Організаційно-економічне забезпечення інтеграційних зв’язків регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Організаційно-економічне забезпечення інтеграційних зв'язків регіону

Спеціальність 08.00.05 - розвиток продуктивних сил і

регіональна економіка

Куценко Наталія Адольфівна

Донецьк - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Східноукраїнському національному університеті
ім. Володимира Даля МОН України (м. Луганськ).

Науковий керівник

- доктор економічних наук, професор

Третяк Вікторія Вікторівна,

Східноукраїнський національний університетім. Володимира Даля МОН України,

професор кафедри міжнародноїекономіки (м. Луганськ).

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, доцент

Гладій Ірина Йосипівна,

Тернопільський національний економічний університет МОН України,

завідувач кафедри міжнародного

економічного партнерства (м. Тернопіль);

кандидат економічних наук, доцент

Гонта Олена Іванівна,

Чернігівський державний інститут економіки і управління МОН України,

доцент кафедри економічної теорії (м. Чернігів).

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах глобалізації та інтеграції національних економік, поглиблення міжнародного розподілу праці вирішення проблеми забезпечення взаємовигідної співпраці регіонів у межах світогосподарської системи і вибору найбільш оптимального та прискореного способу їх включення в інтеграційні зв'язки є об'єктивно необхідним.

Кінець XX - початок XXI століття знаменується зміною парадигми регіонального економічного розвитку й регіональної політики. Нова парадигма регіонального розвитку формується на основі сучасних інформаційних технологій, економіки “знань”, нового підходу до оцінки використання наявної ресурсної бази, що відображає сучасні світові тенденції, які базуються на розвитку інтеграційних процесів. Одним з концептуальних положень нової парадигми регіонального розвитку є відображення регіону як відкритої системи, що взаємодіє зі світовим економічним середовищем, при цьому світова економіка розглядається як стратегічний ресурс розвитку кожного регіону. Важливого значення набуває інтеграційний підхід до дослідження регіональних соціально-економічних систем.

На сьогоднішній день не існує науково обґрунтованої системи визначення завдань і напрямів забезпечення економічної інтеграції на регіональному рівні. Однією із невирішених актуальних проблем є недостатня розробленість теоретичного та методичного аспектів організаційно-економічного забезпечення інтеграційних зв'язків регіону. Практично відсутні теоретичні розробки, спрямовані на максимальне використання можливостей внутрішнього потенціалу територій для активізації розвитку інтеграційних зв'язків. Все це і зумовлює необхідність досліджень організаційно-економічних чинників формування інтеграційних зв'язків між регіонами та розробки рекомендацій по їх вдосконаленню з метою посилення стабільного розвитку економіки України в цілому.

Визначення вказаних проблем і практична потреба їх розв'язання зумовили вибір теми дисертаційної роботи, її актуальність, мету й основні завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано відповідно до планів науково-дослідних робіт Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля МОН України за 2001-2008 рр. у межах тем: “Теоретичні дослідження структурної перебудови крупних промислових підприємств і управління в умовах нестабільного макроекономічного середовища” (ДР №0100U006296), де здобувачем обґрунтовано наукові і практичні рекомендації щодо вдосконалення організаційно-економічного забезпечення інтеграційних зв'язків регіону; “Формування механізму корпоративного управління фінансовим та промисловим капіталом регіону” (ДР № 0106U000292), де здобувачем запропоновано методичні підходи до побудови організаційно-економічного механізму захисту товаровиробників регіону.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є узагальнення теоретичних, розробка методичних положень та доказ необхідності формування організаційно-економічного забезпечення інтеграційних зв'язків регіону в умовах зростаючої інтернаціоналізації господарського життя.

Для досягнення поставленої мети визначено та розв'язано наступні завдання:

уточнено сутність економічної інтеграції регіонів;

проаналізовано форми прояву інтернаціоналізації господарського життя;

узагальнено світовий досвід зближення та переплетення господарських зв'язків;

виявлено тенденції у розвитку господарських зв'язків регіонів;

здійснено порівняльний аналіз економічного розвитку прикордонних регіонів;

визначено сильні та слабкі сторони економіки Луганської області;

обґрунтовано концепцію посилення економічної інтеграції регіону;

визначено перспективи інтернаціоналізації господарського життя регіону;

запропоновано заходи з організаційного та економічного забезпечення інтеграційних зв'язків регіону.

Об'єктом дослідження є економічна інтеграція регіонів.

Предметом дослідження є форми та методи інтернаціоналізації господарського життя.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є ряд загальнонаукових і спеціальних методів, взаємопов'язаних та послідовно застосованих для забезпечення загальної логіки дослідження: системний метод - для дослідження інтеграційних зв'язків регіону як цілісного, системного утворення; діалектичний метод - для виявлення діалектичних розбіжностей розвитку системи інтеграційних зв'язків регіону та визначення шляхів їх вирішення; метод економічного аналізу - для аналізу законів і закономірностей розвитку інтеграційних зв'язків регіону, принципів, методів, форм, інструментів, механізму їх дії та використання; статистичний метод - для аналізу фактологічного матеріалу, який характеризує розвиток системи інтеграційних зв'язків регіону; метод економіко-математичного моделювання - для розробки економіко-математичної моделі максимізації експортного доходу підприємства, що є складовою організаційно-економічного механізму захисту товаровиробників регіону.

Теоретичну основу дисертації скали роботи, присвячені загальносистемним уявленням про розвиток світової економіки та інтеграційних зв'язків, а саме таких вчених, як Л.О. Вороніної, Є.О. Горецької, Б.В. Дроздова, Л.Д. Жигалової, О.О. Попова; питанням розвитку регіонального співробітництва України в контексті європейської інтеграції, таких дослідників, як С.В. Богачова, Л.Б. Вардомського, З.С. Варналія, В.М. Василенка, І.Й. Гладій, О.І. Гонти, О.Г. Гранберга, П.В. Гудзя, М.І. Долішнього, Б.Т. Кліяненка, О.О. Коліжук, В.В. Максимова, В.К. Мамутова, В.В. Паппа, Л.Л. Прокопенка, В.В. Третяк та інших.

