Умови формування та методи зменшення професійного ризику персоналу в дорожньому будівництві

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.04. - Економіка та управління підприємствами (автомобільний транспорт і дорожнє будівництво)

Умови формування та методи зменшення професійного ризику персоналу в дорожньому будівництві

Дзюба Оксана Миколаївна

Київ 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі фінансів Національного транспортного університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник кандидат технічних наук, доцент Боровик Наталія Антонівна, Національний транспортний університет, професор кафедри фінансів.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Новікова Ольга Федорівна, Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), завідувач відділу економічних проблем охорони праці та соціальної політики.

кандидат економічних наук, доцент Іванова Наталія Юріївна, Національний університет «Києво-Могилянська академія», професор кафедри економічної теорії, декан факультету економічних наук.

Захист відбудеться 25 січня 2010 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.059.04 у Національному транспортному університеті за адресою: 01010, м. Київ, вул. Суворова, 1.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного транспортного університету за адресою: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 42.

Автореферат розіслано "25" грудня 2009 р.

Дисертацією є рукопис.

1. Загальна характеристика роботи

професійний ризик дорожній витрата

Актуальність теми. Статистика виробничого травматизму, професійної захворюваності в Україні свідчить про незадовільний стан умов праці та зростання рівнів професійного ризику. Щороку на виробництві виявляють 6,5 тис. професійних захворювань та 16 тис випадків травмування працівників. В умовах підвищеного професійного ризику в Україні, зайнято понад 25 % штатних працівників. На підприємствах Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор) в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, щороку працює близько 5 % осіб від загальної кількості персоналу. Наслідками цього є те, що 3 млрд грн щороку витрачається на реабілітацію потерпілих від нещасних випадків на виробництві та осіб з професійними захворюваннями. На підприємствах Укравтодору в 2008 р. витрачено на оплату пільг і компенсації працівникам за роботу у важких та шкідливих умовах 20 млн грн. Наслідками професійного ризику є низька мотивація праці, зниження працездатності, підвищення рівнів як професійної, так і професійно зумовленої захворюваності, втрати робочого часу, недоотримання прибутку тощо.

Причинами такого становища є низький рівень фінансування, застарілі виробничі фонди, нерозвиненість договірного регулювання охорони праці, невикористання повною мірою міжнародних стандартів з охорони і безпеки праці.

Значний внесок у дослідження умов праці як факторів професійного ризику зробили вітчизняні і зарубіжні вчені М.П. Гандзюк, Л. Гвозденко, Г.Г. Гогіташвілі, Б. Гріфан, Д.П. Богиня, В.В. Дерпак, В.С. Дієсперов, П. Дорман, Н.Ю. Іванова, А.Б. Качинський, М.П. Купчик, В. Маршал, І.М. Миценко, М.О. Лисюк, К. Норпот, А.М. Нагорна, Ю.Г. Пригода, А.О. Соколова, Д.П. Тімошина. Профілактику професійних ризиків розглядають учені Російської академії медичних наук М.Ф. Ізмеров, Е.І. Денисов, Н.М. Молодкіна, В.М. Ретнєв. Науковці Національної академії наук України досліджують економічні проблеми охорони праці: О.І. Амоша, О.Ф. Новікова, Є.В. Котов, О.В. Мартякова. Визначенню ефективності заходів з покращення умов праці присвячено праці П.І. Бортницького, С.П. Ткачука, Г.Г. Лесенка, О.В. Піщикової. У цих дослідження сформовано концепцію ризику, але недостатньо розкрито економічні засади зменшення професійних ризиків.

Для підприємств головною проблемою є одночасне формування бази технічних, технологічних та організаційних заходів щодо зниження професійних ризиків поряд з визначенням критеріїв їх вибору, що доповнюватимуть загальні методи економічної оцінки капіталовкладень. Необхідність надання підприємствам дорожньо-будівельної галузі практичного інструментарію системи управління професійними ризиками зумовили вибір теми, визначили мету і завдання дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в Національному транспортному університеті згідно з планами науково-дослідної роботи за темою «Формування джерел покриття витрат на здійснення виробничої діяльності на транспорті», 2007 -- 2010 рр. (номер державної реєстрації 0107U009968). Під час виконання роботи автором розроблено розділ 5 третього етапу (2009 р.) «Розробка та впровадження організаційних і економічних рекомендацій щодо мінімізації втрат підприємства від негативного впливу шкідливих матеріалів у дорожньому будівництві».

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розроблення теоретичних та науково-методичних положень про зменшення професійного ризику на основі вибору попереджувальних заходів.

Мета обумовила необхідність вирішення таких завдань:

-- узагальнити дослідження професійної безпеки, визначити місце професійного ризику в системі ризиків господарської діяльності;

-- обґрунтувати понятійний і категоріальний апарат з професійних ризиків;

-- узагальнити світовий досвід у сфері управління професійними ризиками та оцінити правовий захист працівників у шкідливих умовах;

-- оцінити існуючий стан дорожнього господарства України, професійного здоров'я працівників та умови формування професійних ризиків у галузі;

-- обґрунтувати класифікацію витрат у системі управління ризиками з виокремленням у профілактичних витратах попереджувальних та нормативних;

розробити економіко-математичні моделі розрахунку попереджувальних витрат підприємства на мінімізацію професійних ризиків;

-- розробити методику розрахунку нормативних витрат на захист працівників;

-- розробити науково-методичну базу оцінювання варіантів попереджувальних заходів з охорони праці та провести апробацію розробленої методики.

Об'єктом дослідження є процес формування та зменшення професійних ризиків.

Предметом дослідження є методи і заходи щодо зменшення професійних ризиків в дорожньому будівництві.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є праці вітчизняних та зарубіжних учених і практиків з питань гігієнічної оцінки факторів виробничого середовища, оцінки професійного ризику, охорони праці, ефективності заходів щодо зменшення ризиків; законодавчі та нормативні акти України та міжнародних організацій з питань охорони праці та професійного здоров'я.

У процесі дослідження використано методи: абстрактно-логічний (для визначення категоріального апарату, розкриття сутності понять), аналіз та синтез (для оцінювання умов праці в галузі, дослідження законодавчих і нормативно-правових актів), статистичні (для моделювання розмірів попереджувальних витрат), динамічного програмування (для вибору попереджувальних заходів щодо управління професійними ризиками).

