Оцінювання та формування інноваційно-інвестиційного потенціалу промислових підприємств (на прикладі машинобудування міста Краматорська)

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

УДК 330.341.1:[621:658](477)(043.3)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Оцінювання та формування інноваційно-інвестиційного потенціалу промислових підприємств (на прикладі машинобудування міста Краматорська)

08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Колесов Сергій Володимирович

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі обліку і аудиту Донбаської державної машинобудівної академії Міністерства освіти України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Яловий Гаррі Кирилович, Національний технічний університет України завідувач кафедри теоретичної і прикладної економіки.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Бажал Юрій Миколайович Національний університет «Києво-Могилянська академія» завідувач кафедри економічної теорії;

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Шкворець Юрій Филимонович, Міжнародна академія фінансів та інвестицій при торгово-промисловій палаті України, доцент.

Захист відбудеться 12 жовтня 2010 р. о 14⁰⁰ на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.002.23 у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут» за адресою: Україна, 03056, м. Київ, пр. Перемоги, 37, корпус 1, ауд.163.

З дисертацією можна ознайомитися у Науково-технічній бібліотеці ім. Г.І. Денисенка Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» за адресою: Україна, 03056, м. Київ, пр. Перемоги, 37.

Автореферат розіслано 9 вересня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.В. Зозульов.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Серед проблем, які пов'язані з розвитком підприємств машинобудівного комплексу однією з найважливіших є прискорення інноваційних процесів та підвищення їх ефективності. Проблема прискорення інноваційних процесів на підприємствах машинобудування є особливо важливою для економічного розвитку економіки України. Від рівня розвитку інноваційних процесів на машинобудівних підприємствах та їх ефективності залежить технологічна оснащеність більшості галузей національної економіки, їх конкурентноздатність на внутрішньому та зарубіжних ринках, стійкість кризоутворюючим чинникам, швидкість адаптації к потребам споживача.

Важливість проблеми прискорення та підвищення ефективності інноваційних процесів на машинобудівних підприємствах зумовлюється низкою факторів, таких як: поглиблення тенденцій до зниження інноваційної активності машинобудівних підприємств; посилення тенденцій диференціації розподілу країн світу у технологічному розвитку; збільшення дії ряду негативних чинників, які призводять до технологічного відставання галузей національної економіки; необхідність розробки конкретних шляхів підвищення інтенсивності інноваційно-інвестиційної діяльності машинобудівних підприємств з метою створення конкурентноздатної в світовому масштабі технологічної бази промислового комплексу, що в свою чергу повинно стати основою для інтенсифікації притоку інвестицій в економіку України. Крім того, слід зазначити, що вітчизняні машинобудівні підприємства мають значні резерви підвищення інноваційно-інвестиційного потенціалу, який не використовується у повному обсязі. Тому необхідним і надзвичайно актуальним є активізація внутрішніх резервів підвищення ступеня використання уже наявного інноваційно-інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств, так і збільшення його рівня.

Серед зарубіжних і вітчизняних науковців вагомий внесок у дослідження ролі інновацій, інвестицій та інноваційно-інвестиційної діяльності в економічному розвитку економіки та окремих підприємств вагомий вклад внесли В.П. Бабич, Ю.М. Бажал, П.Ю. Бєлєнький, Т.О. Біла, С. Біджлані, І.В. Бойко, Л.М. Борщ, О.А. Гавриш, В.М. Геєць, Д.Ж. Гелбрейт, В.Г. Герасимчук, Н.П. Гончарова, М.А. Дудченко, М.М. Єрмашенко, С.Є. Іванов, О.А. Кириченко, В.В. Ковальов, С.В. Козаченко, О.О. Любич, Б.А. Малицький, В.І. Мунтіян, О.П. Степанов, В.Л. Осецький, П.Г. Перерва, А.А. Пересада, М. Портер, І.В. Розпутенко, А.Ю. Рудченко, В.І Терехов, Дж. Тофлер, Ф. Хайек, Л.І. Федулова, Д.М. Черваньов, О.Ю. Чубукова, В.Я. Шевчук, Й. Шумпетер, Г.К. Яловий.

Однак, незважаючи на посилення уваги науковців до проблем прискорення інноваційних процесів на підприємствах машинобудівної галузі, основна частина сучасних наукових робіт як вітчизняних, так і зарубіжних фахівців зосереджується на окремих аспектах інноваційної та інвестиційної діяльності підприємства не розглядаючи її як єдиний системний процес, який має власний потенціал. Окрім того, досить часто проблеми в інноваційній діяльності підприємств переносять лише у фінансову площину і пояснюють нестачею фінансових ресурсів, оставляючи поза увагою організаційні аспекти управління інноваційно-інвестиційною діяльністю. Внаслідок цього назріла потреба аналізу та розробки шляхів підвищення ефективності інноваційної сфери машинобудівних підприємств виходячи з єдності інноваційно-інвестиційної діяльності та необхідності підвищення інноваційно-інвестиційного потенціалу підприємств. Недостатньо обґрунтованими залишаються сучасні моделі інноваційно-інвестиційного потенціалу підприємства, які не відображають сучасні тенденції розвитку інноваційних та інвестиційних процесів у машинобудуванні та їх роль в економіці в цілому. Удосконалення потребують сучасні методологічні підходи до оцінювання інноваційно-інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств, які мають враховувати взаємозв'язок інноваційної та інвестиційної діяльності підприємства та відносність поняття «потенціал». Потребують поглибленого дослідження та обґрунтування шляхи розвитку інноваційно-інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств з врахуванням вітчизняних реалій та необхідності забезпечення машинобудівним комплексом технологічної бази розвитку економіки в цілому.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами та темами. Обраний напрямок дисертаційного дослідження пов'язаний із науковими темами, які виконувалися у Донбаській державній машинобудівній академії в 2008-2010 рр. та є частиною госпрозрахункової науково-дослідної роботи № Дк-05-08 «Розробка обліково-аналітичног?о забезпечення системи менеджменту підприємств провідних галузей економіки України». Особистий внесок автора полягає в розробці методологічних підходів до сутності та оцінки інноваційно-інвестиційного потенціалу та розробки концептуальної схеми оцінки інноваційних проектів на машинобудівних підприємствах м. Краматорська.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у розробленні теоретичних та практичних положень, прикладних рекомендацій щодо оцінювання та формування інноваційно-інвестиційного потенціалу підприємства.