Правову основу дослідження склали Закони України, Укази Президента України, Постанови Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, нормативні документи місцевих органів влади, що регулюють розвиток інтеграційних зв'язків регіону. Емпіричну базу дослідження склали матеріали Державного комітету статистики України та Головного управління статистики у Луганській області.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці комплексу науково-методичних положень та практичних рекомендацій щодо організаційно-економічного забезпечення інтеграційних зв'язків регіону, які спрямовані на подальше використання можливостей внутрішнього потенціалу територій. Найбільш суттєві результати, що визначають наукову новизну, полягають у такому:

вперше:

обґрунтовано заходи з організаційно-економічного забезпечення інтеграційних зв'язків регіону, які передбачають досягнення стану захищеності власних інтересів регіону та створення сприятливих умов для реалізації його внутрішнього потенціалу, що створює необхідну базу розвитку в умовах зростаючою інтернаціоналізації господарського життя;

удосконалено:

методичні підходи до визначення типології адміністративно-територіальних утворень України залежно від рівня розвитку інтеграційних зв'язків, що дозволяє здійснювати системний опис і діагностику сфери інтеграційних зв'язків регіону;

прийоми порівняльного аналізу економічного розвитку прикордонних регіонів, які враховують сучасний стан природно-ресурсного, демографічного, виробничого та науково-технічного потенціалу, що сприяє вирішенню питань їх комплексного розвитку;

науково-методичні підходи до визначення сильних та слабких сторін економіки регіону з використанням SWOT-аналізу, що дозволяють виявити напрямки стратегічних інтересів регіону та прийняти відповідні рішення стосовно його розвитку;

отримало подальший розвиток:

розуміння сутності економічної інтеграції регіонів як процесу їх господарського зближення на базі розвитку глибоких та стійких взаємозв'язків і розподілу праці між ними, що представляє собою якісно вищий рівень співпраці, коли досягається органічна узгодженість у здійсненні відтворювальних процесів окремих регіонів;

форми прояву інтернаціоналізації господарського життя на основі міжнародного розподілу праці, регіональної кооперації та спеціалізації, що дозволяє характеризувати розвиток інтеграційних зв'язків у різноманітних сферах на рівні регіонів;

узагальнення світового досвіду зближення та переплетення господарських зв'язків через визначення організаційних засад, основних сутнісних характеристик та переваг від використання інтеграційних зв'язків регіону з метою його трансформації та адаптації до сучасних національних умов;

концепція посилення економічної інтеграції регіону, сутністю якої є сприяння входження економіки регіону в систему світового господарства шляхом розвитку інтеграційних зв'язків і на основі розробленого комплексу заходів організаційного і економічного характеру, для обґрунтування процесу формування системи організаційно-економічного забезпечення;

класифікація факторів розвитку транскордонного співробітництва за якісними характеристиками та характером впливу міжнародної фінансової кризи, що полегшить їх ідентифікацію та визначення пріоритетності дії в конкретних умовах, дозволить спрогнозувати та віднайти механізми активізації транскордонного співробітництва.

Практичне значення одержаних результатів. У дисертаційній роботі запропоновано методичні підходи, висновки і рекомендації, придатні до застосування у практичній діяльності органів виконавчої влади центрального і регіонального рівня, органів місцевого самоврядування, науково-дослідних установ за профілем наукової роботи у сфері регіональних досліджень.

До результатів, які мають найбільше практичне значення, належать:

пропозиції щодо організаційно-економічного забезпечення інтеграційних зв'язків регіону, в основі яких створення сприятливих умов для їх реалізації, а також досягнення стану захищеності інтересів регіону;

рекомендації щодо формування організаційно-економічного механізму захисту товаровиробників регіону, спрямовані на створення сприятливих умов для зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних фірм, підприємств, об'єднань.

Практичне значення отриманих результатів підтверджується відповідними довідками. Методичні підходи до організаційно-економічного забезпечення інтеграційних зв'язків регіону використано у діяльності Головного управління економіки Луганської обласної державної адміністрації для визначення пріоритетних напрямків розвитку регіону (довідка № 22-4/3416 від 23.12.2009 р.). Запропонований організаційно-економічний механізм захисту товаровиробників регіону та модель максимізації обсягу експортного доходу знайшли практичне застосування в діяльності Управління економіки Луганської міської ради при розробці та реалізації програмно-цільових і нормативних документів стосовно розвитку інтеграційних зв'язків, а також при вирішенні практичних питань, пов'язаних з розвитком інтеграційних процесів (довідка № 187-221 від 25.12.2009 р.). Методичні підходи до впровадження концепції посилення економічної інтеграції регіону прийнято для практичного використання в поточній роботі Управління зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності Луганської обласної державної адміністрації при створенні транскордонних кластерів на території Луганської та Ростовської області Російської Федерації та єврорегіону “Донбас” (довідка № 6/20-01/809 від 23.12.2009 р.). Методи оцінки відкритості регіонів України, що дозволяють оцінювати поточні і перспективні можливості розвитку економічної інтеграції регіону, використано в роботі Луганської регіональної торгово-промислової палати (довідка № 25.12-993 від 24.12.2009 р.).

Теоретичні, методичні та емпіричні результати дослідження організаційно-економічного забезпечення інтеграційних зв'язків регіону знайшли застосування у навчальному процесі Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля МОН України при викладанні курсу “Фінансування зовнішньоекономічної діяльності підприємств” (довідка № 108-115-2911/82 від 24.12.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторські розробки щодо організаційно-економічного забезпечення інтеграційних зв'язків регіону, а опубліковані наукові праці містять положення, висновки та пропозиції, сформульовані особисто автором.

