Інтелектуальні послуги як фактор інноваційного розвитку
Підхід до розкриття економічного змісту інтелектуальних послуг, їх капіталоутворюючої, інноваційної ролі та напрямків й організаційних форм її реалізації в умовах інноваційного розвитку національної економіки. Удосконалення державного регулювання.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 20.07.2015 |
| Размер файла | 97,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
УДК 330.1;330.341.1
Спеціальність 08.00.01 - економічна теорія
та історія економічної думки
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Інтелектуальні послуги як фактор інноваційного розвитку
Ярмак Ольга Віталіївна
Харків - 2010
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Харківському державному університеті харчування та торгівлі Міністерства освіти і науки України
Науковий керівник: доктор економічних наук, доцент Марченко Ольга Сергіївна, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, професор кафедри економічної теорії
Офіційні опоненти:
доктор економічних наук, професор Осецький Валерій Леонідович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри економічної теорії
кандидат економічних наук, доцент Бережна Надія Іванівна, Харківський національний економічний університет, доцент кафедри політекономії
Захист відбудеться "26" березня 2010 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.01 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61002, м. Харків, вул. Мироносицька, 1, ауд. 2-12.
З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, площа Свободи, 4
Автореферат розісланий "24" лютого 2010 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.М. Соболєв
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми дослідження. Інноваційний розвиток економіки спирається на всебічне використання інтелектуальних ресурсів, найважливішим видом яких є професійні знання і інформація, що складають зміст інтелектуальних послуг.
В умовах становлення економіки знань сфера послуг, по-перше, перетворюється на ядро сучасного господарства на його національному і світовому рівнях. По-друге, зазнає радикальні структурні зміни: у загальному обсязі послуг зростає питома вага послуг інтелектуальних, що динамічно розвиваються, в чому знаходить свій прояв провідна роль знань і інформації у забезпеченні економічного зростання інноваційного типу.
Теоретичну основу дослідження місця і ролі інтелектуальних послуг в інноваційному розвитку економіки складають твори Д. Белла, Н. Бережної, Дж. К. Гелбрейта, В. Гейця, А. Гриценка, П. Друкера, В. Іноземцева, М. Кастельса, М. Кіма, М. Колота, Л. Мірошника, Д. Норта, В. Осецького, С. Тютюнникової, Е. Тоффлера, Л. Федулової, А. Чухна і ін. Обгрунтуванню соціально-економічних основ діяльності у сфері послуг присвячена значна кількість праць вітчизняних і зарубіжних учених: Т. Бурменка, В. Вороніної, Н. Даніленка, Л. Демідової, Дж. Зінгельмана, Д. Лавлока, Р. Мердік, Р. Рассела, Б. Рендера, В. Рутгайзера, Т. Туренка, К. Хаксевера і ін.
Окремі види інтелектуальних послуг досліджуються в роботах В. Александрова, В. Альошнікової, А. Блінова, Р. Бутиріна, В. Верби, Б. Данилишина, Ю. Забродіна, Т. Камінської, М. Книша, В. Куценка, О. Марченко, Т. Решетняк, Е. Шканової і ін. Проте зміст інтелектуальних послуг як економічної категорії, їх види, особливості праці в даній сфері, специфіка організаційних форм, тенденції і суперечності їх інституціоналізації і розвитку в умовах трансформаційної економіки України не стали ще предметом комплексного економіко-теоретичного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з плановою темою НДР кафедри економічної теорії Харківського державного університету харчування і торгівлі "Формування конкурентоспроможності національної економіки" (№ ДР 1603045), у межах якої особисто автором виявлено і охарактеризовано роль інтелектуальних послуг в інноваційному розвитку.
Мета й завдання дослідження. Мета дослідження - обґрунтування теоретико-методологічних засад визначення економічного змісту та видів інтелектуальних послуг і розробка на цій підставі практичних рекомендацій щодо оптимізації їх ролі в інноваційному розвитку національної економіки. Для досягнення цієї мети були поставлені й вирішені такі завдання:
- розкрити сутність, види, загальні риси і особливості інтелектуальних послуг;
- обґрунтувати зміст капіталоутворюючої, інноваціюючої ролі інтелектуальних послуг та напрямки її реалізації в умовах становлення інноваційної моделі економічного розвитку;
- визначити особливості організації трудової діяльності в сфері інтелектуальних послуг;
- обґрунтувати загальні умови та організаційні особливості надання інтелектуальних послуг;
- виявити та змістовно розкрити причини неефективності інституціональних інвесторів та тінізації інтелектуальних послуг;
- розкрити особливості й суперечності сучасного етапу інституціоналізації інтелектуальних послуг в умовах трансформаційної економіки України, специфіку їх розвитку в період світової фінансово-економічної кризи.
Об'єктом дослідження є система соціально-економічних відносин з приводу продукування, обміну й використання інтелектуальних послуг в умовах переходу до інноваційного типу економічного розвитку.
Предметом дослідження є соціально-економічний зміст інтелектуальних послуг, особливості їх розвитку в трансформаційній економіці, умови підвищення їх інноваційної спрямованості.
Методи дослідження. Для реалізації поставлених завдань використовувалися загальнонаукові і спеціальні методи дослідження.
Визначення змісту інтелектуальних послуг як економічної категорії спиралося на методи наукової абстракції, аналізу й синтезу, індукції й дедукції, поєднання історичного й логічного, кількісного та якісного аналізу.
Системно-структурний підхід дав змогу розробити теоретичні підстави виокремлення головних видів інтелектуальних послуг, класифікації міжорганізаційних мереж, з'ясування особливостей трудової діяльності з надання інтелектуальних послуг, систематизації чинників, що перешкоджають їх розвитку в умовах трансформаційної економіки. Застосування функціонального аналізу дозволило обґрунтувати напрямки використання інтелектуальних послуг як фактора інноваційного розвитку. Метод порівняльних характеристик допоміг з'ясувати загальні риси і відмінності основних видів інтелектуальних послуг. Інструментарій неоінституціоналізму склав фундамент розкриття особливостей сучасного етапу інституціоналізації інтелектуальних послуг в Україні. Застосування методу теоретичного моделювання дозволило обґрунтувати модель міжпослугової мережі створення цінності інтелектуальних послуг.