Поставлена мета зумовила необхідність вирішення наступних завдань:

- визначити сутність інноваційно-інвестиційного потенціалу та його складових на основі системного підходу;

- виявити специфіку інноваційно-інвестиційних процесів на підприємствах машинобудівного комплексу України з метою виявлення основних напрямів їх розвитку;

- дослідити основні методи оцінки потенціалу підприємства з метою виокремлення тих, які можуть бути застосовані до оцінювання інноваційно-інвестиційного потенціалу;

- проаналізувати сучасний стан та тенденції розвитку інноваційно-інвестиційних процесів на машинобудівних підприємствах;

- оцінити інноваційно-інвестиційних потенціал машинобудівних підприємств м. Краматорськ з метою ідентифікації проблемних місць в організації інноваційно-інноваційної діяльності;

- провести оцінку інноваційно-інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств м. Краматорська, виділити проблемні місця в організації інноваційно-інвестиційної діяльності даних підприємств;

- обґрунтувати шляхи підвищення інноваційно-інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств на основі перебудови організації інноваційних процесів.

- розробити та обґрунтувати кластерну модель підвищення інноваційно-інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств м. Краматорська.

Об'єктом дослідження є економічні відносини щодо забезпечення розвитку та інтенсифікації інноваційно-інвестиційної діяльності підприємства.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та прикладних питань оцінювання та формування інноваційно-інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань використано такі методи: індукції та дедукції, аналізу та синтезу, логічного порівняння - для доведення єдності інноваційних та інвестиційних процесів на підприємстві, виділенні особливостей та ролі інновацій в розвитку підприємства, встановлені сутності категорії «інноваційно-інвестиційний потенціал»; математичні та статистичні методи: для аналізу тенденцій та особливостей інноваційно-інвестиційних процесів у машинобудівному комплексі; для обстеження інноваційно-інвестиційної сфери машинобудівних підприємств застосовувався метод опитування та метод експертних оцінок, для оцінки інноваційно-інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств міста Краматорська - таксономічний метод; для побудови схеми організації інноваційно-інвестиційного процесу - кластерної моделі підвищення інноваційно-інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств м. Краматорська та оцінки інноваційних проектів використовувався системний підхід; для оцінки економічної ефективності кластерної моделі підвищення інноваційно-інвестиційного потенціалу використовувалися елементи економічного моделювання; в ході аналізу динаміки інноваційно-інвестиційного потенціалу підприємства та при розробці системи оцінки інноваційних проектів застосовувалися методи графічного аналізу.

Інформаційну базу дослідження складають наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених і спеціалістів, публікації в періодичних виданнях з питань оцінювання та формування інвестиційно-інноваційного потенціалу підприємств. Нормативно-інформаційною базою дослідження стали офіційні статистичні та аналітичні дані соціально-економічного розвитку України, опубліковані Державним комітетом статистики, нормативні акти Кабінету Міністрів України, інформація з мережі Інтернет, господарська звітність підприємств машинобудівної галузі м. Краматорськ.

Наукова новизна отриманих результатів дисертаційного дослідження полягає в удосконаленні теоретичних та науково-методичних засад щодо оцінювання та формування інноваційно-інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств в сучасних умовах господарювання. Найбільш вагомими результатами дослідження, що мають наукову новизну, є наступні положення:

вперше:

- визначено і розкрито зміст категорії „інноваційно-інвестиційний потенціал” як превентивної, відкритої, багато аспектної та трансформаційної системи, яка на відміну від існуючих підходів, поєднує у собі такі складові як: сукупність ресурсів, їх продуктивність та можливість використання, які разом забезпечують раціональну траєкторію розвитку та визначають пріоритети інноваційно-інвестиційної діяльності машинобудівних підприємств;

удосконалено:

- методичний підхід до оцінювання інноваційно-інвестиційного потенціалу підприємств машинобудівного комплексу, що напротивагу запропонованим раніше, базується на основі системи ієрархічної, координатної структури таксономічних показників (ресурсозабезпеченості та продуктивності), що враховує тенденції зміни потенціалу досліджуваного підприємства відносно еталонного;

- механізм оптимального розподілу ресурсів підприємства, який дозволяє максимізувати сумарний вплив результативних показників портфеля інвестиційних проектів на інноваційний потенціал підприємства за умови нестачі власних коштів, особливістю якого є розгляд сценаріїв та альтернатив залучення фінансових ресурсів;

- кластерну модель управління інноваційно-інвестиційним потенціалом машинобудівних підприємств м. Краматорськ, яка заснована на створенні власної мережі науково-дослідних підрозділів та фірм. Застосування зазначеної моделі дає змогу ринковим інституціям максимально ефективно забезпечити повний інноваційний цикл та налаштувати конвергенцій ні зв'язки з метою досягнення синергетичного ефекту;

набуло подальшого розвитку:

- методичні підходи до організації інноваційно-інвестиційних процесів на машинобудівних підприємствах на основі циклічної схеми, яка дозволяє поєднувати енергію та інформацію каналами з високим поліструктурним середовищем та зростаючою загальною ентропією і максимально підвищити інноваційно-інвестиційний потенціал не тільки обраного підприємства, а й всього машинобудівного комплексу м. Краматорська;

- методика експертних оцінок для дослідження інноваційної діяльності підприємства, зокрема виділено сукупність показників, які мають оцінювати експерти в процесі відбору інноваційних проектів.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблена методологія обстеження інноваційно-інвестиційної сфери машинобудівних підприємств дозволяє визначити проблемні місця в організації інноваційно-інвестиційної діяльності, дає інформацію про стан основних сфер інноваційної та інвестиційної діяльності, їх зв'язки з ринковим та науковим середовищем. Результати такого обстеження можуть бути використані при розробці управлінських заходів з метою підвищення ефективності інноваційно-інвестиційної діяльності підприємства.