Внесок автора в колективно опубліковані роботи конкретизований у списку опублікованих праць за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертації доповідалися на: Міжнародній науково-практичній конференції “Розвиток економіки в трансформаційний період: глобальний та національний аспекти” (м. Запоріжжя, 2005 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Современные аспекты финансового управления экономическими процессами” (м. Севастополь, 2005 р.), Міжнародній молодіжній науково-практичній конференції “Соціально-економічний розвиток України в умовах Євроінтеграції” (м. Луганськ, 2007 р.), IV Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених “Економічний і соціальний розвиток України у ХХІ столітті” (м. Тернопіль, 2007 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми економічного розвитку України на шляху до інтеграції у європейський простір” (м. Луганськ, 2008 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Маркетингові дослідження в Україні” (м. Луганськ, 2008 р.), І Міжнародній науково-практичній конференції “Економіка та фінанси в умовах глобалізації: досвід, тенденції та перспективи розвитку” (м. Макіївка, Донецька обл., 2009 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 15 наукових праць, з яких 1 - колективна монографія, 7 - у наукових фахових виданнях, 7 - за матеріалами науково-практичних конференцій. Загальний обсяг публікацій становить 27,5 друк. арк., з яких особисто автору належить 15,33 друк. арк.

Структура і обсяг дисертації. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 199 сторінок комп'ютерного тексту, в тому числі робота містить 24 таблиці та 22 рисунки, 9 додатків на 31 сторінці, список використаних джерел із 182 найменувань на 21 сторінці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету, завдання, визначено предмет, об'єкт та методи дослідження, показано наукову новизну, теоретичну та практичну значимість роботи.

Розділ 1. Теоретичні основи дослідження інтеграційних зв'язків регіону. У розділі розглянуто сутність економічної інтеграції регіонів, визначено форми прояву інтернаціоналізації господарського життя, узагальнено світовий досвід зближення та переплетення господарських зв'язків.

У результаті теоретичного узагальнення наукових положень встановлено, що основу економічної інтеграції регіонів становить розвиток інтеграційних зв'язків, що обумовило доцільність дослідження соціально-економічного змісту категорії “інтеграційні зв'язки регіону”, теоретичного обґрунтування їх ролі та значення в умовах зростаючої інтернаціоналізації господарського життя. Інтеграційні зв'язки регіону в роботі трактуються як система його економічних відносин, які формуються і розвиваються в процесі суспільного відтворення матеріальних благ і послуг, обумовлені цілим рядом чинників: розподілом і спеціалізацією суспільної праці, розміщенням продуктивних сил, демографічними, соціальними процесами, природними умовами.

Враховуючи, що регіони мають численні інтеграційні зв'язки з іншими регіонами країни (або) з іншими країнами, у визначенні сутності регіонального інтеграційного процесу виділено два підходи. У вузькому сенсі економічна інтеграція регіонів визначається як тимчасова взаємодія сусідніх регіонів у вирішенні насущних проблем. У широкому - економічна інтеграція регіонів передбачає довгострокову взаємовигідну співпрацю, незалежно від територіальної віддаленості партнерів, засновану на реалізації спільних інтересів і досягненні цілей учасників інтеграційного процесу. Як основні критерії в аспекті розвитку інтеграційних зв'язків виділено: визнання територіального розподілу праці як об'єктивної основи регіону; наявність природно-ресурсної і виробничої спеціалізації; зв'язок регіону з зовнішнім середовищем; і, нарешті, об'єктивне існування інтеграційних зв'язків, що характеризуються різноманіттям і взаємозумовленістю, визначеною просторовою і тимчасовою стійкістю.

Сучасна економічна інтеграція характеризує достатньо високий, ефективний і перспективний ступінь розвитку світової економіки, якісно новий і складний етап інтернаціоналізації господарського життя. Її характерною рисою є саме регіональність. У цьому контексті інтернаціоналізація господарського життя розглядається як довготривалий процес поступового подолання замкнутості економіки регіону, розвиток регіону з урахуванням сучасних тенденцій становлення світового господарства на нових принципах міжнародної співпраці. Інтернаціоналізація господарського життя знаходить свій вираз у поступовій переорієнтації виробництва і обміну на внутрішньому ринку на міжнародно визнані стандарти і норми, на світові ціни; у розвитку міжнародного розподілу праці у напрямі розширення внутрішньогалузевої міжнародної спеціалізації і кооперації; у формуванні в зв'язку з цим системи міжнародного виробництва; у перетворенні експорту капіталу та іноземних інвестицій на один з найістотніших чинників економічного зростання; у виникненні і розвитку міждержавної економічної інтеграції. На цій підставі в дисертаційній роботі розкрито форми прояву інтернаціоналізації господарського життя: спільні підприємства, міжнародні корпорації, транснаціональні компанії тощо.

Зазначено, що розширення безпосередньої участі регіонів в інтеграційних процесах є одним з найважливіших факторів, здатних уплинути на зміст і форми залучення України до світогосподарських зв'язків. У зв'язку з цим, у нових умовах розвитку України наріжним каменем регіональної політики України повинна стати стратегія партнерства, внутрішньої та зовнішньої інтеграції, перехід до політики відповідальної регіоналізації.

Дослідження принципів і основ розвитку інтеграційних зв'язків на рівні регіону забезпечене результатами аналізу і оцінкою світового досвіду, визначенням характерних особливостей ряду країн, шляхів і методів зближення та переплетення господарських зв'язків. У результаті узагальнення світового досвіду систематизовано організаційні засади формування інтеграційних зв'язків регіону, які полягають у визначенні пріоритетної мети і задач розвитку, сфер охоплення та рівнів реалізації. Обґрунтовано основні сутнісні характеристики інтеграційних зв'язків регіону, до яких віднесено основу та умови формування, особливості оформлення та форми прояву (рис. 1).

