Посилення ринкової влади корпорацій реального сектору національної економіки в умовах концентрації та централізації капіталу

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Класичний приватний університет

Спеціальність 08.00.03 - Економіка та управління національним господарством

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Посилення ринкової влади корпорацій реального сектору національної економіки в умовах концентрації та централізації капіталу

Соколова Юлія Олександрівна

Запоріжжя - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Запорізькому національному технічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник -

доктор економічних наук, доцент

Прушківський Володимир Геннадійович,

Запорізький національний технічний університет

Міністерства освіти і науки України,

перший проректор,

завідувач кафедри політичної економії.

Офіційні опоненти

доктор економічних наук, професор

Ткач Анатолій Арсентійович,

Класичний приватний університет,

проректор з науково-педагогічної роботи,

директор Мелітопольського інституту державного та муніципального управління «КПУ», завідувач кафедри міжнародної економіки

кандидат економічних наук, доцент

Герасименко Анжеліка Григорівна,

Київський національний торговельно-економічний університет,

доцент кафедри економічної теорії та конкурентної політики.

Захист дисертації відбудеться «04» жовтня 2010 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.127.06 при Класичному приватному університеті за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 125.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 114.

Автореферат розісланий ____ вересня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої радиГ.М. Кульнєва

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Формування ринкової економіки пов'язане перш за все з перерозподілом власності, створенням приватного сектору, трансформацією галузевої структури економіки, переливом капіталу до нових високодохідних секторів, інституційними змінами, що вимагає значної концентрації та централізації капіталу і призводить до посилення ринкової влади корпорацій. В промислово розвинених країнах основу ринкової економіки складають потужні бізнес-структури, що підтверджується законом А. Парето «80% загального обсягу виробництва припадає на 20% підприємств». Процеси концентрації капіталу набувають різних організаційних форм. В країнах СНД організаційною формою концентрації капіталу стали інтегровані бізнес-групи, які в свою чергу набули ознак консорціумів, конгломератів та фінансово-промислових груп. Хаотичність перших етапів накопичення капіталу призвела до виникнення проблем керованості, зниження оптимальності бізнес-процесів та обмеження ринкової влади.

Теоретичні основи концентрації капіталу та ринкової влади були закладені А. Смітом та К. Марксом. Подальші дослідження, присвячені цим процесам, належали Дж.А. Гобсону, Дж. Кларку, Дж. Робінсон, П. Сраффе, Дж. Гелбрейту, Р. Коузу, Е. Мейсону, Д. Россу, Ж. Тиролю, Д. Хею, Е. Чемберлену, Ф. Шерерру та іншим. На пострадянському просторі слід відзначити роботи С. Авдашевої, Д. Богині, І. Володимирової, В. Гальперина, А. Гальчинського, В. Гейця, А. Герасименко, А. Дворецької, П. Єщенка, Б. Кваснюка, В. Костицького, Я. Паппе, О. Пасхавера, О. Радигіна, Н. Розанової, А. Ткача, Ю. Уманціва, В. Якубенка та інших.

Процеси, пов'язані з посиленням ринкової влади корпорацій в умовах концентрації та централізації капіталу, що відбуваються в реальному та фінансовому секторах економіки України, ще не мають достатнього теоретичного обґрунтування, особливо у сфері пошуку механізмів, які дозволять їх прогнозувати, моделювати та оптимізувати.

Водночас слід відзначити, що в розробках і закордонних, і вітчизняних дослідників недостатньо розкритий механізм посилення ринкової влади корпорацій в умовах концентрації та централізації капіталу. Необхідність подальшого вдосконалення теоретичних основ та методичних підходів, впровадження практичних рекомендацій щодо розуміння механізму посилення ринкової влади корпорацій реального сектору національної економіки в сучасних умовах і його цивілізованого регулювання є актуальним науковим завданням. Важливість і актуальність вказаних проблем, їх недостатня теоретична і практична розробка зумовили вибір теми і окреслили коло завдань для теоретичного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до планів науково-дослідної роботи Запорізького національного технічного університету в межах тем: «Удосконалення управлінської діяльності на підприємствах з метою підвищення їх ефективності та вартості» (номер державної реєстрації 0105U005050), де особисто автором уточнені загальноприйняті мотиви проведення приватизації в Україні, узагальнені її основні етапи та наслідки; «Дослідження тенденцій та закономірностей розвитку вітчизняного бізнесу в умовах формування економіки знань» (номер державної реєстрації 0106U008624), де особисто автором досліджені та визначені національні й галузеві особливості концентрації та централізації капіталу в Україні.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретичних основ та розробка методичних рекомендацій щодо посилення ринкової влади корпорацій реального сектору національної економіки в умовах концентрації та централізації капіталу.

Досягнення поставленої мети зумовлює вирішення таких завдань:

розкрити концептуальні засади посилення ринкової влади корпорацій в умовах концентрації та централізації капіталу;

дослідити механізм злиттів та поглинань, як домінантний в процесі централізації капіталу в сучасних умовах;

узагальнити організаційні форми концентрації та централізації капіталу корпорацій;

проаналізувати світові, національні та галузеві особливості процесу концентрації та централізації капіталу корпорацій і визначити методичні передумови та наслідки концентрації та централізації корпоративного капіталу в Україні;

сформувати механізм посилення ринкової влади корпорацій реального сектору національної економіки в умовах концентрації та централізації капіталу; капітал корпорація централізація

розкрити посилення ринкової влади корпорацій реального сектору національної економіки в міжгалузевому кластері;

обґрунтувати роль корпоративного центру інтегрованої бізнес-групи у формуванні синергічного ефекту.

Об'єктом дослідження є процеси посилення ринкової влади корпорацій реального сектору національної економіки в умовах концентрації та централізації капіталу.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти посилення ринкової влади корпорацій реального сектору національної економіки в умовах концентрації та централізації капіталу.

