Розвиток взаємодії торгово-промислових палат та промислових підприємств

Размещено на http://allbest.ru

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

УДК 334.7+658.5

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Розвиток взаємодії торгово-промислових палат та промислових підприємств

Спеціальність 08. 00.04 - Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Болдирь Геннадій Миколайович

Луганськ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України (м. Луганськ).

Науковий керівник:доктор економічних наук, професор Воронкова Алла Еженівна,

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, завідуюча кафедрою менеджменту зовнішньоекономічної діяльності (м. Луганськ).

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, доцент Чижиков Геннадій Дмитрович, Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України, професор кафедри економіки підприємства (м. Донецьк);

кандидат економічних наук, доцент Цопа Наталя Володимирівна, Національна академія природоохоронного та курортного будівництва Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри економіки та організації виробництва (м. Сімферополь).

Захист відбудеться 4 червня 2010 року о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.051.01 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України за адресою: 91034, Луганськ-34, кв. Молодіжний, 20а.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034, Луганськ-34, кв. Молодіжний, 20а.

Автореферат розіслано 30 квітня 2010 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.В. Козаченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Соціально-економічне середовище функціонування вітчизняних промислових підприємств характеризується виникненням принципово нових, викликаних дією світової фінансової кризи, та поглибленням існуючих проблем, зумовлених специфікою вітчизняної економіки. Ефективне функціонування за таких умов вимагає підвищення конкурентоспроможності вітчизняних виробників до рівня, який дозволить їм задовольняти нові потреби вітчизняного та світового ринків. Це змушує вітчизняні підприємства звертати увагу на неефективну організацію виробництва, інформаційне забезпечення, неготовність виробничої та маркетингової систем до нових умов функціонування підприємств, недостатній рівень бізнес-освіти працівників.

Також потребують уваги засоби впливу бізнесу на процес створення державою сприятливої нормативної бази. Розв'язання проблем промислових підприємств передбачає вдосконалення та розвиток форм їхньої взаємодії на рівні інституційних структур.

Світовий досвід доводить, що коли держава не в змозі належним чином відігравати регулювальну роль, необхідним є реформування та підвищення ролі інститутів самоорганізації економіки, серед яких найбільшого потенціалу та ефективності набуває інститут торгово-промислових палат (ТПП).

Результати досліджень вітчизняних та зарубіжних учених підтверджують унікальність ролі ТПП у сприянні розвитку промислових підприємств. Палати як специфічний інститут представництва інтересів бізнесу не мають собі рівних за ступенем охоплення підприємницького середовища, географічним масштабом діяльності, потенційними можливостями захисту інтересів бізнесу та силою впливу на економічний розвиток країн. Сьогодні в усіх державах світу палати виконують роль сполучальної ланки між владою та підприємницьким сектором.

Згідно з існуючими підходами до розвитку взаємодії промислових підприємств і ТПП останні потребують не просто вдосконалення, а розроблення принципово нових підходів з урахуванням особливостей функціонування сучасних промислових підприємств і тенденцій інституціонального розвитку. Отже, удосконалення процесів взаємодії торгово-промислових палат з вітчизняними промисловими підприємствами набуває домінантної ролі в підвищенні конкурентоспроможності, продуктивності та ефективності вітчизняної промисловості.

Необхідність розроблення теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо розвитку взаємодії промислових підприємств і торгово-промислових палат зумовила вибір теми дисертаційної роботи та її актуальність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до тематики науково-дослідних робіт кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (м. Луганськ).

При виконанні держбюджетної теми ДН 33-06 "Розробка механізму управління конкурентоспроможністю суб'єктів господарської діяльності в умовах глобалізації економіки" (номер держреєстрації 0103U000421, 2003-2005 рр.) автором проаналізовано форми взаємодії промислових підприємств у процесі господарської діяльності та вивчено роль торгово-промислових палат в організації цієї взаємодії.

В межах госпрозрахункової теми "Механізм взаємодії промислових підприємств та торгово-промислових палат" (номер держреєстрації 0106U000293, 2007-2009 рр.) здобувачем запропоновано концепцію розвитку взаємодії промислових підприємств та ТПП та розроблено конкретні напрями її вдосконалення.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретичних положень, розроблення методичних підходів і практичних рекомендацій щодо розвитку взаємодії промислових підприємств і торгово-промислових палат. Для досягнення поставленої мети в роботі вирішено такі наукові та практичні завдання:

охарактеризовано сучасний стан вітчизняних машинобудівних підприємств і передумови розвитку їхнього бізнес-асоціювання;

проаналізовано роль, місце, особливості, переваги й тенденції розвитку торгово-промислових палат як однієї з форм бізнес-асоціацій;

вивчено й упорядковано напрями функціональної взаємодії промислових підприємств і торгово-промислових палат;

проаналізовано умови доцільності бізнес-асоціювання промислових підприємств;

досліджено організаційні особливості взаємодії промислових підприємств і торгово-промислових палат;

розроблено підхід до оцінювання взаємодії машинобудівних підприємств і ТПП;

визначено загальні напрями розвитку взаємодії промислових підприємств і ТПП України;

описано розроблення функціональних напрямів взаємодії промислових підприємств і торгово-промислових палат;

використано розроблені рекомендації в діяльності ТПП України та промислових підприємств.

Об'єктом дослідження є процес взаємодії промислових підприємств із суб'єктами зовнішнього середовища.

Предметом дослідження є теоретичні питання, принципи, методи та практичні аспекти взаємодії промислових підприємств і торгово-промислових палат. нормативний інституціональний промисловий

Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу дисертаційної роботи становлять концептуальні положення економічної теорії, управління, економічні закони, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з питань інституційної взаємодії економічних суб'єктів у ринковій економіці. Правове поле дослідження складають чинні законодавчі та нормативні акти, що регулюють діяльність підприємств і питання діяльності бізнес-асоціацій в Україні. Статистичною та інформаційною основою роботи є матеріали Державного комітету статистики України, первинні матеріали ТПП України та Луганської регіональної торгово-промислової палати й результати власних досліджень.

