Планування економічної ефективності діяльності підприємств олійного виробництва

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ РИНКУ ТА ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНИХ

ДОСЛІДЖЕНЬ

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Планування економічної ефективності діяльності підприємств олійного виробництва

Каткова Наталя Володимирівна

Одеса - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті кораблебудування

ім. адмірала Макарова Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник кандидат економічних наук, доцент

Мірошниченко Олексій Володимирович,

Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України, докторант

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Череп Алла Василівна,

Запорізький національний університет, декан економічного факультету

кандидат економічних наук, доцент

Антонюк Олег Петрович,

Одеська національна академія харчових технологій,

доцент кафедри бухгалтерського обліку

Захист відбудеться 16 грудня 2010 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.177.01 Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29

Автореферат розісланий 15 листопада 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Степанов В.М.

Размещено на http://www.allbest.ru//

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Україна посідає провідні позиції у виробництві й експорті соняшникової олії, яка користується стабільним попитом на світових продовольчих ринках. Хоча олійнодобувна галузь попри кризу нарощує темпи продукування, невирішеною залишається низка нагальних проблем, частина з яких знаходиться у площині підвищення ролі і, відповідно, удосконалення наукових засад планування ефективності діяльності підприємств. Йдеться, зокрема, про поточні і стратегічні очікування власників і менеджменту, які потерпають від використання недосконалих критеріїв оцінки результативності бізнесу. Розробити за допомогою слушного наукового апарату систему таких критеріїв з метою вибору та контролю за втіленням у життя найкращої підприємницької стратегії стало науковим завданням дослідження.

Питанням планування діяльності підприємств присвячено чимало ґрунтовних публікацій. Так, скажімо, відповіді на загальнометодологічні та теоретичні питання щодо планування знаходимо у працях С.А. Агапцова, П.А. Фомина, Л.С. Шаховської, А.І. Мордвинцева, Є.А. Зінь, А.І. Ільїна, Р. Акоффа, І. Ансоффа, Г. Мінцберга, Дж.Б. Куїнн, С. Гошал, М. Портера, А. Томпсона, А. Стрікленда, М.М. Алексеевої, І.Т. Балабанова, Л.Є. Басовського, В.С. Єфремова, М.Ф. Замятина, Б.В. Буркинського, В.М. Лисюка, В.В. Іванової, Ю.С. Колодія, О.О. Орлова, В.Н. Парсяка, В.В. Царева, С.К. Харічкова, А.І. Муравйова та інших. Особливостям планування діяльності підприємств харчової промисловості присвячені праці В.В. Сопка, М.М. Грух, І.Д. Сазонової та інших.

Висвітленню питань управління ефективністю присвячені ґрунтовні публікації Н.П. Алпатової, H.А. Козак, Д.В. Антонова, А.Б. Богрецова, Д.С. Бугрова, С.О. Вахтерова, Б.М. Грицай, В.О. Єфремова, А.К. Коробкова, А.В. Целих, Т.В. Шубиної, С. Ейлон, Е. Голд, Ю. Сезан та інших.

Водночас, поза увагою більшості вчених залишилось осмислення планування ефективності діяльності підприємств, зокрема, агропромислового комплексу. Враховуючи особливості виробництва рослинної олії, проблема теоретичного і практичного удосконалення інструментарію передбачення його ефективності, який здатний забезпечити підвищення результативності підприємства в умовах поглиблення конкурентного протистояння, набуває особливої актуальності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до реалізації положень Закону України «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року»; є складовою підпрограми «Розробити пропозиції з організації ефективного виробництва в господарських формуваннях ринкового типу» (номер державної реєстрації 0102U000259), де автором розроблено механізм планування ефективності діяльності олійнодобувних підприємств; тематичних планів науково-дослідної роботи лабораторії «Економічні проблеми розвитку малого (середнього) підприємництва» Національного університету кораблебудування ім. адм. Макарова (2007-2009 рр.), де автором запропоновані стратегії підвищення ефективності олійного виробництва на підприємствах малого та середнього бізнесу.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методичних засад з удосконалення механізму планування ефективності діяльності олійних підприємств.

Відповідно до поставленої мети, у роботі розв'язувалися такі завдання:

- уточнити сутність поняття планування ефективності діяльності;

- визначити методичний інструментарій оцінки і прогнозування ефективності олійного виробництва з урахуванням його виробничої специфіки;

- діагностувати сучасний стан, тенденції розвитку та ефективність олійного виробництва;

- систематизувати фактори, які впливають на ефективність олійнодобувних підприємств, та здійснити їх оцінку;

- обґрунтувати стратегії підвищення ефективності олійного виробництва в сучасних умовах господарювання;

- розробити моделі планування ефективності з урахуванням дії ринкових чинників на стадіях придбання олійної сировини і продажу готової олійної продукції; олійний виробничий бізнес

- встановити придатність для використання менеджментом вітчизняних підприємств закордонних систем управління ефективністю бізнесу.

Об'єктом дослідження визначено процес планування перспектив підвищення економічної ефективності олійнодобувних підприємств як важливої складової продуктового підкомплексу АПК України.

Предметом дослідження є система теоретико-методичних передумов та практичних аспектів дослідження, оцінки та планування підвищення економічної ефективності олієвиробництва.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційної роботи складають діалектичний метод пізнання соціально-економічних явищ, комплексний підхід до осмислення місця та завдань планування серед функцій менеджменту в умовах ринкової невизначеності. Відповідно до потреб вирішення завдань, які випливають із мети дослідження, у роботі використовувались такі методи: абстрактно-логічний (для теоретичного узагальнення і формулювання висновків дослідження), монографічний (упродовж огляду методик оцінки, аналізу і прогнозування ефективності виробництва), економіко-статистичний, порівняльний, розрахунково-конструктивний, побудови часових рядів, трендовий (при діагностиці стану, тенденцій і ефективності олійного виробництва), експертних оцінок, статистичного групування (при визначенні і ранжуванні факторів впливу на ефективність виробництва олії), кореляційно-регресійний (для визначення залежності ефективності олійного виробництва від впливу ринкових факторів), економіко-математичного моделювання (при розробці інструментів оптимізації виробничої програми) та інші.

