Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Донецький державний університет управління

УДК 336.02

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Податкова політика держави щодо великих платників податків

Спеціальність 08.00.03 - економіка та управління національним господарством

Клименко Олександр Вікторович

Донецьк - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Чилікін Олексій Ігоревич, Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, професор кафедри «Фінанси» (м. Донецьк) податковий політика економічний

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, доцент Покатаєва Ольга Вікторівна, Класичний приватний університет (м. Запоріжжя), професор кафедри фінансів та кредиту;

кандидат економічних наук, доцент Палєй Сергій Борисович, Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк), доцент кафедри обліку та аудиту

Захист дисертації відбудеться: 16 грудня 2010 р. об 11-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.128.01 у Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, пр. Б.Хмельницького, 108, ауд. 201.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163 а.

Автореферат розісланий 15 листопада 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради І.В. Шкрабак

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Ефективна національна економіка є гарантією незалежності держави. Це обумовлює доцільність формування Україною власної економічної політики на принципах демократії, свободи підприємництва і відкритості для інтеграції у світове економічне співтовариство.

Перехід до ринкового механізму регулювання економічних відносин, формування якого не є завершеним в Україні, передбачає постійне поглиблення правового впливу на економічні процеси, розширення сфери застосування загальнодержавних програм розвитку економіки, приватизації державної і комунальної власності, демонополізації, захисту конкуренції. Важливе значення приділяється пошуку оптимальних форм організації економіки, її галузей і комплексів, прискоренню розвитку підприємництва, стимулюванню науково-технічного прогресу, введенню нових технологій, підвищенню ефективності й інтенсифікації інвестиційної і зовнішньоекономічної діяльності. Впроваджуються нові адміністративні регулятори - ліцензування, квотування, здійснюється структурна перебудова національного господарства.

Державне регулювання в сфері економіки спрямовано на органічне поєднання заходів економічного зростання і фінансової стабілізації з активною соціальною політикою, підвищенням життєвого рівня населення, його платоспроможного попиту. Основними напрямками, що охоплює державне регулювання в сфері економіки, є: податкова політика; грошово-кредитна політика і зміцнення банківської системи; інноваційно-інвестиційна діяльність; удосконалення приватизаційних процесів; посилення управління державним сектором економіки; зовнішньоекономічна політика і залучення іноземних інвестицій; подолання платіжної кризи; стимулювання малого бізнесу; соціальна політика.

Однією з найважливіших проблем економічного розвитку України є податкова політика, яка відрізняється як високим податковим тягарем, що стримує економічний розвиток, так і низькою ефективністю, заорганізованістю процедури збору податків. Якщо ж розглядати податкову систему у взаємодії з бюджетним механізмом, то в цілому, процес збору і перерозподілу фінансових коштів на рівні держави не дає очікуваних результатів: залишаються проблеми соціального захисту населення, хронічного недофінансування місцевих бюджетів та цільових програм. З огляду на це, податкова система держави потребує оптимізації й удосконалення, що обумовлює необхідність детального аналізу податкової політики, корекції її принципів і підвищення ефективності механізму збору податків.

Дослідженням принципів і механізмів державного податкового регулювання присвячені роботи ряду вітчизняних і зарубіжних вчених та експертів. Найбільш важливими з них є праці В. Вишневського, Е. Давискиби, А. Захаріна, Ю. Іванова, Я. Литвиненка, О. Поважного, К. Пріба, А. Тищенка, Ф. Федька.

Крім визначеного, розвиток методології системного аналізу і закономірностей теорії систем дозволяє підійти до розробки концепції і механізму реалізації податкової політики в рамках сучасної картини світу, яка визначає еволюцію світу як цілого, спрямовану на підвищення його структурної організації. Тут варто виділити роботи А. Аверьянова, І. Блауберга, І. Добронравової, М. Моісеєва, І. Пригожина, В. Садовського, А. Уйомова, І. Цехмістра, Б. Юдіна. У роботах визначених дослідників розроблено аспекти системного підходу як загально наукової методології, що передбачає першочерговий розгляд об'єкта дослідження як частини системи більш високого рівня організації. Саме цей підхід найчастіше ігнорується в процесі формування податкової політики держави.

Визначені дослідження та їх результати складають теоретичний і методологічний базис для розробки концепції і удосконалення механізму реалізації податкової політики держави щодо великих платників податків, що є важливим науковим завданням і зумовлює вибір теми, мети та методів дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота підготовлена відповідно до плану науково-дослідної роботи Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України в рамках теми «Фінансовий механізм державного управління економікою України» (2006 р., номер державної реєстрації 0104U008798). Матеріали дисертаційної роботи є частиною розробок теоретичних і методичних положень комплексного підходу до вирішення завдання удосконалення державного податкового регулювання в Україні.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка концепції і удосконалення механізму реалізації податкової політики держави щодо великих платників податків.

