Розвиток форм підприємницької діяльності у сільському господарстві в умовах ринкової економіки
Організаційно-економічні та соціальні аспекти діяльності суб’єктів підприємницької діяльності у сільському господарстві. Визначення пріоритетних напрямів розвитку форм підприємницької діяльності з урахуванням зовнішніх чинників та соціального фактору.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 25.07.2015 |
| Размер файла | 53,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Національний університет біоресурсів і природокористування україни
південний філіал
«кримський агротехнологічний університет»
УДК 631.1:65.012.32
Автореферат дисертації
на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
Розвиток форм підприємницької діяльності у сільському господарстві в умовах ринкової економіки
Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК)
Жидяк Олександра Романівна
Сімферополь - 2010
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького Міністерства аграрної політики України
Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Музика Павло Михайлович, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького, завідувач кафедри економіки підприємства, інновацій та дорадництва в АПК імені проф. І.В. Поповича
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Харківський Дмитро Федорович, Одеська національна академія харчових технологій завідувач кафедри менеджменту та фінансів кандидат економічних наук, доцент;
Приходько Ігор Павлович, Дніпропетровський державний аграрний університет завідувач кафедри обліку і аудиту.
Захист відбудеться «8» квітня 2010 року о 12.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.805.01 Південного філіалу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Кримський агротехнологічний університет» за адресою 95000, м. Сімферополь, смт. Аграрне, головний корпус, ауд. 105.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Південного філіалу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Кримський агротехнологічний університет» за адресою 95000, м. Сімферополь, смт. Аграрне, головний корпус, читальний зал № 1.
Автореферат розісланий «5» березня 2010 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, доцент С.Я. Дементьєва
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Державна аграрна політика спрямовується на забезпечення продовольчої безпеки країни шляхом освоєння ринкових механізмів формування ефективного конкурентоспроможного агропромислового виробництва та створення умов розвитку для соціальної сфери села. У процесі аграрної реформи в Україні відбулися глибокі соціально-економічні перетворення, спрямовані на подолання відчуження сільськогосподарських працівників від землі, засобів виробництва і результатів праці, на перехід аграрного сектора економіки до ринкових відносин. Здійснено роздержавлення сільськогосподарських підприємств, переважна більшість земель бувших колгоспів та радгоспів передана у приватну власність трудівникам села, формуються нові організаційно-правові структури ринкового типу, створюються умови для розвитку конкурентоспроможного агропромислового виробництва.
У процесі реформування аграрного сектора економіки України одночасно відбувалися зміни економічних відносин і відносин власності та утворення різноманітних форм підприємницької діяльності. Однак складні проблеми післяреформеного розвитку аграрної галузі ще не вирішені та наслідки проведення аграрної реформи не відповідають очікуваним. Зменшилися не тільки обсяги виробництва сільськогосподарської продукції та її переробки, а й споживання продуктів харчування, особливо молочних і м'ясних, низька конкурентоспроможність виробників та їх продуктів на продовольчому ринку.
Досягнення стабільного економічного зростання, створення цивілізованих соціально-економічних умов на селі можливі за рахунок розвитку форм підприємницької діяльності в аграрному секторі, підвищення їх ефективності, що дасть можливість збільшити обсяги виробництва сільськогосподарської продукції для забезпечення населення продуктами харчування а переробну промисловість сировиною, підвищити конкурентоспроможність продукції вітчизняного агропромислового комплексу на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Одним із важливих напрямів забезпечення високої ефективності в аграрному секторі є трансформація економічних відносин і рівноправний розвиток різних форм підприємницької діяльності, тобто формування відносин власності на принципово новій основі.
Теоретичні, методичні та практичні аспекти розвитку форм підприємницької діяльності та їх вплив на економічну ефективність галузі, проблеми формування відносин між виробниками сільськогосподарської продукції та переробними підприємствами, питання розвитку аграрного ринку розглянуті у працях українських учених В.Г. Андрійчука, П.С. Березівського, В.О. Беспалова, В.І. Бойка, М.В. Брика, С.В. Васильчак, М.В. Гладія, П.І. Гайдуцького, В.Г. Галанця, Т.Г. Дудара, В.Н. Зимовця, В.В. Зіновчука, І.І. Лукінова, М.М. Ільчука, Ю.С. Коваленка, О.В. Крисального, О.В. Мазуренко, П.М. Музики, І.П. Приходька, С.І. Поперечного, В.Я. Месель-Веселяка, М.Й. Маліка, Т.Л. Мостенської, П.Т. Саблука, М.М. Федорова, Д.Ф. Харківського, Г.В. Черевка, О.М. Шпичака, М.Г. Шульського, В.В. Юрчишина та багато інших вчених. Разом з тим, на фоні розробки загальнотеоретичних і прикладних досліджень формування форм підприємницької діяльності нез'ясованими залишилась ціла низка конкретних питань, зокрема, удосконалення організації та фінансового забезпечення форм підприємницької діяльності, удосконалення економічного механізму господарювання, врахування регіональних особливостей формування взаємовідносин учасників аграрного ринку. Особливої уваги потребує дослідження питання підвищення економічної ефективності нових організаційних форм, вдосконалення цінової, податкової та кредитної політики їх функціонування. Актуальність та практичне значення вирішення даних питань і зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою частиною комплексної програми наукових досліджень кафедри економіки підприємства, інновацій та дорадництва в АПК імені проф. І.В. Поповича Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького «Розробка рекомендацій підвищення ефективності функціонування тваринництва в умовах трансформації аграрної економіки» (номер державної реєстрації U019401023336). Особисто автором розроблено ряд теоретичних положень та методичних рекомендацій щодо вдосконалення організації форм підприємницької діяльності у сільському господарстві регіону в умовах ринкової економіки та підвищення їх економічної ефективності.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування і розробка теоретичних та методологічних основ і практичних рекомендацій щодо удосконалення організації форм підприємницької діяльності в аграрному секторі в умовах ринкової економіки та підвищення їх економічної ефективності.
Завдання дослідження, виходячи з мети, охоплюють:
- визначення сутності та науково-методологічних аспектів функціонування форм підприємницької діяльності;
- розробка методологічних підходів щодо оцінки та формування стратегії розвитку форм підприємницької діяльності;
- визначення особливостей функціонування форм підприємницької діяльності в сільському господарстві;
- аналіз та економічна оцінка діяльності форм підприємницької діяльності;
- визначення пріоритетних напрямів розвитку форм підприємницької діяльності в сільському господарстві з урахуванням зовнішніх чинників та соціального фактору;
- розробка напрямів удосконалення економічного механізму господарювання;
- розробка пропозицій щодо удосконалення цінової, податкової та кредитної політики відносно нових організаційно-правових форм підприємницької діяльності.
