Організаційно-економічні механізми формування соціально-трудових відносин в сільськогосподарських підприємствах

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ

ПРОДУКТИВНОСТІ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

УДК 331.104:338.436

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Організаційно-економічні механізми формування соціально-трудових відносин в сільськогосподарських підприємствах

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Величко Алла Євстафіївна

Київ-2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українському науково-дослідному інституті продуктивності агропромислового комплексу Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Вітвіцький Володимир Валентинович, Український науково-дослідний інститут продуктивності агропромислового комплексу, директор.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор, Червінська Любов Петрівна Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана, професор кафедри управління персоналом і економіки праці;

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Юдіна Валентина Антонівна Український науково-дослідний інститут продуктивності агропромислового комплексу Міністерства аграрної політики України, провідний науковий співробітник.

Захист відбудеться 10 березня 2010 р. о 14⁰⁰ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.879.01 в Українському науково-дослідному інституті продуктивності агропромислового комплексу за адресою: 03035, м. Київ, пл. Солом'янська, 2, 2-й поверх, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського науково-дослідного інституту продуктивності агропромислового комплексу за адресою: 03035, м. Київ, пл. Солом'янська, 2.

Автореферат розісланий “5” лютого 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук А.О. Полешук.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Становлення ринкових відносин в Україні, політичні, економічні та соціальні перетворення докорінно вплинули на формування економіки ринкового типу, зокрема аграрного сектора. Найважливіший елемент такої економіки становлять соціально-трудові відносини, які взаємопов'язують економічні механізми країни. Ці відносини є провідною складовою всієї системи суспільних відносин і створюють свого роду основу парадигми соціально-економічного розвитку, оскільки саме від їх характеру та змісту безпосередньо залежать ефективність виробництва, якість трудового життя, соціальна злагода у суспільстві. В умовах активного процесу формування соціально орієнтованої ринкової економіки об'єктивно має здійснюватись наукове забезпечення, яке передбачає проведення теоретичних і прикладних наукових досліджень, передусім соціально-економічного спрямування. До пріоритетних серед них належать наукові дослідження сучасних проблем соціально-трудових відносин.

Соціально-трудові відносини завжди були в полі зору науковців і практиків та знайшли належне відображення в наукових працях багатьох зарубіжних та вітчизняних учених-економістів, а саме: В. Врума, Ф. Енгельса, А. Маршала, К. Маркса, А. Маслоу, Е. Мейо, М. Мескона, У. Петті, Д. Рікардо, Ф. Тейлора, О.А. Бугуцького, В.В. Вітвіцького, О.А. Грішнової, В.С. Дієсперова, Г.С. Кваснікової, А.М. Колота, Ю.М. Краснова, Г.І. Купалової, Ю.Я. Лузана, М.Й. Маліка, І.В. Прокопи, Л.П. Червінської, О.В. Шкільова, В.А. Юдіної.

Водночас існує нагальна потреба в поглибленні, дослідженні й систематизації сучасних знань про категорії та поняття соціально-трудових відносин, що відбивають основні характеристики процесу становлення і розвитку відносин у сфері праці; в теоретичному опрацюванні методів, прийомів, принципів оптимізації інтересів сторін соціально-трудового процесу у нових економічних умовах. Очевидно, що необхідні розробки нових підходів до формування механізмів соціально-трудових відносин, системного аналізу та пошуку нових методів їх регулювання.

Саме ці обставини визначили вибір теми дисертаційної роботи, основні цілі, її актуальність, наукову та практичну цінність.

Зв'язок теми з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою науково-технічної комплексної програми Українського науково-дослідного інституту продуктивності агропромислового комплексу Міністерства аграрної політики України “Наукове забезпечення розроблення систем економічних норм і нормативів для підвищення продуктивності та оптимального використання ресурсного потенціалу агропромислового виробництва на період до 2010 року” (номер державної реєстрації 0102U000690).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних і методичних засад та розробка практичних пропозицій щодо формування соціально-трудових відносин на сільськогосподарських підприємствах в умовах трансформаційного періоду.

Для досягнення цієї мети в роботі виконувалися такі завдання:

дослідити теоретичні та методологічні основи сутності соціально-трудових відносин на сільськогосподарських підприємствах;

установити основні складові соціально-трудових відносин та їх вплив на формування продуктивності праці, підвищення ефективності виробництва;

розробити модель системи оплати праці на сільськогосподарських підприємствах;

удосконалити та структуризувати соціально-трудові відносини на сільськогосподарських підприємствах;

визначити основні пріоритети підвищення продуктивності підприємств сільського господарства;

удосконалити існуючі системи оплати праці в сільському господарстві й визначити вплив оплати праці як мотиваційного чинника підвищення ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств;

обґрунтувати механізм соціального захисту найманих працівників у сільському господарстві.

Об'єктом дослідження є соціально-трудові відносини на підприємствах аграрного сектора в умовах трансформації аграрної економіки.

Предмет дослідження - комплекс взаємопов'язаних елементів соціально-трудових відносин, які виникають між роботодавцями, найманими працівниками, державою та представницькими органами і мають на меті регулювання продуктивної зайнятості, ефективної організації праці та її оплати, соціального захисту і партнерства.

Методи дослідження. Теоретичну основу дисертаційного дослідження становлять діалектичний метод пізнання, основні положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань соціально-трудових відносин, нормативно-правові акти формування механізмів становлення соціальної політики в умовах трансформаційних процесів. Для дослідження поставленої мети використані наступні методи досліджень: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формування висновків); монографічний та системного аналізу (вивчення й аналіз економічних і соціальних процесів у виробничих колективах, а також вивчення результатів економічної діяльності реформованих підприємств); соціологічний (анкетування працівників сільськогосподарських підприємств); графічний; економіко-статистичний (групування статистичних матеріалів); розрахунково-конструктивний; кореляційно-регресійний, індексний аналіз (вплив чинників виробництва на продуктивність праці).