Інформаційну базу дослідження склали розробки вітчизняних та зарубіжних вчених стосовно теорій і концепцій постіндустріального, інформаційного суспільства, економіки знань, трансформаційної економіки; інноваційного економічного розвитку, інноваційної економіки; послуг; інтелектуального капіталу і інтелектуальної власності; соціальних мереж та мережевого принципу управління; інтелектуальної організації і управління знаннями.
Важливими інформаційними джерелами послужили законодавчі й нормативні акти України, аналітичні і статистичні матеріали Державного комітету статистики України.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в розкритті змісту інтелектуальних послуг як фактора інноваційного розвитку. Особисто здобувачем виявлено і обґрунтовано наступні положення наукової новизни:
уперше:
1. розроблено класифікацію видів міжорганізаційних мереж інтелектуальних послуг відповідно до критерію рівня взаємодії учасників:
-галузеві, структура яких представлена виробниками одного або різних видів інтелектуальних послуг (внутрішньопослугові і міжпослугові мережі), спрямовані на підвищення їх цінностей і конкурентоспроможності;
-міжгалузеві - організаційна форма взаємодії виробників інтелектуальних послуг і: а) постачальників ресурсів (ресурсні мережі); б) споживачів інтелектуальних послуг (клієнтські мережі); в) учасників різних стадій інноваційного процесу (інноваційні мережі), функціонування яких забезпечує економію трансакційних витрат, зниження ризиків, оптимізацію інноваційної діяльності;
-національні і регіональні - соціальні мережі виробників інтелектуальних послуг і організацій соціально-культурної сфери, функціонування яких спрямовано на забезпечення людського розвитку;
2. доведено, що в умовах трансформаційної економіки культурна інерція, імпорт неефективних інститутів, інституційний застій і вакуум обумовлюють ціннісну розбіжність (ціннісний конфлікт) в оцінці домогосподарствами, фірмами, державою капіталоутворюючої і інноваціюючої ролі інтелектуальних послуг, що проявляється в неефективності інституційних інвесторів, тінізації інтелектуальних послуг;
удосконалено:
3. методологічний підхід відокремлення й оцінки інтелектуальних послуг на основі критеріїв: капіталоутворення, ресурсозабезпечення, ретрансляція професійних знань та інформації;
4. систематизацію і характеристику чинників, перешкоджаючих ефективному розвитку інтелектуальних послуг в умовах трансформаційної економіки України:
- розрив між накопиченим людським капіталом і рівнем його реального використання;
-незавершеність і суперечність інституціоналізації інтелектуальних послуг;
-відсутність комплексної державної підтримки інноваційного розвитку;
-високий рівень тінізації економіки;
-наслідки сучасного етапу світової фінансової кризи;
5. модель галузевої міжпослугової мережі створення інтелектуальних послуг, основу якої складають диверсифікація діяльності і співпраця її учасників;
деталі подальшого розвитку:
6. уявлення стосовно загальних умов ефективної організації інтелектуальних послуг, що спрямовані на реалізацію їх капіталоутворюючої та інноваціюючої ролі: розвиток культури інтелектуальної організації, управління знаннями, створення внутрішньо організаційних і міжорганізаційних мереж;
7. доведення особливої ролі держави у спрямуванні інтелектуальних послуг на забезпечення інноваційного розвитку: вироблення загальнонаціональних пріоритетів, координація технологічних, людських та соціальних ресурсів, інтеграція мережевих учасників інноваційного ланцюжка;
8. виявлення і характеристика особливостей організації трудової діяльності у сфері інтелектуальних послуг:
-індивідуалізація і персоніфікація процесу і результату праці;
-безпосередня залежність результативності праці не тільки від професійних, а й від особистісних якостей працівника: репутація, здатність до ефективних комунікацій, універсальність, оперативність, креативність, спрямованість на навчання, самоконтроль, культура;
-активна участь споживача послуг в отриманні результату трудової діяльності;
-залежність ефективності праці від своєчасності надання послуг;
-використання внутрішньофірмової системи навчання працівників як основного джерела трудових ресурсів високої кваліфікації.
Практичне значення одержаних результатів обумовлене актуальністю досліджуваної проблеми й недостатнім ступенем її розробленості.
У науковому дослідженні обґрунтовано систему заходів щодо удосконалення державного регулювання освітніх послуг: створення правової бази формування і функціонування інститутів державної і громадської підтримки осіб, що навчаються, працевлаштування випускників вищої школи за фахом, діяльності приватних некомерційних організацій, що діють в сфері освіти; державного і громадського контролю за якістю освітніх послуг.
Висновки та пропозиції, сформульовані в дисертації, можуть стати теоретико-методологічною базою для вдосконалення державної інноваційної політики та регулювання освітніх, консалтингових, науково-технічних послуг та послуг охорони здоров'я в Україні, правової регламентації економічних відносин в сфері інтелектуальних послуг.
Теоретичні положення дисертаційної роботи можуть бути використані при викладанні курсів та спецкурсів з економічної теорії, політичної економії, мікро- і макроекономіки, державного регулювання економіки, менеджменту і маркетингу у вищих навчальних закладах.
Теоретичні положення й обґрунтовані на їх підґрунті практичні пропозиції були враховані аудиторською фірмою "Аудит-Діло" при впровадженні моделі міжпослугової мережі створення комплексу базової аудиторської послуги і супутніх юридичних, інформаційних, кадрових послуг (довідка про впровадження № 42/1 від 15.09.2009)
Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримано автором особисто. У статті [2], внесеної до переліку наукових праць за темою дисертації, особисто здобувачу належить обґрунтування особливостей інституціоналізації споживчого ринку в умовах трансформаційної економіки України.
