Безробіття, тенденції і її розвиток в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Приватний вищий навчальний заклад

"Європейський університет"

Житомирська філія

Кафедра "Економіки і менеджменту"

Курсова робота

з дисципліни: "Макроекономіка"

на тему: "Безробіття, тенденції і її розвиток в Україні"

Виконав

студент 2-го курсу группа ФЕМ-12

Руденко О.О.

Перевірив

Доцент Дегліс М.В.

Житомир 2014

Зміст

Вступ

1. Безробіття і його види

2. Сутність та причини безробіття

3. Типи, форми та рівень безробіття

4. Тенденції зміни рівня безробіття в Україні

5. Методи боротьби з безробіттям

Висновок

Вступ

Досягнення високого рівня зайнятості - одна з основних цілей макроекономічної політики держави. Економічна система, що створює додаткову кількість робочих місць, ставить задачу збільшити кількість суспільного продукту і тим самим у більшому ступені задовольнити матеріальні потреби населення. При неповному використанні наявних ресурсів робочої сили система працює не досягаючи границі своїх виробничих можливостей. Чимало проблем безробіття наносить і життєвим інтересам людей, не даючи їм прикласти своє уміння в тім роді діяльності, у якому людина може найбільше виявити себе, чи лишає їх такої можливості, через що люди переносять серйозний психологічний стрес. З вищесказаного можна зробити висновок, що показник безробіття є одним із ключових показників для визначення загального стану економіки, для оцінки її ефективності.

1. Безробіття і його види

Безробіття -- складне економічне, соціальне і психологічне явище.

Водночас безробіття -- це економічна категорія, яка відбиває економічні відносини щодо вимушеної незайнятості працездатного населення.

Факторами формування безробіття можуть бути такі:

* нестача сукупного ефективного попиту;

* негнучкість системи відносних цін і ставок заробітної плати і викривлення в ній, пов'язані з грошовою експансією держави і подальшою інфляцією;

* недостатня мобільність робочої сили;

* структурні зрушення в економіці;

* дискримінація на ринку праці щодо жінок, молоді та національної

меншості;

* демографічні зміни в чисельності та складі робочої сили;

* сезонні коливання в рівнях виробництва окремих галузей економіки.

Досвід переходу окремих країн до ринку свідчить про те, що в кожний період рівень зайнятості і масштаби безробіття характеризуються значними коливаннями, зумовленими сукупним впливом багатьох чинників. При цьому причини появи безробіття і його види можуть дуже різнитися.

Розрізняють відкрите й приховане безробіття.

Відкрите безробіття означає існування явно незайнятого населення, приховане -- наявність формально зайнятого населення.

Приховане безробіття характерне для ситуації економічної кризи. Воно зумовлене неповним завантаженням потужностей підприємств, зменшенням обсягів виробництва, різким зниженням продуктивності праці, наданням працівникам неоплачуваних відпусток, Неповною зайнятістю протягом робочого тижня. Згідно з розрахунками в народному господарстві прихованим безробіттям охоплено 16--20% зайнятих працівників. Така ситуація пов'язана з наслідками сировинної, енергетичної і платіжної криз, з відсутністю послідовності в реформуванні економіки.

Наявність значної чисельності працездатних осіб, які лише формально зайняті, а фактично не працюють і одержують низьку заробітну плату (або зовсім не одержують її), сприяє збільшенню чисельності зайнятих у нерегламентованій діяльності, ускладненню криміногенної ситуації, загостренню соціальних конфліктів.

Проведені дослідження чисельності й складу незайнятого працездатного населення дають змогу припустити, що у сфері нерегламентованої зайнятості основні доходи одержують приблизно 8--8,5 млн осіб, тобто майже третина працездатного населення в працездатному віці. Нині незареєстрована зайнятість -- це неформальний сектор економіки, проте виключений зі сфери цивілізованих соціально-трудових, равових відносин і норм.

Зарубіжний досвід свідчить, що і в країнах з розвинутою економіцею відбувається зростання вимушеної неповної зайнятості.