У роботі використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження процесів і явищ у їхньому взаємозв'язку та розвитку, а саме: науковий аналіз і синтез (при визначенні інституційних особливостей взаємодії промислових підприємств і ТПП, які зумовлюють конкретні її форми), структурно-логічний аналіз (при виокремленні та структуруванні простору функціональної взаємодії промислових підприємств і ТПП), системний і процесний підходи (при формалізації умов доцільності бізнес-асоціювання підприємств, визначенні ролі ТПП як інформаційного агента між підприємництвом і державою, установленні загального та розробленні функціональних напрямів розвитку взаємодії промислових підприємств і торгово-промислових палат), методи спостереження й узагальнення (при характеристиці сучасного стану та передумов бізнес-асоціювання вітчизняних промислових підприємств), дескриптивний аналіз (у процесі вивчення діяльності основних форм бізнес-асоціацій в Україні та визначення особливостей, переваг і тенденцій розвитку торгово-промислових палат як однієї з таких форм), факторний аналіз, метод експертних оцінок, методи математичного моделювання (при виявленні факторів, що впливають на результативність взаємодії між ЛРТПП і машинобудівними підприємствами).

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає у формуванні положень з вдосконалення взаємодії ТПП і промислових підприємств, упорядкованої за сферами, напрямами та формами, для яких визначено стратегічні орієнтири розвитку й розроблено заходи щодо їхньої реалізації.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в такому:

уперше:

взаємодію промислових підприємств і торгово-промислових палат відображено у формі просторової моделі її розвитку, простір якої обмежено осями таких системних характеристик, як характер членства, функціональна спрямованість і роль держави;

удосконалено:

оцінювання результативності взаємодії промислових підприємств і торгово-промислових палат за рахунок використання факторного аналізу, що дозволило структурувати напрями взаємодії з позицій їхньої значущості та визначити найпріоритетніші з них;

класифікацію форм взаємодії промислових підприємств і торгово-промислових палат за рахунок виокремлення її функціональних сфер: підприємницької, нормативного регулювання, екстра- та інтрапрезентативної;

моделювання процесу взаємодії промислових підприємств і торгово-промислових палат шляхом розроблення моделі процесу бізнес-освіти при ТПП з урахуванням реалізації циклу Демінга в управлінні якістю освітніх послуг;

трактування сутності взаємодії промислових підприємств і торгово-промислових палат, яку представлено, з одного боку, як стан системи "підприємства - ТПП - органи державної влади" з певною елементною структурою, а з іншого - як процес здійснення в різних формах законодавчо регламентованих і скоординованих дій торгово-промислових палат і підприємств, спрямованих на досягнення спільних цілей;

дістали подальшого розвитку:

положення неоінституціональної теорії стосовно агентських відносин шляхом формулювання умов доцільності бізнес-асоціювання та типізації ролі торгово-промислової палати як інформаційного агента в мережевій взаємодії, що протікає в системі "підприємства - ТПП - органи державної влади".

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновані в дисертації результати та розроблені рекомендації є методичною основою розвитку взаємодії промислових підприємств і торгово-промислових палат.

До результатів, які мають найбільше практичне значення, належать:

оцінювання результативності взаємодії ТПП і машинобудівних підприємств;

стратегічні напрями взаємодії промислових підприємств і ТПП та заходи щодо їхньої реалізації;

моделювання освітнього напряму взаємодії промислових підприємств і ТПП.

Отримані результати дисертаційної роботи використано у формі методичних рекомендацій і впроваджено на підприємствах машинобудівної промисловості Луганської області, підтвердженням чого є документи, що містяться в додатку до дисертації: ВАТ "ХК "Луганськтепловоз" (довідка № 001-92 від 25.11.2009 р.), Луганська регіональна торгово-промислова палата (акт № 25.01-259 від 15.10.2009 р.), Торгово-промислова палата України (довідка № 986/16 від 10.11.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведеного автором дослідження. Внесок автора в колективно опубліковані праці конкретизовано в списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні висновки, положення та результати дослідження доповідалися й одержали схвалення на VIІІ та ІХ Міжнародній науково-практичній конференції "Університет і регіон" (м. Луганськ, 2002-2003 рр.), Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні технології менеджменту: проблеми теорії та практики" (м. Харків, 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Маркетингові дослідження в Україні" (м. Луганськ, 2008 р.), щорічних конференціях професорсько-викладацького складу СНУ ім. В. Даля (м. Луганськ, 2008-2009 рр.), Міжнародній науково-практичній конференції "Розвиток зовнішньоекономічної діяльності в умовах інтеграційних та глобалізаційних процесів" (м. Донецьк, 2009 р.), Международной научно-практической конференции "Институционалистика: теория, методология, прикладные аспекты - 2009" (г. Брест, 2009 г.).

Публікації. За результатами наукового дослідження опубліковано 12 наукових праць, з них 7 статей - у наукових журналах, 2 статті - у збірниках наукових праць, 3 публікації - у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій - 4,3 друк. арк., з яких автору належить 4,0 друк. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, що викладені на 205 сторінках друкованого тексту.

