Зайнятість в умовах формування інноваційної економіки України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки

Зайнятість в умовах формування інноваційної економіки України

Злупко Леся Андріївна

Львів 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економіки України ім. М. Туган-Барановського

Львівського національного університету імені Івана Франка.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, Стефанишин Ольга Василівна, Львівський національний університет імені Івана Франка.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Дмитриченко Лілія Іванівна, Донецький національний університет, професор кафедри економічної теорії; кандидат економічних наук, доцент Лех Галина Андріївна, Національний лісотехнічний університет України, доцент кафедри економічної теорії.

Захист дисертації відбудеться «19» травня 2010 р. о 1530 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.01 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79008, м. Львів, проспект Свободи, 18, аудиторія 115.

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79005, м. Львів, вул. Драгоманова, 5.

Автореферат розісланий «16» квітня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради __________________ доц. Стасишин А. В.

1. Загальна характеристика роботи

інноваційний працевлаштування зайнятість

Актуальність дослідження. Обмеженість економічних ресурсів та неефективне їх використання стримує соціально-економічні перетворення в Україні, що засвідчує необхідність започаткування якісно нового етапу розвитку вітчизняної економіки, який повинен базуватися на інноваційній основі. Завдяки нововведенням та якісному оновленню всіх галузей економіки, сфер життя та суспільної свідомості можливою стає побудова соціально орієнтованого ринкового господарства в Україні, заснованого на національній інноваційній системі економіки з її інноваційною підсистемою зайнятості.

Зайнятість є складною динамічною підсистемою соціально-економічної системи, має різні прояви та залежить від внутрішніх і зовнішніх чинників, а також є явищем глобальним. Зайнятість тісно пов'язана з економічною динамікою і є органічною складовою національної економіки. Тому в умовах, коли Україна обрала інноваційний шлях розвитку, особливої актуальності набуває дослідження сфери зайнятості як складової інноваційної економіки, пошук та виявлення нових шляхів удосконалення традиційних форм зайнятості.

Дослідження, присвячені проблемам зайнятості, зокрема визначенню змісту, видів, форм, структури, особливостей зайнятості і функціонування ринку праці, відображені у працях вітчизняних учених-економістів В. Антонюк, С. Бандура, Д. Богині, А. Гальчинського, В. Гейця, В. Герасимчука, О. Грішнової, Б. Данилишина, М. Долішнього, С. Злупка, А. Колота, В. Куценко, Е. Лібанової, Л. Лісогора, О. Новикової, В. Онікієнка, В. Петюха, В. Приймака, Л. Семів, О. Стефанишин, С. Трубича, Л. Шевчук та інших. Однак проблеми зайнятості та функціонування її нових форм в умовах становлення інноваційної економіки України потребують глибшого дослідження з урахуванням сучасних трансформаційних змін української та світової економік.

Сучасні структурні зрушення, як негативні так і позитивні, є невід'ємним складником соціально-економічних проблем України і пов'язані з трансформацією вітчизняної економіки, а тому вносять суттєві зміни до функціонування ринкового механізму зайнятості. Це визначає актуальність дослідження як теоретичного, так і практичного аспектів зайнятості населення за умов формування інноваційної економіки України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри економіки України імені М. Туган-Барановського Львівського національного університету імені Івана Франка за темою „Теоретико-прикладні засади сталого розвитку національної економіки в Україні” (номер державної реєстрації 0108U008917), в межах якої автором обґрунтовано теоретичні аспекти зайнятості та її інноваційної складової в умовах формування інноваційної економіки України.

Мета і завдання дисертаційного дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у поглибленні теоретичних положень і практичних рекомендацій, спрямованих на інноваційний розвиток зайнятості економіки України.

Досягнення мети дисертаційного дослідження зумовило потребу розв'язати такі завдання:

- здійснити теоретико-методологічний аналіз підходів до визначення змісту зайнятості;

- проаналізувати еволюцію наукових поглядів на зайнятість в економічній науці;

- дослідити особливості інноваційних змін у національній економіці та їх вплив на ринок праці;

- проаналізувати стан та особливості зайнятості у вітчизняній економіці;

- розкрити специфіку впливу макроекономічних чинників на зайнятість населення;

- обґрунтувати головні шляхи реформування сфери зайнятості;

- розкрити основні напрямки активної державної політики зайнятості в умовах формування інноваційної економіки.

Об'єктом дисертаційного дослідження є зайнятість населення в умовах формування інноваційної економіки України.

Предметом дослідження є закономірності, тенденції та особливості зайнятості в контексті розвитку вітчизняної інноваційної економіки.

Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослідження є система економічних законів, закономірностей та наукових положень, розроблених економічною теорією. В основу дослідження зайнятості в умовах формування інноваційної економіки України покладено загальноекономічні методи - наукового абстрагування, індукції, дедукції, синтезу, аналізу, системного підходу, табличний та графічний методи, економіко-математичні методи тощо.

Інформаційна база дослідження - статистичні матеріали Державного комітету статистики України, офіційні матеріали Світового банку, Міжнародної організації праці та інших міжнародних організацій, державні програми соціального та економічного розвитку України, Державні програми зайнятості, Концепція розвитку національної інноваційної системи, а також результати, проведеного дисертантом, таксонометричного, кластерного і регресійного аналізу зайнятості.