Предмет і об'єкт дослідження. Предметом дослідження є теоретичні, методологічні положення ефективного формування та розвитку форм підприємницької діяльності у сільському господарстві.
Об'єктом дослідження є організаційно-економічні та соціальні аспекти діяльності суб'єктів підприємницької діяльності у сільському господарстві.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є базові положення економічної теорії, наукові праці та розробки вітчизняних і зарубіжних вчених з питань розвитку та ефективного функціонування форм господарювання у сільському господарстві.
У дослідженні використовувалися наступні методи: для вивчення об'єкта дослідження та окремих його складових частин застосовувалися методи монографічний, статистичного спостереження, аналізу і синтезу, варіації; для порівняння показників за роками - методи порівняння, абсолютних та відносних величин, рядів динаміки; для наочного зображення показників розвитку та функціонування форм господарювання - графічний і табличний методи; для визначення взаємозв'язків і взаємозалежності - методи групування, кореляційно-регресійного аналізу, дисперсії тощо.
Інформаційно-нормативною базою дослідження є відповідні законодавчі та нормативно-правові акти України (закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України), теоретичні праці вітчизняних і зарубіжних авторів, інші спеціальні та науково-практичні інформаційні джерела, у тому числі матеріали періодичних видань та спеціальні монографічні джерела за темою дисертаційної роботи. Використані аналітичні та статистичні матеріали Держкомстату України, Головного управління агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації, а також Головного управління статистики у Львівській області, звіти сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств, кооперативів, власні спостереження автора.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні шляхів удосконалення ефективної діяльності форм підприємницької діяльності в сільському господарстві.
Вперше:
- запропоновано комплексний підхід щодо розвитку форм підприємницької діяльності в аграрному секторі, що надасть можливість розробити стратегічні напрями розвитку окремих підприємств з урахуванням організаційно-економічних та соціальних аспектів їх діяльності.
Удосконалено:
- економічний механізм господарювання організаційно-правових форм в аграрному секторі;
- організаційно-виробничі основи покращення якості продукції та підвищення конкурентоспроможності виробників.
Одержали подальший розвиток:
- шляхи розвитку суб'єктів підприємницької діяльності в сільському господарстві в контексті вступу України до СОТ та інтеграції з ЄС;
- методика аналізу системи реалізації сільськогосподарської продукції;
- наукові засади визначення напрямів розвитку інтеграційних процесів в аграрному секторі.
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці наукової основи для вдосконалення функціонування форм підприємницької діяльності в аграрному секторі, поглиблення організаційно-господарських, технологічних і економічних зв'язків між партнерами аграрного ринку, визначення стратегії і тактики їх діяльності. ЇЇ практична цінність міститься у можливостях використання запропонованих нових та вдосконалених методичних підходів щодо формування і оцінки форм підприємницької діяльності в сільському господарстві, обґрунтування основних параметрів їх функціонування. Результати наукових досліджень передані управлінню агропромислового розвитку Перемишлянської райдержадміністрації Львівської області (довідка № 168 від 28.05.2009р.), Фермерському господарству «Білак» Самбірського району Львівської області (довідка № 16 від 15.06.2009р.) Результати досліджень використовуються у навчальному процесі ЛНУВМ та БТ імені С.З. Гжицького (довідка № 1095-04 від 13.11.2009р.).
Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації і винесені на захист, отримані автором особисто. В наукових працях, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені на наступних науково-практичних конференціях, симпозіумах: на третій міжнародній науково-практичній конференції «Формування і функціонування аграрних ринків та їх інфраструктури» (до 75-річчя Таврійського державного агротехнологічного університету як вищого державного закладу), м. Мелітополь, 12-14 червня 2007 року; на Міжнародній науково-практичній конференції «Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики», м. Львів, 14-15 червня 2007 року; на всеукраїнській науково-практичній конференції «Конкурентоспроможність продукції АПК України та вимоги СОТ», м. Київ, 4 - 5 жовтня 2007 року; на науково-практичній конференції «Удосконалення систем удобрення сільськогосподарських культур у сівозмінах», с.Оброшино, 30 - 31 жовтня 2007 року; на Міжнародній науково-практичній конференції «Наукове забезпечення інноваційного розвитку виробництва та переробки продукції АПК» (до 55-річчя створення кафедри економіки і організації сільськогосподарського виробництва), м. Львів, 29 - 30 листопада 2007 року; на Міжнародній науково-практичній конференції «Основні напрями інноваційного розвитку виробництва та переробки продукції АПК» (присвячена 550-річчю Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького), м. Львів, 15 - 16 травня 2008 року; на Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток зовнішньоекономічної діяльності в умовах інтеграційних та глобалізаційних процесів», м. Донецьк, - 10 квітня 2009 року; на Міжнародній науково-практичній конференції «Економічна безпека і проблеми господарсько-політичної трансформації соціально-економічних систем», м. Полтава, 15-16 травня 2009 року; на Міжнародній науково-практичній конференції «Основні напрями інноваційного розвитку виробництва та переробки продукції АПК», м. Львів, 2 1- 22 травня 2009 року; на Міжнародній науково-практичній конференції «Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики», м. Львів, 18 - 19 червня 2009 року; на Міжнародній науково-практичній конференції «Теорія та практика менеджменту, маркетингу та дорадництва у формуванні конкурентоспроможного АПВ на інноваційній основі», м. Мелітополь, 18 - 19 червня 2009 року.
Публікації одержаних результатів. Основні результати дисертації висвітлено в 22 наукових працях, опублікованих автором і в співавторстві, наукових статтях та тезах загальним обсягом 8,5 обл. вид. арк., в тому числі особисто автору належить 5,5 обл. вид. арк. У фахових наукових провідних виданнях опубліковано 14 статей (з них 3 одноосібно) обсягом 6,8 обл. вид. арк.
Обсяг та структура роботи. Дисертація написана українською мовою, складається із вступу, трьох розділів, висновків та пропозицій, викладена на 190 сторінках комп'ютерного тексту, включає 31 таблицю, 12 рисунків. Список використаних літературних джерел містить 267 найменувань на 17 сторінках і 5 додатків займають 7 сторінок.
Основний зміст дисертаційної роботи
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження, відображено наукову новизну і практичну цінність одержаних результатів, їх апробацію, окреслено особистий внесок здобувача.
У першому розділі «Теоретичні засади розвитку форм підприємницької діяльності у сільськогосподарському виробництві в умовах ринку» розглянута економічна сутність поняття підприємництва та форми підприємницької діяльності, основні функції підприємницької діяльності, методологічні основи дослідження розвитку підприємництва.