Наукова новизна отриманих результатів Наукова новизна отриманих результатів полягає у такому:

уперше:

-- розроблено методичне забезпечення порядку вибору підприємством системи ефективних попереджувальних заходів для окремих професій з високими рівнями професійного ризику, суть якого полягає в обґрунтуванні обсягів фінансування попереджувальних витрат і подальшому виборі найбільш прийнятних за критерієм максимізації економії нормативних витрат у разі зміни класу умов праці. Це дозволить перейти від компенсаційного методу управління професійними ризиками до профілактичного; скоротити витрати підприємства від професійного ризику шляхом капіталовкладень екологічного, санітарного, працеохоронного спрямування;

удосконалено:

-- поняття професійного ризику через заміну суб'єкта з працівника, для якого ризиком є втрата працездатності, на підприємство. Зокрема пропонується вважати професійним ризиком можливість економічних збитків і втрат доходу підприємства, спричинених дією наявних на робочому місці шкідливих і небезпечних факторів у наслідок професійного захворювання чи нещасного випадку. Відокремлений аспект проблеми дозволить з економічного погляду оцінити рівні професійного ризику з урахуванням недоотриманої вигоди чи додаткових витрат підприємства та ефективність попереджувальних заходів;

-- класифікацію витрат на управління професійними ризиками за рахунок виділення у складі профілактичних витрат двох взаємообумовлених груп: нормативних і попереджувальних, що неоднозначно впливають на рівень професійного ризику. Нормативні витрати, які є обов'язковими для атестованого класу умов праці, включають доплати за шкідливий характер робіт, оплату додаткових відпусток, лікувального харчування тощо. Вони не знижують професійного ризику, але можуть бути суттєво зменшені через впровадження попереджувальних заходів екологічного, санітарного, працеохоронного характеру. Запропонований розподіл профілактичних витрат дозволяє розрахувати економію обов'язкових нормативних витрат від капіталовкладень для поліпшення умов праці працівників кожної професії;

дістало подальшого розвитку:

-- інформаційна модель розрахунку нормативних витрат за рахунок виокремлення із загального переліку працеохоронних витрат лише обов'язкових, на основі яких пропонується на відміну від діючого порядку розраховувати економію в межах окремих професій за даними первинної звітності, а не за даними по підприємству в цілому. Це спростить розрахунки для підприємства, дозволить чітко виявляти порушення нормативних актів і розрахувати економію нормативних витрат у разі зміни класу умов праці;

-- параметри визначення необхідного обсягу капіталовкладень у попереджувальні заходи в умовах обмеженого фінансування системи охорони праці на підприємстві за рахунок виділення факторів виробничо-соціального середовища підприємства, побудови нелінійних моделей впливу цих факторів на розмір попереджувальних витрат. Степеневий характер моделей для кожної професії дозволяє більш адекватно оцінювати вплив фактичних значень незалежних факторів на рівень попереджувальних витрат без модифікації даних. Це дає змогу більш ефективно використовувати фіксовані обсяги коштів та скорочувати потребу в них через визначений за коефіцієнтами вплив на фактори моделей.

Практичне значення отриманих результатів. Теоретичні та науково-методичні положення, викладені у дисертації, мають практичне значення для формування і реалізації системи управління професійними ризиками для підприємства на засадах профілактики, а не компенсацій.

Розроблені методика та рекомендації можуть бути використані підприємствами дорожнього будівництва для визначення економічної ефективності попереджувальних заходів щодо зниження професійних ризиків. Результати апробовано у практичній діяльності ТОВ «Віраж» (акт № 34 від 11.03.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним дослідженням. У працях, написаних у співавторстві, особисто автору належать: у праці [1] - сформовано систему методів зниження шкідливих факторів у виробництві дорожньо-будівельних матеріалів; у праці [2] - проаналізовано методики економічного оцінювання екологічних та соціальних збитків від забруднення середовища; у праці [3] - виконано аналіз методів оцінювання професійного ризику та визначено залежність збитків від професійної захворюваності від рівня витрат на охорону праці та захист працівників; у праці [4] - розроблено систему попереджувальних заходів щодо зниження професійних ризиків для професій дорожнього будівництва та запропоновано метод динамічного програмування для вибору оптимальних заходів за критерієм економії нормативних витрат.

Апробація результатів дисертації Результати дисертаційного дослідження доповідались на міжнародних науково-технічних конференціях (м. Севастополь, СевНТУ, 15 -- 19 травня 2006 р. та м. Київ, НТУУ «КПІ», 22 -- 23 квітня 2008р.); міжнародних науково-практичних конференціях (м. Київ, НТУУ «КПІ» 17 -- 19 травня 2006 р. та м. Харків, ХНАДУ, 19 грудня 2008 р.); на LXIV науково-практичній конференції науково-педагогічних працівників, аспірантів, студентів та структурних підрозділів університету (м. Київ, НТУ, 2008 р.).

Публікації За темою дисертаційного дослідження опубліковано 12 робіт, що відображають загальний зміст дисертації, в тому числі 7 статей у фахових виданнях (2,86 друк. арк.), з яких 3 - одноосібні (1,9 друк. арк.). Загальний обсяг публікацій складає 3,2 друк. арк., з яких особисто автору належить 2,2 друк. арк.

Структура і обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (175 найменувань) та 12 додатків. Повний обсяг дисертації становить 165 сторінок комп'ютерного тексту. Дисертаційна робота містить 14 таблиць, 19 рисунків.

2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету й основні завдання, сформульовано наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі узагальнено етимологію поняття «ризик», теоретичні положення розгляду категорій «ризик», «небезпека», «професійний ризик», визначено місце професійного ризику в системі господарських ризиків. Проаналізовано загальні методи оцінювання професійного ризику, міжнародний досвід з охорони праці, законодавчі й нормативно-правові акти.