Визначено, що інтеграційні зв'язки регіону є породженням галузевої взаємодії, а також організованого за територіальною ознакою розбиття сукупності взаємодіючих галузевих і факторних ринків. Чим глибше галузевий і територіальний розподіл праці, тим більше виникає інтеграційних зв'язків. Чим глибше інтеграційні зв'язки, тим міцніше вростають окремі регіони в різні сегменти світового і національного ринків.

Теоретично аргументовано переваги від використання інтеграційних зв'язків регіону, що дає змогу відобразити особливості їх функціонування.

До основних переваг віднесено: спільне вирішення соціально-економічних проблем регіонів; розвиток виробничої і збутової баз підприємств регіону; використання переваг регіонального різноманіття; розвиток конкуренції на засадах відносних і абсолютних переваг; підвищення ефективності виробництва за рахунок переваг територіального розподілу праці; можливість притоку інвестицій в регіон і одночасне сприяння посиленню регіонального ринку інвестицій; зближення параметрів основних економічних показників, відносне вирівнювання рівнів економічного розвитку; раціональне розміщення виробництва, поглиблення спеціалізації і кооперації, розширення взаємної торгівлі; розвиток дружньої взаємодії та зростаючої довіри між регіонами.

Розділ 2. Аналіз практики здійснення інтеграційних зв'язків (на прикладі Луганської області). У розділі виявлено тенденції у розвитку господарських зв'язків регіонів, здійснено порівняльний аналіз економічного розвитку прикордонних регіонів, визначено сильні та слабкі сторони економіки Луганської області.

З метою виявлення тенденцій у розвитку господарських зв'язків регіонів виконано типологію адміністративно-територіальних утворень України залежно від ступеня відкритості, що служить підґрунтям для організаційно-економічного забезпечення інтеграційних зв'язків та дозволяє оцінювати поточні і перспективні можливості розвитку економічної інтеграції регіону. На цій основі використано науково обґрунтовані підходи до подальшої розробки пропозицій щодо визначення пріоритетних напрямів розвитку інтеграційних зв'язків регіону.

Визначено, що наслідком економічної інтеграції є підвищення відкритості вітчизняної економіки та її регіонів у світовому масштабі, а також перехід країни до лібералізації зовнішньоторговельних відносин, що становить поступову реалізацію ключових напрямків ринкової трансформації економіки України. Зазначено, що політика відкритої економіки обумовлює потребу в наукових дослідженнях проблем і наслідків відкритості для соціально-економічного розвитку країни та її регіонів. При цьому поняття відкритості передбачає відкритість регіону в національній економіці і відкритість у світовому просторі.

Для оцінки рівня відкритості регіонів України визначено систему показників та здійснено відповідний розрахунок. Зроблено висновок, що в перших рядах за рівнем відкритості - Дніпропетровська, Закарпатська, Луганська, Запорізька, Одеська, Донецька, Київська, Волинська області, тобто ці області є регіонами-екстравертами; до регіонів з помірною відкритістю відносяться - Миколаївська, Полтавська, Львівська, Івано-Франківська, Харківська, Сумська, Черкаська області; менший рейтинг відкритості мають: Автономна Республіка Крим, Рівненська, Херсонська, Житомирська, Кіровоградська, Хмельницька, Чернігівська, Вінницька, Чернівецька, Тернопільська області, тобто є регіонами-інтровертами (табл. 1).

Таблиця 1

Типологія регіонів України залежно від рівня відкритості економіки

Області (регіони)	Загальний інтегральний рейтинговий показник (Ір)	Порядок областей за рейтингом відкритості їх економіки
Регіони-екстраверти
Дніпропетровська	77,37	1
Закарпатська	69,07	2
Луганська	66,50	3
Запорізька	65,89	4
Одеська	61,88	5
Донецька	59,35	6
Київська	52,46	7
Волинська	49,42	8
Регіони з помірною відкритістю економіки
Миколаївська	46,89	9
Полтавська	41,62	10
Львівська	38,83	11
Івано-Франківська	37,78	12
Харківська	36,30	13
Сумська	35,93	14
Черкаська	33,78	15
Регіони-інтроверти
Автономна Республіка Крим	33,21	16
Рівненська	30,99	17
Херсонська	30,91	18
Житомирська	28,56	19
Кіровоградська	23,43	20
Хмельницька	22,76	21
Чернігівська	21,71	22
Вінницька	21,69	23
Чернівецька	18,18	24
Тернопільська	15,49	25

Обґрунтовано, що важливою особливістю сучасного етапу розвитку інтеграційних зв'язків є транскордонне співробітництво. Луганська область є прикордонною областю України і межує з Білгородською, Воронезькою і Ростовською областями Російської Федерації. Результати проведеного порівняльного аналізу економічного розвитку Луганської області та суміжних з нею областей РФ дозволяють стверджувати, що вони є промислово розвинутими, із спеціалізацією галузей, які доповнюють одна одну у прикордонному та міжнародному розподілі праці. Проте, у відносинах між ними існує чимало проблем, які потребують термінового розв'язання.

З метою визначення проблем, що негативно впливають на розвиток транскордонного співробітництва Луганської області, шляхом SWOT-аналізу визначено сильні та слабкі сторони розвитку прикордонних територій, а також загрози і можливості їх подолання. За результатами проведеного SWОТ-аналізу визначено чинники, що в майбутньому можуть позитивно або негативно вплинути на розвиток подій у транскордонному співробітництві Луганської області. Проведений аналіз основних чинників стосовно розвитку транскордонного співробітництва Луганської області та суміжних з нею областей РФ дозволив зробити наступний висновок: Луганська область ще недостатньо використовує переваги свого економіко-географічного положення, в першу чергу як транзитного регіону, а також території, що має найдовший українсько-російський кордон.