Інформаційна база дослідження: законодавчо-нормативні акти України, звіти Державного комітету статистики України; первинна документація та дані бухгалтерського і управлінського обліку олієвиробних підприємств; монографії вітчизняних та закордонних вчених; відомості, які опубліковані у фахових наукових періодичних виданнях та розміщені у мережі Інтернет.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні теоретичних підходів до визначення методичних засад планування економічної ефективності олійних підприємств. Найважливішими результатами, що містять наукову новизну, є:

вперше розроблено та обґрунтовано концептуальні положення процесу планування економічної ефективності діяльності олійнодобувних підприємств, що передбачає виокремлення чинників, які здійснюють на неї найбільший вплив, його кількісне вимірювання та використання збалансованої системи показників для визначення стратегій, адекватних тренду зовнішнього середовища бізнесу;

удосконалено:

- підходи до управління якістю продукції олійних підприємств, як вирішальної складової підвищення їх ефективності, зокрема, введено у науковий обіг показник визначення доцільності інвестицій у покращення споживчих властивостей олії;

- методичні підходи до оцінки кількісного впливу чинників ефективності діяльності на основі комплексного підходу із застосуванням досвіду експертів, кореляційно-регресійного аналізу, що дозволило більш ґрунтовно визначати пріоритети у прийнятті рішень менеджментом олійнодобувних підприємств;

- методичні підходи до розробки програми виробництва олійних підприємств з використанням цільових функцій, що пов'язують планований прибуток від реалізації основної і побічної продукції з якісними характеристиками сировини, олії, її ціни, технологічними особливостями олійнодобувного підприємства, враховують вимоги беззбиткового господарювання;

дістали подальшого розвитку:

- категоріально-понятійний апарат економічних досліджень, зокрема поняття «планування ефективності діяльності» як процесу визначення ключових показників ефективності, які підприємство передбачає досягти за певний період, а також способів їх досягнення з метою забезпечення його прибутковості та конкурентоспроможності;

- методичні основи дослідження економічної ефективності олійного виробництва, зокрема оцінена відповідність сучасних критеріально-методичних підходів щодо управління ефективністю олійного виробництва наслідкам ринкових трансформацій;

- принципи класифікації факторів ефективності олійного виробництва, зокрема екзогенні фактори запропоновано розподілити на ринково-сировинні та ринково-продуктові;

- методичні підходи до створення механізму планування ефективності господарювання на олійнодобувних підприємствах України з використанням методології BSC, що дозволяє планувати ефективність у основних сферах діяльності, визначати найважливіші внутрішні процеси, які її забезпечують, а також ресурси, необхідні для підтримки цих процесів. Удосконалений у такий спосіб підхід дозволяє більш ґрунтовно визначати стратегічні та тактичні орієнтири ефективного бізнесу.

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення дисертації і одержані автором результати дослідження доведені до рівня інструментальних засобів (методичних і економіко-математичних розробок), що адаптовані до потреб менеджменту олійнодобувних підприємств.

Найбільшу цінність для практики господарювання мають інструменти планування ефективності діяльності олійнодобувних підприємств, зокрема, моделі оптимізації програми виробництва олійної продукції, а також запропонована система стратегічних напрямів підвищення ефективності олійного виробництва. Розробки, які містить дисертація, прийняті до впровадження підприємством ТОВ «Різолв» (довідка № 53 від 14.09.2009), ВАТ «Кіровоградолія» (довідка № 1497/01 від 21.12.2009), ТОВ «Екотранс» (довідка № 1-1512/1 від 15.12.2009), ТОВ «Відродження» (довідка № 159 від 21.12.2009). Окремі положення щодо аналізу і прогнозування ефективності діяльності підприємств знайшли застосування у навчальному процесі Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова при викладанні дисциплін «Фінансовий аналіз» та «Економічний аналіз» (довідка № 3983/69-11 від 11.12.09).

Особистий внесок здобувача полягає у проведенні цілісного комплексного дослідження теоретичних і методичних засад розробки інструментів планування росту ефективності олійного виробництва, адаптованих до особливостей діяльності підприємств підгалузі аграрно-промислового комплексу, що динамічно розвиваються; визначенні стратегій їх розвитку; визначенні методичних підходів до кількісної оцінки впливу ендогенних і екзогенних чинників на результативність олієвидобування. Наукові результати, висновки, пропозиції, що винесені на захист, належать особисто авторові. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використано лише ті положення й ідеї, що є результатом особистих досліджень здобувача. Особистий внесок автора у роботах, опублікованих у співавторстві, зазначений у переліку публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження доповідались на Міжнародній конференції «Україна наукова - 2003» (м. Дніпропетровськ, 16.06.2003 р.), IV Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми обліку, аудиту та економічного аналізу за умов стабілізації економіки України» (м. Хмельницький, 12.12.2003 р. - 13.12.2003 р.), IІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми планування виробництва в умовах переходу до ринку» (м. Алушта, 1.10.2004 р. - 3.10.2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Экономические проблемы развития промышленного производства» (м. Одеса, 5.10.2004 р. - 8.10.2004 р.), V Міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання» (м. Донецьк, 14.12.2004 р. - 17.12.2004 р.), IV Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми планування виробництва в умовах переходу до ринку» (м. Алушта, 30.09.2005 р. - 2.10.2005 р.), ІІ науково-практичній конференції «Економічні проблеми розвитку промисловості регіонів» (м. Первомайськ, 18.04.2007 р. - 20.04.2007 р.), VI Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми планування виробництва в умовах переходу до ринку» (м. Алушта, 3.10.2007 р. - 5.10.2007 р.), Міжвузівській науково-практичній конференції «Проблеми та перспективи розвитку обліку та економічного аналізу» (м. Миколаїв, 22.04.2008 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Обліково-аналітичне забезпечення в системі фінансово-економічної інформації» (м. Миколаїв, 24.04.2009 р. - 25.04.2009 р.), ІІІ Науково-практичній конференції «Економічні проблеми розвитку промисловості регіонів» (м. Первомайськ, 21.05.2009 р. - 22.05.2009 р.), І Міжнародній науково-практичній конференції «Теорія та практика менеджменту, маркетингу та дорадництва у формуванні конкурентоспроможного АПВ на інноваційній основі (соціально-економічні аспекти)» (м. Мелітополь, 18.06.2009 р. - 19.06.2009 р.), VIІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми планування виробництва в умовах переходу до ринку» (м. Алушта, 1.10.2009 р. - 3.10.2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Ринкові трансформації та економічний механізм підвищення ефективності підприємств аграрного сектора» (м. Харків, 8.10.2009 р. - 9.10.2009 р.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 20 наукових праць загальним обсягом 6,6 друк. арк., з яких особисто авторові належать 6,3 друк. арк.; у тому числі 14 статей у збірниках наукових праць, 5 - у матеріалах конференцій, 1 - в інших виданнях.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи - 213 сторінок комп'ютерного тексту, у тому числі 14 таблиць, 22 рисунка, список використаних джерел з 292 найменувань, 15 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретико-методичні основи планування економічної ефективності діяльності підприємств» уточнено поняття «планування ефективності діяльності»; визначені основні складові планування ефективності; зроблено аналіз критеріально-методичних підходів щодо оцінки ефективності діяльності підприємств та відповідності їх вимогам управління в ринковій економіці; досліджено методичний інструментарій оптимального управління ефективністю олійного виробництва в ринкових умовах.