Виробнича діяльність характеризується широким спектром ризиків. Сучасна економіка стає «ризик-орієнтованою», що відображається у переході від досягнення максимальних результатів до мінімізації можливих збитків, тобто зменшення ризику. В дослідженнях провідних учених напрям розвитку цивілізації визначається через підвищення якості життя, стійкий розвиток, екологізацію економіки та гуманізацію праці. Деякі проблеми соціальної орієнтації виробництв та створення безпечних умов праці лишаються поза увагою дослідників-економістів.

Аналіз теоретичних підходів до визначення здоров'я, небезпеки, ризику показав, що фундаментальним питанням є визначення місця професійного ризику в класифікації. Загальноприйнятої класифікації ризиків не існує, систематизація їх на підставі більш ніж сорока критеріїв об'єднує у підмножини майже 220 ризиків. Загальною категорією є господарські ризики, до яких належить і професійний. Також розрізняють економічні ризики та виробничі (технічні), зокрема й професійний. Означення професійного ризику наведене в Гігієнічній класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища визначає суб'єктом ризику працівника, але якщо розглядати цю категорію стосовно підприємства, то для нього професійним ризиком пропонується вважати імовірність соціально-економічних збитків і витрат, спричинених дією факторів виробництва. Цей аспект розгляду проблеми дозволяє віднести професійний ризик до категорії виробничих та економічно оцінити. Це закладає підвалини концептуальних основ управління професійним ризиком на підприємстві.

Методи якісного аналізу професійного ризику на основі міжнародних стандартів неможливо прямо застосовувати в Україні на підприємствах дорожнього будівництва через складність економічної оцінки наслідків через брак достовірної статистичної інформації та невідповідність критеріїв фінансових і людських втрат методик реаліям вітчизняного підприємництва. Так, якщо за методиками risk score середніми втратами є витрати від 1до 10 тис. дол., за risk assessment code припустимі втрати становлять до 300 тис дол., то для підприємств дорожнього господарства України такі втрати визначатимуть значно вищі рівні професійного ризику.

Аналіз наукових праць установив, що при розмаїтті теоретичних та прикладних досліджень механізмів формування професійних ризиків, можливості економічної оцінки їх наслідків та управління ними є недостатньо розкритими щодо критеріїв вибору та економічного обґрунтування заходів зменшення ризику.

Нормативно-правова база, що регулює питання захисту персоналу в Україні, орієнтована на захист працівників. Але цей напрям лишається переважно декларативним. В основному законі «Про охорону праці» лише наведено обов'язки роботодавця без визначення функцій системи охорони праці. Спостерігається диспропорція між мірою відповідальності роботодавців і працівників за небезпечні умови праці та невиконання правил і норм безпеки. Проте, через слабку взаємоузгодженість законодавства з охорони праці з податковими актами та законами спостерігається слабка зацікавленість суб'єктів у профілактиці ризику.

Україна бере участь у міжнародному співробітництві з захисту працівників, ратифікує документи по охороні праці. Узагальнення міжнародного досвіду управління професійними ризиками окреслило широту підходів до вирішення даної проблеми, найкориснішим відзначено досвід РФ у формуванні системи попередження професійних ризиків на державному і галузевому рівнях, досвід країн ЄС у підходах до гуманізації праці та фінансування працеохоронних програм.

Аналіз теоретичних основ визначення і оцінювання професійного ризику, а також узагальнення наукового доробку зарубіжних і вітчизняних учених довели можливість гігієнічної та економічної оцінки професійного ризику.

У другому розділі розглянуто загальні методи оцінювання ризику. Опрацьовано підходи до управління професійним ризиком із акцентом на профілактичний характер на відміну від компенсаційного. Проведено ідентифікацію професійних ризиків у дорожньому будівництві, визначено економічні наслідки професійних захворювань для держави, роботодавця та працівника. Проаналізовано умови формування ризику для окремих професій у ТОВ «Віраж» та на асфальтобетонному заводі (АБЗ) Гребінки.

Промисловці активно впроваджують концепцію розвитку економіки «продуктивність, якість, безпека». Якість виробництва оцінюють за параметрами обсягів і собівартості продукції, рівня організації та безпеки персоналу. До 4 % світового ВВП втрачається через виробничий травматизм (понад 270 млн постраждалих за рік), захворюваність (160 млн хворих) та смертність (до 2 млн осіб). Окремі галузі характеризуються більш високими показниками ризику через умови виробництва чи людський фактор. У країнах ЄС людський фактор не вважають причиною ризику, бо він лише індексує недоліки технології і організації. В Україні створення безпечних умов праці покладено на роботодавця. Функцію стимулювання роботодавців та відшкодування втрат покладено диференційований страховий тариф. Найнижча міра відповідальності у робітника, навіть якщо його спосіб життя, нехтування правилами безпеки підвищує рівень ризику.

Першим кроком управління ризиком є його оцінювання. Медиками і гігієністами в його основу покладено умови праці згідно з атестацією робочих місць та прогнозами настання професійних захворювань. Для кількісного аналізу ризику на рівні підприємства існують стандартні методи: статистичні (недоліком є потреба в даних); аналогій (потребують підприємства-зразка); експертні (використовують у разі недостатньої статистичної бази, потребують опитування широкого кола експертів). Без реєстру професійних захворювань та узгодженості підходів учених і практиків до оцінювання економічних наслідків ризиків використання цих методів не має високої ефективності. Оскільки досягти абсолютної безпеки для окремих виробництв неможливо, завжди існують витрати на охорону праці та загроза втрат. Для оцінювання ризиків використовують абсолютні (кількість профзахворювань, кількість днів непрацездатності) і відносні (коефіцієнти частоти і тяжкості) показники. За їх динамікою опосередковано оцінюють якість охорони праці. Відсутність загальноприйнятих інтегральних показників пояснюється складністю соціально-виробничих систем. Економічну оцінку професійного ризику визначають через імовірність настання збитків певних розмірів. Зауважимо, що збитками вважаються лише ті втрати суб'єктів господарювання і держави, які є наслідком професійного захворювання. Аналіз наявних методик довів перевагу методики П.І. Бортницького для розрахунку економічних втрат від непрацездатності. Вона дозволяє розрахувати витрати (З) від професійного захворювання чи нещасного випадку, поділивши їх на дві групи: втрати з раніше створеного національного доходу та виробничі збитки підприємства, джерелом яких є непрацездатність.

