Размещено на http://www.allbest.ru/

ПІВДЕННИЙ ФІЛІАЛ НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

«КРИМСЬКИЙ АГРОТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

УДК 631.11:338.5:339.13

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ФОРМУВАННЯ ЦІНОВОГО МЕХАНІЗМУ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ КОНКУРЕНЦІЇ

08.00.04 - економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК)

БУРДЕЙНА НАДІЯ МИКОЛАЇВНА

Сімферополь - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному аграрному університеті

Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник - кандидат економічних наук, професор

Мойса Микола Якимович,

Одеський державний аграрний університет,

професор кафедри економічної теорії та аграрної

економіки.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Сахацький Микола Павлович,

Одеська державна академія будівництва та архітектури,

завідувач кафедри менеджменту і маркетингу;

кандидат економічних наук, доцент

Євчук Людмила Анатоліївна,

Миколаївський державний аграрний університет, доцент кафедри організації виробництва та агробізнесу.

Захист дисертації відбудеться «28» січня 2010 р. о 12 годині 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.805.01 Південного філіалу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Кримський агротехнологічний університет» за адресою: 95000, м. Сімферополь, смт. Аграрне, корп. 1, ауд. 105.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Південного філіалу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Кримський агротехнологічний університет»: 95492, м. Сімферополь, смт. Аграрне, корп. 1.

Автореферат розіслано «___» _____________ 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради С.Я. Дементьєва

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

ціновий державний аграрний прибутковість

Актуальність теми. Питання ціноутворення є основою забезпечення економічного інтересу аграрних підприємств, сприяє мотивації аграрної праці та підвищенню добробуту селян.

Система цін і ціноутворення активно впливає на перспективи розвитку аграрної сфери, її конкурентоспроможність і можливості забезпечити споживачів якісною продукцією. Формування цінового механізму відбувається під впливом цілого ряду факторів, а саме: попиту і пропозиції, рівня собівартості, інтенсивності виробництва, державного регулювання і підтримки доходів сільськогосподарського виробництва та цінового паритету.

В аграрній економіці ціна на сільськогосподарську продукцію повинна формуватися з урахуванням відшкодування виробничих витрат і забезпечення прибутків для послідуючого розширеного відтворення.

Аграрні підприємства функціонують в несприятливих цінових умовах, що проявляється в міжгалузевих диспропорціях і ціновому диспаритеті. Цінова кон'юнктура на ринках сільськогосподарської продукції різниться коливаннями рівня цін, що спричиняє нестабільність економіки (доходів) товаровиробників як продукції рослинництва, так і тваринництва. В значній мірі це залежить від не досить розвиненої інфраструктури аграрного ринку. Нестабільність цін на сільськогосподарську продукцію негативно впливає на забезпечення стабільної економіки сільськогосподарських підприємств.

Питання ціноутворення в ринкових умовах господарювання є актуальним.

Стан вивчення проблеми. Проблема розвитку аграрного виробництва та створення цінового механізму функціонування сільськогосподарських підприємств і організацій є надзвичайно широкою і комплексною сферою агроекономічних досліджень, якій приділяється багато уваги в працях відомих вчених економістів - аграрників. Теоретичні, методичні та прикладні аспекти цінового механізму розвитку аграрних формувань в ринкових умовах широко висвітлені в роботах Андрійчука В.Г., Амбросова В.Я., Артуса М.М., Березіна О.В., Гайдуцького П.І., Дадашева Б.А., Дем'яненка М.Я., Корінєва В.Л., Кириленка І.Г., Лукінова І.І., Макаренка П.М., Месель-Веселяка В.Я., Пасхавера Б.І., Саблука П.Т., Сахацького М.П., Ситника В.П., Ушачова І.Г., Хорунжого М.Й., Червена І.І., Шпикуляка О.Г., Шпичака О.М., Юрчишина В.В.

Проте, складність та обширність процесу ефективної взаємодії всіх елементів цінового механізму аграрних підприємств, подальший розвиток ринкових відносин та потреба у вирішенні соціальних питань на селі свідчать про необхідність нових підходів у дослідженні даної проблеми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Тема дисертаційного дослідження входить до комплексної теми науково-дослідної роботи Одеського державного аграрного університету “Забезпечення сталого розвитку сільськогосподарського виробництва та формування конкурентоспроможності підприємств АПК” (номер Державної реєстрації 0107U003949).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є

формування цінового механізму щодо сільськогосподарської продукції, функціонування якого забезпечує підвищення ефективності аграрних підприємств регіону. Відповідно до визначеної мети ставилися наступні наукові завдання:

- розробити теоретичні і методичні основи цінового механізму розвитку агроформувань;

- дослідити економічні механізми державної підтримки сільськогосподарського товаровиробника в Україні;

- оцінити сучасний економічний стан розвитку аграрних підприємств Одеської області;

- виявити вплив рівня цін на прибутковість аграрних підприємств;

- провести дослідження розвитку кон'юнктури аграрного ринку області;

- обґрунтувати пропозиції щодо формування ефективного цінового механізму аграрних підприємств;

- розробити пропозиції з механізму удосконалення економічних відносин між товаровиробниками сільськогосподарської продукції, переробними підприємствами та державними органами;

- розробити виробничу програму розвитку підприємств за допомогою економіко-математичної моделі при науково-обґрунтованих нормативах затрат і рівнів цін.

Об'єктом дослідження є процес ціноутворення на ринку продукції аграрних підприємств.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та прикладні засади формування та розвитку цінової політики аграрних підприємств в умовах транзитивної економіки.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання соціально-економічних явищ, формування цінового механізму на сільськогосподарську продукцію в умовах конкуренції.

Для вирішення поставлених у дисертаційній роботі завдань використані наступні методи наукового пізнання: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формування висновків); економіко-статистичний (для оцінки рівнів виробництва, кінцевих результатів, цін реалізації на рівні регіону та мікрозон); економіко-математичний (для визначення впливу факторів на розмір ціни, для моделювання програм подальшого розвитку базових агроформувань); монографічний (при дослідженні впливу рівня ціни і собівартості на кінцеві результати, визначення впливу технологій на результати виробництва); розрахунково-конструктивний і балансовий (при визначенні планових показників розвитку аграрних підприємств регіону).

