Інвестиційний розвиток людського капіталу в промисловості України

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Важинська Вікторія Віталіївна

УДК 331.209

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ В ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.00.07 - демографія, економіка праці,

соціальна економіка і політика

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк - 2010



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі управління персоналом і економіки праці Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Лук'янченко Наталя Дмитрівна, Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри управління персоналом і економіки праці.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, доцент, Антонюк Валентина Полікарпівна, Інститут економіки промисловості НАН України (м.Донецьк), головний науковий співробітник відділу економічних проблем соціальної політики;

кандидат економічних наук, Ткаченко Лідія Григорівна, Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України (м.Київ), провідний науковий співробітник відділу дослідження людського розвитку.

Захист відбудеться «28» січня 2010 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.03 у Донецькому національному університеті за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 186, ауд.409.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий «28» грудня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор економічних наук, професор С.П. Калініна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Соціально-економічні перетворення, що відбуваються в Україні, не могли не торкнутись сфери формування і використання інтелектуальних здібностей людей. Розвиваючись в руслі загальносвітових тенденцій, українська економіка потребує певних інвестицій, зорієнтованих на формування умов для відтворення національного людського капіталу, який сприяє прискоренню переходу на інноваційну стадію розвитку промисловості та країни в цілому. Актуалізація кола питань нагромадження та підвищення віддачі від людського капіталу в умовах переходу української економіки на новий рівень розвитку обумовлена масштабами затребуваності і використання нових довготривалих чинників зростання, в основі яких лежать знання. Це потребує якісного вдосконалення людського фактору, обґрунтування напрямів взаємодії держави та суб'єктів промисловості з метою розширення джерел і напрямів інвестування в людський капітал для забезпечення його розвитку і підвищення ефективності використання.

Передумови виникнення концепції людського капіталу виходять з теоретичних праць представників основних шкіл політекономії: У. Петті, А. Сміта, Ж.-Б. Сея, К. Маркса, Ф. Ліста, А. Маршалла, Дж. Мілля та багатьох інших вчених.

Теорія людського капіталу як самостійна течія світової економічної думки сформувалась на початку 1960-х років у дослідженнях Т. Шульца та Г. Беккера. Подальша її розробка пов'язана з іменами таких західних науковців, як Дж. Мінцер, Л. Туроу, У. Боуєн, І. Фішер, М. Блауг, Е. Денісон, Дж. Кендрік, Ф. Махлуп та інші. Розвиток теорії людського капіталу здійснювався багатьма вченими Росії та СНД, а саме - Д. Ашировим, І. Бушмаріним, Ю. Васильчуком, О. Добриніним, В. Гойло, В. Іноземцевим, а також українськими вченими: О. Амошею, В. Антонюк, О. Грішновою, О. Головіним, Б. Данилишиним, І. Каленюк, А. Колотом, Е. Лібановою, В. Личом, Н. Лук'янченко, Л. Семів, М.Семикіною, Л. Ткаченко.

Однак, незважаючи на істотну методологічну значимість і поширення наукового інтересу до проблематики людського капіталу та інвестицій в нього, залишається багато невирішених, дискусійних питань. На сьогодні недостатньо дослідженими є проблеми формування людського капіталу промисловості, його впливу на процес переходу на інноваційну стадію економічного розвитку. Потребує більш глибокого дослідження механізм формування та розвитку людського капіталу на виробничому рівні, а також система оцінки ефективності інвестицій в людський капітал.

Отже, комплекс взаємопов'язаних питань щодо формування, розвитку, підвищення віддачі від людського капіталу на виробничому рівні, визначення економічної ефективності приватних і суспільних інвестицій в процес відтворення людського капіталу є актуальним для сучасної України, характеризується високою теоретико-прикладною значущістю та недостатньою розробленістю, що обумовило вибір теми дисертації, її мету і зміст.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до тематики науково-дослідної роботи кафедри управління персоналом і економіки праці Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України: держбюджетної теми «Управління людськими ресурсами: держава, регіон, підприємство» (номер державної реєстрації 0106U012389, 2006-2010), у рамках якої розроблено методику оптимізації інвестицій у безперервну підготовку кадрів та запропоновано напрями вдосконалення розвитку людського капіталу в системі управління людськими ресурсами України; госпдоговірної теми за замовленням Донецького обласного центру зайнятості «Розробка середньострокової стратегії забезпечення економіки області висококваліфікованими робітничими кадрами» (номер госпдоговору: №08-139-14 «У»), у рамках якої запропоновано рекомендації щодо засобів збільшення інвестицій у людський капітал; госпдоговірної теми за замовленням Донецької обласної державної адміністрації «Науково-дослідна робота з надання послуг зі збору та обробки інформації щодо визначення потреби базових галузей економіки Донецької області в кадрах в довгостроковій (до 2020 р.) перспективі», у рамках якої запропоновано рекомендації щодо розвитку системи безперервного професійного навчання на виробництві та підвищення ефективності використання людського капіталу на виробничому рівні.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка науково-методичних та організаційних основ механізму інвестиційного розвитку людського капіталу в промисловості.

Реалізація поставленої мети вимагає вирішення наступних завдань:

здійснити системне дослідження теоретико-методологічних аспектів відтворення людського капіталу;

дослідити організаційне забезпечення формування, використання та розвитку людського капіталу в Україні;

дослідити науково-методичні основи інвестування в людський капітал;

виконати аналіз кількісних та якісних параметрів людського капіталу промисловості;

здійснити оцінку інвестицій у розвиток людського капіталу на виробничому рівні;

оцінити ефективність кадрової політики в промисловості України;

дослідити систему розвитку людського капіталу на виробничому рівні;

обґрунтувати модель механізму формування та розвитку людського капіталу на виробничому рівні;

розробити науково-методичні рекомендації щодо удосконалення механізму розвитку людського капіталу у системі безперервної підготовки кадрів.

