Інституційні наслідки глобалізації трансформаційних економік

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В.Н. КАРАЗІНА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки

ІНСТИТУЦІЙНІ НАСЛІДКИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

ТРАНСФОРМАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІКИ

КРАСНОГОЛОВЕЦЬ ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ

Харків - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник:	доктор економічних наук, професор Яременко Олег Леонідович, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, професор кафедри економічної теорії і економічних методів управління
Офіційні опоненти:	доктор економічних наук, професор Прутська Олена Олексіївна, Вінницький фінансово-економічний університет, проректор, завідувач кафедри фінансів, кандидат економічних наук Кім Олексій Олексійович, Національний аерокосмічний університет імені М.Є. Жуковського, доцент кафедри економіки і маркетингу

Захист відбудеться «03» вересня 2010 року о 16-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.01 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61002, м. Харків, вул. Мироносицька, 1, ауд. 2-12.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4.

Автореферат розісланий “ 02 ” серпня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.М. Соболєв

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Глобалізація являє собою природно-історичний процес розгортання загальних продуктивних сил людства до масштабів планетарної системи. Перехідний характер глобалізації зумовлює високий рівень невизначеності змін, що відбуваються. Все це не може не впливати на країни з перехідною економікою.

Для цих країн виникає необхідність у обґрунтуванні такої раціональної стратегії інституціонального розвитку національної економіки, яка б дозволяла максимально використовувати синергетичні ефекти взаємодії близьких або співпадаючих національних і глобальних інституційних векторів, в той же час ідентифікуючи і мінімізуючи негативні наслідки конфліктного інституційного розвитку внаслідок зіткнення різноспрямованих імпульсів і тенденцій. Це дозволяє зробити висновок, що проблема сполучення глобального і національного інституційного розвитку є важливою та актуальною як в теоретичному, так і практичному плані.

У історії економічної думки окремі аспекти глобалізаційного підходу формулювались у роботах К. Маркса, К. Менгера, Й. Шумпетера, Д. Кондратьєва, Ф.А. Хайєка, Дж.Р. Комонса. У зарубіжній науковій літературі аналіз шляхів глобалізації країн з ринками, що формуються, концентрується в основному на питаннях стабілізації їх розвитку, досягнення макроекономічної і фінансової рівноваги в умовах інтеграції у глобальний ринковий простір. У роботах З. Бзежинського, І. Валерстайна, П. Друкера, М. Делягіна, В. Іноземцева, М. Кастельса особлива увага приділяється глобалізаційним ризикам і конфліктам, пов'язаним з деструктивними процесами в ціннісних підвалинах господарської системи.

Сучасний стан наукових досліджень проблем глобалізації країн з перехідною економікою характеризується поступовим переносом центру тяжіння теоретичного аналізу з окремих сторін і аспектів на фундаментальні механізми інтеграції національно-економічного розвитку з глобальними процесами і тенденціями. Серед праць українських економістів визначаються публікації В. Гєйця, А. Гальчинського, Я. Жаліло, Ю. Пахомова, Б. Кваснюка, О. Сохацької, І. Бураковського, О. Плотнікова, Н. Гражевської, присвячені шляхам підвищення конкурентоспроможності економіки України, виробленню стратегії розвитку в умовах посилення глобальної конкуренції. Інституційна динаміка як змістовний аспект глобальних і локальних соціально-економічних переходів широко досліджується у вітчизняній економічній науці. Вагомий внесок у розробку теорії інституційного розвитку внесли С. Архієреєв, З. Ватаманюк, А. Гриценко, В. Демент'єв, П. Єщенко, Г. Коломієць, В. Лисовицький, В. Мандибура, В. Малий, О. Прутська, В. Соболєв, В. Тарасевич, О. Чаусовський, О. Яременко та ін. Ціла низка питань, пов'язаних з аналізом проблем інституційного становлення перехідної економіки в умовах глобалізації, знайшла віддзеркалення в роботах таких авторів, як Т. Вахненко, С. Глазьєв, О. Маслов, Р. Капелюшников, Г. Клейнер, О. Нестеренко, Р. Нурєєв, А. Олійник, В. Полтерович, В. Радаєв, В. Тамбовцев, О. Шастітко та інші.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в рамках планової теми НДР кафедри економічної теорії та економічних методів управління Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна „Інституційна динаміка в умовах ринкової трансформації економіки України” (№ держ. реєстрації 0107U000688). Дисертанту належить розробка рекомендацій щодо шляхів та способів збереження економічного суверенітету України в процесі її входження у глобальні фінансові ринки.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розкриття передумов, механізмів і наслідків впливу глобалізації на інституційний розвиток трансформаційної економіки.

Досягнення зазначеної мети обумовило необхідність вирішення таких завдань:

- уточнити методологічний інструментарій теоретичного аналізу економічного змісту глобалізації відповідно до глобальних масштабів, форм і рівня активності господарюючих суб'єктів;

- розкрити суперечливу соціально-економічну природу процесу глобалізації і основні форми її прояву;

- охарактеризувати інституційний зміст глобальної трансформації світової економіки та його вплив на інституційний розвиток країн з перехідною економікою;

- розкрити основні форми залучення перехідних економік до глобального ринкового простору;

- виявити тенденції розвитку інститутів та методів державного регулювання економіки в умовах становлення глобального інституціонального середовища;

- розкрити інституціональні наслідки глобальної фінансізації перехідних економік;

- уточнити інституціональну роль просторової реструктуризації трансформаційних економік під впливом глобалізації світової господарської системи.

