах глобальних викликів” (Сімферополь?Судак, 2009); XIII міжнародній науково-практичній конференції „Фінанси України” (Дніпропетровськ, 2009); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Оптимізація наукових досліджень - 2009” (Миколаїв, 2009); Міжнародній науково-практичній конференції „Інвестиційні пріоритети епохи глобалізації: вплив на національну економіку та окремий бізнес” (Дніпропетровськ, 2009); III міжнародній науково-практичній конференції „Ефективність бізнесу в умовах трансформаційної економіки” (Сімферополь, 2009); Міжнародній науково-практичній конференції „Vecky pokrok na rozmezi millennium - 2009” (Praha, 2009); Міжнародній науково-практичній конференції „Aktualne problemy nowoczesnych nauk - 2009” (Przemisl, 2009); Міжнародній науково-практичній конференції „Сучасна економічна теорія та пошук ефективних механізмів господарювання” (Сімферополь, 2010); Міжнародній науково-практичній конференції „Научно-инновационная деятельность в агропромышленном комплексе” (Минск, 2010).

Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 40 наукових праць, серед яких одна одноосібна монографія, 24 статті у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 49,6 друкованих аркушів, з яких 39,5 належать особисто автору.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, 5 розділів, висновків, додатків і літератури. Загальний обсяг роботи - 461 сторінка комп'ютерного тексту. Вона містить 39 таблиць на 16 сторінках, 25 рисунків на 24 сторінках, а також 14 додатків на 38 сторінках. Список використаних джерел налічує 336 найменувань на 32 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі „Теоретичні засади інвестиційно-інноваційного забезпечення ефективного функціонування зернопродуктового підкомплексу” досліджено теоретичні засади розвитку зернопродуктового підкомплексу на інноваційній основі, визначено організаційно-економічні чинники ефективного функціонування й аспекти інвестиційного забезпечення підкомплексу, розглянуто світовий досвід розвитку й інноваційного забезпечення виробництва, переробки, зберігання та реалізації зернопродукції.

Привабливість зернової галузі, як вигідної сфери розміщення капіталу, визначається стабільним попитом і відносно стійкою конкуренто-спроможністю на міжнародному агропродовольчому ринку, технологічними і харчовими властивостями зерна, як основи забезпечення продовольчої безпеки України і світу.

Інвестиції виконують стимулюючу функцію щодо розвитку новацій, реалізації нововведень, впровадження досягнень НТП. Економія виробничих витрат, зростання кількісних та якісних показників виробництва досягаються завдяки використанню новітніх технологій, що забезпечує переваги над конкурентами і зміцнює ринкові позиції.

Дослідження проблем організації інноваційної діяльності в системі зернопродуктового підкомплексу України виявило, що поряд із відсутністю дієвих державних програм підтримки та фінансування інноваційних проектів, нестачею власних оборотних коштів у підприємств, впровадження нововведень найчастіше вимагає значно більших витрат, ніж очікувалося при ухваленні рішення про інновацію. Потенційно ефективні нововведення не впроваджуються або впроваджуються з великою затримкою у часі (внаслідок помилок в оцінці строків впровадження, недосконалої організації інноваційних процесів та відсутності розвинутої інноваційної інфраструктури).

Сучасні виробники зерна на шляху інноваційного розвитку потребують фінансової, економічної і технологічної збалансованості з переробними підприємствами й обслуговуючими організаціями, що здійснюють матеріально-технічне забезпечення. Тому, для ефективного функціонування зернопродуктового підкомплексу важливе значення має інноваційний потенціал, яким володіють суб'єкти господарювання (рис. 1). Поряд з цим визначну роль відіграє й система його управління, яка дає змогу визначити альтернативні варіанти та прийняти оптимальне рішення щодо можливостей застосування інновацій.

Рис. 1. Система формування інноваційного потенціалу підприємств зернопродуктового підкомплексу * Розроблено автором

Розглядаючи окремі елементи системи формування інноваційного потенціалу підприємств зернопродуктового підкомплексу, насамперед слід виокремити блоки аналізу: існуючої стратегії, конкурентоспроможності продукції на ринку, впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, системи ресурсного забезпечення. В результаті виявляється необхідність втілення в практику господарювання того чи іншого виду нововведення, оцінки його стану й визначення напрямку розвитку. Це дозволяє стверджувати, що основою формування інноваційного потенціалу є стратегія, яка визначається, передусім, конкурентними позиціями на ринку.

Вищезазначене дає змогу визначити організаційно-економічні особливості розвитку зернопродуктового підкомплексу на інноваційній основі (рис. 2).

Рис. 2. Система організаційно-економічних особливостей розвитку зернопродуктового підкомплексу на інноваційній основі

* Розроблено автором

Серед заходів ефективного розвитку зернопродуктового підкомплексу на інноваційній основі слід виокремити: запровадження сучасних інноваційних проектів як у виробничу, так і переробну сферу; розробку нових інноваційних підходів, які забезпечили б ефективне освоєння перспективних інноваційних рішень; реорганізацію підприємств на основі конкурентоспроможної техніки та застосування новітніх технологій; активізації внутрішніх джерел зростання, розширення виробництва і продажів на внутрішньому ринку вітчизняної продукції.