Для досягнення поставленої мети в роботі визначено такий комплекс завдань:

- провести аналіз сутності і функцій державної податкової політики;

- розглянути особливості державної податкової політики України;

- провести дослідження зарубіжного досвіду податкового регулювання в цілому й в умовах економічної кризи;

- охарактеризувати особливості регулювання діяльності великих платників податків в Україні;

- визначити статус податкової системи як частини національної економіки на основі положень про взаємодію частини і цілого;

- розробити концепцію взаємодії платників податків і держави з урахуванням системних закономірностей;

- обґрунтувати ефективність концепції «пріоритету економічного розвитку» щодо великих платників податків;

- розробити практичні рекомендації з удосконалення механізму реалізації податкової політики держави щодо великих платників податків: обґрунтувати положення правового аспекту механізму як оптимізацію державно-приватного партнерства; сформувати його організаційно-методологічний аспект.

Об'єкт дослідження - процеси формування і реалізації податкової політики держави.

Предмет дослідження - концепція формування і механізм реалізації податкової політики держави щодо великих платників податків.

Методи дослідження. У дисертації використано загальнонаукові і спеціальні методи, що дозволили розробити концепцію і удосконалити механізм реалізації податкової політики держави щодо великих платників податків.

Зокрема, були застосовані методи: системного підходу - при розробці концепції взаємодії платників податків і держави з урахуванням системних закономірностей; порівняльного аналізу - на етапі дослідження зарубіжного досвіду податкового регулювання; аналізу особливостей регулювання діяльності великих платників податків в Україні; аналізу даних податкової статистики та процесного аналізу - при обґрунтуванні ефективності концепції «пріоритету економічного розвитку» щодо великих платників податків; оптимізації організаційної структури - при розробці організаційно-методологічного аспекту механізму реалізації податкової політики держави щодо великих платників податків; метод класифікації великих платників податків за критеріями прогнозу податкових надходжень та мотивації до територіального розвитку.

Інформаційною базою дослідження є вітчизняні і зарубіжні публікації, відображені в них результати теоретичних і методологічних розробок; дані статистики, що характеризують податкову систему України, законодавство України, що регулює процес оподатковування, результати аналітичних досліджень і експертних оглядів, представлених провідними науковими організаціями України, а також безпосередньо автором.

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в розробці концепції і удосконаленні механізму реалізації податкової політики держави щодо великих платників податків.

Визначений результат розкривається в наступних положеннях:

уперше:

сформульовано концептуальний підхід взаємодії платників податків і держави з урахуванням системних закономірностей, обґрунтовано концепцію «пріоритету економічного розвитку» відносно великих платників податків;

розроблено метод класифікації великих платників податків за критеріями прогнозу податкових надходжень і мотивації до територіального розвитку;

удосконалено:

поняття податкової системи як частини національної економіки, враховуючи зміст категорій діалектики та положення теорії систем про взаємодію частини і цілого;

організаційно-методологічний аспект механізму реалізації податкової політики держави щодо великих платників податків, який враховує можливість прямого інвестування в проекти територіального розвитку;

правовий аспект механізму реалізації податкової політики держави щодо великих платників податків на основі застосування відносин державно-приватного партнерства;

одержали подальшого розвитку:

інтерпретація поняття «державна податкова політика», визначення місця цього поняття в системі понять теорії державного управління економікою;

узагальнення зарубіжного досвіду податкового регулювання в умовах кризи глобальної економіки.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення результатів дослідження мають правовий і організаційно-методологічний аспекти механізму реалізації податкової політики держави щодо великих платників податків.

Результати проведеного дослідження впроваджені на базі Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку (довідка про впровадження №5485/10/22-013 від 18.02.2010 р.).

Зокрема, у практику роботи інспекції впроваджено метод класифікації великих платників податків за критеріями прогнозу податкових надходжень і мотивації до територіального розвитку. Прийнята до уваги можливість надання податкових пільг для платників податків, що інвестують у розвиток територіальної інфраструктури в рамках проектів державно-приватного партнерства.

Положення дисертаційного дослідження в теоретичній та методичній частинах впроваджено в навчально-методичну роботу Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України (довідка про впровадження №01-12/202 від 24.02.2010 р.). З використанням результатів дослідження було проведено корекцію змісту учбового курсу «Податковий менеджмент» для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр».

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеним дослідженням, в якому проведено аналіз теоретичних підходів до формування податкової політики держави, обґрунтування концепції податкової політики держави щодо великих платників податків; удосконалення правового й організаційно-методологічного аспектів механізму реалізації податкової політики держави щодо великих платників податків.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні, методологічні і практичні результати проведених досліджень, а також концептуальні положення і загальні висновки були представлені у вигляді доповідей на VI міжнародній науково-практичній конференції «Науковий прогрес на межі тисячоліть - 2010» (м. Прага, 27 травн.-05 черв. 2010 р.), на Х міжнародній науково-практичній конференції «Стан і проблеми оподаткування в умовах світової фінансової кризи» (м. Донецьк, 2010 р.), а також на наукових конференціях Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк, 2006-2008 рр.).

Публікації. По темі дисертаційного дослідження автором опубліковано 6 робіт, з них: 5 статей у наукових журналах і збірниках наукових праць, а також 1 стаття у збірнику матеріалів конференції. Загальний обсяг публікацій складає 2,26 д.а., з них 2,26 д.а. належать особисто автору.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків. Загальний обсяг дисертації складає 172 сторінки, у тому числі 7 таблиць і 19 рисунків, які наведено на 14 сторінках, список використаних джерел із 130 найменувань (приведений на 11 сторінках), два додатки (2 сторінки).

