Механізм управління відтворенням регіональної еколого-виробничої системи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

луцький національний технічний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Механізм управління відтворенням регіональної еколого-виробничої системи

Спеціальність 08.00.05 - Розвиток продуктивних силі регіональна економіка

Логвіновська Світлана Іванівна

Луцьк - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному економічному університеті

Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Семенов Василь Федорович,

Одеський державний економічний університет

Міністерства освіти і науки України,

завідувач кафедри регіональної економіки та екології.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент

Ковальська Любов Леонідівна,

Луцький національний технічний університет

Міністерства освіти і науки України,

завідувач кафедри економіки та підприємництва;

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник

Рассадникова Світлана Іванівна,

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних

досліджень НАН України

відділ економічного регулювання природокористування

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. ХХ століття ознаменувалося формуванням стратегічної планетарної парадигми сталого розвитку, важливим постулатом якої є пошук шляхів збалансованого розвитку економіки та екології, що зумовлене двобічним характером еколого-виробничих зв'язків: нераціональне природокористування призводить до економічних втрат, стримування зростання виробництва, а недостатність коштів, обсяг яких залежить від рівня економічного розвитку, ускладнює вирішення екологічних проблем, гальмує відтворювальні процеси. Протиріччя між необхідністю збереження навколишнього середовища для наступних поколінь та наростаючими виробничими потребами сьогодення, нераціональне ресурсне споживання, спад життєвого рівня переважної більшості населення вимагають розробки механізмів управління еколого-виробничими системами різних територіальних рівнів.

Сьогодні Україна постає перед вибором нової моделі розвитку, що дозволило б у відносно короткі терміни забезпечити соціально-економічну стабілізацію та збалансований розвиток. Значні асиметрії регіонального розвитку нашої держави, що межують з поляризацією українського суспільства, підвищення техногенного навантаження на окремі території, нераціональне природокористування та затратний тип виробництва зумовлені, в першу чергу, відсутністю дієвого управлінського супроводу відтворення еколого-виробничих систем регіонального рівня.

Тому сьогодні актуальною є розробка механізмів управління відтворювальними процесами регіональних еколого-виробничих систем (РЕВС) в інтегрованому зв'язку з ресурсними та екологічними імперативами, чим визначається актуальність теми дисертаційної роботи.

Дослідженню проблем розвитку регіонів на основі системного підходу, присвячені роботи О.Амоші, В Буркинського, З.Варналія, І.Вахович, Т.Галушкіної, В.Гейця, З.Герасимчук, Б.Данилишина, С.Дорогунцова, В.Захарченка, Е.Лібанової, Л.Мельника, Л.Петкової, С.Пірожкова, С.Рассадникової, Л.Руденко, В.Семенова, С.Харічкова, М.Хвесика, Є.Хлобистова, Л.Черчик, та багатьох інших, здобутки яких мають велике наукове і прикладне значення. На сьогодні розробленими та запровадженими є законодавчі та нормативні акти, що регламентують певні аспекти забезпечення регіонального розвитку.

Разом з тим недостатньо вивченими залишаються питання розробки механізму управління регіональними системами, подальшого опрацювання потребують теоретичні засади процесів відтворення регіональних еколого-виробничих систем, їх структурних елементів, обґрунтування ролі, значення та інструментарію управлінського супроводу даного процесу. Викладене дозволяє віднести тематику дослідження в ряд актуальних напрямів розвитку теорії регіональної економіки та розвитку продуктивних сил.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження тісно пов'язаний з тематикою науково-дослідних робіт Одеського державного економічного університету, зокрема з темою «Міжрегіональні диспропорції соціально-економічного розвитку України», номер державної реєстрації - 0105U008964 (довідка - № 01-16/1173 від 12.10.09р.), в рамках якої автором здійснено розробку теоретико-методологічних засад еколого-виробничого розвитку регіонів України.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у розробці теоретико-методичних положень та практичних рекомендацій з формування механізму управління відтворенням регіональної еколого-виробничої системи (РЕВС).

Досягнення мети дослідження зумовило необхідність визначення і розв'язання наступних завдань:

- визначити сутність, зміст, склад і структуру регіональної еколого-виробничої системи, виділити її ознаки;

- обґрунтувати фактори та встановити характер взаємозв'язків між елементами та підсистемами регіональної еколого-виробничої системи;

- розробити концептуальні засади механізму управління відтворенням регіональної еколого-виробничої системи;

- розробити методику аналізу та дослідити стан еколого-виробничої системи Одеської області;

- визначити стратегічні орієнтири забезпечення відтворювальних процесів регіональної еколого-виробничої системи;

- обґрунтувати методичні підходи до оцінки відтворення людського капіталу, як елементу регіональної еколого-виробничої системи;

- розробити модель управління відтворенням еколого-виробничої системи регіонального рівня.

Об'єктом дослідження є процеси управління відтворенням регіональної еколого-виробничої системи (на прикладі Одеської області).

Предметом дисертаційного дослідження є теоретичні, методичні та прикладні засади формування механізму управління відтворенням регіональної еколого-виробничої системи.

Методологія та методи дослідження. В основу дисертаційного дослідження покладено діалектичний підхід до вивчення суспільних явищ та процесів, загальнонаукові та фундаментальні положення і принципи сучасної економічної теорії. Дослідження ґрунтується на системному підході до вивчення просторових еколого-виробничих систем, врахуванні загальних і специфічних принципів організації функціонування регіональної економіки, забезпечення органічної єдності теорії і практики.