Управління будь-якою організаційною системою неможливе без планування її діяльності: встановлення цілей, напрямів і принципів функціонування і розвитку. Незважаючи на той факт, що питанням управління ефективністю господарської діяльності присвячено багато уваги, визначення терміну «планування ефективності діяльності» відсутнє. Виходячи з цього, вважаємо за необхідне визнати його як процес ідентифікації ключових показників ефективності, а також способів їх досягнення для отримання прибутку та посилення конкурентоспроможності підприємства. Таким чином, сутність планування ефективності проявляється у визначенні її критеріїв в цілому і розробці детальних показників для структурних підрозділів, визначенні завдань та засобів їх досягнення, термінів та послідовності їх реалізації, мобілізації необхідних ресурсів.

Найважливіший елемент управління ефективністю - механізм виміру і оцінки ефективності діяльності підприємства. Як показали результати проведеного дослідження, існують різноманітні підходи до проблеми оцінки і аналізу ефективності діяльності підприємств, кожен з них має власну спрямованість і переваги. До недоліків, які мають більшість існуючих методик можна віднести: передбачені ними процедури абстраговані від впливу на об'єкт аналізу зовнішніх чинників, не дають змоги оцінити ефективність функціонування капіталу підприємства, втіленого у знаннях і кваліфікації співробітників, здатність підприємства утримувати й залучати нових клієнтів, рівень корпоративної культури; мають ретроспективний характер, що обмежує їх цінність для прийняття стратегічних управлінських рішень. У ряді випадків зв'язок між індикаторами оцінки не формалізовано, не зважаючи на їх фактичну взаємозалежність.

З набуттям економікою України ринкових ознак, стрімко набули поширення концепції багатофакторних систем показників ефективності, які б відображали усі сторони діяльності підприємства і надавали можливість зв'язати стратегію господарського розвитку з сукупністю взаємозалежних індикаторів, розроблених для різних рівнів управління, та концепції виміру ефективності діяльності з позицій вартісного аналізу. Для українських підприємств найдоцільнішим виглядає впровадження систем управління ефективністю діяльності на базі методології BSC, яка тривалий час з позитивними наслідками використовується в країнах з розвинутою ринковою економікою, оскільки дозволяє аналізувати усі сторони діяльності суб'єкта господарювання і враховувати різноманітні фактори впливу на нього. Існує ще одна вагома причина, яка аргументує впровадження BSC, -зростаючий інтерес з боку іноземних інвесторів до інформації, яка складає уявлення про економічну привабливість підприємства за рахунок оцінки його потенціалу.

Для оцінки ефективності підвищення якості продукції на олієвиробних підприємствах автором пропонується використовувати показник (І), що обчислюється як співвідношення доходу від реалізації продукції підвищеної якості (гідратованої, рафінованої, дезодорованої олії) та витрат на виробництво і маркетинг такої продукції. Він дає змогу зіставити економічний результат приросту якісних характеристик продукції і збільшення витрат на їх підвищення, тобто визначити економічну ефективність виробництва продукції підвищеної якості. Очевидно, що граничне значення цього показника І ? 1. Це означає, що він виступає еквівалентом точки беззбитковості.

З'ясовано, що основним апаратом розв'язання прогностичних задач управління виробництвом є математичне моделювання. Досліджені моделі управління ефективністю олійного виробництва, відображають різні її аспекти: оптимізацію виробничої програми підприємства, заходів підвищення ефективності виробництва та оперативного управління операціями зберігання, підробітку й подачі сировини у виробництво; прогнозування показників якості продукції і ефективності виробництва. Усі вони мають певні обмеження щодо використання в ринкових умовах господарювання і тому потребують відповідних коректив. У цьому контексті особливого значення набуває розробка принципів і методів прогнозування з урахуванням й особливостей олійного виробництва, оскільки його економічна ефективність є результатом сукупного впливу специфічної технології та дії ринкових факторів.

У другому розділі «Аналіз стану та факторів економічної ефективності олієдобування» піддано діагностиці основні результати, стан та тенденції розвитку олійного виробництва України; визначено і систематизовано фактори впливу на ефективність олійнодобувних підприємств; оцінено вплив факторів на їхню ефективність.