Об'єктом дослідження є процес інвестування у розвиток людського капіталу промисловості України.

Предметом дослідження виступають теоретико-методологічні та прикладні проблеми забезпечення розвитку людського капіталу промисловості через активізацію інвестиційної складової.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження виступають фундаментальні положення економічної теорії, праці провідних вчених-економістів в області аналізу проблем розвитку людського капіталу. В процесі дослідження використано діалектичний метод наукового пізнання, а також загальнонаукові методи пізнання: методи теоретичного узагальнення, аналізу, синтезу, абстрактно-логічного аналізу (для дослідження теоретико-методологічних аспектів розвитку людського капіталу); системний підхід (для класифікації видів людського капіталу, чинників його розвитку, при розробці рекомендацій щодо збільшення інвестицій в людський капітал, методики оптимізації інвестицій в безперервну підготовку кадрів і напрямів удосконалення механізму інвестиційного розвитку людського капіталу промисловості), економіко-математичні методи і методи статистичного аналізу (для дослідження чинників формування та ефективності використання інвестицій в людський капітал на промислових підприємствах України).

Інформаційною базою дисертаційної роботи є закони України, Укази Президента України, рішення і постанови Уряду України з питань формування і використання людських ресурсів, матеріали державного комітету статистики України та Донецького обласного управління статистики, міжнародна статистична звітність, матеріали Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки України, результати вибіркових обстежень Держкомстату України, соціологічного моніторингу Інституту соціології НАН України «Українське суспільство», матеріали Українського моніторингу економічного стану і здоров'я населення, результати власних досліджень автора.

Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в удосконаленні теоретико-методологічних основ інвестиційного розвитку людського капіталу на виробничому рівні та розробці науково-практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму формування людського капіталу в промисловості України.

Конкретні наукові результати, які розкривають особистий внесок автора в розробку проблеми і характеризують наукову новизну проведеного дослідження, полягають в наступному:

вперше:

розроблено механізм інвестиційного розвитку людського капіталу, який представляє собою систему соціально-економічних зв'язків, організаційних форм, інструментів і методів інвестування в людський капітал, що враховує зовнішні та внутрішні фактори, які впливають на цей процес та забезпечують формування кількісних та якісних параметрів віддачі від людського капіталу на всіх рівнях його використання. Визначення основних структурних елементів механізму та напрямів їх удосконалення дає змогу забезпечити комплексне управління процесом розширеного відтворення людського капіталу;

надано визначення поняття «людський капітал промисловості», під яким запропоновано розуміти сформовану сторонами соціально-трудових відносин мобільну сукупність кількісно-якісних характеристик і професійних компетенцій працівників промисловості, обсяг якої зростає під впливом ефективної державної та промислової кадрової політики, орієнтованої на інвестиції в активи людського капіталу, та за наявності раціональних виробничих умов їх використання.

удосконалено:

класифікацію видів людського капіталу за рахунок виділення таких ознак, як елементи інвестиційних вкладень в людський капітал, форми нарощення обсягів людського капіталу на виробничому рівні, джерела та напрями інвестицій, форми втілення активів людського капіталу в результатах виробництва, що стало підставою для удосконалення змісту та цільової спрямованості промислової кадрової політики;

аналітичний інструментарій оцінки інвестицій в людський капітал на виробничому рівні та чинників його нагромадження, через врахування витрат часу та коштів на формування професійних складових першого, на основі чого зроблено висновок про недостатній обсяг вкладених інвестиційних ресурсів у розвиток людського чинника виробництва, відсутність залежності останніх від обсягів та результатів економічної діяльності, що перешкоджає зростанню обсягів людського капіталу промисловості;

дістали подальшого розвитку:

організаційно-економічні основи формування в системі безперервного навчання елементу підготовки на виробництві, який передбачає моніторинг та планування розвитку персоналу, організацію навчання й мотивацію персоналу до виробничого навчання, створення умов для підвищення ефективності системи виробничого навчання, а також впровадження методики обліку повних витрат на безперервну підготовку;

науково-методичні підходи щодо аналізу та оцінки кількісних та якісних параметрів людського капіталу промисловості України, умов їх формування, що дало змогу зробити висновок щодо наявності суттєвих проблем у формуванні людського капіталу промисловості, а саме зниження віддачі від людського капіталу, що відображається у зменшені його обсягу, відсутності збалансованого механізму інвестування підприємств в людський капітал та визначити шляхи їх вирішення на трьох рівнях управління: стратегічному (створення системи прогнозування змін у людському капіталі відповідно до оновлення промислової кадрової політики та змін на підприємстві), тактичному (розробка загальної програми управління розвитком людського капіталу, заходів заохочення саморозвитку працівника, опрацювання питання організаційного розвитку) та оперативному (забезпечення поточного функціонування ефективної системи підвищення кваліфікації й тренінгу працівників).