Умовами для формування професійних ризиків є фактори фізичної і хімічної природи. Під час ідентифікації ризиків визначають перелік шкідливих хімічних речовин у повітрі робочої зони та їх концентрацій, рівнів шуму, вібрації на відповідність санітарно-гігієнічним нормам. Забруднення хімічними речовинами від дорожнього комплексу поділяють на транспортні та позатранспортні: дорожньо-будівельні матеріали, відходи виробництва і зберігання. Для робітників АБЗ порівняно з контрольною групою характерні статистично достовірні більш високий рівень захворюваності злоякісними новоутвореннями та більш молодий вік діагностики раку легень.

Будівництво автомагістралей, створення сучасної інфраструктури забезпечують працевлаштування тисяч людей у процесі будівництва, виготовлення дорожньо-будівельних матеріалів, експлуатації доріг. Кризовий стан більшості промислових підприємств змушує використовувати застаріле обладнання, неплатоспроможність призводить до недофінансування заходів з охорони праці. Найбільшим підприємством у дорожньому господарстві України є Відкрите акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України». Аналіз динаміки травмування її працівників протягом 2004 -- 2007 рр. виявив тенденцію до зменшення значення коефіцієнта частоти нещасних випадків до 0,7, але збільшення коефіцієнта тяжкості до 56,82. Щороку дорожніми підприємствами фінансуються заходи передбачені договорами з охорони праці. Динаміку витрат наведено у табл.1.

Таблиця 1 Динаміка витрат на заходи щодо захисту працівників на підприємствах Укравтодору

Показник	2004	2005	2006	2007
Витрати Укравтодору на охорону праці, млн грн	12,65	15,82	19,99	18,76
Кількість персоналу, осіб	46524	45471	45403	46244
Кількість працівників, які працюють в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, у % до загальної кількості	5,2	4,77	4,9	3,0
Кількість травмованих чи хворих, у % до загальної кількості	0,1	0,14	0,09	0,07
Кількість осіб, що мають право на пільги і компенсації за роботу у шкідливих умовах праці, у % до загальної кількості	37	35,2	32	34,6

За останні чотири роки з причин виробничого травматизму і захворюваності переважають не технічні, а організаційні, що свідчить про низьку відповідальність керівників і виконавців робіт. Причиною є і недостатній контроль за умовами праці.

Дослідження дорожніх підприємств різних форм власності показало, що власниками часто не дотримуються нормативних рівнів витрат на охорону праці. Причиною цього є недостатня увага до охорони праці з боку контролюючих органів. В умовах зростаючого безробіття працівники більше стурбовані збереженням робочого місця, ніж безпекою праці. На багатьох підприємствах спостерігаються порушення: відмова від медичних оглядів, заміна видачі профілактичного харчування грошовим еквівалентом, заниження у табелях робочого часу фактично відпрацьованих у шкідливих умовах годин; неповна комплектація засобів індивідуального захисту та спеціального одягу.

Обране об'єктом дослідження підприємство -- ТОВ «Віраж», м. Київ. До його складу входить орендований асфальтобетонний завод, розташований у смт. Гребінки Київської області і виготовляє дорожньо-будівельні матеріали; парк дорожньо-будівельної техніки. Хоча професійних захворювань за ці роки на підприємстві не зареєстровано, значні втрати робочого часу через тимчасову непрацездатність переконливо свідчать про необхідність реорганізації системи управління персоналом. Важливою складовою цієї системи є створення безпечних умов праці: зниження рівнів професійного ризику. Дані про працівників в умовах перевищення допустимого ризику та класи умов праці наведено у таблиці 2.

Таблиця 2 Кількість зайнятих у шкідливих умовах праці та рівні професійного ризику

Показник	Машиніст змішувача асфальтоб. установки	Виконроб	Майстер	Варильник бітуму	Електро-газо-зварник	Слюсар змішувача асфальто-бетонної установки	Дорожній робочий
Кількість зайнятих у шкідливих умовах, осіб	3	1	2	5	5	5	9
Питома частка зайнятих у % до загальної кількості персоналу	6,5	2	4	10,9	10,9	10,9	19,6
Клас умов праці	ІІІ ступінь 2	ІІІ ступінь 2	ІІІ ступінь 2	ІІІ ступінь 3	ІІІ ступінь 2	ІІІ ступінь 2	ІІІ ступінь 1

Зважаючи на різну тривалість дії факторів шуму, вібрації, напруженості праці та рівня шкідливих речовин у повітрі, пропонується відокремити професії машиніста змішувача АБ, варильник бітуму, дорожній робочий. Працівники інших професій пов'язані з основними, тому цільові заходи знижують ризики і для них.

Аналіз стану професійної захворюваності і рівня охорони праці у дорожній галузі обґрунтовує потребу у впровадженні системи управління професійними ризиками на засадах профілактики. Це вимагає від роботодавців витрат на устаткування, автоматизацію і механізацію процесів. Крім економічного, виникають екологічний і соціальний ефекти: скорочення плати за викиди, кількості працівників у шкідливих умовах, екологічних штрафів, економія нормативних витрат у разі зміни класу умов праці. Порівняння економії з обсягами фінансування попереджувальних заходів може стати вагомим аргументом для прийняття економічно обґрунтованих рішень у системі управління професійними ризиками.

У третьому розділі проаналізовано методи оцінювання ефективності заходів щодо зниження ризиків, на основі обраних методів зниження професійних ризиків, моделювання розмірів попереджувальних витрат та динамічного програмування розроблено концепцію вибору підприємством попереджувальних заходів для професій за критерієм максимізації економії нормативних витрат у разі зміни класу умов праці. Основними положеннями є:

-- професійний ризик є економічною категорією, оцінювати його пропонується за допомогою рівнів витрат підприємства і держави в наслідок професійних і професійно обумовлених захворювань;

-- витрати підприємства на управління професійними ризиками поділяються на компенсаційні і профілактичні, профілактичні витрати є первинними, складаються з двох груп: нормативні і попереджувальні;

-- попереджувальні витрати знижують рівень професійного ризику, впливаючи на шкідливі і небезпечні фактори виробництва, змінюючи клас умов праці.

