Механізм управління ризиками підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Механізм управління ризиками підприємства

08.00.04 - Економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Тюленєва Юлія Валеріївна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економіки і підприємництва Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, професор Круш Петро Васильович, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», завідувач кафедри економіки і підприємництва.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Михайлова Любов Іванівна, Сумський національний аграрний університет, завідувач кафедри менеджменту ЗЕД;

кандидат економічних наук, доцент Голованенко Микола Васильович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри теоретичної та прикладної економіки.

Захист відбудеться «9» червня 2010 р. о 14⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.002.23 Національного технічного університету України «КПІ» за адресою: 03056, м. Київ, пр. Перемоги, 37, корпус № 1, ауд. 163.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» за адресою: 03056, м. Київ, пр. Перемоги, 37.

Автореферат розісланий «06» травня 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, доцент Зозульов О.В.

АНОТАЦІЯ

Тюленєва Ю.В. Механізм управління ризиками підприємства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності), Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Київ, 2010.

Дисертація присвячена розробці та впровадженню механізму управління ризиками підприємства. Запропоновано й науково обґрунтовано складові механізму управління ризиками підприємства: правову, управлінську та організаційну. Автор дослідила особливості застосування механізму управління ризиками підприємств різних за формою власності та розміром, виявила наявні недоліки основних складових механізму і спробували їх ліквідувати за рахунок впровадження системного підходу.

Запропоновано підхід до виявлення ризиків підприємства, в основі якого лежать характеристики підприємства (галузь, форма власності, розмір), методику вибору методів управління ризиками підприємства, класифікацію ризиків залежно від джерела їх виникнення та можливості прогнозування. Процес ідентифікації ризиків запропоновано реалізовувати у формі побудови карт ризиків, що сприяє прийняттю більш ефективних рішень та формуванню банку даних щодо врахування процесів розвитку підприємства.

Ключові слова: ризики підприємства, механізм управління ризиками підприємства, карта ризиків, підхід до виявлення ризиків підприємства, модель вибору методів управління.

управління ризик правовий власність

АННОТАЦИЯ

Тюленева Ю. В. Механизм управления рисками предприятия. - Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности), Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт», Киев, 2010.

Диссертация посвящена разработке и внедрению механизма управления рисками предприятия. В работе раскрыто экономическую сущность категории «риск предприятия»; рассмотрено научные подходы к определению рисков и их характеристик. Показано роль риска в деятельности предприятия, что подчеркнуло необходимость комплексного управления рисками предприятия. В работе проанализированы методики количественного анализа и управления рисками.

Проанализированы факторы возникновения рисков предприятия и обнаружено, что их систематизация осуществляется не только на основе источников появления, но и способности предпринимателя влиять на них. Такое деление факторов обеспечивает определение рисков, характерных источнику их возникновения, определения способности спрогнозировать их и управлять ими.

Предложено классификацию рисков предприятия осуществлять на основании источника их возникновения (внешней и внутренней среды) с сочетанием возможности их прогнозирования. Данный подход даст возможность учесть непрогнозированные риски в деятельности предприятия, а также целенаправленно использовать методы упреждения рисков в источниках их порождения.

В работе применен подход к определению рисков, в основе которого лежит выявление рисков в трех разных плоскостях. Такими плоскостями являются отраслевой признак предприятия; форма собственности предприятия (государственное или частное), размер (малое, среднее или большое) предприятия.

Использование такого подхода сориентировано на сочетание и усиление взаимосвязей между отдельными элементами среды предприятия; и возможностью сформировать организационные основы механизма управления рисками предприятия. Предложенный подход необходим для определения портфеля рисков предприятия и разработки соответствующей системы мероприятий по управлению ими.

Рассмотрена система подходов к сущности механизма управления рисками предприятия, проанализированы его проявления в деятельности отечественных предприятий, особенности управления рисками предприятий в Украине, определенно причинно-следственные связки возникновения рисков в зависимости от отраслевой принадлежности, формы собственности и размера предприятия. Наличие таких связей подчеркнуло необходимость выявления рисков с указанных ранее позициях.

Предложено и научно обосновано системный подход к формированию механизма управления рисками, за счет объединения его составляющих: правовой, управленческой и организационной. Усовершенствовано управленческую составляющую привлечением организационной части структуры управления предприятием к процессу управления рисками; правовую составляющую внедрением стандарта с управления рисками в деятельность предприятия; организационную составляющую за счет разработки реализации процесса управления рисками предприятия. Определена экономическая эффективность внедрения обозначенных мер.

Предложены основы совершенствования идентификации рисков предприятия за счет указанной методики и фиксирования полученных данных в виде карты рисков. В основу карты рисков заложена их классификация предложенная автором.

Усовершенствованно методику выбора методов управления рисками на основе трехмерной модели, которая одновременно совмещает экономическое содержание методов управления рисками, их ценность в процессе решения рисков и компетентность исполнителей при применении методов на практике.

Предложены внутренние модели определения эффективности мероприятий и методика комплексной экономической эффективности механизма. Комплексная оценка эффективности предложенных мероприятий заключается в определении общего эффекта от их внедрения (разница полученного дохода от работы механизма и его простоя с учетом стоимости самого механизма); влиянию на стабильность показателей рентабельности предприятия и стоимости его активов.

Автор исследовала особенности применения механизма для предприятий разных по форме собственности и размера, обнаружила имеющиеся недостатки основных составляющих механизма и попробовала их ликвидировать за счет усовершенствования основных его составляющих.

Ключевые слова: риски предприятия, механизм управления рисками предприятия, карта рисков, подход к выявлению рисков предприятия, модель выбора методов управления.

SUMMARY

Tiulenieva Iu.V. The mechanism of enterprise risk management. - Manuscript.