Об'єкт і предмет дослідження. Об'єкт дослідження - інституційний розвиток господарських систем в умовах ринкової трансформації.

Предметом дослідження є інституційні наслідки процесів глобалізації для функціонування та розвитку господарських систем трансформаційного типу.

Методи дослідження. Дисертація написана на основі принципів інституціонального трактування процесів функціонування та еволюції господарських систем. Розуміння господарської діяльності як процесу змін зажадало активного використання історичного підходу, що дало можливість встановити системну єдність процесів ринкової трансформації і глобалізації (розділ 1.3). Розкриття суперечливої природи глобалізації було досягнуто на основі діалектичного методу (розділ 1.1). Для виділення істотних факторів глобалізації використовувалися метод наукових абстракцій, а також метод єдності історичного і логічного. У дослідженні інституціональних наслідків транснаціоналізації, фінансізації і просторової реструктуризації трансформаційних економік (розділ 2) використовувався метод аналізу і синтезу.

Наукова новизна результатів, отриманих дисертантом особисто, полягає у наступному:

Уперше:

1. Обґрунтовано висновок, що особливості та рушійні сили сучасного етапу глобалізації визначаються сукупністю взаємопов'язаних протиріч, яка включає:

-протиріччя між поширенням інформаційно-технологічного потенціалу економічної свободи та пригніченням гуманістичних ціннісних підвалин соціально-економічної активності (таких як довіра, свобода та соціальна солідарність, індивідуалізм, людська гідність, повага до особистості);

-протиріччя між залученням в економічний обіг глобальних ресурсів цивілізації та їх переважно локальною концентрацією;

-протиріччя між переважно індустріальним типом інституційного устрою світової економіки, що склався історично, та постіндустріальними технологіями та можливостями господарчої діяльності глобальних суб'єктів.

2. Систематизовано причини підвищених ризиків глобалізації для країн з трансформаційною економікою: по-перше, їх інституціональна слабкість і незавершеність процесу створення інституційних, фінансових і соціальних основ ринкової економіки; по-друге, розбіжності між загальною логікою глобального переходу та особливою логікою ринкових реформ, їх цілями, завданнями та пріоритетами; по-третє, привабливість цих країн як об'єкта деструктивної глобальної конкуренції. На цій основі зроблено висновок, що ринкова трансформація, що розглядається в контексті глобального переходу, повинна бути збагачена критеріями і цілями більш широкого характеру, які б дозволили ефективно сполучати національний соціально-економічний розвиток з глобальними тенденціями, з урахуванням їх тиску і ризиків;

Дістали подальшого розвитку:

3. Класифікація інституційних варіантів глобалізації перехідних економік за рахунок виділення чотирьох можливих траєкторій: траєкторія сполучення глобального соціально-економічного простору з цілями і завданнями внутрішнього розвитку; траєкторія включення у глобальний простір при розумному збереженні важливої ролі внутрішніх критеріїв розвитку; траєкторія підпорядкування зовнішнім критеріям і завданням; траєкторія залежності і фрагментації національно-державної ідентичності , що передбачає входження у глобальний простір вже не як цілісного суб'єкта, а по частинах, окремими фрагментами;

4. Уявлення щодо протиріччя між фіскальною і інституціональною функціями держави в умовах глобалізації шляхом характеристики схильності останнього до попереджувальної зміни правил гри для досягнення поточної фіскальної ефективності, що супроводжується зниженням довіри до державних інститутів, уповільненням інституціоналізації солідарних державно-корпоративних практик, спрямованих на підвищення національної конкурентоспроможності;

5. Характеристика впливу глобалізації на перехідні економіки шляхом виділення трьох типів їх просторової реструктуризації:

-конструктивна реструктуризація, яка спрямована на реструктуризацію ресурсних та інституційних підвалин національної господарської системи шляхом їх позитивного ускладнення з урахуванням глобального вектору розвитку, завдяки чому зростає ціннісно-інституційний і структурний потенціал економіки, що є необхідним для успішного включення її у глобальну конкуренцію;

-інерційна реструктуризація, що продовжує розгортання вже існуючого потенціалу регіоналізації, який було сформовано на попередніх етапах розвитку, та сприяє збереженню системної цілісності в умовах недостатньої національної конкурентоспроможності на перших етапах включення в глобальний простір;

-деструктивна реструктуризація, яка призводить до спрощення і деградації ціннісно-інституційних підвалин національної господарчої системи під тиском глобального вектору розвитку.

Удосконалено:

6. Оцінку негативних інституціональних наслідків прискореної фінансізації для трансформаційних економік за рахунок врахування таких чинників: сильна галузева і територіальна нерівномірність інституціональних умов доступу до фінансових ресурсів, що сприяє самовідтворенню феномену депресивних галузей і регіонів; формування інституціональних умов саморозвитку фінансового сектору у відриві від реального сектору; послаблення ролі жорстоких бюджетних обмежень на користь м'яких, що призводить до порушення природної ієрархії інститутів ринку та виникненню розривів («мертвих зон») в інституціональній системі.

7. Характеристику ризиків регіоналізації, як форми просторової реструктуризації національної економіки, під впливом глобалізації шляхом включення ризиків структурно-технологічної консервації, автаркії, ресурсозалежної моделі розвитку, сепаратизму і регіональної деструкції.