За результатами оцінки конкурентних переваг Луганської області, які представлено як об'єктивну основу розвитку інтеграційних зв'язків регіону, визначено, що незважаючи на труднощі кризисного періоду, область займає важливе місце в економіці України - входить до п'ятірки найбільш великих промислово-розвинутих регіонів країни. Промисловий потенціал області - це багатогалузевий комплекс з провідними галузями важкої промисловості. Лідирує паливно-енергетичний комплекс. У ньому основна роль належить видобувній промисловості, підприємства якої в загальному обсязі виробництва складають четверту частину (27,2%). У видобувній галузі переважають вугільні підприємства. Промисловість регіону представлена також підприємствами машинобудування, хімічної, нафтохімічної, харчової, деревообробної, текстильної промисловості і промисловості будівельних матеріалів. Багато підприємств, що складають основу економіки регіону, використовують зношене устаткування і застарілі технології. Її частка в загальноукраїнському обсязі валової доданої вартості складає 4,6%. У Луганській області зосереджено 5,4% основних засобів України і 4,5% трудових ресурсів. На сьогодні Луганська область - один з найбільш промислово розвинених регіонів України. За обсягом реалізованої продукції область посідає 3 місце. За багатьма видами промислових виробів Луганська область займає провідне місце в Україні, забезпечуючи 43% обсягу видобутку кам'яного вугілля, 16% - первинної обробки нафти і випуску нафтопродуктів, близько 30% - металоріжучих верстатів, 20% - азотних добрив, близько 31% - кальцинованої соди, 32% - синтетичних смол і пластмас, понад 70% - шибки, більш половини тарного картону.

Узагальнення практики здійснення інтеграційних зв'язків Луганської області переконливо свідчить, що існуючі підходи до забезпечення їх розвитку, засновані на використанні існуючих природних ресурсів і наявного промислового потенціалу, не можуть забезпечити ефективну інтеграцію регіону в світове господарство. Для вирішення цієї проблеми необхідно задіяти інноваційні механізми регіонального розвитку. При цьому, наявність в Луганській області досить високого науково-технічного потенціалу, технологічних підприємств, науковців, конструкторів і технологів, раціоналізаторів і винахідників дають підстави для забезпечення переходу економіки регіону від початкових конкурентних переваг (дешева робоча сила, дешеві і багаті природні ресурси) до створення таких, що формують інноваційну додану вартість (продаж високотехнологічних продуктів та послуг, ліцензій, промислових зразків тощо).

Розділ 3. Обґрунтування заходів з організаційно-економічного забезпечення інтеграційних зв'язків регіону. У розділі обґрунтовано концепцію посилення економічної інтеграції регіону, визначено перспективи інтернаціоналізації господарського життя регіону, запропоновано заходи з організаційного та економічного забезпечення інтеграційних зв'язків регіону.

Запропонована концепція посилення економічної інтеграції регіону є загальним задумом, перспективним баченням розвитку інтеграційних зв'язків на рівні регіону, містить початкові принципи і методологічні основи її побудови і функціонування, визначає мету, завдання, пріоритети інтеграційного розвитку регіону, напрями і засоби їх реалізації. Ця концепція дозволяє забезпечити ефективну інтеграцію економіки регіону до системи світового господарства шляхом розвитку інтеграційних зв'язків і на основі розробленого комплексу заходів організаційного і економічного характеру. Концепція посилення економічної інтеграції регіону структурно поділяється на три конструктивні блоки: блок початкових даних, концептуальний та дослідницько-цільовий блоки, які складають логічно струнку і певну послідовність рішень, реалізація яких і створює об'єктивні передумови для розвитку інтеграційних зв'язків та вибір пріоритетів і напрямів інтеграційного розвитку регіону (рис. 2). При розробці концепції використано моделі вибору стратегій: розмежування повноважень між центром і регіонами; переорієнтація на місцеві ринки та інвестиції; включення регіону в систему світогосподарських зв'язків, що передбачає розвиток інтеграційних зв'язків регіону і розглядається як найбільш перспективна. економічний інтеграція регіональний

У сучасних умовах інтеграційні процеси стають визначальними і значною мірою набувають регіонального відтінку, що обумовлює підвищення транскордонного співробітництва, яке розглядається як один з перспективних напрямів інтернаціоналізації господарського життя регіону. Визначено, що для України, яка обрала курс зовнішньоекономічної політики в напрямку інтеграції до Європейського Союзу, транскордонне співробітництво відіграє важливу роль. На основі аналізу існуючого досвіду функціонування транскордонних регіонів визначено роль та місце транскордонної співпраці в регіональному розвитку з трьох позицій: транскордонне співробітництво як необхідність; транскордонне співробітництво як додаткова можливість розвитку; транскордонне співробітництво як цільовий процес.

Виділено основні характеристики регіону як учасника транскордонного співробітництва: адміністративний статус регіону; цілісність території зі спільними історико-географічними особливостями та територіально-диференційованою спільнотою людей; організаційно-господарська взаємопов'язаність складових елементів; економічна самодостатність та економічні зв'язки з регіонами інших країн; прикордонність.

На основі узагальнення існуючих підходів вдосконалено класифікацію факторів розвитку транскордонного співробітництва. Внеском у класифікацію факторів впливу на розвиток транскордонного співробітництва регіонів стало введення фактору впливу міжнародної фінансової кризи на всі перелічені критерії.

Розроблено заходи з організаційно-економічного забезпечення інтеграційних зв'язків регіону, які спрямовано на реалізацію цілей у сфері інтеграційної діяльності. Визначено принципи, функції, методи, чинники та інструменти організаційно-економічного забезпечення, що дозволило сформувати методичний інструментарій цілеспрямованого впливу на розвиток інтеграційних зв'язків регіону.

