Удосконалення організаційно-економічного механізму підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 338.436:339.924:631.11(043)

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(економіка сільського господарства і АПК)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Удосконалення організаційно-економічного механізму підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств

Ємельянова Ірина Федорівна

Луганськ - 2010



Дисертаційна робота виконана на кафедрі економічної теорії і маркетингу Луганського національного аграрного університету Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НААН України ТКАЧЕНКО Валентина Григорівна, ректор Луганського національного аграрного університету, м. Луганськ

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, старший науковий співробітник Канінський Петро Казимирович ННЦ “Інститут аграрної економіки ” НААН України, завідувач відділу спеціалізації та інтеграції наукових досліджень, м. Київ

кандидат економічних наук, доцент ОРЛОВА - КУРИЛОВА Ольга Володимирівна, доцент кафедри агробізнесу та управління соціально-економічними системами Луганського національного аграрного університету, м. Луганськ

Захист відбудеться "4" лютого 2011 р. о 900 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.841.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук в Луганському національному аграрному університеті за адресою: 91008 м. Луганськ-8, Національний аграрний університет, головний навчальний корпус, аудиторія Г-202.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Луганського національного аграрного університету за адресою: 91008 м. Луганськ-8, бібліотека Національного аграрного університету

Автореферат розісланий грудня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Богачов В.І.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах ринкової економіки України, активізації глобалізаційних процесів, посилення міжнародної конкуренції, що виступають головними ендогенними та екзогенними детермінантами розвитку України, особливої актуальності набувають питання, пов'язані з розвитком та підтримкою конкуренції, удосконаленням організаційно-економічного механізму підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств.

Ці питання є багатогранними й охоплюють декілька аспектів, в тому числі: теоретико-методичний, пов'язаний з визначенням теоретичних та методичних засад конкурентоспроможності; економічний, який включає оцінку рівня конкурентоспроможності аграрних підприємств та організаційно-економічний, що створює підґрунтя для удосконалення відповідного механізму підвищення конкурентоспроможності підприємств аграрного сектору.

Вагомий внесок у дослідження питань конкуренції зробили: А. Сміт, А. Маршал, А. Курно, Дж. Робінсон, Е. Чемберлін, Й. Шумпетер, Ф. Хайек, М. Портер та інші, які заклали фундамент теорії конкуренції і сформулювали її теоретичні засади.

Теоретико-методологічні засади конкурентоспроможності аграрних підприємств знайшли відображення в працях вчених-економістів: В.Я. Амбросова, В.Г. Андрійчука, А.Г. Бідика, В.І. Богачова, В.М. Гончарова, П.К. Канінського, С.М. Кваші, М.Й. Маліка, В.Я. Меселя-Веселяка, П.Т. Саблука, В.Г. Ткаченко та ін. Разом з тим, питання систематизації існуючих наукових підходів щодо дослідження напрямків підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств, а також питання пошуку напрямів та пропозицій з розробки та наукового обґрунтування організаційно-економічного механізму підвищення конкурентоспроможності підприємств АПК залишається не вирішеним. На вирішення цього науково-практичного завдання і спрямовано дослідження дисертаційної роботи, що визначило актуальність її теми, наукову і практичну значущість.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до напрямів наукових досліджень Луганського національного аграрного університету за темою «Формування організаційно-економічного управління діяльністю підприємства в умовах глобалізації економіки» (номер держреєстрації 0108U010053) та «Розробка методологічних основ та критеріїв забезпечення інноваційного та інвестиційного розвитку агропромислових підприємств України» (номер держреєстрації 0110U001566), в рамках яких автором запропоновано та обґрунтовано теоретико-методичні та практичні підходи щодо удосконалення організаційно-економічного механізму підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств на прикладі Донецької області.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у науковому обґрунтуванні теоретико-методичних та прикладних аспектів формування ефективного організаційно-економічного механізму підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств.

Реалізація поставленої мети зумовила такі завдання дослідження:

систематизувати, конкретизувати та поглибити теоретичні підходи щодо визначення сутності конкуренції та конкурентоспроможності;

визначити фактори, що впливають на конкурентоспроможність аграрних підприємств;

оцінити факторний вплив на конкурентоспроможність підприємств аграрного сектору Донецької області чинників за рівнями її формування;

вдосконалити організаційно-економічний механізм забезпечення конкурентоспроможності аграрних підприємств;

вдосконалити практичний інструментарій підвищення конкурентоспроможності підприємств агропромислового комплексу;

вдосконалити інформаційне забезпечення кластерної моделі розвитку регіонального АПК.

Об'єктом дослідження є процес удосконалення організаційно-економічного механізму підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств.

Предметом дослідження є комплекс теоретичних, методичних та практичних аспектів удосконалення організаційно-економічного механізму підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств України.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, положення економічної теорії, загальнонаукові принципи проведення досліджень. Теоретичною базою дослідження є наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених в області формування організаційно-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності та шляхів її підвищення.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти України щодо державного регулювання аграрного ринку, як екзогенної детермінанти формування умов для підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств, статистична інформація Державного комітету статистики України та Головного управління статистики в Донецькій області, дані Міністерства аграрної політики України, інформаційні матеріали Рахункової Палати України.

В роботі використано метод логічного аналізу (при визначенні логіки дослідження сутності конкурентоспроможності підприємства); системно-структурний аналіз (при дослідженні особливостей методів оцінки конкурентоспроможності підприємств АПК), метод факторного аналізу (при комплексному аналізі впливу зовнішніх та внутрішніх чинників на конкурентоспроможність аграрних підприємств), метод фактичного аналізу (при визначенні динаміки змін за основними напрямками державного регулювання аграрного сектора України, а також ступеню розвитку аграрного ринку Донецької області), економетричні методи (при здійснені оцінки факторного впливу макросередовища на загальний показник конкурентоспроможності підприємств АПК), методи кореляційно-регресійного аналізу (при встановленні залежності рентабельності продажів, як результативного показника, від чинників макросередовища), методи теорії виробничих функцій (при побудові оптимізаційної економіко-математичної функції максимізації конкурентоспроможності підприємства на внутрішньому рівні її формування). Для обробки економічної інформації, побудови таблиць, діаграм, графіків, алгоритмів використані сучасні комп'ютерні технології і пакет прикладних програм Microsoft Excel.