Підприємництвом, як правило, називають ініціативно-самостійну, господарсько-комерційну діяльність окремих фізичних і юридичних осіб, орієнтовану цілком на одержання прибутку (доходу). Така діяльність здійснюється від свого імені, на власний ризик і під особисту майнову відповідальність окремої фізичної особи - підприємця або юридичної особи - підприємства (організації).
Основними функціями підприємницької діяльності вважають:
1) творчу - генерування й активне використання новаторських ідей і пілотних проектів, готовність до виправданого ризику й уміння ризикувати в бізнесі (підприємництво);
2) ресурсну - формування й продуктивне використання власного капіталу а також інформаційних, матеріальних і трудових ресурсів;
3) організаційно-супровідну, тобто практичну організацію маркетингу, виробництва, продажу, реклами й ін. господарських справ. Підприємницька діяльність може здійснюватися без використання й з використанням найманої праці без утворювання юридичної особи або з утворюванням такої.
Підприємництво, як форма переважно ініціативної діяльності може починатися й функціонувати в будь-яких видах (виробнича й торговельна діяльність, посередництво, надання послуг і т.д.). У той же час завжди виділяється індивідуальна й колективна форми підприємницької діяльності. Основними види останньої є:
а) малий бізнес (мале підприємництво), що базується на особистій власності або оренді майна;
б) спільне підприємництво (партнерство), засноване на колективній власності;
в) корпоративне підприємництво, матеріальною підставою якого служить акціонерна власність.
Традиційно альтернативними є класична й інноваційна моделі підприємництва. Класична модель підприємницької діяльності незмінно орієнтується на найбільш ефективне використання наявних ресурсів підприємств (організацій). При використанні такої моделі дії підприємця чітко окреслені: аналітична оцінка наявних ресурсів; виявлення реальних можливостей досягнення поставленої мети бізнесу; використання саме тієї реальної можливості, яка здатна забезпечити максимально ефективну віддачу наявних фінансових, матеріальних і нематеріальних ресурсів. Інноваційна модель підприємництва передбачає активне використання переважно інноваційних організаційно-управлінських, техніко-технологічних і соціально-економічних зв'язків у сфері різномасштабного бізнесу. Тому практична реалізація цієї підприємницької моделі повинна опиратися на таку послідовно здійснювану систему дій: науково-обґрунтоване формулювання головної підприємницької ідеї; всебічна оцінка зовнішнього ринкового середовища з погляду пошуку можливостей реалізації запропонованої підприємницької ідеї; неупереджена порівняльна оцінка власних матеріально-фінансових ресурсів і прогнозованих можливостей; конструктивний пошук зовнішніх додаткових джерел відповідних видів ресурсів (при необхідності); глибокий аналіз потенційних можливостей і конкурентів у відповідній ніші ринків; практична реалізація завдань інноваційного характеру відповідно до прийнятої концепції підприємницької діяльності.
В історичному аспекті розвитку підприємницька діяльність налічує такі форми: приватні підсобні господарства, одноосібні володіння, господарства населення, селянські фермерські господарства, приватні та державні сільськогосподарські підприємства, колективні господарства, зокрема селянські спілки, агрофірми, міжгосподарські підприємства і об'єднання, різного роду та видів товариства, які поділяються за формою об'єднання та рівнем відповідальності. Найважливіші з них, які прижились та функціонують в сільському господарстві є сільськогосподарські підприємства, зокрема приватні, та господарства населення.
На підприємницьку діяльність у ринкових умовах господарювання впливають різні економічні, соціальні та правові чинники. Для різних форм виробництва в аграрному секторі економіки одним із найважливіших чинників, що впливають є природні, зокрема кліматичні умови і звісно науково-технічне забезпечення.
Щодо економічних чинників, можна виділити такі:
- наявність споживачів, які готові за певної ціни купляти продукцію;
- наявність доступних ресурсів у сільському господарстві, які є необхідними для функціонування таких форм господарювання;
- капіталовкладення і можливість кредитування;
- державна охорона і сприяння розвитку та функціонування різних форм господарювання;
- присутність кваліфікованих працівників;
- одержання доходів від вкладених грошових коштів.
Принципово нові вимоги до методів дослідження пред'являються в умовах становлення й розвитку ринкової системи економіки. Виникла необхідність детального вивчення ситуації, що складається на ринку, маркетингових можливостей суб'єктів господарської діяльності. У той же час усе ще не знаходять достатнього визнання системний, комплексний, динамічний і функціональний підходи, у результаті чого в дослідженнях упускається ряд якісних характеристик: сукупна ефективність і ефективність на різних етапах і складових, відповідність використовуваних шляхів і засобів поставленим цілям.
У другому розділі «Характеристика форм підприємницької діяльності в сільському господарстві» проведений аналіз існуючих форм господарювання у сільському господарстві Львівської області та ефективності їх діяльності, розглянуті зовнішні чинники, які впливають на їх розвиток.
Структура чисельності сільськогосподарських виробників за організаційними формами (табл.1) свідчить, що основну питому вагу займають недержавні підприємства - 98,8%, тобто ті виробники, організаційна структура та виробничі відносини яких ґрунтуються на приватній власності на землю та основні засоби виробництва. До них можна віднести дрібні фермерські господарства, які відповідно в структурі займають 65,4%.
На основі аналізу статистичних даних можна зробити висновок про велику розмаїтість та багато чисельність різних організаційних форм виробників сільськогосподарської продукції. Нові організаційні виробничо-господарські структури повинні насамперед відображати інтерес власника земельних угідь, основних засобів та іншого майна, забезпечувати відродження та розвиток приватного підприємництва.
Таблиця 1. Структура чисельності виробників сільськогосподарської продукції Львівської області (на початок року), %
|
Показник |
Роки |
||||
|
2001 |
2006 |
2007 |
2008 |
||
|
Сільськогосподарські підприємства - всього |
100 |
100 |
100 |
100 |
|
|
в т. ч. державні |
0,8 |
1,2 |
1,2 |
1,2 |
|
|
недержавні - всього |
99,2 |
98,8 |
98,8 |
98,8 |
|
|
з них: |
|||||
|
господарські товариства |
12,7 |
19,3 |
18,6 |
17,8 |
|
|
приватні (приватно-орендні) підприємства (включаючи великі фермерські господарства) |
8,2 |
11,8 |
12,5 |
13,6 |
|
|
виробничі кооперативи |
1,2 |
0,9 |
1,2 |
0,6 |
|
|
підприємства інших форм господарювання |
12,7 |
1,4 |
1,9 |
1,4 |
|
|
дрібні фермерські господарства |
64,4 |
65,4 |
64,6 |
65,4 |
На початок 2009 року у користуванні сільськогосподарських підприємств, включаючи великі фермерські господарства, у Львівському регіоні перебувало 240,2 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь та 201,3 тисяч гектарів ріллі (табл.2). Порівняно із 2000 роком їх площа зменшилась майже в два рази. В структурі користування за категоріями господарств велику питому вагу займають як сільськогосподарські угіддя так і рілля в господарствах населення - відповідно 76,9 та 72,1%.