Наукова новизна дисертаційного дослідження. У дисертаційній роботі досліджено особливості зайнятості як форми реалізації людського потенціалу національної економіки України. Особливу увагу приділено обґрунтуванню соціально-економічної сутності, структури зайнятості населення в контексті інноваційних змін і впливу євроінтеграційних процесів, визначення основних напрямів державного регулювання зайнятості та формування інноваційної підсистеми зайнятості у вітчизняній економіці. Отримані у процесі дослідження наукові результати полягають у наступному:

вперше:

- сформульовано поняття „інноваційна зайнятість” як реалізація людського потенціалу інноваційної економіки, в тому числі людського інтелектуального потенціалу, у високотехнологічних галузях економіки (сфера матеріального виробництва і сфера послуг), що передбачає застосування складної праці і творчого підходу, продукування інновацій і характеризується високим рівнем створення доданої вартості;

- обґрунтовано необхідність формування інноваційної підсистеми зайнятості, як складової національної інноваційної системи, що підтверджено результатами проведеного дослідження на основі економіко-математичних методів, та побудовано компонентну структуру національної інноваційної підсистеми зайнятості та ;

удосконалено:

- визначення категорії „зайнятість” в умовах формування інноваційної економіки як форми реалізації інноваційного людського потенціалу, що містить соціально-духовно-економічні аспекти;

- інструментарій дослідження взаємозв'язків зайнятості та її чинників, що дало змогу виявити найвагоміші з них у трансформаційних економіках - середньомісячна заробітна плата, капітальні інвестиції, валовий внутрішній продукт;

одержали подальший розвиток:

- рекомендації щодо державного сприяння реалізації людського потенціалу через зайнятість за допомогою підвищення його конкурентоспроможності;

- дослідження еволюції економічних теорій зайнятості;

- аналіз зайнятості населення та її структури в умовах формування інноваційної економіки.

Теоретичне значення роботи полягає у поглибленні наукового аналізу сутності, закономірностей, тенденцій та обґрунтуванні напрямків трансформації зайнятості населення в умовах формування інноваційної економіки України.

Практичне значення отриманих результатів полягає у розробленні рекомендацій та пропозицій щодо напрямків активної соціальної політики держави у сфері зайнятості. Наукові результати дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі при викладанні курсів „Економіка України”, „Основи економічної теорії”, „Основи підприємництва”, „Сучасні проблеми економіки” (довідка Львівського національного університету імені Івана Франка № 409-Н від 12.02.2010).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою роботою, в якій наявне авторське тлумачення ідей, концепцій та методичних підходів. Наукові положення, висновки та результати, що викладено в дисертації і винесено на захист, отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження апробовані на щорічних науково-практичних конференціях викладачів та аспірантів Львівського національного університету імені Івана Франка упродовж 2006-2009 рр., звітних конференціях та науково-методологічних семінарах кафедри економіки України, на ЙV Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених „Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління” ( м. Київ, 19-21 квітня 2007 р.), VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Теорія і практика сучасної економіки” ( м. Черкаси, 26-28 вересня 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Макроекономічна політика в Україні: проблеми науки та практики” ( м. Харків, 20-21 листопада 2007 р.), VI Міжнародній науково-теоретичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених „Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть” ( м. Тернопіль, 16 квітня 2008 р.), Міжнародній студентсько-аспірантській науковій конференції „Стратегія формування відкритої господарської системи в Україні”, ( м. Львів, 16-17 травня 2008 р.), Всеукраїнській науково-теоретичній конференції „Соціокультурні і етноментальні чинники економічного розвитку” ( м. Львів, 22-23 травня 2008 р.), ІІ Международной научно-практической конференции „Стратегии развития Украины в глобальной среде” ( Симферополь-Ялта, 7-9 ноября 2008 р.), Міжнародній студентсько-аспірантській науковій конференції „Економіка України в умовах посилення глобалізаційних процесів: виклики і перспективи” ( м. Львів, 15-16 травня 2009 р.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано чотирнадцять наукових праць, з них 6 публікацій у фахових виданнях, що входять до переліку, визначеного положенням ВАК України, 7 - у збірниках матеріалів конференцій. Автор взяла участь у написанні колективної монографії (0,6 д.а.). Загальний обсяг публікацій, які відображають основний зміст дисертації, становить 3,9 д.а.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів та загальних висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний зміст дисертаційного дослідження викладений на 186 сторінках машинописного тексту. Робота містить 17 таблиць, 27 рисунків, 11 формул. Дев'ять додатків розміщено на 19 сторінках. Список використаних джерел налічує 175 найменувань.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету і завдання, конкретизовано об'єкт, предмет, методи дослідження, сформульовано теоретичне та практичне значення результатів дисертації, її наукову новизну, ступінь апробації одержаних результатів.

У першому розділі дисертаційної роботи „Теоретико-методологічні основи дослідження зайнятості” уточнено економічну сутність поняття „зайнятість”, її структуру, види та форми, проаналізовано еволюцію поглядів на зайнятість населення у світовій економічній науці, здійснено теоретичний аналіз сучасного механізму регулювання зайнятості в умовах формування інноваційної економіки України.

У дисертаційній роботі проаналізовано різні підходи до трактування поняття „зайнятість”, на основі чого, намагаючись врахувати окремі особливості зайнятості, властиві інноваційно-індустріальній економіці, автор пропонує визначати її як форму реалізації людського потенціалу, що містить соціально-духовно-економічні аспекти та передбачає:

- реалізацію права на працю у різних сферах матеріального і нематеріального виробництва, в тому числі і духовного;

- задоволення потреби у праці;

- забезпечення гідної праці та її гідної оплати;

- надання можливостей для розширеного відтворення, тобто відновлення та розвитку людського потенціалу;

- створення валового внутрішнього продукту.