Dissertation for getting a scientific degree of the candidate of economic sciences in 08.00.04 speciality - economics and management of enterprises (by the kind of economical activity). National Technical University of Ukraine «Kiev Politechnik Institute», Kiev, 2010.

Dissertation is devoted to developing and implementing the mechanism of enterprise risk management. Scientifically grounded basic principles of the mechanism of enterprise risk management: legal, managerial and organizational. The author has investigated features of application of the enterprise risk management of different ownership and size; deficiencies identified key components of the mechanism and try to eliminate them by implementing a systematic approach.

An approach to identifying enterprise risks, which is based on identifying risk characteristics for enterprise (sector, ownership, size) method of choice of enterprise risk management, risk classification depending on their source of origin and predictability. The process of risk identification offered to realize by the form of card of risks.

Keywords: entreprise risks, mechanism of management of enterprise risks, card of risks, approach of exposure of enterprise risks, model of choice of management methods.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Невизначеність та нестабільність економічного середовища впливають на становлення й функціонування підприємства. Саме зазначенні процеси, спричиняючи виникнення ризиків у діяльності підприємств, становлять певну загрозу їх існуванню, та безперечно зумовлюють необхідність управління ними. Отже, діяльність підприємств відбувається в умовах ризикової ситуації, якою потрібно управляти.

Ризики за своєю економічною природою є однією з умов функціонування підприємства і можуть розглядатися як фактор регулювання його діяльності. Види ризиків і масштаби економічної діяльності формують передумови становлення різних за розміром підприємств. Дослідження ризиків у діяльності підприємства залежно від форми власності, що є результатом прояву дії зовнішнього середовища на підприємство, відіграють активну роль у становленні процесу управління ризиками. Таким чином, виникає необхідність наукових розробок та рекомендацій щодо управління ризиками підприємства з урахуванням умов і масштабів господарювання.

Питання ризиків у підприємництві та підприємницькій діяльності, проблеми управління ризиками розглядаються у фундаментальних роботах Р. Кантильона, Ф.Х. Найта, А. Сміта, І.Г. Тюнена. Серед сучасних зарубіжних економістів, зокрема російських, що досліджують проблему ризику у підприємництві, є Р. Баззел, Т. Бачкаї, Т. Марковиц, П. Мюллер, У. Шарп, А.П. Альгін, І.Т. Балабанов, В.П. Буянов, Г.Б. Клейнер, Т.С. Клебанов, В.С. Романов. Визначення ризику та характеристика методів управління ним знайшли відображення і в роботах українських економістів: В. Андрійчука, В.В. Вітлінського, П.І. Верченко, С.І. Наконечного, Г.І. Великоіваненка, Н.М. Внукової, О.А. Войни, Н.І. Машини, М.С. Клапківа, А.О. Сігайова, М.В. Голованенка, Л.І. Михайлової, Д.М. Стеченка та інших.

Водночас економічній науці та практиці недостатньо розроблений механізм врахування ризиків підприємства та управління ними. Ефективний інструментарій врахування всіх вірогідних ризиків у діяльності підприємства та відповідної системи заходів з реагування на них є необхідною умовою практичної діяльності. Розробка механізму врахування ризиків підприємства може наблизити його до майже безризикового функціонування та прибуткової діяльності.

Удосконалення механізму управління ризиками підприємства із врахуванням їх видів і особливостей є досить назрілою проблемою в нинішніх ринкових умовах.

Актуальність проблеми управління ризиками підприємства, розробка механізму управління ними, недостатнє теоретичне, методологічне й практичне опрацювання в єдності, об'єктивна необхідність цілісної наукової розробки окресленої проблеми з урахуванням специфіки української економіки визначили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основні положення дисертації було використано в наукових роботах, які виконувала кафедра економіки і підприємництва Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» за договорами «Розвиток підприємництва як фактор росту національної економіки» (номер держреєстрації 0107U002277), «Підприємництво як чинник розвитку інноваційно-інвестиційної моделі економіки України» (номер держреєстрації 0108U009338), «Сучасні проблеми функціонування та розвитку підприємств в України» (номер держреєстрації 0109U008920), «Управління підприємствами та шляхи підвищення ефективності їх діяльності» (номер держреєстрації 0109U008919) (довідка № 214 від 30 грудня 2009 р.), міжнародним проектом «Fostering Regional Innovation and Development through Anchors and Networks: A Cross Regional Comparison in an Evolving. International Context» (Grant agreement no.: 225546) (довідка № 215 від 30 грудня 2009 р.). У вказаних роботах усі завдання щодо обраних об'єкта та предмета дослідження вирішено автором особисто.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є дослідження процесу управління ризиками підприємства, розробка та обґрунтування рекомендацій щодо формування механізму управління ризиками підприємства із врахуванням форми власності та його розміру.

Відповідно до зазначеної мети вирішуються такі завдання:

– розглянути сутність економічних категорій «ризик підприємства», «управління ризиками підприємства» та «механізм управління ризиками підприємства»;

– удосконалити класифікацію ризиків підприємства на основі синтезу за ознакою джерела виникнення та суб'єктивно-об'єктивного підходів;

– обґрунтувати наукові підходи до ідентифікації ризиків підприємства та методів їх аналізу;

– сформувати механізм, який врахує специфічні ризики підприємства залежно від форми власності (державних та приватних підприємств), розміру (малих, середніх та великих підприємств);

– визначити склад експертної ради з ідентифікації та управління ризиками підприємства шляхом формування критеріїв, характеристик його членів;

– визначити основні критерії вибору заходів з управління ризиками підприємства з метою підвищення ефективності підприємницької діяльності;

– запропонувати механізм управління ризиками для підприємств України різної галузевої належності, різних форм власності та розміру.