При узагальнені теоретичних засад дослідження відтворення регіональних еколого-виробничих систем автором використані методи логічного узагальнення, системного аналізу, синтезу та порівняння - для визначення сутності, змісту та принципів функціонування регіональної еколого-виробничої системи. В аналітичних дослідженнях діагностики стану та оцінки відтворення еколого-виробничої системи Одеської області використано економіко-статистичні методи - для обробки статистичних даних при діагностиці та оцінці стану РЕВС Одеської області, графічний - при поданні наглядного зображення результатів діагностики стану РЕВС, інтегральної оцінки та метод діагностики сучасного потенціалу регіону - експертне оцінювання, методику оцінки альтернатив та метод адитивної оптимізації. При визначені моделі управління відтворенням регіональної еколого-виробничої системи використано систему диференціальних розрахунків з елементами граничного аналізу.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти України з питань переходу регіонів на модель сталого розвитку, аналітичні матеріали Верховної Ради, Кабінету Міністрів України, наукові праці провідних українських і зарубіжних вчених у галузях регіональної економіки, регіональної політики, екології, природокористування, соціології, статистична звітність Головного управління статистики Одеської області, аналітичні розрахунки автора, виконані в процесі дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна сформульованих і обґрунтованих в дисертації основних положень, висновків і рекомендацій полягає у такому:

Вперше:

- розроблено механізм управління відтворенням регіональної еколого-виробничої системи, як сукупності інструментів, методів та функцій, що реалізуються інституціональним середовищем та спрямовані на забезпечення відтворювальних процесів у регіоні та усунення еколого-виробничих протиріч, що передбачає: оцінку стану регіональної еколого-виробничої системи, вибір пріоритетних напрямів відтворення та моделювання процесу управління відтворенням РЕВС.

Удосконалено:

- концептуальні засади розгляду регіональної еколого-виробничої системи, як відкритої багаторівневої динамічної цілісності зі складною структурою і взаємозв'язками між її підсистемами та елементами, яка виникає у процесі відтворення еколого-виробничих відносин та націлена на узгодження еколого-економічних протиріч, що виникають у процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ; виділено ознаки, притаманні РЕВС: соціальна спрямованість, внутрішня суперечливість, пріоритетність, ієрархічність, інституціональність, синергетичність, комплексність, структурованість;

- теоретико-методичні підходи до забезпечення відтворення регіональної еколого-виробничої системи, які, на відміну від існуючих, передбачають виділення управлінського супроводу, як ключової ланки, що реалізує основну мету РЕВС - узгодження еколого-виробничих суперечностей, через систему відповідних методів, інструментів та рішень;

- обґрунтування системи чинників узгодження екологічного імперативу з екстерналіями виробничого процесу при відтворенні РЕВС, відповідно до чого виділено людський, правовий, інформаційний, інноваційний, інституціональний, інфраструктурний, природно-ресурсний, просторовий, політичний чинники, чинники екологічної освіти та екологізації процесів виробництва, розподілу, обміну і споживання, що стало основою формування механізму управління цим процесом;

- підхід до розуміння економічного простору регіональної еколого-виробничої системи як відкритої цілісності, у рамках якої здійснюється відтворювальний циклічний процес; виділено зовнішній і внутрішній економічний простір, складові елементи якого у взаємозв'язку і залежності забезпечують умови відтворення РЕВС;

- моделювання процесу управління відтворенням регіональної еколого-виробничої системи, що, на відміну від існуючих, передбачає використання диференціальних розрахунків з елементами граничного аналізу, за яким граничні величини характеризують регіон як динамічне явище, а функція управління описує процес швидкості та інтенсивності відтворення еколого-виробничої системи в часі.

Дістало подальший розвиток:

- стратегічні орієнтири управління відтворювальними процесами регіональної еколого-виробничої системи, які через призму інституційних механізмів дозволяють забезпечити єдність та взаємодію економічних, соціальних і екологічних процесів на субрегіональному рівні і передбачають оптимізацію використання усіх ресурсів, спрямованих на їх реалізацію;

- зміст категорії «сталий розвиток РЕВС», що визначається збалансованістю її екологічної та виробничої підсистем, динамічністю відтворення всієї регіональної еколого-виробничої системи в заданому напрямку за певний час, забезпечуючи нейтралізацію негативного впливу виробництва матеріальних благ на навколишнє середовище;

- методичні підходи до оцінки відтворення еколого-виробничої системи регіону, що базується на: агрегуванні показників через використання методу адитивної оптимізації; розмежуванні показників стимуляторів та дестимуляторів за трьома складовими: економічною, екологічною і соціальною; визначенні вагових коефіцієнтів за кожним показником, що дозволить кількісно оцінити можливості відтворення РЕВС.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні й методичні положення дисертаційної роботи щодо вдосконалення механізму управління відтворенням регіональної еколого-виробничої системи, використовуються органами державної та місцевої влади при формуванні ефективних механізмів управління забезпеченням збалансованого розвитку регіону (довідки Головного управління економіки Одеської державної адміністрації - № 2287/13 від 08.10.09р., Татарбунарської районної ради - № 13р-678 від 09.10.09р., Комінтернівської районної державної адміністрації - № 01-16-1787 від 05.10.09р.). Наукові розробки одержаних результатів запроваджені до навчального процесу при викладанні навчальних дисциплін «Регіональна економіка» кафедрою регіональної економіки та екології та «Місцеві фінанси» кафедрою фінанси Одеського державного економічного університету (довідка - №.01-16/1174 від 12.10.09р.). регіональний екологовиробничий людський капітал

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, що викладені у дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використовуються лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача, про що вказано у переліку наукових праць автореферату.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження апробовані на всеукраїнських та міжнародних науково-практичних і методичних конференціях, серед яких: II Міжнародна (VI Всеукраїнська) науково-практична конференція для молодих вчених та аспірантів «Маркетинг у сферах і галузях економіки регіону» (м. Чернівці, 13-14 квітня 2007р.); IX Міжнародна науково-практична конференція «Регіональні проблеми України: географічний аналіз та пошук шляхів вирішення» (м. Херсон, 12-15 вересня 2007); Науково-практична конференція Національної академії природоохоронного та курортного будівництва «Економіка та управління» (м. Сімферополь, 14 - 16 квітня 2008р.); Міжнародна наукова конференція «Актуальні проблеми розвитку економіки в умовах міжнародної інтеграції» (м. Одеса 25-26 вересня 2008 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Регіональний розвиток України: проблеми та перспективи» (м. Київ, 26 листопада 2009р.); X Міжнародна науково-практична конференція «Теорія і практика сучасної економіки» (м. Черкаси, 14-16 жовтня 2009 р.).

