Трансформація територіальної організації господарства Закарпатської області

Размещено на http://allbest.ru

МІністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

«УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Трансформація територіальної організації господарства Закарпатської області

Спеціальність: 08.00.05 - Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

Агій Ярослав Юрійович

Ужгород - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економіки, менеджменту та маркетингу ДВНЗ «Ужгородський національний університет» Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник:доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Мікловда Василь Петрович, ДВНЗ «Ужгородський національний університет», МОН України, завідувач кафедри економіки, менеджменту та маркетингу

Офіційні опоненти :доктор економічних наук, доцент Захарченко Володимир Іванович, Вінницький соціально-економічний інститут Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна»,ь МОН України, м. Вінниця, завідувач кафедри економіки та менеджменту

кандидат економічних наук, доцент Папп Василь Васильович, заступник начальника головного управління - начальник управління зведеного аналізу та стратегічного розвитку головного управління економіки Закарпатської обласної державної адміністрації, м. Ужгород

Захист відбудеться 22 квітня 2010 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 61.051.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук в ДВНЗ «Ужгородський національний університет» за адресою: 88000, м. Ужгород, пл. Народна,3, ауд.47.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДВНЗ «Ужгородський національний університет» за адресою: 88000, м. Ужгород, вул. Капітульна, 9. Автореферат розіслано «…» березня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент О. Г. Чубарь

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Оцінка стану територіальної організації економіки регіону актуалізується сучасною фінансово-економічною кризою, яка негативно вплинула на динаміку трансформаційних процесів у всіх сферах життєдіяльності суспільства, поставивши на порядок денний проблему формування превентивних механізмів щодо локалізації деформаційних змін.

Територіальна організація економіки регіону вивчається протягом тривалого часу. Цій проблемі присвячені дослідження таких відомих учених, як Е.Б.Алаєв, З.С.Варналій, З.В.Герасимчук, В.М.Геєць, Ю.Н.Гладкий, А.Г.Гранберг, Б.М.Данилишин, М.І.Долішній, Ф.Д.Заставний, В.П.Мікловда, С.М.Проценко, В.А.Поповкін, В.К.Симоненко, Ю.І.Стадницький, О.Г.Топчієв, М.І.Фащевський, Л.Г.Чернюк, О.І.Шаблій, Л.Т.Шевчук, А.І.Чистобаєв та ін. Праці цих та інших вчених мають важливе значення для обґрунтування територіальної організації економіки кожного з регіонів та країни загалом.

Незважаючи на глибину опрацювання низки питань, пов'язаних з проблемами територіальної організації господарства в розрізі територіальних суспільних систем різного ієрархічного рівня (регіонів, адміністративних районів, країни в цілому), їх коло з плином часу постійно розширюється, актуалізуючи подібні дослідження.

Зокрема, поглибленого вивчення вимагають трансформаційні процеси, що супроводжуються кардинальними змінами територіальної організації економіки в регіоні, які інтенсифікувалися в період фінансово-економічної кризи.

Відмічене засвідчує актуальність дисертаційного дослідження, його важливість для науки і господарської практики.

Зміщення акценту в реалізації ринкових реформ на регіональний рівень управління підвищує інтерес до дослідження проблем, пов'язаних з економічною організацією територіальної економіки , адаптацією її структури до ринкових умов господарювання.

В цьому контексті особливо актуальним завданням є дослідження трансформаційних змін у структурі територіального господарства, ефективності функціонування нових організаційно-правових форм економічної діяльності, розвитку реального сектору економіки, формування територіальних економічних пріоритетів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконане дослідження тісно пов'язане з тематикою науково-дослідних робіт, що виконувалися в Інституті регіональних досліджень НАН України, зокрема з НДР «Стимулювання регіонального розвитку Закарпатської області», результати якої були використані в процесі реалізації Стратегії регіонального розвитку Закарпатської області на період до 2015 року, НДР «Трансформація територіально-галузевої структури господарського комплексу Карпатського регіону» (державний реєстраційний номер 0106U013078). Результати дисертаційної роботи покладені в основу розробки стратегічних планів соціально-економічного розвитку регіону.

При виконанні перелічених науково-дослідних робіт дисертант брав безпосередню участь у формуванні банків даних, здійсненні аналітичних і прогнозних розрахунків, пов'язаних з трансформацією територіальної організації економіки регіону.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретико-методичних засад дослідження процесів трансформації територіальної організації економіки регіону з метою її вдосконалення та врахування можливих соціально-економічних наслідків у практиці господарювання.

Для досягнення поставленої мети було визначено такі основні завдання:

- сформувати теоретико-методичні засади сутності територіальної організації господарства регіону;

- дати оцінку нормативно-правовому забезпеченню формування територіальної організації господарства регіонів України;

- з'ясувати специфіку та особливості трансформаційних процесів територіальної організації регіону;

- здійснити ретроспективний аналіз змін у територіальній організації господарства Закарпатської області;

- визначити періоди трансформації територіальної організації господарства Закарпатської області та коло проблем, що вирішуються на кожному етапі;

- виявити проблеми збереження стійкості опорного каркасу як найбільш статичного елементу територіальної організації господарства регіону;

- сформувати стратегічні цілі та напрями вдосконалення територіальної організації господарства Закарпатської області;

- обґрунтувати підходи до підвищення ефективності управління регіональним економічним розвитком;

- розробити заходи локалізації негативних соціально-економічних наслідків трансформації територіальної організації господарства Закарпатської області.

Об'єктом дослідження є трансформаційні процеси в територіальній організації економіки регіону.

Предмет дослідження - теоретико-методологічні та організаційно-методичні засади вдосконалення територіальної організації економіки регіону в умовах її адаптації до ринкових відносин.