Проте перехід на скорочений робочий день (тиждень) розглядається як ефективний захід щодо запобігання безробіття. Масштаби не-Вовної зайнятості в США, Німеччині, Франції, Португалії за останні роки збільшилися в десятки разів. При цьому активно використовуються державні дотації (субсидії) підприємствам на заробітну плату працівникам для компенсацій витрат у разі скорочення збиткових і нерентабельних робочих місць.

Можна виділити такі види безробіття: фрикційне, структурне, циклічне, сезонне, інституціональне.

Фрикційне безробіття пов'язане з переміщенням людей з однієї роботи на іншу, а також із однієї місцевості в іншу. Фрикційне безробіття означає, що існують постійний зв'язок між звільненням з однієї організації і найманням працівників іншими організаціями, заміщення одних професій іншими, рух працівників з одних галузей в інші тощо.

В умовах ринкової економіки цей вид безробіття завжди існує. Одні змінюють роботу добровільно, інші -- у зв'язку зі звільненням або втратою сезонної зайнятості. Дехто шукає роботу вперше. Таке безробіття може поєднуватися з рівновагою на ринку праці. Наприклад, в США наприкінці 80-х років близько 49% безробітних не працювали менше п'яти тижнів. Це свідчить про нормальний процес перерозподілу трудових ресурсів відповідно до потреб виробництва, а також про високу ефективність ринку праці.

Виникнення структурного безробіття пов'язане зі структурними зрушеннями в економіці, закриттям застарілих підприємств і виробництв, скороченням випуску продукції у разі переорієнтації виробництва, закриття шкідливих підприємств.

Структурне безробіття відрізняється від фрикційного передусім тим, що працівники, які втратили роботу в одних секторах економіки, не можуть бути використані на тих робочих місцях, які пропонуються в інших секторах. Окрім того, структурне безробіття є тривалим і має, як правило, хронічний характер.

Причиною структурного безробіття є територіальна і кваліфікаційна невідповідність між вільними робочими місцями і безробітними.

У структурному безробітті можна виокремити технологічне й конверсійне безробіття.

Технологічне безробіття пов'язане з переходом до нової техніки і технології, механізацією та автоматизацією виробництва, що (супроводжується вивільненням робочої сили і найманням праців принципово нових спеціальностей та кваліфікації.

Конверсійне безробіття спричиняється скороченням чисельності армії і зайнятих у галузях оборонної промисловості. Розміри цього безробіття можуть коливатися від незначних до великих.

Сезонне безробіття стосується тих видів виробництва, які мають сезонний характер і в яких протягом року відбуваються різкі коливання попиту на працю (сільське господарство, будівництво тощо).

Циклічне -- це вид безробіття, яке постійно змінюється за своїми масштабами, тривалістю і складом, що пов'язано з циклом ділової кон'юнктури. Масштаби і тривалість циклічного безробіття досягають максимуму під час спаду (кризи) виробництва і мінімуму -- під час піднесення. Отже, розміри ринку праці коливаються разом з коливаннями циклу ділової кон'юнктури. Найбільшою мірою від циклічного безробіття страждають молодь, жінки, люди похилого віку і некорінне населення.

Інституціональне безробіття -- це безробіття, яке породжується правовими нормами, що впливають на попит і пропозицію праці. Воно може бути, наприклад, спричинене введенням гарантованої мінімальної заробітної плати, недосконалою податковою системою (надмірні соціальні виплати знижують пропозицію праці. Високі ставки оподаткування, скорочуючи доходи, роблять їх порівнянними із сумами виплат за соціальними програмами. Це також знижує пропозицію робочої сили).

На ринку праці розрізняють також застійне і хронічне безробіття.

Застійне безробіття охоплює найстійкіший контингент безробітних -- бідних, бродяг, бомжів та ін.

Розвиток ринкової економіки супроводжується виникненням і розширенням масштабів хронічного безробіття. Це пов'язано з тим, що інвестиції у створення нових робочих місць відстають від темпів зростання чисельності найманих працівників. Безробіття стає масовим і постійним, вражаючи насамперед найменш розвинуті регіони. Серед безробітних переважають жінки, спеціалісти з вищою освітою. Щодо вікового складу домінує молодь.

Згідно із Законом України "Про зайнятість населення" безробітними вважаються працездатні громадяни працездатного віку, які з незалежних від них причин не мають заробітку або інших передбачених чинним законодавством доходів через відсутність підходящої роботи, зареєстровані у державній службі зайнятості, тобто це особи, що справді шукають роботу та здатні приступити до праці.