Практичне значення отриманих результатів. Результати і теоретична аргументація наукових положень дисертації можуть використовуватись в розробці учбово-методичної літератури, включаючи підручники та учбові посібники з курсів «Економіка зарубіжних країн», «Інституціональна економіка», «Міжнародні економічні відносини», «Регіональна економіка». Характеристика суперечливого впливу глобалізації на країни з перехідною економікою може використовуватися для обґрунтування раціональної стратегії інституціонального розвитку в умовах інтеграції національної економіки у глобальний соціально-економічний простір. Результати дисертації у частині характеристики інституціональних ризиків глобалізації можуть бути покладені в основу досліджень, спрямованих на вирішення фундаментальної проблеми сполучення глобального та національного інституціонального розвитку.

Особистий внесок здобувача у статтю [3], опубліковану у співавторстві з науковим керівником та включену до переліку опублікованих праць, полягає у розкритті методологічного потенціалу теорії трансакційних витрат для аналізу тенденцій глобальної трансформації.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження доповідалися автором на 4 наукових конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції «Міжнародні інтеграційні процеси і конкурентоспроможність економіки України» (Харків, 2008); науковій конференції молодих вчених Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія» «Управління як фактор економічної рівноваги» (Харків, лютий 2009); IV Міжнародній науково-практичній конференції “Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків» (Черкаси, 2009); науковій конференції молодих вчених Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія» «Управління як фактор економічної рівноваги» (Харків, грудень 2009).

Публікації. Основні положення та висновки дослідження опубліковано у 10 наукових працях, загальним обсягом 5,36 д.а., з них 6 статей у фахових наукових виданнях обсягом 2,8 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, 2 розділів, висновків, списку літератури. Загальний обсяг дисертації - 228 сторінок, у тому числі основний обсяг (вступ, основна частина, висновки) складає 198 сторінок. Дисертація містить 8 таблиць, 1 графік, 1 рисунок, 10 додатків. Список літератури містить 228 джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкрита актуальність теми дисертації, охарактеризовано цілі та завдання дослідження, викладені основні наукові результати і показано їх практичне значення, апробацію та відображення у наукових публікаціях дисертанта.

У першому розділі дисертації - «Економічна природа глобалізації та її механізми» - послідовно розкрито методологічні передумови інституційного аналізу глобалізації перехідної економіки, місце глобальної перехідності у координатах сучасної парадигми економічної науки та сучасні теоретичні трактування інституційних наслідків глобальної трансформації для перехідних економік.

Дисертант виходив з того, що соціальна місія економічної теорії - обмежити розкид очікувань можливих траєкторій руху соціально-економічних суб'єктів шляхом встановлення більш ймовірних станів. Якщо наука нездатна вказувати більш ймовірні стани, вона вимушена змінювати свої підходи, щоб виявити більш-менш стійкі внутрішні зв'язки. Оскільки замкнуті соціально-економічні системи прагнуть до рівноваги, то і теоретичні моделі таких систем повинні неминуче носити рівноважний характер. Однак глобальна система є напівзамкненою, тобто відкритою у майбутнє. Майбутнє, у свою чергу, посилає слабкі сигнали у сучасну систему. Іноді ці слабкі сигнали потрапляють у резонанс з власними частотами сучасної системи, породжуючи сильну реакцію, аж до катастрофічної.

Саме тому глобальна трансформація як стан тривалої або істотної нерівноваги системи призводить до того, що сфера рівноважної проблематики робиться вузькою: з неї викидаються аспекти господарських систем, які схильні до тривалої нерівноваги. В умовах істотних структурно-інституціональних змін, якими супроводжується глобальна трансформація, ця особливість теоретичних моделей рівноваги може набути характеру серйозного недоліку. На цій основі дисертантом було сформульовано висновок щодо чинників, які визначають особливості та рушійні сили сучасного етапу глобалізації, сформульований у п. 1 новизни.

Глобалізація як всезагальний перехідний процес має сильний негативний потенціал впливу на існуючі системи цінностей і інститутів, який розглянуто в дисертації за трьома напрямами.

По-перше, через спричинення шкоди історичним цінностям, суверенітету і незалежності завдяки попаданню держави у імпортно-кредитну пастку «незаробленого добробуту». Траєкторія зростаючих споживчих очікувань населення істотно перевищує траєкторію національного економічного зростання. Держава не відповідає цим очікуванням і тому перестає якоюсь мірою представляти сама по собі фундаментальну національну цінність.

По-друге, через обмеження (пригнічення) процедур суверенітету, уніфікацію законодавства, підпорядкування економіки міжнародним нормативам макроекономічної і фінансової стабільності. Інституціональній деструкції сприяє форсоване нав'язування політичної демократії, яка має низьку поточну функціональну ефективність і стійкість в умовах фундаментальної соціально-економічної нестабільності.

По-третє, через можливість зниження національного ризику в обмін на суверенітет. В результаті суспільний вибір дезактуалізується і відкладається, що негативно позначається на становленні національної системи економічних інститутів.

З іншого боку, очевидним є і позитивний довгостроковий вплив глобалізації, який, на думку дисертанта, полягає в тому, що вона створює потужні додаткові стимули і можливості професіоналізації суб'єктів, зростання їх кваліфікації та компетентності. Це дозволяє здійснювати раціональний вибір, адекватний зовнішнім можливостям та внутрішнім здібностям суб'єкту.