Таблиця 2. Зміни розмірів земельних угідь за категоріями господарств Львівщини (на початок року), тис. га
|
Роки |
Усі категорії господарств |
в тому числі |
|||||
|
Сільськогосподарські підприємства, включаючи великі фермерські господарства |
Господарства населення, включаючи колективні сади та городи |
||||||
|
Сільськогос подарські угіддя |
Рілля |
Сільськогосподарські угіддя |
Рілля |
Сільськогос подарські угіддя |
Рілля |
||
|
2000 |
1131,9 |
765,9 |
489,1 |
377,8 |
642,8 |
388,1 |
|
|
2005 |
1061,6 |
732,9 |
306,6 |
243,8 |
755,0 |
489,1 |
|
|
2006 |
1054,3 |
729,4 |
256,7 |
210,2 |
797,6 |
519,2 |
|
|
2007 |
1052,9 |
728,8 |
237,8 |
196,9 |
815,1 |
531,9 |
|
|
2008 |
1043,9 |
723,6 |
233,7 |
196,2 |
810,2 |
527,4 |
|
|
2009 |
1039,2 |
720,5 |
240,2 |
201,3 |
799,0 |
519,2 |
Для проведення аналізу і порівняння показників ефективності виробництва основних видів продукції були взяті сільськогосподарські підприємства, фермерські господарства та господарські товариства Львівщини. Дані аналізу свідчать про невисоку ефективність господарювання даних форм організації сільськогосподарського виробництва у 2008 році (табл. 3).
Із даних таблиці 3 видно, що в сільськогосподарських підприємствах краще окупляються витрати та більший рівень рентабельності порівняно із фермерськими господарствами. Показники виручки від реалізації продукції в розрахунку на одного працюючого свідчать, що фермерські господарства можуть ефективно працювати і скласти гідну конкуренцію іншим формам господарювання на селі. Аналіз нижче поданої таблиці засвідчує, що найкращих показників економічної ефективності досягли за минулий рік господарські товариства.
Таблиця 3. Економічна ефективність суб'єктів господарської діяльності Львівщини у 2008 році
|
Показники |
Сільськогос подарські підприємства |
Фермерські господарства |
Господарські товариства |
|
|
Виручка від реалізації продукції сільського господарства та послуг, тис. грн. |
968277,8 |
65560,0 |
773689,2 |
|
в розрахунку на:- одного середньорічного працівника, тис. грн. |
105,4 |
129,6 |
130,6 |
|
|
-100 грн. витрат виробництва, грн. |
124 |
109 |
130 |
|
|
Рівень рентабельності, % |
24,0 |
8,8 |
30,1 |
Розподіл аграрних підприємств області на прибуткові і збиткові проведено на основі статистичних даних форми 50-сг. До уваги брались середні та великі підприємства, по яких була наявна інформація. Із 190 сільськогосподарських підприємств прибуткових налічувалось 75 господарств і збиткових - 115. Аналіз таблиці 4 свідчить про велику кількість організаційно-правових форм господарювання, які є результатом реформування колективних господарств на Львівщині. Дані таблиці показують, як впливає та чи інша форма організації праці на ефективність виробництва. Найбільшу питому вагу серед збиткових підприємств області займають господарські товариства а прибуткових - приватні підприємства. Повністю збитковими є підприємства державної форми власності (табл. 4).
Індивідуальний сектор в Львівському регіоні є досить розвинутим і займає значну питому вагу у формуванні продовольчого ринку. Частка господарств населення у загальному виробництві валової продукції сільського господарства Львівської області становить 78,3%, тоді як по Україні дана організаційна форма господарювання займає в структурі тільки 54%. Зокрема, господарства населення за минулий рік виробили валової продукції рослинництва - 80, 4%, продукції тваринництва 76,1%. Львівщина, це один із всіх регіонів України, де господарства населення виступають такою багаточисельною групою. Із розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь їх тут нараховується 31 господарство, тоді як по Україні тільки 13.
Таблиця 4. Розподіл прибуткових і збиткових аграрних підприємств Львівської області за організаційно-правовими формами господарювання у 2007 році
|
Організаційно-правова форма |
Групи підприємств |
||||
|
прибуткові |
збиткові |
||||
|
кількість |
% до підсумку |
кількість |
% до підсумку |
||
|
Недержавні підприємства |
75 |
100,0 |
108 |
93,9 |
|
|
в т.ч. господарські товариства |
33 |
44,0 |
66 |
57,4 |
|
|
приватні підприємства (включаючи фермерські) |
39 |
52,0 |
41 |
35,7 |
|
|
сільськогосподарські виробничі кооперативи |
- |
- |
1 |
0,8 |
|
|
міжгосподарські об'єднання та інші |
3 |
4,0 |
- |
- |
|
|
Державні підприємства |
- |
- |
7 |
6,1 |
|
|
Разом |
75 |
100,0 |
115 |
100,0 |
Переваги даного сектора стали очевидними на фоні занепаду громадських господарств. Характерною особливістю розвитку господарств населення у регіоні є майже вдвічі вища насиченість ними з розрахунку на одиницю площі, значно більші земельні наділи господарок, які в багатьох випадках перевищують один гектар.
У третьому розділі «Розвиток підприємницької діяльності у сільському господарстві на інноваційній основі» розроблені напрями підвищення економічної ефективності функціонування окремих організаційно-правових форм підприємницької діяльності, проаналізовано їх вплив на розвиток соціальної сфери.
Значне збільшення сільськогосподарського виробництва і забезпечення його сталого розвитку та розширеного відтворення в сільському господарстві необхідні, з одного боку, для досягнення збалансованого рівня харчування населення, з іншого - для збільшення обсягів експорту сільськогосподарської продукції та забезпечення потреби переробної промисловості в сировині.
Нарощування виробництва сільськогосподарської продукції можна досягти, змінивши господарські схеми підприємств. До цього відноситься приватизація виробничих відносин, спеціалізація, концентрація, орієнтація на ринок забезпечення трудовими ресурсами на основі економічного стимулювання. Для функціонування різних форм господарювання в сфері аграрного бізнесу реорганізація сільськогосподарських підприємств повинна передбачати досягнення таких завдань:
- удосконалення внутрішньогосподарських виробничих відносин;
- удосконалення системи управління підприємством;
- підвищення рівня соціальної захищеності членів колишнього колективного господарства;
- створення умов для залучення інвестицій у сільське господарство.