Як показали дослідження, сучасний стан зернового господарства в США, Канаді, країнах ЄС є прямим результатом ефективного використання економічного механізму державної підтримки виробництва зерна і регулювання його ринку, що охоплює комплекс адміністративно-правових, економічних та організаційних заходів, визначальними в системі яких є саме економічні. Отримані результати свідчать, що ефективна підтримка зернового виробництва прямо пропорційно впливає на розвиток зернового ринку: збільшення пропозиції, стабілізацію перехідних запасів, формування інтервенційних фондів і розвиток міжрегіональних зв'язків.

До можливостей використання світового досвіду застосування системи заходів щодо підтримки зернового господарства і регулювання реалізації зернової продукції віднесено: здійснення захисту внутрішнього ринку і стимулювання експорту через запровадження раціональної цінової політики; використання механізму застави; своєчасне та достатнє за обсягами проведення закупівельних і товарних інтервенцій; формування вторинного ринку сільськогосподарської техніки та ін.

У другому розділі „Методологія наукового дослідження інвестиційно-інноваційного забезпечення функціонування зернопродуктового підкомплексу” висвітлено методологічні засади інвестиційно-інноваційного забезпечення функціонування зернопродуктового підкомплексу, інформаційне забезпечення інвестиційно-інноваційної діяльності, обґрунтовано системні аспекти оцінки ефективності інвестиційних проектів та методичні підходи щодо аналізу економічної ефективності інноваційної діяльності.

Дослідження проблеми інвестиційно-інноваційного забезпечення функціонування зернопродуктового підкомплексу охоплює низку організаційних, технологічних, інших аспектів та певну послідовність його виконання: перший етап - визначення сутності досліджуваної проблеми: визначення мети i завдань проведення дослідження; підбір інформаційних джерел i статистичних даних; визначення методів, прийомів та системи показників, що будуть використані в процесі дослідження; другий етап - накопичення, відбір, систематизація й обробка даних, аналіз й теоретичне узагальнення: визначення чинників ефективного функціонування зернопродуктового підкомплексу; виявлення організаційно-економічних особливостей розвитку підкомплексу на основі механізму його функціонування; аналіз системи інвестиційно-інноваційного забезпечення зернопродуктового підкомплексу; третій етап - формування результатів досліджень з відповідними положеннями, узагальненнями, висновками та пропозиціями з підвищення ефективності функціонування підкомплексу: обґрунтування основних тенденцій його розвитку; виявлення можливих резервів зростання ефективності функціонування зернопродуктового підкомплексу; визначення стратегічних орієнтирів розвитку.

Зернопродуктовий підкомплекс розглянуто нами як сукупність взаємопов'язаних елементів, що взаємодіють з навколишнім середовищем, його діяльність має бути спрямована на досягнення позитивного ефекту, тобто на підвищення ефективності функціонування всіх його складових. Застосовувані економічні показники для визначення ефективності виробництва продукції, заготівлі сировини, її переробки та збуту становлять систему ефективності функціонування усього підкомплексу і відповідають сумі загального результату його діяльності.

Основою для прийняття раціональних рішень щодо оцінки й вибору варіантів інноваційного розвитку суб'єктів господарської діяльності є інформаційна база.

Структура системи інформаційного забезпечення інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств зернопродуктового підкомплексу показана на рис. 3.



1 ? дійсні інвестори; 2 ? потенційні інвестори

Рис. 3. Структура системи інформаційного забезпечення інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств зернопродуктового підкомплексу

* Розроблено автором

Ця структура має ґрунтуватись на тому, що в процесі прийняття рішень використовують дві великі групи даних: базову інформацію, що визначає завдання, норми, параметри реальних дій, існуючі обмеження при здійсненні інвестицій; інформацію, що відображає фактичний стан об'єктів управління в процесі формування інвестиційного портфеля та реалізації окремих інвестиційних проектів.

Ефективність інвестиційного забезпечення інноваційної діяльності у зернопродуктовому підкомплексі залежить від планомірності його проведення, що зумовлено організаційно-економічними особливостями даної сфери. Тому в основу дієвого механізму його реалізації покладено систему планування та аналізу інноваційних проектів, з структурно-розгалуженою направленістю.

Запропонована в роботі модель оцінки ефективності інвестиційних проектів для підприємств зернопродуктового підкомплексу дозволяє не лише розрахувати інтегральний показник ефективності певного проекту, а й забезпечує порівнянність результатів для окремих із них, кожний з яких має кілька сценаріїв розвитку подій у мінливому ринковому середовищі.

Одним із головних факторів формування результативності проектів є зміна грошових потоків, що дозволяє швидко та вірогідно оцінити ефективність і дохідність інвестицій, проранжувати їх за рівнем прибутковості та ризику, розглянувши всі можливі варіанти розвитку сценаріїв.