Методи дослідження. Методологічною та теоретичною основою дисертаційної роботи є фундаментальні положення економічної теорії з питань концентрації капіталу та ринкової влади. У роботі використані: загальнонаукові методи аналізу й синтезу (для дослідження концептуальних підходів до визначення категорій «концентрація» та «ринкова влада», дослідження еволюції процесу злиттів та поглинань); системного аналізу (для дослідження передумов концентрації капіталу в Україні та визначення світових, національних і галузевих особливостей концентрації та централізації капіталу); економіко-статистичного аналізу: табличний (для представлення розрахунків та конкретних результатів дослідження), графічний (для відображення схеми вертикальної інтеграції та фрагментів галузевих кластерів, а також побудови кривої галузевої консолідації); експертний (для оцінки можливостей посилення ринкової влади корпорацій реального сектору національної економіки за критеріями парадигми «Структура - поведінка - результативність»).

Інформаційну базу дослідження становлять нормативно-правові акти України, Російської Федерації, Республіки Бєларусь; статистичні та інформаційно-аналітичні звіти фінансово-промислових груп України; науково-методичні публікації вітчизняних та закордонних вчених; дані періодичних видань (Інвестгазета, Експерт, Контракти). Для оброблення економічної та статистичної інформації, побудови таблиць і графіків використовувались можливості прикладних пакетів MS Word та MS Excel для ЕОМ.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у визначенні концептуальних засад посилення ринкової влади корпорацій реального сектору національної економіки в умовах концентрації та централізації капіталу й створенні відповідного механізму.

Результати, які відображають наукову новизну дослідження та виносяться на захист полягають у:

вперше:

запропонований концептуальний підхід до посилення ринкової влади корпорацій реального сектору національної економіки на основі аналізу світових та галузевих особливостей процесу концентрації та централізації капіталу шляхом створення відповідного механізму, що дозволяє посилити не лише позиції українських корпорацій у глобальному конкурентному середовищі, але й підвищити конкурентоспроможність національної економіки в цілому;

удосконалено:

механізм посилення ринкової влади корпорацій реального сектору національної економіки, що, на відміну від існуючого, ґрунтується на виборі стратегії інтеграції, створенні інтегрованих бізнес-груп, галузевій консолідації, міжгалузевій кластеризації, створенні корпоративного центру;

методичний підхід до визначення ролі корпоративного центру інтегрованої бізнес-групи, який, на відміну від існуючих, базується на виникненні синергічного ефекту від інтеграції та сприяє посиленню ринкової влади корпорацій реального сектору, що дозволило визначити переваги інтегрованих корпорацій перед не інтегрованими;

дістало подальшого розвитку:

періодизація хвиль злиттів та поглинань, що полягає у доповненні новими етапами та включенні нових країн до світового процесу централізації капіталу корпорацій шляхом злиттів та поглинань, що дозволило визначити місце та роль корпорацій національної економіки в цьому процесі;

систематизація форм типових інтеграційних об'єднань підприємств в різних країнах, що дозволило обґрунтувати переваги побудови замкнутих вертикально-інтегрованих технологічних ланцюгів для корпорацій реального сектору національної економіки;

методичні підходи до аналізу особливостей процесу концентрації та централізації капіталу в світовій та національній економіках, що дозволило чітко визначити його передумови та наслідки;

парадигма «Структура - поведінка - результативність» в аспекті визначення впливу факторів зовнішнього середовища та поведінки корпорацій реального сектору на можливість посилення їх ринкової влади, яка стає основою вибору стратегії розвитку інтегрованої бізнес-групи.

Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці рекомендацій та методичних положень, що можуть бути використані в практичній діяльності.

Прикладна значущість результатів дослідження підтверджується їх використанням у діяльності: Запорізької обласної державної адміністрації (довідка № 08-26/1807 від 25.02.2010 р.), Запорізького обласного союзу промисловців і підприємців (роботодавців) «Потенціал» (довідка № 141-Р від 20.07.2010 р.), Групи компаній ТОВ «Компанія «Александр» (акт впровадження у виробництво №557 від 07.07.2010 р.). Матеріали дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Запорізького національного технічного університету при викладання дисциплін: «Основи економічної теорії», «Макроекономіка», «Економіка підприємства», «Корпоративне управління», «Міжнародна економіка» (довідка № 37-01/2265 від 07.04.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати, представлені в дисертаційній роботі, отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження доповідалися на конференціях: Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених «Економіка і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації» (Тернопіль, 2005); Всеукраїнська науково-практична конференція, яка присвячена 70 річчю факультету економіки і менеджменту Національної металургійної академії України «Економіка та управління в промисловості» (Дніпропетровськ, 2005); Всеукраїнська науково-практична конференція «Концептуальні засади формування менеджменту в Україні» (Київ, 2006); Міжрегіональна науково-практична конференція «Проблеми економіки й управління у промислових регіонах» (Запоріжжя, 2008); Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених «Економіка і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації» (Тернопіль, 2009); Всеукраїнська науково-практична конференція «Проблеми економіки та управління у промислових регіонах» (Маріуполь, 2009); Конференція «Науковий потенціал Запорізького національного університету та шляхи його розвитку» (Нікополь, 2010).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладено в 14 наукових публікаціях загальним обсягом 3,0 д. а. (в яких особисто автору належить 2,3 д. а.), у тому числі підрозділ у колективній монографії, 4 статті у фахових виданнях, 2 статті в інших збірниках наукових праць, 7 публікацій у матеріалах наукових конференцій.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації - 212 сторінок, з яких 176 сторінок основного тексту. Робота містить 25 рисунків (із них 7 рисунків займають 7 окремих сторінок), 26 таблиць (із них 7 таблиць займають 7 окремих сторінок), список використаних джерел - 211 найменувань на 20 сторінках, 8 додатків - на 13 сторінках.