Методи дослідження.

Методологічною основою роботи є фундаментальні та прикладні положення економічної теорії, регіональної економіки, теорії соціально-економічного зростання, теорії циклічного розвитку економічних систем та ін.

Для здійснення наукового дослідження і висвітлення його результатів автором використано ряд методів, зокрема системний підхід - для аналізу розвитку господарства регіону як підсистеми національної економіки; картографічний метод - для виявлення просторових структурних особливостей територіальної організації економіки Закарпатської області та оцінки найбільш статичної її підсистеми - розселення; графічний метод - для візуального відстеження динамічних характеристик розвитку підсистем і елементів територіальної організації господарства регіону.

Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативні акти, статистичні дані Держкомстату України, а також результати наукових розробок українських і зарубіжних вчених за темою дослідження, дані мережі Інтернет.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи полягає у наступному:

Вперше:

- виокремлено малі цикли розвитку окремих елементів і підсистем територіальної організації продуктивних сил Закарпатської області, які вирізняються часовими рамками, завершеністю та іншими ознаками (“цикл амортизації устаткування”, який у Закарпатській області триває протягом усього періоду незалежності, не маючи при цьому яскраво вираженого стагнаційного чи оптимістичного вираження; селітебний цикл, що розвинувся в області як деформований за часовими рамками цикл з двома чітко окресленими періодами: стагнаційним (1990 Ї 1995 рр.) та “будівельного зростання” (1995 Ї 2008 рр.); виявлено, що ці малі цикли накладаються на фази в структурі довготривалого циклу, що почав формуватися із здобуттям незалежності України в економіці Закарпатської області: економічного спаду (1990 Ї 2000 рр.) та економічного піднесення (2000 Ї 2008 рр.) і рецесії (з 2009 р.);

- запропоновано схему дослідження територіальної організації господарства регіону, суть якої полягає у двоякому підході до оцінки останньої: концентрації уваги на переважно кількісних ознаках трансформаційних процесів, відображенням яких є статика і динаміка, з одного боку, та на переважно якісних їх ознаках, що найбільш яскраво проявляються в семіотиці та синергетиці, з іншого боку; при цьому рекомендується брати до уваги те, що в окремі періоди розвитку може активізуватися зміна станів доволі статичних елементів (системи розселення чи мережі поселень, опорного каркасу території - системи шляхів з соціально-економічними центрами на їх перетинах), чи доволі динамічних елементів та підсистем (наприклад, функціонування окремих підприємств чи різних галузей) на протилежні.

Удосконалено:

- тлумачення ряду дефініцій, зокрема таких, як «територіальна організація господарства», «трансформація територіальної організації господарства країни» та «трансформація територіальної організації господарства регіону», «тотальна трансформація територіальної організації господарства регіону», «часткова трансформація територіальної організації господарства регіону»; при цьому виокремлено основну ознаку, яка об'єднує всі вказані дефініції, а саме: трактування трансформації територіальної організації господарства як необоротних змін, що відбулися в її організаційній, територіальній чи функціональній структурі;

- погляди на структуру Стратегії регіонального розвитку, яка має містити розділ, присвячений удосконаленню територіальної організації економіки регіону; в такому розділі повинно бути обґрунтування стратегічних цілей вдосконалення територіальної організації господарства регіону; автором здійснено таке обґрунтування для Закарпатської області і окреслено стратегічні цілі вдосконалення територіальної організації економіки регіону в контексті можливих особливостей протікання її структурної, організаційної, управлінської, просторової трансформацій територіальної організації господарства; обґрунтовано ряд заходів, спрямованих на попередження негативних соціально-економічних наслідків трансформації територіальної організації господарства Закарпатської області.

Набули подальшого розвитку:

- пропозиції щодо структурування нормативно-правових актів, котрі детермінують чи активізують функціонування окремих елементів територіальної організації господарства регіону, впливаючи на статику, динаміку, семіотику та синергетику економіки цього регіону загалом та її підсистем зокрема, з метою виявлення прогалин у нормативно-правовому полі; це дало змогу встановити відсутність нормативно-правового акту, яким би регулювалися формування і розвиток територіальної організації господарства регіону, та запропонувати впровадження в практику господарювання відповідного закону України чи окремого розділу в проектіЗакону України „Про засади державної регіональної політики”;

- обґрунтування заходів, спрямованих на пом'якшення асиметрії територіальної структури господарства області, чільне місце серед яких відводиться інноваційній діяльності, оскільки, як встановлено, незважаючи на незначні масштаби, вона має значний вплив на територіальну організацію господарства Закарпатської області, зокрема на стан опорного каркасу регіону; зокрема обґрунтовано, що для пом'якшення соціально-економічної ситуації в Закарпатській області надзвичайно важливо розробити і реалізувати нову Програму розвитку інноваційно-інвестиційної діяльності в Закарпатській області на 2010-2015рр., що в кінцевому результаті дозволить не тільки активізувати впровадження передових науково-технічних розробок на промислових підприємствах, але й підвищити конкурентоздатність товарів і послуг, вироблених в регіоні; при цьому наголошено, що не менш важливим завданням є розробка і реалізація антикризових заходів, які б узгоджувалися із загальнодержавними заходами.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретико-методичні результати виконаного дослідження можуть бути використані при обґрунтуванні регіональних стратегій та регіональної політики.

Отримані дисертантом наукові результати аналізу територіальної організації господарства регіону зможуть використовуватися як у практиці районного планування та містобудівництва, так і в управлінні розвитком міст, адміністративних районів та регіонів.