Україна є одним із основних світових виробників насіння соняшнику: питома вага у світовому виробництві соняшнику та олії, виробленої з нього, складає близько 15 %. У структурі експорту АПК 27 % займає олійно-жирова продукція, зокрема, олія - 19,7 %. Базовою олійною сировиною є насіння соняшнику - 99,5 % до загального обсягу переробки.

Діючі в Україні потужності з переробки насіння олійних культур станом на 01.01.09 р. складали 7,25 млн. тонн на рік. За останнє десятиріччя їх було нарощено більш ніж в 2,5 рази. Характерно, що з усіх олійних, країна переробляє переважно насіння соняшнику, експортує більш 90 % урожаю ріпаку і приблизно третину зібраної сої. Цьому знайдено пояснення: а) дисбаланс цін на сировину на внутрішньому ринку і на олію - на експортному; б) відсутність експортних обмежень в Україні; в) стабільний попит з боку країн Європи, де на державному рівні діє програма із заохочення застосування біопалива, в рамках якої були побудовані потужні заводи з переробки ріпаку.

Виробництво олії в Україні має тенденцію до зростання. Так, порівняно з 2003 р., у 2009 р. цього продукту вироблено майже у 1,93 рази більше, чому сприяло розширення посівних площ під олійними культурами та нарощування потужностей з їх переробки. Слід зазначити, що в Україні майже вся олія виробляється із давальницької сировини, причому це стосується і малих і потужних виробників. Частка олії, яка виробляється підприємствами за толінговими схемами, сягає 86,6 %. Як показали дослідження, ефективність діяльності підприємств, які працюють за давальницькою схемою, дуже низька: половина найбільших виробників олії в Україні в 2007-2008 рр. отримала збитки, а рівень рентабельності діяльності останніх знаходилася в межах 0,27-7,75 %.

Олієвиробні підприємства є майже в кожній області України. Основні з них розміщені у областях: Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській, Одеській, Харківській із загальною часткою виробництва у 2009 р. - 61,9 %. Частка олії, виробленої в Миколаївській області, у загальному обсязі виробництва в Україні складає 2,9 %. Обсяг виробництва соняшникової олії в Миколаївській області з 1995 р. по 2003 р. поступово зменшувався і у 2003 р. склав 3632 т, тобто порівняно з 1995 р. зменшився більш ніж у 3 рази. У 2004 р. виробництво олії склало 45846 т і порівняно з 2003 р. збільшилося в 11 разів (рис.1), що пов'язано з початком діяльності заводу «Екстрол».

Рис. 1. Динаміка змін виробництва олії в Миколаївській області

Протягом останніх п'яти років спостерігається стійка тенденція до зменшення кількості олійнодобувних підприємств в Миколаївській області, що пов'язано з поглибленням сировинних і фінансових проблем малих підприємств, які викликані роботою потужного переробника - заводу «Екотранс», потужності якого значно більші, ніж потужності всіх інших разом взятих підприємств. Зокрема, у 2009 р. завод виробив 95 % всього виробництва олії в області.

З'ясовано, що ефективність олійного виробництва залежить від багатьох ендогенних і екзогенних факторів, які перебувають у тісному взаємозв'язку. Так, основні зовнішні фактори ефективності ми пропонуємо підрозділити на ринково-сировинні і ринково-продуктові, їх класифікаційні ознаки наведені на рис. 2.

Виходячи з різнохарактерного впливу систематизованих чинників на ефективність олійного виробництва, для їх диференціації та оцінки було визнано за доцільне застосовувати методи експертних оцінок, кореляційного аналізу та прямого розрахунку.

Рис. 2. Зовнішні фактори впливу на ефективність олійного виробництва

З використанням методів експертних оцінок визначено рейтинг зовнішніх та внутрішніх чинників. З метою визначення тісноти зв'язку між прибутком, як узагальнюючим показником економічної ефективності, і факторами впливу на нього з використанням статистичної бази досліджуваних підприємств обчислені коефіцієнти парної кореляції (табл. 1).

Таблиця 1

Тіснота зв'язку між прибутком та факторами ефективності діяльності

олійнодобувного підприємства

Групи факторів	Назва фактора	Коефіцієнт парної кореляції
Зовнішні	Якість вихідної сировини	0,92
	Урожай олійних культур	0,65
	Експорт насіння	0,59
	Частка підприємства на ринку	0,83
Внутрішні	Дотримання технології виробництва	0,96
	Якість продукції	0,93
	Технічний стан основних виробничих фондів	0,57
	Комплексне використання сировини	0,94
	Ефективність використання обладнання	0,69

Їхній аналіз засвідчує, що між прибутком і більшістю факторів існує тісний зв'язок. При цьому найбільший вплив на величину прибутку спричиняє якість вихідної сировини і, відповідно, якість продукції, частка підприємства на ринку, дотримання технології виробництва та комплексне використання сировини.

У третьому розділі «Удосконалення інструментів планування економічної ефективності діяльності олійнодобувних підприємств» запропоновано механізм планування ефективності олійнодобувних підприємств; розроблено математичні моделі оптимізації програми виробництва продукції та залежності прибутку олійного підприємства від впливу ринкових факторів; обґрунтовано доцільність використання методології управління бізнес-ефективністю BSC у механізмі планування ефективності олійного виробництва; обґрунтовано стратегії підвищення ефективності діяльності олійнодобувних підприємств.

Для покращення планування ефективності олійнодобувних підприємств запропоновано механізм, який передбачає виокремлення чинників, які здійснюють найбільший вплив на ефективність, їх кількісне вимірювання, використання збалансованої системи показників, моделювання оптимальної структури виробництва та розробку програм ефективного розвитку підприємства за пріоритетними напрямами.