Важливе значення для забезпечення стабільного й ефективного аграрного виробництва мають механізми регулювання процесів відтворення в АПК, серед яких чільне місце належить економічному.
Розробка високоефективного економічного механізму функціонування аграрного виробництва вимагає чіткого з'ясування його економічної сутності, структури та взаємозв'язку з іншими економічними категоріями. Поняття «економічний механізм» тлумачиться як «один з варіантів раціонального використання наявних виробничих факторів для досягнення поставлених господарюючим суб'єктом конкретних цілей». Економічні механізми є конкретним вираженням об'єктивних економічних законів, а також проведеної економічної політики держави.
На наш погляд, економічному механізму притаманна одна характерна особливість - його функції, які здійснюються з використанням конкретних економічних нормативів, які встановлює держава для господарюючих суб'єктів, а ті, у свою чергу, - для своїх структурних підрозділів, трудових колективів чи окремих виконавців.
Механізм (система) господарювання в сільському господарстві - це сукупність взаємозалежних економічних структур, форм і методів господарювання, важелів і методів регулювання, що забезпечують здійснення відтворювального процесу в аграрному секторі. Тобто, у змісті механізму господарювання відбиваються риси кожного об'єкта управління, спосіб та форми його організації, роль і місце в економічній системі, характер економічних зв'язків у господарському обороті.
Господарський механізм, як і виробничі відносини, виявляється через діяльність суб'єктів господарювання. Він відображає більш конкретне коло процесів та явищ, характерних для тієї чи іншої країни на певному етапі її розвитку. Формування а також і функціонування господарського механізму відбувається на такому рівні виробничих відносин, коли сутність перетворюється в явище, а економічні закони використовуються людьми.
Отже, господарський механізм, виступаючи як складова економічного механізму, являє собою систему об'єктивно діючих і свідомо регульованих правових та економічних важелів, які в сукупності визначають кінцеві результати господарської діяльності (рис.1).
Лише постійне удосконалення економічного та господарського механізмів на всіх рівнях господарювання сприятиме найбільш повній відповідності виробничих відносин рівню розвитку продуктивних сил і на цих засадах прискоренню темпів економічного зростання в нашій державі.
У цей час одним з головних завдань суб'єктів підприємницької діяльності агропромислового комплексу є підвищення їх ефективності, резервом якої є зниження ступеня ризику, властивого підприємницькій діяльності. Для розробки заходів мінімізації ризику прийнятих рішень, у першу чергу необхідно визначити елементи ситуації ризику, характерні для галузі, виду діяльності господарюючого суб'єкта, конкретних умов, і провести їхню систематизацію (табл. 5).
|
Виробничі відносини |
Продуктивні сили |
|||||||||||||||||||
|
Господарський механізм |
||||||||||||||||||||
|
Форми організації виробництва |
Економічні зв'язки |
Економічні інтереси та стимули (економічний механізм) |
Форми та методи управління |
|||||||||||||||||
|
Територіально-виробничі комплекси |
Підприємства ( з різними формами власності й організації) |
Зв'язки між підприємствами та державою |
Зв'язки між підприємствами |
Зв'язки між підприємствами та працівниками |
Зв'язки між державою та громадянами |
Цінова політика |
Фінансово-кредитна політика |
Податкова політика |
Амортизаційна політика |
Стимулювання праці |
Політика в сфері страхування |
Економічна відповідальність |
Загальнодержавне управління |
Регіональне управління |
Галузеве управління |
Внутрішньогосподарське управління |
Рис.1 Структура механізму господарювання
Найбільш значимою групою визначені соціальні ризики, оскільки розвиток визначається в більшій мірі саме соціальними факторами (37,6%), найменш значимими визнані фінансові ризики (14,2%) у зв'язку з тим, що суб'єкти підприємництва на даний момент не є повноправними учасниками фінансових відносин. Відносно факторів, що формують ризики суб'єктів підприємництва, найбільш впливовими визнані зовнішні нерегульовані фактори (до 17% по окремих групах ризиків), що цілком зрозуміло, оскільки саме їхню дію контролювати неможливо, тому вони найбільш ризиконебезпечні.
Таблиця 5. Узагальнена схема впливу факторів на окремі види ризиків суб'єктів підприємництва, %
|
Фактори ризику |
Виробничий ризик |
Соціальний ризик |
Ринковий ризик |
Фінансо вий ризик |
|||||
|
ризик якості виробленої продукції |
ризик обсягів виробленої продукції |
ризик наявності трудових ресурсів |
ризик відповідності кваліфікації працівників |
ризик втрат робочого часу |
ризик закупівлі ресурсу |
збутовий ризик |
|||
|
Зовнішні фактори, що не регулюються |
|||||||||
|
Погодні умови |
2,6 |
2,7 |
2,7 |
||||||
|
Соціально-політична ситуація |
0,6 |
0,7 |
0,7 |
0,7 |
0,6 |
0,7 |
|||
|
Рівень підприємницької активності |
1,2 |
1,2 |
1,2 |
1,2 |
1,2 |
||||
|
Рівень життя населення |
2,6 |
2,7 |
2,7 |
||||||
|
Купівельна спроможність гривні |
0,6 |
0,6 |
0,5 |
0,5 |
0,6 |
0,6 |
0,6 |
||
|
Стан споживчого ринку в регіоні |
2,6 |
2,7 |
2,7 |
||||||
|
Соціально-демографічна ситуація |
1,6 |
1,7 |
1,7 |
||||||
|
Нормативно-правова база |
0,8 |
0,9 |
0,8 |
0,9 |
0,9 |
0,9 |
0,9 |
0,9 |
|
|
Разом за видами ризиків |
5,2 |
5,4 |
5,6 |
6,5 |
4,8 |
6,0 |
10,4 |
6,1 |
|
|
Разом за групами ризиків |
10,6 |
16,9 |
16,4 |
6,1 |
|||||
|
Зовнішні фактори, що слабо регулюються |
|||||||||
|
Взаємовідносини зі споживачами продукції |
7 |
||||||||
|
Вплив з боку органів державної влади |
0,4 |
0,4 |
0,4 |
0,4 |
0,4 |
||||
|
Внутрішньосімейні й родинні відносини |
6,0 |
6,0 |
|||||||
|
Взаємовідносини з кредитними установами |
4,0 |
||||||||
|
Разом за видами ризиків |
- |
- |
6,4 |
6,4 |
- |
0,4 |
7,4 |
4,4 |
|
|
Разом за групами ризиків |
- |
12,8 |
7,8 |
4,4 |
|||||
|
Внутрішні фактори, що умовно регулюються |
|||||||||
|
Забезпеченість ресурсами |
1,6 |
1,6 |
1,6 |
1,6 |
1,6 |
||||
|
Якість ресурсів |
1,6 |
1,6 |
1,6 |
1,6 |
1,6 |
||||
|
Дотримання технології виробництва |
2,5 |
2,5 |
|||||||
|
Організація і планування |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
|
|
Разом за видами ризиків |
6,2 |
6,2 |
3,7 |
3,7 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
3,7 |
|
|
Разом за групами ризиків |
12,4 |
7,9 |
1,0 |
3,7 |
|||||
|
Всього за видами ризиків |
11,4 |
11,6 |
15,7 |
16,6 |
5,3 |
6,9 |
18,3 |
14,2 |
|
|
Всього за групами ризиків |
23,0 |
37,6 |
25,2 |
12,2 |
Загальний стан економіки, податкова та фінансово-кредитна політика держави, рівень інфляції, стимулювання імпорту (звільнення від імпортного мита на інноваційні товари, обладнання, запасні частини, комплектуюче обладнання та сировину, що пов'язані з виробничим процесом), відтер мінування сплати мита на імпортні матеріали; стимулювання експорту (звільнення від експортного мита); пом'якшення оподаткування доходів від експорту; відшкодування мита є основними методами стимулювання інвестиційної активності в галузях АПК.