Не можуть бути визнані безробітними громадяни:

а) віком до 16 років, за винятком тих, які працювали і були вивільнені у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці; реорганізацією перепрофілюванням і ліквідацією підприємства, установи й організації або скороченням чисельності (штату);

б) які вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності), в тому числі випускники загальноосвітніх шкіл, якщо вони відмовляються від проходження професійної підготовки або від оплачуванної роботи, включаючи роботу тимчасового характеру;

в) які відмовилися від двох пропозицій підходящої роботи з моменту реєстрації їх у службі зайнятості як осіб, котрі шукають роботу. При цьому вони втрачають право на надання статусу безробітного строком на три місяці з подальшою реєстрацією;

г) які мають право на пенсію відповідно до законодавства України. Рівень зареєстрованого безробіття розраховується як відношення кількості офіційно зареєстрованих безробітних до працездатного населення у працездатному віці.

Останнім часом в Україні значно зростав рівень зареєстрованого безробіття. На 1 січня 2003 р. він встановив 3,69% працездатного населення працездатного віку. Однак останнім часом картина дещо вирівнюється і покращується.

Серед безробітних, які перебували на обліку, жінки становили 48,4%, молодь у віці до 28 років -- 31%.

У табл. 1 наводяться дані, що характеризують причини незайнятості у 2003р. Основну частку безробітних (41,8%) становили вивільнені у зв'язку зі змінами у виробництві та скороченням штатів.

Значно поширюється і приховане безробіття. Починаючи з 1992 р. Цей процес набув масового характеру в усіх галузях економіки України.

Дані Держкомстату України

2. Сутність та причини безробіття

За даними ООН сьогодні в світі кожний третій працездатний не має роботи взагалі або має випадковий чи сезонний заробіток ( 750 млн. чол. ). Тому безробіття є центральною соціальною проблемою сучасного суспільства.

Щоб пояснити причину безробіття, необхідно передусім проаналізувати наслідки нагромадження капіталу. Вони, як відомо, однозначно позитивні для підприємців тому, що передбачається в майбутньому отримання ще більших прибутків; неоднозначні для трудящого населення тому, що нагромадження капіталу суттєво впливає на рівень його зайнятості.

Нагромадження капіталу завжди супроводжується НТП. А це означає, що в міру розвитку технічного прогресу, відносна потреба в робочій силі зменшується. В умовах НТП додатковий капітал, утворений в процесі нагромадження, притягує все менше і менше робітників порівняно зі своєю величиною. З іншого боку, старий капітал, який періодично відтворюється в новій технічній будові, відштовхує все більше і більше робітників, що раніше були ним зайняті. Це неминуче веде до виникнення надлишку робочої сили, порівняно з капіталом, що застосовується. Цей надлишок і утворює, так звану, промислову резервну армію праці, тобто безробіття.

Утворення й зростання промислової резервної армії праці є специфічним законом народонаселення ринкової економіки, основаної на приватній власності на засоби виробництва. Суть його полягає в тому, що робітники, створюючи додаткову вартість, створюють тим самим джерело нагромадження капіталу.

Англійський економіст Т.Мальтус у своїй праці "Досвід про закон народонаселення" доводить, що людство на планеті розмножується в геометричній, а виробництво засобів існування зростає в арифметичній прогресії. Тому, з часом, певна частина людей залишається без засобів існування, тобто стає абсолютно надлишковою, що передбачає необхідність регулювання їх кількості.

Насправді ж "надлишок" працездатного населення є відносним, тобто, воно є надлишком лише по відношенню до потреб самозростання капіталу. Там, де суспільне виробництво підпорядковане не потребам капіталу, а працює на благо людей, там не існує "надлишку" робочої сили і зникає таке соціальне явище.

Сутність безробіття полягає в тому, що це не випадкове, а закономірне явище, породжене процесом нагромадження капіталу в умовах ринкової економіки, основаної на приватній власності на засоби виробництва. Ринкова економіка за таких умов неминуче породжує безробіття, одночасно останнє є неодмінною умовою її нормального функціонування.

