Організаційно-економічний механізм забезпечення зайнятості населення України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Організаційно-економічний механізм забезпечення зайнятості населення України

Спеціальність 08.00.07 - демографія, економіка праці,

соціальна економіка і політика

Павлачик Любов Володимирівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Раді по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України

Науковий керівник доктор економічних наук, професор Заяць Тетяна Анатоліївна, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідуюча відділом проблем відтворення людського капіталу

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Куценко Віра Іванівна, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідуюча відділом проблем розвитку соціальної сфери

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Покрищук Валерій Олександрович, НДІ праці і зайнятості населення Міністерства праці та соціальної політики України і НАН України, завідувач відділу прогнозування ринку праці і політики зайнятості населення

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Циклічний характер розвитку сучасної економіки, трансформаційні перетворення в усіх сферах суспільного буття обумовлюють необхідність наукового опрацювання нових методологічних і методичних підходів до вирішення актуальних проблем, пов'язаних з регулюванням процесів життєдіяльності населення. Потреба прискорення модернізації національної економіки і поступового наближення до європейських соціальних стандартів об'єктивно актуалізують проблему вдосконалення організаційно-економічного механізму забезпечення зайнятості населення на засадах продуктивності.

Нестабільність соціально-економічного розвитку країни та її регіонів, суперечності між інтересами основних суб'єктів соціально-трудових відносин вимагають формування ефективної державної політики зайнятості населення на всіх рівнях управління економікою з орієнтацією на розробку потужних антикризових важелів, спроможних протидіяти поширенню безробіття, неформальної зайнятості, нерегульованих міграційних потоків, з одного боку, та сприяти створенню передумов для інноваційної модернізації сфери зайнятості населення - з іншого. Основою такої політики є її організаційно-економічний механізм, удосконалення якого вимагає обґрунтування нових концептуальних підходів та практичних рекомендацій.

Теоретична база дослідження актуальних проблем забезпечення зайнятості населення постійно розвивається, збагачується новими методологічними положеннями і прикладними розробками. Комплексному дослідженню різних аспектів цієї наукової проблематики присвячено праці таких відомих українських учених, як Бандур С.І., Богиня Д.П., Бондар І.К., Герасимчук В.І., Гнибіденко І.Ф., Грішнова О.А., Данюк В.М., Заяць Т.А., Карлін М.І., Кір'ян Т.М., Колот А.М., Краснов Ю.М., Куценко В.І., Лібанова Е.М., Лич В.М., Лісогор І.С., Макарова О.В., Мартякова Є.В., Маршавін Ю.М., Новіков В.М., Новікова О.Ф., Онікієнко В.В., Петрова І.Л., Петрова Т.П., Петюх В.М., Пирожков С.І., Покрищук В.О., Семикіна М.В., Ушенко Н.В., Шаульська Л.В.

Попри значні здобутки в теоретичному та прикладному опрацюванні зазначеної наукової проблематики, недостатньо розробленими залишаються актуальні проблеми інституціонального, мотиваційного та фінансово-кредитного забезпечення зайнятості населення в контексті сучасних трансформаційних перетворень та антикризового регулювання економіки. Вони потребують подальшого наукового дослідження з метою формування структурно цілісного і функціонально ефективного організаційно-економічного механізму, оптимально інтегрованого в сучасний господарський механізм. Цим обумовлено вибір теми дисертаційного дослідження, його логіка і структура.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження безпосередньо пов'язане з тематикою науково-дослідних робіт Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, а саме з темами: III-12-09(97) "Просторовий розвиток продуктивних сил України та удосконалення їх системної організації" (номер держреєстрації 0108U009959), підтема "Концептуальні засади, методологічні і методичні підходи до оцінки просторового розвитку продуктивних сил України", при виконанні якої дисертантом розроблено теоретико-методологічні засади оцінки трансформаційних зрушень у сфері зайнятості населення та обґрунтовано концептуальні положення її розвитку на найближчу перспективу; III-14-09(99) "Формування сучасного соціального капіталу України" (номер держреєстрації 0108U009958), підтема "Людський капітал України в контексті вимог європейських стандартів", у межах якої автором обґрунтовано перспективні напрями впливу державної політики зайнятості населення на формування соціального капіталу країни; II-1-07(91) "Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні" (номер держреєстрації 0107U004762), підтема "Склад і рівень обмежень інвестиційного розвитку в сучасному середовищі", у процесі виконання якої визначено обмеження, ризики і загрози щодо формування людського капіталу, поява яких обумовлена кризовими явищами у сфері зайнятості населення.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методологічних засад і практичних рекомендацій щодо формування ефективного організаційно-економічного механізму забезпечення зайнятості населення України в контексті завдань стабілізаційного розвитку вітчизняної економіки. Для досягнення цієї мети в дисертації вирішувались такі основні завдання:

поглибити методологію дослідження трансформаційних змін у формуванні відносин зайнятості населення;

розкрити сутність, структуру, функції та основні властивості сучасного механізму забезпечення зайнятості населення;

удосконалити методологічні та методичні засади оцінки організаційно-економічного забезпечення зайнятості населення через визначення, систематизацію та обґрунтування можливих підходів, етапів оцінки, її критеріїв та індикаторів;

оцінити інституціональне, мотиваційне, фінансово-кредитне та організаційне забезпечення зайнятості населення з погляду його впливу на напрями і форми руху робочої сили;

розробити концептуальні основи розвитку сфери зайнятості населення з визначенням пріоритетів прогресивних трансформаційних змін;

обґрунтувати принципи і закономірності формування антикризового організаційно-економічного механізму забезпечення зайнятості населення на найближчу перспективу;

поглибити регіональні засади формування державної політики зайнятості населення з урахуванням оцінки територіальної диференціації базисних характеристик його зайнятості;

розробити перспективну модель удосконалення організаційно-економічного механізму забезпечення зайнятості населення та сценарій її реалізації.