У результаті проведеного дослідження з'ясовано, що оптимальною основою для створення механізму стратегічного планування ефективності підприємства є збалансована система показників, яка трансформує місію і загальну стратегію господарюючого суб'єкта в систему поставлених цілей і завдань, а також показників, що визначають ступінь досягнення даних установок. Він забезпечує зворотний зв'язок між внутрішніми бізнес-процесами й зовнішніми показниками, який необхідний для підвищення ефективності й досягнення результатів. Задля вдосконалення механізму управління ефективністю олійнодобувних підприємств адаптовано до особливостей олійного виробництва збалансовану систему показників. З цією метою в дисертаційній роботі розроблено модель збалансованої системи показників (визначено стратегічні цілі, індикатори і цільові значення індикаторів по перспективах «Фінанси / Економіка», «Ринок / Покупці», «Бізнес-процеси», «Інфраструктура / Співробітники». На прикладі ТОВ «Різолв» побудовано причинно-наслідковий ланцюжок цілей підприємства - стратегічну карту збалансованої системи показників підприємства. Розроблено також Scorecard для окремих структурних підрозділів - постачання, виробництва, маркетингу).

Пілотне випробовування моделі на ТОВ «Різолв» показало, що впровадження системи Balanced Scorecard на підприємстві зв'язує між собою стратегію розвитку з набором взаємозалежних індикаторів, індивідуально розроблених для різних рівнів управління й зв'язаних. Використовуючи стратегічну карту, менеджмент отримує відповіді на питання: з чого необхідно почати для рішення окреслених завдань, які процеси є ключовими в діяльності, який рівень кваліфікації персоналу й застосовуваних технологій, яка їх відповідність обраній стратегії, які інвестиції в розвиток потрібно здійснити задля досягнення довгострокових цілей підприємства. З'ясовано, що запропонована модель управління ефективністю вирішує одну з основних проблем менеджменту - контролю, оскільки дозволяє конкретизувати ситуацію й відслідковувати конкретні зміни, паралельно коригуючи стратегію. Крім цього, вона демонструє кожному працівникові його роль на підприємстві, забезпечує «настроювання» співробітників на стратегію, гарантує вірне стратегічне фокусування.

Дослідження заходів з підвищення ефективності олійного виробництва показало: досягти поставленої мети можливо із застосуванням стратегій інтенсивного і екстенсивного розвитку. До найбільш перспективних, які забезпечать максимальний економічний ефект, відносяться: удосконалення технології виробництва; вдосконалення обладнання; оренда землі для вирощування сировини власними силами; заходи, спрямовані на скорочення втрат сировини при зберіганні, транспортуванні, у виробництві; підвищення якості макухи, розширення асортименту продукції.

Важливим напрямом підвищення ефективності діяльності олійнодобувних підприємств є оптимізація виробництва на основі розробки і використання економіко-математичних моделей з урахуванням, по-перше, особливостей олійного виробництва, і, по-друге, ринкових умов господарювання. У зв'язку з цим, запропоновані, як складові механізму планування ефективності олійних підприємств, моделі оптимізації програми виробництва продукції з насіння соняшнику і сої пресовим та екстракційним способами. Вони враховують тип і якісні характеристики сировини та готової продукції, витрати на переробку насіння в залежності від виду олійного виробництва (пресовий, екстракційний); пов'язують зміну якісних показників насіння у процесі зберігання і впливу їх на якість виготовленої продукції, а також на втрати олії у виробництві. За критерій управління взято функцію, яка максимізує прибуток від реалізації, оскільки цільовою функцією діяльності підприємств на ринку є отримання ними очікуваного обсягу прибутку та підвищення віддачі їх ресурсного потенціалу. Нижче наведено одну з розроблених моделей _ оптимізації програми виробництва продукції з насіння соняшнику пресовим способом.

, (1)

де Оij - олійність насіння і-ї ємкості (партії) в j-й день, відн. од.; biо, biс - коефіцієнти, що враховують зміну кількості насіння i-ї ємкості (партії) за рахунок очищення і сушіння, відн. од.; aij - коефіцієнт, що враховує зміну маси насіння при зберіганні, відн. од.; дij - втрати олії (з лузгою, шротом і невраховані) при переробці насіння і-ї ємкості (партії) в j -й день, відн. од.; Vмij - вихід макухи з насіння i-ї ємкості (партії), перероблених в j-й день, відн. од.; Vфij - обсяг реалізації фузів з насіння i-ї ємкості (партії), перероблених в j-й день, відн. од.; Vлij - обсяг реалізації лузги з насіння i-ї ємкості (партії), перероблених в j-й день, відн. од.; Цо - ціна 1 т олії, грн./т; Пм, Пф, Пл - планований прибуток від реалізації 1 т макухи, фузів, лушпиння відповідно, грн./т; Воi - витрати, пов'язані з виробництвом 1 т олії з насіння із і-ї ємкості (партії), грн./т; xijk - кількість насіння i-ї ємкості (партії) (без врахування коефіцієнтів aij, biо, biс), поданих в j -й день на к-й вид операції, т; n, m, l - відповідно, кількість ємкостей для зберігання насіння, тривалість планованого періоду, кількість видів операцій, яким піддаються насіння.

Специфіка олійного виробництва вимагає введення до моделі наступних умов і обмежень:

1. Кількість насіння, що відправляють на переробку протягом однієї доби, обмежена заданою продуктивністю підприємства, з урахуванням передвиробничого очищення:

, к=1, , (2)

де Pjk - виробничі потужності підприємства; - завдання підприємству в j-ту добу з переробки насіння, т/доб.

2. Кількість насіння і-ї ємкості, що направляють на всі види операцій, повинна дорівнювати запасу насіння у цієї ємності:

, , (3)

де gi - кількість насіння в і-ї емкості, т;

3. Умова фізичної реалізуємості моделі:

xijk?0, , , (4)

4. Витрати, пов'язані з виробництвом 1 т олії з насіння із і-ї ємкості (партії):

Во >тіп (5)

5. Виручка від реалізації продукції повинна перевищувати точку беззбитковості:

, (6)

де ВРmin - точка беззбитковості; Цо, Цм, Цф, Цл - ціна 1 т олії, макухи, фузів, лушпиння відповідно грн./т.