3. Типи, форми та рівень безробіття

Безробітними, згідно з Законом України "Про зайнятість населення", вважаються працездатні громадяни, які з незалежних від них причин не мають заробітку через відсутність відповідної роботи, зареєстровані в державній службі зайнятості, дійсно шукають роботу та здатні приступити до праці.

Розрізняють два основних типи безробіття:

а) природне;

б) вимушене.

1.Природне безробіття набуває форми добровільного, фрикційного, інституціонального:

а) добровільне безробіття виникає внаслідок того, що деякі працівники не хочуть працювати за пропоновану їм зарплату, але приступили б до роботи, якби плата була вищою;

б) фрикційне безробіття пов'язане з постійним рухом населення з одного регіону в інший, із зміною професій. Для нього характерним є стан пошуку або очікування роботи в найближчому майбутньому;

в) інституціональне безробіття породжується самою будовою ринку робочої сили, факторами, які впливають на попит і пропозицію робочої сили.

2. Вимушене безробіття - це безробіття, коли людина в працездатному віці не працює з незалежних від неї причин, вона може і хоче працювати, має достатню кваліфікацію, шукає роботу але не може знайти її, бо немає вільних робочих місць. Серед форм вимушеного безробіття найбільш поширеними є:

а) плинне безробіття - це частина промислової резервної армії праці, яка то позбувається роботи, то знову знаходить її;

б) приховане безробіття - це витіснення дрібного виробництва великим і розорення маси дрібних селянських виробників;

в) застійне безробіття - це явище, коли частина працездатного населення живе випадковими заробітками;

г) сезонне безробіття виникає внаслідок сезонності праці в деяких галузях ( туризм, сільське господарство, будівництво );

д) технологічне безробіття пов'язане з ліквідацією робочих місць внаслідок модернізації, застосування нових технологій;

є) конверсійне безробіття виникає в зв'язку із скороченням галузей військово-промислового комплексу.

Безробіття характеризується двома основними показниками:

а) рівнем безробіття;

б) тривалістю безробіття.

Рівень безробіття - це відношення кількості офіційно зареєстрованих повністю безробітних до кількості працездатного населення.

Рб = (Кб : Кn) х 100 ,

де

Рб - рівень безробіття;

Кб - кількість безробітних;

Кп - кількість працездатного населення.

Недоліком цього показника, з одного боку, є те, що часткова зайнятість, а також не включення до нього тих, хто втратив надію на отримання роботи, знижує фактичний рівень. Це, зокрема, стосується сучасної України, де майже кожен другий робітник працює не повний робочий день, знаходиться у вимушеній відпустці, але офіційно не зареєстрований у службі зайнятості як безробітний. З іншого боку, приховування інформації про зайнятість у тіньовій економіці завищує показник рівня безробіття.

4. Тенденції зміни рівня безробіття в Україні

Становлення ринкових відносин в Україні та інших країнах з перехідною економікою супроводжувалось низкою негативних явищ на ринку праці, одним з яких було виникнення та поширення довготривалого безробіття.

Становлення ринкових відносин в Україні та інших країнах з перехідною економікою супроводжувалось низкою негативних явищ на ринку праці, одним з яких було виникнення та поширення довготривалого безробіття.Безробіття - це явище, за якого працездатне населення незайняте в суспільному виробництві, або коли частина економічно-активного населення не може використати свою робочу силу.

Становлення ринкових відносин в Україні та інших країнах з перехідною економікою супроводжувалось низкою негативних явищ на ринку праці, одним з яких було виникнення та поширення довготривалого безробіття.Безробіття - це явище, за якого працездатне населення незайняте в суспільному виробництві, або коли частина економічно-активного населення не може використати свою робочу силу.Рівень безробіття дуже шкідливо впливає на стан людини та її свідомості.

Причина безробіття:

1) структурні зміни в економіці;

2) нерівномірність розвитку продуктивних сил у народному господарстві, в окремих регіонах;

3) постійний прогрес техніки, особливо НТР;

4) пошук працівників, нових робочих місць, де вища заробітна плата, змістовна робота;

5) диспропорція розвитку економіки;

6) обмеженість попиту на товари та послуги.