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що теоретико-методологічні положення дисертації є науковим обґрунтуванням удосконалення механізму формування та інвестиційного розвитку людського капіталу промисловості. Результати дослідження впроваджено:

на регіональному рівні: у діяльності Головного управління економіки Донецької обласної державної адміністрації (довідка №11-314 від 12 лютого 2008р.) - рекомендації щодо обґрунтування головних пріоритетів державної політики людського розвитку та удосконалення нормативно-правової бази, що визначає умови формування людського капіталу; Головного управління освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації (довідка №01/22-2621 від 27 січня 2009 р.) - пропозиції щодо удосконалення механізму розвитку (навчання) персоналу на виробництві в межах системи безперервної освіти та рекомендації щодо організації інвестування в людський капітал на основі оцінки раціональності витрат; Донецької обласної ради профспілок (довідка №01-16/574 від 14 жовтня 2008 р.) - удосконалення механізму формування людського капіталу шляхом оновлення методів впливу профспілок на процеси його відтворення.

на рівні підприємства: у ВАТ «Донецький металургійний завод» (довідка №01/21-26 від 12 березня 2009 р.) - модель безперервного навчання працівників та методика обліку повних витрат на безперервну освіту; ЗАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» (довідка №01/21-27 від 5 лютого 2009 р.) - алгоритм оцінки ефективності в людський капітал, механізм формування та розвитку людського капіталу в промисловості та напрями удосконалення його основних структурних елементів.

Результати досліджень також використано в навчальному процесі Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України при викладанні дисциплін «Економіка праці і соціально-трудові відносини», «Управління персоналом» для студентів спеціальності «Управління персоналом і економіка праці» (довідка № 18/01-27/6.0.9 від 01 червня 2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є результатом самостійно виконаних наукових досліджень автора, в якій викладено наукові ідеї автора, авторський підхід до розробки основних положень, висновків і рекомендацій. Особистий внесок автора в наукові роботи, виконані в співавторстві, конкретизовано в списку публікацій за темою дисертації. Із наукових робіт, які опубліковані в співавторстві, використані лише ті ідеї і положення, які отримані особисто автором.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідались і були схвалені на науково-практичних конференціях: Шостій міжнародній науковій конференції студентів і молодих учених «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання» (м. Донецьк, ДонНУ, 2005 р.); «Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект» (м. Донецьк, 2007, 2008 рр.); «Управління людськими ресурсами: держава, регіон, підприємство» (м. Донецьк, 2006, 2009 рр.); «Формування ринкової економіки» (м. Київ, 2007 р.); «Управління персоналом у XXI столітті: кадрова політика, мотивація, оплата праці» (м. Полтава, 2007 г.), «Проблеми розвитку національної і глобальної економіки» (м. Донецьк, 2009 г.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 наукових робіт загальним обсягом 3,1 д.а., з яких особисто автору належить 2,9 д.а., з них у наукових фахових виданнях 7 робіт загальним обсягом 2,8 д.а., з яких особисто автору належить 2,1 д.а.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Зміст основної частини дисертаційної роботи викладено на 153 сторінках друкованого тексту. Дисертація містить 21 таблицю на 14 сторінках, 20 рисунків на 12 сторінках, список використаних джерел з 177 найменувань на 13 сторінках.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

людський капітал кадровий політика

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету, предмет, об'єкт, методи і задачі дослідження, розкрито наукову новизну й практичне значення отриманих результатів, висвітлено апробацію головних висновків дисертаційної роботи.

У першому розділі «Теоретико-методологічні аспекти формування, використання та розвитку людського капіталу підприємств» здійснено системне дослідження теоретико-методологічних аспектів людського капіталу, його сутності, принципів і методів вимірювання, проаналізовано концептуальне та організаційне забезпечення формування, використання і розвитку людського капіталу України, визначено науково-методичні основи інвестування в людський капітал.

З метою обґрунтування методологічних основ дослідження систематизовано класичні та сучасні економічні теорії, що є основою концепції нагромадження та використання людського капіталу. На основі аналізу еволюції наукових теорій людського капіталу зроблено висновок, що виникнення відповідної теорії обумовлено розвитком капіталістичного способу виробництва, який вимагав більш широкого визначення категорії «капітал», та науково-технічним прогресом, що суттєво підвищив роль інтелекту і знань людини в розвитку суспільного виробництва.

Узагальнення і систематизація поглядів науковців у сфері людського розвитку стали підставою для висновку, що розглядання людського капіталу лише з позиції загального підходу не розкриває повноту даного поняття як економічної категорії та об'єкта управління з урахуванням його кількісних, якісних параметрів та стратегічного призначення. З використанням функціонального підходу досліджено та проаналізовано особливості інвестицій у людський капітал і доповнено класифікацію видів людського капіталу за такими групами ознак, як елементи інвестиційних витрат в людський капітал, форми втілення людського капіталу, форми навчання співробітників на робочому місці, джерела інвестування, що є підставою для удосконалення промислової кадрової політики.

Запропоновано визначення поняття «людський капітал промисловості», під яким розуміється сформована сторонами соціально-трудових відносин мобільна сукупність кількісно-якісних характеристик і професійних компетенцій працівників промисловості, обсяг якої зростає під впливом ефективної державної та промислової кадрової політики, орієнтованої на інвестиції в активи людського капіталу, та за наявності раціональних виробничих умов їх використання.

Визначено суб'єкти економічних відносин стосовно формування та використання людського капіталу: окремі індивіди - носії та власники людського капіталу, домогосподарства, держава, громадські організації, які інвестують кошти у його формування, роботодавці, які з одного боку, є споживачами людського капіталу, а з іншого ? беруть участь у його формуванні і розвитку.