Основний зміст дисертації

У розділі 1 «Теоретичні підходи до формування податкової політики держави» проведено аналіз сутності і функцій державної податкової політики, розглянуто особливості державної податкової політики України, досліджено зарубіжний досвід податкового регулювання в цілому й в умовах економічної кризи, охарактеризовано особливості регулювання діяльності великих платників податків в Україні.

Поняття «державної податкової політики», знаходячись у системі понять, що визначають соціально-економічну політику держави, є багатогранним, і це неодноразово відбивалося при формуванні теоретичних підходів вченими й експертами. Податкова політика держави в заданий момент і період часу є обумовленою станом суспільства, в цілому, і економіки, зокрема, і є водночас детермінантом майбутніх станів цих об'єктів управління (рис. 1).

Податкова-бюджетна політика в системі заходів досягнення цілей соціально-економічної політики держави є інструментом трансформації суспільства шляхом впливу на економічну складову його функціонування. З іншого боку, суспільство, обираючи владу, формує передумови майбутньої державної політики та її податково-бюджетної складової. В процесі подолання наслідків фінансово-економічної кризи немає альтернативи актуалізації стимулюючої функції податків, що має бути відображено в податковій політиці держави.

Сутність податково-бюджетної політики як детермінанта майбутнього стану економіки та суспільства в цілому (частки середнього класу, рівня диференціації суспільства за рівнем доходу, якості процесів споживання, що впливає на здоров'я громадян) потребує особливої уваги держави та необхідної корекції з метою запобігання поглибленню кризових тенденцій в процесах соціально-економічного розвитку.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Податкова політика держави в системі понять державного управління

В процесі аналізу зарубіжного досвіду податкового регулювання визначено, що криза 2008 р. сприяла підвищенню рівня податкового регулювання на рівні національних економік. Переважна більшість країн світу експериментує з механізмами оподаткування. Зокрема, у Японії надають податкові стипендії родинам на загальну суму в 2 трлн. єн; у США прийняте рішення про податкові скорочення покупцям першого будинку на загальну суму в 16 млрд. доларів; у Німеччині скасовують податок на автомобіль протягом року після покупки нового авто, подвоюють податковий бонус для кваліфікованих робітників на два роки, знижують податки для малих і середніх фірм на 7 млрд. євро і т.ін. В цілому, незалежно від прийнятої системи оподаткування, у період кризи більшість країн з ринковою економікою знижують податковий тягар з метою створення умов для прискорення економічного зростання та забезпечення соціального захисту населення.

Далі у розділі проведено аналіз податкової політики держави щодо великих платників податків в Україні. Виявлено, що для регулювання оподаткування великих платників податків в Україні було створено спеціальну організаційну структуру, яка складається з восьми спеціалізованих інспекцій по обслуговуванню великих платників податків і однієї інспекції за галузевим принципом (де за основу було взято гірничо-видобувну галузь), усі підрозділи знаходяться в різних областях чи обласних податкових адміністраціях, а також Управління по роботі з великими платниками податків на рівні Державної податкової адміністрації України.

Спеціалізовані інспекції по обслуговуванню великих платників податків відслідковують збір податків 98 фінансово-промислових груп, що охоплюють 3700 підприємств. Загальна кількість великих платників податків - юридичних осіб складає 4721. Великі платники податків, що обслуговуються в спеціалізованих інспекціях, складають 0,5% від загальної кількості всіх юридичних осіб. При цьому частка загального обсягу податкових надходжень, забезпечена цими великими платниками податків, підвищилася за останні кілька років, і у 2009 р. складала 78% таких надходжень. Важливим моментом є те, що спеціалізовані інспекції підтримуються і регулюються Управлінням обслуговування великих платників податків ДПА України. Крім того, вони також підпорядковані своїм відповідним обласним податковим адміністраціям (рис. 2).

Це означає, що існує деякий ступінь подвійного підпорядкування, що обумовлює доцільність впровадження більш чітких адміністративних рішень, таких як формування національного офісу по роботі з великими платниками податків, хоча і з податковими відділеннями у відповідній кількості областей. В цілому ж, робота інспекцій організована ефективно, постійно впроваджуються нові методи та інструменти збору податків. Проте, фіскальна функція податків залишається домінуючою.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Підпорядкованість спеціалізованих інспекцій по роботі з великими платниками податків

У розділі 2 «Концепція податкової політики держави щодо великих платників податків» визначено статус податкової системи як частини національної економіки на основі положень діалектики та теорії систем про взаємодію частини і цілого, розроблено концепцію взаємодії платників податків і держави з урахуванням системних закономірностей, обґрунтовано ефективність концепції «пріоритету економічного розвитку» щодо великих платників податків.

Будучи цілісною системою, економічна система країни поєднує різні, часто конфліктні інтереси її учасників. При цьому процес податкового регулювання також не позбавлений конфліктів, тому що інтереси і локальні цілі його учасників не збігаються. Загострення конфліктів, що виникають в процесі розробки податкової політики держави, виникає в періоди спаду ділової активності, посилення конкуренції та у кризові періоди економічного розвитку. Цей факт обумовлює пошук концепції податкової політики держави, спрямованої на максимальне зниження конфліктних ситуацій з метою збереження стабільності та цілісності суспільства, зменшення соціальної напруги. У спрощеному вигляді механізм впливу податкового регулювання на баланс інтересів держави і платників податків може бути представлений, як показано на рис. 3.