Основний зміст дисертації

У першому розділі - «Теоретико-концептуальні засади посилення ринкової влади корпорацій в умовах концентрації та централізації капіталу» - розкрито концептуальні підходи посилення ринкової влади корпорацій в умовах концентрації та централізації капіталу; розглянуто процес злиттів та поглинань, як домінуючий механізм централізації капіталу в сучасних умовах; узагальнено організаційні форми концентрації та централізації капіталу корпорацій.

Активні процеси концентрації та централізації капіталу визначають розвиток національної економіки, внаслідок чого відбувається посилення ринкової влади корпорацій реального сектору.

Аналіз теоретичних підходів до взаємозв'язку ринкової влади корпорацій з концентрацією та централізацією капіталу дозволив визначити концептуальні та інституціональні аспекти посилення ринкової влади корпорацій в сучасних умовах. Автор деякою мірою погоджується з поглядами інших дослідників, що концентрація капіталу і посилення ринкової влади корпорацій можуть привести до виникнення домінуючої фірми і монополізації ринків, але також з'ясовано, що всупереч прогнозам економістів початку ХХ ст. не відбулася 100% монополізація ринків, причинами чого стали: стрімкий вихід процесу концентрації капіталу за межі національних економік після Другої Світової війни; існування внутрішніх обмежень корпоративного росту, що об'єктивно пов'язані з проблемами масштабу керованості; економічна доцільність використання незалежних спеціалізованих економічних агентів, замість власних виробничих потужностей, інтелектуального та фінансового капіталу. Отже, у відповідь на процеси, що відбуваються в реальному секторі економіки, почала домінувати тенденція заміни монопольної влади на ринкову владу. Категорія «ринкова влада», вбираючи в себе зміст категорії «монопольна влада», має більш широке трактування - її слід визначати не лише як можливість впливати на ринкову ціну та економічних агентів, а, насамперед, як здатність корпорації конкурувати за межами національної економіки.

Встановлено, що в національній економіці одночасно відбувається концентрація і централізація капіталу, тому у процесі аналізу потрібно використовувати категорію «концентрація» з включенням до неї категорії «централізація» і «консолідація» (коли мова йде про галузь). Централізацію капіталу не слід відокремлювати від його концентрації, тому що централізація є її організаційним та управлінським аспектом. З організаційної точки зору, сучасна концентрація відбувається не капіталізацією прибутку, оскільки це занадто довгий шлях, а за рахунок об'єднання суб'єктів господарювання, яке може проходити добровільно чи із застосуванням сили та у різних напрямках (вертикально, горизонтально або перехресно).

В сучасних економічних умовах результативність корпорацій все більше залежить від їх поведінки та структури ринку, тому запропоновано визначати ринкову владу одним із показників результативності корпорацій реального сектору національної економіки, у зв'язку з чим слід оцінювати можливості її посилення в умовах концентрації та централізації капіталу за критеріями парадигми Е. Мейсона «Структура - поведінка - результативність».

Аналіз централізації капіталу корпорацій в сучасних умовах дозволив визначити її домінуючий механізм - злиття та поглинання. В ході дослідження доповнена загальноприйнята періодизація хвиль злиттів та поглинань двома новими етапами, пов'язаними із включенням до цього процесу постсоціалістичних країн, зокрема України. Входження українських корпорацій до світового ринку злиттів та поглинань стало реальним доказом інтегрування національної економіки до глобального економічного простору.

Злиття незалежних корпорацій призводить до швидкого зростання розмірів капіталу, посилення його централізації та виникнення інтегрованих бізнес-структур. Сучасні інтегровані бізнес-групи можуть набувати таких організаційно-правових форм, як концерни, конгломерати, холдинги, стратегічні альянси та ін. Всі форми інтеграції компаній відрізняються ступенем контролю, єдності виробництва та об'єднання бізнесу. Концентрація капіталу та формування інтегрованих бізнес-груп відбувається завдяки інтеграційним процесам, зокрема вертикальній інтеграції. Автор погоджується з поглядами авторів, які називають вертикально-інтегровані бізнес-групи однією з основних умов зростання національної економіки. На нашу думку, найкраща бізнес-модель для корпорацій реального сектору національної економіки в сучасних умовах - наявність повного виробничого ланцюжка (наприклад: вугілля - кокс - метал).

У другому розділі - «Аналіз світових, національних та галузевих особливостей посилення ринкової влади корпорацій» - визначені особливості, тенденції, передумови та наслідки процесу концентрації і централізації капіталу в світовій та національній економіках; оцінений галузевий рівень ринкової влади корпорацій; визначені особливості концентрації та централізації капіталу корпорацій в галузях і регіонах.

В результаті здійсненого дослідження світових тенденцій посилення ринкової влади корпорацій шляхом концентрації та централізації капіталу встановлено, що цей процес слід розглядати в розрізі декількох груп країн: І група - високорозвинені країни; ІІ група - країни, що розвиваються; ІІІ група - країни Центральної та Східної Європи, або постсоціалістичні країни. В межах цих груп впродовж ХХ ст. відбувався та продовжує відбуватися процес галузевої консолідації, який складається з чотирьох основних стадій: початкової, зростання, спеціалізації, рівноваги та альянсів. Кожній стадії відповідає свій рівень концентрації та централізації капіталу та використовуються певні стратегії поведінки корпорацій.

Передумовою концентрації корпоративного капіталу в національній економіці стала масова приватизація державної власності кінця ХХ ст. Необхідність приватизації була обумовлена неспроможністю держави забезпечити належну експлуатацію значних виробничих потужностей, що знаходилися в її власності. Аналіз процесу приватизації в Україні дозволив виявити її основні причини та наслідки. До загального переліку причин приватизації в Україні запропоновано додати ще дві: створення масового власника та значного шару малого і середнього підприємництва. Встановлені позитивні підсумки приватизації, найважливішими серед яких є: стимулювання прискореного розвитку недержавного сектору економіки і формування класу приватних власників, зацікавлених в модернізації виробництва та ефективному використанні ресурсів. Перелік негативних наслідків складають: непрозорість процесу приватизації, нерозвиненість фондового ринку та його інфраструктури, обмеженість доступу до привабливих та ліквідних активів, тощо.