З метою визначення змісту та форм державної політики розвитку людського капіталу проаналізовано низку документів концептуального та програмного характеру: Національну доктрину розвитку освіти (2002 р.), Концепцію демографічного розвитку на 2005-2020 роки (2004 р.), Концепція Загальнодержавної цільової соціальної програми збереження і розвитку трудового потенціалу України на період до 2017 р. (2009 р.), Концепцію розвитку охорони здоров'я (2000 р.), Стратегію подолання бідності (2001 р.), Концепцію загальнодержавної цільової соціальної програми збереження і розвитку трудового потенціалу України на період до 2017 року (2009 р.). Встановлено, що в Україні не сформована цілеспрямована й ефективна державна політика щодо забезпечення відтворення і нагромадження людського капіталу в промисловості, що обумовлює необхідність її удосконалення за рахунок активізації інвестиційної складової. До пріоритетів проведення державної політики в сфері формування, використання й розвитку людського капіталу промисловості запропоновано віднести: підвищення освітньо-професійного рівня робочої сили; формування людського капіталу інноваційного типу; підвищення рівня здоров'я населення; підвищення рівня активності й мобільності робочої сили.

В результаті дослідження виокремлено основні показники, критерії (максимізація різниці між прибутком і витратами; період окупності (віддачі) інвестицій; чиста поточна (приведена) вартість; співвідношення витрат та прибутку; відношення різниці граничних доходів до різниці граничних витрат; щорічний чистий доход; внутрішня норма віддачі) та методи оцінки ефективності відповідних інвестиційних вкладень (метод розрахунку прямих витрат на персонал, метод конкурентної оцінки вартості людського капіталу, метод конкурентної перспективної оцінки вартості людського капіталу тощо).

У другому розділі «Дослідження процесу формування та розвитку людського капіталу промисловості» здійснено комплексну оцінку людського капіталу, проаналізовано кількісні та якісні параметри людського капіталу промислових підприємств, здійснено оцінку обсягу інвестицій у розвиток людського капіталу на виробничому рівні, оцінено ефективність кадрової політики промисловості за допомогою соціологічного опитування.

Визначення особливостей використання людського капіталу промисловості України здійснено через аналіз діяльності підприємств в рамках кадрової політики та форм роботи з персоналом.

Результати аналізу свідчать про необхідність активізації зусиль щодо розвитку людського капіталу на виробничому рівні: в промисловості Донецької області відбувається не нагромадження, а зменшення людського капіталу, що проявляється, по-перше, в скороченні чисельності штатних працівників, по-друге, у погіршенні якісних параметрів людського капіталу, що відображається на віковій структурі та рівні освіти працівників промисловості, а також супроводжується відсутністю розвитку професійної освіти на виробництві.

На досліджуваних підприємствах металургійної галузі Донецької області як основи економіки регіону, на відміну від промисловості в цілому, склалась краща ситуація з формуванням та розвитком людського капіталу. Найбільше це проявляється у зростанні освітнього рівня працівників, підвищенні кваліфікаційних розрядів робітників. Виявлено, що значна частина працівників має вищу освіту, їх питома вага протягом 2008р. зросла на всіх досліджуваних підприємствах (ЗАТ «Донецьксталь», ЗАТ «ММЗ» Істіл», ВАТ «ДМЗ», ВАТ «МК «Азовсталь», ВАТ «ММК ім.Ілліча»). Однак, незважаючи на позитивні зрушення щодо якості людського капіталу металургійної галузі, ступінь його використання є достатньо низьким. Це свідчить, з одного боку, про нагромадження людського капіталу, а з іншого боку - про недостатньо ефективне його використання.

Розрахунки показника освітнього потенціалу підприємств галузі та їх працівників на основі даних про освітній рівень персоналу, свідчать про значний обсяг накопиченого людського капіталу - на більшості підприємств середній освітній потенціал працівників перевищує 12 людино-років навчання. Однак, у порівнянні з розвиненими країнами світу (де середня тривалість навчання працівника складає 14-15 років), він є недостатньо високим, що гальмує технологічний та інноваційний розвиток підприємств. В зв'язку з цим зроблено висновок, що розвиток освітнього рівня працівників металургійної галузі України, і на цій основі - нагромадження людського капіталу, є актуальним завданням.

Комплексний аналіз діяльності підприємств металургійної галузі щодо розвитку людського капіталу показав, що на всіх досліджуваних об'єктах приділяється значна увага підготовці кадрів і підвищенню їх кваліфікації. Питома вага працівників, що пройшли професійну підготовку, становить 6-11%. Перепідготовка в основному здійснюється безпосередньо на виробництві, що свідчить про формування специфічного капіталу підприємств. Крім того, для промислових підприємств, що досліджуються, характерним є високе охоплення працівників системою підвищення кваліфікації (30-50% облікової чисельності), однак спостерігаються тенденції до зниження даного показника, що негативно позначається на формуванні людського капіталу. У зв'язку з цим зроблено висновок щодо необхідності удосконалення системи розвитку професійної освіти на виробничому рівні за рахунок впровадження системи безперервної освіти.

Розвиток людського капіталу промисловості здійснюється переважно за рахунок інвестицій підприємств у розвиток персоналу. Результати дослідження інвестування підприємств у розвиток людського капіталу свідчить, що інвестиційна динаміка є нестабільною (табл. 1). Низький рівень інвестиційної активності в промисловості України обумовлює розробку комплексу заходів щодо подолання існуючих проблем у сфері формування і накопичення людського капіталу.