Об'єктом дослідження є сучасні трансформаційні зміни у процесі забезпечення зайнятості населення.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні, методичні і прикладні засади формування організаційно-економічного механізму забезпечення зайнятості населення та його вдосконалення в умовах циклічного розвитку економіки.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є фундаментальні положення економічної теорії, наукові досягнення вітчизняних і зарубіжних учених у галузі економіки праці, соціальної економіки і політики щодо механізмів впливу на сферу зайнятості населення, теоретичні надбання вітчизняних і зарубіжних учених з актуальних проблем сучасного соціально-економічного розвитку.

У процесі роботи використано такі наукові методи: системного підходу, аналізу і синтезу, логіко-теоретичного узагальнення - при обґрунтуванні теоретико-методологічних основ формування організаційно-економічного механізму забезпечення зайнятості населення та уточненні термінологічного апарату; індексний - при розробці індикаторів оцінки організаційно-економічного механізму забезпечення зайнятості населення; динамічних рядів, статистичних порівнянь - при оцінці трансформаційних змін сучасних тенденцій зайнятості населення і методів їх забезпечення; графічного аналізу - при оцінці динаміки економічної активності населення, його зайнятості, вивільнення та додаткової потреби; типології - при класифікаційному групуванні регіонів України за рівнем організаційно-економічного забезпечення зайнятості населення; сценарного моделювання - при розробці перспективної моделі вдосконалення механізму забезпечення зайнятості населення та сценарію її реалізації.

Інформаційну базу дисертаційного дослідження становлять законодавчі та нормативні акти України з питань зайнятості та ринку праці, рекомендації міжнародних організацій, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки України та результати власних досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше розроблено:

теоретико-методологічні основи формування та удосконалення організаційно-економічного механізму забезпечення зайнятості населення антикризового спрямування, якими визначено його компонентну і функціональну структури, систему взаємозв'язків між ними та властивості в контексті новітніх завдань стабілізаційного розвитку української економіки; запропоновано модель, орієнтовану на посилення захисних, адаптаційних і стимулюючих функцій цього механізму;

удосконалено:

методологію дослідження трансформаційних змін у формуванні відносин зайнятості населення через узагальнення їх наукових інтерпретацій, виявлення новітніх факторів впливу (нормалізації та модернізації), а також специфіки перебігу в нестабільних соціально-економічних умовах, що дає змогу обґрунтувати бажані зрушення в досліджуваному механізмі на найближчу перспективу;

методологічні і методичні засади оцінки організаційно-економічного забезпечення зайнятості населення з визначенням критеріїв, принципів, етапів і відповідної системи індикаторів (динамічних зрушень, обмежень та загроз, можливих втрат, результативності функціонування), які, на відміну від існуючих, орієнтовані на системне оцінювання його основ та виявлення можливостей удосконалення;

класифікацію структурних елементів інституціонального забезпечення зайнятості населення, що, на відміну від існуючих, передбачає конкретизацію сучасної системи формальних і неформальних структур, їх доповнення тими, які безпосередньо впливають на напрями руху робочої сили, пропорції її розподілу між секторами економіки та ефективність сучасної антикризової політики зайнятості населення;

набули подальшого розвитку:

трактування сучасного організаційно-економічного механізму забезпечення зайнятості населення як полікомпонентної і багаторівневої системи, сформованої взаємодіючими між собою інституціональними, мотиваційними, фінансово-кредитними, організаційно-управлінськими важелями, використання яких сприяє зростанню місткості сфери зайнятості, працевлаштуванню населення і мінімізації безробіття;

концептуальні основи перспективного розвитку сфери зайнятості населення та вдосконалення механізму її забезпечення, які, на відміну від існуючих, ґрунтуються на ідеї формалізації і легітимації соціально-трудових відносин і дають змогу визначити основні пріоритети у цій сфері;

система принципів формування антикризового механізму організаційно-економічного забезпечення зайнятості населення на найближчу перспективу за рахунок доповнення їх такими, як трудовий протекціонізм і комплексна диверсифікація сфери докладання праці;

регіональні засади сучасної політики забезпечення продуктивної зайнятості населення, якими визначено напрями її активізації, пріоритетні завдання і засоби реалізації з урахуванням результатів типології регіонів України за інтегральною оцінкою організаційно-економічного забезпечення цих процесів.

Відмінність одержаних наукових результатів від існуючих розробок полягає в системному опрацюванні методологічних, методичних і прикладних засад формування ефективного організаційно-економічного механізму забезпечення зайнятості населення, які дають змогу вдосконалити механізм управління цими процесами на державному і регіональному рівнях.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені дисертантом теоретичні і прикладні засади формування організаційно-економічного механізму забезпечення зайнятості населення, методика його дослідження, виявлені тенденції інституціонального, мотиваційного, фінансово-кредитного та організаційного забезпечення зайнятості, а також визначені напрями його вдосконалення на перспективу можуть стати основою розробки і реалізації соціально-економічних проектів і програм, конкретних заходів щодо державного сприяння зайнятості населення на засадах продуктивності.

Результати дисертаційного дослідження теоретико-методологічних основ формування організаційно-економічного механізму забезпечення зайнятості населення та концептуальних засад його вдосконалення на перспективу використані під час виконання комплексних фундаментальних науково-дослідних тем РВПС України НАН України (довідка № 01-11/843 від 24.12.2009 р.).