Активне сприяння розвитку ринку праці допоможе легко знайти роботу для людей які втратили віру в кращі часи. Тому для нашого народу є доцільним активно змінювати сучасний стан нашої економіки, що в свою чергу призведе до зниження рівня безробіття.

Основні тенденції на ринку праці в Україні:

1. Перша тенденція - зберігається спрямованість до збільшення пропозиції робочої сили та зменшення попиту на неї.

2. Друга тенденція - приховане безробіття.

3. Третя тенденція - реструктуризація українського ринку робочої сили.

4. Четверта тенденція - диференціація безробіття, утворення регіонів з підвищеним рівнем зареєстрованого безробіття, осередків часткового в окремих галузях.

Зареєстровані безробітні згідно з безробіття чинним законодавством - це громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів, зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Безробітними визнають також інвалідів, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

На сьогоднішній день ситуації в країні досить вражаюча. Відповідно даним за 2014 рік рівень безробіття в Україні становив 32%. Це є досить негативним явищем, оскільки це призводить до непередбачених ситуацій в країні.

За даними Державного комітету статистики, рівень зареєстрованого безробіття в Україні на кінець січня 2013 року складав 2,1% від загального числа населення. За офіційними даними, нині в Україні зареєстровано 585,6 тисяч безробітних. Водночас експерти кажуть, що реальне безробіття - значно вище.

Зростання кількості безробітних співпало із ухваленням нового Податкового кодексу, і відбувається на тлі планів уряду провести пенсійну реформу.

При цьому ще у грудні минулого року цей показник дорівнював 2%, у листопаді - 1.6%, а у жовтні - 1.4%. Більшість безробітних складають жінки та міське населення (310 тисяч - жінки, а 324 тисячі - міське населення). При цьому допомогу із безробіття отримують 447,9 тисяч осіб, а середній розмір цієї допомоги складає 814 гривень на місяць.

На сьогоднішній день державі потрібно створити програму яка відкриє нові перспективні можливості для народу та їхнього працевлаштування. Не останню роль відіграє вибір професії серед молоді.

Кожен з нас прагне здобути освіту, стати першокласним спеціалістом, але чи зможе держава забезпечити робочим місцем кожного громадянина - це вже питання.

Скорочення чисельності економічно-активного населення призводить до зменшення пропозиції робочої сили на ринку України.

Пріоритетними напрямками реформування українського ринку праці мають бути:

- вдосконалення системи оплати праці;

- розширення можливостей отримання населенням офіційних основних і додаткових доходів;

- соціальна підтримка окремих груп;

- підвищення якості та конкурентоспроможності робочої сили;

- запобігання зростанню безробіття через створення робочих місць за рахунок різних джерел фінансування;

- впровадження механізмів звільнення і перерозподілу, реструктуризації економіки і піднесення вітчизняного виробництва.

Основними передумовами припинення безробіття виступають:

1. Створення нових робочих місць паралельно з вже існуючими.

2. Розширення сфери послуг (через значне падіння рівня життя попит на послуги скорочується; ростуть лише послуги державного сектора, що є негативним явищем).

3. Дотації на створення робочих місць, пільги при найманні, допомога малому і середньому бізнесу.

4. Перенавчання або підвищення кваліфікації кадрів (ці заходи допомагають, коли одні галузі вгасають, а інші розвиваються, тобто при структурній перебудові господарства; зараз же йде спад у всіх галузях, що обумовлений суспільною кризою).

5. Інвестиційні фонди міністерств і відомств.

Безробіття є досить негативним явищем в Україні. Тому наше завдання зупинити виникнення економічно-неактивного населення. Спрямувати населення до активних змін. Завдяки перетворенням ми подолаємо не бажану ситуацію.