Публікації. За результатами проведених досліджень автором опубліковано 17 наукових праць (з них: статті у фахових виданнях - 7; у матеріалах і тезах конференції - 6; у навчальних посібниках з грифом МОН - 4;) загальним обсягом 7,0 д.а., з яких 6,5 д.а. які належить особисто автору.

Структура і осяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, 3-х розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 295 сторінок комп'ютерного набору, що містить 19 таблиць (з них 2 на окремих сторінках ) та 41 рисунок (з них 5 на окремих сторінках); додатки на 79 сторінках; список використаних джерел налічує 233 найменування на 21 сторінці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено мету, об'єкт і предмет, сформульовано основні завдання, визначено положення наукової новизни та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі «Теоретичні засади механізму управління відтворенням регіональної еколого-виробничої системи» розглянуті теоретичні положення дослідження регіональної еколого-виробничої системи в контексті відтворювальних процесів, виявлено фактори відтворення регіональної еколого-виробничої системи, сформовано концептуальні засади механізму управління відтворенням регіональної еколого-виробничої системи.

У роботі обґрунтовано, що забезпечення сталого розвитку територіальних систем залежить від сукупності чинників, серед яких вагоме місце належить екологічному. Це зумовлене посиленням техногенного навантаження на довкілля, яке загрожує занепадом середовища життєдіяльності людини. У зв'язку з чим особливої актуальності набувають питання формування якісно нової ідеології еколого-збалансованого природокористування, пріоритетними цілями якого є стабілізація та поступове покращення екологічної ситуації в регіонах країни, досягнення компромісу між ресурсними можливостями та науково-обґрунтованими матеріальними потребами.

Всебічний аналіз результатів здійснюваних соціально-економічних перетворень показує, що причини виникнення та загострення багатьох проблем слід шукати у відсутності оптимальної моделі територіальної організації продуктивних сил регіону. Такою моделлю у роботі виділено регіональну еколого-виробничу систему, тобто систему взаємодії екології й виробництва, яка знаходить втілення у відповідних просторових процесах.

У роботі обґрунтовано, що природа регіональних еколого-виробничих систем проявляється у взаємодії та взаємозв'язках суб'єктів виробництва між собою та з елементами природного середовища, результатом чого, з одного боку, є створення матеріальних благ, а з іншого - системні еколого-виробничі суперечності.

Відповідно до чого доведено, що регіональна еколого-виробнича система є відкритою системою, яку можна розглядати як багаторівневу динамічну цілісність зі складною структурою і взаємозв'язками між підсистемами та елементами, яка виникає у процесі відтворення еколого-виробничих відносин та націлена на узгодження еколого-економічних протиріч, що виникають у процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ. Така система має складну структуру, що забезпечена двома великими підсистемами: виробничою та екологічною (рис. 1), суперечність між якими вимагає розробки механізмів забезпечення еколого-виробничої рівноваги. Рівновага при цьому розуміється як процес збалансування та взаємоузгодження інтересів економіки та екології, що вимагає розбудови нових еколого-виробничих відносин, кардинальних змін в системі управління економікою регіону з розробкою механізму управління еколого-виробничими процесами регіонального рівня. Створення такого механізму має будуватись на теорії регіонального відтворення, на вивчені законів суспільного відтворення та їх прояві на регіональному рівні.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Структура регіональної еколого-виробничої системи

Автором виділено ознаки, притаманні РЕВС у відтворювальних процесах регіону: соціальна спрямованість; внутрішня суперечливість; пріоритетність; ієрархічність; інституціональність; синергетичність; комплексність; структурова-ність, що стає основою формування концептуальних засад управління відтворенням РЕВС.

Відкритий характер регіональної еколого-виробничої системи обумовлює відповідний підхід до економічного простору, у рамках якого здійснюється відтворювальний процес. У роботі виділено зовнішній і внутрішній економічний простір, кожен з яких займає певне місце у формуванні взаємозв'язків і залежностей між складовими РЕВС. До елементів зовнішнього економічного простору віднесено: нормативно-правову базу, соціально-політичну ситуацію в країні, економічну та екологічну політику держави, міжнародні та міжрегіональні виробничі економічні, політичні, соціальні та екологічні зв'язки, структуру ринку та його кон'юнктурну динаміку. До елементів внутрішнього економічного простору віднесено: виробничі відносини, соціальні інститути, населення, етнокультурні традиції, регіональне управління та місцеве самоврядування, природні ресурси та умови, механізм регулювання еколого-виробничих відносин.

У роботі обґрунтовано, що сучасні еколого-виробничі проблеми певною мірою зумовлені недостатньою увагою вчених до їх дослідження. Перед економічною наукою поставлені завдання щодо осмислення тенденцій, які склалися в економічному середовищі та розробці принципово нових концепцій розвитку. Загострилася проблема економіки та екології, а від того й соціальна проблема. У процесі взаємодії природи і суспільства на рівні регіону виникає питання, яку саме концепцію слід обрати за основу при формуванні механізму управління відтворенням РЕВС. У роботі обґрунтовано, що такою концепцією є концепція сталого розвитку, під яким розуміється такий розвиток, який за умови збереження певних відтворювальних пропорцій забезпечує динамічний розвиток всієї регіональної еколого-виробничої системи в заданому напрямку за певний час, забезпечуючи нейтралізацію негативного впливу виробничої діяльності на навколишнє середовище.