Пропозиції з інституціоналізації відносин зайнятості використано Головним управлінням комунальної власності Київської міської державної адміністрації при розробці Програми соціально-економічного розвитку м. Києва на 2010 рік (довідка № 042/8/90-5378 від 23.06.2009 р.).

Результати проведених досліджень, зокрема обґрунтування пріоритетів розвитку сфери зайнятості населення, підвищення ефективності її мотиваційного забезпечення, а також модель удосконалення організаційно-економічного механізму забезпечення зайнятості населення, орієнтована на посилення його захисних, адаптаційних та стимулюючих функцій, використано Департаментом стратегії соціального розвитку Міністерства праці та соціальної політики України при розробці заходів щодо мінімізації впливу фінансово-економічної кризи на соціальну захищеність населення та визначенні пріоритетних напрямів соціального розвитку (довідка № 224/10/136-09 від 29.12.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею, в якій особисто автором розроблено теоретико-методологічні основи і практичні рекомендації щодо формування ефективного організаційно-економічного механізму забезпечення зайнятості населення України та її регіонів. Наукові положення, висновки і рекомендації дисертаційної роботи одержані автором самостійно. З наукових праць, виконаних у співавторстві, у дисертації використано лише власні ідеї і положення.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи, її висновки і рекомендації апробовані на таких конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції "Социально-экономические аспекты промышленной политики. Управление человеческими ресурсами: государство, регион, предприятие" (м. Донецьк, 2006 р.); ІV Всеукраїнській науково-практичній конференції "Географічні проблеми розвитку продуктивних сил України" (м. Київ, 2007 р.); Міжнародних науково-практичних конференціях "Актуальні проблеми формування рентної політики в сучасних умовах" (м. Київ, 2007 р.), "Регіон - 2007: стратегія оптимального розвитку" (м. Харків, 2007 р.), "Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні" (м. Київ, 2008 р.), "Соціально-економічний розвиток регіонів в умовах інноваційної спрямованості та євроінтеграції" (м. Дніпропетровськ, 2008 р.); Ювілейній міжнародній науковій конференції "Розвиток продуктивних сил України: від В.І. Вернадського до сьогодення" (м. Київ, 2009 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 13 наукових праць загальним обсягом 3,8 друк. арк., у тому числі 7 статей у наукових фахових виданнях, з них 5 одноосібних.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 227 стор. комп'ютерного тексту, у тому числі 21 таблиця та 33 рисунки, з яких 16 займають усю площу сторінки. Список використаних джерел з 198 найменувань займає 20 стор., 18 додатків - 18 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі "Теоретико-методологічні основи організаційно-економічного забезпечення зайнятості населення" досліджено трансформаційні зміни у процесах формування відносин зайнятості, здійснено методологічне визначення основних структурних параметрів організаційно-економічного механізму забезпечення зайнятості населення з обґрунтуванням взаємозв'язків між ними, розроблено методичні засади його дослідження та оцінки, адекватні умовам соціально-економічної нестабільності.

Узагальнено і систематизовано основні методологічні підходи до дослідження трансформаційних змін у процесах формування відносин зайнятості. Доведено доцільність їх розширеного трактування як окремого, відносно відособленого сегменту цілісної системи суспільних відносин, що забезпечує не тільки реалізацію права на трудову діяльність і винагороду за її результати, але й створює необхідні умови для гідної життєдіяльності у віці, старшому за працездатний. На основі системного об'єднання трьох методологічних підходів - соціального, економічного, інституціонального у структурі відносин зайнятості виокремлено такі агреговані сегменти: перший - суто трудові відносини, які виникають безпосередньо у процесі організації трудової діяльності; другий - соціально-трудові відносини з приводу участі людини в суспільному виробництві; третій - суспільно-економічні відносини з приводу розвитку сфери зайнятості як важливої складової системи відтворення людського капіталу.

Проведені дослідження трансформаційних змін у процесі формування відносин зайнятості дали змогу зробити висновок про зростання їх динамічності, урізноманітнення форм прояву, розширення кола суб'єктів, зростання значущості засад самоорганізації, підвищення вимог до якісних характеристик робочої сили та посилення економічних позицій роботодавців.

З метою поглиблення теоретико-методологічних основ дослідження організаційно-економічного забезпечення зайнятості населення традиційні фактори, що обумовлюють зміни у формуванні цих відносин, доповнено новітніми, які представлено двома групами факторів нормалізації і модернізації. До першої групи віднесено ті з них, які дають змогу забезпечити усталене відтворення цих відносин на офіційній і легітимній основі; до другої - чинники, що сприяють їх якісному оновленню через комплексну соціалізацію та наближення до прогресивних соціальних стандартів.

У дисертації здійснено методологічне визначення організаційно-економічного механізму забезпечення зайнятості населення через обґрунтування його компонентної і функціональної структури, системи взаємозв'язків між ними, а також властивостей і функцій у контексті вимог стабілізаційного розвитку української економіки. Доведено, що цей механізм являє собою полікомпонентне і багаторівневе утворення, базис державної політики зайнятості населення на всіх рівнях управління економіки і передбачає використання досить широкого спектру методів впливу на основні кількісні та якісні характеристики трудової діяльності населення з метою гарантування працівникам належної винагороди за результати праці відповідно до ринкової вартості робочої сили. Запропоновано його компонентну структуру розглядати як відображення внутрішньої організації, тобто сукупності взаємодіючих між собою суб'єктів, об'єктів, а також виконуваних ними функцій, конкретних засобів розвитку сфери зайнятості населення; функціональну - як результат взаємодії інституціональної, мотиваційної, фінансово-кредитної складової, тісно пов'язаних між собою організаційно-управлінською ланкою (рис. 1). Єдність компонентної і функціональної структур обумовлює цілісність організаційно-економічного механізму забезпечення зайнятості населення.