Виходячи з завдань фіскальної політики, держава зацікавлена у збільшенні загальної суми податків і зборів, яка надходить у бюджети всіх рівнів і державні цільові фонди. Надмірне підвищення податкового навантаження (пріоритет інтересів держави) позбавляє платників стимулів до розвитку і розширення масштабів діяльності, що веде до таких негативних наслідків, як ухиляння від оподатковування і «тіньова» економіка.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Механізм впливу податкового регулювання на баланс інтересів держави і платників податків

Інтерес платників податків, навпроти, полягає в мінімізації витрат, зв'язаних з погашенням податкових зобов'язань, тому лібералізація оподатковування об'єктивно сприяє зміцненню фінансового стану платників податків, нарощуванню обсягів продажів (тобто насиченню ринку і створенню конкурентного середовища) і збільшенню виплат, пов'язаних з оплатою праці. Останнє, у свою чергу, не тільки забезпечує підйом добробуту громадян, але і стимулює збільшення попиту в масштабах країни і, у кінцевому рахунку, є найважливішим чинником стабільного економічного зростання.

Обґрунтоване зниження податкового навантаження позитивно позначається на величині податкових надходжень у бюджет, оскільки обумовлене ним збільшення масштабів діяльності платників податків розширює базу непрямого оподатковування, а зростання прибутку підприємств і виплат по оплаті праці забезпечує зростання податкових надходжень по прямих податках і зборах.

У той же час зайва лібералізація оподатковування означає скорочення доходів держави, що веде до неможливості в повному обсязі фінансувати поточні державні соціальні й економічні програми, тобто - до обмеження загальнонаціональних інтересів. Таким чином, завданням державної податкової політики є встановлення такого оптимального рівня й умов оподатковування, що забезпечують баланс інтересів держави і платників. Проблема полягає в тім, що ці інтереси є динамічними і залежать від великої кількості чинників. Тому оптимальні для визначених умов і в конкретний момент часу параметри податкової системи перестають забезпечувати баланс інтересів зі зміною пріоритетів розвитку суспільства і цілей економічної і соціальної політики держави.

Загальну оцінку податкової політики і змін у податковому законодавстві варто здійснювати з погляду цілей політики в бюджетно-податковій сфері. Зокрема, загальною метою податкової політики є стимулювання розвитку виробництва, зниження податкового тягаря на сумлінних платників податків, і, насамперед, на вітчизняних виробників, зменшення неплатежів і розширення податкової бази.

Застосування принципів системного аналізу до визначення цілей податкової системи дозволило відзначити, що на рівні національної економічної системи при проведенні економічної політики держави цілі держави і платників податків збігаються. Дійсно, діяльність економічної системи країни спрямована на забезпечення високої якості життя населення, підвищення рівня конкурентоспроможності у світовому поділі праці, досягнення макроекономічної стабільності. А цілі платника податків як елемента національної економічної системи полягають у максимізації прибутку, у підвищенні конкурентоспроможності товарів та послуг. У той же час, бюджетно-податкова політика є, за визначенням, частиною економічної політики держави. Тому цілі і завдання податкової політики мають, як мінімум, не суперечити цілям економічної політики. Проте, на рівні реалізації бюджетно-податкової політики спостерігається явний конфлікт між податковими органами і платниками податків, тому що сума платежів до бюджету має тенденцію максимізуватися в першому випадку і мінімізуватися - у другому (рис. 4).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4. Схема взаємодії платників податків і держави

Вирішення конфлікту інтересів між державою та платниками податків можливо в рамках концепції супероптимальних рішень. Супероптимальними рішеннями (СОР) у контексті вибору між державною і приватною формами організації господарського чи громадського життя можна вважати такі рішення, результати реалізації яких перевершують самі оптимістичні очікування учасників. У рамках запропонованого підходу, існує калька способів одержання супероптимальних рішень, які зводяться до наступного: розширення існуючої ресурсної бази; формування більш високих (і при цьому - реальних) цілей у порівнянні з тими, що вважалися реальними раніше; ситуації, коли одна зі сторін може одержати великі прибутки, а інша при цьому втратить небагато; ситуації, у яких задіяна третя сторона, що виступає як благодійник (роль останньої, як правило, грає державна установа); поєднання взаємних альтернатив, що не виключають одна одну; усунення чи зниження гостроти конфлікту між лібералами і консерваторами замість спроб об'єднання вихідних від них пропозицій; розробка пакета альтернатив, прийнятних як для лібералів, так і для консерваторів.

Сучасні методичні підходи у вигляді методу розробки супероптимальних рішень та реінжинірингу бізнес-процесів, а також теоретичні принципи взаємодії частини та цілого склали основу для формування «концепції пріоритету економічного розвитку» як базового положення податкової політики держави в умовах посткризового відновлення.

Використовуючи методологію формування супероптимальних рішень, а також процесний аналіз за допомогою реінжинірингу бізнес-процесів, запропоновано методичний підхід до податкового стимулювання розвитку великих платників податків, які за рахунок податку на прибуток можуть брати участь у проектах державно-приватного партнерства, спрямованих на розвиток територіальної інфраструктури. Цей підхід скорочує час у досягненні життєво важливих для суспільства цілей та забезпечує мотивацію всіх суб'єктів економічних відносин до узгодженого економічного розвитку.