У третьому розділі „Стан інвестиційно-інноваційного забезпечення й ефективність функціонування зернопродуктового підкомплексу України” проведено аналіз сучасного стану й тенденцій розвитку зернопродуктового підкомплексу, визначено ефективність його функціонування за поглиблення ринкових відносин, розглянуто організаційно-економічний механізм інвестиційно-інноваційного забезпечення та вплив ринкової сегментації, посередництва, біржової торгівлі на розвиток зернопродуктового підкомплексу України.

Нині в сільському господарстві держави спостерігається тенденція до збільшення частки групи зернових культур в загальній структурі посівних площ. Під якими зайнято 57,6% від усієї площі, що порівняно з 1990 р. перевищує дану частку на 13%. Щодо структури посівних площ зайнятих під зерновими культурами за період 1990-2008 рр., то слід зазначити загальне збільшення їх на 7,3% у 2008 р. порівняно з 1990 р, що істотно вплинуло на збільшення обсягів виробництва зерна.

Науковими установами Україні ведеться плідна селекція практично всіх сільськогосподарських культур, які знаходяться у виробництві. З кожним роком державний реєстр сортів рослин країни поповнюється новими сортами і гібридам, який налічує близько 3,5 тис., з яких 2,4 тис. - досягнення вітчизняних селекціонерів, що забезпечує їх застосування на 90% посівних площ.

Формування ринкових відносин у галузі безпосередньо пов'язане з динамікою економічної ефективності виробництва продукції. Якщо за адміністративно-планової системі виконання плану валового виробництва продукції у натуральних показниках досягалось будь-якою ціною, то нині на перший план висувається категорія собівартості товару та її співвідношення з ціною, тобто конкурентоспроможність.

Формування цін на зерно має фундаментальний вплив на ефективність сільськогосподарської галузі загалом, що підтверджується прямою залежністю між показниками, наведеними в табл. 1.

Таблиця 1. Ефективність виробництва зерна у сільськогосподарських підприємствах України*

Рік	Собівар 1 т, грн.	Ціна реалізації 1 т, грн.	Прибуток від реалізації 1 т, грн.	Рівень рентаб, %	Динаміка зміни до попереднього року, %
					Ціни	Собівартості
Зернові культури
2006	484,6	515,2	35,6	7,4	125,0	120,1
2007	649,3	833,5	186,0	28,7	160,6	134,0
2008	669,9	779,6	109,6	16,4	93,5	103,2
Пшениця
2006	484,2	532,2	48,0	9,9	129,0	122,6
2007	643,7	799,3	155,6	24,2	150,2	132,9
2008	643,0	756,4	113,4	17,6	94,6	99,9
Жито
2006	470,5	414,0	-56,5	-12,0	122,5	117,0
2007	638,6	837,7	199,1	31,2	202,3	135,7
2008	711,4	806,4	95,0	13,4	96,3	111,4
Овес
2006	471,9	416,4	-55,5	-11,8	123,7	117,7
2007	616,4	748,0	131,6	21,3	179,6	130,6
2008	704,5	845,3	140,8	20,0	113,0	114,3
Ячмінь
2006	46,79	48,54	1,75	3,7	99,7	108,6
2007	738,9	897,5	158,6	21,5	1849,0	1579,2
2008	701,7	840,3	138,6	19,8	93,6	95,0
Кукурудза на зерно
2006	471,1	522,5	51,4	10,9	150,6	127,2
2007	563,4	833,1	269,7	47,9	159,4	119,6
2008	663,0	733,4	70,44	10,6	88,0	95,0

* Розраховано за даними Держкомстату України.

Дослідження підтверджують, що формування цін здійснюється на мікро- та макрорівні, тобто на рівні господарюючих суб'єктів й за рахунок попиту та пропозиції на ринку зернопродукції.

Рівень ефективності виробництва зерна, зберігання й переробки здебільшого визначається ефективністю використання інвестованого капіталу, раціональним його розподілом, залученням інноваційних технологій, ефективною організацією виробництва і реалізації продукції суб'єктами господарювання. При цьому державна інвестиційна політика має здійснюватись з метою регулювання капіталовкладень, структурної перебудови виробництва, його технічного та технологічного оновлення і модернізації.

Нині зерновий ринок відіграє суттєву роль в економіці України. Рівень його розвитку базується на ефективності функціонування зернової галузі. Проблеми якої можна згрупувати наступним чином: організаційно-економічні (характеризують взаємозв'язок цілісної моделі ринку між фінансово-кредитними організаціями й установами, постачальниками матеріально-технічних ресурсів, виробниками продукції, переробними підприємствами, торгівельними та іншими учасниками ринку); матеріально-технічні (пов'язані з удосконаленням технології виробництва і переробки зерна, матеріально-технічне забезпечення виробництва); удосконалення міжрегіональних відносин (засновані на раціоналізації господарських зв'язків між регіонами країни щодо доставки зерна і продуктів його переробки); державна підтримка окремих напрямків розвитку зернового ринку (містить питання субсидіювання пріоритетних напрямків національної економіки).