Об'єктом дослідження є процес управління ризиками підприємств.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних засад формування механізму управління ризиками підприємства з урахуванням його форми власності, розміру та особливостей вітчизняних умов господарювання.

Методи дослідження. Теоретико-методологічну основу роботи складає система загальнонаукових і спеціальних методів, а саме методи порівняння з метою виявлення слабких та сильних сторін класифікаційних схем, методів оцінювання ризиків та управління ними, зіставлення точок зору вчених-науковців на наявність різновидів ризиків підприємства (характерних діяльності підприємств машинобудівельної галузі) з баченням управлінців-практиків з метою виявлення упущених ризиків підприємства; узагальнення статистичних даних діяльності підприємств державної та приватної форми власності, підприємств різних за розміром, а також для галузі машинобудування з метою виявлення особливостей ризиків підприємств; систематизації та класифікації з метою визначення характерних ознак (переваг, недоліків, особливостей застосування) методів оцінювання ризиків підприємств, методів управління ризиками та побудови класифікаційної схеми ризиків підприємства як фундаменту механізму управління його ризиками; декомпозиції при побудові карти ризиків підприємства за рахунок поділу та аналізу сукупності видів його підприємницької діяльності; експертних оцінок під час визначення ризиків підприємства для суб'єктів малого, середнього та великого підприємства галузі машинобудування.

Інформаційною основою роботи стала статистична інформація Державного комітету статистики України, Фонду державного майна України, Міністерства фінансів, результатів діяльності підприємств машинобудівної галузі.

Наукова новизна отриманих результатів. Полягає у розробці теоретико-методичних засад та практичних рекомендацій щодо формування механізму управління ризиками для різних підприємств за формою власності, розміром та формування механізму управління ними були одержанні теоретичні результати, які містять наукову новизну, зокрема:

вперше:

– обґрунтовано механізм управління ризиками підприємства на основі системного підходу, що, на відміну від існуючих, поєднує управлінську, правову та організаційну складові, дає можливість виявити ризики підприємства за трьома аспектами (галузева характеристика, форма власності, розмір), забезпечує формування портфелю ризиків конкретного підприємства та створює засади вдосконалення механізму управління ними;

удосконалено:

– класифікацію ризиків підприємства за ознаками їх виникнення (зовнішні та внутрішні), що, на противагу запропонованим раніше, одночасно поєднує і види ризиків за здатністю їх спрогнозувати, що потрібно для врахування їх особливостей залежно від форми власності та розміру підприємства, орієнтації на вибір ефективних методів їх оцінювання та управління ними;

– методику обґрунтування заходів управління ризиками підприємства, яка порівняно з іншими, ґрунтується на синтезі економічної доцільності методу та його здатності вирішити ризик, що дає можливість компетентним виконавцям обирати ефективні інструменти управління ризиками підприємства;

дістали подальшого розвитку:

– сутність категорій «ризик підприємства», понять «управління ризиками підприємства» та «механізм управління ризиками підприємства», що, на відміну від існуючих бачень, відображає узагальнене та комплексне їх сприйняття, дає можливість обґрунтувати ефективні заходи управління ризиками підприємства;

– процес ідентифікації ризиків підприємства у розрізі їх виявлення та документування у вигляді карти ризиків «Оціночна відомість ризиків підприємства», що потрібно для формування банку даних та на цій основі прийняття більш ефективних рішень з управління ними;

– рекомендації до комплексного формування складу експертної ради з експертів усіх структурних рівнів та напрямів діяльності підприємства за участю фахівців науково-дослідних інститутів з метою зменшення питомої ваги неврахованих ризиків.

Практичне значення отриманих результатів. Отриманні автором результати було апробовано у діяльності підприємств автомобільної промисловості: у філіях АТ «Автомобільна корпорація «УкрАвто» (довідка № 2375-04 від 21 грудня 2009 р.), КП «Київпастранс «Автобусний парк № 5» (довідка № 1474/01 від 31 грудня 2009 р.), ВАТ «КАТП-13054» (довідка № 236 від 23 грудня 2009 р.), ТОВ «МБ-сервіс 1» (довідка № 7 від 15 січня 2010 р.), ТОВ «Прогрес-термінал» (довідка № 3 від 3 лютого 2010 р.), у діяльності підприємства з виробництва та обслуговування комп'ютерної техніки - ТОВ «Лабораторія Поларіс» (довідка № 3347-ОС від 16 грудня 2009 р.), у діяльності підприємства з виробництва гірничошахтного обладнання - ВАТ «Дружківський машинобудівний завод» (довідка № 29-а від 17 березня 2009 р.). Практичні рекомендації було використано Радою по вивченню продуктивних сил України при Національній Академії Наук України як складова частина за темами III-7-06(90) «Економічний простір і динамічний розвиток продуктивних сил України» (державні реєстраційні номери 0106U00519(39), 0106U005264(48)), III-3-05(87) «Дослідження проблем модернізації національного господарства в контексті світових тенденцій сталого розвитку» (державні реєстраційні номери 0106U005193(39), 0106U005261(48)) (довідка № 01-11/265 від 29 квітня 2010 р.). Загальні науково-методичні положення та результати дослідження знайшли відображення у навчальних курсах «Страхування», «Економіка і організація виробництва», «Економічна діагностика підприємств», що викладаються у Національному технічному університеті України «Київському політехнічному інституті» (довідка № 216 від 30 грудня 2009 р.).

Особистий внесок автора. Дисертація є самостійною роботою дисертанта, усі наукові результати, викладені у дисертаційній роботі, автором отриманні особисто у процесі наукового дослідження, з наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано лише ті ідеї і положення, що є результатом особистої роботи автора.