Важливим є те, що у ціннісному відношенні глобалізація для перехідних економік спочатку виглядає, як зіткнення двох ціннісних моделей: моделі, заснованої на перевазі колективізму та безпеки, та моделі, заснованої на перевазі індивідуалізму, свободи та особистого успіху. Безпосереднім виявленням цього конфлікту служить інституціональна нестабільність, відсутність у суспільстві консенсусу з питань щодо національної стратегії інституціонального розвитку. Але зіткнення цих моделей має більше характер конкуренції та взаємозбагачення, ніж взаємного знищення та анігіляції. Тому, на думку дисертанта, сьогоднішня ціннісна конфліктність носить минущий характер та має глибинну тенденцію до затухання.

Трансформаційні процеси у постсоціалістичних країнах суттєвим чином пов'язані з глобалізацією. Має місце не просто збіг у часі та просторі, а зв'язок на рівні сутності. Ринковий перехід виявився важливим етапом глобальної трансформації, як для цих країн, так і всієї світової економіки. У результаті ринкових реформ постсоціалістичні країни виявилися інтегрованими у всесвітню економіку не тільки на макроекономічному рівні торгівельного та фінансового обміну, але й на рівні інститутів, що забезпечило узгодженість господарчого устрою, критеріїв і правил. Дисертантом було систематизовано причини підвищених ризиків глобалізації для країн з трансформаційною економікою, викладені у п. 2 новизни.

В порівнянні з ринковим переходом глобальна трансформація виступає як процес більш стихійний, конфліктний та менш керований. Відсутність загальної моделі бажаного стану не дозволяє обмежити сферу припустимих змін в ціннісних підвалинах інститутів. Йде процес «перебору варіантів», що в принципі протипоказано цінностям як таким. Виявляється це в руйнуванні загальноприйнятих заборон та обмежень.

З урахуванням ролі інституційного фактору дисертантом виділено чотири траєкторії національної стратегічної поведінки, розкриті у п. 3 новизни. На відміну від поняття «моделі розвитку», яке інтегрує характеристику ключових галузей, їх орієнтованості на зовнішній та внутрішній ринки, а також опис основних економічних агентів, поняття «траєкторія» носить більш узагальнений характер і орієнтується, перш за все, на рівень рівноваги з глобальним середовищем, який досягається у результаті руху у даному напрямку.

Перша траєкторія - сполучення зовнішнього простору з цілями і завданнями внутрішнього розвитку, яке потребує значних та тривалих зусиль, генерує високі поточні ризики, але дає високу віддачу на довгих інтервалах.

Друга траєкторія - включення у зовнішній простір при розумному збереженні важливої ролі внутрішніх критеріїв розвитку, що припускає компроміси та свободу маневру, тому не передбачає високих поточних ризиків, але її цілі менш амбіційні, ніж у першому випадку.

Третя траєкторія - підпорядкування зовнішнім критеріям та завданням. Рішення приймаються та виконуються транснаціональними і глобальними суб'єктами, структура та інституціональний устрій перетворюються у функцію їх потреб і інтересів. Ризики такої траєкторії для суспільства дуже високі, а можливі вигоди присвоюються іншими. Вразливість до зовнішніх шоків велика.

Четверта траєкторія - дифузія, фрагментація, входження у глобальний простір не цілком, а по частинах, окремими фрагментами. Імовірність збереження національно-державної ідентичності у таких умовах невелика. Вразливість до зовнішніх та внутрішніх шоків є максимальною.

Перший варіант уявляється найбільш привабливим, але|та| стратегічно ризикованим, другий - найбільш збалансованим з погляду можливостей|спроможностей|, ресурсів і ризиків сучасної України, третій - найбільш вірогідним з урахуванням|з врахуванням| реальних можливостей|спроможностей| нашої економічної, інституційної і політичної системи, четвертий - є у принципі|в принципі| неприйнятним, але|та|, на жаль, має вірогідність|ймовірністю| вищу за нуль.

У другому розділі дисертації - «Основні напрямки інституціональних наслідків включення трансформаційних економік у глобальне конкурентне середовище» - досліджено такі конкретні форми глобальних впливів, як транснаціоналізація суб'єктів господарської діяльності, фінансізація перехідних економік та просторова реструктуризація господарських систем.

Транснаціоналізація суб'єктів та ринків випливає з переваг транснаціональних форм організації виробництва товарів та послуг, які виникають на основі дій законів вартості, середнього прибутку та ціни виробництва, порівняльних переваг, мінімізації трансакційних витрат. Економічний сенс транснаціоналізації полягає у тому, що за інших рівних умов транснаціональні господарюючі суб'єкти мають додаткові можливості для скорочення економічних та трансакційних витрат, що дозволяє їм знижувати ціни і проводити більш активну ринкову політику.

Інституціональним результатом виходу великих та середніх підприємств України на зовнішні ринки є адаптація індустріальної інституціональної системи до умов глобальної конкуренції та глобального попиту. Глобальний бізнес середніх підприємств уявляє собою сьогодні не виняток, а нормальне явище. Транснаціоналізація цього сегменту перехідної економіки завершує процес ринкової трансформації. Завдяки цьому імпульси до сприйняття ринкових інститутів йдуть не ззовні, а з середини, від самої господарської діяльності. Економіка стає відкритою для зовнішніх інституціональних форм, які все рідше відторгаються та конфліктують, все частіше вплітаються в інституціональну систему національної економіки. Таким чином заповнюються інституціональні порожнечі та розриви, йде формування цілісного безперервного глобального інституціонального середовища.