При цьому складова (Oij - дij) моделі (1) відображає вихід сирої олії, який залежить від якісних показників насіння (олійності) і виробничих втрат (з лушпинням, макухою і неврахованих); складова (Цо - Воі) відображає планований прибуток від реалізації 1 т олії. Перший доданок у дужках відображає прибуток від реалізації олії. Сума інших доданків у фігурних дужках характеризує прибуток від реалізації побічної продукції (макухи) і зворотних відходів (фузів й лушпиння). Таким чином, сума доданків у фігурних дужках відображає прибуток від реалізації основної й побічної продукції, виробленої з 1 т сировини.

Ціна реалізації пресової олії залежатиме від ґатунку олії, її якісних характеристик. Одним з важливих фізико-хімічних показників, який визначає ґатунок олії, є кислотне число. Тому ціну реалізації, на наш погляд, доцільно представити як функцію кислотного числа олії (7).

, (7)

де Кij - кислотне число пресової олії, яка вироблена у j-й день з насіння i-ї ємкості; i=1,n; j=1,m.

Оптимальне управління трактується як таке, при якому функція F досягає максимуму при наявних на складах запасах сировини і потужностей з її підробітку й переробки. Таким чином, запропонована нами модель пов'язує потенційний прибуток від реалізації основної і побічної продукції, а також зворотних відходів з якісними характеристиками сировини, олії, її ціни, а також враховує технологічні особливості олійнодобувного підприємства.

Поряд з технологічними особливостями модель враховує і ринкові вимоги. Одним з обмежень, введених у модель, є забезпечення такого обсягу продукції, виручка від реалізації якого забезпечувала б задану прибутковість господарської діяльності.

Для визначення впливу ринкових факторів на ефективність олійного виробництва запропоновано модель залежності ефективності олійного виробництва від впливу змін відносної ринкової частки підприємства та частки продукції вищої якості:

Y= - 39787 + 14391Х1 + 46044Х2 , (8)

де Y - прибуток, грн.; Х1 _ частка підприємства на ринку; Х2 - частка продукції вищої якості.

Аналіз коефіцієнтів рівняння регресії показав, що найбільший вплив на величину прибутку підприємства спричиняє якість, тобто найбільш перспективним напрямом підвищення ефективності діяльності олійнодобувного підприємства є підвищення якості продукції. Запропоновані моделі узгоджують технологічні особливості переробки насіння, якісні характеристики сировини та олії, вимоги виконання календарних строків поставок за договорами зі споживачем і зниження виробничих витрат з урахуванням мінливих обмежень по ресурсах з величиною прибутку; дають змогу кількісно визначити вплив найважливіших факторів на показники ефективності олійнодобувного підприємства, і, відповідно, планувати заходи з підвищення ефективності.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування і вирішення науково-практичного завдання з удосконалення механізму планування ефективності діяльності підприємств олійного виробництва. Одержані результати дозволили зробити такі висновки.

1. На основі систематизації поглядів щодо планування діяльності автором надано визначення планування ефективності діяльності як процесу визначення ключових показників ефективності, які підприємство передбачає досягти за певний період, а також способів їх досягнення з метою забезпечення прибутковості та конкурентоспроможності товаровиробника.

2. За результатами дослідження методичних підходів з оцінки ефективності діяльності підприємств автором доведено, що до найбільш перспективних концепцій оцінки ефективності, які максимально враховують мінливі умови господарювання, надають можливість аналізувати всі сторони діяльності та врахувати максимальну кількість чинників, що впливають на ефективність, відноситься збалансована система показників та процесно-орієнтований аналіз рентабельності. При цьому, оптимальною для вітчизняних умов господарювання визнана збалансована система показників.

3. З урахуванням того, що підвищення якості продукції є одним з визначальних напрямів підвищення ефективності діяльності, з метою удосконалення методичних підходів щодо визначення ефективності підвищення якості продукції олійних підприємств в дисертації запропоновано показник співвідношення приросту корисності продукції і збільшення витрат на підвищення її якості.

4. У результаті проведеного в роботі аналізу виявлено, що виробництво олії в Україні має тенденцію до зростання: порівняно з 2003 р. у 2009 р. вироблено олії майже у два (1,93) рази більше. Експорт олії складає 76 % від її виробництва. Більшість потужних олійнодобувних підприємств входять до складу вертикально інтегрованих структур, у зв'язку з чим частка олії, яка виробляється із давальницької сировини, сягає 86,6 %. Ефективність діяльності підприємств, які працюють за давальницькою схемою, дуже низька: половина найбільших виробників олії в Україні в 2007-2008 рр. отримала збитки, а рівень рентабельності діяльності останніх у 2008 р. знаходився у межах 0,27-7,75 %.

5. За результатами проведеного дослідження дисертантом запропоновано основні екзогенні чинники ефективності діяльності олійних підприємств підрозділити на ринково-сировинні (пропозиція і ціна сировини, якість вихідної сировини, урожай олійних культур, експорт насіння, наявність конкуренції, адміністративно-правові аспекти) і ринково-продуктові (попит на олійну продукцію, наявність конкуренції, ціни конкурентів на аналогічну продукцію, якість продукції конкурентів, наявність товарів-субститутів).

6. За результатами аналізу в роботі диференційовано фактори впливу на ефективність діяльності олійнодобувних підприємств. Найбільший вплив серед зовнішніх чинників здійснюють якість вихідної сировини, наявність конкуренції на ринку, урожай олійних культур і експорт насіння; серед внутрішніх - впровадження нового і модернізація діючого обладнання, дотримання технологій виробництва, якість продукції, кваліфікація робітників.

7. Для реалізації покращення процесу планування ефективності олійнодобувних підприємств дисертантом запропоновано використання механізму, який передбачає виокремлення чинників, які здійснюють найбільший вплив на ефективність, його кількісне вимірювання, використання збалансованої системи показників, моделювання оптимальної структури виробництва та розробку програм ефективного розвитку підприємства за пріоритетними напрямами.