Інформаційною базою дослідження є річні звіти та бухгалтерські документи сільськогосподарських підприємств, статистичні збірники, інформація Головного управління агропромислового розвитку Одеської облдержадміністрації за 2000-2008рр., законодавчі і нормативно-правові акти України щодо створення сприятливих умов розвитку та державної підтримки аграрного виробництва, матеріали досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених,

опубліковані в періодичних виданнях.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукову новизну дисертаційної роботи становить сукупність таких одержаних результатів теоретично - методичного та практичного характеру:

вперше:

дана оцінка впливу комплексу факторів (попит і пропозиція, рівень собівартості та інтенсивності виробництва, дотації та доплати, паритет цін) на рівень ціни пропозиції сільськогосподарської продукції в умовах транзитивної економіки;

обґрунтовано методичне забезпечення розвитку цінового механізму щодо продукції сільського господарства з врахуванням прозорості аграрного ринку та активності підприємств на ньому.

удосконалено:

· поняття «ціновий механізм» аграрних підприємств на основі виділення в його складі елементів зовнішнього і внутрішнього характеру, що впливають на формування ціни;

· ціновий механізм в системі економічних відносин між аграрними формуваннями, особистими селянськими господарствами, переробними підприємствами та державними управлінськими структурами в процесі виробництва і переробки м'яса.

набуло подальшого розвитку:

· наукове обґрунтування на основі економіко-математичного моделювання необхідності використання прогресивно-інтенсивних технологій в процесі виробництва продукції сільськогосподарських підприємств.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що теоретичні і методичні узагальнення, окремі положення і пропозиції, одержані автором за результатами дослідження, доведено до рівня практичних розробок, які являють собою певний внесок у подальшу розбудову шляхів удосконалення цінового механізму аграрного виробництва та підвищення його економічних результатів. Рекомендації щодо удосконалення цінового механізму на внутрішньому та зовнішньому рівнях дозволили сформулювати конкретні пропозиції, спрямовані на подолання кризового стану в аграрному виробництві та підвищення рівня конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції в СВК «Світанок» Комінтернівського району Одеської області (Акт про впровадження №57 від 11.05.2009 р.).

Пропозиції щодо реалізації організаційно-економічного механізму додаткового виробництва продукції тваринництва та підвищення економічного інтересу в особистих селянських та фермерських господарствах схвалений Міністерством аграрної політики України (Довідка № 37-14-3-13/3321 від 04.03.2009р.).

Ряд теоретичних положень дисертації використовуються в навчальному процесі на економічному факультеті Одеського державного аграрного університету при викладанні дисциплін «Економіка підприємства», «Економіка сільського господарства», «Економіка виробництва продукції тваринництва»

(довідка №01-21/32-938 від 28.09.2009р.)

Особистий внесок здобувача. Збір і аналіз літературних та нормативних джерел, узагальнення впливу цінового механізму на ефективність господарювання аграрних підприємств Одеської області, висновки і пропозиції, що виносяться автором на захист, виконані самостійно.

Апробація результатів дисертаційного дослідження.

Основні теоретичні положення, висновки та практичні рекомендації дисертаційної роботи оприлюднені на міжнародних науково-практичних конференціях: «Євроінтеграція та конкурентоспроможність продукції агропромислового комплексу України» (5-6 жовтня 2006 р. Київський національний університет, м. Київ); «Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства» (1-2 березня 2007 р. Харківський національний аграрний університет ім. Докучаєва, м. Харків); «Державна політика та стратегія реформування економіки України в 21 сторіччі» (27 березня 2007 р. Полтавська державна аграрна академія, м. Полтава); «Розвиток агропродовольчого сектора економіки і проблеми підготовки кадрів» (24-25 травня 2007 р. Одеський державний аграрний університет, м. Одеса); «Удосконалення управління ресурсами підприємств АПК в умовах глобалізації економіки» (26 листопада 2008р. Полтавська державна аграрна академія м. Полтава); «Аграрний форум - 2009» (15-18 червня 2009р. Сумський національний аграрний університет); а також науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів Одеського державного аграрного університету (м. Одеса 2005-2008рр.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані в 10 наукових працях загальним обсягом 3,7 друкованих аркуша, з них 8 у фахових виданнях обсягом 3,5 друкованих аркуша.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 184 найменувань. Загальний обсяг дисертації складає 202 сторінок комп'ютерного тексту, містить 44 таблиці, 15 рисунків, 11 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретичні та методичні основи цінового механізму в системі економічних відносин» досліджено й узагальнено теоретичні основи, сутність та основні складові цінового механізму аграрних підприємств в умовах конкуренції.

Економічні процеси агропромислової діяльності в період освоєння ринкової системи господарювання об'єктивно вимагають формування такої цінової політики, яка б забезпечила еквівалентність обміну на стадіях матеріально-грошового забезпечення, виробництва сировини, переробки і реалізації продукції, надання послуг і формування доходів, необхідних для розширеного відтворення в сільському господарстві. Успіхи становлення і розвитку ринкових відносин в економіці АПК України в значній мірі залежать від системи ціноутворення на продукцію аграрного виробництва, її відповідності новим умовам організації виробничої діяльності та підприємництва.

Процес реформування економічних відносин в АПК України, зокрема в аграрному секторі, які пов'язані з виробництвом, розподілом і споживанням повинен здійснюватись водночас з удосконаленням цінового механізму.

Ціна є об'єктивною економічною категорією, яка функціонує відповідно до діючих економічних законів. Ціна є важливим регулятором взаємодії суб'єктів ринкових відносин. Вона тісно пов'язана із законом вартості, який як відомо, виступає головною рушійною силою економічного розвитку.