Реалізація нового бачення розвитку інтеграційних зв'язків регіонів України, виходячи з ринкової ефективності та світової доцільності, вимагає забезпечення необхідних умов роботи для ефективних і конкурентоспроможних вітчизняних товаровиробників. Враховуючи, що у даний час здійснюється практично вільне ввезення імпортних товарів замість організації власного виробництва, що обумовлює втрати для вітчизняних товаровиробників і дезінтеграцію зв'язків регіону, запропоновано організаційно-економічний механізм захисту товаровиробників регіону, під яким розуміється сукупність конкретних форм, методів та інструментів управління, що дозволяють підприємствам-експортерам ефективно здійснювати виробничу, комерційну і зовнішньоекономічну діяльність (рис. 3).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Основні елементи і ланки організаційно-економічного механізму захисту товаровиробників регіону

Головною метою організаційно-економічного механізму захисту товаровиробників регіону є створення сприятливих умов для здійснення зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних фірм, підприємств, об'єднань. Відповідно, об'єктом управління виступає безпосередньо процес захисту товаровиробників регіону, їх виробничої, комерційної й зовнішньоекономічної діяльності. Як методи управління пропонуються: нормативно-правові, економічні, організаційні. Основними інструментами механізму організаційно-економічного забезпечення захисту вітчизняних товаровиробників виступають бізнес-план підприємства, комплексна система підвищення якості продукції, вдосконалена методика розрахунку еквівалентного імпортного мита, комплексна система підготовки й перепідготовки персоналу підприємств.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі вирішено актуальне наукове завдання щодо подальшого використання можливостей внутрішнього потенціалу регіонів на основі комплексу науково-методичних та практичних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення організаційно-економічного забезпечення інтеграційних зв'язків регіону.

Проведене дослідження дозволяє зробити наступні основні висновки і пропозиції теоретичного, прикладного та методичного змісту.

1. Результати узагальнення підходів до визначення ролі та значення економічної інтеграції показали, що інтеграційні зв'язки є важливим аспектом розвитку ринкових зв'язків, оскільки саме вони вирішують корінні проблеми всебічного економічного розвитку регіонів, стимулюють розвиток національної економіки. Встановлено, що саме інтеграційні зв'язки передують створенню інтеграційних відносин і є їх основою в інтеграційному процесі. Як концептуальну основу дослідження економічної інтеграції регіонів обґрунтовано використання потенціалу синергетичної парадигми і принципу співпраці, що відкривають нові можливості розвитку регіонів як повноправних учасників світогосподарських зв'язків.

2. Результати дослідження форм прояву інтернаціоналізації господарського життя дозволили зробити висновок, що в результаті розгортання цього процесу формується і розвивається багатоукладний і багатовимірний економічний простір, в рамках якого здійснюється взаємодія різних господарюючих суб'єктів. Інтернаціоналізація господарського життя передбачає розвиток глибоких і стійких інтеграційних зв'язків між регіонами. Встановлено, що інтеграційні зв'язки тим інтенсивніші, чим вище рівень розвитку продуктивних сил, глибше міжнародний розподіл праці, регіональна кооперація і спеціалізація.

3. Основні підходи до розвитку інтеграційних зв'язків на рівні регіону визначено на основі дослідження і оцінки світового досвіду зближення та переплетення господарських зв'язків. Обґрунтовано, що історичні особливості розвитку інтеграційних зв'язків України виключають можливість перенесення досвіду будь-якої окремо взятої країни, диктують необхідність синтезу вітчизняного і світового досвіду, його трансформації й адаптації до сучасних національних умов. Використано концептуальний підхід до комплексного розвитку інтеграційних зв'язків регіону, який базується на територіальному розподілі праці та визначає механізм взаємозумовленості місцевих і регіональних представницьких і виконавчих органів із підприємствами різних форм господарювання і власності у інтеграційній діяльності.

4. За результатами аналізу тенденцій розвитку господарських зв'язків регіонів виявлено, що у сучасних умовах інтернаціоналізації господарського життя особливого значення набуває відкритість регіонів, що означає нерозривний зв'язок регіону з регіонами як своєї країни, так й інших країн. Використано показники відкритості регіону, що дозволило визначити ступінь включеності регіону до системи як національного, так й міжнародного розподілу праці. Запропонована методика оцінки відкритості регіону може служити підґрунтям подальшої розробки пропозицій щодо визначення пріоритетних напрямів розвитку його інтеграційних зв'язків. З метою подальшої раціоналізації участі регіонів у інтеграційній діяльності у дисертації побудовано типологію адміністративно-територіальних утворень України залежно від рівня їх відкритості. Визначено, що економіка регіону повинна бути настільки відкритою, щоб забезпечувалося не тільки економічне зростання, але й вирішувалися довгострокові цілі - забезпечувалися стабільний регіональний розвиток і захист інтеграційних зв'язків.

5. На основі отриманих результатів порівняльного аналізу економічного розвитку прикордонних регіонів виявлено, що стратегічним завданням реформування транскордонного співробітництва регіону має стати ефективне використання природно-ресурсного, демографічного, виробничого і науково-технічного потенціалу регіонів з метою вирішення питань комплексного розвитку регіону. Головною метою такого співробітництва є подолання взаємних історичних упереджень між населенням по обидва боки кордону, розвиток функціональних органів управління на регіональному та місцевому рівнях, подолання різниці у рівнях розвитку центральних та периферійних районів, підвищення рівня життя громадян та економічного розвитку регіонів.