Таблиця 1. Безробітне населення (за методологією МОП) за причинами незайнятості у 2000 - 2010 роках

Причини безробіття / рік	2000	2001	2002	2003	2004	2005
Безробітне населення у віці 15-70 років, всього, тис. осіб	2655,8	2455,0	2140,7	2008,0	1906,7	1600,8
Звільнені з економічних причин	40,2	37,1	33,6	33,2	32,9	31.3
Звільнені за власним бажанням	29,8	33,8	37,5	38,9	37,8	35,1
Демобілізовані з військової строкової служби	2,3	2,3	2,2	1,7	1,7	1,5
Не працевлаштовані після закінчення загальноосвітніх та вищих навчальних закладів першого-другого рівнів акредитації.	18,3	17,5	16,8	15,6	18,0	16,3
Звільнені за станом здоров'я, у зв'язку з оформленням пенсії за віком та інвалідності	1,1	1,2	0,9	1,1	1.3	1,7
Звільнені в зв'язку з закінченням терміну контракту	5,1	4,8	5,6	5,9	3,6	7,7
Інші причини безробіття	3.2	3,3	3,4	3,6	4,7	6,4

Таблиця 2.

Причини безробіття / рік	2006	2007	2008	2009	2010
Безробітне населення у віці 15-70 років, всього, тис. осіб	1515,0	1417,6	1425,1	1958,8	1785,6
Уволенные по экономическим причинам	30,0	28.9	28,1	45.5	39,0
Звільнені за власним бажанням	37,4	38,2	38,6	27,0	29,1
Демобілізовані з військової строкової служби	1,1	1,2	1,2	0,8	1,3
Не працевлаштовані після закінчення загальноосвітніх та вищих навчальних закладів першого-другого рівнів акредитації.	17,0	17,4	18,3	14,1	16,2
Звільнені за станом здоров'я, у зв'язку з оформленням пенсії за віком та інвалідності	1,2	0,8	0,7	0,7	0,9
Звільнені в зв'язку з закінченням терміну контракту	10,3	10,3	10,9	9,0	10,4
Інші причини безробіття	3,0	3,2	2,2	2,9	3,1

Рівень безробіття в січні 2014 року в Україні склав 1,9% до загальної кількості працездатного населення проти 1,8% у грудні 2013 року і проти 2% в січні минулого року, повідомляє Державна служба статистики України.

Загальна кількість безробітних у січні склала 525,1 тис. осіб, з яких 292 тис. - жителі міст, а 233 тис. - жителі сільської місцевості. З них отримували допомогу 487,7 тис. осіб. При цьому, за даними Держстату, в січні поточного року потреба в працівниках на заміщення вакантних посад становить 57,8 тис. осіб, навантаження зареєстрованих безробітних на 10 вільних робочих місць становить 91 людина.

Середній розмір допомоги у січні склав 1175 грн проти 1172 грн в грудні 2013 року. Водночас, порівняно з січнем 2013 року середній розмір допомоги за рік зріс на 89 грн.

Аналіз показників безробіття в Україні станом на 2009 та 2013 рр.

№ з/п	Назва показника	2009 рік	2013рік	Відхилення +/-
1	Економічно активне населення працездатного віку	579тис.осіб	585,2тис.осіб	+6,2тис.осіб
2	Зайняте населення	511 тис.осіб	527,9 тис.осіб	+16,9 тис.осіб
3	Безробітне населення	68 тис.осіб	57,3 тис.осіб	-10,7тис.осіб
		11,7%	9,8%	-1,9%
4	Працевлаштовані	28,5тис.осіб	15,2тис.осіб	-13,3тис.осіб
5	Середній розмір допомоги по безробіттю	642грн.	1003грн.	+361грн.

5. Методи боротьби з безробіттям

Спостерігаємі сьогодні в Україні переміщення в економічній обстановці неминуче супроводжуються міграцією фахівців. Разом з тим, незважаючи на те що зараз багато говорять про актуальність питань працевлаштування, підбора кадрів і моніторингу трудових ресурсів, реальний перехід від слів до справи, тобто організації повномасштабної сервісної служби по роботі з кадрами, являє собою неясну перспективу. Обсяг потенційного ринку робочої сили, розширення потреби у фахівцях, міграція кадрів, зміна статусу фахівців і ряд інших факторів істотно ускладнюють діяльність по актуалізації пропозицій та попиту на сучасному ринку праці. Почасти в результаті цього працевлаштуванням, пошуком, підбором кадрів і полюванням за головами на професійному рівні сьогодні займаються трохи кадрових компаній і невелике число бірж праці.