В результаті завершення масової приватизації до 2002 р. в Україні сформувалися великі інтегровані бізнес-групи, багато з яких є класичними фінансово-промисловими (ФПГ «ЗАТ «Систем Кепітал Менеджмент» (ФПГ«СКМ»), консорціум «Індустріальний Союз Донбасу» (ФПГ «ІСД»), ФПГ «Приват» та інші). Основними організаційно-правовими формами створення українських корпорацій є холдинги і концерни, хоча найбільші фінансово-промислові групи країни від початку формувалися за принципом фінансово-промислового конгломерату. Такі форми забезпечують максимальний контроль за підприємствами, які входять до групи і дають головній компанії велику свободу дій з їхніми активами.

Сьогодні найбільш популярною формою інтеграції корпорацій реального сектору національної економіки є вертикальна. Незважаючи на те, що існують різні точки зору на ефективність вертикальної інтеграції, її очевидна перевага для українських корпорацій реального сектору пов'язана, перш за все, з процесом перерозподілу власності. Встановлено, що з метою посилення впливу на конкурентів часто здійснюється перехоплення контролю над постачальником або споживачем, - в свою чергу це означає зупинку всього вертикально інтегрованого ланцюга бізнес-групи. В Україні можна назвати лише одну повністю вертикально інтегровану фінансово-промислову групу - ФПГ «СКМ», хоча інші також прагнуть до створення замкнутих вертикально-інтегрованих технологічних ланцюгів. Яскравим прикладом вертикальної інтеграції є металургійний холдинг «Метінвест», який входить до складу ФПГ «СКМ» (рис. 1).

Рис. 1. Схема вертикальної інтеграції холдингу «Метінвест»

Завдяки перевагам, які надає вертикальна інтеграція всьому холдингу в цілому і його окремим підприємствам, у 2007-2008 рр. холдинг «Метінвест» посів, відповідно, 32 та 34 місце в світовій металургійній галузі за обсягом випущеної продукції, а також увійшов до шести найбільших виробників залізорудної сировини у світі (1,8% від світового виробництва). В 2009 р. холдинг посів 28 місце в світовому рейтингу найбільших виробників сталі.

Галузеві аспекти концентрації та централізації капіталу в Україні досліджені на прикладі сталеплавильної галузі, де процеси консолідації відбуваються стрімкими темпами. В табл. 1 представлені відомості ринкової концентрації в сталеплавильній галузі України в 2007-2009 рр. на основі розрахунку індексів: ринкової концентрації трьох найбільших корпорацій (CR3), що складається з суми їх ринкових часток (Y1, Y2, Y3, відповідно) та Херфіндаля-Хіршмана (HHI), що дорівнює сумі квадратів ринкових часток всіх учасників ринку (Yi, i=1,...,n).

Таблиця 1

Показники ринкової концентрації сталеплавильної галузі України

в 2007-2009 рр.

Показник	Роки
	2007	2008	2009	2010 (прогноз)
СR3 =Y1+Y2+Y3, %	61,44	58,9	57,35	76,55
HHI=УYi2	0,167	0,164	0,163	0,2346

В 2007 р. українська сталеплавильна галузь знаходилася на стадії зростання консолідації (рис. 2), втім дослідження свідчать про те, що вже тоді багато українських компаній перейшли до стадії спеціалізації, а також рівноваги та альянсів. Таким чином, можна зробити висновок, що в Україні час, потрібний для досягнення певної стадії концентрації та консолідації капіталу, скоротився, тому в період 2007-2009 рр. стан сталеплавильної галузі України відповідав стадії зростання та початку стадії спеціалізації, а характер угод - стадії рівноваги та альянсів, що також справедливо і для інших галузей національної економіки. При цьому слід зауважити, що світова сталеплавильна галузь не є концентрованою, але в ній також постійно відбуваються процеси консолідації та укрупнення капіталу.

Ринкову владу в сталеплавильній галузі національної економіки було визначено за індексом Лернера (L), який пов'язаний з концентрацією продавців на ринку та знаходиться в прямій залежності від частки фірми на ринку і в зворотній - від показника еластичності попиту (Ed) (табл. 2).

Таблиця 2

Розрахунок індексу Лернера для сталеплавильної галузі України

Показник	Рік
	2007	2008	2009
зміна обсягу споживання (ДQd),%	3,45	1,75	7,23
зміна ціни (ДP), %	15	10	30
Ed= ДQd/ ДP	0,229	0,175	0,241
HHI (табл. 1)	0,167	0,164	0,163
L = HHI/ Ed	0,729	0,937	0,676

Згідно розрахунку, ринкова влада корпорацій в сталеплавильній галузі України є високою: впродовж 2007-2009 рр. значення індексу Лернера залишалося вищим за середнє.

Регіональні особливості концентрації та централізації капіталу корпорацій реального сектору національної економіки були досліджені на прикладі запорізького регіону, в якому яскраво представлені інтереси багатьох фінансово-промислових груп не лише України та Росії, але, і європейського капіталу, інтереси яких багато в чому перетинаються.

У третьому розділі - «Удосконалення механізму посилення ринкової влади корпорацій реального сектору національної економіки» - змодельовано механізм посилення ринкової влади корпорацій реального сектору національної економіки в умовах концентрації та централізації капіталу; досліджено можливості посилення ринкової влади корпорацій реального сектору в міжгалузевому кластері; обґрунтовано роль корпоративного центру інтегрованої бізнес-групи у формуванні синергічного ефекту.