Таблиця 1 - Інвестиції в людський капітал на промислових підприємствах

	Витрати власних коштів підприємств на професійне навчання та підвищення кваліфікацій
	Усього витрат, тис. грн	у тому числі
		навчання на виробництві	навчання в навчальних закладах
		тис. грн	%	тис. грн	%
ЗАТ «Донецьксталь»
2005	241,0	106,0	43,96	135,1	56,04
2006	355,6	172,6	48,53	183,0	51,47
2007	584,2	267,6	45,80	316,7	54,20
2008	473,4	151,4	31,98	322,4	68,09
ЗАТ «ММЗ «Істіл»
2005	310,5	310,5	100,00	-	-
2006	430,1	394,7	91,78	35,4	8,22
2007	463,1	463,1	100,00	-	-
2008	443,9	443,9	100,00	-	-
ВАТ «ДМЗ»
2005	129,9	32,8	25,25	97,1	74,75
2006	48,4	35,4	73,06	13,0	26,94
2007	41,0	29,2	71,16	11,8	28,84
2008	63,4	33,9	53,50	29,5	46,50
ВАТ «МК «Азовсталь»
2005	1656,7	707,9	42,73	948,8	57,27
2006	2415,3	830,5	34,38	1584,8	65,62
2007	1871,7	814,8	43,53	1056,9	56,47
2008	1803,0	658,6	36,53	1144,4	63,47
ВАТ «ММК ім. Ілліча»
2005	3905,0	2526,8	64,71	1378,2	35,29
2006	3093,6	2079,3	67,21	1014,3	32,79
2007	3484,0	2248,7	64,54	1235,3	35,46
2008	2656,8	1767,7	66,53	889,1	33,47

Проведений аналіз залежності обсягу інвестицій у людський капітал (факторні ознаки) від таких параметрів економічної діяльності підприємства, як виторг від реалізації, чистий прибуток, рентабельність виробництва, фонд оплати праці (на основі даних по ВАТ «ММК ім. Ілліча») за допомогою регресійної моделі не виявив зв'язок між цими змінними (табл. 2), що свідчить про відсутність залежності витрат підприємства на розвиток персоналу шляхом виробничого навчання від результатів економічної діяльності, у зв'язку з чим зроблено висновок, що підприємство не розглядає їх як інвестиції.

Таблиця 2 - Параметри рівнянь регресії, які відображають залежність між інвестиціями в людський капітал та факторними ознаками, для ММК ім. Ілліча

Факторна ознака	Залежність між факторами	Коефіцієнти детермінації ()	Відносна помилка апроксимації, (), %
Обсяг реалізації (х1)	(1)	0,581	7,3
Чистий прибуток (х2)	(2)	0,435	11,0
Рентабельність (х3)	(3)	0,143	13,0
Витрати на оплату праці (х4)	(4)	0,619	9,1

На основі проведеного соціологічного опитування здійснено оцінку діяльності підприємств щодо формування людського капіталу. Це дало можливість виявити низку проблем на підприємствах металургійного комплексу, а саме: відсутність можливості своєчасного підвищення кваліфікації, невідповідність змісту процесу навчання сучасним вимогам розвитку промисловості, відсутність ефективної системи мотивації працівників до виробничого навчання. Визначено основні напрями вдосконалення системи підвищення кваліфікації, а саме: організація безперервної освіти персоналу; створення випереджальної системи підготовки та перепідготовки управлінських кадрів і спеціалістів з метою ефективної організації роботи з впровадження у виробництво нового обладнання та технологічних нововведень; створення й навчання цільових професійних груп спеціалістів, що займаються вирішенням проблемних питань у певних науково-прикладних сферах виробничої діяльності; розробка внутрішньофірмових вимог до професійної компетенції персоналу (внутрішньопрофесійних стандартів); виявлення «вузьких місць» і дефіциту знань, створення умов для своєчасного отримання знань з метою розвитку інтелектуального потенціалу підприємства; цільове навчання працівників іноземним мовам для підвищення ефективності ділового співробітництва з закордонними партнерами підприємства.

У третьому розділі «Напрями удосконалення промислової кадрової політики» досліджено варіанти системи розвитку людського капіталу на виробничому рівні в зарубіжних країнах та на їх основі запропоновано можливі форми їх втілення в промисловості України, обґрунтовано модель механізму розвитку людського капіталу на виробничому рівні; розроблено методичні рекомендації з удосконалення механізму розвитку людського капіталу у системі безперервної підготовки кадрів.

На основі аналізу зарубіжного досвіду розвитку людського капіталу розроблено науково-методичні рекомендації щодо його впровадження в українській промисловості, які стосуються підвищення обсягу інвестицій у людський капітал, забезпечення їх залежності від доходу підприємства, посилення державної підтримки інвестицій у людський капітал, необхідності створення на підприємствах спеціальних служб розвитку персоналу, необхідності широкого використання на підприємствах різноманітних форм і методів виробничого навчання, їх безпосередньої орієнтації на потреби виробництва, взаємозв'язок між різними рівнями й типами навчання, забезпечення доступності виробничого навчання для всіх працівників.

Розроблено механізм інвестиційного розвитку людського капіталу.

На основі отриманих результатів визначено теоретико-методологічні підходи щодо вдосконалення механізму формування та розвитку людського капіталу промисловості, визначено мету вдосконалення, якою є формування конкурентоздатного трудового потенціалу промислових підприємств, методологічні основи, принципи й основні напрямки зазначеного вдосконалення (табл. 3).