Апробація результатів дисертації. Теоретичні та практичні розробки, що підтвердили актуальність, наукову новизну і практичну значимість виконаних досліджень, доповідались та обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема: в Національному технічному університеті України «КПІ»: «Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління» (20 - 22 квітня 2006 р.; 15 - 18 квітня 2009 р.), «Міжнародне науково-технічне співробітництво» (2006 р.), «Формування та проблеми розвитку підприємництва в Україні» (24 листопада 2006 р.), «Економічна складова сталого розвитку» (26 квітня 2007 р.), «Сучасні проблеми розвитку підприємництва в Україні» (22 - 23 листопада 2007 р.), «Розвиток підприємництва як фактор росту національної економіки» (26 листопада 2008 р.); у Вінницькому університеті: «Розвиток фінансової системи України в умовах ринкових трансформацій» (16 - 17 лютого 2006 р.); закордонних: «Wykszt№ cenie i nauka bez granic - '2005» (Прага, 2005 р.); «Enterprise management: diagnostics, strategy, effectiveness» (Рига, 12 - 13 квітня 2007 р.); «Управління підприємством: діагностика, стратегія, ефективність» (Таллінн, 10 - 11 квітня 2008 р.); «Management and education. Economy» (Бургас, вересень 2008 р.).

Публікації. Основні положення роботи викладені у 32 публікаціях, в тому числі у 11 статтях у фахових виданнях (8 одноосібних), у колективній монографії, у підручнику з грифом МОН, 3 в інших виданнях, 16 друкованих тезах доповідей. Загальний обсяг публікацій, що належать автору, складає 7,72 д. а.

Структура та обсяг роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел обсягом 194 позицій і містить 14 рисунків, 24 таблиць, 5 додатків. Обсяг основного тексту - 170 сторінок комп'ютерного тексту.

Основний зміст роботи

У вступі подано загальну характеристику дисертаційної роботи, обґрунтовано вибір теми та актуальність дослідження, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, методи дослідження, охарактеризовано наукову новизну і практичне значення роботи, наведено дані щодо апробації отриманих результатів та їх опублікування.

У першому розділі «Теоретично-методичні основи управління ризиками у діяльності підприємств» розкрито економічну сутність категорії «ризик підприємства»; розглянуто наукові підходи до визначення ризиків та їх основні риси; визначено, що на процес управління суттєво впливає характер діяльності підприємства, обґрунтовано підхід до виявлення ризиків підприємства та проаналізовано методику їх кількісного оцінювання.

Під час аналізу економічної природи ризику підприємства було визначено функцію досліджень ризику як невід'ємної ознаки діяльності підприємства. Зокрема, визначено необхідність однозначного трактування категорії «ризик підприємства».

У зв'язку з тим, що немає чіткого трактування категорії «ризик підприємства», зроблено автором спробу визначити цю категорію крізь призму наявних трактувань суміжних категорій: «господарський ризик», «підприємницький ризик», «ризик діяльності підприємства» та «економічний ризик». З урахуванням виявлених недоліків цих визначень (розкриття змісту ризику лише через його витратний характер, врахування лише однієї із його сторін: суб'єктивної або об'єктивної) та їх сильних сторін, автором було запропоновано визначення комплексного змісту. Отже, ризик підприємства є економічною категорією, яка відображає результат реалізації обраного рішення у вигляді успіху, невдачі або відхилення від поставленої мети під час виробничо-господарської діяльності підприємства з урахуванням впливу внутрішнього та зовнішнього середовищ.

Таким чином, на виникнення ризиків впливає те середовище, де функціонує підприємство, тобто умови, які можуть викликати або спричиняти їх реалізацію. Іншими словами, це джерела ризику або фактори ризику. Проаналізовано основні фактори виникнення ризиків підприємства та виявлено, що їх систематизація здійснюється не лише на основі джерел появи, але й здатності підприємця впливати на них. Такий поділ факторів забезпечує визначення ризиків, характерних джерелу їх виникнення, визначення здатності спрогнозувати їх та управляти ними.

Дія переважної кількості факторів спричиняє виникнення значного різновиду ризиків, і саме класифікація ризиків поглиблює їх аналіз та можливості врахування у процесі управління ними. На основі аналізу наявних класифікацій ризиків підприємства та врахування груп факторів їх виникнення запропоновано розгорнуту класифікацію ризиків підприємства (рис. 1).

Запропонована класифікація не лише перераховує і системно впорядковує наявні ризики підприємства, але й дає можливість підприємству не упустити окремі їх різновиди під час визначення портфеля ризиків, та є спробою полегшення процесу ідентифікації.

Виникнення ризиків підприємства залежить від дії факторів, а ті, у свою чергу, визначаються середовищем функціонування підприємства та його характерними рисами (галузева приналежність підприємства, відносини власника та підприємства (форма власності), можливості підприємства як матеріальні, так і фінансові, та складність організованості підприємства (розмір підприємства)). Кожна характерна риса позначається на формуванні певних ризиків підприємства. Таким чином, обумовлюється підхід виявлення ризиків підприємства. Під час послідовного аналізу характеристик підприємства з позиції їх можливості продукувати ризики формується портфель ризиків підприємства, тобто, створюються передумови використання синтезованого підходу до виявлення ризиків підприємства, за яким воно розглядається з точки зору галузі, форми власності та розміру.

Вибір саме такої послідовності характеристик обумовлений значенням формування ризиків підприємства та можливостей їх визначення.

Галузева приналежність підприємства розглядається першою, оскільки підприємець, обираючи напрям діяльності, добровільно входить у систему галузевих ризиків, приймає їх на себе та обов'язково враховує їх у своїй діяльності.