Інформаційно-довідковою базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства аграрної політики України, аналітичні й статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Головного управління агропромислового розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань соціально-трудових відносин в аграрному секторі, періодичні видання, результати особистих спостережень автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

Вперше

- розроблено модель соціально-трудових відносин на сільськогосподарському підприємстві з визначенням напрямів їх формування на рівні держави і суб'єктів господарювання та запропоновано стратегічно-організаційний підхід до формування соціально-трудових відносин сільськогосподарських підприємств, в основі якого лежить системно-адаптований принцип реалізації етапів колективно-договірного регулювання з урахуванням цілей, структур формування контролю, оцінки результатів виконання завдань;

удосконалено:

- стратегію формування економічного механізму мотивації праці на сільськогосподарських підприємствах різних форм господарювання та систему мотиваційних заходів, матеріалізовану в математичній і графічній моделях з метою реалізації інтересів сільськогосподарських працівників, підвищення продуктивності праці та ефективності виробничої діяльності підприємств;

- традиційну систему оплати праці працівників сільського господарства двоступеневою моделлю оплати праці як управлінського механізму, за допомогою якого можна мотивувати свідому й ефективну працю співробітників, а також об'єднувати інтереси всіх підрозділів, служб та відділів підприємства й спрямувати їх на досягнення найвищого результату;

набули подальшого розвитку:

- теоретичні підходи до розкриття поняття “соціально-трудові відносини”, що характеризуються комплексом кількісних і якісних взаємопов'язаних елементів цих відносин, які виникають між роботодавцями, найманими працівниками, державою та представницькими органами і мають на меті регулювання питань продуктивної зайнятості, ефективної організації праці та її оплати, соціального захисту і соціального партнерства;

- управлінські функції заробітної плати (відтворювальна, мотиваційна, соціальна, регулювальна й оптимізаційна) функцією вимірювання, яка включає чинники виміру соціально-трудових відносин та є основою формування інших функцій управління;

- обґрунтування системи заходів щодо підвищення ефективності впровадження соціального партнерства та колективно-договірного механізму в аграрний сектор економіки.

Практичне значення одержаних результатів. Науково-методичні розробки автора та рекомендації щодо формування й удосконалення соціально-трудових відносин на сільськогосподарських підприємствах були схвалені спеціалістами Міністерства аграрної політики України (довідка від 23.11.09 р. № 37-22-15/21681) і Головного управління агропромислового розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації (довідка від 06.05.2009 р. № 1045) та використані у процесі розробки програм економічного й соціального розвитку агропромислового комплексу України, зокрема Дніпропетровської області.

Розроблені дисертантом методики і практичні рекомендації щодо удосконалення організаційно-економічного механізму організації оплати праці, модель системи оплати праці працівників сільського господарства і мотиваційний механізм підприємства взяті до впровадження ТОВ “Альфа-Агро” (довідка від 29.04.2009 р. № 199) та ТОВ “Екофілд” (довідка від 30.04.2009 р. № 145) Петриківського району Дніпропетровської області.

Теоретичні розробки дисертаційної роботи щодо удосконалення організації оплати праці, нормування, тарифікації, мотивації ефективної праці працівників сільського господарства використовуються в навчальному процесі Дніпропетровського державного аграрного університету при викладанні таких дисциплін: “Економіка АПК”, “Соціально-трудові відносини”, “Організація та планування виробництва сільськогосподарського підприємства” (довідка від 26.03.2009 р. № 20-04-167).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаним науковим дослідженням, в якому викладено авторські розробки щодо вдосконалення соціально-трудових відносин на сільськогосподарських підприємствах. Опубліковані наукові праці містять положення, висновки та пропозиції, розроблені особисто автором і відображають його конкретний внесок у розвиток галузей сільського господарства.

У дисертації не використовувалися ідеї та розробки, що належать співавторам.

Апробація результатів досліджень. Наукові положення та основні результати дослідження, а також їх практичне застосування обговорювалися на науково-практичних конференціях: “Комплексна оцінка стану нормативних систем в обслуговуючих галузях та агропромисловому будівництві” (м. Красноград, 2006 р.), регіональних науково-практичних конференціях: “Досконалі норми праці та нормативи часу - шлях до підвищення продуктивності та оптимального використання ресурсного потенціалу АПК в харчовій і переробній промисловості” (м. Кіровоград, 2006 р.), “Розроблення науково-обґрунтованих норм і нормативів для підвищення продуктивності та оптимального використання потенціалу у сільському господарстві” (м. Дніпропетровськ, 2006 р.), “Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку Придніпров'я” (м. Дніпропетровськ, 2007 р.), “Проблеми управління продуктивності в агропромисловому комплексі” (м. Донецьк, 2007 р.), “Підвищення ефективності продукції і використання ресурсного потенціалу підприємств (м. Дніпропетровськ, 2008 р.); Всеукраїнській конференції молодих учених “Нормативне витрачання ресурсів - шлях до підвищення ефективності виробництва” (м. Житомир, 2008 р.).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано у 23 наукових працях, з них 13 - у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій 10,2 обл.-вид. арк.

Структура і обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи - 214 сторінок. Дисертація містить 25 рисунків, 35 таблиць, 18 додатків. Список використаних джерел складається з 209 найменувань.

Основний зміст роботи

У першому розділі “Теоретичні засади формування соціально-трудових відносин - основа ефективного функціонування сільськогосподарських підприємств” розкрито сутність поняття "соціально-трудові відносини" як економічної категорії в контексті понять "праця", "робоча сила", "вартість робочої сили", "заробітна плата", "мотивація праці", "стимули праці", визначені характерні чинники формування соціально-трудових відносин.