Серед вітчизняних та зарубіжних вчених економістів-аграрників існують різні підходи до визначення сутності ціни та її змісту як центральної економічної категорії. Розглядаючи думки різних авторів, нашу інтерпретацію відносно ціни слід представити в такому визначенні. Ціна - як економічна категорія, акумулює в собі якість, можливий обсяг виробництва товару та пропозиції його на ринку, залежить від платоспроможності споживача та рівня споживання ним відповідного товару. Ціна повинна розглядатися як дуже важливий стратегічний ринковий елемент, від якого залежать кінцеві результати підприємства (особливо чиста продукція та чистий прибуток). Вона в значній мірі формується під дією низки ціноутворювальних факторів, а саме: попиту і пропозиції, собівартості продукції, інтенсивності виробництва, державної підтримки, цінового паритету, купівельної спроможності грошей, способу руху продукції від товаровиробника до споживача (через власні магазини або через посередників).

Вирішальна роль ціни у формуванні цінового механізму господарювання проявляється в тому, що вона повинна забезпечити реалізацію об'єктивних законів ринку, створення відповідних умов для стабілізації та підвищення ефективності підприємств АПК і збільшення рівня доходів аграрних товаровиробників.

Ціновий механізм реалізується через застосування системи цін та інших економічних важелів (фінансових, кредитних та податкових). В процесі дослідження функціонування цінового механізму виділяють в його складі дві взаємодіючі частини: безпосередньо ціни (їх види, структуру, величину, динаміку зміни) і ціноутворення (як спосіб, правила встановлення, формування нових цін та зміни існуючих).

Досліджуючи порядок формування цінового механізму, нами запропоноване слідуюче його визначення. Ціновий механізм - це науково обґрунтована методологічна основа ціноутворення, яка враховує об'єктивні закони функціонування товарного виробництва; розроблена на указаній основі система цін, яка сприяє ефективному відтворенню основного і оборотного капіталу, робочої сили, землі та забезпечення кінцевих результатів господарювання; забезпечення ціноутворення на основі правових та економічних важелів.

В основу обґрунтування теоретичних і методичних положень цінового механізму сільськогосподарських підприємств та АПК в цілому в наших дослідженнях було закладено комплексний підхід, згідно з яким всі елементи цінового механізму розподіляються на дві частини. В залежності від характеру формування та функціонування окремих складових цінового механізму, в його складі виділяється сукупність зовнішніх та внутрішніх елементів, які здійснюють відповідний вплив на розвиток аграрного підприємства ( рис.1).

Рис. 1 Складові цінового механізму аграрного підприємства

В процесі дослідження розвитку цінового механізму окремо виділяємо його складові зовнішнього характеру, які формуються під впливом аграрної політики здійснюваної в державі, а також дії елементів внутрішнього характеру, ефективність реалізації яких залежить безпосередньо від конкретного сільськогосподарського товаровиробника (або переробного підприємства) і є основою формування конкурентноздатного національного аграрного виробництва.

Ми розділяємо методичний підхід науковців ННЦ ІАЕ відносно того, що основним критерієм науково-обгрунтованої системи формування цін на продукцію є норма прибутку. І ціна формується на основі нормативної собівартості та маси прибутку на авансований капітал, виходячи з нормативної норми прибутку. Ведучим методом визначення оптової ціни підприємства є метод «середні витрати плюс прибуток». Для визначення оптової ціни автором використано даний метод з деякими поправками. В розрахунках визначали повну собівартість продукції підприємств з прогресивно-інтенсивною технологією за оптимального рівня рентабельності.

На сучасному етапі розвитку ринкових відносин, гострим залишається питання ціноутворення на продукцію сільського господарства та канали її збуту. Дуже важливо, щоб такі канали реалізації були прозорими, а участь товаровиробника на ринку активною. В роботі розроблена і представлена методика визначення коефіцієнтів прозорості аграрного ринку та активності підприємства на ньому. Коефіцієнт прозорості аграрного ринку (Кпар) розраховується за наступною формулою:

; де (1)

УQp₁ - кількість продукції окремого виду, реалізованої за прозорими каналами реалізації, ц;

УQp₂ - загальний обсяг окремого виду, ц.

Коефіцієнт активності підприємства на аграрному ринку (К_ААР) для кожного з визначених агроформувань визначається за формулою:

_; де (2)

(K_ті* K_ті+1), (І_ці * І_ці+1), (О_кі* О_{кі +1}) - групи індексів і-того виду продукції (товарності, окупності та індекс цін);

n - кількість груп індексів.

Якщо значення коефіцієнтів складає:

0,6-0,8 задовільний коефіцієнт активності підприємства в аграрному ринку; 0,81-1 добра активність підприємства в аграрному ринку; більше 1,01- висока активність підприємства.

В подальшій розбудові виробничих і ринкових засад розвитку аграрного виробництва велике значення набуває практика державного регулювання і підтримки товаровиробників.

У другому розділі «Сучасний стан розвитку аграрних підприємств регіону та ціноутворення на продукцію сільськогосподарського виробництва» дана виробничо-економічна характеристика аграрного сектору регіону, виявлено причини низької діяльності цілого ряду агроформувань, проведено поглиблений аналіз цінового механізму (динаміка цін, співвідношення рівнів цін та собівартості), досліджено інфраструктуру аграрного ринку, канали реалізації сільськогосподарської продукції та проблеми її збуту.

Дослідження економічної ефективності діяльності аграрних формувань Одеської області показують, що їх кінцеві результати господарювання мають нестабільну динаміку. Так, виробництво валової продукції за період 2004-2008рр збільшилось на 6,0% і коливається від 1264,0 млн. грн. до 2356,6 млн. грн., зменшується середньорічна чисельність працівників (2004 р.- 60053 чол., в 2008 р.-33865 чол.), виробництво цукрових буряків скоротилось на 87,9%, відповідно молока на 47,2%, худоби та птиці в живій вазі на 14,4%.

У продовж останніх років в Одеській області спостерігається нестійка тенденція до покращення фінансового стану аграрних підприємств. Рівень рентабельності в цілому по підприємствах дорівнював 19,6%, в рослинництві

26,1%, а в тваринництві рівень збитковості - 9,0%.