Вирішальним чинником економічного регулювання є вирішення проблема ціноутворення, тому що ціни разом з податковими, бюджетними і кредитними важелями є наймогутнішими економічними каталізаторами ринкового та державного регулювання підприємницьких і бюджетних доходів, а звідси і фондів споживання та нагромадження, можливостей інвестиційної та інноваційної активності. Головна мета державного регулювання цін в аграрному секторі полягає в досягненні такого рівня прибутковості виробництва на селі, який був би прийнятним з позиції як споживача, так і кожного сільськогосподарського товаровиробника.

Аналіз розвитку зернового виробництва в Україні вказує на необхідність удосконалення регіонального розміщення зернових культур з визначенням їх пріоритетності в ринкових умовах. Це потребує здійснення адаптивної інтенсифікації вирощування певних видів зернових культур, найкраще пристосованих до відповідних регіональних природно-економічних умов.

Органiзацiйно-економiчний механiзм iнвестиційної діяльності слід розглядати як систему господарських, управлінських і регулюючих дій, способів і процесів, котрі спроможні впливати на інвестиційні процеси та забезпечити досягнення поставлених цілей. Його рушiйна сила формується в процесi взаємодiї таких елементiв, як: планування, управління, державне регулювання, юридичне забезпечення і правове регулювання, сукупний вплив яких визначає економiчнi результати дiяльностi.

В основу дієвого механізму інвестиційно-інноваційного забезпечення зерновиробничого підприємства покладена система елементів, що характеризується:

1) зовнішнім оточенням - входом (постачальники ресурсів) і виходом системи (результат діяльності), зв'язком із зовнішнім середовищем;

2) внутрішньою структурою - сукупністю взаємозалежних ресурсів і компетенцій, які забезпечуються за рахунок реалізації інвестиційних проектів та, відповідно, прискоренням кругообігу в системі (рис. 4).

Щодо економічного механізму управління та стимулювання розвитку інноваційних процесів, то він містить фінансову, кредитну, інвестиційну, цінову, страхову політику і стимулювання відтворення матеріально-технічної бази сфери інноваційної діяльності.

Структурно інноваційна система складається з двох підсистем: державної інноваційної підсистеми АПК та інноваційної підсистеми недержавного його сектора. Кожна підсистема охоплює наукові й освітні організації, інноваційні сільськогосподарські підприємства, їх об'єднання, спілки та кластери, інфраструктуру фінансування, кредитування, матеріально-технічного забезпечення, консультаційні центри та інформаційно-консультаційні служби, страхові компанії, інфраструктуру обліку й управління інтелектуальною власністю.

Одним із напрямків інвестиційного забезпечення зерновиробників може слугувати подальший розвиток біржової діяльності, яка сприяє реалізації ефективного товаровиробничого механізму, оптимізуючи комерційні зв'язки між покупцями і продавцями та гарантуючи безпеку угод. При загальній тенденції розвитку біржового ринку є низка негативних факторів, які впливають на рівень розвитку даного ринку і стримують формування його інфраструктури. Спостерігаються досить слабкі інтеграційні зв'язки між біржами й іншими організаційними елементами інфраструктури, які забезпечують його функціонування.

Інтеграційні процеси між товаровиробниками зернопродукції та переробними підприємствами повинні базуватися на вдосконаленні контрактної форми відносин, яка найдоцільніша у зернопродуктовому підкомплексі на сучасному етапі розвитку української економіки, що передбачає збереження юридичної самостійності при підпорядкуванні інтересам досягнення високих кінцевих результатів усього підкомплексу.

Формування та розвиток інноваційної системи зернопродуктового підкомплексу можливі за умови визначення організаційно-правової форми її функціонування. Оскільки, практично всі її структурні елементи є відокремленими суб'єктами інноваційної діяльності виникає потреба в налагодженні їх ефективної взаємодії. Вона досягається за умови об'єднання підприємств, наукових та освітніх установ, служб, які організовують взаємодію науки і виробництва, консалтингових і брокерських організацій, а також споживачів, економічно пов'язаних в єдину науково-виробничу систему кластерного типу, що забезпечує розширене відтворення.

Рис. 4. Система інвестиційно-інноваційного забезпечення функціонування зернопродуктового підкомплексу

* Розроблено автором

У четвертому розділі „Формування інвестиційного потенціалу зернопродуктового підкомплексу України” визначено ресурсні та соціально-економічні умови для здійснення інвестиційної діяльності у зернопродуктовому підкомплексі України; проаналізовано нормативно-правове забезпечення інноваційно-інвестиційного розвитку; визначено напрямки вдосконалення інвестиційного забезпечення підприємств зернопродуктового підкомплексу та обґрунтовано аспекти формування інвестиційного потенціалу у зернопродуктовому виробництві.

Рацiональне формування інвестиційного потенціалу зернопродуктового підкомплексу потребує забезпечення його вiдповiдними ресурсами та оптимізацією їх використанням на основi впровадження досягнень науково- технiчного прогресу.

Доведено, що ефективне використання ресурсів досягається за їх пропорційної збалансованості, що відповідає технологічним вимогам виробничого процесу. Такий підхід, що базується на раціональному співвідношенні між земельними, трудовими, матеріально-технічними ресурсами, реалізує на практиці оптимальне використання ресурсного потенціалу зернопродуктового підкомплексу.