Найбільш важливим, в порівнянні з поточними вигодами, уявляється цілісно-інституціональний ефект транснаціоналізації. Основним позитивним результатом транснаціоналізації для перехідних економік може вважатися формування основ транснаціональної суб'єктності у вигляді транснаціональних цінностей, інститутів та ринкових зв'язків. Ці основи повільно розповсюджуються у тій чи іншій мірі на більшість господарюючих суб'єктів.

Державні інститути під впливом транснаціоналізації господарюючих суб'єктів змушені пристосовуватися до відносного скорочення сфери свого виключного інституціонального статусу. Крім якісного розширення сфери цивілізованої ринкової свободи, транснаціональні суб'єкти отримують можливість виходити з-під виключних повноважень національної держави. Офшорний бізнес, фінансові технології іноземних інвестицій, виведення активів та доходів за кордон надають бізнесу реальні альтернативи виконанню фінансових зобов'язань перед державою. Тому значна частина грошових потоків виходить з-під національної юрисдикції.

Це породжує глибоке протиріччя між фіскальною та інституціональною функціями податкової системи держави, розкрите у п. 4 новизни. інституціональний наслідок глобалізація економіка

Тому більш привабливим шляхом пристосування державних інститутів до реалій транснаціональної господарчої діяльності національних суб'єктів є професіоналізація та адекватний розвиток концептуальних підвалин державного регулювання економіки. Інституціональна збалансованість державного та корпоративного сектору в умовах транснаціоналізації може бути досягнута за рахунок більш менш чіткого розподілу їх повноважень та взаємної відповідальності.

Глибоке протиріччя фінансової глобалізації полягає в тому, що інституціональна природа фінансових активів та інструментів не може мінятись з такою ж швидкістю, як змінюються просторові і часові рамки свободи спекулянтів-інвесторів, які використовують ці інструменти. Для країн з перехідною економікою процес фінансізації означає включення у зону глобального розвитку з підвищеними ризиками. У той же час неможливо отримати доступ до сучасних технологічних, інституціональних ресурсів, не пройшовши через цей етап. На цій основі у дисертації надано оцінку негативних інституціональних наслідків прискореної фінансізації для трансформаційних економік, викладену у п. 6 новизни.

Ці наслідки для економіки України ілюструє табл. 1. Як видно з даних табл. 1, кредити, що були видані банківською системою в економіку України, за період 2003-2008 рр. зросли у 10,8 разів. Якщо до 2005 р. відношення кредитів до грошової маси становило 0,6-0,7, то після 2005 р. воно стрибком зросло до рівня 1,2-1,5. Відношення кредитів до ВВП за період 2003-2008 рр. зросло майже в 3,24 рази: у 2000 р. воно становило 0,25, а у 2008 р. - 0,81. У 2006 р. відбулася знакова подія: рівень кредитування економіки (0,45) вперше перевищив рівень монетизації (0,42). Валовий зовнішній борг за цей період збільшився у 4,2 рази.

Таблиця 1. Монетарні аспекти економічного розвитку України у 2003-2008 роках

Показники на кінець періоду	2003	2004	2005	2006	2007	2008
ВВП у поточних цінах, млрд.грн	267,34	345,11	441,45	544,15	712,95	949,9
Грошова маса М3, млрд. грн.	95,04	125,8	194,07	261,06	396,15	515,73
Кредити у економіку, млрд. грн.	67,83	88,58	143,42	245,23	426,86	734,01
У т.ч. фізичним особам	8,98	14,79	33,52	78,54	155,45	273,8
Рівень монетизації	0,299	0,32	0,36	0,42	0,463	0,46
Відношення кредитів до грошової маси	0,71	0,70	0,74	0,94	1,08	1,42
Відношення кредитів до ВВП	0,25	0,257	0,33	0,45	0,60	0,81
Коефіцієнт випередження росту кредитів	1,10	0,99	1,05	1,27	1,15	1,32
Індекс споживчих цін	1,082	1,123	1,103	1,116	1,166	1,223
Валовий зовнішній борг, млрд. дол. США	23,9	30,6	39,6	54,5	84,5	105,6

Джерело: Бюлетень Національного банку України.- 2008.- № 10.- С. 38, 42, 57, 85.

Обумовлене глобальними факторами насичення економіки України кредитними ресурсами повинно було бути забезпечено відповідними інфраструктурними та інституціональними змінами, оскільки передбачає істотні зрушення фінансової та господарської поведінки суб'єктів з урахуванням кредитного ризику та фінансової відповідальності. Однак в умовах

перманентної політичної нестабільності в Україні інституціональні реформи, які є необхідною передумовою росту монетизації економіки, різко уповільнилися. Швидке зростання частки «поганих» кредитів у активах банків у 2008-2009 роках відразу показало інституціональну незбалансованість росту кредитування економіки в умовах відсутності реформ.

Нестійкість та суперечливість глобальних інститутів неминуче сприяє збереженню попиту на національні інститути та їх захист. Протиріччя між глобальними фінансовими потоками та національним економічним суверенітетом не може бути подолано шляхом простої відміни останнього. Взаємна конкуренція і обмеження, взаємне збагачення повинні створити нові інститути суверенітету в умовах глобальної залежності.