Глобалізація ставить українські корпорації та бізнес-групи перед необхідністю посилення конкурентних позицій та завоювання додаткових конкурентних переваг, що гарантували би посилення ринкової влади в світовому масштабі - це приводить до необхідності вдосконалення механізму посилення ринкової влади корпорацій. Автором запропоновано алгоритм посилення ринкової влади корпорацій реального сектору національної економіки в умовах концентрації та централізації капіталу (рис. 3).



Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Рис. 3. Алгоритм посилення ринкової влади корпорацій реального сектору національної економіки в умовах концентрації та централізації капіталу

Етапи 1-3 являють собою передумови досягнення синергічного ефекту від інтеграції та посилення ринкової влади в ІБГ, в той же час етапи 4-5 безпосередньо містять удосконалений механізм цього посилення. Сам алгоритм є новим концептуальним підходом до посилення ринкової влади корпорацій реального сектору національної економіки на основі аналізу світових та галузевих особливостей процесу концентрації та централізації капіталу, шляхом створення відповідного механізму, що дозволяє посилити не лише позиції українських корпорацій у глобальному конкурентному середовищі, але й підвищити конкурентоспроможність національної економіки в цілому.

Обґрунтування можливості посилення ринкової влади корпорацій в запропонованому алгоритмі подано за допомогою парадигми «Структура - поведінка - результативність», де представлено чотири групи факторів, надання оцінки яким дозволило визначити можливості посилення ринкової влади корпораціями реального сектору національної економіки. Кожному з факторів надано відповідне значення: базові умови функціонування (а1=/n); структура ринку(a2=/m); вплив державного регулювання (a3=/p); поведінка корпорації (a4=/r); i, j, k, l - оцінки показників, n, m, p, r - кількість показників, що розглядається. Значення кожного фактору розраховувалося на базі експертних оцінок. Оцінювання здійснювалося за десятибальною шкалою: 1 - негативний вплив факторів на підвищення ринкової влади, 10 - найбільш позитивний вплив на підвищення ринкової влади. Середній показник - 5,5. Тоді результативну функцію (посилення ринкової влади) корпорації можна представити у вигляді: , де МР - ринкова влада (market power).

Об'єктом моделювання посилення ринкової влади обрано ФПГ «СКМ». Дослідження звітів компанії, а також інших джерел з економічної та соціальної діяльності дозволило отримати експертні оцінки базових умов функціонування, структури ринку, поведінки та державного регулювання в результаті чого були отримані такі результати:

.

Отже, такі фактори, як базові умови функціонування та державна політика, зменшують показник ринкової влади ФПГ «СКМ». В той же час фактор поведінки групи, навпаки, посилює ринкову владу та нейтралізує негативний вплив інших. Для того, щоб нівелювати негативний вплив базових умов, ФПГ «СКМ» здійснює інтернаціоналізацію бізнесу в сферу ресурсного забезпечення, розширення частки ринку за допомогою механізму злиттів та поглинань, що посилює вертикальну інтеграцію. Для зменшення негативного впливу факторів структури ринку відбуваються горизонтальні злиття та поглинання, спрямовані на збільшення частки ринку. На групу факторів, що входять до блоку державного регулювання, компанія впливати не може, але може знаходити механізми адаптації та пом'якшення їх впливу, в основному, також шляхом злиттів та поглинань. І, нарешті, сфера, де компанія дійсно може знаходити найбільш ефективні заходи зростання ринкової влади - це внутрішня політика та корпоративний стратегічний менеджмент. Насамперед, це вимагає від всіх українських фінансово-промислових груп створення потужного корпоративного центру - корпоративний центр та створення міжгалузевих кластерів стають основними елементами досягнення синергічного ефекту в механізмі посилення ринкової влади корпорацій реального сектору національної економіки.

Встановлено, що міжгалузеві кластери, завдяки включенню низки підприємств споріднених та підтримувальних галузей, дозволяють, з одного боку, захиститися від тиску ринкової влади інших суб'єктів, а з іншого - посилити власну ринкову владу. Вони також сприяють підвищенню конкурентоспроможності країни в цілому. Посилення ринкової влади відбувається завдяки суттєвим зниженням бар'єрів виходу на ринки збуту продукції та постачань сировини та матеріалів, робочої сили, зниження витрат за рахунок ефекту масштабу, який проявляється при кооперації виробників та споживачів в кластері, що надає корпораціям нові можливості для систематизації проблем і вибору шляхів їх подолання.

Доведено, що корпоративний центр обумовлює створення та посилення ефекту синергії і призводить до зміцнення ринкової влади корпорації. Корпоративний центр може як знаходити можливості для зростання корпорації та впливу на ринок, так і запобігати негативним наслідкам невдалих спроб зростання, збільшення розміру корпорації тощо. Аналіз показав, що в Україні з чотирьох класичних типів корпоративних центрів серед найбільших ФПГ існують три: оператор, стратегічний контролер, стратегічний архітектор (табл. 3).

Таблиця 3

Види корпоративних центрів українських ФПГ

	Моделі корпоративного центру
	Фінансовий холдинг	Стратегічний архітектор	Стратегічний контролер	Оператор
ФПГ		«СКМ»	«Приват», «ІСД», «Фінанси та кредит», «Енергетичний стандарт», «Смарт-груп», «Укрпідшипник», група компаній «ТАС»	«Eastone», «Укрсиб», «Ілліч - Сталь».

Для більш обґрунтованого прийняття рішення щодо організації корпоративного центру та вибору його моделі, використано економіко-математичне моделювання можливих варіантів взаємодії компаній, що входять до інтегрованої бізнес-групи та ролі корпоративного центру у формуванні синергічного ефекту.