До основних принципів формування інвестиційного потенціалу у зернопродуктовому комплексі слід віднести: гарантування продовольчої безпеки держави; збалансування економічних інтересів учасників ринку; визначення рівня споживчого попиту і пропозиції; стимулювання розвитку різних форм підприємництва; удосконалення сфери реалізації продукції.

Досвід економічно розвинутих країн свідчить про надання переваги непрямим методам регулювання інноваційної діяльності, пряму залежність між попередньо проведеною оцінкою ефективності інвестиційного проекту та рівнем доходу інвестора. Тому, фінансування інвестиційних проектів має базуватись на оптимізації структури капіталу, способу реалізації, обґрунтуванні їх часових параметрів.

В основі формування системи інвестиційного забезпечення лежить принцип оптимального співвідношення власних та залучених коштів, які мають використовуватись з максимальним ефектом. Залучення для реалізації інноваційного проекту декількох джерел фінансування зумовлено потребою зниження його ризикованості, забезпечення розподілу відповідальності.

Структуру інвестицій в основний капітал у зерновиробництві України наведено на рис. 5.

Щодо державного регулювання організаційно-економічних відносин у зернопродуктовому підкомплексі, то нині в Україні відбувається процес інституціональних змін до реалізації інноваційної політики. Пропонується також здійснення підтримки пропозиції та формування виваженої цінової політики у стратегічно важливих секторах агропромислового комплексу. Важливе значення має надання сільськогосподарським товаровиробникам кредитів на пільгових умовах, забезпечення підтримки експорту, розробки заходів митно-тарифного регулювання. При цьому виникає проблема співвідношення методів державного регулювання та ринкового способу ведення господарства, які в сучасних умовах мають бути органічно взаємопов'язаними.

Рис. 5. Структура інвестицій в основний капіталу у зерновиробництві України, %

* Складено на основі даних Статистичних Щорічників України за 2007, 2008 рр.

Основою формування інвестиційних ресурсів за ринкової системи економіки є власні кошти підприємств. В умовах недосконалого законодавства у сфері оподаткування, великих витрат забезпечення проходження виробничого процесу сільськогосподарським товаровиробникам складно нарощувати обсяги виробництва, підвищувати якість продукції й реалізувати інноваційний тип відтворення.

Разом з тим, підприємствам зерновиробничого спрямування досить складно реалізовувати інвестиційні проекти, використовуючи для цього лише власні обігові кошти. Одним із найефективніших напрямків залучення інвестиційних ресурсів є внески засновників підприємства. Перспективним джерелом поповнення обігових коштів, які в подальшому можуть бути використані на реалізацію інвестиційних проектів, є випуск акцій підприємства, що не вимагає додаткових витрат за користування наданими ресурсами. Підвищення ефективності зерновиробництва за рахунок інноваційного розвитку галузі має стати основою формування внутрішньогосподарських накопичень, а також формування інвестицій для подальшого розвитку господарства. Розподіл загального обсягу витрат за напрямками діяльності зернопереробних підприємств України наведено в табл. 2, дані якої переконливо доводять залежність галузевого інноваційного розвитку від загальної економічної ситуації в країні. Так, загальний обсяг витрат на інноваційну діяльність у 2008 р. порівняно з 2005 р. зріс на 25,3%. Зміни стосуються, передусім, оновлення технічної бази та кадрового забезпечення, відбувається поступова активізація внутрішніх науково-дослідних робіт.

Таблиця 2. Розподіл загального обсягу витрат за напрямками інноваційної діяльності зернопереробних підприємств України*

Роки	Всього	У тому числі:
		внутрішні НДР	зовнішні НДР	придбання машин, обладнання та програмного забезпечення	інші зовнішні знання	інші
	млн грн	%	млн грн	%	млн грн	%	Млн грн	%	млн грн	%	млн грн	%
2005	99,6	100	1,9	1,9	11,2	11,2	76,5	76,8	0,5	0,5	9,6	9,6
2007	167,9	100	2,4	1,4	0,5	0,3	146,0	87,0	1,0	0,6	17,9	10,7
2008	133,4	100	2,5	1,9	1,3	0,9	119,5	89,6	0,4	0,3	97,1	7,3

* Складено на основі Статистичного збірника “Наукова та інноваційна діяльність в Україні” за 2008 р.

Активізація інвестиційної діяльності в зернопродуктовому підкомплексі залежить від стабілізації економічного розвитку, політико-правових узгоджень, фінансового стану підприємств, що діють на ринку зерна.

Діяльність підприємств у сфері зерновиробництва має відбуватись на основі розробки стратегії інноваційного розвитку, яка повинна враховувати перспективні напрямки діяльності з виробництва стратегічно важливого виду продукції, визначати оптимальні форми організації виробництва й мати довгостроковий характер.