Розроблені дисертантом методологічні та методичні засади дослідження організаційно-економічного механізму забезпечення зайнятості населення передбачають певну етапність його здійснення, відповідні критерії і принципи, систему індикаторів. Доведено, що головний критерій оцінки ефективності досліджуваного механізму полягає в забезпеченні продуктивності та формальності системи зайнятості населення, що дає змогу задовольняти на соціально прийнятному рівні потреби населення в робочих місцях, легальному доході, безпечних умовах праці.

Згідно з обґрунтованими методологічними і методичними засадами дослідження організаційно-економічного механізму забезпечення зайнятості його оцінка і моделювання передбачає: виявлення чинників сприяння (чи стримування) розвитку сфери зайнятості населення; домінантних тенденцій, які відображають результативність досліджуваного механізму в складі інституціональних, мотиваційних, фінансово-кредитних та організаційних важелів; обґрунтування концептуальних основ його вдосконалення з визначенням пріоритетних завдань, цільових орієнтирів, а також закономірностей та принципів функціонування; розробку регіональних засад ефективної політики зайнятості населення з метою збереження і піднесення наявного трудового потенціалу в реальному секторі економіки та створення потужного підприємницького ресурсу; моделювання організаційно-економічного механізму забезпечення зайнятості населення на перспективу та сценарію її реалізації відповідно до вимог антикризового регулювання економіки та створення передумов для інноваційного розвитку.

Доведено доцільність використання таких методичних блоків оцінки організаційно-економічного механізму забезпечення зайнятості населення: структурно-функціональної, динамічної рівноваги, обмежень, загроз і можливих втрат і результативності функціонування. Запропоновані індикатори дають змогу оцінити потенціал зростання продуктивної зайнятості населення на основі реалізації невикористаних можливостей, її розвитку на засадах самоорганізації та підвищення привабливості для пошукувачів робочих місць.

Рис. 1. Взаємозв'язки структурних складових організаційно-економічного механізму забезпечення зайнятості

У другому розділі "Комплексна оцінка організаційно-економічного механізму забезпечення зайнятості населення України" досліджено вплив трансформаційних змін в інституціональному забезпеченні зайнятості населення на напрями руху робочої сили; класифіковано основні форми мотиваційного стимулювання зайнятості населення та визначено передумови, необхідні для його посилення; виявлено новітні проблеми фінансово-кредитного та організаційного забезпечення зайнятості населення й можливості їх розв'язання.

На тлі несприятливих соціально-економічних і демографічних тенденцій потенціал зайнятості населення України зростає: протягом 2005-2008 рр. чисельність зайнятих серед економічно активного населення збільшилася на 1,4%, або 292,3 тис. чол. і досягла 20972,3 тис. при рівні зайнятості 59,3%. Унаслідок кризових явищ в українській економіці 2008 р. стрімко зросла вимушена неповна зайнятість населення, а саме у 2,2 раза порівняно з попереднім роком. Чисельність зайнятих у неформальному секторі економіки протягом 2000-2008 рр. збільшилася в 1,6 раза, досягнувши 4563,7 тис. чол. (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка основних показників зайнятості населення України,т2005-2008 рр.*

Показник	2005	2006	2007	2008	Середнє значення
					абсолютне	відносне
Зайняте населення 15-70 років, тис. чол.	20680,0	20730,4	20904,7	20972,3	20821,9	х
Коефіцієнт зростання (зменшення)	х	1,002	1,008	1,003	х	1,004
Зайняте у неформальному секторі економіки, тис. чол.	4436,3	4623,3	4661,7	4563,8	4571,3	Х
Коефіцієнт зростання (зменшення)	х	1,042	1,008	0,979	х	1,009
Вимушена неповна зайнятість, тис. чол.	1042,0	757,0	633,0	1386,0	954,5	Х
Коефіцієнт зростання (зменшення)	х	0,726	0,836	2,190	Х	1,10
Безробіття (за методологією МОП), тис. чол.	1600,8	1515,0	1417,6	1425,1	1489,6	Х
Коефіцієнт зростання (зменшення)	х	0,946	0,935	1,005	х	0,962
Вивільнення працівників, тис. чол.	132,5	134,3	85,0	77,4	107,3	Х
Коефіцієнт зростання (зменшення)	х	1,014	0,633	0,911	х	0,836
Потреба у працівниках, тис. чол.	186,6	170,5	169,7	91,1	154,5	Х
Коефіцієнт зростання (зменшення)	х	0,914	0,995	0,537	х	0,787

* Джерело: дані Держкомстату України.

Дослідження інституціональних засад забезпечення зайнятості населення представлено визначенням та класифікацією формальних і неформальних елементів, їх співвідношенням між собою, а також оцінкою впливу на основні пропорції зайнятості населення за видами економічної діяльності. Виявлено, що недосконалість інституціональних засад обумовлює інтенсивне поширення в українській економіці неповної і неформальної зайнятості як сектору низькопродуктивної праці. Досліджено основні причини її виникнення та якісні ознаки в умовах фінансово-економічної нестабільності.