Апробація роботи. Основні теоретичні положення дисертаційного дослідження доповідались на 7 наукових конференціях, симпозіумах та конгресах: III Міжнародному конгресі "Державне управління та місцеве самоврядування" (м. Харків, 2003); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених "Фінансові послуги та розвиток суб'єктів господарювання в Україні" (м. Харків, 2008); VIII Міжнародній науково-практичній конференції молодих науковців "Транснаціоналізація міжнародної економіки та пошук шляхів інноваційної співпраці" (м. Київ, 2008); Симпозіумі з нагоди 65-річчя від дня заснування Харківського інституту фінансів Українського державного університету фінансів і міжнародної торгівлі "Розвиток фінансових відносин в умовах трансформаційних процесів: український вимір" (м. Харків, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції "Інноваційні технології в кооперативній освіті як чинник розвитку економіки" (м. Бєлгород, 2009); IX Міжнародній науково-практичній конференції молодих науковців "Україна у світовому просторі: шляхи подолання кризи (економіка, фінанси та право) (м. Київ, 2009); Всеукраїнській конференції "Еволюція Української державності: соціально-економічні, політичні, культурні аспекти (м. Харків, 2009).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано у 17 наукових працях, серед яких 7 статей у фахових наукових виданнях загальним обсягом 3,2 друк. арк.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, 3-х розділів (7 підрозділів), висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 194 сторінки, основна частина її складає 171 сторінку, містить 16 таблиць, 14 рисунків на 12 сторінках. Список використаних джерел складається із 210 найменувань. Дисертація має 2 додатки на 3 сторінках, які включають 1 таблицю і 2 рисунки.
Основний зміст роботи
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено його мету й завдання, методи дослідження, розкрито основні положення наукової новизни, показано теоретичне і практичне значення отриманих результатів.
Розділ 1 "Методологічні засади дослідження інтелектуальних послуг як фактора інноваційного розвитку" висвітлює теоретико-методологічні питання дослідження економічного змісту інтелектуальних послуг, їх ролі як чинника інноваційного розвитку, класифікації та характеристики загальних та специфічних ознак їх головних видів.
У дисертації доведено, що інтелектуальними є послуги, які відповідають наступним критеріям: 1) капіталоутворення - це послуги, що виступають джерелами накопичення людського та інтелектуального капіталу індивідуума, фірми, суспільства; 2) ресурсозабезпечення - надання інтелектуальних послуг спрямовано на забезпечення їх споживачів найважливішими ресурсами інноваційного економічного розвитку - знаннями і інформацією; 3) ретрансляція - в економіці інновацій інтелектуальні послуги є спеціальним каналом передачі споживачу професійних знань і інформації. Відповідно до обраних критеріїв виокремлено освітні, консалтингові, науково-технічні послуги і послуги охорони здоров'я.
Інтелектуальні послуги - це професійні, персоніфіковані, індивідуалізовані чисті послуги, ресурсну основу і зміст яких складають спеціальні (професійні) знання і інформація, а результатом виступають вигоди споживача (індивідуума, фірм, суспільства) від їх засвоєння і використання в особистих, організаційних, підприємницьких, економічних, соціальних, духовних та ін. цілях. В умовах переходу до інноваційного типу соціально-економічного розвитку інтелектуальні послуги є одним з видів економічної активності, що динамічно розвиваються (табл. 1).
Таблиця 1 Динаміка обсягів інтелектуальних послуг в Україні у 2004-2008 рр.
|
Показники |
Обсяг реалізованих послуг за роками, млрд. грн. |
Частка інтелектуальних послуг у загальному обсязі реалізованих послуг, % |
|||||||||
|
2004 |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2004 |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
||
|
Всього послуг |
74,4 |
95,8 |
120,9 |
157,0 |
203,9 |
100 |
100 |
100 |
100 |
100 |
|
|
у т. ч. інтелектуальних |
12,2 |
16,8 |
21,9 |
32,3 |
42,7 |
16,4 |
17,5 |
18,1 |
20,6 |
20,9 |
|
|
з них послуги: |
|||||||||||
|
- охорони здоров'я |
1,9 |
2,5 |
2,9 |
3,7 |
4,9 |
2,6 |
2,6 |
2,4 |
2,4 |
2,4 |
|
|
- освітні |
1,6 |
1,9 |
1,9 |
2,3 |
2,8 |
2,2 |
2,0 |
1,6 |
1,5 |
1,4 |
|
|
- консалтингові |
4,8 |
7,1 |
10,1 |
15,4 |
21,2 |
6,4 |
7,4 |
8,3 |
9,8 |
10,4 |
|
|
- науково-технічне обслуговування |
3,9 |
5,3 |
7,0 |
10,9 |
13,8 |
5,2 |
5,5 |
5,8 |
6,9 |
6,7 |
Джерело: Статистичний щорічник України за 2008 рік.- К.: ДП "Інформаційно-аналітичне агентство", 2009.- С. 302-304. Частки інтелектуальних послуг розраховані дисертантом.
Як видно з табл. 1, частка інтелектуальних послуг у загальному обсязі реалізованих в Україні послуг збільшилася з 16,4 % у 2004 р. до 20,9 % у 2008 р., в даному періоді їх обсяг збільшився у 3,5 раза.
У дисертації розкриваються основні напрями реалізації інноваціюючої ролі інтелектуальних послуг: створення, упровадження і розповсюдження інтелектуальних продуктів - новацій, що становлять зміст інноваційних інтелектуальних послуг; забезпечення інтелектуальними ресурсами інноваційної діяльності господарюючих суб'єктів на всіх стадіях інноваційного процесу; діяльність продуцентів інтелектуальних послуг як незалежних учасників інноваційних мереж господарюючих суб'єктів; сприяння підвищенню інновативності і інноваційної активності підприємств; забезпечення взаємозв'язку наукової, інноваційної і виробничої сфер національної економіки; комерціалізація наукових продуктів, сприяння їх трансформації в інновації; розповсюдження передових прийомів і методів інноваційної діяльності, зокрема, досягнень розвинених країн в даній сфері.