Недосконала державна підтримка аграрних товаровиробників, застарілі технології, малоефективний менеджмент та відсутність організованого прозорого аграрного ринку не сприяли забезпеченню фінансової та економічної стабілізації виробництва. Кількість збиткових підприємств в 2008 році склала 20,1%, які мали збитки в сумі 64,5 млн. грн., а прибуткових 79,9%, сума прибутку в яких склала 448,3 млн. грн..

В діяльності агропідприємств характерні значні коливання в рівнях цін в залежності від каналів реалізації та природних умов. Так, в 2008 році на зерно озимої пшениці (мінімальна ціна - 61,6 грн. за 1 ц, максимальна - 92,5 грн., ячмінь - відповідно 67,7 і 94,6 грн., насіння соняшнику - 98,6 і 152,6 грн, молоко - 111,2 і 220,9 грн., жива маса молодняку ВРХ - 490,2 і 946,5 грн.).

Дослідження свідчать про те, що збільшення виробничих витрат на гектар

посіву основних товарних культур більше ніж в 2 рази не сприяло значному підвищенню урожайності і, як результат, собівартість виросла по культурам в 1,8-2,2 рази. Рівень реалізаційних цін підвищився тільки в 1,12-1,8 рази і не сприяв зростанню рівня рентабельності. Аналогічна ситуація характерна для молочного і м'ясного скотарства та свинарства.

Розглядаючи динаміку повної собівартості, рівня ціни та прибутковості (таблиця 1), встановлено, що собівартість одиниці продукції по всім видам продукції за останні 9 років підвищилась: по озимій пшениці в 2,8 рази; насінню соняшнику в 3,5; молоко в 2,8 рази; м'ясо свиней - в 1,7 рази. Відповідно зростання ціни становить: озима пшениця в 2 рази, насіння соняшнику в 2,3 рази, молоко в 3,4 рази, м'ясо свиней в 3,7 рази. При таких співвідношеннях собівартості та ціни рівень рентабельності має тенденцію до зниження.

Запровадження прогресивно-інтенсивних технологій, як свідчить досвід передових підприємств, пов'язано з підвищенням собівартості 1 ц продукції, разом з тим, ріст якості продукції сприяв зростанню ціни, рівень якої забезпечує оптимальний рівень рентабельності.

В 2008 році основним каналом реалізації продукції сільського господарства залишились комерційні структури. За цим каналом було реалізовано понад 64,7% зерна і 69,0% насіння соняшнику. На ринку було реалізовано тільки 16,1% зерна та 17,0% насіння соняшнику. Головним каналом реалізації тваринницької продукції є переробні підприємства, яким товаровиробники області реалізували 77,1% молока, 33,2 % приросту живої маси молодняка великої рогатої худоби та 58,4 % приросту живої маси свиней.

Значною проблемою для сільськогосподарських виробників залишається відсутність можливості зберігати вироблену продукцію, що призводить до значної її пропозиції на ринку та зниження реалізаційних цін в період масового збору урожаю.

Як показують проведені дослідження ціни на зерно у випадку реалізації його комерційним структурам на 10,0% вище середньообласних. Ціна реалізації насіння соняшнику посередникам є вищою на 2,5 %. Проте, продукція тваринництва реалізується за цінами, які є менші обласних на 7-10 %.

Таблиця 1

Динаміка собівартості, цін та рентабельності товарної продукції сільськогосподарських підприємств Одеської області

Рік	Повна собівартість 1 ц, грн.	Ціна реалізації 1 ц, грн	Прибуток від реалізації 1 ц, грн	Рівень рентабельності, %	Динаміка зміни до попередньго року	Повна собівартість 1 ц, грн.	Ціна реалізації 1 ц, грн	Прибуток від реалізації, 1 ц, грн	Рівень рентабельності, %	Динаміка зміни до попереднього року
					ціни	собівартості					ціни	собівартості
Зернові культури	Пшениця
2000	23,4	38,2	14,8	62,9	*	*	22,1	34,0	11,9	53,8	*	*
2001	20,6	32,7	12,1	58,4	85,6	88,1	19,7	32,7	12,0	65,7	96,2	89,3
2002	23,6	29,7	6,1	25,5	90,6	114,4	22,7	29,1	6,4	28,2	88,9	115,1
2003	41,9	49,4	7,5	18,0	166,5	177,2	87,0	54,8	-32,2	-36,9	188,5	383,5
2004	27,8	40,6	12,8	46,2	121,6	66,4	27,9	45,0	17,1	61,3	82,2	32,1
2005	36,7	43,1	6,4	17,5	106,0	132,0	36,5	40,1	3,6	10,0	89,1	130,7
2006	39,9	50,6	10,7	26,9	117,5	108,7	40,5	52,3	11,8	28,9	130,3	111,1
2007	64,0	77,8	13,8	11,2	153,7	175,5	67,0	76,4	9,4	14,0	146,1	165,3
2008	63,7	76,3	12,6	19,8	98,1	99,5	62,0	69,3	7,3	11,8	90,7	92,5
Насіння соняшнику	Молоко
2000	30,9	51,4	20,5	66,2	*	*	62,1	50,8	-11,3	-18,1	*	*
2001	43,2	70,8	27,6	63,9	137,6	139,5	66,3	55,6	-10,7	-16,2	109,4	106,8
2002	46,2	78,0	31,8	68,9	110,1	106,9	65,4	51,0	-14,4	-22,1	91,7	98,6
2003	42,8	78,8	36,0	83,8	101,0	92,7	74,3	67,1	-7,2	-9,7	131,6	113,6
2004	58,9	106,6	47,7	81,1	135,3	137,4	88,5	90,8	2,3	2,6	135,3	118,9
2005	62,6	94,1	31,5	50,3	88,3	106,4	92,0	96,9	4,9	5,4	106,7	104,0
2006	63,4	89,7	26,3	41,4	95,3	101,3	95,4	92,7	-2,7	-2,8	95,6	103,7
2007	120,8	156,4	35,6	29,4	174,3	190,4	142,2	134,7	-7,5	-5,3	145,3	148,9
2008	107,7	120,3	12,6	11,7	76,9	89,1	174,4	174,0	-0,4	-0,2	129,2	122,6
Приріст ж.м. ВРХ	Приріст ж.м. свиней
2000	606,8	193,4	-413,4	-68,1	*	*	697,9	311,0	-386,9	-55,4	*	*
2001	614,3	327,2	-287,1	-46,7	169,2	101,2	680,6	623,6	-57,0	-8,4	200,5	97,5
2002	645,2	271,6	-373,6	-57,9	83,0	105,0	595,9	489,7	-106,2	-17,8	78,5	87,6
2003	695,0	242,8	-452,2	-65,1	89,4	107,7	737,7	379,0	-358,7	-48,6	77,4	123,8
2004	759,3	492,0	-267,3	-35,2	202,6	109,2	784,6	932,4	147,8	18,8	245,9	106,4
2005	829,6	497,0	-332,6	-40,1	101,0	109,3	768,4	925,7	157,3	20,5	99,3	97,9
2006	887,2	468,3	-418,9	-47,2	94,2	106,9	784,2	713,2	-71,0	-9,1	77,0	102,1
2007	863,9	475,0	-388,9	-45,0	101,4	97,4	890,5	616,0	-274,5	-30,8	86,4	113,5
2008	1199,2	783,1	-416,1	-34,7	164,8	138,8	1169,6	1156,5	-13,1	-1,1	187,8	131,3

* За даними Головного управління агропромислового розвитку Одеської облдержадміністрації, власні розрахунки

Недосконалість інфраструктури аграрного ринку призводить до того, що рівень цін на продукцію сільського господарства залишається низьким, незважаючи на ряд законодавчих актів, прийнятих Урядом з метою регулювання процесу ціноутворення на аграрному ринку.

В структурі ціни виділяють собівартість, прибуток, доплати та податок на додану вартість. Групування аграрних підприємств районів області за рівнем цін за 1 ц озимої пшениці показало, що найбільший розмір прибутку мають підприємства, які реалізували продукцію за ціною більше 85,1 грн.за ц (таблиця 2). Частка прибутку в структурі ціни складає в середньому 30,0%. В даній групі підприємств коефіцієнт прозорості складає 0,24. В підприємствах районів, які реалізували насіння соняшнику за ціною більше 197,2 грн./ц, частка прибутку в структурі ціни - 28,4%, коефіцієнт прозорості аграрного ринку складає 0,23, що свідчить про ефективні канали реалізації. Групування підприємств аграрних районів за рівнем ціни на молоко свідчить про те, що майже у всіх підприємствах рівень собівартості перевищує рівень ціни. Аналогічна ситуація склалася на виробництві і реалізації продукції м'ясного скотарства та свинарства.

Таблиця 2

Групування підприємств аграрних районів Одеської області за рівнем ціни на зерно озимої пшениці

Групи підприємств районів за рівнем ціни на зерно озимої пшениці	Кількість районів в групі	Середній рівень ціни по групі, грн. за 1ц	Собівартість 1 ц по групі, грн.	Прибуток на 1 ц по групі, грн.	Питома вага в структурі ціни,%	Коефіцієнт прозорості аграрного ринку (Кпар)
					собівартості	прибутку
I до 70,0	5	64,7	60,4	4,3	93,3	6,6	0,12
II 70,1-75,0	8	73,29	71,68	1,61	97,8	2,2	0,20
III 75,1-80,0	4	76,69	73,65	3,04	96,0	4,0	0,15
IV 80,1-85,0	5	83,06	73,69	9,37	88,7	11,3	0,24
V більше 85,1	4	96,55	67,64	28,91	70,0	30,0	0,24
В середньому по підприємствамрайонів	26	77,8	67,1	9,38	87,7	12,3	0,18

* За даними Головного управління агропромислового розвитку Одеської облдержадміністрації, власні розрахунки

Ефективність державної підтримки тваринницьких галузей (табл. 3) в аграрних підприємствах регіону характеризується розміром державної допомоги на 1 ц продукції, а саме в розрахунку на 1 ц молока в 2008 році - 35,3 грн, що складає в структурі ціни 16,8%. Державна допомога на реалізовану продукцію в кількості 35 тис.т склала 12,4 млн. грн. В м'ясному скотарстві та свинарстві доплата на 1 ц реалізованої живої маси склала відповідно 19,5 і 50,7 грн. Частка доплати в структурі ціни склала 2,4 і 4,2%.

Важливою причиною зростання собівартості сільськогосподарської продукції є підвищення цін на матеріальні ресурси. Дослідженнями встановлено, якщо в 1990 році на придбання трактора Т-150К необхідно було реалізувати 57 т пшениці з-го класу, то в 2008 році 332т, або в 5,8 разів більше. Відповідно, щоб купити трактор указаної марки, необхідно було в 1990 році реалізувати 43 т молока, а в 2008 - 132 або в 3,1 рази більше.

Щоб закупити зернозбиральний комбайн Дон - 1500 в 1990р. аграрним товаровиробникам необхідно було продати озимої пшениці - 170 т, молока - 130т, м'яса ВРХ - 18т. В 2008р. з цією ж метою необхідно продати зерна -1182т, молока - 471т, м'яса ВРХ-104,7т. За даний період на указані технічні засоби рівень цін відповідно збільшився в 14,9 і 17,7 разів. Таким чином, нами встановлено, диспаритет цін на протязі останніх 18 років існує не на користь аграрним підприємствам.

Таблиця 3

Обсяги продукції і ефективність державної підтримки тваринництва в сільськогосподарських підприємствах Одеської області

Рік	Кількість реалізованої продукції, тис. т	Собівартість 1 ц реалізованої продукції, грн.	Середня ціна 1ц, грн.	Державна підтримка за рахунок доплат (ПДВ)	Середня ціна з урахуванням державної підтримки, грн за 1 ц
				тис. грн.	на 1 ц, грн.	питома вага доплат у середній ціні, %
Молоко
2006	50,6	95,4	92,7	11043,4	21,8	19,0	114,5
2007	41,0	142,2	134,7	10855,1	26,4	16,4	161,2
2008	35,0	174,4	174,0	12359,5	35,3	16,8	209,3
Приріст ж.м. ВРХ
2006	7,9	887,2	468,3	1690,2	21,3	4,4	489,7
2007	11,0	863,9	475,0	2972,2	27,0	5,4	502,0
2008	5,5	1199,2	783,1	1077,0	19,5	2,4	802,6
Приріст ж.м. свиней
2006	8,3	784,2	713,2	1270,0	15,3	2,1	728,5
2007	13,2	890,5	616,0	2188,3	16,5	2,6	632,5
2008	9,6	1169,6	1156,5	4872,8	50,7	4,2	1207,2

* За даними Головного управління агропромислового розвитку Одеської облдержадміністрації, власні розрахунки

В регіоні виділено чотири мікрозони виробничої спеціалізації: північно-степова, центрально-степова, приміська та південно-степова. Кожна з мікрозон має свою виробничу спеціалізацію. Агроформування приміської мікрозони мають вигідне економічне розміщення, вихід на оптові продовольчі ринки, які сприяють отриманню більш високих цін на основні товарні види сільськогосподарської продукції. Так, в 2008 році ціни на зерно по мікрозоні перевищили середньообласні ціни на 8,8% і склали 83,1 грн. за ц, насіння соняшнику - 9,8% (132,2). Рівень ціни на молоко по мікрозоні вище середньобласних цін на 14,6%. Ціни реалізації приросту живої маси ВРХ та свиней перевищують середній рівень по області на 2-4%.

Із 47 аграрних підприємств приміської мікрозони було обрано три базових підприємства: СТОВ агрофірма «Петродолинське» Овідіопольського району, СВК «Світанок» Комінтернівського району, ПП «Промінь» Біляївського району. Аналіз результатів господарської діяльності обраних підприємств показав, що в господарствах відсутній ефективний ціновий механізм, поки що діють прогресивно-інтенсивні технології, відбувається послідовний перевод галузей (молочне скотарство, овочівництво та зернове господарство) на інноваційні технології виробництва, недостатньо активно проводиться робота з аналізу ринкової кон'юнктури, що стримує розвиток цінового механізму та знижує результативність функціонування підприємств в цілому.

У розділі 3 «Удосконалення цінового механізму в контексті ефективного розвитку аграрного виробництва» обґрунтовано методичний підхід до моделювання цінового механізму, доцільність запровадження прогресивно-інтенсивних та інвестиційно-інноваційних технологій в товарних галузях, розроблена поетапна програма нарощування м'яса в Україні на основі кооперації суб'єктів ринку та застосування прогнозованих цін. В даному розділі представлена програма розвитку підприємств різних виробничих типів.

Враховуючи сучасний низький рівень забезпеченості сільськогосподарських товаровиробників ресурсним потенціалом, відсутність на виробництві інтенсивних та інноваційних технологій, основним шляхом завойовування ринку залишаються підходи цінової конкуренції. Тобто можливе зниження ціни на товар порівняно з ринковою ціною. В більшості аграрних підприємств при визначенні ціни переважно враховується затратний метод ціноутворення. Але, в ринкових умовах переважний розвиток мають одержати маркетингові механізми ціноутворення, орієнтовані перш за все на діючі ринкові фактори.

В політиці ціноутворення та системі цін в сільському господарстві України мають домінувати такі види цін, як: гарантовані (інтервенційні) ціни, які відшкодовують виробничі витрати аграрних формувань, стабілізують сільськогосподарське виробництво; еквівалентна ціна, яка має забезпечити середню норму прибутку на авансований капітал; стимулюючі ціни.

Аналіз світового досвіду останніх десятиріч переконливо доводить, що головною рушійною силою еволюційних процесів у економіці є інноваційна діяльність. Для виявлення впливу прогресивно-інтенсивних технологій на підвищення рівня цін по основним видам продукції було відібрано 85 аграрних підприємств області, які зберегли земельні масиви, тваринницькі ферми та в задовільному стані ресурсний потенціал. З метою установлення залежності між рівнем виробничих витрат на одиницю площі посіву (продуктивну голову) та показниками ефективності (собівартість продукції, рівень ціни) в роботі проведено відповідне групування підприємств.

Групування аграрних підприємств за рівнем витрат на 1 гектар озимої пшениці показало, що в першій та другій групах підприємств при порівняно обмежених витратах (до 1000 грн. на 1 га) повна собівартість 1 ц зерна склала в першій групі 60,5 грн., а в другій - 62,3 грн, а ціна реалізації відповідно дорівнювала 62,7 та 63,4 грн., що свідчить про низьку якість продукції. В підприємствах з рівнем виробничих витрат на 1 гектар посіву більше 1600 грн. (шоста група) дещо вище собівартість одиниці продукції і значно вище рівень ціни (84,7 грн.).

Аналогічний результат одержано при групуваннях підприємств, що займаються виробництвом насіння соняшнику та молока. Ефективність прогресивно-інтенсивної технології визначається через окупність додаткових витрат. З метою визначення на найближчий період ціни пропозиції з боку як підприємств працюючих на застарілих технологіях, так і в умовах формування прогресивно-інтенсивних технологій, доцільно використовуючи метод «середні витрати плюс прибуток» визначити ціну пропозиції. Так, для підприємств першої групи (озима пшениця) ціна пропозиції складе 80,6 грн/ц при рівні рентабельності виробництва 20,0%, для підприємств шостої групи ціна пропозиції складе 107,7 грн/ц при рівні рентабельності 30,0%.

За проектними розрахунками науковців ННЦ ІАЕ тільки в умовах інноваційних технологій можна досягти раціональних параметрів урожайності, собівартості 1 ц та ціни.

З метою прискореного нарощування м'ясного потенціалу та підвищення економічного інтересу всіх суб'єктів, задіяних в даній програмі рахуємо доцільним створити зацікавленими юридичними та фізичними особами обслуговуючий збутово-постачальницький кооператив (рис. 2).

Створення збутово-постачальницького кооперативу рекомендується в регіонах на рівні двух-трьох аграрних районів. В рамках одного кооперативу можливо виробити 3000-4000 ц приросту живої маси молодняка великої рогатої худоби та 8000-10000 ц м'яса в живій масі свиней при собівартості 1 ц відповідно 800-1000 грн. (ВРХ) та 1000-1200 грн. (свиней). При прогнозованій ціні (рис.2) розмір прибутку від реалізації 1 ц молодняка великої рогатої худоби складе 400-550 грн., а на 1 ц свинини - 500-600 грн.

З метою удосконалення формування цінового механізму аграрних формувань розроблена економіко-математична модель (55 змінних, на які накладені 83 обмеження) розвитку СТОВ «Петродолинське» Овідіопольського району та СВК «Світанок» Комінтернівського району Одеської області, яка базується на оптимізації рівня цін, каналів реалізації продукції, виробничих витрат та підвищенні ефективності використання виробничого потенціалу. В результаті рішення економіко-математичної задачі було визначено валовий прибуток СТОВ «Петродолинське», СВК «Світанок», який становитиме відповідно 7598,7 тис. грн. та 3504 тис.грн..

ВИСНОВКИ

Дослідження науково-теоретичних, методичних і практичних аспектів формування цінового механізму аграрних підприємств дозволили зробити наступні висновки та пропозиції.

1.В системі заходів по підвищенню економічної ефективності аграрного виробництва провідне місце належить дієвому ціновому механізму. Запропоновано альтернативне визначення сутності цінового механізму, який представляє науково-обґрунтовану методичну основу ціноутворення, що враховує об'єктивні закони функціонування товарного виробництва; розроблена на указаній основі система цін сприяє ефективному відтворенню основного і оборотного капіталу та робочої сили.

2.Удосконалення процесу ціноутворення на сільськогосподарську продукцію передбачає оцінку комплексу факторів, які впливають на формування ціни пропозиції.

Установлено, що бюджетна підтримка цін на сільськогосподарську продукцію проявляється у вигляді різноманітних субсидій. За рахунок бюджетних дотацій держава регулює обсяги виробництва та реалізації, впливаючи на прибутки сільськогосподарських товаровиробників через ціни, і на витрати - через пільгові кредити й податки.

Запропоновано в найближчі 3-5 років державну допомогу аграрному сектору надавати за такими напрямками: забезпечити цільове бюджетне фінансування: в рослинництві на селекцію і насінництво; на стимулювання виробництва продукції рослинництва направляти відповідні фінанси не на 1 га посіву, а на одиницю виробленої продукції (т); відповідно в тваринництві: на селекційно-племінну справу та на продуктивну голову. З метою активної участі споживача на ринку, доцільно продовжувати щорічно розробляти та публікувати мінімальні та максимальні ціни на основні види товарної продукції.

3.Впродовж останніх років спостерігається нестійка тенденція до покращення фінансового стану 940 аграрних підприємств. Кількість прибуткових підприємств в 2008 році склала 46,3%, ними одержано 448,3 млн. грн. прибутку. Рівень рентабельності всього виробництва складає 19,6%, в т.ч. рослинництва 26,1%, а тваринництва рівень збитковості - 9,0%.

Негативним явищем в діяльності аграрних підприємств є значні коливання

в рівнях цін, а саме: на зерно озимої пшениці (мінімальна - 61,6 грн. за 1 ц, максимальна - 92,5 грн.;); ячмінь відповідно 67,7 і 94,6 грн.; насіння соняшнику - 98,6 і 152,6; молоко - 111,2 і 220,9; жива маса молодняка ВРХ - 490,2 і 946,5; жива маса свиней - 848,5 і 1380 грн. за 1 ц, що обумовлено рівнями собівартості, каналами збуту продукції, якістю, строками реалізації.

4.Ефективність виробництва окремих видів товарної продукції в значній мірі залежить від рівня ціни та рівня собівартості. Так, рентабельність продукції рослинництва є низькою і по більшості видів продукції значно коливається.

Дослідження показали, що існує залежність прибутковості та рівня рентабельності від розміру чистого доходу на підприємство. В підприємствах приміської мікрозони з розміром чистого доходу до 2 млн. грн. одержано збиток в сумі 26,6 тис. грн. при рівні збитковості 0,9%, тоді як в підприємствах з розміром чистого доходу більше 5 млн. грн. чистий прибуток досягає 2 млн. грн., а рівень рентабельності 14,8%. Дослідження підтвердили, що підприємства приміської зони мають дещо вищий рівень цін на продукцію тваринництва (молоко на 11,9-14,6%; жива маса свиней на 2,0-4,2%).

Аналізуючи динаміку собівартості, розміру прибутку (-збитку) на 1 ц продукції та рівня ціни по зерновим культурам, в т. ч. пшениці, насінню соняшника, молока та м'яса, установлено що собівартість реалізованої продукції має вищий індекс приросту, тоді як рівень ціни має нищий темп приросту. Так, по озимій пшениці за період з 2000 по 2008 роки собівартість 1 ц збільшилась в 2,8 рази, а ціна реалізації тільки в 2 рази; по насінню соняшнику відповідно в 3,48 рази і 2,3 рази; по молоку в 2,8 і 3,4 рази. На виробництві зерна, насіння соняшнику рівень ціни відшкодовує виробнику затрати, проте рівень рентабельності залишається низьким, що не дозволяє сформувати відповідні обсяги нагромаджень. На виробництві молока, приросту молодняку ВРХ та свиней рівень ціни не перекриває собівартість і, як наслідок, указана продукція є збитковою. Рівень збитковості складає в 2008 році по молоку 0,2%, приросту молодняку ВРХ 34,7% і свиней 1,1%.

5.За останні роки в Одеській області активізувалась робота з розбудови і розвитку інфраструктури аграрного ринку. За період 2002-2008рр. збільшився обсяг продажу продукції (сировини) переробним підприємствам, проте основним каналом збуту залишаються комерційні структури, яким продається майже половина сільськогосподарської продукції. В залежності від каналу реалізації ціна пропозиції має різний рівень і за три останні роки має тенденцію до підвищення.