Розроблена методика оцінки інноваційно-інвестиційного потенціалу дає можливість здійснювати моніторинг траєкторії розвитку підприємства з врахуванням ступеня використання наявного інноваційно-інвестиційного потенціалу та зміни величини самого потенціалу в порівняння з іншими підприємствами та в порівнянні з іншими підприємствами. Результати такого моніторингу дозволяють виявити за рахунок чого відбувається розвиток підприємства та розробити заходи з метою виведення підприємства на найбільш оптимальну траєкторію розвитку інноваційно-інвестиційного потенціалу.

Запропонована схема організації інноваційного процесу на машинобудівних підприємствах може бути використана для організації інноваційних процесів на підприємствах машинобудівної галузі та дозволяє інтегрувати такий процес в ринкове та наукове середовища.

Розроблена модель розвитку інноваційно-інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств м. Краматорська в рамках кластеру може бути використана при розробці місцевих програм регіонального розвитку та галузевих програм розвитку машинобудівного комплексу.

Розроблена методика оцінки інноваційних проектів може бути взята за основу системи відбору інноваційних проектів на підприємствах машинобудування та інститутів, які фінансують інноваційну діяльність.

Аналітичні матеріали, щодо обстеження інноваційно-інвестиційної сфери машинобудівних підприємств м. Краматорська були використані при розробці генерального плану розвитку ЗАТ «НКМЗ» (довідка № 023/194 від 10.11.2009 р.) та політики інноваційної діяльності ПАТ «Словважмаш» (довідка № 50/963 від 25.10.2009 р.). Рекомендації щодо оцінки інноваційних проектів були використані при розробці та впровадженні «Положення про інноваційну діяльність ВАТ «КЗВВ» (довідка 74/161 від 26.10.2009 р.). Рекомендації щодо організації кластерної моделі розвитку інноваційно-інвестиційного потенціалу прийняті для впровадження економічним відділом виконавчого комітету Краматорської міської ради (довідка 17/11 від 10.02.2010 р.).

Основні положення теоретичного характеру, що містяться в дисертації, використані у викладанні курсу „Економіка підприємства” (акт впровадження від 27.10.2009 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження оприлюднено на конференціях: 5-й міжнародній науково-практичної конференції «Efektivni nastroje modernich ved - 2009» (м. Прага, 2009 р.); 5-й международній научно-практичній конференції «Основните проблеми на съвременната наук» (м. Софія, 2009 р.); 5-й международній научній практичній конференції «Натоящи постижения на европейската наука» (м. Софія, 2009 р.); Х міжнародній науково-практичній конференції “Теорія і практика сучасної економіки” (м. Черкаси, 2009р.).

Публікації. Основні положення та результати дослідження викладені у 10 наукових працях, з них: 5 - матеріали і тези доповідей на конференціях, 5 - статті у наукових журналах, включених до переліків наукових видань, затверджених ВАК України. Загальний обсяг публікацій становить 2,6 друкованих аркушів, особисто авторові належить 2,15 друкованого аркуша.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 11-ти додатків (А-М), список використаних джерел містить 200 найменувань. Обсяг дисертації 244 сторінок. Робота містить 41 рисунок та 28 таблиць.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, її науково-теоретична і практична значимість, характеризується ступінь дослідженості наукової проблеми, формулюються основні положення, які виносяться дисертантом на захист, вказується на зв'язок роботи з науковими програмами й темами, розкриваються елементи наукової новизни та практичної реалізації одержаних результатів, наводяться дані щодо апробації цих результатів та їх опублікування.

У першому розділі «Теоретичні засади управління інноваційно-інвестиційним потенціалом підприємства» на основі проведеного аналізу сутності інвестиційних та інноваційних процесів обґрунтовано доцільність об'єднання їх в один інноваційно-інвестиційний процес. Доведено, що метою здійснення інноваційно-інвестиційної діяльності є залучення в розпорядження підприємства об'єктів, які забезпечують його розвиток. Якщо такі об'єкт уже є на підприємстві (підприємство збільшує їх кількість), то таку діяльність традиційно відносять до інвестиційної, якщо ж такого об'єкту на підприємстві нема і він створюється або підприємство замовляє його створення (придбання) на стороні - то така діяльність кваліфікується як інноваційна. Встановлено, що важливою ознакою інноваційної діяльності є збільшення кількості знання на підприємстві, або за рахунок його створення, або за рахунок придбання або дифузії на стороні.

Показано, що з позиції забезпечення розвитку підприємства, найбільш важливим є розуміння сутності інновації як двоступінчатого процесу, який схематично можна представити наступним чином (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Інноваційний процес на підприємстві

В результаті дослідження сучасних інноваційно-інвестиційних процесів на підприємствах можна зробити висновок щодо організації інноваційно-інвестиційної діяльності за двома схемами: лінійній, за якої спочатку генеруються знання, на основі їх створюються технології, а потім вирішується завдання можливості їх практичного застосування; та циклічній, коли спочатку аналізується можливість впровадження тих чи інших продуктів (технологій) на ринку, виходячи з його потреб, а потім проводиться робота зі створення технологій. Циклічна схема організації інноваційно-інвестиційного процесу є більш ефективною, оскільки всі етапи інноваційного процесу мають зворотні зв'язки між собою та з навколишнім середовищем, тоді як лінійна схема з високою ймовірністю створює загрозу відокремленого розвитку науково-технічних робіт від ринкових потреб і, як наслідок, відсутність попиту на результати таких робіт.