Соціально-трудові відносини нами трактуються як комплекс кількісних і якісних характеристик взаємопов'язаних елементів цих відносин, що виникають між роботодавцями, найманими працівниками, державою та представницькими органами і мають на меті регулювання продуктивної зайнятості, ефективної організації праці та її оплати, соціального захисту, соціального партнерства для становлення соціально орієнтованої державної політики.

У результаті дослідження з'ясовано, що зазначені відносини охоплюють широке коло питань - від соціально-економічних аспектів майнових відносин до системи організаційно-економічних і правових інститутів, які пов'язані з укладанням колективних та індивідуальних договорів і угод, визначенням умов та розмірів оплати праці, врегулюванням трудових конфліктів, участю найманих працівників в управлінні виробництвом тощо.

Встановлено, що серед чинників, які впливають на сільськогосподарське виробництво, вирішальне значення має трудова діяльність людини. Характеристикою ефективності трудової діяльності в процесі формування соціально-трудових відносин виступає продуктивність праці як один із системних показників ефективності сільськогосподарських підприємств, що потребує особливо ретельного дослідження. Доведено, що для аналізу динаміки, рівня, темпів підвищення продуктивності необхідно використовувати не один чинник, а всю їх сукупність. Це дозволить уникнути хибних оцінок і визначити реальні напрями підвищення продуктивності праці при формуванні соціально-трудових відносин на всіх рівнях управління сільськогосподарським виробництвом.

Обґрунтовано, що всі аспекти трудового життя людини правомірно розглядати як предмет соціально-трудових відносин. Але найбільш значущими в регулюванні відносин між роботодавцями і найманими працівниками та їхніми представницькими органами є відносини, що виникають у зв'язку з продуктивною зайнятістю, а також ті, які пов'язані з ефективною організацією праці та її оплатою.

Заробітна плата - один з найважливіших чинників мотивації праці та одна з найскладніших економічних категорій. Вона є головним і часто єдиним джерелом доходів найманих працівників, основою матеріального добробуту членів їхніх сімей. Водночас для роботодавців заробітна плата становить суттєву частку витрат виробництва і є ефективний засіб мотивації працівників для досягнення цілей підприємства. Значущість заробітної плати найповніше розкривають її функції.

У процесі дослідження нами доповнено перелік п'яти основних функцій заробітної плати (відтворювальна, мотиваційна, регулювальна, соціальна, оптимізаційна) функцією вимірювання, на якій грунтуються інші наведені п'ять функцій. Основу функції вимірювання, на нашу думку, становлять нормування та тарифікація праці, які входять до системи виміру кількості і якості трудових відносин.

У результаті проведеного дослідження доведено, що для ефективного функціонування підприємства у ринковій економіці необхідна, з одного боку, наявність дійової системи соціального партнерства, а з другого - активна діяльність держави в соціально-трудовій сфері. Водночас важливого значення набуває комплекс заходів щодо оптимізації відносин між роботодавцем і найманими працівниками безпосередньо на виробничому рівні. Таким чином, соціальне партнерство є запорукою економічного зростання, оскільки воно забезпечує попередження та пом'якшує наслідки соціально-трудових конфліктів, стимулює роботодавців до раціонального управління підприємством і використання трудових ресурсів, мотивує працюючих до продуктивної праці і дає змогу сформувати адекватну соціально-економічну політику держави.

У другому розділі "Сучасний стан ефективного функціонування сільськогосподарських підприємств і формування соціально-трудових відносин в ринкових умовах" здійснено оцінку сучасного стану функціонування сільськогосподарських підприємств у контексті формування і розвитку соціально-трудових відносин.

Дослідження показали, що підвищення ефективності виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств можливе лише за умови впровадження дійового мотиваційного механізму, в основі якого покладено принцип відповідності трудового внеску розміру винагороди за працю. Як основне джерело розширеного відтворення робочої сили, заробітна плата виступає також мотиваційним чинником високоефективної праці і є, з урахуванням ринкової кон'юнктури, специфічним регулятором перерозподілу робочої сили й закріплення кадрів на виробництві.

До 90-х років минулого століття сільське господарство за рівнем заробітної плати посідало належне місце: середньомісячна заробітна плата наближалася до середнього показника по галузях економіки, а в окремі роки перевищувала його. Різке зниження рівня заробітної плати в сільському господарстві відбулося на початку 90-х років. Відношення середньомісячної заробітної плати в сільському господарстві до середнього рівня по галузях економіки України зменшувалось від 95% у 1990 р. до 59,6% у 2008 р.

У процесі дослідження встановлено, що заробітна плата у середньому як по галузях економіки, так і в сільському господарстві має позитивну тенденцію до зростання - щорічно близько 30%. Проте за абсолютною величиною заробітна плата працівників сільського господарства в 2008 р. була найнижчою серед галузей економіки.

Аналіз свідчить, що для досягнення рентабельності, забезпечення процесу виробництва матеріальними ресурсами сільськогосподарські підприємства змушені економити на статтях витрат, які мають найбільшу еластичність. Вартість живої праці є найбільш придатним ресурсом для такої "економії" порівняно з витратами палива, мінеральних добрив, насіння тощо. Так за 1990-2008 рр. частка витрат на оплату праці в собівартості продукції зменшилась з 34,3 до 10,7%. Низький рівень витрат на оплату праці став головним деструктивним чинником мотивації працівників сільського господарства.

У роботі проведено групування сільськогосподарських підприємств Ново- московського та Покровського районів Дніпропетровської області за часткою витрат заробітної плати в структурі собівартості сільськогосподарської продукції (табл.1).