В діяльності ФПГ, які мають корпоративні центри, можна виділити різні ефекти, пов'язані з вертикальною інтеграцією, економією ресурсів та іншими факторами, серед них: ефект від постачання сировини всередині групи; ефект від постачання продукції на підприємства інших країн, що входять до складу групи в якості сировини, що не обкладається ввізним митом; ефект від придбання продукції за внутрішніми трансфертними цінами; ефект від придбання енергетичних ресурсів всередині групи за внутрішніми трансфертними цінами; ефект від набуття фінансових ресурсів за внутрішніми кредитними ставками; ефект від придбання інших ресурсів та послуг за внутрішніми трансфертними цінами; ефект від економії витрат проникнення на ринок (маркетингові дослідження, залучення клієнтів, організація збуту, інші витрати пов'язані з проникненням на нові ринки); ефект масштабу; ефект ринкової влади.

Як приклад взаємодії підприємств та корпоративного центру розглянуто ФПГ «СКМ», яка, єдина з досліджених бізнес-груп, має корпоративний центр, що відповідає характеристикам стратегічного архітектора, тобто, є найбільш розвинутим та ефективним з точки зору досягнення синергічного ефекту. В цілому у складі ФПГ «СКМ» можна виділити як мінімум чотири корпоративні центри: ЗАТ «СКМ» - стратегічний архітектор; головна компанія гірничо-металургійного холдингу «Метінвест» - стратегічний контролер; головна компанія енергетичного холдингу «ДПЕК» - стратегічний контролер; головна компанія фінансового холдингу «СКМ-Фінанси» - стратегічний контролер. Розрахунок синергічного ефекту від функціонування корпоративного центру здійснений з використанням дохідного підходу до оцінки вартості корпорації, який є найбільш достовірним методом в умовах, що склалися. Синергічний ефект функціонування корпоративного центру ES розраховувався, як різниця ринкових вартостей корпорацій (більшого та меншого рівнів інтегрованості), визначених за капіталізацією річного доходу таким чином:

,(1)

деСj - ринкова вартість окремого підприємства, холдингу, групи, j = 1....n (n - кількість підприємств) млн грн;

ЧД - розмір чистого доходу, млн грн;

ri - норма ринкової капіталізації, і 1,...4 (1 - окрема корпорація, 2 - оператор, 3 - стратегічний контролер, 4 - стратегічний архітектор).

ES (ДС)стратегічний контролер = Сстатегічний контролер - УСj,(2)

ES (ДС) стратегічний архітектор = Сстратегічний архітектор - УСk,(3)

деСk - ринкова вартість напрямків бізнесу, що входять до групи стратегічного архітектору;

k - кількість напрямків бізнесу.

Синергічний ефект від діяльності корпоративного центру - стратегічний контролер - галузевого холдингу «Метінвест» склав 3,25 млрд. грн. Синергічний ефект від діяльності корпоративного центру - стратегічний архітектор ЗАТ «СКМ» склав 6,76 млрд. грн. Отримані результати підтверджують висновок про те, що в інтегрованих бізнес-групах формується синергічний ефект, який складається з суми декількох результативних показників, що формуються в наслідок діяльності корпоративного центру. При цьому, в різних моделях корпоративного центру синергічний ефект може бути більшим або меншим залежно від ступеня впливу ризиків, обсягів доходів та прибутків, ступеня інтегрованості тощо.

Висновки

Результати виконаних у дисертаційній роботі досліджень дали можливість сформулювати такі основні висновки та пропозиції:

1. Визначено концептуальні підходи до посилення ринкової влади корпорацій в умовах концентрації та централізації капіталу, що передбачає необхідність аналізу відповідних категорій: «ринкова влада», «концентрація», «централізація» капіталу. Процеси, що відбуваються в реальному секторі економіки, призвели до домінування тенденції заміни монопольної влади на ринкову. Ринкова влада - це ступінь впливу фірми на механізм ринку, на його процеси, на інші фірми; також, на нашу думку, ринкова влада - це здатність корпорації конкурувати за межами національної економіки, тому що вона забезпечує домінантне становище на ринку. Основною характеристикою ринкової влади корпорації є частка ринку; в той же час критерії, що визначають ринкову владу - характеристики конкурентів компанії, структурні особливості ринку, ступінь залежності від попиту, а також наявність вертикальної інтеграції. Слід зазначити, що на пострадянському просторі одночасно відбувається концентрація та централізація капіталу, тому більшість науковців та економістів використовують категорію «концентрація» включаючи в неї категорії «централізація» і «консолідація». Аналіз поглядів на концентрацію капіталу дозволив визначити діалектичний сенс цього поняття: з одного боку, концентрація є передумовою зростання конкурентоспроможності як корпорації, так і національної економіки, прискорення темпів економічного зростання та підвищення суспільного добробуту, а з іншого - може призвести до монополізації ринку.

2. Доведено, що домінантним механізмом процесу централізації капіталу корпорацій національної економіки в сучасних умовах є злиття та поглинання. До загальноприйнятої періодизації хвиль злиттів та поглинань автором запропоновано ще дві хвилі (VI та VII) та включені нові країни. Шоста хвиля (2000 р. - поч. 2008 р. - докризова), яка характеризувалася формуванням надпотужних вертикально-інтегрованих фінансово-промислових груп в Росії, Україні та інших постсоціалістичних країнах, а також подальшою концентрацією більшості галузей світового господарства. Сьома хвиля (ІІ півріччя 2008 р. - дотепер - кризова та посткризова), що характеризується перерозподілом капіталів, банкрутством великих корпорацій та розпродажем їх майна, викупом активів американських та західноєвропейських корпорацій, крупними компаніями країн з економікою, що розвивається.

3. Встановлено, що основною організаційною формою концентрації та централізації капіталу корпорацій в сучасних умовах є інтегровані бізнес-групи. В свою чергу, найефективнішою формою інтеграції є вертикальна, яка, з одного боку, забезпечує формування найбільш ефективної бізнес-моделі - повного виробничого ланцюга, а з іншого - найбільшою мірою сприяє зростанню національної економіки.