Визначальне значення для оцінки інвестиційної привабливості зерновиробництва мають такі показники: оборотність капіталу, прийнятність умов залучення земельних та майнових ресурсів, оновлення виробництва за рахунок впровадження сучасних технологій та інформаційних засобів, максимальне використання наявних природно-економічних факторів, наявність державної підтримки інноваційного розвитку, доступні умови залучення кредитних ресурсів.

Напрямками підвищення ефективності інвестиційної діяльності зернопродуктового підкомплексу є: визначення пріоритетних шляхів реалізації інвестиційних проектів, проведення попередніх розрахунків з їх ефективності; створення сприятливого інвестиційного клімату; визначення наявних споживчих потреб; системний розгляд інвестиційних проектів, з врахуванням зовнішніх та внутрішніх факторів впливу; соціальний розвиток та забезпечення екологічної безпеки у ході реалізації інвестиційних проектів; підвищення ефективності використання сировинної бази; оновлення матеріально-технічної бази, досягнення конкурентних переваг вітчизняної зернопродукції; надання інформаційно-консультативних послуг виробникам у сфері реалізації інвестиційних проектів.

У п'ятому розділі „Напрями підвищення ефективності інноваційного забезпечення розвитку зернопродуктового підкомплексу України” визначено стратегічні орієнтири забезпечення ефективного функціонування підкомплексу, напрямки державного регулювання і підтримки розвитку зернопродуктового підкомплексу України, здійснено кластеризацію регіонів України за показниками інноваційно-інвестиційної діяльності підкомплексу, обґрунтовано шляхи реалізації інноваційної моделі розвитку зернопродуктового підкомплексу.

До стратегічних орієнтирів розвитку зернопродуктового комплексу слід віднести: збільшення обсягів виробництва і реалізації продукції, освоєння нових ринків збуту; раціональне використання наявного потенціалу; підвищення якості й екологічної безпеки продукції; вдосконалення ціноутворення (через організацію прогнозованого аграрного ринку, наповнення фінансовими і товарними потоками його інфраструктури); впровадження інноваційної моделі розвитку; технічне переоснащення; впровадження сучасних ресурсозберігаючих технологій; створення сприятливих умов для залучення іноземних і вітчизняних інвестицій; удосконалення регулювання зовнішньоекономічної діяльності; посилення захисту вітчизняних товаровиробників.

За результатами дослідження визначено, що ефективний механізм управління зернопродуктовим підкомплексом передбачає: вдосконалення елементів ринкової інфраструктури; створення розвинутої регіональної мережі маркетингу; широкого використання при реалізації зерна - аукціонів, торгових домів, бірж, оптових ринків.

Проведені в дисертації розрахунки показали, що в Україні державна підтримка зерновиробництва здійснюється в недостатніх обсягах, а в структурі джерел фінансування становить лише 20-25%, тобто не може істотно вплинути на ефективність виробництва і фінансовий стан сільськогосподарських підприємств. Автором запропонована система удосконалення державної підтримки зерновиробників, що містить такі складові, як: покращення інвестиційного клімату шляхом формування ефективної системи захисту майнових прав інвестора та підвищення ефективності реалізації інноваційно-інвестиційних проектів на основі покращення роботи фондового ринку та формування ефективної інноваційної інфраструктури галузі.

До першочергових заходів державної підтримки зерновиробничих підприємств слід віднести: покращення інвестиційного клімату на галузевому та національному рівнях за рахунок врегулювання законодавчої бази, що визначає умови реалізації інвестиційних проектів, надання податкових пільг товаровиробникам, що ведуть діяльність із використанням інноваційних технологій або виробляють інноваційні продукти.

З метою формування оптимальної структури зон інноваційно-інвестиційного забезпечення в дисертації проведено кластерний аналіз за показниками виробничого рівня, маркетингу, фінансової підтримки та за результатами інноваційної діяльності. За нормалізованими значеннями всіх показників визначено ступінь середнього відхилення між їхніми значеннями за об'єктами кластеризації - економічних регіонах. Для чого матрицю початкових фактичних значень показників переформатовано в матрицю нормалізованих показників. Нормалізовані значення розраховані за формулою (1.1) :

, (1.1)

де у_{ст іj} - нормалізоване значення і-го показника j-го регіону;

у_ij - фактичне значення і-го показника j-го регіону;

- середнє значення і-го показника;

S_уі - середньоквадратичне відхилення у_і-го показника.

Середньоквадратичне відхилення обчислене за формулою:

. (1.2)

На основі матриці нормалізованих значень показників обчислено міжкластерні відстані за формулою Евклідової відстані:

, (1.3)

де d²_jz - відстань між об'єктами j та z;

y_{ст іj} - нормалізоване значення і-го показника j-го регіону;

y_{ст iz} - нормалізоване значення і-го показника z-го регіону.

В результаті проведеного дослідження за сукупністю показників виробничо-економічної діяльності та інвестиційно-інноваційного забезпечення було сформовано 5 регіональних виробничих кластерів (рис. 6).