Сьогодні без інтегрального використання високотехнологічних рішень домогтися успіху на ниві підбора кадрів неможливо. Причому звичайних рішень типу роботи з базами даних у цій прикладній області явно недостатньо - наприклад, дуже складно формалізувати і заздалегідь угадати, які навички чи особисті якості потенційних працівників будуть цікаві компаніям через півроку чи рік. А скласти адекватний портрет як наймача, так і претендента тільки на основі резюме, чи анкети навіть однієї особистої бесіди буває дуже важко.

Існує також інша структура кадрового бізнесу, основними принципами якої є:

-виявлення потреб клієнта - чи компанії організації, що бажає набрати персонал;

-пошук претендентів на вакантні місця;

-виявлення найбільш придатних кандидатів;

-надання клієнту інформації з обраних фахівців;

-організація зустрічей;

-дотримання гарантійних зобов'язань.

Крім агентств на ринку трудових ресурсів працюють ще біржі праці, що переслідують трохи іншу мету - знайти людині роботу, у той час як для агентств головне забезпечити компанію співробітниками. Процес підбора кадрів починається з зустрічі консультанта кадрового компанії з клієнтом і визначення вимог,

пропонованих до потенційних працівників. Відповідно до висунутих умов відбувається добір претендентів по базі даних. Якщо в базі немає потрібних зведень, то пошук ведеться іншими шляхами, наприклад через оголошення в пресі.

Реальне життя, однак, найчастіше вибивається з цієї схеми. Наприклад, іноді приходиться "на місці" конкретизувати потреби клієнта і разом з ним розбиратися, хто ж у дійсності потрібно. А часом нелишнє буває пояснити, які взагалі маються фахівці на нинішньому ринку, який рівень їхньої оплати, попит на кожну професійну групу - інакше кажучи, представити клієнту докладну консультацію. А для цього треба як мінімум володіти актуальною інформацією, стежити за станом різних сегментів ринку - обробляти масу різнопланових даних, представлених у всіляких формах.

Процес підбора претендентів аж ніяк не простий. Робота з резюме і пошук серед можливих претендентів - це тільки мала частина кадрового бізнесу, що відрізняється різноманіттям форм. У цьому бізнесі існує багато форм роботи. Можна просто пересилати замовнику резюме - і нехай сам розбирається, просіває, домовляється з кандидатами, робить професійний добір. Можна провести попередню роботу з претендентами, і виготовити напівфабрикат - пакет з документами на більш-менш придатних співробітників. Працювати можна як з активними апплікантами - шукаючими в даний момент роботу, так і з пасивним резервом, що складається з фахівців, що потрапили в поле зору агенства, але в даний момент уже працевлаштованих. Існує також практика, відповідно до якої інформація, що один раз надійшла, про фахівця назавжди залишається в базі агентства; більш того, за динамікою розвитку його кар'єри менеджери агентства ведуть постійне спостереження. Час від часу вони дзвонять даному фахівцю, задаючи питання типу: як справи, чи всі в порядку, які зміни відбулися в кар'єрі, а також ведуть огляд періодичної преси (до речі, до питання про користь активних виступів у спеціалізованій і суспільно-політичній пресі), аналізують відкликання і рекомендації інших клієнтів агентства.

Не виключена ситуація, коли інформація про одного й того самого фахівця попадає в банки даних різних кадрових компаній. Така увага може показатися нав'язливою, однак за умови дотримання конфіденційності, воно свідчить про те, що даний фахівець на очах, він котирується, про нього пам'ятають і готові запропонувати якісь інші варіанти. І навпаки, якщо тобі не подзвонили, значить ти нікому не цікавий, тобто є привід задуматися. До речі, на Заході норма - один дзвоник у день фахівцям дефіцитних спеціальностей, а якщо більше, то ти на хвилі, і можна сподіватися на черговий крок у кар'єрі. Усе це, як говорили раніш, формує впевненість у завтрашньому дні, а занудотна, на перший погляд, діяльність кадрової компанії сприяє згладжуванню соціальної напруженості в суспільстві і створенню цивілізованого ринку робочої сили.