Матеріали дисертації містять 20 таблиць і 24 рисунки, які подано на 26 сторінках. Список використаних джерел із 200 найменувань уміщено на 19 сторінках, 8 додатків - на 36 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Розділ 1. Теоретичні основи взаємодії промислових підприємств і торгово-промислових палат. Однією з найпотужніших галузей промисловості в Україні є машинобудування, питома вага якого в обсязі реалізованої продукції складає майже п'яту частину. Сьогодні промисловість України перебуває в кризовому стані. Однією з причин такого становища є те, що саме машинобудівна галузь України зазнала найбільших втрат, зумовлених наслідками світової економічної кризи. Джерелом подолання кризових явищ є набуття вітчизняною промисловістю інноваційного характеру розвитку, але існує низка перешкод. До головних причин, що заважають підвищенню інноваційному розвитку машинобудівних підприємств, належать, зокрема, різке скорочення платоспроможного попиту, низький рівень конкурентоспроможності продукції на світовому ринку, неефективна організація виробництва та недостатній рівень бізнес-освіти персоналу. Зазначені тенденції підвищують роль самоврядування підприємств задля сприяння інноваційному розвитку вітчизняної промисловості на сучасному етапі.

У роботі обґрунтовано, що однією з найспроможніших і широко розповсюджених у світі форм самоврядування підприємницького сектору є інститут торгово-промислових палат. У вітчизняному законодавстві палати розглядають як недержавні некомерційні громадські організації, які об'єднують українські підприємства та підприємців з метою захисту їхніх інтересів у відносинах з державою та її органами. Досвід країн з розвиненою ринковою економікою показує, що торгово-промислові палати визнано вищим рівнем організації бізнес-асоціацій. Багатогалузевий характер діяльності палат і можливість вирішення багатьох соціально-економічних завдань бізнесу зумовлюють масове залучення до них підприємців і швидке зростання їхньої кількості у світі.

Установлено, що організація палат залежить від традицій і законів даної країни, її правової та політичної системи. Узагальнюючи та систематизуючи позиції науковців (Г. Ракер, М. Пріс, М. Пилгрим, Р. Майєр, В. Федотов), у роботі виявлено класифікаційні ознаки, зокрема, належність до публічного або приватного права, характер членства та ін., які стали підґрунтям типізації світових моделей ТПП. Охарактеризовано особливості англосаксонської, континентальної, азіатської, євразійської та державної моделей.

У роботі доведено, що існуюча в Україні система організації діяльності палати та її взаємодії з промисловими підприємствами відповідає євразійській моделі. Визначено, що позитивними особливостями цієї моделі є відсутність державного втручання, фінансова незалежність і добровільне членство. Попри негативні її риси, такі як необхідність пошуку додаткових джерел прибутків, єдиноначальність керівництва та відсутність офіційного консультативного статусу з урядом, названі позитивні особливості, разом з широким розповсюдженням палат, фактично забезпечили торгово-промисловій палаті найбільший потенціал захисту інтересів підприємництва на інституціональному рівні.

У процесі аналізу теоретичних основ взаємодії промислових підприємств і ТПП було визначено, що поняття зв'язку, взаємодії та відносин утворюють групу, яку в роботі умовно названо групою категорій руху. Будучи поняттями різного рівня абстракції, ці категорії відображають матеріальний рух з різних боків. Тобто, взаємодію підприємств і ТПП можна представити, з одного боку, як стан системи "підприємства - ТПП - держава", який характеризується певною елементною структурою та наявністю певним чином організованих зв'язків, а з іншого - як процес здійснення, чи за ініціативою підприємств, чи за ініціативою самої палати або держави, законодавчо регламентованих і скоординованих дій підприємств і ТПП, що спрямовані на досягнення спільних цілей і здійснюються в певній формі.

Форми взаємодії промислових підприємств і ТПП залежать від потреб підприємницького сектору та державної політики делегування регулятивних функцій. Виокремлюють три основні категорії функцій торгово-промислових палат: захист і представлення спільних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності регіону; сприяння розвитку економіки, підприємництва й торгівлі; виконання повноважень, делегованих державою.

З метою упорядкування форм взаємодії промислових підприємств і торгово-промислових палат у роботі класифіковано названі функції за певними класифікаційними ознаками. Специфіка дослідження зумовила вибір таких класифікаційних ознак: ініціювання взаємодії (з боку держави або підприємств) і тип відносин (за ознакою інтра- та екстраверсії щодо системи "ТПП - підприємства").

Дослідження виділених класифікаційних ознак дозволило виокремити чотири сфери функціональної взаємодії промислових підприємств і ТПП (рис. 1). Такими сферами є сфера нормативного регулювання, підприємницька, екстра- та інтрапрезентативна. В межах названих сфер досліджено певні напрями взаємодії. Так, у межах підприємницької сфери взаємодії виділено такі напрями, як освітній, інформаційний та ін. Кожен з функціональних напрямів взаємодії має конкретні форми.

Проведене впорядкування є основою для дослідження пріоритетних сфер взаємодії промислових підприємств і торгово-промислових палат. Для визначення напрямів удосконалення взаємодії промислових підприємств необхідно дослідити існуючі форми, визначити умови її економічної доцільності та оцінити поточну результативність.

Розділ 2. Дослідження складників взаємодії торгово-промислових палат і промислових підприємств. Взаємодію промислових підприємств і ТПП у роботі досліджено на двох рівнях: інституціональному та функціональному. На інституціональному рівні взаємодія розглядається з позицій визначення ролі ТПП у системі "бізнес - ТПП - органи державної влади". В даній системі ТПП має двосторонні агентські відносини, метою яких є обопільне представництво інтересів. На функціональному рівні взаємодія розглядається в межах поєднання окремих функцій промислових підприємств й участі ТПП у підвищенні ефективності їхнього виконання. Дослідження світового досвіду формування бізнес-асоціацій показало, що вирішення питань інституціонального представництва інтересів підприємницького сектору при владі ґрунтується на різноманітних принципах. У загальному випадку бізнес-асоціювання дозволяє окремим підприємствам запобігати загальним загрозам бізнесу та створює умови для зменшення операційних і транзакційних витрат за рахунок уникнення дублювання однотипних функцій і створення найсприятливіших умов бізнесу, використовуючи об'єднаний економічний потенціал. Отже, у роботі якнайзагальніше визначено дві цілі бізнес-об'єднань: захист від спільних загроз і використання сукупних можливостей.