Наявна форма власності як підґрунтя виявлення ризиків визначає особливості впливу зовнішнього та внутрішнього середовища на діяльність підприємства, пов'язана з відносинами власника і підприємства, правами та його обов'язками.

Визначення розміру підприємства як третього рівня виявлення його ризиків пов'язане з складністю виокремлення більш характерних ризиків саме малому чи великому підприємству. Цей рівень доповнює раніше виявленні ризики підприємства та дає можливість побачити перспективу впливу на них.

Використання такого підходу зорієнтоване на поєднання і підсилення взаємозв'язків між окремими елементами середовища підприємства; та на можливість формувати організаційні основи механізму управління ризиками підприємства. Запропонований підхід необхідний для визначення портфеля ризиків підприємства та розробки відповідної системи заходів з управління ними.

Автором проаналізовано сутність та значення поняття «управління ризиками підприємства», визначено етапність його реалізації; показано значення етапу кількісного оцінювання ризиків для визначення методів прийняття управлінських рішень відносно ризику. На основі виявлених недоліків методів кількісного оцінювання, автором запропоновано їх поєднувати з метою зменшення розбіжностей у результатах.

Усі засоби та методи управління ризиками підприємства у роботі згруповано за цілями управління ризиками, адже заходи з управління застосовуються для досягнення певної цілі діяльності (рис. 2). Аналіз заходів управління ризиками підприємства виявив зовнішні (законодавство, розробленість методів, переваги та недоліки методів) та внутрішні (можливість оптимального вибору методу управління ризиком підприємства) перешкоди у їх застосуванні.

У другому розділі «Аналіз управління ризиками вітчизняних підприємств» розглянуто систему підходів до сутності механізму управління ризиками підприємства, проаналізовано його прояви у діяльності вітчизняних підприємств, особливості управління ризиками підприємств в Україні, визначено причинно-наслідкові зв'язки виникнення ризиків залежно від галузевої приналежності, форми власності та розміру підприємства.

Автором проаналізовано економічну сутність механізму управління ризиками підприємства та виявлено, що однозначної думки щодо цієї дефініції немає. Така ситуація не сприяє забезпеченню ефективного процесу управління ризиками. На основі синтезу наявних підходів до визначення поняття «механізм управління», введенням структурних елементів, запропоновано визначення поняття «механізм управління ризиками підприємства». У дисертації механізм автором розглядається як сукупність взаємодоповнюючих методів та способів виконання послідовних процесів управління ризиками підприємства елементами організаційної структури управління з урахуванням правових нормативів їх регулювання з метою досягнення поставлених цілей (мінімізації ризиків чи максимізації прибутку).

Виявлено низьку частку підприємств, схильних застосовувати окремі процедури управління ризиками (60 %). Дана теза підтверджується не спроможністю більшості підприємств долати кризові ситуації. Так, якщо в 2007 р. кількість збиткових підприємств 32,5 %, в 2008 р. - 37,2 % від загальної кількості підприємств, то у 2009 р. зросла аж до 41,3 %. Якщо розглядати вартісні значення збитків та прибутків, то маємо ще гіршу картину: у 2007 р. розмір збитків становив 47096, 4 млн. грн., а доходи - 182994,4 млн. грн.; у 2008 р. - 184714,9 млн. грн. порівняно з 193669,1 млн. грн. доходів, а в 2009 р.- 130593,6 млн. грн. порівняно з 99003,7 млн. грн. відповідно.

Проаналізовано основні складові механізму управління ризиками та їх реалізацію у практиці підприємств. Показано, що організаційна складова частково застосовується у підприємницькій практиці.

Управлінська складова (керівний орган) реалізується лише у підприємств зі значними фінансовими можливостями. Правова складова на території України представлена у вигляді сукупності світових стандартів з управління ризиками, власного стандарту в країні немає.

Управління ризиками підприємства має свої особливості в економіках різних країн. Вони пов'язані зі ставленням суб'єктів до підприємництва, до інструментарію, яким керуються, та його форматом, а також із специфікою самого середовища функціонування підприємства, а передусім, з особливостями самих ризиків підприємства. Отже, визначено, що на характер управління ризиками, крім фінансових можливостей підприємства, схильності керівників до ризикованості, впливають також особливості самих ризиків, які виникають у діяльності підприємства.

Автором виявлено та проаналізовано особливості управління ризиками підприємств різних за формою власності та розміром. Державні та приватні підприємства мають різну природу формування ризиків підприємства. Приватні підприємства підпадають під дію ризиків, породжених невизначеністю економічних та інших процесів ринкової економіки. Для них характерні всі ризики підприємства.

Аналіз факторів зовнішнього та внутрішнього середовищ для державних підприємств визначається, передусім, державою. Внутрішнє середовище державних підприємств, а отже, внутрішні ризики, є реакцією на зовнішні фактори у вигляді дій держави та участі в управлінні підприємством.

Державні підприємства у своїх діях обмежені органами виконавчої влади. Але останні створюють умови для уникнення державними підприємствами банкрутства, формують систему управління ризиками. Отже, державні підприємства в управлінні ризиками мають справу з їх сукупною дією, відміною від характерної дії для приватних підприємств.

Проаналізовано особливості управління ризиками з урахуванням ознаки розміру підприємства. Визначено вплив факторів зовнішнього та внутрішнього середовищ малих, середніх і великих підприємств на появу сукупності ризиків. Показано, що малі підприємства концентрують свою увагу на управлінні групою внутрішніх ризиків, великі підприємства - на управлінні зовнішніми ризиками. Слід зазначити, що для малих підприємств визначальними є ризики, адекватні тим видам діяльності, якими вони займаються (галузева специфіка). Для підприємств середніх та великих, відповідно, розширюється спектр видів діяльності, отже, збільшується кількість видів ризиків та вірогідність їх виникнення.