Визначено, що основоположними завданнями держави з спрямування інтелектуальних послуг на забезпечення інноваційного розвитку є вироблення загальнонаціональних пріоритетів, координація технологічних, людських та соціальних ресурсів, інтеграція учасників мереж інноваційного процесу.
Розділ 2 "Соціально-економічні особливості інтелектуальних послуг та їх вплив на інноваційний розвиток національної економіки" присвячено розкриттю особливостей трудової діяльності з надання інтелектуальних послуг, обґрунтуванню умов та організаційних форм реалізації їх капіталоутворюючої та інноваціюючої ролі.
У дисертації обґрунтовано, що відмітні ознаки діяльності з надання інтелектуальних послуг, а саме: високий рівень праце - і знаннєємності, надання послугового комплексу як сукупності базової і супутніх послуг, суб'єктно-суб'єктний характер процесу обслуговування, нематеріальність послуги, її невіддільність від виробника і споживача, складність стандартизації і контролю якості обслуговування і послуг знаходять свій прояв в особливостях організації і мотивації праці в сфері інтелектуальних послуг, серед яких:
- індивідуалізація і персоніфікація процесу і результату праці;
-безпосередня залежність результативності праці не тільки від професійних, а й від особистісних якостей працівника;
- активна участь споживача послуг в досягненні результату трудової діяльності з їх надання;
- залежність ефективності праці від своєчасності надання послуг;
- використання внутрішньофірмової системи навчання працівників як головне джерело трудових ресурсів високої кваліфікації.
Реалізація суб'єктного і організаційно-структурного підходів до дослідження організаційних особливостей інтелектуальних послуг дозволила виявити основні типи організацій, що надають різні види інтелектуальних послуг, проаналізувати їх загальні риси і особливості; обґрунтувати загальні умови ефективної організації інтелектуальних послуг, що забезпечують реалізацію їх капіталоутворюючої і інноваціюючої ролі: розвиток культури інтелектуальної організації, управління знаннями, створення внутрішньоорганізаційних і міжорганізаційних мереж.
У дисертації доведено, що мережевий принцип управління інтелектуальними послугами, реалізація якого здійснюється на внутрішньоорганізаційному і міжорганізаційному рівнях, дозволяє оптимально комбінувати і використовувати ресурси учасників мереж, знижувати трансформаційні і трансакційні витрати, досягати позитивного синергетичного ефекту використання професійних знань і інформації.
На основі критерію рівня мережевої взаємодії учасників виокремлено основні види міжорганізаційних мереж у сфері інтелектуальних послуг (рис. 1).
Запропонована модель галузевої міжпослугової мережі спирається на горизонтальну інтеграцію, диверсифікацію діяльності і співпрацю виробників різних видів інтелектуальних послуг з метою формування комплексу базової і супутніх інтелектуальних послуг (рис. 2).
Рис. 2. Модель галузевої міжпослугової мережі створення комплексу інтелектуальних послуг у сфері освіти.
У розділі 3 "Головні проблеми та суперечності розвитку інтелектуальних послуг у трансформаційній економіці" обґрунтовуються теоретичні засади інституціоналізації інтелектуальних послуг в умовах трансформаційної економіки України, розкриваються особливості та суперечності їх розвитку на сучасному етапі світової фінансово-економічної кризи.
У дисертації розкрито особливості та суперечності інституціоналізації сфери інтелектуальних послуг в Україні: неефективність імпорту інститутів; спадкоємство норм (перш за все неформальних) командно-адміністративної системи - інституційна інерція, яка виявляється в культурних обмеженнях і суперечностях; інституційний вакуум як відсутність або недостатній розвиток формальних інститутів, що забезпечують ефективність інтелектуальної послугової діяльності і формальних норм, її регулюючих; неформальна інституціоналізація інтелектуальних послуг внаслідок домінування неформальних правил над формальними, що виявляється в їх тінізації; розбіжність формальних і неформальних норм, що у сукупності складають інституційне середовище інтелектуальних послуг.
Вказані характеристики сучасного етапу інституціоналізації інтелектуальних послуг в Україні знаходять свій прояв в ціннісній розбіжності (ціннісному конфлікті) в оцінці домогосподарствами, фірмами, державою капіталоутворюючої і інноваціюючої ролі інтелектуальних послуг, що обумовлює неефективність вказаних інституційних інвесторів, тінізацію інтелектуальної послугової діяльності.
У сфері освіти однією з фундаментальних причин ціннісного конфлікту є значний розрив між накопиченим людським капіталом і рівнем його реального використання, що знаходить свій прояв у відсутності стійкого безпосереднього зв'язку між рівнями доходу і освіти; недостатній забезпеченості робочими місцями, що відповідають освітній кваліфікації, і відсутності гарантій їх отримання; девальвації освіти у випадку депрофесіоналізації працівника, обумовленої працею не за фахом або виконанням функцій, що не відповідають його кваліфікації.
Відсутність ефективних інвесторів у сфері послуг охорони здоров'я пов'язана з тим, що домогосподарства, хоча і розуміють цінність біологічної складової людського капіталу, не мають достатніх коштів для інвестицій, а фірми і держава, унаслідок недостатньої оцінки ролі здоров'я працівників у створенні вартості і споживацькому підході до його використання, не забезпечують необхідний рівень капіталовкладень у розвиток зазначеної інтелектуальної послуги.
Сфері науково-технічних і консалтингових послуг притаманний низький рівень мотивації отримання господарюючими суб'єктами професійних знань і інформації на платній основі. Культурна інерція, відсутність реальних стимулів до інноваційної діяльності і комплексної програми її державної підтримки, пріоритет короткострокових кон'юнктурних цілей сприяють трансформації даних послуг в посередницькі, спрямовані на задоволення потреб їх споживачів, не пов'язаних з накопиченням інтелектуального капіталу, який є основою їх виробничої і інноваційної діяльності.