У розділі 3 «Механізм реалізації податкової політики держави щодо великих платників податків» удосконалено визначений механізм у двох напрямках: обґрунтовано положення правового аспекту механізму шляхом оптимізації державно-приватного партнерства та сформовано його організаційно-методологічний аспект.

З урахуванням визначеного теоретико-методологічного базису, вирішення конфлікту інтересів між податковою службою і суб'єктами оподатковування запропоновано шляхом впровадження механізму використання прибутку великих платників податків в якості прямих інвестицій у розвиток територіальної інфраструктури. З метою підвищення ефективності оновлення інфраструктурних об'єктів та швидкості інвестування коштів державного бюджету у проекти територіального розвитку доцільним є об'єднання податкових і загальноекономічних цілей шляхом надання податкових пільг у вигляді податкових канікул суб'єктам господарювання, які вступають у відносини державно-приватного партнерства.

Закон України «Про державно-приватне партнерство» визначає державно-приватне партнерство як співробітництво між державою Україна, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами і юридичними особами, крім державних та комунальних підприємств, або фізичними особами-підприємцями, що здійснюється на основі договору в порядку, встановленому цим Законом, іншими законодавчими актами. У рамках здійснення державно-приватного партнерства відповідно до визначеного закону та інших законодавчих актів України можуть укладатися договори про: концесію; спільну діяльність; розподіл продукції; інші договори. Таким чином, законодавство України розвивається у напрямку формалізації співробітництва держави та суб'єктів господарювання, що є позитивною ознакою для розбудови виробничої та соціальної інфраструктури.

В організаційному аспекті об'єднання податкових і загальноекономічних цілей здійснюється в такий спосіб: інспекції по роботі з великими платниками податків потребують доповнення фахівцями з економічного розвитку як на рівні територій, так і на загальнодержавному рівні. Орієнтація роботи фахівців з економічного розвитку полягає у забезпеченні пріоритетів стратегії соціально-економічного розвитку території. Вони координують свою діяльність з уповноваженим органом по державно-приватному партнерству (рис. 5).

Функції фахівців з економічного розвитку включають:

1. Класифікацію великих платників податків за рівнем зацікавленості у розвитку територій, у реалізації загальнодержавних проектів. Аналіз потенційно можливого синергічного ефекту від взаємодії держави і бізнес-партнера.

2. Прогноз податкових надходжень. Ця функція передбачає визначення тенденції податкових відрахувань потенційного учасника відносин державно-приватного партнерства.

3. На основі проведеного аналізу і прогнозу фахівець з економічного розвитку формулює висновки щодо доцільності відносин державно-приватного партнерства з кожним конкретним платником податків.

Для реалізації цих функцій сформовано метод класифікації платників податків, що дозволяє зробити висновки відносно доцільності надання їм податкових пільг і залучення до реалізації проектів державно-приватного партнерства. Передбачено два критерії класифікації платників податків: мотивація до територіального розвитку та прогноз податкових надходжень, які варто розглянути більш детально.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 5. Організаційна складова координації діяльності інспекцій по роботі з великими платниками податків і уповноваженого органа по державно-приватному партнерству

Мотивація до територіального розвитку - це критерій, що визначає використання синергічного ефекту у розвитку підприємства й економіки території (міста, регіону, країни). Крім іншого, застосування синергічного ефекту є першим кроком до реалізації кластерного підходу регіонального розвитку. Досягнення ефекту синергії приводить до народження і зміцнення бізнес-кластерів - груп компаній, галузей, країн, тісно зв'язаних між собою, та стимулюючих зростання конкурентоздатності один одного. Однією з цілей досягнення синергії є використання ефекту «безбілетника», коли ресурси, що акумулюються в одній частині організації, використовуються одночасно і без будь-яких додаткових витрат іншими її частинами. Саме цей принцип використовується при поєднані методів податкового стимулювання та державно-приватного партнерства, метою якого є швидке та ефективне інвестування коштів в розбудову територіальної інфраструктури.

Другий критерій класифікації - прогноз податкових надходжень розглядається як функція від динаміки життєвого циклу підприємства. Іншими словами, прогноз податкових надходжень здійснюється на основі аналізу життєвого циклу та визначається його загальною динамікою. Для опису життєвого циклу організацій використовується крива розвитку, у якій виділяються дві групи етапів розвитку організації - зростання і старіння. Саме ці етапи є прогнозним індикатором податкових надходжень, що пропонується для використання в рамках наведеної класифікації.

Визначені критерії класифікації дозволяють виділити чотири групи великих платників податків (рис. 6).