Основним джерелом інвестицій в економіку залишаються власні кошти членів кооперативів переробних підприємств, але останніми роками важливим джерелом фінансування інвестицій в основний капітал є кошти іноземних інвесторів. У плані іноземних інвестицій держава повинна мати як довгострокову, так і поточну політику їх залучення.
Для стимулювання впливу іноземних інвестицій держава має здійснювати заходи щодо формування позитивного інвестиційного іміджу країни, тобто проводити стабільну макроекономічну політику та забезпечувати динамічне економічне зростання та правові основи інвестиційної діяльності, що відповідають міжнародним стандартам податкової політики, яка стимулює інвестиції, прозорі правила приватизації державного і муніципального майна, банківської системи.
підприємницький сільський господарство
Висновки
1. Підприємництвом, як правило, називають ініціативно-самостійну, господарсько-комерційну діяльність окремих фізичних і юридичних осіб, орієнтовану цілком на одержання прибутку (доходу). Така діяльність здійснюється від свого імені, на власний ризик і під особисту майнову відповідальність окремої фізичної особи - підприємця або юридичної особи - підприємства (організації). Правильне розуміння сутності підприємницької діяльності випливає також з визначення її значення для функціонування ефективної системи господарювання. Воно полягає, насамперед, у тому, що підприємництво: по-перше служить головним фактором структурних змін у системі господарювання; по-друге, створює живлюще середовище для конкуренції й завдяки цьому стає своєрідним каталізатором соціально-економічного розвитку країни в цілому; по-третє, сприяє найбільш ефективному використанню інвестиційних, матеріальних і нематеріальних ресурсів; по-четверте, забезпечує належну мотивацію високопродуктивної праці.
2. Принципово нові вимоги до методів дослідження пред'являються в умовах становлення й розвитку ринкової системи економіки. Виникла необхідність детального вивчення ситуації, що складається на ринку, маркетингових можливостей суб'єктів господарської діяльності. У той же час усе ще не знаходять достатнього визнання системний, комплексний, динамічний і функціональний підходи, у результаті чого в дослідженнях упускається ряд якісних характеристик: сукупна ефективність і ефективність на різних етапах і складових, відповідність використовуваних шляхів і засобів поставленим цілям.
3. Сучасний економічний стан створив чимало труднощів у аграрному секторі. Певні труднощі пов'язані з відсутністю сучасної системи матеріально-технічного постачання, сервісного і консультаційного обслуговування, ефективного механізму захисту цін на основні продовольчі товари та ін. Ослаблена фінансова допомога фермерам з боку держави. У розвитку підприємництва в Україні відчуваються такі труднощі: недостатній розмір потрібного власного капіталу; відсутність матеріально-технічної бази через слабку фінансову підтримку і недостатнє кредитне забезпечення; дисбаланс у паритеті цін на промислову і сільськогосподарську продукцію, продукцію рослинництва і тваринництва; недосконалість системи оподаткування; недостатньо сформована психологія селян до приватного господарювання; низький рівень організації кооперування, створення асоціацій; недосконалість правової захищеності селян.
4. На ринку сільськогосподарської продукції постійно спостерігається конкуренція між великими, середніми і малими підприємствами, тому дослідження ефективності господарювання, знаходження між ними компромісів важливо для економіки держави, її розвитку. Розвиток підприємств, які займаються сільськогосподарською діяльністю, зумовлений і здійснюється за рахунок витрат ресурсів, що формує економічний ефект. А структурні зміни в середовищі функціонування аграрних формувань, зміни відносин власності, становлення аграрних підприємств ринкового типу, урізноманітнення їх форм виявили широке коло проблем, які потребують вирішення. Однією з них є проблема формування витрат і ефективності виробництва сільськогосподарської продукції, постійного їх моніторингу для прийняття правильних управлінських рішень як на державному, так і на внутрігосподарському рівнях. Отже, перехід економіки України до ринкових умов господарювання потребує застосування нових підходів щодо вирішення проблем ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств, таких як кооперування, інтеграція виробництва, створення умов привабливості підприємства для інвестиційних проектів.
5. Аграрний сектор може розвиватись в ринкових умовах тільки за певної концентрації виробництва та впровадження інновацій. Так, наприклад, для розвитку скотарства необхідне спрямування зусиль на відновлення поголів'я, чисельність якого постійно скорочується, забезпечення племінних якостей дійного стада, що вплинуло б на підвищення продуктивності та збільшення виробництва молочної продукції. Доведення поголів'я тварин до необхідної кількості дуже важливо, адже матеріально-технічні можливості багатьох господарств на сьогодні ще дозволяють це зробити. Оскільки невелике за обсягом виробництво не дозволяє в повній мірі використовувати технічні засоби, що стає неокупним та не дозволяє провадити сучасні технології виробництва екологічно чистої продукції.
6. Одним з головних завдань суб'єктів підприємницької діяльності агропромислового комплексу є підвищення їх ефективності, одним з головних резервів якого є зниження ступеня ризику, властивого підприємницькій діяльності. Для розробки заходів мінімізації ризику прийнятих рішень, у першу чергу необхідно визначити елементи ситуації ризику, характерні для галузі, виду діяльності господарюючого суб'єкта, конкретних умов, і провести їхню систематизацію. Найбільш значимою групою визначені соціальні ризики, оскільки розвиток визначається в більшій мірі саме соціальними факторами (37,6%), найменш значимими визнані фінансові ризики (14,2%) у зв'язку з тим, що суб'єкти підприємництва на даний момент не є повноправними учасниками фінансових відносин. Відносно факторів, що формують ризики суб'єктів підприємництва, найбільш впливовими визнані зовнішні нерегульовані фактори (до 17% по окремих групах ризиків), що цілком зрозуміло, оскільки саме їхню дію контролювати неможливо, тому вони найбільш ризиконебезпечні.
7. Загальний стан економіки, податкова та фінансово-кредитна політика держави, рівень інфляції, стимулювання імпорту (звільнення від імпортного мита на інноваційні товари, обладнання, запасні частини, комплектуюче обладнання та сировину, що пов'язані з виробничим процесом), відтермінування сплати мита на імпортні матеріали; стимулювання експорту (звільнення від експортного мита); пом'якшення оподаткування доходів від експорту; відшкодування мита є основними методами стимулювання інвестиційної активності в галузях АПК.
Список опублікованих праць за темою дисертації
Статті у наукових фахових виданнях:
1. Жидяк О.Р. Роль форм господарювання в подальшому розвитку ринку молокопродуктів / С.В.Васильчак, О.Р.Жидяк // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка: / Економічні науки. - Харків: ХНТУСГ, 2007. - Вип.52. - С. 97-103.
Особистий внесок здобувача: охарактеризувала форми господарювання в галузі тваринництва Львівщини та провела аналіз їх впливу на стан молочного виробництва.
2. Жидяк О.Р. Ринкова трансформація молочної галузі Львівщини / С.В. Васильчак, О.Р. Жидяк // Збірник наукових праць Донецького державного університету управління «Вісник ДонДУУ». Серія «Економіка». - Донецьк: 2009 - Т.Х. - Вип. 123. - С. 247-256.
Особистий внесок здобувача: проаналізувала стан виробництва молока, продуктивності і кількості корів, вказуючи шляхи розвитку та ринкову трансформацію молочної галузі Львівщини.
3. Жидяк О.Р. Виробництво молока та перспективи його розвитку / С.В. Васильчак, О.Р. Жидяк // Науковий вісник НЛТУ України: Збірник науково-технічних праць. - Львів: 2009 - Вип. 19.1 - С. 99-106.
Особистий внесок здобувача: проаналізувала стан виробництва молока у Львівській області та навела ефективні шляхи його розвитку.
4. Жидяк О.Р. Розвиток аграрної економіки як основа продовольчої безпеки країни / С.В. Васильчак, О.Р. Жидяк // Збірник наукових праць ДНУ Економіка: проблеми теорії та практики. -Дніпропетровськ: 2009. - Вип. 249. Том 5 - С. 1196-1201.
Особистий внесок здобувача: проаналізувала фінансовий стан виробництва основних видів сільськогосподарської продукції у Львівській області та вказала шляхи розвитку аграрної економіки.
5. Жидяк О.Р. Формування та перспективи розвитку фермерських господарств у ринкових умовах / С.В. Васильчак, О.Р. Жидяк // Науковий вісник НЛТУ України: Збірник науково-технічних праць. - Львів: 2009. - Вип. 19.4 - С. 147-151.
Особистий внесок здобувача: дослідила формування та розвиток фермерських господарств у ринкових умовах.
6. Жидяк О.Р. Перспективи розвитку господарств населення у ринкових умовах / С.В. Васильчак, О.Р. Жидяк // Науковий вісник НЛТУ України: Збірник науково-технічних праць. - Львів: 2009 - Вип. 19.5. - С. 151-155.
Особистий внесок здобувача: висвітила перспективне бачення розвитку господарств населення у ринкових умовах.
7. Жидяк О.Р. Перспективи розвитку та ефективність виробництва продукції на сільськогосподарських підприємствах у ринкових умовах /С.В. Васильчак, О.Р. Жидяк // Науковий вісник НЛТУ України: Збірник науково-технічних праць. - Львів: 2009. - Вип. 19.7 - С.127-132.
Особистий внесок здобувача: висвітила питання щодо ефективності виробництва продукції на цих підприємствах у ринкових умовах.
8. Жидяк О.Р. Розвиток сільських територій як основа економічної безпеки України / С.В. Васильчак, О.Р. Жидяк // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ: Серія економічна. -Львів: 2009. - Випуск 2 - С. 117-128.
Особистий внесок здобувача: проаналізувала вплив форм підприємницької діяльності на розвиток сільських територій на прикладі Львівщини.
9. Жидяк О.Р. Кооперація як складова розвитку українського села / С.В. Васильчак, О.Р. Жидяк // «Економіка АПК». - Київ: 2009. -№ 9. - С. 34-38.
Особистий внесок здобувача: обгрунтувала необхідність пошуку взаємовигідних форм співпраці учасників ринку аграрної продукції, з яких найважливішими є кооперація та інтеграція.
10. Жидяк О.Р. Розвиток підприємництва в аграрному виробництві на інноваційній основі / О.Р. Жидяк // Науковий вісник НЛТУ України: Збірник науково-технічних праць. - Львів: 2009. - Вип. 19.10 - С. 156-159.
11. Жидяк О.Р. Економічна оцінка розвитку організаційно-правових форм господарювання в сільському господарстві / О.Р. Жидяк // Науковий вісник НЛТУ України: Збірник науково-технічних праць. - Львів: 2009. - Вип. 19.11 - С. 158-163.
12. Жидяк О.Р. Стан та проблеми розвитку сільських територій Львівщини / С.В. Васильчак, О.Р. Жидяк // Науковий вісник ЛНУ імені Івана Франка: Серія економічна. - Львів: 2009. - Випуск 41. - С. 61-68.
Особистий внесок здобувача: проаналізувала демографічну ситуацію, рівень зайнятості та доходи сільського населення і забезпечила їх соціальними послугами, а також вказала шляхи розвитку сільських територій.
13. Жидяк О.Р. Ефективність управління інноваційною системою аграрного підприємства / О.Р. Жидяк // Науковий вісник НЛТУ України: Збірник науково-технічних праць. - Львів: 2009. - Вип. 19.12 - С. 192-197.
14. Жидяк О.Р. Суть та особливості форм господарювання у сільському господарстві в ринкових умовах / П.М. Музика, О.Р. Жидяк // Науковий вісник НЛТУ України: Збірник науково-технічних праць. - Львів: 2010. - Вип. 20.1 - .С.120-124.