Застосовуючи системний підхід до розгляду відтворювального процесу регіональної еколого-виробничої системи, у роботі обґрунтований його розгляд як сукупності самостійних, і разом з тим взаємопов'язаних між собою природних, виробничих, соціальних відносин, які регулюються інституціональним середовищем в напрямку формування сталого розвитку регіону.

Для забезпечення відтворення регіональної еколого-виробничої системи у роботі доведена необхідність визначення факторів, що здійснюють вплив на процес узгодження екологічного імперативу з екстерналіями виробничого процесу, що стане основою формування механізму управління цим процесом. До системи таких чинників у роботі віднесено: людський, правовий, інформаційний, інноваційний, інституціональний, інфраструктурний, природно-ресурсний, просторовий, політичний чинники, чинники екологічної культури та екологізації виробництва. Усі наведені чинники є взаємопов'язаними та інтегрованими у єдину систему. Перетворення деструктивного впливу частини з них та конструктивний за умови комплексного їх використання дозволить реалізувати функцію відтворення регіональної еколого-виробничої системи на сталих засадах.

У роботі доведено, що обов'язковим для відтворення регіональної еколого-виробничої системи є присутність управлінського супроводу, який реалізується через систему методів, прийомів та рішень з приводу раціонального використання природного потенціалу та економічної ефективності господарювання. Управлінський супровід при цьому виступає в ролі основної ланки, яка реалізує основну мету РЕВС - узгодження еколого-виробничих суперечностей. Автором розроблено механізм управління відтворенням регіональної еколого-виробничої системи, який сприятиме формуванню оптимальної відтворювальної структури економіки регіону та забезпечуватиме його комплексний розвиток на основі наявного потенціалу та специфіки функціонування. Під механізмом управління відтворенням РЕВС розуміється сукупність інструментів, методів та функцій управління, які спрямовані на забезпечення відтворювальних процесів у регіоні, що реалізуються різними інституційними одиницями регіональної еколого-виробничої системи.

Обґрунтовано, що реалізація механізму управління відтворенням регіональної еколого-виробничої системи потребує відповідного інституціонального забезпечення. Інституціональне забезпечення реалізації механізму управління відтворенням еколого-виробничої системи регіону характеризується сукупністю відносин між суб'єктами із приводу реалізації виробничих і екологічних інтересів, тобто усвідомлених і реалізованих потреб в ефективному використанні природно-ресурсного потенціалу. Метою функціонування інститутів регіональної еколого-виробничої системи є необхідність задоволення зростаючих потреб суспільства шляхом вирішення триєдиного завдання: раціональне природокористування та відтворення природно-ресурсного потенціалу при збереженні якості навколишнього середовища.

У другому розділі дисертації «Аналітичне дослідження відтворення регіональної еколого-виробничої системи Одеської області» обґрунтовано методичний підхід до аналізу рівня відтворення РЕВС, здійснено аналіз та оцінку рівня відтворення Одеської області, аналіз та прогнозування рівня відтворення субрегіонів області.

Обґрунтовано, що аналітичне дослідження рівня відтворення РЕВС доцільно здійснювати за економічним, екологічним та соціальним напрямами. За кожним напрямом автором сформульовано критерії і показники оцінки, які дозволяють комплексно охарактеризувати регіональну еколого-виробничу систему. У роботі обґрунтована доцільність здійснення внутрішньорегіонального районування, що дозволить виявити просторові диспропорції розвитку та відтворення еколого-виробничої системи всередині регіону та диференційовано підійти до формування регіональної політики та механізмів управління відтворенням РЕВС. Автором розроблено методику розрахунку інтегрального рівня відтворення РЕВС, яка базується на: агрегуванні показників через використання методу адитивної оптимізації; розмежуванні показників стимуляторів та дестимуляторів за трьома складовими: економічною, екологічною і соціальною; визначенні вагових коефіцієнтів за кожним показником, що дозволить кількісно оцінити можливості відтворення РЕВС. Для визначення вагових коефіцієнтів використано метод експертного оцінювання, при цьому розрахунок рівня узгодженості думок експертів оцінено за коефіцієнтом конкордації.

На основі запропонованої методики було здійснено внутрішньообласне районування Одеської області та розмежовано п'ять субрегіонів, за якими здійснено аналіз та оцінку рівня відтворення регіональної еколого-виробничої системи. У роботі проведено прогнозування рівня відтворення економічної, екологічної та соціальної складових РЕВС Одеської області та її субрегіонів на період до 2012 року, шляхом побудови трендових моделей. Аналітичне дослідження та прогнозування рівня відтворення еколого-виробничої системи субрегіонів Одеської області за економічним, екологічним та соціальним напрямками засвідчили значну диспропорційність розвитку регіону в субрегіональному розрізі (рис. 2 - 4). Лідерами за рівнем відтворення економічної складової еколого-виробничої системи є Північний та Приміський субрегіони. Показники рівня відтворення соціальної складової еколого-виробничої системи мають позитивну тенденцію у Північному, Степовому та Приміському субрегіонах. За інтегральним індексом відтворення РЕВС, найкращими є можливості забезпечення відтворення у Північному та Приміському субрегіонах, значно гіршими - Задністровського, Придунайського та Степового.

Рис. 2. Порівняльна діаграма щодо стану розвитку Одеської області та її субрегіонів за економічним напрямком

Це вказує на необхідність оптимізації відтворення РЕВС за допомогою інструментів та засобів регіональної політики. Аналітичне дослідження виявило нерівність можливостей відтворення еколого-виробничої системи як в територіальному розрізі (на що вказує різноспрямованість тенденцій по субрегіонах), так і в розрізі окремих складових регіонального розвитку (економічної, екологічної та соціальної).