Вони зокрема використані при розробці науково-дослідної роботи «Стимулювання регіонального розвитку Закарпатської області»( довідка № 9/478 від 07.12.2009р.),науково-дослідної роботи «Трансформація територіально-галузевої структури господарського комплексу Карпатського регіону» (довідка № 9/478 від 07.12.2009р.),Програми соціально-економічного розвитку Закарпатської області на 2010 рік(довідка №01/962 від 14.12.2009р.), у викладанні дисципліни «Регіональна економіка» в ДВНЗ «Ужгородський національний університет» (акт про впровадження результатів дисертаційного дослідження у навчальний процес №01/10-2259 від 04.12.2009 р.)

Особистий внесок здобувача. Результати наукового дослідження, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використані лише ті здобутки, які є особистим науковим доробком автора.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та практичні положення і результати дослідження апробовані на міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми та шляхи вдосконалення механізму підприємницької діяльності в умовах глобалізації економіки» (м.Ужгород, 3-6 жовтня 2007р.), міжнародній науково-практичній конференціії «Проблеми та шляхи вдосконалення ринкових відносин в умовах глобалізації економіки» (м.Ужгород, 5-9 жовтня 2009 року); 63-й підсумковій науковій конференції професорсько-викладацького складу УжНУ (23 лютого 2009 року)

Публікації результатів дослідження. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 5 наукових праць, загальним обсягом 1,9 д.а., у тому чис-лі у фахових виданнях 4 наукові праці загальним обсягом 1,45 д.а., з них особисто автору належать 1,45 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 219 сторінок друкованого тексту. Робота містить 40 рисунків, 16 таблиць. Список використаних літературних джерел нараховує 150 позицій, викладених на 14 сторінках.

Основний зміст дисертаційної роботи

закарпатський економічний управління ринковий

У вступі обґрунтовано актуальність роботи, сформульовано мету, визначено об'єкт та предмет дослідження, наукову новизну і практичну значимість результатів дослідження.

У першому розділі «Теоретичні основи дослідження трансформації територіальної організації господарства регіону» розкривається суть територіальної організації господарства регіону, висвітлюються статичні, динамічні, семіотичні, синергетичні особливості її зміни на тлі процесів трансформації, аналізується нормативно-правове поле формування територіальної організації господарства регіонів України та окреслюються підходи до врахування процесів трансформації у зарубіжних дослідженнях формування територіальної організації регіону.

На основі аналізу тлумачень змісту поняття «територіальна організація господарства» у вітчизняній і зарубіжній науковій економічній літературі та на базі власних узагальнень автором дано власне трактування цієї дефініції, а саме: трансформацію територіальної організації господарства країни чи регіону слід розуміти як незворотні зміни, що відбулися в територіальній організації господарства на тому чи іншому ієрархічному рівні загалом (тотальна трансформація) чи в окремих її ланках або складових (часткова трансформація).

При цьому тотальна трансформація територіальної організації суспільства чи виробництва відбувається переважно тоді, коли супроводжується зміною політичного режиму та іншими змінами, які, як правило, відбуваються в таких випадках. Тотальна трансформація, на думку автора, може відбуватися і в періоди гострих політичних і економічних криз. Поняття територіальної організації господарства охоплює: 1) взаєморозміщення елементів (точкових форм та їх поєднань) господарства на території регіону в розрізі міської і сільської місцевості; 2) наявність господарських центрів - місць їх концентрації, що здебільшого відповідає ієрархії центрів систем розселення; 3) наявність функціональних і територіальних зв'язків між центрами господарювання різних форм; 4) управління ними в процесі функціонування і саморозвитку.

Як вважає автор, при дослідженні територіальної організації господарства регіону необхідно сконцентрувати увагу на переважно кількісних ознаках трансформаційних процесів, відображенням яких є статика і динаміка, та на переважно якісних їх ознаках, що найбільш яскраво проявляються в семіотиці та синергетиці. А це вимагає застосування кількісних і якісних підходів.

Автором обґрунтовано, що в складі територіальної організації господарства регіону як системи є доволі статичні елементи (система розселення чи мережа поселень, опорний каркас території - система шляхів з соціально-економічними центрами на їх перетинах).

Але в окремі періоди розвитку може активізуватися зміна їх станів, що дозволяє говорити про їх динаміку. Наприклад, у періоди криз відносно статичний стан змінюється динамічним, де динаміка, як правило, засвідчує низхідні тенденції розвитку, а в періоди соціально-економічного зростання відносно статичні процеси можуть стати динамічними, але динаміка при цьому є висхідною.

Доведено, що нові якісні ознаки трансформаційних процесів знайшли свій прояв насамперед у семіотичних змінах. Зокрема, диверсифікація найменувань за численними класами віддзеркалює діапазон семіотичних змін, пов'язаних з трансформацією територіальної організації господарства (чи суспільства загалом) певної території. На думку автора, саме семіотичний підхід дозволяє розглядати проблему територіальної організації суспільства загалом та господарства зокрема крізь призму процесів позначування, вираження, репрезентації й комунікації.

Обгрунтовано, що хоча найбільш статичним елементом територіальної організації господарства є обласна система розселення (опорний каркас і населені пункти на його осях) та прив'язаний до неї обласний господарський комплекс, її статика може порушуватися під впливом нових умов чи факторів.

Прикладом таких порушень є скорочення кількості сільських поселень у результаті здобуття незалежності та перебудови національної економіки з адміністративної на ринкову, внаслідок високих темпів скорочення населення і втрат працересурсного потенціалу через міграцію, які спричинені розривом економічних зв'язків, низьким рівнем інвестування та інновацій, втратою ринків збуту, неконкурентоздатністю готової продукції, закриттям підприємств, а в підсумку відсутністю місць докладання праці.