У результаті невпинної глобалізації та швидкого розвитку інноваційної складової економіки, вагоме місце в ХХІ столітті займає постіндустріальна соціально-економічна система, заснована на знаннях. Уряди країн з інноваційним типом розвитку національних економік сконцентрували свою увагу на створенні, застосуванні та розповсюдженні наукових знань, менеджменту, програмного забезпечення, освіти, масової культури, медичних, фінансових та інформаційних послуг. Саме розвиток цих сфер економіки зумовлює зміну структури зайнятості і приводить до формування інноваційної зайнятості.

В умовах формування інноваційної економіки головним об'єктом аналізу економічної теорії стає людина, розвиток її потенціалу та його реалізація. Це зумовлює перетворення зайнятості у соціальну потребу, тобто у реалізацію людського потенціалу через механізм інноваційної зайнятості.

Формування та розвиток інноваційної зайнятості є передумовою становлення національної інноваційної системи. Інноваційна зайнятість - це реалізація людського потенціалу інноваційної економіки, в тому числі людського інтелектуального потенціалу, у високотехнологічних галузях економіки (сфера матеріального виробництва і сфера послуг), що передбачає застосування складної праці і творчого підходу, продукування інновацій і характеризується високим рівнем створення доданої вартості. Інноваційна зайнятість характеризується певними особливостями, а саме:

- вимагає нових знань від працівників, тобто творчих здібностей, для застосування інновацій;

- передбачає появу нових форм зайнятості, особливо у галузях, які використовують інновації;

- сприяє необхідності постійного людського розвитку та навчання впродовж усього життя і отримання навичок;

- забезпечує ефективну реалізацію людського потенціалу.

Зміна форми організації економічної системи і перехід до ринкових відносин господарювання вносять суттєві зміни до функціонування механізму зайнятості та ринку праці. В минулому залишилась політика повної зайнятості за умов командно-адміністративної економіки, негативні наслідки якої простежуються після відновлення незалежності. В Україні було започатковано ринкові механізми і на законодавчому рівні закріплено свободу вибору професій і місць праці. Розроблення сучасної соціально-економічної політики, важливою складовою якої є політика зайнятості, практично неможливе без теоретичного осмислення і обґрунтування заходів її реалізації. Теорія зайнятості здолала довгий шлях еволюційного розвитку і характеризується різноманіттям концептуальних підходів, методів та інструментарію досліджень. Практично всі економічні школи тією чи іншою мірою досліджують питання зайнятості, бо вона, персоніфікуючи людський фактор, є важливим чинником функціонування економічної системи в цілому.

Розбудова ринкової економіки актуалізує також розв'язання проблем розвитку ринку праці - важливої складової підвищення рівня зайнятості населення. Ринок праці є специфічним видом товарного ринку, зміст якого полягає у реалізації особливого товару - послуг праці на основі взаємодії попиту і пропозиції.

У процесі суспільно-історичного розвитку фактор праці ставить нові вимоги до людини - людини-творця, людини-ініціатора, людини-інноватора, яка постійно розвивається, удосконалюється, збагачує свої знання та досвід. Під впливом інноваційних змін зміст праці характеризується новими рисами: скорочується частка важкої, фізичної, низькооплачуваної праці; зростає загальноосвітній та культурно-технічний рівень і кваліфікація працівників; відбувається інтелектуалізація праці. Всі ці процеси відповідно впливають на ринок праці України та зайнятість населення, котра є одним з найважливіших макроекономічних показників, що разом із обсягом ВВП і рівнем цін визначає економічну кон'юнктуру національного ринку; впливає на рівень життя населення; відображає досягнутий рівень економічного розвитку; об'єднує виробництво та споживання.

Сучасний етап розвитку ринку праці пов'язаний з новим поглядом на людський потенціал, як на один з ключових ресурсів економіки, що є свідченням зростання ролі людини в умовах інноваційного розвитку, коли результати виробництва прямо залежать від мотивації праці, якості людських ресурсів, характеру їх використання.

В Україні існують величезні можливості для підвищення рівня зайнятості - розвиток корпоративного сектора економіки, малого та середнього бізнесу, сфери послуг, загальної ринкової інфраструктури тощо. Високий рівня зайнятості населення в Україні можливо забезпечити, поєднюючи методи державного та ринкового регулювання зайнятості, проводячи ефективну політику зайнятості населення з переважанням її активної складової.

У другому розділі дисертації „Аналітична оцінка трансформаційних процесів зайнятості населення в умовах розвитку інноваційної економіки України” здійснено дослідження основних тенденцій зайнятості в період ринкової трансформації економіки України, проведено кореляційно-регресійний аналіз впливу макроекономічних чинників на зайнятість та рейтинговий, таксонометричний і кластерний аналіз регіонів України, а також проаналізовано вплив євроінтеграційних процесів на зайнятість населення.

На основі проведеного дослідження зайнятості впродовж 2000-2008 рр. можна відзначити такі основні тенденції:

- збільшення обсягів та рівня зайнятості серед економічно активного населення у віці 15-70 років та у працездатному віці;

- зменшення обсягів та зниження рівня безробіття населення у віці 15-70 років та у працездатному віці;

- уповільнення темпів та зменшення обсягів вивільнення працівників з підприємств, установ і організацій;

- зменшення чисельності працівників, які знаходились в адміністративних відпустках або працювали на умовах неповного робочого часу;

- зростання обсягів самостійної зайнятості;

- зменшення кількості економічно неактивних осіб;

- збільшення обсягів надання соціальних послуг незайнятому населенню

- відсутність державного сприяння розвитку сегменту високотехнологічних робочих місць національного ринку праці.