Проведений аналіз дозволив сформулювати та частково представити у формалізованому вигляді основні умови, за яких стає можливим бізнес-асоціювання. Сутність цих умов полягає в наявності загальних інтересів і специфічних бізнес-функцій, характерних для кількох підприємств, належне виконання яких не створює специфічної конкурентної переваги та може бути передоручене. Дослідження також показало, що найважливішою умовою економічної доцільності бізнес-асоціювання є зниження ваги організаційних витрат. Так, якщо маємо певну множину підприємств Р, які витрачають r видів ресурсів за певною ціною p_r у кількості q_r на виконання певної функції, що є характерною для всіх підприємств і спосіб виконання якої на будь-якому з них не містить джерела специфічної конкурентної переваги, тоді умовою ефективності та доцільності об'єднання буде зменшення загальних витрат: ?с_fі>С_f,. З урахуванням того, що для будь-якого підприємства с_fі фактично являє собою суму операційних та організаційних витрат (uc):с_fі = ?q_rp_r + uc_i , то аналогічна ситуація характерна також і для об'єднання, яке витрачає певну кількість коштів UC на організацію основної діяльності, умову доцільності об'єднання можна записати у вигляді:{?q_rp_r + uc_i }>{?С_f + UC}. Тобто для ситуації, коли об'єднання доцільне, буде правильним {UC/?С_f}<{uc_i/?q_rp_r }, і таке співвідношення, визначене в роботі як коефіцієнт ваги організаційних витрат, має знижуватися. Результати дослідження вітчизняної практики роботи бізнес-асоціацій дозволяють стверджувати, що інститут торгово-промислових палат якнайповніше відповідає виділеним критеріям доцільності бізнес-асоціювання.

У роботі визначено домінантність процесу руху ділової інформації в системі взаємодії влади, бізнесу та палат. У межах сучасних концепцій інформаційної та мережевої економіки взаємодію торгово-промислових палат, бізнесу та влади класифіковано як типову мережеву взаємодію. Систему "держава -ТПП - підприємства" в роботі розглянуто як мережу перетинів альянсів, у якій ТПП відіграє роль т.зв. "моста". Дослідження показало, що спостерігається певна модифікація цієї ролі в залежності від типу моделі ТПП (табл. 1).

У роботі доведено, що роль ТПП як інформаційного агента в підсистемі "ТПП - бізнес" вагоміша, ніж у підсистемі "ТПП -органи державної влади". Отже, система взаємодії підприємств і ТПП, що склалася в Україні, має якісно розвиватися за рахунок посилення ролі інформаційного агента в підсистемі "ТПП - органи державної влади".

У процесі дослідження функціонального рівня визначено основні функції торгово-промислових палат і виявлено їхній взаємозв'язок з функціями підприємств. Групування надаваних послуг з функціями підприємств у роботі відображено в матричній формі, що дозволило встановити відповідність між послугами палати та потребами бізнесу. Результати проведеного аналізу свідчать, що універсальнішими функціями торгово-промислових палат з обслуговування підприємств є: практична допомога в проведенні торговельно-економічних операцій, надання довідково-інформаційних послуг, професійна експертиза та освітні послуги. В роботі обґрунтовано, що спектр послуг торгово-промислових палат відповідає здійсненню підприємствами всіх основних функцій.

Це робить співробітництво з палатами для вітчизняних підприємств важливим і перспективним, що набуває особливої актуальності зі вступом України до СОТ. Дослідження показало недостатність сталого переліку послуг і необхідність його розширення в напрямку створення бізнес-центрів, які дозволять підприємцям перебувати в насиченому інформаційно-правовому просторі.

Система управління в представницьких організаціях, до яких належить торгово-промислова палата, має характеристики, котрі дозволяють класифікувати її як систему корпоративного управління, тобто ТПП повною мірою виконує основне завдання корпоративного та державного управління: досягнення балансу інтересів, що різноспрямовуються при розподіленні власності та контролю. Основною проблемою в цьому аспекті взаємодії підприємств і ТПП визнано те, що палата буде не в змозі відігравати роль представницької організації в умовах, коли вона змушена задовольняти запити найупливовіших своїх членів замість того, щоб відстоювати інтереси широких кіл підприємців. Ураховуючи це, головне завдання організації управління ТПП представлено як забезпечення реалізації принципів демократії при прийнятті ключових рішень, тобто обов'язкове врахування волі всіх підприємств-членів. Підставою для ефективного вирішення цього завдання є відсутність у палат монопольного права представництва інтересів і необхідність конкурувати з аналогічними асоціаціями.