В кінцевому рахунку активність змін ознак трансформаційних процесів в економіці регіону та соціально-економічні наслідки трансформації залежать від її синергізму та від синергетичної, результуючої дії всіх її складових елементів. У результаті сформується якісно нова територіальна організація господарства (рис. 1).

Встановлено, що нормативно-правового акту, яким би регулювалися формування і розвиток територіальної організації господарства регіону, в Україні нема. Зроблено висновок,що остання фінансово-економічна криза, яка паралізувала економіку регіонів України, засвідчує необхідність розробки і впровадження в практику господарювання такого закону України.

Виявлено, що нормативно під впливом факторів, процесів трансформації та прояву її ознак правові акти, детермінуючи й активізуючи функціонування окремих елементів територіальної організації господарства регіону в періоди підйому чи соціально-економічного зростання, стають практично недієвими або можуть впливати негативно на статику, динаміку, семіотику та синергетику цього регіону загалом та його підсистем зокрема.

Рис. 1. Схема зміни територіальної організації господарства реґіону (T_o… T_n)

В результаті трансформаційні зміни відбувалися в територіальній організації господарства регіонів нерівномірно, підсилюючи згадані характеристики трансформаційних процесів. Автором відслідковані сукупності нормативно-правових актів, що впливають на такі характеристики.

Обґрунтовано, що активізація поліпшення територіальної організації господарства регіону в умовах здійснення виваженої регіональної політики та підвищення її ефективності можлива за умов перегляду та вдосконалення нормативно-правової бази щодо політики реґіонального розвитку за означеними напрямами.

Автором підібрана низка методів, які дозволяють всебічно дослідити територіальну організацію господарства регіону, її особливості та проблеми, а також статику, динаміку, семіотику та синергетику трансформаційних процесів, котрі протікають як у регіональній системі загалом, так і в її складових. Це дозволяє стверджувати, що зазначені методи формують спеціальну методику, застосування якої дасть можливість у кінцевому рахунку запропонувати ряд заходів, спрямованих на поліпшення територіальної організації регіону.

У другому розділі «Аналіз динаміки територіальної організації господарства Закарпатської області: оцінка періодів трансформації» висвітлено результати ретроспективного аналізу змін у територіальній організації господарства Закарпатської області, здійснено оцінку динаміки зазначеної організації, окреслено проблеми збереження стійкості опорного каркасу як найбільш статичного елементу територіальної організації господарства регіону.

Обґрунтовано, що ретроспективні зміни в територіальній організації господарства Закарпатської області безпосередньо залежали від таких змін територіальної організації економіки України загалом. При цьому, кардинальна трансформація територіальної організації економіки як України, так і Закарпатської області відбулася після здобуття країною незалежності. Саме це стало потужним стимулятором реструктуризації економіки країни та її регіонів, що зумовило втрату в останніх ряду галузево-територіальних структурних ланок (елементів територіальної організації господарства) та деформацію територіальної організації.

Здійснений нами історичний екскурс у розвиток територіальної організації досліджуваного регіону засвідчив, що з двох її найважливіших компонентів (територіальної структури господарства й управління) найбільш динамічним є останній. Найбільш статичним є опорний каркас території - основа чи база територіальної структури господарства.

Обґрунтовано, що дуже часто трансформаційні процеси започатковуються та посилюються в результаті семіотичних змін, тобто змін системи знаків (мовних і немовних).

Найінформативнішою знаковою системою того чи іншого регіону є топоніміка місцевості, яку до того ж називають мовою, архівом, літописом землі. Топоніми одного типу розміщуються на території в певній закономірності.

Це викликане тим, що деякі типи топонімів безпосередньо пов'язані з окремими етносами. Якщо це так, то сукупність однотипних географічних назв може слугувати надійним критерієм для реконструкції напрямів міґраційних потоків населення з властивою їм певною матеріальною культурою.

Диверсифікація найменувань за численними класами віддзеркалює діапазон семіотичних змін, пов'язаних з трансформацією територіальної організації господарства (чи суспільства загалом) певної території.

Доведено, що трансформація територіальної організації господарства області проявляється в семіотичних змінах, продовжується в циклічних змінах таких важливих ознак тих чи інших процесів, як динаміка та статика.

Вона позначається на:

1) взаєморозміщенні елементів (точкових форм та їх поєднань) господарства на території реґіону в розрізі міської і сільської місцевості;

2) розвитку господарських центрів - місць їх концентрації, що здебільшого відповідає ієрархії центрів систем розселення;

3) розвитку функціональних і територіальних зв'язків між центрами господарювання різних форм;

4) управлінні ними в процесі функціонування і саморозвитку. Все це в кінцевому підсумку завершується формуванням нового стану територіальної організації господарства.

Обґрунтовано, що такі ознаки процесів трансформації територіальної організації економіки регіону, як семіотика, статика, динаміка, синергетика, вимагають нових спеціальних досліджень, які є особливо актуальними в період сучасної кризи.

Подальші такі дослідження мають розкрити особливості їх впливу на формування територіальної організації господарства регіону на різних фазах циклічного розвитку та на розробку підходів до управління цими процесами. Вони повинні завершитися розробкою рекомендацій щодо врахування семіотичних змін, а також змін статичності й динамічності окремих складових територіальної організації господарства регіону у регіональних стратегіях розвитку.

Встановлено, що в територіальній структурі виробництва продукції, товарів і послуг виділяється Ужгородсько-Мукачівський район з огляду на значну концентрацію виробництва. Тенденцію подальшої територіальної концентрації промисловості мають Берегівський, Великоберезнянський, Виноградівський, Іршавський, Перечинський, Свалявський райони, демонструючи стабільне зростання обсягів промислового виробництва до недавнього часу. Деяке сповільнення темпів виробництва притаманне Воловецькому району.