Враховуючи сучасні підходи до інноваційного та інвестиційного потенціалу показано, що найбільш повно інноваційно-інвестиційний потенціал може бути описаний за підходу до потенціалу як можливості. Доведено, що потенціал як можливість містить в собі потенціал як сукупність та потенціал як продуктивність. Таким чином підхід до інноваційно-інвестиційного потенціалу як можливості є найбільш загальним. Виходячи з підходу до потенціалу як можливості інноваційно-інвестиційного потенціал можна визначити як гіпотетичний стан підприємства, за якого його інноваційна система з максимально можливою продуктивністю (в інноваційно-інвестиційній сфері) використовує максимально можливі (для цього підприємства) ресурси. Виходячи з того, що основною метою інноваційно-інвестиційних процесів на підприємстві є забезпечення розвитку підприємства, інноваційно-інвестиційний потенціал підприємства можна визначити і як можливості підприємства забезпечувати інвестиційно-інноваційний процес у середньо та довгостроковому періоді. Хоча потенціал як гранична можливість не може бути безпосередньо оцінений, але за оцінюванням «проявленої частини» потенціалу для групи підприємств можна оцінити і співвідношення між повними інноваційно-інвестиційними потенціалами.

На основі критичного аналізу існуючих підходів до оцінки інвестиційного та інноваційного потенціалу розроблено методику оцінки інноваційно-інвестиційного потенціалу підприємств або в сукупності, або по відношенню до минулих періодів. Пропонована методика передбачає оцінку таксономічних показників ресурсної та продуктивнісної сторони інноваційно-інвестиційного потенціалу підприємства, які є координатами підприємства в умовному просторі інноваційно-інвестиційного потенціалу. Така оцінка дозволяє порівнювати інноваційно-інвестиційний потенціал сукупності підприємств, а також будувати траєкторію розвитку інноваційно-інвестиційного потенціалу підприємства.

В другому розділі «Дослідження інноваційно-інвестиційного потенціалу підприємств машинобудівної галузі міста Краматорська» проведено дослідження інноваційно-інвестиційних процесів в машинобудівному комплексі України в цілому та машинобудівних підприємствах м. Краматорська, здійснено оцінку їх інноваційно-інвестиційного потенціалу.

Проведене дослідження інноваційно-інвестиційних процесів в розрізі машинобудівної галузі в цілому по Україні дозволяє зробити висновок про наявність ряду негативних тенденцій. Показано, що в машинобудуванні інноваційні процеси відбуваються все ще більш інтенсивніше ніж в промисловості в цілому (рис. 2).

Однак замість того, щоб посилювати свою роль як галузі - лідера з інноваційних процесів, вітчизняне машинобудування поступово її втрачає (зменшується частка інноваційно-активних підприємств, зменшується питома вага машинобудування у інноваційній продукції у промисловості в цілому), що є досить тривожним сигналом.

Рис. 2. Питома вага інноваційно активних підприємств в машинобудуванні та промисловості України в цілому

Якщо в 2004 році машинобудування забезпечувало 44,6% всієї вітчизняної інноваційної промислової продукції, то в 2006-му - лише 28,7%, в 2007 році 33% (рис. 3).

Рис. 3. Динаміка обсягу інноваційної продукції по промисловості та по машинобудуванню

Внаслідок проведеного порівняння інноваційних процесів в машинобудуванні та промисловості в цілому обґрунтовано висновок, що сучасний стан інноваційних процесів у вітчизняному машинобудуванню не відповідає ролі, яку має відігравати дана галузь в інноваційному процесі. Фактично відбувається втрата машинобудуванням ролі лідера інноваційних процесів у промисловості. Знижується його роль як в інноваційній активності, так і в практичному виході інноваційних процесів на інноваційну продукцію, в який мають потребу внутрішній і, особливо, зовнішній ринки.

Проведене дослідження інноваційно-інвестиційної сфери машинобудівних підприємств м. Краматорська показало, що для даних підприємств характерні кілька значних проблемних місць в організації інноваційно-інвестиційної діяльності. В результаті обстеження інноваційно-інвестиційної сфери за розробленими в роботі інноваційно-інвестиційними паспортами підприємств та за даними анкетування фахівців машинобудівних підприємств, які приймають участь в інноваційно-інвестиційних процесах, доведено, що головні проблеми в організації інноваційно-інвестиційних процесів полягають у відсутності належно організованих НДДКР. Спеціальні підрозділи по проведенню НДДКР наявні лише на найбільш крупному підприємстві ЗАТ «НКМЗ». На решті підприємств НДДКР проводяться службами технічного забезпечення. Виявлено, що для всіх підприємств є характерною відсутність зворотного зв'язку з ринком (покупцями), внаслідок чого інноваційно-інвестиційний процес організовано за лінійною схемою, що призводить до невідповідності вимогам покупців здійснених вдосконалень продукції і така продукція є незатребуваною. На ВАТ «СКМЗ», ВАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування» та ПАТ «Словважмаш» відсутні глибокі інновації: дані підприємства здійснюють лише окремі дослідження в плані технологічного вдосконалення продукції, яка вже тривалий час випускається підприємствами. Виявлено також відірваність інноваційної діяльності трьох з чотирьох досліджуваних машинобудівних підприємств від науково-технічної сфери регіону та країни в цілому: підприємства практично не взаємодіють в плані інновацій з науковими та вищими навчальними закладами регіону (крім ЗАТ «НКМЗ»), фахівці підприємств лише періодично приймають участь в обміні знаннями: в науково-практичних конференціях, семінарах та інших подібних закладах.

Проведена оцінка інноваційно-інвестиційного потенціалу згідно методології, розроблені в розділі 1, підтвердила, що основною проблемою для всіх чотирьох досліджуваних машинобудівних підприємств в сфері розвитку інноваційно-інвестиційного потенціалу є підвищення ефективності задіяних у інноваційно-інвестиційній сфері ресурсів. Для підприємств ВАТ «СКМЗ», ВАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування» та ПАТ «Словважмаш» траєкторія розвитку інноваційно-інвестиційного потенціалу має вигляд замкнутої кривої (рис. 4), що дозволяє зробити висновок про відсутність розвитку даного потенціалу як такого.

Карта розвитку інноваційно-інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств м. Краматорська в порівняння між собою наведена на рис. 4.