6. З метою виявлення сильних та слабких сторін економіки регіону використано SWOT-аналіз, який дозволив одержати оглядову оцінку стратегічного стану економіки, оцінити ступінь адекватності діючої моделі інтеграційних зв'язків. Визначено пріоритети розвитку інтеграційних зв'язків Луганської області, які спрямовані як на зменшення негативного впливу визначених проблем, так і на розвиток потенційних можливостей. Враховуючи, що Луганська область має відносні конкурентні переваги у порівнянні з іншими регіонами України, їх використання дозволяє регіону не лише зміцнити власний конкурентний статус, сприяти підвищенню рівня конкурентоспроможності економіки України на зовнішніх ринках, але й задіяти існуючий потенціал розвитку інтеграційних зв'язків. Обґрунтовано, що майбутнє регіону все більш пов'язане з використанням своїх вигідних геостратегічних позицій, які дозволяють йому претендувати на завоювання значного місця в системі розвитку інтеграційних зв'язків.

7. Обґрунтовано наукові основи розвитку концепції посилення економічної інтеграції регіону, яка виступає передумовою виявлення основних напрямів та умов організаційно-економічного забезпечення інтеграційних зв'язків регіону та передбачає їх економічний захист. З метою забезпечення довгострокового і стабільного соціально-економічного розвитку регіону як суб'єкта міжнародного розподілу праці в основу розвитку концепції посилення економічної інтеграції регіону покладені результати аналізу факторів конкурентоспроможності як на галузевому, так і на регіональному рівні. Основний зміст і спрямованість концепції посилення економічної інтеграції регіону полягає в обґрунтуванні комплексу аналітичних, економічних, організаційно-правових і спеціальних заходів для реалізації їх пріоритетів розвитку. Виходячи із визначених пріоритетних завдань виділено основні напрями діяльності регіону щодо подальшого розвитку інтеграційних зв'язків - правовий, соціально-економічний, гуманітарно-культурний, інформаційний та організаційний.

8. З метою обґрунтування об'єктивної зумовленості процесів транскордонного співробітництва та необхідності оцінки результативності їх функціонування в умовах інтернаціоналізації господарського життя вдосконалено класифікацію факторів розвитку транскордонного співробітництва, яку побудовано залежно від якісних характеристик та характеру впливу міжнародної фінансової кризи, що дозволяє оперативно та ефективними засобами протидіяти негативному прояву визначених факторів та стимулювати позитивну дію на розвиток транскордонного співробітництва.

9. Обґрунтовано організаційно-економічне забезпечення інтеграційних зв'язків регіону. В цьому контексті запропоновано організаційно-економічний механізм захисту товаровиробників регіону, заснований на вдосконаленому методичному підході до забезпечення захисту товаровиробників регіону, який включає теоретичне обґрунтування раціональної величини імпортного мита, оптимальне співвідношення між рівнем якості товарів і витратами на їх виробництво. З метою забезпечення захисту інтеграційних зв'язків регіону розроблено економіко-математичну модель максимізації обсягу експортного доходу, яка дозволяє впровадити необхідні заходи з підвищення конкурентоспроможності продукції, призначеної для експорту.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Куценко Н.А. Организационно-экономическое и правовое обеспечение защиты отечественных товаропроизводителей: монография / Б.Т. Клияненко, Н.А. Куценко, А.И. Акмаев и др. - Луганск: ЛФ ИЭПИ НАН Украины; Алчевск: ДонГТУ, 2007. - 403 с. (Особистий внесок здобувача: запропоновано організаційно-економічний механізм захисту товаровиробників регіону).

2. Куценко Н.А. Основні тенденції розвитку взаємозв'язків процесів глобалізації й регіоналізації інтеграції / Н.А. Куценко // Вісник Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля. - 2008. - №10(128). - Ч. 2. - С. 111-115.

3. Куценко Н.А. Обґрунтування методичного підходу до забезпечення захисту вітчизняних підприємств-експортерів / Н.А. Куценко // Вісник Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля. - 2007. - № 7(113). - Ч. 2. - С. 85-88.

4. Куценко Н.А. Необхідність застосування протекціоністських заходів для захисту інтересів вітчизняних товаровиробників / Н.А. Куценко // Вісник Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля. - 2006. - № 12(106). - С. 116-119.

5. Куценко Н.А. Основные направления механизма защиты и поддержки отечественных экспортеров / Н.А. Куценко // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. трудов. - Донецк: ДонНУ. - 2006. - С. 1255-1258.

6. Куценко Н.А. Защита отечественного товаропроизводителя в контексте регуляторной политики государства / Б.Т. Клияненко, Р.А. Кратинов, Н.А. Куценко // Вісник Донецького університету. Серія В. Економіка і право. - Донецьк: ДонНУ, 2005. - № 2. - С. 26-33. (Особистий внесок здобувача: досліджено нормативно-правові аспекти механізму захисту вітчизняних товаровиробників).

7. Куценко Н.А. Нормативно-законодательная база формирования организационно-экономического механизма защиты отечественных товаропроизводителей / Н.А. Куценко // Вісник Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля. - 2005. - № 1(83). - С. 185-189.

8. Куценко Н.А. Характеристика принципов реструктуризации предприятий Донбасского региона / Н.А. Куценко // Вісник Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля. - 2004. - №3(73). - С. 169-173.

9. Куценко Н.А. Сучасні проблеми стану зовнішньоекономічних зв'язків України / Н.А. Куценко // Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації: зб. тез допов. IV Міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених (м. Тернопіль, 22-23 лют. 2007 р.). - Тернопіль: ТНЕУ “Економічна думка”, 2007. - Ч. 1. - С. 83-85.

10. Куценко Н.А. Особенности организации производства и реализации экспортной продукции на промышленных предприятиях / Н.А. Куценко // Розвиток економіки в трансформаційний період: глобальний та національний аспекти: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Запоріжжя, 20 квіт. 2005 р.). - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. - Т. І. - С. 79-80.