Таблиця 1 Залежність ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств від частки та рівня оплати праці на сільськогосподарських підприємствах Новомосковського та Покровського районів Дніпропетровської області

Групи господарств за часткою оплати праці	Роки	Кількість підприємств, од.	Частка оплати праці в структурі витрат виробництва, %	Середньомісячна оплата праці працівника, грн.	Вироблено валової продукції сільського господарства на 100 га сільськогосподарських угідь	Отримано прибутку на одного працівника, тис.грн.
I (до 5%)	2006	2	4,8	405,41	211,3	2,6
	2007	3	4,7	500,24	201,1	4,8
	2008	3	4,7	800,35	240,7	4,2
II (від 5 до 10%)	2006	14	9,4	461,67	260,9	2,9
	2007	14	8,9	650,78	210,5	5,1
	2008	14	8,7	800,95	281,2	4,9
III (від 10 до 15%)	2006	8	14,1	564,44	270,7	3,3
	2007	9	13,8	750,29	234,8	5,2
	2008	10	13,5	1115,62	301,5	5,3
IV (від 15 до 20%)	2006	5	16,1	642,71	291,4	3,1
	2007	4	16,0	820,89	272,6	6,0
	2008	3	15,5	1241,24	320,1	5,6
V (20 і більше)	2006	2	20,6	791,48	300,5	3,2
	2007	1	20,2	1051,61	283,3	6,3
	2008	1	20,1	1500,35	370,1	6,5

Дані таблиці свідчать, що лише третина підприємств у досліджуваних районах має частку оплати праці від 10 до 15%. Слід зазначити, що на підприємствах, де частка оплати праці становить 15% і більше, простежується прямий зв'язок та вплив оплати праці на результати виробничої діяльності. Зі збільшенням частки оплати праці та реальної середньомісячної заробітної плати зростає виробництво валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь та прибуток від виробничої діяльності на одного працівника. Тобто простежується тенденція позитивного впливу частки оплати праці у виробничих витратах на ефективність виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств.

З викладеного випливає висновок, що існуючий нині рівень заробітної плати в сільському господарстві не забезпечує мотивації до підвищення продуктивності аграрної праці. Водночас слід зазначити, що основним джерелом зростання оплати праці та її питомої ваги в структурі витрат є кардинальне зменшення матеріальних витрат шляхом реструктуризації собівартості продукції сільського господарства за рахунок зниження енерго- і матеріаломісткості його виробництва. трудовий економічний праця

Результати соціологічного опитування (336 респондентів) свідчать, що економічні та соціально-психологічні умови праці як визначальні чинники впливають на підвищення продуктивності праці, забезпечують соціальну гармонію працюючої людини. Найбільш пріоритетними з визначених чинників для респондентів стали рівень заробітної плати (74,4% відповідей), затримки її виплати (30,7%). Третина (37,2%) респондентів не має постійної роботи через відсутність робочих місць на сільськогосподарських підприємствах. Це спонукає 70,5% респондентів займатися працею в особистому домогосподарстві для отримання додаткових коштів та утримання власних сімей. Кризовий стан соціальної інфраструктури у сільській місцевості: відсутність шкіл (45,8%), дитячих садків (41,4%), незадовільне медичне та торговельне обслуговування (30,6%), відсутність водо- і газозабезпечення населених пунктів (67,7%) - призвів до значного відпливу кваліфікованих трудових ресурсів та занепаду сільських поселень.

Одночасно слід відмітити позитивну тенденцію серед господарств ІV і V груп. Частка респондентів, які проживають на сільських територіях цих господарств і не зайняті у виробничій діяльності, становить лише 24,2%, працюють в особистих господарствах 61%, незадоволені соціальною інфраструктурою, в т.ч. відсутністю шкіл - 21%, медичним обслуговуванням - 16,4, відсутністю водо- і газопостачання -34,5%.

Одержані результати дозволяють зробити висновок, що вищий рівень оплати праці дає змогу працівникам підприємств ІV і V груп вкладати більше коштів у розвиток соціальної інфраструктури сільських територій. Водночас спостерігається підтримка сільських територій цими підприємствами щодо розбудови і утримання соціальної інфраструктури.

Проблемою, пов'язаною з матеріальним стимулюванням в сільському господарстві, залишається нерегулярність і несвоєчасність виплати заробітної плати працівникам. На початок 2009 р. заборгованість з виплати заробітної плати у сільському господарстві становила 85,9 млн. грн, або п'яту частину (21,6%) від заборгованості в цілому по Україні, що на фоні її низького рівня значно погіршує матеріальне становище сільськогосподарських працівників.

Низький рівень оплати праці в сільському господарстві має безліч негативних наслідків соціально-економічного характеру. Найсерйознішим з них є інтенсивне скорочення зайнятості в галузі. Так, аналізуючи чисельність населення, зайнятого в сільському господарстві, слід зазначити, що за 2004-2008 рр. вона зменшилася на 16,4%, зокрема по Дніпропетровській області - на 35,6%. Це свідчить про те, що в процесі реформування сільськогосподарських підприємств не було досягнуто головної мети - створення соціально орієнтованих підвалин економіки.

У роботі проведено групування сільськогосподарських підприємств, в яких були укладені колективні договори. Кількість укладених колективних договорів за видами економічної діяльності по Україні у 2008 р. порівняно з 2006 р. становила 103,4%, а по сільському господарству - лише 83,8%. Рік у рік зменшується і чисельність працівників сільського господарства, охоплених колективними договорами. Так, у 2008 р. їх чисельність становила 524 тис. осіб, тобто 76,3% від рівня 2006 р. та 66,9% від облікової чисельності штатних працівників. Незадовільним є також становище щодо якості та виконання колективних договорів. Кількість зобов'язань з питань зайнятості в сільському господарстві виконано на 94,1%, а по всіх галузях економіки України - на 96,3%, з оплати праці -відповідно на 93,2 і 96, з охорони праці - на 92,8 і 95,3.

Як наслідок, спостерігається порушення міжрозрядних та міжкваліфікаційних співвідношень, невідповідність сучасному стану структури заробітної плати, що поглибило найскладнішу проблему сучасного сільського господарства, яка полягає в тому, що тривалий час рівень заробітної плати в галузі залишається найнижчим серед усіх галузей економіки України. Внаслідок цього сільське населення менш захищене, а його праця - неприваблива.