Група №1 називається «страхування ризиків» та характеризується наявністю мотивації до територіального розвитку у платника податків і негативним прогнозом податкових надходжень для підприємств заданої галузі економіки або для окремого підприємства. У цьому випадку прийняття зобов'язань по реалізації об'єкта виробничої або соціальної інфраструктури дає можливість підприємству застрахувати на визначений період рівень податків, що відраховуються. У випадку поліпшення фінансової ситуації платник податків не повинен буде збільшувати податкові відрахування. У свою чергу, держава, при можливому зниженні рівня податкових надходжень, застосовує методи страхування шляхом делегування відповідальності за реалізацію заданого проекту розвитку інфраструктури території.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 6. Матриця класифікації платників податків за критеріями прогнозу податкових надходжень і мотивації до розвитку території

Група №2 - «збільшення ефективності» - характеризується збігом цілей національної економіки в цілому та окремого підприємства. Позитивний прогноз податкових надходжень, підкріплений сильною мотивацією до розвитку території, дає можливість ефективного використання податкових відрахувань з метою розвитку територіальної інфраструктури.

Група №3 характеризується позитивним прогнозом податкових надходжень у заданій галузі економіки і слабкою мотивацією підприємств - платників податків до розвитку заданих територій. Слабка мотивація може визначатися різними чинниками: від об'єктивних, котрі полягають в наявності необхідної виробничої і соціальної інфраструктури на заданій території, до суб'єктивних - які визначаються низькою соціальною відповідальністю бізнесу. У свою чергу, низька соціальна відповідальність може бути наслідком присутності іноземних інвесторів, для яких територіальний розвиток не є пріоритетним завданням, а також переслідуванням короткострокових цілей представниками вітчизняного бізнесу з перспективою наступної диверсифікації їх діяльності. Виходячи з вищевикладеного, ця група платників податків в рамках запропонованої класифікації називається «невикористані можливості». В цілому, поєднання методів податкового стимулювання та державно-приватного партнерства засновано на концепції погодженого розвитку підприємств і національної економіки, яка, за визначенням, не може бути реалізована із застосуванням сили, на основі примусу. В результаті, відсутність мотивації до територіального розвитку у платників податків не дає можливості збільшення ефективності використання податкових відрахувань шляхом скорочення часу і забезпечення цільового інвестування.

Група №4 - «аутсайдери» - відрізняється негативним прогнозом податкових надходжень і слабкою мотивацією до територіального розвитку. На відміну від групи № 1, у якій розвиток територіальної інфраструктури за рахунок оптимізації податкових відрахувань може сприяти пожвавленню діяльності підприємства, діяльність цієї групи підприємств не залежить від розвитку територіальної інфраструктури. Тому в умовах погіршення їх фінансової діяльності, вони природним чином знижують податкові відрахування і потребують реструктуризації.

Таким чином, запропонована класифікація платників податків дозволить більш обґрунтовано застосовувати як систему податкового стимулювання їх розвитку, так і механізм державно-приватного партнерства, що знизить ризики зазначеної взаємодії.

Висновки

У дисертації вирішене комплексне наукове завдання - розробка концепції і удосконалення механізму реалізації податкової політики держави щодо великих платників податків.

Цей результат розкривається в наступних положеннях:

1. Визначено в результаті аналізу сутності і функцій державної податкової політики, що основним об'єктом регулювання в рамках податково-бюджетної політики на самому вищому рівні розгляду є суспільство в цілому і економіка як функціональна складова його діяльності, відображена в процесах виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ. Податкова політика держави в заданий момент і період часу обумовлена станом суспільства, в цілому, і економіки, зокрема, і є детермінантом майбутніх станів цих об'єктів управління. Податки, будучи основним джерелом доходів держави, у той же час використовуються як найважливіший інструмент антициклічного регулювання, антиінфляційної політики і перерозподілу доходів між багатими і бідними шарами населення. Податкова політика служить важелем стимулювання ділової активності підприємницького сектора, структурою перебудови економіки і територіального розміщення виробництва.

2. Доведено в результаті аналізу особливостей державної податкової політики України, що вона є об'єктивним наслідком економічної політики держави і служить інструментом реалізації стратегії соціально-економічного розвитку країни. Існуюча в Україні система формування державних доходів відображує недосконалість економіки, що розвивається, і має переважно фіскальний характер. Головною проблемою податкової системи залишається неефективне адміністрування податків.

3. Обґрунтовано на основі дослідження зарубіжного досвіду податкового регулювання в цілому і в умовах економічної кризи, що, незалежно від прийнятої системи оподатковування, від ліберальної - до соціальної, у період кризи більшість країн з ринковою економікою знижують податковий тягар з метою створення умов для прискорення економічного зростання. При цьому якість системи оподатковування, що служить механізмом перерозподілу матеріальних благ у національній економіці, в значній мірі залежить від соціально-культурних параметрів: менталітету населення, культурних традицій і історичного досвіду, політичної влади і цілей правлячої політичної еліти. Проте важливою для показників економічного зростання є динаміка податкової системи, яка полягає у зміні ставок податків і зборів в залежності від актуальних цілей національної економіки як системи, а також стану зовнішнього середовища (глобальної економіки).

4. Виявлено особливості регулювання діяльності великих платників податків в Україні, які полягають у наступному. Існуюча в Україні організаційна структура, що здійснює діяльність по роботі з великими платниками податків, є достатньо обґрунтованою, галузевий принцип її організації дозволяє класифікувати платників податків, прогнозувати результати їх діяльності і потенційні податкові надходження, що впливає на ефективність збору податків. В цілому діяльність сформованої структури по роботі з великими платниками податків спрямована на більш ретельний підхід до суб'єкта оподатковування. Проте, збереження в якості домінуючої фіскальної функції всього податкового механізму приводить винятково до кількісного збільшення податкових надходжень і негативно впливає на показники економічного зростання і розвитку, що має негативні наслідки в період економічної кризи і на посткризовому етапі економічного розвитку.