Глобалізація кількісно розширює та якісно змінює простір виробничих, споживчих та інвестиційних альтернатив, доступних для держави, корпорацій, домогосподарств. В цих умовах виникають нові орієнтири та критерії, які обмежують та детермінують вибір суб'єктів. У результаті поступово змінюється просторова конфігурація алокації ресурсів, суб'єктів та інститутів господарських систем. Ці процеси призводять до серйозних наслідків для інституціонального устрою національних економік: одні інститути згасають, інші, навпаки, отримують додатковий імпульс для розширення своєї зони дій; виникають нові інститути та нові інституціональні тенденції.

Інституціональний потенціал просторової реструктуризації реалізовується у різних формах. Сьогодні прийнято виділяти три основні форми просторової реструктуризації національних господарських систем під впливом глобалізації: регіоналізація, кластеризація, глокалізація.

Кожна з них характеризується своїми особливими наслідками для інституціонального розвитку. Наслідком регіоналізації є становлення і розвиток інституціональної підсистеми, орієнтованою на ефективне використання цілісної територіально-ресурсної основи національної економіки; наслідком кластеризації є формування інституціонального блоку, орієнтованого на використання і розвиток технологічної складової господарської системи; наслідком глокалізації є формування інститутів, спрямованих на поєднання національної економіки з глобальним економічним простором. На відміну від цих форм, дисертантом виділено та розкрито три типи просторової реструктуризації, викладені у п. 5 новизни.

Кожна з вказаних форм просторової реструктуризації господарських систем під впливом глобалізації має специфічні ризики.

Основні ризики регіоналізації як форми просторової реструктуризації національної економіки під впливом глобалізації викладено у п. 7 новизни.

Основний ризик кластерізації полягає у сильній залежності від зовнішніх ринків. Високі темпи зростання, що є властивими першим етапам цієї моделі, потребують розвитку фінансових та інституціональних механізмів гнучкості, які дозволяють стрімко змінювати розподіл макроекономічного навантаження між зовнішнім та внутрішнім ринками. Це показує на підвищені вимоги до якості державного макроекономічного управління та взаємодії з міждержавними інститутами.

Глокалізація виступає як найбільш інтенсивна і в той же час найбільш ризикована форма просторової реструктуризації. У рамках реалізації даної моделі може відбуватися вилучення глобальних локусів із національного економічного і інституціонального розвитку. Це породжує сильний ризик інституціональних конфліктів, ламання національних політичних і економічних кордонів, стиснення сфери національного суверенітету.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні було вирішене актуальне наукове завдання розкриття передумов, механізмів і наслідків впливу глобалізації на інституційний розвиток трансформаційних економік, а також обґрунтування рекомендації щодо ефективного узгодження національного соціально-економічного розвитку країн з перехідною економікою з глобальними тенденціями, з урахуванням їх тиску і ризиків.

З одного боку, ці країни вступили у завершальну фазу створення системи національних ринкових інститутів, коли формуються механізми тонкої настройки інноваційно-інвестиційного розвитку, що відповідають за національну конкурентоспроможність та стабільне зростання на довгих інтервалах. Саме ці механізми роблять можливим практичне забезпечення інструментів економічного суверенітету держави, її суб'єктність, відображенням чого може служити розробка і реалізація національної стратегії соціально-економічного розвитку. На цій фазі ринкових реформ особливо небезпечними є інституціональні помилки та збої, оскільки вони можуть мати довгострокові негативні наслідки, у тому числі, і фундаментального рівня. Цим визначається ендогенний інституціональний ризик сучасного етапу розвитку для перехідних економік.

З другого боку, країни з перехідною економікою, оскільки інститути їх економічного суверенітету ще не сформовані до кінця, сильно залежать від зовнішніх впливів та схильні до негативного екзогенного впливу зовнішньої невизначеності. Багато важливих зовнішньоекономічних рішень приймалось та приймаються, виходячи з їх поточної фінансової вигоди, а не з стратегічних завдань соціально-економічного розвитку. Із-за цього сповільнюється процес структурування та впорядкування вже створених ринкових інститутів у цілісну збалансовану систему. Що до нейтралізації загроз та обґрунтування цілей і шляхів інтеграції перехідних економік з глобальною системою необхідно виробити більш або менш цілісне уявлення про характер та напрямки впливу процесів глобалізації на їх інституційний розвиток. У ході дослідження на основі принципів інституціонального трактування процесів функціонування і еволюції господарських систем вдалося охарактеризувати суперечливу соціально-економічну природу глобалізації та основні форми її прояву. Ці форми характеризуються комплексом суперечностей, які не можуть бути подолані на сучасному рівні розвитку людської цивілізації, її технологій та інститутів , але в той же час стимулюють інтенсивний пошук у соціальній, технологічній та економічній сферах.

Розвиток цих протиріч є одночасно і рушійною силою процесу глобалізації, і джерелом ризиків та погроз.

З інституціональної точки зору сучасний етап глобалізації характеризується глибоким розривом між економічним потенціалом, ринковою владою окремих глобальних суб'єктів, з одного боку, та можливостями існуючої системи інститутів впорядковувати їх глобальну діяльність, направляючи неминучі конфлікти у позитивне русло, з іншого боку. Це породжує ситуацію глобальної невизначеності, від якої страждають не тільки інституціонально і технологічно нерозвинуті країни, але і потужні глобальні корпорації та найбільш сильні країни.

У той же час глобалізація містить в собі і сприятливий аспект, пов'язаний з можливістю збагачення та позитивного ускладнення національних інституціональних систем. Завдяки процесам транснаціоналізації і фінасізації перехідних економік, їх конструктивної регіоналізації виникає можливість домогтися більшої інституціональної стійкості, гнучкості та адаптивності, що є суттєвою передумовою підвищення національної конкурентоспроможності у глобальному ринковому просторі.