Дуже важливі в роботі кадрового агентства результати особистої бесіди з кандидатом і її наступний аналіз із залученням усієї наявної в розпорядженні консультанта інформації. Збір цієї інформації може відбуватися через колег чи нинішнього керівника даного фахівця. Сюди ж входить і перевірка резюме по ключових параметрах: місця роботи, з'ясування щирих причин звільнень і т.п. З людиною працюють кілька консультантів, що виключає неминучий у спілкуванні людей суб'єктивізм і дозволяє сформувати об'єктивний портрет претендента. Отут важливо зібрати воєдино окремі записки, розрізнені звіти про бесіди, зроблені різними консультантами в різний час, підготувати інформаційний пул, достатній для проведення експертної оцінки. Проблеми можуть виникнути навіть при обробці досить стандартної, але мающої не більш 30% полів анкети з чітко визначеними правилами заповнення, що практично неможливо заздалегідь визначити.

Аналіз ринку по публікаціях у пресі, прогноз розвитку галузей на предмет активності як клієнтів, так і фахівців, що вивільняються в результаті, скажемо, серії банкрутств - усе це здійсненно лише при наявності творчого підходу. Ясно, що працювати приходиться зі споконвічно неформалізуємим, величезним обсягом інформації. Щоб скорегувати дефіцит агентства, вам можуть порадити пройти перенавчання, тому треба постійне стежити за цим ринком і підтримувати партнерські відносини із суміжними областями, якось: навчання, маркетингові дослідження. Не можна забувати і про зовнішні проблеми, наприклад конкуренції з іншими агентствами, що стимулює пошук нових методів боротьби за замовника. Так, надавши додаткові послуги, можна виконати роботу оперативніше і краще. Іноді зайві зусилля можуть виявитися навіть важливіше, ніж сам результат - замовник залишився задоволений тим, що в коло пошуку потрапили всі доступні фахівці, у роботі не було збоїв, а агентство зробило все можливе, щоб одержати необхідні зведення про сформований на даний момент ринку праці. І нарешті, з огляду на те, що Україна вже давно стала членом міжнародного співтовариства, і, отже, замовники і фахівці вправі поширювати свої інтереси за межі країни, кадрові агентства повинні мати контакти з закордонними компаніями, що займаються аналогічним бізнесом.

Дана система є не тільки теоретично, але і практично обґрунтованою - вона уже виправдала себе в Росії і країнах Прибалтики.

Висновок

безробіття незайнятість праця

Виходячи з вищевикладеного, мабуть, що проблема безробіття є ключовим питанням у ринковій економіці, і, не вирішивши його неможливо налагодити ефективну діяльність економіки. Особливо гостро проблема безробіття коштує зараз перед Україною, що не дивно, тому що стан економіки України зараз обтяжуюче. Величезний економічний спад, розваливши промисловість, не міг не торкнути ринок праці. За останні 4 роки чисельність зайнятого населення скоротилася на 9 відсотків.

Донедавна Уряд України не звертав належної уваги на дану проблему, що викликало досить справедливі побоювання. Але положення частково змінилося з прийняттям деяких законів і положень, у яких натиск робиться на удосконалювання ринкових механізмів регулювання зайнятості.

Будемо сподіватися, що діюча політика зайнятості в нинішніх умовах буде мати попереджуючий характер і включати цілий комплекс мір державного регулювання, що запобігають ріст безробіття і її перехід у застійну форму. Немаловажно при цьому спиратися на світовий досвід регулювання безробіття.

Використана література

1. Лук'яненко Г.Я., Ковтун Р.М. Проблеми безробіття в Україні та шляхи їх вирішення//Актуальні проблеми економіки № 9, 2008р.

2. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчально-методичний посібник. За заг. ред. проф. Качана Є. П. - Тернопіль: ТДЕУ, 2006. - 373 с.

3. Черниш Т., Власенко О. Сутність та особливості довготривалого безробіття в Україні //Україна:аспект и праці №3, 2006.

4. Кулішов В,В. Мікроекономіка: Основи теорії і практики. Навчальний посібник. 2 -ге вид., стереотипне. - Львів: " Магнолія плюс" 2006. -337с.

5. Кулішов В.В. Мікро - Макро економіка. Підручник. -Львів: "Магнолія 2006", 2008. - 488с.

6. "Загальна теорiя занятостi, процентiв та грошей." Стрепов А.П., Київ, 1994 г

7. http://www.bbc.co.uk/.

8. http://www.news.finance.ua/.

Размещено на Allbest.ru

...