З метою наочності демонстрації запропонованого підходу проаналізовано машинобудівний комплекс, як інструмент впливу на ризики підприємств національної економіки через інтегральний характер його продукції. Зазначена галузь є індикатором стабільності розвитку економіки України. У процесі аналізу виявлено нагальні проблеми галузі, що формують специфічні ризики підприємства галузі автомобільної промисловості.

У третьому розділі «Пріоритетні напрями вдосконалення механізму управління ризиками підприємства» запропоновано основи вдосконалення процесів ідентифікації ризиків підприємства, процесу вибору заходів щодо управління ризиками підприємства з позиції значимості для задоволення потреб (цінності), економічної доцільності (економічна складова) та компетентності виконавців, сформовано механізм управління ризиками підприємства та визначено економічну ефективність зазначених заходів.

Процес ідентифікації ризиків підприємства є визначальним етапом управління ризиками підприємства. Ідентифікацію ризиків підприємства пропонується проводити за рахунок синтезованого підходу до виявлення ризиків та формування карти ризиків підприємства.

В основу запропонованої карти ризиків підприємства закладено класифікацію ризиків підприємства. Максимальна ефективність і дієвість механізму управління ризиками підприємства може бути досягнута лише за умови системного підходу, тому карта ризиків будується шляхом розгляду зовнішніх та внутрішніх ризиків у розрізі кожного виду операції чи напряму діяльності.

Цінність карти ризиків підприємства полягає в тому, що на її основі можна моделювати діяльність підприємства, проводити комплексний пошук внутрішніх резервів з метою підвищення ефективності здійснюваних операцій.

Карта ризиків підприємства у цій роботі будується на основі експертних оцінок, отриманих під час опитування керівників досліджуваних підприємств, зокрема КП «Київпастранс «Автобусний парк № 5», ВАТ «КАТП-13054», ТОВ «МБ-сервіс-1» та ТОВ «Прогрес-термінал», за основними напрямами їх діяльності, враховуючи синтезований підхід до визначення ризиків підприємства. Карту ризиків для ВАТ «КАТП-13054» подану в табл. 1.

Таблиця 1. Карта ризиків діяльності ВАТ «КАТП-13054»

Зовнішні ризики	Внутрішні ризики
Вид	Бали	Вид	Бали
Ринковий	43,0	Зниження фінансових показників	22,5
Системний	41,5
Бізнес-події	38,0	Майновий	19,0
Податковий	35,0	Управлінський	17,0
Ліквідності	32,5	Торговий	13,0
Природно-екологічний	25,5

Джерело: складено за даними опитування працівників ВАТ «КАТП-13054»

Ефективність роботи механізму управління ризиками підприємства залежить від форми власності та розміру, зокрема таких особливостей, як комплексність, відкритість та універсальність, що дає можливість зменшити питому вагу неврахованих ризиків, оперативно реагувати на зміни зовнішнього та внутрішнього середовища, бути зручним у застосуванні на різних рівнях управління підприємством.

На основі теоретичних напрацювань та практичної реалізації визначено складові, компоненти та елементи механізму управління ризиками такі як правова, управлінська й організаційна складові, та встановлено взаємозв'язки між ними. Автором запропоновано реалізацію кожної із зазначених складових механізму.

Правова складова механізму полягає у розробленні документів стосовно управління ризиками підприємства. Введенням у підприємницький вжиток правової основи управління ризиками підприємства визначено запропонованими рекомендаціями формування його стандарту. Такий стандарт повинен враховувати особливості умов господарювання підприємств (залежно від галузі, форми власності та розміру).

Управлінську складову механізму управління ризиками розглянуто як процес реалізації запланованих заходів для підприємств різних за розміром через відмінності у їх можливостях. Переведено процес управління ризиками підприємства з ситуаційного на системне підґрунтя. Запропоновано матричну систему управління ризиками підприємства (формування експертної ради щодо ідентифікації та управління ризиками з експертів усіх структурних рівнів та напрямів діяльності підприємства із залученням фахівців науково-дослідних інститутів). Вибір саме такої форми є оптимальним для започаткування процесу управління ризиками підприємства. Крім того, обрана організаційна структура сприяє оперативному реагуванню на зміни в діяльності підприємства, не потребує додаткових коштів та доцільна у процесі виявлення та оцінювання ризиків.

Запропоновано алгоритм формування організаційної складової механізму у поєднанні етапів реалізації процесу управління ризиками підприємства удосконаленими заходами. Виявлення ризиків пропонується здійснювати з використанням синтезованого підходу, документування - за рахунок карти ризиків підприємства. Оцінювати ризики пропонується на основі експертного методу у поєднанні з методами математичного апарату, орієнтуючись на синергетичний ефект. Математичні методи обираються із сукупності відповідно критеріям (наявність інформаційного забезпечення, апаратного забезпечення).

Автором проведено аналіз підходів до вибору та реалізації заходів з управління ризиками підприємства, систематизовано теоретичні та практичні напрацювання. Визначено тривимірну модель вибору раціонального заходу з управління ризиками підприємства (рис. 3) у вимірниках «значимість для задоволення потреб (цінність заходу) - економічна доцільність (економічна складова заходу) - компетентність суб'єкта реалізації заходу».

Рис.3. Модель вибору заходів з управління ризиками підприємства

Зазначені параметри ґрунтуються на поєднанні практичних напрацювань (досвіду, практичних навичок, інтуїції) з теоретичними розробками з вибору заходів управління ризиками підприємства (вірогідністю настання ризиків, збитків від реалізацій ризиків та знаннях про ці методи).