Обґрунтовано, що вихід з інституційних пасток в сфері інтелектуальних послуг безпосередньо пов'язаний з підвищенням ефективності державних заходів щодо створення інституційного середовища з метою забезпечення ефективної реалізації їх капіталоутворюючої і інноваціюючої ролі в умовах переходу до інноваційного типу економічного розвитку.
У дисертації розкрито і систематизовано чинники, що перешкоджають ефективному розвитку інтелектуальних послуг в умовах трансформаційної економіки України: розрив між накопиченим людським капіталом і рівнем його реального використання; незавершеність і суперечність інституціоналізації інтелектуальних послуг; відсутність комплексної державної підтримки інноваційного розвитку; високий рівень тінізації економіки; соціально-економічні наслідки сучасного етапу світової фінансової кризи.
Особливості, проблеми і напрямки функціонування сфери інтелектуальних послуг в умовах сучасної світової фінансово-економічної кризи об'єднані у дві головні взаємопов'язані групи:
1) кризові явища у цій сфері і напрямки їх подолання на основі розробки та впровадження комплексної програми ефективного антикризового управління інтелектуальними послугами, яка повинна включати не тільки заходи запобігання кризі, але й більш глибокі перетворення науково-технічної, маркетингової та кадрової політики, залучення необхідних інвестицій, забезпечення інноваційного розвитку;
2) підвищення ролі інтелектуальних послуг у розробці й реалізації антикризових заходів на макро- і мікрорівні: суттєве зростання попиту з боку господарюючих суб'єктів на консалтингові послуги з питань антикризового управління; актуалізація науково-технічних послуг, оскільки реалізація їх інноваційного потенціалу - найважливіший напрямок подолання кризи на базі формування інноваційної моделі економічного розвитку; підвищення капіталоутворюючої та інноваціюючої ролі послуг освіти на охорони здоров'я. Створення державою ефективної правової бази формування і функціонування формальних інститутів державної і суспільної підтримки осіб, що отримують освіту, працевлаштування випускників вищої школи за фахом, діяльності приватних некомерційних організацій, що надають освітні послуги; державного і суспільного контролю якості освітніх послуг дозволить подолати ціннісну розбіжність, культурну інерцію і суперечності формальних і неформальних норм у цій сфері.
Висновки
Дисертація містить теоретичні узагальнення і нові концептуальні підходи до розв'язання актуального наукового завдання щодо розкриття економічного змісту інтелектуальних послуг, підвищення реалізації їх потенціалу в інноваційному розвитку національної економіки.
У теоретичному та прикладному аспекті проведене дослідження дозволило розробити рекомендації, спрямовані на оптимізацію використання інтелектуальних послуг як фактора інноваційного економічного розвитку в трансформаційній економіці.
Головні наукові й практичні результати роботи полягають у наступному.
1. Інтелектуальні послуги за економічним змістом -це певні професійні дії фахівців різних галузей знання, основними ресурсами здійснення яких виступають загальні і спеціальні знання і інформація, а результатом - накопичення і розвиток людського капіталу домогосподарств, фірм, суспільства, що становить основу інноваційного розвитку національної економіки.
2. Критерії відокремлення і оцінки інтелектуальних послуг, сукупність яких складає сегмент сектора послуг економіки інновацій, що динамічно розвивається: капіталоутворення, ресурсозабезпечення, ретрансляція. На їх основі: а) розкрито зміст інтелектуальних послуг - капіталоутворюючі, ресурсозабезпечуючі послуги, що ретранслюють професійні знання і інформацію, які виступають чинниками накопичення і реалізації у інноваційній діяльності людського і інтелектуального капіталу індивіда, фірми, суспільства; б) здійснена класифікація основних видів інтелектуальних послуг - освітні, консалтингові, науково-технічні і послуги охорони здоров'я.
3. Інтелектуальним послугам притаманні ознаки інформаційних і інноваційних послуг, інноваціюючим і навчальним ефектами, їх передача від джерела до споживача базується на суб'єкт-суб'єктних відносинах, основними формами яких є консультування і навчання. Це професійні, персоніфіковані, індивідуалізовані чисті послуги, ресурсну основу і зміст яких складають спеціальні (професійні) знання і інформація, а результатом виступають вигоди споживача (індивіда, фірми, суспільства) від їх засвоєння і використання в його цілях (особистих, організаційних, підприємницьких, економічних, соціальних, духовних і ін.).
Різним видам інтелектуальних послуг властиві специфічні характеристики, обумовлені їх суб'єктами, процесом надання, спрямованістю дії на об'єкти і результатом.
4. Інноваціююча роль інтелектуальних послуг обумовлена їх капіталоутворюючою природою як джерела нагромадження людського капіталу індивіда, інтелектуального капіталу фірми, інтелектуального потенціалу суспільства, що становлять основу інноваційної діяльності.
Основоположними завданнями держави з спрямування інтелектуальних послуг на забезпечення інноваційного розвитку є вироблення загальнонаціональних пріоритетів, координація технологічних, людських та соціальних ресурсів, інтеграція мережевих учасників інноваційного ланцюжка (процесу).
5. Основні особливості організації і мотивації трудової діяльності у сфері інтелектуальних послуг: індивідуалізація і персоніфікація процесу і результату праці; безпосередня залежність результативності праці не тільки від професійних, але і від особових якостей працівника: репутації, здібності до ефективних комунікацій, універсальності, оперативності, креативності, здатності до навчання, самоконтролю, культури; активна участь споживача послуг в отриманні результату трудової діяльності; залежність ефективності праці від своєчасності надання послуг; використання внутрішньофірмової системи навчання працівників як основне джерело трудових ресурсів високої кваліфікації.
6. До загальних умов ефективної організації надання інтелектуальних послуг, спрямованих на реалізацію їх капіталоутворюючої і інноваціюючої ролі належать: розвиток культури інтелектуальної організації, управління знаннями, створення внутрішньоорганізаційних і міжорганізаційних мереж.