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертації полягає в розробці принципових підходів до підвищення конкурентоспроможності підприємств АПК на основі удосконалення організаційно-економічного механізму, який забезпечує взаємозв'язки між елементами системи організаційних та економічних заходів, форм і методів ведення агропромислового виробництва, вплив ринкової саморегуляції та державного регулювання аграрного сектору та обумовлює формування основ економічного зростання аграрної сфери.

Новизна наукових результатів виконаного дослідження, що виносяться на захист, полягає у такому:

уперше: конкурентоспроможність аграрний економічний кластерний

запропонована концептуальна модель інноваційного кластеру в АПК на основі міжгосподарської науково-технічної інтеграції в інноваційних процесах аграрного виробництва, яка базується на реалізації співробітництва в освіті, навчанні; в наукових дослідженнях, розробках; трансферу інноваційних аграрних технологій;

удосконалено:

модель організаційно-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності аграрних підприємств, яка являє собою відображення взаємозв'язків між елементами системи організаційних та економічних заходів, форм і методів ведення агропромислового виробництва, вплив ринкової саморегуляції та державного регулювання аграрного сектору та обумовлює формування основ економічного зростання аграрної сфери та підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств;

практичний інструментарій застосування економічно-організаційних методів агропромисловими підприємствами з ціллю підвищення їх конкурентоспроможності на основі уніфікованого методичного підходу, в основу якого покладений принцип оптимізації, а необхідною умовою його використання є гнучкість й альтернативність організаційно-економічних інструментів управління господарською діяльністю;

інформаційне забезпечення інноваційного кластеру на основі трансферу фундаментальних досліджень і прикладних розробок науково-освітнього центру;

дістало подальшого розвитку:

визначення сутності економічних категорій «конкуренція» та «конкурентоспроможність»;

розуміння сутності «організаційно-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності аграрних підприємств» як відкритої системи організаційних та економічних заходів, форм і методів ведення агропромислового виробництва, взаємовідносин між окремими її елементами з метою економічного зростання аграрної сфери та підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств;

визначення кластеру як мережної організації комплементарних, територіально взаємозалежних відносинами співробітництва аграрних підприємств й організацій (включаючи спеціалізованих постачальників продукції, робіт, послуг, а також виробників і покупців), об'єднаних навколо науково-дослідницького центру з метою оперативного, гнучкого й адаптивного розподілу нових знань, наукових винаходів, результатів досліджень та інших інновацій.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблені в дисертації підходи, способи й отримані результати є методичною основою вдосконалення організаційно-економічного механізму підвищення конкурентоспроможності підприємств агропромислового комплексу.

Основні висновки та пропозиції дисертаційного дослідження можуть бути використані в діяльності державних органів влади, аграрних підприємств Донецької області; науково-дослідних установ та навчальних закладів.

Висновки і рекомендації, запропоновані в дисертації, схвалено і впроваджено в практику діяльності, що підтверджено відповідними актами про використання результатів дослідження дисертаційної роботи:

Головним управління агропромислового розвитку Донецької обласної державної адміністрації (довідка № 1/2.1-604-13 від 29.10.10) - при розробці економічних програм і проектів сталого розвитку регіонального агропромислового виробництва, Програми науково-технічного розвитку АПК Донецької області;

Управлінням агропромислового розвитку Волноваської районної державної адміністрації Донецької області (довідка № 192/1 від 24.09.10) - при обґрунтуванні стратегічних пріоритетів розвитку АПК району, розробці економічних програм і проектів розвитку районного агропромислового виробництва;

Управлінням сільського господарства ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» (довідка № 120/1325 від 27.10.10 ) - при обґрунтуванні стратегічних напрямків розвитку підприємства, програм підготовки кадрів для аграрного виробництва;

АТЗТ «Екопрод А.Т.» (довідка №1141 від 15.09.10) - при обґрунтуванні стратегічних напрямків підвищення ефективності господарської діяльності та конкурентоспроможності підприємства;

Теоретичні та практичні положення дисертаційної роботи використані в навчальному процесі Луганського національного аграрного університету (довідка № 90/16 від 17.09.2010р.) - при викладанні курсів: «Стратегічний менеджмент», «Інноваційний менеджмент», «Економіка аграрних підприємств», «Державне регулювання економіки».

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведених автором досліджень в області підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств. Усі результати дослідження здобуті самостійно, а з наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дослідженні використано лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача. Внесок здобувача в колективно опубліковані роботи конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, наукові результати та практичні розробки дослідження доповідались і обговорювалися, одержавши позитивні оцінки, на щорічних звітних науково-практичних конференціях за підсумками роботи професорсько-викладацького складу Луганського національного аграрного університету (2009-2010рр.), міжнародній науково-практичній конференції «Інноваційні та інвестиційні процеси підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва в умовах глобалізації економіки» ( м. Луганськ, травень 2010р.), на звітних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Донецького національного університету «Проблеми розвитку національної і глобальної економіки», (м. Донецьк, 2006 - 2008рр.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 8 наукових робіт загальним обсягом 3,45 друк. арк.; з них 5 одноосібних статей у спеціалізованих наукових фахових виданнях загальним обсягом 2,55 друк. арк., а також розділ у колективній монографії (частка автора - 0,45 друк. арк.).