Рис. 4. Карта розвитку інноваційно-інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств м. Краматорська в порівнянні між собою

Для ЗАТ «НКМЗ» траєкторія розвитку інноваційно-інвестиційного потенціалу може вважатися оптимальною, однак підвищення ефективнісної компоненти інноваційно-інвестиційного потенціалу є незначним, що вказує на необхідність підвищення віддачі задіяних в інноваційно-інвестиційній сфері ресурсів і для даного підприємства.

У третьому розділі «Шляхи удосконалення формування інноваційно-інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств» розроблено практичні заходи для підвищення інноваційно-інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств м. Краматорська.

Для забезпечення на машинобудівних підприємствах циклічної схеми організації інноваційно-інвестиційних процесів, за якої досягається максимальний підвищення інноваційно-інвестиційного потенціалу, розроблено і запропоновано мережу науково-дослідних підрозділів трьох рівнів, об'єднаних в єдину систему НДДКР. Перший рівень представляють лабораторії підтримки, які тісно співпрацюють з фахівцями підприємств-покупців, що експлуатують поставлене обладнання та здійснюють підтримку покупців в плані пусконалагоджувальних робіт. Ці підрозділи мають здійснювати моніторинг роботи обладнання, визначати напрями, за якими має проводитися вдосконалення та забезпечувати зворотній зв'язок інноваційно-інвестиційної сфери машинобудівного підприємства з ринком (є точками входу ринкового знання). На другому рівні пропонується створити локально-інтегровані лабораторії, які за рахунок взаємодії з лабораторіями підтримки, співпраці з дослідниками інших підприємств та працівниками науково-дослідних установ НАНУ та ВНЗ забезпечать здійснення більш глибоких інновацій та асортимент на певному сегменті ринку, який відповідає очікуванням покупців та враховує передові рубежі науково-технічної сфери. Для здійснення найбільш радикальних інновацій на третьому рівні запропоновано створювати мережу незалежних науково-дослідних груп, діяльність яких хоч і має враховувати інформацію від лабораторій підтримки та локально-інтегрованих лабораторій, але має орієнтуватися виключно на майбутнє. Таким чином, запропонована схема організації НДДКР дозволяє забезпечити повний ланцюг генерування інновацій та максимально включити науково-дослідні підрозділи машинобудівних підприємств в обмін знаннями з ринком та науковою сферою.

Однак повна трирівнева схема організації НДДКР можлива лише на ЗАТ «НКМЗ», для решти з трьох машинобудівних підприємств м. Краматорська: ВАТ «СКМЗ», ВАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування» та ПАТ «Словважмаш» самостійно може бути реалізовано лише перший та частково другий рівень пропонованої схеми організації НДДКР. Щоб вирішити проблему забезпечення повного циклу інновацій на машинобудівних підприємствах м. Краматорська та залучити додаткові ресурси в інноваційно-інвестиційну сферу машинобудівних підприємств, розроблено кластерну модель розвитку інноваційно-інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств регіону. В основі даної моделі покладено місцевий венчурний фонд, засновниками якого мають стати чотири машинобудівні підприємства регіону. Цей венчурний фонд дозволить створити локальний ринок регулювання попиту-пропозиції знань, які можуть бути задіяні в інноваційно-інвестиційній сфері машинобудівних підприємств, створити інфраструктуру для підвищення ефективності проведення НДДКР, зокрема бізнес-інкубатор та інноваційний центр, забезпечить максимальну інтеграцію машинобудівних підприємств з науковими закладами та закладами системи ВНЗ регіону, зокрема з Донбаською державною машинобудівною академією, забезпечить фінансування поглиблених інновацій. В роботі показано, що за рахунок двох економічних ефектів: залучення додаткових коштів зовнішніх інвесторів та збільшення частки успішних інноваційних проектів, ця модель може бути реалізована і є економічно вигідною для машинобудівних підприємств м. Краматорська. Ця кластерна модель має доповнювати власну мережу НДДКР на підприємстві підрозділами двох вищих рівнів: локально інтегрованими лабораторіями та незалежними науково-дослідними групами, що дозволяє всім машинобудівним підприємствам м. Краматорська організувати НДДКР по повній трирівневій схемі.

Для підвищення ефективності відбору та реалізації інноваційних проектів на підприємствах розроблено методику оцінки інноваційних проектів, яка передбачає виділення впливу конкретного інноваційного проекту на ресурсну складову інноваційно-інвестиційного потенціалу підприємства та на ефективність задіяних в інноваційно-інвестиційному процесі ресурсів підприємства (результативнісна складова). Запропонована діаграма впливу проектів на інноваційно-інвестиційний потенціал підприємства дозволяє ранжувати інноваційні проекти за впливом їх на інноваційно-інвестиційний потенціал підприємства та відбирати ті з них, які максимально підвищують його ресурсну та результативнісну складову. Для формування портфелю з кількох інноваційних проектів побудовано модель оптимального розподілу ресурсів підприємства з метою максимізації сумарного впливу всіх реалізованих проектів на інноваційно-інвестиційний потенціал підприємства. Ця методика може використовуватися на машинобудівних підприємствах, які реалізують інноваційні проекти самостійно, або ж в процесі відбору інноваційних проектів, що будуть фінансуватися венчурним фондом розвитку машинобудування м. Краматорська.

Висновки

У дисертаційній роботі здійснено теоретичні узагальнення та наведено авторське розв'язання наукової проблеми - підвищення ефективності управління інноваційно-інвестиційними процесами на підприємстві, виходячи з концепції інноваційно-інвестиційного потенціалу. Розв'язання цієї проблеми дозволяє суттєво прискорити інноваційний розвиток підприємств машинобудування, підвищити ефективність їх інноваційно-інвестиційної діяльності.