Здійснена класифікація основних форм мотиваційного стимулювання зайнятості населення дала змогу з'ясувати їх пріоритетність і напрями трансформації в умовах зростання соціальних ризиків. Виявлено істотні суперечності між інституціональним і мотиваційним забезпеченням зайнятості, до яких віднесено: відсутність державної стратегії формування продуктивної зайнятості в реальному секторі економіки, невизначеність механізмів розвитку інноваційної зайнятості, неефективність політики створення нових робочих місць. Ураховуючи ці аспекти, обґрунтовано передумови, необхідні для ефективного мотиваційного стимулювання продуктивної зайнятості населення.

На основі результатів проведених аналітичних досліджень та з урахуванням європейського досвіду обґрунтовано перспективні напрями, форми і засоби фінансово-кредитного та організаційного забезпечення зайнятості населення країни з метою скорочення довготривалого безробіття та посилення соціального захисту населення. Доведено необхідність збільшення соціальної орієнтованості інвестиційної політики, реалізації ефективних інвестиційних проектів, пов'язаних зі створенням нових робочих місць.

У третьому розділі "Удосконалення організаційно-економічного механізму забезпечення зайнятості населення України" визначено концептуальні основи розвитку цієї сфери, розроблено регіональні засади формування ефективної політики зайнятості населення, обґрунтовано закономірності, принципи формування антикризового механізму та розроблено його модель на найближчу перспективу.

Запропоновані дисертантом концептуальні основи розвитку сфери зайнятості населення та вдосконалення механізму її забезпечення передбачають формалізацію і легітимацію відносин зайнятості в контексті вимог детінізації національної економіки та формування соціально прийнятного типу відносин між роботодавцями та найманими працівниками. Доведено, що в умовах економічної нестабільності досліджуваний механізм повинен формуватися за принципами трудового протекціонізму і сприяння оздоровленню економіки, збалансованості засобів забезпечення зайнятості населення, диференційованості його основних структурних елементів і системного оновлення, а також пошуку оптимального варіанту зайнятості і ефективних управлінських рішень. На цій основі розроблено конструктивно-логічну модель удосконалення організаційно-економічного механізму забезпечення зайнятості, якою визначено основні цільові орієнтири, принципи, методи та інструменти.

Істотно поглиблено розробку регіональних засад формування і реалізації ефективної політики зайнятості населення з урахуванням необхідності диференціації її важелів і конкретних організаційно-економічних заходів. Запропоновані напрями її активізації ґрунтуються на протекціоністських методах збереження кадрового потенціалу реального сектору економіки, гнучкого регулювання фонду робочого часу, оптимізації вибору інвестиційних проектів для стабілізації сфери зайнятості населення. Визначені перспективні напрями і конкретні заходи регіональної політики формування продуктивної зайнятості ґрунтуються на результатах інтегральної оцінки її організаційно-економічного забезпечення в регіонах України з диференціацією за виокремленими типами регіонів (табл. 2, рис. 2).

Таблиця 2

Оцінка рівня організаційно-економічного забезпечення зайнятості в регіонах України у 2007-2008 рр. та напрями зростання її продуктивності

Інтервал інтегральної оцінки організаційно-економічного механізму забезпечення зайнятості	Оцінка досягнутого рівня	Склад регіонів	Напрями забезпечення продуктивної зайнятості населення
? 0, 963	Низький	Черкаська, Хмельницька, Вінницька, Тернопільська, Сумська, Львівська, Луганська, Одеська, Миколаївська, Київська, Житомирська області	Реалізація програмно-цільових засад у формуванні продуктивної зайнятості населення регіону
0,964 ? ? 1,006	Середній	Чернівецька, Закарпатська, Херсонська, Чернігівська, Волинська області, Автономна Республіка Крим	Активна трансформація неофіційної зайнятості у продукуюче підприємництво
1,007 ? ? 1,049	Вищий за середній	Кіровоградська, Рівненська, Запорізька, Харківська, Полтавська області	Збільшення місткості сфери зайнятості у конкурентних секторах економіки
? 1,050	Найвищий	Дніпропетровська, Донецька області, м. Київ і Севастополь	Формування потужного потенціалу інноваційної зайнятості населення регіону

Установлено, що ця політика в складних соціально-економічних умовах повинна забезпечувати високу керованість процесів руху робочої сили та достатній кадровий потенціал провідних галузей спеціалізації регіону, з одного боку, та сприяти реалізації місцевих ініціатив, активній участі економічно активного населення у створенні виробничих кооперативів, ефективних підприємницьких структур - з іншого.

Рис. 2. Пріоритетні напрями формування політики забезпечення продуктивної зайнятості в регіонах України

Розроблені і рекомендовані для практичного використання відповідні концептуальні схеми формування й реалізації регіональної політики забезпечення продуктивної зайнятості населення з урахуванням виявлених відмінностей у її базових характеристиках і пріоритетності вирішення нагальних соціальних проблем.

Доведено, що в найближчій перспективі вдосконалення організаційно-економічного механізму забезпечення зайнятості населення повинно здійснюватися через збалансованість його захисних, адаптаційних та стимулюючих функцій, які б протидіяли знеціненню робочої сили, кадровим утратам провідних галузей економіки і водночас забезпечували пристосування робочої сили до зміни ринкової кон'юнктури через зростання гнучкості системи професійної підготовки та перепідготовки кадрів.