Обґрунтовано, що вдосконалення механізму формування й розвитку людського капіталу промисловості вимагає переходу від оперативного управління до стратегічного, що обумовлено тривалістю процесу формування й використання людського капіталу. Удосконалення механізму формування й розвитку людського капіталу промисловості повинно бути тісно пов'язано зі стратегіями розвитку галузей промисловості та спиратися на конкурентний тип ділової або конкурентної стратегії виробничих підприємств.

В результаті проведеного дослідження розроблено модель безперервного навчання працівників підприємства. Визначено умови створення ефективної системи виробничого навчання (достатній рівень мотивації до навчання, бажання працівників навчатися, сприятливий до навчання клімат у колективі, можливість застосувати отримані знання на практиці, підтримка плану та програми навчання керівництвом підприємства, застосування економічних та ефективних методів навчання, об'єктивна оцінка результатів праці працівника до і після навчання), розроблено методику обліку повних витрат на безперервну підготовку персоналу.

В ході дослідження удосконалено схему комплексного розвитку людського капіталу підприємства, за рахунок врахування цілей та інтересів як працівника, так і організації, планування розвитку персоналу, забезпечення різноманітних форм навчання, соціального розвитку, забезпечення мотивації працівників до розвитку свого трудового потенціалу. Вдосконалено механізм формування ефективної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації, через використання комплексного підходу до аналізу процесу та результатів навчання, витрат на навчання та діяльності працівників, що пройшли навчання. Визначено та враховано фактори, які впливають на ефективність навчання (створення клімату, що сприяє навчанню, формування бажання робітників навчатися тощо).



ВИСНОВКИ

В результаті проведеного дослідження було вирішено важливу наукову задачу теоретичного обґрунтування і розробки науково-практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму формування та інвестиційного розвитку людського капіталу в промисловості України.

На основі проведеного дослідження зроблено наступні висновки:

1. В умовах трансформації економіки України зростає актуальність інвестиційного розвитку людського капіталу промисловості. Людський капітал стає головним чинником прогресивного інноваційного розвитку та забезпечення конкурентоспроможності промисловості. Постає завдання пошуку моделей вдосконалення механізму розвитку людського капіталу в системі управління людськими ресурсами промисловості.

2. Визначено сутність категорії «людський капітал промисловості» з урахуванням специфіки впливу на його обсяг та складові з боку усіх сторін соціально-трудових відносин. Людський капітал промисловості - це сформована сторонами соціально-трудових відносин мобільна сукупність кількісно-якісних характеристик і професійних компетенцій працівників промисловості, обсяг якої зростає під впливом ефективної державної та промислової кадрової політики, орієнтованої на інвестиції в активи людського капіталу, та за наявності раціональних виробничих умов їх використання. Визначено, що людський капітал існує у вигляді капіталу здоров'я, трудового, інтелектуального, організаційно-підприємницького та культурно-морального капіталів.

3. Аналіз кількісно-якісних характеристик людського капіталу промисловості Донецької області, проведений за комплексом статистичних даних продемонстрував, що в області відбувається не нагромадження, а зменшення фізичного обсягу людського капіталу, що проявляється в скороченні чисельності штатних працівників, погіршенні вікової структури зайнятого населення, зниженні рівня освіти працівників окремих галузей промисловості, недостатньому рівні розвитку професійної освіти на виробництві. Тому нових цілей і критеріїв ефективності потребує промислова кадрова політика, необхідною є її орієнтація на пошук і розширення джерел інвестування в активи людського капіталу.

4. Детальний аналіз проблем нагромадження і використання людського капіталу промисловості проведено на прикладі підприємств металургійного комплексу регіону, що виступають основою економіки області. Параметри людського капіталу в металургійному виробництві є кращими, ніж середньо-промислові показники: розрахований показник освітнього потенціалу всіх досліджуваних підприємств має тенденцію до зростання, постійною є тенденція підвищення кваліфікаційних розрядів робітників. В той же час, у порівнянні з розвиненими країнами світу, ступінь розвитку людського капіталу та умов для його раціонального використання є недостатнім для прискорення технологічного та інноваційного розвитку підприємств.

5. Дослідження інвестицій підприємств у розвиток людського капіталу показує, що динаміка перших є нестабільною. Встановлено, що інвестиції на розвиток персоналу (виробниче навчання і підвищення кваліфікації) складають незначну питому вагу в загальних витратах підприємства і є замалими відносно фонду оплати праці, що свідчить про відсутність інвестиційної орієнтації кадрової політики підприємств. Крім того, витрати підприємства на розвиток персоналу не залежать від основних параметрів і результатів економічної діяльності.

6. На основі використання соціологічного інструментарію оцінки ефективності діяльності підприємств в сфері використання людського капіталу зроблено такий висновок: достатньо високі показники освітнього потенціалу, високий рівень розвитку професійних компетенцій працівників промисловості, не забезпечують очікуваної високої віддачі від інвестицій в людський капітал, оскільки не створено сприятливі умови для максимально повного використання потенціалу працівників промисловості. Встановлено наявність таких тенденцій: відсутність можливості задовольнити потребу працівників у своєчасному підвищенні кваліфікації; зміст процесу навчання не завжди відповідає темпам технологічного оновлення виробництва; не є поширеною система мотивації працівників до виробничого навчання; практично не стимулюється інноваційна активність працівників. З урахуванням визначених недоліків промислової кадрової політики обґрунтовано необхідність впровадження системи безперервної освіти персоналу.