Вирішення завдання дослідження взаємодії промислових підприємств і ТПП передбачає оцінювання її результативності. Запропонована в роботі методика оцінювання охоплює всі напрями співробітництва, до яких належать такі: інформаційна підтримка зовнішньоекономічної діяльності, сертифікація, експертиза, надання штрих-кодів, оцінювальна діяльність, брокерські послуги, переклади, організація спеціалізованих виставок, освітні послуги, юридичні, інформаційні та ін. Підґрунтям для проведення оцінювання результативності взаємодії ТПП із промисловими підприємствами в роботі стали показники обсягів наданих послуг. Оцінювання здійснено на прикладі діяльності Луганської регіональної торгово-промислової палати за період з 2004 по 2009 р. З метою дослідження результативності взаємодії ТПП і машинобудівних підприємств Луганської області в роботі використано факторний аналіз. Для цього розроблено алгоритм, який передбачає послідовне виконання трьох етапів: підготовчого, основного та інтерпретації результатів. Використання факторного аналізу дозволило структурувати напрями взаємодії з позицій їхньої значущості стосовно результативності співробітництва між ТПП і машинобудівними підприємствами. Проведений факторний аналіз результативності взаємодії ЛРТПП і машинобудівних підприємств за показниками обсягу наданих послуг за досліджуваними періодами дозволив виявити два фактори, які адекватно описують дисперсію вибірки: перший - на 60-70%, а другий - на 30-40%. За даними трьох досліджуваних періодів було встановлено послуги, що зумовлювали вплив першого фактора: Var 3 (експертиза), Var 5 (визначення вартості), Var 6 (брокерські послуги), Var 7 (іноземні перекази), Var 8 (організація спеціалізованих виставок). Дані послуги потребують подальшого розвитку. Найбільш значущим є зв'язок другого фактора з послугою Var 1 (інформаційна підтримка ЗЕД), що підтверджується високими факторними навантаженнями протягом досліджуваного періоду, а отже, доцільним буде її подальший розвиток.

Дослідження інституціональних і функціональних особливостей взаємодії промислових підприємств і ТПП та визначення факторного впливу на її результативність створило підґрунтя для розроблення рекомендацій щодо її розвитку.

Розділ 3. Рекомендації щодо вдосконалення взаємодії промислових підприємств і торгово-промислових палат. У роботі встановлено, що розвиток взаємодії торгово-промислових палат і промислових підприємств у сучасних умовах базується на стратегічних орієнтирах цього процесу. Проведена систематизація характеристик системи взаємодії промислових підприємств і ТПП визначила, що важливість використання стратегічного підходу в даному випадку зумовлюється необхідністю забезпечення адаптивності такої взаємодії та можливістю оцінювання ступеня досягнення мети або ефективності напряму розвитку системи в цілому. Проведений аналіз функціонального поля взаємодії промислових підприємств і ТПП дозволив виділити два рівні формування стратегії взаємодії: загальний (на рівні виявлення тенденцій розвитку інституту торгово-промислових палат як такого) та рівень функціональних стратегій (стратегій функціональної взаємодії).

Розроблений підхід до формування загального напряму розвитку системи взаємодії промислових підприємств і ТПП базується на окремих її характеристиках. Як було встановлено, різними дослідниками в процесі типізації моделей ТПП виділено певні класифікаційні ознаки. Проте на основі проведеного аналізу взаємодії функцій ТПП і промислових підприємств у роботі введено додаткову ознаку класифікації, яка відображає спрямованість діяльності палати або (у першу чергу) на виконання представницьких і захисних функцій (зовнішня орієнтація), або на надання специфічних послуг підприємствам (внутрішня орієнтація). Це дозволило представити взаємодію промислових підприємств і ТПП у формі тривимірної просторової моделі, простір якої обмежено осями таких системних характеристик, як характер членства, функціональна спрямованість і роль держави (рис. 2).

Серцевині сформованої кубічної матриці відповідає поєднання характеристик моделі, яка характеризується змішаним характером членства (обов'язкове для одних категорій і добровільне для інших категорій підприємців) та державного регулювання (як у межах публічного права, так і в межах приватного права), а також змішаною функціональною орієнтацією (збалансованим виконанням як зовнішніх функцій - представницьких і захисних, так і внутрішніх, пов'язаних з наданням послуг). У роботі доведено оптимальність запропонованої моделі, яка являтиме собою найбільш адаптивний варіант поєднання системних характеристик. Як основну тенденцію розвитку інституту торгово-промислової палати названо прагнення до "золотої середини". Оптимальною моделлю взаємодії палати та підприємств в Україні визнано таку, цільова система основних характеристик якої буде окреслюватися змішаними характером за такими основними критеріями, як функціональна спрямованість, характер членства й державного регулювання.

Представлення охарактеризованих моделей палат дозволяє стверджувати про їхнє тяжіння до тих або інших полюсів (тобто граничних значень) на осях.

Наступним завданням роботи стало розроблення стратегій взаємодії промислових підприємств і ТПП на функціональному рівні. На основі проведеного дослідження світового та вітчизняного досвіду до функціонально-стратегічних напрямів розвитку взаємодії торгово-промислових палат і промислових підприємств віднесено: 1) участь ТПП у формуванні та реалізації стратегії інноваційного розвитку національної економіки; 2) розширення співпраці з органами державної влади й управління, структурами цивільного суспільства; 3) активізацію діяльності палат з формування соціальної відповідальності та позитивного іміджу вітчизняного підприємництва; 4) підвищення ролі малого й середнього підприємництва в економічному та соціальному житті суспільства; 5) розширення та поглиблення міжнародної співпраці; 6) розширення спектра та підвищення якості послуг, що надаються торгово-промисловими палатами підприємницьким структурам; 7) інформаційне забезпечення діяльності системи торгово-промислових палат.

Установлено відповідність між кожним з напрямів взаємодії та певним напрямом функціонального стратегічного розвитку, який включає декілька окремих функціональних стратегій, докладно розглянутих у роботі. Так, до напряму "Участь ТПП у формуванні й реалізації стратегії інноваційного розвитку національної економіки та створенні сприятливого інноваційного середовища" віднесено такі функціонально-стратегічні складники розвитку взаємодії, як участь в утворенні особливих економічних зон різних типів, стимулювання процесу кластеризації й субконтрактингу за рахунок формування відповідного інформаційного середовища та ін. Напряму "Розширення спектра та підвищення якості послуг, що надаються торгово-промисловими палатами підприємницьким структурам" відповідатимуть, зокрема, такі стратегічні складники, як розвиток системи стандартизації, розвиток системи освітньої взаємодії з промисловими підприємствами, упровадження систем контролю якості наданих освітніх послуг. Отже, у роботі сформовано цілісний комплекс стратегічних функціонально-стратегічних складників розвитку системи взаємодії промислових підприємств і ТПП.