До першого кластеру увійшла Львівська область, яка характеризується найвищим рівнем рентабельності зерновиробництва (58%) та найвищим рівнем середньої ціни реалізації. Основними характеристиками другого кластеру (Донецька та Харківська області) є найнижчий рівень цін реалізації продукції, а відповідно і менший за середній рівень рентабельності (10%) при значних розмірах державної підтримки та високій винахідницькій активності. Щодо третього кластеру (Волинська, Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська, Рівненська та Чернівецька області), то його відмінними рисами є найменший рівень рентабельності зерновиробництва (6%) при вищому за середній рівень цін реалізації, при найменших обсягах реалізації та мінімальних розмірах державної підтримки.



Размещено на http://allbest.ru

Рис. 6. Картограма кластеризації регіонів України за показниками виробничо-економічної діяльності та інвестиційно-інноваційного забезпечення

У четвертому кластері (Київська та Полтавська області) при найбільших розмірах державної підтримки спостерігається середній рівень рентабельності (20%) при вищих за мінімальний рівень цін реалізації та найбільших обсягах виробництва.

П'ятий кластер (АР Крим, Вінницька, Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Одеська, Сумська, Тернопільська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська області) характеризується середніми показниками рівнів рентабельності (16%) і обсягів виробництва та найнижчою державною підтримкою галузі.

За агрегованими показниками всіх рівнів здійснено формування оптимальної структури зон об'єднань економічних регіонів, з урахуванням основних пропорцій між обсягами виробництва та ціною реалізації, рівнем рентабельності, обсягами фінансування інноваційної діяльності та отриманими результатами (табл. 3).

Таблиця 3. Ефективність виробничо-економічної діяльності та інвестиційно-інноваційне забезпечення регіональних зерновиробничих кластерів України*

Виробничий рівень
Центр кластера (кількість областей)	Львівська (1)	Івано-Франківсь (1)	Чернівецька (2)	Вінницька (5)	Херсонсь (16)
Рілля, тис. га	171,1	93,3	60,4	1060,5	576,3
Урожайність зернових, ц/га	32,1	32,4	38,3	41,6	27,7
Середня ціна реалізації зернових та зернобобо-вих, грн. за 1 ц	121,6	81,41	88,3	76,6	70,3
Рівень рентабельності (збитковості), %	58,1	-9,4	8,5	14,9	13,0
Маркетинговий рівень
Центр кластера (кількість областей)	Київська (1)	Полтавська (2)	Волинська (7)	Кіровоградська (6)	Херсонська (9)
Виробництво зернових, тис. т	2593,0	4164,0	660,1	2638,8	2026,0
Кількість реалізованої продукції, тис. т ...

Подобные документы

• Державне регулювання інвестиційної діяльності. Державна інноваційна політика

  Характеристика інвестиційно-іноваційної діяльності. Аналіз інвестиційної діяльності в Україні. Застосування міжнародного досвіду державної підтримки інноваційної діяльності до умов економіки України. Заходи підтримки інвестиційно-інноваційної активності.
  
  курсовая работа [180,6 K], добавлен 20.03.2009
  

• Аналіз забезпечення та ефективності використання основних засобів (на матеріалах ПАТ "Ратнівський молокозавод")

  Економічна суть основних засобів, їх класифікація та оцінка. Методичні підходи та джерела інформації для аналізу забезпечення та ефективного використання основних засобів. Обґрунтування шляхів підвищення ефективності використання основних засобів.
  
  курсовая работа [200,1 K], добавлен 10.01.2015
  

• Інвестиційна підтримка інноваційної діяльності підприємств

  Теоретичне вивчення питань інвестицій та інновацій. Нормативно-правова база та організаційні форми інвестиційно-інноваційної політики. Джерела фінансування інноваційної діяльності. Державна інноваційна політика. Моделі інвестиційно-інноваційного розвитку.
  
  курсовая работа [498,9 K], добавлен 31.07.2013
  

• Регіональна економіка

  Науково-методичні основи і чинники розвитку та розміщення регіональної економіки. Проблеми розміщення продуктивних сил України. Економічні закони та закономірності, принципи реалізації даного процесу. Формування інвестиційно-інноваційної політики.
  
  учебное пособие [6,5 M], добавлен 16.11.2014
  

• Інформаційна база економічного аналізу

  Система економічної інформації, її характерні особливості. Сутність процесу забезпечення економічного аналізу інформацією і вимоги до неї. Особливості класифікації і характеристика основних джерел інформаційного забезпечення економічного аналізу.
  
  курсовая работа [1,1 M], добавлен 26.06.2014
  

• Ефективність державної інвестиційної та інноваційної політики на сучасному етапі розвитку економіки

  Теоретичні основи впливу інвестиційно-інноваційної діяльності на економіку. Складові системи державного регулювання цієї сфери. Аналіз сучасного стану інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні: нормативно-правова база та механізми її здійснення.
  
  контрольная работа [2,2 M], добавлен 22.05.2014
  

• Підвищення ефективності інноваційної діяльності в умовах ВАТ "Дніпропетровський лакофарбовий завод"

  Роль економічного обґрунтування нововведень у процесі їхньої мотивації. Державне регулювання інноваційної діяльності в Україні. Сучасні методи економічної оцінки інноваційних проектів. Прогноз прибутку, оцінка ефективності, вибір програмних засобів.
  