В умовах формування економіки знань найважливішим напрямком організаційного розвитку сфери інтелектуальних послуг є нагромадження її суб'єктами таких організаційних характеристик, як: культура творчості; "навчання" як безперервний процес створення, одержання, передачі, використання й нагромадження знань; внутрішні і міжорганізаційні мережеві взаємозв'язки й взаємодія. До міжорганізаційних мереж інтелектуальних послуг належать:
1) галузеві, структура яких представлена тільки виробниками інтелектуальних послуг. Причому, мережа може об'єднувати виробників як одного виду послуг (внутрішньопослугові мережі), так і їх різних видів (міжпослугові мережі);
2) міжгалузеві - організаційна форма міжорганізаційної взаємодії виробників інтелектуальних послуг і: а) постачальників ресурсів для їх виробничої і інноваційної діяльності (ресурсні мережі); б) споживачів інтелектуальних послуг (клієнтські мережі); б) суб'єктів інноваційної діяльності, учасників різних стадій інноваційного процесу (інноваційні мережі);
3) регіональні і національні соціальні мережі, що реалізують завдання соціально-економічного і культурного розвитку в регіоні, країні. Включення виробників інтелектуальних послуг в соціальні мережі сприяє реалізації їх ролі як найважливішого чинника людського розвитку.
7. В умовах неузгодженості формальних і неформальних норм, ціннісної розбіжності, що притаманні сучасному етапу інституціоналізації інтелектуальних послуг в Україні, жоден з інституціональних інвесторів (домогосподарство, фірма, держава) не забезпечують реалізацію їх капіталоутворюючої і інноваціюючої ролі. Витратний а не інвестиційний, підхід до видатків на освіту, охорону здоров'я, науково-технічне обслуговування, економічний консалтинг значно обмежує інвестиційні ресурси їх розвитку, призводить до тінізації інтелектуальних послуг.
8. Головними чинниками, що перешкоджають ефективному розвитку інтелектуальних послуг в умовах трансформаційної економіки України, є: розрив між накопиченим людським капіталом і рівнем його реального використання; незавершеність і суперечність інституціоналізації інтелектуальних послуг; відсутність комплексної державної підтримки інноваційного розвитку; високий рівень тінізації економіки; соціально-економічні наслідки сучасного етапу світової фінансової кризи.
9. Особливостями функціонування сфери інтелектуальних послуг в умовах сучасної світової фінансово-економічної кризи є:
1) кризові явища у цій сфері і їх подолання на основі розробки та впровадження комплексної програми ефективного антикризового управління інтелектуальними послугами;
2) підвищення ролі інтелектуальних послуг у розробці й реалізації антикризових заходів на макро- і мікрорівні.
Список праць, опублікованих за темою дисертації
1. Ярмак О.В. Мотивація - важливіший інструмент керування персоналом / О.В. Ярмак //Вестник Международного славянского университета. - Серия "экономика".- 2002.- № 5. - С. 63-65.
2. Ярмак О.В. Анализ структуры и тенденций развития розничного рынка в Украине / О.В. Ярмак, И.Л. Райнин //Бизнес Информ.- 2006.- № 3.- С. 18-22.
3. Ярмак О.В. Организация труда в сфере услуг: общее и особенное/ О.В. Ярмак //Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна: Серія економічна. - № 802. - Харків: ХНУ, 2008.- С.55-58.
4. Ярмак О.В. Особенности труда в сфере услуг/ О.В. Ярмак // Економіка: проблеми теорії та практики: збірник наукових праць. - Випуск 240 : у 4 т.- Т 3. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2008.- С. 601-607.
5. Ярмак О.В. Интеллектуальные услуги: экономическое содержание и виды / О.В. Ярмак //Економіка: проблеми теорії та практики: збірник наукових праць. - Випуск 243: у 5 т.- Т 4.- Дніпропетровськ: ДНУ, 2008.- С. 864 - 873.
6. Ярмак О.В. Образовательные услуги в системе инновационного развития / Ярмак О.В. Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна: Серія економічна. - № 851. - Харків: ХНУ, 2009. - С. 59-66.
7. Ярмак О.В. Регулювання відносин у сфері інтелектуальної власності в Україні //О.В. Ярмак //Управління розвитком: зб. наукових статей.- № 15.- Харків: ХНЕУ, 2009. - С. 50-52.
8. Ярмак О.В. Мотивационный механизм стимулирования торгового персонала / О.В. Ярмак, В.И. Пысин // Вчені записки: Харківський інститут управління. - Випуск 13: в 2 т.- Т 2. -2004. - С.391 -398.
9. Ярмак О.В. Модель анализа влияния экономико-производственных факторов на производительность труда / О.В. Ярмак, В.И. Пысин, Е.М. Игнатова //Вчені записки: Харківський інститут управління.- Випуск 21. -2006.- С.43 - 54.
10. Ярмак О.В. Основні функції інтелектуальних послуг як чинника підвищення інноваційної активності підприємств / О.В. Ярмак, О.В. Бервено //Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики: зб. наук. праць ХІБС УБС НБУ. - Вип. 2(5). - Харків: ХІБС, 2008.- С. 47-51.
11. Ярмак О.В. Управление мотивацией труда /О.В, Ярмак, В.М. Пысин //Теорія та практика державного управління: тези доповідей III-го Міжнар. конгресу (Харків, 26 лютого 2003) / Укр. акад. держ. упр. при Презид. України [та ін.]. - Харків: Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2003. - С. 211-212 /особисто здобувачу належить розробка теоретичних засад підвищення ефективності управління мотивацією праці.
12. Мотивация предпринимательства в сфере услуг Украины /О.В. Ярмак // Фінансові послуги та розвиток суб'єктів господарювання в Україні : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (Харків, 7 лютого 2008) / Мін.фін. України, Акад. фін. упр., ХІФ УДУФМД [та ін.]. - Х., 2008. - С. 36-45.