Визначення на основі факторного аналізу провідної ролі освітнього складника взаємодії промислових підприємств і ТПП зумовило розроблення необхідних заходів щодо його вдосконалення. На основі узагальнення думок науковців щодо сутності бізнес-освіти це поняття в роботі розглядається як освітня діяльність з підготовки фахівців і керівників вищої та середньої ланок підприємств, а також приватних підприємців, які працюють у бізнесі, з метою підвищення ефективності діяльності цих підприємств, а отже, одержання прибутку. Аналіз характеристик впливу ринкового середовища дозволив сформулювати основні цільові вимоги до характеристик бізнес-освіти: універсальність знань, безперервність, адекватність отриманих знань соціально-економічним умовам, інноваційний характер. Виділені в роботі критерії дозволили стверджувати: освітні центри при торгово-промислових палатах мають переваги перед усіма основними видами бізнес-освіти завдяки високому рівню релевантності та швидкості отримання інформації на фоні досить низької вартості навчання та поєднання теоретичної та практичної підготовки.

На основі аналізу чинників ефективності освітньої взаємодії, відповідного досвіду палат Франції, Германії, США та Японії, формулювання її місії, філософії та стратегічних цілей, а також вивчення конкурентного середовища за моделлю М. Портера в роботі розроблено й охарактеризовано організаційне забезпечення освітньої взаємодії ТПП з підприємствами, яке являє собою поєднання таких типів забезпечення, як інформаційне, кадрове, методичне й матеріальне.

Проведений аналіз підтвердив важливу роль системи контролю якості наданих послуг у процесі забезпечення результативності освітньої взаємодії промислових підприємств і ТПП. У роботі розглянуто методи забезпечення якості освітніх послуг і запропоновано метод управління якістю освітньої послуги за допомогою реалізації циклу Демінга. Запропонована характеристика складників етапів циклу дозволить палаті пропонувати освітні послуги, які відповідають вимогам споживачів.

Одним з найважливіших функціональних напрямів взаємодії є сприяння інноваційному розвитку вітчизняної економіки за рахунок формування інформаційної бази субконтрактингової форми організації виробництва. Субконтрактинг визнаний у всьому світі як ефективний спосіб організації промислового виробництва та важливий інструмент підвищення його конкурентоспроможності за рахунок поширення коопераційних схем взаємодії. В роботі доведено, що проблемою функціонування господарської моделі субконтрактингу, що перешкоджає її становленню в Україні, є відсутність або недоступність інформації: великі промислові підприємства практично не мають інформації про потенційні можливості малих. У роботі сформульовано вимоги до системи інформаційного забезпечення субконтрактингової взаємодії підприємств, до яких віднесено наявність потужної матеріальної та фінансової бази, а також наявність стійких міжнародних зв'язків і можливостей захисту інтересів учасників взаємодії. Доведено, що саме торгово-промислові палати задовольняють усі сформульовані вимоги та відіграють подвійну роль у даному процесі. Як організація, що повинна сприяти розвиткові підприємств, торгово-промислова палата має бути базою субконтрактингової взаємодії, створюючи відповідне інформаційне поле; з іншого боку, сама палата може виступати як субконтрактор в інформаційній сфері.

З метою подання у формальному вигляді принципів ефективності субконтрактингової взаємодії промислових підприємств на інформаційній базі торгово-промислової палати в роботі сформульовано умови горизонтального узгодження економічних інтересів, які передбачають відповідну компенсацію втрат кожного підприємства-суб'єкта взаємодії. Дотримання таких умов забезпечує рівновагу, тобто стійке функціонування в горизонтальній системі субконтрактингової взаємодії. Крім того, у роботі сформульовано загальну умову рівноваги взаємодій за Нешем у горизонтальній системі, яка встановлюється, коли сукупні витрати всіх організацій від взаємодій не перевищують сукупний ефект взаємодій. У роботі визначено умови, за яких можлива ефективна інтеграція в мережеві структури типу транскордонних кластерів.

ВИСНОВКИ

1. Сучасний стан вітчизняних промислових підприємств є кризовим. Однією з причин цього є те, що промисловість України зазнала найбільших втрат, зумовлених наслідками світової економічної кризи. Подолання впливу негативних тенденцій в економіці вимагає набуття вітчизняним виробництвом інноваційного характеру розвитку. В роботі доведено, що передумови для розвитку бізнес-асоціювання промислових підприємств із суб'єктами зовнішнього середовища створюються такими сучасними тенденціями, як обмеження банківського кредитування, масштабність загальних соціально-економічних проблем вітчизняних промислових підприємств, значне скорочення державної підтримки. Все це зумовлює підвищення ролі бізнес-асоціацій у сприянні розвиткові вітчизняної промисловості.

2. За результатами аналізу міжнародного досвіду створення бізнесасоціацій установлено, що інститут торгово-промислових палат є однією з найпотужніших і широко розповсюджених у світі форм самоврядування підприємницького сектору. В країнах з розвиненою ринковою економікою торгово-промислові палати визнано вищим рівнем організації бізнес-асоціацій. Багатогалузевий характер діяльності палат і можливість вирішення багатьох соціально-економічних завдань бізнесу зумовлюють масове залучення до них підприємців і швидке зростання їхньої кількості у світі.