Одержані результати дають підставу стверджувати, що втрачено логічний зв'язок між результатами діяльності сільськогосподарських підприємств і витратами на мотивацію праці і соціально-трудові відносини, забезпечення поетапного підвищення заробітної плати і створення ефективного мотиваційного механізму, який грунтується на поєднанні економічних стимулів і соціальних гарантій.

У третьому розділі "Удосконалення механізмів соціально-трудових відносин як головний чинник підвищення продуктивності сільськогосподарських підприємств" обґрунтовано шляхи формування механізмів соціально-трудових відносин сільськогосподарського підприємства, визначено стратегічні напрями вдосконалення системи оплати праці, запропоновано шляхи підвищення мотивації товаровиробників, адаптовані до сучасних умов, запропонована модель системи оплати праці.

На нашу думку, для реалізації державою конституційної гарантії достатнього життєвого рівня мінімальна заробітна плата має відповідати прожитковому мінімуму. Після досягнення мінімальною заробітною платою розміру прожиткового мінімуму необхідно на рівні держави ухвалити Закон України "Про мінімальну заробітну плату", поклавши в основу досвід країн ЄС щодо розроблення критеріїв, порядку установлення, диференціації мінімальної заробітної плати, її перегляду для забезпечення в подальшому її зростання у співвідношенні 2:1; 2,5:1.

Запропонована модель управління формуванням оплати праці, що враховує інтереси працівників первинної ланки й управлінських підрозділів, а також сприяє їх гармонізації, досягненню загальних інтересів підприємства та формуванню загальної корпоративної культури, поєднує спільні інтереси певного соціуму. Двоступеневий цільовий принцип передбачає застосування методики Скенлона, Раккера, Іпрошеара для виробничих підрозділів, а для управлінських - оплату праці, за якої частка кожного фахівця, керівника структурного підрозділу, управлінця буде прямо пропорційною до результатів праці виробничих підрозділів і колективу в цілому.

Ефективність цієї системи полягає в прямій залежності заробітної плати працівників (всіх рівнів управління) від кінцевих результатів, тобто прибутку підприємства. Запропонована модель спонукає працівників управління всіх рівнів виробничої діяльності працювати на єдиний результат, де частка оплати кожного працівника, фахівця, керівника залежить від результатів праці всього колективу. Це сприяє не тільки підвищенню продуктивності праці, а й зміні відносин у самому колективі, поєднанню особистих інтересів працівників із стратегічними цілями, завданнями підприємства, які спрямовані на одержання прибутку та підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва.

Впровадження зазначених заходів щодо вдосконалення організації праці в практику конкретних підприємств, безумовно, прискорить становлення нових соціально-трудових відносин та мотиваційного механізму на сільськогосподарських підприємствах.

Проведений у процесі дослідження аналіз сучасного стану соціально-трудових відносин свідчить про необхідність збереження характерних ознак їх історичного розвитку, оскільки в цій системі відносин мають бути універсальні риси, що відбивають як закономірності загальносвітового розвитку, так і специфіку певної країни. Формування системи соціально-трудових відносин має здійснюватись відповідно до потреб розбудови в Україні соціально орієнтованої економіки. Стратегічний характер соціально-трудових відносин дає можливість визначити і реалізувати довгострокові завдання держави стосовно економічного зростання та соціальної політики.

Запропонована модель соціально-трудових відносин та основні напрями її формування і розвитку на рівні держави і підприємства. Передбачається, що держава повинна забезпечити законодавчо-нормативне регулювання соціально-трудових відносин; подолання демографічної кризи, покращення рівня здоров'я населення, поліпшення стану його охорони, зміцнення генофонду українського народу; гарантування повної зайнятості населення та ліквідацію безробіття; реформування сфери освіти та професійного навчання, зростання якості та професіоналізму кадрового потенціалу; вжиття заходів у сфері соціального захисту населення та підвищення якості його життя; формування та розвиток дієвої системи соціального партнерства.

Державний вплив щодо законодавчого нормативного регулювання становлення соціально-трудових відносин безпосередньо поширюється на сільськогосподарські підприємства. На рівні підприємства для виконання основних положень формування соціально-трудових відносин необхідно забезпечити продуктивну зайнятість, соціальні гарантії та трудові права, відповідні умови, режими праці, відпочинку й охорони, закріплення та використання кадрового потенціалу, удосконалення механізму організації оплати праці.

З метою вдосконалення механізмів соціально-трудових відносин та вирішення проблеми ефективного функціонування підприємств і використання їх потенціалу розроблено структурно-логічну модель соціально-трудових відносин за етапами її формування. Основою механізму соціально-трудових відносин є прогнозування пріоритетних напрямів та положень колективно-договірного регулювання, яке передбачає стан і тенденції розвитку підприємства в контексті стратегічних завдань у цій сфері.

Після розгляду альтернативних пропозицій щодо пріоритетних напрямів колективно-договірного процесу приймається рішення про прийняття тієї чи іншої пропозиції, адекватній стратегії сільськогосподарського підприємства. Етапи розробки і заходи соціально-договірного прогнозування забезпечуються відповідними ресурсами підприємства.

Формування і прийняття колективного договору передбачає основні стратегічні завдання та заходи щодо їх реалізації відповідно до розділів, послідовність та порядок реалізації всіх положень договору.

Послідовні етапи формування колективних договорів і взаємопов'язаних положень, цілей і завдань, що формують соціально-трудову стратегію підприємства в контексті підвищення ефективності виробництва, забезпечують прийняття адекватних управлінських рішень в умовах невизначеності та досягнення поставлених цілей конкурентноспроможного господарювання.

Проведені дослідження вказують на пряму залежність результатів праці від витрат на її оплату, а саме - збільшення заробітної плати стимулює підвищення результатів праці, зв'язок між чинниками очевидний, результати праці зростають поряд із збільшенням витрат на її оплату. В свою чергу, підвищення продуктивності дає змогу збільшувати як абсолютний, так і відносний рівень оплати праці, тобто вступає в дію механізм взаємовигідності для всіх - працювати ефективно (див. табл.2).