8. З метою вдосконалення механізму планування ефективності олійнодобувних підприємств України в дисертаційній роботі адаптовано до особливостей олійного виробництва збалансовану систему показників. Випробовування на підприємствах Миколаївської області показало, що впровадження даної системи зв'язує стратегію розвитку з набором взаємозалежних індикаторів, індивідуально розроблених для різних рівнів управління й пов'язаних між собою; надає змогу оцінити ефективність у чотирьох основних областях діяльності, чітко визначити найважливіші внутрішні процеси, які забезпечують ефективність діяльності, визначити ресурси, необхідні для підтримки цих процесів, швидко реагувати на зміни дій внутрішніх і зовнішніх факторів й адекватно до них пристосуватися.

9. До перспективних напрямів підвищення ефективності діяльності олійнодобувних підприємств автором віднесено удосконалення технологій виробництва; вдосконалення обладнання; оренда землі для вирощування сировини власними силами; заходи, спрямовані на скорочення втрат сировини при зберіганні, транспортуванні, у виробництві; підвищення якості та розширення асортименту продукції.

10. Як складові механізму планування ефективності олійних підприємств в дисертації запропоновано моделі, що пов'язують планований прибуток від реалізації основної і побічної продукції, а також зворотних відходів з якісними характеристиками сировини, олії, її ціни, враховують технологічні особливості олійнодобувного підприємства і ринкові вимоги господарювання. Моделі дозволяють визначати оптимальне співвідношення продукції, що виробляється, в залежності від потреб ринку, враховувати коливання ринкових цін на продукцію, зниження виробничих витрат з урахуванням мінливих обмежень по ресурсах з величиною прибутку.

11. Для визначення впливу ринкових факторів на ефективність олійнодобувного підприємства автором запропоновано модель залежності ефективності олійного виробництва від впливу змін відносної ринкової частки підприємства та частки продукції вищої якості, оскільки за результатами аналізу, ці фактори спричиняють визначальний вплив на конкурентоспроможність продукції та її попит на ринку, і, відповідно, на кінцевий результат та ефективність господарської діяльності. Модель надає змогу кількісно визначити вплив найважливіших факторів на показники ефективності олійнодобувного підприємства, і, таким чином, спланувати заходи з підвищення ефективності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

Каткова Н.В. Проблеми методики аналізу економічної ефективності виробництва // Вісник Технологічного університету Поділля : Збірник наукових праць : статті / Н.В. Каткова. - Хмельницький, 2003. _ № 5, Ч. 2, т. 1. - С. 245 _ 247.

Каткова Н.В. Особливості прогнозування розвитку харчової промисловості // Вісник Технологічного університету Поділля : Збірник наукових праць : статті / Н.В. Каткова. - Хмельницький, 2004. - № 4, Ч. 1, т. 2. - С. 154-157.

Каткова Н.В. Аналіз стану і перспективи розвитку олійножирових підприємств Миколаївської області // Труды Одесского политехнического университета: Научный и производственно-практический сборник по техническим и естественным наукам : статті / Н.В. Каткова. - Одесса, 2004. - Т.1. - С.65-68.

Каткова Н.В. Аналіз стану і напрями підвищення ефективності переробки соєвих бобів в Миколаївській області // Вісник аграрної науки Причорномор'я : Збірник наукових праць : статті / Н.В. Каткова. - Миколаїв, 2005. - Вип. 2 (30). - С. 125-133.

Каткова Н.В. Аналіз і оцінка факторів ефективності олійного виробництва в ринкових умовах господарювання // Вісник аграрної науки Причорномор'я : Збірник наукових праць : статті / Н.В. Каткова. - Миколаїв, 2005. - Вип. 3(31). - С. 113-119.

Каткова Н.В. Оптимізація і прогнозування виробничої програми олієдобувного підприємства // Вісник Хмельницького національного університету : Збірник наукових праць : статті / Н.В. Каткова. - Хмельницький, 2005. _ № 5, Ч. 2, т. 2. - С. 211-214.

Каткова Н.В. Перспективні напрями підвищення ефективності діяльності підприємств олійного підкомплексу АПК Миколаївській області в ринкових умовах // Таврійський науковий вісник : Збірник наукових праць : статті / Н.В. Каткова. - Херсон, 2005. - Вип. 42. - С. 304-310.

Каткова Н.В. Визначення і класифікація зовнішніх факторів ефективності олійного виробництва в ринкових умовах господарювання // Науковий вісник. Одеський державний економічний університет. Всеукраїнська асоціація молодих науковців : Збірник наукових праць : статті / Н.В. Каткова. - Одеса, 2006. - № 3. - С. 14-23.

Каткова Н.В. Внутрішні фактори ефективності олійного виробництва // Таврійський науковий вісник : Збірник наукових праць ХДАУ : статті / Н.В. Каткова. - Херсон, 2006. - Вип. 43. - С. 257-264.

Каткова Н.В. Використання методології BSC в механізмі підвищення ефективності діяльності олійних підприємств // Таврійський науковий вісник : Збірник наукових праць : статті / Н.В. Каткова. - Херсон, 2007. - Вип. 53. - С. 325-331.

Каткова Н.В. Оцінка і управління ефективністю діяльності підприємств в ринкових умовах // Вісник Хмельницького національного університету : Збірник наукових праць : статті / Н.В. Каткова. - Хмельницький, 2007. - № 3, т. 2. - С. 174-179.

Каткова Н.В. Економетричні методи аналізу ефективності діяльності підприємств // Вісник ХНАУ ім. В. В. Докучаєва : Збірник наукових праць : статті / Н.В. Каткова. - Харків: ХНАУ, 2009. - № 11. - С. 119-126.

Каткова Н.В. Оцінка ефективності діяльності за допомогою використання процесно-орієнтованого аналізу рентабельності // Вісник Хмельницького національного університету : Збірник наукових праць : статті / Н.В. Каткова. - Хмельницький, 2009. - № 4, т. 2. - С. 83-85.