3. На основі вивчення множини функцій ТПП і потреб підприємств взаємодію підприємств і ТПП у роботі уперше представлено, з одного боку, як стан системи "підприємства - ТПП - органи державної влади", який характеризується наявністю певним чином організованих зв'язків, а з іншого - як процес здійснення законодавчо регламентованих і скоординованих дій підприємств і ТПП, що спрямовані на досягнення спільних цілей і здійснювані в певній формі. Автором установлено такі класифікаційні ознаки функцій торгово-промислової палати, як джерело ініціювання та інтра- або екстраверсія щодо системи "ТПП - підприємства", що дозволило виокремити сфери функціональної взаємодії промислових підприємств і ТПП - підприємницьку, нормативного регулювання, екстра- та інтрапрезентативні.

4. Проведений аналіз дозволив сформулювати та частково подати у формальному вигляді основні умови, за яких бізнес-асоціювання стає доцільним. Сутність цих умов полягає в наявності загальних інтересів і спільних специфічних бізнес-функцій, об'єднання яких є джерелом зниження ваги організаційних витрат. Визначення основних функцій торгово-промислових палат і виявлення їхнього взаємозв'язку з функціями підприємств дали можливість у матричній формі представити відповідність між послугами палати та потребами бізнесу. Дослідження вітчизняної практики роботи бізнес-асоціацій довело, що торгово-промислова палата України якнайкраще відповідає критеріям доцільності бізнес-асоціювання.

5. У процесі дослідження організаційних особливостей взаємодії підприємств і ТПП визначено, що ключовим у всіх процесах, які протікають у системі взаємодії органів влади, бізнесу та палат, є процес руху ділової інформації. В межах концепцій інформаційної та мережевої економіки взаємодію торгово-промислових палат, бізнесу та влади представлено як мережу перетинів альянсів, у якій ТПП відіграє роль т.зв. "моста". Встановлено, що система управління в представницьких організаціях, до яких належить торгово-промислова палата, характеризується корпоративним характером управління та потребує організаційного забезпечення реалізації принципів демократії при прийнятті ключових рішень.

6. З метою оцінювання результативності взаємодії ТПП і машинобудівних підприємств у роботі використано факторний аналіз. Це дозволило структурувати напрями взаємодії з позицій їхньої значущості стосовно результативності співробітництва. Дані щодо обсягів наданих послуг Луганською регіональною торгово-промисловою палатою за період з 2004 по 2009 р. послугували базою для проведення аналізу.

7. У роботі охарактеризовано два рівні розвитку взаємодії промислових підприємств і ТПП: загальний і функціональний. Авторський підхід до визначення загальних напрямів розвитку системи взаємодії промислових підприємств і ТПП базується на вивченні властивих цій системі тенденцій за такими характеристиками, як характер членства, характер державного регулювання і функціональна орієнтація. Тенденції стратегічного розвитку взаємодії промислових підприємств і ТПП подано в тривимірному просторі, обмеженому осями названих системних характеристик. Як загальний напрям розвитку розглянуто прагнення системи взаємодії промислових підприємств і ТПП до моделі, що окреслюється змішаними характеристиками за всіма визначеними критеріями.

8. У роботі розроблено комплекс заходів щодо розвитку кожного з проаналізованих функціональних напрямів взаємодії промислових підприємств і ТПП. Детально розроблено функціональні стратегії за найактуальнішими напрямами, встановленими за результатами проведеного факторного аналізу, а саме: освітній напрям і субконтрактингова взаємодія. Автором уточнено поняття бізнес-освіти та визначено його цільові характеристики, що дозволило встановити наявність конкурентних переваг консультаційних центрів при ТПП. У межах стратегічного підходу в роботі визначено філософію, цілі освітньої взаємодії, запропоновано систему контролю якості освітніх послуг на основі реалізації циклу Демінга та розроблено відповідне організаційне забезпечення. Встановлено, що торгово-промислові палати мають можливості та повинні створювати інформаційну базу субконтрактингових відносин і виступати як субконтрактор промислових підприємств в інформаційній сфері. Доведено, що ефективність субконтрактингової взаємодії досягається за рахунок дотримання розроблених у роботі умов узгодження інтересів учасників цих відносин і досягнення рівноваги за Нешем.

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Болдырь Г.Н. Целесообразность и возможность использования немецкого опыта самоуправления экономики в Украине / Г.Н. Болдырь // Вісник Східноукраїнського державного університету. Ї 1999. Ї № 5(20). Ї С. 144-147.

2. Болдырь Г.Н. Организация выставочно-ярмарочных мероприятий в регионе (Роль торгово-промышленной палаты) / Г.Н. Болдырь // Бизнес- Информ. Ї1999. Ї № 3-4 (247-248). Ї С. 97-99.

3. Болдирь Г.М. Світовий досвід самоврядування економіки / А.Е. Воронкова, Г.М. Болдирь // Економіка. Менеджмент. Підприємництво. Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Вип. 9. Ч. 2. Ї Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2002. Ї С. 103-107.

Особистий внесок здобувача: вивчено досвід розвитку торгово-промислових палат Германії.

4. Болдирь Г.М. Взаємозв'язок функцій підприємств і торгово-промислових палат / Г.М. Болдирь // Управління проектами та розвиток виробництва. Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Вип. 2(26). Ї Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2008. Ї С. 148-154.

5. Болдирь Г.М. Роль торгово-промислових палат в інформаційному забезпеченні зовнішньоекономічної діяльності підприємств / Г.М. Болдирь // Економічний вісник Донбасу. Ї 2008. Ї № 3(13). Ї С. 73-77.

6. Болдирь Г.М. Формалізація умов доцільності інституціонального бізнес-асоціювання промислових підприємств / Г.М. Болдирь // Економіка промисловості. Ї 2008. Ї № 4(43). Ї С. 22-27.

7. Болдирь Г.М. Транскордонне співробітництво підприємств Донбасу: організаційні передумови, перспективи та моделі узгодженості систем взаємодії / Г.М. Болдирь, Е.Н. Коренєв // Економічний вісник Донбасу. Ї 2009. Ї № 4(18). Ї С.14-17.