11. Куценко Н.А. Финансово-методический подход к обеспечению защиты отечественных предприятий - экспортеров продукции / Н.А. Куценко // Современные аспекты финансового управления экономическими процессами: материалы Всеукр. науч.-метод. конф. (г. Севастополь, 6-9 сент. 2005 р.). - Севастополь: СевНТУ, 2005. - Ч. 2. - С. 158-160.

12. Куценко Н.А. Новые подходы к обеспечению конкурентоспособности и качества выпускаемой продукции / Н.А. Куценко // Соціально-економічний розвиток України в умовах Євроінтеграції: зб. тез Міжнар. молодіжної наук.-практ. конф. (м. Луганськ, 14-17 трав. 2007 р.). - Луганськ: ЛНПУ ім. Т. Шевченка, 2007. - С. 173-177.

13. Куценко Н.А. Формування економічної інтеграції в умовах регіоналізації / Н.А. Куценко // Проблеми економічного розвитку України на шляху до інтеграції у європейський простір: тези допов. Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Луганськ, 26-27 листоп. 2008 р.). - Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2008. - С. 182-184.

14. Куценко Н.А. Необхідність підвищення конкурентоспроможності і якості продукції вітчизняних товаровиробників / Н.А. Куценко // Маркетингові дослідження в Україні: тези доп. ІІІ Міжнар. наук.- практ. конф. (м. Луганськ, 22-23 трав. 2008 р.). - Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2008. - С. 157-160.

15. Куценко Н.А. Вплив глобалізаційних процесів на економіку України / Н.А. Куценко // Н.А. Куценко, А.Є. Александрова // Економіка та фінанси в умовах глобалізації: досвід, тенденції та перспективи розвитку: зб. тез І Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Макіївка, 22-24 квіт. 2009 р.). - Макіївка: МЕГІ, 2009. - Т. ІІІ. - С. 115-118. (Особистий внесок здобувача: визначено вплив глобалізаційних процесів на регіональну економічну інтеграцію).

анотація

Куценко Н.А. Організаційно-економічне забезпечення інтеграційних зв'язків регіону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 - розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. - Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Донецьк, 2010.

Дисертацію присвячено вирішенню актуального наукового завдання щодо подальшого використання можливостей внутрішнього потенціалу регіонів на основі комплексу науково-методичних та практичних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення організаційно-економічного забезпечення інтеграційних зв'язків регіону. Уточнено розуміння сутності економічної інтеграції регіонів. Розкрито форми прояву інтернаціоналізації господарського життя на основі міжнародного розподілу праці, регіональної кооперації і спеціалізації. Узагальнено світовий досвід зближення та переплетення господарських зв'язків через визначення організаційних засад, основних сутнісних характеристик та переваг від використання інтеграційних зв'язків регіону. Запропоновано методичні підходи до визначення типології адміністративно-територіальних утворень України. Удосконалено прийоми порівняльного аналізу економічного розвитку прикордонних регіонів та науково-методичні підходи до визначення сильних та слабких сторін економіки регіону з використанням SWOT-аналізу. Обґрунтовано концепцію посилення економічної інтеграції регіону, сутністю якої є сприяння входженню економіки регіону в систему світового господарства шляхом розвитку інтеграційних зв'язків. Уточнено класифікацію факторів розвитку транскордонного співробітництва за якісними характеристиками та характером впливу міжнародної фінансової кризи. Обґрунтовано заходи з організаційно-економічного забезпечення інтеграційних зв'язків регіону, які передбачають захищеність власних інтересів регіону та створення сприятливих умов для реалізації його внутрішнього потенціалу.

Ключові слова: інтернаціоналізація, інтеграційні зв'язки, регіон, економічна інтеграція, організаційно-економічне забезпечення, транскордонне співробітництво.

Куценко Н.А. Организационно-экономическое обеспечение интеграционных связей региона. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.05 - развитие производительных сил и региональная экономика. - Институт экономико-правовых исследований НАН Украины, Донецк, 2010.

Диссертация посвящена решению научной задачи относительно|касательно| дальнейшего использования|употребления| возможностей внутреннего потенциала регионов на основе комплекса научно-методических и практических|практичных| рекомендаций, направленных на совершенствование организационно-экономического|экономичного| обеспечения интеграционных связей региона.

В первом разделе диссертационной работы получило дальнейшее развитие понимание сущности экономической|экономичной| интеграции регионов, как процесса хозяйственного сближения регионов на базе развития между ними глубоких и устойчивых взаимосвязей и разделения труда, что представляет собой качественно высший уровень сотрудничества, при котором достигается согласованность в осуществлении воспроизводственных процессов отдельных регионов. Раскрыты формы проявления интернационализации хозяйственной жизни на основе международного разделения труда, региональной кооперации и специализации, что позволяет характеризовать развитие интеграционных связей на уровне регионов в различных|многообразных| сферах. Обобщен мировой опыт сближения и переплетения хозяйственных связей через|из-за| определение организационных принципов, основных сущностных характеристик и преимуществ от использования|употребления| интеграционных связей региона с целью его трансформации и адаптации к|до| современным условиям.

Во втором разделе предложены методические подходы к|до| определению типологии административно-территориальных образований Украины в зависимости от степени развития интеграционных связей, что позволяет осуществлять|свершать| системное описание и диагностику сферы интеграционных связей региона. Усовершенствованы приемы сравнительного анализа экономического|экономичного| развития приграничных регионов, учитывающие современное состояние|стан| природно-ресурсного, демографического, производственного и научно-технического потенциала регионов, что способствует|содействует| решению вопросов комплексного развития региона; научно-методические подходы к|до| определению сильных и слабых сторон экономики региона с использованием SWOT-анализа|, позволяющие выявить |выявлять|направления стратегических интересов региона и принятия соответствующих решений относительно его развития.

...