Практичні заходи з глобалізації економіки України повинні будуватися з урахуванням загроз та проблем надто швидкого входження у жорстку, але в той же час невизначену середу глобальних фінансових ринків. Криза 2008-2009 років показала реальність серйозних побоювань з приводу швидкого розширення присутності іноземного капіталу у банківській системі України. Україна, як і інші країни зі зростаючими ринками, провалилась набагато сильніше, ніж розвинені економіки. Приплив грошей ззовні не було забезпечено необхідними внутрішніми інституціональними перетвореннями. Надмірно відкрита та позбавлена інституціонального імунітету економіка України завдяки іноземному банківському капіталу опинилася віч-на-віч з нестабільним та потенційно небезпечним глобальним фінансовим середовищем. Кризові шоки передавалися практично миттєво, що в умовах відсутності збалансованих інститутів породило ефект мультиплікації цих шоків не тільки у фінансовому, але і в реальному секторі.

Ускладнюючим чинником|фактором| інституційного розвитку перехідних економік є|з'являється,являється| проблема ролі і місії держави в умовах розширення повноважень міжнародних фінансових інститутів. Спроби вирішити цю проблему або шляхом відмови від економічного суверенітету, або шляхом посилення прямого державного втручання у функціонування ринків в рівній мірі небезпечні. Держава може і повинна зберегти економічний суверенітет шляхом поглиблення своєї інституційної і професійної компетентності відповідно до реальної ролі національно-державної складової глобального устрою|устрою|, що формується, як інструменту розподілу у просторі та часі ризиків цивілізаційного розвитку, з урахуванням|з врахуванням| нових можливостей|спроможностей| глобальних суб'єктів і глобальних інститутів.

Проявом|виявом| реального економічного суверенітету служить усвідомлений стратегічний вибір щодо|відносно| включення|приєднання| національної економіки в глобальні процеси. Дослідження дозволило виділити чотири можливі узагальнені варіанти (траєкторії) національної стратегічної поведінки в глобальному невизначеному|неозначеному| середовищі та їх порівняльні переваги та недоліки, що може бути використане в процесі удосконалення державного регулювання соціально-економічного розвитку країни.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових наукових виданнях:|

1. Красноголовец А.М. Финансовая глобализация мировой экономики. - Вестник Национального технического университета «ХПИ». - Сб. науч. тр. Тем. вып. “Технический прогресс и эффективность производства».- 2008.- № 1-2.- Харьков, 2008. - С.111-119.

2. Красноголовец А.М. Экономическое содержание глобализации: направления методологического поиска. - Вестник Национального технического университета «ХПИ». - Сб. науч. тр. Тем. вып. “Технический прогресс и эффективность производства».- 2008.- № 19.- Харьков, 2008. - С.26-33.

3. Яременко О.Л., Красноголовец А.М. Трансакционная методология исследования глобальной переходности. - Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. Випуск 33-2 (128). Донецьк, 2008. - С.240-245.

4. Красноголовец А.М. Финансовая глобализация и динамика внешнего долга Украины: макроэкономические и институциональные последствия. - Вісник економіки транспорту і промисловості (збірник науково-практичних статей). Випуск 23. - Українська державна академія залізничного транспорту. - Харків, 2008.- С.71-75.

5. Красноголовец А.М. Институциональные последствия финансизации переходных экономик. - Вісник Інституту економіки та прогнозування НАН України, 2009.- Науковий журнал. - Київ, 2009.- С.77-80.

6. Красноголовець О.М. Фінансові чинники інституційного розвитку перехідних економік. - Вісник Університету банківської справи Національного банку України.- 2009.- №3(6) - С.34-37.

Тези доповідей:

7. Красноголовец А.М. Социально-экономические последствия финансовой глобализации для трансформационных экономик. - Зб. наук. праць Міжнар. наук.-практ. конф. 22 березня 2008 року «Міжнародні інтеграційні процеси і конкурентоспроможність економіки України». - Харків, 2008. - С. 31-33.

8. Красноголовец А.М. Экономическое равновесие в условиях глобальной трансформации. - В кн.: Управление как фактор экономического равновесия: Материалы конф. молодых ученых кафедры менеджмента 23 февраля 2009 г.- Харьков: Изд-во НУА, 2009.- С. 49-52.

9. Красноголовець О.М. Інституційні наслідки фінансізації перехідних економік. - В кн.: Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків. Тези доповідей і виступів ІV міжнар. наук.-практ. конф. 15-16 жовтня 2009 р.- Черкаси, 2009. - С. 49-51.

10. Красноголовец А. М. Институциональные последствия пространственной реструктуризации хозяйственных систем под воздействием глобализации. - В кн.: Управление как фактор экономического равновесия. Материалы конференции молодых ученых кафедры менеджмента, 12 декабря 2009 г.- Харьков: Изд-во НУА, 2009.- С. 65-68.

АНОТАЦІЯ

Красноголовець О.М. Інституційні наслідки глобалізації трансформаційних економік. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00. 01 - економічна теорія та історія економічної думки. - Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. - Харків, 2010.

У дисертації досліджено основні інституційні наслідки глобалізації країн з трансформаційною економікою. На основі інституційної методології охарактеризоване основні протиріччя сучасного етапу глобалізації, які визначають його історичне місце. Надано характеристику наслідків транснаціоналізації, фінансізації та просторової реструктуризації трансформаційних економік в процесі їх інтеграції у глобальні ринки.