Особистий внесок здобувача: проаналізовано умови узгодженості систем бізнес-взаємодії промислових підприємств із суб'єктами зовнішнього середовища.

8. Болдирь Г.М. Функціональна структура взаємодії торгово-промислових палат та промислових підприємств / Г.М. Болдирь // Культура народов Причерноморья. Ї 2009. Ї № 172. Т. 2. Ї С. 55-59.

9. Болдирь Г.М. Моделі поведінки торгово-промислової палати як інформаційного агента в системі взаємодії бізнесу та влади / Г.М. Болдирь // Вісник економічної науки України. Ї 2009. Ї № 1(15). Ї С. 39-43.

Друковані матеріали наукових конференцій

10. Болдирь Г.М. Сучасні тенденції інституціоналізації представництва інтересів підприємництва в органах державної влади / Г.М. Болдирь // Сучасні технології менеджменту: проблеми теорії та практики : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 23-24 жовт. 2008 р. Ї Х.: ХНЕУ, 2008. Ї С.15-18.

11. Болдирь Г.М. Інформаційне забезпечення маркетингової діяльності підприємства на зовнішньому ринку / Г.М. Болдирь // Маркетингові дослідження в Україні : ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 22-23 трав. 2008 р. : тези доповід. Ї Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2008. Ї С. 34-36.

12. Болдирь Г.М. Типи інформаційних механізмів взаємодії промислових підприємств та торгово-промислових палат / Г.М. Болдирь // Розвиток зовнішньоекономічної діяльності в умовах інтеграційних та глобалізаційних процесів : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 9-10 квіт. 2009 р. Ї Донецьк: ДДУУ, 2009 . Ї С. 243-246.

АНОТАЦІЯ

Болдирь Г.М. Розвиток взаємодії торгово-промислових палат та промислових підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, Луганськ, 2010.

У дисертації розглянуто теоретичні положення та розроблено практичні рекомендації щодо розвитку взаємодії промислових підприємств і торгово-промислових палат.

Охарактеризовано сучасний стан, напрями розвитку та передумови бізнес-асоціювання вітчизняних промислових підприємств.

Проаналізовано діяльність основних форм бізнес-асоціацій в Україні, визначено особливості, переваги та тенденції розвитку торгово-промислових палат як однієї з таких форм.

Виокремлено й охарактеризовано простір функціональної взаємодії промислових підприємств і ТПП.

Формалізовано умови доцільності бізнес-асоціювання підприємств у ринковій економіці та визначено роль ТПП як інформаційного агента між підприємництвом і державою.

Вивчено інституційні особливості взаємодії промислових підприємств і ТПП, які зумовлюють конкретні її форми та визначають особливості організації управління в цій системі.

Виявлено фактори, що впливають на результативність взаємодії між ЛРТПП і машинобудівними підприємствами.

Встановлено загальні стратегічні напрями розвитку моделі взаємодії промислових підприємств і ТПП в Україні. Розроблено напрями функціонального розвитку взаємодії промислових підприємств і торгово-промислових палат.

Використано розроблені рекомендації в діяльності ТПП України та промислових підприємств.

Ключові слова: промислове підприємство, бізнес-взаємодія, торгово-промислові палати, факторний аналіз, просторова модель, функціональні сфери, оцінювання результативності.

АННОТАЦИЯ

Болдырь Г.Н. Развитие взаимодействия торгово-промышленных палат и промышленных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - Экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля Министерства образования и науки Украины, Луганск, 2010.

В диссертации рассмотрены теоретические положения и разработаны практические рекомендации относительно развития взаимодействия торгово-промышленных палат и промышленных предприятий.

Охарактеризовано современное состояние отечественных машиностроительных предприятий и направления развития их бизнес-ассоциирования. Доказано, что масштабность общих социально-экономических проблем отечественных промышленных предприятий обусловливает повышение роли предпринимательского самоуправления в содействии инновационному развитию отечественной промышленности и создает предпосылки для бизнес-ассоциирования. Проанализирована деятельность основных форм бизнес-ассоциаций в Украине, определены особенности, преимущества и тенденции развития торгово-промышленных палат как одной из таких форм. Охарактеризовано и упорядочено пространство функционального взаимодействия торгово-промышленных палат и промышленных предприятий. Выделены такие сферы функционального взаимодействия ТПП и промышленных предприятий как предпринимательская, нормативного регулирования, а также экстра- и интрапрезентативная. Исследованы организационные особенности мировых моделей взаимодействия торгово-промышленных палат и промышленных предприятий; определены тождественные функции и конкретные формы взаимодействия ТПП и промышленных предприятий и исследованы предпосылки целесообразности бизнес-ассоциирования.

Сформулированы и частично представлены в формальной форме основные условия, при которых бизнес-ассоциирование становится целесообразным; сущность названных условий состоит в наличии общих интересов и общих специфических бизнес-функций, объединение которых является источником снижения веса организационных расходов. В матричной форме отображено соответствие услуг палаты потребностям предприятий.

Выявлены факторы, влияющие на результативность взаимодействия ТПП и машиностроительных предприятий, и разработан подход к ее оценке на основе факторного анализа. Базой проведения анализа стали данные об объемах предоставленных услуг Луганской региональной торгово-промышленной палатой за период с 2004 по 2009 г.

Выделены два уровня формирования стратегии взаимодействия ТПП и промышленных предприятий: общий и функциональный. Авторский подход к определению общего направления развития системы взаимодействия ТПП и промышленных предприятий базируется на исследовании тенденций развития этой системы в следующих аспектах: характер членства, характер государственного регулирования и функциональная ориентация.

...