7. Узагальнення досвіду організації розвитку людського капіталу на підприємствах США, Японії, країн ЄС дало змогу розробити рекомендації з його впровадження на вітчизняних підприємствах: збільшення інвестицій у людський капітал; забезпечення їх залежності від прибутковості підприємства; посилення державної підтримки інвестицій у людський капітал; необхідність створення на підприємствах спеціальних служб розвитку персоналу; необхідність широкого використання на підприємствах різноманітних форм і методів виробничого навчання, їх безпосередньої орієнтації на потреби виробництва і нововведення; забезпечення послідовності між різними рівнями та типами навчання, поєднання теоретичних і прикладних аспектів; забезпечення доступності виробничого навчання для всіх працівників.

8. За результатами дослідження запропоновано механізм інвестиційного розвитку людського капіталу промисловості, який представляє собою систему соціально-економічних зв'язків, організаційних форм, інструментів і методів інвестування в людський капітал, що враховує зовнішні та внутрішні фактори, які впливають на цей процес, та забезпечує формування кількісних та якісних параметрів віддачі від людського капіталу на всіх рівнях його використання.

9. Обґрунтовано, що удосконалення механізму формування й розвитку людського капіталу вимагає переходу від оперативного управління до стратегічного. Це обумовлено тривалістю процесу формування й використання людського капіталу. Доведено необхідність удосконалення механізму формування й розвитку людського капіталу промисловості, який має бути пов'язаний зі стратегією розвитку галузей, спиратись на конкурентний тип ділової або конкурентної стратегії. Визначено перелік показників для оцінки рівня розвитку людського капіталу на галузевому рівні, що включає якісні характеристики персоналу, результати його виробничої діяльності та показники інвестицій у людський капітал.

10. Розроблено науково-методичні основи формування системи навчання працівників на виробничому рівні, впровадження якої забезпечить безперервний процес формування й нагромадження людського капіталу. Визначено умови створення ефективної системи виробничого навчання. Запропоновано методику обліку повних витрат на безперервну підготовку, що забезпечить обґрунтованість інвестицій в людський капітал.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Важинська В.В. Про формування, розвиток і використання трудового потенціалу на підприємствах України / В.В.Важинська // Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації України. Економічні науки. -Ч.2. - 2008. - №2(27). - С.298-301 (0.4 д.а.).

2. Важинская В.В. Оценка инновационной деятельности в сфере подготовки кадров на крупном промышленном предприятии / В.В.Важинська // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Актуальные проблемы управления человеческими ресурсами и маркетинга в контексте стратегии развития Украины: Сборник науч. трудов: В 3 т. - Т.3 / Институт экономики промышленности НАН Украины. - Донецк, 2007. - С. 309-314 (0,5 д.а.).

3. Важинская В.В. Система непрерывного повышения квалификации кадров в развитых странах и возможности её использования в Украине / В.В.Важинська // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: Сборник научных трудов. - Донецк: ДонНУ, 2007. - С. 1046-1052 (0,8 д.а.).

4. Важинская В.В. Формирование системы непрерывного обучения кадров на предприятии / В.В.Важинська // Формування ринкової економіки: Збірник наукових праць. Спец. вип. Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики. - Т.2. - К.: КНЕУ, 2007. - С.80-85 (0,6 д.а.).

5. Важинская В.В. О совершенствовании стимулирования труда персонала на промышленных предприятиях / В.В.Важинська // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Управление человеческими ресурсами: государство, регион, предприятие: Сборник научных трудов: В 3 т. - Т.3 / Институт экономики промышленности НАН Украины. - Донецк, 2006. - С. 289-295.(0,6 д.а.).

6. Важинская В.В. О повышении эффективности индивидуального и общественного труда на промышленных предприятиях / Г.А. Пикалова, В.В Важинская // Вісник Донецького університету: науковий журнал. Серія В Економіка і право. - 2006. - Спецвипуск. - №1. - С. 272-279 (0,6 д.а./0,3 д.а.).

7. Особистий внесок здобувача: досліджено напрями підвищення ефективності індивідуальної та суспільної праці у розвитку людського капіталу.

8. Пікалова В.В. Кількісні та якісні характеристики українських мігрантів / Я.Л. Полянська, В.В. Пікалова // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Управление человеческими ресурсами: государство, регион, предприятие: Сборник научных трудов: В 2 т. - Т.1 /. Институт экономики промышленности НАН Украины. - Донецк, 2004. - С. 372-380 (0,8 д.а./0,4 д.а.).

9. Особистий внесок здобувача: досліджено фактори, що впливають на конкурентоспроможність українських мігрантів на ринку праці.

10. Важинская В.В. Влияние образования работников на производительность труда / В.В. Важинська // Праці Сьомої міжнародної наукової конференції студентів та молодих учених «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання». Частина 2. - Донецьк: ДонНУ, 2006. (0,2 д.а.).



АНОТАЦІЯ

Важинська В.В. Інвестиційний розвиток людського капіталу в промисловості України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.07 - демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. - Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2009.