5. Обґрунтовано статус податкової системи як частини національної економіки на основі положень про взаємодію частини і цілого. Концепція податкової політики держави, сформована в рамках системного підходу, має бути заснована на положенні про те, що податкова система країни є частиною національної економіки. У той же час, національна економіка - це спосіб взаємодії, адаптації суспільства до зовнішнього середовища. Таким чином, при розробці цілей будь-якого органа державного економічного регулювання необхідно враховувати загальнонаціональні інтереси, а також цілі виживання і розвитку суспільства в якості домінуючих.

6. Розроблено концепцію взаємодії платників податків і держави з урахуванням системних закономірностей. Визначено, що податкова політика та її цілі в рамках системного підходу можуть бути сформульовані як концепція «пріоритету економічного розвитку», що передбачає у випадку виникнення конфліктних ситуацій пошук і впровадження тих рішень, які є оптимальними для більшості учасників економічних відносин. Концепція «пріоритету економічного розвитку» заснована на закономірностях взаємодії частини і цілого та враховує концепцію і методи формування супероптимальних рішень, прийняту в теорії державного управління з метою підвищення його ефективності.

7. Установлено в процесі обґрунтування ефективності концепції «пріоритету економічного розвитку» щодо великих платників податків, що вирішення конфлікту інтересів між податковою службою і суб'єктами оподатковування може бути знайдене шляхом впровадження механізму використання прибутку великих платників податків в якості прямих інвестицій в розвиток територіальної інфраструктури. Цей механізм знаходиться в системі податкових пільг, спрямованих на стимулювання економічного розвитку. Основними ефектами від його впровадження стануть: страхування ризику зниження податкових надходжень органами податкового регулювання, формування інфраструктури території як крок до кластеризації, зниження втрат часу при адмініструванні податків. В результаті вирішується проблема недофінансування місцевих бюджетів і цільових державних програм за рахунок скорочення наступних етапів бюджетного процесу: формування державного зведеного бюджету і цільових програм - збір податків у режимі реального часу (відрахування податку на прибуток в державний бюджет) - формування субвенцій та дотацій місцевим бюджетам - відрахування коштів у місцеві бюджети - розподіл коштів місцевих бюджетів на місцях - фінансування інфраструктурних проектів. Усі перелічені етапи скасовуються шляхом прямого фінансування інфраструктурних проектів великими платниками податків із суми податку на прибуток.

8. Удосконалено механізм реалізації податкової політики держави щодо великих платників податків, що полягає у наступному. правовий аспект механізму передбачає використання державно-приватного партнерства як правової норми при формуванні проектів фінансування місцевої інфраструктури великими платниками податків. Закон України «Про державно-приватне партнерство» допускає фінансування цих взаємин за рахунок: фінансових ресурсів приватного партнера; фінансових ресурсів, запозичених у встановленому порядку; коштів державного і місцевого бюджетів; інших джерел, не заборонених законодавством. Саме використання коштів державного і місцевого бюджетів дає можливість скорочення часу руху податкових коштів і їх пряме інвестування в заданий об'єкт; організаційно-методологічний аспект механізму передбачає, що об'єднання податкової політики і державно-приватного партнерства може бути реалізоване на основі координації діяльності відділів по роботі з великими платниками податків і уповноваженого органа виконавчої влади з питань державно-приватного партнерства.

9. Запропоновані критерії класифікації суб'єктів господарювання, що включають мотивацію до територіального розвитку і прогноз податкових надходжень, які дозволяють визначити групи підприємств, співробітництво з якими у рамках державно-приватного партнерства, є перспективним і дає можливість привести до очікуваного результату - розвитку і/чи модернізації виробничої і соціальної інфраструктури України. Впровадження запропонованого підходу передбачає розрахунок обсягу податкових пільг, що є некритичним для державного бюджету України і разом з тим передбачений саме для інвестування в інфраструктурні об'єкти регіонального чи місцевого значення.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1. Клименко О.В. Досвід податкового регулювання розвинених країн світу та його особливості в умовах економічної кризи / О.В. Клименко // Регулювання національної економіки: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. - Донецьк, 2008. - т.ІХ, вип. 114, серія „Економіка”. - С. 22-31.

2. Клименко О.В. Податкова політика та державно-приватне партнерство: точки дотику / О.В. Клименко // Маркетинг і економічний розвиток підприємства: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. - Донецьк, 2009. - т.Х, вип. 144, серія „Економіка”. - С. 285-291.

3. Клименко О.В. Податкова політика держави: обґрунтування концепції «пріоритету економічного розвитку» [Електронний ресурс] / О.В.Клименко // Ефективна економіка. - 2010. - №3. - Режим доступу до журналу: http:www.economy.nayka.com.ua

4. Клименко О.В. Особливості регулювання оподаткування великих платників податків в Україні / О.В. Клименко // Розвиток фінансових методів державного управління національною економікою: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. - Донецьк, 2010. - т.ХІ, вип. 157, серія „Економіка”. - С. 275-283.