Раціональним у цій моделі є захід з управління ризиками підприємства у разі збігу трьох максимумів: задоволені потреб, результативності та компетентності управлінця.

Проаналізовано економічну ефективність запропонованого механізму. Запропоновано внутрішні моделі визначення ефективності заходів та методику комплексної економічної ефективності механізму. Комплексна оцінка ефективності запропонованих заходів полягає у визначенні загального ефекту від запроваджених заходів (різниця отриманого доходу від роботи механізму та його простою з урахуванням вартості самого механізму); впливу на стабільність показників рентабельності підприємства та вартості його активів.

Впровадження механізму управління ризиками у діяльність ВАТ «КАТП-13054» дало змогу стабілізувати роботу підприємства. Економічна ефективність від використання механізму у діяльності підприємства виражена у зміні динаміки показника рентабельності, так у діяльності ВАТ «КАТП-13054» відносне зростання становило 2,8 в.п.

Автором обґрунтовано механізм управління ризиками підприємства на основі системного підходу із зазначеними способами та методами виконання його етапів, правові основи регулювання якого закладаються у запропонованому стандарті управління ризиками та реалізація якого покладається на відповідні організаційні елементи підприємств залежно від їх розміру (рис. 4).

ВИСНОВКИ

У дисертації подано теоретичне узагальнення та нове вирішення науково-теоретичної і науково-практичної проблеми - удосконалення механізму управління ризиками підприємства з урахуванням особливостей умов господарювання.

Основні наукові і практичні результати за проведеним дослідженням зводяться до такого:

1. Виявлено взаємозв'язок понять «діяльність підприємства» та «ризик» у економічній теорії. Аналіз теоретичних напрацювань провідних економістів з питань сутності та економічної природи ризику підприємства показали дискусійність науково-понятійного апарату, брак узагальнених трактувань категорій «ризик підприємства», «управління ризиками підприємства» та «механізм управління ризиками підприємства». З метою аргументованого визначення сутності цих понять та формування ефективного механізму вирішення проблем ризику автором розглянуто бачення науковців, які досліджують поставленні проблеми, та на основі узагальнення, модифікації їх бачень розкрито змістовну суть цих категорій.

2. Основу ефективного функціонування механізму управління ризиками підприємства має становити системний підхід, тобто формування ясної та чіткої системи зі стійкими функціональними зв'язками, основою якої є ризик та його характеристики. Аналітичне дослідження факторів породження ризиків підприємства дало можливість розробити їх класифікацію, метою якої є проведення більш достовірної ідентифікації ризиків та визначення основ підходу до їх виявлення.

3. Запропонований підхід виявлення ризиків підприємства ґрунтується на синтезі отриманих даних у процесі дослідження ризиків та можливостей їх виникнення з урахуванням певних умов господарювання. За визначальні умови господарювання обрано особливості форм власності, розміру підприємства та галузь. Такий підхід забезпечує формування портфеля ризиків підприємства з мінімальною часткою їх неврахування. На основі означеного підходу автором пропонується створення механізму управління ризиками.

4. Аналіз стану механізму управління ризиками в діяльності вітчизняних підприємств виявив використання лише часткових функціональних елементів, що підтверджує підвищений ризик їх банкрутств та високий ступінь збиткової діяльності.

Факторний аналіз управління ризиками підприємств різних за формою власності, розмірністю та приналежністю до галузі (у роботі аналізується діяльність підприємств машинобудівного комплексу) визначив особливості ризиків та застосування елементів управління ними. За результатами дослідження встановлено, що ключові групи ризиків для державних підприємств такі, як виробничі, організаційні та майнові ризики, мають суттєву імовірність настання або високий ступінь втрат, і такі, як фінансові та торгові, не впливають на діяльність або мають незначний ступінь прояву). Процес управління ризиками державних підприємств залежить від їх керівних органів. Для приватних підприємств характерний весь спектр ризиків.

Виконані емпіричні дослідження дозволяють стверджувати, що в основі управління ризиками малих підприємств є внутрішні ризики, але причинами їх виникнення, здебільшого, є фактори зовнішнього середовища. Для великих підприємств ситуація протилежна. Наявні особливості ризиків та управління ними підтверджують необхідність застосування синтезованого підходу до їх виявлення.

5. У результаті аналізу механізму управління ризиками встановлено, що його структура складається з організаційної, управлінської та правової складових. Розробка заходів з реалізації цих складових спрямована на забезпечення ефективної роботи механізму. З метою введення у підприємницьку діяльність правової основи управління ризиками відповідно до апробації результатів дослідження на підприємствах галузі надано рекомендації щодо формування стандарту управління ризиками підприємства.

6. Зазначено, що управлінська складова механізму управління ризиками підприємства реалізується використанням матричної структури управління підприємством за участю формування експертної ради, сформованої з експертів різних структурних рівнів та напрямів діяльності підприємства. Залучення експертів до оцінювання та управління відповідними ризиками підприємства ґрунтується на кваліфікаційному порівняні ризику з органом організаційної структури управління підприємством.

7. Удосконалено організаційну складову механізму управління ризиками підприємства визначенням реалізації основних процесів управління: виявлення та оцінювання ризиків підприємства, які реалізуються використанням синтезованого підходу та формуванням карти; вибір заходів з управління ризиками.

8. У роботі пропонується здійснювати вибір заходів з управління ризиками підприємства на основі тривимірної моделі. Така тривимірна модель будується на основі показників: значимість, економічна доцільність та компетентність виконавця. Поєднання цих трьох вимірів дає можливість визначити раціональний метод управління ризиками.