13. Ярмак О.В. Роль і місце держави в умовах трансформації правової економічної та соціальної системи в Україні /О.В. Ярмак //Розвиток фінансових відносин в умовах трансформаційних процесів: український вимір: матеріали Симпозіуму з нагоди 65-річчя від дня заснування Харківського інституту фінансів Українського державного університету фінансів і міжнародної торгівлі (Харків, 16 жовтня 2008) /Мін.фін України, ХІФ УДУФТ. -Харків, 2008. - С. 249-252.
14. Ярмак О.В. Достижение экономической безопасности страны путем активизации инвестиционной деятельности в инновационной сфере /О.В. Ярмак //Транснаціоналізація міжнародної економіки та пошук шляхів інноваційної співпраці: збірник матеріалів VIII міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 15 квітня 2008) / Мін.фін. України, Укр. держ. універ. фін. та міжн. торг. [та ін.]. - Київ, 2008. - С. 253- 256.
15. Ярмак О.В. Факторы обеспечения конкурентоспособности отечественных производителей интеллектуальных услуг/ О.С. Ярмак //Инновационные технологии в кооперативном образовании как фактор развития экономики: материалы Междун. научно-практ. конф. (Белгород, 22-24 апреля 2009) / Межд. акад. кооп., Белг. унив. потр. кооп. [та ін.] - Белгород, 2009. - С. 195-197.
16. Ярмак О.В. Особенности конкуренции на рынках интеллектуальных услуг / О.В. Ярмак // Україна у світовому просторі: шляхи подолання кризи (економіка, фінанси та право): збірн. матеріалів IX Міжн. наук.-практ. конф. (м. Київ, 27 березня, 2009) / УДУФМТ[та ін.]. - К.: УДУФМТ, 2009. - С.236-238.
17. Ярмак О.В. Знаки для товарів та послуг: правові аспекти сучасного ринку інтелектуальної власності в Україні /О.В. Ярмак //Еволюція Української державності: соціально-економічні, політичні, культурні аспекти: матеріали Всеукр. конф. (Харків, 9 квітня 2009) / ХІФ УДУФМТ [та ін.]. - Х.: ХІФ УДУФМТ, 2009. - С.187 -190.
Анотації
Ярмак О.В. Інтелектуальні послуги як фактор інноваційного розвитку. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки. - Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. - Харків, 2009.
У дисертації обґрунтовано новий концептуальний підхід до розкриття економічного змісту інтелектуальних послуг, їх капіталоутворюючої, інноваціюючої ролі та напрямків й організаційних форм її реалізації в умовах інноваційного розвитку національної економіки. Розкрито головні види інтелектуальних послуг, загальні умови їх ефективної організації, особливості трудової діяльності з їх надання. Розроблено класифікацію міжорганізаційних мереж інтелектуальних послуг.
Систематизовано чинники, що перешкоджають ефективному розвитку інтелектуальних послуг в умовах трансформаційної економіки. Розкрито особливості сучасного етапу інституціоналізації інтелектуальних послуг в Україні. Обґрунтовано систему заходів щодо удосконалення державного регулювання інтелектуальних послуг.
Ключові слова: інтелектуальні послуги, інноваціююча роль інтелектуальних послуг, внутрішні і зовнішні мережі, ціннісна розбіжність.
Ярмак О.В. Интеллектуальные услуги как фактор инновационного развития.-Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.01 - экономическая теория и история экономической мысли. - Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина. - Харьков, 2009.
В диссертации обосновано новый концептуальный подход к определению экономического содержания интеллектуальных услуг, их капиталообразующей и инновациирующей роли, направлений и организационных форм ее реализации в условиях инновационного развития национальной экономики. Раскрыто содержание интеллектуальных услуг как капиталообразующих, ресурсообеспечивающих, ретранслирующих профессиональные знания и информацию, выступающих фактором накопления и реализации в производственной и инновационной деятельности человеческого капитала индивида, интеллектуального капитала фирмы, человеческого и интеллектуального потенциала общества. Охарактеризованы основные виды интеллектуальных услуг: образовательные, консалтинговые, научно-технические услуги и услуги здравоохранения; раскрыты их общие и специфические черты. інтелектуальний інноваційний економічний
Обоснованы особенности организации и мотивации трудовой деятельности в сфере интеллектуальных услуг. Раскрыты общие условия эффективной организации интеллектуальных услуг, направленные на реализацию их капиталообразующей, инновациирующей роли: развитие культуры интеллектуальной обучающейся организации, управление знаниями, создание внешних и внутренних сетей.
Разработана классификация видов межорганизационных сетей интеллектуальных услуг в соответствии с критерием уровня взаимодействия участников. Предложена модель отраслевой межуслуговой сети создания ценности комплекса базовой и сопутствующих услуг.
Раскрыта присущая современному этапу институционализации интеллектуальных услуг в Украине ценностная рассогласованность в оценке домохозяйствами, фирмами, государством их капиталообразующей и инновациирующей роли, что находит свое проявление в неэффективности указанных инвесторов, тенизации интеллектуальных услуг. Систематизированы факторы, препятствующие эффективному развитию интеллектуальных услуг в условиях трансформационной экономики Украины. Обоснованы рекомендации, направленные на усовершенствование государственного регулирования интеллектуальных услуг.
Ключевые слова: интеллектуальные услуги, инновациирующая роль интеллектуальных услуг, внутренние и внешние сети, ценностная рассогласованность
Yarmak O.V. Intellectual services as a factor of innovative development. - Manuscipt.
The thesis is for seeking the candidate degree of economic sciences, speciality - 08.00.01 - economic theory and history of economic thought. - V.N. Karazin Kharkiv National University. - Kharkiv, 2009.
In this thesis a new conceptual approach to disclosure of economic content of intellectual services was grounded as well as their capital formation ability, innovative role and the directions and organizational forms of its implementation in the conditions of innovative development of national economy.
The main types of intellectual services were disclosed, general conditions of their effective organization and work peculiarities while their implementation. The classification of inner-organizational and inter-organizational networks was worked out. The factors that prevent effective development of intellectual services in the conditions of transformative economy were systematized. The peculiarities of modern stage of institualization of intellectual services in Ukraine were shown. The system of activities connected with the improvement of state regulation of intellectual services were considered.