У дисертації досліджено теоретичні, науково-методичні та організаційні основи формування, використання і розвитку людського капіталу промисловості, обґрунтовано науково-практичні рекомендації щодо удосконалення управління процесом формування та розвитку людського капіталу промислових підприємств, застосування яких забезпечує підвищення ефективності праці персоналу підприємств в умовах перехідної економіки. Визначено сутність поняття «людський капітал промисловості», теоретичні основи дослідження організаційного забезпечення формування, використання та розвитку людського капіталу, визначено теоретичні особливості механізму використання людського капіталу на виробничому рівні. Здійснено комплексний аналіз формування, використання та розвитку людського капіталу промислових підприємств Донецької області. Обґрунтовано та запропоновано визначення поняття «механізм інвестиційного розвитку людського капіталу», удосконалено механізм формування та розвитку людського капіталу на виробничому рівні, викладено основні напрями вдосконалення структурних елементів формування і розвитку людського капіталу на промислових підприємствах, розроблено модель безперервного навчання працівників підприємства.

Ключові слова: людський капітал промисловості, інвестиції в людський капітал, кількісні та якісні параметри людського капіталу, механізм формування і розвитку людського капіталу, модель безперервного навчання працівників на підприємстві, повні затрати на безперервну підготовку кадрів.

АННОТАЦИЯ

Важинская В.В. Инвестиционное развитие человеческого капитала в промышленности Украины. - Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.07 - демография, экономика труда, социальная экономика и политика. - Донецкий национальный университет Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2009.

В диссертации исследованы теоретические, научно-методические и организационные основы формирования, использования и развития человеческого капитала промышленности Украины, обоснованы научно-практические рекомендации относительно усовершенствования управления процессом формирования и развития человеческого капитала на производственном уровне, применение которых обеспечивает повышение эффективности работы персонала предприятий в условиях переходной экономики.

Определено понятие «человеческий капитал промышленности», теоретические основы исследования организационного обеспечения формирования, использования и развития человеческого капитала, определены теоретические особенности механизма использования человеческого капитала на производственном уровне путем определения основных направлений развития и обучения персонала предприятия, инвестирование предприятий в развитие человеческого капитала своих сотрудников, методов оценки человеческого капитала. Предложена система управления человеческим капиталом на производственном уровне, в которой учитываются внешние и внутренние факторы влияния на управление человеческим капиталом.

Осуществлен комплексный анализ формирования, использования и развития человеческого капитала промышленных предприятий Донецкой области. На основе данных об образовательном уровне работников исследуемых предприятий был рассчитан показатель образовательного потенциала предприятий и их работников, что является натуральным показателем измерения человеческого капитала.

Разработаны методологические рекомендации относительно внедрения зарубежного опыта развития человеческого капитала промышленности, которые касаются повышения инвестиций в человеческий капитал, обеспечения их зависимости от дохода предприятия, усиление государственной поддержки инвестиций в человеческий капитал, необходимости создания на предприятиях специальных служб развития персонала, необходимости широкого использования на предприятиях разнообразных форм и методов производственного обучения, их непосредственной ориентации на потребности производства.

Обосновано и предложено определение понятия «механизм инвестиционного развития человеческого капитала», разработана модель непрерывного обучения работников на предприятии, усовершенствован механизм формирования и развития человеческого капитала на производственном уровне, определена его цель (формирование конкурентоспособного трудового потенциала предприятия, развитие его качественных характеристик, обеспечение эффективного использования всех его параметров), методологическая основа, принципы. Изложены основные направления совершенствования таких структурных элементов формирования и развития человеческого капитала на уровне производственном уровне как: прогнозирование и планирование персонала, производственное обучение, социальное развитие трудового коллектива, формирование корпоративной культуры и т.п.

Ключевые слова: человеческий капитал промышленности, инвестиции в человеческий капитал, количественные и качественные параметры человеческого капитала, механизм формирования и развития человеческого капитала, модель непрерывного обучения работников на предприятии, полные затраты на непрерывную подготовку кадров.

SUMMARY

Vazhinskа V.V. Investment development of human capital is in industry of Ukraine. - Manuscript.

Dissertation for the Candidate's degree of economic science, the specialty code 08.00.07 - The demography, Economics of Labour, Social Economy and a Policy. - Donetsk National University Ministry of Education and Science of Ukraine, Donetsk, 2009.

In the dissertation theoretical, scientific - methodical and organizational bases of formation, use and development of the human capital of the enterprise are investigated, scientific-practical recommendations concerning improvement of management by process of formation and development of the human capital of the enterprise which application provides increase of an overall performance of the personnel of the enterprises in conditions of transitive economy are proved.

Interpretation of essence of concept «the human capital industry», theoretical bases of research of organizational maintenance of formation, use and development of the human capital are advanced, theoretical features of the mechanism of use of the human capital are determined at the factory level by definition of the basic directions of development and training of the personnel of the enterprise, investment of the enterprises in development of the human capital of the employees, methods of an estimation of the human capital of firm.

The complex analysis of formation, use and development of the human capital of the enterprises of Donetsk area is carried out. Methodical recommendations concerning introduction of foreign experience of development of the human capital at the domestic enterprises which concern increase of investments in the human capital, maintenance of their dependence on the income of the enterprise, amplification of the state support of investments in the human capital, necessities of creation at the enterprises of special services of development of the personnel are developed.

Definitions of concept «the mechanism investment development of the human capital» are proved and offered, the model of continuous training of workers at the enterprise is developed, the mechanism of formation and development of the human capital at a level of the enterprise is advanced, the basic directions of improvement of structural elements of formation and development of the human capital at a level of the enterprise are stated.

Key words: the human capital industry, the investment in the human capital, quantitative and qualitative parameters of the human capital, the mechanism of formation and development of the human capital of the enterprise, model of continuous training of workers at the enterprise, full expenses for a continuous professional training.

Размещено на Allbest.ru

...