Рис. 3. Порівняльна діаграма щодо стану розвитку Одеської області та її субрегіонів за соціальним напрямком

Рис. 4. Порівняльна діаграма щодо стану розвитку Одеської області та її субрегіонів за екологічним напрямком

Основною проблемою щодо забезпечення відтворення еколого-виробничої системи Одеської області автором виявлено значний рівень техногенного навантаження на екологічний потенціал Одеської області, та виснаження екологічної складової еколого-виробничої системи, на що вказує зниження за усіма субрегіонами області рівня її відтворення. Відповідно до отриманих результатів, автором обґрунтовується необхідність активізації екологічної політики в регіоні, зміна стратегічних орієнтирів регіонального розвитку у напрямку врахування екологічних пріоритетів.

У третьому розділі «Формування механізму управління відтворенням регіональної еколого-виробничої системи» запропоновано стратегічні орієнтири забезпечення відтворювальних процесів регіональної еколого-виробничої системи, удосконалено методи оцінки відтворення трудового потенціалу регіону та розроблено модель управління відтворенням регіональної еколого-виробничої системи.

Основним стратегічним орієнтиром забезпечення відтворювальних процесів регіональної еколого-виробничої систем у роботі обґрунтоване досягнення балансу між екологією та виробництвом. Оскільки розвиток Одеської області знаходиться у площині її значимості як приморського регіону, пріоритетними напрямками її розвитку є: налагодження міжнародної співпраці (інтеграція у міжнародну спільноту; міжнародні та транскордонні комунікації); економічне оновлення регіону (морегосподарський комплекс, агропромисловий комплекс, промисловий комплекс); досягнення високої якості життя населення (якість життєзабезпечення та виробництва, безпечне навколишнє середовище, збереження та відтворення природних ресурсів). Обґрунтовано елементи механізму відтворення регіональної еколого-виробничої системи, якими є: напрями відтворення; важелі відтворення, правове регулювання відтворювальних процесів та управлінський супровід реалізації цього процесу. Головною метою управлінського супроводу є функціональне забезпечення вирішення комплексу проблем, пов'язаних з життєдіяльністю населення та екологічною ситуацією території.

У роботі обґрунтована роль людського фактору у відтворенні регіональної еколого-виробничої системи, що зумовлено становленням нового типу суспільства, у розвитку якого важливе місце займає людина як його найвища цінність. Рівень людського капіталу та швидкість його відтворення особливо важливі для рівня та темпів розвитку РЕВС. При цьому головне завдання регіональних органів управління - створити найсприятливіші умови успішної реалізації якостей та здібностей населення регіону. У вирішені даного завдання важливе місце займають методи моделювання відтворювальних процесів людського капіталу РЕВС, серед яких у роботі запропоновано та апробовано: порівняльний метод розрахунків проектних оцінок чисельності населення регіону, метод екстраполяції за математичними функціями («поліноміальними кривими»), методи, що ґрунтуються на наявності кореляційних зв'язків (парний та множинний регресійний аналіз).

В умовах всеохоплюючої кризи наша країна вкотре опинилась перед вибором моделі подальшого розвитку. Сукупність одних поточних проблем змінюється іншими, при чому управлінський супровід їх вирішення носить, як правило, спонтанний характер боротьби із наслідками, в той час, як акцент повинен ставитись на активізації превентивних заходів та формуванні стратегічного бачення їх подолання. Економічні та соціальні проблеми при цьому змагаються у пріоритетності при ухваленні управлінських рішень. Екологічні ж проблеми, які носять стратегічний характер, залишаються поза увагою інституційних структур, набуваючи загрозливого для планети характеру. У зв'язку з цим, автором обґрунтовується доцільність формування виваженої моделі відтворення еколого-виробничого потенціалу регіонів з позиції реалізації стратегічного курсу забезпечення сталого розвитку суспільних формацій. Модель відтворення еколого-виробничих систем саме на регіональному рівні, де враховуватимуться можливості та інтереси відповідної території, а основою формування якої будуть глобальні принципи збереження довкілля, у роботі приймаються як найбільш реальні та прийнятні для реалізації.

У роботі доведено, що оскільки наслідки втручання людини у природне середовище, як правило, позначаються в майбутньому, то прогнозування розвитку еколого-виробничих систем в регіоні є невід'ємною частиною управлінського супроводу відтворювальних процесів. При формуванні моделі управління відтворенням регіональної еколого-виробничої системи автором пропонується використання диференціальних розрахунків на прикладі субрегіонів Одеської області. Систему рівнянь, що описує стан (процес відтворення) регіональної еколого-виробничої системи, побудовано із використанням елементів граничного аналізу, за яким характеризується стан об'єкта (субрегіон) не як статичне явище, а як процес відтворення, тобто динамічне явище. При цьому функція відтворення описує процес зміни об'єкта в часі (як трендова модель), похідна від якої характеризуватиме швидкість зміни цього об'єкта у часі, а друга похідна - інтенсивність зміни. Дослідження швидкості та інтенсивності відтворення еколого-виробничої системи субрегіонів Одеської області наведені у табл. 1. З якої видно, що кожному субрегіоні відповідає певна тенденція відтворювального процесу. Позитивна тенденція характеризує збільшення показників рівня відтворення з визначеною інтенсивністю, стабільна - незмінні показники рівня відтворення, а негативній тенденції притаманні показники, які мають тенденцію до зниження.

Автором обґрунтовано, що відтворювальний підхід до управління еколого-виробничим розвитком регіону вимагає визначення взаємозв'язку та взаємозалежностей між усіма елементами регіональної еколого-виробничої системи, які забезпечують ефективний розвиток економіки, покращення життєвого рівня населення та стабільний стан навколишнього середовища.

Запропонована у роботі комплексна характеристика відтворювального процесу субрегіонів Одеської області дозволяє, враховуючи визначену тенденцію відтворювального процесу, запроваджувати: узгодження інтересів соціальної, екологічної та економічної сфери регіону для збалансування потреб нинішнього і майбутнього поколінь; пріоритет екологічного фактору в кожному секторі економіки через екологізацію виробництва, розвиток екологічних послуг та формування екологічного сектора споживання; залежність економічної ефективності від екологічної безпеки в діяльності господарюючих суб'єктів всіх рівнів.