Таблиця 2 Залежність продуктивності праці від рівня її оплати на сільськогосподарських підприємствах Новомосковського та Покровського районів Дніпропетровської області у 2008 р.

Групи господарств за рівнем річної оплати праці	Кількість господарств, одиниць	Середньорічна оплата одного працівника	Вироблено валової продукції на одного середньорічного працівника в порівнянних цінах 2005 р.	Вироблено на одного працівника
				зерна	молока
		грн	% до нижчої групи	грн	% до нижчої групи	ц	% до нижчої групи	ц	% до нижчої групи
Новомосковський район
І - низький	8	10413	100	41368	100	273,1	100	37,1	100
ІІ - середній	6	15330	147,2	39330	95,1	403,6	147,8	42,2	114,3
ІІІ - високий	5	22643	217,4	50135	121,2	506,3	185,4	59,7	160,9
У середньому	19	16128	154,9	43611	105,4	394,0	144,3	45,9	123,7
Покровський район
І - низький	7	7873	100	43933	100	364,1	100	43,1	100
ІІ - середній	2	13582	172,5	64404	146,6	421,2	115,7	-	-
ІІІ - високий	3	16849	214,0	71956	163,8	744,2	204,4	61,6	142,9
У середньому	12	12768	162,2	60098	136,8	412,9	113,4	50,7	117,6

Ці висновки підтверджуються результатами економіко-математичного моделювання, виконаного з використанням методики багатофакторного кореляційного аналізу впливу основних виробничих чинників на продуктивність праці на сільськогосподарських підприємствах двох районів Дніпропетровської області за 2008 р. За допомогою зазначеного аналізу отримані такі математичні залежності:

для сільськогосподарських підприємств Новомосковського району:

У_х = 25893,13-125,68х₁+10,67х₂-310,97х₃+5,97х₄-293,37х₅ (1)

для сільськогосподарських підприємств Покровського району:

У_х = 44443,77+180,34х₁+4,38х₂-9139,32х₃+0,44х₄-140,01х₅ (2)

де y_x - розрахункове значення продуктивності праці; x₁ - фондоозброєність праці, тис. грн; x₂ - витрати праці з розрахунку на середньорічного працівника, люд.-год.; x₃ - чисельність працівників на 100 га сільськогосподарських угідь; x₄ - річна оплата праці працівника сільського господарства, грн.; x₅ -виробництво продукції в порівнянних цінах з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн.

Отримані економіко-математичні моделі є лінійними функціями, які із заданою ймовірністю понад 90% описують вплив виділених чинників на продуктивність праці на сільськогосподарських підприємствах досліджуваних районів. При цьому про адекватність рівнянь свідчать значення коефіцієнтів множинної кореляції, які становлять відповідно 0,921 та 0,714.

Таким чином, основним чинником підвищення ефективності господарювання в сільському господарстві є продуктивність праці, оскільки при зростанні обсягів валової продукції (з розрахунку на середньорічного працівника та людино-годину) підвищується оплата праці сільськогосподарських працівників, знижуються витрати на виробництво продукції та зростає рівень рентабельності.

Висновки

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано новий підхід до вирішення актуальної науково-практичної проблеми щодо обґрунтування теоретичних і практичних засад формування складових соціально-трудових відносин сільськогосподарських підприємств. Проведені дослідження дозволили обґрунтувати сутність соціально-трудових відносин та запропонувати науково-методичні підходи до створення передумов соціально-трудового процесу, управління цим процесом, його оцінкою і результатом. Це підтвердило гіпотезу, покладену в основу дослідження відповідно до поставлених мети і завдань, та дозволило зробити наступні висновки::

1. Визначено економічну сутність поняття "соціально-трудові відносини" в контексті досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених щодо сутності понять "праця", "мотивація праці", "стимули праці", "соціально-трудовий процес", "продуктивність праці" як сукупність чинників і можливостей регулювання продуктивної зайнятості, ефективної організації праці та її оплати, соціального захисту, соціального партнерства сільськогосподарського підприємства.

Реалізація трансформаційних перетворень залежить значною мірою від виробничих відносин та їх потенційних можливостей. Тому соціально-трудові відносини як їх складову слід розглядати як сукупність законодавчо-нормативних положень, заходів, тобто функцій управління, які спрямовані на ефективне використання трудового потенціалу підприємства.

2. Запропоновано модель соціально-трудових відносин на рівні держави і підприємства та розроблено стратегічний підхід до її функціонування, в основі якого лежить системно адаптований принцип цілей, структур формування, контролю оцінки в результаті виконання поставлених завдань.

3. Перелік основних управлінських функцій заробітної плати (відтворювальна, мотиваційна, регулювальна, соціальна, оптимізаційна) доповнено функцією вимірювання, яка включає в себе чинники виміру соціально-трудових відносин і лежить в основі інших функцій управління. Встановлено, що функції заробітної плати тісно взаємопов'язані між собою. Лише за їх спільної дії досягається ефективна організація оплати праці. Протиставлення будь-якої з них, як свідчить світовий і вітчизняний досвід, призводить до розвитку кризових явищ в аграрній економіці.

4. Становлення в Україні соціально-трудових відносин, адекватних за змістом умовам ринкової економіки, передбачає застосування нових методів їх регулювання, одним з яких є система соціального партнерства. Проте соціальне партнерство в Україні як дійовий механізм досі остаточно не сформоване. Тому вкрай важливо вжити комплекс нормативно-законодавчих заходів, що регулюють механізм соціального захисту найманої праці у сільському господарстві, який би оптимізував соціально-трудові відносини між роботодавцем і найманими працівниками безпосередньо на виробничому рівні.