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який включає 202 найменування та 2 додатки. Матеріали дисертаційної роботи містять 32 таблиці та 22 рисунки.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано його мету і завдання, визначено об'єкт, предмет і методи дослідження, висвітлено наукову новизну та практичну значущість отриманих результатів, подано відомості про їх апробацію.

У першому розділі «Теоретичні та методичні основи конкурентоспроможності аграрних підприємств» досліджено сутність конкуренції та конкурентоспроможності, розглянуто фактори конкурентоспроможності аграрних підприємств та розглянуто методичні аспекти оцінки їх конкурентоспроможності.

Визначено три основні підходи щодо сутності конкуренції: поведінковий, який розглядає конкуренцію як зіткнення, бороть-бу, змагання суб'єктів господарювання; структурний, що передбачає аналіз структури ринку і конку-рентного середовища та функціональний, котрий акцентує увагу на ролі конкуренції в економіці.

Зважаючи на те, що основою конкуренції є конкурентоспроможність, досліджено використання цієї категорії на різних рівнях: стосовно як до окремої створюваної продукції, так і до елементів економічних систем, окремих підприємств, кластерів, регіонів, міст, країн.

Встановлено, що передумовою конкурентоспроможності більш високого ступеня є досягнення конкурентоспроможності на мікрорівні, а саме конкурентоспроможності підприємства.

Узагальнення існуючих дефініцій поняття «конкурентоспроможність підприємства» дозволило поглибити його зміст і сформулювати авторське визначення: конкурентоспроможність підприємства є узагальнюючим показником конкурентних переваг підприємства, його потенціальних можливостей та сукупність властивостей, що дозволяють оперативно реагувати та пристосовуватися до змін зовнішнього середовища. Конкурентоспроможність підприємства характеризує здатність підприємства витримувати силу конкуренції у конкурентної боротьбі з іншими суб'єктами господарювання.

Встановлено, що рівень конкурентоспроможності аграрних підприємств у кожний конкретний момент часу визначається впливом низки факторів, різних за природою, характером і ступеню дії, що і зумовило необхідність їх детального дослідження. На основі аналізу й систематизації різних наукових підходів фактори конкурентоспроможності аграрних підприємств класифіковані за середовищем функціонування; впливом на них аграрних підприємств; ступенем залежності; часом дії; рівнем управлінських рішень; спрямованістю дії факторів; за роллю факторів у забезпеченні конкурентної перевагою; рівнем взаємообумовленості; за своїм характером та ступенем впливу на конкурентоспроможності підприємства. Автором визначено, що з точки зору системного підходу важливе значення має класифікація факторів конкурентоспроможності залежно від середовища функціонування (зовнішні, внутрішні), яка має теоретичне і прикладне значення для поглиблення методичного обґрунтування напрямків та шляхів підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств.

В рамках вивчення методичних аспектів конкурентоспроможності аграрних підприємств було проаналізовано широкий набір методів оцінки конкурентоспроможності підприємств, з метою систематизації яких автором запропонована їх класифікація за наступними ознаками: за напрямком формування інформаційної бази, за способом відображення кінцевих результатів, за способом оцінки, за можливістю розроблення управлінських рішень.

У другому розділі «Аналіз та оцінка конкурентоспроможності аграрних підприємств» досліджено макросередовище та його факторний вплив на конкурентоспроможність аграрних підприємств, проведено аналіз регіонального аграрного ринку Донецької області та здійснена комплексна оцінка впливу на конкурентоспроможність аграрних підприємств чинників зовнішнього і внутрішнього середовища діяльності суб'єктів господарювання регіонального АПК.

Дослідження зовнішніх факторів на макрорівні підпорядковано загальній меті роботи та відповідно зосереджено на найбільш значимих чинниках, що впливають на діяльність підприємств агропромислового комплексу через організаційно-економічний механізм, - на держаному регулюванні аграрного сектору та його законодавчому супроводі.

Дослідженням зовнішніх факторів на макрорівні встановлено:

наявність тенденції до зростання фактичних надходжень податків, зборів (обов'язкових платежів) до зведеного бюджету від підприємств агропромислового комплексу України (загальна річна сума за період з 2004 до 2009 року зросла на 18098,5 млн. грн. або на 259,61 %);

у фінансово-кредитній політиці недосконалий механізм часткової компенсації відсоткової ставки за кредитами комерційних банків для агропромислових підприємств призвів до суттєвого спаду кредитування підприємств АПК у 2008 - 2009 рр.;

система державної підтримки сільського господарства на сьогодні здійснюється за 16 основними бюджетними програмами, але незважаючи на сталий зріст фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників протягом 2004 - 2008 рр. (загальна сума підтримки у 2008 р. зросла більш ніж у 4 рази порівняно до 2004 р. і склала 15,6 % від обсягу валового виробництва сільськогосподарської продукції), аграрний сектор економіки працює на межі збитковості, а окремі його галузі, насамперед тваринництво, є хронічно збитковими;

державне цінове регулювання відбувається шляхом здійснення державних аграрних інтервенцій. Так державне фінансування діяльності Аграрного фонду протягом 2006 - 2008 рр. на рівні 18 - 20 млн. грн. дозволяло знімати з ринку близько 5 % від валового виробництва зерна, однак це не є достатнім рівнем для сильного суб'єкта на ринку.

За допомогою економетричних методів аналізу було оцінено вплив досліджених факторів на загальний показник конкурентоспроможності агропромислових підприємств на макрорівні (рентабельність продажів). За результатами кореляційно-регресійного аналізу залежності результативного показника від досліджених чинників макросередовища встановлено, що вони лише створюють певні умови для функціонування підприємств та хоча й мають вплив, він є більш опосередкованим.

Фактори мезосередовища, які впливають на конкурентоспроможність підприємств АПК, характеризуються ємністю регіонального аграрного ринку, його насиченістю, часткою привізної продукції.