Головним інструментом покращення відтворювального процесу в регіоні є управлінський супровід, через який здійснюється координація та узгодження взаємозв'язків, інтеграція всіх компонентів РЕВС та забезпечується розвиток системи загалом, використовуючи матеріальні, фінансові й організаційні інструменти.

Таблиця 1

Комплексна характеристика відтворювального процесу субрегіонів Одеської області

Напрям оцінки	Субрегіони Одеської області	Динаміка розвитку	Узагальнена характеристика відтворювального процесу
		2008 р.	2012 р.
		Індекс відтворення (фактичний)	Тенденція зміни показника	Індекс відтворення (пргнозний)	Тенденція зміни показника
Економічний	Північний	0,40	збільшується з інтенсивністю 0,0022	0,44	продовжує збільшуватися з інтенсивністю 0,0022	позитивна тенденція
	Степовий	0,39	зменшується з інтенсивністю 0,0002	0,37	продовжує зменшуватися з інтенсивністю 0,0002	негативна тенденція
	Задністровський	0,39	зменшується, але зменшення уповільнюється з інтенсивністю 0,0014	0,35	зменшується, але зменшення уповільнюється з інтенсивністю 0,0014	негативна тенденція
	Придунайський	0,39	зменшується, але зменшення уповільнюється з інтенсивністю 0,0038	0,37	зменшується, але зменшення уповільнюється з інтенсивністю 0,0038	негативна тенденція
	Приміський	0,43	збільшується з інтенсивністю 0,0034	0,52	продовжує збільшуватися з інтенсивністю 0,0034	позитивна тенденція
Соціальний	Північний	0,63	зменшується до 0,59, потім збільшується з інтенсивністю 0,0036	0,63	продовжує збільшуватися з інтенсивністю 0,0036	стабільна тенденція з періодами ризику
	Степовий	0,67	зменшується у 2009 році до 0,66 потім збільшується з інтенсивністю 0,0024	0,69	продовжує збільшуватися з інтенсивністю 0,0024	позитивна тенденція
	Задністровський	0,70	зменшується у 2009 році до 0,69 потім збільшується з інтенсивністю 0,0012	0,70	продовжує збільшуватися з інтенсивністю 0,0012	стабільна тенденція з періодами ризику
	Придунайський	0,71	зменшується, але зменшення уповільнюється з інтенсивністю 0,0008	0,68	зменшується, але зменшення уповільнюється з інтенсивністю 0,0008	негативна тенденція
	Приміський	0,85	збільшується, але збільшення уповільнюється з інтенсивністю 0,0018	0,90	збільшується, але збільшення уповільнюється з інтенсивністю 0,0018	позитивна тенденція
Екологічний	Північний	0,70	зменшується з інтенсивністю 0,00049	0,69	продовжує зменшуватися з інтенсивністю 0,00044	негативна тенденція
	Степовий	0,82	зменшується з інтенсивністю 0,0011	0,60	продовжує зменшуватися з інтенсивністю 0,00099	негативна тенденція
	Задністровський	0,67	зменшується з інтенсивністю 0,00049	0,53	продовжує зменшуватися з інтенсивністю 0,00044	негативна тенденція
	Придунайський	0,45	зменшується з інтенсивністю 0,0017	0,29	продовжує зменшуватися з інтенсивністю 0,0013	негативна тенденція
	Приміський	0,71	зменшується з інтенсивністю 0,0013	0,49	продовжує зменшуватися з інтенсивністю 0,0011	негативна тенденція

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі проведене теоретичне узагальнення та подано нове бачення вирішення наукової задачi - розробки механізму управління відтворенням регіональної еколого-виробничої системи. Результати проведеного дисертаційного дослідження дозволяють зробити наступні висновки та сформулювати рекомендації, які характеризуються науковою новизною i мають теоретико-методологічне та науково-практичне значення:

1. Визначено, що регіональна еколого-виробнича система є відкритою багаторівневої динамічною цілісністю зі складною структурою і взаємозв'язками між підсистемами (екологічною та виробничою), яка знаходить втілення у відповідних просторових процесах, де відбувається взаємодія та взаємозв'язок суб'єктів виробництва між собою та з елементами природного середовища, результатом чого, з одного боку, є створення матеріальних благ, а з іншого - системні еколого-виробничі суперечності. Виділено ознаки, притаманні РЕВС у відтворювальних процесах регіону: соціальна спрямованість; внутрішня суперечливість; пріоритетність; ієрархічність; інституціональність; синергетичність; комплексність; структурованість.

2. Обґрунтовано, що механізм відтворення РЕВС ґрунтується на концепції коеволюції суспільства та природи, при якій узгодження еколого-виробничих протиріч є однією із пріоритетних напрямків забезпечення сталого розвитку регіону. Відтворювальний процес регіональної еколого-виробничої системи при цьому розглядається як сукупність самостійних, і разом з тим взаємопов'язаних між собою природних, виробничих, соціальних відносин, які регулюються інституціональним середовищем. Виділено зовнішній і внутрішній економічний простір відтворення РЕВС.

3. З'ясовано значення управлінського супроводу у відтворювальних процесах РЕВС. Доведено, що управлінський супровід є ключовою ланкою, що через систему відповідних методів, прийомів та рішень реалізує основну мету відтворення регіональної еколого-виробничої системи - узгодження еколого-виробничих суперечностей з метою покращення якості життя населення.

4. Визначено фактори відтворення регіональної еколого-виробничої системи, дія яких спрямована на реалізацію потенціалу регіону, забезпечення збалансованості і внутрірегіональної пропорційності між елементами регіональної еколого-виробничої системи, забезпечення її конкурентоспроможності. До системи таких чинників у роботі віднесено: виділено людський, правовий, інформаційний, інноваційний, інституціональний, інфраструктурний, природно-ресурсний, просторовий, політичний чинники, чинники екологічної свідомості та екологізації виробництва. Усі наведені чинники є взаємопов'язаними та інтегрованими у єдину систему.