5. Удосконалено модель оплати праці як управлінський механізм, за допомогою якого можна мотивувати свідому й ефективну працю співробітників, а також об'єднувати інтереси всіх виробничих підрозділів, служб та відділів сільськогосподарського підприємства й спрямувати їх на досягнення найвищого кінцевого результату. Впровадження вищенаведених заходів щодо удосконаленню організації праці в практику конкретних підприємств, безумовно, прискорить формування нових соціально-трудових відносин та мотиваційного механізму.

6. Встановлено, що формування ефективної системи соціально-трудових відносин можливе лише за умови впровадження на державному й місцевому рівнях програм підтримки сільського господарства та розвитку сільських територій. А це в свою чергу дозволить забезпечити розвиток соціальної інфраструктури, зміцнити сільські громади, підвищити ефективність та прибутковість сільськогосподарських підприємств та зростання конкурентоспроможності вітчизняного аграрного сектора.

7. Доведено, що для забезпечення добробуту сільського населення основною метою формування мотиваційного механізму є зближення інтересів держави і суспільства на макрорівні та підприємства і робітника на мікрорівні. Отже, нову стратегію розвитку мотиваційного механізму в АПК слід формувати в напрямі реалізації інтересів сільськогосподарських працівників, що сприятиме створенню конкурентного середовища на селі. Важливу роль у створенні нової системи мотивації мають відігравати процеси внутрішньогосподарської реструктуризації сільськогосподарських підприємств, підвищення самостійності і відповідальності структурних підрозділів та формування дійових трудових мотивів. Для забезпечення більш тісного взаємозв'язку оплати праці з кінцевими результатами господарювання доцільно ширше використовувати нові найефективніші системи оплати праці, впроваджувати погодинно-преміальну систему оплати праці на всіх видах сільськогосподарських робіт, оптимізувати тарифне регулювання заробітної плати та застосувати нормування як засіб регулювання міри праці та її оплати.

8. Встановлено, що на сучасному етапі все більшої актуальності набувають показники продуктивності живої і уречевленої праці. Тому при аналізі динаміки, рівня, темпів зростання продуктивності праці необхідно користуватися всією сукупністю показників, що дозволить визначити реальні напрями зростання продуктивності при формуванні соціально-трудових відносин на всіх рівнях сільськогосподарського виробництва.

9. Проведені дослідження із застосуванням багатофакторної кореляційної моделі вказують на пряму пропорційну залежність результатів праці від витрат на її оплату, а саме: збільшення зарплати стимулює підвищення продуктивності праці. Разом з тим підвищення продуктивності в галузі дає змогу підвищити як абсолютний, так і відносний рівень оплати праці, тобто спрацьовує механізм взаємовигідності для всіх - працювати ефективно.

Практична реалізація розроблених пропозицій в аграрному секторі економіки забезпечить удосконалення організаційно-економічного механізму управління соціально-трудовими відносинами, підвищення ефективності використання трудових ресурсів та нарощування продуктивності праці сільськогосподарських підприємств.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Наукові праці у фахових виданнях:

1. Вітвіцький В.В. Сучасні проблеми заробітної плати в сільському господарстві та шляхи їх вирішення / В.В. Вітвіцький, З.М. Метельська, А.Є. Величко //Україна: аспекти праці. - 2005. - №2. - С. 18-24.

2. Величко А.Є. Вплив нормоутворюючих чинників на зростання продуктивності праці / А.Є. Величко, І.В. Маслова // Продуктивність агропромислового виробництва. - 2006. - № 4. - С. 92- 101.

3. Величко А.Є. Інформаційне забезпечення мотивації праці у сільському виробництві / А.Є Величко // Актуальні проблеми економіки. - 2006. - № 10 (64). - С.18-25.

4. Величко А.Є. Нормування праці і ефективне функціонування підприємств в умовах ринкової економіки / А.Є. Величко, І.П. Ткаченко // Продуктивність агропромислового виробництва. - 2006. - № 3. - С. 155-162.

5. Величко А.Є. Сучасний стан регіонального ринку праці на селі / А.Є. Величко // Агросвіт. - 2007. - № 18. - С. 30- 32.

6. Величко А.Є. Стан соціально-трудових відносин на підприємствах аграрного комплексу Дніпропетровської області / А.Є. Величко // Продуктивність агропромислового виробництва. - 2007. - № 7. - С. 54-57.

7. Величко А.Є. Кризові явища у соціально-трудових відносинах сільського господарства України / А.Є. Величко // “Економіка АПК”. - 2008. - № 4. - С.141-144.

8. Величко А.Є. Соціальний захист найманої праці у сільському господарстві / А.Є. Величко // Агросвіт. - 2008. - № 15. - С. 31-36.

9. Величко А.Є. Соціально-психологічні та економічні умови праці в сільськогосподарських підприємствах Дніпропетровської області / А.Є. Величко // Продуктивність агропромислового виробництва. - 2008. -№ 9. - С. 55-60.

10. Величко А.Є. Сутність матеріальної основи мотивації праці в аграрному секторі економіки України. / А.Є. Величко / Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. Серія: Технічні науки. - Луганськ: Вид-во ЛНАУ, 2008. -№ 88. - С. 10-18.

11. Величко А.Є. Сутність та принципи організації нормування праці в ринкових умовах / А.Є. Величко, Л.Г. Тимошенко // Агросвіт. - 2008. - № 5. - С. 42-44.

12. Величко А.Є. Розвиток соціального партнерства в умовах ринкової аграрної економіки / А.Є. Величко // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. - 2009. - Вип. 254: В 6 т. - Т. 4. - С. 852- 860.

13. Величко А.Є. Державний механізм реалізації політики соціально-трудових відносин через мотивацію праці в сільському господарстві/ А.Є. Величко // Економіка: проблеми теорії та практики: Збір. наук. праць. - 2009. - Вип. 255: В 9 т. - Т. 1. - С. 56-67.