Для виявлення періодів трансформації в економіці Закарпатської області автором враховані напрацювання вчених багатьох країн у руслі трансформаційних змін у соціально-економічному розвитку тих чи інших територій, які в світовому масштабі розпочаті ще наприкінці XIX -- початку XX століть у вигляді теорії економічних криз та циклів.

Врахування вказаних напрацювань дало змогу виділити такі фази циклу, що почав формуватися із здобуттям незалежності України в економіці Закарпатської області як довготривалий цикл Кондратьєва: економічного спаду (1990 Ї 2000 рр.) та економічного піднесення (2000 - 2008 рр.).

Передбачено, що наступною фазою буде рецесія (з 2009 р.), підґрунтя якої було закладено в 2007-2008 рр. як відгомін світових економічних процесів та закономірно-наслідкового розвитку подій у вітчизняній фінансовій сфері.

Встановлено, що розвиток окремих елементів і підсистем територіальної організації продуктивних сил Закарпатської області відбувався на фоні окреслених вище фаз за характерними для них малими циклами, які відрізнялися часовими рамками, завершеністю та за іншими ознаками.

Зокрема виявлено, що “цикл амортизації устаткування” (такий цикл свого часу окреслив Е.Жюгляр як період тривалістю 7-11 років, протягом якого відбувається оновлення активної частини основних фондів) у Закарпатській області триває протягом усього періоду незалежності, не маючи при цьому яскраво вираженого стагнаційного чи оптимістичного вираження.

Визначено, що селітебний цикл, традиційно пов'язаний з оновленням пасивної частини основних фондів, переважно житлових споруд, і відомий переважно як “цикл амортизації житлових споруд” Саймона Кузнеця, задекларованою тривалістю в 15-20 років, розвинувся в Закарпатській області як деформований за часовими рамками цикл з двома чітко окресленими періодами: стагнаційним (1990 Ї 1995 рр.) та “будівельного зростання” (1995 Ї 2008 рр.) (рис.2).

Його специфіка полягає в тому, що житлове будівництво та капіталовкладення в нього в українських умовах розглядалися як своєрідний засіб захисту заощаджень від девальвації, як своєрідна інвестиція, яка в майбутньому принесе дивіденди,позаяк вартість нерухомого майна в Україні лише зростає.

Своєрідним українським феноменом стала пріоритетність інвестування в житлове будівництво на відміну від технологічної, виробничої, інтелектуальної, демографічної, інформаційної сфер, як це практикується у всьому світі. В результаті в Закарпатській області зафіксовано “ефект замкнутого кола”, коли зароблені (здебільшого на заробітках за кордоном) гроші населення інвестує в житлове будівництво, а далі знову змушене шукати заробітку і так далі, оскільки попередньо зароблені кошти не працюють (в класичному значенні) на власника.

Рис. 2. Введення в експлуатацію житлової площі у Закарпатській області

Вивчено, виявлено і визначено проблеми формування і розвитку обласної системи розселення, під якою маємо на увазі мережу населених пунктів, що склалась під впливом історичного, економічного і соціального розвитку і фізично-географічних умов.

Встановлено, що на сучасному етапі обласна система розселення Закарпатської області, виступаючи структурним елементом національної системи розселення з одного боку, об'єднує міжрайонні системи розселення з “ядрами тяжіння”, районні з центрами тяжіння, кущові, в центрі яких малі міста та селища міського типу, на основі тісних зв'язків, які координуються обласним макроядром Ї з іншого боку.

Сучасна система розселення Закарпатської області є такою, що відображає основні риси територіальної організації господарства регіону, яка на сьогоднішній день має яскраво виражену асиметричність.

Виявлено, що, незважаючи на незначні масштаби, інноваційна діяльність у регіоні має значний вплив на територіальну організацію його господарства, зокрема на стан опорного каркасу області. Зростатиме концентрація інноваційного виробництва в Мукачеві, Ужгороді, Чопі, Сваляві, що може викликати потребу у висококваліфікованих кадрах у цих містах. Зростатиме асиметрія територіальної структури господарства області: відбуватиметься зменшення виробництва, а отже і розселення в гірській та посилення концентрації виробничої діяльності в низинній частині регіону.

Обґрунтовано, що для пом'якшення соціально-економічної ситуації в Закарпатській області надзвичайно важливо розробити і реалізувати нову

Програму розвитку інноваційно-інвестиційної діяльності на 2010-2015рр., що в кінцевому результаті дозволить не тільки активізувати впровадження передових науково-технічних розробок на промислових підприємствах, але й підвищити конкурентоздатність товарів і послуг, вироблених в регіоні. Наголошуємо на тому, що вкрай важливо розробити і реалізувати низку антикризових заходів, які б узгоджувалися із загальнодержавними. Вони повинні бути продуманими і такими, які б могли захистити Закарпатську область від прямого впливу світової фінансової кризи та деструктивних внутрішньодержавних і міжрегіональних процесів.

Третій розділ «Напрями удосконалення територіальної організації господарства Закарпатської області» присвячено обґрунтуванню стратегічних цілей удосконалення територіальної організації господарства області, формуванню підходів до поліпшення управління регіональним розвитком, розробленню пропозицій щодо попередження негативних соціально-економічних наслідків трансформації територіальної організації господарства регіону.

Для розробки й обґрунтування пропозицій щодо формування і реалізації стратегічних цілей удосконалення територіальної організації господарства Закарпатської області автором вивчено, узагальнено і використано вітчизняний та зарубіжний досвід, напрацьований у цій площині. Цей досвід засвідчує, що технічні та організаційні інновації, які запроваджувалися у ХІХ - на початку ХХ ст., могли докорінно змінювати територіальну організацію господарства як окремих регіонів, так і всієї країни загалом.