Дослідження аграрного сектору Донецької області доводить, що він формує 4,9 % валової продукції сільськогосподарського виробництва держави та відповідно займає 7 місце серед регіонів України. Стосовно ефективності сільськогосподарського виробництва сьогодні можна стверджувати про наявність позитивних тенденцій протягом досліджуваного періоду, що насамперед досягається за рахунок підвищення рівня рентабельності в рослинництві. З метою оцінки ступеня насиченості регіонального аграрного ринку було досліджено структуру зовнішньої торгівлі продовольчими товарами та балансові розрахунки фондів споживання основних сільськогосподарських продуктів в Донецькій області. Отримані висновки свідчать про наявність суттєвої нестачі на регіональному ринку серед продовольчих товарів молока та молочних продуктів, м'яса та м'ясних продуктів, плодів та ягід.

В якості конкретного суб'єкта господарювання для реалізації комплексного підходу до оцінки конкурентоспроможності аграрних підприємств нами було обрано ДП «Іллiч-Агро Донбас» ВАТ «ММК iм. Іллiча», який розташований на території семи адміністративно-територіальних районів Донецької області та об'єднує у своєму складі 39 агроцехів та 2 госпрозрахункових дільниці. Важливим є той факт, що по суті агрокомплекс являє собою агропромислову інтеграцію, її окремі структурні підрозділи є в певній мірі самостійними господарюючими суб'єктами з широким спектром спеціалізації, що перебувають на окремих балансах. Дослідження основних його показників показало, що в цілому спеціалізацією агрокомплексу можна вважати: в рослинництві - виробництво соняшника (що підтверджується спеціалізацією на соняшниковій олії в переробці та її високою рентабельністю); в тваринництві - яйця, молоко. Відповідно до цього проведене групування агроцехів, що займаються виробництвом такої продукції, на основі багатомірних середніх (для продукції рослинництва) та за однією головною ознакою - собівартість 1ц продукції (для продукції тваринництва). Для подальшого аналізу обрано в якості найбільш стратегічно важливих і конкурентноперспективних агроцехів № 37, 13 та 7.

З метою комплексної оцінки конкурентоспроможності аграрних підприємств запропоновано системний підхід, який поєднує принципи розрахунку інтегральних показників та факторний вплив за чотирма напрямками (чинники макросередовища; чинники мезосередовища; чинники мікросередовища; внутрішні чинники впливу). При цьому, якщо інтегральні коефіцієнти впливу зовнішніх чинників будуть однакові для всіх агроцехів та в цілому для ДП «Ілліч-Агро Донбас», то прояв внутрішніх чинників необхідно розрахувати окремо для кожного суб'єкту аграрного ринку регіону.

За результатами проведеного дослідження було отримано значення інтегрального коефіцієнту впливу чинників макросередовища (Pi) на конкурентоспроможність аграрних підприємств на рівні держави у 2009 р. (табл. 1).

Таблиця 1 - Інтегральний коефіцієнт впливу на конкурентоспроможність аграрних підприємств чинників макросередовища (kмакро) у 2009 р.

	Чинники макросередовища
	Податкова політика	Фінансово-кредитна політика	Державна підтримка АПК	Державні закупівлі	Регулювання продовольчого ринку
Pi 2009, тис. грн.	25070,0	8351,0	8774,2	12208,4	6948,6
Pi max, тис. грн.	25070,0	35184,0	16283,3	20062,3	40913,0
Y	0	0,24	0,54	0,61	0,17
kмакро	0,37

Для оцінки факторного впливу мезо- та мікросередовища обрано експертний метод, де в якості експертів виступали спеціалісти з категорії управлінського персоналу досліджуваних агроцехів ДП «Іллiч-Агро Донбас» ВАТ «ММК iм. Іллiча», оскільки такий підхід здатен врахувати специфіку діяльності конкретного суб'єкта господарчої діяльності на регіональному ринку.

Інтегральна оцінка конкурентоспроможності агропромислових підприємств, що формується через внутрішні чинники впливу, для обраних конкурентноперспективних агроцехів (№37, 13, 7), а також в цілому для ДП «Ілліч-Агро Донбас» було розраховано за формулою середньозваженої (яка запропонована Фасхієвим Х.А.) за п'ятьма групами показників: фінансовий стан; ефективність господарської діяльності; інноваційна діяльність; збут та просування продукції; ефективність управління.

Розраховані коефіцієнти в своїй сукупності дозволяють оцінити конкурентоспроможність аграрних підприємств, свідчать про незадовільний стан діяльності суб'єктів господарювання регіонального АПК, що в свою чергу дозволило виявити резерви та напрямки підвищення конкурентоспроможності агропромислових підприємств через вдосконалення організаційно-економічного механізму (шляхом ефективного поєднання економічних інструментів, методів та важелів ринкового й державного регулювання аграрного сектора) та визначити роль інтеграційних напрямків розвитку в забезпечені високого рівня конкурентоздатності.

Для наочного представлення отриманої комплексної оцінки конкурентоспроможності досліджуваних аграрних підприємств запропоновано скористатися принципами побудови багатокритеріальної графічної моделі, де в якості критеріїв будуть виступати інтегральні коефіцієнти відповідних чинників впливу (рис.1). 

Рис. 1. Багатокритеріальна графічна модель комплексної оцінки конкурентоспроможності аграрних підприємств Донецької області

Таке представлення комплексної оцінки наочно демонструє рівень конкурентоспроможності аграрних підприємств та уможливлює віднесення кожного оцінюваного суб'єкта господарської діяльності віднести до певної групи:

- найбільш високий рівень конкурентоспроможності: k є [1; 0,8)

- високий рівень конкурентоспроможності: k є [0,8; 0,6)

- середній рівень конкурентоспроможності: k є [0,6; 0,4)

- низький рівень конкурентоспроможності: k є [0,4; 0

У третьому розділі « Напрями вдосконалення організаційно-економічного механізму підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств» удосконалено організаційно-економічний механізм забезпечення конкурентоспроможності аграрних підприємств, розроблено кластерну модель розвитку регіонального АПК та сформовано систему інформаційного забезпечення кластерної моделі.