Групування господарств районів Одеської області за рівнем ціни на основні види товарної продукції дозволило визначити, що в значній мірі питома вага та розмір прибутку в структурі ціни зумовлені обраним каналом збуту продукції, що дозволило обґрунтувати методичний підхід до визначення коефіцієнту прозорості аграрного ринку.

6.Запропонований методичний підхід формування цінового механізму передбачає використання затратного методу на основі діючих у відповідних галузях технологій виробництва при визначенні ціни пропозиції з врахуванням

оптимального рівня рентабельності.

З метою запровадження в найближчі роки інноваційних технологій передбачено відповідні відрахування від грошової виручки (10%) у фонд технологій, крім того враховується коефіцієнт активності підприємства на аграрному ринку. При умові, якщо ринкова ціна буде менша ціни пропозиції підприємства, то для відтворення очікуваного доходу товаровиробником необхідна компенсація з боку держави.

7. Розроблено методику формування цінового механізму для підвищення взаємного економічного інтересу між аграрними формуваннями, особистими селянськими господарствами та державою в нарощуванні мясного потенціалу в Україні.

Анкетне опитування селян особистих селянських господарств відносно доцільності запровадження цінового механізму в програмі поетапного нарощування тваринницької продукції показало, що 65,7% дали позитивну оцінку. Ефективною формою реалізації розробленої програми запропоновано обслуговуючий кооператив, створений товаровиробниками по виробництву зернофуражу, 2-х місячних поросят, підприємствами по виготовленню комбікормів та м'ясопереробних підприємств, особистими селянськими та фермерськими господарствами. На рівні України щорічно починаючи з 2012 року можна додатково виробляти 400-450 тис. т мяса, а в окремих регіонах 15-25 тис. т.

8. З метою виявлення впливу запланованих рівнів цін та собівартості на результати господарської діяльності базових підприємств в роботі розроблена економіко-математична модель задачі, яка включає 55 змінних, на які накладено 83 обмеження, сутність якої полягає в тому, що виходячи з планового рівня урожайності сільськогосподарських культур та продуктивності тварин, а також науково-обгрунтованих норм затрат, рівнів цін визначити виробничу програму розвитку господарств, при якій забезпечується максимальний розмір прибутку.

Список опублікованих праць за темою дисертації

У фахових виданнях:

1.Бурдейна Н.М. Ціноутворення і ціни на продукцію сільського господарства / Н. М. Бурдейна //Аграрний вісник Причорномор'я: Спеціальний випуск: Зб. наук. праць. Випуск № 36 - Одеса, 2006. - С.67-70.

2.Бурдейна Н.М. Економічні засади державної підтримки аграрних товаровиробників / Н. М. Бурдейна//Аграрний вісник Причорномор'я: Спеціальний випуск: Зб. наук. праць. Випуск № 37 - Одеса: Імідж-Прес, 2007. - С.37-40.

3.Бурдейна Н.М. Роль ціни в забезпеченні конкурентоспроможності агропромислового виробництва / Н. М. Бурдейна // Вісник ХНАУ / За ред.. В.П. Мартьянова. - Харків, 2007. - № 4. - С. 43-47.

4.Бурдейна Н.М. Механізм формування цін на сільськогосподарську продукцію та продукти її переробки в умовах конкуренції/ Н. М. Бурдейна // Вісник Сумського національного аграрного університету /За ред. Михайлова Л.І. - Суми, 2007. - № 6-7. - С.250-253.

5.Бурдейна Н.М. Ціни на сільськогосподарську продукцію та інфраструктура аграрного ринку / Н. М. Бурдейна // Вісник Сумського національного аграрного університету /За ред. Михайлова Л.І. - Суми, 2009. - № 5 (36). - С.85-90.

6.Бурдейна Н.М. Ціновий механізм на сільськогосподарську продукцію та напрями забезпечення її конкурентоспроможності / Н. М. Бурдейна // Науковий вісник Національного аграрного університету / Редкол.: Д.О.Мельничук (відп. ред..) та ін.. - К., 2007. - Вип. 110. - Ч.2 - С. 46-50.

7.Мойса М.Я. Вплив економічних та технологічних факторів на рівень ціни сільськогосподарської продукції / М.Я. Мойса, Н. М. Бурдейна / Збірник наукових праць. - Випуск 253: В 7 т. - Т 2. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. - С.351-358 (особистий внесок здобувача: методика встановлення залежності рівня ціни від економічних та технологічних факторів).

8.Мойса М.Я. Напрями збільшення виробництва тваринницької продукції / М.Я. Мойса, Н. М. Бурдейна // Економіка АПК. - 2009. - № 10. - С. 18-22. (особистий внесок здобувача: проведено анкетне опитування селян відносно рівня цін на тваринницьку продукцію).

У інших виданнях

9.Бурдейна Н.М. Оцінка рівня конкурентоспроможності підприємства / Н. М. Бурдейна // Всеукраїнська науково-практична конференція «Державна політика та стратегія реформування економіки України в XX сторіччі». - Полтава.: ПДАА, 2007. - С. 37-38.

10.Бурдейна Н.М. Інфраструктура аграрного ринку та її вплив на ціноутворення сільськогосподарської продукції / Н. М. Бурдейна / Міжнародна науково-практична конференція «Удосконалення управління ресурсами підприємств АПК в умовах глобалізації економіки» - Полтава.: ПД ПДАА, 2008. - С. 8-9.

АНОТАЦІЯ

Бурдейна Н.М. Формування цінового механізму аграрних підприємств в умовах конкуренції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). - Південний Філіал Національного університету біоресурсів і природокористування України “Кримський агротехнологічний університет”, м. Сімферополь, 2009.

В дисертації розкрито результати теоретичних та практичних досліджень формування ефективного цінового механізму аграрних підприємств в умовах ринкової економіки. Досліджено і удосконалено науково - теоретичні основи сутності та складу цінового механізму в системі економічних відносин між різними суб'єктами АПК. Дана економічна оцінка виробництва сільськогосподарської продукції, виявлено основні причини низької ефективності діяльності аграрних формувань, здійснено системний аналіз оцінки комплексу факторів, які впливають на формування цін на...