5. Розроблено механізм управління відтворенням регіональної еколого-виробничої системи, елементами якого є: оцінка наявного стану регіональної еколого-виробничої системи, вибір пріоритетів відтворення регіональної еколого-виробничої системи, вибір функцій та методів управління відтворенням регіональної еколого-виробничої системи, інституціональне забезпечення реалізації механізму відтворення регіональної еколого-виробничої системи.

6. Обґрунтовано, що реалізація механізму управління відтворенням регіональної еколого-виробничої системи потребує відповідного інституціонального забезпечення. Запропоновано схему реалізації функцій інститутів та схему інституціонального механізму відтворення РЕВС. Встановлено, що головним інститутом є регіональний ринок, який має координаційну, перерозподільчу, трансакційну, компенсаційну функції.

7. Обґрунтовано стратегічні орієнтири відтворювальних процесів регіональної еколого-виробничої системи відповідно до специфічних особливостей розвитку регіону та стану РЕВС. Визначено основні елементи відтворювального процесу РЕВС, якими є: напрями відтворення, важелі відтворення (стимулюючі та стримуючі), правове регулювання відтворювальних процесів РЕВС, управлінський супровід відтворювального процесу РЕВС.

8. Визначено, що людський капітал регіону являє собою особливий ресурс і за своїми функціями є активною частиною продуктивних сил регіональної еколого-виробничої системи. У роботі запропоновані методи оцінки відтворення людського капіталу з використанням математичних функцій.

9. Обґрунтовано, що прогнозування розвитку еколого-виробничих систем в регіоні є невід'ємною частиною управлінського супроводу відтворювальних процесів. Моделювання процесу управління відтворенням регіональної еколого-виробничої системи при цьому базується на використанні диференціальних розрахунків з елементами граничного аналізу, за яким функція управління описує процес швидкості та інтенсивності відтворення еколого-виробничої системи в часі.

10. Обґрунтовано, що відтворювальний підхід до управління еколого-виробничим розвитком регіону вимагає визначення взаємозв'язку та взаємозалежностей між усіма елементами регіональної еколого-виробничої системи, що стає основою формування інтегрованої схеми управління відтворенням регіональної еколого-виробничої системи, управлінський супровід якої оптимізує взаємозв'язок факторів та забезпечує інтеграцію всіх компонентів РЕВС, їх узгоджену дію.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Логвіновська С.І. Економічна ефективність еколого-економічних витрат / Логвіновська С.І., Семенов О.В. // Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. пр. Одеса: ОДЕУ, 2002. Вип. 12. С. 3538 (Особистий внесок автора - визначено проблеми у взаємовідносинах екології та економіки). (0,3д.а.).

2. Логвіновська С.І. Місцеві бюджети у формуванні економічного потенціалу регіону / Логвіновська С.І. // Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. пр. Одеса: ОДЕУ, 2007. Вип. 29. С. 114118 (0,4 д.а.).

3. Логвіновська С.І. Модельне перетворення регіональної еколого-виробничої системи / Логвіновська С.І. // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки: Випуск 23 (III ч.). - Черкаси: ЧДТУ, 2009. - С.155 - 160. (0,4 д.а.).

4. Логвіновська С.І. Людський потенціал - основа відтворювального процесу регіональної еколого-виробничої системи / Логвіновська С.І. // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки: Випуск 25 (II ч.). - Черкаси: ЧДТУ, 2009. - С.112 - 116. (0,3 д.а.).

5. Логвіновська С.І. Методичний підхід оцінювання виробничого потенціалу регіону / Логвіновська С.І. // Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. пр. Одеса: ОДЕУ, 2009. Вип. №36 . С. 279 - 283 (0,4 д.а.).

6. Логвіновська С.І. Використання потенціалу Одеської області в період трансформації економіки / Логвіновська С.І. // Формування ринкових відносин в Україні. Зб. наук. пр.. - Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України.- Київ, 2009. - №12(103). - С.176 - 180. (0,4 д.а.).

7. Логвіновська С.І. Створення механізму управління відтворенням еколого-виробничої системи для забезпечення сталого розвитку / Логвіновська С.І. // Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. пр. Одеса: ОДЕУ, 2010. Вип. 36. С. 182 - 186. (0,4 д.а.).

Тези доповідей та матеріали конференцій

8. Логвіновська С.І. Конкурентоспроможність галузей економіки Одеського регіону / Логвіновська С.І., Семенов В.Ф. - II Міжнародна (VI Всеукраїнська) науково-практична конференція для молодих вчених та аспірантів «Маркетинг у сферах і галузях економіки регіону» в м. Чернівці, 13-14 квітня 2007р. - С.64-67. (Особистий внесок автора - визначено конкурентні позиції Одеської області за допомогою СВОТ- аналізу регіональної економічної ситуації). (0,2 д.а.)

9. Логвіновська С.І. Субсидіарність у взаємозв'язках центру і регіонів як фактор сталого розвитку України / Семенов В.Ф., Логвіновська С.І. IX Міжнародна науково-практична конференція «Регіональні проблеми України: географічний аналіз та пошук шляхів вирішення» в м. Херсон, 12-15 вересня 2007р. - С. 243 - 246. (Особистий внесок автора - питання адміністративної реформи, яка сприятиме взаємовідносинам центру і регіонів). (0,2 д.а.)

10. Логвіновська С.І. Методичний підхід керування регіональними економічними процесами в регіоні / Логвіновська С.І. - Науково-практична конференція Національної академії природоохоронного та курортного будівництва «Економіка та управління» в м. Сімферополь, 14 - 16 квітня 2008р. - С.53- 58. ( 0,3 д.а.)