Вони обумовлюються соціально-економічними факторами виробничого середовища підприємства, пропонується визначити найвпливовіші з них;

-- нормативні витрати складаються з обов'язкових витрат на охорону праці та підтримують професійний ризик на допустимому рівні, не знижуючи його. Інформаційною базою для їх визначення є табелі відпрацьованого часу, вартість спеціального одягу, харчування, середня заробітна плата та ін.;

-- для вибору попереджувальних заходів пропонується критерій, що не залежить від імовірності настання професійного захворювання з урахуванням недостатньої кількості статистичної інформації про економічні наслідки ризиків. Таким критерієм є розмір економії нормативних витрат у разі зміни класів умов праці після впровадження попереджувальних заходів.

Управління професійними ризиками визначається як система ідентифікації факторів ризику на робочих місцях з подальшою економічною оцінкою нормативних витрат на захист працівників і комплексне впровадження попереджувальних заходів технічно-організаційного характеру, спрямованих на зменшення професійного ризику. Для

Профілактика на виробництві дає значний економічний і соціальний ефект для держави, роботодавця і робітника.

Витрати на профілактичні заходи виправдовують себе зниженням кількості днів тимчасової непрацездатності персоналу, зменшенням випадків професійних захворювань, дострокових виходів на пенсію, скороченням простоїв підприємства та збереженням частини прибутку, яка в описаних випадках не вироблятиметься чи витрачатиметься на компенсаційні виплати.

Профілактичні витрати складаються з багатьох елементів.

Існуючі класифікації не враховують їх розподілу за суб'єктом призначення, за обов'язковим чи стохастичним характером.

Така відмінність є принциповою в умовах недостатньої інформації про зв'язок витрат підприємства і збитків від професійних ризиків. Сукупність витрат в системі управління професійними ризиками показана на рис.

Рис. 1 Розподіл витрат в системі управління професійними ризиками

Пропонується поділити профілактичні витрати на дві групи: нормативні і попереджувальні. Лише попереджувальні заходи зменшують рівень ризику шляхом зниження рівнів шуму, вібрації, загазованості робочої зони. Соціальний їх ефект виражається у скороченні чисельності працівників у шкідливих умовах, хворих і постраждалих, плинності кадрів. Аналіз підходів до оцінювання ефективності попереджувальних заходів щодо зниження ризиків показав, що критерії скорочення збитків, зростання прибутків є неефективними для професійних ризиків через брак статистичної інформації. Оскільки попереджувальні заходи змінюють умови праці, вони скорочують нормативні витрати підприємства. Економію таких нормативних витрат пропонується використовувати як критерій ефективності для доповнення до загального визначення ефективності капіталовкладень санітарного, екологічного, працеохоронного характеру.

Фінансування попереджувальних заходів несистематичне і недостатньо обґрунтоване. Це зумовлено тим, що не визначаються необхідна сума коштів та пріоритетність й ефективність від комбінації заходів. Нижня межа обсягу виділених коштів для системи охорони праці визначається для підприємств не менше 0,5 відсотка від суми реалізованої продукції. Формалізація зв'язків між рівнем попереджувальних витрат (Y) та факторами виробництва дозволила побудувати на основі аналізу парних кореляцій економетричні моделі. Модель для дорожнього робітника:

(1)

Mодель для машиніста асфальтозмішувальної установки має вигляд:

(2)

Модель для варильника бітуму має вигляд:

(3)

де Х1 -- середньомісячні збитки від захворювань робітників однієї професії на робочому місці зі шкідливими умовами праці (З), грн;

Х2 -- питома частка робітників однієї професії, зайнятих на робочих місцях зі шкідливими умовами праці, % до загальної кількості промислово-виробничого персоналу;

Х3 -- кількість днів непрацездатності зайнятих на робочому місці;

Х4 -- фондоозброєння, грн.

Оцінка моделей на адекватність здійснювалась за R2, F-статистикою і середньоквадратичною похибкою. Всі фактори визнані значущими, а моделі -- адекватними. Результати проведеного економетричного аналізу свідчать, що ТОВ «Віраж» та АБЗ Гребінки з урахуванням рівня факторів у 2008 р. потребують загального фінансування для робітників трьох професій (дев'яти дорожніх робочих, п'яти варильників бітуму та трьох машиністів змішувачі асфальтобетону) на суму 150 тис грн. Але отримана сума -- лише апріорне припущення, яке необхідно порівняти із наявними на підприємстві фінансовими ресурсами та обґрунтувати вибір ефективних конкретних заходів для трьох професій відповідно до методів зниження ризику. Їх поділяють на дві великі групи: профілактичні і компенсаційні. Профілактичні методи є пріоритетними, основні з яких полягають у зниженні рівнів шкідливих факторів на джерелах викидів (емісія), розсіюванні шкідливих впливів (трансміссія) та індивідуальному захисті робітника (іміссіяПопереджувальні заходи змінюють клас умов праці, тим самим зменшуючи нормативні витрати за елементами, виділеними у запропонованій методиці (табл. 3.)

Таблиця 3 Розрахунок елементів нормативних витрат підприємства на охорону праці (розрахунок економічної вигоди від впровадження мокрого пиловловлювача «Лотокрон» для машиніста змішувача асфальтобетону)