Оскільки Стратегія регіонального розвитку Закарпатської області розглядається автором як складова частина національної стратегії, націленої на досягнення кращого рівня життя населення через ефективне використання наявних місцевих ресурсів, організацію рентабельного виробництва, усунення наявних територіальних диспропорцій, то очевидно, що в такому документі повинен мати місце розділ, присвячений удосконаленню територіальної організації економіки регіону.

Цей розділ повинен містити обґрунтування стратегічних цілей вдосконалення територіальної організації господарства області. Нами здійснено таке обґрунтування, і у стратегічні цілі удосконалення територіальної організації економіки регіону включено:

Ї підтримку й всесторонній розвиток агропромислового комплексу, що спиратиметься на запровадження гарантованих мінімальних цін на продукцію сільського господарства та селекційну підтримку його галузей: виноградарства, тютюнництва і тваринництва, розвиток агросервісу та соціальної інфраструктури; запровадження глибокої переробки сільськогосподарської продукції на місцях; пільгової кредитної політики, скерованої на забезпечення додаткових обігових коштів для ведення господарства;

Ї державну підтримку підприємств, які сприяють зайнятості, звільнення від оподаткування тієї частини їхніх доходів, що спрямовується на розвиток виробництва;

Ї організацію науково-практичних семінарів та тренінгів з боку органів місцевої влади для трудових міґрантів щодо методики організації власного бізнесу та інвестування зароблених грошей в місцеве господарство;

Ї інвестиційну орієнтацію промислового розвитку реґіону як неодміну умову оптимізації територіальної організації елементів господарства;

Ї розвиток місцевого підприємництва; запровадження нових форм співпраці місцевих органів управління з працедавцями як повноцінними партнерами в розв'язанні проблем соціально-економічного розвитку територій;

Ї розвиток рекреації і туризму шляхом модернізації існуючої матеріально-технічної бази та інфраструктури:

а) на тлі перспективного цільового інвестування в природоохоронні об'єкти з метою розвитку транскордонного екологічного, екстремального й екзотичного туризму;

б) за рахунок розгортання на теренах краю ліцензованого міжнародного мисливського туризму і транскордонного кінного туризму з прокладанням багатоденних маршрутів різної протяжності і категорій складності Карпатською гірською системою з Польщі через Закарпаття в Румунію;

в) використання численних родовищ мінеральних вод різноманітних бальнеологічних профілів;

г) для активного розвитку зимових і літніх видів гірського туризму;

ґ) завдяки популяризації пішохідного, екскурсійно-пізнавального туризму і сплавів гірськими річками;

д) завдяки зростаючій популярності етнографічно-фестивального туризму, який часто поєднується з екзотичним туризмом;

Ї розвиток транскордонного співробітництва в сфері охорони природи; розбудову прикордонної та митної інфраструктури і транспортних коридорів з відповідною інфраструктурою європейського зразка.

Враховуючи те, що сучасні проблеми соціально-економічного розвитку області загалом значною мірою зумовлені неефективним регулюванням процесів ринкової трансформації в районних соціально-економічних системах, яка визначає таку ж трансформацію обласної системи, а остання слугує підґрунтям ринкових перетворень соціально-економічної системи національного масштабу, обґрунтовано, що економічні трансформації в регіонах на різних ієрархічних рівнях повинні бути націлені на створення умов стійкого відтворення природних та суспільних систем реґіонів, на подолання негативних тенденцій у розвитку останніх, на вирішення економічних, соціальних та екологічних проблем за умови ефективного управління, суть якого полягає в узгодженні інтересів піднесення національної економіки з інтересами розвитку господарських структур (реґіональних і міських економік, корпорацій, господарюючих суб'єктів).

Оскільки вітчизняний та світовий досвід засвідчує, що в перехідний період структурне регулювання економіки вважається одним з можливих напрямів подальших економічних трансформацій регіонів та їх господарських об'єктів, вважаємо: такий крок має спиратися на особливості історичного розвитку, існуючі системи розселення як опорний каркас території та наявні місцеві ресурси.

В період трансформації завдання знівелювання соціально-економічної дивергенції потенціалів регіонів, як свідчить світовий досвід, реалізується через усунення регіональних диспропорцій в економічній, зокрема виробничій структурі кожного конкретного реґіону, збільшення пропозиції робочих місць, забезпечення можливостей утворення особистого доходу, одержання освіти та підвищення кваліфікації, медичного обслуговування, соціального забезпечення.

Беручи до уваги те, що розширення прав і самостійності регіонів щодо вирішення багатьох питань економічного й соціального характеру, переосмислення суті й ролі реґіону в системі державного управління як цілісної системи економічного управління, виступає підґрунтям перебудови управління регіональним розвитком, вважаємо, що останнє має відбуватися в руслі світових тенденцій через регулювання процесів урбанізації, особливо обмеження росту великих міст; більш повного використання місцевих природних ресурсів; зменшення диспропорцій у рівнях розвитку соціальної інфраструктури; освоєнні слаборозвинутих територій через будівництво нових промислових центрів чи вузлів.

При цьому важливо забезпечити чітке розмежування функцій між центром і регіонами, яке є ще однією неодмінною умовою успішної трансформації управлінням господарства.

Автором доведено, що структурна трансформація в Закарпатті виражатиметься збільшенням частки зайнятих у готельно-ресторанному господарстві, торгівлі, ремонті легкових автомобілів, предметів особистого вжитку, фінансовій діяльності, операціях з нерухомим майном, інжинірингу та наданні послуг підприємцям при паралельному зменшенні частки осіб, зайнятих у промисловому виробництві.