5. Клименко О.В. Податкова політика держави в системі понять теорії державного управління / О.В. Клименко // Менеджер. - 2010. - №1(51). - С.241-245.

Матеріали наукових конференцій

6. Клименко О.В. Системний підхід до оподаткування великих платників податків: концепція та методологія / О.В. Кліменко // Науковий прогрес на рубежі тисячоліть - 2010: VІ міжнародна наук.-практ. конф., 27 травн.-05 червн. 2010 р.: тези доп. - м. Прага, 2010. - С. 46-49.

Анотація

Клименко О.В. Податкова політика держави щодо великих платників податків. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2010.

Дисертацію присвячено розробці концепції і удосконаленню механізму реалізації податкової політики держави щодо великих платників податків. У роботі проведено аналіз сутності і функцій державної податкової політики. Розглянуто особливості державної податкової політики України. Досліджено зарубіжний досвід податкового регулювання в цілому й в умовах економічної кризи. Охарактеризовано особливості регулювання діяльності великих платників податків в Україні. Визначений статус податкової системи як частини національної економіки на основі положень про взаємодію частини і цілого. Розроблено концепцію взаємодії платників податків і держави з урахуванням системних закономірностей. Обґрунтовано ефективність концепції «пріоритету економічного розвитку» щодо великих платників податків. Удосконалено механізм реалізації податкової політики держави щодо великих платників податків: обґрунтовано положення правового аспекту механізму як оптимізація державно-приватного партнерства, сформовано його організаційно-методологічний аспект.

Ключові слова: податкова політика, великі платники податків, механізм, податкове регулювання, державно-приватне партнерство, пріоритет економічного розвитку.

Аннотация

Клименко А.В. Налоговая политика государства в отношении крупных налогоплательщиков. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Донецкий государственный университет управления Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2010.

Диссертация посвящена разработке концепции и усовершенствованию механизма реализации налоговой политики государства в отношении крупных налогоплательщиков.

Проведен анализ сущности и функций государственной налоговой политики. Определено, что основным объектом регулирования в рамках налогово-бюджетной политики на самом высшем уровне рассмотрения является общество в целом, и экономика как функциональная составляющая его деятельности. Налоговая политика государства в заданный момент и период времени обусловлена состоянием общества, в целом, и экономики, в частности, и является детерминантом будущих состояний данных объектов управления.

Рассмотрены особенности государственной налоговой политики Украины. Определено, что государственная налоговая политика Украины является объективным следствием экономической политики государства и служит инструментом реализации стратегии социально-экономического развития. Существующая система формирования государственных доходов отображает несовершенство переходной экономики и имеет преимущественно фискальный характер. Главной проблемой налоговой системы остается неэффективное администрирование налогов.

Исследован зарубежный опыт налогового регулирования в целом и в условиях экономического кризиса. Определено, что вне зависимости от принятой системы налогообложения, от либеральной - до социальной, в период кризиса большинство стран с рыночной экономикой снижают налоговое бремя с целью создания условий для ускорения экономического роста.

Выявлены особенности регулирования деятельности крупных налогоплательщиков в Украине. Доказано, что существующая в Украине организационная структура, осуществляющая деятельность по работе с крупными налогоплательщиками, является достаточно обоснованной, отраслевой принцип ее организации позволяет классифицировать плательщиков налогов, прогнозировать результаты их деятельности и потенциальные налоговые поступления, что влияет на эффективность сбора налогов. Однако, сохранение в качестве доминирующей фискальной функции всего налогового механизма приводит исключительно к количественному увеличению налоговых поступлений и негативно влияет на показатели экономического роста и развития.

Определен статус налоговой системы как части национальной экономики на основе положений о взаимодействии части и целого. Концепция налоговой политики государства, сформированная в рамках системного подхода, должна быть основана на положении о том, что налоговая система страны является частью национальной экономики. В то же время, национальная экономика - это способ взаимодействия, адаптации общества к внешней среде. Таким образом, во главу угла при разработке целей любого органа государственного регулирования должны быть поставлены общенациональные интересы, а также цели выживания и развития общества.

Разработана концепция взаимодействия налогоплательщиков и государства с учетом системных закономерностей. Определено, что налоговая политика и ее цели в рамках системного подхода могут быть сформулированы как концепция «приоритета экономического развития», предполагающая в случае возникновения конфликтных ситуаций поиск и внедрение тех решений, которые являются оптимальными для большинства участников экономических отношений. Концепция «приоритета экономического развития» основана на закономерностях взаимодействия части и целого и учитывает концепцию и методы формирования супероптимальных решений, принятую в теории государственного управления с целью повышения его эффективности.

Обоснована эффективность концепции «приоритета экономического развития» в отношении крупных налогоплательщиков. Решение конфликта интересов между налоговой службой и субъектами налогообложения может быть найдено путем внедрения механизма использования прибыли крупных налогоплательщиков в качестве прямых инвестиций в развитие территориальной инфраструктуры. Данный механизм находится в системе налоговых льгот, направленных на стимулирование экономического развития. Основными эффектами от его внедрения станут: страхование риска снижения налоговых поступлений органами налогового регулирования, формирование инфраструктуры территории как шаг к кластеризации, снижение потерь времени при администрировании налогов.

...