  дипломная работа [1,9 M], добавлен 21.11.2009
  

• Пенсійне забезпечення

  Сутність і принципи функціонування пенсійного забезпечення. Організаційно–правові проблеми створення комплексного механізму впровадження недержавного пенсійного забезпечення в Україні. Світова практика функціонування недержавних пенсійних фондів.
  
  курсовая работа [34,3 K], добавлен 27.11.2010
  

• Підвищення ефективності діяльності та управління КП "Дворічна"

  Діагностика ефективності господарської діяльності підприємства, що вивчається, аналіз результативності. Розробка основних параметрів проекту та ресурсного забезпечення. Обґрунтування економічної доцільності та передумов реалізації розробленого проекту.
  
  дипломная работа [198,6 K], добавлен 08.07.2016
  

• Національна економіка України та тенденції її розвитку

  Національна економіка, її складові, основні результати функціонування. Характеристика економічного потенціалу України та показники його ефективного використання. Актуальні проблеми стратегічного розвитку національної економіки України в сучасних умовах.
  
  курсовая работа [447,0 K], добавлен 17.11.2010
  

• Роль інвестицій в підвищенні ефективності діяльності підприємства

  Аналіз стану господарської та інвестиційної діяльності на прикладі малого виробничо-комерційного підприємства "Акваріус-Дельта". Розробка системи інвестиційно-виробничої стратегії здійснення інвестиційних вкладень в основні засоби, аналіз її ефективності.
  
  дипломная работа [855,2 K], добавлен 21.09.2011
  

• Комплексне забезпечення економічної безпеки підприємства

  Методичні підходи до оцінки фінансово-економічної безпеки підприємства. Показники рентабельності, які використовують для оцінювання відносної ефективності діяльності підприємства. План збуту продукції. Розрахунок планових чисельності й заробітної плати.
  
  курсовая работа [183,8 K], добавлен 24.05.2014
  

• Розробка оцінки ефективності бізнес-проектів

  Розробка концепції проектів, пов'язаних з інвестуванням у будівництво, виробництво, обґрунтування критеріїв їх оцінки. Експертна оцінка варіантів інвестиційних рішень та дослідження інвестиційних можливостей. Розрахунок рейтингу інвестиційних проектів.
  
  курсовая работа [381,6 K], добавлен 16.12.2015
  

• Законодавче забезпечення інноваційної діяльності в Україні: аналіз та оцінка

  Аналіз стану інноваційної діяльності в Україні. Законодавча база та державне регулювання інноваційної діяльності в Україні. Концептуальні підходи до законодавчого регулювання інноваційної політики в Україні. Питання законодавчої бази.
  
  курсовая работа [49,4 K], добавлен 10.04.2007
  

• Міжнародна підприємницька діяльність

  Поняття, форми і регулювання міжнародного бізнесу. Аналіз економічної характеристики аграрного підприємства, показники ефективності використання авансованого капіталу. Проблеми створення і ефективного функціонування міжнародних спільних підприємств.
  
  курсовая работа [302,5 K], добавлен 17.07.2011
  

• Визначення економічної ефективності інноваційних проектів

  Сутність проблеми оцінки ефективності інновацій. Аналіз методики визначення економічної ефективності витрат на наукові дослідження та розробки, їх впровадження в виробництво. Фінансування науково-технічної та інноваційної сфер діяльності в Україні.
  
  дипломная работа [246,3 K], добавлен 27.08.2012
  

• Аналіз і оцінка інноваційної діяльності підприємства

  Обґрунтування теоретико-методичних підходів до аналізу інноваційних процесів. Практичні рекомендації щодо формування аналітичного забезпечення як інформаційної системи управління інноваційною діяльністю підприємства. Оцінка ефективності та послідовності.
  
  реферат [86,2 K], добавлен 28.02.2011
  

• Механізм підвищення економічної ефективності підприємства по переробці молокопродукції в сучасних умовах

  Поняття економічної ефективності та методи її визначення. Молокопереробна промисловість як важлива складова АПК України. Економічна діагностика фінансових показників ПрАТ "Тернопільський молокозавод". Основні засади забезпечення економічної ефективності.
  
  дипломная работа [319,3 K], добавлен 04.03.2015
  

• Резерви забезпечення ефективного використання оборотних засобів підприємства (на прикладі ТОВ "Бочечківське")

  Поняття і складові елементи оборотних запасів підприємства. Оцінка забезпеченості та ефективності використання оборотних засобів ТОВ "Бочечківське". Розв'язання проблеми нестачі власних оборотних коштів і поповнення їх обсягу за умов економічної кризи.
  
  курсовая работа [81,5 K], добавлен 14.09.2012
  

• Роль обліку у забезпеченні економічної безпеки підприємства

  Формування концепції економічної безпеки як невід’ємної складової стратегічної концепції діяльності підприємства. Особливість ефективного функціонування обліково-аналітичної системи фірми, що допомагає визначати ризики та загрози в роботі компанії.
  
  статья [65,9 K], добавлен 18.12.2017
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам