Регулювання розвитку регіонального ринку послуг

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

Спеціальність: 08.00.05 - Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

УДК 338.46 : 332.1 (477.87)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНОГО РИНКУ ПОСЛУГ

БРЕНЗОВИЧ КАТЕРИНА

СТЕПАНІВНА

Ужгород-2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економіки, менеджменту та маркетингу ДВНЗ «Ужгородський національний університет» Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:

доктор економічних наук, професор, член - кореспондент НАН України Мікловда В.П. Мікловда Василь Петрович, ДВНЗ «Ужгородський національний університет», завідувач кафедри економіки, менеджменту та маркетингу

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Дайновський Юрій Анатолійович, Львівська комерційна академія Центральної спілки споживчих товариств України, завідувач кафедри маркетингу кандидат економічних наук

Дяченко Борис Іванович, ДВНЗ «Ужгородський національний університет», доцент кафедри міжнародних економічних відносин

Захист відбудеться “25” травня 2010 року о 10.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради К.61.051.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук в ДВНЗ «Ужгородський національний університет» за адресою: 88000, м. Ужгород, пл. Народна, 3, ауд.47.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДВНЗ «Ужгородський національний університет» за адресою: 88000, м. Ужгород, вул. Капітульна, 9.

Автореферат розіслано “21” квітня 2010 року.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Cвітовий досвід незаперечно доводить, що сфера послуг є надзвичайно динамічним сектором економіки, відіграючи важливу роль у вирішенні низки завдань, серед яких: забезпечення добробуту і комфортних умов проживання населення, підвищення ефективності функціонування матеріального виробництва, подолання безробіття і зниження міграції. Динамічний розвиток сфери послуг зумовлений її прямим зв'язком з матеріальним виробництвом, яке забезпечує технічне оснащення соціальної інфраструктури. Крім того, стимулом розвитку індустрії послуг є збільшення вільного часу, що сприяє саморозвитку людини.

Функціонування в минулому сфери послуг за залишковим принципом призвело до недооцінки її ролі в структурі національного господарства, як наслідок - до сповільненого і непропорційного розвитку цього сектору в умовах адаптації економіки до ринку. Разом з тим, реформування сфери послуг у контексті становлення інститутів ринку викликало розвиток нових форм діяльності, що ґрунтуються на засадах приватної власності, конкуренції та ринкового ціноутворення. Таким чином, актуальність дослідження ринку послуг зумовлена необхідністю вивчення тенденцій та перспектив функціонування нових форм в умовах ринкової трансформації економіки, пошуку шляхів підвищення їх ефективності та конкурентоспроможності в ринковому середовищі.

Специфіка функціонування ринку послуг має чітко виражену просторову зорієнтованість, що зумовлює існування значних відмінностей у розвитку підприємництва в сфері послуг як на рівні регіонів України, так і на рівні локальних адміністративно-територіальних утворень.

Вагомим внеском у розробку проблеми визначення місця сфери послуг у структурі суспільного виробництва, тенденцій та перспектив розвитку ринку послуг в Україні, окремих аспектів його аналізу та оцінки впливу на соціально-економічний розвиток регіонів, стали дослідження: В.В. Апопія, О.В. Гаврилюк, В.П. Горьового, Ю.А. Дайновського, Б.М. Данилишина, В.І. Крамаренко, В. І. Куценко, Є.С. Лавринюк, Т.М. Лебедик, О.А. Макеєвої, А.Ф. Мельник, В.П. Мікловди, І.І. Олексин, Я.В. Остафійчука, М.І. Пітюлича, В.А. Пареної, Н.В. Погожої, А.В. Сидорової, Н.С. Ситник, Л.С. Співак, Т.В. Футало, О.І. Черниш, Н.О. Шутовської. Разом з тим, науковий аналіз показує, що хоча регіональні аспекти розвитку ринку послуг становлять значний науковий і практичний інтерес, більшість публікацій присвячена макроекономічному рівню регулювання його розвитку. В той же час, властивий для зазначеного ринку високий рівень локалізації зміщує акцент дослідження на регіональний та місцевий рівні функціонування. Невирішеною залишається також проблема недостатнього розвитку підприємництва в сфері послуг, особливо в сільській місцевості, що негативно відбивається на соціально-економічному розвитку сільських територій, добробуті населення та умовах його проживання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана відповідно до тематики науково-дослідних робіт економічного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет» - «Структурна політика і регіональні пріоритети розвитку Закарпатської області в умовах економічної трансформації» (номер державної реєстрації 0105U004082). Викладені в дисертації положення є складовою частиною НДР «Механізми забезпечення довгостроково життєздатного економічного розвитку на місцевому та регіональному рівнях (за матеріалами Закарпатської області)» Закарпатського регіонального центру соціально-економічних та гуманітарних досліджень НАН України (номер державної реєстрації 0107U009198).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування науково-теоретичних, методичних і прикладних засад формування, розвитку і регулювання регіонального ринку послуг.

Досягнення сформульованої мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:

- розкрити соціально-економічну природу ринку послуг;

- здійснити класифікацію факторів, що впливають на розвиток регіонального ринку послуг;

- оцінити рівень, динаміку та специфіку функціонування регіонального ринку послуг в умовах адаптації регіонального господарського комплексу до ринкових відносин;

- здійснити аналіз просторового розміщення та специфіки функціонування локальних ринків послуг Закарпатської області;

- дослідити ефективність функціонування нових організаційно-правових форм діяльності у сфері послуг Закарпатської області;

- сформулювати концептуальні підходи до вдосконалення регіонального механізму регулювання ринку послуг, оптимізації його територіально-галузевої структури.

Об'єктом дослідження є процеси формування, функціонування і розвитку регіонального ринку послуг Закарпатської області.

Предметом дослідження є теоретичні та прикладні аспекти формування організаційно-економічних механізмів регулювання розвитку регіонального ринку послуг, оптимізації його структури та просторового розміщення.

Методи дослідження. У роботі використано загальні методи наукового пізнання та спеціальні методи наукового дослідження регіональної економіки, а саме: діалектичний метод - для визначення місця сфери послуг у структурі господарства країни та регіону, встановлення причинно-наслідкових зв'язків між розвитком ринку послуг та соціально-економічними процесами в регіоні, системно-структурний підхід - для вивчення видового складу регіонального ринку послуг, порівняльного аналізу - для проведення міжрегіональних та міжрайонних зіставлень показників, що характеризують розвиток ринку послуг, економіко-статистичні методи (групування районів за визначеними показниками, розрахунки середніх величин, побудова динамічних рядів у натуральних величинах та відсотках, визначення приросту величин, метод відстаней), картографічний метод - для наочного відображення просторового розвитку ринку послуг, метод експертних оцінок - для розрахунку вагових коефіцієнтів показників, метод вибіркового опитування - для оцінки участі сільського населення регіону у формуванні попиту та пропозиції на послуги.

Інформаційну базу дисертаційної роботи становлять дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених, офіційні дані Державного комітету статистики, нормативно-правові акти з питань розвитку сфери послуг, дані мережі Інтернет, особисті дослідження та спостереження автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

Вперше:

- запропоновано концептуальні підходи до вдосконалення регіонального організаційно-економічного механізму регулювання розвитку ринку послуг, компонентну будову якого формують інноваційно-інвестиційна, професійно-кваліфікаційна, зовнішньоекономічна, маркетингово-інформаційна та еколого-економічна складові, що має важливе прикладне значення для розробки просторових програм розвитку зазначеного ринку;

Удосконалено:

- теоретичні підходи до аналізу сутності ринку послуг, його структури на основі запропонованих критеріїв та існуючих стандартів статистичної звітності, обґрунтовано наявність кореляційного зв'язку між різними сегментами цього ринку;

- підходи до оцінювання ефективності функціонування локальних ринків послуг на основі розрахунку комплексного рейтингового показника - індексу розвитку ринку послуг, що дозволяє здійснити ранжування районів і міст Закарпатської області та проводити диференційовану політику щодо їх розвитку.

Набули подальшого розвитку:

- структуризація факторів впливу на розвиток ринку послуг за ступенем їх важливості та їх систематизація, що включає детермінанти попиту, пропозиції, макроекономічні та інноваційно-інвестиційні, що дало можливість обґрунтувати структуру організаційно-економічного забезпечення функціонування ринку послуг у регіоні;

- напрями вдосконалення управлінського процесу, суть якого полягає у всебічному вивченні різноманітних потреб споживачів у послугах, наближенні сфери останніх до місць компактного проживання населення, мобілізації фінансових ресурсів та підготовці кваліфікованих кадрів.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретична та наукова цінність дослідження полягає в тому, що сформульовані в роботі положення та ідеї можуть бути основою для розробки і реалізації ефективної регіональної політики, спрямованої на стимулювання розвитку ринкових відносин у сфері послуг. Запропонований підхід до оцінки просторового розвитку регіонального ринку послуг може бути застосований органами державного управління як методична основа для виявлення проблемних територій з недостатнім розвитком сектору нефінансових послуг, з метою спрямування відповідних зусиль для стимулювання активізації ринкових процесів.

Результати дослідження використані в роботі Управління економіки Ужгородської райдержадміністрації при розробці Програми економічного і соціального розвитку Ужгородського району на 2009 рік (довідка №127 від 30 листопада 2009 року), Закарпатським регіональним центром соціально-економічних та гуманітарних досліджень НАН України при проведенні дослідження «Механізми забезпечення довгостроково життєздатного економічного розвитку на місцевому та регіональному рівнях (за матеріалами Закарпатської області)», номер державної реєстрації 0107U009198, (довідка №51 від 10 грудня 2009 року), знайшли застосування в навчальному процесі ДВНЗ «Ужгородський національний університет» при викладанні дисциплін «Регіональна економіка», «Національна економіка», «Міжнародна економіка» (довідка 01-10/2099 від 01 грудня 2009 року).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, що містяться в дисертаційному дослідженні та винесені на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано лише ті положення та ідеї, що є результатом особистої праці здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні ідеї та положення дисертаційного дослідження доповідалися і були обговорені на таких міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: V Міжнародній науково-практичній конференції «Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю» (м.Черкаси, 16-18 квітня 2008 р.), міжнародній науковій конференції «Бізнес та інновації в підприємницькій діяльності» («Business and Innovations in Business Activities ІІІ»), м.Межилаборце, Словаччина, 29-30 квітня 2008 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегии развития Украины в глобальной среде» (7-9 листопада 2008 р., Сімферополь-Ялта), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Статистична оцінка соціально-економічного розвитку» (м. Хмельницький, 21 травня 2009 р.), ІІІ Центральноєвропейській конференції з регіональних досліджень (3rd Central European Conference in Regional Science, м.Кошице, Словаччина, 7-9 жовтня 2009 р.), V Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Розвиток України в ХХІ столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми» (м. Тернопіль, жовтень 2009 року) та конференціях професорсько-викладацького складу економічного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет».

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 12 наукових праць загальним обсягом 5,0 д.а., з них особисто автору належить 4,2 д.а. У фахових наукових виданнях опубліковано 6 статей (з них 5 - одноосібні), 6 - в інших виданнях, в тому числі дві - в іноземних наукових виданнях (одна праця - англійською мовою) у співавторстві.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Повний обсяг роботи становить 200 сторінок. Робота містить 14 рисунків та 14 таблиць, 9 додатків. Список використаних джерел налічує 161 позицію і викладений на 16 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету, об'єкт і предмет дослідження, сформульовано основні завдання, наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі «Теоретичні основи розвитку ринку послуг в умовах поглиблення ринкових відносин» здійснено аналіз теоретичних підходів до визначення сутності ринку послуг та його ролі в умовах структурно-інноваційної перебудови економіки України. Уточнено зміст категорії «регіональний ринок послуг», її особливість та місце в системі понятійно-категоріального апарату, що характеризує третинний сектор економіки. Визначено особливості та проблеми функціонування ринку послуг України та його регіональних складових у контексті поглиблення ринкових відносин та інтеграції України до системи Світової організації торгівлі.

На підставі узагальнення теоретичних підходів до розуміння сутності сфери послуг та її місця в суспільному виробництві, зазначена сфера розглядається автором як сукупність галузей матеріального і нематеріального виробництва, що безпосередньо не створюють матеріального продукту, однак забезпечують корисний ефект, спрямований на виробництво матеріальних благ або на задоволення духовних та моральних потреб населення.

В дисертаційній роботі кореляційний взаємозв'язок та взаємозалежність матеріального і нематеріального виробництва розглядається через дію закону економії часу, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв'язки між зменшенням суспільно необхідного робочого часу на виробництво одиниці товару та послуги у процесі розвитку продуктивних сил і збільшенням вільного часу працівників. Обґрунтовано, що дія закону економії часу в ринковій економіці виконує важливу соціальну функцію сфери послуг - забезпечення зростання продуктивності праці і підвищення ефективності використання факторів виробництва.

На думку автора, послуги як продукт і результат діяльності наділені всіма рисами, необхідними для того, щоб виступати засобом обміну та всіх економічних відносин, що складаються з приводу їх надання, на всіх рівнях - світовому, національному, регіональному, локальному. Регіональний ринок послуг розглядається як такий, що обмежується переважно територією регіону (адміністративної області) і формує в сукупності з іншими сегментами єдиний національний ринок.

Регіональний ринок послуг охоплює діяльність суб'єктів господарювання (юридичних осіб, їх філій та відокремлених підрозділів, фізичних осіб - підприємців регіону), що здійснюють реалізацію нефінансових послуг на ринковій основі, тобто за економічно значимою ціною з метою отримання прибутку. Згідно з методологією національної статистики ринок нефінансових послуг розглядається відокремлено від фінансової діяльності та інших секторів нематеріального виробництва і охоплює такі сектори Класифікації видів економічної діяльності: G (з неї - послуги з ремонту); H (з неї - послуги готелів та інших місць для короткострокового проживання); I (діяльність транспорту і зв'язку), K (операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам), M (освіта), N (охорона здоров'я та соціальна допомога), O (надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури і спорту).

У дисертаційній роботі здійснено систематизацію факторів, що визначають основні напрями розвитку сфери послуг у ринкових умовах (табл. 1).

Таблиця 1 Групування факторів впливу на розвиток ринку послуг

Групи факторів	Форми прояву	Наслідки
Інноваційно-інвестиційні	- Інноваційний напрям розвитку економіки; - зміцнення науково-технічної бази виробничих галузей та активне впровадження інформаційних технологій у виробництво; - посилення залежності виробничих галузей від наукоємних та спеціальних послуг	- Розширення асортименту наукоємних послуг, призначених для обслуговування високотехнологічних процесів; - активізація потоків інвестицій у сектор послуг; - поява нових видів послуг, пов'язаних із інформацією; - cпрощення процесу надання послуг завдяки мережі Інтернет; - зниження значення традиційних послуг у вартісній структурі торгівлі послугами
Фактори попиту	- підвищення добробуту населення; - розширення кола потреб у послугах, що відповідають стилю і способу життя сучасної людини; - прагнення сучасної людини до саморозвитку і самовдосконалення; - зростання попиту на послуги з боку підприємств	- збільшення частки послуг у витратах населення; - розширення асортименту, поліпшення якості та зниження вартості побутових послуг, що створюють вільний час; - зростання обсягів реалізації послуг культурно-розважального напряму, туризму та відпочинку; - активізація ділових послуг
Фактори пропозиції	- посилення конкуренції внаслідок дерегулювання економіки; - поява комплексної пропозиції товару і послуги; - посилення міжнародної співпраці з торгівлі послугами; - індустріалізація та екстерналізація послуг	- розширення видової структури пропозиції послуг та поліпшення їх якості; - зростання обсягів внутрішньої та міжнародної торгівлі послугами загалом та її частки у зовнішній торгівлі порівняно з торгівлею товарами
Макроекономічні	- лібералізація міжнародної торгівлі послугами; - посилення інтеграційних процесів, що розширюють можливості міжнародної торгівлі послугами; - соціально орієнтована державна політика, спрямована на підвищення рівня життя населення, збільшення вільного часу та пропаганду здорового способу життя	- зростання обсягів міжнародної торгівлі послугами; - вдосконалення міжнародного механізму координації діяльності на міжнародному ринку послуг; - зростання значення соціальних та медичних послуг, послуг з організації дозвілля та відпочинку, забезпечення доступності їх для населення

Незважаючи на високу динаміку зростання обсягів реалізованих послуг в Україні, національний ринок останніх характеризується незбалансованою структурою, що зумовлена значною мірою історико-економічними умовами розвитку, недооцінкою важливих соціально-економічних функцій зазначеного ринку в минулому. Це вимагає внесення відповідних коректив у політику розвитку соціальної інфраструктури.

Враховуючи досвід країн з розвиненою економікою послуг, автор доводить, що структурні зміни в бік розширення сфери послуг повинні відбуватися інноваційним шляхом, на основі оновлення матеріально-технічної бази промисловості та сільського господарства.

У роботі пропонується розглядати проблеми розвитку ринку послуг з позицій локальних його характеристик та з урахуванням внутрішніх потреб у послугах.

Узагальнення теоретичних положень маркетингу послуг, зіставлення світової практики його застосування в процесі управління розвитком ринкового сектору сфери послуг з існуючими умовами діяльності підприємств в Україні дозволили сформувати перспективні напрями вдосконалення управлінського процесу в зазначеній сфері. Зокрема, застосування принципів маркетингу в управлінні ринком послуг як системою дозволить підвищити рівень його ефективності, оптимізувати просторову структуру. До таких принципів маркетингу віднесено створення конкурентоздатної послуги; просування розробленої послуги та управління попитом із використанням новітніх засобів комунікації; залучення кваліфікованого персоналу і посилення взаємозв'язку зі споживачем у процесі реалізації послуг. Вдосконалення управлінського процесу у сфері послуг із застосуванням маркетингового підходу полягає у всебічному вивченні різноманітних потреб споживачів у послугах, поглибленні контактів продавця і покупця в процесі обміну через наближення сфери послуг до місць компактного проживання населення, мобілізації фінансових ресурсів (зокрема через застосування новітніх інформаційних технологій) та підготовці кваліфікованих кадрів. Такий підхід відповідає головним завданням реабілітації сфери послуг з позицій культури та етики взаємовідносин споживача послуги та її продавця.

У другому розділі «Ефективність функціонування ринку послуг Закарпатської області в умовах економічної трансформації» з'ясовано вплив сфери послуг на соціально-економічний розвиток регіону, досліджено стан та тенденції розвитку ринку нефінансових послуг Закарпатської області, проведено оцінку ефективності діяльності малого бізнесу як основної виробничої ланки досліджуваного ринку, здійснено інтегральну оцінку рівня розвитку локальних ринків послуг Закарпатської області в розрізі адміністративних районів.

Виявлено, що в агрегованому плані вплив сфери послуг на соціально-економічний розвиток регіону проявляється у здатності до вирішення проблем безробіття, міграції, створення комфортного і сприятливого середовища для проживання населення регіону, забезпечення умов для розвитку ефективного матеріального виробництва. Особливо важливим в сучасних умовах функціонування господарства Закарпатської області є стимулювання розвитку ринку послуг у сільській місцевості, що дозволить вирішити проблему безробіття, оскільки 70% безробітних формує сільське населення.

За досліджуваний період (2002-2008) у Закарпатській області спостерігалася інтенсифікація процесів розвитку сфери послуг. Так, обсяги реалізованих в області нефінансових послуг зросли з 493,7 млн.грн. у 2002 році до 2071,8 млн.грн. у 2008 році. У 2008 році тут діяло 1740 підприємств-юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів, 15500 фізичних осіб підприємців. За 2008 рік фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності одержано дохід від реалізації послуг на 1018,8 млн. грн., що становить третю частину загального доходу від реалізації нефінансових послуг в регіоні та половину обсягу послуг, реалізованих підприємствами. Разом з тим, аналіз окремих показників ринку послуг за просторовим розміщенням свідчить про посилення його «урбанізації» та наявність значних диспропорцій розвитку (табл.2).

Таблиця 2 Обсяги реалізованих послуг населенню в розрахунку на одну особу в розрізі міст і районів Закарпатської області, грн.

Райони та міста області	2002	2004	2005	2006	2007	2008	2008, до 2002,%
По області:	118,8	161,8	232,3	294,4	371,1	472,6	397,8
В середньому на одного міського жителя в регіоні	272,3	305,6	332,7	426,7	575,3	769,2	282,5
% до середнього по області	229,2	188,9	143,2	144,9	155,0	162,7	-
м.Ужгород	623,8	588,5	637,7	768,9	1093,0	1418,8	227,4
м.Берегово	80,0	156,1	202,9	245,3	304,4	427,9	534,9
м. Мукачево	168,8	271,8	287,4	363,6	495,2	550,4	326,1
м.Хуст	158,0	247,8	286,1	363,5	441,5	594,6	376,3
м.Чоп	331,0	263,7	249,5	392,4	542,4	854,3	258,1
В середньому на одного сільського жителя в регіоні	25,4	50,8	68,2	86,3	121,6	152,8	601,6
% до середнього по області	21,4	31,4	29,3	29,3	32,8	32,3	-
Берегівський	2,7	3,0	7,0	4,0	13,3	17,2	637,0
Великоберезнянський	6,0	21,8	53,2	30,6	57,5	100,1	1668,3
Виноградівський	26,9	36,6	41,6	78,0	106,3	145,9	542,4
Воловецький	27,2	31,8	37,7	79,6	80,2	69,5	255,5
Іршавський	21,6	25,1	34,3	45,3	74,8	83,8	388,0
Міжгірський	26,7	76,7	118,2	128,6	185,5	164,9	617,6
Мукачівський	43,9	96,2	108,2	156,8	185,8	238,8	544,0
Перечинський	7,0	24,3	25,3	57,5	82,2	147,4	2105,7
Рахівський	17,3	49,4	33,1	45,8	57,9	63,3	365,9
Свалявський	101,8	209,2	328,2	379,3	523,2	626,9	615,8
Тячівський	16,1	18,8	25,2	40,6	57,1	77,7	482,6
Ужгородський	26,9	32,5	24,3	21,8	66,9	87,9	326,8
Хустський	6,4	35,1	50,6	54,3	90,5	163,1	2548,4
Довідково по Україні	282,0	448,0	556,0	728,0	932,0	1132,0	401,4
По області, % до України	42,1	36,1	41,8	40,4	39,8	41,7	-

Майже половину обсягу всіх ринкових послуг у 2008 році в регіоні реалізували підприємства трьох міст - Ужгорода (27,4%), Чопа (7,7%), Мукачева (11,2%). При цьому, як видно з табл. 2, обсяг споживання послуг сільським населенням регіону становить лише 32,3% від середнього по області рівня і у 5,03 раза менший за обсяги, який отримує щорічно міський житель регіону. Про низький рівень розвитку ринку послуг свідчить те, що вартісний обсяг послуг, який отримує населення Закарпатської області, становить лише 41,7% від аналогічного середнього показника по Україні.

Оцінка ефективності функціонування регіонального ринку нефінансових послуг дозволила зробити такі висновки:

- високі темпи зростання обсягів реалізованих у регіоні послуг значною мірою зумовлені зростанням цін та тарифів на послуги;

- загалом на сільське населення, що становить 63% всього населення області, припадає послуг у вартісному вираженні менше, ніж на населення одного лише обласного центру - 24,1% та 28,1% відповідно;

- помірний вплив підприємств ринку послуг на вирішення соціальних питань виявляється в тому, що підприємства, які надають такі послуги, створюють не більше 30% робочих місць у сфері послуг регіону (кількість працівників підприємств, що надають ринкові послуги станом на 2008 рік становила 37,4 тис. осіб, тобто 29,2% всіх зайнятих у зазначеній сфері);

- у структурі ринку переважають традиційні види послуг, недостатньо динамічно розвиваються послуги ділового характеру, досить низькою є ефективність обслуговуючих підприємств рекреаційного комплексу;

- недостатньо розвиненою є зовнішня торгівля послугами (частка експорту послуг у структурі зовнішньої торгівлі регіону становить всього 5,03%, обсяги експорту послуг зростали в середньому на 27,3% у рік за період 2002-2007 рр. проти 32,3% для товарів).

Аналіз ефективності функціонування локальних ринків послуг у регіоні (з виділенням сільської місцевості та міст) дозволив з'ясувати специфіку функціонування просторових ринків послуг у межах адміністративних районів. Розрахунок комплексного рейтингового показника - індексу розвитку ринку послуг (Іррп) дозволив здійснити ранжування локальних ринків послуг районів та міст обласного значення Закарпатської області за рівнем їх розвитку.

Зазначений індекс розраховується методом відстаней до еталону, основою якого є вимір близькості аналізованого об'єкта до об'єкта-еталону, і включає таку систему показників:

- частка підприємств, що реалізують ринкові послуги, в загальній кількості діючих підприємств (%);

- кількість підприємств ринку послуг на 10 000 населення (одиниць);

- обсяги реалізації послуг у розрахунку на одного споживача (грн.);

- частка зайнятих на ринку послуг у загальному числі зайнятих у регіоні (%);

- обсяги реалізації послуг в середньому одним підприємством у регіоні (грн.);

- реалізація послуг у розрахунку на одного зайнятого (грн.);

- рівень заробітної плати на підприємствах ринку послуг (грн.);

- частка послуг в експорті товарів і послуг з території (%).

Для кожного аналізованого об'єкта (району області або міст обласного значення) значення індексу визначаються за формулою:

де Іррпj - комплексний рейтинговий показник для j-го району (міста);

П1j, П2j,… Пnj - стандартизовані показники j-го району (міста) за об'єктом-еталоном, який є стимулятором (максимальним значенням заданого показника, що зустрічається серед обраних об'єктів);

а1,а2,…аn - коефіцієнти вагомості показників, визначені методом експертних оцінок. регіональний ринок послуга локальний

Ранжування районів за ступенем розвитку ринку послуг здійснюється в порядку зменшення розрахованого індексу, чим менше значення індексу - тим вище рівень розвитку ринку послуг (табл. 3).

Таблиця 3 Групування міст і районів Закарпатської області за індексом розвитку ринку послуг

Міста і райони	Значення Іррп	Рівень розвитку ринку послуг (за Іррп)
Міста
Чоп	0,1745	Високий (0,1745-0,3448)
Ужгород	0,4565	Середній (0,3449-0,5152)
Мукачево	0,5767	Низький (0,5153-0,6855)
Хуст	0,6371
Берегово	0,6854
Райони
Мукачівський	0,4786	Високий (0,4786-0,5342)
Ужгородський	0,5404	Вище середнього (0,5343-0,5898)
Свалявський	0,5580
Міжгірський	0,5883
Хустський	0,6432	Середній (0,5899-0,6454)
Іршавський	0,6675	Нижче середнього (0,6455-0,7010)
Великоберезнянський	0,6864
Перечинський	0,6978
Виноградівський	0,6993
Берегівський	0,7196	Низький (0,7011-0,7567)
Воловецький	0,7280
Рахівський	0,7315
Тячівський	0,7567

Результати дослідження показали, що вісім з тринадцяти районів Закарпатської області можна віднести до проблемних за станом розвитку ринку послуг, що в кінцевому результаті гальмує розвиток регіонального ринку послуг загалом.

Виявлена значна диференціація розвитку ринку послуг у межах природно-економічних зон Закарпаття. У кожній із зазначених зон представлені як райони з високим, так і з низьким рівнями розвитку сфери послуг. У низинній зоні найкраще значення індексу зафіксовано в Мукачівському районі, найнижче - у Берегівському, в передгірній природно-економічній зоні лідером є Хустський, аутсайдером - Тячівський, у гірській найбільш розвинута сфера послуг у Свалявському, найменш - у Рахівському районах.

У третьому розділі «Перспективні напрями регулювання розвитку ринку послуг в умовах реструктуризації регіонального господарства» сформульовано напрями вдосконалення регіонального механізму регулювання сфери послуг, визначено організаційно-економічні важелі розвитку ринку послуг у сільській місцевості області.

Регіональний механізм регулювання розвитку ринку послуг є складною системою взаємопов'язаних організаційних, економічних, соціальних важелів, форм, методів та інструментів впливу, спрямованих на забезпечення економічної, екологічної та соціальної ефективності (рис.1).

При цьому під економічною ефективністю розуміється результативність діяльності регіональної системи (підприємств на ринку послуг), під соціальною - здатність до вирішення проблем соціального характеру (безробіття, міграція, поліпшення умов проживання, якості життя), під екологічною - досягнення максимального економічного ефекту за мінімального антропогенного впливу на середовище діяльності.

Дієвість регіонального механізму в досягненні сформульованих цілей залежить від наявності відповідної макроекономічної бази, що визначає умови та формує середовище взаємодії суб'єктів ринку.

Функціонально діяльність механізму регулювання ринку послуг у регіоні спрямовується на вирішення таких проблем, як:

1. Сприяння інноваційному розвитку підприємств на ринку, зокрема через:

- інноваційне інвестування підприємств, що обслуговують пріоритетні для регіону промислові галузі чи є допоміжними для розвитку таких пріоритетних галузей (не тільки промислових);

- підтримку в перспективі на відповідній науково визначеній основі створення мережевих та кластерних структур безпосередньо сервісного характеру (транспортно-логістичні, туристично-рекреаційні, культурно-розважальні);

- посилення взаємодії науково-дослідного сектору, закладів освіти, органів місцевого самоврядування та безпосередньо підприємств з метою наукового обґрунтування впровадження інноваційних продуктів на ринку послуг та прогнозування результатів їх реалізації.

2. Поліпшення кадрового забезпечення ринку послуг через:

- розширення взаємовигідної співпраці навчальних закладів професійно-технічної та вищої освіти за галузевими напрямами з відповідними підприємствами, що формують попит на працівників сфери послуг, зокрема проходження виробничої практики студентами на підприємствах за спеціальностями, фінансування частини чи повної вартості навчання (проходження додаткових курсів) студентів за спеціальністю з подальшим працевлаштуванням та відстроченим поверненням кредиту на навчання;

- навчання через організацію обміну досвідом між працівниками підприємств регіону та схожих за напрямами діяльності підприємств за кордоном (у тому числі через освітні гранти);

- моніторинг і адаптація в часі та просторі освітньо-кваліфікаційних напрямів освітніх установ регіону щодо попиту на працю на ринку послуг, посилення підготовки до роботи з інформаційно-комунікаційними технологіями.

3. Організація маркетингової та інформаційної підтримки розвитку підприємств, зокрема через організацію інформаційно-маркетингового центру сприяння розвитку ринку послуг Закарпатської області. Створення такого центру дозволить вирішити низку завдань: спрощення процесу отримання інформації підприємцями, замовлення маркетингових досліджень, вивчення потреб та настроїв споживачів підприємств ринку послуг, в т.ч. через електронну систему інформаційного забезпечення; встановлення «горизонтальних» контактів з аналогічними підприємствами інших регіонів та іноземними підприємствами, обмін практичним досвідом, створення умов для функціонування активних підприємців на базі створених спільних підприємств з іноземними інвестиціями; надання інформаційної, методичної підтримки зацікавленим підприємцям, ознайомлення з новими технологіями надання послуг через співпрацю з іноземними партнерами, залучення провідних спеціалістів тієї чи іншої галузі для проведення тренінгів, курсів тощо.

4. Оптимізація зовнішньоекономічної діяльності підприємств сфери послуг, раціоналізація товарної структури експорту останніх, яка повинна здійснюватися за рахунок розвитку нових, інноваційних її складових. Враховуючи розміщення області та природно-екологічні можливості її території, важливими залишаються транспортний та туристичний напрями, що потребує докорінного вдосконалення інфраструктури, поліпшення кадрового забезпечення.

5. Досягнення екологічно безпечного розвитку галузей сфери послуг, збалансування економічних і екологічних інтересів, недопущення погіршення статусу регіону як території з низьким рівнем екологічної небезпеки внаслідок безконтрольного порушення ландшафтів і екосистем, розгортання масового будівництва об'єктів туристичної інфраструктури, викидання побутових відходів діяльності суміжних обслуговуючих галузей.

Враховуючи складну ситуацію на ринку послуг у сільській місцевості, доцільним є:

– податкове стимулювання розвитку підприємництва через зниження або тимчасове звільнення від місцевих податків підприємств, залежно від напряму діяльності, кількості створюваних робочих місць, ступеня впровадження інновацій, розміщення діяльності (введення стимулюючих диференційованих ставок);

– диференційована за зазначеними критеріями кредитна підтримка підприємств, поєднання методів прямої (цільової) фінансової підтримки активних підприємств з непрямими методами, з поступовим наданням переваги останнім, передумовою чого є стабілізація банківської системи;

– застосування пільгових орендних ставок для підприємств, сприяння з боку органів місцевого самоврядування в організації та спрощенні процедур встановлення орендних відносин;

– детінізація діяльності фізичних осіб-підприємців на ринку послуг через підвищення ступеня відповідальності за перевищення встановлених лімітів реалізації послуг за спрощеною системою оподаткування;

– вдосконалення системи регулювання ринку послуг через активізацію залучення органів місцевого самоврядування на засадах партнерства, розвиток консультаційної підтримки;

– організаційна підтримка розвитку малих форм господарювання у сфері послуг як найбільш ефективних та гнучких, розвиток відповідної інфраструктури підтримки підприємництва та її децентралізація;

– диференціація діяльності фермерських господарств через надання супутніх або близьких до основного виду діяльності послуг (сільський туризм, транспортні послуги, ремонт сільськогосподарського обладнання та техніки, індивідуальні послуги);

– створення умов для розвитку сімейних підприємств у сфері послуг, що засновуються на власній праці членів однієї сім'ї, які проживають разом. Така форма індивідуального підприємництва характеризується високим ступенем зацікавленості суб'єктів господарювання в кінцевому результаті та суттєвістю фактору задоволеності споживачів якістю послуг для підприємця;

– досягнення вищого рівня професійної освіти в третинному секторі економіки через організацію освітніх програм, грантів, компенсацію витрат на перекваліфікацію та підготовку кадрів підприємств за рахунок коштів органів місцевого самоврядування, використання методів дистанційної освіти, підтримку і залучення до формування пропозиції на ринку послуг безробітної молоді через перекваліфікацію та навчання основам маркетингу послуг;

– зміна культури обслуговування «радянського» типу на нову, орієнтовану на індивідуальний підхід до споживача, поліпшення якості обслуговування з метою мінімізації явища міграції за послугами, підвищення ролі клієнта в діяльності підприємств;

– активізація участі місцевого населення у розвитку ринку послуг через механізм соціального партнерства, визначення відповідно до потреб населення необхідних напрямів розвитку локальних ринків послуг.

Реалізація окреслених цілей у визначених напрямах дасть можливість комплексно підійти до вирішення проблеми розвитку ринку нефінансових послуг, врахувати існуючі потреби, що склалися в регіоні, та забезпечити їх належне задоволення.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено обґрунтування науково-теоретичних, методичних та прикладних засад формування, розвитку і регулювання регіонального ринку послуг. Отримані результати дослідження дають змогу зробити такі висновки:

1. Важливість сфери послуг як складової суспільного виробництва на сучасному етапі розвитку економіки України визначається необхідністю побудови соціально орієнтованої економіки та здійснення структурно-інноваційних перетворень. Відносно слабо розроблена теоретична та практична база регулювання відносин на ринку послуг, вплив історико-економічних умов, що визначали його формування впродовж тривалого часу, зумовлюють необхідність вироблення нових концептуальних підходів до забезпечення ефективного розвитку сфери послуг у всіх регіонах України.

2. Важливість регіонального підходу до вивчення та регулювання процесів на ринку послуг підтверджується результатами просторової оцінки розвитку останнього за макроекономічними районами, регіонами України, локальними ринками послуг Закарпатської області. В умовах посилення відкритості економіки України через залучення в міжнародну торгівлю послугами та інтеграцію в систему СОТ існує також потреба в адаптації регіонів, що характеризуються як проблемні за рівнем розвитку ринку послуг, до нових вимог.

3. Формування структури, визначення головних напрямів розвитку ринкових відносин у сфері послуг відбувається в сучасних умовах під впливом факторів, які за формою дії та наслідками можна систематизувати, виділивши детермінанти попиту, пропозиції, інноваційно-інвестиційні та макроекономічні. Крім зазначених чинників, важливу роль у розвитку регіональних та локальних ринків послуг відіграють природно-ресурсні можливості територій, внутрішні та зовнішні стосовно регіону потенційні потреби в послугах.

4. Соціально-економічна природа ринку послуг виявляється через виконання ним важливих загальноекономічних та специфічних функцій. Ринок послуг виступає як сукупність відносин виробництва і споживання послуг, що базуються на процесах їх купівлі-продажу за ціною, яка встановлюються під дією сил попиту та пропозиції за опосередкованого впливу неринкового сегменту на середовище цих відносин. Головним функціональним навантаженням ринку послуг є, по-перше, створення комфортного і сприятливого середовища для проживання населення, по-друге - забезпечення умов для розвитку ефективного матеріального виробництва.

5. Економіка Закарпатської області характеризується зростанням важливості в ній сектору послуг. Разом з тим економічна та соціальна ефективність його функціонування залишається низькою. Структура ринку послуг є традиційною і повільно змінюється під впливом науково-технічного прогресу та новітніх процесів інформаційного розвитку, не втілює результатів інноваційного процесу. Галузева структура ринку характеризується переважанням послуг транспорту і зв'язку, недостатнім їх розвитком у діловому секторі, що є головним динамічним елементом сфери послуг розвинених країн світу і важливим компонентом виробничої інфраструктури.

6. Визначені детермінанти розвитку ринку послуг неоднаково впливають на його формування в міському та сільському середовищах. Запропонований підхід до оцінки просторового розвитку ринку послуг регіону має прикладний характер і дає можливість оцінити рівень розвитку ринкових процесів в його адміністративних одиницях, зокрема простежити особливості розвитку ринку послуг у сільській місцевості, що має важливе значення для диференційованої політики регулювання регіонального ринку послуг.

7. Проведене ранжування адміністративно-територіальних утворень Закарпатської області за індексом розвитку ринку послуг дозволило визначити просторові особливості розвитку зазначеного ринку в Закарпатській області. Зокрема, визначено, що вісім з тринадцяти адміністративних районів області характеризуються як проблемні за станом забезпечення населення та підприємств ринковими нефінансовими послугами. Це зумовлює необхідність доповнення галузевої оптимізації ринку послуг його просторовою раціоналізацією.

8. Дослідження розвитку ринку послуг Закарпатської області в постприватизаційний період дозволяє констатувати, що при кількісному переважанні на зазначеному ринку малих форм господарювання вони не реалізують повною мірою свого потенціалу. Приватні підприємства є найбільш поширеною формою діяльності на ринку послуг Закарпатської області, однак не роблять значного внеску у вирішення завдань економічного та соціального розвитку регіону.

9. Фінансово-економічна криза негативно позначилася на функціонуванні ринку послуг. Зменшення реальних доходів населення призвело до зниження попиту на споживчі послуги, погіршення умов господарювання скоротило попит на послуги з боку підприємств. Нестабільність на валютному ринку призвела до скорочення вартісних обсягів зовнішньоекономічних операцій підприємств регіону, що надають послуги. У сільській місцевості приватний сектор, що сформувався на базі розвиненої в минулому керованої мережі підприємств, не набув необхідної здатності до саморегуляції та самовідновлення, а тому потребує особливої державної підтримки в умовах виходу з кризи.

10. Підвищення економічної, соціальної та екологічної ефективності регіонального ринку послуг вимагає спрямування дії визначених організаційно-економічних важелів на досягнення галузево і просторово збалансованого, гармонійного інноваційно-інвестиційного, маркетингово-інформаційного, професійно-кваліфікаційного, еколого-економічного та зовнішньоекономічного напрямів розвитку.

11. Стимулювання розвитку ринкового сегменту сфери послуг у сільській місцевості дозволить через диверсифікацію доходів населення вирішити проблемні питання соціально-демографічного характеру, забезпечити кращі порівняно з існуючими умови проживання населення. Разом з тим узгодження напрямів розвитку ринку послуг за їх видами зі стратегічними векторами промислового та сільськогосподарського виробництв сприятиме формуванню необхідної інфраструктури для пріоритетних галузей економіки, що підвищить роль сфери послуг у забезпеченні соціально-економічного розвитку регіону.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Товт* К. С. Особливості та тенденції у міжнародній торгівлі послугами / К. С. Товт // Науковий вісник Ужгородського національного університету. - 2006. - Вип. 19.- С. 173-181. - (Серія Економіка).

2. Товт К. С. Регіональні фактори розвитку сфери послуг (на прикладі Закарпатської області) / К. С. Товт // Науковий вісник Ужгородського національного університету. - 2008. - Вип. 25. - С. 84-89. - (Серія Економіка).

3. Товт К. С. Теоретико-методологічні основи дослідження ринку послуг / К. С. Товт // Науковий вісник Ужгородського національного університету. - 2009. - Вип. 27. - С. 25-30. - (Серія Економіка).

4. Товт К. С. Маркетингова діяльність на ринку послуг: теоретичні аспекти та особливості реалізації / К. С. Товт // Економіка : проблеми теорії та практики : [зб. наук. праць : в 6 т.]. - Дніпропетровськ, 2009. - Вип. 247. - Т. IV. - С. 851-858.

5. Товт К.С. Ефективність діяльності малих підприємств на регіональному ринку послуг (на прикладі Закарпатської області) / В. П. Мікловда, К. С. Товт // Регіональна економіка. - 2009. - № 4. - С. 33-39. (Особистий внесок автора полягає в оцінці показників діяльності малих підприємств на ринку послуг Закарпатської області).

6. Товт К. С. Зарубіжний досвід організації ринку послуг в сільській місцевості та можливості його застосування в Україні / К. С. Товт // Економіка: проблеми теорії та практики : [зб. наук. праць : в 9 т.]. - Дніпропетровськ, 2009. - Вип. 255. - Т. VІІ. - C. 1785-1793.

7. Товт К. С. Зайнятість у сфері послуг за умов ринкової трансформації економіки регіону / В. П. Мікловда, К. С. Товт // Zbornik prispevkov z mezdinarodnej vedeckej konferencie Podnikanie a inovacie podnikatelskih aktivit III. - Presov : International school of management, Slovakia, 2008. - Р. 41-46. (Особистий внесок автора: досліджено зміни в структурі зайнятості Закарпаття в контексті зростання ролі сектору послуг в економіці).

8. Товт К. С. Вплив сфери послуг на соціально-економічний розвиток регіону / К. С. Товт // Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю : V міжн. наук.- практ. конф., 16-18 квіт. 2008 р. : тези доп. - Черкаси, 2008. - С. 147-148.

9. Товт К. С. Особливості участі України у Генеральній угоді з торгівлі послугами / К. С. Товт // Стратегия развития Украины в глобальной среде : ІІ межд. научно-практ. конференция, 7-9 ноября 2008 г.: тезисы докл. - Симферополь, 2008. - Т. 3. - С. 175-176.

10. Товт К. С. Оцінка територіальних пропорцій розвитку регіонального ринку послуг / К. С. Товт // Статистична оцінка соціально-економічного розвитку: Всеукраїнська наук.-практ. конф., 21 трав. 2009 р. : тези доп. - Хмельницький, 2009. - С. 226-228.

11. Tovt K. Development of services market in rural areas of the region (the case of Transcarpathia, Ukraine) / V. Miklovda, K. Tovt // 3rd Central European Conference in Regional Science, Oct. 7-9, 2009.: Conf. proc. - Kosice, 2009. - P. 1391-1398. (Особистий внесок автора полягає в аналізі просторового розвитку регіонального ринку послуг за методикою дисертанта).

12. Товт К. С. Емпіричне дослідження ролі сільського населення у формуванні попиту та пропозиції на послуги / К. С. Товт // Розвиток України в ХХІ столітті : економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми : п'ята міжн. наук.- практ. Інтернет-конференція, 30 жовт. 2009 р. : тези доп. - Тернопіль, 2009. - С. 264-267.

АНОТАЦІЯ

Брензович К.С. Регулювання розвитку регіонального ринку послуг. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.00.05 - Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. - ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Ужгород, 2010.

У дисертації розглянуто теоретико-методичні та прикладні засади регулювання розвитку регіонального ринку послуг. Визначено необхідність зміщення акценту регулювання розвитку ринку послуг на регіональний рівень з урахуванням потреб та потенціалу території, у зв'язку з чим обґрунтовано концептуальні засади вдосконалення регіонального механізму регулювання ринку послуг. Разом з тим, зазначені процеси в третинному секторі економіки регіону розглядаються в контексті необхідності реалізації стратегії структурно-інноваційної трансформації економіки України та її адаптації до вимог СОТ.

У дисертаційній роботі визначено вплив сфери послуг на соціально-економічний розвиток регіону, досліджено стан та тенденції розвитку ринку послуг Закарпатської області. Запропоновано підхід до оцінки ефективності розвитку локальних ринків послуг регіону на основі індексу розвитку ринку послуг. Здійснено ранжування локальних ринків послуг області за запропонованим індексом у розрізі районів та міст.

Визначено сутність регіонального механізму регулювання розвитку ринку послуг. Відповідно до окреслених напрямів дії механізму наведено організаційні, економічні та соціальні важелі впливу на розвиток ринку послуг регіону, зокрема в сільській місцевості.

Ключові слова: послуга, сфера послуг, регіональний ринок послуг, регулювання розвитку ринку послуг, потреби у послугах.

Брензович К.С. Регулирование развития регионального рынка услуг. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.05 - Развитие производительных сил и региональная экономика. - ГВУЗ «Ужгородский национальный университет», Ужгород, 2010.

...