На основі узагальнення теоретичних підходів щодо визначення сутності організаційно-економічного механізму, які мають різноаспектний характер, в роботі запропоновано розуміти сутність «організаційно-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності аграрних підприємств» як відкриту систему організаційних та економічних заходів, форм і методів ведення агропромислового виробництва, взаємовідносин між окремими її елементами з метою економічного зростання аграрної сфери та підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств.

Автором удосконалена концептуальна модель організаційно-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності аграрних підприємств, яка являє собою відображення взаємозв'язків між елементами системи організаційних та економічних заходів, форм і методів ведення агропромислового виробництва, вплив ринкової саморегуляції та державного регулювання аграрного сектору та обумовлює формування основ економічного зростання аграрної сфери та підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств.

З метою вдосконалення практичного інструментарію застосування економічно-організаційних методів агропромисловими підприємствами з ціллю підвищення їх конкурентоспроможності запропоновано уніфікований дієвий методичний підхід до визначення перспектив та напрямків розвитку за набором показників, що формують конкурентоспроможність на внутрішньому рівні. В основу запропонованого підходу покладений принцип оптимізації, необхідною умовою використання якого є гнучкість й альтернативність організаційно-економічних інструментів управління господарською діяльністю.

Сутність підходу полягає в находжені оптимальних рішень бізнес-планування в аграрних підприємствах для підвищення рівня їх конкурентоспроможності. Тому, в якості результативного критерію пропонується використовувати інтегральний показник конкурентоспроможності, забезпечений проявом внутрішніх чинників розвитку(kвн).

Множина значень прояву внутрішніх чинників аграрного підприємства Pi та відповідних їм Pmax (максимальних значень за певний період або нормативних значень показника) виступає в якості критеріїв у запропонованому екстремальному принципі. Виходячи з основ взаємозалежності результативного показнику (kвн) від множини критеріїв було побудовано оптимізаційну економіко-математичну функцію.

Задача багатокритеріальної оптимізації виглядає наступним чином:

при обмеженнях:

де fPi - цільова функція по показникам Pi,

fPi max - максимальне (нормуюче) значення цільової функції Pi max,

ai - коефіцієнт вагомості, який використовується при розрахунку цільової функції kвн. Формула середньозваженої передбачає: a1 = 0,5; a2…a(n-1) = 1; an = 0,5,

n - кількість показників,

gn - функція обмеження за кожним показником Pi,

bn - умова (обмеження) для значень цільової функції по показникам Pi.

Задля реалізації запропонованого підходу програмними методами лінійної, нелінійної та дискретної оптимізації рекомендовано використання настройки «Пошук рішення», що є складовою додаткового пакету програм «Аналіз даних», який може бути вбудований до аналітичної програми Microsoft Excel.

Наявність вертикально інтегрованого агропромислового формування в Донецькій області (ДП «Ілліч-Агро Донбас») сприяє розширенню масштабів сільськогосподарського виробництва й прискоренню впровадження й дифузії інноваційних розробок на базі розвитку економічних зв'язків між дочірніми підприємствами агрокомплексу. Однак, вочевидь, для підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств та ефективного розвитку регіонального АПК цього не достатньо.

Конструктивізм пропозиції автора щодо підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств через організаційно-економічний механізм та розвиток агропромислової інтеграції передбачає акцентування на інноваційній складовій, як основі успіху, та відповідно формування кластерної організації регіону на основі стратегічного партнерства й міжгосподарської науково-технічної інтеграції в інноваційних процесах.

В роботі пропонується розглядати кластер як мережну організацію комплементарних, територіально взаємозалежних відносинами співробітництва аграрних підприємств й організацій, об'єднаних навколо науково-дослідницького центра (вищий учбовий заклад, науково-дослідницький інститут або лабораторія, технопарк, бізнес-інкубатор) з метою оперативного, гнучкого й адаптивного розподілу нових знань, наукових винаходів, результатів досліджень та інших інновацій.

Автором запропонована концептуальна модель інноваційного кластеру в АПК Донецької області, яка об'єднує навколо науково-освітнього центра - Луганського національного аграрного університету, - аграрні підприємства агрокомплексу ВАТ «ММК ім. Ілліча», що розташовані на території Донецького регіону та входять до структури ДП «Ілліч-Агро Донбас». Також в кластер запропоновано включити спеціалізованого постачальника - АТЗТ «Екопрод А.Т.» (рис. 2).



Рис. 2. Концептуальна модель інноваційного кластеру в сфері АПК Донецької області

На мікрорівні формування конкурентоспроможності суб'єктів інноваційного кластеру в сфері АПК Донецької області джерелом її підвищення є мережне співробітництво, тобто співробітництво, що базується на стратегічному взаємовигідному партнерстві самостійних підприємств та науково-дослідницького центру в області схожих інтересів (розвитку та дифузії інновацій, досліджень аграрного ринку, підготовки висококваліфікованих спеціалістів тощо). В результаті передбачається реалізація наступних напрямків співробітництва в межах розробленої моделі міжгосподарської науково-технічної кластерної інтеграції в інноваційних процесах аграрного виробництва: співробітництво в освіті, навчанні; співробітництво в наукових дослідженнях, розробках; трансфер інноваційних аграрних технологій.

Доведено, що сучасних умовах господарювання відбувається підвищення значимості інформації для розвитку аграрних підприємств.