Стаття витрат. Умовне позначення	Формула розрахунку Сума економії, грн (за рік)	Умовні позначення
1	2	3
Засоби індивідуального захисту		Вінд -- витрати на засоби індивідуального захисту на одного працівника за місяць Цk -- договірні ціни на елементи заходів щодо захисту працівників; k -- елемент заходу щодо індивідуального захисту працівників; tk -- кількість місяців, на які видається елемент захисту; m -- кількість необхідних елементів для робочого місця.
Вінд	130
Спеціальний одяг і спеціальне взуття		Вод -- витрати на елемент спеціального захисту на одного працівника за місяць; Цk -- договірні ціни на елементи; k -- елемент заходу щодо захисту працівників; tk -- кількість місяців, на які видається елемент захисту; m -- кількість необхідних елементів для конкретного місця роботи.
Вод	781,4
Миючі засоби	Цk	Вм -- витрати на миючі засоби на одного працівника за місяць; Цk -- договірні ціни на елементи заходів щодо захисту працівників.
Вм	--
Лікувально-профілактичне харчування		Вх-- витрати на харчування на одного працівника за місяць; ЦХ -- вартість 0,5 літрів молока чи рівнозначних продуктів; T -- кількість фактично відпрацьованих робочих днів (змін) на одного працівника за місяць.
Вх	--
1	2	3
Регулярні медичні огляди працівників		Цмед -- розцінка медичного закладу на елемент медогляду; k -- елемент медогляду; m -- кількість елементів медогляду для місця роботи; р - періодичність медогляду (місяців).
Вмед	439,2
Доплата за шкідливий характер робіт		ЗПд -- денна тарифна ставка; T -- кількість фактично відпрацьованих робочих змін на одного працівника за місяць; d -- відсоток доплати до тарифної ставки.
Вд	408
Внески до ФСС		ФОП1 -- фонд оплати праці одного працівника на місяць; q -- страховий тариф на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
ВФСС	39,5
Втрати від скороченого робочого дня		Р -- середньоденна сума прибутку, яка приходиться на одну відпрацьовану людино-год, грн; T -- кількість фактично відпрацьованих робочих днів на одного працівника за місяць; s -- кількість годин, на які скорочено робочий день, год.
Врд	531,6
Додаткові відпустки		3П -- середня річна заробітна плата одного працівника; ФРЧН -- номінальний фонд робочого часу, днів; v -- кількість днів додаткової відпустки.
Ввідп	370,3
Разом за рік для працівника, грн	2700	Для трьох працівників економія становить за рік 8100 грн.

Економію нормативних витрат для всіх працівників однієї професії до і після капіталовкладень пропонується розраховувати за формулою:

, (4)

де n - кількість працівників певної професії (на конкретному робочому місці, що характеризується умовами праці) на підприємстві.

Основна проблема економічного обґрунтування попереджувальних заходів полягає в тому, що їх вартість часто більша за економічний ефект від їх упровадження. Але, враховуючи актуальність створення безпечних умов праці на промислових підприємствах в умовах інтеграції до європейської спільноти, ефективність цих заходів може значно зрости за рахунок соціальної складової.

Вибіру капіталовкладень обгрунтовано із застосуванням методу динамічного програмування. Попереджувальні заходи щодо зниження професійних ризиків зменшують нормативні витрати на величину ДВН, що відбувається за умови реалізації конкретного попереджувального заходу вартістю ВП. Величина ДВН складається з економії витрат на охорону праці для всіх зайнятих на робочому місці. Заходи поліпшують умови праці. Вони різняться за напрямами дії, але мають організаційно-технічний характер.

Розроблену схему було покладено в основу методичних рекомендації і апробовано у ТОВ «Віраж» і АБЗ Гребінки. Проаналізувавши сукупність шкідливих факторів, ми згрупували попереджувальні заходи (емісійні) для трьох професій. Перелік їх із зазначенням вартості та ефективності зі зниження рівня шкідливих факторів наведено у табл. 4.

Таблиця 4 Попереджувальні заходи по зниженню професійних ризиків у дорожньому виробництві

Робоче місце	Захід	Вартість заходу ВП, тис. грн.	Економія Д ВН, тис грн..
Дорожній робочий	Гідрообезпилення розвантажування щебеню (збільшення вологості на 15%)	6	5,2
	Гідрообезпилення розвантажування та зберігання гранвідсіву (збільшення вологості на 20%), прибирання пилу з території АБЗ	9	5,67
	Застосування рукояток для дорожньої техніки з еластичних матеріалів, що гасять вібрацію	5	1,7
Варильник бітуму	Установлення фільтрів на дихальні люки бітумосховищ	15	7,2
	Реконструкція наявного пилогазоочисного устаткування	10	1,17
	Регулювання процесу згорання палива: -- установлення механізму електромеханічного регулювання засувок; -- упровадження струменнонішевої технології згоряння газу	85	5,9
Машиніст змішувача асфальтобетону	Застосування звукоізолювальних щитів, огорож для грохотів, заміна деталей на інші з малошумливих матеріалів; якщо це неможливо, то застосування звукоізолювальних кожухів для джерел шуму	14	4,53
	Модернізація пилогазоочисної установки: -- установлення пристрою для підтримання заданого напору води; -- виконання подачі пилу шнеком з осаджувальної камери в силос	25	5,28
	Установка мокрого пиловловлювача типу «Лотокрон» з використанням води у замкненому циклі	22	8,1

Критерієм ефективності наведених заходів виступає сума економії нормативних витрат на охорону праці в разі зміни класу умов праці (Д Вн). Єдиним обмеженням є сума коштів, що виділяються на заходи щодо управління професійними ризиками, розрахована на основі економетричних моделей, складає 150 тис грн. Оптимальною системою заходів для ТОВ «Віраж» будуть заходи, наведені у табл. 5

Таблиця 5 Система заходів щодо управління професійними ризиками для ТОВ «Віраж»

Робоче місце	Захід	Вартість заходу ВП, тис. грн.	Зменшення викидів т/рік	Коефіцієнт Е
Дорожній робочий	Гідрообезпилення розвантажування та зберігання гранвідсіву (збільшення вологості на 20%), прибирання пилу з території АБЗ	9	0,708	1,59
Варник бітуму	Установлення фільтрів на дихальні люки бітумосховищ	15	0,21	2,08
Машиніст змішувача асфальтобетону	Установка мокрого пиловловлювача типу «Лотокрон» з використанням води у замкненому циклі	22	5,6	2,72

У випадку обмежених фінансових можливостей пріоритетності заходів щодо управління професійними ризиками пропонується оцінювати за критерієм «витрати/економія». Оскільки економія нормативних витрат від упровадження цих заходів, як правило, менша за суми витрат, коефіцієнт Е більший за одиницю. Найкращим заходом є той, де коефіцієнт найменший.

Сумарна ефективність (економія нормативних витрат) від упроваджених заходів складе 20,97 тис. грн при капіталовкладеннях 46 тис. грн.

Найбільша ефективність заходів для дорожніх робочих пояснюється тим, що в разі малої їх вартості вони дозволяють усунути систематичні фактори ризику - пил - основне джерело захворювання дихальних шляхів.