Процес формування своєрідних внутрішніх захисних бар'єрів за принципом трудового протекціонізму дисертант пов'язує із змінами в чинному трудовому законодавстві та практиці вирішення цих проблем на основі посилення методів нормативного регулювання основних пропорцій зайнятості та фонду оплати праці. Посиленню зовнішніх захисних бар'єрів сприятиме реалізація таких напрямів та організаційно-економічних заходів: розширення легітимного поля трудової міграції та легалізація окремих економічно необхідних міграційних потоків; посилення соціального захисту мігрантів; інституціоналізація взаємодії органів влади, управління зайнятістю і міграцією; інфраструктурне забезпечення прозорості міграційних переміщень населення; посилення економічних санкцій відносно господарюючих структур, які використовують працю мігрантів з порушенням норм чинного трудового законодавства.

Адаптаційні функції організаційно-економічного механізму забезпечення зайнятості населення необхідно посилити стосовно тих категорій населення, які вперше виходять на ринок праці, повертаються до трудової діяльності після тривалої перерви, вимагають особливих умов праці чи зміни професійно-кваліфікаційного профілю. Дослідження показали, що ці адаптаційні можливості безпосередньо пов'язані з соціальною переорієнтацією виробництва та зменшенням диференціації рівнів життя різних верств населення. зайнятість населення економічний україна

Стимулюючі функції організаційно-економічного механізму забезпечення зайнятості населення антикризового спрямування повинні орієнтуватися на трансформацію неформального сектору зайнятості, представленого переважно низькопродуктивним виробництвом чи наданням послуг, у досить розвинені форми продукуючого підприємництва на соціально-етичних засадах, які передбачають гармонізацію інтересів роботодавців і найманих працівників та ствердження моральних принципів у соціально-трудовій сфері.

Викладено конкретні пропозиції щодо унормування відносин між роботодавцями та найманими працівниками, орієнтовані на установлення чітких меж, в яких роботодавець може змінювати трудові функції найманого працівника, посилення матеріальної відповідальності роботодавця у випадку травматизму чи погіршення здоров'я працівника через незадовільні умови праці, а також визначення умов припинення трудового договору з боку роботодавців та найманих працівників, реалізація яких сприятиме створенню умов для зростання продуктивності праці, стабільності фінансово-господарської діяльності підприємств та поступового переходу на підтверджені світовим досвідом оптимальні співвідношення в оплаті праці.

Рекомендована модель удосконалення організаційно-економічного механізму забезпечення зайнятості населення передбачає посилення основних функцій цього механізму (рис. 3).



Рис. 3. Модель удосконалення організаційно-економічного механізму забезпечення продуктивної зайнятості населення

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі розв'язано важливе науково-прикладне завдання - розробити теоретико-методологічні засади формування і концептуальні напрями вдосконалення організаційно-економічного механізму забезпечення зайнятості населення України та її регіонів в умовах соціально-економічної нестабільності з метою посилення його антикризового спрямування. Основні результати дослідження полягають у наступному:

1. Визначено теоретико-методологічні основи формування організаційно-економічного механізму забезпечення зайнятості населення України, адекватні сучасним складним соціально-економічним умовам, через дослідження трансформаційних змін у розвитку трудових відносин як досить складної і динамічної системи суспільно обумовлених взаємозв'язків і залежностей, структуризацію його основних складових, властивості та обґрунтовано виконувані ним функцій.

2. Розроблено методику дослідження та оцінки сучасного організаційно-економічного механізму забезпечення зайнятості населення, яка передбачає його розгляд як багаторівневого утворення, що формується в межах інституціональної, мотиваційної, фінансово-кредитної та організаційної складових, які охоплюють практично весь спектр його інструментів. Такий методологічний підхід є продуктивним з погляду комплексної оцінки результативності його функціонування.

3. Обґрунтовано головний критерій оцінки ефективності досліджуваного механізму, який полягає в забезпеченні продуктивності та формальності системи зайнятості населення, що дає змогу задовольняти на соціально прийнятному рівні потреби населення в робочих місцях, легальному доході, безпечних умовах праці. У зв'язку з цим важливим у методичному аспекті є виявлення структурно-динамічних зрушень у пропорціях зайнятості населення, а також обмежень, ризиків та загроз у цій сфері.

4. Здійснено оцінку інституціонального забезпечення зайнятості населення як сукупності формальних і неформальних елементів з погляду його впливу на напрями і форми руху робочої сили в контексті сучасних трансформаційних перетворень та вимог антикризового регулювання економіки з урахуванням впливу зовнішніх чинників. Це дало змогу виявити причини, сферу поширення та оцінити соціально-економічні наслідки неформальної і неповної зайнятості, які, по суті, сформували сегмент низькопродуктивної праці у вітчизняній економіці.

5. Запропоновано досліджувати сучасне мотиваційне забезпечення зайнятості населення як єдину систему, що формується під впливом мотивів таких рівнів: перший - обумовлений загальноекономічною ситуацією та кон'юнктурою ринку праці; другий - фінансовим станом конкретного суб'єкта господарювання; третій - особистими орієнтирами та настановами людини, що дає змогу виявити наявні суперечності та обґрунтовувати необхідні передумови для посилення його стимулюючого спрямування.

6. Визначено напрями і конкретні форми реалізації фінансово-кредитного забезпечення зайнятості населення з метою зростання її місткості, покращення умов праці, розвитку самостійної зайнятості населення, а також фінансової підтримки соціально вразливих категорій населення на основі формування нових джерел інвестування, постійного моніторингу трудових орієнтирів населення та обсягів перерозподілу робочої сили між територіями та окремими галузями економіки.

7. Запропоновано до реалізації у програмних документах щодо соціально-економічного розвитку країни та її регіонів, у галузевих і регіональних програмах зайнятості населення такі пріоритети організаційно-економічного забезпечення зайнятості населення: формалізація і легітимація соціально-трудових відносин у контексті прогресивних інституціональних змін; формування соціально безпечної зайнятості на основі упередження конфліктів, обмеження наявних ризиків, досягнення балансу інтересів усіх суб'єктів трудових відносин; підвищення конкурентоспроможності сфери зайнятості населення через її структурну збалансованість, інтенсивне оновлення робочих місць.