9. Запропоновано системний підхід до формування механізму управління ризиками підприємства шляхом поєднання його складових та характеристик підприємства. Визначено економічну ефективність запропонованих заходів та механізму в комплексі. Економічна ефективність від використання такого механізму у діяльності підприємства виражена у зростанні показника рентабельності (для ВАТ «КАТП-13054» на 2,8 в.п.). Розроблені у роботі підходи, рекомендації та узагальнення можуть стати засобами оперативного визначення класифікаційних ознак та вибору оптимального методу управління ризиками. Такий підхід дає можливість розширити спектр інструментального забезпечення управлінської діяльності та оцінювати економічну ефективність управлінського рішення у часі.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1. Тюленєва Ю.В. Основи механізму управління ризиками підприємницької діяльності / Ю.В. Тюленєва // Проблеми науки: міжгалузевий науково-практичний журнал; наук. ред. В.П. Семиноженко. - Вип. 1. - 2010. - С. 39 - 46.

2. Тюленєва Ю.В. Особливості ризикової діяльності підприємств залежно від форми власності / Ю.В. Тюленєва // Формування ринкових відносин в Україні: зб. наук. праць; наук. ред. І.Г. Манцуров. - К., 2009. - Вип. 9 (100). - С. 76 - 82.

3. Тюленєва Ю.В. Карта ризиків підприємницької діяльності як основа організаційно-економічного механізму управління ризиками / Ю.В. Тюленєва // Формування ринкових відносин в Україні: зб. наук. праць ; наук. ред. І.Г. Манцуров. - К., 2009. - Вип. 5 (96). - С. 84 - 88.

4. Тюленєва Ю.В. Визначення категорії «ризик підприємницької діяльності» як основа ефективної діяльності підприємств / Ю.В. Тюленєва // Економічний вісник НТУУ «КПІ»: зб. наук. праць. - К.: НТУУ «КПІ», 2009. - Вип. 6. - С. 47 - 52.

5. Тюленєва Ю.В. Вплив вступу України в СОТ на формування ризикового середовища підприємств / Ю.В. Тюленєва // Формування ринкових відносин в Україні: зб. наук. праць; наук. ред. І.К. Бондар. - К., 2008. - Вип. 12 (91). - С. 56 - 60.

6. Тюленєва Ю.В. Нормативно-правові акти України з питань управління ризиками підприємницької діяльності / Ю.В. Тюленєва // Економічний вісник НТУУ «КПІ»: зб. наук. праць. - К.: НТУУ «КПІ», 2008. - Вип. 5. - С. 153 - 161.

7. Тюленєва Ю.В. Особливості практичного застосування методів управління ризиками / Ю.В. Тюленєва, О.А. Підлісна // Вісн. Житомирського держ. технолог. ун-ту. - Житомир, 2007. - № 1 (39). - С. 341 - 349.

Особистий внесок здобувача: проаналізовано різновиди та особливості практичної реалізації методів управління ризиками на практиці, перешкоди їх впровадження у діяльність підприємства.

8. Тюленєва Ю.В. Критерії вибору методів управління ризиками / Ю.В. Тюленєва // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. Науково-виробничий журнал. - Запоріжжя: Гуманітарний ун-т «Запорізький інститут державного та муніципального управління», 2007. - № 3. - С. 237 - 241.

9. Тюленєва Ю.В. Основні етапи управління ризиками / Ю.В. Тюленєва // Теоретичні та прикладні питання економіки. Зб. наук. праць ; за заг. ред. проф. Ю.І. Єханурова, А.В. Шегди. - К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2007. - Вип. 14. - С. 270 - 281.

10. Підлісна О.А. Управління ризиками: вибір оптимальних підходів / О.А. Підлісна, Ю.В. Тюленєва // Економічний вісник НТУУ «КПІ»: зб. наук. праць. - К.: НТУУ «КПІ», 2007. - Вип. 4. - С. 343 - 350.

Особистий внесок здобувача: проаналізовано наявні підходи до управління ризиками, запропоновано методику вибору доцільних заходів з управління ризиками підприємства.

11. Підлісна О.А. Класифікація і оцінка ризиків: підходи і перспективи / О.А. Підлісна, Ю.В. Тюленєва // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. - Вип. 208: В 4 т. - Т. 1. - С. 198 - 207.

Особистий внесок здобувача: розглянуто і систематизовано особливості, переваги та недоліки наявних класифікацій та методів оцінки ризиків, визначено їх вплив на вибір методів у процесі управління ризиками.

Монографія

12. Круш П.В. Підприємництво та проблеми сталого розвитку економіки України: монографія / [П.В. Круш, О.П. Кавтиш, М.В. Шашина, А.В. Гречко, О.С. Хринюк, Ю.В. Тюленєва, С.О. Тульчинська, Б.В. Дергалюк, Р.В. Тульчинський]. - К.: НТУУ «КПІ», 2008. - 397 с. // Розділ V. Теоретичні основи управління ризиками підприємницької діяльності. - С. 170 - 216.

Особистий внесок здобувача: розглянуто сутність та значення ризиків у підприємницькій діяльності, проаналізовано та систематизовано сучасні класифікації, методи оцінки ризиків і управління ними, за кожною позицію визначено переваги та недоліки.

Підручник

13. Національна економіка: [підруч. з грифом МОН] / За ред. проф., к.е.н. П.В. Круша. - К.: Каравела; Піча Ю.В., 2008. - 416 с. // Розділ 9. Національна економіка і економічна безпека. - С. 375 - 407.

Особистий внесок здобувача: визначено фактори, що формують загрози економічній безпеці на рівні держави, національні та стратегічні ризики, сформовано мету та економічний механізм управління стратегічними ризиками підприємства.

...