4. Визначено основні принципи та особливості, за якими розвивається процес концентрації та централізації капіталу корпорацій на світовому, національному та галузевому рівнях. На підставі здійснених досліджень можна стверджувати, що найбільш концентрованими галузями в світовій економіці є оборонна та тютюнова промисловість, видобуток залізорудної сировини, горілчана промисловість, суднобудування, а також видобуток та виробництво коксівного вугілля. Саме ці галузі характеризуються найбільшою вертикальною інтегрованістю. Низький рівень концентрації в багатьох галузях національної економіки обумовив активні процеси злиттів та поглинань в 2005-2008 рр., найбільша кількість з яких відбувається в металургійній, гірничо-видобувній, банківській, телекомунікаційній галузях. Незважаючи на високий рівень концентрації в цих галузях, відбувається активний процес подальшої консолідації активів.

На підставі проведених розрахунків визначена зміна концентрації виробників в сталеплавильній галузі національної економіки в 1998-2007 рр. відповідно до класичної кривої консолідації галузі. Встановлено, що, відповідно до трактувань агентства ATKearney, українська сталеплавильна галузь знаходиться на стадії зростання консолідації. Однак дослідження свідчать про те, що в Україні час, потрібний для досягнення певної стадії концентрації та консолідації капіталу, скоротився. І зараз, за часом, стан сталеплавильної галузі України відповідає стадії зростання та початку спеціалізації, а характер угод, що відбуваються на ньому - стадії рівноваги та альянсів. Це також справедливо і для інших галузей національної економіки, тому процес концентрації капіталу в Україні має не еволюційний, а революційний характер.

Доведено, що передумовою концентрації та централізації корпоративного капіталу в національній економіці стала масова приватизація державної власності кінця ХХ ст. Автором доповнено перелік причин, що викликали необхідність проведення приватизації, а саме створення масового власника та значного шару малого і середнього підприємництва. Одним з основних надбань приватизації стало накопичення активів, що привело до виникнення в Україні потужних інтегрованих бізнес-груп, формування вертикально-інтегрованих виробничих та бізнес ланцюгів, створення ринку злиттів та поглинань, консолідації більшості галузей національної економіки.

5. Запропоновано алгоритм посилення ринкової влади корпорацій реального сектору національної економіки, який містить передумови та механізм її посилення і дозволяє обрати стратегії й напрямки концентрації та централізації. Можливості посилення ринкової влади корпорацій запропоновано оцінювати на базі парадигми «Структура - поведінка - результативність». Головним мотивом концентрації та централізації капіталу задля посилення ринкової влади корпорацій є створення синергічного ефекту. Основними елементами досягнення синергічного ефекту в механізмі посилення ринкової влади корпорацій реального сектору національної економіки є злиття та поглинання, створення міжгалузевих кластерів та корпоративного центру.

6. Виходячи з класичного визначення ринкової влади, міжгалузеві кластери, завдяки включенню низки підприємств споріднених та підтримувальних галузей, дозволяють, з одного боку, захиститися від тиску ринкової влади інших суб'єктів, а з іншого - посилити власну ринкову владу; згідно з моделлю М. Портера «Діамант конкурентоспроможності» (як елемент споріднених та підтримувальних галузей) вони також сприяють підвищенню конкурентоспроможності країни в цілому. Доведено, що посилення ринкової влади в міжгалузевому кластері відбувається завдяки суттєвому зниженню бар'єрів виходу на ринки збуту продукції та постачань сировини і матеріалів, робочої сили, зниженню витрат за рахунок ефекту масштабу, що проявляється при кооперації виробників та споживачів.

7. Обґрунтовано, що складовою механізму посилення ринкової влади корпорації може стати внутрішня політика та корпоративний центр. В діяльності ФПГ, які мають корпоративні центри, можна виділити різні ефекти, пов'язані з вертикальною інтеграцією, економією ресурсів та іншими факторами, серед них: ефект від постачання сировини всередині групи; ефект від постачання продукції на підприємства інших країн, що входять до складу групи в якості сировини, що не обкладається ввізним митом; ефект від придбання продукції за внутрішніми трансфертними цінами; ефект від придбання енергетичних ресурсів всередині групи за внутрішніми трансфертними цінами; ефект від набуття фінансових ресурсів за внутрішніми кредитними ставками; ефект від придбання інших ресурсів та послуг за внутрішніми трансфертними цінами; ефект від економії витрат проникнення на ринок (маркетингові дослідження, залучення клієнтів, організація збуту, інші витрати, пов'язані з проникненням на нові ринки); ефект масштабу; ефект ринкової влади. Незалежно від моделі корпоративного центру, який обирається бізнес-групою, в ньому формується декілька результативних складових, залежно від кількості галузевих напрямків діяльності групи, що розглядається, сума яких і формує синергічний ефект.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Підрозділ у колективній монографії

Соколова Ю.А. Вертикальная и горизонтальная интеграция в сфере топливно-энергетического комплекса Украины: формы, возможности и угрозы / Ю.А. Соколова // Экономическая безопасность государства и интеграционные формы ее обеспечения : монография / [под ред. Г.К. Вороновского, И.В. Недина]. - К. : Знания Украины, 2007. - С. 192-196.

Статті в наукових фахових виданнях

Соколова Ю. Концентрація капіталу та ринкова влада корпорацій / Ю. Соколова // Наука молода : збірник наукових праць молодих вчених Тернопільського національного технічного університету. - Тернопіль : ТНТУ, 2009. - № 12. - С. 44-47.

Соколова Ю.О. Тенденції розвитку ринку злиттів та поглинань / Ю.О. Соколова // Проблеми економіки та управління в промислових регіонах : зб. наук. праць : в 2 т. / НАН України, Ін-т економіко-правових досліджень ; [відп. ред. В.К. Мамутов]. - Запоріжжя : ЗНТУ, 2008. - Т. 2: Проблеми економіки та управління підприємствами промислових регіонів. - С. 86-90.