Проте, фінансово-економічна криза помітно погіршила ці тенденції і спричинила нові проблеми на ринку праці, зокрема, зростання зайнятості у неформальному секторі економіки, скорочення чисельності малих підприємств і їх найманих працівників у переважній більшості областей. Проведений кореляційно-регресійний аналіз впливу макроекономічних показників на зайнятість населення дав можливість виділити найвагоміші з них - середньомісячну заробітну плату, капітальні інвестиції, валовий внутрішній продукт (табл. 1).

Таблиця 1 Динаміка окремих показників ринку праці Украни та їх кореляційний зв'язок з кількістю зайнятого населення (2000-2008 рр.)

	Показник
Роки	Кількість зайнятого населення у віці 15-70 років, тис. осіб Y	ВВП у постійних цінах, млрд грн.	Середньомісячна заробітна плата, гривень (номінальна)	Попит на працю, на кінець року, тис. осіб	Навантаження незайнятого населення на одне вільне робоче місце, вакантну посаду, на кінець року	Сальдо міждержавної міграції, осіб	Середній розмір допомоги по безробіттю, гривень	Капітальні інвестиції, млн. грн.	Індекс інфляції, у % до відповідного періоду попереднього року
2000	20175	305	230	68,2	17	-133600	59,39	29874	122,9
2001	19971,5	333	311	96,9	11	-252200	85,23	38654	122,1
2002	20091,2	350	376	123,9	9	-33791	105,98	46563	105,6
2003	20163,3	384	462	138,8	7	-24210	118,32	59899	99,9
2004	20295,7	430	590	166,5	6	-7615	146,37	89314	108,1
2005	20680	441	806	186,6	5	4583	192,89	111174	112,6
2006	20730,4	474	1041	170,5	5	14245	251,48	148972	109,8
2007	20904,7	510	1351	169,7	4	16838	339,27	222679	110,9
2008	20972,3	542	1806	91,1	10	14921	571,07	272074	119,4
Кореляційний зв'язок показника з кількістю зайнятого населення	0,9348	0,9379	0,3871	-0,4813	0,7078	0,8728	0,937	0,0614

Для здійснення аналізу зайнятості та стану реалізації людського потенціалу у розрізі регіонів дисертант обрала двадцять показників, котрі згруповано у віcім компонент: демографічна, здоров'я, освітня, наукова, інноваційна, духовно-інформаційна, мотиваційна, економічна. На основі цих показників проведено рейтинговий аналіз, що дав змогу побудувати рейтинг регіонів та виділити регіони-лідери. За допомогою методів таксономії обчислено індекс сприяння зайнятості у розрізі областей (рис. 1) та для України в цілому. Виявлено, що обчислений показник протягом 2000-2007 рр. мав позитивну динаміку зростання (у 2000 р. індекс сприяння зайнятості становив 0,221, у 2007 р. - 0,233), яка змінює напрямок у 2008 р. (0,231), що підтверджує негативні наслідки світової фінансово-економічної кризи на зайнятість.

Рис. 1 Індекс сприяння зайнятості у розрізі областей України у 2000 р., 2007 р. та 2008 р.

На завершальному етапі дисертаційного дослідження проведено кластерний аналіз регіонів стосовно сприяння зайнятості населення і виділено три кластери. До першого кластеру у 2008 р. увійшли Донецька і Дніпропетровська області та м. Київ, де індекс сприяння зайнятості є найвищим, на основі чого можна стверджувати про сприятливі умови для реалізації людського потенціалу у цих регіонах. Другий кластер утворили вісім областей - Автономна Республіка Крим, Запорізька, Київська Луганська, Львівська, Одеська, Полтавська, Харківська, які характеризується середнім рівнем сприяння зайнятості. До третього кластеру увійшли шістнадцять областей, де рівень сприяння зайнятості бажає бути кращим.

Проведений аналіз дає підстави визначити за пріоритет соціальної політики держави розвиток національної інноваційної системи, передусім системи освіти, науки, охорони здоров'я, культури тощо, що сприятиме розвитку людського потенціалу та його реалізації у високотехнологічних галузях економіки.

Інтеграція економіки України у світовий економічний простір ставить проблему розроблення такої політики і стратегії, які б дозволили підвищити її конкурентоспроможність у найближчій та віддаленій перспективі. Такі ж вимоги висувають євроінтеграційні процеси і до конкурентоспроможності національного ринку праці, зокрема до людських ресурсів з позиції їх кваліфікації, освітнього рівня, мобільності, оскільки людський фактор є центральним елементом постіндустріального розвитку.

Україна має низку конкурентних переваг (табл. 2), реалізація яких ускладнена серйозними недоліками в структурі економіки та вразливістю позицій в міжнародному поділі праці.

Таблиця 2 Конкурентні переваги України та перешкоди їх реалізації

Переваги	Перешкоди
· низький рівень оплати праці в поєднанні з достатньо високою кваліфікацією працівників, · вільні виробничі потужності, · низька капіталомісткість сектора НДДКР при відносно розвинутій інфраструктурі для їх проведення, · наявність унікальних передових розробок в ряді галузей виробництва, комерціалізація котрих дозволить забезпечити розширення експорту висококонкурентної продукції.	· застаріла організація виробництва, · неспроможність управлінських структур адаптуватися до ринкових умов та конкуренції, · високі питомі витрати виробництва та низька його ефективність, · низький рівень інноваційності виробництва, · втрата багатьох ринків збуту через зміни на світовому ринку, · протекціонізм на світових ринках тощо.