В той же час функціональна трансформація, яка передбачає зміни функцій систем під впливом ринкової кон'юнктури на регіональне зосередження і розміщення виробництва, відображатиме зростаючу концентрацію трудових ресурсів, місць докладання праці, елементів інфраструктури на півдні Закарпатської області, в низинній частині, що негативно позначатиметься на ситуації в північних і південно-східних, гірських районах.

Організаційна трансформація розглядається автором як альтернатива поляризованому розвитку, коли в умовах переходу до ринку поглиблюється інноваційний та інвестиційний розрив між центром (промисловими полюсами) та периферією (відсталими районами).

Такий розрив на Закарпатті легко можна пояснити хоча б через чинник земельної ренти, котра провокує територіальні диспропорції в розміщенні господарства. Лише цільові інвестиції в гірських районах у розвиток інфраструктури: транспортної, соціальної та ін. можна розглядати як чинник опосередкованої корекції територіальної організації господарства області.

Оскільки зміною планування, регулювання, фінансування та самої управлінської структури в соціально-економічних системах супроводжується управлінська трансформація, важливо починати планування з низинної ланки, з рівня конкретних поселень, поступово переходячи на вищий ієрархічний рівень. Лише за такої умови планування буде ефективним, а регулювання розвитку території своєчасним і оперативним.

Просторова трансформація, як вважає автор, буде зведена в Закарпатській області в найближчій перспективі до формування нових прогресивних видів територіальної організації продуктивних сил, зміни територіальних пропорцій різнопланового характеру, до впорядкованості існуючих та становлення нових реґіональних форм суспільного виробництва, регулювання їх розвитку.

В переліку превентивних заходів щодо попередження негативних соціально-економічних наслідків трансформації територіальної організації господарства Закарпатської області автором обґрунтовані такі:

§ статична компонента передбачає: державну дотацію фізичних та юридичних осіб у специфічних гірських умовах; цільову підготовку потрібних спеціалістів та забезпечення їм гідних умов повернення в рідне село на роботу; підтримку активних комунікацій (транспортних, телефонного й Інтернет-зв'язку) між сільською та міською місцевістю; розвиток ринкової інфраструктури на рівні селищних рад; інвестування коштів у виробництво засобів виробництва, насамперед, традиційного для Закарпаття сільського господарства;

§ динамічна, відповідно, охоплює пільгову податкову політику для суб'єктів підприємництва в специфічних гірських умовах; цільове інвестування коштів на виробництво засобів виробництва; максимальне спрощення процедур реєстрації та ведення бізнесу; сприяння розвитку соціальної інфраструктури та поліпшенню соціально-економічної облаштованості території; організацію освітніх тренінгів з метою формування відповідної інвестиційної культури населення (особливо вчорашніх заробітчан);

§ семіотична компонента: проведення моніторингу психологічного комфорту життєдіяльності представників різних національних меншин; створення умов для отримання кредитів на тлі відновлення довіри до банків; стимулювальна демографічна політика в країні загалом і регіоні зокрема через підтримку багатодітних родин;

§ компонент синергетики передбачає: зростання міграційної осілості населення внаслідок активної репродуктивної діяльності та можливості працевлаштуватися вдома; збільшення кількості суб'єктів ЄДРПОУ та розвиток малого і середнього підприємництва; зменшення тиску на ринки праці і зниження рівня безробіття; зменшення загрози зникнення малих сіл.

Лише взаємопов'язані, комплексні заходи, вжиті державою та місцевими радами, дозволять досягти відповідного ефекту.

Досвід Закарпатської області з позитивною динамікою демографічних параметрів упродовж періоду загальноукраїнської депопуляції, з вражаючими темпами зростання обсягів промислового й сільськогосподарського виробництва серед інших областей, з адаптацією населення до перехідних і ринкових умов заслуговує детальної уваги вчених задля уникнення негативних соціально-економічних наслідків трансформації територіальної організації господарства в інших регіонах України (за методом аналогових ареалів) і створення міцного фундаменту для виходу з рецесії.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі узагальнено і розвинено теоретико-методологічні основи дослідження трансформації територіальної організації господарства регіону і запропоновано нові підходи до врахування в стратегічній документації та регіональному управлінні семіотичних трансформацій, на тлі яких відбуваються всі трансформаційні зміни зазначеної організації, можливих змін характеристик процесів у переважно динамічних чи переважно статичних компонентах територіальної організації економіки регіону та синергетичної результуючої, які завершуються новим станом територіальної організації економіки регіону.

На основі проведених досліджень та отриманих результатів зроблено такі висновки:

1. Розвинено понятійно-термінологічний апарат регіональної економіки, зокрема поглиблено зміст окремих понять цієї сфери. Дано власне тлумачення дефініцій «територіальна організація господарства», «трансформація територіальної організації господарства країни» та «трансформація територіальної організації господарства регіону», «тотальна трансформація територіальної організації господарства регіону», «часткова трансформація територіальної організації господарства регіону». При цьому трансформацію територіальної організації господарства автор трактує як незворотні зміни, які відбулися в її організаційній, територіальній чи функціональній структурі.

2. Запропоновано при дослідженні територіальної організації господарства регіону концентрувати увагу на переважно кількісних ознаках трансформаційних процесів, відображенням яких є статика і динаміка, та на переважно якісних їх ознаках, які найбільш яскраво проявляються в семіотиці та синергетиці. При цьому при дослідженні переважно кількісних ознак трансформаційних процесів важливо брати до уваги те, що в окремі періоди розвитку може активізуватися зміна станів доволі статичних елементів (системи розселення чи мережі поселень, опорного каркасу території - системи шляхів з соціально-економічними центрами на їх перетинах), що дозволяє говорити про їх динаміку.