Висновки

У результаті проведеного дослідження і теоретичного узагальнення розроблено науково-методичні положення управління професійними ризиками, що дозволяють сформулювати такі висновки:

1. Проблеми професійного ризику досліджуються гігієністами, медиками. Питання економічної оцінки наслідків ризику є недостатньо розкритими, а інтереси підприємств, держави та працівників є незбалансованими через орієнтацію сучасної системи на компенсацію наслідків ризику, а не на їх профілактику.

2. У визначенні професійного ризику зміщено акцент з робітника, для якого наслідком ризику є втрата працездатності, на підприємство і його збитки від професійної захворюваності і травматизму. Запропоноване трактування терміна дозволяє оцінити ризик не з гігієнічного погляду, а з економічного, обґрунтувати заходи щодо його зменшення за рахунок економії витрат чи скорочення збитків.

3. Розвинені країни з метою скорочення збитків від професійних захворювань і травматизму приділяють увагу проблемам захисту працівників, упроваджуючи елементи охорони праці у систему стандартів якості виробництва, формують державну політику в цій сфері на засадах профілактики. Національне законодавство також спрямоване на попередження професійних ризиків, але цей напрям у практичній діяльності не реалізується через нерівномірний розподіл фінансової відповідальності робітників, держави і підприємства за недотримання законодавства і нехтування безпечними умовами праці. Фінансовий тягар виплат і компенсацій покладено на ФСС, що використовує нагромаджені кошти переважно на оплату щороку зростаючих пільг та компенсацій.

4. Дорожнє будівництво характеризується високими рівнями професійних ризиків через наявність шкідливих факторів хімічної і фізичної природи, застарілі основні фонди. Значна кількість робочих місць із незадовільними умовами праці, працівників, що мають право на пільги і компенсації; зростаюча динаміка витрат на охорону праці підтверджують необхідність впровадження попереджувальних заходів по зменшенню професійних ризиків на підприємствах.

5. Витрати в системі управління ризиком поділяються на профілактичні і компенсаційні. Запропоновано відокремити в категорії профілактичних дві взаємообумовлені групи витрат: нормативні і попереджувальні. Нормативні витрати є обов'язковими для підприємства, їх рівень визначається класом умов праці за атестацією робочих місць. Попереджувальні витрати спрямовані на зниження рівнів ризику, формуються за бажанням підприємства на працеохоронні, санітарні, екологічні заходи. Наслідком їх є зміна класів умов праці і скорочення нормативних витрат.

6. Попереджувальні витрати потребують значного фінансування. Їх розмір залежить від численних факторів соціально-економічного середовища підприємства. Проведено формалізацію залежності витрат для трьох професій (дорожнього робочого, машиніста асфальтозмішувальної установки та варильника бітуму) від найбільш впливових факторів: питомої частки працівників у шкідливих умовах, кількості днів непрацездатності, фондоозброєння та суми збитків від захворюваності. Побудова економетричних моделей дозволила визначити апріорну суму капіталовкладень у попереджувальні заходи та напрями їх використання з урахованням факторів моделей як векторів профілактичної системи управління.

7. Розроблено методику розрахунку нормативних витрат на захист працівників, розмір яких залежить від класу умов праці, а елементи визначаються нормативно-правовими актами та колективним договором. Оскілки із впровадженням попереджувальних заходів змінюються класи умов праці, відповідно відбувається скорочення нормативних витрат. Їх максимальну економію пропонується використовувати як критерій ефективності для вибору попереджувальних заходів для кожної професії із запропонованої системи заходів. Вибір здійснюється методом динамічного програмування за єдиного обмеження - розміру виділених коштів на попереджувальні заходи, що є ефективним в практичній діяльності підприємства для доповнення ефективності капіталовкладень в умовах обмеженого фінансування.

8. За допомогою розробленого методичного апарату вибору заходів щодо зменшення професійних ризиків виконано розрахунки для ТОВ «Віраж» і АБЗ Гребінки. Розроблено систему попереджувальних заходів щодо управління ризиками для трьох професій за критерієм максимальних економій нормативних витрат та обрано заходи для кожної з професій.

Список опублікованих праць з темою дисертації

Надруковані у наукових фахових виданнях

1. Дзюба О.М. Заходи, спрямовані на зниження шкідливих впливів бітумних матеріалів, та їх соціальний і економічний ефект / Н.А. Боровик, О.М. Дзюба, Г.Є. Ліпський //Автомобільні дороги і дорожнє будівництво: наук.-техн. зб. -- К.: НТУ. -- 2004. -- Вип. 72. -- С.217 -- 223.

2. Дзюба О.М. Еколого-економетрична оцінка економічного ефекту при реалізації проектів у дорожньому виробництві / Н.А.Боровик, О.М. Дзюба, Ю.Ю. Куценко // Управління проектами, системний аналіз і логістика: наук. журн. - К.: НТУ. - 2005. - Вип. 5. - С.147 -- 150.

3. Дзюба О.М. Проблема оцінки професійного ризику / Н.А. Боровик, О.М. Дзюба // Управління проектами, системний аналіз і логістика. -- К.: НТУ -- 2008. -- Вип. 5. -- С.229 -- 233.

4. Дзюба О.М. Оцінка ефективності заходів по зниженню професійних ризиків на підприємствах / О.М. Дзюба, Ю.О. Корнєва // Актуальні проблеми економіки: наук. екон. журн. - К.: Нац. акад. управління. - 2008. -- №11(89). - 179 -- 185.

5. Дзюба О.М. Генезис наук для вирішення екологічних проблем та питань захисту людини / М. Дзюба // Управління проектами, системний аналіз і логістика: Наук. журн. - К.: НТУ. - 2006. - Вип. 3. - С.214 -- 218.

6. Дзюба О.М. Методика розрахунку нормативних витрат на охорону праці як елементів управління професійними ризиками / О.М. Дзюба // Вісн. Нац. трансп. ун-ту: в 2-х ч. -- К.: НТУ - 2007. -- Ч.2. - Вип. 15. - С.360--366.