8. Розроблено концептуальні засади вдосконалення організаційно-економічного механізму забезпечення зайнятості населення антикризового спрямування, якими встановлено закономірності його формування та доведена необхідність посилення суто емпіричних засад принципами трудового протекціонізму та комплексної диверсифікації через введення відповідних норм до чинного трудового законодавства, що дасть змогу посилити інституціональну складову цього механізму та досягти його інтегрування у загальноекономічний господарський механізм.

9. Обґрунтовано необхідність та визначено перспективи активізації сучасної регіональної політики зайнятості населення, яка повинна не тільки забезпечувати високу керованість процесів руху робочої сили та достатній кадровий потенціал провідних галузей спеціалізації регіону, але й сприяти реалізації місцевих ініціатив, активній участі економічно активного населення у створенні виробничих кооперативів, ефективних підприємницьких структур.

10. Визначено пріоритетні напрями формування і реалізації регіональної політики зайнятості населення в умовах нестабільного соціально-економічного розвитку, які враховують результати інтегральної оцінки її організаційно-економічного забезпечення в регіонах України, дають змогу диференційовано підійти до вирішення проблем зайнятості населення на регіональному рівні.

11. Установлено, що, незважаючи на відмінності регіональних підходах, важливими етапами формування ефективного організаційно-економічного механізму забезпечення продуктивної зайнятості населення повинно стати завершення реформування чинного трудового законодавства, упорядкування системи взаємодій "роботодавець - найманий працівник" на законодавчому рівні з конкретизацією прав і обов'язків кожної сторони, розширенням поля соціальної взаємодії, залученням до нього територіальних громад, а також збільшенням джерел фінансування сфери зайнятості населення.

12. Розроблено модель удосконалення організаційно-економічного механізму забезпечення зайнятості населення та визначено в її межах систему конкретних заходів, які передбачають: посилення його захисних функцій з метою протидії знеціненню робочої сили, кадровим утратам провідних галузей реального сектору економіки; формування адаптаційних функцій, орієнтованих на найкраще пристосування робочої сили до циклічного розвитку економіки, а також активізацію його стимулюючих функцій.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях:

1. Павлачик Л.В. Тенденції розвитку сфери зайнятості населення / Л.В.Павлачик // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Управление человеческими ресурсами: государство, регион, предприятие: [сб. науч. трудов]. Т.2. - Донецк: Ин-т экономики пром-ти, 2006. - С.153-156.

2. Павлачик Л.В. Макроекономічні та регіональні передумови забезпечення зайнятості населення / Л.В. Павлачик // Продуктивні сили і регіональна економіка: [зб. наук. праць]. Ч.2. - К.: РВПС України НАНУ, 2006. - С. 93-96.

3. Павлачик Л.В. Методологічні аспекти дослідження відносин зайнятості в умовах економічних трансформацій / Л.В. Павлачик // Фінансова система України: [зб. наук. праць].- Острог: Вид-во Націон. ун-ту "Острозька академія", 2007. - Вип. 9, ч.3. - С.164-170.

4. Павлачик Л.В. Державний вплив на сферу зайнятості населення регіону в умовах економічних трансформацій / Л.В. Павлачик // Продуктивні сили і регіональна економіка: [зб. наук. праць]. Ч.2. - К.: РВПС України НАНУ, 2007. - С. 77-82.

5. Павлачик Л.В. Фінансово-кредитна складова сучасного механізму забезпечення зайнятості населення / Т.А. Заяць, Л.В. Павлачик // Фінансова система України: [зб. наук. праць]. - Острог: Вид-во Націон. ун-ту "Острозька академія", 2008. - Вип. 10, ч.1. - С.337-346. (Особистий внесок: оцінка результативності фінансово-кредитної складової механізму забезпечення зайнятості населення).

6. Павлачик Л.В. Теоретичні аспекти формування механізму забезпечення зайнятості населення / Л.В. Павлачик // Продуктивні сили і регіональна економіка: [зб. наук. праць]. - К.: РВПС України НАНУ, 2008. - С. 252-256.

7. Павлачик Л.В. Інституціоналізація відносин зайнятості: проблеми і пріоритети / Т.А. Заяць, Л.В. Павлачик // Економіка і регіон. - 2009. - № 1 (20). - С. 10-15. (Особистий внесок: визначення пріоритетів інституціоналізації відносин зайнятості).

Матеріали наукових конференцій:

8. Павлачик Л.В. Рентні відносини у формуванні механізму забезпечення зайнятості населення / Л.В. Павлачик // Актуальні проблеми формування рентної політики в сучасних умовах: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ, 17 трав. 2007 р. Ч.3. - К.: РВПС України НАНУ, 2007.- С. 171-176.

9. Павлачик Л.В. Комплексний розвиток території як засіб вирішення проблем зайнятості населення / Л.В. Павлачик // Географічні проблеми розвитку продуктивних сил України: матеріали IV Всеукр. наук.-практ. конф., м. Київ, 16-17 трав. 2007 р. - К.: КНУ, 2007. - С. 74-75.

10. Павлачик Л.В. Регіональні чинники сприяння зайнятості населення / Л.В. Павлачик // Регіон-2007: стратегія оптимального розвитку: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., м. Харків, 17-18 квіт. 2007 р. - Харків: Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, 2007. - С. 133-135.