Під інформаційним забезпеченням запропонованої кластерної моделі слід розуміти процес зміни наявної інформації у суб'єктів кластеру в наслідок керуючого впливу інноваційного процесу, коли відповідно до цих змін відбувається нівелювання інформаційної асиметрії, що у підсумку підвищує результати діяльності аграрних підприємств.

Дієвим інструментом інформаційного забезпечення кластерної моделі є запропонований автором трансфер фундаментальних досліджень і прикладних розробок науково-освітнього центру, здійснюваний Центром трансферу інноваційних аграрних технологій (ЦТІАТ), як окремим організаційним підрозділом Луганського національного аграрного університету.

Запропонована модель інформаційної взаємодії передбачає максимально можливе й ефективне використання науково-дослідницького потенціалу Луганського національного аграрного університету, шляхом залучення всіх його підрозділів (освітніх, науково-дослідницьких, виробничих).

Інформаційне забезпечення кластеру через значну кількість інформації, що повинна бути накопичена, систематизована, оброблена та підготовлена для передачі у вигляді інноваційного проекту, не можливе без побудови автоматизованого Банку Знань (БЗ). Локальними базами даних, що формують Банк Знань будуть: БД «Інновації» та БД «Підприємства».

Інформаційне забезпечення БД «Інновації» складають всі вхідні масиви, методи збору, підготовки, передачі й обробки інформації щодо результатів фундаментальних науково-дослідницьких та прикладних НДДКР Луганського національного аграрного університету. Побудова БД «Інновації»

представляє собою реляційні таблиці даних. Інформаційне забезпечення БД «Підприємства» складають вхідні масиви, методи збору, підготовки, передачі й обробки інформації щодо специфіки аграрного виробництва агроцехів ДП «Ілліч-Агро Донбас». При цьому, БД «Інновації» формується як розподільна база даних в локальній мережі ЦТІАТ Луганського національного аграрного університету, у той час як БД «Підприємство» формується в локальній інформаційній мережі ДП «Ілліч-Агро Донбас». Їх об'єднання під єдиним інтерфейсом прикладних програм для отримання вихідного масиву інформації в об'єктно-орієнтованому вигляді представляє собою автоматизований Банк Знань ЦТІАТ.

Сформована система інформаційного забезпечення ефективного розвитку кластеру та здійснення трансферу інноваційних аграрних технологій між його суб'єктами дозволить підтримувати партнерські стосунки, оперативно приймати управлінські рішення, підвищити ділову активність, конкурентоспроможність, загальну ефективність господарської діяльності аграрних підприємств та сприятиме розвитку навчально-науково-виробничого потенціалу науково-дослідницького центру кластеру.



ВИСНОВКИ

На основі здійснених у дисертаційному досліджені теоретичних узагальнень, обґрунтованих методичних підходів, пропозицій і рекомендацій щодо підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств автором було вирішено актуальну наукову задачу удосконалення організаційно-економічного механізму підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств.

Основні висновки та результати, одержані в ході проведеного дослідження, є такими:

1. В результаті систематизування та конкретизування концепцій щодо сутності конкуренції визначено три основні підходи: поведінковий, який розглядає конкуренцію як зіткнення, бороть-бу, змагання суб'єктів господарювання; структурний, що передбачає аналіз структури ринку і конку-рентного середовища, тобто умов і факторів, які визначають і впливають на розвиток підприємництва, та функціональний, котрий акцентує увагу на ролі конкуренції в економіці.

2. Узагальнення існуючих дефініцій поняття «конкурентоспроможність підприємства» дозволило поглибити його зміст і сформулювати авторське визначення: конкурентоспроможність підприємства є узагальнюючим показником конкурентних переваг підприємства, його потенціальних можливостей та сукупність властивостей, що дозволяють оперативно реагувати та пристосовуватися до змін зовнішнього середовища. Встановлено, що рівень конкурентоспроможності аграрних підприємств у кожний конкретний момент часу визначається впливом ряду факторів. Автором на основі аналізу й систематизації різних наукових підходів запропонована класифікація факторів конкурентоспроможності аграрних підприємств за десятьма критеріями.

3. На основі аналізу набору методів оцінки конкурентоспроможності підприємств, які базуються на різних концептуальних засадах, запропонована їх класифікація та визначено ті, що представляють найбільшу практичну значимість в сучасних умовах. В результаті дослідження для здійснення комплексної оцінки конкурентоспроможності аграрних підприємств запропоновано системний підхід, який поєднує принципи розрахунку інтегральних показників та факторний вплив за чотирма напрямками (чинники макросередовища; чинники мезосередовища; чинники мікросередовища; внутрішні чинники впливу).

4. Визначено найбільш вагомі чинники, що впливають на діяльність підприємств агропромислового комплексу через організаційно-економічний механізм забезпечення конкурентоспроможності аграрних підприємств: державне регулювання аграрного сектора (податкова політика, фінансово-кредитна політика, державна підтримка АПК, державні закупівлі, регулювання продовольчого ринку (сертифікація і стандартизація)); законодавчий супровід аграрного сектора.

Для оцінки впливу досліджених факторів на загальний показник конкурентоспроможності агропромислових підприємств на макрорівні було побудовано систему лінійних рівнянь регресії, що відображають взаємозв'язок між чинниками макросередовища та розрахованим значенням рентабельності продажів. Результати кореляційно-регресійного аналізу є індикатором неефективного державного регулювання аграрного сектору, оскільки динаміка розвитку показника ефективності операційної діяльності підприємств не відповідала протягом досліджуваного періоду динаміці видатків з держбюджету на підтримку розвитку підприємств АПК.