Доведено, що ускладнюючою обставиною інституційного розвитку| країн з трансформаційною економікою є розбіжність між загальною логікою глобального переходу та специфічною логікою ринкових реформ. Розкрито та систематизовано сприятливі наслідки та ризики| глобалізації, які повинні враховуватись при виборі національної траєкторії інтеграції у глобальний соціально-економічний простір.

Ключові слова: глобалізація, розвиток| інститутів, трансформаційна економіка, ризики|, економічний суверенітет.

АННОТАЦИЯ

Красноголовец А.М. Институциональные последствия глобализации трансформационных экономик. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.01 - экономическая теория и история экономической мысли. - Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина. - Харьков, 2010.

В диссертационном исследовании комплексно изучены предпосылки, механизмы и последствия влияния глобализации на институциональное развитие трансформационных экономик. В условиях глобализации переходные экономики оказались в зоне исключительно высоких институциональных рисков. Эти страны вступили в завершающую фазу создания системы национальных рыночных институтов, когда формируются механизмы тонкой настройки инновационно-инвестиционного развития, отвечающие за национальную конкурентоспособность и стабильный рост на длинных интервалах. Именно эти механизмы делают возможным практическое обеспечение инструментов экономического суверенитета государства, его субъектность, выражением чего может служить выработка и реализация национальной стратегии социально-экономического развития.

Однако страны с переходной экономикой, поскольку институты их экономического суверенитета еще не сформированы до конца, сильно зависят от внешних воздействий и подвержены негативному экзогенному влиянию внешней неопределенности. Многие важные внешнеэкономические решения принимаются, исходя из их текущей финансовой выгоды, а не стратегических задач социально-экономического развития. Из-за этого замедляется процесс структурирования и упорядочивания уже созданных рыночных институтов в целостную сбалансированную систему.

В ходе исследования на основе институциональной трактовки процессов функционирования и эволюции хозяйственных систем были охарактеризованы противоречивая социально-экономическая природа глобализации и основные формы ее проявления. Раскрыт комплекс противоречий глобализации, которые не могут быть разрешены на современном уровне развития человеческой цивилизации, ее технологий и институтов, но в то же время стимулируют интенсивный поиск в социальной, технологической и экономической сферах: противоречие между развитием технологических и информационных предпосылок человеческой свободы и угнетением ее ценностных основ; противоречие между индустриальной по своему происхождению и характеру системой международных экономических институтов и постиндустриальными технологиями и возможностями деятельности глобальных субъектов; противоречие между вовлечением в хозяйственный оборот глобальных ресурсов и их преимущественно локальной концентрацией.

Показано, что с институциональной точки зрения современный этап глобализации характеризуется глубоким разрывом между экономическим потенциалом, рыночной властью отдельных глобальных субъектов, с одной стороны, и возможностями существующей системы институтов упорядочивать их глобальную деятельность, направляя неизбежные конфликты в позитивное русло, с другой стороны. Это порождает ситуацию глобальной неопределенности, от которой страдают не только институционально и технологически неразвитые страны, но и мощные глобальные корпорации, и наиболее сильные государства.

Охарактеризован благоприятный содержательный аспект глобализации, связанный с возможностью обогащения и позитивного усложнения национальных институциональных систем. Благодаря процессам транснационализации и финансизации переходных хозяйственных систем, их конструктивной регионализации возникает возможность добиться большей институциональной устойчивости, гибкости и адаптивности, что является существенной предпосылкой повышения национальной конкурентоспособности в глобальном рыночном пространстве.

Обоснован вывод, что усложняющим фактором институционального развития переходных экономик является проблема роли и миссии государства в условиях расширения полномочий международных финансовых институтов. Попытки решить эту проблему либо путем отказа от экономического суверенитета, либо путем усиления прямого государственного вмешательства в функционирование рынков в равной степени опасны. Государство может и должно сохранить экономический суверенитет путем углубления своей институциональной и профессиональной компетентности в соответствии с реальной ролью национально-государственной составляющей формирующегося глобального устройства как инструмента распределения в пространстве и времени рисков цивилизационного развития, с учетом новых возможностей глобальных субъектов и глобальных институтов.

Ключевые слова: глобализация, развитие институтов, трансформационная экономика, риски, экономический суверенитет.

ANNOTATION

O.M. Krasnogolovets. The Institutional Consequences of Globalization of Transformational Economies. - Manuscript.

It is the dissertation for getting the scientific degree of Candidate of economic sciences with a specialization 08.00.01 - Economic Theory and History of Economic Thought. - V.N. Karazin Kharkiv National University. - Kharkiv, 2010.

The dissertation deals with the analysis of the basic institutional consequences of the globalization of countries with the transformational economies. The basic contradictions of the modern stage of globalization which determine its historical place is described on the basis of institutional methodology. There is a description of the consequences of transnationalization, financization and spatial restructing of transformational economies in the process of their integration into global markets.

It is proved that the complicating circumstance of the institutional development of countries with a transformational economy is the divergence between the general logic of global transition and the specific logic of market reforms. There is disclosure and systematization of the favourable consequences and risks of globalization, which must be taken into account when choosing the national trajectory of integration into the global social and economic space.

Key words: globalization, development of institutes, transformational economy, risks, economic sovereignty.

Размещено на Allbest.ru

...