Key words: intellectual services, innovative role of intellectual services, inner and inter networks, value differences.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Регулювання національної економіки. Можливість країни в умовах ринкових відносин виробляти товари й послуги. Ефективність використання всіх економічних ресурсів і праці. Мобілізація внутрішніх чинників розвитку національної інноваційної системи.
реферат [20,0 K], добавлен 14.12.2011Методологічні основи дослідження формування інноваційного розвитку й підприємництва. Значення інноваційного розвитку, суть інноваційних структур. Аналіз обсягу реалізації нафтопродуктів на "Лукойл", напрямки покращення інноваційного типу розвитку.
курсовая работа [477,0 K], добавлен 20.10.2012Основні напрями інноваційного розвитку у світі. Інноваційні ознаки сучасної економіки. Сутність економіки інновацій, їх класифікація та інноваційні пріоритети українських підприємств. Проблеми створення передумов для інноваційного розвитку в Україні.
реферат [706,2 K], добавлен 13.05.2012Окреслено основні проблеми інноваційної діяльності на сільських територіях. Визначено об'єктивну необхідність пріоритетності переводу аграрної економіки на інноваційні засади. Розроблено основні орієнтири інноваційного розвитку сільських територій.
статья [75,5 K], добавлен 11.09.2017Оцінка впливу глобалізаційних чинників на національні економіки країн світу. Зміст стратегій нарощування, перенесення та запозичення як основних варіантів інноваційного розвитку України. Напрямки активізації наукової та дослідницької роботи країни.
реферат [450,5 K], добавлен 26.11.2010Сутність інновацій, інноваційного процесу та інноваційного менеджменту. Чинники активізації інноваційної діяльності підприємства. Інноваційна активність промислових підприємств України. Пропозиції щодо активізації інноваційного процесу в Україні.
реферат [41,7 K], добавлен 19.08.2010Склад та класифікація основних чинників, що стримують інноваційний розвиток. Загальні умови і напрями забезпечення розвитку дослідних підприємств, характерні для глобалізації економіки. Доцільність формування інноваційного кластера дослідних підприємств.
статья [296,4 K], добавлен 11.09.2017Аналіз змісту та особливостей національної інноваційної системи України. Особливості національної інноваційної політики. Перспективні напрямки науково-технічних розробок в Україні. Необхідність державного регулювання національної інноваційної системи.
реферат [26,1 K], добавлен 18.03.2011Характер і оцінка впливу державного регулювання на розвиток національної економіки країни. Взаємозв’язок ефективного державного регулювання та сталого розвитку основних напрямів економічної й соціальної діяльності України, шляхи його моделювання.
статья [22,5 K], добавлен 14.08.2017Оцінка інноваційного розвитку в промисловості України. Аналіз сучасного стану інноваційного розвитку за різними галузями промисловості та регіонами. Основні проблеми і їх актуальність на сьогоднішній день, перспективні напрямки інноваційного розвитку.
научная работа [49,8 K], добавлен 16.12.2014Багатокритеріальна класифікація інновацій. Впровадження прогресивних технологічних процесів у промисловості України в 1991-2009 роках. Нормативно-правове регулювання та фінансово-економічне забезпечення регулювання інноваційного підприємництва в країні.
автореферат [1,4 M], добавлен 14.03.2013Кардинальні зміни та головні акценти світової економіки початку ХХІ ст. Основні тенденції розвитку інноваційної діяльності в Україні. Головна мета та шляхи державного регулювання інноваційної політики. Нові аспекти вдосконалення інноваційної діяльності.
реферат [18,3 K], добавлен 26.11.2010Основні теоретичні аспекти генезису змісту поняття механізму державного регулювання економіки. Вивчення сутності державного регулювання аграрного сектору економіки та його впливу на забезпечення соціального розвитку та продовольчої безпеки країни.
статья [25,3 K], добавлен 11.09.2017Сутність економічної системи та регулювання економіки країни в системі господарського механізму. Економічне зростання як основа розвитку економіки країни. Кон’юнктурна політика державного регулювання економічних процесів в Україні та шляхи її реалізації.
курсовая работа [2,2 M], добавлен 12.03.2011Становлення та розвиток теорії інновації. Загальна характеристика та структура інноваційного процесу. Місце та роль інновацій у системі господарювання. Основні терміни та поняття інноваційної діяльності. Система класифікації інновацій та її життєвий цикл.
лекция [32,6 K], добавлен 21.02.2010Вивчення зарубіжного досвіду державного регулювання соціально-економічного розвитку. Застосування в країнах з ринковою економікою підприємствами, організаціями та товаровиробниками ринкових механізмів. Умови залучення країн до міжнародного поділу праці.
реферат [25,8 K], добавлен 20.10.2010Сутність, основні складові, методи, принципи, суб'єкти і об'єкти державного регулювання української економіки. Макроекономічний огляд основних показників економічного розвитку України. Регулювання науково-технічної, інвестиційної та соціальної політики.
курсовая работа [362,9 K], добавлен 08.12.2013Характеристика поглядів на теорію підприємництва австро-американського економіста Й. Шумпетера, який вбачав підприємницьку діяльність у здійсненні нових комбінацій факторів виробництва чи обігу, а також у різноманітних процесах інноваційного розвитку.
реферат [25,4 K], добавлен 01.11.2011Теоретичне узагальнення, науково-методичне обґрунтування економічних інтересів господарчих суб'єктів для стимулювання економічного розвитку. Визначення економічної ролі держави в ринковій економіці. Планомірність як форма розвитку економічної системи.
курсовая работа [524,1 K], добавлен 16.12.2013Етапи розробки рекомендацій щодо напрямів регулювання соціально-економічного розвитку регіону. Способи оцінки ефективності використання потенціалу регіональної економіки Львівської області. Аналіз транспортної складової розвитку продуктивних сил регіону.
курсовая работа [766,4 K], добавлен 17.12.2013