Каткова Н.В. Стан та передумови розвитку олійного виробництва в Україні // Збірник наукових праць Таврійського державного агротехноло-гічного університету (економічні науки) / За ред. В.А. Рульєва : статті / Н.В. Каткова, О.В. Мірошниченко. - Мелітополь, 2010. - № 2 (10). - С. 208-213.

Тези доповідей

Каткова Н.В. Методичні аспекти прогнозування прибутку підприємств / Н.В. Каткова // Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання : міжнар. наук. конф. студ. та молодих вчених, 14_17.12.2004 р. : тези допов. - Донецьк: ДонНУ, 2004. - С. 54-55.

Каткова Н.В. Щодо оцінки ефективності діяльності підприємств / Н.В. Каткова // Економічні проблеми розвитку промисловості регіонів : наук.-практ. конф., 18-20.04.2007 р. : тези допов. - Первомайськ: ППІ НУК, 2007. - С.171-175.

Каткова Н.В. Сучасні концепції оцінки ефективності діяльності підприємств / Н.В. Каткова, І.А. Воробйова // Проблеми та перспективи розвитку обліку та економічного аналізу : міжвуз. наук.-практ. конф., 22.04.2008 р. : тези допов. - Миколаїв: НУК, 2008. - С. 12-14.

Каткова Н.В. Використання сучасних технологій в управлінні ефективністю діяльності підприємств / Н.В. Каткова // Економічні проблеми розвитку промисловості регіону : наук.- практ. конф., 21_22.05.2009 р. : тези допов. - Первомайськ: ППІ НУК, 2009. - С. 163-166.

Каткова Н.В. Оцінка ефективності діяльності підприємств з використанням показника економічної доданої вартості EVA / Н.В. Каткова, Ю.О. Кіскіна // Ринкові трансформації та економічний механізм підвищення ефективності підприємств аграрного сектора : міжнар. наук.-практ. конф., 8-9.10.2009 р. : тези допов. - Харків: ХНАУ ім. В. В. Докучаєва, 2009. - С. 154-155.

АНОТАЦІЇ

Каткова Н.В. Планування економічної ефективності діяльності підприємств олійного виробництва. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, Одеса, 2010.

У дисертаційній роботі уточнено поняття «планування ефективності діяльності»; визначено основні складові планування ефективності; зроблено аналіз критеріально-методичних підходів щодо оцінки ефективності діяльності підприємств та відповідності їх вимогам управління в ринковій економіці; досліджено методичний інструментарій оптимального управління ефективністю олійного виробництва в ринкових умовах. Здійснено аналіз основних показників та тенденцій розвитку олійного виробництва України; визначені, систематизовані та оцінені фактори ефективності олійнодобувних підприємств.

Для реалізації покращення процесу планування ефективності олійнодобувних підприємств запропоновано використання механізму, який передбачає виокремлення чинників, які справляють найбільший вплив на ефективність, його кількісне вимірювання, використання збалансованої системи показників, моделювання оптимальної структури виробництва та розробку програм ефективного розвитку підприємства за пріоритетними напрямами. Розроблено моделі оптимізації програми виробництва олійної продукції; модель залежності прибутку олійного підприємства від впливу ринкових факторів; обґрунтовано пропозиції щодо стратегій підвищення ефективності олійного виробництва.

Ключові слова: планування ефективності, олійне виробництво, фактори ефективності, рейтингова оцінка, модель, збалансована система показників.

Каткова Н.В. Планирование экономической эффективности деятельности предприятий маслодобывающего производства. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, Одесса, 2010.

В диссертационной работе уточнено понятие «планирование эффективности деятельности» как процесса определения ключевых показателей эффективности, которые предприятие предусматривает достичь за определенный период, а также способов их достижения с целью обеспечения прибыльности и конкурентоспособности товаропроизводителя. В работе определены основные составляющие планирования эффективности. Одним из ключевых элементов управления эффективностью предприятия является механизм ее измерения и оценки. В связи с этим, сделан анализ критериально-методических подходов к оценке эффективности деятельности предприятий и соответствия их требованиям управления в рыночной экономике. Анализ показал, что существует много различных подходов отечественных и зарубежных ученых и экономистов к проблеме оценки и анализа эффективности деятельности предприятий. Но большинство методов, которые используются в настоящее время в Украине, имеют ряд недостатков, поэтому украинские предприятия должны обратить внимание на концепции, которые широко используются в странах с развитой рыночной экономикой. Исследован также методический инструментарий оптимального управления эффективностью маслодобывающего производства в рыночных условиях.

Для определения эффективности повышения качества продукции на маслодобывающих предприятиях в рыночных условиях предложен показатель, который позволяет сопоставить экономический результат прироста качественных характеристик продукции и рост затрат на повышение качества.

В работе проведен анализ основных показателей и тенденций развития маслодобывающего производства Украины. Определены и систематизированы факторы эффективности маслодобывающих предприятий. Так, основные внешние факторы эффективности нами подразделены на рыночно-сырьевые и рыночно-продуктовые. С использованием методов экспертных оценок и корреляционного анализа оценены и дифференцированы основные факторы эффективности. Как определяющие среди внешних факторов оценены качество исходного сырья, наличие конкуренции, урожай масличных культур и объем экспорта семян. Среди внутренних факторов наиболее влиятельными являются внедрение нового и модернизация действующего оборудования (факторы использования основних средств), соблюдение технологии производства и комплексное использование сырья (факторы использования материальных ресурсов), квалификация рабочих (факторы использования трудових ресурсов), качество продукции.

Для реализации улучшения процесса планирования эффективности маслодобывающих предприятий предложено использование механизма, который предусматривает выделение факторов, которые оказывают наибольшее влияние на эффективность, его количественное измерение, использование сбалансированной системы показателей, моделирование оптимальной структуры производства и разработку программ эффективного развития предприятия по приоритетным направлениям.

...