5. Потенціал споживчого ринку як зовнішній чинник мезосередовища аграрних підприємств регіону є основою їх розвитку. Дослідження аграрного сектору Донецької області засвідчило сталий характер виробництва продукції сільського господарства (показник валової продукції 2009 року зменшився від рівня 2004 року лише на 4,0%). Для оцінки ємкості аграрного ринку та ступеня його насиченості було також досліджено структуру зовнішньої торгівлі, а також балансові розрахунки фондів споживання основних сільськогосподарських продуктів. З метою виявлення резервів насичення аграрного ринку продукцією сільськогосподарських підприємств проведено зіставлення існуючого рівня споживання в Донецькій області та раціональних норм споживання. Отримані висновки свідчать про досить низьку насиченість ринку, що є доказом необхідності підвищення конкурентоспроможності агропромислових підприємств та наявності для цього сприятливих умов.

6. В якості конкретного суб'єкта господарювання для оцінки чинників мікросередовища та внутрішніх чинників було обрано ДП «Іллiч-Агро Донбас» ВАТ «ММК iм. Ілліча». Проведене групування агроцехів на основі багатомірних середніх та для подальшого аналізу обрано в якості найбільш стратегічно важливих агроцехів №37, 13 та 7.

В роботі запропонований системний підхід в оцінці конкурентоспроможності аграрних підприємств, що передбачає розрахунок окремих інтегральних коефіцієнтів впливу зовнішніх чинників на макро-, мезо- та мікрорівнях, які є однаковими для всіх агроцехів та в цілому для ДП «Ілліч-Агро Донбас», та інтегральних коефіцієнтів конкурентоспроможності, сформованих під дією внутрішніх чинників, розрахованих для кожного суб'єкту аграрного ринку регіону. З метою реалізації комплексної оцінки конкурентоспроможності досліджуваних аграрних підприємств автором побудована багатокритеріальна графічна модель, де в якості критеріїв виступили розраховані коефіцієнти. Отримані результати свідчать про необхідність вдосконалення організаційно-економічного механізму підвищення конкурентоспроможності суб'єктів господарювання регіонального АПК шляхом ефективного поєднання економічних інструментів, методів та важелів ринкового й державного регулювання аграрного сектора.

7. Розроблена автором концептуальна модель організаційно-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності аграрних підприємств, що об'єднує економічну та організаційно-правову підсистеми забезпечення конкурентоспроможності аграрних підприємств. Відповідно економічна підсистема включає економічні важелі впливу на конкурентоспроможність аграрних підприємств через державне регулювання та ринковий механізм; організаційно-правова підсистема механізму передбачає створення ефективної функціональної системи управління суб'єктами господарювання через удосконалення основних функції управління конкурентоспроможністю аграрних підприємств та підвищення їх адаптованості до динамічних чинників конкурентного середовища.

Запропонований екстремальний (оптимізаційний) методичний підхід з визначення альтернатив розвитку внутрішніх чинників формування конкурентоспроможності аграрних підприємств, який є ефективним, дієвим та уніфікованим інструментом, що реалізує один з напрямків підвищення конкурентоспроможності, забезпечених методами організаційної підсистеми організаційно-економічного механізму. В основу екстремального підходу покладена цільова функція інтегрального показника конкурентоспроможності, забезпеченого проявом внутрішніх чинників розвитку, що виконує задачу багатокритеріальної оптимізації та прямує до максимуму.

8. Результати оптимізації засвідчили, що удосконалення організаційно-економічного механізму підвищення конкурентоспроможності необхідно пов'язувати з розвитком агропромислової інтеграції з урахуванням економічних інтересів всіх її учасників та забезпеченням інноваційного вектору розвитку агропромислових підприємств.

В рамках міжгосподарської науково-технічної інтеграції в інноваційних процесах в сфері агропромислового комплексу запропоновано розглядати кластер як мережну організацію комплементарних, територіально взаємозалежних відносинами співробітництва аграрних підприємств й організацій (включаючи спеціалізованих постачальників продукції, робіт, послуг, а також виробників і покупців), об'єднаних навколо науково-дослідницького центра (вищий учбовий заклад, науково-дослідницький інститут або лабораторія, технопарк, бізнес-інкубатор) з метою оперативного, гнучкого й адаптивного розподілу нових знань, наукових винаходів, результатів досліджень та інших інновацій.

Представлена автором концептуальна модель інноваційного кластеру в АПК Донецької області об'єднує навколо науково-освітнього центру - Луганського національного аграрного університету - аграрні підприємства агрокомплексу ВАТ «ММК ім. Ілліча», що розташовані на території Донецького регіону та входять до структури ДП «Ілліч-Агро Донбас», а також спеціалізованого постачальника АТЗТ «Екопрод А.Т.».

9. Розроблена кластерна модель потребує ефективного інформаційного забезпечення, дієвим інструментом якого є запропонований автором трансфер фундаментальних досліджень і прикладних розробок науково-освітнього центру, здійснюваний Центром трансферу інноваційних аграрних технологій (ЦТІАТ).

Запропонований автором алгоритм зіставлення реляційних баз даних (БД «Інновації» і БД «Підприємства») дозволяє при запиті кожним суб'єктом господарювання в Банк Знань щодо інноваційних розробок отримати релевантні варіанти інноваційних проектів, які, по-перше, відповідають їх критеріям відбору, а, по-друге, відібрані максимально погоджено з їх специфічними особливостями господарювання. Що є автоматизаційною складовою інформаційного забезпечення кластерної моделі.



ПЕРЕЛІК ПУБЛІКАЦІЙ АВТОРА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії:

1. Емельянова И.Ф. Кластеры: теоретические основы сущности и роли в повышении инновационной деятельности в регионах / И.Ф. Емельянова // Инвестиционные и инновационные процессы в АПК Украины в условиях аграрной реформы: монография / [В.Г. Ткаченко, В.И. Богачев, И.Ф.Емельянова и др.]; под общ. ред. проф. В.Г. Ткаченко и проф. В.И.Богачева. - Луганськ: Книжковий світ, 2010. - Разд. 2.1. - С. 37-48.