У роботі звернено увагу на питання міжрегіональної співпраці, що стає все більш актуальною в умовах системної кризи, якій, на думку експертів, притаманні риси як фінансової, так і економічної, а то й структурної. Міжрегіональна співпраця у сфері зайнятості дала б змогу зменшити напруженість у тих регіонах, які найбільше відчули наслідки кризи. Щоб активізувати внутрішню міжрегіональну співпрацю, слід об'єднати зусилля та гармонізувати діяльність місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та загальнодержавних інституцій на засадах соціального партнерства у цій, дуже важливій для забезпечення життєдіяльності країни, сфері.

У третьому розділі „Напрями удосконалення зайнятості в умовах інноваційного розвитку економіки України” дисертант визначає перспективи розвитку інформаційних форм зайнятості в Україні, формулює напрямки поліпшення державної політики зайнятості.

З поширенням інформаційно-комунікаційних технологій відбуваються значні зміни у структурі зайнятості, виникають нові та зникають або динамічно модифікуються старі професії. Серед форм зайнятості, крім індустріальних гнучких форм, можна виділити, на нашу думку, інформаційні гнучкі форми зайнятості, які відображають зайнятість у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, що пов'язана зі створенням, збереженням, передачею, обробкою і управлінням інформацією (рис. 2).



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2 Структура зайнятості в умовах формування інноваційної економіки

Через істотну тінізацію та недосконалість систем звітності та статистики сьогодні важко оцінити обсяги гнучкої (дистанційної, інформаційної) зайнятості. Проте, в Україні є достатньо передумов для поширення таких форм зайнятості, зокрема - це:

- постійно зростаючий рівень інформатизації суспільства;

- безперервне збільшення користувачів Internet;

- підвищення обізнаності населення про переваги гнучких форм зайнятості;

- зростання забезпеченості населення комп'ютерною технікою та ліцензійними програмами.

Оскільки зайнятість, крім того, що забезпечує матеріальну основу буття людини, також сприяє розвитку духовних та моральних якостей особистості, державна політика зайнятості населення має бути спрямована на формування цивілізованого ринку праці, який передбачає збалансування попиту і пропозиції праці та функціонування інституційних структур захисту інтересів обох сторін. Тому державні програми зайнятості, а також регіональні та місцеві, направлені на вирішення проблем як зайнятого, так і незайнятого населення, повинні охоплювати: прогнозування змін на ринку праці; професійний добір, підготовку і перепідготовку кадрів; підвищення кваліфікації; запобігання масовому безробіттю; стимулювання розвитку гнучкого ринку праці; стабілізацію кадрів на підприємствах; створення додаткових робочих місць; соціальний захист працівників; організацію громадських робіт і тимчасової зайнятості тощо.

Серед очікуваних результатів державної політики зайнятості з врахуванням пріоритетності інноваційних змін можна виділити: поліпшення стану здоров'я та зниження смертності населення працездатного віку; створення механізмів скорочення зайнятості в шкідливих та небезпечних умовах; розвиток системи професійної орієнтації; забезпечення належної професійно-освітньої підготовки; створення робочих місць відповідної якості, що сприятиме нарощуванню трудового потенціалу, а не його втраті; забезпечення виконання заробітною платою мотиваційної та відновлювальної функцій; запровадження сприятливого інвестиційного режиму для підприємств, які створюють нові робочі місця (насамперед інноваційних робочих місць, які потребують залучення висококваліфікованих працівників); забезпечення впровадження інноваційних освітніх технологій для підвищення конкурентоспроможності працівників на внутрішньому та зовнішньому ринках.

В умовах формування інноваційної економіки України набувають актуальності проблеми у соціально-трудовій сфері: забезпечення повної та ефективної зайнятості економічно активного населення; збереження та розвиток людського потенціалу; підвищення життєвого рівня населення; врегулювання відносин у сфері зайнятості та інші. Вирішення перелічених проблем є особливо актуальним для України в умовах формування соціально орієнтованої економіки інноваційного типу, що ставить за необхідність розвиток інноваційної зайнятості та національного ринку праці. Тому необхідним стає розробка та впровадження національної підсистеми зайнятості населення, яка б забезпечила можливість реалізувати інноваційний людський потенціал.

Національна інноваційна підсистема зайнятості передбачає активний розвиток людського потенціалу із систематизованим використанням сучасних досягнень науково-технічного прогресу, що стає можливим за умов державного сприяння розвитку високотехнологічних галузей, інноваційних та інвестиційних проектів, та інвестування у людський потенціал. Такі процеси сприяють зростанню доданої вартості, що разом з розвитком та реалізацією людського потенціалу чинить позитивний вплив досягнення економічного зростання та інноваційного розвитку економіки (рис. 3).



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3 Логічна схема взаємозв'язку національної інноваційної підсистеми зайнятості та національної інноваційної системи економіки

Національна інноваційна підсистема зайнятості, на думку дисертанта, є складовою національної інноваційної системи економіки та відображає взаємозв'язок функціонування інших підсистем, які передбачені Концепцією розвитку національної інноваційної системи: державного регулювання; освіти; генерації знань; інноваційної інфраструктури; виробництва. Адже зайнятість населення присутня у всіх підсистемах національної інноваційної системи і без наявності якої неможливе їх функціонування. Національна інноваційна підсистема зайнятості має бути сформована на основі взаємодії таких основних суб'єктів економіки, як держави, домашніх господарств, підприємств з використанням скоординованих ринкового та державного механізмів для регулювання економічних відносин на ринку праці (рис. 4). Основним суб'єктом у структурі національної інноваційної підсистеми зайнятості є людський потенціал інноваційної економіки, який реалізується на ринку праці через традиційні та гнучкі форми зайнятості.