Особистий внесок здобувача: проаналізувала теоретичну сутність форм господарювання у сільському господарстві та визначила їх особливості.
Статті в інших наукових виданнях
15. Жидяк О.Р. Форми господарювання та шляхи їх розвитку /С.В. Васильчак, О.Р. Жидяк // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. - Львів: 2007. -Том. 9.- № 2 (33). Частина 2. - С. 211-215.
Особистий внесок здобувача: дослідила формування та розвиток форм господарювання в галузі сільського господарства Львівської області та їх роль в подальшому розвитку аграрного ринку.
16. Жидяк О.Р. Сільськогосподарські виробничі кооперативи як основні організаційно-правові форми ...
Подобные документы
Теоретичні аспекти розвитку підприємницької діяльності в Україні. Економічна сутність та функції підприємницької діяльності, основні напрямки нормативно-правового забезпечення. Оцінка ефективності відтворювального процесу на машинобудівному підприємстві.
курсовая работа [765,6 K], добавлен 01.05.2009Види підприємницької діяльності: виробнича, комерційна, фінансова, посередницька, страхова. Фізична особа - підприємець. Державне регулювання підприємницької діяльності. Правова база України. Рівність прав усіх суб’єктів підприємництва.
реферат [7,1 K], добавлен 20.12.2003Характеристика макроекономічних показників зовнішнього середовища фірми за допомогою PEST-аналізу. Принципи здійснення підприємницької діяльності. Види суб’єктів підприємницької діяльності. Ліцензування та патентування підприємницької діяльності.
контрольная работа [41,5 K], добавлен 02.09.2013Зміст підприємницької діяльності. Порівняльна характеристика найбільш ефективних форм сільськогосподарських підприємств. Негативний вплив агрохолдингів на сучасний стан економіки в аграрному секторі України. Роль держави в розвитку підприємництва.
курсовая работа [233,1 K], добавлен 17.11.2014Сутність та основні ознаки підприємства. Класифікація підприємств. Соціально-економічні цілі підприємства. Особливості функціонування підприємства в умовах ринкової економіки. Банкрутство. Шляхи підвищення ефективності діяльності підприємства.
курсовая работа [40,4 K], добавлен 16.06.2004Визначення основних принципів та умов здійснення підприємницької діяльності. Ознайомлення із базовими положенням Програми для підтримки розвитку бізнесу в країні; особливості їх використання для ресурсного та інформаційного забезпечення підприємництва.
курсовая работа [38,8 K], добавлен 21.03.2011Підприємництво як основна форма господарювання. Свобода підприємницької діяльності. Принципи підприємницької діяльності. Організаційні форми підприємництва. Ліцензування, патентування та квотування у господарській діяльності. Структура Incoterms 2000.
контрольная работа [30,3 K], добавлен 20.01.2009Загальна характеристика підприємницької діяльності. Малий бізнес у ринковій економіці. Способи організації бізнесу. Вибір виду підприємницької діяльності. Права і обов'язки державних органів контролю. Правові основи організації підприємницьких структур.
курсовая работа [176,9 K], добавлен 16.11.2009Форми, типи, моделі підприємницької діяльності. Її податкове регулювання в Україні. Аналіз техніко–економічних показників діяльності підприємства. Напрямки вдосконалення підприємницької діяльності шахти, заходи щодо покращення поточного планування.
курсовая работа [343,6 K], добавлен 01.04.2015Зміст поняття та особливості аграрного сектора ринкової економіки. Визначення основних форм підприємництва в даній галузі. Дослідження тенденцій формування та розвитку підприємницької діяльності в аграрному секторі економіки України на сучасному етапі.
курсовая работа [121,2 K], добавлен 28.09.2015Поняття та сутність ліквідації суб’єктів підприємництва. Основні документи, що регулюють порядок ліквідації суб'єктів підприємницької діяльності. Загальний порядок ліквідації та добровільна ліквідація. Черговість задоволення потреб кредиторів.
дипломная работа [63,4 K], добавлен 24.01.2009Реалізація довгострокової стратегії суспільно-економічного розвитку країни. Дослідження розвитку інвестиційного процесу в сільському господарстві Україні. Вплив інвестиційної діяльності підприємств на спад, стабілізацію та зростання їх виробництва.
автореферат [45,8 K], добавлен 10.04.2009Сутність підприємництва, його функції, принципи та умови існування. Види підприємницької діяльності. Державне регулювання, організаційно-правові форми підприємництва в Україні. Загальна характеристика та аналіз підприємницької діяльності ПП "Гроно".
дипломная работа [266,6 K], добавлен 14.12.2011Поняття та сутність державного регулювання в сільському господарстві, його правові методи. Державний вплив на сільськогосподарське підприємництво в умовах ринкової економіки. Кооперація, її особливості та шляхи вдосконалення державного регулювання.
курсовая работа [34,7 K], добавлен 03.10.2010Сутнісно-змістова і правова характеристика підприємницької діяльності. Місце підприємництва в економічній системі України, характеристика середовища і передумови його активізації. Вибір типу підприємства й обгрунтування цілей підприємницької діяльності.
курсовая работа [62,2 K], добавлен 06.01.2012Поняття та природа підприємницької діяльності. Спектр поглядів на підприємництво в контексті історичного розвитку. Потреба у виникненні бізнесу, підприємництво як його елемент. Основні форми бізнесу. Забезпечення та планування підприємницької діяльності.
курс лекций [197,5 K], добавлен 25.04.2015Організація господарювання у сільському господарстві, кооперативах та інтеграція агропромисловості України; державне регулювання. Характеристика стану і перспективи розвитку спеціалізації фермерських господарств, заходи щодо підвищення їх ефективності.
курсовая работа [82,5 K], добавлен 25.09.2011Поняття підприємницької діяльності, її місце у функціонуванні економічної системи. Форми підприємницької діяльності. Формування та регулювання державою підприємницького середовища. Інноваційна активність: цілі, фактори. Ефективність інноваційних процесів.
курсовая работа [75,6 K], добавлен 24.04.2012Огляд законодавчих, нормативно-правових актів, літератури в області підприємницької діяльності. Обґрунтування вибору організаційно-правової форми підприємства, порядок його державної реєстрації. Розрахунок вартості та часу на започаткування підприємства.
курсовая работа [173,8 K], добавлен 26.11.2014Правові основи функціонування підприємств, їх класифікація та структура. Об’єднання підприємств, ринкове середовище господарювання. Договірні взаємовідносини і партнерські зв’язки у підприємницької діяльності, її здійснення на міжнародному рівні.
реферат [26,9 K], добавлен 06.11.2011