1. З урахуванням сучасних підходів до інноваційної та інвестиційної діяльності, сутність останньої полягає в доведенні будь-якого виду явного чи неявного знання до практичного використання в соціально-економічних процесах, якщо при цьому відбулися зміни в соціально-економічній системі чи її складових. Аналіз підходів до практичного вивчення інноваційно-інвестиційної діяльності на підприємстві дає можливість визначити основні складові, за якими можна ідентифікувати наявність та інтенсивність інноваційно-інвестиційного процесу на підприємстві: 1) перетворення знання в винаходи, ідеї, рацпропозиції; 2) впровадження ідей, винаходів, рацпропозицій на підприємстві; 3) практичний вихід впроваджених ідей, винаходів, рацпропозицій на рівні нової продукції, нових стратегій підприємства, технологій, процесів, чи організації певних підсистем. Головною умовою розвитку інноваційно-інвестиційних процесів на сучасному підприємстві є наявність та збільшення знання на підприємстві.

2. В світовій практиці сформувалися дві схеми забезпечення надходження нового знання на підприємства: 1) лінійна, за якої спочатку забезпечується надходження наукового або інженерного знання, на основі якого створюються технології, а потім вирішується завдання можливості їх практичного застосування; 2) циклічна, коли спочатку забезпечується надходження ринкового знання (аналізується можливість впровадження тих чи інших продуктів (технологій) на ринку, виходячи з його потреб), наукового та технологічного знання, а потім усі види знання одночасно приймають участь в створенні технологій та нових продуктів. Лінійна схема є менш ефективною в порівнянні з циклічною, оскільки існує висока ймовірність відокремленого розвитку науково-технічних робіт на підприємстві від реальних ринкових потреб, що породжує ситуацію відсутності попиту на результати новацій.

3. Під категорією «Інноваційно-інвестиційний потенціал підприємства» слід розуміти гіпотетичний стан підприємства, при якому в максимальній кількості і з максимальною продуктивністю можуть бути використані всі можливі ресурси в процесі інноваційно-інвестиційної діяльності. Це визначення базується на поєднанні трьох існуючих підходів до потенціалу в економіці: як сукупності, як продуктивності та як можливості. З позиції розвитку підприємства, інноваційно-інвестиційний потенціал підприємства можна визначити і як можливості підприємства забезпечувати перебіг інвестиційно-інноваційний процес у середньо та довготривалому періоді.

4. Проведений критичний аналіз існуючих підходів до оцінки інвестиційного та інноваційного потенціалу дозволяє стверджувати, що найбільш адекватним є метод таксономічних показників, на основі якого розроблено методику оцінки інноваційно-інвестиційного потенціалу підприємств або в сукупності, або по відношенню до минулих періодів. Ця методика включає розрахунок таксономічних показників ресурсної та продуктивнісної сторони інноваційно-інвестиційного потенціалу підприємства. Для оцінки динаміки інноваційно-інвестиційного потенціалу доцільно ввести умовний простір інноваційно-інвестиційного потенціалу, в якому таксономічні показники ресурсної та продуктивнісної складової інноваційно-інвестиційного потенціалу є координатами.

5. Здійснене дослідження сучасного стану інноваційно-інвестиційних процесів в машинобудівному комплексі та в цілому по промисловості України виявило наявність ряду негативних тенденцій. На основі статистичних даних доведено, що в машинобудуванні інноваційні процеси відбуваються з більшою інтенсивністю ніж промисловості в цілому. Проте виявлено тенденцію до зменшення ролі машинобудування як галузі лідера інноваційного процесу по промисловості в цілому. На основі проведеного динаміки та результативності інноваційних процесів в машинобудуванні та промисловості в цілому зроблено і обґрунтовано висновок, про невідповідності сучасного стану інноваційних процесів у вітчизняному машинобудуванню тій ролі, яку має відігравати дана галузь в інноваційному процесі. Статистичні дані вказують, що машинобудування втрачає роль лідера інноваційних процесів у промисловості України.

6. З метою виявлення проблемних місць в організації інноваційно-інвестиційних процесів на машинобудівних підприємствах було досліджено інноваційно-інвестиційну сферу машинобудівних підприємств м. Краматорська, для чого було розроблено інноваційно-інвестиційний паспорт підприємства та проведено анкетування фахівців обстежуваних підприємств, задіяних у інноваційно-інвестиційній діяльності. За результатами обстеження виявлено, що головні проблеми в організації інноваційно-інвестиційних процесів полягають у відсутності належно організованих НДДКР на самих підприємствах та замкнутість інноваційної сфери підприємств відносно притоку всіх видів знання. Для всіх підприємств є характерним відсутність зворотного зв'язку з ринком (покупцями), внаслідок чого інноваційно-інвестиційний процес організовано по лінійній схемі, яка є неефективною. Водночас виявлено і відсутність зв'язків підприємств з науковими закладами регіону та науковою сферою взагалі, що суттєво обмежує надходження наукового та інженерного знання на досліджувані машинобудівні підприємства.

7. Згідно розробленої методики проведено оцінку інноваційно-інвестиційного потенціалу та побудовано траєкторії розвитку інноваційно-інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств м. Краматорська. Оцінки інноваційно-інвестиційного потенціалу та дослідження його динаміки підтвердили, що основною проблемою для всіх чотирьох досліджуваних машинобудівних підприємств в сфері розвитку інноваційно-інвестиційного потенціалу є не дефіцит, а підвищення ефективності задіяних у інноваційно-інвестиційній сфері ресурсів. Дослідження траєкторій розвитку інноваційно-інвестиційного потенціалу показало, що для ВАТ «СКМЗ», ВАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування» та ПАТ «Словважмаш» розвиток інноваційно-інвестиційного потенціалу є відсутнім, а на ЗАТ «НКМЗ» збільшення інноваційно-інвестиційного потенціалу відбувається екстенсивним шляхом: за рахунок збільшення задіяних у інноваційно-інвестиційній сфері ресурсів, при цьому підвищення ефективності їх використання є незначним.