11. Павлачик Л.В. Активізація інвестиційних важелів інноваційної зайнятості населення / Т.А. Заяць, Л.В. Павлачик // Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ, 23-24 жовт. 2008 р. Ч.3. - К.: РВПС України НАНУ, 2008. - С. 327-328. (Особистий внесок: визначення напрямів активізації інноваційної зайнятості населення ).

12. Павлачик Л.В. Розвиток відносин зайнятості в системі соціального партнерства / Л.В. Павлачик // Соціально-економічний розвиток регіонів в умовах інноваційної спрямованості та євроінтеграції: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., м. Дніпропетровськ, 21 берез. 2008 р. - Дніпропетровськ: Дніпропетровська державна фінансова академія, 2008. - С. 251.

13. Павлачик Л.В. Напрями трансформаційних змін в організаційно-економічному механізмі забезпечення зайнятості населення / Л.В. Павлачик // Розвиток продуктивних сил України: від В.І. Вернадського до сьогодення: матеріали ювілейн. міжнар. наук. конф., м. Київ, 20 берез. 2009 р. Ч.3. - К.: РВПС України НАНУ, 2009. - С. 57-58.

АНОТАЦІЯ

Павлачик Л.В. Організаційно-економічний механізм забезпечення зайнятості населення України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.07 - демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. - Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2010.

Дисертація присвячена дослідженню теоретичних та прикладних засад формування організаційно-економічного механізму забезпечення зайнятості населення та обґрунтуванню перспективних напрямів його вдосконалення в умовах соціально-економічної нестабільності.

Розкрито сутність і специфіку сучасних процесів формування відносин зайнятості. Здійснено методологічне визначення і структуризацію основних складових елементів організаційно-економічного механізму забезпечення зайнятості населення. Розроблено методологічні та методичні засади його дослідження, якими визначено критерії, принципи, етапи і відповідну систему оціночних індикаторів. Здійснено комплексну оцінку інституціональних, мотиваційних, фінансово-кредитних і організаційних засад забезпечення зайнятості населення України. Обґрунтовано напрями прогресивних трансформаційних змін у цій сфері, які дадуть змогу нормалізувати процеси руху робочої сили та оптимізувати пропорції зайнятості населення.

Розроблено концептуальні основи розвитку сфери зайнятості населення через визначення її пріоритетів, цільових орієнтирів і перспективних напрямів. Обґрунтовано закономірності та принципи формування антикризового механізму забезпечення зайнятості населення, адекватні сучасним соціально-економічним умовам. Розроблено регіональні засади формування ефективної політики зайнятості населення, якими визначено її пріоритети, напрями і засоби реалізації з урахуванням результатів типології регіонів України за інтегральною оцінкою її організаційно-економічного забезпечення. Запропоновано модель удосконалення організаційно-економічного механізму забезпечення зайнятості населення, орієнтовану на посилення захисних, адаптаційних і стимулюючих функцій цього механізму.

Ключові слова: зайнятість, організаційно-економічний механізм, трансформаційні зміни, регіональні засади політики зайнятості, модель.

Павлачик Л.В. Организационно-экономический механизм обеспечения занятости населения Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.07 - демография, экономика труда, социальная экономика и политика. - Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины, Киев, 2010.

Диссертация посвящена исследованию, обобщению и решению современных проблем формирования эффективного организационно-экономического механизма обеспечения занятости населения в условиях антикризисного регулирования экономики Украины.

На основе анализа и систематизации существующих методологических подходов, достижений научной мысли в области теории человеческого развития и человеческого капитала разработаны теоретико-методологические основы формирования организационно-экономического механизма обеспечения занятости населения с обоснованием его основных структурных компонентов. Доказана необходимость его структуризации с выделением компонентной и функциональной структур, которые взаимосвязаны между собой.

Разработана методика исследования организационно-экономического механизма обеспечения занятости населения, которая включает определенные этапы, блоки оценок, индикаторы, алгоритм расчетов, позволяющие осуществлять региональный сравнительный анализ, выявлять имеющиеся резервы и определять пути их использования.

В соответствии с предложенной структурой исследуемого механизма оценена его результативность в аспекте влияния на основные пропорции и формы занятости населения. Выявлены новые трансформационные изменения в институциональном, мотивационном, финансово-кредитном и организационном обеспечении занятости населения Украины, которые обусловили значительное увеличение неформальной и неполной занятости населения, ослабление мотивации к высокопроизводительному труду.

Разработаны концептуальные основы развития сферы занятости населения, базирующиеся основываются на результатах аналитических исследований и предусматривающие реализацию системы приоритетов, целевых ориентиров и перспективных направлений, направленных на формализацию и легитимацию социально-трудовых отношении. Предложены закономерности и принципы формирования антикризисного механизма обеспечения занятости населения, которые учитывают необходимость его модернизации.

Аргументированы региональные основы формирования современной политики обеспечения занятости населения, которыми определены ее приоритеты, направления и способы реализации с учетом дифференциации регионов Украины по интегральному показателю оценки результативности механизма обеспечения занятости населения. Предложена модель усовершенствования организационно-экономического механизма обеспечения занятости населения, ориентированная на усиление его защитных, адаптационных и стимулирующих функций.

Ключевые слова: занятость, организационно-экономический механизм, трансформационные изменения, региональные основы политики занятости, модель.

Pavlachyk L.V. Organizational and economic mechanisms to ensure employment in Ukraine. - Manuscript.

Thesis for degree of Candidate of Sciences in Economy. Specialty 08.00.07 - demography, labor economics, social economy and politics. - Council of Studying Productive Forces of Ukraine, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2010.

...