Матеріали науково-практичних конференцій:

14. Величко А.Є. Механізм мотивації праці - основа соціально-трудових відносин / А.Є. Величко: матеріали регіональної наук.-прак. конф. [Комплексна оцінка стану нормативних систем в обслуговуючих галузях і агропромисловому будівництві та будіндустрії]. - Красноград,: НДЦ "Харківагропромпродуктивність", 2006. - С. 14-24.

15. Величко А.Є. Сучасні моделі регулювання соціально-трудових відносин / А.Є. Величко: матеріали регіональної наук.-прак. конф. [Досконалі норми праці та нормативи часу - шлях до підвищення продуктивності та оптимального використання ресурсного потенціалу АПК в харчовій і переробній промисловості]. - Кировоград: ЗНДЦ "Степагропромпродуктивність", 2006. - С. 21-30.

16. Величко А.Є. Соціальне партнерство-складова соціально-трудових відносин / А.Є. Величко: матеріали регіональної наук.-прак. конф. [Розроблення науково обґрунтованих норм і нормативів для підвищення продуктивності та оптимального використання ресурсного потенціалу у сільському господарстві]. - Дніпропетровськ: ЗНДЦ "Степагропромпродуктивність", 2006. - С. 22-30.

17. Величко А.Є. Сутність мотивації праці та її особливості у сільськогосподарському виробництві / А.Є. Величко: матеріали I регіональної наук.- прак. конф. [Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку Придніпров'я]. - Дніпропетровськ: ДДАУ, 2007. - С. 8-9.

18. Величко А.Є. Організаційно-економічні основи формування соціально-трудових відносин в аграрній сфері АПК / А.Є. Величко: матеріали регіональної наук.- прак. конф. [Проблеми управління та підвищення продуктивності агропромислового комплексу]. - Володарське: НДЦ "Донецькагропромпродуктивність", 2007. - С. 40-48.

19. Величко А.Є. Сучасні тенденції в оплаті працівників, зайнятих в аграрному секторі / А.Є. Величко: матеріали Всеукраїнської конференції молодих вчених [Нормативне витрачання ресурсів - шлях до підвищення ефективності виробництва]. - Житомир: НДІ "Украгропромпродуктивність", 2008. - С. 19-21.

20. Величко А.Є. Стан та проблеми розвитку людського капіталу, як головної складової соціально-трудових відносин в аграрній сфері економіки / А.Є. Величко: матеріали регіональної наук.-прак. конф. [Підвищення ефективності виробництва продукції і використання ресурсного потенціалу підприємств]. - Дніпропетровськ: ЗНДЦ "Степагропромпродуктивність", 2008. - С. 5-10.

Методичні рекомендації:

21. Вітвіцький В.В. Організаційно-методичні основи формування додатків до колективного договору по оплаті та нормуванню праці в аграрному виробництві / В.В.Вітвіцький, З.М. Метельська, А.Є. Величко. та ін. - К.: НДІ „Украгропромпродуктивність”, 2004. -288 с.

22. Вітвіцький В.В. Основи нормування праці на меліорованих землях/ В.В. Вітвіцький, М.Ф. Кисляченко, А.Є. Величко та ін.. / К.: НДІ "Украгропромпродуктивність", 2005. -126 с. - (Бібліотека спеціаліста АПК "Економічні нормативи").

23. Вітвіцький В.В. Організаційно-економічні умови формування паспорта ремонтних майстерень загального призначення / В.В. Вітвіцький, М.С. Лосина, А.Є. Величко та ін.. / К.: НДІ "Украгропромпродуктивність", 2006. - 81 с. (Бібліотека спеціаліста АПК "Економічні нормативи").

Анотація

Величко А.Є. Організаційно-економічні механізми формування соціально-трудових відносин в сільськогосподарських підприємствах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Український науково-дослідний інститут продуктивності агропромислового комплексу. - Київ, 2009.

У дисертаційній роботі обґрунтовано теоретичні і практичні засади формування соціально-трудових відносин на сільськогосподарських підприємствах. Досліджено процес становлення соціально-трудових відносин сільськогосподарських підприємств. Дано визначення і поглиблено сутність поняття "соціально-трудові відносини". Проведено аналіз сучасного стану мотивації праці, висвітлено проблеми її недієвості на рівні сільськогосподарських підприємств. Розкриті, проаналізовані та доповнені основні функції заробітної плати. Для мотивування ефективної праці працівників сільськогосподарських підприємств запропоновано модель оплати праці.

Проведені дослідження дозволили автору удосконалити організаційні засади соціально-трудових відносин на рівні держави та сільськогосподарського підприємства та визначити основні напрями становлення України як соціально орієнтованої держави.

Ключові слова: соціально-трудові відносини, продуктивна зайнятість, соціальний захист, соціальне партнерство, мотиваційний механізм, продуктивність праці, ефективність господарювання, соціально орієнтована держава.

Аннотация

Величко А.Е. Организационно-экономические механизмы формирования социально-трудовых отношений в сельскохозяйственных предприятиях. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Украинский научно-исследовательский институт продуктивности агропромышленного комплекса. - Киев, 2009.

В диссертационной работе обоснованы теоретические и практические основы формирования социально-трудовых отношений на сельскохозяйственных предприятиях. Исследован процесс становления социально-трудовых отношений сельскохозяйственных предприятий. Дано определение и углублена сущность понятия "социально-трудовые отношения".

Определено, что для эффективного функционирования социально-трудовых отношений в рыночной экономике необходимо, с одной стороны, наличие действенной системы социального партнерства, а с другой - активная деятельность государства в социально-трудовой сфере. Для повышения продуктивности труда и эффективности сельскохозяйственного производства нами предложена модель управления оплатой труда, которая бы учитывала интересы рабочих первичного звена и управленческих подразделений, а также способствовала бы их гармонизации и достижению общих интересов предприятия, формированию общей корпоративной культуры, совмещала бы общие интересы данного социума.

...