Соколова Ю.О. Присутність та інтереси фінансово-промислових груп в запорізькому регіоні / Ю.О. Соколова // Держава і регіони. Серія : Економіка та підприємництво : науково-виробничий журнал. - 2006. - № 5. - С. 281-284.

Соколова Ю.А. Финансово-промышленные группы как организационная форма современного бизнеса / Ю.А. Соколова, Л.А. Крымская // Прометей : регіональний збірник наукових праць з економіки / Донецький економіко-гуманітарний інститут, Інститут економіко-правових досліджень Національної академії наук України. - Донецьк : Юго-Восток, 2003. - Вип. 11. - С. 162-173. (Особистий внесок здобувача: оцінка ролі ФПГ в сучасній економіці України).

Анотація

Соколова Ю.О. Посилення ринкової влади корпорацій реального сектору національної економіки в умовах концентрації та централізації капіталу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Класичний приватний університет, Запоріжжя, 2010.

Досліджено основні теоретичні положення посилення ринкової влади в умовах концентрації та централізації капіталу. Визначено механізм та систематизовано основні форми процесу концентрації та централізації капіталу корпорацій. Проаналізовано світові, національні та галузеві особливості посилення ринкової влади корпорацій, визначені основні напрямки та тенденції, передумови та наслідки. Запропоновано алгоритм посилення ринкової влади корпорацій реального сектору національної економіки в умовах концентрації та централізації капіталу. Удосконалено методичний підхід до визначення механізму посилення ринкової влади корпорацій реального сектору та методичний підхід до визначення ролі корпоративного центру інтегрованої бізнес-групи у формуванні синергічного ефекту.

Ключові слова: капітал, ринкова влада, концентрація, централізація, консолідація, злиття та поглинання, алгоритм посилення ринкової влади, синергічний ефект, кластер, корпоративний центр.

Аннотация

Соколова Ю.А. Усиление рыночной власти корпораций реального сектора национальной экономики в условиях концентрации и централизации капитала. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Классический приватный университет, Запорожье, 2010.

Исследованы основные теоретические положения усиления рыночной власти в условиях концентрации и централизации капитала. Предложено определять рыночную власть не только как возможность влиять на рыночную цену и экономических агентов, а, прежде всего, возможность корпораций конкурировать за пределами национальной экономики. Установлено, что в национальной экономике одновременно происходят концентрация и централизация капитала, поэтому использовать категорию «концентрация» нужно с включением в нее категорий «централизация» и «консолидация». Определено, что доминирующим механизмом централизации капитала в современных условиях является процесс слияний и поглощений. К общепринятой систематизации волн слияний и поглощений добавлены еще две (VI та VII) и включены новые страны. Выявлено, что доминирующей организационной формой объединения корпораций являются интегрированные бизнес-группы, а наиболее распространенными формами интеграции в Украине - вертикальная.

Проанализированы мировые, национальные и отраслевые особенности усиления рыночной власти корпораций, определены основные направления и тенденции, предпосылки и последствия. На основе расчета основных индексов концентрации построена кривая консолидации сталеплавильной отрасли национальной экономики и дана оценка рыночной власти в ней на базе расчета индекса Лернера.

Предложен алгоритм усиления рыночной власти корпораций реального сектора национальной экономики в условиях концентрации и централизации капитала, который состоит из пяти этапов, три из которых являются предпосылками, а два - механизмом достижения синергического эффекта и усиления рыночной власти. Усовершенствованы методические подходы к определению механизма усиления рыночной власти корпораций реального сектора и к определению роли корпоративного центра интегрированной бизнес-группы в формировании синергического эффекта. Основными элементами достижения синергического эффекта в механизме усиления рыночной власти корпораций реального сектора национальной экономики являются слияния и поглощения, создание межотраслевых кластеров и корпоративного центра. Межотраслевые кластеры, благодаря включению ряда предприятий родственных и поддерживающих отраслей, позволяют, с одной стороны, защитится, от давления рыночной власти других субъектов, а с другой - усилить собственную рыночную власть. Они также способствуют усилению конкурентоспособности страны в целом. Корпоративный центр обуславливает создание и усиление эффекта синергии, который приводит к усилению рыночной власти корпораций, определяя возможности для их роста и влияния на рынок, предотвращая негативные последствия неудачных попыток роста, увеличения размера корпораций и т.д. Расчет синергического эффекта от функционирования корпоративного центра проводился с использованием доходного метода оценки бизнеса, который является наиболее достоверным в сложившихся условиях.

Ключевые слова: капитал, рыночная власть, концентрация, централизация, консолидация, слияния и поглощения, алгоритм усиления рыночной власти, синергический эффект, кластер, корпоративный центр.

Annotation

Sokolova Y.O. Strengthening of market power of the national economy real sector corporations under capital concentration and centralization conditions. - Manuscript.

The thesis is submitted for conferring with academic degree of candidate of economic sciences, 08.00.03 major - economics and management of national economy. - Classic Private University, Zaporozhye, 2010.

The basic theoretic provisions of market power strengthening under capital concentration and centralization conditions are investigated. The mechanism of the process of corporations` capital concentration and centralization is defined and its basic forms are systematized. The world, national and branch features of corporations` market power strengthening are analyzed, basic directions and tendencies, pre-conditions and consequences are defined. The algorithm of market power strengthening of the national economy real sector corporations under capital concentration and centralization conditions is offered. The methodical approach to determination of the mechanism of market power strengthening of the real sector corporations and methodical approach to determination of the integrated business-group corporate center role in synergistic effect generation are improved.

Key words: capital, market power, concentration, centralization, consolidation, mergers and acquisitions, algorithm of market power strengthening, sinergical effect, cluster, corporate center.

Размещено на Allbest.ru

...