Особистий внесок: розглянуто теоретичні та прикладні засади формування інноваційних кластерів в агропромисловому виробництві - 0,45 д.а.

Публікації у наукових фахових виданнях:

2. Ємельянова І.Ф. Класифікація факторів конкурентоспроможності аграрних підприємств / І.Ф. Ємельянова // Схід. - 2010.- №2.- С. 20-23.

3. Ємельянова І.Ф. Ресурсний потенціал аграрних підприємств Донецької області як основа їх конкурентоспроможності / І.Ф. Ємельянова // Схід. - 2010.- №4.- С. 30-35.

4. Ємельянова І.Ф. Організаційно-економічний механізм забезпечення конкурентоспроможності аграрних підприємств / І. Ф. Ємельянова // Науковий вісник Луганського національного аграрного університету.(серія “Економічні науки ”) / За ред. В.Г. Ткаченко. - Луганськ: «Елтон», 2010.- № 15.-С.408- 416.

5. Ємельянова І.Ф. Кластерна модель підвищення конкурентоспроможності регіонального агропромислового комплексу / І.Ф. Ємельянова // Схід. - 2010.- №6 (106).- С. 22-27.

6. Ємельянова І.Ф. Кластери - як напрям підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств / І. Ф. Ємельянова // Науковий вісник Луганського національного аграрного університету.(серія “Економічні науки ”) / За ред. В.Г. Ткаченко. - Луганськ: «Книжковий світ», 2010. - № 16.- С.244- 252.

Публікації в інших наукових виданнях:

7. Ємельянова. І.Ф. Фінансове планування та його особливості в аграрних формуваннях / І.Ф. Ємельянова // Актуальні проблеми і тенденції в сучасній науковій думці на зламі століть: Збірник наукових статей. Вип. №1- К: МАУП, 2006.- С. 66-72.

8. Ємельянова І.Ф. Економічні проблеми розвитку аграрних підприємств / Г.І. Брітченко, І.Ф. Ємельянова // Труды научной конференции профессорско-преподавательского состава экономического факультета ДонНУ «Проблемы развития национальной и глобальной экономики» / Ред. кол. Г.А.Черниченко и др. - Донецк: ДонНУ, 2007.- С.39-41.

Особистий внесок: визначено причини аграрної кризи та проблеми підвищення конкурентоспроможності окремих видів сільгосппродукції - 0,1 д.а.



АНОТАЦІЯ

Ємельянова І.Ф. Удосконалення організаційно-економічного механізму підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). - Луганський національний аграрний університет, Луганськ, 2010.

Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних, методичних та практичних аспектів побудови ефективного організаційно-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності аграрних підприємств Донецької області.

На основі узагальнення теоретичного матеріалу визначено сутність понять конкуренція, конкурентоспроможність підприємства, фактори конкурентоспроможності, організаційно-економічний механізм забезпечення конкурентоспроможності аграрних підприємств, кластер. Систематизовано існуючі підходи та запропоновано системний підхід до оцінки конкурентоспроможності аграрних підприємств, який поєднує принципи розрахунку інтегральних показників та факторний вплив за чотирма напрямками (чинники макросередовища; чинники мезосередовища; чинники мікросередовища; внутрішні чинники впливу).

Запропоновано методичний підхід до визначення перспектив та напрямків розвитку за набором показників, що формують конкурентоспроможність на внутрішньому рівні, в основу якого покладений

принцип оптимізації.

Обґрунтовано доцільність використання кластерного підходу до вирішення проблемних питань з конкурентоспроможності аграрних підприємств. Розроблено концептуальну модель інноваційного кластеру в АПК Донецької області.

Ключові слова: конкуренція, конкурентоспроможність підприємства, організаційно-економічний механізм підвищення конкурентоспроможності підприємств, кластерна модель забезпечення конкурентоспроможності аграрних підприємств.



АННОТАЦИЯ

Емельянова И.Ф. Усовершенствование организационно- экономического механизма повышения конкурентоспособности аграрных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискания научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - Экономика и управление предприятиями (экономика сельского хозяйства и АПК). - Луганский национальный аграрный университет, Луганск, 2010.

Диссертация посвящена разработке методических и практических рекомендаций по усовершенствованию организационно-экономического механизма повышения конкурентоспособности аграрных предприятий Донецкой области.

На основе систематизации и обобщения теоретических основ конкуренции и конкурентоспособности предприятий сформулирован авторский подход к определению категорийного аппарата, а именно понятий «конкурентоспособность», «конкурентоспособность предприятий», «факторы конкурентоспособности». Систематизированы существующие подходы к оценке конкурентоспособности предприятий.

Предложен усовершенствованный методических подход к комплексной оценке конкурентоспособности аграрных предприятий, который основывается на системной подходе и предполагает расчет интегральных показателей конкурентоспособности предприятий и факторов влияющих на них.

В диссертации проанализировано современное состояние развития аграрного сектора и тенденции развития аграрного рынка Донецкой области.

На основе анализа выявлены проблемы их развития.

В качестве конкретного субъекта хозяйствования для оценки конкурентоспособности аграрных предприятий Донецкой области, в диссертационной работе, были использованы аграрные предприятия агрокомплекса ОАО «ММК им. Ильича»

С целью повышения конкурентоспособности аграрных предприятий Донецкой области разработана концептуальная модель организационно-экономического механизма обеспечения конкурентоспособности аграрных предприятия, которая направлена на формирование основ экономического роста аграрной сферы и повышения конкурентоспособности аграрных предприятий.

Предложен унифицированный методический подход к определению перспектив и направлений повышения конкурентоспособности аграрных предприятий с помощью комплекса показателей, которые формируют конкурентоспособность на внутреннем уровне, основу которого составляет принцип оптимизации, необходимым условием использования которого является гибкость и альтернативность организационно - экономических инструментов управления хозяйственной деятельностью.

...