7. Дзюба О.М. Основні рекомендації для поліпшення умов праці та зниження професійних ризиків / О.М. Дзюба // Автошляховик України: наук.-вироб. журн. - К.: ДП «ДержавтотрансНДІпроект» Укравтодор. - 2008. -- №3(203). - С.45--46.

Тези доповідей на конференціях:

8. Дзюба О.М. Проблема оцінки та зниження професійного ризику у транспортній галузі України // Прогрессивные направления развития машино-приборо-строительных отраслей и транспорта: материалы междунар. науч.-практ. конф. студ., асп. и молодых ученых. - Севастополь,: СевНТУ, 2006. - С.30 -- 32.

9. Дзюба О.М. Значення професійного здоров'я для сталого розвитку держави // Збірка тез доповідей IX Між нар. наук.-практ. конф. студ., асп. та молодих вчених «Екологія. Людина. Суспільство» / Уклад. Д.Е. Бенатов. - К.: НТУУ «КПІ», 2006. -- С.155.

10. Дзюба О.М. Науково-методологічні основи оцінки та управління професійним ризиком // 64-та наук.-практ. конф. проф.-виклад. складу, асп., студ. та структурних підрозд. ун-ту: тези доп. - К.: НТУ, 2008. - C.298.

11. Дзюба О.М. Застосування динамічного програмування для обґрунтування інженерних заходів по зниженню професійних ризиків / О.М. Дзюба, Ю.О. Корнєва // Зб. тез доповідей 7-ї Між нар. наук.-техн. конф. «ПРИЛАДОБУДУВАННЯ: стан і перспективи». - К.: ПБФ, НТУУ «КПІ». - 2008. - С.258 -- 259.

12. Дзюба О.М. Управління професійними ризиками в сучасному підприємництві / О.М. Дзюба // Проблеми і перспективи розвитку підприємництва: зб. матеріалів ІІ Міжнарод. наук.-практ. конф., (м. Харків, 19 грудня 2008р.). - Х: Вид-во ХНАДУ. - 2008. - С.102 -- 103.

Анотація

Дзюба О.М. Умови формування та методи зменшення професійного ризику персоналу в дорожньому будівництві. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 -- економіка та управління підприємствами (автомобільний транспорт і дорожнє будівництво). Національний транспортний університет, Київ, 2010.

Дисертацію присвячено розробленню теоретичних і науково-практичних положень удосконалення системи зниження професійних ризиків у дорожньому виробництві. Запропоновано концепцію та методичні основи управління професійними ризиками на засадах попередження, а не компенсації. Концепція грунтується на методичному апараті вибору попереджувальних заходів, що в умовах обмеженого фінансування реалізується за критерієм економії нормативних витрат. Класифікацію витрат на управління ризиками розширено за рахунок виділення в профілактичних витратах нормативних і попереджувальних; доповнено означення професійного ризику в частині розширення його економічного змісту як можливості витрат і збитків для підприємства; розроблено методику розрахунку нормативних витрат на захист працівників, елементи якої запропоновано розраховувати за даними первинної звітності підприємства; визначено фактори, що впливають на розмір попереджувальних витрат підприємства та формалізовано дані взаємозадежності.

Ключові слова: професійний ризик, шкідливі і небезпечні фактори виробництва, профілактика, нормативні витрати, попереджувальні заходи.

Аннотация

Дзюба О.М. Условия формирования и методы снижения профессионального риска персонала в дорожном строительстве. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (автомобильный транспорт и дорожное строительство). - Национальный транспортный университет, Киев, 2010.

Диссертация посвящена совершенствованию процесса управления профессиональными рисками для предприятий дорожного строительства. С этой целью при определении профессионального риска перенесен акцент с рабочего, для которого риск выражается в вероятности потери трудоспособности, на предприятие и его убытки в случаях заболеваний и травматизма персонала. Предложенное трактование термина позволяет оценить риск не с гигиенической точки зрения, а дать ему экономическую оценку.

В работе предложено методическое обеспечение выбора эффективных мероприятий по снижению уровня профессионального риска по принципу профилактики, а не компенсации. Отличие разработанного концептуального подхода в выборе мероприятий по критерию экономии нормативных затрат. Для этого усовершенствованна классификация затрат на управление рисками. В группе профилактических затрат предложено выделить нормативные и предупредительные затраты. Размер нормативных затрат определяется классом условий труда: необходимостью доплат, наличием специальной одежды, лечебного питания, сокращенного рабочего дня и т.д. Эти затраты не снижают уровень риска, в отличии от предупредительных, размер которых обоснован полученными эконометрическими моделями. Данные модели зависимости уровня предупредительных затрат от социально-экономических факторов для конкретных профессий позволяют определить необходимый размер капиталовложений в мероприятия санитарного, экологического, охранного характера для улучшения условий труда.

Внедрение предупредительных мероприятий имеет не только социальный эффект: сокращение частоты и тяжести травматизма, количества занятых во вредных условиях труда, -- но и экономический. Если рассматривать этот эффект как сокращение убытков или прирост производительности труда, то оценить его сложно из-за отсутствия достоверной информации и прогнозных значений. Поэтому в качестве оценки эффективности мероприятий предложен показатель экономии нормативных затрат при изменении класса условий труда. Предложенный критерий не является стохастичным, позволяет производить расчеты экономии по первичным данным предприятия и обосновывать капиталовложения в условиях ограниченного финансирования.

В работе предложена методика расчета нормативных затрат для профессий дорожного строительства, позволяющая определить размер обязательных затрат на охрану труда для профессий дорожного рабочего, варщика битума, машиниста асфальтобетонной установки. На ее основе рассчитываются размеры экономий затрат при внедрении предупредительных мероприятий.

Разработанные методические рекомендации могут быть использованы предприятиями для создания системы управления профессиональными рисками на основе профилактики, а не компенсации.

Ключевые слова: профессиональный риск, вредные и опасные факторы, профилактика, нормативные затраты, предупредительные мероприятия.

Annotation

Dzyuba O.M. Conditions of formation and methods of reduction of the employee professional risk in road construction. - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree of economic sciences by specialty 08.00.04 - Economy and enterprise management (motor transport and road construction). - National transport university, Kyiv, 2010.

...