3.Доведено, що нові якісні ознаки трансформаційних процесів знайшли свій прояв насамперед у семіотичних змінах. Зокрема, диверсифікація найменувань за численними класами віддзеркалює діапазон семіотичних змін, пов'язаних з трансформацією територіальної організації господарства (чи суспільства загалом) певної території. На думку автора, саме семіотичний підхід дозволяє розглядати проблему територіальної організації суспільства загалом та господарства зокрема крізь призму процесів позначування, вираження, репрезентації й комунікації.

Оскільки всі трансформаційні зміни територіальної організації господарства регіону відбуваються на тлі семіотичних трансформацій, а також зміни динамічних характеристик процесів у компонентах територіальної організації економіки регіону, тому від , співвідношення між ними залежить рівень синергетичної результуючої, яка зумовить завершення нового стану територіальної організації економіки регіону.

4. На основі аналізу нормативно-правового поля автором виявлено, що нормативно-правові акти, детермінуючи й активізуючи функціонування окремих елементів територіальної організації господарства регіону, в періоди криз, підйому чи соціально-економічного зростання, стають практично недієвими, тобто можуть негативно впливати на статику, динаміку, семіотику та синергетику цього регіону загалом та його підсистем зокрема. Встановлено, що нормативно-правового акту, яким би регулювалися формування і розвиток територіальної організації господарства регіону, в Україні нема.

Зроблено висновок, що остання фінансово-економічна криза, яка паралізувала економіку регіонів України, засвідчує необхідність розробки і впровадження в практику господарювання такого закону України чи окремого розділу в проекті Закону України „Про засади державної регіональної політики”. Обґрунтовано, що активізація поліпшення територіальної організації господарства регіону в умовах здійснення виваженої регіональної політики та підвищення її ефективності можлива за умов перегляду та вдосконалення нормативно-правової бази регіонального розвитку за означеними напрямами.

5. Дисертаційне дослідження здійснено на основі підібраної автором низки методів, які дозволяють всебічно дослідити територіальну організацію господарства регіону, її особливості та проблеми, а також статику, динаміку, семіотику і синергетику трансформаційних процесів, котрі протікають як у регіональній системі загалом, так і в її складових. Це дозволяє стверджувати, зазначені методи формують спеціальну методику, застосування якої дасть можливість у кінцевому рахунку запропонувати ряд заходів, спрямованих на поліпшення територіальної організації регіону.

6.Обгрунтовано, що ретроспективні зміни в територіальній організації господарства Закарпатської області безпосередньо залежали від таких змін територіальної організації економіки України загалом. При цьому кардинальна трансформація територіальної організації економіки як України, так і Закарпатської області відбулася після здобуття країною незалежності. Саме це стало потужним стимулятором реструктуризації економіки країни та її регіонів, що зумовило втрату в останніх ряду галузево-територіальних структурних ланок (елементів територіальної організації господарства) та деформацію територіальної організації в них.

7. Автором виявлені періоди трансформації в економіці Закарпатської області як фази в структурі циклу, що почав формуватися із здобуттям незалежності України в економіці регіонуі: економічного спаду (1990 Ї 2000 рр.) та економічного піднесення (2000 Ї 2008 рр.).

Передбачено, що наступною фазою буде рецесія (з 2009 р.), підґрунтя якої було закладено в 2007-2008 рр. як відгомін світових економічних процесів та закономірно-наслідкового розвитку подій у вітчизняній фінансовій сфері. Встановлено, що розвиток окремих елементів і підсистем територіальної організації продуктивних сил Закарпатської області відбувався на фоні окреслених вище фаз за характерними для них малими циклами, які відрізнялися часовими рамками, завершеністю та за іншими ознаками.

Зокрема виявлено, що “цикл амортизації устаткування” в Закарпатській області триває протягом усього періоду незалежності, не маючи при цьому яскраво вираженого стагнаційного чи оптимістичного вираження. Визначено, що селітебний цикл розвинувся в Закарпатській області як деформований за часовими рамками цикл з двома чітко окресленими періодами: стагнаційним (1990 Ї 1995 рр.) та “будівельного зростання” (1995 Ї 2008 рр.)

7. Вивчено виявлено і визначено проблеми формування і розвитку обласної системи розселення, під якою маємо на увазі мережу населених пунктів, що склалась під впливом історичного, економічного і соціального розвитку і фізично-географічних умов.

Встановлено, що на сучасному етапі система розселення Закарпатської області, виступаючи структурним елементом національної системи розселення, з одного боку, об'єднує міжрайонні системи розселення з “ядрами тяжіння”, районні з центрами тяжіння, кущові, в центрі яких малі міста та селища міського типу, на основі тісних зв'язків, які координуються обласним макроядром Ї з іншого боку. Сучасна система розселення Закарпатської області є такою, що відображає основні риси територіальної організації господарства регіону, яка на сьогоднішній день має яскраво виражену асиметричність.

8. Виявлено, що незважаючи на незначні масштаби, інноваційна діяльність в регіоні має значний вплив на територіальну організацію його господарства, зокрема на стан опорного каркасу області. Доведено, що надалі зростатиме концентрація інноваційного виробництва в Мукачеві, Ужгороді, Чопі, Сваляві, що може викликати потребу у висококваліфікованих кадрах в тих містах. В результаті зростатиме асиметричність територіальної структури господарства області: відбуватиметься зменшення виробництва, а отже і розселення в гірській та збільшення концентрації виробничої діяльності в низинній частинах регіону.

...