Для подальшого розвитку національної інноваційної системи економіки та формування інноваційної підсистеми зайнятості населення доцільно, використовуючи сучасні механізми та методи регулювання, забезпечити інтенсивний розвиток сфери зайнятості - сфери реалізації людського потенціалу, який включає творчу та інтелектуальну складові, а результатом (продуктом) реалізації (діяльності) якого є інтелектуальні продукти, новації тощо.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4 Компонентна структура національної інноваційної підсистеми зайнятості (НІПЗ)

В умовах формування інноваційної економіки необхідно створити нові висококваліфіковані або реорганізувати (модернізувати) старі робочі місця для реалізації потенціалу творчих висококваліфікованих працівників. Не втрачає актуальності і закон природного (ринкового) відбору: в умовах ринку виживають сильніші, але це ніяк не означає, що слабші учасники ринку приречені. Конкуренція спонукає суб'єктів ринку удосконалюватися, розвиватися та ефективно працювати. Над підвищенням рівня зайнятості потрібно працювати ще зі шкільної лави, тобто проводити ефективну профорієнтаційну роботу, для формування свідомого вибору майбутньої професії випускниками, які зможуть реалізувати свої здібності. Дослідивши основні аспекти державної політики зайнятості, можна окреслити головні напрямки удосконалення механізму її регулювання: підвищення рівня зайнятості; зростання продуктивної зайнятості, що передбачає забезпечення працівника максимально комфортними умовами праці для максимально можливої реалізації та віддачі; скорочення обсягів прихованого безробіття та витрат робочого часу; збереження потенціалу людських ресурсів; забезпечення соціального захисту працівників; розвиток конкуренції; створення нових висококваліфікованих робочих місць; навчання та підвищення кваліфікації незайнятих; збалансування попиту і пропозиції послуг праці на ринку праці.

Висновки

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і представлено авторський варіант вирішення важливого наукового та прикладного завдання - поглиблення теоретико-методологічних і практичних підходів до реалізації людського потенціалу через зайнятість та формування інноваційної зайнятості в умовах формування інноваційної економіки України. Проведене дисертаційне дослідження дало підстави сформулювати такі висновки:

1. Розвиток вітчизняної економіки на інноваційних засадах передбачає ефективне використання людського потенціалу, яке відбувається через механізм зайнятості. Зайнятість в умовах формування інноваційної економіки - це форма реалізації інноваційного людського потенціалу, що містить соціально-духовно-економічні аспекти та передбачає:

- реалізацію права на працю у різних сферах матеріального і нематеріального виробництва, в тому числі і духовного;

- задоволення потреби в праці;

- забезпечення гідної праці і гідної її оплати;

- створення можливостей для розширеного відтворення, тобто відновлення та розвитку інноваційного людського потенціалу;

- виробництво валового внутрішнього продукту та національного доходу.

2. Важливою складовою інноваційного розвитку економіки є формування ефективної структури зайнятості відповідно до структури вітчизняного виробництва, в якій питома вага зайнятих у сфері послуг перевищує 60% від загальної їх чисельності. Дослідження підтверджує, що Україна має таку позитивну динаміку, однак показує, що в якісному відношенні вітчизняній економіці ще не вдалося досягти рівня постіндустріальних країн, особливо стосовно рівня зайнятості у високотехнологічних галузях.

3. Інноваційна зайнятість - це реалізація людського інтелектуального потенціалу у високотехнологічних галузях економіки (сфера матеріального виробництва і сфера послуг), що передбачає застосування творчого підходу, створення інновацій і характеризується високим рівнем доданої вартості. Інноваційна зайнятість характеризується такими особливостями:

- вимагає нових знань від працівників, тобто розвиток творчих здібностей, для застосування інновацій;

- передбачає появу нових форм зайнятості, особливо у галузях, які використовують інновації, а саме - у сфері послуг (фінансових, інформаційних і ін.);

- сприяє необхідності постійного людського розвитку та навчання впродовж усього життя і отримання навичок;

- забезпечує ефективну реалізацію людського потенціалу.

4. Дослідження еволюції поглядів на зайнятість в економічній науці засвідчує зростання ролі людини та реалізацію її потенціалу. На кожному історичному етапі розвитку світової економічної думки зайнятість характеризувалась певними особливостями: від меркантилізму, представники якого обґрунтовували ефективну зайнятість та внутрішній попит на ринку праці, до сучасних теорій, які визначають зайнятість як реалізацію людського потенціалу в глобальному вимірі.

5. На основі проведеного дослідження зайнятості економічно активного населення України впродовж 2000-2008 рр. можна відзначити ряд позитивних тенденцій у сфері зайнятості, проте, попри позитивну динаміку основних показників ринку праці та зайнятості, фінансово-економічна криза помітно погіршила стан ринку праці.