8. З метою підвищення результативнісної сторони інноваційно-інвестиційного потенціалу та інтенсифікації притоку знання на підприємства, доцільно створювати мережу науково-дослідних підрозділів машинобудівного підприємства, на основі циклічної моделі організації інноваційно-інвестиційного процесу. Повна схема включає три рівні таких підрозділів, кожен з яких виконує свої функції в забезпечені притоку знання на підприємство. Перший рівень представляють лабораторії підтримки, які тісно співпрацюють з фахівцями підприємств-покупців у плані пуско-налагоджувальних робіт та обслуговування обладнання і забезпечують зворотній зв'язок інноваційно-інвестиційної сфери машинобудівного підприємства з ринком (є точками входу ринкового знання на підприємство). Підрозділи другого рівня: локально-інтегровані лабораторії за рахунок взаємодії з лабораторіями підтримки та співпраці з дослідниками інших підприємств та працівниками науково-дослідних установ НАНУ та ВНЗ забезпечують поєднання ринкового, інженерного та наукового знання для здійснення більш глибоких інновацій. Підрозділи третього рівня: незалежні науково-дослідні групи, діяльність яких має орієнтуватися виключно на майбутнє забезпечують найбільш радикальні інновації.

Але така повна трирівнева схема організації НДДКР можлива лише на ЗАТ «НКМЗ» та аналогічних великих машинобудівних підприємствах. Для менших машинобудівних підприємств, зокрема, для ВАТ «СКМЗ», ВАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування» та ПАТ «Словважмаш», самостійно може бути реалізовано лише перший та частково другий рівень пропонованої схеми організації НДДКР. Забезпечення повного циклу інновацій для таких підприємств є можливим у разі використання кластерної моделі розвитку інноваційно-інвестиційного потенціалу, концептуальну схему якої розроблено в роботі. Ядром даної моделі може бути місцевий венчурний фонд, який запропоновано створити в м. Краматорську. За рахунок цього буде створено локальний ринок пропозиції-попиту знань, інфраструктура для підвищення ефективності проведення НДДКР, результати яких будуть використані на місцевих машинобудівних підприємствах: бізнес-інкубатор та інноваційний центр. Венчурний фонд буде сприяти інтеграції машинобудівних підприємств м. Краматорська з місцевими науково-освітніми закладами, зокрема з Донбаською державною машинобудівною академією, та зможе забезпечити фінансування поглиблених інновацій за власні кошти та за рахунок коштів сторонніх інвесторів. Дана кластерна модель доповнює власну мережу НДДКР машинобудівних підприємств, що дозволить всім машинобудівним підприємствам м. Краматорська організувати повний цикл інновацій.

9. Для підвищення ефективнісної сторони інноваційно-інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств м. Краматорська необхідно відбирати інноваційні проекти, які максимально сприяють підвищенню інноваційно-інвестиційного потенціалу підприємства. Для цього можна використовувати «карту впливу інноваційного проекту на інноваційно-інвестиційний потенціал підприємства», яка дозволяє оцінити вплив конкретного інноваційного проекту окремо на ресурсну та на ефективнісну складову інноваційно-інвестиційного потенціалу підприємства в порівнянні з іншими проектами і яка розроблена в рамках даної роботи. Застосування такої методики дасть можливість менеджменту підприємства затверджувати і витрачати ресурси на ті проекти, які максимально підвищують ресурсну та, особливо, результативнісну складову інноваційно-інвестиційного потенціалу. Під час формуванні портфелю інноваційних проектів необхідно оптимізувати розподіл наявних ресурсів на підприємстві. Для цієї мети ефективною є застосування моделі оптимального розподілу ресурсів, враховуючи ресурсні обмеження. Ця модель, що адаптована в роботі до процесу формування портфелю інноваційних проектів, дозволяє сформувати портфель інноваційних проектів, враховуючи найбільш оптимальний розподіл ресурсів підприємства та максимізуючи сумарний вплив проектів портфелю на інноваційно-інвестиційний потенціал підприємства.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1. Колесов С.В. Оцінка ефективності інноваційних проектів з позиції їх впливу на інноваційно-інвестиційний потенціал підприємства / С.В. Колесов // Формування ринкових відносин в Україні: збірник наукових праць. - Вип. 7 (98) - Київ, 2009. - С. 94-99. - 0,35 д.а.

2. Колесов С.В. Кластерна модель розвитку інноваційного потенціалу машинобудівних підприємств на основі венчурного фінансування / С.В. Колесов // Актуальні проблеми економіки: Науковий економічний журнал. - № 11 (101) - Київ, 2009 - С. 100-108. - 0,45 д.а.

3. Колесов С.В. Особливості інноваційно-інвестиційної діяльності машинобудівних підприємств м. Краматорська / С.В. Колесов // Економіка та держава: Міжнародний науково-практичний журнал. - № 11. - Київ, 2009. -С. 106-108. - 0,2 д.а.

4. Колесов С.В. Сучасний стан інноваційних процесів на машинобудівних підприємствах / С.В. Колесов // Економічний вісник НТУУ «КПІ»: Збірник наукових праць. - № 6. - Київ, 2009. - С. 366-373. - 0,4 д.а.

5. Колесов С.В. Інноваційно-інвестиційний потенціал підприємства: методологічні підходи до сутності та оцінки / С.В. Колесов, В.І. Кривда // Формування ринкових відносин в Україні: збірник наукових праць. - Вип. 5 (96). - Київ, 2009 - С. 103-110. - 0,4/0,25 д.а. (Здобувачем узагальнено теоретично-методологічні засади природи, змісту та сутності інноваційно-інвестиційного потенціалу).

Публікації в інших виданнях:

6. Колесов С.В. Економічна природа інноваційно-інвестиційного потенціалу / С.В. Колесов // Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції «Маркетинг, менеджмент, бізнес: сучасний стан та перспективи взаємодії. - Харків: ХІБМ - 2009. - С. 92-95. - 0,2 д.а.

7. Колесов С.В. Циклічна організація інноваційних процесів на машинобудівних підприємствах / С.В. Колесов // Тези доповідей 10 міжнародної науково-практичної конференції «Теорія і практика сучасної економіки», Т.1. - Черкаси: ЧДТУ, 2009. - С. 93-95. - 0,1 д.а.