11. Логвіновська С.І. Управління якістю економічного зростання регіону / Логвіновська С.І. - Міжнародна наукова конференція «Актуальні проблеми розвитку економіки в умовах міжнародної інтеграції» в м. Одеса 25-26 вересня 2008 р. Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. пр. Одеса: ОДЕУ, 2008. Вип. 33. С. 302307. (0,2 д.а.).

12. Логвіновська С.І. Відтворювальні процеси в еколого-виробничій системі Одеської області та їх діагностика / Логвіновська С.І. Міжнародна науково-практична конференція «Регіональний розвиток України: проблеми та перспективи» в м. Київ, 26 листопада 2009. - с С.395 - 398. (0,2 д.а.)

13. Логвіновська С.І. Відтворення людського потенціалу регіональної еколого-виробничої системи в процесі сталого розвитку / Логвіновська С.І. - X Міжнародна науково-практична конференція «Теорія і практика сучасної економіки» в м. Черкаси, 14-16 жовтня 2009. - С.116 - 118. (0,2 д.а).

Інші видання:

14. Логвіновська С.І. Екологізація економіки регіону [Навчальний посібник] / Семенов В.Ф. - Одеса: Оптимум, - 2003. - 238с. (14,9 д.а.). - С.82-94. (Особистий внесок здобувача - розроблено систему показників екологічного виробництва - 0,6 д.а.).

15. Логвіновська С.І. Екологічний менеджмент [Навчальний посібник] / за ред. Семенова В.Ф. Михайлюк О.Л. - Київ: «Центр навчальної літератури», 2004 р. - 407 с. (25,5 д.а). - С.215-231 (Особистий внесок здобувача - запропонована екологічна оцінка господарських рішень - 0,7 д.а.).

16. Логвіновська С.І. Регіональна економіка: [Навчальний посібник] / Семенов В.Ф. - Київ: «МП Леся», 2008. - 596 с. (30,6 д.а.). - С.520 - 541 (Особистий внесок здобувача - запропоновано економічний механізм природокористування та охорони навколишнього середовища - 1,0 д.а.).

17. Логвіновська С.І. Регіональна економіка [Навчальний посібник] / за ред.. В.Ф.Семенова. - Київ: «МП Леся», 2009. - 708 с. (36,2 д.а.). - С. 519 - 539 (Особистий внесок здобувача - визначено фактори сталого розвитку продуктивних сил України - 1,0 д.а.).

АНОТАЦІЯ

Логвіновська С.І. Механізм управління відтворенням регіональної еколого-виробничої системи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 - розвиток продуктивних сил і регіональна економіка - Луцький національний технічний університет МОН України, Луцьк, 2010.

Дисертаційна робота спрямована на обґрунтування теоретичних, методичних та прикладних засад вирiшення наукової задачi - розробки механізму управління відтворенням регіональної еколого-виробничої системи.

Теоретико-методологічний рівень дослідження дозволив виділити основні підходи та сформувати логічні схеми розкриття сутності основних категорій та понять, визначити концептуальні засади відтворення регіональної еколого-виробничої системи, розкрити сутність та складові механізму управління відтворенням еколого-виробничої системи регіонального рівня на основі застосування системного підходу з виділенням його складових та елементів. Аналітичний рівень дав змогу встановити основні тенденції розвитку еколого-виробничої системи на прикладі субрегіонів Одеської області, дослідити особливості функціонування регіональної еколого-виробничої системи. Проектний рівень забезпечив визначення стратегічних орієнтирів відтворювальних процесів регіональної еколого-виробничої системи відповідно до специфічних особливостей розвитку регіону та стану РЕВС, розробку теоретико-методичних засад формування моделі відтворення регіональної еколого-виробничої системи та обґрунтування інтегрованої схеми управління відтворенням регіональної еколого-виробничої системи, управлінський супровід якої забезпечує інтеграцію всіх компонентів РЕВС.

Ключові слова: еколого-виробнича система, управлінський супровід, механізм управління, механізм відтворення, регіон, сталий розвиток.

Логвиновская С.И. Механизм управления воспроизводством региональной эколого-производственной системы. - Рукопись.

Диссертация на получение ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.05 - развитие производительных сил и региональная экономика- Луцкий государственный технический университет МОН Украины, Луцк,2010.

Диссертационная работа направлена на обоснование теоретических, методических и прикладных основ решения научной задачи - разработки механизма управления воспроизводством региональной эколого-производственной системы. В первом разделе «Теоретические основы механизма управления воспроизводством региональной эколого-производственной системы» рассмотрены теоретические основы исследования региональной эколого-производственной системы в контексте воспроизводственных процессов, выявлены факторы воспроизводства региональной эколого-производственной системы, сформированы концептуальные основы механизма управления воспроизводством региональной эколого-производственной системы. Всесторонний анализ результатов осуществляемых социально-экономических преобразований показывает, что причины возникновения и обострение многих проблем нужно искать в отсутствии оптимальной модели территориальной организации продуктивных сил региона. Такой моделью, в работе выделено, региональную эколого-производственную систему, т.е. систему взаимодействия экологии и производства, которая выражается в соответствующих пространственных процессах. Раскрывая сущность региональной эколого-производственной системы, определено, что она является открытой системой, которую можно рассматривать как многоуровневую динамическую целостность со сложной структурой и взаимосвязями между подсистемами и элементами. Она возникает в процессе воспроизводства эколого-производственных отношений и нацелена на устранение эколого-производственных противоречий, которые возникают в процессе производства, распределения, обмена и потребления материальных благ. Для обеспечения воспроизводства региональной эколого-производственной системы в работе доказана необходимость определения следующих факторов: человеческого, правового, информационного, инновационного, институционального, инфраструктурного, природно-ресурсного, пространственного, политического, факторов экологической культуры и экологизации производства. Доказано, что обязательным для воспроизводства региональной эколого-производственной системы является присутствие управленческого сопровождения, которое реализуется через систему методов, приемов и решений относительно рационального использования природного потенциала и экономической эффективности хозяйствования.

...