6. З проведеного кореляційно-регресійного дослідження зайнятості випливає необхідність покращення рівня життя населення, зокрема через підвищення середньомісячної заробітної плати, впровадженню інвестиції у вітчизняну економіку, в тому числі у сферу послуг, створення нових робочих місць, підвищення освітнього рівня населення, що стабілізувало б розбалансований ринок праці України та сприяло збільшенню ВВП. Проведений рейтинговий аналіз реалізації людського потенціалу через механізм зайнятості в умовах формування інноваційної економіки в розрізі регіонів, обчислення індексу сприяння зайнятості та кластерний аналіз дають підстави зробити висновок про нерівномірний розвиток регіональних ринків праці.

7. Інтеграція економіки України у Європейське співтовариство має передбачати вирішення таких внутрішніх питань: здійснення трансформації нинішньої застарілої галузевої структури зайнятості; розвиток новітніх галузей високотехнологічної сфери; соціальних послуг; нових прогресивних форм зайнятості, що сприятиме ефективному використанню наявного кваліфікованого людського потенціалу; підвищення конкурентоспроможності економіки; стимулювання експорту високотехнологічних товарів та послуг.

8. Поширення інформаційно-комунікаційних технологій та інтенсивної комп'ютеризації української економіки спричиняє урізноманітненню потреб, що зумовлює зміну структури виробництва і ролі людини в ньому. Це спричинило трансформацію професій та зумовило виникнення нових інформаційних гнучких форм зайнятості, зокрема веб-праці, телепраці, аутсорсингу, фрілансерства тощо, що розширює можливості реалізації людського потенціалу.

9. В умовах постіндустріального розвитку виникає необхідність формування інноваційної підсистеми зайнятості як складової національної інноваційної системи економіки, що розширює можливості для ефективної реалізації людського потенціалу та досягнення економічного розвитку та зростання.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Участь у колективній монографії:

1. Злупко Л. А. Чинники розвитку та реалізація людського потенціалу в українській економіці (Тема 3.3) / Л. А. Злупко // Економіка України: національна стратегія розвитку: монографія. - Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2008. - 444 с. - тема 3.3 - С. 123-132.

У фахових наукових виданнях:

2. Злупко Л. А. Деякі аспекти зайнятості населення в Україні / Л. А. Злупко // Вісник Львівського університету. Серія економічна. - Львів, 2007. - Вип. 37(1). - С. 482 - 485.

3. Злупко Л. А. Регіональні особливості зайнятості населення України (на прикладі Львівської області) / Л. А. Злупко // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Структурна трансформація територіальних суспільних систем (Збірник наукових праць). / Ін-т регіональних досліджень НАН України. - Львів, 2007. - Вип.5(67) - С.147-157.

4. Злупко Л. А. Інформаційно-комунікаційні технології та зайнятість в економіці України / Л. А. Злупко // Вісник Харк. нац. техн. ун-ту сільського господарства: Економічні науки. - Харків: ХНТУСГ, 2007. - Вип. 64. - С. 121 - 125.

5. Злупко Л. А. Формування соціального партнерства у сфері зайнятості України / Л. А. Злупко // Вісник Львівського університету. Серія економічна. - Львів, 2007. - Вип. 38. - С.72 - 75.

6. Злупко Л. А. Ринок праці в національній системі зайнятості населення України / Л. А. Злупко // Вісник Львівського університету. Серія економічна. - Львів, 2008. - Вип. 40. - С. 109 - 111.

7. Злупко Л. А. Євроінтеграційні процеси та їх вплив на національний ринок праці України / Л. А. Злупко // Збірник наукових праць „Формування ринкової економіки в Україні”, Львівський національний університет імені Івана Франк. - Львів, 2009. - C. 359 - 362.

В інших виданнях:

8. Злупко Л. А. Менеджмент молодіжної зайнятості в умовах формування інноваційної економіки України / Л. А. Злупко // Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління: Матеріали ЙV Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих вчених, (Київ, 19-21 квітня 2007 р.). - К.: ТОВ „ЕКМО”, 2007. - С. 41 - 42.

9. Злупко Л. А. Зайнятість молоді та сприяння розвитку малого підприємництва / Л. А. Злупко // Теорія і практика сучасної економіки: Матеріали VІІІ Міжнародної науково-практичної конференції, (Черкаси, 26-28 вересня 2007 р.). - Черкаси: ЧДТУ, 2007. - С. 168 - 170.

10. Злупко Л. А. Проблеми зайнятості в умовах формування інноваційної економіки України / Л. А. Злупко // Макроекономічна політика в Україні: проблеми науки та практики: Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції, (Харків, 20-21 листопада 2007 р.). - Х.: ВД „ІНЖЕК”, 2007. - С.37 - 40.

11. Злупко Л. А. Підприємництво та самозайнятість як альтернатива безробіттю / Л. А. Злупко // Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть: Тези доповідей VI Міжнародної науково-теоретичної конференції студентів, аспірантів і молодих вчених, (Тернопіль, 16 квітня 2008 р.). - Тернопіль, 2008. - С. 170 - 172.

12. Злупко Л. А. Зайнятість в постіндустріальній економіці / Л. А. Злупко // Матеріали міжнародної студентсько-аспірантської наукової конференції „Стратегія формування відкритої господарської системи в Україні”, Львівський національний університет імені Івана Франка, економічний факультет, (Львів, 16-17 травня 2008 р.). - Львів, 2008. - С. 139 - 140.

13. Злупко Л. А. Державна політика зайнятості в умовах формування інноваційної економіки України / Л. А. Злупко // Материалы ІІ международной научно-практической конференции „Стратегии развития Украины в глобальной среде”, Университет экономики и управления, Крымский институт бизнеса, Вища школа менеджмента, Центр развития образования, науки и инноваций, (Симферополь-Ялта, 7-9 ноября 2008 г.). - Симферополь-Ялта, 2008. - С. 131 - 133.