8. Колесов С.В. Кластерна модель розвитку інноваційно-інвестиційного потенціалу підприємств машинобудування м. Краматорська на основі венчурного фінансування / Г.К.Яловий, С.В. Колесов, О.В. Іваницька // Тези доповідей 5 міжнародної науково-практичної конференції «Efektivni nastroje modernich ved - 2009».- Т.2. - Praha: Publishing House “Education and Science” s.r.o., 2009. - С. 8-11. - 0,15/0,05 д.а. (здобувачем деталізовано особливості чинників, що визначають формування кластерної моделі розвитку інноваційно-інвестиційного потенціалу підприємств).

9. Колесов С.В. Сутність інноваційно-інвестиційного потенціалу підприємства / .К.Яловий, С.В. Колесов, О.В.Іваницька // Тези доповідей 5 міжнародної науково-практичної конференції «Основните проблеми на съвременната наук». - Т. 2. Икономики. - София: «Бял ГРАД-БГ» ООД, 2009. - С. 71-73. - 0,15/0,05 д.а. (Здобувачем узагальнено системний підхід до природи інноваційно-інвестиційного потенціалу).

10. Колесов С.В. Методика оцінки інноваційних проектів / Г.К.Яловий, С.В. Колесов, О.В. Іваницька // Тези доповідей 5 міжнародної науково-практичної конференції «Натоящи постижения на европейската наука». - Т. 2. Икономики. - София: «Бял ГРАД-БГ» ООД, 2009. - С. 66-68. - 0,1/0,05 д.а. (Здобувачем проаналізовано методичні підходи до оцінки інноваційних проектів, а також інтерпретовано експериментальні результати оцінки ефективності інноваційних проектів).

Анотація

Колесов С.В. Оцінювання та формування інноваційно-інвестиційного потенціалу промислових підприємств (на прикладі машинобудування м. Краматорська). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 «Економіка та управління підприємствами». - НТУУ «КПІ», Київ, 2010.

Проведено аналіз та узагальнення інноваційних та інвестиційних процесів на підприємстві, розкрито їх взаємозв'язок. Визначені сутність та зміст поняття “інноваційно-інвестиційний потенціал підприємства”, досліджено його зв'язок з розвитком підприємства. Побудовано методику оцінки вищеозначеного потенціалу.

Досліджено специфіку інноваційно-інвестиційних процесів в машинобудуванні та машинобудівних підприємствах м. Краматорська. Виділено основні проблемні місця в організації інноваційно-інвестиційної діяльності даних підприємств. На основі розробленої методики здійснено оцінку інноваційно-інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств м. Краматорська. Обґрунтовано, що розвиток потенціалу даних підприємств відбувається по неефективній траєкторії.

Запропоновано та обґрунтовано теоретичні і методичні підходи до підвищення інноваційно-інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств. Розроблено схему організації НДДКР на машинобудівному підприємстві.

Розроблено основи кластерної моделі розвитку інноваційно-інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств м. Краматорська. Обґрунтовано склад учасників кластеру, виділено основні канали їх взаємодії, доведено ефективність участі машинобудівних підприємств в інноваційному кластері.

У дисертації запропоновані теоретичні і науково-методичні положення щодо оцінки інноваційних проектів на машинобудівному підприємстві. Наведено схему оцінки інноваційного проекту виходячи з його впливу на інноваційно-інвестиційний потенціал підприємства. Для формування портфелю інноваційних проектів запропоновано застосовувати модель найбільш оптимального розподілу ресурсів, яку адаптовано до процесу оцінки інноваційних проектів.

Ключові слова: інвестиції, інновації, інноваційно-інвестиційний потенціал, інноваційний кластер, організація НДДКР.

Аннотация

Колесов С.В. Оценивание и формирование инновационно-инвестиционного потенциала промышленных предприятий (на примере машиностроения г. Краматорска. - Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 «Экономика и управление предприятиями». - НТУУ «КПИ», Киев, 2010. інвестиційний машинобудівний краматорськ

Проведен анализ и обобщение инновационных и инвестиционных процессов на предприятии, раскрыта их взаимосвязь. Обоснована особая значимость инновационных процессов на предприятиях машиностроения в сравнении с предприятиями других отраслей. Определены сущность и содержание категории “инновационно-инвестиционный потенциал предприятия”, исследована ее связь с развитием предприятия. Показано, что последнее невозможно, если отсутствует рост инновационно-инвестиционного потенциала. Построена методика оценки данного потенциала, используя таксономические показатели. Данная методика предполагает использование оценок ресурсной и производительной составляющей инновационно-инвестиционного потенциала предприятия.

Исследована специфика инновационно-инвестиционных процессов в машиностроении и машиностроительных предприятиях м. Краматорска. Показано уменьшение роли машиностроения в инновационных процессах в экономике Украины в целом. Выделены основные проблемные места в организации инновационно-инвестиционной деятельности данных предприятий. На основе разработанной методики осуществлена оценка инновационно-инвестиционного потенциала машиностроительных предприятий г. Краматорска. Обосновано, что развитие потенциала данных предприятий происходит по неэффективной траектории, а инновационные процессы организованы по линейной схеме, которая является неэффективной, так как повышает риск оторванности инновационных процессов на предприятии от рыночных реалий.

Предложены и обоснованы теоретические и методические подходы к повышению инновационно-инвестиционного потенциала машиностроительных предприятий. Разработана схема организации НДДКР на машиностроительном предприятии как сети научно-исследовательских подразделений трех уровней.

Разработаны основы кластерной модели развития инновационно-инвестиционного потенциала машиностроительных предприятий г. Краматорска, ядром которой будет являться местный венчурный фонд. Обоснован состав участников кластера, выделены основные каналы их взаимодействия, доказана эффективность участия машиностроительных предприятий в инновационном кластере.

В диссертации предложены теоретические и научно-методические положения относительно оценки инновационных проектов на машиностроительных предприятиях. Приведена схема оценки инновационного проекта исходя из его влияния на инновационно-инвестиционный потенциал предприятия. Для формирования портфеля инновационных проектов предложена модель наиболее оптимального распределения ресурсов, которая адаптирована к процессу оценки инновационных проектов.