14. Злупко Л. А. Зайнятість населення України в умовах економічної кризи / Л. А. Злупко // Матеріали міжнародної студентсько-аспірантської наукової конференції „Економіка України в умовах посилення глобалізаційних процесів: виклики і перспективи”. Львівський національний університет імені Івана Франка, економічний факультет, (Львів, 15-16 травня 2009 р.). - Львів, 2009. - С. 167 - 168.

Анотація

Злупко Л. А. Зайнятість в умовах формування інноваційної економіки України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки - Львівський національний університет імені Івана Франка. - Львів, 2010.

У дисертаційній роботі досліджено особливості зайнятості як форми реалізації людського потенціалу в умовах формування інноваційної економіки України. Проаналізовано погляди представників різних наукових шкіл щодо змісту поняття „зайнятість”. Введено в науковий обіг поняття „інноваційна зайнятість”. Здійснено аналіз тенденцій зайнятості населення. Особливу увагу приділено обґрунтуванню соціально-економічної сутності, структури зайнятості населення в контексті інноваційних змін і впливу євроінтеграційних процесів, визначення основних напрямів державного регулювання зайнятості та формування інноваційної підсистеми зайнятості у вітчизняній економіці.

Ключові слова: зайнятість, людський потенціал, інноваційна зайнятість, регулювання зайнятості, чинники зайнятості, державна політика зайнятості, євроінтеграційні процеси, інноваційні форми зайнятості, національна інноваційна система економіки, національна інноваційна підсистема зайнятості.

Аннотация

Злупко Л. А. Занятость в условиях формирования инновационной экономики Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.01 - экономическая теория и история экономической мысли - Львовский национальный университет имени Ивана Франко. - Львов, 2010.

В диссертационной работе исследованы особенности занятости как формы реализации человеческого потенциала в условиях формирования инновационной экономики Украины. Проанализированы взгляды представителей различных научных школ относительно содержания понятия „занятость”. Введено в научный оборот понятие „инновационная занятость”. Осуществлен анализ тенденций занятости населения. Особое внимание уделяется обоснованию социально-экономической сущности, структуры занятости населения в контексте инновационных изменений и влияния евроинтеграционных процессов, определению основных направлений государственного регулирования занятости и формированию инновационной системы занятости в отечественной экономике.

В первом разделе диссертационной работы „Теоретико-методологические основы исследования занятости” уточнена экономическая сущность понятия „занятость”, ее структура, виды и формы, проанализирована эволюция взглядов на занятость населения в мировой экономической науке, осуществлен теоретический анализ современного механизма регулирования занятости в условиях формирования инновационной экономики Украины.

В условиях формирования инновационной экономики главным объектом анализа экономической теории становится человек, развитие человеческого потенциала и его реализация. Это предопределяет превращение занятости в социальную потребность, то есть в реализацию человеческого потенциала через механизм инновационной занятости, что является предпосылкой становления национальной инновационной системы. Инновационная занятость - реализация человеческого потенциала инновационной экономики, в том числе человеческого интеллектуального потенциала, в высокотехнологичных отраслях экономики (сфера материального производства и сфера услуг), предусматривающий применение сложного труда и творческого подхода, продуцирование инноваций и характеризуется высоким уровнем создания добавленной стоимости.

Во втором разделе диссертационного исследования „Аналитическая оценка трансформационных процессов занятости населения в условиях развития инновационной экономики Украины” осуществлен анализ основных тенденций занятости в период рыночной трансформации экономики Украины. Проведенный корреляционно-регрессионный анализ влияния макроэкономических показателей на занятость населения позволил выделить наиболее значимые из них - среднемесячную заработную плату, капитальные инвестиции, валовой внутренний продукт. Для анализа занятости и состояния реализации человеческого потенциала в разрезе регионов и Украины в целом диссертантом избранно двадцать показателей, которые сгруппировано в воcем компонент: демографическая, здоровье, образовательная, научная, инновационная, духовно-информационная, мотивационная, экономическая. На основе этих показателей осуществлен рейтинговый, таксонометричний и кластерный анализ.

В третьем разделе „Направления совершенствования занятости в условиях инновационного развития экономики Украины” определены перспективы развития информационных форм занятости в Украине, сформулированно направления улучшения государственной политики занятости.

Ключевые слова: занятость, человеческий потенциал, инновационная занятости, регулирование занятости, факторы занятости, государственная политика занятости, евроинтеграционные процессы, инновационные формы занятости, национальная инновационная система экономики, национальная инновационная подсистема занятости.

Summary

Zlupko L. A. Employment in a conditions of forming innovative economy of Ukraine. - Manuscript.

Thesis for degree of candidate of economic sciences, specialty 08.00.01 - economics and history of economic thought - Lviv National University named after Ivan Franko. - Lviv, 2010.

This thesis investigated the characteristics of employment, as a form of human development in a conditions of forming innovative economy of Ukraine. Analyze the views of different schools on the content of the concept of „employment”. Put into practice the concept of „innovative employment”. The thesis provides an analysis of trends in employment. Particular attention is paid to socio-economic substantiation of the essence, the structure of employment in the context of innovative changes and the impact of European integration processes, identifying the main directions of state regulation of employment and the formation of an innovative system of employment in the domestic economy.

Keywords: employment, human potential, innovative employment, employment regulation, the factors of employment, state employment policy, European integration processes, innovative forms of employment, national innovation system of economics, national innovation subsystem of employment.

Размещено на Allbest.ru

...